Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
Сили оборони уразили 18 суден росіян, НПЗ у Краснодарському краї та нафтовий термінал
Сили оборони України в ніч на 10 липня уразили 18 суден російських загарбників, зокрема, 13 танкерів, нафтопереробний завод “Ільський” у Краснодарському краї Російської Федерації, нафтовий термінал “Курганнефтепродукт” у Таганрозі Ростовської області РФ та інші об’єкти ворога.
Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.
“Так, вчергове завдано ураження нафтопереробному заводу “Ільський” у Краснодарському краї РФ. Зафіксовано вибухи з подальшою пожежею на території підприємства. Ступінь завданих збитків та результати ураження уточнюються”, – ідеться у повідомленні.
У Генштабі зауважили, що НПЗ “Ільський” є одним із найбільших нафтопереробних підприємств півдня РФ. Проєктна потужність підприємства становить до 6,6 млн тонн нафти на рік. Завод виробляє бензини, дизельне паливо та інші нафтопродукти, які використовуються, зокрема, для забезпечення військової логістики держави-агресора.
Також завдано ураження нафтовому терміналу “Курганнефтепродукт” у Таганрозі Ростовської області РФ та нафтобазі “Азовнефтепродукт” в Азові Ростовської області РФ.
На території терміналу зафіксовано пожежу, а на нафтобазі – вибухи та задимлення. Ступінь завданих збитків та результати ураження уточнюються.
У Генштабі нагадали, що нафтовий термінал “Курганнефтепродукт” забезпечує приймання, зберігання та перевалку нафтопродуктів у Приазовському регіоні РФ.
Нафтобаза “Азовнефтепродукт” є важливим об’єктом паливної інфраструктури Ростовської області, який використовується для накопичення та розподілу паливно-мастильних матеріалів. Зазначені об’єкти також використовуються в інтересах російської армії.
Також уражено 13 танкерів, 3 суховантажі, паром та допоміжне судно ворога, поінформували у Генштабі.
Ступінь завданих збитків та результати ураження уточнюються.
Як підкреслили в Генштабі, зазначені судна використовуються для забезпечення військової логістики РФ, транспортування паливно-мастильних матеріалів, військових вантажів та інших матеріальних засобів, необхідних для ведення збройної агресії проти України.
Окрім того, вчергове завдано ураження нафтопереробному комплексу “НОВАТЭК-Усть-Луга” у Ленінградській області РФ.
Результати ураження уточнюються.
“Комплекс “НОВАТЭК-Усть-Луга” є одним із найбільших у Російській Федерації підприємств із переробки газового конденсату та виробництва світлих нафтопродуктів. Потужність переробки становить близько 7 млн тонн газового конденсату на рік. Об’єкт задіяний у постачанні армії окупанта”, – поінформували у Генштабі.
Також уражено склад паливно-мастильних матеріалів ворога у районі Розівки тимчасово окупованої Запорізької області.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що цього тижня українські дрони уразили російський нафтопереробний завод, розташований за 2,5 тис. км від України, тож відтепер не залишилося жодного російського НПЗ, недосяжного для української зброї.
Війна
Білорусь продовжує будувати військову інфраструктуру біля кордону з Україною
Попри те, що на території Білорусі не спостерігається ударного угруповання ворога, українська розвідка фіксує там розбудову військової інфраструктури.
Про це у телеефірі розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, повідомляє Укрінформ.
«Активність на території Білорусі проглядається щодо подальшого розвитку військової інфраструктури. Це і полігони, і місця, де можна утримувати в подальшому особовий склад чи техніку, і це логістичні маршрути. У більшості це відбувається по напрямку Чернігівщини та Київщини. Менше це проглядається біля наших західних областей – Волинь та Рівненщина», – сказав Демченко.
При цьому, за його словами, Росія продовжує тиснути на Білорусь, аби схилити її до більш активної участі у війні проти України.
«У цілому, те, що відзначають підрозділи розвідок, Росія продовжує тиснути на Білорусь для того, щоб та більш масштабно своїми силами долучилася до війни, розв’язаної Росією проти нашої країни. Білорусь цьому пручається, намагається всіляко не піддатися на цей тиск. Але загроза для України в цілому на цьому напрямку зберігається, і наша задача в першу чергу – нарощувати оборонні можливості по лінії кордону і по прикордонню, щоб бути готовими до розвитку будь-яких ситуацій», – зазначив Демченко.
Як повідомляв Укрінформ, прикордонники не фіксують проникнення ДРГ з території Білорусі.
Війна
У Криму через атаку дронів загорілася підстанція у Євпаторії
У тимчасово окупованому Криму через атаку дронів вночі 10 липня загорілася підстанція «Мойнаки» у Євпаторії.
Про це повідомляє Телеграм-канал “Крымский ветер”, передає Укрінформ.
“У Євпаторії після прильоту загорілася електропідстанція ПС 110/35/10 кВ “Мойнаки”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що місто та прилеглі населені пункти залишилися без електропостачання.
Перед цим Телеграм-канал писав, що біля Євпаторії, над селом Уютне, літають дрони, їх намагаються збити, але марно. Пізніше пролунав вибух та зникло світло у Євпаторії.
Масштабна модернізація електропідстанції на суму 1 млрд рублів була проведена у 2024 році. Під час реконструкції замінено силові трансформатори, сумарну потужність збільшено майже в 4 рази — до 126 МВА.
Як повідомляв Укрінформ, Сили безпілотних систем уразили ключовий обʼєкт енергомосту Кубань-Крим, три РЛС і полігон.
Фото ілюстративне
-
Суспільство5 днів agoАмпфутбол та візит президента: в Одесі провели щорічну зустріч Superhumans Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Усі новини6 днів agoПара з різницею у віці
-
Усі новини1 тиждень agoтоп 3 моделі на різний бюджет (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова – у дочки Олі Полякової проблеми зі здоровʼям
-
Війна1 тиждень agoУ Brave1 планують запровадити винагороду за фіксацію суїцидів російських військових
-
Усі новини1 тиждень agoДіана Зіброва – донька співака схудла на 23 кг
-
Політика1 тиждень agoУ Болгарії відхилили спробу проросійської партії скасувати безпекову угоду з Україною