Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
Сили оборони спростували фейк про «захоплення» росіянами Клинового на Донеччині
Як зауважують військові, російське оборонне відомство вкотре поширило фейк про нібито просування своїх військ та захоплення ще низки населених пунктів Донеччини, зокрема Клинового. Такі інформаційні вкиди є частиною регулярної пропагандистської практики, яку країна-агресорка застосовує від початку повномасштабної війни.
«За логікою російської заяви, їхні підрозділи мали б «просунутися», по дорозі захопивши населений пункт Віролюбівка, чого насправді немає», – зазначають у корпусі.
Наголошується, що так само не відповідає дійсності й інформація про «масові втрати» броньованої техніки, яких буцімто зазнали українські Сили оборони.
Подібні «звіти» російська сторона запускає на щоденній основі і традиційно подає без будь-яких доказів.
Військові підкреслюють: ситуація на напрямку залишається під контролем українських оборонців.
«Жодного підтвердженого прориву глибоко в українську оборону на зазначених ділянках немає. Українські Сили оборони продовжують виконувати свої завдання, завдаючи противнику втрат у живій силі та техніці.
Інформаційні «перемоги», які російське Міноборони щодня оголошує на папері, не мають нічого спільного з реальною ситуацією на фронті», – наголошують у корпусі.
Як повідомляв Укрінформ, у ЗСУ спростували заяви російського військового керівництва про нібито захоплення Ставків і Новоселівки Донецької області.
Фото: Генштаб, ілюстративне
Війна
У листопаді ППО знищила понад 9000 російських дронів і ракет
Протягом листопада 2025 року протиповітряна оборона Сил оборони знищила 9707 повітряних цілей, якими Російська Федерація атакувала Україну.
Про це командування Повітряних сил Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Зокрема були знищені 11 аеробалістичних ракет Х-47 М2 “Кинджал”; 51 крилату ракету Х-101; 15 балістичних ракет “Іскандер-М/KN-23”; 20 крилатих ракет “Калібр”; три керовані авіаційні ракети Х-59/69; 19 крилатих ракет “Іскандер-К”; 2939 ударних БПЛА типу Shahed; 361 розвідувальний БПЛА та 6288 БПЛА інших типів.
Авіація Повітряних сил впродовж листопада здійснила 368 літаковильотів. Зокрема близько 200 – на винищувальне авіаційне прикриття; понад 70 – на вогневе ураження та авіаційну підтримку військ.
Авіація Сил оборони у листопаді знищила близько 400 повітряних цілей, уражені командні пункти, об’єкти логістичного забезпечення, а також місця скупчення живої сили і техніки росіян.
Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ з 24 лютого 2022 року по 1 грудня 2025 року на війні проти України становлять близько 1 173 920 осіб.
Війна
розвідка показала операцію у Бердянську
У тимчасово захопленому Бердянську Запорізької області внаслідок успішної операції ГУР МОУ та Руху опору, проведеної 19 листопада, знищені бронеавтомобіль «Тигр», два пікапи і знешкоджені дев’ять російських загарбників.
«19 листопада о 22:20 за київським часом на в’їзді до тимчасово захопленого Бердянська під пропагандистським білбордом скупчилися російські загарбники – їхню неквапливу розмову перервав потужний вибух», – ідеться у повідомленні.
Унаслідок успішної операції ГУР та Руху опору росіяни зазнали втрат серед особового складу та техніки: знищені п’ять загарбників із Росгвардії, ще четверо – важкі «300»; пошкоджені два пікапи та бронеавтомобіль «Тигр».
Вибух у Бердянську зчинив переполох – на місце знищення російських загарбників нагнали швидкі та пожежні автівки.
Як повідомляв Укрінформ, на території тимчасово захопленого Бердянського району 29 листопада пролунали два вибухи – внаслідок успішної операції ГУР та Руху опору російські загарбники із так званого підрозділу «Ахмат» зазнали втрат.
Фото ілюстративне
-
Відбудова1 тиждень agoВідновлення пункту пропуску «Орлівка» може тривати кілька тижнів
-
Події5 днів agoФільм «Ти – космос» за перший вікенд прокату зібрав ₴8,7 мільйона
-
Політика6 днів agoТуреччина пропонує почати мирний процес із домовленості з припинення вогню по енергетиці та портам
-
Одеса5 днів agoНічна атака на Одещину: пошкоджено порт і тепломережі
-
Суспільство5 днів agoПогрожував ув’язненням та відрахуванням: посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів
-
Усі новини1 тиждень agoСмартфони Android і iPhone тепер можуть обмінюватися файлами, але є один нюанс
-
Політика6 днів agoЛист Орбана про блокування допомоги Україні не створює нових загроз, робота з ЄС триває
-
Відбудова6 днів agoНімеччина виділить додаткові €32 мільйони на відновлення української енергетики