Політика
Кравченко назвав перший крок на посаді генпрокурора
Новопризначений Генпрокурор Руслан Кравченко, виступаючи на засіданні Верховної Ради перед призначенням на посаду, заявив, що для впровадження змін в органах прокуратури йому знадобиться три-шість місяців.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на трансляцію засідання, яку веде народний депутат із фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко в Ютубі, передає Укрінформ.
«Якщо всі мої пропозиції будуть підтримані, то щоби виправити ситуацію в органах прокуратури, мені потрібно від трьох до шести місяців. Щодо пропозицій — протягом першого місяця будуть подання до комітетів, до Верховної Ради», — сказав Кравченко.
Водночас, відповідаючи на питання, що однією з проблем існування тіньового сектору економіки є кришування ділків у правоохоронних органах, він повідомив, що у разі обрання його першим кроком на посаді Генпрокурора для знищення системи кришування «ділків» у правоохоронних органах буде посилення координаційної ролі органів прокуратури у цих кримінальних провадженнях.
«Перша дія – це посилення координаційної ролі органів прокуратури у цих кримінальних провадженнях», – сказав він.
Відповідаючи на питання щодо тиску правоохоронної системи на бізнес і щодо значного збільшення кількості кримінальних проваджень проти бізнесу і, зокрема, українських виробників, щодо зростання звернень щодо тиску на підприємства у рамках кримінальних проваджень, Кравченко пояснив, що якщо ці кримінальні провадження були зареєстровані за фактом вчинення злочину, то прийняти законне рішення щодо закриття цієї справи мають тільки органи досудового розслідування.
Також Кравченко заявив, що після отримання повноважень вивчить справи щодо народних депутатів України.
“Щодо кримінальних проваджень, де є підозра народних депутатів. Ви знаєте, що у генерального прокурора немає повноважень робити щось у справі там де пред’явлена підозра і досудове розслідування здійснює Національне антикорупційне бюро України. Адже процесуальне керівництво здійснює Спеціальна антикорупційна прокуратура”, – наголосив Кравченко.
Відповідаючи на питання народних депутатів, Кравченко наголосив, що вивчить матеріали справ після його призначення на посаду.
“Ті кримінальні провадження, в яких процесуальне керівництво здійснюють органи генеральної прокуратури, і сам Офіс генерального прокурора, авжеж, будуть переглянуті, після вивчення (справ – ред.) буде прийняте рішення”, – заявив Кравченко.
Він також наголосив, що поки не володіє інформацією про відкриття нових справ щодо посадовців.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада підтримала подання Президента України про призначення Руслана Кравченка на посаду Генерального прокурора України.
Руслан Кравченко з 2015-го по 2017 рік працював прокурором у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України. Був прокурором у справі, де українського президента-втікача Віктора Януковича визнали винним у державній зраді та пособництві у веденні війни.
З 2019-го по 2020 рік був заступником військового прокурора Центрального регіону України.
З 2020-го по 2021 рік працював на посаді начальника управління у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу. Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора.
З 2021-го до 2023 року обіймав посаду керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області.
У квітні 2023 року Кравченка указом Президента Володимира Зеленського призначили на посаду голови Київської обласної державної адміністрації.
У грудні 2024 року Кравченка звільнили з посади голови Київської ОДА. Трохи згодом його призначили головою Державної податкової служби.
Фото: Телеграм / Залізний нардеп
Політика
Лише Трамп може зупинити війну в Україні
Таку думку в інтерв’ю Reuters висловив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, передає Укрінформ.
«Тільки Трамп може зупинити війну», – сказав Сибіга.
За його словами, з 20-пунктного проєкту мирного плану нині залишилося лише «кілька» невирішених пунктів. «Найбільш чутливі та найскладніші мають бути розглянуті на рівні лідерів», – додав глава українського МЗС.
Зазначається, що під час другого раунду тристоронніх мирних переговорів в Абу-Дабі раніше цього тижня не було жодних ознак прориву, хоча в четвер був проведений обмін 314 військовополоненими – перший такий обмін з жовтня.
Президент Володимир Зеленський сказав журналістам у суботу, що США запропонували новий раунд переговорів у Маямі через тиждень, на що Київ погодився. «Моя оцінка така, що ми маємо імпульс. Це правда. Нам потрібна консолідація або мобілізація цих мирних зусиль, і ми готові пришвидшитися», – зазначив міністр.
Україна зосереджена на отриманні гарантій безпеки Заходу для стримування потенційної майбутньої російської агресії після набрання чинності угоди про припинення вогню.
За словами Сибіги, США підтвердили Україні свою готовність ратифікувати гарантії безпеки в Конгресі США.
