Події
Біля Галича археологи виявили залишки дороги часів Княжої доби
Біля Галича археологи виявили залишки дороги, яку вимостили за часів Княжої доби. Вона вела до Церкви Святого Пантелеймона.
Про це кореспонденту Укрінформу розповів молодший науковий співробітник відділу археології Національного заповідника «Давній Галич» Андрій Фіголь.
«Ми виявили залишки старої дороги. Вона пошкоджена, є фрагменти річкової гальки. Дорога вимощена через сад до гори, на якій стоїть Храм Святого Пантелеймона, приблизно у 12-13 столітті, часи Княжої доби», – зазначив Фіголь.
За його словами, фрагменти дороги мають ширину близько 1,2 – 1,3 м. Не виключено, що дорога могла бути частково зруйнована через зсуви ґрунту.
Також повідомляється, що на давньому шляху вже знайшли середньовічну підкову та фрагменти кераміки.
«Це фрагменти керамічного посуду Княжої доби, 12-13 століття. Типова кераміка того часу із залишками піску», – зазначив Фіголь.
На переконання ученого секретаря Національного заповідника «Давній Галич», кандидата історичних наук Андрія Стасюка, ця знахідка може стати ще однією туристичною принадою в Галичі.
«Ця дорога, ймовірно, з’єднувала Храм святого Пантелеймона із середньовічною пристанню Давнього Галича, де нині стоїть сучасне місто. Якщо вдасться її законсервувати, то вона може стати елементом просторового експонування. Адже не всюди в Україні можна побачити дорогу, яка була вимощена 800 чи 600 років тому. Водночас, ця знахідка є підтвердженням різних гіпотез про комунікаційні шляхи Давнього Галича, бо зараз на цьому місці немає навіть стежки», – зауважив Стасюк.
Він додав, що ця знахідка дає уявлення про те, як ділянки середньовічного Галича були з’єднані між собою.
Нині науковці планують продовжити розкопки, аби з’ясувати довжину дороги і її призначення.
Церква Святого Пантелеймона — єдиний і найстаріший із храмів Галицького, а пізніше і Галицько-Волинського князівства, що зберігся до сьогодні і представляє галицьку школу архітектури княжого періоду. Пам’ятка архітектури національного значення. Збудована наприкінці 1180-х -1194 років князем Володимиром Ярославичем як православна церква.
Як повідомляло агентство, раніше біля Галича археологи знайшли глиняні фігурки епохи «раннього заліза».
Фото надав Андрій Фіголь, відділ археології НЗ Давній Галич
Кабінет міністрів України ухвалив постанову про компенсацію оренди для книгарень із невеликих громад та підтримку книжкової сфери.
Як передає Укрінформ, про це віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – міністера культури Тетяна Бережна повідомляє у Фейсбуці.
“Продовжуємо створювати механізми для підтримки книжкової сфери. Запускаємо компенсацію оренди для книгарень у невеликих громадах. Уряд ухвалив постанову, яку підготувало Міністерство культури України”, – написала Бережна.
Книгарні зможуть спрямувати компенсовані кошти на закупівлю книжок або оплату вже проданих видань.
Як пояснила Бережна, так підтримка дійде і до книгарів, і до видавництв, які швидше отримають кошти за книжки.
На першому етапі програмою зможуть скористатися книгарні, які працюють у громадах до 100 тисяч жителів. Заяви щокварталу прийматиме Український інститут книги.
Перші виплати заплановані на перший квартал 2027 року – за оренду в четвертому кварталі 2026 року.
Дату старту прийому заявок і детальні умови УІК оголосить окремо.
Бережна зауважила, що після російських атак цього літа книжкова галузь втратила понад третину річного накладу. “Допомагаємо видавцям і книгарям продовжувати роботу, щоб українські книжки доходили до читачів у кожній громаді”, – додала віцепрем’єрка.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури, благодійний фонд Київської школи економіки KSE Foundation, Український інститут книги та міжнародний фестиваль “Книжковий Арсенал” оголосили старт збору коштів на нову грантову програму, спрямовану на підтримку малих видавництв.
Фото: КМУ
У Варшаві 2 листопада розпочнеться 11-й кінофестиваль Ukraina! Festiwal Filmowy, під час якого глядачі побачать найновіші українські художні, документальні, анімаційні та короткометражні фільми, зокрема роботи, що отримали нагороди на міжнародних фестивалях.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.
Варшавська частина фестивалю протягом тижня проходитиме у кінотеатрах Atlantic, Amondo та в Центрі кінокультури імені Анджея Вайди. Загалом кінофестиваль Ukraina! 11. Festiwal Filmowy відвідає 12 польських міст, серед яких також Вроцлав, Краків, Познань, Люблін, Перемишль, Бельсько-Бяла, Слупськ, Зелена Гура, Лодзь, Гданськ та Гливиці.
На цьогорічний конкурсний відбір надійшло близько 150 фільмів. Програма охопить три конкурси: повнометражних ігрових фільмів, документального кіно та короткометражних фільмів.
До конкурсу короткометражних фільмів відібрані 23 стрічки – ігрові, документальні та анімаційні.
Серед перших оголошених фільмів:
«За Перемогу!» Валентина Васяновича – антиутопія про повоєнну Україну та пошуки себе в новій реальності. Фільм відзначили Platform Award на Міжнародному кінофестивалі в Торонто, а на 17-му Одеському міжнародному кінофестивалі стрічка здобула одразу три нагороди;
«Дівія» Дмитра Грешка – фільм-спостереження про катастрофічний вплив російського вторгнення на навколишнє середовище України та про те, як природа чинить опір цій агресії;
«Втомлені» Юрія Дуная – історія ветеранів Люби і Андрія, які вчаться жити з фізичними й психологічними наслідками війни. Стрічка здобула гран-прі Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» у 2025 році;
Nice Ladies Марії Пономарьової – історія найстаршої в Україні команди черлідингу з Харкова, учасницям якої 50+.
Як підкреслили у Держкіно, Ukraina! Festiwal Filmowy відкриває сучасну Україну через різні історії та погляди – особисті й суспільні, досвід міграції та розлуки, пошуки ідентичності й роздуми про майбутнє, а також вплив війни на довкілля.
Як повідомляв Укрінформ, у Стамбулі відбувся перший Міжнародний Кримський кінофестиваль, присвячений 100-річчю кримськотатарського кінематографа.
Фото: Держкіно
У французькому видавництві Editions Bruno Doucey готують до виходу розширене перевидання двомовної антології української поезії «Україна – 26 поетів спротиву» (Ukraine – 26 poètes en résistance).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Книжку, яка матиме 272 сторінки, впорядкували перекладачка й поетка Елла Євтушенко та французький поет і співзасновник видавництва Бруно Дусе.
Це перевидання збірки «Україна. 24 поети для однієї країни» (Ukraine. 24 poètes pour un pays), яка вийшла друком у 2022 році. До неї увійшли вірші Юрія Андруховича, Наталки Білоцерківець, Тараса Шевченка, Олени Герасим’юк, Богдана-Олега Горобчука, Сергія Жадана, Бориса Херсонського, Людмили Херсонської, Павла Коробчука, Ліни Костенко, Олега Коцарева, Галини Крук, Леся Українки, Євгена Плужника, Михайля Семенка, Григорія Семенчука, Остапа Сливинського, Юлії Стахівської, Василя Стуса, Ірина Цілик, Любові Якимчук, Елли Євтушенко, Оксани Забужко і Юрія Завадського.
За словами Євтушенко, за 4 роки вона розійшлася накладом понад 3000 примірників, а також відбулося чимало презентацій та читань, зокрема з ініціативи самих читачів.
До нового видання увійшли вірші Федора Рудого і Єлизавети Жарікової.
«Мене дуже тішить, що не лише ми тут, усередині країни, розуміємо: найправдивіша, найважливіша поезія твориться на вістрі, на фронті, тими, хто цю саму незалежність виборює потом і кров’ю», – зазначила Євтушенко.
Як пишуть у передмові до видання, «ця книжка народжена війною в Україні, ніби квітка, що спромоглася прорости крізь руїни, аби заявити своє право на світло й життя».
У видавництві зазначають, що частина авторів, як-от Тарас Шевченко, свого часу утверджували ідентичність нації перед обличчям агресора, а інші, зокрема письменник-дисидент Василь Стус, пережили боротьбу проти нацизму, сталінізму й холодної війни.
Наймолодші автори, серед яких поети-військові Рудий і Жарікова, належать до покоління Гідності, народженого після розпаду СРСР, яке завжди знало незалежну Україну – і саме через них, як ідеться в описі, на сторінках антології дихає дух Майдану.
У Франції відбудуться дві зустрічі за участі поетки Любові Якимчук, присвячені перевиданню антології.
Так, 2 жовтня в межах Festival International de Géographie у Сен-Дьє-де-Вож відбудеться розмова «Чути Україну» (Entendre l’Ukraine) з Якимчук і Дусе.
А вже 4 жовтня на фестивалі VO-VF у Жиф-сюр-Іветт пройде дискусія про сторіччя української поезії за участі Якимчук та філологині Сорбонни Галини Драненко, модеруватиме розмову перекладачка Ірина Дмитришин. Подію також присвятять виданій раніше у тому ж видавництві збірці Михайля Семенка En première ligne.
Як повідомляв Укрінформ, українську поетку, військовослужбовицю, лауреатку Нацпремії України імені Т.Шевченка Ярину Чорногуз та перекладачів її збірки C’est ainsi que nous demeurons libres” (“Як ми залишаємося вільними”) відзначили французькою премією Алена Боске 2026 року.
Фото: © vejaa
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса4 дні agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Війна1 тиждень agoЗеленський підтвердив удари по ключовому підприємству нафтової промисловості у Московському регіоні