Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Зранку 28 лютого армія США та ЦАХАЛ розпочали військову операцію проти Ірану з метою знищити військово-політичне керівництво країни та ядерну програму. У відповідь Тегеран запустив балістичні ракети по Катару, ОАЕ, Бахрейну та низці інших країн Близького Сходу.
Фокус веде онлайн-репортаж щодо подій на Близькому Сході на тлі військової операції Вашингтона та Єрусалима.
13:55. Іран заявляє про удар по школі під час атак США та Ізраїлю. ЗМІ повідомляють, що в провінції Хормозган під час авіаударів США та Ізраїлю було уражено початкову школу для дівчат. За попередніми даними, загинули щонайменше 36 учениць. Рятувальники продовжують розбирати завали – під ними можуть залишатися діти та вчителі.
13:40. Іранська влада погрожує ударами у відповідь не тільки по Ізраїлю, але й по базах США, розташованих на Близькому Сході. Про це повідомляє Al Jazeera з посиланням на високопоставленого чиновника.
Посадовець Ірану назвав американські та ізраїльські військові бази на території інших країн, зокрема у Катарі, ОАЕ та Бахрейні, “законими військовими цілями”. З його слів, США та Ізраїль “розпочали війну, яка матиме довгострокові наслідки”.
Станом на 13:40 відомо, що влада Сирії закриває повітряний простір над своєю країною на 12 годин. У повідомленні Головного управління цивільної авіації Сирії вказано, що такі заходи запроваджені до подальших розпоряджень.
Після атаки на Саудівську Аравію та ОАЕ уряди обох країн повідомили, що долучаються до військової операції США та Ізраїлю. У своїй заяві Ер-Ріяд вказує, що висловлює засудження дій Тегерану та висловив свою солідарність ОАЕ, Катару, ОАЕ, Йорданії та іншим країнам, які постраждали від атак Ірану.
“Королівство Саудівська Аравія рішуче засуджує й у найсильніших формулюваннях відкидає підступну іранську агресію та кричуще порушення суверенітету Об’єднаних Арабських Еміратів, Королівства Бахрейн, Держави Катар, Держави Кувейт і Хашимітського Королівства Йорданія, підтверджуючи свою повну солідарність і підтримку братніх держав та заявляючи про готовність надати всі свої можливості для сприяння їм у вжитті будь-яких заходів, а також застерігаючи про тяжкі наслідки подальшого порушення суверенітету держав і принципів міжнародного права”, — йдеться в заяві МЗС королівства.
12:10. У РФ відреагували на атаку по Ірану. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв почав розповідати про історію США та Ірану, проводячи недоречні історичні паралелі.
11:25. В Катарі, ОАЕ, Бахрейні та Саудівській Аравії пролунали вибухи після пуску Іраном ракет. За інформацією ЗМІ, пуски балістичних ракет та ударних БПЛА були здійснені по територіям країн, де дислокуються американські військові
10:40. Іран атакує Ізраїль балістикою та готується “дати рішучу відповідь”. Як повідомляє державне телебачення в Тегерані, режим аятол готується помститися Ізраїлю. Пресслужба ЦАХАЛ зазначила, що в кількох регіонах Ізраїлю оголошено повітряну тривогу через фіксацію пусків швидкісних цілей. Місцевим надіслали повідомлення про загрозу балістичних ударів з проханням перейти в бомбосховища.
09:50. Президент Дональд Трамп підтвердив, що США почали масштабну атаку на Іран. Очільник Білого Дому назвав керівництво Ісламської Республіки “групою жахливих людей, дії котрих становлять небезпеку для Сполучених Штатів”.
09:20. Ізраїль атакував об’єкти в Ірані. За повідомленням ЗМІ, серії вибухів пролунали в Тегерані та Ісфахані. Згодом міністр оборони Ізраїлю Ізраель Кац згодом підтвердив, що його країна завдала превентивного удару по Ірану, щоб “усунути загрози для держави Ізраїль”.
Раніше Фокус розповідав про реакцію України на операцію “Левовий рик”. Очільник МЗС Андрій Сибіга повідомив, що Київ підтримує народ Ірану, але не політичний режим цієї країни.
Згодом стало відомо, що ЦАХАЛ намагався ліквідувати Алі Хаменеї та президента Пезешкіана. Журналіст Барак Равід вказує, що США зосереджені на знищенні ракетної програми та пускових установок Ірану, а Ізраїль — на фізичній ліквідації найвищого керівництва Ісламської Республіки.
Молодий слідчий став третім чоловіком у родині, який боронив Україну
Василь народився 14 січня 1997 року у місті Бережани на Тернопільщині. Навчався у Бережанській школі №3, яка сьогодні названа ім’ям Героя України Віталія Скакуна.
– Василь був активною, допитливою дитиною. Змалку захоплювався спортом. Любив грати у футбол, волейбол із друзями. А вже у старших класах зацікавився пауерліфтингом. Їздив на змагання, здобував нагороди. Син із дитинства був дуже наполегливий і вмів досягати поставленої мети, ніколи не відступав, – розповідає батько, нині майор запасу Олег Ярославович, який 20 років служив у поліції.
Після закінчення школи Василь вирішив продовжити справу тата і вступив до Національної академії внутрішніх справ. Він навчався на юридичному факультеті у філії закладу в Івано-Франківську. У 2018 році розпочав працювати слідчим в Підгаєцькому відділенні поліції, з 2021 року перейшов на посаду дізнавача відділу поліції у Бережанах.
– Син добре справлявся з роботою, адже мав відповідну освіту, знання і сумлінно ставився до своїх обов’язків. Його цінувало керівництво, неодноразово нагороджували грамотами, – додає Олег Ярославович.
Василь виріс у багатодітній родині. Сестри Ольга і Тетяна та брат Остап завжди були для нього надійною підтримкою.
– У нас надзвичайно дружна родина. Ми з братами і сестрою завжди підтримували одне одного, захищали, заступалися, якщо було потрібно. Любили збиратися вдома всі разом, особливо, коли подорослішали і роз’їхалися з батьківського дому, – розповідає сестра Ольга.
Коли почалася повномасштабна війна, батько Василя та чоловік Ольги стали на захист України. У 2024 році Олег Ярославович демобілізувався через стан здоров’я. Влітку цього ж року Василь повідомив рідним, що вирішив йти служити у стрілецький батальйон, який формували з поліцейських.
– Я з повагою поставився до синового рішення, коли він розповів про свій намір. Василь ще з перших днів повномасштабного вторгнення потроху купував собі військове спорядження. Я був переконаний, що війна довго не триватиме. А він казав мені: “Тату, ми ще всі підемо воювати. Звісно, краще хай не згодиться. Але якщо стане потрібно, то в мене воно буде”, – пригадує батько.
Під час бойового злагодження стрілецького батальйону поліції Тернопільщини Василя і двох його побратимів відрядили до 414-ї окремої бригади безпілотних систем, відомої як “Птахи Мадяра”.
– Син добре розбирався у техніці, комп’ютерах, тому він почав вчитися на оператора дронів. Йому ця справа подобалася, він проходив різні курси і вдосконалював навички. У березні Василь із двома побратимами повернувся ненадовго у стрілецький батальйон. Але через пару тижнів їх знову забрали до себе “Птахи Мадяра”, – згадує Олег Ярославович.
У підрозділі Василь займався аеророзвідкою, підтримкою бойових груп ударних FPV-дронів, коригував вогонь артилерії, забезпечуючи знищення техніки та особового складу противника. І хлопець, і його рідні з нетерпінням чекали травня, коли була запланована його перша відпустка. Але боєць так і не зміг обійняти найдорожчих людей. 23 квітня у районі села Зелений Кут Волноваського району на Донеччині, повертаючись із бойового завдання, разом із побратимами він потрапив під ворожий удар FPV-дронами.
– Я намагався зателефонувати синові ввечері того дня, але він не брав слухавку. Я подумав, можливо, втомлений і не може розмовляти. Був переконаний, що він згодом перетелефонує, – згадує батько.
Уже наступного дня родині повідомили трагічну звістку: Василь загинув, опинившись у епіцентрі ураження дрона. Побратими не встигли врятувати його із палаючого авто через повторний удар безпілотника.
Колеги з обласного управління поліції попрощалися з полеглим захисником на Майдані Волі у Тернополі. Воїна поховали на кладовищі села Рай поблизу Бережан.
Василя посмертно нагородили орденом “За мужність” III ступеня, а також присвоїли йому звання “Почесний громадянин міста Бережани”. Рідні військовослужбовця створили петицію з проханням присвоїти йому звання Героя України.
– Мій брат прийняв свідоме рішення – стати на захист України. Самовіддано і відповідально виконував бойові завдання. Він віддав найдорожче – своє молоде життя, аби московська орда не топтала нашу землю, – говорить сестра Ольга.
У Василя залишилися батьки, сестри Ольга і Тетяна, брат Остап.
Світла пам’ять і честь Герою!
Юлія Томчишин
Фото з сімейного архіву та Нацполіції
Підготовлено Українським інститутом національної пам’яті спільно з Українським національним агентством Укрінформ та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
-
Війна6 днів agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Суспільство5 днів agoПомер одеський письменник Сергій Стеблиненко Анонси
-
Відбудова6 днів agoГотові провести одну з наступних Конференцій із відновлення України у Відні
-
Події1 тиждень agoУ Львові відкрили виставку художніх робіт Тараса Шевченка
-
Одеса1 тиждень agoЗеленський розповів про обстріл Одеси — місто без води, світла та тепла
-
Усі новини1 тиждень agoжінка знайшла в пустелі таємничий телефон, який всіх вразив (фото)
-
Суспільство6 днів ago
Траса Одеса–Рені: небезпечні умови для подорожі
-
Війна1 тиждень agoЖурналісти встановили імена понад 186 тисяч загиблих в Україні російських військових