Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
Україна отримує від Нідерландів Patriot і підтримку у сфері безпілотних технологій
Міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що Україна отримує від Нідерландів як системи протиповітряної оборони Patriot, так і значну підтримку у сфері безпілотних технологій.
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу в Гаазі, про це він сказав під час спільної пресконференції з міністеркою оборони Нідерландів Ділан Єшілгьоз-Зегеріус у Гаазі.
“Якщо порівнювати рівень якості підтримки вашої країни з усім світом і взагалі з європейськими країнами, дуже високий рівень підтримки… Ми бачимо це тому, що ми отримуємо і Patriot, і внески PURL за останні роки, і Нідерланди підтримали дуже ефективну програму щодо рівня дронів”, – сказав він.
Федоров також подякував за оголошене Нідерландами додаткове фінансування систем протиповітряної оборони. Він наголосив, що Росія дедалі частіше компенсує невдачі на фронті масованими ракетними ударами по цивільних об’єктах України.
За його словами, Путін не може досягати своїх цілей на полі бою тому він атакує українські міста балістичними та крилатими ракетами. Під час останніх атак постраждали цивільні будинки, об’єкти інфраструктури, Києво-Печерська лавра.
За його словами, додаткові інвестиції в протиповітряну оборону означають передусім збереження життів українських громадян.
“Я хотів би ще раз подякувати. Цей внесок це збереження життів українців. Це можливість відбивати вогонь Путіна… Я також хотів би подякувати за оголошення щодо підтримки дронами, які виробляються у вашій країні, спільне виробництво, яке сьогодні відбувається. Ще раз хочу повернутися до якості. Тобто це не якісь дрони, які ми не знаємо і не зможемо спрогнозувати ефективність. Ми чітко знаємо, які продукти ефективні, які працюють сьогодні для нашої перемоги. Це в тому числі, як каже наш Президент, далекобійні санкції, які будуть вражати нашого ворога. Тому ще раз хочу подякувати за цю підтримку”, – сказав він.
Міністр також привітав підписання меморандуму про співпрацю у сфері інновацій між Україною та Нідерландами.
За його словами, під час візиту українська делегація ознайомилася з роботою одного з провідних нідерландських інноваційних центрів.
“Те, над чим ми сьогодні працюємо спільно, змінює ситуацію на полі бою”, – сказав він.
Він наголосив, що Нідерланди демонструють високий рівень і якість допомоги та допомагають Україні боротися за свободу. На кожному рівні комунікації з вашою країною ми бачимо націленість на результат, і у нас є плани, амбітні плани, як досягати більшого. Дякую за підтримку”.
За його словами, Україна готова не лише отримувати підтримку, а й ділитися власним досвідом та напрацюваннями у сфері безпілотних систем і розбудови сучасних систем безпеки.
Як повідомляв Укрінформ, Нідерланди виділять 250 млн євро на дрони для України.
Війна
Сили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
Сили оборони України 16 червня та вночі 17 червня завдали ураження по танкеру російського тіньового флоту в акваторії Чорного моря, мосту через Північно-Кримський канал у Херсонській області, а також об’єктах військової логістики та пунктах управління російських загарбників на тимчасово захоплених українських територіях.
Як передає Укрінформ, про це Генштаб ЗСУ повідомив у Фейсбуці.
За інформацією Генштабу, в акваторії Чорного моря був уражений танкер тіньового флоту FINA A (IMO 9283306). Судно перебуває під санкціями Європейського Союзу, Швейцарії, Великої Британії, Канади та України.
Підтверджене ураження цілі. Ступінь пошкоджень уточнюється.
Як пояснили у Генштабі, танкер використовувався для транспортування нафти і нафтопродуктів в інтересах Російської Федерації в обхід міжнародних санкцій та обмежень. Його довжина становить 244,6 метра, а валовий тонаж – 62 002 одиниці.
“Також наші воїни били по об’єктах, які використовувалися противником для забезпечення військової логістики та переміщення сил і засобів між тимчасово окупованими територіями півдня України”, – поінформували у Генштабі.
Зокрема уражений автомобільний міст через Північно-Кримський канал у районі населеного пункту Ставки та автомобільний міст у районі Воїнки Херсонської області.
У районі Великої Новосілки Донецької області уражений командно-спостережний пункт та пункт управління ворога.
Також завдані ураження по пунктах управління російських БПЛА в районах Кам’янського і Новопрокопівки Запорізької області, Іванопілля й Комара Донецької області, Олешок на Херсонщині, Маліївки Дніпропетровської області та Коров’яковки й Кучерова Курської області (РФ).
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони уразили командний пункт ворога у Брянській області РФ та пункти управління дронами на тимчасово захоплених українських територіях.
Війна
Росія виявилася неготовою до протидії українським морським дронам
Росія на практиці виявилася найбільш неготовою до асиметричних дій українських морських безпілотників, що дозволило Україні суттєво обмежити активність російського флоту в Чорному морі та фактично заблокувати його в пунктах базування.
Про це в ефірі Українського радіо заявив капітан першого рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС ЗСУ у 2004-2020 роках Андрій Риженко, передає Укрінформ.
За його словами, сучасна війна на морі дедалі більше відходить від принципу кількісної переваги та спирається на маневреність і використання слабких місць противника.
«Маневрена війна на морі в тому числі побудована на асиметрії. Асиметрія означає, що ти виявляєш якісь слабкі потужності ворога і їх експлуатуєш або знищуєш», – пояснив експерт.
За словами Риженка, російський Чорноморський флот створювався за підходами часів Холодної війни, із розрахунком на масштабне застосування великої кількості кораблів, але поява морських дронів виявила критичну вразливість такої моделі.
«Ставка робилась на таку величезну силу, яка висаджується, задавлює фактично цією силою опонента і виконує свої завдання. Але завдяки такому асиметричному підходу була виявлена критична вразливість всіх цих величезних російських кораблів від морських дронів», – зазначив він.
За словами експерта, попри значну перевагу Росії на початку повномасштабної війни, Україні вдалося змінити ситуацію завдяки сучасним технологіям.
«І завдяки такому інноваційному підходу, програючи у співвідношенні сил сторін 12 до 1 на початок війни і 4 до 1 на теперішній час, Україна фактично заблокувала сили противника в портах і пунктах базування», – сказав він.
Експерт додав, що нині російські бази, зокрема у Севастополі та Новоросійську, значно посилили оборону та змушені концентрувати додаткові ресурси для протидії морським дронам.
«Якщо раніше росіяни постійно мали у морі 50 кораблів і суден, то зараз кількість кораблів переважно становить “нуль”. І це якраз завдяки цьому. Тому дрони дійсно написали нову сторінку», – зауважив він.
Також Риженко назвав перспективним подальше застосування безпілотних систем у Чорному морі для контролю морських ділянок, захисту портів і морської інфраструктури, охорони судноплавства та недопущення виходу противника на рубежі застосування зброї.
Окремо експерт зазначив, що український досвід використання морських дронів уже активно вивчають західні партнери та адаптують його і в оперативні концепції, і в технологічні рішення.
Як повідомляв Укрінформ, Норвегія виділяє 1,2 млрд норвезьких крон (109 млн євро) на розробку та закупівлю морських безпілотників для України.
Фото: ОП
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Одеса1 тиждень agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів подробиці зустрічі з російським олігархом Абрамовичем
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Політика1 тиждень agoЗеленський візьме участь у саміті лідерів Нордично-Балтійської вісімки в Естонії
-
Політика1 тиждень agoУкраїна готова направляти до Європи експертів із протидії дронам
-
Події1 тиждень agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі