Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
На фронті – 56 боїв від початку доби, найбільше ворог атакує на Покровському напрямку
Між Силами оборони України та російськими військами від початку доби відбулися 56 бойових зіткнень, на шести напрямках фронту бої наразі тривають, найбільшу активність ворог проявляє на Покровському напрямку, підвищену – на Костянтинівському та Гуляйпільському.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Українське військо виснажує загарбників уздовж усієї лінії бойового зіткнення й у тилу.
Російська артилерія сьогодні завдала ударів по районах низки населених пунктів, зокрема Клюсів та Хрінівки Чернігівської області, Рогізного, Іскрисківщини, Кучерівки, Кислої Дубини, Студенка й Мишутиного Сумської області.
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках війська РФ здійснили одну спробу наступу. Також на цих ділянках фронту ворог 43 рази обстріляв населені пункти та позиції українських захисників, зокрема двічі – з реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку росіяни двічі атакували в районі Вовчанська.
На Куп’янському напрямку загарбники намагаються наступати в бік Куп’янська. Боєзіткнення триває.
На Лиманському напрямку українські оборонці відбили шість ворожих атак у районах Дробишевого та Зарічного, у бік Ставків і Діброви. Одне боєзіткнення триває.
На Слов’янському напрямку армія РФ двічі намагалася просунутися на українські позиції в бік Закітного.
На Краматорському напрямку сьогодні ще не наступала.
На Костянтинівському напрямку російські війська виконали 12 наступальних дій поблизу Плещіївки, Яблунівки, Русиного Яру та Клебана-Бика, у бік Костянтинівки, Іванопілля, Степанівки, Новопавлівки та Софіївки. Три їхні атаки досі тривають.
На Покровському напрямку загарбники здійснили 21 спробу потіснити Сили оборони із займаних позицій у районах Родинського, Мирнограда, Котлиного, Удачного та Філії, у бік Новопідгородного, Новопавлівки та Нового Донбасу. Оборонці стримують натиск: 15 ворожих атак уже відбиті.
На Олександрівському напрямку російська армія двічі атакувала в районі Злагоди та в бік Олександрограда. Одне боєзіткнення триває.
Ворожа авіація скинула керовані бомби на Зелену Долину, Левадне та Орли.
На Гуляйпільському напрямку українські оборонці відбили дев’ять атак у районах Гуляйполя та Мирного, у бік Добропілля, Залізничного та Прилук. Одне боєзіткнення триває.
Із застосуванням авіації росіяни вдарили по Барвінівці, Різдвянці, Верхній Терсі, Гуляйпільському, Залізничному, Чарівному, Гіркому, Копанях та Воздвижівці.
На Оріхівському напрямку загарбники сьогодні ще не проводили наступальних дій.
На Придніпровському напрямку українські оборонці відбили одну ворожу атаку.
На інших напрямках фронту ситуація суттєво не змінилася.
Як повідомляв Укрінформ, у Силах оборони спростували інформацію про нібито захоплення росіянами села Староукраїнка на Гуляйпільському напрямку.
Війна
У Києві та низці областей оголосили повітряну тривогу
У Києві та низці регіонів України оголошена повітряна тривога.
Війна
бійці ЗСУ не вірять у мир у 2026-27 роках — деталі
Офіцери Збройних сил України оптимістично ставляться до нового міністра оборони, але скептично — до переговорного процесу і можливості завершення війни, розповіло медіа. На думку військових, війна триватиме найближчі два роки. Що думають бійці ЗСУ щодо змін на фронті та чи вірять, що Росія спиниться на окупації Донбасу?
Міністерство оборони України очолив колишній міністр цифрової трансформації Михайло Федоров і це сподобалось молодшій та сучаснішій частині армії, написало медіа “Українська правда”. Бійці ЗСУ очікують, що посилиться технологічна складова Збройних сил, а новий посадовець працюватиме над стратегією, цифровізацією/технологіями та людськими ресурсами. Питання майбутнього у війні стосується стратегії, і співрозмовники УП розповіли про бачення майбутнього у контексті переговорів та реального браку людей у війську.
Медіа поспілкувались з українськими військовими, імена яких не вказуються, та, серед іншого, поцікавились шансами на завершення війни та результативністю мирних переговорів, ініційованих США. З’ясувалось, що військові не бачать шансів на мир ні у 2026, ні у 2027 роках. Журналісти наголосили, що розрахунку на завершення війни не має ніхто. Крім того, співрозмовники медіа критично оцінили шанси за завершення війни у випадку, якщо Україна відмовиться від неокупованої частини Донбасу.
“[Ніхто з наших співрозмовників] не очікує, що Росія обмежиться захопленням Донеччини”, — ідеться у статті.
Втім, військові допускають, що доведеться відійти від існуючої лінії фронту на 1,5-3 м, вважають бійці. На їхню думку, у такому випадку не втрачатимуться марно ресурси, а піхота, якщо їй надати масу найдешевших дронів, краще триматиме оборону. Як сказав один з корпусних офіцерів у розмові з УП, “контролю над ЛБЗ буде більше”.
Завершення війни — деталі
У статті не уточнюється “стратегія перемоги” та деталі переміщення лінії фронту на 3 км. Лише зауважується, що у стратегії слід визначити, які конкретні ресурси та сили повинна мати Україна, щоб спинити ЗС РФ.
На карті бойових дій DeepState вказано, як проходить лінія фронту на момент публікації матеріалу УП — станом на 5 лютого. Бачимо, що при перенесенні боїв на 1,5-3 км ітиметься про втрату Гуляйполя, Покровська, Мирнограда, загрози для Лимана.
Завершення війни – лінія бойового зіткнення станом на 5 лютого, DeepState
Фото: DeepState
Зазначимо, Фокус писав перебіг мирних переговорів у Абу-Дабі, новий раунд яких почався 4 лютого в Абу-Дабі. У переговорах беруть участь представники трьох сторін — України, США та РФ. Перебіг вирішили тримати у таємниці, при цьому Кремль ще раз повторив, що не погодиться на гарантії безпеки Україні, а хоче лише капітуляції.
Нагадуємо, 4 лютого президент України Володимир Зеленський озвучив втрати Сил оборони протягом чотирьох років війни з РФ.
-
Суспільство1 тиждень agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Усі новини1 тиждень agoСіамські близнючки Валерія та Каміла — що з ними не так, фото
-
Суспільство1 тиждень agoВ Ізмаїлі затримали чоловіка за підозрою у підготовці диверсії проти військових Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
-
Усі новини6 днів agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Одеса1 тиждень agoНаслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
-
Суспільство1 тиждень agoВ Сергіївці оголосили ще один 102-мільйонний аукціон на відновлення :: Новини :: Центр публічних розслідувань