Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування Соціологічної групи «Рейтинг», оприлюднені 1 вересня.

«Telegram – головний засіб отримання інформації про актуальні події для українців. Телеграм-канали постійно або часто (4-5 днів на тиждень) читає загалом понад половина опитаних (52%). На другому місці – YouTube (32% дивляться постійно або часто), на третьому – Facebook (28%)», ­– йдеться у повідомленні.

За даними опитування, телемарафон «Єдині новини» і чати у Viber постійно або часто переглядають 25% українців.

Регулярне читання друкованих медіа — малопоширена практика: 84% ніколи не користуються газетами і журналами для отримання інформації.

Більшість українців також ніколи не отримує інформацію з радіо (75%), регіональних медіа (69%), регіональних онлайн-медіа (67%), міжнародних онлайн-медіа (66%).

При цьому, за даними соціологів, українці мало довіряють медіа загалом. Але відносно більше довіри – до Телеграм-каналів (29%) і Ютуб-каналів (24%).

Міжнародним й українським онлайн-медіа скоріше довіряють або довіряють 16%.

Найбільше українці не довіряють телемарафону «Єдині новини» (39% не довіряють або скоріше не довіряють, 24% вагаються, 19% важко відповісти).

‍Як зазначається у повідомленні, майже 40% респондентів ніколи не перевіряють достовірність інформації, 18% роблять це завжди. Частіше перевіряє достовірність молодь (18-29 років), респонденти з вищою освітою, а також військові і ветерани.

35% вважають, що їм легко або скоріше легко відрізняти правдиву інформацію від неправдивої в медіа, 28% – що їм це робити важко або скоріше важко.

Найпоширеніші практики перевірки достовірності – це використання власної інтуїції та досвіду (34%) і порівняння з кількома авторитетними джерелами (25%).

«59% українців вразливі до дезінформації, як показали результати інформаційного тесту», – зауважують соціологи. Зокрема, такі громадяни значно менше підтримують вступ України до ЄС і НАТО, а також дії чинної влади; рідше переглядають суспільно-політичні новини та менше довіряють медіа; оцінюють власну здатність відрізнити правдиву інформацію від неправдивої так само високо, як і невразливі громадяни; коли перевіряють інформацію, вони дещо частіше спираються на власний досвід та інтуїцію та рідше порівнюють інформацію з різних джерел.

«Відносно частіше це російськомовні чи двомовні респонденти, мешканці прифронтових територій, а також представники менш забезпечених і менш освічених категорій», ­– підсумовують соціологи.

Соціологічна група «Рейтинг» 1-23 квітня провела дослідження медіаспоживання українців на замовлення ГО «Львівський медіафорум» та International Media Support. Теми опитування: інформаційна поведінка, медіаспоживання, довіра до ЗМІ, боротьба з дезінформацією та вразливість до неї.

‍Зокрема, в межах тесту на вразливість до дезінформації респондентам запропонували 12 поширених медійних тверджень про політику, економіку й культуру (шість правдивих і шість неправдивих). Далі респонденти оцінили кожне твердження за шкалою від 1 (цілковита маніпуляція) до 5 (достовірна інформація). Категорії вразливості сформовані на основі нової змінної, розрахованої як середнє значення оцінок правдивості тверджень. До категорії «вразливих» належать респонденти, середні значення відповідей яких тяжіють скоріше до дезінформації. Натомість респонденти, чиї відповіді переважно ближчі до правдивих оцінок, належать до категорії «невразливих».

Опитування було проведено методом CAPI (Computer-Assisted Personal Interviewing – особисті інтерв’ю з використанням планшета). Розмір вибірки: 2000 респондентів. Формат вибірки: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, окрім тимчасово окупованих територій Херсонської, Харківської, Запорізької, Донецької, Луганської областей та АР Крим. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.

Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка – не більше 2,2% з довірчою ймовірністю 0,95).