Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
У прифронтових регіонах вже побудували 2130 взводних опорних пунктів
У прифронтових регіонах України тривають роботи з облаштування захисних фортифікацій, зокрема вже побудовано 2130 взводних опорних пунктів та облаштовано понад 3 тис. км протитанкового рову.
Про це міністр оборони Денис Шмигаль повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
Шмигаль під час поїздки в Запорізьку область заслухав доповідь керівника Державної спеціальної служби транспорту, генерал-майора Олександра Яковця щодо будівництва укріплень у Запорізькій, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській та Київській областях.
Так, згідно з доповіддю, силами ДССТ побудовані вже 2130 взводних опорних пунктів, понад 3 тис. км протитанкового рову, більш ніж 1 тис. км загороджувальних пірамід, 16 тис. км бар’єрного рубежу «Єгоза» та 4,3 тис. км малопомітної перешкоди.
Шмигаль подякував ДССТ за злагоджену роботу.
«Потрібно надалі нарощувати темпи зведення фортифікацій та покращувати технології будівництва, адже це – важливий рубіж обороноздатності України», – наголосив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, Шмигаль перевірив будівництво фортифікаційних споруд на Запорізькому напрямку.
Фото: Фб/Денис Шмигаль
Війна
Радіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське»
Пошкоджену Силами оборони у Криму радіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське».
Про це повідомляє Телеграм-канал «Кримський вітер», передає Укрінформ.
«Радіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське», з’ясувала моніторингова група «Кримського вітру», – йдеться у повідомленні.
Згідно з повідомленням, підписники каналу з 02.23 до 03.30 повідомляли про щонайменше три віддалені вибухи, які було чутно у Феодосії.
Зазначається, що відстань від Феодосії до аеродрому «Кіровське» становить 19 км.
Як повідомлялось, Сили оборони вразили радіолокаційну систему посадки РСП-6М2 у районі Красносельського. Ця система призначена для регулювання руху на дальніх та ближніх підходах до аеродрому посадки і для послідовного виведення літаків на злітно-посадкову смугу аеродрому.
Війна
У НАТО заявили, що обсяг військової допомоги Україні не скоротився після зміни у політиці США
У НАТО запевнили, що обсяги постачання зброї в Україну не скоротилися попри зміни в політиці США після приходу до влади Дональда Трампа.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє агенція Reuters.
На запитання, чи відбулося скорочення військових поставок після припинення Трампом прямої допомоги, генерал-майор Майк Келлер, заступник командувача Служби безпеки та навчання для України (NSATU), відповів: “Ні”
“Постачання зброї до України не скоротилися після рішення президента США Дональда Трампа припинити прямі поставки Україні”, – заявив Келлер.
За його словами, не було жодної паузи. “Все просто продовжувалося, і це не так, що США чекають, поки за це заплатять. Щойно оголошується про один пакет (PURL), починається надходження обладнання”, – додав він.
Келлер також зазначив, що у 2025 році в рамках програми НАТО з безпеки та навчання для України (NSATU) Києву було надано близько 220 тисяч тонн військової допомоги, що становить приблизно 9000 вантажівок, 1800 залізничних вагонів та 500 літаків, завантажених зброєю, боєприпасами та іншими матеріалами.
“Цього ніколи не достатньо. Але принаймні цього достатньо, щоб Україна продовжувала боротися”, – сказав він.
Зазначається, що більша частина військової допомоги зараз надходить через хаб у польському місті Жешув, але Келлер сказав, що до кінця січня очікується, що другий логістичний центр в Румунії перейде під командування НАТО.
Як повідомляв Укрінформ, генеральний директор Міжнародного військового штабу НАТО генерал-лейтенант Ремігіюс Балтренас високо оцінив роботу українських офіцерів у НАТО та наголосив, що основний обмін досвідом відбувається у спільному навчально-аналітичному центрі.
Фото: Представництво НАТО в Україні/Facebook
-
Суспільство1 тиждень agoЯкі суші найсмачніші в Одесі: ТОП-3 доставки ролів Реклама Анонси
-
Одеса5 днів agoЗатори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою
-
Одеса1 тиждень agoЛіцензію клініки Odrex в Одесі зупинено — подробиці
-
Усі новини1 тиждень agoРозлучення Наталки Денисенко – акторка розкрила причину
-
Політика1 тиждень agoМирний план США — Україна передала Штатам реакцію на документ
-
Війна1 тиждень agoСирський окреслив ключові зміни — деталі
-
Усі новини1 тиждень agoНе купуйте «розумний» телевізор без цих функцій: експерти назвали 5 параметрів
-
Суспільство1 тиждень agoЗанедбані будівлі та далекі від безбар’єрності тротуари: в якому стані перебуває Дюківський парк Одеси