Connect with us

Політика

Угорщина не підтримує вступ України в ЄС, посилаючись на дані соцопитувань

Published

on



Угорський уряд аргументує блокування подальшого процесу вступу України в ЄС громадською думкою, посилаючись на результати соціологічного опитування, згідно з яким більше як 70 відсотків угорців виступають проти приєднання України до Євросоюзу.

Про це журналістам заявив Януш Бока, міністр із європейських справ Угорщини, перед початком зустрічі Ради ЄС із загальних справ у вівторок 16 вересня, передає кореспондент Укрінформу.

«Політична ситуація в Угорщині така, що понад 70 відсотків угорців не підтримують продовження процесу вступу України. Це політична реальність, яку ми повинні враховувати», – сказав міністр.

При цьому Угорщина виступатиме проти будь-яких механізмів просування переговорного процесу без погодження всіма країнами-членами ЄС, адже, на думку Будапешта, «це б протирічило процедурі, яка була задіяна на інших етапах розширення ЄС, отже ми цього не підтримуємо».

Коментуючи останні зустрічі з віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарасом Качкою, Бока підтвердив, що зустрічався з ним тричі протягом останніх тижнів.

«Я б не назвав ці зустрічі перемовинами. Я б радше назвав їх обговореннями. Ми намагаємося дізнатися про позиції та погляди один одного і побудувати певну політичну довіру, яка може стати основою для подальших обговорень», – сказав міністр.

Читайте також: Данія тисне на Угорщину, але не виключає альтернативних механізмів наближення України до ЄС

На запитання про позицію Угорщини щодо наступного пакета європейських санкцій проти Росії Бока відповів, що не може передати думку Угорщини, оскільки ще не бачив проєкту.

«Я не бачив наступного пакета санкцій. Наскільки я розумію, Європейська комісія хотіла опублікувати його сьогодні, але це було відкладено на пізніше», – сказав Бока.

Як повідомляв Укрінформ, в Євросоюзі відклали, заплановане на середу, 17 вересня, представлення наступного 19-го пакета санкцій проти Росії.



Джерело

Політика

Арбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях

Published

on



Арбітражний трибунал підтвердив, що Україна зберігає статус прибережної держави в Чорному й Азовському морях та Керченській протоці, а дії РФ у цих акваторіях і під час будівництва інфраструктурних об’єктів порушують міжнародне право та зобов’язання щодо захисту морського середовища.

Про це йдеться у коментарі МЗС України стосовно рішення Арбітражного трибуналу у справі щодо прав прибережної держави в Чорному морі, Азовському морі та у Керченській протоці (Україна проти Російської Федерації), передає Укрінформ.

У зовнішньополітичному відомстві зазначили, що 22 квітня 2026 року Арбітражний трибунал виніс рішення по суті у справі України проти Російської Федерації щодо прав прибережної держави у Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці, яка була ініційована Україною 14 вересня 2016 року.

«У фінальному рішенні Арбітражний Трибунал не встановив, що Азовське море і Керченська протока – це так зване “російське озеро”, натомість підтвердив їхній статус як внутрішніх вод двох держав – України та Російської Федерації. Україна незмінно залишається прибережною державою в Чорному морі, Азовському морі й Керченській протоці та зберігає за собою всі наділені їй міжнародним правом суверенні права, а жодні протиправні односторонні дії Росії після 2022 року на це не вплинули», – наголошується в коментарі.

У МЗС додали, що, як окремо встановив Арбітражний трибунал, Російська Федерація порушила свої зобов’язання за Конвенцією ООН з морського права, не провівши належної оцінки впливу на навколишнє середовище під час будівництва так званого мосту, прокладання підводних енергетичних кабелів і газопроводу. Росія також не забезпечила належного повідомлення і оприлюднення результатів такої оцінки, що є порушенням зобов’язань у сфері захисту морського середовища.

Читайте також: Перемога України є ключовою умовою безпеки Чорноморського регіонуексперти на Black Sea Security Forum

«Рішення Арбітражного трибуналу є черговим підтвердженням того, що Російська Федерація системно зневажає норми міжнародного права, а її спроби нав’язати світові наслідки злочинної агресії як «нову реальність» не мають і не матимуть міжнародно-правового визнання», – наголосили у зовнішньополітичному відомстві.

Як повідомляв Укрінформ, 14 вересня 2016 року Україна ініціювала арбітражне провадження проти Російської Федерації відповідно до Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року з метою захисту своїх прав як прибережної держави в прилеглих до Криму морських зонах в Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці.

Фото: Вікіпедія



Джерело

Continue Reading

Політика

ЄС має бути готовий прийняти Україну до 2030 року

Published

on



Досягнення домовленості про відкриття першого переговорного кластера для України та Молдови є важливою віхою на шляху розширення Євросоюзу. Це має стати імпульсом для підтримки України і готовності її прийняти до ЄС до 2030 року.

