Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
Нічний вибух у багатоповерхівці Харкова має побутове походження
Поліція розпочала досудове розслідування за фактом вибуху в багатоповерховому будинку в Салтівському районі Харкова вночі 17 січня.
Про це повідомляє у Телеграмі поліція Харківської області, передає Укрінформ.
“Повідомлення про надзвичайну подію надійшло до Харківського районного управління поліції № 2 17 січня близько 01:40. Унаслідок вибуху зруйновано перекриття між п’ятим та шостим поверхами, вибито вікна балкону та квартири. На місці події виявлено тіла двох загиблих – чоловіка 1999 року народження та жінки 1991 року народження”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що, за попереднім висновком експертів, вибухнула газоповітряна суміш.
За даним фактом слідчі внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 270 (порушення встановлених законодавством вимог пожежної або техногенної безпеки) Кримінального кодексу України.
Усі обставини трагедії встановлюються, додали у поліції.
Раніше Укрінформ повідомляв, що в Харкові стався вибух у багатоповерхівці, є загиблі й поранені.
Фото: Нацполіція
Війна
Ворог накопичує сили біля Мирнограда для перерізання логістичних маршрутів ЗСУ
Російські загарбники на Покровському напрямку намагаються накопичувати сили для подальших дій із перерізання логістичних маршрутів українських військових та інфільтрації в Мирноград.
Як передає Укрінформ, про це про це 7-й корпус Десантно-штурмових військ Збройних сил України повідомив у Телеграмі.
Зазначається, що підрозділи 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади 7-го корпусу ШР ДШВ продовжують виконувати бойові завдання в Мирнограді та на його околицях.
«Розуміючи тактику противника, наші десантники у взаємодії із суміжними підрозділами проводять низку пошуково-ударних операцій у прихованих локаціях біля Мирнограда. Саме там ворог намагається накопичуватися для подальших дій із перерізання наших логістичних маршрутів та інфільтрації в місто», – зауважили військові.
Зокрема, ворог використав для такого накопичення територію рибницького господарства.
Проаналізувавши радіоперехоплення, десантники 79-ї ОДШБр встановили позивний російського піхотинця, який перебував в одній із будівель господарства.
Для зачистки десантники ухвалили рішення не проводити відкритий штурм, а підійшли впритул до будівлі та представилися: «Кедр, мы свои. Пришли на помощь».
Після цього штурмовики без спротиву зайшли в будівлю та ліквідували росіянина, який там переховувався.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 16 січня, були зафіксовані 164 бойові зіткнення Сил оборони України з російськими загарбниками.
Фото: АрміяInform
Війна
Польща готова зараз передати Україні чотири МіГ-29
Станом на сьогодні Польща готова передати Україні чотири літаки МіГ-29. Вони вже пройшли перевірку і зараз визначається час та місце їх передачі.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив посол України в Польщі Василь Боднар.
«Станом на сьогодні готовими до передачі є чотири літаки. Вони перевірені українською інспекційною групою і зараз ухвалюється рішення про час, місце і процедуру передачі», – повідомив Боднар.
Він висловив сподівання, що це відбудеться у першому кварталі цього року.
«Думаю, ці МіГи потребуватимуть певної модернізації, але це вже питання до військових. У результаті кожна зі сторін отримає те, чого потребує, оскільки українська сторона має намір передати польській частину дронового потенціалу України. Для того, щоб зміцнення оборонних спроможностей виглядало конструктивно для обох сторін, запропоновано такий механізм співпраці», – зазначив посол України в РП.
Боднар підкреслив, що загалом планується передача близько десяти літаків цього типу.
«Час їхньої передачі залежатиме від спроможності їх приймати, готовності цих літаків до безпосереднього застосування і нашої готовності презентувати щось взамін. Звичайно, треба врахувати, що це літаки, які закінчили свою службу у Польщі, але можуть використовуватися в бойових умовах в Україні», – додав посол України в РП.
Раніше ексміністр національної оборони Польщі Януш Онишкевич в коментарі Укрінформу зазначив, питання про передачу Україні кількох польських МіГ-29 вирішено, тривають технічні консультації щодо передачі Києвом Варшаві певних технологій виробництва БПЛА, ракет. За його словами, ці консультації триватимуть ще кілька тижнів, а передача літаків може відбутися в лютому.
-
Усі новини7 днів agoНаречена Клопотенка – що відомо про обраницю відомого шеф-кухаря
-
Суспільство5 днів agoПонад 30 тисяч родин в Одеському районі залишились без світла через нічний обстріл
-
Війна1 тиждень agoТанкер Марінера — захопленим США судном РФ володіє бізнесмен з Криму
-
Війна1 тиждень agoАтака на Одеську область — ЗС РФ вдарили по портах, є загиблий — фото
-
Політика1 тиждень agoексперт про намір Туреччини долучитися до гарантій безпеки для України
-
Усі новини1 тиждень agoна небі можна буде побачити рідкісне явище
-
Суспільство1 тиждень agoНаціональну велику мовну модель планують вивести для тестування навесні
-
Події1 тиждень agoВікторія Амеліна посмертно отримала Премію Мура за найкращу книгу про права людини 2025