Про це перед початком неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС у форматі Гімніх у Копенгагені у п’ятницю заявила верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас, передає кореспондент Укрінформу.

Вона повідомила, що основною темою розмов буде російська агресія проти України, в тому числі у контексті останніх комбінованих ударів РФ, а також оборонні спроможності ЄС, ядерна програма Ірану, його допомога Росії та конфлікт на Близькому Сході, який ґрунтовно обговорять міністри закордонних справ на неформальній зустрічі в суботу.

Верховна представниця додала, що міністри оборони обговорюватимуть у тому числі питання, що можна зробити просто зараз, до припинення вогню, для допомоги Україні у відбитті атак, в тому числі шляхом подальшого постачання артилерійських боєприпасів та засобів протиповітряної оборони.

Щодо питання гарантій безпеки ЄС розглядає три елементи, а саме «навчальну місію, військову місію та підтримку української оборонної промисловості».

«У цих елементах також можуть брати участь і нейтральні країни», – підкреслила Каллас.

Зазначені зусилля можуть бути розгорнуті після завершення активних бойових дій в Україні, пояснила Каллас, додавши, що кожна країна окремо вирішуватиме, яким чином буде долучатися до гарантій безпеки, в той час як на рівні ЄС йдеться про «навчальну та цивільну місії».

Це ж стосується і відправки військ в Україну: «Кожна країна вирішуватиме окремо. Ми вже чули, що хтось готовий, а хтось – ні, але дискусії вже тривають, і важливо, щоб ми були підготовлені до того моменту, коли цей день настане».

Міністри обговорюватимуть можливості «зміни мандату» цих місій для забезпечення такої готовності.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський учора заявив, що над напрацюванням кожного конкретного компонента гарантій безпеки працюють радники з питань національної безпеки, а наступного тижня вся конфігурація буде на папері.

Фото: European Union

Про це йдеться у спільній заяві співголів 27-ї Міжпарламентської конференції – голови Комітету у закордонних справах, депутата Європарламенту Девіда МакАллістера, та голови Комітету в закордонних справах парламенту Данії Крістіана Фріса Баха, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Через понад три з половиною роки після того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення, ми знову засуджуємо незаконну, нічим не спровоковану та невиправдану військову агресію Москви проти України. Ми вимагаємо негайного припинення всіх російських військових операцій та закликаємо до повного відновлення незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів», – заявили вони.

Вони також наголосили, що будь-яка ініціатива щодо України має вноситися разом з Україною та відповідати Статуту ООН, а також ключовим принципам української Формули миру.

«Ми наголошуємо на необхідності продовжувати тиск на Росію, доки вона не припинить свою агресію», – йдеться у заяві. «Представники російської влади та всі, хто відповідальний за міжнародні злочини, скоєні в Україні або проти неї, мають бути притягнуті до відповідальності та постати перед судом відповідно до норм міжнародного права».

Співголови привітали нещодавні зусилля президента США Дональда Трампа, спрямовані на припинення вбивств в Україні, припинення агресивної війни Росії та досягнення справедливого та міцного миру.

«Його заява про готовність США брати участь у гарантіях безпеки є важливим сигналом. Однак ми непохитні в тому, що рішення щодо своєї території прийматиме Україна. Міжнародні кордони не повинні змінюватися силою», – наголосили вони.

У заяві підкреслюється важливість Європейського фонду миру (EPF) для підтримки Сил оборони України шляхом фінансування та постачання військової техніки та навчання.

«Ми вітаємо створення Місії військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine) та закликаємо до подальшого розширення кількості навченого персоналу та видів навчання, що надаються, відповідно до потреб ЗСУ. Ми рішуче підтримуємо життєво важливу роботу Консультативної місії Європейського Союзу в Україні. Її постійна присутність та досвід є важливими для допомоги Україні у вирішенні поточних викликів», – написали співголови.

Вони також привітали створення промислового центру для підтримки обороноздатності України та її інтеграції до Європейської оборонної технологічної та промислової бази, а також зміцнення українського ВПК за данською моделлю.

Співголови конференції наголосили на глибокому значенні розширення як для Європейського Союзу, так і для країн-кандидатів, включаючи Україну, Молдову та країни Західних Балкан.

«Майбутнє цих країн лежить всередині ЄС, що є стратегічною інвестицією у мир, безпеку, стабільність та процвітання для всього континенту. Розширення має бути процесом, що базується на заслугах, збалансованим та надійним, відповідно до Копенгагенських критеріїв, рівно та об’єктивно застосованим до всіх країн-кандидатів. Ми виступаємо за сталу фінансову та політичну підтримку для сприяння ефективній інтеграції країн, що вступають до ЄС», – йдеться у заяві.

Як повідомляв Укрінформ, міністри оборони та закордонних справ ЄС цими днями неофіційно зустрічаються у форматі Гімніх у Копенгагені, щоб обговорити, серед іншого, підтримку України та тиск на Росію.

Про це заявили речниці Європейської Комісії на пресконференції в Брюсселі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Представництво повністю функціонує та залишається відкритим», – сказала речниця Анітта Хіппер.

«Це лише одна з багатьох атак, які ми бачили в інших регіонах України лише за останні кілька годин, і вони абсолютно неприйнятні. Вони жодним чином не змінять рішучості Європейського Союзу підтримувати Україну. Наша підтримка України, як завжди, непохитна, і погрози Росії, зокрема ударами по наших об’єктах, нічого не змінять у нашій відданості підтримці України», – наголосила речниця Аріанна Подеста.

Своєю чергою, Європейська Комісія «працюватиме над тим, щоб надати нашим співробітникам всю необхідну підтримку для виконання своїх функцій».

На запитання, чи вважає ЄС, що це був навмисний напад Росії на офіс Представництва ЄС у Києві, Подеста відповіла: «Це питання до Росії щодо того, якою була мета удару».

Вона додала, що Росія також постійно завдає ударів по цивільних об’єктах, вбиваючи мирних жителів.

Залишається незрозумілим, скільки часу знадобиться для відновлення пошкодженого офісу, зазначила речниця.

Як повідомляв Укрінформ, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зробила окрему заяву перед журналістами у Брюсселі, коментуючи останні удари Росії по столиці України, в ході яких пошкоджень зазнав офіс Представництва ЄС. Вона вважає, що це показує, що Кремль не зупиниться ні перед чим, щоб тероризувати Україну.

Голова Представництва ЄС в Україні Катарина Матернова прокоментувала останні удари РФ по Україні, зауваживши, що вони є частиною кампанії терору, а не військовою операцією.

Верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас заявила, що Росія глузує з мирних зусиль і обирає шлях ескалації. Вона також викликала для пояснень посланця РФ при ЄС.

Сили протиповітряної оборони знешкодили 563 безпілотників, один “Кинджал”, сім “Іскандерів” та 18 ракет Х-101, якими росіяни атакували Україну з вечора 27 серпня.

Фото: Х / Katarina Mathernova