Connect with us

Війна

8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою

Published

on

Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”. 

Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника? 

Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення. 

Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.  

Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є. 

Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.  

Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.  

Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада? 

Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель. 

Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”. 

Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.  

Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?  

Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план. 

Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?  

Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.  

Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю. 

Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.  

Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.  

Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.  

Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.  

Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.  

Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись. 

Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році.  Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре. 

Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?  

Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.  

Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.

Війна

Генштаб уточнив результати ударів по Центру космічного зв’язку «Владімір» та Оренбурзькому ГПЗ

Published

on


Генеральний штаб Збройних сил України уточнив результати уражень Центру космічного зв’язку “Владімір” у районі Гусь-Хрустального Владімірської області РФ та Оренбурзького газопереробного заводу.

Як передає Укрінформ, про це Генштаб повідомив у Фейсбуці.

У ході аналізу даних підтверджені результати ураження у ніч на 22 червня підрозділами Сил оборони ЦКС “Владімір”.

Так, критично ушкоджені головна антена комплексу (25-метрова параболічна антена) та антена на даху Головного апаратно-програмного комплексу.

Суттєво ушкоджена і центральна частина будівлі Головного апаратно-програмного комплексу, де, зокрема розташовані зали супутникових модемів і мультиплексорів, а також центральний комутаційний вузол, до якого сходяться волоконно-оптичні лінії зв’язку з іншими космічними центрами.

Також критично ушкоджена будівля Апаратно-технічного корпусу №1, в якому розташовані передавальний та приймальний комплекси, центральна комутаційна кабельних трас антенних постів центру й обладнання для охолодження передавачів і електроніки головної антени комплексу.

Читайте також: Нафтобаза у Росії, три мости і дві РЛС у Криму: Генштаб повідомив про удари по ворожих цілях

Окрім того, в результаті ураження 24 червня Оренбурзького газопереробного заводу підтверджене пошкодження чотирьох установок переробки газу. Виробничий процес на підприємстві призупинили.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський підтвердив ураження нафтобази “Полтавська” у Краснодарському краї і двох нафтопереробних заводів в Уфі – “Башнафта-Уфанафтохім” і “Башнафта-Новойл”.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Війна

Загибель саперів в Україні: норвезька організація призупинила роботу після удару “Іскандера”

Published

on

Норвезька міжнародна гуманітарна організація Norwegian People’s Aid (NPA) тимчасово призупинила всі роботи з розмінування українських територій після загибелі двох своїх співробітників.

Трагедія сталася напередодні, приблизно о 12:50, коли російські військові завдали удару по Новопетрівці Високопольської громади у Херсонській області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудінов.

24-річний співробітник NPA помер на місці, а за життя його 25-річного колеги лікарі боролися до останнього, але поранення виявилися несумісними з життям.

Ще четверо людей отримали поранення середньої тяжкості. Усім їм надано медичну допомогу, і їхнє життя поза небезпекою.

І загиблі, і поранені — громадяни України.

Військова влада Херсона повідомляє через українські ЗМІ, що в будівлю “Норвезької народної допомоги” влучила російська ракета “Іскандер-М”. Організація досі перевіряє цю інформацію та точні обставини обстрілу.

У Norwegian People’s Aid заявили про своє рішення призупинити роботи з розмінування, щоб захистити своїх співробітників.

“Це жахливо. Мої думки з родинами та близькими постраждалих. Зараз наш головний пріоритет — подбати про них, про поранених та про інших наших співробітників як в Україні, так і тут, вдома. Усі ми глибоко вражені тим, що сталося”, — сказав генеральний секретар Раймонд Йохансен.

За його словами, ця атака свідчить про те, наскільки небезпечно бути гуманітарним працівником в умовах війни та конфлікту.

“На жаль, це частина вкрай тривожної тенденції: гуманітарні організації, подібні до нашої, захищені міжнародним правом, але дедалі частіше стають мішенню для нападів. Зрештою, це позначається на цивільному населенні, яке залежить від нашої допомоги”, — наголосив він.

Діяльність організації Norwegian People’s Aid в Україні: що відомо

Норвезька організація “Народна допомога” (Norwegian People’s Aid) реалізує свою програму в Україні з 2022 року і є однією з десяти найбільших гуманітарних організацій країни.

Вона займається розмінуванням та знешкодженням вибухонебезпечних залишків війни, захистом і підготовкою цивільного населення в зонах конфліктів, забезпеченням продовольчої безпеки, а також запобіганням та боротьбою із сексуальним та гендерним насильством.

В Україні в організації Norwegian People’s Aid працює 475 співробітників.

Масштаби мінного забруднення України

Після початку великої війни з Росією Україна зіткнулася з масштабною проблемою мінного забруднення, яке охоплює значну частину території країни. За оцінками фахівців, повне розмінування може зайняти не менше 10 років, навіть за умови постійної міжнародної допомоги та активної роботи саперів. Приблизно 23–25 % території України можуть бути забруднені мінами або нерозірваними боєприпасами, що відповідає площі Греції.

Раніше керівник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько розповідав, що російські війська продовжують активно дистанційно мінувати Херсон та населені пункти громади.

Нещодавно подібну практику окупантів зафіксували й у Чернігівській області.



Джерело

Continue Reading

Війна

У Краснодарському краї після атаки дронів горить нафтобаза

Published

on

У Краснодарському краї РФ в ніч проти четверга внаслідок атаки безпілотників виникло займання на нафтобазі у станиці Полтавській.

Про це повідомляє Телеграм-канал ASTRA, передає Укрінформ.

Глава Красноармійського району Олександр Харитонов заявив, що займання виникло через падіння уламків БпЛА. Про масштаби пожежі та постраждалих не повідомляється.

За даними моніторингового каналу Exilenova+, на нафтобазі горять три резервуари.

Полтавська нафтобаза є регіональним об’єктом паливної інфраструктури, що забезпечує постачання пального для частини Краснодарського краю та Республіки Адигея. Резервуарний парк налічує близько 28 резервуарів.

Це не перша атака на Полтавську нафтобазу за місяць. Раніше про пожежу на цьому об’єкті повідомлялося 16 червня.

Тим часом російське міністерство оборони прозвітувало про «перехоплення та знищення» силами ППО 269 безпілотників, зазначає російська служба Бі-бі-сі. Стверджується, що безпілотники збивали над Білгородською, Брянською, Волгоградською, Калузькою, Курською, Орловською, Саратовською, Смоленською, Ростовською та Тульською областями, Московським регіоном, окупованим Кримом та Краснодарським краєм, а також над Чорним морем.

Читайте також: Росія веде переговори з Казахстаном щодо імпорту бензину – Reuters

Як повідомляв Укрінформ, у низці російських регіонів запровадили обмеження на продаж пального, а влада Москви дозволила бензовозам цілодобово в’їжджати в місто і пересуватися без оформлення вантажного пропуску.

Паливна криза в регіонах Росії та окупованому Криму виникла на тлі ударів української армії по російських нафтових об’єктах. За даними ЗМІ, через удари ЗСУ було зупинено або призупинено роботу великих НПЗ у центральній частині Росії, в результаті до середини червня РФ втратила близько 25% виробництва бензину порівняно з середньодобовим показником у червні 2025 року.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.