Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
До постачання ЗСУ допустили український роботизований комплекс Varkhan
Міністерство оборони кодифікувало і допустило до постачання Збройним силам України наземний роботизований комплекс (НРК) Varkhan, що призначений для доставки озброєння, боєприпасів, обладнання та устаткування по бездоріжжю.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони України.
Зазначається, що НРК Varkhan виготовили на українському оборонному підприємстві на запити військових, які потребують відповідної техніки для виконання логістичних завдань.
В оборонному відомстві підкреслили, що інженери реалізували у конструкції всі вимоги захисників.
Зокрема, наземна роботизована платформа Varkhan максимально універсальна, надійна і витривала. Вона побудована на повнопривідному шасі з колісною базою 4×4, залежною підвіскою та кліренсом понад 200 мм.
Конструкція забезпечує прохідність і дає змогу комплексу впевнено пересуватися складним рельєфом, в умовах важкого бездоріжжя, трясовини та піску.
Також платформа обладнана швидкоз’ємними акумуляторами, завдяки чому може виконувати місії безперервно.
За даними Міноборони, Varkhan підтвердив високі тактико-технічні характеристики під час випробувань. Його можливостей достатньо, щоб перевозити сотні кілограмів вантажів на кілька десятків кілометрів. Крім того, НРК має кілька систем зв’язку / управління.
Комплекс Varkhan відповідає вимогам сучасної війни високої інтенсивності, серед яких:
- безперервна робота;
- надійні витривалі вузли і агрегати;
- зрозумілий алгоритм управління;
- доступність запчастин і витратних матеріалів;
- високі тактико-технічні характеристики;
- широкі логістичні можливості;
- простота в обслуговуванні.
Зазначається також, що НРК Varkhan є складовою екосистеми комплексних рішень, до якої входять наземні станції керування T-Bone, антени, щогли, ретранслятори й поворотні механізми.
«Поєднання цих продуктів дозволяє формувати комплексні рішення для керування безпілотними системами та забезпечення стабільного зв’язку», – підсумували в оборонному відомстві.
Як повідомляв Укрінформ, Міноборони з початку 2026 року кодифікувало і допустило до використання у Силах оборони 1 678 нових зразків озброєння та військової техніки, понад 1 500 із яких – українського виробництва.
Фото: МОУ
Війна
Драпатий представив особовому складу нового командувача Медичних сил ЗСУ
Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий представив особовому складу нового командувача Медичних сил ЗСУ – полковника медслужби Костянтина Гуменюка.
Про це Драпатий повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Як зауважив головнокомандувач, Гуменюк свого часу пройшов школу Десантно-штурмових військ, був головним хірургом ЗСУ. Він добре знає ціну кожного рішення на операційному столі, має великий практичний досвід допомоги людям у найскладніших ситуаціях, беззаперечний авторитет у військових медиків, цивільній системі охорони здоров’я та волонтерській спільноті.
«Тепер його завдання – стати лідером нових якісних змін у Медичних силах. Використати кредит довіри, щоб зробити медичну допомогу нашим воїнам справді відповідною викликам сучасної війни: більш технологічною, оперативною, орієнтованою на результат. І цей результат – не кількість аптечок, шпиталів чи проведених нарад. А те, скільки життів українських військовослужбовців вдасться зберегти», – зазначив Драпатий.
Найкраща техніка й обладнання, наголосив він, будуть безсилі, якщо за ними не стоятимуть люди. Тому, за словами головнокомандувача, вкрай необхідно подолати кадровий дефіцит у медичній системі ЗСУ, залучити більше фахових лікарів і медперсоналу, спрямувати всі зусилля на допомогу фронту – кожному бойовому підрозділу та кожному солдату.
Окремо під час зустрічі говорили про роботу колишнього командувача Медсил генерал-майора медичної служби Анатолія Казмірчука. Драпатий акцентував: зроблене за час керівництва генерал-майора є важливою частиною розвитку Медичних сил.
«Працюємо далі, щоб робити наші Медсили ефективнішими й сильнішими – разом з усіма Збройними Силами України», – підкреслив головнокомандувач.
Як повідомляв Укрінформ, указами від 14 вересня Президент Володимир Зеленський звільнив із посади командувача Медичних сил ЗСУ Анатолія Казмірчука та призначив замість нього Костянтина Гуменюка.
Війна
Хмара обговорив із Мерцом посилення ППО
Міністр оборони України Євгеній Хмара провів зустріч з Федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, під час якої передав перелік необхідного Силам оборони України озброєння, серед якого боєприпаси до F-16 та ракети до IRIS-T і Patriot.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство оборони України.
Хмара поінформував Мерца про те, що відбувається на полі бою, плани Росії щодо мобілізації, виклики, з якими сьогодні стикається Україна. Як зазначили в Міноборони, зокрема йшлося про реактивні дрони й балістику.
Сторони обговорили потреби фронту і те, які рішення важливо масштабувати. Окрему увагу зосередили на посиленні української ППО і мобілізації зусиль партнерів у цьому питанні.
Хмара передав Мерцу перелік необхідного Силам оборони озброєння, зокрема йдеться про боєприпаси до F-16 та ракети до IRIS-T і Patriot.
Міністр оборони подякував канцлеру за послідовну і сталу підтримку України.
У 2026 році, зазначив Хмара, “обсяг допомоги становить 11,5 млрд євро, що складає близько третини від всієї військової допомоги цьогоріч та є найбільшим внеском в оборону України серед всіх країн-партнерів”.

Також Хмара взяв участь в Українсько-Німецькому бізнес-форумі, де йшлося про те, як перейти від окремих проєктів до спільної українсько-німецької програми масштабування і далі – до системного спільного виробництва.
За підсумками форуму міністр оборони України підписав п’ять документів із німецькими оборонними компаніями. Як зазначили у Міноборони, їх реалізація дозволить Україні закупити ракети, високоточні боєприпаси, радари та інше озброєння.

Як повідомляв Укрінформ, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибув у неділю, 4 жовтня, до української столиці з неоголошеним візитом.
Президент Володимир Зеленський під час спільного з Мерцом спілкування з журналістами у Києві заявив, що Німеччина виділила новий комплексний пакет підтримки України обсягом 1,3 млрд євро. Загалом, за інформацією Президента, між Україною та Німеччиною укладені 15 угод та документів про взаємодію у сфері безпеки.
Україна та Німеччина підписали угоду щодо поглиблення співпраці у сфері протидії безпілотникам, у межах якої ФРН має ширше використовувати український досвід.
Фото: Міноборони
-
Одеса3 дні agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Одеса5 днів agoАтака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Суспільство3 дні agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Події1 тиждень agoде дивитися та як голосувати
-
Політика1 тиждень agoСША затвердили ще понад $90 мільйонів на військову допомогу Україні
-
Війна1 тиждень agoМар’їне на Сумщині залишається під контролем ЗСУ
-
Відбудова1 тиждень agoНа конференції у Польщі херсонці презентували розвиток мережі підземних лікарень і шкіл
-
Події1 тиждень agoМУР випустив першу пісню мюзиклу про мецената Чикаленка