Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
ЗСУ знищили штурмову групу росіян на мотоциклах на Лиманському напрямку
Бійці 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго знищили російських військових, які атакували українські позиції на мотоциклах під прикриттям туману на Лиманському напрямку.
Війна
Війна в Україні — РФ використовує жителів ТОТ як одноразових солдатів
Мобілізованих на тимчасово окупованих територіях українці росіяни використовують як “одноразових солдатів”. Їх відправляють у наступ, щоб виявити позиції Сил оборони.
Про жорстокі методи окупантів на війні в Україні командир підрозділу “Барні” 10 окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс” Степан Барна розповів в ефірі “Київ24” 2 грудня. Він зазначив, що складна ситуація зберігається на ділянках фронту, де Кремль намагається досягти певної політичної мети та “побудувати свій успіх”.
“Тому очевидно, що Куп’янськ, Сіверськ, Покровськ і так далі — ці міста, принаймні, наскільки мені відомо, є такими проблемними, тому що ворог намагається їх коштом побудувати якусь ідеологічну перемогу для внутрішнього споживача”, — сказав командир.
За словами Степана Барни, окупанти відправляють “на знищення” українців, мобілізованих з тимчасово окупованої території з 2014 року. Російські військові називають таких солдатів “одноразками”.
“Вони так говорять по радіостанціях: “Пішла “одноразка””. Її ключова ідея — це виявлення позицій Сил оборони. На жаль, такі факти мають місце, і війна набула достатньо жорстокого характеру”, — зазначив командир підрозділу “Барні”.
Нагадаємо, 1 грудня начальник відділення комунікацій 63-ї окремої механізованої бригади сухопутних військ Збройних сил України Ростислав Ящишин повідомляв про критичну ситуацію в Лимані та розповідав, що росіяни на цьому напрямку кидають на штурми темношкірих чоловіків, імовірно, найманців з Африки.
Підполковник Юрій Мироненко, заступник міністра оборони України з інновацій в опублікованому 25 листопада інтерв’ю Business Insider розповідав, що окупанти використовують туман для проникнення через позиції українських військових — у таких умовах знижується ефективність безпілотників.
Війна
У Польщі висунули обвинувачення росіянину за керування диверсійно-шпигунською групою
Польська прокуратура висунула обвинувачення громадянину Росії Міхаїлу Міргородському за керування диверсійно-шпигунською групою, яка діяла у 2023 році на території Польщі в інтересах ФСБ.
Про це повідомляється на сайті Національної прокуратури Польщі, передає Укрінформ.
Як зазначається, прокурор Люблінського відділу Національної прокуратури РП отримав докази, що дозволяють встановити та висунути обвинувачення особі, яка керувала організованим злочинним угрупованням, що діяло у Польщі в інтересах ФСБ у 2023 році.
«Підозрюваний, громадянин Росії Міхаїл Міргородський, організовував діяльність російської розвідки в Польщі та керував злочинним угрупованням, яке здійснювало шпигунську, диверсійну, підривну та пропагандистську діяльність в інтересах цієї розвідки. Підозрюваний зараз перебуває у розшуку, зокрема, на нього видано ордер на арешт»,- повідомили у Національній прокуратурі Польщі.
Як зазначає прокуратура, 28-річний Міргородський, перебуваючи на території Росії, організував на території Польщі наступні дії: спостереження за військовою технікою, встановлення GPS-передавачів, пристроїв відеозапису, зокрема біля об’єктів критичної інфраструктури, включаючи аеропорти, залізничні станції, військові об’єкти та логістичний термінал на польсько-українському кордоні. Він також організував в Польщі диверсійно-пропагандистську діяльність: друк та розповсюдження проросійських, антиукраїнських та антинатовських листівок. Росіянин також відповідав за акти саботажу і диверсій, зокрема побиття громадян України та білоруських дисидентів, а також підпали їхнього майна.
Міргородському висунуто п’ять обвинувачень: створення та керування організованою злочинною групою; організація і керування діями іноземної розвідки; керування діями, спрямованими на спричинення катастрофи в наземному русі; схиляння інших до насильства та нищення майна; фінансування заходів терористичного характеру.
Зловмисник не перебуває на території Польщі, тому прокурор оголосив Міргородського у розшук, зокрема шляхом видачі червоної ноти Інтерполу.
Прокуратура повідомляє, що у червні-липні 2023 року Агенція внутрішньої безпеки Польщі затримала загалом 16 осіб (12 громадян України, трьох білорусів і росіянина), яким прокуратура висунула обвинувачення щодо дій в інтересах російської розвідки. У листопаді 2023 року суд в Любліні засудив усіх до шести років позбавлення волі.
На підставі зібраних даних прокуратура висунула обвинувачення ще вісьмом особам: трьом білорусам, двом росіянам (зокрема Міргородському), а також по одному громадянину України, Польщі та Литви. Четверо з цих осіб обвинувачують в участі в організованій злочинній групі на території Польщі. Більшості з них обвинувачення не висунуті, оскільки наразі вони не перебувають у Польщі.
Як повідомляв Укрінформ, Варшава ініціює європейський ордер на арешт двох громадян України, причетних до диверсії на польській залізниці.
Раніше у Польщі оголосили в розшук двох громадян України – 41-річного Євгенія Іванова і 39-річного Олександра Кононова – у справі про диверсію на польській залізниці.
Польські спецслужби затримали чотирьох осіб, які могли бути причетними до терактів на польській залізниці, трьох із них після допиту відпустили.
Прокуратура у Польщі висунула обвинувачення громадянину України Володимиру Б. у пособництві вчинення диверсії на залізничній інфраструктурі 15-16 листопада в інтересах російської розвідки.
Фото: pixabay.com/CC0 Public Domain
-
Відбудова1 тиждень agoВідновлення пункту пропуску «Орлівка» може тривати кілька тижнів
-
Події6 днів agoФільм «Ти – космос» за перший вікенд прокату зібрав ₴8,7 мільйона
-
Одеса6 днів agoНічна атака на Одещину: пошкоджено порт і тепломережі
-
Політика6 днів agoТуреччина пропонує почати мирний процес із домовленості з припинення вогню по енергетиці та портам
-
Суспільство6 днів agoПогрожував ув’язненням та відрахуванням: посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів
-
Політика6 днів agoЛист Орбана про блокування допомоги Україні не створює нових загроз, робота з ЄС триває
-
Відбудова6 днів agoНімеччина виділить додаткові €32 мільйони на відновлення української енергетики
-
Усі новини6 днів agoу людей і золотих ретриверів знайдено спільні гени