Події
У Житомирі проходить виставка, присвячена зруйнованим пам’яткам Маріуполя
У Житомирській міській раді експонують виставку «Вписані в історію. Зруйновані війною», присвячену пам’яткам Маріуполя, які були пошкоджені і зруйновані внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«У спільноті «Я Маріуполь» є 22 центри по всій Україні і близько 66 тис. переселенців. Загалом ми маємо 25 виставок, присвячених людям, захисникам та місту. Ця виставка «Вписані в історію. Зруйновані війною» присвячена історичним будівлям, які після того, як місто було заблоковане, оточене та знищене, перестали існувати або зазнали пошкоджень», – розповів керівник центру «Я Маріуполь» в Житомирі Вадим Ісаков.
За його словами, зокрема, на виставці є світлини водонапірної вежі, драмтеатру, мозаїки Алли Горської «Боривітер». Загалом на ній представлені близько 30 експонатів. Вони показують кожен із об’єктів у ретроспективі.
«Головна мета цієї виставки – сприяти обізнаності людей про Маріуполь і його трагедію», – додав Ісаков.
Станом на 24 лютого 2022 року в Маріуполі налічувалося 206 історичних будівель, 24 мозаїчні полотна, 106 пам’ятників історії та монументального мистецтва, 33 об’єкти археології. Унаслідок повномасштабного вторгнення РФ значна частина цих об’єктів зруйнована або пошкоджена.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві на Майдані Незалежності представили відтворену мозаїку “Боривітер” художниці Алли Горської. Оригінальна робота була частково знищена у Маріуполі внаслідок російського обстрілу.
Про це на пресконференції в Києві розповіли представники Укрдержархіву та Генштабу ЗСУ, повідомляє Укрінформ.
Під час заходу нагадали, що застосування позначки «Блакитний щит» для об’єктів, які зберігають культурні цінності, зокрема для будівель державних архівів, передбачено Гаазькою конвенцією 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Україна підписала й виконує цю конвенцію, але маркування архівних установ національним законодавством і досі прямо не передбачено. Відтак Укрдержархів пішов на співпрацю в цьому питанні з ЗСУ.
«Для того, щоб вирішити цю ситуацію ми спільно зі спецпідрозділом по культурних цінностях Генштабу ЗСУ досягли домовленості та уклали спільний меморандум про допомогу в цьому питанні. Меморандум було підписано 29 вересня цього року, і за два місяці ми маємо вже 57 промаркованих архівних установ, які включають обласні державні архіви, центральні державні архіви у підпорядкуванні Держархівслужби та архівні відділи райдержадміністрацій», – розповіла перша заступниця голови Державної архівної служби України Тетяна Шевченко.
Військові застосували щодо документальної спадщини, яка зберігається у державних архівах, вже набутий досвід маркування об’єктів культурної спадщини в умовах війни.
«Ми вийшли на варіант співпраці з Державною архівною службою, де ми більше надавали консультаційну допомогу. Ми домовилися, що допоможемо відмаркувати обласні об’єкти по всій Україні. З нашого боку це була професійна консультація – як розміщати, маркувати і документально оформляти маркування та розробили акт його фіксації, який дозволяє надалі занести цю інформацію з геолокаційними даними в національну систему обліку. Там інформація з наявними відмаркованими об’єктами зберігатиметься відповідно до положень Гаазької конвенції», – розповів представник відділення захисту культурної спадщини ЗСУ Кирило Кобцев.
Позначення об’єктів проводиться емблемою у вигляді «Блакитного щита» – синьо-білих перехрещених трикутників. Цей знак підтверджує захищений статус пам’яток відповідно до міжнародного права, а їхнє знищення чи пошкодження прирівнюється до воєнного злочину.
Як повідомляв Укрінформ, влітку 2025 року на Сумщині розпочали перший етап маркування пам’яток культурної спадщини міжнародним знаком захисту «Блакитний щит».
Фото: Національний заповідник Києво-Печерська лавра
Міністерство культури України та Європейський інвестиційний банк готують фінансові рішення для доступнішого кредитування креативного бізнесу.
Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.
“Віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна зустрілась із представниками Європейського інвестиційного банку… обговорили можливості залучення кредитних та гарантійних механізмів, які ЄІБ уже реалізує в інших секторах економіки та які можуть бути адаптовані для потреб підприємств сфери культури і креативних індустрій”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що такі інструменти спрощують умови кредитування для малого та середнього бізнесу, а також зменшують ризики для банків.
ЄІБ представляли голова Регіонального представництва у країнах Східної Європи Крістіна Мікулова, директор департаменту кредитування державного сектору Ліонель Рапай, в.о. керівника кредитування приватного сектору в Україні Свен Робен.
Сторони домовились розпочати опрацювання проєкту кредитної підтримки креативного сектору, що стане першим кроком до запуску нових фінансових можливостей для галузі.
Як повідомляв Укрінформ, віцепремʼєр-міністр з гуманітарної політики – міністр культури Тетяна Бережна під час презентації Стратегії діяльності Мінкульту іноземним дипломатам заявила, що охорона та відновлення культурної спадщини, а також розвиток культурних і креативних інституцій – серед пріоритетів діяльності Міністерства культури на 2026 рік.
Фото: Мінкульт
Лувр не відкрив свої двері для відвідувачів у понеділок, 15 грудня, після того, як загальні збори співробітників музею одностайно підтримали рішення про страйк.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє BFMTV
«Відвідування Лувру стало справжньою смугою перешкод», – написали профспілки у своєму повідомленні про намір страйкувати, яке раніше було надіслане міністерці культури Франції Рашиді Даті. У ньому профспілки стверджують, що керівництво музею ігнорує аварійні ситуації в будівлях, а умови праці постійно погіршуються.
Зазначається, що за рішення страйкувати проголосували щонайменше 400 працівників. У адміністрації Лувру повідомили, що наразі складають список співробітників, які не страйкують, щоб визначити, чи зможе музей відкритися в понеділок.
Перед натовпом відвідувачів, які чекали о 9-й ранку біля центрального входу, висіла табличка з написом: «Відкриття музею наразі відкладається. Ми повідомимо вас про деталі можливого відкриття якомога швидше».
Як повідомляв Укрінформ, на початку грудня у паризькому Луврі внаслідок аварійного витоку води постраждали сотні видань бібліотеки відділу єгипетських старожитностей.
19 жовтня у Луврі сталося зухвале пограбування, вартість викрадених коштовностей королівської династії Наполеона пізніше оцінили у 88 млн євро.
-
Одеса7 днів agoНовий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Політика7 днів agoУряд вніс до Ради законопроєкт про мотиваційні контракти для військових
-
Усі новини1 тиждень agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Війна1 тиждень agoТаїланд наступає на Камбоджу та зайняв село на чужій території — фото
-
Усі новини1 тиждень agoкомпанія наважилась на неочікуваний крок
-
Усі новини7 днів agoЧоловік виявив незвичний обман зору на паркані після випадіння снігу
-
Усі новини6 днів agoСонячні панелі викидають з однієї простої причини: експерти розкрили деталі (фото)
-
Політика1 тиждень agoЗеленський обговорить з Ляєн, Коштою та Рютте питання миру в Україні