Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
На фронті від початку доби
Російські окупаційні війська станом на 16.00 61 раз атакували позиції Сил оборони України.
Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомляє пресслужба Генштабу ЗСУ.
«Тривають артилерійські обстріли прикордонних районів. Сьогодні на Сумщині постраждали населені пункти Рогізне, Бачівськ, Сопич, Рижівка, Безсалівка, Бунякине, Прогрес, Нескучне, Яструбщина, на Чернігівщині – Сеньківка», – йдеться в повідомленні.
За інформацією Генштабу, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках відбулося п’ять боєзіткнень, одне з яких ще триває. Противник завдав сім авіаційних ударів, скинув 15 керованих бомб, здійснив 46 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, три із яких – із застосуванням реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку противник чотири рази штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Шев’яківка, Лиман та у напрямку Ізбицького. Одне боєзіткнення триває.
На Куп’янському напрямку сьогодні ворог двічі атакував у районах Ківшарівки та Куп’янська.
На Лиманському напрямку відбулося шість спроб загарбників просунутися у бік населених пунктів Греківка, Макіївка, Новомихайлівка, Лиман та Діброва. Три боєзіткнення тривають.
На Слов’янському напрямку Сили оборони успішно зупинили спробу загарбників просунутися вперед поблизу населеного пункту Різниківка.
На Краматорському напрямку противник отримав відсіч у районі населеного пункту Маркове.
На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили дев’ять атак поблизу Костянтинівки, Іллінівки та Русиного Яру. Два боєзіткнення тривають до цього часу.
На Покровському напрямку з початку доби окупанти 17 разів намагалися потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Вільне, Новий Донбас, Родинське, Новоолександрівка, Шевченко, Покровськ, Гришине, Удачне та Новопавлівка. Одне боєзіткнення триває дотепер.
На Олександрівському напрямку ворог один раз наступав у районі населеного пункту Січневе.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили 14 ворожих атак у районах населених пунктів Мирне, Добропілля, Воздвижівка, Гірке, Залізничне, Гуляйпільське та Чарівне.
На Оріхівському напрямку наші захисники зупинили одну ворожу атаку в районі населеного пункту Щербаки.
На Придніпровському напрямку російські загарбники один раз атакували в районі острова Білогрудий.
За інформацією пресслужби, на інших напрямках суттєвих змін в обстановці наразі не відбувається. Спроб ворога просуватися не зафіксовано. Українські війська виснажують ворога вздовж усієї лінії бойового зіткнення та в тилу.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 27 травня, були зафіксовані 317 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.
Війна
Противник планує перекинути десантників на південь для активізації бойових дій
Ворог активізувався на окремих ділянках Оріхівського напрямку, планує перекидати штурмовий десантний батальйон для інтенсифікації наступу.
Як передає Укрінформ, про це в телеефірі заявив речник Сил оборони Півдня полковник Владислав Волошин.
«Противник активізувався на деяких ділянках на Оріхівському напрямку і провів за минулу добу тут дев’ять штурмів наших позицій. Зазвичай ми фіксували три-чотири на ділянках фронту біля Степногірська і біля Малих Щербаків, Щербаків.
Це підтверджує дані нашої розвідки про те, що він проводив перегрупування, підтягував на передові позиції особовий склад штурмових груп, проводив інфільтрацію свого особового складу, своїх диверсійних груп в глибину нашої оборони. Ми, звичайно, їх знищували, але ворог вже почав дещо активізуватись. За даними нашої розвідки, на Оріхівській напрямок з резерву командувача їхнього угруповання «Днєпр» генерала Теплинського, який є ще й до того командувачем їхніх повітряно-десантних військ, буде перекинутий штурмовий десантний батальйон для того, щоб тримати високий темп штурмових дій», – повідомив Волошин.
Він додав, що на південних напрямках ситуація буде напружена як Гуляйпільському, так і на Оріхівському та Олександрівському напрямках.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 27 травня, були зафіксовані 317 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.
Війна
Gripen для України — Швеція передасть 16 винищувачів
Україна домовилася про закупівлю до 20 шведських винищувачів Gripen, а також отримає ще 16 літаків як допомогу від Швеції. Перші борти можуть надійти вже протягом найближчих 10 місяців, а українські пілоти вже почали навчання.
Про це повідомили на зустрічі президента України Володимира Зеленського з премʼєр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном.
У спільній заяві політики зазначили, що Україна та Швеція запускають масштабну оборонну угоду для посилення української ППО.
Як зазначається, першим кроком уряд Швеції надає можливість придбати до 20 винищувачів Gripen E/F. Для цього Україна планує спрямувати 2,5 мільярда євро з кредиту ЄС у межах Ukraine Support Loan.
Після реалізації цієї угоди Швеція також має намір передати Україні 16 винищувачів Gripen C/D у межах двосторонньої допомоги.
У заяві також повідомили, що Швеція представила свій найбільший пакет військової допомоги Україні. До нього, окрім передачі Gripen C/D, входять далекобійне озброєння, боєприпаси, засоби радіоелектронної боротьби та підтримка інновацій.
Раніше Україна називала Gripen у модифікаціях C/D одними з найбажаніших літаків для посилення бойової авіації.
Раніше аналітики Defense Express оцінювали кількість винищувачів JAS 39 C/D на озброєнні Швеції приблизно у 100 літаків. Експерти також вважали, що у найближчій перспективі ці винищувачі матимуть перевагу над уживаними українськими F-16 та Mirage 2000F-5, зокрема завдяки ракетам класу “повітря-повітря” Meteor із дальністю ураження до 200 кілометрів.
Defender Media повідомляло, що Україна отримає лазерну зброю “Тризуб”. Тоді Фокус пояснював, чим вона перевершує системи Iron Beam та DragonFire.
Також у квітні Володимир Зеленський заявляв, що Нідерланди передадуть Україні протимінний корабель класу Alkmaar.
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україну повернули останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини
-
Політика1 тиждень agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Відбудова1 тиждень agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила павільйон на Всесвітньому урбаністичному форумі у Баку
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей оголосили повітряну тривогу через загрозу балістики
-
Політика1 тиждень agoРозраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі
-
Події1 тиждень agoСтартує робота над фільмом про науковця з Одеси, що створив вакцини від холери та чуми
-
Суспільство1 тиждень agoПодарунки, 21 авто та 171 мільйон у готівці: як жила політична еліта Миколаївської міськради Анонси