Відбудова
На Київщині та Чернігівщині завдяки міжнародній допомозі відновили ще 10 навчальних закладів
У громадах Київської та Чернігівської відновлено 10 навчальних закладів у рамках проєкту, який фінансується Євросоюзом через Генеральний директорат з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги ЄС та реалізується Управлінням ООН з обслуговування проєктів в Україні (ЮНОПС).
Про це повідомляє пресслужба Представництва ЄС в Україні, передає Укрінформ.
В рамках проєкту відновлення з бюджетом у розмірі 28 мільйонів євро «ще десять навчальних закладів, включаючи школи, дитячі садки та професійно-технічні навчальні заклади, були повністю відновлені після пошкоджень, спричинених під час війни», – йдеться у повідомленні.
На сьогоднішній день 44 навчальні заклади відремонтовано в Київській, Харківській, Чернігівській та Сумській областях. Загалом проєкт має на меті відновити понад 70 закладів до кінця 2025 року, заявили у представництві ЄС.
Відновлювальні роботи включали заміну вікон і дверей, ремонт дахів, утеплення фасадів та модернізацію систем опалення, класних кімнат, спортивних залів, коридорів і туалетів.
«Очне навчання відіграє життєво важливу роль у розвитку дитини, забезпечуючи не лише освіту, а й стабільність, емоційну підтримку та соціальну взаємодію. Саме тому відновлення доступу до навчальних закладів в Україні залишається одним із ключових пріоритетів підтримки України з боку Європейського Союзу. Ми раді співпрацювати з UNOPS у цій важливій справі — забезпеченні захисту дітей під час повернення до шкіл», — заявила Маріанна Франко, голова Офісу гуманітарної допомоги Європейського Союзу в Україні.
«Ми глибоко вдячні Європейському Союзу за постійну підтримку відновлення освітньої інфраструктури. Ця підтримка виходить далеко за рамки відновлення фізичних структур — йдеться про відновлення стабільності, передбачуваності та надії для тисяч сімей. Йдеться про відновлення життя та майбутнього. Близько 2 тис. дітей повернуться до своїх парт цієї осені — у відремонтованих, сучасних, комфортних класах. Для багатьох громад це потужний символ віри у краще майбутнє», — сказала Марися Запасник, виконуюча обов’язки директора багатонаціонального офісу ЮНОПС в Україні.
Як повідомлялося, за даними Міністерства освіти і науки України, з початку повномасштабного вторгнення руйнувань зазнали 3524 навчальні заклади, 360 з яких було знищено. Найбільших пошкоджень зазнали громади в Київській та Чернігівській областях, які були окуповані або піддані масовим обстрілам.
Кабінет Міністрів України схвалив постанову, що дозволяє розподіл та використання другого траншу фінансування від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у розмірі 100 млн євро в межах Програми відновлення України III.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
Наголошується, що зазначене рішення дозволяє запустити передачу субвенції від держави для громад. Ці кошти стануть доступними для фінансування проєктів відновлення в межах Програми відновлення України III (Транш В) і вперше будуть спрямовані під гарантії фінансового інструменту Ukraine Facility.
«Це пряма інвестиція у відновлення та стійкість українських громад. Наш пріоритет — максимально ефективна трансформація цих ресурсів у ключові соціальні об’єкти: відбудова шкіл і лікарень, розбудова безбар’єрних просторів та модернізація систем опалення. Відтепер на місцях є весь необхідний інструментарій, щоб негайно розпочати впровадження цих проєктів», – наголосив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Кошти будуть спрямовані на проєкти відновлення об’єктів соціальної та критичної інфраструктури, постраждалої внаслідок збройної агресії РФ. Це означає нові можливості для ремонту шкіл, дитячих садочків, лікарень, житлово-комунальних об’єктів тощо.
Загальний обсяг фінансування за Програмою відновлення України ІІІ складає 250 млн євро. Перший транш у розмірі 100 млн євро було ратифіковано у серпні 2024 року.
Як повідомлялося, Експертна робоча група розглянула чергові проєкти відновлення за спільною з ЄІБ Програмою відновлення України ІІІ і рекомендувала до фінансування дев’ять проєктів на загальну суму 1,1 млрд грн.
Україна спільно з Німеччиною підготує перелік пілотних проєктів з Єдиного проєктного портфеля на 2026 рік для реалізації за підтримки програми Green Recovery Platform.
Про це йшлося під час робочої зустрічі представників Міністерства розвитку громад та територій, Федерального міністерства охорони навколишнього середовища, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки і радником програми Green Recovery Platform, передає Укрінформ з посиланням на міністерство.
Учасники обговорили посилення співпраці в рамках Green Recovery Platform, мета якої — забезпечити загальнодержавний підхід до розв’язання наскрізних питань, пов’язаних із зеленим відновленням. Також узгодили практичні аспекти реалізації проєкту «Перший проєкт в рамках Платформи зеленої відбудови» та відбір пілотних проєктів».
Обрані пілотні проєкти мають бути повністю розроблені, ретельно прораховані та підкріплені чіткою фінансовою моделлю, а також мають проходити повний цикл оцінки — і лише після цього розглядатися для масштабування. Українська сторона закликає розглядати модель публічно-приватного партнерства як пріоритетний механізм залучення інвестицій.
Сторони домовилися підготувати перелік пілотних проєктів серед тих, які включені до Єдиного проєктного портфеля на 2026 рік та потребують фінансування, для подальшого обговорення та пошуку можливості підтримки.
Німецька сторона розгляне можливість надання підтримки для підвищення інституційної спроможності Мінрозвитку.
Додатково сторони обговорили організацію воркшопу для узгодження критеріїв «зеленого» відновлення.
Як повідомлялося, Україна отримає понад 40 сучасних технологій з Японії в межах нового проєкту із зеленого промислового відновлення, який реалізується Організацією Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) спільно з урядами обох країн.
Фото: Мінрозвитку
Укрінформ завершує документальний проєкт «Миколаїв.Recovery», присвячений поверненню води до Миколаєва після підриву водогону російськими військами у 2022 році. Три роки місто жило без прісної води – тепер система водопостачання знову працює стабільно.
У проєкті «Миколаїв.Recovery» Укрінформ показує, як місто впоралося з безпрецедентним викликом – життям без прісної води. Команда побувала у домівках миколаївців, які місяцями набирали воду з цистерн, у чергах біля свердловин, а також відвідала об’єкти, де крок за кроком відновлювали систему водопостачання.
Герої програми – мешканці міста, комунальники, будівельники. У зйомках – кадри з насосних станцій, нових комунікацій та водозабору. Про технічні рішення та етапи реалізації проєкту розповіли начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім, голова Агенції відновлення Сергій Сухомлин, представники міської влади та підрядної компанії «Автострада».
Як повідомлялося, Агентство відновлення повністю завершило будівництво Миколаївського водогону: від 7 жовтня централізовану подачу прісної води відновлено.
Питна вода у кранах мешканців Миколаєва зникла 12 квітня 2022 року через перебитий російськими загарбниками водогін Дніпро–Миколаїв. Відтоді там текла лише технічна вода.
Повний випуск проєкту «Миколаїв.Recovery» можна буде подивитися 6 листопада о 14:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Фото: mindev.gov.ua
-
Усі новини7 днів agoЖінка відмовила в житлі батькам, які продали будинок в очікуванні кінця світу: думка соцмереж
-
Війна1 тиждень agoПам’яті історика, журналіста і воїна Костянтина Пономаренка (позивний «Ван Гог»)
-
Суспільство1 тиждень agoОплата праці посадовцям та ліквідація Мунварти: в Одесі скликали сесію міськради Анонси
-
Події6 днів agoВ Україні оцифрували унікальний Острозький Коран
-
Політика7 днів agoСибіга вручив главі МЗС Словенії відзнаку «Бурштинове серце»
-
Відбудова6 днів agoУкраїна та Світовий банк обговорили роботу над Стратегією житлової політики
-
Суспільство1 тиждень agoВиконком Одеси розгляне підготовку до зими та стан культурної спадщини Анонси
-
Події6 днів agoНа участь у Нацвідборі на Євробачення-2026 подали понад 450 заявок