Connect with us

Війна

8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою

Published

on

Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”. 

Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника? 

Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення. 

Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.  

Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є. 

Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.  

Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.  

Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада? 

Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель. 

Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”. 

Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.  

Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?  

Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план. 

Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?  

Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.  

Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю. 

Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.  

Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.  

Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.  

Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.  

Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.  

Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись. 

Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році.  Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре. 

Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?  

Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.  

Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.

Війна

Росіяни намагаються посилити штурмову активність на фронті

Published

on

Російська армія намагається посилити свою штурмову активність на фронті.

Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський заявив у Фейсбуці за результатами доповіді головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського.

За словами Зеленського, “зараз ситуація на фронті доволі напружена – російська армія намагається посилити свою штурмову активність. Але це призводить лише до збільшення їхніх втрат і не зриває наші операції”.

Важливо, підкреслив Президент, що Росія не змогла досягти поставлених цілей у прикордонні Сумщини, Харківщини та на Донеччині і вкотре переносить терміни.

“На Південному напрямку наші підрозділи продовжують реалізацію визначених завдань – я дякую за це кожному підрозділу, кожному солдату, сержанту та офіцеру”, – зазначив Зеленський і додав, що також обговорив із Сирським завдання щодо дипстрайків.

Читайте також: На фронті – 171 зіткнення за добу, на Покровському напрямку відбили 56 ворожих штурмів

Як повідомляв Укрінформ, за даними Зеленського, російські війська з 1 січня по 26 березня цього року втратили 89 тисяч осіб вбитими та важкопораненими.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Війна

Естонія заявила про українські дрони у своєму повітряному просторі

Published

on

Військові Естонії заявили, що в ніч на 1 квітня в повітряному просторі країни зафіксували безпілотники, які відхилилися від курсу під час польоту з України в напрямку Росії. Уламки щонайменше одного дрона були виявлені на території країни, інцидент розслідується.

Збройні сили балтійської країни повідомили у вівторок пізно ввечері, що виявлені в Естонії дрони, ймовірно, були українського походження та прямували до Росії, повідомило інформаційне агентство Reuters 1 квітня.

Раніше у вівторок Естонія заявила, що протягом ночі виявила дрони у своєму повітряному просторі та за його межами, а мовник ERR повідомив про виявлення уламків щонайменше одного дрона.

Речник армії Естонії пізно у вівторок заявив, що кілька безпілотників увійшли до Естонії, і, за оцінками, вони були запущені з України для удару по військових цілях на території Російської Федерації поблизу кордонів Естонії, але “забрели” на територію Естонії.

Окремо, фінська поліція у середу заявила, що дрон, виявлений у Фінляндії у вівторок, не був вітчизняним. Телекомпанія YLE повідомила, не називаючи своїх джерел, що він був українського походження.

Інциденти сталися після того, як українські дрони знову вдарили по російському терміналу експорту нафти поблизу Санкт-Петербурга. Речник армії Естонії заявив, що місія НАТО з патрулювання повітряного простору Балтії відреагувала на загрозу з боку дрона, не уточнивши, чи розбилися якісь дрони на території Естонії.

“Такі інциденти, ймовірно, повторяться найближчим часом і є прямим наслідком повномасштабної війни агресії Росії проти України”, — сказав він.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив у вівторок на прес-конференції, що Україна співпрацює з країнами Балтії та Фінляндією для запобігання майбутнім інцидентам.

“Ми негайно ділимося всією необхідною інформацією, і я можу запевнити вас, що ми ніколи не націлювали дрони на ці країни”, — сказав Сибіга, додавши, що вторгнення були результатом свідомих і навмисних дій Росії.

У неділю у Фінляндії розбився дрон, що стало першим випадком, коли війна в Україні перекинулася на фінську землю. Минулого тижня Естонія, Латвія та Литва повідомили про безпілотники українського походження на своїй території у зв’язку з попередніми атаками на російський нафтовий термінал.

Нагадаємо, що 25 березня 2026 року щонайменше два безпілотники невідомого походження залетіли в Естонію та Латвію з боку РФ під час атак на порти Усть-Луга та Виборг. Один дрон влучив у димар електростанції в естонському місті Аувере, інший впав у прикордонному районі Латвії.

Раніше ми також інформували, що Польща разом із естонською компанією Frankenburg Technologies запускає виробництво недорогих ракет Mark 1 для боротьби з дронами типу “Шахед”. Йдеться про створення доступного засобу ППО для протидії масованим атакам безпілотників.



Джерело

Continue Reading

Війна

Росія проводить приховану примусову мобілізацію на тлі величезних втрат на війні в Україні

Published

on

Російська влада дедалі частіше вдається до заходів прихованої примусової мобілізації на тлі величезних втрат на полі бою та низького рівня набору до війська.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), передає Укрінформ.

Аналітики звернули увагу на постанову губернатора Рязанської області Павла Малкова від 20 березня, згідно з якою середні та великі підприємства, на яких працює від 150 до 500 осіб, зобов’язані відібрати від двох до п’яти працівників для укладення контрактів із Міноборони РФ. Постанова діятиме щонайменше до 20 вересня 2026 року.

«Постанова від 20 березня є продовженням прихованих мобілізаційних заходів Росії, спрямованих на уникнення чергового примусового призову росіян, при цьому забезпечуючи живу силу для фронту в Україні», – вважають в ISW.

Читайте також: Військові кола в РФ закликають Кремль до миру – ISW

Експерти зазначають, що Кремль створює умови для того, щоб зняти із себе відповідальність за приховану мобілізацію, покладаючи на середній і великий бізнес обов’язок із відбору співробітників для підписання контрактів.

ISW зазначає, що у січні цього року рівень набору до російської армії вперше з 2022 року був нижчим від рівня втрат, і очевидно, що Міноборони РФ зазнає труднощів із пошуком нових способів поповнення особового складу та залучення нових верств населення, оскільки ефективність попереднього механізму – надання великої одноразової виплати під час підписання контракту – знизилась наприкінці 2025 року.

«Кремль, імовірно, продовжуватиме проводити в регіонах приховані та поетапні мобілізаційні заходи, які не досягають рівня широкомасштабної примусової мобілізації, щоб компенсувати втрати в Україні», – вважають в ISW.

Як повідомлялося, за оцінкою ISW, влада Кремля готує примусову мобілізацію, оскільки в РФ провалився набір контрактників, зокрема, у безпілотні підрозділи.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.