Відбудова
що передбачає нова програма Данії для України
Данія запустила для України свою найбільшу національну програму допомоги іншій державі із загальним бюджетом 2,8 мільярда данських крон (375 млн євро).
Презентація та офіційний запуск програми відбулися сьогодні у Київському професійному коледжі будівництва і комунального господарства у присутності міністра закордонних справ Данії Ларса Льокке Расмуссена, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Це величезна програма, розрахована на період з 2025 по 2028 рік», – заявив Расмуссен.
Програма є частиною довгострокового зобов’язання Данії підтримувати Україну у невідкладному подоланні наслідків повномасштабного вторгнення Росії та процесах відбудови, реформ і зближення з Європейським Союзом.
Данія запустила Перехідну програму підтримки для України / Фото: Тарасов Володимир, Укрінформ
Програма зосереджується на трьох ключових напрямах: зміцнення стійкості та невідкладне відновлення, з особливим акцентом на Миколаїв; енергетична безпека, зелений перехід та робочі місця по всій Україні; демократичні реформи та євроінтеграція, включно з питаннями прав людини та вільних ЗМІ.
Програма реалізується спільним українсько-данським Координаційним комітетом, до якого входять представники національної та місцевої влади, а також Консультативною радою.
60% від загального обсягу Програми буде спрямовано на Миколаїв та Миколаївську область у продовження партнерства, започаткованого у березні 2022 року на прохання Президента Володимира Зеленського. У межах партнерства реалізовуються проєкти з відбудови критичної інфраструктури, житла, закладів освіти та охорони здоров’я, водопостачання та енергетики, а також підтримуються культурні й молодіжні ініціативи, повідомив Расмуссен.
Міністр додав, що програма є гнучкою, отже може адаптуватися до нагальних потреб відповідно до розвитку ситуації.
Він окремо відзначив позитивну роль данських компаній, присутніх в Україні, які на власному прикладі доводять, що в Україні можна вести бізнес навіть під час війни, зауваживши, що уряд Данії працює над тим, щоб зменшувати інвестиційні ризики для данського бізнесу.
На офіційному відкритті програми також був присутній Віталій Кім, голова Миколаївської обласної державної адміністрації, який відзначив, що для його області Данія виступає в ролі «старшого брата», який навчає «тому, як вести співробітництво та працювати прозоро». Кім висловив сподівання, що Данія допоможе зробити життя українців «щасливим», посилаючись на статистику, згідно з якою данці є однією з найщасливіших націй.
Як повідомлялося, з початку повномасштабного вторгнення Данія надала Україні підтримку на суму 74,4 мільярда данських крон, а нова Програма додає до цієї допомоги новий цивільний вимір.
Посол Королівства Данії в Україні Оле Егберг Міккельсен днями повідомив, що Данія доєдналася до програми Skills4Recovery, внесок країни становить близько 3 млн євро на 2025-2026 роки.
Ключовою метою проєкту є зміцнення спроможності українських закладів професійної (професійно-технічної) освіти, а також закладів фахової передвищої освіти у підготовці фахівців, які відповідатимуть вимогам та потребам на ринку праці.
АТ «Укрзалізниця» отримало від Німеччини ще 10 автомобілів для відновлення залізничної інфраструктури.
Про це у Телеграмі повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.
«5 пікапів та 5 вантажних фургонів – це транспорт для колійників, зв’язківців та енергетиків. Їхня робота — якнайшвидше відновити пошкоджену інфраструктуру та рух поїздів після російських атак», – йдеться в повідомленні.
Передача автомобілів стала можливою завдяки спільній роботі Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України та німецьких партнерів. Техніку передав Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні Борис Руґе.
Як повідомлялося, Німеччина у межах широкого пакета підтримки передала «АТ Укрзалізниця» 13 автівок для реагування після обстрілів.
Колишні високопосадовці у минулих українських урядах назвали ключові напрямки розвитку повоєнної України та пов’язані з цим виклики.
Про це висловилися Анатолій Кінах, Сергій Тігіпко та Анатолій Толстоухов під час міжнародної пресконференції «Мир від сьогодні і назавжди».
На думку українського державного і політичного діяча, президента Українського союзу промисловців і підприємців, прем’єр-міністра України (2001–2002 рр.) Анатолія Кінаха – однією з найбільших загроз для України після закінчення війни стане державна інституційна криза.
«Одним із головних викликів і безпрецедентною загрозою є зниження інституційної дієздатності української держави. Починаючи з ефективності, професіоналізму, державницьких позицій, які стали величезним дефіцитом у системі державного управління. Вміння діяти, захищати, відновлювати державу стратегічними програмно-цільовими методами, навколо яких треба об’єднуватися всім, незалежно від політичного кольору й міжособистісних відносин. Це матиме найпринциповіше значення після завершення війни, що стане ще більшим іспитом, ніж війна», – вважає Кінах.
Головним фактором розвитку української держави після війни стане її економіка та бізнес, який уже зараз інвестує у розвиток вітчизняної економіки – зазначив український підприємець, меценат, позаштатний радник керівника ОП, ексголова Національного банку України, ексвіцепрем’єр-міністр України Сергій Тігіпко.
«Більшість бізнесу в Україні ставить собі сьогодні за мету не просто вижити, а думає про розвиток, про інвестиції, збираючи невеликі гроші і вже вкладаючи їх у розвиток. Мир – це насамперед економічна сила. Ми зараз працюємо з аналітиками над тим, щоб створити довгострокову програму розвитку економіки України. І дуже хотілося б, щоб ця програма працювала не на один склад уряду чи одного президента, а щоб вона стала стратегією економічного розвитку на 15-20 років», – сказав Тігіпко.
У відновленні повоєнної України ключовою інституцією стане громадянське суспільство – переконаний український державний діяч, політик і науковець, міністр Кабінету міністрів України (1997-2020) Анатолій Толстоухов.
«Ключовою платформою для відновлення України стає громадянське суспільство з його особистостями. І ми повинні говорити про це чимдалі гучніше. Будувати нову Україну мають не лише українці тут, а й в усьому світі», – наголосив Толстоухов.
Під час заходу обговорювали роль громадянського суспільства, міжнародних організацій, бізнесу та дипломатії для досягнення справедливого й сталого миру.
Як повідомляв Укрінформ, аналітики назвали основні політичні ризики у повоєнній Україні.
Фото Укрінформу можна купити тут
В 14 областях України у межах планів стійкості реалізують 30 проєктів водопостачання для більш надійного забезпечення понад 10 мільйонів людей.
Як передає Укрінформ, про це міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник повідомив у Фейсбуці.
«Вода має бути в домівках навіть тоді, коли Росія атакує критичну інфраструктуру. З цим розрахунком готуємо системи водопостачання до зими: будуємо нові водогони, створюємо резервні джерела води та живлення для водоканалів», – зазначив він.
Калашник побував на будівництві водогону в Бучанській громаді Київської області, який з’єднає Гаврилівку, Луб’янку, Блиставицю, Бучу та Ворзель.
Зазначається, що станом на зараз вже прокладені 12 кілометрів труб, а загалом проєкт передбачає майже 20 кілометрів водогону в дві нитки, нові свердловини, насосні станції та станції очищення води.
«Для людей результат вимірюється стабільною подачею води належної якості. Для громади дві нитки водогону — це також резерв, який допоможе зберегти водопостачання, якщо одну з ділянок доведеться ремонтувати», – додав він.
Також міністр зазначив, що робота триває в різних регіонах. Зокрема, частину проєктів реалізують самі громади, частину – Агентство відновлення.
Як приклад він навів Одеську обасть, де будують два групові водогони для 29 населених пунктів, у яких проживають понад 68 тисяч людей. Це близько 218 кілометрів магістральних водогонів і майже 385 кілометрів мереж у населених пунктах.
Крім того, за словами Калашника, у Дніпропетровській області Агентство відновлення завершує будівництво систем водопостачання для майже 30 тисяч жителів 49 населених пунктів. «Після руйнування Росією Каховської ГЕС ці громади втратили надійне джерело води. Нові водогони й насосно-фільтрувальні станції мають вирішити цю проблему», – зауважив він.
«Масштаб роботи значно більший за окремі об’єкти. У межах планів стійкості реалізуються 30 проєктів водопостачання у 14 областях. Вони передбачають майже 900 кілометрів нових водогонів, резервні водозабори, електроживлення та обладнання для автономної роботи водоканалів», – поінформував міністр.
За його даними, після завершення ці рішення мають забезпечити надійніше водопостачання для понад 10 мільйонів людей.
«До зими маємо завершити об’єкти, які вже на фінальній стадії, та забезпечити резервне живлення діючих систем. Водночас будуємо захист об’єктів водопостачання – разом із новими водогонами, а не після їх запуску. Під час атак система має продовжувати працювати, а якщо виникнуть пошкодження – давати змогу швидко відновити подачу води», – підсумував Калашник.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області триває будівництво двох групових водопроводів, які забезпечуватимуть питною водою 68 тисяч мешканців 29 населених пунктів регіону.
Фото: Микола Калашник/Фейсбук
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса5 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Одеса1 тиждень ago
Росіяни атакували буксир “Сапфір” у порту Одеської області
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Війна1 тиждень agoЗеленський підтвердив удари по ключовому підприємству нафтової промисловості у Московському регіоні