Роман Нойштедтер перейшов до “Вестерло” у лютому 2022-го, Сергій Сидорчук – через півтора року. Українцю спочатку не сподобалася ідея виступати за одну команду із росіянином. Але потім вони поспілкувались та знайшли спільну мову, розповів Сидорчук в інтерв’ю Денису Бойку, колишньому воротарю збірної України.

Сидорчук розповів, що за іронією, першою людиною, яку він зустрів на базі, був саме Роман Нойштедтер. А потім він мав розмову із начальством.

“Спортивному директору, а потім генеральному я сказав, що я не можу робити такий крок і таке інше. Вони порадили мені поговорити з ним: “Просто поговори – і все зрозумієш”. Я не хотів розмовляти, скажу чесно. Але ми з ним зідзвонились, і він пояснив усю ситуацію”, – заявив Сидорчук.

Він розповів, що спочатку холодно ставився до Нойштедтера і навіть відмовлявся тиснути йому руку, але потім ситуація змінилася.

“Я відразу сказав, що не можу потиснути йому руку, поки… Знову ж таки він мені все пояснив. Якщо чесно: він класна людина. Дуже допомагав мені в адаптації. Для мене він європеєць, бо все своє дитинство та життя він провів у Німеччині. Він жив у Киргизстані, де в нього бабуся з дідусем. Він знає шість мов. Ментальність у нього не така, як у нас, не така, як у тих”, – зазначив футболіст.

За словами Сидорчука, Роман Нойштедтер взагалі нічого не знав про війну.

“Він взагалі нічого не розумів. Зараз, коли я йому пояснюю, показую відео, обстріли і все таке інше… У нього є нюанси, пов’язані з паспортом. Я не можу просто розповідати. Це не моя історія, це історія цієї людини. Я не можу розповідати про це. Я можу сказати, що він дійсно класний пацан, порядна людина”, – сказав Сидорчук, зауваживши, що Нойштедтер залишиться в команді ще на рік.

Хто такий Роман Нойштедтер

Роману Нойштедтеру 37 років. Він народився у Дніпрі, де його батько, також відомий футболіст, грав за місцевий ФК “Дніпро”. Кар’єру футболіста розпочав у Німеччині, де встиг провести два товариські матчі за збірну Німеччини. У 2016 році Нойштедтер отримав російський паспорт, відмовившись від німецького громадянства, і став грати за збірну Росії. У 2019-2021 роках захисник виступав за московське “Динамо”.

Нагадаємо, у Сербії на місцевому телебаченні хотіли показати перемогу вітчизняної збірної, але натомість випустили в ефір відео з комп’ютерної гри. Тож по екрану “бігали” піксельні “футболісти” eFootball.

Нагадаємо, 11 червня збірна України здобула перемогу над командою Нової Зеландії з рахунком 2:1 у рамках міжнародного турніру Canadian Shield.

Факти дій підозрюваного нардепа на шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України підтвердила незалежна експертиза. В Службі безпеки України повідомили, що депутат працював в інтересах Росії не лише до, а й після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.

За матеріалами слідства, парламентар масово поширював російські фейки, намагався дискредитувати Сили оборони України та закликав українців скласти зброю перед ворогом.

Офіс генерального прокурора на підставі зібраних доказів повідомив нардепу про додаткову підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України: державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Вона передбачає покарання у вигляді довічного ув’язнення з конфіскацією майна.

Після 24 лютого 2022 року нардеп продовжував записувати на власних каналах програми, що мали дискредитувати українську владу, давати інтерв’ю проросійським блогерам та експертам, розповіли в Державному бюро розслідувань. За даними досудового розслідування, нардеп у цих матеріалах підкреслював нібито нездатність України втримати свої території та закликав погодитися на переговори з РФ на будь-яких умовах.

“Крім того, народний депутат неодноразово їздив до Білорусі, де зустрічався з представниками бізнесу, політики та самопроголошеним президентом країни. Посилаючись на ці зустрічі, він поширював неправдиву інформацію про відсутність загрози нападу російських військ із території Білорусі”, — зазначили в ДБР.

Офіційно ім’я підозрюваного не оголошується, та за інформацією джерел видання LIGA.net у правоохоронних органах мова йде про Євгенія Шевченка.

Справа Євгенія Шевченка: що відомо

Народний депутат України Євгеній Шевченко був обраний від партії “Слуга Народу” у 2019 році. Того ж року він потрапив до бази “Миротворець” через участь у пропагандистському шоу “Велика гра” на російському “Першому каналі”. В лютому 2021-го він з’явився на провладному форумі в Білорусі, а у квітні зустрівся в Мінську з білоруським лідером Олександром Лукашенком і заявляв, що 36% українців нібито бачать того президентом своєї країни. 24 травня 2021 року Шевченка виключили з фракції “Слуга Народу”. У липні 2021 року нардеп заявляв, що Україна має позбутися “диктатури Заходу” та змінити свій політичний курс.

Про вручення першої підозри у держзраді нардепу Шевченку в СБУ повідомляли 14 листопада 2024 року. Парламентарю загрожувало до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

15 листопада Євгена Шевченка відправили в СІЗО. Того ж дня нардеп Шевченко вперше прокоментував затримання та підозру та заявив, що українська влада намагається чинити на нього політичний тиск через його висловлювання в соцмережах і особисті думки. Частину звинувачень проти нього депутат назвав “домислами”.

“Міські бої тривають весь рік. І це не означає, що окупанти залишили спроби населений пункт — навпаки. Часів Яр залишається пріоритетною метою для них. Ми тримаємо оборону, стримуємо їх”, — заявив пресофіцер 24-ї ОМБр Олег Петрасюк в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

За його словами, з обох сторін активно застосовується велика кількість FPV-дронів, включно з модифікаціями із застосуванням оптоволоконного зв’язку. Такі дрони значно складніше виявити та вивести з ладу засобами радіоелектронної боротьби, що ускладнює роботу підрозділів, які обороняються.

Також пресофіцер зазначив, що техніка на вулицях міста практично не з’являється з жодної зі сторін.

“Такі дрони використовуються для ураження техніки, хоча сама техніка в місті зараз майже не з’являється — ні наша, ні ворожа. Але потреба в засобах радіоелектронної боротьби залишається критичною”, — додав Петрасюк.

Ситуація в Часовому яру

Нагадаємо, остання інформація про зміну обстановки в Часовому Яру надійшла 3 червня. За інформацією аналітиків DeepState, росіяни просунулися біля самого міста і в бік села Маркове.

Однак згідно зі свіжими картографічними даними, лінія бойового зіткнення в місті за цей час практично не змінилася — більша частина району Новопівнічний залишається під контролем Сил оборони України.

Наприкінці травня Петричак повідомив про підвищення активності російських безпілотників на оптоволокні в районі Часового Яру. За його словами, окупанти на цій ділянці фронту наростили використання дронів типу “Крило” і квадрокоптерного типу.