Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
Росіяни вперше застосували на реактивному дроні боєзаряд, створений для знищення ЛЕП
Російські загарбники вперше застосували на реактивному безпілотнику боєзаряд, створений спеціально для знищення високовольтних ліній електропередачі та залізних мостових конструкцій.
Про це позаштатний радник Президента Сергій Бескрестнов (“Флеш”) повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Погана новина. Сьогодні противник вперше застосував на реактивному БПЛА особливий боєзаряд кумулятивно-ріжучого спеціального навантаження (КРСН)”, – зазначив Бескрестнов.
За його словами, такий боєзаряд створено спеціально для знищення високовольтних опор та залізних мостових конструкцій.
КРСН складається з основного боєзаряду вагою 40 кг і чотирьох модулів ураження.
“Я думаю, що в планах противника атакувати важливі високовольтні лінії електропередач”, – додав Бескрестнов.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві застосовані аварійні відключення електроенергії.
Фото ілюстративне
Війна
РФ вперше запустила БПЛА з новим боєзарядом: під загрозою ЛЕП та мости, — “Флеш”
Російські війська вперше застосували на реактивному безпілотнику боєзаряд кумулятивно-ріжучого спеціального навантаження (КРСН). Його призначили для знищення високовольтних опор та залізних мостових конструкцій.
Про це 30 вересня повідомив експерт з військових технологій та радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов.
За його словами, КРСН складається з основного боєзаряду вагою 40 кг та чотирьох модулів ураження.
“Погана новина. Сьогодні противник вперше застосував на реактивному БПЛА особливий боєзаряд кумулятивно-ріжучого спеціального навантаження (КРСН)”, — написав Бескрестнов.
Він зазначив, що такий боєзаряд створили саме для ураження високовольтних опор та залізних мостових конструкцій.
Які цілі може мати новий боєзаряд
Бескрестнов припустив, що російські війська можуть планувати удари по важливих високовольтних лініях електропередач. Таким чином, за його оцінкою, нове навантаження може бути пов’язане з наміром атакувати енергетичну інфраструктуру.
Напередодні, 23 вересня, повідомлялося про підготовку російських безпілотників із КРСН до застосування. Тоді серед можливих цілей називали мости, захищені об’єкти енергетики та трубопроводи. Однак на той момент ішлося саме про підготовку, а не про підтверджене бойове застосування.
Таким чином, у повідомленні Бескрестнова йдеться вже про перший випадок застосування такого боєзаряду на реактивному БПЛА. Інших деталей щодо місця, характеру ураження чи конкретного типу безпілотника він не навів.
Нагадаємо, Росія нарощує виробництво компонентів для ударних безпілотників «Герань» та будує підземні об’єкти в особливій економічній зоні «Алабуга», намагаючись захистити виробництво від українських атак.
Водночас український безпілотник-перехоплювач Sting S під час бойових випробувань збив російський реактивний дрон «Герань-5». Українська сторона випробовує нове покоління перехоплювачів, призначених для протидії швидким ударним безпілотникам РФ.
Війна
Зеленський на Донбасі зустрівся з воїнами 66-ї бригади, які беруть участь в операції «Вівальді»
Президент Володимир Зеленський, перебуваючи на Донбасі, відвідав пункт управління 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго й нагородив воїнів, які виконують завдання на Лиманському напрямку.
Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Пункт управління 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго. Сьогодні тут зустрівся з воїнами, які виконують завдання на Лиманському напрямку, та відзначив державними нагородами. Поспілкувався з командиром бригади про завдання, які виконує підрозділ, і потреби бригади», – розповів Зеленський.
Він відзначив, що 66-та ОМБр в межах операції «Вівальді» разом з іншими підрозділами у складі Третього армійського корпусу вже повернула під український контроль понад 125 квадратних кілометрів нашої території.
Оновлюється…
-
Одеса6 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Події1 тиждень agoУкраїнська режисерка Таню Муіньо зняла рекламний ролик iPhone 18 Pro
-
Суспільство1 тиждень ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Події1 тиждень agoСин супермоделі Сінді Кроуфорд помер у віці 27 років
-
Усі новини1 тиждень agoякі моделі порадували під час тестування (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoМінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»