Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
Генштаб уточнив наслідки ураження нафтових об’єктів у Росії
Генеральний штаб ЗСУ уточнив результати ураження нафтобази “Грушова” у Краснодарському краї, нафтоперевалочної станції “Красноармійськ” у Саратовській області та лінійної виробничо-диспетчерській станції “Красний Яр” у Волгоградській області.
Війна
Сили оборони уразили об’єкти Маріупольського порту
Підрозділи Сил оборони України уразили об’єкти Маріупольського морського торговельного порту.
Як передає Укрінформ, про це Сили безпілотних систем Збройних сил України повідомили у Фейсбуці.
Сили безпілотних систем у взаємодії з 1-м корпусом Національної гвардіЇ «Азов», Служби безпеки України і Центру спецоперацій «А» уразили об’єкти Маріупольського порту.
Порт використовувався росіянами для військової логістики, а також незаконного вивезення українського зерна, вугілля та металу до росії.
Унаслідок ураження пошкоджено енергетичну, ремонтну та управлінську інфраструктуру порту, а також об’єкти, що забезпечували роботу портової логістики.
У результаті атаки порт знеструмлений. Можливості росіян використовувати Маріуполь як логістичний вузол суттєво обмежені.
Як повідомляв Укрінформ, росіяни запровадили обмеження на пасажирські перевезення трасою через Маріуполь через загрозу українських дронів.
Війна
Україна та Естонія підписали декларацію про посилення співпраці у сфері оборони
Президент України Володимир Зеленський та Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал підписали Спільну декларацію щодо посилення співпраці у сфері безпеки та оборони.
Про це повідомляється на сайті Президента України, передає Укрінформ.
«Документ передбачає допомогу у сфері безпеки, обмін досвідом, співпрацю в оборонній промисловості та ППО, зокрема спільне зобов’язання щодо розвитку багаторівневих можливостей протиракетної оборони у Європі», – йдеться у повідомленні.
Вказується також, що Україна та Естонія продовжують роботу над угодою у форматі Drone Deal. Її проєкт уже перебуває на розгляді естонської сторони.
Глава держави на зустрічі з Крістеном Міхалом поінформував про потреби в посиленні української протиповітряної оборони та роботу з партнерами над антибалістичним захистом усієї Європи. Президент подякував Естонії за внески в програму PURL і зазначив, що Україна розраховує на подальшу підтримку.
Говорили сторони й про важливість посилення санкційного тиску на РФ та підготовку 21-го пакета санкцій Європейського Союзу. Зеленський наголосив, що важливо запроваджувати жорсткіші заходи проти російського тіньового флоту в Балтійському морі.
Окрему увагу приділили шляху України до членства у Євросоюзі. Президент зазначив, що наша країна очікує на відкриття всіх шести переговорних кластерів протягом червня – липня.
Зеленський подякував Естонії й особисто Прем’єр-міністру за підтримку України та вручив Крістену Міхалу орден князя Ярослава Мудрого II ступеня.

Як повідомлялося, сьогодні у Таллінні Президент України Володимир Зеленський та Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс підписали Drone Deal. Це вже шоста угода в такому форматі, яку Україна країна уклала з партнерами.
Фото: ОП
-
Усі новини1 тиждень agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Усі новини1 тиждень agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини1 тиждень agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Політика1 тиждень agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Події1 тиждень agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Усі новини1 тиждень ago“Ми поганий приклад”: дружина ексглави МЗС Кулеби розповіла про вартість власного весілля
-
Події1 день agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Події1 тиждень agoНа Варшавському книжковому ярмарку Україну представили 18 видавництв