Connect with us

Війна

8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою

Published

on

Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”. 

Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника? 

Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення. 

Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.  

Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є. 

Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.  

Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.  

Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада? 

Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель. 

Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”. 

Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.  

Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?  

Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план. 

Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?  

Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.  

Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю. 

Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.  

Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.  

Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.  

Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.  

Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.  

Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись. 

Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році.  Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре. 

Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?  

Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.  

Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.

Війна

Розраховуємо до кінця року отримати можливість виробляти ракети для Patriot

Published

on

Президент Володимир Зеленський заявив, що сподівається отримати ліцензії на виробництво ракет до систем ППО Patriot до кінця 2026 року.

Про це глава держави повідомив за підсумком саміту «Україна – Південно-Східна Європа», передає кореспондент Укрінформу.

«У нас була політична домовленість (мова про домовленість з президентом США Дональдом Трампом – ред.), ми розраховуємо до кінця 2026 року отримати можливість технічно виробляти українською командою американські ракети нашими силами», – зазначив Зеленський.

Він додав, що окремо є домовленості з країнами Європейського Союзу, а саме з Францією та Італією, про дозволи на виробництво SAMP/T. «Ми домовились з французькою стороною, а італійська сторона підтримала відповідні рішення», – уточнив Президент.

Читайте також: Зеленський – про «Фрея»: Будуємо лончери та ракету, але є дефіцит радарів

Він також нагадав, що Україна домовилася про ліцензії на виробництво ракет SCALP, Aster-30 і сподівається їх отримати також до кінця 2026 року.

Згадав глава держави й про те, що Україна очікує на постачання системи SAMP/T NG нової генерації, яка буде здатною збивати балістику.

«І окремо ми говоримо про отримання ліцензії, отримали в цей раз позитивний висновок французької сторони, стосовно AASM Hammer – це керовані бомби», – підсумував Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, президент США Дональд Трамп перед зустріччю із Зеленським в Анкарі на полях саміту НАТО заявив, що адміністрація США готується передати Україні ліцензійні права на виробництво ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot.



Джерело

Continue Reading

Війна

У зоні бойових дій виявили тіла ще двох громадян Камеруну, які воювали на боці Росії

Published

on


Українські розвідники виявили на Лиманському і Запорізькому напрямках фронту тіла ще двох громадян Республіки Камерун, які воювали проти України у складі збройних сил Російської Федерації.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

“На війні проти України ліквідовано чергових російських найманців з Африки — ГУР МО України публікує історії двох громадян Республіки Камерун, тіла яких виявили на Лиманському та Запорізькому напрямках фронту російсько-української війни”, – йдеться у повідомленні.

Перший — Нґулуре Ібрагім Нкіте (Ngouloure Ibrahim Nkite), дата народження – 10 березня 2003 року, житель міста Дуала, департамент Вурі.

Нкіте прибув на територію Росії 9 лютого 2026 року. Вже 4 квітня в Орлі камерунець підписав однорічний контракт на посаду стрільця російської армії.

Далі його на кілька тижнів направили до навчального центру, а потім – на тимчасово захоплену росіянами територію Луганської області. Орієнтовно 12 травня 2026 року Нкіте був ліквідований в районі Лимана Донецької області.

Другий ліквідований на російсько-українській війні найманець Росії з Камеруну – Тапінджеу Намеконґ Лоік (Tapindjeu Namekong Loique), дата народження – 15 квітня 2001 року, також житель Дуали.

Контракт на посаду стрільця російської армії Лоік підписав 25 березня 2026 року в місті Вологда. Він був студентом Мічурінського державного аграрного університету (місто Мічурінськ Тамбовської області РФ). Звідти його завербували на війну проти України.

Читайте також: Росіяни продовжують залучати до війни проти України іноземних найманців – перехоплення ГУР

Як зазначили в ГУР, у навчальному центрі Лоік пробув недовго, як і Нкіте. Орієнтовно 23 квітня 2026 він був ліквідований поблизу Гуляйполя Запорізької області.

Отже, зауважили в ГУР, від моменту підписання контракту з російською армією до смерті на війні проти України обидва камерунські найманці прожили всього близько місяця.

За даними проєкту ГУР “Хочу жить”, від початку повномасштабного вторгнення в Україну “Росія вже загубила життя щонайменше 106 громадян Камеруну.

Як повідомляв Укрінформ, за інформацією російської служби ВВС, щонайменше 3 589 іноземців загинули, воюючи в армії РФ під час повномасштабного вторгнення в Україну.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили безпілотних систем уразили російський вертоліт Мі-28 у Бєлгородській області

Published

on

Оператори Сил безпілотних систем Збройних сил України уразили російський вертоліт Мі-28 у Вязовому Бєлгородської області.

Як передає Укрінформ, про це командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді повідомив у Фейсбуці та оприлюднив відповідне відео.

Оновлюється…



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.