Connect with us

Війна

«Наш син живий, він обов’язково повернеться»

Published

on


Кримчанин Ернест Баранов зник безвісти під час бою в районі Авдіївки у червні 2022-го. Батьки впевнені, що він – у російському полоні

Ельміра та Юрій Баранови в пошуках сина зустрілися зі сотнями людей, серед яких – його побратими, командири, звільнені в результаті обміну військовополонені. Про пошуки вони розповіли Укрінформу.

ЗМУШЕНІ БУЛИ ВИЇХАТИ З КРИМУ ЧЕРЕЗ ПРОУКРАЇНСЬКУ ПОЗИЦІЮ

Родина кримських татар Юрія та Ельміри Баранових мешкала у Феодосії. Збудували дім, мали власний бізнес – невеличке кафе на узбережжі у Коктебелі, де працювали зі своїми синами Ельві та Ернестом. Будували плани на майбутнє.

Ельміра та Юрій Баранови

Із перших днів окупації Криму Баранови виявили активну проукраїнську позицію. У лютому-березні 2014-го чоловік із дружиною виходили на мітинги з українськими та кримськотатарськими прапорами, плакатами «Крим – це Україна», розклеювали листівки. Потім, коли російська репресивна машина набрала обертів, підтримували незаконно затриманих кримчан, їздили на «суди», обшуки. Родина потрапила в поле зору російських спецслужб. У 2015 році з Криму виїхали Ельві та Ернест, а 2017-му змушені були залишити півострів й Ельміра з Юрієм. Оселилися на материковій Україні.


Молодший син Ернест вступив до військового ліцею імені Івана Богуна, після закінчення якого у листопаді 2020-го підписав контракт із ЗСУ. Із серпня 2021 року старший матрос Ернест Баранов у складі 503 Окремого батальйону морської піхоти перебував на бойових позиціях у м. Верхньоторецькому Донецької області. Тут 19-річний юнак зустрів повномасштабне вторгнення РФ.

– Він багато чув про командира батальйону на позивний «Борсук» і дуже хотів потрапити до цього підрозділу, – каже пані Ельміра. – Ми планували, що син навчатиметься далі. Ернест запевнив, що підпише контракт на рік, а потім продовжить навчання. Та коли вступав у 2021 році, то свідомо завалив іспит, бо знав, що 503 ОБМП виходить на позиції.

Старший син Баранових Ельві, якому зараз 32 роки, з початку повномасштабного вторгнення пішов добровольцем до ЗСУ, воює вже четвертий рік.

«ІЗ ПЕРШИХ ХВИЛИН ВІРИЛИ, ЩО СИН – ЖИВИЙ»

У березні 2022 року за бойові заслуги Ернеста Баранова було нагороджено орденом «За мужність III ступеня».




Батьки розповідають, що їхній син зник безвісти 15 червня 2022-го, під час бойових дій у районі Авдіївки на Донеччині.

– Як розповіли побратими сина, їхня група зі 17 людей вийшла на бойове завдання. Ернест ішов попереду і перший побачив засаду ворога. Росіяни відкрили по ньому вогонь, син упав поранений. Розпочався бій. Хлопці не змогли його витягнути одразу. Після бою оглянули місцевість квадрокоптером. Тіла не було, лежала його броня, були сліди надання медичної допомоги. Хлопці шукали ще раз, не знайшли, – каже матір воїна.

Вона переконана: це свідчить, що син потрапив у полон.

Як додає пан Юрій, побратими їхнього сина кажуть, що в тому бою лишилися живими завдяки Ернесту.

Звістку щодо Ернеста їм повідомив старший син.

– До Ельві, своєю чергою, зателефонував побратим і найближчий друг Ернеста, який тоді був у Києві у відрядженні. Сказав, що розмовляв із хлопцями і йому сказали, що Ернест – трьохсотий. Але згодом виявилося, що він – зниклий безвісти. Ми отримали офіційне сповіщення, – розповідає Юрій Баранов.

Фото (скрін з відео) з останньої розмови Ернеста з батьками 14 червня 2022 року.


 (Скрін з відео) з останньої розмови Ернеста з батьками 14 червня 2022 року



За його словами, крайній раз вони розмовляли з Ернестом 14 червня, по відеозв’язку.

– Як завжди, говорили про все. В Ернеста був гарний настрій, він розповідав, як пройшов день, обговорювали плани на майбутнє. А 15 червня, коли це сталося, я вирішив, що не буду голитися, допоки не обійму сина, – каже батько.

Батьки діляться, що з перших хвилин вірили: їхній син – живий.

– Спершу я казала чоловікові: поїдьмо туди, можливо, він кудись відповз, не може повідомити, де перебуває. Можливо, хлопці не побачили, а ми знайдемо сина, – додає пані Ельміра.

«ПЕРЕКОНАЛИСЯ, ЩО ПОТРІБНО СТУКАТИ У ВСІ ДВЕРІ»

19 серпня 2022 року їм зателефонував один із побратимів сина.

– Він по своїх каналах дізнався, що Ернест – живий, його бачили в одній із російських лікарень. Казав, що син був поранений, та з ним уже все добре. Мовляв, бачили, що він у лікарні малював. Ми одразу зрозуміли, що це – наш син, бо мало хто знає, що він малює, – зазначила пані Ельміра.

За словами матері, після цього вони звернулися до всіх відповідних органів та структур, щоб Ернеста вважали не зниклим безвісти, а визнали військовополоненим, аби можна було обміняти.

Батьки кажуть, що двічі отримували офіційне сповіщення, що Ернест – у полоні. Однак після цього їм повідомляли, що це – помилка.

– Ми почали читати «крізь рядки». Розуміли, що Ернест знайшовся. Переконалися, що потрібно діяти самостійно, стукати у всі двері, – додає мати.

Вона також пригадує один зі своїх снів.

– Сниться, що Ернест гукає батька та каже: «Не зупиняйтесь, ви повинні щось робити». Після цього вирішили виходити на пікети, щоб розповісти свою історію і звернутися по допомогу, – ділиться пані Ельміра.

398 ДНІВ ПІКЕТІВ

Ельміра та Юрій Баранов виходили на пікети поблизу Верховної Ради, вимагаючи внесення Ернеста в списки військовополонених та звільнення тих, хто перебуває у російських застінках.

– 17 червня 2024 року ми приєдналися до однієї жінки, яка вимагала повернення сина з полону. Щодня з 8:00 до 16:00–17:00 стояли з фотографіями наших дітей, щоб на нас звернули увагу. Так продовжувалось 398 днів, – розповідає пані Ельміра.

– До нас виходили високопосадовці, обіцяли допомогти, але нічого не відбувалося, – додає батько.

Баранови з батьками полонених влаштовували акції на Хрещатику для зупинки руху автомобілів під час Хвилини мовчання.

– Прагнули будь-яким чином привернути увагу, щоб нам допомогли визнати сина військовополоненим та повернути в Україну, – розповідає батько.

ЩОРАЗУ ЧЕКАЮТЬ НА ОБМІН, СПОДІВАЮЧИСЬ ПОБАЧИТИ СИНА

Баранови почали їздити на обміни військовополоненими.

Кажуть, що інформацію про місце проведення дізнаються по своїх каналах. Створили брошуру з фотографіями хлопців, яких розшукують у полоні, та роздають її бійцям, що повертаються в Україну. Одного разу до них зателефонував один з військових і повідомив, що бачив у полоні Ернеста.

– Сказав, що Ернест був контужений, не розумів, хто він, де перебуває. Однак знав, що його позивний – «Ерні», – розповідає Ельвіра Баранова.

Додає, що щоразу чекають на обмін, сподіваючись побачити сина.

ЛЮДИНА-ВОЇН

Батько каже, що Ернест із дитинства був людиною-воїном. Пригадує, що син любив грати у війну, мав іграшковий пістолет із палиці та цвяхів.

– Син казав, що генералом бути не хоче, але якщо буде потрібно, захищатиме свою батьківщину, – додає пан Юрій.

За словами батьків, їхній син – дуже добра та чуйна людина, із загостреним почуттям справедливості.

Батько розповідає, що, попри молодий вік сина, його дуже поважали у батальйоні. Під одним із постів у соцмережах про Ернеста чоловік у віці, який служив із ним від початку війни, написав: «Мав честь воювати з ним! Хлопець-друзяка. Знаю, що він відвернув на себе увагу русні і дав можливість хлопцям вийти з оточення».

Батьки Ернеста розповіли, що до того, як зайнялися пошуком сина, волонтерили для фронту: приганяли з-за кордону автомобілі, відшивали берці, купували «Мавіки».

– Нам допомагали, і ми працювали. Вісім автівок перегнали з Європи до ЗСУ.

Тоді Ернест сказав: «Мамо, дай мені слово, якщо зі мною щось станеться, ви з татом не перестанете допомагати армії, – ділиться пані Ельвіра.

Баранови просять допомоги у пошуку сина.

– Ми повинні знайти Ернеста та повернути його додому. А родичам зниклих безвісти військовослужбовців, які мають докази, що їхні рідні – живі, радимо не гаяти часу й починати пошук із перших днів. Стукати у всі двері, – додають Баранови.

Ольга Матарикіна, Укрінформ



Джерело

Війна

Британія на «Рамштайні» закликала союзників планувати військову підтримку України на 2027 рік

Published

on



Міжнародні партнери мають забезпечити Україні військову підтримку не лише для проходження складної зими, а й на 2027 рік, щоб вона могла й надалі утримувати фронт і мати сильні позиції для майбутніх переговорів.

Про це заявив міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг під час 37-го засідання Контактної групи з питань оборони України у Брюсселі 19 листопада, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми також маємо забезпечити підтримку на 2027 рік. Ми сподіваємося, що дипломатична ініціатива, яка зараз триває, матиме успіх. Це не війна, яку обрала Україна, і не війна, продовження якої хоче бачити будь-хто з нас. Але, поки це буде потрібно, ми стоятимемо з Україною», – сказав Стрітінг.

Він наголосив, що Україні необхідна міжнародна допомога, поки її Сили оборони продовжують тримати фронт.

За словами британського міністра, робота Контактної групи має допомогти поставити Україну в якомога сильнішу позицію для майбутніх переговорів.

Стрітінг також звернув увагу на важливість довгострокової співпраці з Україною у сфері оборонних технологій та інновацій. Він зазначив, що український бойовий досвід і розробки мають значення не лише для самої України, а й для безпеки союзників. Інвестиції в Україну, за його словами, є не лише питанням спільних цінностей і підтримки країни, яка протистоїть російській агресії, а й внеском у власну національну безпеку союзників.

«Україна є першим ешелоном оборони Європи та НАТО. Тому союзники мають вчитися в України. Україна сьогодні розв’язує ті завдання, з якими НАТО може зіткнутися завтра… Україна пропонує можливості для співпраці, які посилять нашу колективну оборону. Міжнародні зобов’язання та українські інновації – це асиметричні переваги України у протистоянні путінській воєнній машині», – сказав британський міністр.

Читайте також: Ракети і обладнання: Gripen для України зможуть отримати озброєння за підтримки Швеції та Британії

Глава британського оборонного відомства також заявив, що нинішній рік був невдалим для Росії у війні проти України. За його словами, російські війська зазнають втрат, які важко собі уявити, а економічні наслідки війни для росіян стають дедалі відчутнішими.

Як повідомляв Укрінформ, Велика Британія оголосила, що надає Україні зимову допомогу – понад 1000 ракет для систем протиповітряної оборони – на суму 240 мільйонів фунтів стерлінгів. Постачання розпочнеться в грудні. 



Джерело

Continue Reading

Війна

Дрон РФ у небі над Кишиневом — Молдова обмежила польоти — Фокус

Published

on


З 16:27 за місцевим часом у всьому повітряному просторі Молдови введено обмеження на польоти з міркувань безпеки.

Причиною став безпілотник типу “Шахед” (Shahed) або “Герань-2”, який рухався з півдня у бік сектора Ботаніка на південному сході Кишинева, повідомляє Euronews România з посиланням на інформацію Центру повітряних операцій Національної армії.

За даними Digi24, ударний безпілотник типу “Герань-2” двічі входив у повітряний простір Молдови на тлі масованих атак РФ на Україну. Журналісти телеканалу TV8 помітили літальний апарат у столичному районі Пошта Веке (Poșta Veche), прямо над будівлею своєї редакції.

Згідно із заявою Міністерства оборони, безпілотник вперше увійшов у повітряний простір Республіки Молдова о 15:49 з боку населеного пункту Гребеники (Одеська область) і попрямував у бік Тирасполя (Придністровський регіон).

Потім дрон вилетів з країни у напрямку населеного пункту Славяносербка (Одеська область). О 16:02 той же безпілотник знову увійшов у повітряний простір Республіки Молдова — з боку населеного пункту Великоплоске (Одеська область) — і попрямував у бік села Малаєшти у Криулянському районі.

Центр повітряних операцій Національної армії Республіки Молдова продовжує здійснювати моніторинг національного повітряного простору. Влада закликає громадян у разі виявлення безпілотних літальних апаратів або уламків підозрілих літальних апаратів не наближатися до них, не торкатися їх і не переміщувати, оскільки вони можуть містити вибухонебезпечні компоненти.

Крім того, людей просять відійти на безпечну відстань, утриматися від користування телефонами поблизу підозрілих об’єктів та негайно зателефонувати до служби екстреної допомоги 112, покинувши небезпечну зону.

Днем раніше російські дрони ледь не перетнули кордон з Румунією. У ніч з понеділка, 16 листопада, на вівторок, 17 листопада, система радіолокаційного спостереження Міністерства національної оборони виявила чотири повітряні цілі приблизно за 4 кілометри на схід від міста Вилково (Україна), а потім ще сім цілей — приблизно за 10 кілометрів на північний схід від міста Ізмаїл (Одеська область), неподалік від кордону з Румунією.

Два літаки F-16 ВПС Румунії, які перебували на чергуванні з охорони повітряного простору, піднялися в небо з 86-ї авіабази у Фетешті.




Нагадаємо, що в РФ заявляють, нібито Молдова готується до війни з Росією.

Також повідомлялося, що Молдова більше не купуватиме російський газ.



Джерело

Continue Reading

Війна

Росіяни намагаються обійти Куп’янськ з «неочікуваного кута»

Published

on



Російські окупаційні війська намагаються обійти місто Куп’янськ Харківської області з північного заходу, але ці спроби не мають успіху.

Про це в телеефірі розповів речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов, передає Укрінформ.

«Зараз вони роблять спробу обійти з неочікуваного кута й зайти з північного заходу. Це під населеним пунктом Радьківка в першу чергу – вони туди зараз активно тиснуть і намагаються взяти там контроль. Бо раніше, якщо вони ходили східніше через Голубівку, то після операції “Велес” і ще декількох дій цей напрямок для них став не таким простим, і вони хочуть заробити хоча б “сіряк”, щоб заходити через Радьківку безпосередньо вже на місто», – розповів Трегубов.

Водночас він назвав такі спроби окупантів зайти до Куп’янська «не оптимальними».

Читайте також: Покровський напрямок – найгарячіший, на фронті за добу було 135 боєзіткнень

«Населені пункти Кіндрашівка та Радьківка є поруч, на Кіндрашівку вони зараз сунуть більш активно, але Радьківка – між Кіндрашівкою та Куп’янськом, тому без неї нічого не вийде. От зараз вони намагаються втілити в життя цей задум, але ситуація і в самому місті, і в Радьківці для них зараз не оптимальна», – вважає Трегубов.

Як повідомляв Укрінформ, після операції «Велес» проникнення військових РФ до Куп’янська не фіксували.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.