Connect with us

Війна

8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою

Published

on

Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”. 

Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника? 

Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення. 

Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.  

Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є. 

Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.  

Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.  

Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада? 

Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель. 

Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”. 

Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.  

Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?  

Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план. 

Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?  

Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.  

Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю. 

Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.  

Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.  

Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.  

Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.  

Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.  

Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись. 

Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році.  Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре. 

Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?  

Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.  

Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.

Війна

Сили оборони уразили місце запуску ударних дронів та розвідзасоби ворога

Published

on

Сили оборони України 3 вересня та в ніч на 4 вересня уразили місце запуску ударних безпілотників, командні пункти, засоби розвідки та зв’язку російських загарбників.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Уражено, зокрема, місце зберігання, підготовки та пуску ударних БПЛА ворога в районі Донецька, базу зберігання паливно-мастильних матеріалів у Ровеньках Луганської області та пости технічних засобів розвідки «Гренадер» у Суворовому й Рисовому (АР Крим).

На території Росії уразити вдалося радіолокаційну станцію в Бобрику Брянської області та ретранслятор MESH-мереж у Густомої Курської області.

Також серед уражених цілей – командний пункт російської армії у Федорівці Донецької області та командно-спостережний пункт у Петрівці Харківської області.

Читайте також: Сили оборони уразили місця запуску дронів, вузол зв’язку і командно-спостережний пункт росіян

Уточнення ступеня завданих збитків триває.

Як повідомляв Укрінформ, 2 вересня та в ніч на 3 вересня Сили оборони уразили десантний катер БК-16, комплекс радіоелектронної боротьби, пункт управління безпілотниками та склади російської армії.

Фото: 22 ОМБр, ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Війна

У Криму неподалік аеродрому «Гвардійське» зафіксували пожежу

Published

on


У тимчасово окупованому Криму в ніч проти 4 вересня зафіксовано пожежу неподалік аеродрому «Гвардійське».

Про це повідомляє моніторингова група Телеграм-каналу «Крымский ветер» з посиланням на дані супутникової зйомки, передає Укрінформ.

«Вночі зафіксовано пожежу на захід від аеродрому «Гвардійське», – йдеться в повідомленні.

За словами очевидців, напередодні о 22:00 пролунав вибух у районі селища Гвардійське, після чого у тому напрямку проїхали сім пожежних машин.

Також вибухи було чутно у Джанкойському районі та у Севастополі.

Читайте також: Сили оборони уразили місця запуску дронів, вузол зв’язку і командно-спостережний пункт росіян

Як повідомляв Укрінформ, у Криму сталася пожежа в районі електропідстанції «Білогірськ».



Джерело

Continue Reading

Війна

у порту Сочі сталось два вибухи — відео

Published

on


У Сочі почули два гучних вибухи, які стались у районі морського порту, повідомили у мережі. Над портом здійнялись хмари диму, а ціллю міг стати корабель Росії, який раніше працював у районі порту Новоросійськ. Російський стратегічний об’єкт на Чорному морі могли атакувати безекіпажні катери (БЕКи). Що сталось під час удару морських дронів 3 вересня?

Вибухи Сочі пролунали близько 9:45 3 вересня, ідеться у Telegram-каналі Exilenova+. Росіяни заполонили мережу відео з кадрами інциденту. Зауважується, що під ударом міг опинитись корабель і також ЗРК “Панцир”, який стояв на пірсі.

На одному з відео помітили ЗРК, який міг статись ціллю дронів, а поруч, за 10-20 метрів, — стовп диму після вибуху. У каналі опублікували супутникове фото пірсів у Сочі та уточнили, що особливих цікавих цілей там не помітно, але, ймовірно, могли вдарити по кораблю NEFRIT. NEFRIT — це судно постачання (MPSV, Multipurpose Supply Vessel), яке використовувалось для морських нафтогазових операцій та раніше працювало у Новоросійську, пояснили у мережі.

“Судно NEFRIT, яке було уражене українським БЕКом біля причалу в Сочі, за відкритими даними, працювало в районі Новоросійська та Чорного моря. Ходить під прапором РФ (ходив)”, — написали у каналі Exilenova+.



Атака дронів на РФ — ЗРК Панцир у порту Сочі 3 вересня

Фото: Exilenova+

фото судна забезпечення NEFRIT у порту Сочі 3 вересня



Атака дронів на РФ — судно забезпечення NEFRIT у порту Сочі 3 вересня

Фото: Exilenova+

NEFRIT (“Нефрит”) — корабель забезпечення, який фігурував у заяві компанії “Газпром” у жовтні 2022 року: росіяни відправили цей корабель у Балтійське море, де кілька тижнів тому стався підрив трьох з чотирьох труб “Північного потоку”. Ішлося про судно, призначене для постачання необхідних ресурсів на морські платформи: возили екіпажі, допоміжне виробниче устаткування, продукти, воду тощо. Корабель належать компанії “Альянс” та був приписаний до порту Санкт-Петербургу. Фізичні розміри — довжина 90 м, ширина 18 м, осадка 6 м, місткість — майже 4 тис. тонн.

фото судна забезпечення NEFRIT  РФ



Атака дронів на РФ — судно забезпечення NEFRIT

Фото: BBC

Атака дронів на РФ — що сталось в Сочі 3 вересня

Інцидент в морському порту підтвердили у місцевому пабліку. О 9:45 з’явилось повідомлення про два гучних вибухи, які чули аж в центрі міста та попередили, що людям слід триматись подалі від пірса. У каналі Оперативного штабу Краснодарського краю поки не звітували про атаку дронів 3 вересня. Тим часом росЗМІ повідомили, що зранку “Росавіація” тимчасового обмежила роботу місцевих аеропортів (Сочі, Геленджик) через загрозу нальоту БпЛА.

Зазначимо, Фокус писав про атаку дронів на РФ 3 вересня. Зранку стало відомо про вибухи у Московській області. У мережі з’явились кадри зі стовпами диму. Крім того, була багатоповерхівка, у якій горіли квартири 1 по 9 поверх, та дрон, за яким ганявся Ка-52 РФ. Місцева влада заявила, що регіон атакували 52 БпЛА, але їх усі начебто збили. Міноборони також написало про наліт 400 дронів, але нічого не написало про морські безпілотники.

Нагадуємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що літакам краще не літати над територією РФ, оскільки там працюють українські дрони.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.