Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
рух спротиву «Свобода Росії» провів масштабну операцію в тилу ворога
Рух спротиву «Свобода Росії» знищив понад 10 тисяч тонн нафтової сировини та порушив функціонування окремих елементів залізничної логістики, задіяної для переміщення стратегічних ресурсів і військових вантажів РФ.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
Під час операції «Барель» підпіллю Легіону «Свобода Росії» вдалося встановити, як РФ намагається компенсувати втрати, яких зазнала внаслідок ураження Силами оборони України об’єктів нафтопереробної та портової інфраструктури.
Через скорочення доступних резервуарних потужностей росіяни почали шукати інші способи зберігати й переміщувати нафтову сировину. Одним із таких рішень стало розосереджене транспортування нафти залізницею — у вагонах-цистернах територією РФ.
Цей спосіб логістики став новою ціллю для руху спротиву.
Операції передувала тривала підготовка та комплексна робота підпілля. Йдеться про проникнення у відповідні ворожі структури, здобуття засекречених відомостей, їх подальший аналіз і встановлення вразливих місць російської логістики.
Наступним етапом стала підготовка безпосередніх заходів впливу на визначені об’єкти — проникнення на територію з посиленим режимом охорони та підрив десятків вагонів-цистерн.
Проведення такої операції вимагало скоординованої роботи значної кількості учасників, спеціальних знань і практичного досвіду. У результаті підпіллю вдалося виконати поставлені завдання та завдати відчутних втрат, підкреслили в ГУР.
У підсумку знищено понад 10 тисяч тонн нафтової сировини, яку мали використовувати для забезпечення функціонування воєнної економіки РФ; завдано матеріальних збитків на понад 10 мільйонів доларів США; порушено функціонування окремих елементів залізничної логістики, задіяної для переміщення стратегічних ресурсів і військових вантажів.
Усі учасники операції перебувають у безпеці, запевнили в ГУР.
Як зауважили в розвідці, операція «Барель» продемонструвала: навіть на власній території Росія не може гарантувати безпеку своїм логістичним маршрутам.
Попри складність і високий рівень ризику, рух спротиву «Свобода Росії» продовжує діяти в тилу ворога і завдавати ударів по його ресурсах і логістичних можливостях.
Як повідомляв Укрінформ, агенти партизанського руху “АТЕШ” вивели з ладу чотири релейні шафи на залізничній ділянці в районах Воронежа, Нововоронежа, Лисок та Острогозька у Воронезькій області, через яку направляють військові вантажі для ЗС РФ на Лиманському напрямку фронту. Порушення логістики стало підтримкою операції “Вівальді” Сил оборони.
Війна
у Києві пошкоджена ще одна офісна будівля
У Соломʼянському районі Києва внаслідок падіння російського дрона пошкоджена п’ятиповерхова офісна будівля.
Як передає Укрінформ, про це Київський міський голова Віталій Кличко повідомляє у Телеграмі.
«У Соломʼянському районі, внаслідок падіння БпЛА, пошкоджений фасад та вибиті вікна в п’ятиповерховій офісній будівлі. Попередньо, є пожежа», – ідеться у повідомленні.
Екстрені служби прямують на місце.
Як повідомляв Укрінформ, кількість загиблих у Києві внаслідок російських атак 25 вересня зросла до семи, 46 постраждалих.
Наслідки атаки по Києву / Фото: Павло Багмут, Укрінформ
1 / 14
За даними поліції Києва, у Солом’янському районі внаслідок влучання російського безпілотника в офісну будівлю загинуло четверо людей, щонайменше 10 отримали травми.
Перше фото ілюстративне
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Суспільство1 тиждень agoРецензія на “Повінь” Євгена Ліра: книга лю… — публікація
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Суспільство1 тиждень agoРосійські дрони атакували Ізмаїльський район: в місті горіла спортшкола, у Бросці — суха трава
-
Політика1 тиждень agoРада має намір запровадити штрафи до ₴34 тисяч за надмірний шум транспорту
-
Війна1 тиждень agoНа Олександрівському напрямку росіяни проводять інфільтрацію і хочуть вийти на адмінмежу Донеччини