Connect with us

Війна

8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою

Published

on

Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”. 

Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника? 

Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення. 

Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.  

Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є. 

Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.  

Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.  

Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада? 

Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель. 

Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”. 

Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.  

Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?  

Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план. 

Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?  

Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.  

Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю. 

Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.  

Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.  

Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.  

Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.  

Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.  

Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись. 

Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році.  Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре. 

Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?  

Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.  

Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.

Війна

Начальник ГУР зустрівся з командирами підрозділів активних дій на Запорізькому напрямку

Published

on

У межах робочої поїздки на Запорізький напрямок начальник ГУР Міноборони Олег Іващенко відвідав підрозділи, які виконують бойові та спеціальні завдання, і провів наради з командирами.

Про це повідомила пресслужба воєнної розвідки, передає Укрінформ.

Зазначається, що командири доповіли про результати виконання завдань, зміни в обстановці та актуальні питання, що потребують рішень на рівні командування.

За підсумками Іващенко уточнив завдання підрозділам з урахуванням поточної обстановки та набутого бойового досвіду.

Читайте також: Росія завербувала на війну понад 28 тисяч іноземних найманців – начальник ГУР

«Ми не можемо змагатися із противником лише кількістю ресурсів. Наша перевага – у здатності швидше побачити зміни, проаналізувати їх і прийняти рішення. Тому практичний досвід підрозділів має безпосередньо впливати на те, як ми плануємо подальші дії, готуємо людей і розвиваємо наші спроможності”, – наголосив він.

Раніше в інтерв’ю Укрінформу Іващенко заявив, що Головне управління розвідки МОУ на третину збільшило кількість особового складу, який залучають до виконання бойових завдань.

Фото: ГУР



Джерело

Continue Reading

Війна

Забезпечення ЗСУ на 15-20% — Сирський розповів про дефіцит і конфлікт із Федоровим

Published

on

Гострий дефіцит зброї та роботизованих систем у ЗСУ спричинив публічний конфлікт між вищим командуванням і призвів до гучних кадрових переростановок у Міноборони.

Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що українська армія у першому півріччі була забезпечена необхідними ресурсами лише на 15–20% від реальних потреб фронту. Про це він заявив 23 вересня під час дискусії, організованої LB.ua та EFI Group.

За словами Сирського, дефіцит стосувався не окремого виду озброєння чи техніки. Гостра нестача відчувалася за основними напрямами забезпечення — від боєприпасів до автомобільної техніки.

Окремо колишній головком зупинився на наземних роботизованих комплексах. За його словами, у першому півріччі саме з їхнім забезпеченням виникли особливо серйозні проблеми, попри важливу роль НРК у фронтовій логістиці.

Сирський наголосив, що дефіцит ресурсів безпосередньо позначився на виконанні бойових завдань та спроможності проводити заплановані військові операції.

“Звичайно, це створювало проблеми. Проблеми в чому заключалися: на 26-й рік був затверджений план кампанії. Був спланований ряд операцій, частина з яких була обов’язковою. Частину планувалося проводити відповідно до обстановки, яка могла скластися. Звичайно, виконання всіх цих планів і наші втрати, в першу чергу, в людях. Особливо, коли проблеми з НРК, у перший період, у перше півріччя, була критична”, — заявив Сирський.

За його словами, зона ураження на фронті становила близько 30 кілометрів, а приблизно 60% логістичних завдань виконувалися за допомогою наземних роботизованих платформ. Їх застосування давало змогу зменшувати кількість людей, які працюють на небезпечних ділянках.

Таким чином, дефіцит НРК, про який говорив Сирський, стосувався не лише бойового застосування роботизованих платформ. Він також впливав на доставку необхідних ресурсів до підрозділів.

Коли під час дискусії Сирського запитали, чому виникла така ситуація із забезпеченням, він назвав відповідальним за це питання тодішнього міністра оборони Михайла Федорова. Саме Федоров очолював Міністерство оборони в першій половині 2026 року.

