Connect with us

Війна

8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою

Published

on

Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”. 

Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника? 

Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення. 

Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.  

Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є. 

Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.  

Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.  

Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада? 

Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель. 

Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”. 

Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.  

Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?  

Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план. 

Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?  

Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.  

Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю. 

Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.  

Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.  

Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.  

Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.  

Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.  

Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись. 

Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році.  Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре. 

Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?  

Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.  

Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.

Війна

Активність ворожих ДРГ за останній час суттєво знизилась

Published

on

Речник Держприкордонслужби Андрій Демченко повідомив, що активність ворожих диверсійно-розвідувальних груп за останній час суттєво знизилась.

Про це він сказав в ефірі телемарафону, передає Укрінформ.

«Знизилась, але повністю такі спроби не зникли, і більшість випадків (ДРГ – ред) ми продовжуємо фіксувати в межах Сумської області», – сказав він.

Водночас він зауважив, що розслаблятися не можна, бо тактика дії диверсійно-розвідувальних груп вкрай відрізняється від тих самих малих піхотних груп, які ворог направляє виключно як «живе м’ясо» для того, щоб через втрату своїх солдат пробувати просуватися вглиб території країни.

Читайте також: Захопили важливі трофеї й повернули позиції: бійці ССО ліквідували ворожу групу на Донеччині

Диверсанти діють інакше, зокрема, щоб захопити в полон наших військовослужбовців, знищити позицію, розмінувати місцевість. І головне – розвідати побудову нашої оборони, аби туди бити вже в подальшому з більш потужного озброєння, відзначив Демченко.

Як повідомляв Укрінформ, головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський заявив, що у районі Покровська та Мирнограда українські підрозділи активними діями блокують спроби росіян накопичити штурмові піхотні групи та просуватися в обхід цих міст.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сирський окреслив ключові зміни — деталі

Published

on

Представники українського командування розповіли про реформу мобілізації та армії. Серед іншого, ішлося про зміни в системі підготовки та розподілі поповнення по бойових бригадах. Втім, є напрямки, яких реформи поки не торкнулись.

У грудні 2025 року головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розповів про зміни в процесі мобілізації. Інші представники українського командування уточнили, як відбувається реформа в армії. Фокус зібрав основні тези військових, які показують напрямок змін у війську.

Мобілізація ЗСУ — які будуть зміни

8 грудня Сирський опублікував допис у Telegram, який стосувався мобілізації в ЗСУ. У дописі нагадується про наступ РФ і про те, що Україні слід “посилювати обороноздатність та зміцнювати своє військо”. Головнокомандувач озвучив основні пункти реформи, яка стосується покращення підготовки бійців.

  1. Основними напрямками поповнення ЗСУ залишаються мобілізація, рекрутинг та “нові контракти”.
  2. Базова військова підготовка триватиме 51 день. Плюс люди пройдуть навчання з військової спеціальності (14-40 днів) та матимуть адаптаційний період (тривалість не уточнюється).
  3. Покращать рівень підготовки інструкторів, які навчають новобранців, краще обладнають навчальні центри.
  4. Особливу увагу приділятимуть першим дням у навчальних центрах, оскільки саме тоді стається велика кількість СЗЧ. Сирський сказав, що буде “комплексної програми з адаптації”, але не пояснив, у чому вона полягатиме.
  5. Проведуть реформу навчальних програм відповідно до кращих зразків.
  6. Навчальні центри розташовуватимуть подалі від фронту, у центрі та на заході України. Також головнокомандувач запевнив, що збудують якісні укриття.

У контексті мобілізації в ЗСУ Сирський не торкнувся питань терцентрів комплектування, бронювання, відстрочок, виїзду молоді за кордон тощо. Тим часом у червні головнокомандувач відреагував на інциденти з ТЦК і заявив, що потрапляння в армію не повинне бути “шоком”, а робота військкомів має стати “прозорою”.

Представники командування — про реформи у війську

Заступник керівника офісу президента, полковник Павло Паліса повідомив про зміну підготовки мобілізованих та розподіл новобранців по бригадах.

Процес мобілізації та підготовки

Паліса пояснив, що мобілізованих будуть розподіляти по бригадах до початку БЗВП. Це робиться для того, щоб новобранці могли готуватись відповідно до вимог того підрозділу, у якому будуть служити.

Зауважується, що не усі бригади мають навчальні бази, але це питання вирішать. Тим часом підготовку відбуватиметься у навчальних центрах і навчальних батальйонах армійських корпусів.

Процес розподілу

Зі слів Паліси, розподіл мобілізованих буде “справедливим, рівномірним та передбачуваним”. Це означає, що кожна бойова бригада регулярно отримуватиме певну кількість бійців: зменшать кількість “ручних рішень” щодо розподілу.

“Має запрацювати чітка система, яка дає командирам можливість планувати відновлення та навчання особового складу”, — ідеться у дописі від 6 грудня.

Командувач НГУ Олександр Півненко під час виступу на форумі Digital Defence Forum уточнив, що мається на увазі. Бригади отримуватимуть 50-100 нових бійців щомісяця залежно від напруженості ділянки фронту і того, чи достатньо такої кількості.

“Нам потрібно, щоб ці 50–100 людей на місяць підсилювали бригади точково. Сьогодні мобілізація не така, як хотілося б — відсотків на 30% не вистачає”, — навели слова офіцера на порталі “РБК-Україна”.

Мобілізація та терцентри комплектування

Після убивства військовослужбовця ТЦК Юрія Бондаренка про проблему з процесом мобілізації висловилась військова омбудсменка Ольга Решетілова. Посадовиця заявила, що військо не зобов’язане займатись призовом громадян в армію. Насправді це функція виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та правоохоронців, заявила вона.

“4,5 мільйони українських військовозобов’язаних громадян ще не взялися за свій шмат [роботи в Силах оборони]”, — ідеться у дописі.

Органи влади поки не ініціювали нормативно-правові акти, які змінили б поточну ситуацію.

Проблеми СЗЧ в армії

Ще одна проблема війська — самовільне залишення частини (СЗЧ). Згідно з даними порталу “Опендатабот”, протягом 10 місяців 2025 року відкрили 162 тис. кримінальних проваджень щодо СЗЧ. При цьому до суду дійшло близько 8 тис. справ (5%).

Заступник командира 3-го армійського корпусу Дмитро Кухарчук озвучив причини СЗЧ. Серед них — несправедлива мобілізація (завелика кількість броні та відстрочок), низький рівень підготовки, відсутність ідеологічної підготовки, не розвинута сержантська ланка, застаріле військове спорядження у бойових підрозділів.

Зазначимо, восени родичі бійців 125 бригади ЗСУ розповіли про проблеми підрозділу, який тримав позиції у Запорізькій області. Бійці перебували біля Ольгівського та Полтавки й потрапили під сильну атаку ЗС РФ, після якої були значні втрати.

Нагадуємо, у Львові триває справа підозрюваного у нападі на військовослужбовця ТЦК Юрія Бондаренка.



Джерело

Continue Reading

Війна

Україна до кінця року отримає через PURL озброєння на $5 мільярдів

Published

on

Україна до кінця року отримає через механізм швидкої допомоги PURL військове обладнання зі складів США на суму близько 5 мільярдів доларів. Йдеться про системи ППО, боєприпаси та критичні запчастини.

Як передає Укрінформ, про це заступниця Генерального секретаря НАТО Радмила Шекерінська заявила в інтерв’ю Суспільному.

Шекерінська підкреслила, що саме PURL забезпечує найбільш нагальні потреби України.

“Левова частка засобів протиповітряної оборони надходить в Україну саме через PURL — це буквально різниця між життям і смертю”, – зазначила Шекерінська.

За її словами, логістика працює цілодобово через хаби у Польщі та Румунії, а фінансування пакетів здійснюють європейські союзники та Канада. До ініціативи також приєдналися Австралія та Нова Зеландія.

Шекерінська додала, що попри значні поставки, Україні “завжди потрібно більше ППО”, а оборонна промисловість країн НАТО збільшує виробництво, щоб покрити цей дефіцит.

Читайте також: Наступного року Україна може розраховувати на пакети у $15-16 мільярдів у межах PURL – Зеленський

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський у зверненні до Коаліції охочих закликав до забезпечення гарантій безпеки України, співпраці у межах програми PURL і якнайшвидшого руху вперед у питанні використання заморожених російських активів.

Фото: НАТО



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.