Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
«Розумні» рої дронів є близькою перспективою
Застосування “розумних” роїв дронів є перспективою щонайбільше двох років.
Про це заявив в ефірі Українського радіо військовий експерт, засновник БО “Реактивна пошта” Павло Нарожний, передає Укрінформ.
Коментуючи перспективу впровадження “розумних” роїв дронів, фахівець зазначив: “Я думаю, це питання максимум 2 років, тому що розвиток штучного інтелекту зараз іде просто семимильними кроками. Усі країни світу роблять абсолютно все для того, щоб бути лідерами в цьому напрямку. Звісно, лідер тут в усякім разі США з компанією NVIDIA, яка виробляє ці всі чипи і програмне забезпечення. Але і ворог, і ми також ідемо за цим семимильними кроками”.
За його словами, проблематика полягає в тому, що на борту безпілотника має бути доволі потужний комп’ютер, на якому буде встановлена тренована система ШІ, яка просто в польоті без оператора зможе ефективно відрізнити ціль і її знищити.
“Коли ми кажемо про рої дронів, то це та сама mesh-мережа. Комунікацію між ними можна порушити РЕБом, і тоді рій перетворюється на поодинокі дрони, які самі по собі будуть менш ефективними”, – зауважив Нарожний.
За його словами, ворожа mesh-мережа наразі є значною проблемою для українських оборонців. Він пояснив принцип її роботи: “Наприклад, у Росії, в Білорусі чи десь у тимчасово окупованому Криму є станція керування “шахедами”. Вони піднімають в повітря один “шахед”, який літає на висоті, скажімо, 5 км, а всі інші летять на територію України. І поки є зв’язок між кожним “шахедом”, бо на кожному з них встановлений цей mesh-модем, який працює як ретранслятор, оператори на станції управління по ланцюгу можуть передавати цей сигнал”.
Знищити цю мережу можна або збивши ретранслятор, який перебуває максимально близько до станції управління, або ж за допомогою засобів РЕБ.
“Але покрити РЕБом всю країну, на жаль, не вийде. Ми можемо так покрити тільки якісь стратегічні об’єкти, можемо поставити такі РЕБи на залізниці, на тепловозах, але покрити всю територію практично нереально. Тому ця ворожа mesh-мережа наразі для нас є великою проблемою”, – сказав експерт.
Як повідомлялося, Україна першою у світі системно масштабує дистанційне керування дронами-перехоплювачами.
У березні 2026 року українські дрони-перехоплювачі знищили понад 33 000 російських безпілотників різного типу, що вдвічі більше, ніж минулого місяця.
Фото: 429 окрема бригада безпілотних систем “Ахіллес”
Війна
Кордон з Росією фактично став лінією фронту, ворог не припиняє штурми
Кордон з РФ фактично став лінією фронту, де тривають активні бої та інтенсивні обстріли з використанням авіації, артилерії та безпілотників.
Про це у телеефірі заявив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко, повідомляє Укрінформ.
«Ворог намагається своїми штурмовими групами атакувати позиції, які утримують наші воїни. В цілому, якщо говорити по всьому кордону в межах Сумської області, в тому числі й тих смуг, де перебувають підрозділи Державної прикордонної служби. До прикладу, вчора штурмові дії були відбиті в межах Юнаківської громади по напрямку населеного пункту Варачине. І якщо говорити про цей відтинок загалом, то ворог не припиняє такі дії і здійснює їх дуже часто. …Наші воїни відбивають ці атаки, і ворог має великі втрати», – сказав Демченко.
За його словами, найбільш активно противник намагається розширити зону контролю у межах Краснопільської та Миропільської громад, а також у Шосткинському районі. Водночас російські заяви про створення «буферної зони» не відповідають дійсності – просування ворога стримують українські захисники.
Ренчик ДПСУ зазначив, що кордон з РФ фактично став лінією фронту, де тривають активні бої та інтенсивні обстріли з використанням авіації, артилерії та безпілотників.
«Просунутися від кордону або навіть в тих зонах бойових дій, зокрема в межах Юнаківської та Хотінської громад, щоб розширити зону свого контролю, просунутися вглиб території України противнику не вдається», – наголосив речник.
Як повідомляв Укрінформ, російським військам не вдалося створити буферну зону вздовж українсько-російського кордону, попри спроби просунутися вглиб території України.
Війна
ВМС знищили безекіпажний катер росіян, який намагався наблизитися до порту в Одесі
Військово-морські сили Збройних сил України знищили російський безекіпажний катер, який намагався наблизитися до одного з одеських портів.
-
Суспільство1 тиждень agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Одеса1 тиждень agoЧорне море під контролем: російський флот втрачає силу
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці
-
Події7 днів agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією