Війна
Усі укриття та фортифікаційні споруди повинні мати антидроновий захист
Сьогодні всі укриття та фортифікаційні споруди повинні мати антидроновий захист. Величезні опорні пункти вже втратили свою актуальність.
Про це головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив на зустрічі із журналістами, передає кореспондент Укрінформу.
«Звичайно, всі укриття та фортифікаційні споруди повинні мати антидроновий захист. Така вимога сьогодення. Ходи сполучення мають бути закриті, щоб захистити від ураження і наших солдатів, і пілотів безпілотних систем. Ви бачите, що розвиток дронів диктує зміни й у тактиці застосування військ, і у вимогах до фортифікації», – зазначив Сирський.
За його словами, якщо раніше всі фортифікаційні споруди будувалися з метою недопущення просування противника, зокрема на відкритій місцевості, де противник міг застосувати велику кількість бронетехніки, то тепер підходи змінилися.
«Все будується навколо посадок, лісосмуг, які мають кращі маскувальні властивості», – зауважив головнокомандувач.
Він додав, що бачення доцільності тих чи інших фортифікаційних споруд змінилося.
«На початку повномасштабної російської агресії будувалися величезні опорні пункти, батальйонні райони оборони… Як показав досвід Бахмута, в такому вигляді вони втратили свою актуальність. Збройні сили перейшли до ротних опорних пунктів, потім – до взводних. Тепер ми бачимо, що найбільш ефективна позиція – максимум на відділення. А в основному це групи окопів, навіть так звані «лисячі нори», які унеможливлюють застосування противником ударних дронів. Адже зараз дрон, особливо на оптоволокні, може проникнути в будь-яку щілину», – додав Сирський.
Як повідомляв Укрінформ, за інформацією Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, торік на зведення фортифікаційних споруд Кабінет Міністрів виділив спочатку ₴ 20 мільярдів, а потім додатково ще ₴5,6 мільярда.
Президент нагородив оглядача відділу Головної редакції оперативної інформації Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» Пасову Тетяну Олександрівну орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.
Про це йдеться в Указі Президента України “Про відзначення державними народами з нагоди Дня Конституції України”.
Оновлюється…
Російські війська активізували бойові дії на Лиманському напрямку, зокрема намагаються просуватися та закріплюватися на окремих ділянках.
Про це у телеефірі повідомив речник УОС Віктор Трегубов, передає кореспондент Укрінформу.
“Вкрай інтенсивні бойові дії, особливо на Лиманщині, особливо на Лиманському відтинку. Висока кількість боєзіткнень”, – сказав Трегубов.
Він зазначив, що російські війська намагаються закріпитися на східних околицях Лимана.
“Зараз вони дуже активно намагаються у місті хоч якось, попри великі втрати, кидати будь-яку кількість особового складу для того, щоб вони так чи інакше мали якісь закріплення у його східних районах. Те зростання інтенсивності загалом у зоні нашої відповідальності якраз з цим і пов’язане. В першу чергу – з нарощуванням активності на Лимані”, – сказав Трегубов.
Він підкреслив, що Лиман залишається одним із ключових напрямків для російського командування через плани виходу до Слов’янсько-Краматорської агломерації.
Як повідомлялося, на фронті минулої доби, 27 червня,було зафіксоване 241 бойове зіткнення Сил оборони України з російськими загарбниками.
Фото: Генштаб ЗСУ
Розвідувальна служба Великої Британії у своєму звіті проаналізувала низку українських ударів по окупованому росіянами Криму.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє британське Міністерство оборони у соцмережі X.
Як зазначає розвідка, в ніч на 20 червня Україна вдарила по Криму та переправі через Керченську протоку. Серед цілей ударів були російські системи протиповітряної оборони, паливні сховища та три автомобільні пороми.
“Виведення з ладу цих трьох поромів майже напевно поглибило й без того великі проблеми з постачанням до Криму”, – вважає британська розвідка.
Наразі на півострові спостерігається тотальний брак палива та затримки на пунктах пропуску, додається у звіті.
Розвідка нагадує, що протоколи безпеки, запроваджені після першої української атаки на Кримський міст у жовтні 2022 року, передбачають, що вантажівки можуть користуватися лише поромами, а не мостом. Мостом проїжджають лише легкові автомобілі, автобуси та деякі види залізничного транспорту.
Раніше, у березні та квітні 2026 року, Україна завдала ударів по двох поромах, що залишилися у росіян, які також забезпечують військову логістику. Майже напевно вони зараз перебувають на стадії відновлення.
“Українці з дедалі більшою інтенсивністю завдають ударів по мережах російської військової логістики на окупованій території України, чому сприяє наявність різних засобів ураження, зокрема одноразових ударних дронів та боєприпасів дальнього радіуса дії. Масштабність українських ударів також послаблює російську протиповітряну оборону навіть у таких добре укріплених пріоритетних точках, як Керченська протока”, – йдеться у звіті.
Це усе разом розширює можливості України щодо здійснення ударів по Кримському мосту – стратегічній та політично чутливій цілі.
Як повідомляв Укрінформ, Представництво Президента в Автономній республіці Крим просить мешканців півострова подбати про свою безпеку у зв’язку останніми військовими діями. Людям, у яких в родині є діти, літні батьки або люди, які залежать від постійних ліків, радять тимчасово виїхати у безпечніші місця.
Фото: Телеграм-канал «Крымский ветер»
-
Відбудова5 днів agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика5 днів agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Події1 тиждень agoУ Рівному відкрили виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка»
-
Політика1 тиждень agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Відбудова1 тиждень agoЛитва надає €7 мільйонів на проєкти з відбудови України
-
Відбудова1 тиждень agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Усі новини6 днів agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників