Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
РФ планує створити буферну зону на Вінниччині
Росія має у планах створення буферної зони у Вінницькій області з боку невизнаного Придністров’я, однак сил на це в агресора немає.
Про це заявив заступник керівника Офісу Президента України Павло Паліса в інтерв’ю РБК Україна, передає Укрінформ.
Паліса зауважив, що росіяни весь час змінюють свої плани, передусім – дедлайни для їх виконання.
“Безумовно, основна їхня увага цього року буде зосереджена на Донбасі. І також за сприятливих для них умов вони будуть розвивати і нарощувати зусилля на Південному напрямку – це Олександрівський та весь Запорізький напрямок”, — зазначив заступник керівника ОП.
У намірах росіян, за його словами, створення буферної зони у Харківській, Сумській і Чернігівській областях, створення умов для спроби захоплення Запоріжжя та Херсонщини і в довгостроковій перспективі — реалізація агресивних амбіцій із захоплення Миколаївської та Одеської областей.
“У них (росіян – ред.) у планах навіть з’явився пункт щодо створення буферної зони у Вінницькій області з боку невизнаного Придністров’я. Це вперше зафіксовано у них плани такого характеру. Відверто кажу, що панікувати тут не варто, тому що на даний момент я не бачу у них сил для реалізації усіх цих намірів”, — сказав Паліса.
Оцінюючи можливість захоплення Донбасу російськими військами, він зазначив, що в найближчій перспективі росіяни не зможуть вийти на адмінмежі Донецької області.
“До прикладу, якщо ми візьмемо статистику загалом по лінії фронту за минулий рік – це в середньому близько 120 вбитих і поранених ворогів на окупований квадратний кілометр нашої території. На напрямку головного удару – минулого року це був Покровський напрямок – у них було приблизно 160 вбитих та поранених на квадратний кілометр захопленої території”, — зауважив заступник керівника ОП.
Він навів статистику за перший квартал 2026 року в межах Донецької області – від частково Лиманського і до Олександрівського напрямку. “Станом на зараз на один окупований квадратний кілометр у Донецькій області у них виходить 316 вбитих та поранених. Тобто порівнюючи напрямки головного удару минулого року та сьогодні, є зростання майже вдвічі. А їхні середньостатистичні втрати по лінії зіткнення на Донбасі збільшились майже втричі”, — наголосив Паліса.
За його словами, росіяни вдаються до заяв про захоплення Донбасу як до переговорної тактики в “момент, коли вони самі відчувають, що не все так добре”.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що у березні Росія зазнала найбільших втрат за всю війну – було вбито та важко поранено понад 35 тисяч окупантів.
Фото: ОП
Війна
Війська РФ перекидають додаткові штурмові групи для тиску на Гришине
У селі Гришине Донецької області в його в південно-східній частині тривають стрілецькі бої.
Як передає Укрінформ, про це 7-й корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних сил України повідомляє у Телеграмі щодо ситуації в Покровській агломерації.
«Намагаючись посилити наступ у Покровській агломерації, росіяни нарощують кількість далекобійної артилерії у смузі відповідальності 7 корпусу швидкого реагування ДШВ. Ворог переховує артилерію як у лісосмугах, так і в приватній житловій забудові», – ідеться у повідомленні.
Розуміючи логіку дій ворога, Сили оборони виявляють і знищують російські гармати. Лише за останню добу українські військові пошкодили та знищили 5 одиниць ворожої артилерії в районі Покровська та Мирнограда.
Попри постійний тиск ворога, підрозділи у смузі відповідальності 7 корпусу швидкого реагування ДШВ продовжують утримувати позиції в північній частині Покровська.
Українські підрозділи змусили ворога сповільнити просування, тож росіяни активізуються на напрямках Гришиного та Родинського.
У Гришиному тривають стрілецькі бої, зокрема в південно-східній частині села. Сили оборони України діють за активної підтримки підрозділів БПЛА та артилерії.
Війська РФ безуспішно перекидають додаткові штурмові групи для тиску на Гришине, зокрема із застосуванням мототехніки.
Як повідомляв Укрінформ, станом на 16:00 7 квітня російська армія 82 рази атакувала позиції Сил оборони України, найбільше боїв відбулося на Костянтинівському, Гуляйпільському та Покровському напрямках.
Фото: Генштаб ЗСУ
Війна
двом полковникам Нацгвардії оголосили підозри
Двом полковникам – колишньому командиру та його першому заступнику однієї з військових частин Національної гвардії України повідомили про підозру у справі щодо багатомільйонних виплат за фактично не виконані завдання.
Про це інформує пресслужба Офісу генпрокурора, передає Укрінформ.
За даними слідства, у березні 2025 року посадовці допустили нарахування та виплату додаткової винагороди 164 військовослужбовцям за грудень 2024 – лютий 2025 року нібито за виконання бойових і спеціальних завдань, зокрема утримання взводних опорних пунктів.
Правоохоронці встановили, що підрозділу було визначено утримання семи таких пунктів у Криворізькому районі Дніпропетровської області поза районом бойових дій, однак фактичне виконання цих завдань у зазначений період документально не підтверджено.
У середньому кожен військовослужбовець отримав 85-90 тис. грн за три місяці. Загальні збитки державі перевищили 11,9 млн грн, що підтверджено судово-економічною експертизою. Наразі забезпечено повернення надміру виплачених коштів.
Полковникам інкримінують порушення ч. 4 ст. 425 ККУ – недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану.
Як повідомляв Укрінформ, працівники Державного бюро розслідувань завершили досудове розслідування махінацій з військовими виплатами у Запоріжжі, через яких штабні працівники отримали майже 700 тисяч гривень бойових доплат.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав світ посилити тиск на Росію
-
Війна1 тиждень agoвійськовий розповів про український парк наземних роботів
-
Події1 тиждень agoФільм «Мавка. Справжній міф» вже зібрав у прокаті понад ₴21,5 мільйона
-
Політика1 тиждень agoВибори президента — перша леді розповіла, чи піде Зеленський на другий термін
-
Усі новини7 днів agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Політика1 тиждень agoСуд продовжив запобіжний захід ексголові ДПСУ Дейнеку до 30 травня
-
Політика1 тиждень agoУкраїна має чітку стратегію перемоги
-
Політика7 днів agoУкраїна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів