Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
У Києві та низці областей оголошували повітряну тривогу через загрозу російських БПЛА
У Києві та низці областей оголошували повітряну тривогу через загрозу російських безпілотників.
Як передає Укрінформ, Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі: “БПЛА на півночі Київщини, рухається над Київським водосховищем у напрямку столиці”.
Пізніше оголосили відбій загрози, про це свідчить Мапа тривог.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої російської атаки 24 травня пошкоджені близько 300 обʼєктів, зокрема майже 150 житлових будинків.
У лікарнях Києва перебуває 21 постраждалий, з них двоє дітей. Усього в Києві постраждали 87 людей. Двоє людей загинули.
Війна
Ударом по Києву Путін намагався приховати приниження після параду та невдач на фронті
Масований удар по Києву в ніч на 24 травня, імовірно, став спробою очільника РФ Володимира Путіна приховати приниження після параду у Москві 9 травня та невдач на фронті.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), передає Укрінформ.
«Раніше Кремль погрожував завдати удару по «центрах ухвалення рішень» у Києві, зокрема за допомогою ракети «Орєшнік», якщо українські сили завдадуть удару по російських урочистостях з нагоди Дня перемоги, чого Україна не зробила. Кремль погрожував застосувати ракети «Орєшнік» у дні, що передували Дню перемоги, ймовірно, з метою приховати слабкість Росії та її нездатність надійно захистити значну частину російського повітряного простору від ударів України по глибокому тилу», – зазначають в ISW.
Аналітики інституту розцінили російську атаку по Києву як частину постійних зусиль очільника РФ Путіна, спрямованих на те, щоб «стерти приниження», якого він зазнав під час параду 9 травня. В ISW додали, що Путін ударами по українській столиці намагається продемонструвати «силу» після параду, який зазнав широкої критики.
«Російський удар повністю порушує дух триденного припинення вогню на День перемоги, якого дотримувалася Україна, та демонструє недотримання Путіним будь-яких угод, які не є переважно вигідними для нього», – підкреслили аналітики.
Водночас російські Z-воєнкори назвали ці удари «символічними» і зазначили, що вони відбуваються на тлі невдач РФ на фронті, йдеться у звіті. Окрім цього, вони різко розкритикували удари 24 травня як дорогі, але не корисні з військової точки зору, а також зазначили, що удар «Орєшніка» по Білій Церкві не мав чіткої та військово значущої цілі.
«Російські війська демонструють низьку ефективність на полі бою і не спроможні досягти оперативно значущих успіхів у поточній весняно-літній кампанії 2026 року, тоді як українські сили продовжують контратакувати та завдавати комплексних ударів по російських цілях середньої дальності та в глибокому тилу РФ. Російське військове керівництво, можливо, завдало удару по місту Київ у марній спробі відволікти увагу від невдач Росії на полі бою та продемонструвати силу і потужність як для внутрішньої, так і для міжнародної аудиторії», – наголосили в ISW.
У звіті підкреслюється, що російські війська дедалі частіше використовують масовані удари дронами типу Shahed, щоб придушити українську протиповітряну оборону та підвищити успішність ракетних ударів на тлі високого рівня перехоплення дронів українською ППО.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 24 травня російські війська масовано атакували Україну безпілотниками, ракетами повітряного, морського та наземного базування, застосували загалом 690 засобів повітряного нападу. Основним напрямком удару був Київ.
Начальник управління комунікацій Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат поінформував, що Росія завдала удару ракетою типу «Орєшнік» по району Білої Церкви Київської області, пуск здійснено з полігону Капустін Яр.
Унаслідок російської атаки по Україні постраждали загалом близько сотні людей, четверо загинули.
Війна
Росіяни у цій атаці робили ставку на масовість, а не на ефективність
Російські війська, здійснюючи повітряну атаку 24 травня, робили ставку на масовість, а не на ефективність.
Як передає Укрінформ, це зауважив радник міністра оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов у Фейсбуці.
За словами Бескрестнова, “основну частину збитків знову завдали ракети. На жаль, ракет було занадто багато для наших ресурсів ППО”.
Що стосується “Шахедів”, зауважив він, Сили оборони України продемонстрували кращі показники, ніж у середньому за півріччя.
“Цього разу частка перехоплювачів вже склала понад 40% від усіх збитих “Шахедів”. Позитивна динаміка роботи Міністерства оборони та Сил оборони України за останні 4 місяці очевидна”, – зазначив Бескрестнов.
Він поінформував, що “Шахеди” цього разу, як і минулого, використовували тактику масованої атаки, залітаючи одними маршрутами, намагаючись перевантажити ППО.
За словами Бескрестнова, реактивні “Шахеди” у невеликій кількості намагалися атакувати Київ з півночі, при цьому застосовувалися як “Герань-3”, так і “Герань-4”.
“Шахедів” з керуванням було мало, у цій атаці ворог робив ставку на масовість, а не на ефективність”, – зазначив Бескрестнов.
Він зауважив що “спроб керувати “Шахедами” з РБ цього разу не фіксувалося. Висновки робити зарано. Можливо тому, що весь удар був на Київ, а не на західну частину України, як минулого разу”.
На переконання Бескрестнова, “цілі в Києві були обрані противником лише як привід для удару по місту. Наприклад завод на Лук’янівці, де за роки війни ракетами вже давно рознесли все, що можна було, або територія командування сухопутних військ, де з першого дня війни нікого немає, як і на всіх подібних об’єктах Києва”.
“Нічого технологічно чи тактично нового для себе в цій атаці я не побачив”, – заявив Бескрестнов.
Як повідомляв Укрінформ, начальник управління комунікацій Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат заявив, що винищувачі F-16 непогано попрацювали під час відбиття повітряної масованої атаки росіян 24 травня.
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі відремонтували корпус Єврейської лікарні
-
Події1 тиждень agoНацбанк випустив дві пам’ятні монети на честь митців Розстріляного відродження
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити
-
Війна1 тиждень agoвсі ракети Х-101 виготовлені цьогоріч і мають західні компоненти
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси
-
Політика5 днів agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Війна1 тиждень agoВійна в Україні — бойові дії можуть закінчитися за фінським сценарієм — JPMorgan Chase
-
Відбудова5 днів agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську