Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
Гуляйпільський та Покровський напрямки – найгарячіші, на фронті від початку доби було 48 боєзіткнень
Між Силами оборони України та російською армією від початку доби відбулися 48 бойових зіткнень. Найбільшу активність ворог демонструє на Гуляйпільському, Покровському та Костянтинівському напрямках.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 середи, 4 березня, передає Укрінформ.
“Від початку доби кількість атак агресора уже становить 48”, – йдеться у повідомленні.
За даними Генштабу, продовжуються обстріли прикордонних районів. Сьогодні на Сумщині постраждали населені пункти: Безсалівка, Товстодубове, Волфине, Кореньок, Будки, Іскрисківщина, Манухівка, Соснівка.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках ворог здійснив 80 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, завдав 2 авіаудари із застосуванням п’яти КАБ. Зафіксовано два боєзіткнення.
На Південно-Слобожанському напрямку противник один раз атакував у бік населеного пункту Графське. Наразі спроби ворога просуватися вперед не спостерігаються.
На Куп’янському напрямку противник двічі йшов вперед у напрямку Піщаного та Курилівки.
На Лиманському напрямку українські воїни відбивали три спроби загарбників просунутися в бік Дробишевого, Зарічного та Ставків.
На Слов’янському напрямку окупанти тричі намагалися просунутися на позиції наших військ у бік Дронівки та Рай-Олександрівки.
На Краматорському напрямку агресор атакував тричі у напрямку Оріхово-Василівки, Бондарного та Миколаївки. Одна атака триває.
На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили вісім наступальних дій поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Щербинівки, Іллінівки, Русиного Яру та Софіївки.
На Покровському напрямку з початку доби окупанти 10 разів намагалися потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Никанорівка, Родинське, Гришине, Удачне, Муравка, Молодецьке та у бік Червоного Лиману. Чотири боєзіткнення іще тривають.
На Олександрівському напрямку ворог чотири рази наступав у бік Іванівки, Андріївки-Клевцового, Новогригорівки та у бік Зеленого Гаю. Одне боєзіткнення триває. Крім того, Олександроград, Гаврилівка, Коломийці та Писанці зазнали авіаударів.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 12 атак у районі Гуляйполя та у бік Добропілля, Залізничного та Мирного. Ворог завдав авіаударів у районах Воздвижівки, Гіркого, Рівного, Гуляйпільського, Чарівного. Три боєзіткнення тривають.
На Оріхівському напрямку активних наступальних дій ворога не зафіксовано.
На Придніпровському напрямку окупанти атакували в районі Антонівського моста та острова Білогрудий.
На інших напрямках суттєвих змін в обстановці наразі не відбувається. Спроби ворога просуватися не фіксуються.
Як повідомляв Укрінформ, у східній частині Гришиного Донецької області йдуть бої, росіяни намагаються просунутися до центральних районів села.
Фото: 43 окрема артилерійська бригада імені гетьмана Тараса Трясила
Війна
Нацгвардійці знищили у Бєлгордській області російський «Тріумф»
Бійці спецпідрозділу безпілотних авіаційних комплексів Lasar’s Group Національної гвардії України знищили у Бєлгордській області РФ зенітно-ракетний комплекс С-400 “Тріумф” російських загарбників.
Як передає Укрінформ, про це Нацгвардія України повідомила у Телеграмі та оприлюднила відповідне відео.
“Lasar’s Group НГУ знищили російський ЗРК С-400 “Тріумф” на Бєлгородщині”, – йдеться у повідомленні.
Операція з виявлення і знешкодження ЗРК була проведена спільно з 429-ю окремою бригадою безпілотних систем “Ахіллес” та Угрупованням обʼєднаних сил.
Після проведеної спільної аналітичної роботи аеророзвідка 429-ї ОББС розвідала ворожу територію і виявила зенітно-ракетний комплекс. Інформація про нього була передана підрозділу ударних БПЛА НГУ Lazar’s group”.
“Наші екіпажі здійснили виліт у район зосередження комплексу С-400 “Тріумф” і завдали точних ударів”, – поінформували в Нацгвардії.
Військові підкреслили, що завдяки цьому вдалося суттєво знизити активність російської протиповітряної оборони на Харківському напрямку.
Як повідомляв Укрінформ, оператори безпілотників 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Збройних сил України знищили в Курській області РФ склад БПЛА, обладнання до них, боєприпасів і техніки російських загарбників.
Фото ілюстративне
Війна
Україна в лютому вперше за три роки звільнила більше території, ніж втратила
За даними ISW, з 1 січня цього року українські війська звільнили приблизно 257 квадратних кілометрів. При цьому з 14 по 20 лютого українські війська досягли чистого приросту майже 33 квадратних кілометрів, а з 21 по 27 лютого — чистого приросту приблизно 57 квадратних кілометрів.
«Востаннє Збройні сили України досягли чистого приросту території під час літнього контрнаступу в 2023 році. Тоді в червні вони звільнили 377 квадратних кілометрів, у липні – 257 квадратних кілометрів та 1,47 квадратних кілометрів у вересні», – йдеться у звіті.
Аналітики також звернули увагу на заяву Президента Володимира Зеленського, опубліковану 3 березня, який сказав, що з початку 2026 року українські війська відвоювали 460 квадратних кілометрів території. В ISW зазначили, що їхня методологія картографування недооцінює успіхи України, оскільки відображає максимальні оцінки прогресу просування російських військ доти, доки «не з’явиться достатньо відкритих джерел, які дозволять ISW з упевненістю стверджувати, що російські війська більше не утримують ці позиції».
Крім того, лінія фронту в Україні стала неоднорідною через відсутність суцільних ліній, що додатково ускладнює оцінку реального контролю над територією, зауважили аналітики. Однак вони наголосили, що українські успіхи в лютому 2026 року заслуговують на увагу, незважаючи на розбіжності між даними Зеленського та ISW.
«Успішні локальні контрнаступи України останніх тижнів навряд чи переростуть у великомасштабну контрнаступальну операцію, і російські війська, швидше за все, стабілізують свої позиції та знову почнуть наступати. Однак останні успіхи України на полі бою зірвали плани Росії щодо створення умов для наступу навесні-влітку 2026 року і змусять російські війська створити стабільну оборону, перш ніж розпочати боротьбу за відновлення втрачених позицій», – вважають в ISW.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що російські військові стали слабшими на деяких напрямках фронту.
-
Суспільство5 днів agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство5 днів agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події5 днів agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Одеса5 днів agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна5 днів agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Війна5 днів agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова5 днів agoУкраїна отримала три потужних трансформатори від японського агентства JICA
-
Відбудова5 днів agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів