Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
У ДПСУ пояснили, як працює спецрежим у кілометровій смузі вздовж кордону з РФ та Білоруссю
Спеціальний режим у кілометровій смузі вздовж кордону з РФ та Білоруссю не є суцільною забороною перебувати у цій смузі.
Про це речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко поінформував у телеефірі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Демченко нагадав, що загалом прикордонний режим уже давно був визначений відповідною постановою уряду, до якої нещодавно за рішенням військово-політичного керівництва були внесені зміни.
«І тепер на кордоні з Росією та на кордоні з Білоруссю встановлюється спеціальний прикордонний режим – це смуга місцевості протяжністю 1 кілометр. І вже є більш жорсткі, скажімо так, вимоги до тих, хто може там перебувати. Тобто, це не суцільна заборона перебувати в цій смузі, але це – необхідність більшого контролю, хто перебуває в безпосередній близькості до кордону», – сказав Демченко.
Речник поінформував, що буде необхідно отримувати дозволи і щодо проживання на цій території (постійного чи тимчасового). Це стосується і проведення робіт на цих напрямках, в цій смузі місцевості.
«Можна розділити людей на кілька категорій. Це – ті, хто постійно проживає і ті, хто не постійно проживає в цій смузі місцевості. Це – військовослужбовці, представники правоохоронних органів тощо, які забезпечують необхідні заходи поряд з кордоном. Або ж це стосується юридичних та фізичних осіб, які проводять роботи поряд з кордоном. І в кожному з цих випадків необхідно буде звертатися до прикордонних загонів, які відповідають за ту чи іншу ділянку», – пояснив він.
Демченко повідомив, що йдеться про: Волинський прикордонний загін, Житомирський (охороняє кордон в межах Житомирської та Рівненської областей), Чернігівський прикордонний загін, Сумський, Харківський тощо.
«Ділянки кордону – різні. Є, наприклад, кордон з Росією та Білоруссю. Якщо, до прикладу, прив’язатися до останньої, то небезпека перебувати на будь-якому з (цих – ред.) напрямків пов’язана з тим, що є й інженерні облаштування, і мінновибухові загородження. І якщо людина для себе визначить, що вона хоче перебувати десь поряд з кордоном, це може нести для неї небезпеку. Тому всі ці заходи направлені якраз і на безпеку нашого кордону, і на безпеку людей», – поінформував речник.
Як повідомляв Укрінформ, Україна запровадила спеціальний режим у кілометровій смузі вздовж кордону з РФ та Білоруссю.
Війна
Вночі Росія атакувала 10 областей
Під російськими ударами вночі 12 вересня перебували десять областей України, і в багатьох досі літають російські ударні дрони.
Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський заявив у Фейсбуці.
За його словами, з ночі тривають фактично постійні удари по містах і громадах. В Одесі продовжуються аварійно-рятувальні та пошукові роботи на місці пошкодженої російською ракетою багатоповерхівки. 37 людей постраждали. Пошуки ще двох, станом на зараз безвісти зниклих людей, тривають безперервно. Необхідні служби на місці.
Вранці росіяни вдарили дроном по готелю в Чорноморську Одеської області. Поранені 11 людей, серед яких шестеро – маломобільні.
У Запорізькій області двоє людей загинули від удару “шахеда” по житлових будинках. Шестеро людей поранені. Є постраждалі й унаслідок удару по підприємству в Запоріжжі.
У Кривому Розі був ракетний удар по критичній інфраструктурі, є поранені і загиблі.
Ще двоє людей поранені на Київщині.
Як наголосив Президент під російськими ударами минулої ночі були 10 областей, і в багатьох досі літають російські ударні дрони.
“Знову удари по звичайних заправках на Житомирщині та Рівненщині, по локомотивному депо на Одещині”, — підкреслив глава держави.
Він зазначив, що понад 200 повітряних цілей збили захисники неба лише від початку цієї доби, але, на жаль, не всі.
“І коли росіяни ось так неприховано перетворюють звичайних людей на цілі своїх терористичних атак, прикро, що реакція сильних світу не відповідає рівню російської ескалації. Гідна відповідь, яка дійсно має шанси зупинити вбивства й захистити людей, завжди спільна. Я вдячний кожному, хто допомагає Україні з антибалістикою. Кожному, хто робить тиск на Росію відчутним. І кожному, хто допомагає українцям та українкам, де б вони не були”, — наголосив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, сили протиповітряної оборони знешкодили шість крилатих ракет “Калібр”, одну “Бандероль”, дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 101 безпілотник, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 11 вересня.
Війна
В Україні відзначають День військ радіоелектронної боротьби
В Україні День військ радіоелектронної боротьби відзначають щороку 12 вересня.
Як передає Укрінформ, День військ радіоелектронної боротьби встановлений указом Президента 12 вересня 2025 року.
Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України бригадний генерал Святослав Заїць привітав захисників і захисниць із Днем військ радіоелектронної боротьби.
Відповідний текст привітання опубліковано у Телеграм-каналі Сухопутних військ ЗСУ, повідомляє Укрінформ.
«Сухопутні війська – найчисельніші в Збройних Силах України, і вашу роботу знають та цінують сотні тисяч людей, які служать поряд з вами. Дякую всім фахівцям РЕБ за захист своїх», – написав він.
Заїць пояснив, що робота фахівців РЕБ зараз всюди – вони прикриваєте побратимів на передовій і українські міста глибоко в тилу та забезпечують заїзд і виїзд з позицій, захищають артилеристів, дронарів, піхотинців, медиків і цивільних.
«Нехай ваші хвилі руйнують плани ворога всюди. Дякую, що тримаєте невидимий щит України», – повідомив бригадний генерал.
***
Міністр оборони України Євгеній Хмара привітав представників військ радіоелектронної боротьби з професійним святом.
Міністр подякував воїнам радіоелектронної боротьби за професійність та щоденну роботу для посилення Сил оборони.
«РЕБ — непомітна, але критично важлива складова сучасної війни, яка захищає наші позиції та міста, воїнів і цивільних від російських ударів. Фахівці РЕБ щодня допомагають Силам оборони діяти ефективніше та здобувати перевагу над ворогом», – написав він.
Хмара нагадав, що українські системи РЕБ обмежують можливість противника застосовувати дрони і використовувати зв’язок та навігацію.
«Шануємо пам’ять воїнів РЕБ, які віддали життя за Україну. Слава Україні», – заявив очільник МОУ.
***
Командувач Нацгвардії України Олександр Півненко привітав військовослужбовців та ветеранів військ радіоелектронної боротьби із професійним святом.
«Дякую військовослужбовцям, які служать у підрозділах радіоелектронної боротьби, за професіоналізм, витримку та здатність випереджати ворога там, де рахунок іде не лише на секунди, а й на технологічні рішення. Ви робите невидиме відчутним на полі бою та важливим для безпеки всієї країни», – заявив він.
Півненко нагадав, що сучасна війна перетворила електромагнітний спектр на окреме поле бою, де немає лінії фронту у звичному розумінні.
«Є постійне технологічне протистояння, у якому кожне нове рішення противника вимагає швидкої та нестандартної відповіді. Водночас завдання РЕБ – це не лише підтримка бойових підрозділів на передовій. В умовах російських атак особливого значення набуває захист критичної інфраструктури та цивільних об’єктів», – зазначив командувач НГУ.
Він повідомив, що ефективна протидія ворожим безпілотникам і засобам розвідки допомагає захищати енергетичні об’єкти, важливі державні та цивільні споруди і головне – життя людей.
«Результати вашої роботи часто вимірюються не знищеною ціллю, а навпаки – тим, чого не сталося. Ворожий дрон не побачив позицію. Не передав координати. Не скоригував вогонь. Не долетів до військового чи цивільного об’єкта. У цьому й полягає особливість вашої служби: найважливіші перемоги часто залишаються непомітними, але результативними», – поінформував Півненко.
Командувач НГУ побажав захисникам з військ РЕБ успішних завдань, надійної техніки, точних рішень і головного – збереження життя побратимів та цивільних, захист яких є спільною відповідальністю Сил безпеки та оборони України.
Як повідомлялося, 12 вересня 2025 року Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив на державному рівні 12 вересня Днем військ радіоелектронної боротьби.
-
Усі новини1 тиждень agoвийшли Huawei Nova 16s та 16s Pro (фото)
-
Одеса1 тиждень agoУдар по терміналу «Нової пошти» на Одещині: деталі
-
Усі новини1 тиждень agoдонька Бріжит Макрон закрутила роман із чоловіком, на 20 років молодшим (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoбюджетні ноутбуки на заміну від Samsung, Lenovo, HP (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoНа Київщині за підтримки ЄІБ відбудували Лукашівський ліцей
-
Суспільство1 тиждень agoУ Березівці військовому Михайлу Моргуну надали міжнародне звання майстра з карате
-
Події1 тиждень agoУ київському метро відкрили фотовиставку, присвячену українським захисникам
-
Політика1 тиждень agoУкраїна розраховує вступити до ЄС якнайшвидше, не порушуючи правил