Микола народився 14 травня 1978 року у с. Велика Офірна на Київщині. Навчався у школі в сусідній Малій Снітинці, а після її закінчення у 1996 році проходив строкову службу у Збройних силах України. 

Згодом працював за різними напрямами – у поліції, в будівельній галузі, водієм. За спогадами доньки Анастасії, автомобілі були справжнім захопленням і покликанням чоловіка. 

“Мій батько завжди був опорою для родини, вірним другом і прикладом гідності для своїх дітей. Відкритий, чесний, доброзичливий — він завжди допомагав тим, хто потребував підтримки”, – згадує дівчина.

Якраз у день народження, 14 травня 2022 року, Миколу призвали до лав ЗСУ. Він проходив курс підготовки за стандартами НАТО у Великій Британії, згодом став командиром мотопіхотного відділення 1004-го окремого батальйону охорони та обслуговування. 

“Усі, хто служив із ним пліч-о-пліч, згадують його як людину, яка завжди йшла першою, дбала про своїх підлеглих та була не просто побратимом, а братом по духу”, – розповідає донька Героя. 

24 серпня 2024 року підрозділ «Бумера» під час бойового завдання потрапив у ворожу засідку під Новгородівкою, що біля Покровська. Повернутися вдалося не всім – Микола зник безвісти. 

Повернути тіло воїна додому рідні змогли майже за рік, коли отримали підтвердження ДНК-експертизи. Сержанта Миколу Синяка поховали 14 липня 2025 року на Малоснітинському кладовищі. 

“Микола Іванович став символом справжнього українського воїна — нескореного, вірного присязі, відданого своїй державі. Його подвиг заслуговує на визнання не лише родини та побратимів, а й усієї української нації”, – наголошує Анастасія. 

Підтримати петицію до Президента України про присвоєння Миколі Синяку звання Героя України можна за цим посиланням.

Вічна пам’ять Герою! 

Фото: Фейсбук-сторінка Анастасія Лазоренко

За матеріалами Фастівської міської ради, петиції про присвоєння звання Героя України

Сили оборони повернули під контроль України Новомихайлівку в Донецькій області.

Сили оборони України змогли оточити ключові позиції в районі Добропілля, втім про покращення ситуації на цій ділянці фронту говорити ще зарано. Про це в ефірі телемарафону сказав речник ОСУВ “Дніпро” Віктор Трегубов.

За його словами, частина позицій ЗС РФ нині перебуває в оточенні, і триває бойова робота. Силам оборони потрібно повністю відкинути росіян. Так ситуація на всій лінії фронту залишається складною.

“Основні шматки цієї клешні вже окуповано та оточено, зараз вони фактично вже добиваються”, – повідомив Трегубов.

Він додав, що загроза оточення Добропілля зникла, але окупанти подекуди закріпилися, втім, це закріплення не є таким значним.

За словами Трегубова, ситуацію на полі бою ускладнює те, що противник готувався до літнього наступу, тож ЗСУ важче тримати оборону.

Ситуація під Добропіллям: що відомо

У DeepState визнали, що можуть навмисно приховувати оновлення карти бойових дій. Творці DeepState Руслан Микула і Роман Погорілий після дня вивчення ситуації підтвердили, що прорив дійсно стався і виявився серйознішим, ніж передбачалося спочатку: російські війська просунулися майже на 16 кілометрів.

11 серпня аналітики DeepState повідомляли про прорив ЗС РФ біля населених пунктів Кучерів Яр та Золотий Колодязь неподалік Добропілля. В ОСУВ “Дніпро” ввечері того ж дня заявили, що на цьому напрямку точаться найінтенсивніші бої.

Військовий експерт Владислав Селезньов вважає, що ЗС РФ не зможуть довго протриматися в “язику”, який вони створили в районі Добропілля на Донеччині. Їм доведеться важко без підтримки техніки.