Події
Російському музейнику оголосили підозру за незаконні розкопки у Криму
Національна поліція повідомила про підозру російському музейнику, який організував незаконні археологічні розкопки на території тимчасово окупованого Криму.
Про це повідомив Департамент комунікації Нацполіції, передає Укрінформ.
“Зловмиснику повідомили про підозру за ч. 4 ст. 298 Кримінального кодексу України (незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини). Фігуранту загрожує до п’яти років позбавлення волі”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що слідчі Головного управління Нацполіції АРК та міста Севастополь встановили, що під керівництвом завідувача відділу археології російського музею група археологів проводить незаконні розкопки на території архітектурно-археологічного комплексу “Стародавнє місто Пантікапей” у Керчі, що призвело до часткового руйнування культурної спадщини України.
У ході досудового розслідування поліцейські зібрали докази злочинної діяльності громадянина РФ, який, обіймаючи посаду завідувача відділу археології античного світу Державного музею образотворчих мистецтв у Москві, після тимчасової окупації півострова в лютому 2014 року розпочав незаконні археологічні розкопки на об’єкті культурної спадщини України з метою пошуку та привласнення цінних артефактів національного значення.
“Незаконні археологічні роботи тривають, а об’єкти, що мають неповторну цінність для історії України, зазнають непоправних руйнувань. Такі дії становлять загрозу українській історичній спадщині”, – наголошується в повідомленні.
За даними поліції, злочинні дії фігуранта призвели, зокрема, до часткового руйнування архітектурно-археологічного комплексу “Стародавнє місто Пантікапей”.
Як повідомили Укрінформу в правоохоронних органах, йдеться про керівника Боспорської археологічної експедиції Володимира Толстікова.
Як повідомлялося, правоохоронці підозрюють завідувача сектору археології федерального закладу «Державний ермітаж» у Санкт-Петербурзі у проведенні незаконних розкопок у тимчасово захопленому Криму, які завдали понад ₴200 мільйонів збитків Україні.
Перше фото ілюстративне: ГУР, фото в тексті: Національна поліція
Журі літературного конкурсу «Нагорода Фонду Петра і Лесі Ковалевих 2025 року» обрало фіналістів у двох категоріях.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Так, у категорії поезія ними стали:
- Олена Бодасюк. «Якою буде твоя відповідь?» (Київ: Друкарський двір Олега Федорова, 2022);
- Олена Боришполець. «Орфей і Еврідіка в Нью-Йорку». (NY: Poets of Queens Press, 2024);
- Ія Ківа. «Сміх згаслої ватри». (Київ: Дух і літера, 2023);
- Олександр Мимрук. «Річка з назвою птаха» (Львів: ВСЛ, 2024);
- Юлія Мусаковська. «Каміння і цвяхи» (Львів: ВСЛ, 2024).
У категорії проза це:
- Роксолана Жаркова. «Ножиці, папір», повість (Брустури: Дискурсус, 2024);
- Ірена Карпа. «Тільки нікому про це не кажи», роман (Київ: Книголав, 2024);
- Василь Карп’юк. «Повільні танці», оповідання (Брустури: Дискурсус, 2024);
- Марина Манченко. «Гіркі апельсини», роман (Київ: Темпора, 2022);
- Людмила Таран – «Скандал», оповідання (Київ: Віхола, 2024).
Імена лавреатів премії журі оголосить 1 жовтня 2025 року.
Фонд Ковалевих заснували у 1967 році при Союзі українок Америки для підтримки творців української науки та літератури. СУА – найстарша українська організація Америки, утворена 1925 року, котра протягом тривалого часу займається доброчинністю, зокрема у галузі культури. У своєму заповіті фундатори нагороди відзначили: «ми хотіли б заохотити до змалювання минулого чи сучасного України».
Подружжя Ковалевих походило з центральних українських земель, Петро Ковалів до 1919 року працював аташе дипломатичної місії Української Народної Республіки в Голландії та Бельгії, згодом подружжя Ковалевих мешкало у Швейцарії. Створення Фонду було виявом їхнього патріотизму й усвідомлення значення літератури та науки для національного розвитку.
Як повідомлялось, після здобуття Україною незалежності лавреатами цієї нагороди у різні роки були Леонід Плющ, Тамара Гундорова, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Марта Тарнавська, Михайлина Коцюбинська, Олександр Ірванець, Василь Махно, Олександр Ірванець, Остап Сливинський, Софія Андрухович, Мирослав Лаюк, Богдан Задура (Польща), Андрій Любка, Любов Якимчук, Олег Коцарев, Ірина Вікирчак, Галина Крук та інші.
Особа невловимого художника Бенксі може бути розкрита, оскільки поліція Лондона розпочала розслідування після появи нового муралу митця на будівлі Королівського суду у британській столиці.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Daily Mail.
Мурал, на якому зображено суддю, який б’є протестувальника молотком, був намальований у понеділок на будівлі, що входить до списку пам’яток архітектури І категорії.
