Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
В Україні у липні зменшилася середня зарплата
У липні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні становила 32 243 грн, що на 1,6% менше показника червня.
Про це у Фейсбуці повідомила Державна служба статистики, передає Укрінформ.
Згідно з оприлюдненими даними, у липні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні склала 32 243 грн проти 32 783 грн у червні (-1,6%).
За інформацією Держстату, найвищий рівень оплати праці зафіксовано у Києві (49 463 грн), у Луганській (35 367 грн) та Київській (33 268 грн) областях. Найнижчий рівень оплати – у працівників Чернівецької (23 354 грн) та Кіровоградської (23 532 грн) областей.
За видами економічної діяльності найвищу середню заробітну плату традиційно отримували фахівці у сфері інформації та телекомунікацій – 78 716 грн (+1%). Найнижчою оплата праці є у освіти – 20 237 грн.
Станом на 1 серпня заборгованість із виплати заробітної плати станом складає 3,8 млрд грн.
Як повідомлялося, середня заробітна плата штатних працівників в Україні у червні 2026 року становила 32 783 гривень, що на 5,9% більше показника травня.
Фото: pixabay
Війна
ГУР оприлюднило інформацію про російську балістичну ракету 3М22 «Циркон»
Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило інформацію про російську балістичну ракету 3М22 комплексу «Циркон» та дані 70 підприємств, задіяних у їх виробництві.
Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомило у Фейсбуці.
У розділі «Балістичне озброєння РФ» порталу War&Sanctions опубліковані інтерактивна 3D-модель та інформація про складові балістичної ракети 3М22 комплексу «Циркон», підприємства кооперації з її виробництва, основних співробітників, а також іноземне обладнання, яке такі підприємства використовують.
«Циркон створювався як засіб ураження номенклатури морського флоту (літера М в індексі виробу), для російських атомних підводних човнів та фрегатів проєкту 22350 обладнаних УКСК 3С14. У ході російсько-української війни, відчуваючи значні проблеми із застосуванням флоту в Чорному морі, противнику довелося адаптувати ракети 3М22 для пуску з берегових ракетних комплексів “Бастион-М”», – зауважили в ГУР.
Вага бойової частини ракети 3М22 становить близько 120 кг, що є надзвичайно малим показником для найдорожчої ракети серед усіх ударних засобів РФ. До прикладу, навіть крилата ракета малого класу «Бандероль» має бойову частину вагою 150 кг.
Після виходу ракети з контейнера корабля або БРК запускається стартовий двигун, який дозволяє ракеті набрати необхідну висоту та швидкість для запуску маршового двигуна. Після відділення стартового двигуна запускається основний маршовий двигун. Обидва двигуни (розгінний та маршовий) є твердопаливними.
За початкове виставлення ракети на курс точки прицілювання відповідають двигуни системи орієнтації та стабілізації, розташовані на захисному обтічнику, який надалі відділяється від ракети.
«Противником заявлено, що на окремих етапах польоту ракета може досягати швидкості 9 Махів, проте наразі зафіксована максимальна швидкість польоту ракети 3М22 не перевищує 6,8 Махів і не підтримується протягом усього польоту», – зауважили в українській воєнній розвідці.
Ракета 3М22 має комбіновану систему наведення – інерціальну на маршовій стадії польоту та активну радіолокаційну головку самонаведення на фінальній стадії польоту. Вона має типовий для всіх російських балістичних ракет бортовий цифровий обчислювальний комплекс – «Багет-83».
У хвостовому відсіку ракети розташовані електрогідравлічні рульові агрегати та аеродинамічні рулі, які є основними керуючими поверхнями ракети. У транспортному положенні рулі перебувають у складеному положенні, а після виходу з контейнера пускової розкриваються. Вся хвостова частина ракети 3М22 виготовляється з титану.
Крім будови та складових, ГУР оприлюднило дані 70 підприємств, задіяних у виробництві балістичних ракет 3М22 «Циркон», їх основних систем та агрегатів, корпусу, двигунів, твердого ракетного палива, посадових осіб та співробітників основних із них, а також технологічного іноземного обладнання, яке такими підприємствами використовується.
Як повідомляв Укрінформ, розвідка оприлюднила дані 35 підприємств, задіяних у виробництві балістичних ракет «Іскандер-М».
Війна
РФ за чотири дні запустила по Україні майже 1500 дронів усіх типів, із них близько 800 реактивні
Росія за чотири дні запустила по Україні майже півтори тисячі дронів усіх типів, із них близько 800 реактивні.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у зверненні Президента Володимира Зеленського, оприлюдненому у Фейсбуці.
«Сьогодні були доповіді наших військових по захисту неба. Зараз тактика росіян – на виснаження України, на виснаження українців, передусім саме людей наших. Постійно атаки дронів – багато реактивних «Шахедів». Значну частину наші воїни збивають. Було майже півтори тисячі дронів усіх типів тільки за ці чотири дні, із них реактивних близько восьмисот», – зазначив Зеленський.
За його словами, найбільш непросте завдання – збивати саме реактивні дрони. Зараз на захисті від них в основному бойова авіація. Йде робота, щоб були необхідні перехоплювачі.
«Чотири компанії зробили відповідні дрони-перехоплювачі, в однієї компанії найбільш вдала техніка. Максимально зараз і Міністерство оборони, і військові – всі мають постаратись, щоб якнайбільше було у нас можливостей збивати кожен з типів російських дронів. Я хочу подякувати тим в команді України, хто реально 24/7 працює, щоб так і було. Восени потрібно дати відповідь і довести рівень збиття точно вище, ніж 90%», – наголосив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, Україна розробила чотири види перехоплювачів для збиття реактивних «Шахедів» ворога, головна мета зараз – масштабувати їх виробництво.
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнець знайшов село-привид без світла, яке «окупували» дикі звірі (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Гайден Панеттьєрі – Кличко зробив заяву в особливий день
-
Одеса1 тиждень agoРФ двічі атакувала Одещину реактивними БпЛА 16 серпня
-
Події1 тиждень agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Події1 тиждень agoУ Києві відкрилася виставка картин, на яких зображена військова техніка ЗСУ
-
Відбудова1 тиждень agoКабмін спрямував ще понад ₴5,1 мільярда на виплату компенсацій за знищене росіянами житло
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські дрони уразили два російські літаки, вісім комплексів РЛС та позицію дивізіону С-400