Про це він заявив під час Четвертого Міжнародного форуму Експертної мережі Міжнародної Кримської платформи, передає кореспондент Укрінформу.

“Я хотів би запропонувати стратегію, яка базується на трьох основних вимірах, яка відображає реалії сьогоднішньої війни на виснаження та водночас відкриває можливості для поступового зміцнення позицій України. Перше – це послаблення військового потенціалу Росії”, – розповів Гаврилюк.

За його словами, незважаючи на значну перевагу росіян в мобілізаційних ресурсах, в наявності достатньо великих запасів зброї, досить успішного розвитку оборонно-промислового комплексу, їхній військовий потенціал поступово знижається.

“Я думаю, що всі бачать, що практично в крайні місяці вже практично не застосовується військова техніка на лінії бойового зіткнення. Загальні втрати Росії вже перевищують більше 1 мільйона осіб. Це десятки тисяч різних зразків озброєння і військової техніки, і так далі”, – підкреслив Гаврилюк.

Перший заступник міністра оборони зазначив, що Російська Федерація намагається компенсувати втрати за рахунок військово-промислового комплексу, а також в неї непогані успіхи в напрямку безпілотних систем.

“Є досить гарні підготовлення, які показують непогані результати на полі бою. Ми вчимося, і Російська Федерація також вчиться вести цю війну, причому населення Російської Федерації знаходиться в інформаційній бульбашці, яка обмежена в отриманні реальної інформації, і більшість його направлено на те, щоб продовжувати війну”, – нагадав він.

Гаврилюк запевнив, що Україна проводить багаторівневу стратегію зниження ворожого військового потенціалу, яка охоплює фронт, де знищується жива сила, вогневі засоби, озброєння та військова техніка російських окупантів.

“Найбільш велику перевагу на сьогодні ми маємо в дипломатії та в санкційному тиску на Російську Федерацію. Мета всього цього – зниження потенціалу Російської Федерації, виснаження її ресурсів і не надання спроможності їхньої ресурсної переваги”, – наголосив перший заступник міністра оборони.

Також він поінформував про інші два виміри стратегічної рамки щоод перемоги України в війні з РФ.

“Друге – це військово-політична та економічна стійкість України. Наш успіх, в першу чергу, залежить від потенційного вдосконалення форм і способів ведення війни. Форми і способи ведення війни, в першу чергу, залежать від нових зразків озброєння, яке застосовується на полі бою”, – пояснив Гаврилюк.

Перший заступник міністра оборони зауважив, що оборонна промисловість України в рази виросла порівняно із 2022 роком, причому не тільки виросла, а й опанувала виробництво нових зразків озброєння і засобів ураження.

“І третій напрямок – це координована та довготривала підтримка Заходу”, – підсумував він.

Як повідомлялося, в Києві проходить Четвертий Міжнародний форум Експертної мережі Міжнародної Кримської платформи.

Фото Укрінформу можна купити тут.   

Впродовж серпня 2025 року сили оборони України завдала понад 10 результативних ударів по російських нафтопереробних заводах. Залишилося атакувати ще 2-3 основних підприємства. Про це пишуть аналітики Defence Express.

Аналітики нагадали, що 28 серпня українські оператори дронів успішно атакували два нафтопереробних заводи на території РФ. Внаслідок ударів по НПЗ у РФ нафтоперероблювання скоротилося на 4,7% за одну ніч. Успішні атаки здійснили бійці 14-го полку СБС, поціливши по Куйбишевський НПЗ у Самарі, а також Афіпський НПЗ у Краснодарському краї. Наявні кадри з місця подій говорять про вкрай масштабну пожежу, яка охопила нафтопереробний завод у Самарі у результаті ударів, які були завдані дронами “Лютий”.

“Результативні атаки цих двох нафтопереробних комплексів означає те, що Україна успішно завершує методичне вибивання всіх основних НПЗ РФ на дальності близько 1000 км”, — зазначили аналітики.

Впродовж серпня на території РФ українські дрони робили нальоти на:

• 2 серпня: Рязанський НПЗ та Новокуйбишевьский НПЗ;
• 7 серпня: Афіпський НПЗ;
• 10 серпня: Саратовський НПЗ;
• 13 серпня: Волгоградський НПЗ (“Лукойл-Волгограднефтепереработка”);
• 15 серпня: Сизранський НПЗ;
• 19 серпня: Волгоградський НПЗ (“Лукойл-Волгограднефтепереработка”);
• 24 серпня: Сизранський НПЗ та Новошахтинський НПЗ;
• 25 серпня: Ільский НПЗ;
• 28 серпня: Куйбишевьский НПЗ (у Самарі) та Афіпський НПЗ.

На Defence Express назвали НПЗ, до яких можуть дістати СБС. Зокрема, аналітики зауважили, що поруч з “Алабугою”, де росіяни збирають “Шахеди”, і куди дістають українські дрони, розташований нафтопереробний завод у Нижньокамську, що поряд із Набережними Човнами — туди востаннє дрони були 11 лютого 2025 року.

Також з 14 березня, не палав НПЗ у Туапсе на березі Чорного моря на північ від Сочі. Ще є НПЗ у самій Москві — Капотня, заводи під Орлом та Калугою, а також у самому Краснодарі.

“Загалом ситуація з ударами по російських НПЗ впродовж цього місяця доволі ілюстративна. Більше того методична, бо деякі об’єкти уражаються повторно для досягнення бажаного результату. Окрім того, це лише удари по НПЗ, а у прицілі українських далекобійних атак ще інфраструктура нафтопроводів, нафтобази та інші об’єкти”, — зазначили аналітики Defence Express.

Удари по НПЗ — деталі атак

2 серпня українські дрони атакували Новокуйбишевський НПЗ. Зокрема, поцілили вартісну установку ЕЛОУ АВТ-11. Її відновлення забере багато часу.

Також 2 серпня був атакований один із з найбільших у Росії НПЗ — Рязанський НПЗ. Внаслідок атаки він був змушений зупинити 2 установки.

7 серпня був атакований Афіпський НПЗ, який росіяни з усіх боків оточили установками протиповітряної оборони. Попри це дрони СБС змогли долетіли до цілі.

14 серпня безпілотники Сил оборони України зробили наліт на Волгоградський НПЗ. Внаслідок атаки відбувся витік нафтопродуктів, а також здійнялися пожежі.

Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив ураження двох нафтопереробних заводів, складів боєприпасів і низки логістичних об’єктів росіян.