Connect with us

Війна

8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою

Published

on

Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”. 

Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника? 

Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення. 

Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.  

Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є. 

Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.  

Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.  

Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада? 

Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель. 

Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”. 

Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.  

Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?  

Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план. 

Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?  

Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.  

Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю. 

Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.  

Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.  

Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.  

Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.  

Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.  

Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись. 

Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році.  Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре. 

Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?  

Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.  

Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.

Війна

Сили безпілотних систем уразили засіб ППО, що прикривав російський аеродром «Міллерово»

Published

on

Рота дальнього ураження 429-ї окремої бригади безпілотних систем «Ахіллес» уразила радіолокаційну станцію «Небо-У» на військовому аеродромі «Міллерово» в Ростовській області РФ.

Про це «Ахіллес» повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Встановлюємо вогневий контроль над військовим аеродромом «Міллерово» у ростовській області рф, за 170 км від лінії бойового зіткнення. Звідси противник регулярно запускає «Шахеди» та інші типи ударних та імітаційних безпілотників», – зазначають у бригаді.

В «Ахіллесі» нагадують: російська армія використовує аеродром «Міллерово» для здійснення повітряного терору проти східних, центральних та північних регіонів України.

Читайте також: Генштаб підтвердив ураження в Донецьку командних пунктів росіян

Орієнтовна вартість ворожої «Небо-У» становить сто мільйонів доларів.

Як повідомляв Укрінформ, днями Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив результати ураження аеродрому «Приморсько-Ахтарськ» у Краснодарському краї РФ.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Війна

У Києві працює ППО

Published

on

У Києві працюють сили протиповітряної оборони.

Як передає Укрінформ, про це Київська міська військова адмінстрація повідомляє у Телеграмі.

“У Києві працює ППО. Просимо перебувати в укриттях до оголошення відбою повітряної тривоги”, – ідеться в повідомленні.

Читайте також: У Бориспільському районі на Київщині через атаку РФ горять складські приміщення

Як повідомляв Укрінформ, у Києві та низці областей оголошена повітряна тривога через загрозу російських безпілотників.



Джерело

Continue Reading

Війна

Нідерландські волонтери продемонстрували аквадрон, який передадуть Україні

Published

on


Нідерландські волонтери продемонстрували на каналах Амстердама аквадрон, який передадуть Україні для виконання насамперед рятувальних і логістичних завдань.

Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.

Систему створили четверо волонтерів після того, як їхній товариш, перебуваючи в Україні поблизу Дніпра, стикнувся із проблемами доправлення військовим необхідних речей.

За словами розробників, аквадрон оснащений системою дистанційного керування, камерами та може працювати через супутниковий зв’язок Starlink. Передбачений також автоматичний режим, який дозволяє заздалегідь планувати маршрут. Максимальна швидкість човна може сягати 60 км/год. Його конструкція є модульною, це дозволяє адаптувати платформу під різні завдання та встановлювати додаткове обладнання.

Отто Кой
Отто Кой


“Ми розробляли його насамперед для рятувальних місій, доставки необхідних речей, а також для евакуації. Але його можна використовувати і для тактичних місій – усе залежить від потреб. Ми передаємо базову версію, але вона повністю модульна. Фактично, можна створити будь-які функції, потрібні користувачеві”, – зазначив у коментарі Укрінформу волонтер фонду Protect Ukraine Отто Кой.


За його словами, розробники вже передали три такі човни до Києва і планують провести там демонстрацію. Після отримання відгуків від українських військових систему адаптують до потреб підрозділів, які її використовуватимуть.

Однією з головних переваг аквадрона розробник називає вантажопідйомність: “Він потенційно може перевозити до 1000 кілограмів вантажу, що робить його придатним для логістичних операцій на воді”.

Волонтер також зазначив, що базова версія системи коштує близько €45 тисяч, проте кінцева ціна залежить від комплектації та додаткового обладнання.

“Я бачу це як керований джип на воді”, – підкреслив Кой, пояснюючи концепцію розробки.

Водночас він зауважив, що розробники прагнуть, аби система залишалася максимально доступною та простою у виробництві, аби в майбутньому можна було забезпечувати українські підрозділи такими аквадронами у значній кількості.

Співзасновник фонду Protect Ukraine Яап Схолтен розповів, що ідея створення аквадронів виникла 2023 року.

“Коли українські захисники розповіли, що мають проблему з доставкою їжі, припасів та всього необхідного хлопцям на іншому березі річки, тоді з’явилася думка: чи можемо ми створити дрон, який буде здатний доставляти їжу та медичні засоби, а також евакуювати поранених? Оскільки ми співпрацюємо з великою кількістю інженерів з Делфта, я запитав одного з них: чи можемо ми розробити такий аквадрон? Так ми й почали. Група нідерландських інженерів розробила аквадрон, і ми вже передали чотири такі Україні”.

Читайте також: У Німеччині випробували морський дрон для запуску з підводного човна

Він підкреслив, що аквадрони постійно вдосконалюються, тож тепер волонтери хочуть показати нові версії українським підрозділам.

“Якщо ми отримаємо замовлення від військових підрозділів, то хотіли б залучити Міністерство оборони Нідерландів. Тоді, сподіваємося, зможемо виготовити 30-40 таких човнів, адже в такій кількості вони вже стають справді потужним інструментом. Зараз це фактично прототипи, які ми постійно тестуємо та вдосконалюємо”, – наголосив Схолтен.

Окрім того, він розповів, що фонд також передав в Україну близько 350 автомобілів, але “це радше додатковий напрям, тому що доставляти автомобілі може практично кожен”. “Ми зосереджуємося на різних типах дронів і медичній підтримці… Ми маємо контакти з великою кількістю військових, медиків, лікарів та неурядових організацій. Але наша підтримка зосереджена саме на армії. Ми підтримуємо Збройні Сили України, тому що вважаємо, що саме вони можуть захистити людей і, зрештою, саме вони можуть забезпечити перемогу України в цій війні”, – зазначив нідерландський волонтер.

Як повідомляв Укрінформ, нідерландський волонтер, співзасновник фонду Protect Ukraine Яап Схолтен отримав орден «За заслуги» ІІІ ступеня за підтримку України.

Фото: Ірина Драбок/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.