Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
Війська РФ намагалися прорватися через Райгородок у напрямку Слов’янська
Російські війська намагалися прорватися через Райгородок у напрямку Слов’янська, однак успіху не досягли.
Про це у телеефірі повідомив речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов, передає кореспондент Укрінформу.
«Нам додали якраз у нашу зону відповідальності невеличку ділянку до Райгородка включно. Ось там активність реально висока, там вони намагалися проломитися через Райгородок у напрямку Слов’янська, але успіху не досягли. Але до цього там у попередні місяці в них були певні просування саме під цим селищем», – сказав Трегубов.
За його словами, значно більше зусиль війська РФ зараз докладають на ділянці південніше Лиманського напрямку.
«Там справи достатньо стабільно, бо росіяни на самому Лиманському напрямку не можуть забезпечити собі ефективного просування. Там добре обладнані інженерні позиції, там добре побудована система БПЛА, система ураження», – сказав Трегубов.
За його словами, російські війська намагаються наступати по всій лінії, а також «чіплятися за околиці самого Лиману безпосередньо зі сходу», однак ефективність цих дій невелика.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 20 серпня, зафіксовані 238 боєзіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками, найбільше ворог тисне на Покровському і Костянтинівському напрямках.
Війна
Зброя для України: рік програми PURL
Програма стала одним із ключових механізмів забезпечення критичних потреб України в озброєнні
Джерело
Війна
Оператори ГУР уразили у Донецьку і Приморсько-Ахтарську аеродроми, звідки росіяни запускали ударні дрони
Оператори безпілотних систем Головного управління розвідки Міністерства оборони України уночі 20 серпня завдали ураження по двох аеродромах, з яких російські загарбники здійснювали запуски ударних безпілотників по цивільних об’єктах в Україні.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє ГУР.
У ніч на 20 серпня оператори ГУР у межах чергової deepstrike-операції завдали успішних ударів по важливих військових об’єктах Росії. Майстри Департаменту активних дій та Департаменту безпілотних систем ГУР уразили місця зберігання й запуску ворожих дронів на двох аеродромах — у Донецьку та Приморсько-Ахтарську.
Як пояснили в ГУР, “звідси держава-агресор постійно здійснювала терористичні запуски ударних дронів по цивільних об’єктах в Україні”.
Пошкоджені наземні елементи комплексів і пускові установки БПЛА. У місцях влучань спалахнули пожежі.
Крім того, під час атаки у Приморсько-Ахтарську оператори Департаменту активних дій вистежили та уразили в районі летовища дві російські високовартісні радіолокаційні станції — 55Ж6У “Небо-У” та 55Ж6УМ “Ніобій”.
Цієї ж ночі майстри ГУР спільно з іншими складовими Сил безпеки та оборони України уразили морський термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї, який живить російську армію.
Пошкоджені резервуарний парк та елементи магістральних трубопроводів, що спричинило масштабну пожежу на території об’єкта.
Як повідомляв Укрінформ, підрозділи Сил оборони України 19 серпня та у ніч на 20 серпня завдали ураження по нафтопереробному заводу “Танеко” у Республіці Татарстан (РФ) і нафтовому терміналу “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї.
-
Усі новини1 тиждень agoДженна Ортега сильно схудла – нові кадри акторки вражають
-
Одеса1 тиждень agoАквапарки Одеси та області 2026: ціни, знижки й умови
-
Політика1 тиждень agoКорецький готовий взяти радником представника від молодіжних організацій
-
Політика1 тиждень agoПрезиденти України та Коста-Рики обговорили потенціал для співпраці між країнами
-
Суспільство1 тиждень agoЗеленський запровадив проєкт підтримки дітей із прифронтових територій «Карпатська зміна»
-
Відбудова1 тиждень agoПолтавщина отримала понад 80 тонн енергообладнання від Німеччини
-
Війна1 тиждень agoПлетенчук назвав Новоросійськ останнім форпостом для Чорноморського флоту РФ
-
Політика1 тиждень agoПутін не зацікавлений у переговорах, доки може бити балістикою по Україні