Connect with us

Війна

8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою

Published

on

Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”. 

Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника? 

Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення. 

Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.  

Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є. 

Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.  

Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.  

Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада? 

Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель. 

Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”. 

Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.  

Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?  

Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план. 

Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?  

Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.  

Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю. 

Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.  

Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.  

Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.  

Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.  

Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.  

Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись. 

Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році.  Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре. 

Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?  

Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.  

Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.

Війна

На фронті від початку доби сталося 84 зіткнення, найбільше

Published

on

Російська армія від початку доби 84 рази атакувала позиції Сил оборони України. Найбільшу активність ворог проявляє на Покровському напрямку.

Як передає Укрінформ, про це ідеться в повідомленні Генерального штабу Збройних сил України у Фейсбуці про ситуацію станом на 16:00 неділі, 19 квітня.

Війська РФ продовжують обстріли з артилерії прикордонних районів. Зокрема, сьогодні у Сумській області постраждали населені пункти Кореньок, Бачівськ, Уланове, Малушине, Прогрес, Товстодубове, у Чернігівській – Залізний Міст. Крім того, авіаційних ударів зазнали населені пункти Вільна Слобода та Павлівка.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках ворог завдав авіаційного удару чотирма ракетами, здійснив 49 обстрілів населених пунктів та позицій уккраїнських військ, три із яких – із застосуванням реактивних систем залпового вогню.

На Південно-Слобожанському напрямку армія РФ сім разів штурмувала позиції підрозділів Сил оборони у районах населених пунктів Синельникове, Приліпка, Стариця, Вовчанськ та у напрямку Бочкового.

На Куп’янському напрямку російські військові тричі намагалися поліпшити своє становище у районах населених пунктів Ківшарівка та Радьківка. Одне боєзіткнення триває дотепер.

На Лиманському напрямку українські воїни відбили одну спробу загарбників просунутися у напрямку населеного пункту Греківка.

На Слов’янському та Краматорському напрямках ворог активних дій не проводив.

На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 13 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іллінівки, Олександро-Шультиного, Новопавлівки та Софіївки. Два боєзіткнення тривають дотепер.

На Покровському напрямку армія РФ 32 рази намагалася потіснити українських воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Білицьке, Родинське, Дорожнє, Покровськ, Котлине, у напрямку Новоолександрівки та Шевченка. Два боєзіткнення тривають дотепер.

На Олександрівському напрямку ворог двічі наступав у районах населених пунктів Олександроград та Січневе.

На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили 16 російських атак у районах населених пунктів Добропілля, Зелене, Святопетрівка, Цвіткове, Залізничне, Прилуки, Оленокостянтинівка та у напрямку населених пунктів Верхня Терса, Гуляйпільське, Гірке. Крім того, ворог завдав авіаударів у районах населених пунктів Воздвиженська, Гуляйпільське, Любицьке, Микільське. П’ять боєзіткнень ще тривають.

На Оріхівському напрямку росіяни намагалися просунутися у районі населеного пункту Павлівка. Крім того, ворог завдав авіаційних ударів по районах населених пунктів Вільнянка та Кушугум.

На Придніпровському напрямку російські військові проводили дві безуспішні штурмові дії у напрямку Антонівського мосту та поблизу острова Білогрудий.

Читайте також: СБУ вразила у Криму одразу три російські військові кораблі

На інших напрямках фронту суттєві зміни в обстановці наразі не відбуваються. Спроби ворога просуватися не зафіксовані.

Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони України зірвали чергову масовану спробу прориву російських військ у районі Часового Яру Донецької області.

Фото: Генштаб ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Війна

ВСП створює безпековий «фільтр» між фронтом і тилом

Published

on


Військова служба правопорядку виконує функцію контролю за переміщенням особового складу, озброєння та військової техніки, а також недопущення переміщення небезпечних предметів між зоною бойових дій і тилом, формуючи безпековий «фільтр».

Про це в коментарі Укрінформу до Дня Військової служби правопорядку повідомив заступник начальника ГУ ВСП ЗСУ, полковник Євген Свідерський.

За його словами, в умовах повномасштабної війни між фронтом і тилом відбувається постійний рух людей, техніки та озброєння, який потребує системного контролю та недопущення можливих зловживань.

«У нас фронт великого масштабу… І є тил, де життя, скажімо так, виглядає майже мирним. Між ними – постійний інтенсивний рух: люди, техніка, зброя, вибухові предмети та інше», – сказав він.

Свідерський уточнив, що в цьому контексті ВСП виконує роль стримувального механізму.

«Тому ВСП створює фільтр між зоною бойових дій і рештою країни. Це про безпеку для армії, цивільних та держави», – наголосив він.

Свідерський додав, що важливим напрямом роботи є також недопущення потрапляння алкоголю та наркотичних речовин до районів бойових дій, оскільки це впливає на дисципліну та безпеку в підрозділах.

«Якщо туди (на фронт – ред.) потрапляє алкоголь чи наркотики, це напряму б’є по дисципліні та виконанню завдань», – наголосив він.

Свідерський застерігає, що в окремих випадках це може мати критичні наслідки.

«У найгіршому випадку – це зброя в руках людини у стані сп’яніння», – підкреслив заступник.

Він зазначив, що контроль, попередження й недопущення таких ризиків є складовою загальної системи підтримання правопорядку у війську та безпеки у тилу.

Читайте також: У ВСП розповіли про аварійність на дорогах за участю військових та військового транспорту

Як повідомляв Укрінформ, серед найпоширеніших правопорушень – самовільне залишення частини та порушення правил поводження зі зброєю. У разі їх системного вчинення вони створюють відчутні ризики для успішного виконання бойових завдань підрозділами.

Фото: Військова служба правопорядку



Джерело

Continue Reading

Війна

Білорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною

Published

on


У прикордонні Білорусі відбувається розбудова доріг до території України та налагодження артилерійських позицій, заявляв Володимир Зеленський. Військова інфраструктура готується майже на кордоні з Житомирською, Київською та Чернігівською областями.

Протягом останнього часу Білорусь зміцнює деякі напрямки та об’єкти військової інфраструктури. Про це інформує військово-аналітичний канал ЄРадар, посилаючись на супутникові знімки сервісу Sentinel-hub від 2 березня 2026 року.

Зокрема, РБ будує нову прикордонну заставу у Наровлянському районі. Застава розташується за 860 метрів від села Свєча, яке розташоване практично впритул до українського кордону. Завершення робіт очікується до серпня 2026 року.

У Гомельському районі, на території колишнього піонерського табору “Чайка”, за 40 км від кордону, будують військове містечко.

Окрім того, біля станції Якимівка у Речицькому районі будують великий військовий полігон.

Також ведуться роботи зі зведення дамб та насипів, які можуть використовуватися для переміщення техніки в районах Якубівка та Ченки.

Фіксувалися й плани щодо будівництва прикордонної застави в селі Карпівка у Лоївському районі.

“Ці дії пов’язують зі створенням так званого “Південного оперативного командування” білоруської армії, зазначають аналітики єРадар.



На карті приблизно позначені місця будівництва військового містечка, полігону та “протипаводкової дамби” на території РБ

Фото: соцмережi

Що про будівництво військової інфраструктури кажуть у Білорусі

Усі згадувані об’єкти нібито не становлять оперативної загрози для України, наголошує білоруське видання “Флагшток”

Дамби, через які можливе переміщення техніки, були начебто спроектовані як протипаводкові споруди ще кілька років тому для захисту затоплюваних ділянок Гомельського району.

Будівництво низки прикордонних застав вздовж білорусько-українського кордону продовжується не перший рік у рамках створення повноцінної прикордонної інфраструктури між країнами.

“Такі дії швидше показують, що режим Олександра Лукашенка не розраховує на окупацію північних територій України і сам розглядає їх як потенційну загрозу”, — зауважують автори видання.

До того ж запевняють, що військове містечко та полігони, призначені для військ Сил спеціальних операцій, мають будуватися щонайменше до 2028 року.

При цьому у виданні наголошують, що ймовірне облаштування артилерійських позицій на супутникових знімках розглянути неможливо, а обладнання позицій у Мозирському районі призначено для систем ППО, які мають захищати місцевий нафтопереробний завод від можливих загроз.

Нагадаємо, Володимир Зеленський вважає, що Росія намагатиметься втягнути Білорусь у війну проти України.

Також видання Forbes писало, що РФ будує у Білорусі чотири бази далекобійних дронів.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.