Відбудова
На конференції з відновлення України у Римі уклали угоду про розробку механізмів доступного житла
Як передає Укрінформ, про це Кулеба повідомив у Фейсбуці.
“Ще одна важлива новина із URC2025. Разом із великим другом України, меценатом Деллом Лоєм Хансеном дали старт новим житловим ініціативам для людей, які втратили домівки через війну”, – зазначив Кулеба.
За його словами, у Глевасі Київської області розпочинається будівництво житлового комплексу на майже 700 квартир для внутрішньо переміщених осіб. Усі помешкання, зауважив Кулеба, будуть повністю готові до заселення.
Також заплановане спорудження школи, дитячого садка, центру розвитку громади, спортивної інфраструктури та благоустрій вулиць і підведення комунікацій.
Як пояснив Кулеба, проєкт базується на моделі оренди з правом викупу, що дозволяє людям не просто орендувати житло, а з часом його викупити за вигідними умовами.
За словами Кулеби, “разом із Хансеном та Європейським банком реконструкції та розвитку підписали меморандум про розробку механізмів доступного житла – створення нових моделей оренди чи купівлі домівок, підтримки громад у реалізації житлових проєктів, залучення фінансових інструментів і технічної допомоги. Меморандум фіксує нашу спільну роботу у цій сфері по всій країні”.
Кулеба зазначив, що з боку ЄБРР – це можливість залучення фінансування, технічної допомоги та донорської підтримки. З боку благодійників – їх досвід реалізації проєктів, які вже сьогодні дали житло понад 2400 внутрішньо переміщеним особам. З боку держави – підтримка громад і координація на всіх рівнях.
Він висловив вдячність команді Charity Hansen Ukrainian Mission за роботу й спільні реалізовані проєкти. За житло для людей у Тарасівці, Софіївській Борщагівці, Колонщині, Мощуні, Андріївці. За реальні проєкти, довіру і присутність в Україні.
“Дякую ЄБРР за підтримку житлової політики, яка формується на практиці разом із громадами”, – зазначив Кулеба.
Як повідомляв Укрінформ, у селищі Глеваха на Київщині за допомогою міжнародних благодійників планують побудувати 700 осель для переселенців.
Фото: Олексій Кулеба / Фейсбук
У рамках роботи Міжнародної коаліції укриттів цивільного захисту уже затверджено сім проєктів зі зведення та модернізації укриттів.
Про це міністр внутрішніх справ Ігор Клименко поінформував у Телеграмі, повідомляє Укрінформ.
“Міжнародна Коаліція укриттів цивільного захисту працює. Маємо перші практичні результати: затверджено 7 проєктів зі зведення та модернізації укриттів. Нові захисні споруди з’являться у Чернігівській, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Одеській та Сумській областях, які ворог обстрілює практично щоденно”, – заявив він.
Клименко поінформував, що чотири укриття планується звести для медустанов, три – для дитячих садків.
“Відбір проєктів відбувався у взаємодії із громадами. Ми переглянули підходи, щоб перш за все підтримати регіони, наближені до лінії фронту, адже там потреба у безпековій інфраструктурі є найбільш гострою. Це лише початок системної роботи”, – запевнив глава МВС.
Міністр внутрішніх справ зазначив, що у лютому ця Коаліція продовжить розгляд нових проєктів, поданих органами державної влади та місцевого самоврядування.
“Наше завдання – масштабувати цю ініціативу, щоб кожен населений пункт мав достатньо сучасних та надійних укриттів”, – заявив він.
Клименко поінформував, що фінансування будівництва здійснюється в межах програми ЄС з підтримки України Ukraine Facility. Практичну реалізацію забезпечуватимуть Литовське Центральне агентство з управління проєктами (CPMA) та Бельгійське агентство з міжнародного співробітництва Enabel.
Очільник МВС подякував партнерам України за відчутну підтримку та рішучу позицію.
“Коаліція укриттів – приклад того, як спільними зусиллями ми посилюємо захист людей та стійкість громад. В умовах щоденних загроз система безпеки – це конкретні рішення. Працюємо, щоб кожне таке рішення перетворювалося на реальний захист для людей”, – повідомив міністр.
Як повідомлялося, МВС України підписало з партнерами меморандум про взаєморозуміння щодо Коаліції укриттів.
Фото Укрінформу можна купити тут
Перший конкурсний відбір у межах програми Ukraine Water Recovery завершено, результати якого засвідчили високий попит громад на інвестиції у відновлення та модернізацію систем водопостачання.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій України, передає Укрінформ.
“Загалом подані 163 проєктні заявки на суму €632 мільйони”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що у межах програми передбачені €100 мільйонів кредитних коштів, а також очікується залучення €25 мільйонів грантового фінансування. Паралельно тривають перемовини щодо додаткових €125 мільйонів для розширення програми.
“Результати першого відбору демонструють, що водна галузь України готова до масштабних інвестицій. Близько половини поданих проєктів уже на цьому етапі показали високий рівень підготовки – як з точки зору технічних рішень, так і фінансового планування. Це свідчить про спроможність громад працювати системно та відповідати вимогам міжнародних фінансових інституцій”, – наголосили у галузевому відомстві.
Наразі розпочинається етап професійної оцінки заявок відповідно до критеріїв програми. Йдеться про визначення проєктів, які є водночас найбільш підготовленими та найбільш необхідними з точки зору потреб громад.
Паралельно тривають переговори з Європейською комісією та Європейським інвестиційним банком щодо укладання грантової угоди на співфінансування.
Програма готувалася спільно з міжнародними партнерами протягом шести місяців. Угоду ратифіковано Верховною Радою України у вересні 2025 року.
Як повідомлялося, програма Ukraine Water Recovery спрямована на швидке відновлення та модернізацію водопостачання та санітарної інфраструктури в українських містах, що постраждали внаслідок війни. Наразі потреби у відновленні галузі становлять $11 мільярдів на найближчі 10 років.
Фото ілюстративне
Фото Укрінформу можна купити тут
Відбудова
У Запоріжжі після реконструкції запрацював травматологічний корпус лікарні швидкої допомоги
У Запоріжжі після масштабної реконструкції, яка тривала майже півтора року, запрацював оновлений корпус лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги.
Про це на брифінгу у медзакладі сказав начальник Запорізької ОВА Іван Федоров, передає кореспондент Укрінформу.
«Один рік і 5 місяців тривала реконструкція. В різні часи було задіяно до 300 людей, які займалися цією реконструкцією. Тут працювала велика команда управлінців… В цьому корпусі є сучасне діагностичне відділення, реанімаційне, еталонне опікове відділення, травматологія, нейрохірургія, щелепно-лицьова хірургія, інсультне відділення, відділення інтенсивної терапії та операційний блок», – зазначив Федоров.
Лікарня повністю автономна і зможе працювати під час блекаутів.
Вартість робіт перевищила 600 млн грн. Фінансування здійснювалося за рахунок державного, місцевих бюджетів, а також за рахунок коштів самої лікарні.
Федоров додав, що корпус пройшов першу перевірку – минулої суботи через погіршення погодних умов та ожеледицю сюди за допомогою звернулися 180 людей.
«Ми зрозуміли, що треба вдосконалити, щоб збільшити спроможність лікарні», – уточнив Федоров.
Як повідомлялося, загальна площа корпусу, де виконувались роботи, становить 11 тисяч квадратних метрів.
Реконструкція травматологічного корпусу лікарні в Запоріжжі розпочалася в серпні 2024 року.
Фото: Дмитро Смольєнко / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Авто1 тиждень agoНова Jawa 730 Twin представлена — фото і подробиці брутального байка
-
Події1 тиждень agoУ прокат виходить перший український еротично-історичний трилер «Всі відтінки спокуси»
-
Політика1 тиждень agoУкраїна ініціює внесення змін до Статуту МАГАТЕ
-
Усі новини1 тиждень agoПідліток-“надлюдина” врятував свою родину, пропливши 4 км небезпечними хвилями (відео)
-
Війна1 тиждень agoпро знищення «Шахедів»: Українські дрони-перехоплювачі дають високі результати
-
Війна1 тиждень agoНа фронті – 40 боїв від початку доби, найгарячішим є Покровський напрямок
-
Події1 тиждень agoМЗС Литви попросить заборонити в’їзд грузинському реперу, який виступав у Росії та Криму
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна отримає $40 мільйонів від Світового банку на відновлення енергосистеми