Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Цей захід присвячений нашому синьоокому «таврійському розпису», його розвитку саме під час великої війни, коли він відкрився по-особливому. Кожна робота, представлена тут – це наша історія. Адже з давніх-давен відомо, що будь-який розпис несе оберегову функцію, бо має закодовану у мазках інформацію», – розповіла одна із організаторок ярмарку – менеджерка проєктів із регіонального брендування та соціального підприємництва ГО «Центр навчання і освіти дорослих «Південь» Руслана Сікаленко.

У затишному дворику Миколаївського академічного художнього драмтеатру місцеві майстрині демонструють свої чудові роботи в ніжно-блакитному стилі “таврійки”: розкішні вишиванки, різноманітні яскраві сувеніри, магнітики, вишукані жіночі прикраси й аксесуари, кераміку, авторські іграшки, ляльки-мотанки, шопери, листівки, писанки, етноприкраси, календарі, блокноти.

Кожна майстриня, окрім вже традиційних для неї виробів, підготувала до цього ярмарку щось нове за мотивами таврійського розпису. Скажімо, відома писанкарка заслужена майстриня народної творчості України Тетяна Ульянкіна представила нову чудову писанку, а валяльниця Олена Міщенко – вироби з натуральної вовни.

У межах заходу бажаючі можуть отримати майстер-класи від талановитих майстринь Любові Паранюк, Лесі Сайковської та Світлани Бойкової, під час яких можна власноруч розмалювати «таврійкою» керамічний виріб.

Також під час фестивалю-ярмарку презентували третє видання книги про таврійський розпис. Воно доповнене історією розвитку і популяризації цього розпису під час війни, розділом про символіку і багатьма новими ескізами.

Варто зазначити, що наразі команда активістів, у складі представників наукових та громадських організацій проводить підготовку щодо внесення розпису до Національного переліку елементів Нематеріальної культурної спадщини.

У Миколаєві відкрився фестиваль-ярмарок крафтової продукції з таврійським розписом” / Фото з фейсбук-сторінки Валентини Кривцової

Таврійський розпис – напрямок образотворчого мистецтва, сформований на Кінбурнській косі (Миколаївщина) як засіб декору екстер’єру житлових будинків. Раніше жінки-мазальниці розписували ним хати.

Як повідомлялося, у Миколаєві відбувся ярмарок крафту і творчості «Таврійка єднає».

Про це він повідомив в інтерв’ю Укрінформу.

Артист поділився, що звуки моторів дронів для нього – не суцільний гул, як для більшості, а роздільне звучання.

«Музичний слух іноді допомагає розрізняти, скільки летить безпілотників. Бо для когось це звучить в унісон – однаково, а я чую, що працює не один мотор. Можу загалом чіткіше орієнтуватися в просторі, за звуком точніше визначати рух засобів ворожої атаки. Хоча звук трішки із запізненням іде, тому іноді це оманливе орієнтування», – зазначив він.

Попри свою творчу професію, Бережанський як кулеметник регулярно заступає на бойове чергування разом із побратимами. Мобільні вогневі групи, до яких він входить, стали важливою ланкою у протиповітряній обороні Києва.

Він також уточнив деякі нюанси своєї служби. Контракт, підписаний у межах добровольчого формування, не дає відстрочки від армії. 

«Навпаки – бійці добровольчих формувань є першочерговим резервом. У нас служать, зокрема, ті, хто має бронь, пенсіонери, жінки. Я – заслужений артист України – маю бронь від театру. Вона дає мені змогу не припиняти оперної діяльності. У вільний від служби час я співаю, у вільний від роботи – служу», – зазначив Бережанський.

Артист вважає найоптимальнішим варіантом для оперного виконавця службу у добровольчому формуванні територіальної оборони, що надає можливість бути у лавах Сил оборони у воєнний період і не втрачати навичок оперного співу, який потребує постійних занять.

Як повідомлялося, Заслужений артист Тарас Бережанський – соліст Львівської національної опери та Національної філармонії України. Із 2023 року він служить у складі добровольчого підрозділу «Мрія», який захищає столицю від ворожих ракетно-дронових атак.

Фото Олександра Клименка

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Мобільна бібліотека, організована благодійним фондом «Бібліотечна країна», курсує Україною, надаючи доступ до літератури громадам, зокрема в місцях компактного проживання внутрішньо переміщених осіб.

Окрім того, у мобільній бібліотеці влаштовують різні активності для дітей та дорослих – письменники разом із командою організовують інтерактивні читання, ігри, вікторини та культурні активності.

«Бібліобус привозить не лише книги – а й живе спілкування. В одній з поїздок ми провели акцію «Книга за читанням» – біля місцевої амбулаторії пропонували мешканцям громади інтерактивний підбір книжок для зміцнення ментального здоров’я за індивідуальним запитом і виписали справжні «книжкові рецепти». Для цього була можливість попередньо поспілкуватися з психологом прямо на місці», – розповіли організатори.

За словами представників проєкту, ідея створити мобільну бібліотеку в Україні виникла з початком повномасштабного вторгнення – британські бібліотекарі асоціації Libraries Connected вирішили подарувати Україні цей бібліобус, розуміючи кризу, яку спричинила війна.

«Під час краудфандингової кампанії по збору 10000 фунтів стерлінгів для придбання, облаштування та транспортування бібіобуса в Україну, цю ініціативу підтримали 227 британських меценатів. Саме цей автобус раніше використовувався бібліотечною мережею графства Уорікшир, зокрема в містечку Стратфорд на Ейвоні, батьківщині Шекспіра», – додали у «Бібліотечній країні».

Автобус спеціально обладнаний під мобільну бібліотеку: всередині облаштовані книжкові полиці, робоче місце для бібліотекаря та столик для читачів, які можуть працювати за ноутбуком. Окрім того, в автобусі є пандус для крісла колісного або дитячого візочка.

За словами організаторів, після прибуття автобуса в Україну відбувся його ребрендинг. Назву «Буксінь» обрали не випадково – автобус став гусінню, яка везе книжки до читачів. Повністю оновили й наповнення бібліотеки, зокрема придбали книжки про здоров’я для дітей та дорослих, а також художні видання для читачів різного віку.

«Наразі ми намагаємося популяризувати використання бібліобусів в Україні. Це гарна можливість для сільських громад, які не можуть утримувати бібліотеку в кожному маленькому селі – використання мобільних бібліотек надає можливість людям читати сучасну літературу», – зазначили у фонді.

Як повідомляв Укрінформ, через російську агресію в Україні постраждали 2359 об’єктів культурної інфраструктури, зокрема 830 бібліотек.

Фото: Читомо