Політика
Шмигаль обговорив із міністрами оборони Швеції та Нідерландів підтримку України у межах механізму PURL
Міністр оборони Денис Шмигаль провів телефонні розмови зі шведським і нідерландським колегами Полом Йонсоном і Рубеном Брекельмансом, серед обговореного — підтримка України в межах нового механізму Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
Про це Шмигаль повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Глава Міноборони подякував Швеції та Нідерландам за їхні внески в межах ініціативи PURL.
Під час розмови з Брекельмансом обговорив перспективи розвитку оборонно-промислової співпраці.
«Зацікавлені у створенні спільних виробництв, які зміцнять оборонний потенціал обох країн та забезпечать постачання озброєння для Сил оборони України», — заявив Шмигаль за підсумками розмови.
Міністр оборони наголосив, що допомога українській армії, довготривалі масштабні проєкти та посилення санкцій проти агресора — це шлях до справедливого та стійкого миру.
Він висловив вдячність партнерам за незмінну підтримку під час війни та внесок у посилення оборонних спроможностей України.
Як повідомляв Укрінформ, 5 серпня Данія, Норвегія та Швеція підтвердили, що профінансують пакет обладнання та боєприпасів на суму 500 мільйонів доларів для України, що постачаються зі Сполучених Штатів, у межах нової ініціативи НАТО «Перелік пріоритетних потреб України» (PURL).
Раніше міністр оборони Нідерландів заявив, що його країна першою з-поміж членів НАТО надасть пакет американських систем озброєння на суму 500 млн євро, зокрема з компонентами для систем Patriot і ракетами.
Ініціатива PURL — це новий механізм, зосереджений на постачанні Україні зброї з переліку пріоритетних потреб. Він дає можливість країнам-членам НАТО фінансувати постачання американського озброєння і технологій через добровільні внески.
Більше наших фото можна купити тут
Політика
Справа Міндіча — поліція відкрила провадження через стеження за журналістами
Солом’янське управління поліції Києва відкрила кримінальне провадження через незаконне стеження за журналістами. Інформацію на журналістів збирали спецпризначенці під час корупційної схеми “Мідас”.
Водночас кримінальне провадження було відкрито не одразу після засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Про це повідомив нардеп “Голосу” Ярослав Юрчишин.
Юрчишин обурився тим фактом, що правоохоронці відреагували настільки повільно.
Чому для відкриття провадження треба чекати і писати депутатські звернення? І чи було би відкрите провадження, якби ми це не пушили публічно?” — зазначив нардеп.
Він наголосив, що така поведінка відносно журналістів у демократичній державі є неприпустимою, а заплющувати очі на це є “пострілом собі в ногу”. За словами Юрчишина, реакція мала би бути миттєвою, особливо під час війни.
“Те, що провадження відкрили — це єдино правильна, хоч і запізніла реакція. Тримаю руку на пульсі”, — наголосив нардеп.
Нагадаємо, 15 грудня Ярослав Юрчишин опублікував список журналістів, на яких збирали інформаційні довідки фігуранти “Міндічгейту”.
Фігуранти антикорупційної справи “Мідас” збирали інформацію про:
- Марину Ансіфорову (COSA Intelligence Solutions, Bihus.Info, “Українська правда”, LIGA.net);
- Юрія Бутусова (військовий та головний редактор Цензор.нет);
- Станіслава Речинського (головний редактор та засновник сайту ОРД);
- Володимира Федоріна (редактор-засновник Forbes Україна);
- Ольгу Чайку (редакторка Forbes Україна);
- Юрія Ніколова (співзасновник проєкту Наші гроші);
- Андрія Куликова (голова комісії з журналістської етики).
Слідчі також знайшли досьє на двох уже покійних журналістів: засновника “Дзеркала тижня” Володимира Мостового та журналіста-розслідувача Олексу Шалайського.
Перед цим нардеп “Голосу” Ярослав Железняк показував, що подібна папка була зібрана і на нього та членів його родини. За його даними, загалом було 527 подібних “досьє”.
Політика
Сенат Чехії залишить український прапор перед своєю будівлею
Верхня палата чеського парламенту наразі не збирається знімати український прапор зі своєї будівлі.
Про це Укрінформу повідомили в пресслужбі Сенату.
«Рішення про використання національних прапорів на будівлях штаб-квартири Сенату приймає Голова Сенату, згідно з Регламентом верхньої палати. Голова Сенату Мілош Вистрчіл наразі не планує знімати український прапор, який висить на фасаді Валленштейнського палацу з 22 лютого 2022 року», – повідомили в пресслужбі.
Як повідомлялося, першим з офіційних закладів, з якого зняли український прапор стала Палата представників (нижня палата парламенту ЧР). Це зробив на початку листопада, в перший же день після його обрання, спікер Томіо Окамура.
Напередодні, 7 січня, прапор зник з будівлі уряду. Втім, Укрінформ там запевнили, що це не стосується питання підтримки України. Просто тепер, як зазначили в пресслужбі, перед будівлею уряду є «стандартна комбінація прапорів», як це було раніше – прапори Чеської Республіки та Європейського Союзу. Водночас прапор України підійматимуть у дні значущих подій.
Українські прапори масово з’явилися в Празі та інших містах Чехії одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Окрім урядових споруд та парламенту, їх масово розміщували на громадському транспорті, фасадах муніципальних будівель та у вікнах приватних осель на знак солідарності з українським народом.
Політика
Кабмін звільнив голову Держлікслужби – через негативну оцінку роботи
Кабінет міністрів звільнив Романа Ісаєнка з посади голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Як передає Укрінформ, про це ідеться в розпорядженні уряду від 7 січня.
“Звільнити Ісаєнка Романа Миколайовича з посади голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у зв’язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2025 році (пункт 3 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу”)”, – ідеться в документі.
Як повідомляв Укрінформ, 24 грудня 2025 року Кабінет міністрів порушив дисциплінарне провадження стосовно голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
За інформацією ЗМІ, у листопаді Національне антикорупційне бюро України проводило обшуки у головному офісі Держлікслужби.
Ісаєнко перебував на посаді голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками з 12 березня 2024 року.
Фото: Держлікслужба
-
Війна5 днів agoЗахоплення Ніколаса Мадуро — найкращі меми про операцію США у Венесуелі
-
Війна6 днів agoСША вторглися до Венесуели: атаковано всі військові бази, на вулицях з’явилися танки (відео)
-
Україна3 дні agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Світ1 тиждень agoПутін звернувся до росіян у чорній краватці
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — в ТЦК годуватимуть громадян державним коштом
-
Війна1 тиждень agoВоєнні підсумки 2025 року та обриси викликів 2026-го
-
Події1 тиждень agoУ Києві відбудеться Фестиваль музики Бориса Лятошинського
-
Події1 тиждень agoВийшов офіційний постер фільму «Мавка. Справжній міф»
