Про це сказала перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко під час обговорення змін до Закону «Про Український культурний фонд», відповідаючи на запитання Укрінформу.

“Я думаю, депутати будуть дуже помічні зараз у бюджетному процесі. Профільний комітет однозначно підтримує тенденцію до збільшення підтримки Українського культурного фонду. Відповідно, і сфери культури, адже самі лише заяви про те, що українська культура – це частина національної безпеки, без фінансового ресурсу, на жаль, нічого не варті. Тому, відповідно, ми будемо дуже сподіватися на їхню підтримку саме в цьому аспекті”, – зазначила Григоренко.

Своєю чергою виконавча директорка Українського культурного фонду Анастасія Образцова акцентувала на необхідності збільшення фінансування довгострокових грантів.

“Найбільша проблема – це довгострокові гранти. Слід точно збільшувати і суми, і строки їх реалізації. Ми точно бачимо запити. Ми без певних змін до закону і постанов запровадили вже цього року обов’язкове співфінансування, окрім двох лотів. Ми залучаємо самі фінансування і маємо надію, що будемо тільки нарощувати темпи”, – додала вона.

Як повідомляв Укрінформ, Український культурний фонд планує розширити підтримку культурно-мистецьких проєктів у регіонах за моделлю співфінансування у партнерстві з обласними адміністраціями та міськими радами.

Український культурний фонд – державний інвестор у сфері культури та креативних індустрій, створений у 2017 році. Підтримка проєктів здійснюється на конкурсних засадах у семи секторах: аудіальне мистецтво, візуальне мистецтво, аудіовізуальне мистецтво, культурна спадщина, література, сценічне та перформативне мистецтво, культурні та креативні індустрії. За вісім років діяльності фонд профінансував 2951 проєкт на загальну суму понад 2 млрд грн.

Перше фото: УКФ

Фото Укрінформу можна купити тут

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Так, у категорії поезія ними стали:

• Олена Бодасюк. «Якою буде твоя відповідь?» (Київ: Друкарський двір Олега Федорова, 2022);
• Олена Боришполець. «Орфей і Еврідіка в Нью-Йорку». (NY: Poets of Queens Press, 2024);
• Ія Ківа. «Сміх згаслої ватри». (Київ: Дух і літера, 2023);
• Олександр Мимрук. «Річка з назвою птаха» (Львів: ВСЛ, 2024);
• Юлія Мусаковська. «Каміння і цвяхи» (Львів: ВСЛ, 2024).

У категорії проза це:

• Роксолана Жаркова. «Ножиці, папір», повість (Брустури: Дискурсус, 2024);
• Ірена Карпа. «Тільки нікому про це не кажи», роман (Київ: Книголав, 2024);
• Василь Карп’юк. «Повільні танці», оповідання (Брустури: Дискурсус, 2024);
• Марина Манченко. «Гіркі апельсини», роман (Київ: Темпора, 2022);
• Людмила Таран – «Скандал», оповідання (Київ: Віхола, 2024).

Імена лавреатів премії журі оголосить 1 жовтня 2025 року.

Фонд Ковалевих заснували у 1967 році при Союзі українок Америки для підтримки творців української науки та літератури. СУА – найстарша українська організація Америки, утворена 1925 року, котра протягом тривалого часу займається доброчинністю, зокрема у галузі культури. У своєму заповіті фундатори нагороди відзначили: «ми хотіли б заохотити до змалювання минулого чи сучасного України».

Подружжя Ковалевих походило з центральних українських земель, Петро Ковалів до 1919 року працював аташе дипломатичної місії Української Народної Республіки в Голландії та Бельгії, згодом подружжя Ковалевих мешкало у Швейцарії. Створення Фонду було виявом їхнього патріотизму й усвідомлення значення літератури та науки для національного розвитку.

Як повідомлялось, після здобуття Україною незалежності лавреатами цієї нагороди у різні роки були Леонід Плющ, Тамара Гундорова, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Марта Тарнавська, Михайлина Коцюбинська, Олександр Ірванець, Василь Махно, Олександр Ірванець, Остап Сливинський, Софія Андрухович, Мирослав Лаюк, Богдан Задура (Польща), Андрій Любка, Любов Якимчук, Олег Коцарев, Ірина Вікирчак, Галина Крук та інші.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Daily Mail.

Мурал, на якому зображено суддю, який б’є протестувальника молотком, був намальований у понеділок на будівлі, що входить до списку пам’яток архітектури І категорії.

Поліція Лондона заявила про початок розслідування щодо твору мистецтва Бенксі після отримання повідомлення про «заподіяння шкоди», додавши, що розслідування триває.

Бенксі залишається анонімним вже майже три десятиліття, але він буде змушений розкрити своє ім’я, якщо з’явиться у суді. Його особистість була оповита таємницею, поки газета The Mail on Sunday не розпочала розслідування у 2008 році, назвавши Робіна Ганнінгема художником із Брістоля. Однак його особистість залишається непідтвердженою.

Служба судів та трибуналів Великої Британії (HMCTS) заявила, що мурал приберуть з будівлі суду.

«Королівський суд є пам’яткою архітектури, і HMCTS зобов’язана зберігати його первісний вигляд», – заявив представник відомства.

Заподіяння шкоди може призвести до позбавлення волі терміном до 10 років, якщо збитки перевищать 5000 фунтів стерлінгів. У разі, якщо сума збитків менша за цю суму, обвинуваченого можуть засудити до трьох місяців ув’язнення або штрафу у розмірі 2500 фунтів стерлінгів.

Як повідомляв Укрінформ, у понеділок британський художник Бенксі створив новий мурал на будівлі Королівського суду в Лондоні. На новому муралі зображений суддя у традиційній перуці та чорній мантії, який молотком б’є протестувальника, що лежить на землі. При цьому на плакаті протестувальника помітна пляма крові.

Раніше у суботу поліція Лондона заарештувала майже 900 учасників пропалестинської акції протесту, які виступали проти заборони організації Palestine Action.

Фото: Instagram / Banksy