У Тернопільській області розпочалася церемонія перепоховання віднайдених під час пошукових робіт у Пужниках останків; у заході беруть участь представники влади України та Польщі та близько 40 нащадків жителів колишнього села Пужники.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу з місця події.
Українську делегацію у Пужниках представляє тимчасова виконувачка обов’язків міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна, заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк, заступник міністра закордонних справ Олександр Міщенко, голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
До складу польської делегації, яку очолює маршалок Сенату Польщі Малгожата Кідава- Блонська, увійшли міністр культури та національної спадщини РП Марта Ценковська, тимчасово повірений у справах Республіки Польща в Україні Пйотр Лукасевич, генеральний консул Республіки Польща у Луцьку Анна Новаковська.
“Сьогодні ми говоримо не про історію, не про політику – ми сьогодні говоримо про людяність і про те, що ми робимо крок назустріч один до одного у надзвичайно складній історичній темі. Україна забезпечує гідне вшанування всіх жертв війни — незалежно від національності чи давності трагедії”, – зазначив голова УІНП Олександр Алфьоров.
Під час церемонії перепоховання відбулася свята меса римо-католицького обряду.
Наразі пам’ятні знаки будуть безіменними, оскільки, за словами очільника польської команди науковців – генетика з Поморського медичного університету в Щецині професора Анджея Оссовського, ДНК-дослідження останків ще не завершені.
“Перші результати ідентифікації ми повинні отримати вже наприкінці цього року. Ми маємо ДНК-профілі усіх останків, поодинокі ще досліджуємо, маємо також ДНК членів їхніх родин, які мешкають у Польщі. З огляду на те, що серед жертв є близькі родичі, то персональна ідентифікація останків вимагає дуже складних математичних розрахунків. Ми вже знаємо, що маємо останки (людей) з конкретних родин, але персональна ідентифікація потребує часу. Наступні результати ідентифікації залежатимуть від того, чи знайдемо їхніх родичів (мається на увазі живих), оскільки без них не буде змоги ідентифікувати всіх. Ми не маємо родичів усіх жертв і зараз шукаємо їхні родини”, – зазначив Оссовський.
Віднайдені останки перепоховають на первинному місці захоронення, де проводили ексгумаційні роботи – на старому кладовищі у колишньому селі Пужники.
Як повідомлялося, ексгумаційні роботи на території колишнього села Пужники тривали з 23 квітня до 5 травня 2025 року. Їх проводила спільна українсько-польська експедиція під фаховим і безпековим наглядом української сторони. Під час ексгумації виявлено останки 42 людей. У Польщі проводили їх ДНК-дослідження.
Переговори між Україною та Польщею щодо проведення ексгумаційних робіт тривали з минулого року. Наприкінці листопада 2024 року під час спільної пресконференції міністрів закордонних справ Польщі та України Радослава Сікорського та Андрія Сибіги було оголошено про скасування мораторію на пошук та ексгумацію останків громадян Польщі, похованих на території України, який діяв з 2017 року.
У січні 2025 року Міністерство культури та стратегічних комунікацій України надало згоду на ексгумацію у Пужниках.
Рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій повернулися з Франції, де майже два тижні допомагали стримувати масштабні лісові пожежі.
Як передає Укрінформ, про це міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомив у Фейсбуці.
Очільник МВС нагадав, що “це була перша місія української команди з надання допомоги державі – члену ЄС в межах Механізму цивільного захисту ЄС. До складу зведеного підрозділу увійшли 70 рятувальників і 15 одиниць спеціальної техніки”.
Десятки виїздів, сотні гектарів обстежених територій, осередки займання, які продовжували тліти під землею. Українські рятувальники патрулювали лісові масиви, за допомогою БПЛА виявляли нові займання та разом із колегами стримували вогонь.
“Ці дні стали не лише спільною роботою, а й досвідом, який об’єднав рятувальників з України, Франції, Словаччини та інших країн. Різні мови, але одна професія і мета: зупинити вогонь та захистити людей. Для українців ця місія стала можливістю поділитися своїм унікальним досвідом, здобутим під час повномасштабної війни”, – зазначив Вигівський.
За його словами, “кожного дня рятувальники десятки разів виїжджають на ліквідацію наслідків російських обстрілів та працюють у надскладних умовах. Але попри ці виклики ми завжди готові підставити плече нашим партнерам”.
“Гідна оцінка роботи української команди вогнеборців від керівництва Французької Республіки та численні слова вдячності місцевих жителів лише вкотре підтверджують, що ДСНС України – одна з найефективніших рятувальних служб Європи”, – наголосив міністр.
У МЗС рф відхилили пропозиції Туреччини та України щодо взаємної відмови від ударів по цивільних суднах у Чорному морі. Там також відкинули повернення до аналогу Зернової угоди 2022–2023 років, яку росія остаточно зірвала в липні 2023 року.
Речниця МЗС рф Марія Захарова у відповідь на заяву міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана заявила, що росія не отримувала офіційного запиту від Туреччини щодо такого мораторію. Також вона сказала, що росія не рекомендує механізм, подібний до Чорноморської зернової ініціативи 2022-2023 років.
Поштовхом для турецької пропозиції став приліт дрона неподалік Новоросійського порту. Тоді постраждав корабель під прапором Туреччини, а троє моряків дістали важкі травми. Через це 9 серпня очільник МЗС Хакан Фідан звернувся до Києва та Москви з закликом припинити обстріли цивільного флоту в чорноморській акваторії. Україна надіслала росії пропозицію через невказану третю сторону через побоювання щодо впливу таких ударів на світове постачання продовольства.
Раніше Україна після відповідного прохання з боку США зменшила інтенсивність ударів по нафтових танкерах поблизу Новоросійська. Також було припинено атаки на судна, які не перебувають під українськими санкціями та не перевозять російську нафту чи інші вантажі рф. В той же час відверта відмова Захарової від запропонованого Туреччиною та Україною обмеженого припинення вогню в Чорному морі демонструє небажання росії приймати участь у змістовних переговорах.
Раніше російські окупанти вдарили по цивільному судну з пшеницею поблизу Одеси. На борту спалахнула пожежа, загинув український моряк, ще троє людей постраждали.
У Білгород-Дністровському районі Одещини внаслідок нічної атаки російських безпілотників зруйнована будівля взуттєвої фабрики. Після удару загорілися їдальня, котельня та легковий автомобіль. Загиблих і поранених немає.
Вибуховою хвилею та уламками також пошкоджені скління і фасад адміністративної будівлі.
На іншій локації після атаки загорілися закинутий приватний житловий будинок та суха трава поруч.
Рятувальники ліквідували пожежі та наслідки атаки. До робіт залучали 15 вогнеборців і п’ять одиниць техніки.
Нагадаємо, цієї ночі окупанти вдарили безпілотниками по багатоповерхівці в Марганці. Внаслідок атаки загинула тримісячна дитина, ще 11 людей отримали поранення, серед них є діти.
Також російські війська атакували Запоріжжя безпілотниками. Один із дронів влучив в «Епіцентр», ще один – по території промислового підприємства. Зранку FPV-дрони атакували автівки в Запорізькому районі.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
