Кореспондентка Ukrainian Witness Ніна Грушецька зняла ексклюзивний сюжет про молодих військовослужбовців віком 18-24 роки, які отримують мільйон гривень за підписання контракту із ЗСУ. Журналістка поспілкувалася з новобранцями на полігоні та з тими, хто вже має досвід бойових дій.

Знімальна група записала історії пʼяти бійців. Ті, хто щойно прийшов у ЗСУ: рекрут “Чорт” займався будівництвом, “Негр” був флористом та прикрашав весілля, а “Адісіт” працював на шахті – усі троє підписали контракт півтора місяця тому і зараз проходять вишкіл перед відправкою в зону бойових дій.

Виявилося, що гроші не завжди були головним мотивом. “Негр” каже, що дізнався про мільйон уже після дзвінка в Міноборони. “Адісіт” зазначає: “Коли ти молодий, то тебе так мотивують. Для мене це мотивацією не було. І підписувати якийсь простий контракт, коли є 18-24 і ти там можеш отримати мільйон – це плюс”.

Гроші виплачують частинами: 200 тисяч при підписанні, 300 тисяч при відправці на бойові, решта – після закінчення контракту. “Чорт” уже купив собі екіпірування, відправив гроші батькам, а дружині купив телефон. “Адісіт” мріє про машину та подорожі за кордон після служби, він ще ніколи не бачив світу поза межами України.

Зовсім інші історії – у тих, хто вже побував на передовій. “Шеф” і “Злюка” підписали контракт півроку тому і встигли здійснити по 2-3 бойових виходи. “Шеф” почав свій шлях з ТРО під Києвом на початку повномасштабного вторгнення. Каже, що 70% його знайомих служать. На цей крок його мотивувало те, що “хлопці приїжджають, а мені соромно їм дивитися в очі”.

Перший бій залишив сильні враження. “Шеф” згадує, що найстрашніше відчуття – сісти в БТР і безпосередньо вирушити в зону бойових дій.

“Після того моменту, ще й коли контакт був, я взагалі не спав, я під деревом сидів з автоматом до вечора, поки хлопці копали, а потім від автомата руку я не прибирав. Я так у броні сидів і просто передивлявся свій сектор”, – розповідає він про пережите після першого бою.

Попри страхи, молоді військові демонструють хороші результати на передовій. У “Шефа” вже три контузії та уламкове поранення. Каже, що навіть  одружувався через додаток “Дія” прямо в окопі: “… і в цей час над нами шахед збивали”.

Найбільший страх хлопців – загинути в нечесному бою та залишитися на полі без можливості, щоб тіло забрали.

Інструктор 92-ї ОШБр Олексій пояснює різницю між молодими та старшими солдатами: старші – не завжди йдуть за власним вибором, а молодь іде добровільно. Молодий розум, мовляв, більш гнучкий – вони легше навчаються. Крім того, з його слів, молодь більш фізично витривала.  Водночас він називає їх “дітьми ТікТоку та асфальту” і зазначає: “Вони молоді і в них недостатньо до кінця сформована особистість”, а також каже, що молодь психологічно більш вразлива.

«Український свідок»