Суспільство
На ремонті доріг Миколаєва чиновники ділили підряди Анонси
У Миколаєві на ремонти доріг витратили понад 154 мільйони гривень, але більшість підрядів віддали без конкуренції. Журналісти виявили завищені ціни на будматеріали, через що бюджет уже втратив мільйони.
Ціни на ремонт доріг у Миколаєві проаналізував Nikcenter.
За даними медіа, з початку 2025 року в Миколаєві через систему закупівель Prozorro уклали договорів на ремонт вулиць і тротуарів на понад 154 мільйони гривень. Усі ці роботи фінансуються з міського бюджету. Проте аналіз показав: конкуренції на тендерах майже не було, а ціни на будівельні матеріали для бюджету виявилися завищеними у два, три й навіть у шість разів. Потенційні переплати вже сягнули понад шість мільйонів гривень.
Якщо у 2023 році на дорожні ремонти в Миколаєві спрямували 450 мільйонів гривень, то у 2024-му — вже вдвічі менше, а цього року за вісім місяців підписали угод лише на 154 мільйони. Основними замовниками виступали міський департамент ЖКГ, районні адміністрації та кілька комунальних підприємств. Усі вони підпорядковані мерії.
Здавалося б, принципи відбору підрядників мали б бути однаковими, але фактично замовники діяли на власний розсуд. Зі 113 закупівель лише 13 завершилися відкритими торгами з реальною конкуренцією. Решта угод підписувалися без суперників або з “потрібними” компаніями. У підсумку 133 мільйони гривень фактично дісталися підрядникам без зниження ціни.
Тендери у різних районах міста традиційно виграють групи підрядників, які роками працюють із місцевими чиновниками. Проте у 2025 році на ринку з’явився новий фаворит — ТОВ “Комерційне підприємство “Благоустрій”, зареєстроване наприкінці травня. Уже за кілька днів після створення фірма отримала перший підряд, а невдовзі — і багатомільйонні контракти у Заводському районі.
Компанія має лише чотирьох працівників і орендовану техніку, але це не завадило їй за три місяці отримати шість договорів на 6,5 мільйона гривень. Саме ТОВ “Благоустрій”, як зазначили журналісти, відзначився рекордними цінами. Наприклад, щебенево-піщану суміш компанія продавала місту по 2404 гривні за кубометр, тоді як ринкова вартість — близько 460 гривень. Пісок обходився у 1998 гривень за кубометр — удвічі дорожче. Бетон компанія постачала по 5356 гривень за кубометр, що перевищує показники дорожчих підрядників.
Не менші розбіжності виявлені й з асфальтом. У різних районах його купували по 5,2–7,5 тисячі гривень за тонну, тоді як торік він коштував у межах 4,3–5,9 тисячі. За оцінками журналістів, лише на асфальті переплата склала понад 2,7 мільйона гривень.
Аналіз показав, що завищення вартості будматеріалів у договорах різних замовників призвело до потенційних переплат на суму понад шість мільйонів гривень лише за період із квітня по серпень. При цьому ринкові ціни на основні матеріали протягом року зросли максимум на 2–20%. Тож різниця, яку сплачували з міського бюджету, виглядає невиправданою.
Минулого року Центр публічних розслідувань проаналізував, хто отримує великі контракти на відновлення Миколаївської області. Лідерами регіону виявилися чотири компанії, а на відновлення Миколаївщини виділили вдвічі більше коштів, ніж на Одесу.
Вже в перший рік після деокупації оголосили 53 тендери на понад мільярд гривень, переважно на будівельні роботи. У 2024 році оголосили тендерів на 14,3 мільярда гривень, найбільша частка з яких — 7,4 мільярда — пішла на будівництво водогону. Як і раніше, головними учасниками залишаються “Ростдорстрой”, “Автомагістраль-Південь” та “Автострада”, які разом створили Національну асоціацію дорожників України.
Суспільство
У січні за програмою компенсації розміновано 1,34 тис. га сільгоспземель
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Зокрема, протягом минулого місяця оператори виконали 12 угод із розмінування агроземель, а середня вартість очищення одного гектара становила 57,1 тис. грн.
Крім того, у січні Центр гуманітарного розмінування за вісьмома договорами очистив понад 3,5 тис. га сільгоспугідь. Вартість цих послуг становила 252,7 млн грн.
Наразі роботи з розмінування тривають за 25 договорами на агроділянках загальною площею близько 5,7 тис. га.
Загалом із початку дії програми виконано 73 договори, в межах яких до використання повернули 13,63 тис. га сільгоспземель. Загальна вартість виконаних робіт сягнула майже 790 млн грн.
У міністерстві нагадали, що під час формування плану гуманітарного розмінування на 2026 рік уперше в межах експериментального проєкту використали цифрову платформу GRIT.
За її допомогою сформували перелік земель сільськогосподарського призначення, які підлягатимуть очищенню в межах плану. Загальна площа таких ділянок становить 5 312 га.
Як повідомлялось, Програма розвитку ООН (ПРООН) підготувала 40 фахівців із гуманітарного розмінування, зокрема ветеранів та жінок із родин військовослужбовців, які розпочнуть роботу в громадах Харківської області.
