Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
Сили ППО знищили 80% ракет і 94% БпЛА ворога
Про це у Телеграмі повідомив міський голова Дніпра Борис Філатов, передає Укрінформ.
«За підсумками наймасованішої атаки на Дніпро, коли Росія одномоментно запустила по місту купу залізяччя, хлопці й дівчата з Сил ППО знищили 80% ракет і 94% БпЛА», – написав Філатов.
Як повідомлялось, росіяни 25 квітня знову вдарили по Дніпру, пошкоджено житловий будинок. Було відомо, що загалом у місті постраждали 46 людей, п’ятеро людей загинули.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Війна
Зміни в мобілізації 2026 — хто залишиться без бронювання
В Міністерстві оборони України обговорюють можливі зміни до системи мобілізації, серед яких — перегляд бронювання. Серед ідей — нові принципи набору до армії за віком і фахом, а також зміни в підходах до організації мобілізаційного процесу.
У межах реформування мобілізації в Україні розглядається можливість перегляду чинної системи бронювання. Одним із варіантів є зняття бронювання майже з усіх громадян, які наразі його мають, розповіла політична оглядачка Юлія Забеліна в ефірі Radio NV, зазначивши, що частина пропозицій викликає скепсис.
“Серед ідей, наприклад — зняти бронювання взагалі з усіх, хто зараз заброньований, і, наприклад, залишити заброньованими лише тих, хто працює в сфері оборони. Тобто, тих, хто працює на підприємствах, пов’язаних з обслуговуванням сфери оборони і з продукуванням зброї. Тобто, все, що пов’язано з якісним забезпеченням роботи сил оборони. Також зняти взагалі всіх, хто знаходиться в розшуку”, — зазначила Юлія Забеліна:
Водночас кількість підприємств, які матимуть статус критичних, може бути зменшена. Окремо розглядається підхід до повного “перезапуску” системи мобілізації. Серед пропозицій — зняття з розшуку всіх громадян і подальше формування призову за чіткими запитами. Зокрема, планується набір за віком або за конкретними спеціальностями, які необхідні війську.
“Тобто, по суті, таким чином обнулити весь процес, перезапустити його і далі вже в кожній, скажімо так, категорії набирати конкретно по запитам. Отже, наприклад, набирати по віку або тих фахівців, які безпосередньо потрібні в армії. Частіше за все я чула від своїх співрозмовників, що у війську треба конкретний вік. Частіше я чула, що це — молоді люди, яки умовно можуть бути 25 років. Тобто, конкретно по запитам набирати, а не так, як це зараз відбувається достатньо хаотично”, — наголосила Забеліна.
Окремо зазначається, що президент Володимир Зеленський наполягає на впровадженні чітких термінів служби з можливістю демобілізації. Також, за словами Забеліної, існують різні підходи до вирішення проблем мобілізації між міністром Михайло Федоровим та головнокомандувачем Олександром Сирським.
“Це буде перший серйозний краш-тест для міністра Федорова. Не розробка ППО, не вбивство більшої кількості росіян на фронті, а саме розв’язання проблеми мобілізації. І від того, чи справиться він з цією проблемою чи ні, буде залежати вже його політичне майбутнє. Зокрема, один з депутатів, який долучений теж до процесу, зазначив мені, що от президент, мовляв, відправив Михайло Федорова, в Міноборони як в пастку, а ключ віддав главкому Олександру Сирському”, — розповіла Юлія Забеліна.
Окрім цього, за словами журналістки, у збереженні нинішнього стану роботи ТЦК зацікавлена значна кількість людей у різних структурах, що створює додаткові труднощі для змін і перешкоджає реалізації нових підходів. Водночас Михайло Федоров виступає за активніше залучення поліцейських до процесу мобілізації. Проте цю ідею не підтримує міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
Нагадаємо, що у матеріалі Focus повідомлялось про можливі зміни, які дозволять поліції затримувати осіб зі статусом “у розшуку” у системі “Оберіг” Йдеться про посилення контролю за військовозобов’язаними в межах реформ мобілізації.
Раніше ми також інформували, що у Верховній Раді обговорюють реформу ТЦК та зміни до мобілізації, зокрема посилення контролю й перегляд системи бронювання. Серед ідей — жорсткіші механізми обліку та перевірки військовозобов’язаних, а також нові підходи до роботи ТЦК.
Війна
Сили оборони вдарили по складах, пунктах управління та живій силі російських військ
Підрозділи Сил оборони України завдали ураження по складах, пунктах управління та живій силі армії РФ.
Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці.
Упродовж 24 квітня та у ніч на 25 квітня Сили оборони уразили склад боєприпасів ворога у районі Білолуцька Луганської області, а також склади матеріально-технічних засобів у районах Бойківського Донецької області та Нововасилівки і Гуляйполя Запорізької області.
Також уражені низка командно-спостережних пунктів росіян у районах Святотроїцького Запорізької області, Новопетриківки Донецької області, Лисичанська на Луганщині і Тьоткіного Курської області РФ.
Уражені пункти управління БПЛА загарбників у районах Гуляйполя і Залізничного Запорізької області.
Крім того, українські воїни били по районах зосередження живої сили РФ у районах Сопича Сумської області, Солонців Луганської області, Родинського і Костянтинівки (Донецької області та декількох інших населених пунктів.
Втрати загарбників та масштаби завданих збитків уточнюються.
Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2022 року по 25 квітня 2026 року, становлять близько 1 324 690 осіб.
Фото: ДСНС
-
Одеса1 тиждень agoОборона Одеси 2026 року: дрони, флот і нова тактика протистояння
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Одеса1 тиждень agoНічні удари по Одещині: дані про наслідки та руйнування
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одеській області продовжують роботу понад чотириста пунктів незламності
-
Війна1 тиждень agoПлетенчук розповів про комбінований удар РФ по Одесі
-
Політика1 тиждень agoРадбез ООН збереться 20 квітня через атаки Росії по цивільних в Україні
-
Авто1 тиждень agoПозашляховий електробайк Egera представили в Італії — фото
-
Політика1 тиждень agoБессент підтримує Україну, є прогрес у переговорах з МВФ