Connect with us

Війна

8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою

Published

on

Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”. 

Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника? 

Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення. 

Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.  

Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є. 

Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.  

Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.  

Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада? 

Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель. 

Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”. 

Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.  

Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?  

Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план. 

Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?  

Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.  

Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю. 

Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.  

Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.  

Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.  

Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.  

Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.  

Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись. 

Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році.  Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре. 

Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?  

Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.  

Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.

Війна

Чим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину

Published

on

Німеччина найближчими тижнями укладе угоду про придбання  першої партії українських ракет-дронів «Барс» для випробування Бундесвером



Джерело

Continue Reading

Війна

Окупанти будують десятки укриттів для «Гераней» на аеродромі в Криму

Published

on


На аеродромі «Гвардійське» тимчасово окупованого Криму розширюють інфраструктуру для зберігання БПЛА типу «Герань».

Про це повідомляють у Телеграмі аналітики проєкту Dnipro Osint, дослідивши супутникові знімки, передає Укрінформ.

«На нових супутникових знімках зафіксовано будівництво понад 20 невеликих укриттів, захищених земляними насипами, а також близько 40 менших “гаражів”, призначених для зберігання, обслуговування та підготовки безпілотників до запусків», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що на знімках також помітні наслідки попередніх українських атак: щонайменше один ангар зазнав пошкоджень внаслідок влучання БПЛА.

Аналітики зауважили, що особливість аеродрому «Гвардійське» – використання мобільних пускових платформ замість стаціонарних установок. Безпілотники завантажують на спеціально обладнані автомобілі, з яких надалі здійснюють пуски зі злітно-посадкової смуги.

Читайте також: Ігнат: Росія підвищує роздільну здатність камер на своїх БПЛА

Як повідомляв Укрінформ, 12 жовтня у Криму зафіксували пожежу на аеродромі «Гвардійське», з якого росіяни запускають дрони.

Перше фото ілюстративне: Defense Express



Джерело

Continue Reading

Війна

ППО Нової пошти — компанія підтвердила збиття російських Shahed

Published

on

“Нова пошта” реалізувала проєкт приватної протиповітряної оборони та вже має збиття російських ударних безпілотників типу Shahed.

Про це повідомив співвласник групи компаній Nova Вячеслав Климов на 12-му Київському міжнародному економічному форумі в Києві, передає “Interfax-Україна”.

За словами Климова, компанія не розголошуватиме кількість збитих безпілотників. Він зазначив, що “Нова пошта” є однією з небагатьох компаній, які реалізували проєкт приватної ППО.

Співвласник Nova наголосив на важливості розвитку таких ініціатив. За його словами, бізнес може брати на себе функції, які до повномасштабного вторгнення вважалися виключною відповідальністю держави.

Ще одним напрямом, у якому компанії можуть самостійно забезпечувати захист своїх об’єктів, Климов назвав гасіння пожеж. Він розповів, що співробітники “Нової пошти” самостійно ліквідовують значну частину займань, спричинених російськими атаками, не чекаючи на прибуття Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

За словами Климова, великі підприємства шукають у Європі пожежні авто, щоб створювати власні пожежні служби. Він вважає, що бізнес має право самостійно гасити пожежі на своїй території.

Основним напрямом діяльності “Нової пошти” залишається експрес-доставка документів, посилок і великогабаритних вантажів.

У першому півріччі 2026 року консолідований чистий прибуток компанії зріс на 24,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 2,195 млрд грн. Виручка за цей час збільшилася на 31,8% — до 39,127 млрд грн.

Станом на 13 липня 2026 року мережа “Нової пошти” налічувала 54,7 тис. точок обслуговування по всій Україні, зокрема 16,8 тис. відділень і 37,9 тис. поштоматів.

Раніше повідомлялося, що “Нова пошта” призупинятиме роботу відділень незалежно від рівня повітряної загрози — “жовтого” чи “червоного”. Компанія також запровадила власну систему виявлення небезпеки. Якщо вона фіксуватиме ризик для конкретного відділення, його закриють навіть без офіційного попередження.

Також Фокус розповідав, яких фінансових збитків зазнали “Укрпошта”, “Нова пошта” та Meest через російські атаки та як тепер працює доставка.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.