Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
На фронті від початку доби
Російська армія від початку доби 79 разів атакувала позиції Сил оборони України. Найбільше ворог тисне на Костянтинівському та Слов’янському напрямках, підвищену активність проявляє на Північно-Слобожанському та Курському.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 четверга, 9 липня, передає Укрінформ.
Росіяни продовжують обстрілювати українське прикордоння з артилерії. Під ворожим вогнем сьогодні опинилися Волфине, Сопич, Бачівськ, Кореньок, Рижівка, Яструбщина, Уланове, Гірки й Потапівка Сумської області, Бучки Чернігівської області.
Із авіації загарбники вдарили по Вільній Слободі.
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках російські війська 11 разів атакували позиції Сил оборони. Шість атак досі тривають. Також на цій ділянці фронту ворог 34 рази обстріляв населені пункти та позиції захисників, зокрема п’ять разів – із реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку армія РФ сім разів намагалася прорвати оборону в районах Лимана, Вовчанська й Артільного, у бік Зибиного та Шев’яківки. Два бойові зіткнення досі тривають.
На Куп’янському напрямку росіяни здійснюють дві атаки в бік Курилівки.
На Лиманському напрямку українські захисники відбивали вісім ворожих спроб просування в бік Борової, Ставків, Лимана, Діброви й Озерного. П’ять боєзіткнень досі тривають.
На Слов’янському напрямку оборонці відбивали 15 російських атак у бік Рай-Олександрівки, у районі Кривої Луки, Закітного й Різниківки. Два боєзіткнення досі тривають.
На Краматорському напрямку захисники України відбили дві ворожі атаки в бік Тихонівки.
На Костянтинівському напрямку оборонці відбивали 16 атак російської армії в районах Костянтинівки, Іллінівки, Іванопілля й Русиного Яру. Чотири атаки досі тривають.
На Покровському напрямку від початку доби росіяни сім разів намагалися потіснити Сили оборони із займаних позицій у районах Дорожнього, Новоолександрівки й Удачного, у бік Шевченка та Сергіївки. Одне боєзіткнення триває.
На Олександрівському напрямку загарбники тричі намагалися просунутися в районі Толстого.
На Гуляйпільському напрямку українські оборонці відбивали сім ворожих атак у бік Добропілля, Воздвижівки, Залізничного, Цвіткового та Чарівного. Два боєзіткнення тривають.
На Оріхівському напрямку захисники відбили одну атаку російських військ у районі Щербаків.
На Придніпровському напрямку армія РФ сьогодні ще не починала наступальних дій.
На інших напрямках фронту без суттєвих змін. До спроб просування загарбники не вдаються.
Українське військо виснажує ворога вздовж усієї лінії бойового зіткнення та в тилу.
Як повідомляв Укрінформ, російська армія демонструє ознаки виснаження, проте зберігає значний наступальний потенціал.
Фото: Генштаб
Війна
На фронті зросла кількість логістичних та евакуаційних місій із використанням НРК
У червні підрозділи Сил оборони виконали за допомогою наземних роботизованих комплексів (НРК) понад 16 600 логістичних та евакуаційних місій.
Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомив міністр оборони України Михайло Федоров.
«У червні підрозділи Сил оборони виконали за допомогою наземних роботизованих комплексів понад 16 600 логістичних та евакуаційних місій. Це на 18,6% більше, ніж у травні», – зазначив Федорова.
За його словами, сьогодні НРК дедалі частіше виконують завдання на найнебезпечніших ділянках фронту. Вони доставляють боєприпаси та харчування, евакуюють поранених бійців, виконують логістичні завдання. Кожна місія, яку виконує робот замість військового, – це потенційно врятоване життя.
Міністр зазначив, що за виконані місії підрозділи отримують єБали, які через Brave1 Market можуть обміняти на дрони, НРК, засоби РЕБ та інші технології. Завдяки цій системі видно верифіковані результати застосування роботизованих комплексів і є можливість швидше масштабувати ефективні рішення.
«Щоб масштабувати використання НРК на фронті, МОУ на цей рік значно збільшило потребу та закупівлі роботизованих комплексів. На 2026 рік Агенцією оборонних закупівель уже законтрактовано понад 22 тисячі НРК, які поступово доставляють на фронт. Контрактування продовжується, до кінця року плануємо закупити значно більше НРК», – повідомив Федоров.
Також він зауважив, що за завданням Президента продовжується забезпечення технологічної переваги України та масштабування технологій, які допомагають зберігати життя українських військових.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство оборони України з початку року кодифікувало і допустило до експлуатації в Силах оборонипів сотні наземних роботизованих комплексів.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Війна
Ми постійно аналізуємо фідбеки від бригад
Програма базової загальновійськової підготовки (БЗВП), за якою проводиться навчання курсантів у 199-му навчальному центрі Десантно-штурмових військ ЗСУ, повністю відповідає вимогам війни.
Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив заступник начальника навчального центру з навчальної роботи полковник Олександр Гуліцький.
«У 199-му навчальному центрі ми проводимо БЗВП за програмою базової загальновійськової підготовки шостого видання. У ній передбачено, що до 20% можна вносити зміни. Ми трішки вдосконалили підготовку та погодили зміни з командувачем ДШВ. Ті знання, вміння та практичний досвід, які зараз дають мобілізованим, повністю забезпечують їм можливість вижити на полі бою… На даний час наша програма повністю відповідає реаліям і вимогам, які диктує війна», – зазначив Гуліцький.
За його словами, фахівці навчального центру постійно вдосконалюють такі напрямки, як протидія БпЛА, використання засобів радіоелектронної боротьби, вогнева підготовка. Зокрема, розробляються нові вправи, які після затвердження впроваджують у практичну підготовку курсантів.
«Ми постійно аналізуємо фідбеки від бригад, наші експертні групи виїжджають у частини Десантно-штурмових військ і за рахунок цього аналізу впроваджуємо зміни», – зазначив полковник.
За його словами, у навчальному центрі також переглянули курси підвищення кваліфікації інструкторського складу і з огляду на фідбеки від бойових бригад дещо скоротили терміни підготовки. Зокрема, об’єднали курси підвищення кваліфікації з вогневої і тактичної підготовки.
Своєю чергою іноземні партнери аналізують досвід Десантно-штурмових військ, набутий на полі бою, та впроваджують у себе, зазначив Гуліцький.
“Наприклад, країни-партнери знову почали викладати штурм траншеї. Звернули увагу й на маршову підготовку. Якщо раніше в них передбачалося, що до передньої лінії зіткнення військовослужбовці потрапляли за допомогою транспорту, то зараз реалії війни вимагають, що військовий повинен пройти більше 10 кіломерів до своєї позиції”, – зазначив полковник.
Протидія БпЛА також є одним із елементів, який впроваджують країни-партнери, додав він.
«Основне, що їх (партнерів – ред.) вражає під час відвідувань наших заходів, – процес організації та проведення самої підготовки. Наприклад, у нас вона відрізняється тим, що облаштовуються додаткові навчальні місця з інженерної, тактичної, вогневої підготовки, тактичної догоспітальної допомоги… У партнерів таких підходів немає, і можливо, вони їх запозичать у нас», – підкреслив полковник.
Він зауважив, що закордонна програма підготовки аналогічна українській, але у ДШВ вона динамічніша.
Як повідомляв Укрінформ, Сухопутні війська ЗСУ запровадили оновлену програму базової загальновійськової підготовки в шести навчальних центрах.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Суспільство1 тиждень agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Політика1 тиждень agoСибіга зустрівся з главою МЗС Південної Кореї
-
Політика1 тиждень agoРосія продає смерть, це некрономіка
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із JICA відновлення та розвиток української енергетики
-
Усі новини1 тиждень agoтоп 3 моделі на різний бюджет (фото)
-
Усі новини5 днів agoПара з різницею у віці