За даними Мінекономіки, після завершення підготовки всі учасники та учасниці були офіційно працевлаштовані у державному підприємстві «Укроборонсервіс» строком на 12 місяців.
Фото: Олександр Павлюк / Телеграм
Суспільство
Ізмаїльському водоканалу дозволили отримати кредит на 2 мільйони гривень Анонси
Одним із питань порядку денного пленарного засідання сесії Ізмаїльської міської ради, що відбулося 6 лютого, стало надання дозволу Ізмаїльському водоканалу на залучення кредитних коштів.
Про це повідомляє кореспондентка Інтента.
Депутати одностайно підтримали рішення про укладення кредитного договору з Укрексімбанком у формі овердрафту на суму до 2 мільйонів гривень.
Згідно з ухваленим документом, встановлено такі основні умови кредитування:
- термін дії договору — 12 місяців із дати підписання;
- відсоткова ставка — не більше 17,75% річних;
- щомісячна комісія за управління кредитом — 1% річних від ліміту.
Як зазначено в документі, отримані кошти планується спрямувати на покриття тимчасового дефіциту обігових коштів підприємства та забезпечення стабільної роботи водоканалу. Контроль за виконанням рішення покладено на постійну комісію міської ради з питань інфраструктури та життєзабезпечення міста. Варто зазначити, що залучення кредитних ресурсів Ізмаїльським водоканалом протягом останніх років має системний характер і відбувається щороку.
Депутати Ізмаїльської міської ради одностайно підтримали рішення про припинення договору оренди з Центральною районною лікарнею Саф’янівської сільської ради щодо приміщень в Ізмаїлі, де розміщується інфекційне відділення.
Також управління житлово-комунального господарства на Одещині підбило підсумки тендеру з вибору підрядника для відновлення стоянки великовантажного транспорту в Ізмаїлі. Майданчик для фур облаштують на шляху до перевалкових пунктів Ізмаїльського морського торгівельного порту. Його, згідно з умовами договору, мають зробити впродовж найближчих шістьох місяців. А всі необхідні роботи планують завершити до кінця 2027 року. Фінансувати роботи будуть декількома траншами впродовж вказаного терміну.
Суспільство
У водно-болотних угіддях Буджаку і пониззя Березанського лиману порахували птахів: особин яких видів виявилось найбільше
19-22 січня науковці НПП «Тузлівські лимани» спільно зі співробітником Дунайського біосферного заповідника провели традиційні середзимові обліки птахів на водно-болотних угіддях міжнародного значення «Система озер Шагани-Алібей-Бурнас». Раніше такі обліки проводилися одночасно майже на всіх водно-болотних угіддях Азово-Чорноморського регіону і не тільки, а цьогоріч – частково у Буджаку й пониззі Березанського лиману. Про це розповіли у соцмережах нацпарку, передає видання «Південь сьогодні».
На видовий склад та кількість птахів, як зазначили екологи, значно вплинули погодні умови цієї зими. Хоч снігу було не так багато, температури вночі опускалися нижче 12 градусів морозу, а майже вся поверхня лиманів вкрилася льодом.
«Відкрита вода на лиманах збереглася тільки в деяких місцях під впливом течії або підвищеної солоності, а от море було відкрите повністю», – розповідають фахівці нацпарку.
Всього було обліковано більше 20 тисяч птахів 47 видів. Серед них 19 520 особин 28 гідрофільних видів. Нестандартно лідером за кількістю стали крижні – більше 7,5 тис. особин, а друге місце посіла гуска білолоба – 7 тис. особин, свищ – 2,6 тис. особин і галагаз – 1,3 тис. особин.
Традиційно було зафіксовано три види лебедів, але чисельність кожного не перевищувала кількох десятків. Серед мартинів переважав жовтоногий – 140 особин, а ще були сивий і каспійський – 2 особини.
«Цікаво, що на відміну від попередніх років не було жодного мартина звичайного, не кажучи вже про крячків. Зате були одиничні чаплі сірі та білі і навіть бугай, як і зовсім трохи куликів – сивка морська, побережник чорногрудий, кульон великий. Цікаво було побачити журавлів сірих, які не зважаючи на погоду, наважилися зимувати у нас», – поділились спостереженнями екологи.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Перше фото – побережник чорногрудий, Олександра БРОНСКОВА
-
Усі новини1 тиждень agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Одеса1 тиждень agoСтан доріг на Одещині 27 січня: ожеледиця і обмеження руху
-
Усі новини1 тиждень agoЗаписка чоловіка до нових мешканців стала вірусною: попрохав доглядати за птахами
-
Війна7 днів agoУдар по Запоріжжю – постраждав пологовий будинок, фото
-
Усі новини7 днів agoПокинутий будинок в селі вразив мережу — як він виглядає після ремонту
-
Усі новини1 тиждень agoДе зараз наймолодший син Віктора Ющенка і який він має вигляд (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЦены на мясо в Одессе после праздников: что подешевело
-
Відбудова1 тиждень agoУряд розподілив 987 мільйонів на проєкти відновлення в громадах
