Connect with us

Війна

8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою

Published

on

Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”. 

Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника? 

Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення. 

Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.  

Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є. 

Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.  

Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.  

Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада? 

Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель. 

Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”. 

Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.  

Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?  

Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план. 

Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?  

Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.  

Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю. 

Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.  

Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.  

Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.  

Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.  

Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.  

Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись. 

Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році.  Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре. 

Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?  

Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.  

Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.

Війна

Дрони СБУ уразили у Краснодарському краї чотири радіолокаційні станції

Published

on

Дрони Служби безпеки України уразили у Краснодарському краї РФ три радіолокаційні станції «Подльот-К1» та одну РЛС «Каста-2Е2».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Служба безпеки України.

СБУ цієї ночі завдала чергових успішних ударів по паливній та військовій інфраструктурі РФ. Ці спецоперації здійснюються на виконання поставлених Президентом України Володимиром Зеленським завдань щодо зниження військового потенціалу ворога, ідеться в повідомленні.

Далекобійні безпілотники СБУ уразили інфраструктуру трьох нафтопереробних заводів в Уфі (Республіка Башкортостан РФ), що розташовані на відстані 1600 км від державного кордону України. Йдеться про підприємства «Башнафта-УНПЗ», «Башнафта-Новойл» та «Башнафта-Уфанафтохім», які входять до структури «Башнефті» та утворюють один із найбільших нафтопереробних кластерів Росії.

Загальна потужність цих підприємств становить понад 23 млн тонн нафти на рік. Уфа є одним із ключових центрів нафтопереробки РФ, а місцеві НПЗ забезпечують виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного гасу, мастильних матеріалів та іншої продукції, яка використовується, зокрема для забезпечення потреб російської армії.

Читайте також: Воїни ГУР уразили «Панцир-С1», катер і ворожу станцію управління дронами

Нафтопереробні заводи залишаються одними з найважливіших законних військових цілей на території РФ. Саме вони забезпечують російську армію пальним, а також формують значну частину доходів, за рахунок яких Кремль фінансує свою агресію, наголосили в СБУ.

Окрім цього, дрони СБУ уразили у Краснодарському краї три РЛС «Подльот-К1» та одну РЛС «Каста-2Е2», які використовуються ворогом для виявлення повітряних цілей.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський підтвердив ураження підсанкційного російського контейнеровозу Yanina та інфраструктури трьох нафтопереробних заводів у Башкортостані.



Джерело

Continue Reading

Війна

Судно Яніна — контейнеровоз затонув у Чорному морі

Published

on

Українські дрони нібито атакували “мирне” російське судно у Чорному морі. Контейнеровоз “Яніна” належить найбільшій російській транспортно-логістичній компанії FESCO, яка входить до структури держкорпорації “Росатом”.

Два українські дрони за 130 миль від Новоросійська атакували судно “Яніна”. Про це заявив голова “Росатому” Олексій Ліхачов.

За його словами, судно нібито перевозило цивільну продукцію — від заморожених продуктів до будівельних та оздоблювальних матеріалів.

“Це був звичайнісінький мирний контейнеровоз, що йшов у міжнародних водах”, — заявив Ліхачов.

При цьому, як зазначається, команда судна встигла залишити теплохід після того, як він почав тонути.

Більшість членів екіпажу було врятовано командою судна Delphinus на чолі з капітаном з Єгипту, а останнього з 17 людей врятували гелікоптери морської авіації, зазначив голова “Росатому”.

Атака на судно “Яніна”: реакція України

Президент України Володимир Зеленський підтвердив атаку на підсанкційне російське судно у Чорному морі.

“Завдяки точності наших Сил оборони він пішов на дно”, — прокоментував удар по контейнеровозу глава держави.

Зазначимо, згідно з відкритими даними, контейнеровоз YANINA вийшов 15 липня з індійського порту Мундра.

Балкер був збудований у 2005 році і спочатку ходив під прапором Південної Кореї. До складу флоту компанії FESCO контейнеровоз “Яніна” було прийнято у вересні 2021 року.

Нагадаємо, в адміністрації американського президента Дональда Трампа раніше попередили Україну про небажаність атак на судна в Чорному морі, які не належать Російській Федерації.

Водночас, іноземні судна тимчасово перестали заходити в чорноморські порти України через загрозу російських атак. Таке рішення ухвалили самі судновласники, а не українська держава.



Джерело

Continue Reading

Війна

Зеленський закликав партнерів посилити ППО

Published

on


У ніч на суботу російські війська випустили по Україні 35 ракет, з яких 27 були балістичними, а також 185 ударних безпілотників різних типів.

Про це Президент України Володимир Зеленський повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.

«Цієї ночі росіяни випустили по Україні 35 ракет, із них 27 балістичних, та 185 ударних дронів різних типів. Головна ціль – Київ. Але били й по Дніпровщині, Сумщині, Харківщині, Полтавщині», – написав Зеленський.

За словами Президента, з ночі у Києві та області триває ліквідація наслідків російського удару. У столиці постраждали сім районів, пошкоджені 18 житлових будинків, школа, будівля посольства Литви та об’єкти інфраструктури.

Зеленський також зазначив, що цієї ночі вдалося збити лише одну балістичну ракету через дефіцит ракет-перехоплювачів до систем Patriot.

Читайте також: На Київщині через нічні російські обстріли постраждали троє людей

«Саме такий дефіцит перехоплювачів проти балістики лише заохочує Росію наносити такі удари проти життя», – наголосив він.

Глава держави закликав міжнародних партнерів якнайшвидше посилити українську протиповітряну оборону, підкресливши, що кожен пакет із засобами протидії балістичним ракетам рятує життя українців.




Наслідки масованого удару РФ по Києву / Фото: Кирило Чуботін

1 / 10

Як повідомлялось, у Києві кількість постраждалих внаслідок нічної російської атаки зросла до 30 людей, серед них – четверо дітей. Загиблими наразі вважаються дев’ятеро киян.






Наслідки масованого удару РФ по Київській області / Фото: Володимир Тарасов, Укрінформ

1 / 14



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.