Connect with us

Війна

8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою

Published

on

Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”. 

Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника? 

Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення. 

Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.  

Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є. 

Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.  

Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.  

Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада? 

Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель. 

Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”. 

Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.  

Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?  

Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план. 

Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?  

Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.  

Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю. 

Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.  

Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.  

Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.  

Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.  

Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.  

Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись. 

Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році.  Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре. 

Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?  

Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.  

Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.

Війна

У Криму вночі лунали вибухи, у районі аеродромів «Кача» та «Бельбек» працювала російська ППО

Published

on

У Криму ввечері 5 квітня та вночі 6 квітня лунали вибухи у Сімферополі, Севастополі – в районі аеродромів “Кача” та “Бельбек” – та ще кількох районах півострова.

Про це повідомило “Суспільне Крим” з посиланням на “губернатора” Севастополя Михайла Развожаєва, передає Укрінформ.

За словами Развожаєва, у Севастополі та районі зафіксовані кілька пошкоджень від падіння уламків безпілотників, але постраждалих немає.

Так, у Балці Бермана пошкоджений приватний будинок та загорілася трава на одній з ділянок. Пожежу ліквідували. Уламки впали такоже у парку Свято-Георгіївського монастиря. У селі Полюшко уламком від збитого дрона пробило стелю у приватному будинку.

Повітряну тривогу оголошували в місті о 19:45, а відбій був о 22:54.

Крім того, Міноборони РФ заявило, що з 20:00 до 23:00 за московським часом російська протиповітряна оборона перехопила та знищила 148 українських БпЛА над Бєлгородською та Курською областями, Краснодарським краєм в Росії, а також над Кримом та Чорним морем.

Також повідомляється про те, що в районі аеродромів “Бельбек” та “Кача” у Севастополі працювала російська ППО. Дрони фіксували поруч із мисом Фіолент. У Керчі було чутно вибух з боку Азовського моря, а також вибухи лунали у Феодосії, Євпаторії та Джанкої. О 23:41 у Севастополі місцеві жителі чули потужний вибух.

Також уночі пролунав черговий вибух на узбережжі Бахчисарайського району, а перед польотом дрона чули “дуже потужний вибух” у Сімферополі.

Крім того, з 21:57 до 00:30 призупиняли рух авто Кримським мостом, повідомляв окупаційний центр з автодоріг про ситуацію на автопідходах до мосту.

Читайте також: У Севастополі вночі дрони атакували підприємство, яке обслуговує російську ППО – соцмережі

Водночас очевидець повідомив Телеграм-каналу “Крымский ветер”, що в районі мису Фіолент жоден із зенітних ракетно-гарматних комплексів “Панцир” не стріляв ракетами по цілях, а лише зенітними снарядами.

Раніше Укрінформ повідомляв, що у Криму вночі 2 квітня лунали вибухи. Без світла залишилася частина півострова, а також окупована Херсонщина та Запоріжжя.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Війна

На фронті від початку доби відбулося 41 зіткнення, найбільше

Published

on

Російські війська від початку доби 41 раз атакували позицій Сил оборони України, найбільше боїв відбулося на Костянтинівському та Покровському напрямках.

Як передає Укрінформ, про це ідеться в повідомленні Генерального штабу Збройних сил України у Фейсбуці про ситуацію станом на 16:00 неділі, 5 квітня.

Росіяни з артилерії обстріляли прикордонні населені пункти Бачівськ, Іскрисківщина, Бояро-Лежачі, Волфине, Рогізне, Кореньок, Ходине, Рижівка, Гаврилова Слобода у Сумській області.

На Північно–Слобожанському і Курському напрямках ворог один раз атакував позиції українських оборонців, здійснив 34 обстріли населених пунктів та позицій Сил оборони, один із яких – із застосуванням реактивної системи залпового вогню.

На Південно–Слобожанському напрямку армія РФ один раз штурмувала позиції українських підрозділів у напрямку Стариці.

На Куп’янському напрямку загарбники тричі намагалися поліпшити своє становище у напрямку Новоосинового. Одне боєзіткнення триває.

На Лиманському та Слов’янському напрямках ворог наступальних дій не проводив.

На Краматорському напрямку ворог двічі атакував позиції оборонців України в районі Оріхово-Василівки.

На Костянтинівському напрямку російські загарбники здійснили 12 атак поблизу Костянтинівки, Клебан-Бика, Плещіївки, Іллінівки, Степанівки, Новопавлівки та Софіївки. Два боєзіткнення тривають дотепер.

Читайте також: Сили оборони уразили дві пускові бази «Шахедів» у Курській та Брянській областях

На Покровському напрямку ворог 11 разів намагався потіснити українських воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Білицьке, Родинське, Покровськ, Рівне, Удачне, Муравка та Філія. Два боєзіткнення тривають дотепер.

На Олександрівському напрямку російські війська п’ять разів наступали в районах населених пунктів Січневе, Красногірське та у бік Соснівки, Вербового, Калинівського.

На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили чотири ворожі атаки у бік Залізничного, Оленокостянтинівки, Гуляйпільського та Зеленого. Ворог завдав авіаударів у районах Варварівка, Цвіткове, Верхня Терса, Гуляйпільське, Копані, Залізничне, Новоселівка, Долинка.

На Оріхівському напрямку ворог наступальних дій не проводив, проте завдав авіаційних ударів по районах населених пунктів Комишуваха та Новояковлевка.

На Придніпровському напрямку армія РФ проводила дві безуспішні штурмові дії у бік Антонівського мосту та поблизу острова Білогрудий.

На інших напрямках суттєвих змін в обстановці наразі не відбувається. Спроб ворога просуватися не зафіксовано.

Як повідомляв Укрінформ, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Сили оборони України в межах операції на Олександрівському напрямку відновили контроль над вісьмома населеними пунктами у Дніпропетровській області та чотирма – у Запорізькій.

Фото: Генштаб



Джерело

Continue Reading

Війна

Генштаб підтвердив ураження російського порту «Приморськ» та НПЗ «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез»

Published

on


Сили оборони України в ніч на 5 квітня завдали уражень по низці важливих об’єктів на території Росії та в тимчасово окупованому Криму. 

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Уражена, зокрема, інфраструктура нафтопереробного заводу “Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез” у місті Кстово Нижньогородської області РФ. 

У результаті удару на території підприємства виникла масштабна пожежа. Уточнення збитків триває.

“Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез” є стратегічно важливим об’єктом країни-агресорки. Він забезпечує пальним не лише збройні сили РФ, а й критично важливий московський регіон – майже 30% загальноросійського споживання бензину.

Виробнича потужність заводу становить 17 млн тонн сировини на рік. Це підприємство виробляє понад 50 видів продукції, зокрема авіаційне та дизельне пальне для потреб російського військово-промислового комплексу та загарбницьких підрозділів.

Підтверджено також пожежу, що виникла в результаті ураження інфраструктури порту “Приморськ” на Балтійському морі. Це один із найбільших портів Росії, які вона використовує для транспортування нафтопродуктів.

Уражений, серед іншого, і склад зберігання авіаційної техніки в тимчасово окупованих Саках (Крим).

Читайте також: Генштаб підтвердив ураження НПЗ «Башнефть-Новойл» в Уфі

Під ударами Сил оборони опинилися й зосередження живої сили російських військ у районах Березового та Новомиколаївки Дніпропетровської області, Гуляйполя Запорізької області і Ялинського Донецької області. Уточнення ворожих втрат триває. 

Як повідомляв Укрінформ, російська служба ВВС заявляла, що в російському Приморську Ленінградської області через атаку безпілотників 5 квітня пошкоджена ділянка нафтопроводу в районі порту.

Перше фото: unsplash



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.