Суспільство
На Тернопільщині розпочали перепоховання останків, віднайдених під час пошукових робіт у Пужниках
У Тернопільській області розпочалася церемонія перепоховання віднайдених під час пошукових робіт у Пужниках останків; у заході беруть участь представники влади України та Польщі та близько 40 нащадків жителів колишнього села Пужники.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу з місця події.
Відбулося перепоховання останків жертв у Пужниках / Фото: Укрінформ
Українську делегацію у Пужниках представляє тимчасова виконувачка обов’язків міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна, заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк, заступник міністра закордонних справ Олександр Міщенко, голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
До складу польської делегації, яку очолює маршалок Сенату Польщі Малгожата Кідава- Блонська, увійшли міністр культури та національної спадщини РП Марта Ценковська, тимчасово повірений у справах Республіки Польща в Україні Пйотр Лукасевич, генеральний консул Республіки Польща у Луцьку Анна Новаковська.
“Сьогодні ми говоримо не про історію, не про політику – ми сьогодні говоримо про людяність і про те, що ми робимо крок назустріч один до одного у надзвичайно складній історичній темі. Україна забезпечує гідне вшанування всіх жертв війни — незалежно від національності чи давності трагедії”, – зазначив голова УІНП Олександр Алфьоров.
Під час церемонії перепоховання відбулася свята меса римо-католицького обряду.
Наразі пам’ятні знаки будуть безіменними, оскільки, за словами очільника польської команди науковців – генетика з Поморського медичного університету в Щецині професора Анджея Оссовського, ДНК-дослідження останків ще не завершені.
“Перші результати ідентифікації ми повинні отримати вже наприкінці цього року. Ми маємо ДНК-профілі усіх останків, поодинокі ще досліджуємо, маємо також ДНК членів їхніх родин, які мешкають у Польщі. З огляду на те, що серед жертв є близькі родичі, то персональна ідентифікація останків вимагає дуже складних математичних розрахунків. Ми вже знаємо, що маємо останки (людей) з конкретних родин, але персональна ідентифікація потребує часу. Наступні результати ідентифікації залежатимуть від того, чи знайдемо їхніх родичів (мається на увазі живих), оскільки без них не буде змоги ідентифікувати всіх. Ми не маємо родичів усіх жертв і зараз шукаємо їхні родини”, – зазначив Оссовський.
Віднайдені останки перепоховають на первинному місці захоронення, де проводили ексгумаційні роботи – на старому кладовищі у колишньому селі Пужники.
Як повідомлялося, ексгумаційні роботи на території колишнього села Пужники тривали з 23 квітня до 5 травня 2025 року. Їх проводила спільна українсько-польська експедиція під фаховим і безпековим наглядом української сторони. Під час ексгумації виявлено останки 42 людей. У Польщі проводили їх ДНК-дослідження.
Переговори між Україною та Польщею щодо проведення ексгумаційних робіт тривали з минулого року. Наприкінці листопада 2024 року під час спільної пресконференції міністрів закордонних справ Польщі та України Радослава Сікорського та Андрія Сибіги було оголошено про скасування мораторію на пошук та ексгумацію останків громадян Польщі, похованих на території України, який діяв з 2017 року.
У січні 2025 року Міністерство культури та стратегічних комунікацій України надало згоду на ексгумацію у Пужниках.
Фото Укрінформу можна купити тут
Молоді медики, що закінчують інтернатуру, можуть отримати разову виплату; медики прифронтових територій – забезпечення службовим житлом.
Як передає Укрінформ, про це повідомила Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у Телеграмі.
“Для медиків у сільській місцевості та у прифронтових регіонах працюють урядові програми підтримки. Одна з них — одноразова грошова виплата в розмірі 200 тис. грн для молодих фахівців, які завершують інтернатуру”, – нагадала Свириденко.
Вона повідомила, що податися на програму можуть випускники інтернатури поточного року. Прийом заявок триватиме до 10 жовтня, а виплати надійдуть до кінця року.
Наприклад, такою програмою підтримки скористалась молода сімейна лікарка Валерія Науменко, яка сьогодні працює в селі Красилівка на Київщині. У серпні 2025 року дівчина підписала контракт з медичним закладом на три роки. На сьогодні лікарка веде майже 900 пацієнтів.
“Уряд також розширив програму забезпечення медичних працівників службовим житлом на прифронтові регіони. Заклади охорони здоров’я можуть купувати житло для медичних працівників, основне робоче місце яких розташоване не лише в сільській місцевості, а й у містах прифронтових областей — в радіусі до 30 км від місця роботи”, – зазначила Свириденко.
Обрати житло можна буде також у Запоріжжі, Сумах, Харкові і Херсоні, які знаходяться у зоні активних бойових дій. На реалізацію програми у державному бюджеті на 2026 рік передбачено 100 млн грн.
Як повідомлялося, за даними Міністерства охорони здоров’я, найчастіше медичні заклади шукають лікарів загальної сімейної практики та терапевтів. Також затребуваними фахівцями є медичні сестри та медичні брати, ерготерапевти, рентгенологи, невропатологи.
