Connect with us

Події

У Харкові пройшов благодійний вечір, де збирали кошти на облаштування сцени в укритті театру «Березіль»

Published

on


У Харкові відбувся благодійний вечір “Весь світ – театр”, під час якого збирали кошти на облаштування сцени в укритті Харківського державного академічного українського драматичного театру ім. Шевченка “Березіль”.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, на початку заходу для гостей провели екскурсію театром, зокрема показали звукорежисерський пульт, місце роботи освітлювача, кабіну режисера, в якій він перебуває під час вистави, місце зберігання декорацій.

Потім актори Майя Струннікова, В’ячеслав Гіндін та Антон Гусак зіграли уривок з вистави “Психи”, цьогорічної прем’єри “Березолю”. Завершився захід міні-аукціоном, серед лотів були: худі “Квартира 64”, присвячене Лесю Курбасу, поетичний щоденник Сергія Жадана з ілюстраціями Гамлета Зіньківського (книга з авторськими підписами), квитки на виставу, що пройде у вже облаштованому укритті.






У Харкові відбувся благодійний вечір «Весь світ — театр» / Фото: В’ячеслав Мадієвський, Укрінформ

Збір та заходи на його підтримку організовує громадська організація “Платформа розвитку міста”. Через загрозу російських обстрілів колектив театру не може грати вистави на головній сцені своєї будівлі та щомісяця витрачає 150-200 тисяч гривень на оренду інших приміщень-укриттів.

Нікіта Певний
Нікіта Певний

“Ми започаткували ініціативу “Inside Шевченко”. Завдяки повноцінній сцені ми не лише створимо безпечний простір для вистав, але й дамо можливість харків’янам знову відчути магію цього театру. Цей вечір не лише про культуру, він – про силу спільноти”, – зазначив керівник ГО Нікіта Певний.

У приміщенні-укритті, де обладнають залу, раніше був гардероб. Використати у ньому звукове та освітлювальне обладнання з головної сцени неможливо – багато що просто вбудоване у стіни. Тож, окрім подіумів для підняття глядацької зали, стільців та тканини для стін і куліс, потрібні прилади – мікшерський пульт, акустична система, прожектори. Загальний бюджет – 400 тисяч гривень.

Директорка театру Маргарита Сакаян подякувала всім присутнім за увагу та підтримку.

Маргарита Сакаян
Маргарита Сакаян

“У нас є мета – побудувати тут сцену. Засновник нашого театру Лесь Курбас казав, що театр – це не лише сцена, а й життя. Перефразовуючи слова великого майстра, можна додати, що без сцени театру немає. Сам Лесь Курбас довів це, виходячи на сцену босоніж, щоб відчувати її енергію та зливатися з нею в одне ціле. Сцена для нього була священною. Ви дуже розумієте, чому вона нам так потрібна. Тому що театр повинен підтримувати своїх глядачів, громадян, жителів міста. Вони дзвонять і запитують, коли ж буде працювати сцена у нашій будівлі. І ми дуже сподіваємося, що за вашої підтримки дуже скоро будемо тут працювати”, – сказала Сакаян.

Головний режисер Степан Пасічник у коментарі Укрінформу зауважив, що для харківських театрів продовжує діяти заборона на роботу без бомбосховищ.

Степан Пасічник
Степан Пасічник

“Театральний бум у Києві та Львові – мають змогу працювати. У нас умови навіть не такі, як в інших прифронтових, прикордонних містах. Ми зараз працюємо менше ніж на дві третини зарплатні, не з одним вихідним на тиждень, а з трьома. Тому що театр – фінансово не забезпечене підприємство. Щоби не сказати зайвого, бо це все тяглося три роки, я дійсно вдячний за ініціативу громадській організації, бо в це приміщення треба вкластися. Зал не призначений для вистав, тож треба забезпечити підйоми – щоб глядачам видно було з усіх рядів. І найголовніше – обладнання, світло, звук. Треба затягнути (спеціальною тканиною – ред.) цей великий простір – з точки зору поглинання звуку, бо там камінь, і звук резонує”, – розповідає Пасічник.

За його словами, приміщення вмістить 80-100 глядачів.

“Звісно, це не 400 і не 500. Але оскільки театр сплачує оренду за кожну локацію, плюс логістика – привезти декорації, костюми, потім забрати. Крім того, в орендованих приміщеннях ми не можемо обирати зручні та потрібні нам дати. Але я дуже дякую за три роки співпраці “Art-Area ДК”, – зазначив головний режисер.

Окрім вимог безпеки, “Березіль” намагається адаптуватися і до інших вимушених обставин – бракує молодих артистів-чоловіків.

“Можливість бронювання з’явилася зовсім недавно – завдяки спільноті театральній. Відбувся такий флешмоб, до якого долучилися відомі театральні діячі. Скажу так: молодих акторів-хлопців, які тягнуть увесь репертуар, у нас на сьогодні лише двоє, акторів середнього покоління, це 40+ – один. Тобто труппа не відбудована. Мають у театрі бути певні покоління, які передають ролі, а ми маємо ось такий віковий дисбаланс”, – розповів Пасічник.