Поліція Лондона заявила про початок розслідування щодо твору мистецтва Бенксі після отримання повідомлення про «заподіяння шкоди», додавши, що розслідування триває.
Бенксі залишається анонімним вже майже три десятиліття, але він буде змушений розкрити своє ім’я, якщо з’явиться у суді. Його особистість була оповита таємницею, поки газета The Mail on Sunday не розпочала розслідування у 2008 році, назвавши Робіна Ганнінгема художником із Брістоля. Однак його особистість залишається непідтвердженою.
Служба судів та трибуналів Великої Британії (HMCTS) заявила, що мурал приберуть з будівлі суду.
«Королівський суд є пам’яткою архітектури, і HMCTS зобов’язана зберігати його первісний вигляд», – заявив представник відомства.
Заподіяння шкоди може призвести до позбавлення волі терміном до 10 років, якщо збитки перевищать 5000 фунтів стерлінгів. У разі, якщо сума збитків менша за цю суму, обвинуваченого можуть засудити до трьох місяців ув’язнення або штрафу у розмірі 2500 фунтів стерлінгів.
Як повідомляв Укрінформ, у понеділок британський художник Бенксі створив новий мурал на будівлі Королівського суду в Лондоні. На новому муралі зображений суддя у традиційній перуці та чорній мантії, який молотком б’є протестувальника, що лежить на землі. При цьому на плакаті протестувальника помітна пляма крові.
Раніше у суботу поліція Лондона заарештувала майже 900 учасників пропалестинської акції протесту, які виступали проти заборони організації Palestine Action.
Фото: Instagram / Banksy
“Видавництво Старого Лева” припинить купівлю прав на нові книжки швейцарського письменника Жоеля Діккера, якого раніше критикували за прихильність до Росії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на співзасновницю і головну редакторку видавництва Мар’яну Савку.
“Ми не знищуємо тираж книжки Жоеля Діккера, але припиняємо видавати нові книжки і купувати права на твори цього автора”, – пояснила Савка.
Вона також зазначила, що шкодує про те, що видавництво друкувало книжку “Повний безлад” кінорежисера Вуді Аллена.
“На щастя, (в нашому репертуарі її) вже давно нема. Як і жодної шани до цього автора з повним безладом у голові”, – зазначила Савка.
Жоель Діккер — швейцарський письменник, який пише французькою мовою. Засновник і головний редактор видавництва Rosie&Wolfe, у якому виходять друком тільки його книжки. Живе і працює у Женеві. Є автором романів “Справа Аляски Сандерс”, “Загадка кімнати 622”, “Книга Балтиморів”, “Зникнення Стефані Мейлер”, “Правда про справу Гаррі Квеберта”. Книжки Діккера перекладені понад 40 мовами світу.
Критикувати Діккера почали влітку 2025 року після того, як українські читачі з’ясували, що у книжках письменника можна помітити чимало згадок про Росію і посилань на російську літературу. Публічно першою на це звернула увагу авторка телеграм-каналу “Алінарія про книжки”, яка проаналізувала відеозвернення письменника.
У 2021 році Діккер у своєму зверненні до росіян зазначив, що “має привʼязаність до Росії через своє коріння”. Крім того, він записував ще декілька звернень до своїх читачів з Росії. У тому ж 2021 році Діккер у ще одному зверненні до російського видавництва назвав його “рідним домом”, а у 2023 записав відео “спеціально для російських фанатів”, у якому анонсував вихід книжки “Справа Аляски Сандерс”.
У 2024 році у російському видавництві Corpus вийшов роман “Дикий звір”. Цю ж книжку анонсувало “Видавництво Старого Лева” у квітні 2025 року.
У відповідь на критику видавництво надіслало листа агентці Жоеля Діккера з проханням висловити свою позицію щодо російсько-української війни.
Як повідомляв Укрінформ, 24 серпня американський актор і режисер, власник чотирьох “Оскарів” Вуді Аллен узяв віртуальну участь у Московському міжнародному тижні кіно. Він долучився до панельної дискусії, яку модерував режисер Федір Бондарчук. Аллен пояснив своє рішення небажанням “припиняти творчі дискусії”.
Фото: facebook/Joël Dicker
-
Війна1 тиждень agoРосійська армія за серпень втратила на війні проти України майже 73 артдивізіони
-
Усі новини6 днів agoМУАЯД впав на концерті – як він відреагував
-
Політика6 днів agoЦе показує, що він слабкий
-
Усі новини6 днів agoМомент зародження життя на Землі відтворено в лабораторії
-
Події1 тиждень agoСимфонічний оркестр «INSO-Львів» виступив на музичному фестивалі у Фінляндії
-
Війна1 тиждень agoВ Україні у середу переважно без опадів, вдень до +32°
-
Війна7 днів agoЛюксембург долучиться до ініціативи закупівлі у США зброї для України
-
Усі новини6 днів agoОбстріли України – Шахеди тепер керуються онлайн – фото