Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
Росіяни від початку доби здійснили 42 атаки, найгарячішим є Покровський напрямок
Російська армія від початку доби 42 рази атакувала позиції українських оборонців. Найбільше тисне на Покровському напрямку.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 суботи, 7 березня, передає Укрінформ.
Росіяни сьогодні обстріляли Безсалівку, Волфине, Вільчу, Суходіл, Кучерівку, Кислу Дубину, Бояро-Лежачі, Ходине, Рогізне, Будки, Прогрес, Іскрисківщину, Нововасилівку та Березу Сумської області.
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках загарбники вже 68 разів ударили по населених пунктах та позиціях українських оборонців, зокрема двічі – із реактивних систем залпового вогню, тричі – з авіації. Застосували, серед іншого, вісім керованих авіабомб.
На Південно-Слобожанському напрямку війська РФ тричі атакували в бік Графського, Вільчі та Зибиного. Одна штурмова дія триває.
На Куп’янському напрямку російська армія двічі йшла вперед у бік Ківшарівки й Новоосинового.
На Лиманському напрямку українські захисники відбивали одну ворожу спробу просунутися в бік Середнього.
На Слов’янському напрямку росіяни тричі намагалися просунутися на позиції Сил оборони в бік Рай-Олександрівки, Платонівки та Калеників. Одна їхня атака триває.
На Краматорському напрямку армія РФ атакувала в бік Міньківки.
На Костянтинівському напрямку російські війська виконали дев’ять наступальних дій поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Щербинівки, Іллінівки, Софіївки й Новопавлівки. Один бій триває.
На Покровському напрямку від початку доби загарбники 13 разів намагалися потіснити Сили оборони із займаних позицій у районах Нового Донбасу, Родинського, Новоолександрівки, Котлиного, Удачного, Новомиколаївки й Новопідгородного. Два боєзіткнення тривають.
На Олександрівському напрямку росіяни тричі наступали в бік Вербового й Новогригорівки. З авіації завдали ударів по Писанці, Покровському та Чорненковому.
На Гуляйпільському напрямку ворог здійснив сім атак у районі Добропілля, Залізничного, Варварівки та Мирного. Два боєзіткнення тривають.
Російська авіація вдарила в районах Світлої Долини, Зеленої Діброви, Копанів, Чарівного та Рівного.
На Оріхівському напрямку загарбники сьогодні ще не проводили активних наступальних дій. Натомість завдали авіаударів по районах Веселянки й Малокатеринівки.
На Придніпровському напрямку війська РФ також ще не вдавалися до спроб поліпшити своє становище.
На інших напрямках ситуація суттєво не змінилася. Нових спроб просування загарбників немає.
Українське військо виснажує ворога вздовж усієї лінії бойового зіткнення та в тилу.
Як повідомляв Укрінформ, на Куп’янському напрямку десантники знищили групу російських військових, які намагалися закласти міни в районі Загризового.
Війна
Цієї зими понад 100 росіян здались у полон завдяки роботі безпілотних підрозділів
Цієї зими понад 100 російських загарбників здались у полон завдяки роботі безпілотних підрозділів.
Як передає Укрінформ, про це міністр оборони України Михайло Федоров повідомив у Фейсбуці.
Він також оприлюднив відео, як російські військові здаються у полон українським дронам, а оператори БПЛА супроводжують їх до українських позицій.
За словами міністра, “цієї зими 100+ окупантів склали зброю завдяки роботі безпілотних підрозділів. Кожен такий полонений – це можливість повернути наших захисників додому”.
Як повідомляв Укрінформ, за даними Федорова, Сили оборони України за три зимові місяці ліквідували майже 92,5 тисячі російських загарбників, більшість – за допомогою безпілотників.
Фото надане пресслужбою Михайла Федорова
Війна
Сили ППО знешкодили 19 російських ракет та 453 безпілотники
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі.
З 18:00 п’ятниці, 6 березня, ворог завдав комбінованого удару по об’єктах критичної інфраструктури України із застосуванням ударних БПЛА, ракет наземного та морського базування.
Усього радіотехнічні війська Повітряних сил зафіксували 509 засобів повітряного нападу:
- дві гіперзвукові ракети “Циркон” (район пуску – тимчасово окупований Крим);
- 13 балістичних ракет “Іскандер-М”/С-400 (райони пуску – Брянська, Курська, Воронезька області);
- 14 крилатих ракет “Калібр” (район пуску – акваторія Чорного моря);
- 480 ударних БПЛА типу Shahed, “Гербера”, “Італмас” і безпілотники інших типів із напрямків: Брянськ, Курськ, Орел, Шаталово, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ (РФ), Гвардійське, Чауда (Крим), і близько 290 із них – типу Shahed.
Основними напрямками удару були Київ, Харків, Житомирська, Хмельницька та Чернівецька області.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 09:00 суботи, 7 березня, ППО збила / подавила 472 цілі – 19 ракет та 453 безпілотники різних типів:
- 8 балістичних ракет “Іскандер-М”/С-400;
- 11 крилатих ракет “Калібр”;
- 453 БПЛА різних типів.
Зафіксовані влучання 9 ракет та 26 ударних дронів на 22 локаціях, а також падіння збитих (уламків) БПЛА на п’яти локаціях.
Інформація щодо однієї ворожої ракети уточнюється.
Атака триває, в повітряному просторі ворожі БПЛА.
Як повідомляв Укрінформ, у Харкові семеро людей загинули внаслідок влучання російської балістичної ракети у житлову багатоповерхівку вночі 7 березня.
В Одесі під час масованої ракетно-дронової атаки сталося влучання в об’єкт інфраструктури.
У Києві наслідки російської повітряної атаки зафіксували у Голосіївському, Деснянському і Дніпровському районах.
-
Суспільство1 тиждень agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство1 тиждень agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події1 тиждень agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Одеса1 тиждень agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна1 тиждень agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна отримала три потужних трансформатори від японського агентства JICA
-
Війна1 тиждень agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова1 тиждень agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів