Connect with us

Війна

8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою

Published

on

Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”. 

Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника? 

Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення. 

Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.  

Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є. 

Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.  

Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.  

Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада? 

Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель. 

Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”. 

Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.  

Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?  

Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план. 

Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?  

Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.  

Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю. 

Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.  

Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.  

Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.  

Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.  

Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.  

Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись. 

Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році.  Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре. 

Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?  

Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.  

Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.

Війна

Зеленський обговорив із Хмарою підготовку до «Рамштайну»: Основні потреби

Published

on

Президент Володимир Зеленський напередодні засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» обговорив із міністром оборони Євгенієм Хмарою ключові потреби та пріоритети України.

Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Готуємось до зустрічі оборонної контактної групи у форматі «Рамштайн» уже завтра – міністр оборони Євгеній Хмара представить наші потреби та ключові пріоритети у співпраці. Звісно, зосереджуємося на перехоплювачах для ППО та забезпеченні української бойової авіації амуніцією», – зазначив Зеленський.

Також на зустрічі з партнерами планують обговорити можливість збільшення фінансування виробництва дронів для Сил оборони та активізації спільних виробничих проєктів.

«Швидкість нашої роботи повинна збільшуватись, і кожен день має давати Україні та партнерам результати. Розраховую на змістовну зустріч», – зазначив Президент.

Крім того, Хмара доповів про виконання плану далекобійних ударів. За словами Зеленського, «наші українські дипстрайки досягають визначених цілей».

Президент також повідомив, що затвердив нові операції.

Читайте також: Євросоюз виділив Україні €1,71 мільярда на дрони, боєприпаси та системи ППО

Як повідомлялося, попередня відбулася 8 вересня у віртуальному режимі під спільним головуванням міністрів оборони Великої Британії Веса Стрітінга та Німеччини Бориса Пісторіуса. У ній взяли участь представники оборонних відомств 50 країн, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі.

Фото: Володимир Зеленський / Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Війна

Євросоюз виділив Україні €1,71 мільярда на дрони, боєприпаси та системи ППО

Published

on

Сьогодні Європейська комісія виділила Україні 1,71 млрд євро в межах програми «Позика на підтримку України» (Ukraine Support Loan) загальним обсягом 90 млрд євро.

Про це повідомляється на сайті Єврокомісії, передає кореспондент Укрінформу.

«Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю безпілотників, боєприпасів і систем протиповітряної оборони – зокрема радарів раннього попередження та ракет, – щоб задовольнити нагальні військові потреби України в її захисті від російської військової агресії», – йдеться у повідомленні.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила: «Сьогодні ми виділили 1,71 млрд євро, щоб допомогти Україні закупити безпілотники, боєприпаси та системи протиповітряної оборони. Ми продовжуватимемо непохитно підтримувати Україну – так само як робили це щодня, починаючи з першого дня російської агресивної війни. Ми також продовжуємо працювати задля досягнення справедливого й тривалого миру, який гарантуватиме суверенітет і територіальну цілісність України, а також безпеку Європи».

Це вже восьмий транш, наданий Україні в межах оборонного компонента програми «Позика на підтримку України». Кошти підуть на закупівлю оборонного обладнання в українських та європейських виробників. Близько 40% від загальної суми виділених коштів спрямують на виконання контрактів із виробниками, що базуються в ЄС.

Як зазначає Єврокомісія, до кінця 2026 року Україні залишається доступною фінансова підтримка від ЄС у розмірі 23,6 млрд євро. Сюди входять близько 19,2 млрд євро в межах «Позики на підтримку України» (з яких 10,2 млрд євро призначені для підтримки оборонно-промислового потенціалу України, а 9,0 млрд євро – на бюджетну підтримку).

Крім того, у межах інструменту Ukraine Facility на поточний рік залишається доступною бюджетна підтримка в розмірі майже 4,4 млрд євро – без урахування додаткових коштів із Позики на підтримку України.

Надання цих коштів залежить від виконання юридично обов’язкових умов, визначених у відповідних правових актах. З початку війни ЄС та його держави-члени надали Україні загальну підтримку в розмірі 237,6 млрд євро, зокрема 3,8 млрд євро за рахунок доходів від заморожених російських активів.

Як повідомлялося, у лютому 2026 року Європейський парламент і Рада ухвалили Регламент (ЄС) 2026/467, яким запроваджено механізм кредитної підтримки України (Ukraine Support Loan), що передбачає надання Україні допомоги на суму до 90 млрд євро. Ця підтримка складається з двох взаємодоповнювальних компонентів: допомога для зміцнення оборонних спроможностей України та її оборонно-промислового потенціалу, а також підтримка для забезпечення бюджетних потреб і фінансової стабільності України.

Читайте також: Ukraine Facility: в ЄС схвалили найбільшу в історії виплату Києву на €8 мільярдів

Після подання Україною стратегії фінансування в березні 2026 року, 23 квітня 2026 року Рада ЄС ухвалила імплементаційне рішення, що визначає обсяг допомоги, яка буде надана Україні у 2026 році. Воно передбачає підтримку в розмірі до 45 млрд євро на 2026 рік, з яких 16,7 млрд євро спрямовано на бюджетну підтримку, а 28,3 млрд євро – на розвиток оборонно-промислового потенціалу України.

У межах оборонного напряму Європейська комісія наразі виділила 18,1 млрд євро. Цей компонент зосереджений на відновленні та модернізації оборонно-технологічної та промислової бази України, а також на підтримці її поступової інтеграції в європейську оборонно-технологічну та промислову базу.

Як повідомляв Укрінформ, 14 жовтня Єврокомісія перерахувала Україні 2,86 млрд євро у межах оборонного компонента розширеної програми кредитування Ukraine Support Loan.

Фото: freepik



Джерело

Continue Reading

Війна

Кримський міст перекрили після атаки

Published

on

Кримський міст перебував під атакою, рух транспорту перекритий.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ASTRA.

“Ворог завдав удару по Кримському мосту. У зв’язку з цим рух транспорту буде обмежений орієнтовно до середини дня. Для ліквідації наслідків задіяні усі необхідні служби, в Керчі розгорнули оперативний штаб”, — повідомив так званий “очільник” тимчасово окупованого Криму Сергій Аксьонов.

Він також уточнив, де можна отримати дані про поромне сполучення між Кримом і портом “Кавказ”.

Читайте також: У Керчі та біля Кримського мосту після нічної атаки зафіксували пожежі – соцмережі

Як повідомляв Укрінформ, розвідувальна служба Великої Британії проаналізувала низку українських ударів по Криму.

Як зазначає розвідка, в ніч на 20 червня Україна вдарила по півострову та переправі через Керченську протоку. Серед цілей ударів були російські системи протиповітряної оборони, паливні сховища та три автомобільні пороми.

Розвідка нагадує, що протоколи безпеки, запроваджені після першої української атаки на Кримський міст у жовтні 2022 року, передбачають, що вантажівки можуть користуватися лише поромами, а не мостом. Мостом проїжджають лише легкові автомобілі, автобуси та деякі види залізничного транспорту.

Читайте також: Біля Керченського мосту шторм розірвав загородження з барж – супутникові знімки

У березні та квітні 2026 року, Україна завдала ударів по двох поромах, що залишилися у росіян, які також забезпечують військову логістику. Майже напевно вони зараз перебувають на стадії відновлення. Британська розвідка проаналізувала українські удари по окупованому Криму.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.