Про це перед засіданням Ради ЄС з питань закордонних справ у Люксембурзі заявив глава МЗС Литви Кястутіс Будріс, передає кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні ми відзначаємо важливу віху – досягнення домовленості про відкриття першого переговорного кластера як для України, так і для Молдови. Це справжнє досягнення, однак це ще не кінцева мета», – зазначив він.

За його словами, наступним кроком має стати відкриття всіх шести переговорних кластерів, що має відбутися до початку літніх канікул.

«Ми маємо прискорити процеси, аби бути готовими відкрити ще п’ять кластерів уже в липні», – наголосив посадовець.

Читайте також: Кос сподівається на відкриття всіх кластерів у перемовинах з Україною в липні

Він підкреслив, що активізація переговорного процесу свідчить про збереження динаміки розширення ЄС.

«Ми повинні використати цей імпульс, підтримуючи Україну, допомагаючи їй проводити реформи та підтверджуючи нашу готовність прийняти її до складу Євросоюзу до 2030 року», – заявив він.

За словами посадовця, наразі Євросоюз не бачить перешкод для подальшого просування України в межах чинної методології розширення.

Водночас він зауважив, що процес підготовки до майбутнього розширення вже триває всередині самого ЄС. Зокрема, нині в Євросоюзі обговорюють новий багаторічний фінансовий план, який має врахувати можливе приєднання нових держав-членів.

«Йдеться не лише про Україну, а й про Молдову, країни Західних Балкан і, сподіваємося, Ісландію», – зазначив посадовець.

Він також наголосив, що успіх процесу залежить як від країн-кандидатів, так і від самого Євросоюзу.

«Україна має виконати свою частину роботи, а ми – свою», – резюмував він.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до відкриття шести кластерів і розраховує цього літа досягти більше результатів для інтеграції в Європейський Союз.



Джерело

Continue Reading

Політика

В ЄС оцінили, коли Україна зможе стати членом союзу

Published

on



За оцінками посадовців ЄС, за наявності достатньої політичної волі Україна може завершити технічні переговори щодо вступу приблизно за чотири роки.

Як передає Укрінформ, про це пише The Guardian.

Водночас в ЄС визнають, що остаточне рішення про членство є політичним кроком – для вступу Україна має прийняти тисячі європейських законів та отримати одноголосне схвалення вступу усіма членами ЄС.

Експертка аналітичного центру Bruegel та колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Гізер Граббе пояснює, що відкриття першого кластера дійсно має велике значення.

“Це початок процесу досягнення угоди про членство. Тож це дуже важливо”, – сказала вона.

Водночас Граббе попереджає, що це буде “перевірка реальності” для української сторони: пришвидшити прийняття, впровадження та забезпечення виконання законів ЄС не вийде, і це буде коштувати чималих зусиль.

Граббе наголосила, що Україна потрібна Євросоюзу не менше, ніж Євросоюз потрібен Україні. Експертка пропонує застосувати до Києва підхід “безпека на першому місці” та якнайшвидше інтегрувати Україну в політику безпеки та оборони ЄС, де законодавство є відносно м’яким.

“Враховуючи, що Україна є найсерйознішим гравцем у галузі безпеки та оборони на континенті, єдиним, хто має загартовані в боях війська та серйозний арсенал ефективної зброї на сучасному полі бою, де домінують дрони, найгірше, що може статися для європейської безпеки – це щоб якийсь майбутній український уряд обернувся проти ЄС та став євроскептичним”, – наголосила Граббе.

Посадовці ЄС високо оцінили зусилля України та Молдови щодо впровадження реформ. В Україні гучні арешти, такі як арешт колишнього керівника Офісу Президента Володимира Зеленського Андрія Єрмака, якого минулого місяця було названо підозрюваним у великому розслідуванні щодо корупції, розглядаються як позитивні ознаки того, що влада серйозно ставиться до антикорупційних розслідувань.

Однак посадовці ЄС вважають, що Україна завершила лише 15% реформ, що містяться в 10-пунктному плані, узгодженому в грудні минулого року між комісаром ЄС з питань розширення Мартою Кос та віцепрем’єр-міністром України Тарасом Качкою. Цей план включає заходи щодо зміцнення незалежності антикорупційних агентств НАБУ та САП, ухвалення антикорупційної стратегії та реформу процедур призначення суддів і прокурорів.

“Вони (українці – ред.) не збираються повертатися до РФ, але якщо вони розчаруються в ЄС, це буде катастрофою для європейської безпеки”, – сказала вона.

Читайте також: У Раді очікують на розгляд близько 100 євроінтеграційних законопроєктів – Качка

ЄС потрібна Україна щонайменше так само, як Україні потрібен ЄС для забезпечення в майбутньому спільної безпеки, вважає Граббе.

Як повідомляв Укрінформ, минулого тижняРада ЄС офіційно розпочала процес офіційного відкриття кластера 1 “Основи” у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу.

Кіпрське головування в Раді ЄС скликає на понеділок, 15 червня, Міжурядові конференції про вступ з Україною та Молдовою для відкриття кластера 1 “Основи”.

Фото: Guillaume Perigois unsplash



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.