Днями у фейсбук-спільноті міста Кілія було порушено питання відсутності вуличного освітлення, адресоване виконуючому обов’язки керівника громади, секретарю Кілійської міської ради Сергію Мергуту. Посадовець надав відповідь у коментарях до зазначеного допису, передає видання «Південь сьогодні».

Нагадаємо, через затримання голови Кілійської громади Вячеслава Чернявського за підозрою в одержанні неправомірної вигоди та створенні перешкод для реалізації проєкту будівництва вітроелектростанції наразі виконує обов’язки керівника ТГ секретар Кілійської міської ради Сергій Мергут. 

У питанні фунціонування вуличного освітлення, за словами Сергія Мергута, існують певні організаційні та технічні проблеми. Одна з них полягає в тому, що комунальні підприємства громади не мають справної автовишки, а наявна вже дужа стара та фактично не працює. Без автовишки, пояснює в.о. голови Кілійської громади, неможливо зробити ревізію мереж та ліхтарів. Крім того, у громаді наявна нестача кадрів.

Зазначимо, 19 червня, звітуючи про проведену роботу за останні два тижні, Сергій Мергут вже інформував, що наразі тривають заходи щодо поповнення автопарків комунальних підприємств громади спецтехнікою – це вакумне авто, автовишка, сміттєвоз та інша техніка. Тоді було зауважено, що це одна з основних проблем підтримки життєдіяльності громади, а виконання заходів буде розраховано на декілька років.

Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – ілюстративне

У Тарутинському степу на Одещині продовжують відновлювати популяцію хом’яка європейського, який перебуває під загрозою зникнення. Цього року до природного середовища випустили ще понад 15 тварин. Фахівці сподіваються, що це допоможе зміцнити місцеву популяцію рідкісного виду. Хом’як європейський занесений до Червоної книги України.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Держекоінспекцію.

Збільшення популяції

У ландшафтному заказнику місцевого значення “Тарутинський степ” триває природоохоронна програма зі збереження хом’яка європейського. У травні-червні 2026 року спеціалісти Київського зоопарку випустили на територію заказника 18 тварин — 13 самців і 5 самок.

Це не перше поповнення популяції. Раніше до Тарутинського степу вже переселили ще шістьох хом’яків — п’ятьох самців і одну самку. Таким чином за час реалізації програми до природного середовища випустили вже 24 тварини.

Чому це важливо

Ще кілька десятиліть тому хом’як європейський був звичним мешканцем степових і лісостепових територій України. Сьогодні ж цей вид зустрічається дедалі рідше. Серед головних причин скорочення чисельності науковці називають активне використання пестицидів та агрохімікатів, зміну природних ландшафтів і кліматичні зміни. Саме тому створення нових осередків проживання та підтримка існуючих популяцій вважаються важливими кроками для збереження рідкісної тварини.

Тарутинський степ залишається одним із місць, де фахівці намагаються повернути червонокнижного гризуна до природного середовища та забезпечити умови для його подальшого розмноження.

Що відомо про хом’яків

Хом’як європейський (Cricetus cricetus) — найбільший представник родини хом’якових у Європі. Довжина його тіла може сягати 34 сантиметрів. Впізнати тварину легко за рудувато-бурою спиною, чорним черевом і світлими плямами на боках та голові.

Цей гризун веде переважно нічний спосіб життя та будує складні підземні нори з кількома виходами. На зиму він робить великі запаси їжі — зерна, насіння, коренеплодів і трав. В окремих випадках вага таких запасів може перевищувати 20 кілограмів.

Ще у середині минулого століття хом’як європейський був поширений майже по всій Україні. Однак через активне використання пестицидів, зміну природних ландшафтів і розвиток сільського господарства його чисельність різко скоротилася. Сьогодні вид занесений до Червоної книги України, а на міжнародному рівні вважається таким, що перебуває під критичною загрозою зникнення.

Як повідомляли Новини.LIVE, на узбережжі Національного природного парку “Тузлівські лимани” продовжують знаходити мертвих осетрових риб. Йдеться про севрюгу, осетра руського та білугу. Ці види живуть і харчуються біля самого дна Чорного моря. Саме там із часом накопичуються нафтопродукти, мазут, важкі метали, залишки боєприпасів та інші небезпечні речовини. 

Також Новини.LIVE писали, що попри війну, на узбережжі Чорного моря тривала весняна міграція птахів. У Нацпарку “Тузлівські лимани” фіксували активний рух рідкісних видів. Серед них — кулик-сорока, занесений до Червоної книги України. За короткий маршрут науковці нарахували сотні цих птахів.

Про це Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Затримання відбулося на виконання ухвали Вищого антикорупційного суду у зв’язку із систематичною неявкою обвинуваченого на судові засідання.

«Остання така неявка відбулась через відрядження обвинуваченого до Королівства Іспанія. Наразі особу доставлено до ізолятора тимчасового тримання», – зазначають у спецпрокуратурі.

Як повідомляється, САП клопотатиме про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою без визначення альтернативи у вигляді застави.

Розгляд клопотання призначений на 11:00 понеділка, 29 червня.

У спецпрокуратурі нагадують: за даними слідства, у січні 2022 року народний депутат через довірену особу одержав 558 тисяч гривень хабаря. Ця сума становила 30% вартості договору на постачання системи ультразвукової діагностики, який одна з лікарень Житомира уклала з приватним підприємством.

Встановлено, що кошти призначалися за вплив на посадових осіб медичного закладу задля визнання приватного підприємства переможцем публічної закупівлі.

Як показало розслідування, обвинувачений гарантував, що в майбутньому за «відкат у 30 відсотків» він використає свій вплив та забезпечить фінансування й реалізацію ще двох договорів на загальну суму понад 38 млн гривень. Цього разу йшлося про постачання системи магнітно-резонансної томографії й лапароскопічного обладнання.

Дії народного депутата кваліфіковані за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України – зловживання впливом.

Обвинувальний акт був скерований до суду ще у 2022 році. Упродовж майже чотирьох років фігурант неодноразово не з’являвся на судові засідання. Зокрема, не прибув він 29 жовтня минулого року, 30 березня, 1 червня та 22 червня цього року. За дві з цих неявок суд застосував до обвинуваченого грошове стягнення: ухвалами від 24 листопада минулого року та від 27 квітня цього року.

Окремі неявки депутат обґрунтовував закордонними службовими відрядженнями, що збігалися в часі з призначеними засіданнями суду.

У САП наголошують: систематичне ухилення обвинуваченого від участі у судовому розгляді створило реальну загрозу того, що провадження затягуватимуть.

Прокурор ініціював захід забезпечення та запобіжний захід з метою недопущення подальшого ухилення обвинуваченого від суду, а також завершення судового розгляду в розумні строки.

За даними ЗМІ, затриманим є народний депутат Сергій Кузьміних.

Як повідомляв Укрінформ, 31 січня 2022 року чинний на той час генпрокурор Ірина Венедіктова підписала підозру народному депутату Сергію Кузьміних, викритому на хабарі.

Фото: НАБУ