Про це кореспондентові Укрінформу розповів керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павло Нечитайло.

«Під час нагляду за прокладанням траншеї для блискавкозахисту біля пристінного корпусу Старого замку в Кам’янці-Подільському було виявлено матеріали раннього залізного віку та енеолітичної доби. Це фрагменти посуду, глинобитних жител, виробів з кістки та кременю. Ранній залізний вік представлений старожитностями чорноліської культури IX-VIII століття до нової ери. Є також кубки, черпаки, миски та горщики з багатим заглибленим та наліпним орнаментом та лискованою чорною поверхнею», – зазначив Нечитайло.

У Кам’янці-Подільському археологи виявили нові артефакти на території Старого замку / Фото надав Павло Нечитайло

За його словами, матеріали цієї культури виявляли на території Старого замку і раніше. Зокрема, було знайдено фрагмент оборонного валу того часу та господарські ями.

На думку старшого наукового співробітника відділу раннього залізного віку Інституту археології НАН України Олександра Могилова, отримані матеріали свідчать про контакти місцевого населення з синхронними культурами середньоєвропейської зони. Перше укріплення на місці Старого замку звели саме вони.

«Матеріали мідно-кам’яного віку представлені двома етапами трипільської культури, які попередньо оглянув фахівець цієї епохи, співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Євген Левінзон. Знахідки цього часу вже неодноразово фіксувались під час попередніх досліджень Старого замку. Проте, зважаючи на унікальність цієї історико-археологічної пам’ятки, кожен керамічний фрагмент є надважливим свідченням минулих тисячоліть», – додав археолог.

Нечитайло зауважив, що за аналізом орнаментики виявленого матеріалу можна підтвердити наявність на території замку поселення етапу Трипілля В1 (етап трипільської культури – ред.), що датується кінцем V тис. до н. е. Це був кризовий період в преісторії неолітичних землеробів Європи, що пов’язують з різким похолоданням. За висновками вчених, у цей час трипільці активно переселяються на важкодоступні миси і підвищення, чому є підтвердження і в топографії цієї пам’ятки.

Археолог також зазначив, що нагляд над траншеєю вкотре підтвердив, що пізньосередньовічні та ранньомодерні шари у східній частині внутрішнього подвір’я замку були знесені при вирівнюванні території. Збереглась тільки нижня частина культурних нашарувань, де представлені матеріали раннього залізного віку та енеоліту.

«В результаті нагляду було виявлено значну кількість артефактів, частина з яких може поповнити експозицію музею. Практика доводить, що навіть невеликі земляні роботи на подібних об’єктах обов’язково мають відбуватися за участю науковців-археологів», – наголосив Нечитайло.

Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області на некрополі «Кам’яної гори» поблизу селища Орлівка розпочала роботу археологічна експедиція Південноукраїнського національного педагогічного університету Ушинського.

Фото надані Павлом Нечитайлом