Події
У Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»
Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка створив виставу “Війна. Обличчя. Монологи”.
Про це на презентації в Укрінформі розповів генеральний директор та художній керівник ХНАТОБ Ігор Тулузов.
“Це музично-хореографічний драматичний перформанс, який ми зробили за підтримки Українського культурного фонду. Ми вважаємо, що це була одна з найбільш зворушливих подій у Харкові за останні як мінімум пів року. З одного боку, ця вистава не зовсім характерна для нашого театру, і на початку я навіть не думав, що вона буде у нас в репертуарі, але мені дуже сподобалася енергія творчої команди, і зараз я переконаний, що цей перформанс має іти в репертуар”, – сказав він.
Тулузов наголосив, що вистава непроста і у літературній, і у музичній складових.
“У ній три фрагменти творів: перший – п’єса “Примарна земля” Андрія Бондаренка, другий – “Хроніки евакуйованого тіла і загубленої душі” Ганни Галас, третій – “Марафон “російська рулетка” Катерини Пенькової. А музику написали три харківські композитори: Ігор Гайденко, Дмитро Малий, Володимир Богатирьов”, – розповів гендиректор театру.
Харківський драматург Дмитро Терновий зробив адаптацію, об’єднавши фрагменти різних історій у цілісний твір. Художником-постановником вистави став дизайнер Костянтин Пономарьов. Карина Мозир створила мультимедійний контент.
Керівник театру зауважив, що “Війна. Обличчя. Монологи” стала, по суті, першою взагалі не розважальною виставою, створеною колективом під час війни, і цей проєкт “відповідає духу часу”.
“У нас у Харкові дуже складна ситуація, і ми намагалися давати нашому глядачеві перш за все вистави, які несуть позитивні емоції, щоб підтримувати бойовий дух, гарний настрій. І це перша така по-справжньому драматична вистава. І я вважаю, що це було правильне рішення”, – сказав Тулузов.

Диригент-постановник заслужений діяч мистецтв України Андрій Савчук розповів, як складно було оркестрантам і всім учасникам творчого процесу працювати з таким матеріалом.
“Перші репетиції буквально до сліз щемливі були. Люди не могли працювати. Воно бере за душу, просто виймає з тебе всю емоцію. А потім, коли до акторів, балету, оркестру додалися ще світло, відеодекорації, це перетворилося у справді дуже гарний мистецький проєкт. Я дуже дякую композиторам за їхню творчість. І дуже гарні у мене враження від співпраці з Харківською оперою”, – сказав Савчук.
Головні ролі у виставі виконали Олексій Грідасов та Інна Островська з Драматичного театру ім. Шевченка “Березіль”, Наталія Перепелиця з Театру для дітей та юнацтва й Олександр Вірченко з Драматичного театру ім. Квітки-Основ’яненка.
“Це наша неймовірна невеличка команда, з якою ми працювали, а артисти балету Оксана Цомая, Борис Вендеревських і Марія Тугай відображали душі героїв, яких представляли драматичні артисти. Цей перформанс – це про сьогодення. Кожна людина – глядач, виконавці – всі знайшли щось для себе, бо воно відгукується. Чесно скажу: я трималася до останнього. Режисерка-постановниця Жанна Чепела, артисти – всі завжди плакали, і я зрештою не втрималася. Це такий симбіоз слова, руху, музики – все так склалося дуже правильно, що в якийсь момент, мені здається, цей проєкт почав робити сам себе”, – поділилася хореографиня-постановниця заслужена артистка України Антоніна Радієвська.
Театр планує показати “Війна. Обличчя. Монологи” у Києві та, можливо, у Львові.
Як повідомляв Укрінформ, Харківський національний театр опери та балету імені Миколи Лисенка 5 та 6 липня представив оперу “Енеїда” у сучасній інтерпретації.
Події
У Франції вийде розширене перевидання антології української поезії
У французькому видавництві Editions Bruno Doucey готують до виходу розширене перевидання двомовної антології української поезії «Україна – 26 поетів спротиву» (Ukraine – 26 poètes en résistance).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Книжку, яка матиме 272 сторінки, впорядкували перекладачка й поетка Елла Євтушенко та французький поет і співзасновник видавництва Бруно Дусе.
Це перевидання збірки «Україна. 24 поети для однієї країни» (Ukraine. 24 poètes pour un pays), яка вийшла друком у 2022 році. До неї увійшли вірші Юрія Андруховича, Наталки Білоцерківець, Тараса Шевченка, Олени Герасим’юк, Богдана-Олега Горобчука, Сергія Жадана, Бориса Херсонського, Людмили Херсонської, Павла Коробчука, Ліни Костенко, Олега Коцарева, Галини Крук, Леся Українки, Євгена Плужника, Михайля Семенка, Григорія Семенчука, Остапа Сливинського, Юлії Стахівської, Василя Стуса, Ірина Цілик, Любові Якимчук, Елли Євтушенко, Оксани Забужко і Юрія Завадського.
За словами Євтушенко, за 4 роки вона розійшлася накладом понад 3000 примірників, а також відбулося чимало презентацій та читань, зокрема з ініціативи самих читачів.
До нового видання увійшли вірші Федора Рудого і Єлизавети Жарікової.
«Мене дуже тішить, що не лише ми тут, усередині країни, розуміємо: найправдивіша, найважливіша поезія твориться на вістрі, на фронті, тими, хто цю саму незалежність виборює потом і кров’ю», – зазначила Євтушенко.
Як пишуть у передмові до видання, «ця книжка народжена війною в Україні, ніби квітка, що спромоглася прорости крізь руїни, аби заявити своє право на світло й життя».
У видавництві зазначають, що частина авторів, як-от Тарас Шевченко, свого часу утверджували ідентичність нації перед обличчям агресора, а інші, зокрема письменник-дисидент Василь Стус, пережили боротьбу проти нацизму, сталінізму й холодної війни.
Наймолодші автори, серед яких поети-військові Рудий і Жарікова, належать до покоління Гідності, народженого після розпаду СРСР, яке завжди знало незалежну Україну – і саме через них, як ідеться в описі, на сторінках антології дихає дух Майдану.
У Франції відбудуться дві зустрічі за участі поетки Любові Якимчук, присвячені перевиданню антології.
Так, 2 жовтня в межах Festival International de Géographie у Сен-Дьє-де-Вож відбудеться розмова «Чути Україну» (Entendre l’Ukraine) з Якимчук і Дусе.
А вже 4 жовтня на фестивалі VO-VF у Жиф-сюр-Іветт пройде дискусія про сторіччя української поезії за участі Якимчук та філологині Сорбонни Галини Драненко, модеруватиме розмову перекладачка Ірина Дмитришин. Подію також присвятять виданій раніше у тому ж видавництві збірці Михайля Семенка En première ligne.
Як повідомляв Укрінформ, українську поетку, військовослужбовицю, лауреатку Нацпремії України імені Т.Шевченка Ярину Чорногуз та перекладачів її збірки C’est ainsi que nous demeurons libres” (“Як ми залишаємося вільними”) відзначили французькою премією Алена Боске 2026 року.
Фото: © vejaa
Події
У Косові стартував фестиваль кераміки та народних ремесел «Мальований дзбаник»
На Прикарпатті, у місті Косів, відкрили фестиваль кераміки, ремесел та фольклору «Мальований дзбаник».
Про це у Фейсбуці повідомляє управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА, передає Укрінформ.
Як зазначається, «Мальований дзбаник» – відкритий обласний фестиваль кераміки, ремесел та фольклору, який уже багато років поспіль збирає у Косові майстрів, науковців, музейників, дослідників нематеріальної культурної спадщини… Цьогоріч, 26-27 вересня, Косів знову став великим мистецьким майданчиком для розмови про традицію, яка живе», – йдеться у повідомленні.
За інформацією управління, перший день Х фестивалю розпочався у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини імені Йосипа Кобринського, де відкрили виставку ретроспективних творів косівських майстрів-керамістів ХІХ-ХХ століть.
«Мальований дзбаник» продовжиться у гостинному дворі «Три сосни». На гостей чекають виставка-ярмарок творів майстрів-керамістів, майстер-класи з технології косівської мальованої кераміки, показ моделей тканого ліжникового одягу із Яворова, концертна програма, благодійний аукціон на підтримку 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» та фестивальна ватра», – додали в управлінні ОДА.
Тут нагадали, що у 2019 році традицію косівської мальованої кераміки внесли до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні продаватимуть коників, створених у техніці косівської кераміки.
Події
Режисер «Людини-павука» Джон Воттс зніме новий фільм франшизи «Зоряні війни»
Американський кінорежисер Джон Воттс очолить роботу над новим фантастичним фільмом із легендарної франшизи «Зоряні війни» (Star Wars).
Про це повідомляє Variety, передає Укрінформ.
Наразі стрічка перебуває на стадії розробки.
Зазначається, що Воттс найбільше відомий як кінорежисер популярної трилогії про «Людину-павука» з Томом Голландом у головній ролі, до якої увійшли «Людина-павук: Повернення додому» (2017), «Людина-павук: Далеко від дому» (2019) та «Людина-павук: Немає шляху додому» (2021).
До роботи над франшизою про «Людину-павука» Воттс також зняв фільми «Поліцейський автомобіль» та «Клоун».
У 2024 році стало відомо, що Воттс, його продюсерська компанія Freshman Year і продюсерка Даян Макґанігл уклали угоду з Walt Disney Studios, яка надає студії пріоритетне право на розгляд їхніх майбутніх повнометражних проєктів.
Випущений у 2019 році фільм кінорежисера Дж. Дж. Абрамса «Зоряні війни: Скайвокер. Сходження» на сьогоднішні є останньою стрічкою франшизи, яка вийшла в кінопрокат.
Іншими кінорежисерами фільмів франшизи «Зоряні війни» були Джордж Лукас, Ірвін Кершнер, Річард Маркаунд та Раян Джонсон.
Як повідомляв Укрінформ, зйомки останнього фільму популярної франшизи «Форсаж: Швидкий назавжди» (Fast Forever: Fast Forever) розпочнуться у грудні.
Фото: Gage Skidmore/Flickr
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Усі новини7 днів agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса4 дні agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Одеса1 тиждень agoУкраїнське зерно продають у збиток через блокування портів
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
