Про це Свириденко повідомила у Телеграмі, передає Укрінформ.

«Менш ніж за рік фонд пройшов шлях від ідеї до практичних результатів. Уже затверджена перша інвестиція в українську dual-use технологічну компанію, а понад 200 заявок перебувають на розгляді. Це важливі етапи нашого довгострокового економічного партнерства між Україною та США у пріоритетних сферах — енергетиці, виробництві технологій подвійного призначення, критичних мінералах та інфраструктурі», – наголосила очільниця уряду.

Вона повідомила також, що триває спільна робота над розвитком практичних інструментів підтримки інвесторів — використанням механізмів страхування воєнних ризиків, які пропонує DFC для компаній приватного сектору.

Окремо під час зустрічі йшлося про співпрацю з НАК «Нафтогаз» та потенційні інвестиційні проєкти, зокрема з відновлення пошкодженого внаслідок російських атак нафтогазового обладнання у партнерстві з американськими компаніями.

«Україна пропонує американським партнерам використання своєї підземної інфраструктури для зберігання газу. Це посилить енергетичну безпеку Європи і створить нові шляхи постачання енергоносіїв», – зауважила Свириденко.

Приділили увагу сторони і новому напряму співпраці з DFC у забезпеченні доступного житла для українців.

Як повідомлялося, під час засідання Управлінської ради Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови (URIF) було затверджено першу інвестицію фонду в українську технологічну компанію Sine Engineering.

Про це повідомляє Миколаївська міська рада, передає Укрінформ.

“У вересні 2022 року внаслідок ворожого обстрілу будівля школи зазнала значних руйнувань. Тут були вибиті всі вікна, пошкоджені двері, дах, кабінети та обладнання. Відновлення ї стало можливим завдяки підтримці уряду Німеччини в рамках проєкту «Посилення стійкості міст у сфері життєзабезпечення міських територіальних громад в Україні (SUR)» та виконувалося Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH”, – йдеться у повідомленні.

Зазначено, що роботи тривали з середини 2024 року. У будівлі повністю замінили вікна та двері, відремонтували класи, оновили інженерні системи. Окремо також встановили сучасну систему пожежної сигналізації.

Школа вміщує 800 учнів. Її адаптували до вимог безбар’єрності: перший поверх повністю доступний для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, також обладнали інклюзивну туалетну кімнату.

«Наша співпраця з Миколаєвом триває вже не перший рік. Завдяки спільній роботі нам вдалося відновити цей об’єкт, попри всі виклики. Освіта – це базове право кожної дитини, і навіть у складних умовах війни діти повинні мати доступ до навчання офлайн», – зазначив керівник програми «Стійке суспільство» GIZ Ukraine Георг-Себастіан Хольцер.

Також за кошти міського бюджету в школі відновлюють пошкоджений дах та зробили укриття. Безпечний простір облаштований усім необхідним для комфортного продовження освітнього процесу під час повітряних тривог.

У Миколаєві після ремонту відкрили гімназію / Фото: Миколаївська міська рада

1 / 13

«Завдяки нашій спільній роботі з GIZ нам вдалося відновити цю школу, і сьогодні вона наповнена дітьми та дитячим щастям. Через коронавірус і повномасштабну війну наші діти фактично чотири роки навчалися поза будівлями шкіл. Вони не лише не могли повноцінно отримувати освіту, а й були не соціалізовані. Відкриття школи дозволяє дітям повернутися за парти та до нормального життя», – зазначив мер Олександр Сєнкевич.

Як повідомлялося, у Миколаєві торік коштом міського бюджету та за підтримки міжнародних партнерів відремонтували 129 житлових будинків, пошкоджених обстрілами.

Про це Свириденко повідомила у Телеграмі, передає Укрінформ.

«У Вашингтоні провели зустріч із президентом Ексімбанку США Джоном Йовановичем та командою банку. Ключові напрями поглиблення економічної співпраці незмінні: енергетика, продукція подвійного призначення, критичні мінерали та логістика», – написала вона.

Зокрема, сторони домовилися запустити механізм фінансування закупівлі американського енергетичного обладнання для Нафтогазу на суму 300 млн дол., що дозволить відновити зруйновані російськими атаками об’єкти газовидобутку. Також обговорено параметри ширшої програми модернізації енергетичного сектору обсягом понад 1 млрд дол.

Крім того, розглянуто можливість створення механізму підтримки постачання американського LNG до України на умовах фінансування, зіставних із ринковими умовами Єврозони.

«Для проходження найскладнішого опалювального сезону 2025-2026 державний Нафтогаз імпортував рекордні для країни 900 млн кубометрів американського LNG. Україна зацікавлена у збільшенні обсягів закупівлі американського газу і поглибленні співпраці з американськими фінансовими інституціями в цьому напрямку», – додала глава уряду.

Також сторони обговорили формати фінансування закупівлі локомотивів для Укрзалізниці для першочергових потреб, зокрема відновлення рухомого складу, понад 300 одиниць якого було пошкоджено або знищено внаслідок російських атак.

Наступним етапом має стати структурування відповідної угоди на взаємовигідних умовах із використанням доступних фінансових інструментів, заявила Свириденко.

До того ж, було домовлено підписати меморандум про фінансування українських проєктів у сфері критичних мінералів та окремо розробити програми рамкового фінансування українських компаній подвійного призначення.

Як повідомлялось, Прем’єр-міністр Юлія Свириденко з урядовою командою розпочала робочу поїздку до Вашингтона.