Співробітники Служби зовнішньої розвідки повернули в Україну рідкісний стародрук – молитовну книгу «Требник» 1844 року з маргіналією митрополита Андрія Шептицького.

Як передає Укрінформ, про це повідомила Служба зовнішньої розвідки.

Співробітники зовнішньої розвідки провели довготривалу багатоходову операцію для повернення виняткової історико-релігійної цінності з маргіналією Шептицького – видатного релігійного та громадського діяча ХХ століття, провідника Української греко-католицької церкви.

Стародрук переданий Міністерству культури та стратегічних комунікацій України.

На одному з маргінесів книги збережений напис: «Предложено вь время каноничной визитаціи 1902 года, дня 10 мая месяца в селі Костенів» і підпис Андря Шептицького.

Напис засвідчує, що книга використовувалась під час канонічної візитації у селі Костенів Львівської області, яку очолював сам митрополит.

Згідно з переказами місцевої громади, «Требник» був втрачений під час Другої світової війни, коли храм пограбували, а частина церковного архіву була знищена або розпорошена. Доля стародруку з маргіналією Шептицького тривалий час залишалась невідомою.

Читайте також: До Львова повернули викрадене священниками РПЦ крісло митрополита Шептицького

Повернення примірника з маргіналією митрополита Шептицького відновлює один із фрагментів втраченого духовного спадку країни. «Требник» – не лише пам’ятка друкарського та богослужбового мистецтва, але й свідчення особистої присутності Шептицького в житті конкретної парафії.

Як повідомляв Укрінформ, через російську агресію в Україні пошкоджені 1528 пам’яток культурної спадщини та 2359 об’єктів культурної інфраструктури.

Фото: Служба зовнішньої розвідки

Про це у Фейсбуці повідомив ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Ушинського Андрій Красножон, передає Укрінформ.

«Хаджибейський замок знайдено. Поставлено крапку в дискусіях щодо його локалізації, які тривали майже 200 років», – написав вчений.

За словами історика, пошуки ускладнювало те, що згідно з дослідженням споруда стояла на самому краю берегового плато, де спостерігалися потужні зсувні процеси. Під час першої експедиції з пошуку замка у 2020 році Красножон з командою прийшов висновку, що пошук замку треба звузити до території напівциркульної площі. Влітку 2021 дослідники розбили там три розкопи, на північ від пам’ятника Дюка і ще кілька шурфів по алеях. Нинішнього року роботи продовжилися на схід від старих ділянок та принесли довгоочікуваний результат.

«Отже, замок розташовувався між напівкруглим будинком № 8, фунікулером, Дюком та алеями південної частини бульвару, займаючи квадрат приблизно 40×40 м», – написав Красножон.

В двох розкопах та двох шурфах археологи знайшли фронтальну стіну артилерійської берегової батареї, що була добудована до замку з берега, а також сліди демонтажу куртин. Батарея, на думку вченого, була збудована турками пізніше самого замку.

За словами Красножона, батарея являла собою відкритий майданчик, огороджений стіною висотою до 1,5 м та 90 см завтовшки. Вона утримувала по фронту невисокий земляний насип, на якому розміщувалися гармати, направлені до моря.

Він додав, що сліди демонтажу стін та руйнувань зафіксовані у всіх розкопах цього сезону.

«Якусь інтригу в цих пошуках задає кераміка та нумізматика XIV ст., знахідки якої тепер вже є нормою в розкопках на Приморському бульварі. Археологічні артефакти XIV ст. маркують зовсім інший історичний період – пов’язаний з італійською факторією Джинестра. І немає нічого дивного в такому насиченому та стародавньому історичному контексті, в якому опинилася сучасна Одеса», – зазначив Красножон.

В коментарі Укрінформу директор Департаменту культури ОМР Іван Ліптуга повідомив, що наразі розглядається варіант встановлення над розкопом скляного куполу.

«Над залишками фортеці на Приморському бульварі можуть облаштувати скло, а контури споруди позначити плиткою іншого кольору. Якщо такий задум затвердять, також вмонтуємо бронзову інформативну табличку, де буде роз’яснення – що було на цьому місці», – наголосив Ліптуга.

Як повідомляв Укрінформ, в Одесі на Приморському бульварі біля пам’ятника Дюку поновили археологічні розкопки. За словами ректора Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Ушинського Андрія Красножона, ще у 2021 році георадарні дослідження виявили на Приморському бульварі аномалію, не пов’язану з сучасними комунікаціями. Повторні дослідження, які фахівці провели навесні 2025 року, її підтвердили. Вчений впевнений – тут стояла кам’яна фортеця Хаджибей.

Євроюст підтримав італійську владу в міжнародній операції з вилучення понад 100 підроблених творів мистецтва, що приписувалися пензлям всесвітньо відомих художників Пабло Пікассо, Едварда Мунка та Пауля Клее.