Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
У Росії уражений Омський нафтопереробний завод – ЦПД
Керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко заявив про ураження Омського нафтопереробного заводу.
Джерело
Війна
Масовані обстріли України — у МО РФ пригрозили бити сильніше та частіше
Міністерство оборони Російської Федерації заявило, що у відповідь на атаки безпілотників по території РФ збільшить кількість і потужність ударів по Україні. У відомстві також повідомили про масовану атаку дронів у ніч проти 6 липня.
Про це повідомили на каналі російського відомства у Telegram.
Там стверджують, що в ніч із 5 на 6 липня Україна нібито атакувала російську територію 625 далекобійними безпілотниками, з яких, за заявою Міноборони РФ, 613 були збиті або придушені.
У відомстві заявили, що основними цілями атаки були об’єкти цивільної паливно-енергетичної інфраструктури в Ленінградській, Брянській, Бєлгородській, Ярославській, Калузькій, Курській областях і в окупованому Криму. За твердженням Міноборони РФ, найбільше безпілотників нібито збили над Брянською областю — 147, Ярославською — 72, Кримом — 64, Ленінградською — 48, Бєлгородською — 43 і Калузькою — 31.
У відомстві також заявили, що в ніч на 6 липня російські війська нібито завдали масованого удару високоточною зброєю та безпілотниками по підприємствах військової промисловості й пов’язаних із ЗСУ об’єктах паливно-енергетичного комплексу в Києві та Київській області.
“Прагнення західних спонсорів київського режиму збільшувати постачання безпілотників, ракет і боєприпасів не залишаться непоміченими та будуть супроводжуватися адекватним зростанням кількості й потужності ударів Збройних сил Російської Федерації по території України”, — заявили в Міністерстві оборони РФ.
Масований обстріл 6 липня
Раніше повідомлялося, що в ніч проти 6 липня російські війська завдали по Україні масованого комбінованого удару із застосуванням ракет і ударних безпілотників. У Києві перші вибухи пролунали близько 03:00, також під атакою опинилися Вишневе та інші населені пункти поблизу столиці.
Унаслідок обстрілу були влучання в житлові будинки та пошкодження кількох багатоповерхівок. За інформацією Повітряних сил, Росія застосувала 419 засобів повітряного нападу, а українські сили ППО не змогли збити балістичні ракети, зокрема “Циркон”.
В Києві загинули 12 людей, ще понад 50 дістали поранення. У Вишневому жертвами удару стали п’ятеро людей, серед яких двоє рятувальників. Рятувальні роботи та обстеження пошкоджених будівель тривають.
Також через атаку у Вишневому загинули троє людей, ще 26 дістали поранення, серед них — дев’ятимісячна дитина та 15-річна дівчина. Через обстріл виникла масштабна пожежа на складських приміщеннях, були пошкоджені десятки будівель, а в зоні ураження тривали роботи вибухотехніків і рятувальників.
Війна
У частині Криму через атаку є знеструмлення, у Керчі горить нафтогазовий термінал
У тимчасово окупованому Криму через атаку ЗСУ вночі 6 липня горить нафтогазовий термінал у Керчі. У Севастополі, Симферополі, Ялті, Бахчисараї та Раздольненському районі півострова немає світла.
Про це повідомляє Телеграм-канал “Крымский ветер”, передає Укрінформ.
“Після атаки в Керчі загорівся нафтогазовий термінал у морському рибному порту. Наші підписники зафіксували вибухи в районі терміналу. Пожежу також фіксують супутники”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що термінал ТЕС зазнав атак 21 та 29 червня.
Також повідомляється, що сталися пожежі на електропідстанції ПС «Сімферополь» 330 кВ у районі Строгонівки поблизу Сімферополя та на аеродромі «Гвардійське».
Пишуть, що у Севастополі, Симферополі, Ялті, Бахчисараї та Раздольгненському районі півострова немає світла.
“У Раздольненському районі настав «апокаліпсис»: немає електрики, немає зв’язку, немає води, повідомляє підписник. Працюють лише ті магазини, у яких залишився бензин для генераторів, товари продають тільки за готівку. Люди з найближчих сіл їдуть до Раздольного, щоб зняти готівку й мати змогу щось купити, але банкомати не працюють, а банки закриті”, – йдеться у повідомленні.
Раніше Укрінформ повідомляв, що Сили безпілотних систем за два дні уразили шістнадцять електропідстанцій на ТОТ, десять із них – у Криму.
Фото ілюстративне: ДСНС
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Спорт1 тиждень agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Усі новини1 тиждень agoТоп 3 смартфонів за середньою ціною та з найкращим акумулятором: Poco, Realme, Motorola (фото)
-
Події1 тиждень agoВінницький краєзнавчий музей отримав скарб XIV-XV століть
-
Події1 тиждень agoФільм «Killhouse» уже доступний на платформі Netflix
-
Усі новини1 тиждень agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Усі новини1 тиждень agoбіженка розповіла про головні мінуси Німеччини