Connect with us

Війна

8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою

Published

on

Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”. 

Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника? 

Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення. 

Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.  

Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є. 

Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.  

Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.  

Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада? 

Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель. 

Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”. 

Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.  

Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?  

Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план. 

Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?  

Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.  

Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю. 

Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.  

Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.  

Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.  

Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.  

Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.  

Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись. 

Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році.  Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре. 

Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?  

Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.  

Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.

Війна

Із Білорусі залітають «Шахеди» й «Гербери», але нарощення військ біля кордону немає

Published

on

Окрім дій Росії щодо використання нею повітряного простору Білорусі (коли звідти залітають “Шахеди” чи “Гербери”), українські прикордонники не фіксують якихось інших дій.

Про це речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко поінформував під час брифінгу в Укрінформі.

Зокрема, зазначив він, прикордонники не фіксують у безпосередній близькості до українського кордону нарощення угруповання на території Білорусі, а також інших дій, зокрема, і провокативних.

Водночас українська сторона продовжує нарощувати свої оборонні можливості, і досить ефективно, відзначив він.

“Це стосується і інженерного укріплення безпосередньо лінії кордону, і нарощення мінно-вибухових загороджень, які здійснюють підрозділи ЗСУ на найбільш загрозливих напрямках, аби унеможливити вільний проїзд технічних засобів, якщо такі використовуватимуться з території Білорусі чи-то підрозділами армії Росії, чи-то підрозділами армії Білорусі, якщо Росія дотисне цю країну, щоб вона більш масштабно власними силами долучилася до війни проти України”, – заявив Демченко.

Читайте також: На кордоні затримали цьогоріч 5 тисяч порушників – Демченко

Речник повідомив із посиланням на сигнали від підрозділів розвідок, що тиск з боку Росії продовжується саме в цьому напрямку (на Білорусь – ред.).

“І, звісно, що наші дії також націлені на те, щоб посилювати фортифікаційні укріплення – і прикордонні також, щоб кожен український воїн мав всі можливості протидіяти будь-якій загрозі, яка може йти до нас з території Білорусі”, – запевнив він.

Демченко пояснив, що загалом цей напрямок усі роки залишався і надалі залишатиметься загрозливим, і так триватиме доти, доки Білорусь не припинить підтримувати Росію.

Він також повідомив, що ДПСУ торік на білоруській ділянці кордону зафіксувала суттєве збільшення кількості спроб незаконного перетину кордону – протягом року в цілому там було затримано близько 1400 порушників.

“Зараз цю ділянку кордону громадяни не використовують так активно, як це було в минулому році. Загалом протягом п’яти місяців цього року на цій ділянці кордону було затримано 160 порушників”, – поінформував Демченко.

Як повідомлялося, Україна вже визначила 500 цілей в Білорусі, на випадок, якщо її очільник Олександр Лукашенко вступить у війну.



Джерело

Continue Reading

Війна

Візит Марка Рютте до Києва — Зеленський про прямі переговори з Путіним

Published

on

Президент України Володимир Зеленський заявив, що офіційний Київ готовий, до будь-якого формату переговорів щодо завершення війни, а саме провести прямі переговори з російським президентом Володимиром Путіним. Адже наразі увага Америки змістилася на інші конфлікти у світі.

Глава держави зазначив, що Україна фактично опинилася в “черзі цих воєн”. Про це український президент розповів під час спільної пресконференцію з генсеком НАТО Марком Рютте в Києві.

Зеленський про мирні переговори

За словами Зеленського, Україна до цього часу чекає, коли прибуде офіційна переговорна група зі Сполучених Штатів. Але цей процес, на його думку, затягується надто довго.

“Я готовий прямо зараз почати прямі перемовини з Путіним, щоб не чекати, поки США закінчать всі конфлікті у світі, а потім черга дійде до нас. Ми перебуваємо сьогодні не у фокусі. На мій погляд, Іран — це питання номер один для США”, — сказав президент України.

Що сказав президент Зеленський під час брифінгу з Рютте в Києві

Інші тези українського очільника на спільній пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте в Києві:

  • Росіяни повинні знати: якщо вони будуть застосовувати проти нас дрони і ракети, ми будемо відповідати. Ми б’ємо виключно по справедливим військовим цілям у Росії.
  • Це Україна потрібна найбільшому військовому альянсу, а не навпаки. А ще більше це потрібно росіянам.
  • Балістика — це останній аргумент рф у війні. Її складніше перехоплювати і ворог дедалі частіше використовує це озброєння для ударів по українських містах, тому Київ розраховує на додаткову підтримку партнерів.
  • На виробництво зброї Україна спрямовує ~$45-50 млрд на рік.
  • Українські експерти будуть направлені до країн Балтії та Румунії для обміну досвідом у протидії дронам.

Рютте відзначив атаки українських дронів на РФ

Переговори про мир: що відомо

Раніше Володимир Зеленський в інтерв’ю Face the Nation, в якому прямо заявив, що до зими 2026 року є можливість почати мирні переговори із Росією. Але водночас, багато що в цьому переговорному процесі залежить від санкційного тиску США та Європи.

Також Фокус писав, що Володимир Зеленський надіслав Дональду Трампу термінового листа, у якому попередив про критичну ситуацію із протиракетною обороною України.



Джерело

Continue Reading

Війна

Зеленський нагородив ще 373 захисників України, 181 з них

Published

on

Президент України Володимир Зеленський відзначив державними нагородами 373 нацгвардійців, поліцейських, прикордонників та рятувальників, 181 з них – посмертно.

Як передає Укрінформ, відповідний указ №471/2026 від 3 червня оприлюднений на сайті глави держави.

Нагороди призначені за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння українському народові.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.