Connect with us

Суспільство

Серед вступників із ТОТ є запит на українську освіту

Published

on


Серед випускників шкіл на тимчасово окупованих територіях є запит на вступ до українських університетів.

Про те, яку допомогу надає держава для вступників із тимчасово окупованих територій на брифінгу в Укрінформі розповіла проректорка з питань вступу та онлайн-освіти Державного університету «Київський авіаційний інститут» Радміла Сегол.

Вона зазначила, що на сьогодні можна говорити про умовний поділ вступників із ТОТ на дві групи: ті, які проживають на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей та АР Крим з 2014 року, і ті, які проживають на територіях, які були окуповані після 2022 року.

“Ці випускники (з територій, окупованих у 2014 році – ред.) вже не вивчали ані українську мову та літературу, ані історію України, не мають документів, які б підтверджували українське громадянство, і відповідно – свідоцтва про освіту видані окупаційною владою. Проте є запит серед таких вступників на вступ до українських університетів для отримання української освіти. Вони вступають через освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна”, які діють в усіх закладах вищої освіти, щоі підпорядковуються Міністерству освіти і науки. Вони можуть зв’язатися із закладами через онлайн-форми, електронну пошту, месенджери, до чого вони знаходять доступ, і, відповідно, отримують консультацію про можливості вступу”, – розповіла проректорка.

На територіях, які були окуповані після 2022 року, за її словами, залишилося багато потенційних вступників до українських вишів. Вони (потенційні вступники – ред.) часто дистанційно продовжують навчання в українських закладах середньої освіти і отримують українське свідоцтво та мають українські документи. У них дещо інша траєкторія вступу, вони вже складають іспити в закладах вищої освіти, але мають українське свідоцтво про освіту.

“У моїй практиці були випадки, коли людина не виїжджала з окупованої території, але навчалась в українському закладі вищої освіти онлайн, дистанційно і отримувала освіту, знаходячись там, без виїзду на підконтрольну Україні територію”, – сказала Радміла Сегол.

Посадовиця додала, що якщо дитина не має українського документа про освіту, вона може звернутися до будь-якого закладу освіти, в якому діє освітній центр “Крим-Україна”, “Донбас-Україна”. За словами Сегол, бажано звертатися одразу до того закладу, в який абітурієнт чи абітурієнтка планують вступати, оскільки освітній центр при цьому закладі супроводжуватиме його або її від моменту звернення до зарахування на навчання.

“Освітній центр опікується її вступом, опікується документами про освіту, документами, які підтверджують громадянство і посвідчують особу. Заповнюється освітня декларація на основі того документа про освіту, який наявний. Це будь-який документ, який може засвідчити, що людина дійсно вивчала певні загальноосвітні предмети. Іноді це записується зі слів вступника, якщо вступник виїхав, в нього взагалі немає жодних документів. Після чого з освітньою декларацією такий вступник потрапляє до уповноваженого закладу середньої освіти, який проводить державну підсумкову атестацію з тих предметів, які є обов’язковими в Україні для тестування – українська мова та література, історія України. Після чого вступник повертається до закладу вищої освіти і складає іспити для подальшого вступу”, – розтлумачила Сегол.

Читайте також: Вступ до коледжів абітурієнтів із ТОТ – роз’яснення Міносвіти

За її словами, вступники з тимчасово окупованих територій після зарахування на навчання забезпечуються гуртожитком і можуть отримувати або академічну, або соціальну стипендію.

“Якщо людина отримала такий конкурсний бал, який дає їй змогу увійти до числа академічних стипендіатів, а це 40% від державного замовлення, і вступила за державним замовленням, відповідно вона має право на академічну стипендію. У разі, якщо ж вона не вступила за державним замовленням, держава розглядає можливість переведення такої людини з контрактної форми на бюджетну, і також такій людині надається соціальна стипендія”, – розповіла представниця авіаційного вишу.

Загалом на сьогодні в Україні діє 80 освітніх центрів “Крим-Україна”, “Донбас-Україна”. З їх переліком можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти та науки.

Як розповіла на брифінгу постійна представниця Президента України в АР Крим Ольга Куришко, на жаль, з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну кількість випускників шкіл із ТОТ, які планували здобути вищу освіту в українських університетах, різко зменшилася через активні бойові дії. За її словами, шлях родин випускників до підконтрольних уряду України територій значно ускладнився, так само ускладнилася комунікація через блокування українських ресурсів, переслідування тощо.

“Після 2022 року єдиний шлях потрапити на підконтрольну територію України з таких територій, на жаль, це територія Російської Федерації, держави-агресора, і територія іноземних країн, через які проходить маршрут слідування. Як правило, він займає від п’яти днів і більше, є дороговартісним і фізично доволі тяжким, тому ми відзначаємо зменшення кількість випускників з тих територій. До повномасштабного вторгнення з Криму було близько 400 вступників. Останній період і останні декілька років ця цифра різко зменшилася”, – зазначила Ольга Куришко.

Водночас, вона наголосила, що політика держави у сфері гарантування права на освіту українським громадянам, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, не змінилася, а масштабується.

“Останні два роки працюємо з молоддю, з темою освіти, працюємо в питаннях змін до законодавства, оскільки декілька років тому було внесено зміни в основний закон який реалізує питання освіти, надає можливість отримання підтвердження результатів знань, здобутих на тимчасово окупованих територіях. Користуючись нагодою, хочу зазначити, що 15 липня було прийнято нарешті постанову на виконання цього закону. Тому, окрім вступної кампанії, тепер ще буде розпочата така процедура, як можливість підтвердження знань, здобутих на тимчасово окупованих територіях”, – сказала Куришко.

За її словами, для мешканців Криму у 2025 році запрацювала освітньо-інформаційна платформа, на якій зібрана інформація про здобуття загальної середньої, професійної та вищої освіти для учнів із ТОТ; доступ до навчальних програм і онлайн-курси; ресурси для вивчення української та кримськотатарської мов.



Джерело

Суспільство

Мінцифри працює над інтеграцією штучного інтелекту у «Мрію»

Published

on


В Україні триває підключення шкіл до освітньої платформи «Мрія», наступне завдання – впровадити у ній ШІ-тьютора для створення індивідуальних освітніх траєкторій для учнів.

На цьому під час п’ятого Саміту перших леді та джентльменів на тему «Освіта, що моделює світ» наголосив перший віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, передає кореспондент Укрінформу.






Саміт перших леді та джентльменів у Києві / Фото: Данило Антонюк. Укрінформ

«Сьогодні вже близько 2 100 шкіл приєдналися до «Мрії». До кінця року, думаю, їх буде вже до 3 000, а у 2026 році йтиметься, напевно, про 6 000 – 7 000 шкіл. Наступне наше завдання, над якими ми вже працюємо, – це побудова індивідуальних освітніх траєкторій для дітей. Ми хочемо, щоб у кожного учня з’явився свій е-тьютор, який буде допомагати будувати і проходити цю освітню траєкторію. Інтеграція штучного інтелекту може допомогти нам пришвидшити цей шлях», – сказав Федоров.

Крім того, штучний інтелект, інтегрований у «Мрію», допоможе, на думку Федорова, нівелювати існуючу різницю в навчанні в різних регіонах, яка залежить від доступу до освітніх ресурсів.

«Наше завдання – відкрити рівний доступ для всіх. І штучний інтелект також може допомогти у цьому. І ми вже навчаємо національну велику мовну модель на даних Всеукраїнської школи онлайн, яка є важливим проєктом нашої освітньої екосистеми. Ми навчили цю модель на всьому контенті, який сьогодні використовується в школі, в підручниках тощо. І зараз основна задача – навчити її, щоб вона стала справжнім наставником та помічником для дітей», – додав перший віцепрем’єр.

Читайте також: МКСК розглядає можливість інтеграції елементів культурної спадщини у застосунок «Мрія»

Він висловив сподівання, що Україна стане однією з перших у світі, яка масштабує цю ідею на школи всієї країни.

Як повідомлялося, освітня платформа “Мрія” стала частиною програми Google.org Fellowship та отримає 1,5 млн дол. на розвиток цифрової освіти в Україні.

Перше фото: Мінцифри

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одещина посіла друге місце за кількістю наказів про стягнення аліментів Анонси

Published

on



Щонайменше 99 тисяч наказів на стягнення аліментів було ухвалено українськими судами за останні 5 років. Найбільше таких наказів було ухвалено у 2021 році – 27 251 наказ. Станом на вересень 2025 року було ухвалено 12 714 таких наказів, зокрема, 948 – на Одещині.

Про це повідомляє Опендатабот.

Кількість судових наказів про стягнення аліментів в Україні поступово скорочується. 99 909 таких рішень було винесено судами з 2021 року по серпень 2025-го. Найбільше таких рішень було зафіксовано у 2021 році — 27 251 наказ. Проте вже у 2024-му їх поменшало на чверть — до 20 504.

12 714 наказів було винесено українськими судами за 8 місяців 2025 року. Це на 6% менше, ніж за той самий період торік, та на 28% менше, ніж у 2021-му. Понад 13% з них цьогоріч винесли на Дніпропетровщині.

Цьогоріч найчастіше суди стягують аліменти за наказами у Дніпропетровській області: там винесли 1 654 рішення — 13% від загальної кількості по країні. Наслідують Одещина із 948 наказами (8%), Харківщина — 837 (7%), Київщина — 810 (6%), та Львівщина — 772 (6%). Сукупно на ці п’ять регіонів припадає майже 40% усіх судових наказів в Україні цьогоріч.

Варто зазначити, що мова йде про кількість ухвалених наказів, а не про виконанні та фактично сплачені кошти — тобто лише ті випадки, коли суд уже виніс документ, з яким можна йти до виконавчої служби.

Заяву про видачу судового наказу підготувати простіше, ніж повноцінний позов, і це економить час та ресурси стягувача. Але за наказом неможливо стягнути додаткові витрати на дитину, лише половину прожиткового мінімуму на дитину або частку від доходу, ще й в обмеженому розмірі. Якщо дитина потребує додаткових витрат, то у таких випадках все одно доведеться звертатися до суду з позовом.

Проте основною перевагою наказного провадження є його оперативність: позивач швидко отримує судове рішення, яке одночасно є і виконавчим документом — закон на це відводить 5 днів, за які можна пред’явити його до виконання. Натомість судовий розгляд у позовному провадженні може зайняти від кількох тижнів до кількох місяців.


Сергій Лозовський



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Женился всего месяц назад: на фронте погиб воин из Измаила

Published

on



Женился всего месяц назад: на фронте погиб воин из Измаила



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.