Політика
Сибіга закликав партнерів збільшити інвестиції в українські технології
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга звернувся до партнерів України із закликом збільшити інвестиції в українські технології і посилити санкції проти Росії, зокрема шляхом перекриття доступу Москви до технологій.
Як передає Укрінформ, про це міністр написав у соцмережі Х.
Очільник зовнішньополітичного відомства зазначив, що оскільки Україні потрібно було захищатися, вона навчилася впроваджувати інновації. За його словами, зараз Україна – технологічно передова країна, яка досягла успіху у галузі безпілотників, бойового штучного інтелекту, кібербезпеки, цифрового управління та банківської справи, а також в інших галузях.
«Ми закликаємо партнерів інвестувати більше в українські технології та допомагати нам у масовому виробництві наших найкращих інновацій. Це взаємовигідне партнерство: ті, хто допомагають нам зараз, отримають безпосередню користь від наших інновацій у майбутньому», – написав Сибіга.
Він зауважив, що Україна вже робить внесок у трансатлантичну безпеку, запевнивши, що українські технології посилять як Україну, так і її партнерів.
Водночас глава МЗС наголосив на необхідності негайного посилення санкцій проти Росії.
«Кожен мікрочіп, в якому відмовлено Москві, – це врятоване життя. Росія повинна бути позбавлена усіх ресурсів для своєї військової машини», – заявив Сибіга.
Міністр додав, що доходи Росії від продажу нафти мають бути урізані, а доступ Москви до технологій має бути повністю перекритий.
«Давайте розширимо технологічний розрив між свободою і тиранією, перетворивши інновації на щит. Не лише для України, але й для усієї трансатлантичної спільноти», – додав Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, 14 червня виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії Олена Трегуб заявила, що абсолютно в усіх високотехнологічних зразках російської зброї є західні компоненти і Росії досі вдається їх отримувати попри «пекельні санкції».
Президент Володимир Зеленський у Римі розпочав зустріч зі спеціальним представником президента США з питань України Кітом Келлогом.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Кіт Келлог входить до складу американської делегації, що братиме участь у Міжнародній конференції з відновлення України, що відбудеться у столиці Італії 10-11 липня.
Як повідомляв Укрінформ, учора, 8 липня, президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація має намір постачати Україні більше оборонної зброї. За його словами, українці повинні мати змогу захистити себе. Ця заява пролунала після паузи у поставках зброї зі Сполучених Штатів.
Гендиректор ОЗХЗ посол Фернандо Аріас наголосив, що ситуація в Україні залишається тривожним нагадуванням про загрозу застосування хімічної зброї у сучасних конфліктах, а також підкреслив необхідність посиленої міжнародної співпраці для запобігання таким злочинам.
Європейський суд з прав людини у середу оголосить рішення у міждержавній справі “Україна та Нідерланди проти Росії”.
Як передає кореспондент Укрінформу, рішення зачитають під час публічного слухання в Будівлі прав людини в Страсбурзі.
Йдеться про справу, яка охоплює події на сході України, що розпочались у 2014 році, включно зі збиттям літака рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines, а також з вторгненням російських військ на територію України з 2022 року.
Справу формують чотири міждержавні заяви: перша й друга подані Україною у 2014 році. Вони стосуються системних порушень прав людини Росією на сході України, включно з викраденням груп дітей і їх тимчасовим вивезенням до РФ. Третя, подана Нідерландами у 2020 році, присвячена збиттю рейсу MH17. Четверту заяву держава Україна внесла у 2022 році – вона стосується порушень прав людини в умовах повномасштабної агресії Росії після 24 лютого 2022 року.
Україна та Нідерланди як держави-заявники посилаються на численні порушення Європейської конвенції з прав людини, зокрема на статті 2- 5, 8 -11, 13 і 14 – право на життя, заборона тортур, свободи слова, мирних зібрань, свобода совісті та інші.
На стадії розгляду по суті 26 держав-учасниць Конвенції отримали дозвіл на подання спільної письмової позиції, а також на усні виступи під час слухання у Великій палаті. Окремі подання також зробили Польща та Велика Британія.
Наразі на розгляді ЄСПЛ залишаються ще три міждержавні заяви “Україна проти Росії” та близько 9500 індивідуальних скарг, що стосуються подій у Криму, на сході України, в акваторії Азовського моря та в контексті повномасштабного вторгнення Росії.
Як повідомляв Укрінформ, у червні 2024 року ЄСПЛ оголосив рішення по суті в першій міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)», визнавши існування численних порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму з боку держави-агресора.
Фото: ennhri.org
-
Усі новини1 тиждень agoчи є в ньому натяк на спін-офф
-
Відбудова1 тиждень agoУ Луцьку демонтують частину будинку, що найбільше постраждала від удару РФ
-
Суспільство1 тиждень agoЦентр ідентифікації тіл репатрійованих захисників планують відкрити наприкінці літа
-
Події1 тиждень agoМеджибізький замок внесуть до держреєстру нерухомих пам’яток України
-
Війна1 тиждень agoНа фронті – 76 боєзіткнень від початку доби, на семи напрямках точаться бої
-
Усі новини1 тиждень agoвже знайшовся покупець — відео
-
Політика1 тиждень agoГоловування Данії в Раді ЄС може сприяти відкриттю переговорних кластерів для України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві вже відновили 130 закладів освіти, пошкоджених російськими обстрілами