Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
Сили безпілотних систем уразили два російські локомотиви у Криму
Пілоти 413-го полку “Рейд” Сил безпілотних систем Збройних сил України завдали ураження по двох локомотивах, які російські загарбники використовували для забезпечення військової логістики в тимчасово окупованому Криму.
Як передає Укрінформ, про це полк повідомив у Фейсбуці та оприлюднив відео бойової роботи.
“Оператор “Рейду” пролетів між дротами високовольтної ЛЕП, щоб уразити локомотив”, – ідеться у повідомленні.
“Ми просто перевіряли документи російських залізничників, які забезпечували військову логістику в окупованому Криму. Жодних паперів, які дають право керувати таким транспортом на території України, у машиністів ми не виявили. А тому примусово зупинили їхні потяги”, – заявили військові.
Загалом уражені два локомотиви.
Як поінформували військові, це відбулося у східній частині півострова, в районі населених пунктів Роздольне та Владиславівка – на залізничній гілці, що прямує від Джанкоя до Керчі, а далі до Кримського мосту.
Як повідомляв Укрінформ, Сили безпілотних систем ЗСУ уразили в Криму російський прикордонний сторожовий корабель типу “Світляк”.
Фото ілюстративне: 22 ОМБр
Війна
Генштаб підтвердив ураження сторожового корабля РФ у Криму і порохового заводу в Рязанській області
“3 червня та у ніч на 4 червня 2026 року підрозділи Сил оборони України завдали ураження по низці важливих об’єктів російського агресора”, – ідеться у повідомленні.
За інформацією Генштабу, уражений прикордонний сторожовий корабель проєкту 10410 (шифр “Светляк”) в акваторії Азовського моря. Масштаби збитків уточнюються.
Також уражений район зосередження озброєння і військової техніки росіян поблизу Новоєгорівки Харківської області і пункт управління в районі Очеретиного Донецької області.
Крім того, уражений склад боєприпасів у районі Грінталя на Донеччині і склади паливно-мастильних матеріалів у Сімферополі у Криму та Мелітополі Запорізької області.
Серед іншого, уражена територія філіалу ТОВ “Гефест-М” – пороховий завод “Еластік” у Рязанській області. Як зазначили у Генштабі, розпочалася пожежа на площі понад 400 кв. м.
Крім того, за результатами додаткового аналізу встановлено, що 3 червня у районі нафтового терміналу “Санкт-Петербург” (Санкт-Петербург, РФ) знищений один резервуар і пошкоджені шість резервуарів та дві технічні естакади.
Також підтверджене займання складського приміщення площею понад 200 м. кв. на підприємстві з виробництва складових частин високоточного озброєння “Мичуринський завод “Прогрес” у Тамбовській області РФ.
Як повідомляв Укрінформ, командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді поінформував, що СБС Збройних сил України уразили у тимчасово окупованому Криму російський прикордонний сторожовий корабель типу “Світляк”.
Війна
Триває робота над формуванням четвертого ешелону ППО, який прикриватиме ще дві області України
У ЗСУ триває робота над формуванням четвертого ешелону ППО, який прикриватиме ще дві області України.
Як передає Укрінформ, про це головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський заявив у Фейсбуці.
За його словами, наслідки щоденних повітряних ударів РФ по території України були б значно важчими, якби не системна робота Збройних сил України щодо розбудови “малої ППО” та зміцнення її спроможностей.
“Сьогодні більша частина знешкоджених російських “шахедів”, “гераней” та інших засобів повітряного нападу — це результат роботи наших БПЛА-перехоплювачів”, – зауважив Сирський.
Як зазначив головнокомандувач, у травні українські дрони-перехоплювачі в трьох ешелонах протиповітряної оборони знищили понад 3,5 тисячі ворожих БПЛА різних типів. За цей час зросла не лише кількість збитих безпілотників, а й ефективність роботи “малої ППО”. Найвищу результативність демонструє другий ешелон, за який відповідають Сили безпілотних систем: понад 1,2 тисячі збитих дронів лише за травень.
“Ми нарощуємо кількість екіпажів БПЛА-перехоплювачів і продовжуємо навчання персоналу. Триває робота над формуванням четвертого ешелону ППО, який прикриватиме ще дві області. Активно залучаємо й армійську авіацію: у травні нашими гелікоптерами було знищено понад 440 російських дронів різних типів. Вертольоти обладнуємо сучасними засобами виявлення та прицілювання, розширюємо лінійку засобів ураження новим ракетним озброєнням, яке вже демонструє відмінні результати”, – зазначив Сирський.
“Водночас, – підкреслив генерал, – ми пам’ятаємо, що російський агресор не стоїть на місці. Ворог постійно змінює тактику застосування БПЛА, збільшує їхню кількість і покращує якість. Агресор планує дотягнути частку реактивних ударних дронів до 50%. Це ставить перед нами нові виклики, які потребують своєчасної реакції”.
Як повідомив Сирський, на робочій нараді з питань протидії ворожим ударним БПЛА він заслухав пропозиції щодо підвищення ефективності ППО та подальших рівнів модернізації вітчизняних перехоплювачів.
“Нагальним залишається питання щодо кількості бойових частин для дронів-перехоплювачів, але Збройні сили України намагаються нарощувати власні спроможності у виробництві таких елементів. За підсумками наради визначив завдання за цими та іншими напрямками на наступний період”, – додав головнокомандувач.
Як повідомляв Укрінформ, за даними Повітряних сил Збройних сил України, у травні 2026 року протиповітряна оборона знищила понад 57 тисяч російських повітряних цілей.
Фото: Головнокомандувач ЗС України / CinC AF of Ukraine
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Політика1 тиждень agoУ Єврокомісії розповіли про неанонсований візит Умєрова в Брюссель
-
Усі новини3 дні agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі