Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
У Криму вночі були прильоти по аеродромах «Бельбек» та «Кіровське»
У тимчасово окупованому Криму під час атаки в ніч з 28 на 29 квітня були прильоти по аеродромах “Бельбек” та “Кіровське”.
Про це повідомив Телеграм-канал “Крымский ветер”, передає Укрінформ.
“О 00:12 приліт на аеродром «Бельбек», повідомляє підписник”, – йдеться у повідомленні.
Перед цим Телеграм-канал написав, що стався приліт по аеродрому «Кіровське».
Також під атакою перебували аеродроми «Саки» та «Гвардійське».
Як повідомляв Укрінформ, Сили спецоперацій уразили базу зберігання «Іскандерів» у Криму.
Війна
Росія розширює мобілізацію та планує подальші наступальні операції
Російське політичне керівництво планує подальші наступальні операції та готується залучити більше особового складу, зокрема розширенням мобілізаційних процесів у РФ.
Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський заявив у Фейсбуці за результатами доповіді Головного управління розвідки Міністерства оборони Олега Іващенка.
«Маємо конкретні документи російського Генштабу, які підтверджують, що й самі окупанти визнають неспроможність виконати завдання свого політичного керівництва. Сили оборони України забезпечують знищення наступального потенціалу російської армії, причому показник безповоротних втрат окупантів уже близько 60% від загальних втрат. Незважаючи на це, російське політичне керівництво планує подальші наступальні операції та готується залучити більше особового складу, і зокрема за рахунок розширення мобілізаційних процесів у Росії», – зазначив Зеленський.
Відповідно, завданням України, на думку Зеленського, є подальше збільшення відсотка безповоротних втрат загарбників, ущільнення лінії застосування дронів на передовій та масштабування «далекобійних санкцій» проти російського виробництва зброї й нафтової галузі.
«Проінформуємо наших партнерів і про подальше опрацювання в Москві планів щодо операцій проти країн НАТО, а також спроб більшого втягування Білорусі в реалізацію російських завдань». – додав Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, у Росії в 2026 році планують завербувати до армії близько 20 тисяч іноземних громадян, зокрема мігрантів.
Фото: ОП
Війна
На херсонському напрямку ворог намагається розширити «кілзону» за рахунок дронів літакового типу
«Кількість дронів збільшилася не різко, а поступово, проте доволі швидко. На тому ж херсонському напрямку ми кажемо про 700-800 дронів-камікадзе за добу, з яких 300-350 – це дрони літакового типу і баражуючі боєприпаси на кшталт «Молнія», «Ланцет». В них дальність більша. Вони застосовують реактивні “Шахеди”, які теж мають високу швидкість і далеко летять. Росіяни хочуть завдавати ударів по нашій логістиці, по нашій транспортній структурі, хочуть далі бити, розширювати цю так звану кілзону, тому збільшили кількість цих дронів», – каже Волошин.
За його словами, загалом на південному напрямку кілзона становить 10-15 кілометрів (по обидві сторони від умовної лінії бойового зіткнення), а на деяких ділянках, степових, зокрема – до 20 кілометрів (саме за рахунок баражуючих боєприпасів, БПЛА літакового типу).
«З кожним днем вдосконалюється, змінюються, модернізуються всі ці системи. Тому зараз говоримо, що вони долітають на відстані до 20 кілометрів від умовної лінії бойового зіткнення, і там не можна себе відносно безпечно почувати», – каже Волошин.
Крім ударів дронами росіяни не зменшують і кількість артилерійських обстрілів, на херсонському напрямку щодня фіксують до сотні артобстрілів. За словами речника, це доволі значна кількість на такій невеликій ділянці фронту.
Як повідомляв Укрінформ, на Херсонщині за тиждень, з 13 по 19 квітня 2026 року, ворог запустив по області майже 5,5 тис. безпілотників – на 900 більше, ніж у попередній період.
Фото надане В.Волошиним
-
Відбудова5 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Політика7 днів agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Події7 днів agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Війна1 тиждень agoБілорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Суспільство7 днів agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Усі новини1 тиждень agoНазвала куркою: у мережі скандал між українською поетесою та військовою – що сталось (фото)
-
Одеса1 тиждень agoЗ Одеси до Чорноморська подорожчає проїзд: нова вартість