Connect with us

Війна

8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою

Published

on

Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”. 

Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника? 

Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення. 

Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.  

Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є. 

Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.  

Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.  

Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада? 

Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель. 

Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”. 

Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.  

Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?  

Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план. 

Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?  

Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.  

Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю. 

Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.  

Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.  

Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.  

Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.  

Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.  

Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись. 

Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році.  Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре. 

Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?  

Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.  

Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.

Війна

На фронті від початку доби

Published

on

Російська армія від початку доби 49 разів атакувала позиції захисників України, найбільше боїв сталося на Гуляйпільському, Костянтинівському та Покровському напрямках.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 неділі, 15 березня, передає Укрінформ.

Армія РФ завдала ударів по прикордонних населених пунктах: Безсалівка, Кучерівка, Рижівка, Масензівка, Ходине, Іскрисківщина, Степанівка, Будки, Старикове, Козаче, Уланове, Мала Слобідка Сумської області.

На Північно–Слобожанському і Курському напрямках ворог один раз атакував позиції Сил оборони, здійснивши 62 обстріли населених пунктів та позицій українських військ, два з яких – із застосуванням реактивних систем залпового вогню.

На Південно–Слобожанському напрямку наступальних дій росіян не зафіксовано.

На Куп’янському напрямку війська РФ двічі йшли вперед у напрямку Новоосинового та Глушківки.

На Лиманському напрямку українські воїни відбили три спроби російських загарбників просунутися в бік Лиману та Дробишевого.

На Слов’янському напрямку росіяни здійснили одну наступальну дію в районі Ямполя.

На Краматорському напрямку активних наступальних дій ворога не зафіксовано.

На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 10 наступальних дій у напрямку Костянтинівки, Іллінівки, Новопавлівки та в районі Плещіївки.

На Покровському напрямку з початку доби російські війська 10 разів намагалися потіснити українських воїнів із займаних позицій в бік населених пунктів Торецьке, Білицьке, Нове Шахове та в районах Мирнограда, Родинського, Молодецького, одне боєзіткнення іще не завершено.

На Олександрівському напрямку ворог здійснив вісім наступальних дій в районах населених пунктів Березове, Тернове, Першотравневе, Новомиколаївка, Злагода та у напрямку Вербового.

Крім того, Іванівка, Гаврилівка, Просяна зазнали російських авіаударів.

На Гуляйпільському напрямку відбулося 14 атак у районі Гуляйполя, та у бік Залізничного, Варварівки, Святопетрівки, Оленокостянтинівки. Війська РФ завдали авіаударів по районах населених пунктів Чарівне, Гуляйпільське, Копані, Мирне. Три боєзіткнення тривають.

На Оріхівському напрямку армія РФ наступальних дій не проводила, проте завдала авіаударів по Оріхову та Веселянці.

На Придніпровському напрямку наступальних дій ворога не зафіксовано. Авіаударів зазнали Микільське та Львове.

На інших напрямках суттєвих змін в обстановці не відбувається. Спроби російських військ просуватися не фіксуються.

Читайте також: Втрати РФ уже три місяці перевищують поповнення армії, але Кремль не планує припиняти наступ – Сирський

Як повідомляв Укрінформ, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський відвідав окремі райони Запорізького напрямку, де війська РФ зосереджують значну кількість сил і засобів для наступу.



Джерело

Continue Reading

Війна

Прифронтові території — захист доріг від дронів РФ

Published

on


В Україні визначили прифронтові дороги, які забезпечують логістику та постачання для Сил оборони, а також евакуацію. Перелік було сформовано міністерством оборони, міністерством охорони здоров’я та міністерством розвитку громад та територій.

Спільна група профільних міністерств встановила ключові логістичні маршрути і евакуаційні коридори, які мають критичне значення для медичної та оборонної систем. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба.

За його словами, близько 600 км доріг потребують спеціальних заходів антидронового захисту.

Загалом для ремонту основних логістичних маршрутів, міжнародних транспортних коридорів та дорог оборонної логістики необхідно понад 12.8 млрд грн, повідомив міністр.

Наразі для відновлення і впровадження на маршрутах необхідних інженерних та захисних рішень опрацьовується механізм софінансування.

До кінця 2026 року антидроновим захистом планується облаштувати 4 000 км автомобільних доріг, повідомляли наприкінці лютого у Міноборони.



Сили оборони встановлюють сітки для захисту доріг від дронів на прифронтових територіях

Фото: Міноборони України

Попри складні погодні умови минулого місяця вдалося додатково прикрити 125 км доріг та відновити 55 кілометрів конструкцій. Причому швидкість облаштування антидроного захисту було збільшено з 5 км на добу у січні до 12 км у лютому. У березні ж планувалося “закривати” захистом 20 км доріг на день.

На антидронові сітки з бюджету додатково було виділено 1,6 млрд грн.

Нагадаємо, у Дніпропетровській області для захисту території та забезпечення безперебійної логістики громад облаштували 42 км дороги антидроновою сіткою. Роботи на ділянці виконані на 100%, повідомив міністр оборони України Михайло Федоров.

Фокус писав, що українським воїнам передали близько 500 тонн вживаних рибальських сіток для захисту. Військові їх отримали минулого року від волонтерів з Данії.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони вночі уразили склади росіян на окупованому Запоріжжі

Published

on

Сили оборони України в ніч на 15 березня уразили об’єкти російських військ на тимчасово захопленій території Запорізької області.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Ідеться про склад матеріально-технічного забезпечення поблизу села Осипенко та сховище безпілотників у районі Приморська.

14 березня оборонці уразили райони зосередження живої сили російських військ неподалік від Куп’янська Харківської області, Шахового, Удачного та Покровська Донецької області, а також у районі Петрівки на тимчасово захопленій території Херсонської області.

Уточнення масштабу завданих збитків та втрат ворога триває.

Читайте також: Сили оборони уразили на ТОТ російські склади, станцію РЕБ та пункт управління дронами

Як повідомляв Укрінформ, уночі 15 березня Сили оборони уразили низку засобів російської ППО в тимчасово окупованому Криму.

Ілюстративне фото: Pixabay



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.