Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.

У відомстві зазначили, що вперше твори з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків у Києві та колекції Музею Бредіуса — портрети, натюрморти, пейзажі та історичні картини — будуть представлені у діалозі, що розповідає про спільне зацікавлення колекціонерів, фундаторів двох музеїв, та їхнє тонке відчуття європейського живопису.

«Виставка свідчить не тільки про красу і вразливість мистецтва. Це культурний міст, живе свідчення глибоких звʼязків між нашими країнами, які мають більш ніж 100-річну історію», – наголосила під час відкриття виставки перший заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко.

Вона також підкреслила важливість міжнародної підтримки української культури в умовах війни та висловила подяку куратору Музею Бредіус і члену Ради директорів Музею Віллему Яну Гоґстедеру — ініціатору цієї виставки, а також виставки «Гаага – Київ. Живопис кінця ХІХ – початку ХХ століття з колекцій родини Гоґстедерів та Понамарчуків», що відбулася у Музеї Ханенків у 2024 році.

«Коли Росія веде війну не лише проти нашого народу, а й проти нашої культури — захист і поширення української культурної спадщини набуває особливого значення. Виставка у Гаазі — це потужний жест підтримки й наш спільний акт культурного спротиву», – зазначила Григоренко.

Серед почесних гостей відкриття були, зокрема мер Гааги Ян ван Занен, заступник Генерального директора культури та медіа — директор департаменту з питань спадщини та мистецтв Міністерства освіти, культури та науки Нідерландів Крістіане Матайсен, директор Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків Юлія Ваганова, Посол України в Королівстві Нідерландів Анатолій Костін, командувач Збройних сил Нідерландів Оно Ейхельсхайм та Посол з культурного співробітництва Міністерства закордонних справ Нідерландів Деві ван де Верд.

Виставка, яка триватиме з 21 червня до 28 вересня 2025 року, стала результатом спільної ініціативи Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Музею Бредіус, а також Інституту історії мистецтва Нідерландів.

Як повідомляв Укрінформ, у київському музеї Ханенків відкрилася виставка «Бентежні роки. Митці з України в École de Paris», в межах якої представлені понад 70 творів 24 художників. Вона триватиме до 14 вересня 2025 року.

Фото: МКСК, Інстаграм museumbredius

Про це повідомила голова української делегації на Євробаченні Оксана Скибінська на пресконференції у Києві, передає кореспондент Укрінформу.

“Коли ми розпочали роботу над цьогорічним Євробаченням, одним із перших питань було формування команди. У нас є неймовірна музична продюсерка Світлана Тарабарова – натхнення й вогонь нацвідбору Дитячого Євробачення, яка запалює його теплом і світлом. І нам дуже хотілося підсилитися – залучити людину, яка пише пісні й знає, що таке Євробачення з власного досвіду”, – наголосила голова української делегації на Євробаченні Оксана Скибінська.

Скибінська зауважила, що сфера дитячої творчості нині переживає непрості часи – так само, як і багато інших сфер. Водночас, за її словами, в Україні є чимало талановитих дітей, яким необхідно давати можливість проявити себе.

Спільно з музичною продюсеркою нацвідбору Світланою Тарабаровою Alyona Alyona створить пісні для фіналістів нацвідбору на Дитяче Євробачення-2025.

“Для мене велика честь – бути причетною до Дитячого Євробачення та мати змогу поділитися своїм чималим досвідом у написанні пісень. Можливо, я зможу допомогти якійсь дитині або композиції стати кращою, і, можливо, саме моя пісня представить Україну на конкурсі”, – сказала Alyona Alyona.

Прийом заявок на нацвідбір триває з 16-го червня по 10 липня включно.

За спрощеними правилами Суспільного, для участі у нацвідборі-2025 юним виконавцям не обов’язково мати авторську пісню. Щоб отримати можливість представити Україну на сцені цьогорічного Дитячого Євробачення у Тбілісі (Грузія), достатньо записати дві кавер-версії популярних пісень та особисте відеопредставлення.

Також юні виконавці мають змогу подати на розгляд і додаткову авторську пісню. Ця опція діє за бажанням та ніяк не впливає на можливість пройти до наступних етапів відбору.

Заявки на участь у національному відборі приймаються через форму на сайті.

Дитячий пісенний конкурс Євробачення відбудеться у Грузії. Фінал Дитячого Євробачення-2025 відбудеться 13 грудня у грузинській столиці Тбілісі.

Про це повідомили Укрінформу в пресслужбі Українського інституту у Швеції.

На церемонії вручення голова правління Асоціації друзів митців Ганс Ділен підкреслив, що Наталія Пасічник використовує свій талант, щоб розповідати про Україну та поширювати українську культуру.

“Сьогодні це є надважливою місією. Наталія будує культурні мости між Швецією та Україною. Її мистецька діяльність є шляхом для глибшого взаєморозуміння між нашими народами”, – сказав він.

Своєю чергою Наталія Пасічник подякувала за високу оцінку її діяльності.

“Я вдячна за це визнання й увагу до промоції української культури – і, зокрема, української музики – у Швеції. Сьогодні – не час святкувань, але на часі ще раз нагадати про потребу України бути почутою, мати підтримку світу, говорити про існування окремої, глибокої, багатої та інтегрованої у європейський контекст української культури,” – підкреслила вона.

Зазначається, що культурну премію Асоціації друзів митців щороку вручають особам, які зробили вагомий внесок у культурне життя Швеції. Вручення традиційно відбувається за участі членів королівської родини.

У пресслужбі також поінформували, що Асоціацію друзів митців було засновано у 1937 році. Її багаторічним головою був принц Євген – представник нині правлячої династії Бернадоттів, четвертий син короля Швеції Оскара II. Він був відомим художником, колекціонером і меценатом. Метою товариства є підтримка та заохочення діячів у галузі гуманітарних наук і мистецтва у Швеції, зокрема – через щорічну культурну премію.

Як повідомляв Укрінформ, у березні 2025 року шведський уряд оголосив про виділення Українському інституту в Швеції 9 мільйонів шведських крон (понад 800 тис. євро) для втілення проєктів, спрямованих на промоцію української культури.

Український інститут у Швеції був заснований у 2014 році. Він має штаб-квартиру у Стокгольмі. Основними напрямками його діяльності є культурна дипломатія, освіта та формування громадської думки. Очолює інститут відома українська та шведська піаністка Наталія Пасічник.

Фото: Lars Edelholm, Fredrik Jönsson.