Понад дві сотні лавок, стільки ж урн і десятки дитячих майданчиків оновили працівники КП «Міськзелентрест» з початку року. Роботи тривають щоденно.

Ще до початку повномасштабного вторгнення росіяни перекрили судноплавство в Чорному морі та скинули близько тисячі протикорабельних мін, особливо в північно-західній частині акваторії. Від цих вибухонебезпечних предметів іноді страждають не тільки люди, але й морське біорізномаїття.

Про це повідомляє еколог Іван Русєв у соцмережі.

Реклама

Міни як загроза довкіллю

Деякі з протикорабельних мін, які росіяни скидали у Чорне море, діставалися берегів Болгарії та Румунії у 2022-2024 роках, де їх знешкоджували. Але значно більше їх прибило до узбережжя Одещини.

За словами еколога Івана Русєва, з 24 лютого 2022 року дотепер на береги нацпарку “Тузлівські лимани” викинуло не менше 18 мін. Військові мінери знешкоджували їх шляхом підриву. Фахівці кажуть: кожен, навіть контрольований, вибух несе загибель тисячам гідробіонтів.

“Коли військові готують міну для знешкодження, перед її підривом іноді нам дозволяють зібрати наукову інформацію щодо молюсків та інших гідробіонтів, які тимчасово оселилися на ній. На одній такій міні діаметром у пів метра і довжиною до 1 м там поселяються тисячі гідробіонтів, серед яких мідії, мітілястери витягнуті, рачки баля́нуси, або морські жолуді. Після підриву міни на піску не залишається нічого живого, а перелякані птахи нацпарку розлітаються далеко від місця вибуху”, — йдеться у повідомленні еколога Івана Русєва.

Додамо, збитки природі України від війни вже сягнули, за даними Міндовкілля, 108 мільярдів гривень.

Нагадаємо, нещодавно ми писали про гниття водоростей на Одещині. А також про те, чому регіон втрачає узбережжя.

Ця оборудка втілювалася у життя за участі як представників підконтрольних організатору компаній, так і посадовців Національного інституту раку.

Схема передбачала створення умов для перемоги «потрібних» компаній у тендерах інституту під час реалізації проєкту «Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у НІР».

Для заволодіння якнайбільшою сумою вартість обладнання штучно збільшувалася подекуди на 50%, наприклад у ланцюги постачання вводилися афілійовані з організатором схеми закордонні компанії, змінювалася комплектність обладнання тощо.

Як повідомляв Укрінформ, САП і НАБУ викрили і припинили діяльність організації, яка наживалась на закупівлях медичного обладнання для онкохворих.

Про підозру повідомили фактичному керівнику найбільшої групи субʼєктів підприємницької діяльності, яка спеціалізується на реалізації медичного обладнання в Україні, двом довіреним особам – представникам підконтрольних організатору приватних компаній, виконувачу обов’язків директора, який є депутатом обласної ради, і двом службовим особам Національного інституту раку (посади зазначені на момент вчинення злочину).

Серед фігурантів виявився Герман Фісталь – фактичний керівник найбільшої групи субʼєктів підприємницької діяльності, яка спеціалізується на реалізації медичного обладнання в Україні.

У червні ВАКС відмовився брати Фісталя під варту, застосувавши до нього заставу розміром 200 млн грн.

30 червня Апеляційна палата ВАКС частково змінила обов’язки, покладені на бізнесмена, підозрюваного в заподіянні збитків Національному інституту раку.

Апеляційна палата розглянула скаргу сторін захисту й обвинувачення на ухвалу слідчого судді ВАКС від 19 червня про застосування до фігуранта запобіжного заходу у вигляді 200 млн грн застави.

За результатами розгляду колегія суддів залишила без задоволення апеляційну скаргу сторони обвинувачення і частково задовольнила апеляційну скаргу захисника.

Ухвала слідчого судді ВАКС змінена в частині покладених на підозрюваного обов’язків, а саме в частині території, яку йому заборонено залишати без дозволу слідчого, прокурора або суду та щодо кола осіб з якими заборонено спілкування стосовно обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру.

Фото: НАБУ/САП