Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
В угрупованні військ «Південь» спростували, що росіяни взимку можуть зайти в Запоріжжя
Інформація про можливий безпосередній захід російських військ у Запоріжжя взимку 2026 року не відповідає дійсності.
Водночас повністю виключати спроби противника діяти в напрямку міста невеликими піхотними групами наразі не можна, однак підстав говорити про високу ймовірність такого розвитку подій немає. Про це Укрінформу повідомила речниця Угруповання військ (сил) «Південь» Анастасія Шевченко.
«Інформація, яку нині поширюють деякі медіа та Телеграм-канали щодо можливого заходу військ противника безпосередньо до Запоріжжя взимку 2026 року, не відповідає дійсності. Припущення щодо можливих спроб противника діяти в напрямку Запоріжжя невеликими піхотними групами не можна повністю виключати. Водночас наразі підстав говорити про високу ймовірність такого розвитку подій немає», – зазначила вона.
За словами Шевченко, в операційній зоні Угруповання військ (сил) «Південь» Сили оборони контролюють логістичні шляхи ворога та маршрути його висування. Лінія бойового зіткнення нині перебуває приблизно за 30 км від Запоріжжя, тому непомітно інфільтруватися на таку відстань противнику не вдасться.
«Наші безпілотні системи своєчасно виявляють ворожий особовий склад, після чого по ньому завдається вогневе ураження», – наголосила речниця.
Вона також підкреслила, що змін у характері дій російських військ, які б свідчили про підготовку до безпосереднього заходу в Запоріжжя, нині не спостерігається.
«Ворог не відмовився від намірів щодо захоплення Запоріжжя, однак на цей час не має достатніх сил і засобів для просування безпосередньо в напрямку міста», – поінформувала Шевченко.
Водночас речниця зауважила, що на окремих ділянках фронту, зокрема на Оріхівському напрямку, противник здійснює спроби інфільтрації малими піхотними групами. Такі дії фіксуються в районах населених пунктів Малі Щербаки, Степове та Щербаки, проте успіху він не має.
«В операційній зоні угруповання військ (сил) “Південь” російські загарбники продовжують зазнавати значних втрат у живій силі», – підсумувала вона.
Як повідомлялося, раніше командир 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла Дмитро «Перун» Філатов заявив, що окремі піхотні групи росіян можуть зайти у Запоріжжя вже цієї зими.
Фото: речниця Угруповання військ (сил) «Південь» Анастасія Шевченко
Війна
Генштаб підтвердив ураження НПЗ в Уфі та Самарі
Підрозділи Сил оборони України уразили російські нафтопереробні заводи в Уфі та Самарі.
Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.
21 вересня та у ніч на 22 вересня Сили оборони уразили два важливі об’єкти нафтопереробної галузі РФ.
В Уфі (Республіка Башкортостан) уражений нафтопереробний завод “Башнафта-УНПЗ”, зафіксована пожежу на території підприємства.
Потужність переробки цього НПЗ становить близько 7,5 млн тонн нафти на рік. Підприємство здійснює глибоку переробку нафти та виробляє бензини, дизельне й котельне паливо, скраплені гази, сірку та іншу нафтопродукцію.
У Самарі уражений Куйбишевський нафтопереробний завод, зафіксована пожежа на території підприємства.
Цей НПЗ – одне з найбільших нафтопереробних підприємств Самарської групи РФ, що входить до структури “Роснафти”. Потужність переробки становить близько 7 млн тонн нафти на рік. Завод виробляє бензини, дизельне пальне, мазут та понад 30 видів іншої нафтопродукції.
Продукція обох НПЗ використовується для забезпечення потреб армії РФ.
Ураження таких об’єктів є реалізацією Україною свого невід’ємного права на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН та спрямоване на зниження військово-економічного потенціалу Російської федерації.
Як повідомляв Укрінформ, дрони минулої ночі атакували Куйбишевський нафтопереробний завод у Самарі (РФ). Місцеві жителі заявили, що внаслідок атаки лунали вибухи, на підприємстві виникла масштабна пожежа. Росавіація вночі вводила обмеження на польоти в Самарі та інших містах регіону.
Фото: Telegram \ Exilenova+
Війна
На Запорізькому напрямку 69% російських військових мають судимість
На Запорізькому напрямку російські війська наразі мають достатню кількість сил і засобів, однак ознак суттєвого поповнення особового складу противника не спостерігається. Водночас 69% його військовослужбовців мають судимість.
Про це Укрінформу повідомила речниця Угруповання військ (сил) «Південь» Анастасія Шевченко.
«На Запорізькому напрямку противник наразі має достатню кількість сил і засобів. Водночас ознак суттєвого поповнення його особового складу не спостерігається», – заявила вона.
За словами Шевченко, найбільшу частку особового складу противника на цьому напрямку становлять військовослужбовці віком від 31 до 40 років – 36%. Ще 31% припадає на військових віком від 21 до 30 років, 24% – на військовослужбовців віком від 41 до 50 років, а 9% – на військових віком від 18 до 20 років.
«Водночас варто зазначити, що 69% особового складу противника мають судимість», – додала речниця.
Аналіз мотиваційних чинників, за даними Шевченко, свідчить, що 31% військовослужбовців підрозділів ЗС РФ долучилися до служби з метою уникнення кримінальної відповідальності, 26% проходять службу за контрактом, 24% стали до лав противника для покращення матеріального становища, а 13% – за призовом під час мобілізації. Ще 6% припадає на інші мотиваційні чинники, які розвідники не уточнюють.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 20 вересня, були зафіксовані 238 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.
Фото: АрміяInform
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Суспільство4 дні agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса6 днів agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Війна1 тиждень agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Політика7 днів agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Суспільство6 днів agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів