«13–14 серпня – Берлін і Лондон. Президент Володимир Зеленський провів низку зустрічей на найвищому рівні. Попри широку дипломатичну повістку, наш захист був у фокусі всіх зустрічей: нова оборонна підтримка, надійні гарантії безпеки і чітка координація перед Аляскою», – зазначив Паліса.

Паліса назвав головні результати ключових рішень, які були досягнуті на цих зустрічах:

1. Скоординували позиції з США та європейськими лідерами щодо негайного припинення вбивств, дипломатії разом з Україною і сильних гарантій безпеки. Підсумок телефонної розмови з Президентом США Дональдом Трампом – спільне розуміння подальших кроків та домовленість тримати зв’язок після зустрічі на Алясці.

2. Коаліція охочих. Вперше були віцепрезидент США Джей Ді Венс і спецпредставник Президента США з питань України Кіт Келлог – сильний сигнал єдності від партнерів.

«Узгоджено, що шлях до миру не може бути визначений без України. Якщо Росія не погодиться на припинення вогню під час зустрічі на Алясці, має бути посилення санкцій. Підтверджено, що кордони силою не змінюються і що коаліція готова відіграти активну роль у гарантіях безпеки, включно з можливим розгортанням гарантійних сил окремих країн», – підкреслив Паліса.

3. Німеччина – ППО та PURL. Узгоджено зміцнення української ППО додатковими системами Patriot з ракетами і участь Берліна в новому інструменті PURL для швидких закупівель озброєння: оголосили ще 500 млн доларів внеску, а загальний обсяг зобов’язань партнерів станом на зараз становить близько 1,5 млрд доларів.

4. З Прем’єр-міністром Кіром Стармером – синхронізували очікування перед Аляскою, продовження програм підтримки української армії, інвестиції в українське виробництво дронів. Запрошення Лондону приєднатися до PURL. Після ратифікації сторічної двосторонньої угоди – розширена зустріч Україна – Велика Британія.

5. Важливо створити умови для тристоронньої зустрічі лідерів – Україна, Сполучені Штати, Росія, – зауважив заступник керівника ОП.

Як повідомляв Укрінформ, Трамп і Путін планують зустрітися у п’ятницю, 15 серпня, в Анкориджі – найбільшому місті штату Аляска. Зустріч запланована на 11:00 за місцевим часом (22:00 за Києвом).

Фото: ОП

Про це сказав в інтерв’ю Укрінформу Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Юрій Вітренко.

“Щодо зведеного бюджету, то він, хоч і офіційно не затверджений вже котрий рік, продовжує наповнюватися внесками держав-учасниць, які дорівнюють їхнім внескам до останнього схваленого бюджету ОБСЄ. Таким чином, держави-учасниці, крім Росії, продовжують добросовісно сплачувати свої внески, проте використання цих коштів мінімізоване, що не дає змоги належно планувати роботу ОБСЄ. Наразі борг РФ сягнув близько 22 млн євро – при тому, що зведений бюджет ОБСЄ цьогоріч становить 156 млн євро”, – зазначив він.

Як підкреслив Вітренко, ситуація виглядає дуже цинічною – “Росія не робить жодних фінансових внесків у бюджет Організації, але при цьому продовжує брати участь в ОБСЄ”.

За його словами, формальні механізми в ОБСЄ для покарання Росії через несплату внесків існують.

“Зокрема, якщо якась держава-учасниця ОБСЄ не сплачує свої внески впродовж останніх двох років, діюче Головування може порушити це питання перед Постійною радою, аби вжити конкретних заходів для сплати заборгованості. Ми працюємо над цим. Також під час щорічного обговорення бюджету наголошуємо на неприпустимості такої ситуації і шукаємо шляхи для використання цього аргументу для покарання Росії. До речі, гарним прикладом тут є Генеральна Асамблея ООН в Нью-Йорку, з позбавленням відповідних держав права голосу через заборгованість, та й Генеральна конференція МАГАТЕ у Відні”, – зазначив очільник української місії при ОБСЄ.

Водночас він вказав на те, що, на жаль, інші країни-учасниці та Секретаріат ОБСЄ “не завжди достатньо активні в цьому питанні”.

“Але після Конференції “Гельсінкі +50″ ми продовжимо тиск у відповідних форматах і на потрібних треках, аби зробити агресору максимально боляче. Одна з ідей – частково компенсувати саботаж Москвою бюджету ОБСЄ припиненням фінансування служби російського перекладу”, – повідомив Вітренко.

Поруч з цим він вказав на те, що на конференції у Гельсінкі було офіційно запущено Фонд “Гельсінкі+50” з метою “ефективніше управляти позабюджетними внесками донорів, зокрема для проєктної діяльності, включно з підтримкою України”.

“Фонд “Гельсінкі+50″ не замінює регулярний бюджет ОБСЄ, адже він покликаний менеджити саме позабюджетні внески від ключових донорів… Планується вдосконалити систему управління, розподілу позабюджетних коштів і звітності, зробити її більш прозорою, гнучкою та ефективною. Наразі конкретного затвердженого формату й структури фонду немає, але є загальні домовленості і вже визначені суми для діяльності”, – повідомив постпред.

Як повідомляв Укрінформ, Росія з 2022 року блокує ухвалення зведеного бюджету ОБСЄ, тому держави-учасниці шукають креативні способи виправити цю ситуацію. Наприклад, існує Програма підтримки України (“Support Program for Ukraine”), яка фінансується поза регулярним бюджетом ОБСЄ – за рахунок добровільних внесків держав-донорів.

Фото: OSCE

Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу заявив Павел Гавлічек, чеський політичний експерт Асоціації міжнародних справ.

«Росія спробує вбити клин між двома берегами Атлантики та ізолювати Україну, акцентуючи увагу на її вразливостях», – вважає експерт.

Гавлічек припускає, що Путін «застосує свої особисті навички переконання», що випливають з його минулого в КДБ.

Разом з тим, експерт вважає, що відсутність Президента України Володимира Зеленського на зустрічі у п’ятницю є позитивним моментом.

«Україні було б навіть невигідно бути на цій зустрічі, що справді може виглядати парадоксально, бо ми бачимо, наскільки часто проводяться паралелі із Мюнхенською конференцією. Але ж Україні не доведеться стикатися зі складним вибором вже зараз, хоча це і може статися в майбутньому», – наголосив він.

Гавлічек вважає, що саміт на Алясці не приведе до серйозних проривів у досягненні миру, оскільки він лише створює умови для майбутньої зустрічі Зеленського, Путіна і Трампа.

На його думку, це є «цікавою ініціативою», адже раніше Путін уникав особистого спілкування.

Важливим, на переконання експерта, стала відеоконференція у середу за участю лідерів США, ЄС, НАТО та України, де європейські лідери разом із Зеленським звернулися до Трампа та визначили очікування від його зустрічі з Путіним.

При цьому він вважає, що для Трампа на кону особиста репутація.

«Йдеться про те, щоб отримати хоч щось від цієї зустрічі. Усі погляди будуть прикуті до нього й до того, що він зробить. Йдеться про його особисту репутацію. Вже говорять про те, що якщо зустріч не принесе результату, доведеться запровадити санкції. Подивимося, чи піде Росія на компроміс. Навіть сам Трамп сказав, що перші дві хвилини покажуть, наскільки Росія зацікавлена в цьому», – уточнив експерт.

Двосторонні відносини між Росією та США також становлять інтерес для Кремля, зазначає експерт.

«Тож обов’язково буде спроба нормалізувати двосторонні відносини на контрасті з європейською стороною, яка, безумовно, більш по-яструбиному налаштована щодо Росії, ніж США зараз», – сказав Гавлічек.

Водночас експерт не бачить змін у стратегії Кремля, «яка полягає у знищенні України, знищенні української нації».

«Нічого з цього не змінилося, незважаючи на тиск. Тож вони дотримуються своїх планів і тепер намагаються грати в гру з Трампом – і, власне, гратися Трампом також», – вважає він.

Як повідомляв Укрінформ, очікується, що зустріч Дональда Трампа й Путіна на Алясці розпочнеться у п’ятницю, 15 серпня, об 11:30 за місцевим часом (22:30 за Києвом).

Фото: Kateřina Cibulka, Český rozhlas