Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
Драпатий і Хмара обговорили з британським колегою посилення ППО
Тимчасовий виконувач обов’язків міністра оборони України Євгеній Хмара, головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий та начальник Штабу оборони Збройних сил Великої Британії головний маршал авіації Річард Найтон обговорили посилення української протиповітряної оборони.
Як передає Укрінформ, про це Міністерство оборони повідомляє у Фейсбуці.
За словами Хмари, «разом із Великою Британією працюємо над рішеннями, які мають посилити Україну та захист нашого неба».
Хмара подякував Великій Британії за лідерство і системну підтримку України.
Сторони обговорили роботу України для перехоплення ініціативи на полі бою.
У тісній координації з головнокомандувачем ЗСУ Міноборони готує подальші дії, які мають посилити тиск на Росію, збільшити втрати ворога і вивести застосування безпілотних систем на новий рівень.
Обговорили, як рухатися спільно, зокрема – антибалістичні проєкти, де можливий внесок Великої Британії.
«Окремо розраховуємо на допомогу в постачанні ракет для систем ППО, а також ракет Meteor для літаків Gripen для протидії російським носіям КАБів. Також обговорили постачання антишахедних засобів, яке може бути профінансоване за рахунок доходів від заморожених російських активів», – підкреслив Хмара.
За словами очільника Міноборони, «Україна має унікальний досвід сучасної війни, який може посилювати і наших партнерів. Працюємо для того, щоб Україна, Велика Британія і вся Європа були готові протидіяти сучасним загрозам і викликам майбутнього».
Як повідомляв Укрінформ, очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої російської атаки на Київ закликав міжнародних партнерів не зволікати з рішеннями щодо посилення української ППО.
Фото: Міноборони
Війна
Дрони СБУ уразили у Краснодарському краї чотири радіолокаційні станції
Дрони Служби безпеки України уразили у Краснодарському краї РФ три радіолокаційні станції «Подльот-К1» та одну РЛС «Каста-2Е2».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Служба безпеки України.
СБУ цієї ночі завдала чергових успішних ударів по паливній та військовій інфраструктурі РФ. Ці спецоперації здійснюються на виконання поставлених Президентом України Володимиром Зеленським завдань щодо зниження військового потенціалу ворога, ідеться в повідомленні.
Далекобійні безпілотники СБУ уразили інфраструктуру трьох нафтопереробних заводів в Уфі (Республіка Башкортостан РФ), що розташовані на відстані 1600 км від державного кордону України. Йдеться про підприємства «Башнафта-УНПЗ», «Башнафта-Новойл» та «Башнафта-Уфанафтохім», які входять до структури «Башнефті» та утворюють один із найбільших нафтопереробних кластерів Росії.
Загальна потужність цих підприємств становить понад 23 млн тонн нафти на рік. Уфа є одним із ключових центрів нафтопереробки РФ, а місцеві НПЗ забезпечують виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного гасу, мастильних матеріалів та іншої продукції, яка використовується, зокрема для забезпечення потреб російської армії.
Нафтопереробні заводи залишаються одними з найважливіших законних військових цілей на території РФ. Саме вони забезпечують російську армію пальним, а також формують значну частину доходів, за рахунок яких Кремль фінансує свою агресію, наголосили в СБУ.
Окрім цього, дрони СБУ уразили у Краснодарському краї три РЛС «Подльот-К1» та одну РЛС «Каста-2Е2», які використовуються ворогом для виявлення повітряних цілей.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський підтвердив ураження підсанкційного російського контейнеровозу Yanina та інфраструктури трьох нафтопереробних заводів у Башкортостані.
Війна
Судно Яніна — контейнеровоз затонув у Чорному морі
Українські дрони нібито атакували “мирне” російське судно у Чорному морі. Контейнеровоз “Яніна” належить найбільшій російській транспортно-логістичній компанії FESCO, яка входить до структури держкорпорації “Росатом”.
Два українські дрони за 130 миль від Новоросійська атакували судно “Яніна”. Про це заявив голова “Росатому” Олексій Ліхачов.
За його словами, судно нібито перевозило цивільну продукцію — від заморожених продуктів до будівельних та оздоблювальних матеріалів.
“Це був звичайнісінький мирний контейнеровоз, що йшов у міжнародних водах”, — заявив Ліхачов.
При цьому, як зазначається, команда судна встигла залишити теплохід після того, як він почав тонути.
Більшість членів екіпажу було врятовано командою судна Delphinus на чолі з капітаном з Єгипту, а останнього з 17 людей врятували гелікоптери морської авіації, зазначив голова “Росатому”.
Атака на судно “Яніна”: реакція України
Президент України Володимир Зеленський підтвердив атаку на підсанкційне російське судно у Чорному морі.
“Завдяки точності наших Сил оборони він пішов на дно”, — прокоментував удар по контейнеровозу глава держави.
Зазначимо, згідно з відкритими даними, контейнеровоз YANINA вийшов 15 липня з індійського порту Мундра.
Балкер був збудований у 2005 році і спочатку ходив під прапором Південної Кореї. До складу флоту компанії FESCO контейнеровоз “Яніна” було прийнято у вересні 2021 року.
Нагадаємо, в адміністрації американського президента Дональда Трампа раніше попередили Україну про небажаність атак на судна в Чорному морі, які не належать Російській Федерації.
Водночас, іноземні судна тимчасово перестали заходити в чорноморські порти України через загрозу російських атак. Таке рішення ухвалили самі судновласники, а не українська держава.
-
Суспільство1 тиждень agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Україна1 тиждень agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса1 тиждень agoУночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події1 тиждень agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події1 тиждень agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини
-
Події1 тиждень agoXVII Одеський кінофест представить спецпрограму Focus on Georgia про пам’ять і подолання травм
-
Усі новини1 тиждень agoтрагедія сталась 22 липня — деталі