Connect with us

Події

На Херсонщині через бойові дії пошкоджені пів тисячі пам’яток археології

Published

on


На території Херсонської області розташовані 7,5 тисяч пам’яток археології, пів тисячі з них пошкоджені через бойові дії, зокрема зафіксоване часткове руйнування двох сотень курганів на тимчасово окупованому лівобережжі.

Як передає Укрінформ, про це розповів заступник начальника обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури Денис Сікоза, повідомляє Суспільне.

За його словами, на території Херсонської області представлені майже всі відрізки історії України. Це поховальні споруди – кургани, їх переважна більшість у південних степах, а також короткострокові стійбища і поселення народів, які мешкали в різні епохи: від мисливців на мамонтів та доби бронзи до часів козаччини.

«Було дуже багато кочовиків. Кімерійці, скіфи, сармати, гуни, і середньовічні кочівники включно із Золотою Ордою і татарами. А також представлені пам’ятки осілості – це хора античної Ольвії, і в нас на території Херсонської області входили майже всі городища нижньодніпровського варіанту пізньо-скіфської культури. Також у нас було представлено дуже багато черняхівських пам’яток», – додав Сікоза.

З нових часів, зауважив він, – це фортеця Тягинь, добре знана на всю Україну. Там розташовані декілька археологічних шарів, які відносять і до доби скіфської, пізньоскіфської, золотоординської, литовської й татаро-турецької. Також були представлені дві незатоплені Січі – Кам’янська та Олешківська.

Читайте також: Оцифрування культурної спадщини допоможе сучасним архітекторам – МКСК

За словами археолога, після підриву російськими військовими Каховської ГЕС оголились сотні археологічних пам’яток, які були затоплені під час будівництва водосховища. Перед зведенням ГЕС їх досліджували, але це були «точкові уколи». Зокрема, під водою опинились городища ольвійської хори, поселення пізніх скіфів та часів Київської Русі.

«На державному рівні прийняли рішення, що будемо досліджувати ці території, коли туди можливо буде прийти археологам. У нас відкрилась Таванська переправа, яку теж можна буде дослідити, але це справа прийдешніх поколінь, тому що навіть якщо закінчаться бойові дії, то розмінування цієї території займатиме не один десяток років. І ми не знаємо, будуть затоплювати чи ні», – зауважив Сікоза.

Музейники поповнюють колекціїї новими експонатами Фото: Суспільне Херсон

Крім того, археолог акцентував, якщо її будуть затоплювати, то потрібна програма, яка розрахована на кілька десятків років, щоб дослідити сотні пам’яток і багато з них стосуються саме української державності, бо це майже всі Січі.

За його словами, майже всі пам’ятки осілості перебувають на лінії бойового зіткнення. Так, на тимчасово окупованому лівобережжі поховальні споруди давніх народів армія РФ часто використовує для облаштування своїх бойових позицій.

Читайте також: На Харківщині руйнується старовинний маєток, де гостював Сковорода

«Ми це перевіряємо, і буває таке, що пам’ятку просто обстрілюють без видимої причини. Так у нас постраждала Кам’янська Січ включно з хрестом Костя Гордієнка, Червономаяцьке городище і дуже-дуже багато городищ», – підкреслив археолог.

Також він зазначив, що на лівобережжі Херсонщини за допомогою дистанційного моніторингу мають підтвердження про пошкодження понад 200 курганів. Тож після закінчення війни потрібно буде розробляти програму з їх дослідження, це має бути цільова програма, на яку будуть виділяти кошти, оскільки дуже великий обсяг, що стосується дослідження створу Каховської ГЕС та пам’яток, пошкоджених війною.

«Можуть бути зруйновані шари, перерізані, наприклад, бліндажем або пошкоджена споруда чи поховання. Якщо їх не дослідити, вони зруйнуються, і ми втратимо відомості», – підсумував Сікоза.

Як повідомляв Укрінформ, на тимчасово окупованій території Херсонщини загарбники проводять незаконні розкопки з «дозволами» на ці дії російського зразка.

Перше фото: Кам’янська Січ, архівне

Фото Укрінформу можна купити тут.



Джерело

Події

Організатори Євробачення пропонують суттєво змінити правила голосування

Published

on



Європейська мовна спілка (EBU) пропонує внести суттєві зміни в правила голосування за учасників пісенного конкурсу Євробачення.

Про це повідомляє BBC, передає Укрінформ.

Згідно з чинною системою голосування, глядачі можуть голосувати до 10 разів за свого улюбленого виконавця телефоном, текстовим повідомленням або онлайн.

У своєму листі до мовників країн-членів, EBU запропонувала повністю перенести голосування в онлайн і змусити глядачів обирати лише трьох найкращих виконавців, замість того, щоб мати можливість голосувати по кілька разів за одного учасника.

EBU вважає, що «політично вмотивоване голосування стало постійним явищем, що у багатьох викликає глибоке занепокоєння».

Зазначається, що правила голосування на Євробаченні перебувають під пильною увагою відтоді, як ізраїльський уряд заохочував шанувальників віддавати по декілька голосів за учасника його країни у 2025 році.

Пісня Юваль Рафаель «New Day Will Rise» посіла 15-е місце серед журі конкурсу, але випередила всіх інших учасників у публічному голосуванні, набравши 297 балів.

Зрештою, Рафаель посіла загальне друге місце у підсумку.

Низка мовників вказали на той факт, що офіційні акаунти в соціальних мережах, пов’язані з урядом Ізраїлю, включаючи акаунт прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу, просили людей проголосувати за Рафаель 20 разів, що є максимально дозволеною кількістю.

У відповідь EBU змінила правила голосування на 2026 рік, зменшивши максимальну кількість голосів до 10.

Крім цього, організатори Євробачення напередодні конкурсу торік винесли офіційне попередження ізраїльському мовнику KAN після того, як його учасник опублікував відео, в яких закликав своїх прихильників «голосувати 10 разів за Ізраїль».

Читайте також: Євробачення посилило вимоги до глядацьких прапорів

Як повідомляв Укрінформ, Європейська мовна спілка (EBU) запровадила низку змін у правилах міжнародного телевізійного пісенного конкурсу.

 Фото: Andres Putting & Thomas Hanses/eurovision.tv 



Джерело

Continue Reading

Події

До фіналу конкурсу «Тисячовесна» дійшли 1227 проєктів

Published

on


До фіналу національної культурної ініціативи «Тисячовесна» дійшли 1227 проєктів.

Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський повідомив в Івано-Франківську, де триває третій етап цієї державної програми підтримки культури.

«Сьогодні в Івано-Франківську відбувається фінальний етап відбору національної ініціативи «Тисячовесна». 1227 проєктів дійшли до фіналу. Суперцифра. І ця цифра доводить, що все наше українське мистецтво може стати ще більшою силою», – сказав Зеленський.

На його думку, результати першої «Тисячовесни» будуть дуже важливими.

«Які саме проєкти будуть створені за державної підтримки, яку оцінку їм дасть український глядач, слухач, усі наші люди, для яких «Тисячовесна». Чи будуть цікавитися цим українці загалом, чи стане це сильним голосом України у світі. Це для нас дуже важливо, особливо в час війни», – наголосив Президент.




Він запевнив, що не сумнівається в успіху ініціативи, і додав, що рівно за рік будуть не лише підведені сухі статистичні підсумки першої «Тисячовесни» вже у втілених проєктах, а «будемо говорити про перемоги нашого кіно, анімації, театру, музики, всього нашого українського мистецтва, якому точно бути».

Зеленський також зауважив, що ініціатива «Тисячовесна» триватиме і в наступні роки.

«Підкреслю ще раз, держава буде проводити «Тисячовесну» щороку, буде підтримувати культуру щороку і щороку це буде зростати новими категоріями, новими категоріями учасників, новими бюджетами для реалізації. Впевнений у цьому», – зазначив Президент.







«Тисячовесна» – день другий / Фото: Юрій Рильчук, Укрінформ

1 / 13

Як повідомляв Укрінформ, «Тисячовесна» є найбільшою державною ініціативою підтримки українського культурного продукту. Її бюджет становить 4 млрд грн. Програма покликана посилити український культурний простір та підтримати створення сучасного українського контенту.

«Підкреслю ще раз, держава буде проводити «Тисячовесну» щороку, буде підтримувати культуру щороку і щороку це буде зростати новими категоріями, новими категоріями учасників, новими бюджетами для реалізації. Впевнений у цьому», – зазначив Президент.

Читайте також: Мінкульт формує каталог культурних проєктів для міжнародних подій

12 серпня в Івано-Франківську розпочався третій етап державної програми підтримки культури «Тисячовесна». Впродовж чотирьох днів автори з усієї України публічно презентуватимуть свої проєкти у семи напрямах, а 16 серпня оголосять переможців, які отримають фінансування на реалізацію своїх ідей.

Більше наших фото можна купити тут 



Джерело

Continue Reading

Події

На Вінниччині до переліку нематеріальної культурної спадщини внесли ще дев’ять елементів

Published

on



У Вінницькій області до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини внесено ще дев’ять елементів.

Про це повідомляє Вінницька обласна рада, передає Укрінформ.

Як зазначається, рішення ухвалила експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини.

Зокрема, до переліку увійшли плетіння шлейки у селі Сальник (Калинівська територіальна громада) та традиція випікання «Січеного-крученого короваю» (село Бережанка, Ободівська територіальна громада).

До обласного переліку також внесені традиція приготування та споживання «Малисника з кукурудзяного борошна», відтворення традиції виготовлення іграшки-оберега «Коник» (село Грабарівка, Студенянська територіальна громада), традиція спільного випасання корів – «череда» у селі Самгородок (Самгородоцька територіальна громада), народний побутовий танець «Ганка» (село Плоске, Вендичанська територіальна громада).

До переліку ввійшли ще три кулінарні традиції: випікання чеського печива (село Миколаївка, Самгородоцька територіальна громада), випікання пиріжків із гречаною кашею до холодцю (Літинська територіальна громада), приготування страви «Бараболяна кишка по-марʼянівськи» (Гайсинська територіальна громада).

Читайте також: Писанку визнали нематеріальною культурною спадщиною штату Парана в Бразилії

Як повідомлялось, у грудні 2025 року на Вінниччині експертна рада внесла до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини ще шість елементів, серед яких, зокрема, побутування хустки на Вінниччині, обряд «Обертіння», традиційна страва «Гречані пампушки і приготування калинового варення, а також культура приготування старовинної страви «шпундра» і технологія приготування традиційної обрядової страви Павлівська квасоля.

Фото: Вінницька обласна рада



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.