Connect with us

Події

Віцепрезидент Ради з питань дипломатії презентував книгу-дослідження «Ідентичність і мозок»

Published

on


Путін продовжує заперечувати право українців на державний суверенітет, а також на визначення ідентичності українців. Дослідження Яна де Маєра допомагає зрозуміти, яким чином мозок людини здатен визначити свою ідентичність, керуючись емоціями та знаннями про мову і культуру.

Про це повідомив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький під час презентації книги “Ідентичність і мозок”, яка відбулась в Укрінформі.

“Дослідження, яке стане повноцінною книгою про ідентичність і мозок, торкається ключових питань станом на сьогодні сучасного людства. Як формується наша ідентичність, як мозок, культура, мова і пам’ять творять наше я. І як ці механізми діють у суспільствах. Як будь-яке суспільство, керуючись основними елементами мови, культури, топоніміки, все ж таки має глибокі трансформації, а особливо в період війни”, – розповів Точицький.






В Укрінформі відбулася презентація книги “Ідентичність і мозок” Яна де Маєра / Фото: Тарасов Володимир. Укрінформ

За його словами доктор філософії, почесний професор Королівської академії археології Бельгії, історик і мовознавець Ян де Маєр намагається достеменно, детально розібратися в тому, що означає термін “ідентичність”.

“Я сподіваюсь, що кожен з вас зможе, можливо, не з першого разу, долучитися до розуміння того, що є для нас наш мозок у сучасному мистецькому історичному просторі. Найважливіше – це презентація того, як людина здатна мислити об’єктивно, базуючись на фактах історії і мистецтві”, – пояснив Точицький.

Міністр наголосив, що у дослідженні науковця йдеться про міждисциплінарні дослідження в сфері нейроестетики, філософії, культури та атрибуції візуального мистецтва, які є визначальними не лише в Європі, а і у Північній Америці.

“В той самий час – це роздуми про те, як людська особливість виникає з емоцій, розумінь. В тому числі, це надзвичайно важливо після пережитої чергової важкої ночі з тим, щоб в кожного з нас було розуміння, що прибрати той чи інший символ імперського минулого – це не лише про якусь дію, а так само про посили й меседжі, які ми даємо нашому суспільству”, – додав Точицький.

Своєю чергою віцепрезидент Ради з питань дипломатії Європейського Союзу, автор книги “Ідентичність і мозок” Ян де Маєр наголосив, що першу версію дослідження було опубліковано у 2021 році. Сьогодні ж декілька книг буде подаровано українським бібліотекам.

“На сьогоднішній день, в той час, коли доходить кінця перша частина дослідження, я бачу, як Путіна реформулює чимало в історії. І пан Микола Точицький в моїй роботі дуже сильно допоміг підійти до правильних підходів. Зокрема, як з української точки зору було б справедливо відобразити історичні реалії в моїй книзі. Також з огляду на те, що пан Путін все-таки заперечує суверенітет України та користується інструментами пропаганди. Він бачить українську ідентичність як опозицію до російського “я”. Я хотів би сказати, що на сьогоднішній день з позиції когнітивної нейронауки ідентичність, звісно, говорить про невід’ємне усвідомлення нас як нації”, – наголосив Ян де Маєр.

Професор Вільного університету Брюсселя також підкреслив, що на сьогодні всі нації переживають історичний наратив.

“По мірі того, як цивілізації стають більш зрілими, ми бачимо, що машини роблять неабиякий прорив в пізнанні роботи мозку. Так, емоційним шляхом наш мозок може на сьогодні обирати найяскравіше, найпоказовіше серед широких масивів даних. І тут головним показником є емоції. З інтелектуальної точки зору це називається свідомість…”, – пояснив науковець.

Читайте також: Точицький обговорив із послом Кореї захист української культурної спадщини

Він пояснив, що коли людина робить свій вибір, вона робить крок у валідацію своєї ідентичності.

“При цьому потрібно розуміти, що наші дії мають бути спрямовані на боротьбу з пропагандою. З огляду на пострадянську агресію проти України, президент Путін заперечує право українців на державний суверенітет, а також на визначення ідентичності українців. Амбіція Путіна полягає в відновленні Російської Федерації. Вони рухаються за стратегією зміцнення свого російського “Я” шляхом маніпуляції з мовною політикою. Так, впродовж останніх трьох років ми ввели свій вокабуляр, вже таке поняття, як жорстокість з боку Росії”, – наголосив дослідник.

Дослідження складається з 15 розділів, які охоплюють філософське, історичне, мистецьке та нейронаукове осмислення ідентичності. Наприкінці книги читачам пропонується візуальний додаток під назвою «Історія України в мапах», що відображає територіальну динаміку, колоніальну політику імперій, розподіли та втрати українських земель у різні історичні епохи.

Презентація книги відбулась в Укрінформі за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.



Джерело

Події

Чеський гурт виступив в українських лікарнях і передав допомогу

Published

on



Про це музиканти розповіли Укрінформу.

Гурт завітав до реабілітаційного центру у Львові, Лисецькій лікарні та реабілітаційного центру «Мрія Надії».

Окрім музичних вражень, музиканти доставили конкретну допомогу, на яку громадськість зібрала кошти через платформу darujme.cz. Це спеціальний реабілітаційний апарат для відновлення моторики та набір гантелей, які допоможуть пацієнтам на шляху до одужання (конкретне побажання, висловлене керівництвом хірургічно-ортопедичної клініки Лисець.

«За короткий час вдалося зібрати гроші на апарат, якого їм зараз не вистачає і купівля якого матиме миттєвий позитивний вплив на якість життя десятків людей. Дуже дякуємо всім, хто долучився до збору», – зазначив фронтмен, співак і гітарист Ян Вацік.

Це вже другий тур гурту, вперше вони вирушили в Україну торік, де на власні очі побачили, «яку силу може мати звичайна людська близькість та музика у найважчі хвилини». Тому вирішили повторити подорож та своєю музикою принести надію туди, де вона найбільше потрібна – пацієнтам та медикам у лікарнях.

«Наш тур лікарнями України цього року був коротшим і в деякому сенсі легшим, ніж торішній. Але це все одно були емоційні американські гірки, під час яких людина може за кілька днів пролити стільки ж сліз, скільки й у решті року. Повернення до знайомих місць було гірко-солодким, і ми зустріли старих і нових друзів, яких навряд чи можна назвати по-іншому, як героями. Ми готові повторювати ці акти символічної допомоги, поки Росія не відмовиться від цієї безглуздої війни або не програє», – сказав Вацік.

Читайте також: Без єдності партнерів підтримка України може зменшитися в разиСтефанчук

«Čtvrt na smrt» – празький альтернативний рок-гурт, який відіграв понад 250 концертів у клубах та на фестивалях не лише в Чехії.

Як повідомлялось, Чеська Республіка планує надати Україні допомогу перед зимовим сезоном, зокрема у відновленні енергетичного сектору.

Фото: NetwIN Production



Джерело

Continue Reading

Події

Три фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях

Published

on



Три фільми експериментальної навчально-творчої майстерні студентів Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, яку заснував відомий український кінорежисер Дмитро Томашпольський, братимуть участь у міжнародних кінофестивалях.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Національна спілка кінематографістів України.

Короткометражний фільм Євгенія Шемета “Be My Blue” було відібрано на Wasteland Film Festival, який відбудеться у США. Wasteland Film Festival – щорічний міжнародний кінофестиваль короткометражних і повнометражних фільмів, присвячений темам постапокалипсису, антиутопій та виживання людства.

Короткометражний фільм Захара Шестяєва “Обіцянка” потрапив у фінал International Police Award Arts Festival.. International Police Award Arts Festival – щорічний міжнародний фестиваль мистецтв і кіно, який проходить в Італії та присвячений темі правоохоронних органів, закону й порядку, а також важливим соціальним проблемам у кінематографі.

Читайте також: У Латвії відбудуться Дні українського кіно

Також інший короткометражний фільм Шестяєва “Каліпсо” було відібрано до Golden FEMI Film Festival – щорічного міжнародного кінофестивалю, який проходить у Софії ( Болгарія). Подія присвячена соціальній інклюзії, підвищенню екологічної свідомості, підтримці вразливих груп та досягненням жінок у кінематографі. Фестиваль охоплює художні, документальні та короткометражні стрічки з усього світу.

Як повідомляв Укрінформ, на Нью-Йоркському кінофестивалі покажуть стрічку Юрія Іллєнка “Криниця для спраглих”.



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві нагородили переможців літературного конкурсу «Кримський інжир/Qırım inciri»

Published

on



Церемонія нагородження відбулася 21 серпня,

У секції “Проза про Крим українською мовою” перемогу здобув Віктор Шепелєв з “Легендою про Дюшу”. Нагороду вручив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

У номінації “Проза кримськотатарською мовою” нагороду з рук віцепрем’єрки з питань гуманітарної політики -міністерки культури Тетяни Бережної отримав Qoqlam за твір “Alma qoquğanda”.

