Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
Ознак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
На ділянці державного кордону в межах Чернігівської області наразі не фіксують ознак підготовки російських військ до наступальних дій, хоча такі плани у РФ існують давно.
Про це у телеефірі повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, передає кореспондент Укрінформу.
«По кордону з Росією в межах Чернігівської області, на щастя, якихось дій ворог не здійснює. Якщо говорити безпосередньо про лінію нашого державного кордону, не відмічається, щоб ворог застосовував піхотні групи, диверсійно-розвідувальні групи. Звісно, що загроза нікуди не зникає», – сказав Демченко.
За його словами, нині основною загрозою для прикордонних районів Чернігівщини залишаються російські обстріли із застосуванням артилерії та безпілотників.
Водночас речник наголосив, що інформацію про можливий наступ РФ на Чернігівщині не слід трактувати як появу нових планів противника.
«Не можна говорити, що у ворога з’явилися якісь нові плани і ситуація кардинально змінилася, як це, на жаль, вчора в інформаційному полі подавалося. Так, ворог має такі плани, і неодноразово Генеральний штаб ще раніше про це зазначав», – пояснив Демченко.
Він також додав, що українська розвідка, складові Сил оборони та органи військового управління постійно аналізують інформацію про сили противника поблизу кордону з Чернігівською областю та готуються до будь-якого розвитку подій.
Як повідомлялося, 4 серпня, речник ДПСУ Андрій Демченко в телеефірі заявив, що українська розвідка має дані про підготовку росіянами повторного наступу через Чернігівську область.
Війна
Дрони атакували Уфу – в Росії горить черговий НПЗ
Про влучання повідомили самі росіяни, які запостили численні відео із прольотом дронів та пожежею на НПЗ.
У російській Уфі 5 серпня відбулася чергова атака дронів. Безпілотники вдарили по місцевому НПЗ, унаслідок чого на об’єкті спалахнула пожежа. Кадри наслідків удару поширює моніторинговий канал Exilenova+.
На відео видно стовп чорного диму. Самі росіяни повідомляють, що “летіли дрони… один збили, а один прилетів”.
Попередньо горить “установка каталітичного риформирування Л-35-11/1000 “, комбінована установка “Жекса”.
Ще одна росіянка скаржиться, що “все чорне” і показує наслідки атаки та палаючий НПЗ. На інших відео видно, як неспішно до цілі пролітає дрон, який нагадує безпілотник “Лютий”. Роботи російської ППО не чути.
Це не перша атака БПЛА на Уфу. 2 серпня цей нафтопереробний завод вже був атакований.
Уфимський НПЗ “Башнефти” – один із найбільших нафтопереробних заводів Росії.
Підприємство щороку може переробляти близько 6,6 мільйона тонн нафти та виробляє бензин, дизельне й авіаційне пальне, скраплений газ і бітум.
Завод відіграє важливу роль у забезпеченні паливом промисловості, транспорту та, зокрема, військової сфери. Наразі масштаби пошкоджень і наслідки атаки встановлюються.
Нагадаємо, уночі 5 серпня безпілотники атакували Тульську область у Росії. Під ударом опинився черговий склад компанії Wildberries.
А 3 серпня російська ППО збила дрон прямо над пляжем із туристами в Геленджику. Він впав та вибухнув серед відпочиваючих, які потім скаржились, що не було сирен та попереджень про атаку.
Війна
у Генштабі розповіли про «гарячий» липень
У липні цього року на фронті відбулося майже 8 тис. бойових зіткнень. Також за липень ворог застосував понад 8,3 тис. КАБів.
Про це з посиланням на дані Генерального штабу Збройних сил України повідомляє Міністерство оборони, передає Укрінформ.
“У липні на фронті зберігалась висока інтенсивність бойових дій. За інформацією Генштабу ЗСУ, минулого місяця було зафіксовано 7 922 бойових зіткнення. Тобто в середньому щодоби відбувалося понад 250 боїв. Для порівняння, у червні було зафіксовано 7 316 бойових зіткнень. За липень ворог здійснив майже 97 000 обстрілів, зокрема понад 1 300 – з РСЗВ”, – йдеться у повідомленні.
Також у липні ворог застосував найбільшу кількість КАБів за весь час – понад 8 300 авіаційних бомб, оснащених універсальними модулями планування і корекції. Для порівняння, у червні ворожа авіація скинула 8 266 КАБів.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 3 серпня, були зафіксовані 226 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.
Фото: 23 окрема механізована бригада
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Політика6 днів agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Усі новини1 тиждень agoЦей смартфон не поступається Samsung Galaxy S25 Ultra, але коштує в 5 разів дешевше (фото)
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні вже відремонтували понад 18 мільйонів квадратних метрів доріг державного значення
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Відбудова1 тиждень agoУ Слов’янську дрон влучив у авто, в якому їхала комісія з єВідновлення
-
Події1 тиждень agoКорецький доручив підготувати механізм держпідтримки книговидавців
