Connect with us

Війна

8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою

Published

on

Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”. 

Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника? 

Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення. 

Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.  

Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є. 

Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.  

Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.  

Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада? 

Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель. 

Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”. 

Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.  

Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?  

Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план. 

Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?  

Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.  

Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю. 

Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.  

Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.  

Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.  

Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.  

Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.  

Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись. 

Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році.  Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре. 

Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?  

Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.  

Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.

Війна

На кордоні Чернігівщини з РФ активність ворога не фіксується

Published

on

На лінії кордону Чернігівської області з Росією спроб армії РФ зайти на українську територію наразі не спостерігається, натомість переважають обстріли з того боку кордону.

Про це в телеефірі розповів речник Держприкордонслужби Андрій Демченко, повідомляє Укрінформ.

«Станом на зараз у Чернігівській області на лінії кордону з Росією активності руху, спроб заходу піхотних або диверсійно-розвідувальних груп ми не фіксуємо. Але для цього регіону ризик зміни тактики ворога залишається. Станом на зараз переважають обстріли з артилерії, авіації періодично й обстріли за допомогою БПЛА», – сказав Демченко.

Водночас, за його словами, є спроби заходу ворожих ДРГ на Чернігівщині та Сумщині з метою мінування української території, і до цього прикуто увагу Сил оборони.

«Для Чернігівської та Сумської областей зберігається, зокрема, загроза застосування ворогом своїх ДРГ. Попри те, що активність таких дій противника за останній час суттєво зменшилася, але спроби періодично є, зокрема, з метою мінування місцевості з надією, що на таких засобах підірвуться українські воїни. Тому кожна складова Сил оборони має антидиверсійні резерви й пильно стежить за кордоном, прикордонням за допомогою безпілотників, аби вчасно викрити такі спроби ворога – особливо, якщо вони будуть нарощуватися», – запевнив Демченко.

Читайте також: На Сумщині армія РФ найактивніше атакує у межах трьох громад – Демченко

Як повідомляв Укрінформ, РФ продовжує використовувати повітряний простір Білорусі для атак ударними дронами по території України.



Джерело

Continue Reading

Війна

До експлуатації в ЗСУ цьогоріч допустили вже тисячу зразків нового озброєння і техніки

Published

on


Міністерство оборони України від початку року кодифікувало та допустило до використання тисячу зразків озброєння і військової техніки. Більшість із них – новітні засоби, які відповідають вимогам сучасної війни високої інтенсивності.

Про це повідомили в оборонному відомстві, передає Укрінформ.

Як зазначається, торік за цей самий період міністерство кодифікувало й допустило до експлуатації 659 зразків ОВТ.

Серед кодифікованих цьогоріч – понад 300 нових безпілотних авіакомплексів, 188 боєприпасів, 128 засобів зв’язку, понад 60 засобів радіоелектронної боротьби/радіоелектронної розвідки, 50 нових наземних роботизованих комплексів, майже 50 одиниць бронетехніки та спеціальних бронеавтомобілів.

«Усі ці зразки підтвердили свої характеристики у жорстких умовах випробувань. Більшість з кодифікованих зразків уже використовуються Силами оборони України», – зауважують у відомстві.

Згідно з даними міністерства, із тисячі кодифікованих зразків 892 є продукцією українського оборонно-промислового комплексу. Це свідчить про зростання спроможностей вітчизняного ОПК, адже торік частка українських зразків серед кодифікованих становила 69,6%, позаторік – 74,6%.

Читайте також: Міноборони допустило до експлуатації український електромотоцикл «Штурмовий вовк»

«Українські виробники створюють саме високотехнологічні зразки ОВТ, що відповідають вимогам сучасної війни», – наголошують у Міноборони.

Крім летального озброєння, цьогоріч кодифіковані 68 автомобілів різного типу та призначення, 34 зразки техніки тилу, 16 інженерних засобів, дев’ять засобів технічного обслуговування ОВТ.

До арсеналу Сил оборони ввійшли також нові надводні засоби, стрілецьке озброєння, зразки оптики, засоби радіаційного, хімічного й біологічного захисту, макети, програмне забезпечення тощо.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці травня Кабмін виділив із резервного фонду 10,8 млрд грн на закупівлю й виробництво озброєння.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони підтвердили ураження Московського НПЗ

Published

on

“Підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій разом із СБС, СБУ та ГУР успішно уразили Московський НПЗ. На нафтопереробному заводі зафіксовано масштабну пожежу”, – ідеться у повідомленні.

Як зауважили в ССО, Московський НПЗ має ключове значення для російської столиці та всього центрального регіону РФ.

Проєктна потужність підприємства становить до 12 млн тонн нафти на рік. Глибина переробки – до 85%. Завод забезпечує до 40% потреб Москви в бензині та близько 50% – у дизельному паливі.

Також цей НПЗ є важливим елементом логістики авіаційного палива для московського авіавузла.

У Генеральному штабі ЗСУ додали, що НПЗ у Московській області був уражений у ніч на 16 червня.

За попередньою інформацією, пошкоджена установка первинної переробки нафти ЕЛОУ АВТ-6. Зафіксована пожежа.

Московський НПЗ задіяний у забезпеченні армії РФ.

Продукція підприємства – це понад 38% споживання столичного регіону в паливі, зокрема завод постачає авіапальне аеропортам Домодєдово, Внуково, Шереметьєво та Жуковський. Потужність підприємства у переробці становить понад 12 млн тонн нафти на рік.

Окрім того, уражені командно-спостережні пункти росіян у районах Багатиря, Великої Новосілки та Сіверська Донецької області.

Читайте також: ССО уразили ключові елементи нафтоперекачувальної станції «Палкіно» в Ярославській області РФ

Також завдане ураження по польовому артилерійському складу РФ в районі Кременівки Донецької області, склади матеріально-технічних засобів загарбників у Донецьку та склад БПЛА в Маріуполі.

Українські воїни били і по зосередженню особового складу росіян в районі Івановського Брянської області РФ.

Підтверджене влучання в підприємство військово-промислового комплексу Росії – АТ “Центральне конструкторське бюро апаратобудування” поблизу Тули. Воно спеціалізується на розробці та виробництві радіолокаційних систем та радіонавігаційної апаратури. Пошкоджені будівля та несуча конструкція складального цеху.

Крім того, станом на 6:00 16 червня триває пожежа на території федеральної державної казенної установи “Комбінат Темп” у Рибінську Ярославської області РФ. Ураження було здійснене 14 червня.

Як повідомляв Укрінформ, Сили спецоперацій у взаємодії з повстанським рухом у РФ “Черная искра” завдали ураження по ключових елементах нафтотранспортної інфраструктури РФ – нафтоперекачувальній станції “Палкіно” в Ярославській області.

Фото: facebook.com/UkrainianSOF



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.