Про це повідомили Укрінформу в пресслужбі Українського інституту у Швеції.

На церемонії вручення голова правління Асоціації друзів митців Ганс Ділен підкреслив, що Наталія Пасічник використовує свій талант, щоб розповідати про Україну та поширювати українську культуру.

“Сьогодні це є надважливою місією. Наталія будує культурні мости між Швецією та Україною. Її мистецька діяльність є шляхом для глибшого взаєморозуміння між нашими народами”, – сказав він.

Своєю чергою Наталія Пасічник подякувала за високу оцінку її діяльності.

“Я вдячна за це визнання й увагу до промоції української культури – і, зокрема, української музики – у Швеції. Сьогодні – не час святкувань, але на часі ще раз нагадати про потребу України бути почутою, мати підтримку світу, говорити про існування окремої, глибокої, багатої та інтегрованої у європейський контекст української культури,” – підкреслила вона.

Зазначається, що культурну премію Асоціації друзів митців щороку вручають особам, які зробили вагомий внесок у культурне життя Швеції. Вручення традиційно відбувається за участі членів королівської родини.

У пресслужбі також поінформували, що Асоціацію друзів митців було засновано у 1937 році. Її багаторічним головою був принц Євген – представник нині правлячої династії Бернадоттів, четвертий син короля Швеції Оскара II. Він був відомим художником, колекціонером і меценатом. Метою товариства є підтримка та заохочення діячів у галузі гуманітарних наук і мистецтва у Швеції, зокрема – через щорічну культурну премію.

Як повідомляв Укрінформ, у березні 2025 року шведський уряд оголосив про виділення Українському інституту в Швеції 9 мільйонів шведських крон (понад 800 тис. євро) для втілення проєктів, спрямованих на промоцію української культури.

Український інститут у Швеції був заснований у 2014 році. Він має штаб-квартиру у Стокгольмі. Основними напрямками його діяльності є культурна дипломатія, освіта та формування громадської думки. Очолює інститут відома українська та шведська піаністка Наталія Пасічник.

Фото: Lars Edelholm, Fredrik Jönsson.

В Івано-Франківську науковці створили ікони для незрячих людей та воїнів, які втратили на війні зір. Проєкт має назву “Невидима спадщина”.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив в.о. ректора Карпатського університету професор Ігор Цепенда.

«Це один із наших найкращих проєктів, що не має аналогів. Ідеться про ікони, створені для незрячих людей та воїнів, які втратили на війні зір. Назва проєкту – “Невидима спадщина”, мета – зробити мистецтво доступним кожному, незалежно від фізичних можливостей», – зазначив Цепенда.

За його словами, ікони створені на найсучаснішому обладнанні, у тактильній техніці. Тут використали шрифт Брайля та аудіосупровід, який можна послухати телефоном. Віряни зможуть рукою відчути обриси і лики святих та їхню енергетику. Тому науковці застосували ще унікальні технології для покриття та дезінфекції поверхонь ікон.

«Українських ікон є багато. Ми зосередилися на кількох. Серед них – “Вишгородська ікона Божої Матері”, яку в нас украли загарбники кілька століть тому і назвали “Владімірской”. У нашому проєкті – “Манявська Божа Матір”, “Гошівська Богородиця”, триває робота над “Крилоською Богородицею”», – додав професор.

Цепенда зауважив, що проєкт реалізували науково-творчий колектив кафедри дизайну і теорії мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв Карпатського університету імені Василя Стефаника у співпраці з Івано-Франківським краєзнавчим музеєм. Працювали під керівництвом доцентки Надії Бабій.

“Ці ікони після освячення стануть нашим подарунком для військових госпіталів”, – запевнив професор.

Читайте також: Книжки шрифтом Брайля: Зеленська презентувала онлайн-бібліотеку для людей із порушеннями зору

Також ікони для незрячих передадуть у школи для дітей із вадами зору.

Як повідомляв Укрінформ, вчені розробили контактні лінзи, які дозволять бачити у темряві.

Фото: pnu.edu.ua, Суспільне Івано-Франківськ 

В галереї «#ARTODESSA» Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису та графіки одеської художниці Злати Гончарової “Планети”. У проєкті представлено велику кількість творів, які демонструють широту творчих можливостей автора.

Виставки Злати Гончарової протягом тривалого часу традиційно стають яскравою подією у мистецькому житті Одеси. Живописець, дизайнер, педагог, ілюстратор, майстер боді-арту – Злата завжди впевнено працює над своїми творчими завданнями, чого б вони не торкалися – створення складного натюрморту чи втілення фактурного образу, написаного з натури.

Колоритні та фактурні натюрморти підкорюють своєю яскравістю, пейзажі – ліризмом і впізнаваністю одеського вайба, а портрети, створені Златою, мають риси монументальності та романтизму.

Твори, виготовлені майстром, наповнені енергією кольору і форми. Вони, безсумнівно, стануть співзвучні особливому настрою, коли прекрасне одеське літо тільки набирає обертів, всупереч протиріччям і викликам реальності, що нас оточує.

Фото: Степан Алекян/Фейсбук.