Відбудова
Міндовкілля презентувало євроінтеграційний законопроєкт про зелене відновлення України
Міндовкілля презентувало рамковий проєкту Закону «Про засади зеленого відновлення України», який має стати правовою основою для екологічно сталої відбудови країни.
Презентація законопроєкту відбулася у понеділок у Києві, передає кореспондент Укрінформу.
«Законопроєкт має дати чітке розуміння, що таке зелене відновлення і як воно має відбуватись. Також ми врахували питання залучення інвестицій: документ допоможе впровадити європейські підходи, щоб інвесторам було легше оцінювати та обирати проєкти», – зазначила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.
За документом, зелене відновлення – це підхід до відбудови, за якого всі заходи здійснюються з урахуванням цілей та принципів переходу до зеленої економіки. Така відновлювальна діяльність має сприяти сталому розвитку, збереженню довкілля, раціональному використанню ресурсів і відповідати екологічним, соціальним та економічним критеріям.
У процесі зеленого відновлення має бути досягнуто таких ключових цілей як адаптація та пом’якшення наслідків зміни клімату, перехід до циркулярної економіки, запобігання та контроль забруднення, відновлення і збереження біорізноманіття та екосистем, а також стале використання водних та морських ресурсів.
Крім того, планується створити систему оцінки сталості, яка визначатиме, чи є проєкт безпечним для довкілля та сприяє сталому розвитку. Для фінансових установ така оцінка буде добровільною, її проводитимуть самостійно. У Міндовкіллі зазначили, що така практика вже діє в ЄС.
Для координації процесів зеленого відновлення пропонується створити Національну раду, яка допомагатиме формувати державну політику у цій сфері та оцінюватиме її ефективність. Також передбачено запуск цифрової платформи, що міститиме відкриту інформацію про всі заходи з відновлення.
Учасники презентації, серед яких були представники громадських організацій, експерти та міжнародні партнери, підтримали ініціативу, але також озвучили низку конкретних пропозицій і зауважень.
Зокрема, екологи запропонували інтегрувати принципи зеленого відновлення в регіональну політику, адже саме на місцях реалізовуватимуть більшість проєктів, та підтримати реінтеграцію ветеранів через створення зелених робочих місць.
У Міндовкіллі наголосили, що законопроєкт є рамковим, його винесено на широке публічне обговорення, а доопрацювання документа відбуватиметься із залученням усіх зацікавлених сторін. Очікується, що восени проєкт закону буде представлений у Верховній Раді.
Як повідомлялось, із початку літа РФ випустила майже 2,5 тисячі повітряних цілей по Україні, що провокує дедалі більші збитки довкіллю, які мають наслідки і для всього континенту. Сукупні збитки довкіллю внаслідок бойових дій в Україні перевищують $94 мільярди.
Фото ілюстративне: rv.gov.ua
Напередодні Конференції з відновлення України у Гданську Європейська комісія, Міненерго та Секретаріат Енергетичного співтовариства виступили зі спільною заявою щодо посилення підтримки енергетичного сектору України напередодні зимового періоду.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міненерго.
“Сторони закликали нинішніх і потенційних донорів спрямувати кошти до Фонду підтримки енергетики України для забезпечення своєчасної закупівлі критично важливого обладнання та реалізації заходів з відновлення енергетичної інфраструктури”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що з початку повномасштабного вторгнення країни G7+ вже спрямували через фонд 1,95 млрд євро. Ці кошти розподілені відповідно до пріоритетів, визначених Міністерством енергетики України.
Зараз у межах Фонду підтримки енергетики сформовано стратегічний резерв обладнання, оптимізовано процедури закупівель і скорочено строки постачання критичних ресурсів.
Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль зауважив, що з початку цього року партнери внесли до фонду понад 300 млн євро, однак загальний обсяг незабезпечених потреб становить понад 650 млн євро. Це означає, що без нових внесків реалізацію наступних проєктів буде зупинено.
Сторони звернення акцентували, що підготовка до зими потребує скоординованих і невідкладних дій партнерів. Координаційна група G7+ з питань енергетичної підтримки України продовжує роботу з мобілізації необхідних ресурсів для проходження опалювального сезону.
Як повідомлялося, у Міжнародній конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка відбудеться 25-26 червня у Гданську, візьмуть участь близько 5 тис. учасників, зокрема лідери держав, представники урядів, міжнародних фінансових інституцій та бізнесу.
Українську делегацію на URC 2026 у Гданську очолить Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Україна представить на конференції з відбудови у Гданську 530 інвестпроєктів від регіонів. Євросоюз випустить облігації на €80 мільярдів: гроші підуть і на підтримку України. Підтримання зв’язку з українцями за кордоном є державною стратегією.
Джерело
У Києві рятувальники завершили ремонтно-відновлювальні роботи з консервації даху пошкодженого внаслідок російської атаки 15 червня Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Як передає Укрінформ, про це Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила у Фейсбуці.
“У ніч на 15 червня Росія вкотре продемонструвала свою справжню сутність – ударом по одній з головних святинь України, Києво-Печерській лаврі. Тоді внаслідок атаки був пошкоджений Успенський собор – місце, яке для мільйонів українців є символом віри, історії та духовної сили”, – зазначив голова ДСНС України Андрій Даник.
Він поінформував, що “одразу після удару до роботи стали рятувальники ДСНС. Понад тиждень вони працювали там, де кожен метр має особливу цінність. У складних умовах, під постійною загрозою нових атак, фахівці проводили аварійно-відновлювальні роботи, щоб зберегти святиню від подальших руйнувань”.
У вівторок, 23 червня, ремонтно-відновлювальні роботи з консервації пошкодженого даху завершили.
Роботи виконані на 100% від запланованого обсягу. Для осушення будівельних конструкцій і внутрішніх приміщень на об’єкті продовжують працювати теплові гармати, поінформував очільник ДСНС.
За час проведення робіт на території Лаври були залучені більш як 100 рятувальників із різних підрозділів і понад 25 одиниць техніки ДСНС.
Як повідомляв Укрінформ, на території Києво-Печерської лаври внаслідок масованої російської атаки 15 червня були пошкоджені 19 об’єктів культурної спадщини. Найбільших руйнувань зазнали Успенський собор і башта Кушника.
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Політика1 тиждень agoАрбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях
-
Події1 тиждень agoУ Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал