Події
У Вінниці відкрили виставку «Українські шістдесятники: вісники Незалежності»
У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї з нагоди 34 річниці незалежності України відкрилась виставка «Українські шістдесятники: вісники Незалежності».
Про це Укрінформу повідомила в.о.директорки Вінницького обласного краєзнавчого музею Світлана Шароварська.
«Це документально-публіцистична виставка, присвячена темі українського спротиву радянській комуністичній державі з її злочинним режимом. Шістдесятники – назва нового покоління української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру та політику СРСР у другій половині 1950-х років. Цей проєкт про те людське, що не здатна знищити жодна система, – про свободу у серцях, силу волі, тріумф людини над авторитаризмом крізь призму доль знакових постатей», – зазначила Шароварська.
За її словами, життєвий шлях багатьох шістдесятників пов‘язаний із Вінниччиною. Зокрема, поета-шістдесятника Миколи Холодного, який чотири роки перебував «у засланні» у Вінниці в 1972–1976 роках під наглядом КДБ. Матеріали про його життя і діяльність вперше представлені на широкий загал на виставці – світлини, документи, листи та вірші.
Також увазі відвідувачів пропонуються твори письменників-шістдесятників Василя Стуса, Михайлини Коцюбинської та Миколи Вінграновського.
Родзинкою виставки є малюнки Сергія Параджанова, створені під час відбування ним призначеного тоталітарним режимом покарання у Стрижавській виправній колонії в 1970 роках.
Під час відкриття виставки відвідувачі переглянули фільм Українського інституту національної пам‘яті «Документальний цикл про шістдесятників. Іван Дзюба» (2022).
Виставка експонується в академічній залі музеї і триватиме до 28 вересня.
Як повідомлялось, шістдесятники протиставляли себе офіційному догматизмові, сповідували свободу творчого самовираження, культурний плюралізм, пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими. З поміж них – письменники Іван Драч, Василь Симоненко, Ліна Костенко, Валерій Шевчук, Євген Гуцало, художники Алла Горська, Віктор Зарецький, режисер Лесь Танюк, кінорежисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, перекладачі Григорій Кочур, Микола Лукаш.
Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) висловила стурбованість ударом російським безпілотником по центральній частині Львова, яка є обʼєктом Всесвітньої спадщини.
Про це йдеться у заяві ЮНЕСКО, передає Укрінформ.
«ЮНЕСКО глибоко стурбована ударами 24 березня по будівлі в районі об’єкта Бернардинський монастир у Львові», – заявили в Організації.
У ЮНЕСКО також нагадали, що культурні цінності охороняються Гаазькою конвенцією 1954 року та Конвенцією про всесвітню спадщину 1972 року.
«Усі сторони повинні охороняти спадщину та утримуватися від будь-яких дій, що завдають шкоди культурним цінностям», – додали в Організації.
ЮНЕСКО також висловила готовність підтримати владу з засобами захисту та наданням екстреної допомоги.
Водночас організація у своїй заяві не згадала про роль Росії в цьому ударі.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав генерального директора ЮНЕСКО Халеда Ель-Енані найрішучіше відреагувати на удар Росії по центральній частині Львова, яка є обʼєктом Всесвітньої спадщини.
Фото: Ігор Федик/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Зазначається, що зміни стосуються працівників музеїв, бібліотек, заповідників, театрів, клубних закладів, центрів культури і дозвілля та інших закладів культури.
«Культура – це люди, які її створюють, розвивають і масштабують. Поточні оновлення – один із кроків до впорядкування системи оплати праці, над яким працює команда Мінкульту. Ми продовжуємо роботу над системними рішеннями, які посилять культурну сферу», – сказала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна.
У Мінкульті поінформували, що під час воєнного стану та протягом року після його завершення кількість відвідувачів у музеях, бібліотеках, заповідниках, клубних закладах, парках культури й інших закладах не враховуватимуть при визначенні рівня оплати праці керівників і фахівців. Таким чином, зарплата людей у сфері культури не зменшуватиметься через об’єктивні обмеження, пов’язані з війною.
Крім того, чітко визначено розміри доплат для працівників культури з науковими та освітньо-творчими ступенями: доктор наук — до 25% посадового окладу; доктор філософії (кандидат наук) — до 15%; доктор мистецтва — до 15%. Якщо людина має кілька ступенів, вона сама обиратиме, за який отримувати доплату.
У документах також оновили назви окремих посад відповідно до сучасної практики. Наприклад, у театрах тепер використовується назва «керівник художньої трупи» замість застарілих формулювань.
У міністерстві додали, що такі зміни не потребують додаткових коштів з бюджету.
Як повідомлялося, у лютому стало відомо, що в Міністерстві культури України готують зміни до Наказу №745, які дозволять підвищувати заробітну плату працівникам культури.
Міністерство закордонних справ України домовилося з експертами ЮНЕСКО про візит до Львова для фіксації руйнувань та оцінки завданої російською атакою шкоди.
-
Війна1 тиждень agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна1 тиждень agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Політика1 тиждень agoСкасування санкцій проти Росії не допоможе світу, а лише Росії
-
Ексклюзиви1 тиждень agoяк це вплине на НАТО і Україну
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Суспільство1 тиждень agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців