Про це кореспондентові Укрінформу розповіла координаторка культурних проєктів команди «Місто Марії» Алевтина Швецова.

«Вперше в одному просторі, у водонапірній вежі Житомира, нам вдалося зібрати низку проєктів, присвячених Маріуполю, над якими ми працювали впродовж минулих років. Всі вони розповідають про трагедію, біль Маріуполя, його знищену архітектурну спадщину та долі людей», – зазначила Швецова.

За її словами, на першому поверсі представлений проєкт «М 86». Там розміщений символічний літопис міста під час його 86-денної оборони.

У Житомирі відкрився мистецький проєкт “Вежа: кроки пам’яті”, присвячений Маріуполю / Фото: Ірина Чириця, Укрінформ

На другому поверсі експонується проєкт «Написано війною», створений у співпраці з Центральною бібліотекою міста Маріуполь, яка продовжує функціонувати в Дніпрі. Там є книги, які фіксують події російсько-української війни, що триває з 2014 року.

На третьому поверсі можна ознайомитися з рефлексією мисткині Неллі Мінасової «Об берег», що представлена через призму знакової для Маріуполя споруди – тетраподу.

Окрім того, на кожному поверсі розміщені нагадування про полонених Маріупольського гарнізону.

Організатори також запланували покази фільмів про Маріуполь.

«Виставка у житомирській вежі є для нас кроками пам’яті, бо ментально і фізично ми зараз усі крокуємо поза межами нашого рідного Маріуполя, але продовжуємо нести його в серці», – додала Швецова.

Виставки триватимуть упродовж місяця.

Водонапірну вежу для проєкту обрали як алюзію на аналогічний об’єкт у Маріуполі, що є одним із його символів.

Водонапірна вежа Житомира – пам’ятка архітектури місцевого значення, побудована 1898 року. Її висота – 31 метр.

Як повідомляв Укрінформ, у Житомирській міській раді експонують виставку «Вписані в історію. Зруйновані війною», присвячену пам’яткам Маріуполя, які були пошкоджені і зруйновані внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.

Фото: Ірина Чириця, Укрінформ

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Зокрема, роман Артема Чапая The Weathering вийде у видавництві Seven Stories Press, його переклала Дейзі Ґіббонс.

Книжка розповідає про молоду пару, яка після відпочинку в Карпатах повертається додому й виявляє, що світ, який вони знали, більше не існує.

«Чи зможе пара вижити, укласти союзи з іншими і дати життя новому поколінню? Чи проявиться підступність людської природи в цьому новому, постапокаліптичному світі? Наповнений прекрасною меланхолією і чорним гумором, “Вивітрювання” стає своєрідним дослідженням поведінки в критичних ситуаціях, коли все, що колись здавалося стабільним, розпадається», – ідеться в анотації до роману.

Книжка вийде друком 24 березня 2026 року в паперовому й електронному форматах, її обсяг – 212 сторінок.

Артем Чапай – письменник і військовослужбовець, автор двох романів і чотирьох нонфікшн-книжок, співавтор книжки воєнних репортажів. Чотири рази був фіналістом премії BBC «Книга року». Його тексти публікували англійською в антології Best European Fiction та виданні Refugees Worldwide. Лавреат кількох міжнародних програм для письменників та перекладачів, зокрема Central European Initiative Fellowship та Paul Celan Fellowship.

Роман Юрія Андруховича Radio Night вийде друком у видавництві New York Review Books, його переклав Марко Андрейчик.

Книжка розповідає історію піаніста Йосипа Роцького, який після участі у революції змушений тікати від режиму та мафії. Разом із вороном Едґаром він мандрує лабіринтами минулого й сучасності, зустрічає загадкового Сервуса, взаємодіє з радіо-монологами й музикою.

«Огорнутий музикою, роман пропонує кілька монологів радіо-діджеїв, супроводжується плейлистом, відкриває приховане драматичне творіння і містить повторювані появи іншого друга Йосипа, таємничого Сервуса, який завжди з’являється в найбільш (не)вдалий момент. Книжка, написана сучасним майстром української літератури, досліджує існування, яке постійно коливається між відродженням і апокаліпсисом, між вірністю і зрадою, між раєм і пеклом», – ідеться в анотації видавництва.

Вихід Radio Night запланований на 13 жовтня 2026 року. Обкладинку книжки в англійському перекладі ще не оприлюднювали.

Юрій Андрухович – письменник, поет та есеїст, перекладач, співзасновник літературного гурту «Бу-Ба-Бу». Автор поетичних збірок «Небо і площі», «Середмістя», «Екзотичні птахи і рослини», «Екзотичні птахи і рослини з додатком «Індія», «Пісні для мертвого півня» та вибраного «Листи в Україну». У центрі прозового доробку – романи «Рекреації», «Московіада», «Перверзія», «Дванадцять обручів», «Коханці Юстиції», а також «Лексикон інтимних міст». Лавреат премії Ганни Арендт (2014) та медалі Ґете (2016).

Як повідомляв Укрінформ, роман «Доця» української письменниці, перекладачки й волонтерки Тамари Горіха Зерня здобув перемогу у публічному голосуванні престижної німецької відзнаки Hotlist 2025 року.

«З великим болем і сумом дізнались сьогодні новину про нашого Синичку. Андрій Синишин – військовий, актор театру «І люди, і ляльки», актор театру імені Леся Курбаса – загинув 16.04.2025 року поблизу населеного пункту Юнаківка, Сумського району, Сумської області, захищаючи нашу країну від ворога», – ідеться в повідомленні.

Актору було 26 років.

Наприкінці квітня у театрі імені Леся Курбаса повідомляли, що Андрій Синишин вважається зниклим безвісти. «Але Андрій з нами! У кожному образі, який створює на сцені. У сміху, що лишається після його жартів. У тиші, яку він вміє наповнити змістом», – зазначали колеги актора.

Андрій Синишин закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка, де навчався на акторському курсі Таїсії Литвиненко.

У театрі імені Леся Курбаса він грав у виставах «Апокрифи» Лесі Українки та «Небезпечні зв’язки» за Крістофером Гемптоном.

Також працював у театрі «І люди, і ляльки», де зіграв у «Різдвяній зірці», «Сніговій королеві», «Лелеченяті та опудалі» й інших постановках. У квітні цього року театр «І люди, і ляльки» присвятив військовому виставу за поезією Сергія Жадана «Різдво. Тризна» – тоді його вважали зниклим безвісти.

Прощання з Андрієм Синишиним відбудеться у Львові 13 вересня.

Як повідомляв Укрінформ, на фронті загинув оператор-постановник та військовослужбовець Збройних сил України Денис «Бес» Пономаренко.

Фото: facebook.com/LudyLyalky