«Особисто я на цьому етапі не вірю в будь-яку інфраструктуру чи архітектуру безпеки без американців… Ми повинні мати їх поруч – і вони вже в цьому процесі. Це величезне, величезне досягнення», – сказав він.
Міністр закордонних справ заявив, що деякі інші країни, окрім Великої Британії та Франції, які вже публічно взяли на себе зобов’язання, підтвердили свою готовність направити війська до України як сили стримування, але він відмовився назвати їх.
Сибіга також заявив, що окрім «контингенту на землі» має бути механізм, подібний до п’ятої статті НАТО, яка класифікує напад на одну державу-члена як напад на всіх.
За його словами, запропоноване членство України в Європейському Союзі також забезпечить додатковий елемент безпеки.
У суботу Зеленський висловив стурбованість щодо двосторонніх переговорів між Росією та США, які, за його словами, включають пропозицію Москви щодо інвестицій у розмірі 12 трлн дол.
Сибіга заявив, що деякі з цих обговорень можуть вплинути на суверенітет чи безпеку України, і Київ не підтримуватиме жодних таких угод, укладених без цього.
Він також сказав, що рішення будь-якої країни в ході мирного врегулювання визнати суверенітет Росії над Кримом чи Донбасом буде «юридично недійсним». «Ми ніколи цього не визнаємо. І це буде порушенням міжнародного права. Це не про Україну – це питання принципу», – підсумував Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявляв, що мирний план не буде таким, щоб задовольнити всіх, і в ньому завжди будуть компроміси.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Політика
Санкції України та партнерів обмежують потенціал російського ВПК
Санкційні рішення України дедалі частіше беруть за основу партнери, що в підсумку безпосередньо обмежує потенціал російського ВПК.
Про це повідомив радник – уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, передає Укрінформ із посиланням на Офіс Президента України.
«Ми системно ідентифікуємо та вносимо до санкційних списків усіх, хто виробляє зброю для Росії й фінансує постачання компонентів. Наші рішення є якісними й практичними – їх дедалі частіше беруть за основу партнери. В підсумку це безпосередньо обмежує потенціал російського ВПК», – зазначив він.
Власюк нагадав, що Президент Володимир Зеленський підписав укази №102/2026 та №103/2026, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти 66 фізичних і 62 юридичних осіб. Серед них, зокрема, громадяни та резиденти Росії, Гонконгу, Киргизстану й ОАЕ.
Зазначається, що перший указ спрямований на обмеження здатності російського ВПК. Загалом до нього увійшли 24 фізичні та 27 юридичних осіб.
«Це, зокрема, компанії, що постачають товари для виготовлення деталей для російських ракет і дронів, які Росія застосувала під час удару по Україні в ніч на суботу. Без іноземних компонентів їхнє виробництво було б неможливим. Саме тому важливо й надалі посилювати відповідний тиск», – йдеться у повідомленні.
Водночас другий указ стосується фінансової інфраструктури ворога й персонально тих, хто допомагає РФ обходити санкції, які запровадили Україна, Євросоюз і США. Це 42 фізичні і 35 юридичних осіб.
Повідомляється, що до цього пакета увійшла екосистема криптовалютної мережі А7, через яку, зокрема, оплачують поставки компонентів для виробництва російських ракет.
Застосовані санкції і щодо Асоціації розробників і користувачів технологій, що забезпечують російський крипторинок та промислове накопичення віртуальної валюти (майнінг). Також це оператори розрахунків, власники криптовалют і криптообмінників.
В ОП зауважили, що частина цих рішень увійде до 20-го пакета санкцій Євросоюзу, який уже перебуває на фінальній стадії та може бути ухвалений наприкінці цього місяця.
Як повідомляв Укрінформ, після масованого удару Росії по Україні у ніч на 7 лютого, під час якого було застосовано понад 400 дронів і майже 40 ракет, Президент Володимир Зеленський підписав рішення про запровадження нових санкцій проти російського ВПК та фінансового сектору.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Усі новини1 тиждень agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Війна1 тиждень agoУдар по Запоріжжю – постраждав пологовий будинок, фото
-
Усі новини1 тиждень agoПокинутий будинок в селі вразив мережу — як він виглядає після ремонту
-
Усі новини1 тиждень agoЗаписка чоловіка до нових мешканців стала вірусною: попрохав доглядати за птахами
-
Події5 днів agoУ прокат виходить перший український еротично-історичний трилер «Всі відтінки спокуси»
-
Усі новини5 днів agoПідліток-“надлюдина” врятував свою родину, пропливши 4 км небезпечними хвилями (відео)
-
Усі новини6 днів agoВідпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році
-
Події4 дні agoМЗС Литви попросить заборонити в’їзд грузинському реперу, який виступав у Росії та Криму
