Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
Командувач Сил безпілотних систем підтвердив удар по нафтохімзаводу у Башкортостані
Сили безпілотних систем завдали удару по нафтохімзаводу у Стерлітамаку в Башкортостані Російської Федерації, що виробляє авіапаливо, компоненти для авіаційного керосину та синтетичний каучук.
Про це в Телеграмі повідомив командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді, передає Укрінформ.
«Губер Башкортостану підтвердить. 1500 км вглиб боліт – це не про захист. Про час польоту волелюбного українського Птаха», – написав Бровді.
За його словами, нафтохімзавод у Стерлітамаку (Башкортостан) – виробник авіапалива, присадок для авіаційного керосину та єдиний в Російській Федерації виробник неодимових синтетичних каучуків.
Як повідомляв Укрінформ, у місті Стерлітамак у Башкортостані, яке є одним із центрів хімічної та нафтохімічної промисловості Росії, зафіксовано атаку по об’єктах, пов’язаних із виробництвом компонентів для військової техніки.
Війна
У ЗСУ створили Воєнну експертну раду
У Збройних силах України створили Воєнну експертну раду ARES (Allied Reform and Expert Support) – дорадчий орган при головнокомандувачі ЗСУ, завданням якої є обмін передовим українським та міжнародним досвідом для розвитку війська.
Про це Генеральний штаб ЗСУ повідомляє у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Як зазначили у Генштабі, це важливий крок для системного посилення ЗСУ: Рада допомагатиме впроваджувати інституційні зміни в системі управління ЗСУ, підтримувати трансформацію армії та підвищувати її ефективність.
Серед пріоритетів – розвиток військової науки та освіти, підвищення ефективності забезпечення потреб Збройних сил України, а також консультативно-дорадча підтримка з інших питань, що належать до повноважень головнокомандувача ЗСУ.
Головою Воєнної експертної ради визначили британського генерала Річарда Ширреффа (заступник Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО 2011-2014 рр).
До складу ради увійшли авторитетні військові лідери й експерти з країн-партнерів, які мають унікальний бойовий і управлінський досвід, зокрема генерал Девід Петреус (директор Центрального розвідувального управління США, 2011-2012 рр.); адмірал Манфред Нільсон (заступник верховного головнокомандувача ОЗС НАТО з питань трансформації (DSACT), НАТО, Німеччина, 2016–2019 рр.); генерал-лейтенант Павел Мацко (заступник начальника Генерального штабу Збройних сил Словацької Республіки, 2013–2018 рр.); віце-адмірал Мартін Джон Коннелл (другий морський лорд та заступник начальника штабу Військово-морських сил Великої Британії, 2022–2025 рр.); генерал-лейтенант Ендрю Леслі (командувач Сухопутних військ Збройних сил Канади, 2006–2010 рр.); генерал-майор Патрік Карпентьє (командувач Об’єднаного оперативного угруповання «Північ» Збройних сил Канади, 2017–2020 рр.); коммодор Ганс Хелсет (представник Військово-морських сил Норвегії у структурах НАТО).
Триває підготовка до початку практичної роботи та проведення першого засідання Воєнної експертної ради.
Як повідомляв Укрінформ, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у телефонній розмові з верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генералом Алексусом Гринкевичем обговорив важливість стабільного постачання озброєнь і пріоритетні потреби України за програмою PURL.
Війна
ГУР оприлюднило дані російської компанії «Швабе», залученої до створення військової продукції
Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило дані 48 підприємств холдингової компанії “Швабе” зі складу державної корпорації “Ростех”, які залучені до створення військової продукції.
Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомило у Фейсбуці.
Інформація оприлюднена на порталі War&Sanctions.
Попри позиціонування як виробника медичного обладнання підприємства “Швабе” залучені до створення широкого спектру військової продукції — від ударних і розвідувальних БПЛА до прицільних систем для авіації та бронетехніки, тепловізорів, а також компонентів для балістичних ракет і коригованих артилерійських боєприпасів.
До структури “Швабе” входять, зокрема закордонні активи — китайська компанія Shvabe Opto-Electronics Co., Ltd та білоруське підприємство “Швабе (Мінськ)”, що розширюють можливості холдингу з доступу до технологій і компонентної бази.
Як зазначили в ГУР, ймовірно, саме “медичне” прикриття дозволило значній частині підприємств уникнути санкційного тиску — 30 із них досі не перебувають під обмеженнями жодної з країн санкційної коаліції. Серед них московський завод “Сапфір” — виробник фотодіодів для балістичних ракет “Іскандер-М” і фотоприймачів для коригованих артилерійських снарядів “Краснополь-М2”, центральне конструкторське бюро “Фотон”, яке виробляє лазерні далекоміри і тепловізори, АТ “Германій” з виробництва германію та його сполук, які використовуються для виготовлення інфрачервоної оптики, оптоволокна, а також у ядерній та радіоелектронній промисловості.
“Швабе” – восьмий холдинг Ростеху, структуру якого оприлюднило ГУР. Загалом ідентифіковані 553 підприємства Ростеху, що залучені до забезпечення військових спроможностей РФ.
Як зауважили в ГУР, “цей кейс вкотре підтверджує: у Росії відсутній чіткий поділ на цивільне та військове виробництво, а будь-які технологічні підприємства можуть бути інтегровані у воєнну машину агресії”.
Як повідомляв Укрінформ, ГУР оприлюднило детальну інформацію про керовані російські боєприпаси “Краснополь-М2” та підприємства, залучені до їх виробництва.
-
Суспільство1 тиждень agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Політика1 тиждень agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика1 тиждень agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Відбудова1 тиждень agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло
-
Відбудова5 днів agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Події1 тиждень agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
-
Політика1 тиждень agoБлизький Схід не повинен знижувати увагу до війни в Україні