Водночас із наведених слів Сирського не випливає, що він назвав одну конкретну причину нестачі. Він говорив про проблеми із забезпеченням у контексті запланованих на 2026 рік військових операцій, втрат особового складу та нестачі НРК.

Що раніше говорив Федоров

Тема проблем із постачанням уже звучала під час роботи Михайла Федорова на посаді міністра оборони.

У травні повідомлялося, що на початку 2026 року ситуація із закупівлями НРК ускладнилася, зокрема через зміни у податковому законодавстві. Тоді Федоров заявляв, що Міноборони працює над комплексним вирішенням проблеми. Водночас у відомстві повідомляли про укладені контракти на НРК та плани закупити 25 тисяч таких комплексів у першому півріччі.

У липні Федоров, уже після звільнення, також публічно говорив про розбіжності із Сирським. Він заявляв, що частина ініціатив Міноборони блокувалася, а головнокомандувач, за його словами, не був готовий відкрито обговорювати проблеми.

Тоді ж Федоров заявив, що не уявляє перемоги у війні за тієї системи взаємодії, яка склалася між Міноборони та військовим командуванням.

Що відомо про конфлікт Сирського і Федорова

Розбіжності між колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим та екскоголовнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським вийшли у публічну площину в липні 2026 року. Головною причиною цієї напруги стали суттєві розбіжності у питанні забезпечення фронту та впровадження нових технологій.

В той час, як Сирський наголошував на критичному дефіциті необхідних ресурсів, що безпосередньо зірвало виконання частини запланованих військових операцій, Михайло Федоров відкрито заявив про складні проблеми у взаємодії з військовим командуванням. За його словами, оборонне відомство постійно стикалося з бюрократичними перешкодами та прямим блокуванням технологічних ініціатив з боку ЗСУ.

Після цього президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про зміну керівництва Збройних сил. Першим рішенням президента стала відставка Федорова.

Позбавлення посади міністра викликало хвилю суспільних протестів та акцій на підтримку Федорова. Учасники мітингів вимагали від керівництва держави не лише повернення реформ, а й невідкладних змін у вищому військовому командуванні.

На тлі суспільного резонансу та протестів Володимир Зеленський ухвалює рішення відправити у відставку і самого Олександра Сирського.

Нагадаємо, колишній міністр оборони України Михайло Федоров став радником глави Міноборони Італії Гвідо Крозетто з питань оборонних інновацій. Водночас Федоров заявив, що залишиться в Україні та працюватиме над розвитком військових технологій і оборонної сфери.



Джерело

Continue Reading

Війна

«Азов» зірвав спробу РФ вийти на логістичні шляхи біля Дружківки

Published

on

Сили оборони у смузі відповідальності 1-го корпусу Нацгвардії «Азов» провели зачистку російських військ, які накопичувалися протягом літа, та зірвали спробу противника вийти на логістичні шляхи для оперативного оточення Дружківки й удару в напрямку Добропілля.

Як передає Укрінформ, про це повідомив 1-й корпус НГУ «Азов» у Телеграмі та оприлюднив відповідне відео.

«У смузі відповідальності 1-го корпусу НГУ «Азов» проведено зачистку сил противника, які накопичувалися впродовж літа… Було зірвано спробу противника вийти на логістичні шляхи з метою оперативного оточення Дружківки та удару в напрямку Добропілля», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що операцію провели загін розвідки спеціального призначення (ЗРСП) Ultima Ratio 1-го та 6-го батальйонів 12-ї бригади спеціального призначення «Азов», окремий загін спеціального призначення (ОЗСП) «Туман» 1-го корпусу НГУ «Азов» та батальйону «Шквал» 425-го ОШП «Скеля». Підрозділи діяли за підтримки ОЗСП Lasar’s Group НГУ.

Читайте також: Удар по ворожій логістиці: Сили оборони зруйнували мости на Гуляйпільському напрямку

У корпусі додали, що деталі координації дій підрозділів та результати операції показані у відео.

Як повідомляв Укрінформ, минулої доби, 22 вересня, на фронті зафіксовано 247 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.

Фото: 1-й корпус НГУ «Азов»



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.