Як повідомляють місцеві телеграм-канали, безпілотник намагався атакувати градирню шостого енергоблока Нововоронезької АЕС. За їхніми даними, апарат було подавлено засобами радіоелектронної боротьби, після чого він зіткнувся з баштовою випарною градирнею, спричинивши детонацію. На поверхні конструкції залишився темний слід від вибуху, однак, за повідомленнями, постраждалих немає, а робота станції не порушувалася.

Як зазначає пресслужба російської держкомпанії “Росенергоатом”, у ніч із 6 на 7 жовтня технічні системи зафіксували та придушили бойовий безпілотник, який нібито належав Збройним силам України. Після зіткнення з градирнею шостого енергоблоку стався вибух, але, за офіційною інформацією, жодних руйнувань чи загрози безпеці не зафіксовано.

У компанії наголосили, що енергоблоки №4, №5 і №6 продовжують роботу у штатному режимі, тоді як сьомий перебуває на планово-попереджувальному ремонті. Радіаційний фон на промисловому майданчику та прилеглій території, за їхніми даними, не змінювався і відповідає природним показникам.

У “Росенергоатомі” назвали інцидент “черговим актом агресії” проти об’єктів російської атомної енергетики, згадавши про попередні випадки біля Курської та Смоленської АЕС. На місці працюють російські правоохоронні органи.

Варто зауважити, що за інформацією МНС Воронезької області у місті тривала повітряна тривога понад 6 годин. Окрім цього, Генштаб ЗСУ на момент написання новини не коментував цю атаку.

Нагадаємо, що у ніч на 6 жовтня Сили оборони завдали ударів по низці об’єктів противника, викликавши серію вибухів і масштабні пожежі. Серед уражених — великий завод із виробництва вибухових речовин та морський нафтовий термінал у тимчасово окупованому Криму.

Також Фокус писав, що вночі 6 жовтня у Клинцях Брянської області була атакована теплова електростанція. Внаслідок атаки на ТЕЦ спалахнула пожежа, а у місті фіксували проблеми з опаленням.

Про це в коментарі Укрінформу сказав речник 30-го корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ полковник Олександр Завтонов.

«6 жовтня російські війська знову обстріляли Херсон і навколишні населені пункти – Чорнобаївку, Новорайськ, Степанівку, Марганець, Білозерку та Камишани. Ворог застосовував артилерію та реактивну систему залпового вогню «Град» під час обстрілу Херсона. Посилення артилерійських ударів може бути наслідком як погіршення погодних умов, що обмежує застосування дронів, так і ефективних дій українських підрозділів із протидії БПЛА», – зазначив Завтонов.

За його даними, лише за добу підрозділи радіоелектронної боротьби подавили 242 FPV-дрона, а також знищили 4 БПЛА оперативно-тактичного рівня: дві «Зали», «Суперкам» і «Тінь».

Полковник наголосив, що активне застосування артилерії свідчить про продовження російської тактики терору цивільного населення. Артилерійські обстріли, особливо з РСЗВ, є менш точними і невибірковими, тому становлять особливу загрозу для цивільних. Їхня мета – не ураження військових цілей, а деморалізація населення та руйнування інфраструктури, підкреслив він.

Речник також повідомив, що у смузі оборони 30-го корпусу морської піхоти українські захисники ведуть активну контрбатарейну боротьбу, використовуючи не лише артилерію, а й сучасні засоби, зокрема безпілотники, які допомагають оперативно виявляти та знищувати ворожі системи.

«Слід зауважити, що наразі немає підтверджених ознак підготовки росіян до висадки десанту на правий берег», – сказав речник.

Він додав, що також не фіксуються характерні для таких операцій підготовчі логістичні дії, накопичення особового складу або десантних засобів. Локальні спроби висадки в острівній зоні мають місце, але про повноцінний десант наразі не йдеться, додав Завтонов.

Як повідомляв Укрінформ, ЗСУ восени 2022 року визволили правобережну частину Херсонської області, включно з Херсоном. Частина області, розташована на лівому березі Дніпра, тимчасово захоплена російськими військами. Водночас українські підрозділи утримують там свої позиції.

Фото: скріншот

Сили протиповітряної оборони знешкодили 88 із 152 російських безпілотників.