Connect with us

Події

До лонглиста польської літературної премії Ossolineum увійшли 11 українських авторів

Published

on



До довгого списку польської премії за переклад поезії Ossolineum 2025 року увійшли книжки п’ятьох українських авторів – Ії Ківи, Максима Кривцова, Дмитра Лазуткіна, Ірини Вікирчак і Василя Стуса, а також антологія поезії українських поеток.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.

Загалом до довгого списку премії Nagroda Ossolineum za Przekład Poetycki увійшли 23 поетичні збірки, перекладені польською з різних мов. Серед авторів як класики, так і автори сучасних текстів, зокрема українських.

Українські книжки, які увійшли до довгого списку:

  • Ія Ківа Wędrowny ptak wojny («Мандрівний птах війни»), переклад Анети Каминської (Katalog Press);
  • Максим Кривцов Talk-show Wojna(«Ток-шоу “Війна”»), переклад Анети Каминської (Fundacja Pogranicze);
  • Дмитро Лазуткін Ocean Indyjski («Індійський океан»), переклад Марцина Ґачковського (Fundacja Pogranicze);
  • Ірина Вікирчак Listy z Kalkuty («Листи з Калькути»), переклад Катажини Шведи (Fundacja Pogranicze);
  • Василь Стус Czas twórczości / Dichtenszeit i listy z niewoli (т. 2) («Час творчості»), переклад віршів – Яцек Подсядло (Staromiejski Dom Kultury).

У списку також є антологія Nie zabrałam z sobą radości. Wybór wierszy poetek ukraińskich («Я не взяла з собою радості. Вибір віршів українських поеток»), до якої увійшли тексти шістьох українських авторок (Мар’яна Савка, Олена Рибка, Ольга Ольхова, Дзвінка Матіяш, Юлія Бережко-Камінська, Йордана Дранчук).

Збірку переклали Богдан Баран і Збіґнєв Жбіковський, вона вийшла у Варшавському відділенні Спілки польських письменників (Oddział Warszawski Stowarzyszenia Pisarzy Polskich).

Премія Ossolineum, яку заснували у 2024 році, має на меті підтримати переклади поезії з інших мов польською та відзначити якісну роботу перекладачів і видавництв.

Читайте також: Українсько-єврейська літературна премія «Зустріч» оголосила склад міжнародного журі

Переможець отримає ₽10 тисяч, а видавець – почесну статуетку. Книжки-лавреатки також поповнять фонди Національної бібліотеки Ossolineum.

Церемонія нагородження відбудеться восени 2025 року у Вроцлаві під час гала-вечора літературних премій Angelus та Silesius.

Як повідомляв Укрінформ, у польському прикордонному місті Перемишль 14–17 серпня пройде новий літературний фестиваль «Місто з рікою», який фокусується на українсько-польському діалозі.

Фото: ossolineum.pl



Джерело

Події

Для літературної премії «Воля» відібрали 95 книжок-претенденток

Published

on



Журі державної літературної премії «Воля» розгляне 95 книжок, які номінували українські видавництва, а 5 жовтня оголосить довгі списки у трьох категоріях.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.

Загалом українські видавництва номінували на премію «Воля» 106 книжок. Із них 10 не пройшли технічний відбір: книжки вийшли поза встановленим періодом, видавництва не надали необхідні документи, або жанр не збігався з категорією.

«Через літературу Україна розповідає про себе світові й осмислює власний досвід. 95 книжок у відборі літературної премії «Воля» – це різні погляди на нашу історію, культуру, людей, час, у якому ми живемо. Прагнемо, щоб премія відкривала книжки про Україну і від українських авторів ширшій аудиторії та давала їм більше простору для звучання», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.

Цьогоріч премія відзначає нову українську літературу й літературу про Україну у трьох категоріях.

Найчисленнішою стала категорія «Найкраща українська прозова книжка», у якій журі розгляне 49 назв. У категорії «Найкраща українська документальна книжка» – 40 номінантів.

У категорії «Найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською мовою» змагатимуться шість видань.

У цій номінації представлені книжки, вперше перекладені та опубліковані з 1 травня 2023 року до 30 квітня 2026 року.

«Сильні, цікаві, складні книжки здатні підтримати нас у найважчі часи. Я певна, що саме такі ми додамо в свої переліки читання на осінь завдяки довгим спискам «Волі». Розумію, що в умовах втрат, з якими зіткнулася книжкова сфера через російські обстріли, кожен акцент на українській книжці є ще й способом підтримати ринок», – наголосила заступниця міністра культури Богдана Лаюк.

Читайте також: Поетку Ірину Шувалову відзначили норвезькою премією за двомовну збірку

Цьогоріч до складу журі премії «Воля» входять:

Ростислав Семків – голова журі, літературознавець і видавець, директор видавництва «Смолоскип», доцент НаУКМА;

  • Олександр Михед – письменник і військовослужбовець, лауреат премії імені Шевельова, член Українського ПЕН;
  • Уям Блекер – шотландський літературознавець і перекладач української літератури, викладач UCL;
  • Ірина Славінська – письменниця, перекладачка, виконавча продюсерка Радіо Культура, членкиня Українського ПЕН;
  • Богдана Романцова – літературна критикиня, редакторка видавництва «Темпора», ведуча подкасту «Висока полиця».

Як повідомляв Укрінформ, у липні цього року Міністерство культури України і Національний університет «Києво-Могилянська академія» започаткували ще одну державну літературну нагороду – премію «Воля».

Фото ілюстративне: Дія 



Джерело

Continue Reading

Події

Мартіна Скорсезе призначать почесним президентом Академії італійського кіно

Published

on



Американського режисера Мартіна Скорсезе призначать почесним президентом Академії італійського кіно – організації, яка проводить італійський аналог премії «Оскар».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Variety.

Зазначається, що ініціатива щодо залучення Скорсезе виникла після призначення керівника італійського кінофестивалю Il Cinema Ritrovato Джанлуки Фарінеллі на посаду художнього керівника премії «Давід ді Донателло», яку вручає Академія італійського кіно.

Скорсезе у заяві до міністра культури Італії Алессандро Джулі висловив вдячність за таку пропозицію та підтвердив, що з честю приймає її.

«Італійське кіно було постійним джерелом натхнення протягом усього мого життя. Фільми, автори та художні традиції, що зародилися в Італії, глибоко вплинули як на моє розуміння кіно, так і на мою творчість. Для мене особливо важливо бути пов’язаним у цій посаді з Академією та премією «Давід ді Донателло», – зазначив Скорсезе.

Читайте також: В Україні участь у відборі на «Оскар» візьмуть п’ять фільмів

Він додав, що вважає за честь підтримати прагнення Академії щодо міжнародної популяризації італійського кіно та долучитися до її культурних ініціатив.

Зі свого боку Джулі зазначив, що запропонував Скорсезе цю посаду, оскільки той уособлює глибокий зв’язок між італійською традицією та світовим кінематографом.

«Його готовність прийняти цю пропозицію є надзвичайним визнанням для нашого кіно та для Італії – землі його походження», – зауважив очільник Мінкульту Італії.

Для завершення процедури наглядова рада Академії італійського кіно має офіційно затвердити це рішення, однак це лише формальність, йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, у січні 2023 року відомий американський кінорежисер, лауреат премії «Оскар» Мартін Скорсезе звернувся до українців зі словами підтримки.

Фото: D@lY3D Abdelmaksoud



Джерело

Continue Reading

Події

Захисник Маріуполя видасть збірку поезій, написаних курячою кісточкою на робі у полоні

Published

on



Готується до виходу збірка поезій захисника Маріуполя Андрія Петрука «Санаторій сатани», яку він написав курячою кісточкою на тюремній робі під час перебування у російському полоні.

Про це йдеться у публікації Укрінформу «Поезія на тюремній робі».

«До збірки увійшло близько 40 творів. Макет я створив власноруч під час нічної повітряної тривоги у лікарні. Зараз книга вже готується до виходу. Допомогли волонтери – вони оголосили збір коштів на видання, і необхідну суму зібрали буквально за кілька днів. Тож я невимовно вдячний усім небайдужим, хто підтримав мою мрію», – зазначив Петрук.

За майже чотири роки у російському полоні військовослужбовець 36 бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського Андрій Петрук створив понад 100 віршів та пісень. Він видряпував їх курячою кісточкою на штанах роби, вивчав напам’ять, а потім стирав, щоб записати нові.

Читайте також: СБУ показала ексклюзивні кадри із обміну полоненими

Його першими поетичними рядками були: «Дочекайся мене, я молю!». Цей вірш він присвятив своїй коханій Юлії, яка чекала його з полону.

Після повернення в Україну через сильне емоційне потрясіння боєць спочатку не міг згадати написане. Згодом, оговтавшись, почав відновлювати в пам’яті та записувати все, що вдалося пригадати.

Так виникла ідея видати збірку поезій про життя в полоні. Назву довго шукати не довелося – «Санаторій сатани». Саме так українські військовослужбовці між собою називали місце, де перебували. Спочатку Андрій планував створити книгу лише для себе та своєї родини. Але коли показав написане друзям і знайомим, ті переконали, що ці твори мають побачити й інші.

За словами волонтерки Світлани Махонько, яка допомагає з виданням, книгу планують номінувати на здобуття Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року».

Як повідомляв Укрінформ, у Миколаєві започаткували проєкт «Памʼятаємо. Чекаємо. Боремося», в межах якого у в міському просторі встановлюють таблички пам’яті на вшанування захисників та захисниць, які перебувають у полоні чи зникли безвісти.

Фото з архіву Андрія Петрука



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.