Він додав, що від початку його роботи у театрі “Березіль” проходить найскладніші часи, мова саме про виживання, оскільки під час повномасштабного вторгнення ситуація з фінансуванням значно погіршилася.

Читайте також: Жадан, Гуржи і театр «Березіль» створюють виставу про Курбаса та Брехта

“Скільки я себе пам’ятаю – а я в театрі з 1985 року, це питання (фінансового забезпечення – ред.) постійно йшло вниз. Просто ми думали, коли ж буде дно?” – зазначив Пасічник.

Збір на облаштування сцени в укритті триває. Долучитися на нього можна на краудфандинговій платформі.

Як повідомлялося, у січні харківські театри, які фінансуються з обласного бюджету, повідомили, що знову мають зарплатні заборгованості та накопичені борги за комунальні послуги.

На початку лютого Харківська міська рада звільнила від сплати комунальних послуг, які надають міські КП, на період з 1 січня 2024 року до 15 квітня 2025 року шість закладів культури, хоча вони не підпорядковуються Харкову.

У березні 2021 року працівники харківських театрів вийшли на пікет під облдержадміністрацію, вимагаючи належного фінансування, аби не виникала заборгованість із зарплати. Акція пройшла під гаслом “Де мої 16 тищ – тидищ”. Приводом до неї стали слова тодішньої голови ОДА Айни Тимчук, що середня зарплата в театрах становить 16,5 тис. грн. Це викликало обурення театральної спільноти, бо цифра перевершила реальну у кілька разів.



Джерело

Події

Чеський гурт виступив в українських лікарнях і передав допомогу

Published

on



Про це музиканти розповіли Укрінформу.

Гурт завітав до реабілітаційного центру у Львові, Лисецькій лікарні та реабілітаційного центру «Мрія Надії».

Окрім музичних вражень, музиканти доставили конкретну допомогу, на яку громадськість зібрала кошти через платформу darujme.cz. Це спеціальний реабілітаційний апарат для відновлення моторики та набір гантелей, які допоможуть пацієнтам на шляху до одужання (конкретне побажання, висловлене керівництвом хірургічно-ортопедичної клініки Лисець.

«За короткий час вдалося зібрати гроші на апарат, якого їм зараз не вистачає і купівля якого матиме миттєвий позитивний вплив на якість життя десятків людей. Дуже дякуємо всім, хто долучився до збору», – зазначив фронтмен, співак і гітарист Ян Вацік.

Це вже другий тур гурту, вперше вони вирушили в Україну торік, де на власні очі побачили, «яку силу може мати звичайна людська близькість та музика у найважчі хвилини». Тому вирішили повторити подорож та своєю музикою принести надію туди, де вона найбільше потрібна – пацієнтам та медикам у лікарнях.

«Наш тур лікарнями України цього року був коротшим і в деякому сенсі легшим, ніж торішній. Але це все одно були емоційні американські гірки, під час яких людина може за кілька днів пролити стільки ж сліз, скільки й у решті року. Повернення до знайомих місць було гірко-солодким, і ми зустріли старих і нових друзів, яких навряд чи можна назвати по-іншому, як героями. Ми готові повторювати ці акти символічної допомоги, поки Росія не відмовиться від цієї безглуздої війни або не програє», – сказав Вацік.

Читайте також: Без єдності партнерів підтримка України може зменшитися в разиСтефанчук

«Čtvrt na smrt» – празький альтернативний рок-гурт, який відіграв понад 250 концертів у клубах та на фестивалях не лише в Чехії.

Як повідомлялось, Чеська Республіка планує надати Україні допомогу перед зимовим сезоном, зокрема у відновленні енергетичного сектору.

Фото: NetwIN Production



Джерело

Continue Reading

Події

Три фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях

Published

on



Три фільми експериментальної навчально-творчої майстерні студентів Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, яку заснував відомий український кінорежисер Дмитро Томашпольський, братимуть участь у міжнародних кінофестивалях.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Національна спілка кінематографістів України.

Короткометражний фільм Євгенія Шемета “Be My Blue” було відібрано на Wasteland Film Festival, який відбудеться у США. Wasteland Film Festival – щорічний міжнародний кінофестиваль короткометражних і повнометражних фільмів, присвячений темам постапокалипсису, антиутопій та виживання людства.

Короткометражний фільм Захара Шестяєва “Обіцянка” потрапив у фінал International Police Award Arts Festival.. International Police Award Arts Festival – щорічний міжнародний фестиваль мистецтв і кіно, який проходить в Італії та присвячений темі правоохоронних органів, закону й порядку, а також важливим соціальним проблемам у кінематографі.

Читайте також: У Латвії відбудуться Дні українського кіно

Також інший короткометражний фільм Шестяєва “Каліпсо” було відібрано до Golden FEMI Film Festival – щорічного міжнародного кінофестивалю, який проходить у Софії ( Болгарія). Подія присвячена соціальній інклюзії, підвищенню екологічної свідомості, підтримці вразливих груп та досягненням жінок у кінематографі. Фестиваль охоплює художні, документальні та короткометражні стрічки з усього світу.

Як повідомляв Укрінформ, на Нью-Йоркському кінофестивалі покажуть стрічку Юрія Іллєнка “Криниця для спраглих”.



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві нагородили переможців літературного конкурсу «Кримський інжир/Qırım inciri»

Published

on



Церемонія нагородження відбулася 21 серпня,

У секції “Проза про Крим українською мовою” перемогу здобув Віктор Шепелєв з “Легендою про Дюшу”. Нагороду вручив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

У номінації “Проза кримськотатарською мовою” нагороду з рук віцепрем’єрки з питань гуманітарної політики -міністерки культури Тетяни Бережної отримав Qoqlam за твір “Alma qoquğanda”.

Найкращою поезією про Крим українською мовою визнали добірку поезії Софії Присяжнюк. Нагороду вручив актор і режисер Ахтем Сеітаблаєв.

За найкращу поезію кримськотатарською мовою нагороду з рук поетки Катерини Калитко отримав Seyran Albkermenli за “Тильсиз халкъ…”.

У номінації “Дитяча література про Крим” перемогу здобула Taz oğlan з твором “шиирлер топламы”. Нагороду вручила письменниця Мар’яна Савка.

Найкращою есеїстикою про Крим визнали твір Анастасії Бабаш “Окупована близькість”. Нагороду вручила народна депутатка Таміла Ташева.

Найкращим перекладом із кримськотатарської на українську визнали переклад творів Умера Іпчі Русланом Матушевським. Нагороду вручила перекладачка Мамурє Чобан.

За переклад з української на кримськотатарську частини твору Артура Дроня “Гемінґвей нічого не знає” перемогу здобула Elzara Beşüyli. Нагороду вручила Анастасія Безверха.

Окремо відзначили лавреатів спеціальної номінації “Слова свободи” – Server Rustem oğlu Bağçasaraylı та Appaz Kurtamet. Нею щороку відзначають твори кримських політв’язнів або їхніх рідних. Нагороди вручила правозахисниця й лавреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук.

Рустем Джеліль отримав спеціальну нагороду “За внесок у розвиток кримськотатарської літератури”, яку вручив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Нагородження є частиною однойменного фестивалю, який об’єднує українських і кримськотатарських авторів, перекладачів, митців та читачів. Захід присвятили не лише літературі, а й пам’яті про Крим та його людей, які продовжують існувати попри російську окупацію та війну.

Читайте також: Стратегія розвитку кримськотатарської мови потребує змін до законодавства – Чубаров

За словами засновника проєкту Аліма Алієва, церемонія нагородження “Кримського інжиру” – це подія, що збирає ключових постатей, які вибудовують українсько-кримськотатарський діалог і не дозволяють темі Криму маргіналізуватись. “Але Кримський інжир буде повноцінним літературним проєктом тоді, коли зможе повернутись до вільного дому”, — зауважив Алієв.

“З часу заснування “Кримського інжиру / Qırım inciri” ми бачимо великий поступ у тому, що ставили собі за цілі, засновуючи цей проєкт. Ми бачимо посилення теми Криму та зміну оптики на Крим в українській літературі. Ми бачимо нові твори кримськотатарською мовою, які б не з’явилися без конкурсу. Ми бачимо взаємні переклади як класики, так і сучасної літератури, зокрема воєнної. За ці роки сформувалася ціла спільнота навколо “Інжиру” — це й ті, хто давно в кримській темі, і ті, хто завдяки конкурсу почали вивчати кримськотатарську мову, знайомитися з Кримом через українську літературу”, — зазначила співзасновниця проєкту Анастасія Левкова.

Інжирну промову цього разу виголосив Мирослав Маринович -член-засновник Української Гельсінської групи, філософ і радник ректора Українського католицького університету. Ведучими церемонії були Муслім Умеров та Катерина Некреча.

Окремим моментом вечора став виступ Джамали зі спеціальною програмою Qırım in jazz через оголошений 21 серпня в Києві День жалоби за загиблими внаслідок масованої російської атаки на столицю в ніч проти 20 серпня до програми увійшли лише мінорні, зокрема традиційні жалобні кримськотатарські пісні.

“Кримський інжир / Qırım inciri” – українсько-кримськотатарський літературний проєкт, заснований у 2018 році, що поєднує конкурс для поетів, прозаїків і перекладачів, однойменний фестиваль та серію антологій за творами фіналістів.

“Одним з надважливих завдань, які ми закладали з самого початку у природу Кримського інжиру, окрім розвитку сучасної кримськотатарської літератури, – оприявнення голосу Криму в інтелектуальному просторі України та посилення нервового звʼязку з нашими людьми на півострові”, — зауважив Алієв.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні вийшла пʼята антологія сучасної української та кримськотатарської літератури про Крим з найкращими творами п’ятого конкурсу “Кримський інжир / Qırım inciri”, що відбувся 2024 року.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.