Найкращою поезією про Крим українською мовою визнали добірку поезії Софії Присяжнюк. Нагороду вручив актор і режисер Ахтем Сеітаблаєв.

За найкращу поезію кримськотатарською мовою нагороду з рук поетки Катерини Калитко отримав Seyran Albkermenli за “Тильсиз халкъ…”.

У номінації “Дитяча література про Крим” перемогу здобула Taz oğlan з твором “шиирлер топламы”. Нагороду вручила письменниця Мар’яна Савка.

Найкращою есеїстикою про Крим визнали твір Анастасії Бабаш “Окупована близькість”. Нагороду вручила народна депутатка Таміла Ташева.

Найкращим перекладом із кримськотатарської на українську визнали переклад творів Умера Іпчі Русланом Матушевським. Нагороду вручила перекладачка Мамурє Чобан.

За переклад з української на кримськотатарську частини твору Артура Дроня “Гемінґвей нічого не знає” перемогу здобула Elzara Beşüyli. Нагороду вручила Анастасія Безверха.

Окремо відзначили лавреатів спеціальної номінації “Слова свободи” – Server Rustem oğlu Bağçasaraylı та Appaz Kurtamet. Нею щороку відзначають твори кримських політв’язнів або їхніх рідних. Нагороди вручила правозахисниця й лавреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук.

Рустем Джеліль отримав спеціальну нагороду “За внесок у розвиток кримськотатарської літератури”, яку вручив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Нагородження є частиною однойменного фестивалю, який об’єднує українських і кримськотатарських авторів, перекладачів, митців та читачів. Захід присвятили не лише літературі, а й пам’яті про Крим та його людей, які продовжують існувати попри російську окупацію та війну.

Читайте також: Стратегія розвитку кримськотатарської мови потребує змін до законодавства – Чубаров

За словами засновника проєкту Аліма Алієва, церемонія нагородження “Кримського інжиру” – це подія, що збирає ключових постатей, які вибудовують українсько-кримськотатарський діалог і не дозволяють темі Криму маргіналізуватись. “Але Кримський інжир буде повноцінним літературним проєктом тоді, коли зможе повернутись до вільного дому”, — зауважив Алієв.

“З часу заснування “Кримського інжиру / Qırım inciri” ми бачимо великий поступ у тому, що ставили собі за цілі, засновуючи цей проєкт. Ми бачимо посилення теми Криму та зміну оптики на Крим в українській літературі. Ми бачимо нові твори кримськотатарською мовою, які б не з’явилися без конкурсу. Ми бачимо взаємні переклади як класики, так і сучасної літератури, зокрема воєнної. За ці роки сформувалася ціла спільнота навколо “Інжиру” — це й ті, хто давно в кримській темі, і ті, хто завдяки конкурсу почали вивчати кримськотатарську мову, знайомитися з Кримом через українську літературу”, — зазначила співзасновниця проєкту Анастасія Левкова.

Інжирну промову цього разу виголосив Мирослав Маринович -член-засновник Української Гельсінської групи, філософ і радник ректора Українського католицького університету. Ведучими церемонії були Муслім Умеров та Катерина Некреча.

Окремим моментом вечора став виступ Джамали зі спеціальною програмою Qırım in jazz через оголошений 21 серпня в Києві День жалоби за загиблими внаслідок масованої російської атаки на столицю в ніч проти 20 серпня до програми увійшли лише мінорні, зокрема традиційні жалобні кримськотатарські пісні.

“Кримський інжир / Qırım inciri” – українсько-кримськотатарський літературний проєкт, заснований у 2018 році, що поєднує конкурс для поетів, прозаїків і перекладачів, однойменний фестиваль та серію антологій за творами фіналістів.

“Одним з надважливих завдань, які ми закладали з самого початку у природу Кримського інжиру, окрім розвитку сучасної кримськотатарської літератури, – оприявнення голосу Криму в інтелектуальному просторі України та посилення нервового звʼязку з нашими людьми на півострові”, — зауважив Алієв.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні вийшла пʼята антологія сучасної української та кримськотатарської літератури про Крим з найкращими творами п’ятого конкурсу “Кримський інжир / Qırım inciri”, що відбувся 2024 року.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.