24 березня 2026 р. 17:58
8
ФОТО: Інтент/Наталя Довбиш
Виконувач обов’язків Одеського міського голови Ігор Коваль розпорядився скликати депутатів на 50 сесію міської ради.
Відповідне розпорядження оприлюднила пресслужба муніципалітета.
Наразі що саме розглядатимуть не сесії не визначили й орієнтований порядок денний сформований, як блоки питань:
- Про діяльність Одеської міської ради та її виконавчих органів.
- Про бюджет і фінанси.
- Про цільові програми, концепції та містобудування.
- Про об’єкти комунальної власності.
- Про земельні правовідносини.
- Про створення, припинення, зміну найменування, затвердження статутів (положень) комунальних підприємств, установ, закладів та їхню діяльність.
- Про депутатські запити.
Остання сесія міської ради у 2025 році відбулася в Одесі 12 грудня. Традиційно Інтент готується проводити онлайн-трансляцію засідання сесії.
49 сесію переносили двічі відкладали за інсайдерською інформацією, для того, щоб воно відбулося, керівнику ОВА Олегу Кіперу довелося писати гнівного листа виконуючому обов’язки Одеського міського голови Ігорю Ковалю. 23 січня виконувач обов’язків Одеського міського голови Ігор Коваль розпорядився перенести дату сесії Одеської міської ради. Депутатів скликали не на 28 січня, як планували раніше, а 11 лютого.
Тим часом заощадження виконувача обов’язків Одеського міського голови, серкретаря Одеської міської ради Ігоря Коваля готівкою збільшилися за рік, а також побільшало банківських рахунків. Національне агентство з питань запобігання корупції оприлюднило декларацію Ігоря Коваля за 2025 рік, в якій вказано, що в нього готівкою заощаджені 200 тисяч гривень та 25 тисяч доларів США.
Ігор Коваль приступив до виконання обов’язків міського голови 16 жовтня 2025 року. До цього обіймав посаду секретаря міськради, яка залишилася за ним й після отримання статусу виконувача обов’язків мера.
Двадцятидворічна Дар’я Остапенко з діагнозом ДЦП закінчила безбар’єрну автошколу, що діє на базі Одеського державного університету внутрішніх справ, і сіла за кермо.
Про це йдеться у публікації Укрінформу “Бачу ціль – не бачу перешкод: історія дівчини з ДЦП, яка навчилася водити авто й мріє про мандри”.
Мрія самостійно керувати автівкою з’явилася у дівчини в 14 років. Втілення її у життя відтермінувала спочатку пандемія COVID-19, а потім – початок повномасштабного вторгнення. Постійне користування незручним громадським транспортом виснаживало дівчину, і зрештою Дар’я стала ученицею безбар’єрної автошколи, яка відкрилася на базі Одеського державного університету внутрішніх справ кілька років тому.
“Мене дуже приваблювала думка, що пересуватися можна спокійно та самостійно, не користуючись міським транспортом. Я дуже його не люблю, він незручний і не адаптований для людей з інвалідністю. А ще ж круто взяти й зірватися, наприклад, на море! Спочатку я чекала свого 18-річчя, але на той час припала епідемія ковіду, потім почалася війна, і було не до того”, – розповіла вона.
Щодо незручностей у транспорті Остапенко зазначає, що водії можуть просто не зупинитися, коли бачать на зупинці людину з інвалідністю. По-друге, дівчина зауважила байдужість людей, які вдають, що людини з інвалідністю у салоні автобуса просто не існує. По-третє, за словами Дар’ї, у маршрутках дуже мала відстань між кріслами, і людям з інвалідністю важко сидіти, навіть якщо хтось поступиться місцем. Також у деякому транспорті надто високі сходинки, важко піднятися.
Окрім того, впевненості у бажанні сісти за кермо додав і вдалий досвід водіння знайомих, які пересуваються на кріслі колісному.
За словами Дар’ї, у безбар’єрній автошколі навчаються десять тижнів, із яких чотири – теоретичні. Після цього студенти складають іспит і одразу беруться до практики. В автошколі є спеціально обладнані автомобілі з механічною та автоматичною коробками передач.
“Мені було дуже цікаво вчитися. Однак на іспиті стикнулася з “каверзною” постановкою питань і заплуталася не тому, що не знала відповіді, а з тієї причини, що неправильно зрозуміла зміст запитання. Довелося перескладати”, – пригадує вона.
Усім охочим сісти за кермо, які вагаються, дівчина радить діяти рішуче. “Життя одне, і його треба жити. Не треба боятися, як на нас подивляться інші та що про нас подумають”, – додавла вона.
Як повідомляв Укрінформ, на базі Одеського державного університету внутрішніх справ запрацювала автошкола для людей з інвалідністю у межах флагманського проєкту МВС.
Фото: Ніна Ляшонок / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Війна1 тиждень agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна6 днів agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Усі новини7 днів agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Війна1 тиждень agoдепутатам: Доведеться служити народу або у парламенті, або на фронті
-
Політика1 тиждень agoСкасування санкцій проти Росії не допоможе світу, а лише Росії
-
Ексклюзиви1 тиждень agoяк це вплине на НАТО і Україну
-
Політика7 днів agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову