Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
«Флеш» проаналізував влучання балістики РФ уночі по Києву
Позаштатний радник Президента Сергій «Флеш» Бескрестнов проаналізував російські балістичні влучання РФ вночі 19 липня по Києву та наголосив, що ворожі агенти працюють, і нам потрібно бути дуже обережними та не допускати помилок.
Про це Бескрестнов повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
За його словами, «цього разу Росія завдавала ударів по підприємствах Києва (відомих ще з часів СРСР)».
Куди саме влучили ракети, не можу сказати. Хоча вони (росіяни – ред.) й самі побачать усе зі своїх розвідувальних супутників, підкреслив Бескрестнов.
Він зауважив, що «якщо підприємство дійсно займається чимось критично важливим і військовим, це виробництво буде під землею. Атакувати його марно. Ворог це розуміє».
Водночас за його словами, «підприємства у нас в країні виживають за рахунок оренди. Території величезні, цілі гектари. У якомусь орендованому цеху розміром 10 на 20 метрів можуть робити щось дрібне на субпідряді. Якісь антени для РЕБ, пропелери для FPV. Керівництво заводу взагалі не знає про це. Інформація витікає до ворога, і підприємство отримує удар».
«Інший варіант коли хтось використовує територію заводу як тимчасовий безкоштовний склад для того, що там зберігати не можна. Підприємство може взагалі нічого не робити, головне, що воно в Києві. Київ треба залякувати. Завод чудовий привід для цього», – підкреслив радник Президента.
«Треба розуміти, що агентура ворога працює, і нам потрібно бути дуже обережними та не допускати помилок», – застеріг Бескрестнов.
Як повідомляв Укрінформ, уночі 19 липня російські війська масовано атакували столицю балістичними ракетами. Під ударом опинилися Деснянський, Дніпровський, Подільський, Святошинський, Солом’янський і Шевченківський райони міста. Відомо про 17 постраждалих та одну загиблу 89-річну жінку.
Фото: АрміяInform
Війна
Обстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
Унаслідок масованої російської атаки в ніч на 19 липня серйозних руйнувань зазнав один з найбільших логістичних комплексів України Amtel у Бучанському районі.
Ворог ударив ракетою по бізнесу площею 100,2 тис. кв. м, повідомило Головне управління ДСНС України у Київській області.
Росіяни зруйнували Amtel
“Рятувальники локалізовали масштабну пожежу, що виникла внаслідок ворожої атаки на одному з об’єктів Київщини. Вогонь охопив дві складські будівлі на загальній площі близько 100 тисяч квадратних метрів”, — йдеться в дописі рятувальників.
До ліквідації пожежі було залучено понад 200 рятувальників, 73 одиниці техніки, у тому числі 3 гелікоптери.
За попередньою інформацією, постраждали двоє людей.
Удар повністю зруйнував складський комплекс. Через цей хаб проходили товари для українських підприємств, лікарські засоби, гуманітарна допомога та тисячі поштових відправлень.
Наслідки обстрілу 19 липня
Фото: ДСНС
Наслідки обстрілу 19 липня
Фото: ДСНС
Наслідки обстрілу 19 липня
Фото: ДСНС
Обстріл 19 липня
У ніч на неділю, 19 липня, російські війська випустили по Києву та області близько 40 балістичних ракет “Іскандер-М”, “Циркон”, а також “С-400”. Ракети запускали з Брянської, Курської та Ростовської областей РФ.
Внаслідок атаки зафіксували десятки влучань, а найбільших руйнувань зазнали Київ, Київська область і Запоріжжя.
Нагадаємо, засновник компанії UKRTAC Северіон Дангадзе повідомив, що росіяни знищили завод та склади компанії, яка є одним з великих виробників військового спорядження для Сил оборони України.
Також Фокус раніше писав, що в РФ не промовчали після масованої атаки по Україні та заявили, що нічний удар “точно не фінал”, давши зрозуміти про намір продовжувати обстріли.
Війна
Сили безпілотних систем вивели з ладу три з п’ятьох поромів, які забезпечували роботу Керченської переправи
Сили безпілотних систем Збройних сил України з 6 по 19 липня в межах операції “МоЛоЧКа” вивели з ладу три з п’ятьох поромів, які забезпечували роботу Керченської переправи, зменшивши її спроможності на 75%.
Про це командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
За його словами, роботу Керченської паромної переправи транспорту та вантажів до початку операції забезпечували чотири пороми, які регулярно курсували між портом Кавказ і портом Крим. Пʼятий стояв у порту Керч: “Лаврентій”, “Панагія”, “Ейськ”, “Марія” та “SKS-One”.
Сили безпілотних систем у співпраці зі Службою безпеки України ситуацію протягом двох тижнів липня відкоригували.
Станом на 19 липня пором “Ейськ”- результативно відпрацьований СБС 12 та 13 липня, та пором “Марія”, багаторазово уражений протягом липня СБС та СБУ, відбуксировані у порт Керч, відновлення та постановка на поромну лінію не планується.
Т/х “SKS One”- знищений СБС протягом 7, 12 та 13 липня, лежить у порту Камиш-Бурун, відновленню не підлягає.
Пороми “Лаврентій” та “Панагія” – уражені СБС, СБУ та ГУР, не на самостійному ходу, використовуються як баржі, таскають у баржо-буксирному варіанті, що зменшує потенціал застосування вдвічі і збільшує ризики знищення на воді.
“Місткість одного парому- 8-15 одиниць транспорту, від розміру та ваги, 80% здійснюваного трафіку за квотою міністерства війни РФ, добова сукупна спроможність 4 діючих колись паромів у стандартних небойових умовах- 180-250 одиниць транспорту/доба. Точніше, була спроможність”, – зауважив Бровді.
Як повідомляв Укрінформ, Сили безпілотних систем у ніч на 18 липня уразили у Чорному та Азовському морях 13 суден тіньового флоту Росії, зокрема вісім суховантажів, один танкер, один танкер-газовоз, один буксир та два плавучих крани.
Фото: Фейсбук МАДЯР
-
Одеса1 тиждень agoАтака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одеси 6 липня: наслідки атаки та свідчення людей
-
Одеса5 днів agoРосія атакувала Одесу ракетами з Чорного моря: вибухи
-
Усі новини1 тиждень agoЯк продовжити час роботи смартфонів Samsung Galaxy S26 Ultra на одному заряді (фото)
-
Війна6 днів agoБомба ФАБ-3000 РФ упала посеред Оріхова — відео
-
Події1 тиждень agoНазвали лавреата спеціальної почесної нагороди кінопремії «Золота Дзиґа»
-
Суспільство1 тиждень agoУ Миколаєві розділилися думки щодо назви меморіалу Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Вишневому після російської атаки відновили газопостачання для 214 родин