Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
ППО знешкодила 80 зі 137 російських дронів, якими ворог із вечора атакував Україну
Сили оборони знешкодили 80 безпілотників, якими російські війська з вечора атакували Україну, у 13 локаціях зафіксовані ворожі влучання.
Про це Повітряні сили ЗСУ повідомили у Телеграмі, передає Укрінформ.
За інформацією військових, із 19:00 четверга, 4 грудня, загарбники випустили по Україні загалом 137 дронів різних типів, серед яких – «Гербера» та Shahed.
Пуски були здійснені з напрямків російських міст Курськ, Орел, Міллерово та Приморсько-Ахтарськ, а також із району Чауди, що в тимчасово окупованому Криму.
Близько 90 ворожих цілей виявилися ударними безпілотниками типу Shahed.
Атаку відбивали зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
На ранок п’ятниці встановлено, що протиповітряна оборона збила/заглушила 80 російських БПЛА різних типів на півночі, півдні, сході та в центрі країни.
У 13 локаціях зафіксовані влучання 57 ударних дронів ворога.
Як повідомляв Укрінформ, росіяни атакували безпілотниками Основ’янський район Харкова.
Війна
Сили спецоперацій ліквідували російську розвідгрупу, яка проникла у Ярову на Донеччині
Бійці восьмого полку Сил спеціальних операцій Збройних сил України знищили ворожу групу, яка проникла на територію селища Ярова Донецької області, скориставшись складними погодними умовами.
Про це Сили спецоперацій повідомили в Телеграмі, передає Укрінформ.
Загарбники проникли в населений пункт, щоб розвідати вогневі позиції українських оборонців та позиції екіпажів безпілотників.
Росіяни взяли в полон місцевого жителя, катували його та змушували до співпраці. Оператори ССО перехопили цього чоловіка, коли він виконував чергове доручення ворога. Швидко його опитавши, здійснили наліт.
«Дві підгрупи провели дорозвідку будівлі, де переховувався противник. Зав’язався бій, що тривав кілька хвилин», – розповідають у командуванні.
Спецпризначенці успішно виконали завдання: ліквідували трьох російських загарбників, серед яких виявився найманець із Африки з позивним «Малік».
Оборонці захопили документи, зброю та радіостанції ворога.
Як повідомляв Укрінформ, тактична група третього полку Сил спецоперацій провела зачистку промислового обʼєкта на Покровському напрямку.
Фото: 3 полк спеціального призначення ССО України
Війна
На Ставку винесуть варіанти рішень про розподіл новобранців між бригадами
Заступник голови Офісу Президента полковник Павло Паліса повідомив, що на засідання Ставки планується подати варіанти рішень про розподіл новобранців між бригадами.
Як передає Укрінформ, про це Паліса повідомив виданню LB.
«Ідея така: забезпечити надходження на термін циклу БЗВП (базова загальновійськова підготовка – ред.) певну кількість мобілізованих для підготовки у самих бойових бригадах. Не йдеться про те, щоб змістити підготовку новобранців з навчальних центрів, але необхідно дати командирам бригад стабільне розуміння перспектив надходження особового складу. Причому, не забираючи у ГШ його повноваження і ресурси, дати можливість (бригадам – ред.) накопичувати певні підрозділи під певні задачі, для відновлення підрозділів за окремим планом тощо», – повідомив Паліса.
Він відзначив, що за певний час, коли процес організують на відповідному рівні, нововведення дозволять наповнити і частково відновити деякі підрозділи в бригадах. Це дозволить “прибрати фрагментацію на фронті на рівні бригад і на рівні корпусів”. Крім того, Паліса наголосив, що у довгостроковій перспективі “це дасть можливість бригадам прогнозувати свої дії, свою підготовку, здійснювати середньострокове планування на підставі хоч якихось вихідних даних”.
За словами заступника голови ОП, робота над цим триває спільно з начальником Генштабу Андрієм Гнатовим.
Як повідомляв Укрінформ, 26 листопада Володимир Зеленський після засідання Ставки доручив начальнику Генштабу Андрію Гнатову разом із заступником керівника Офісу Президента полковником Павлом Палісою підготувати рішення про справедливий розподіл поповнення між бригадами.
Фото: ОП
-
Події1 тиждень agoФільм «Ти – космос» за перший вікенд прокату зібрав ₴8,7 мільйона
-
Одеса1 тиждень agoНічна атака на Одещину: пошкоджено порт і тепломережі
-
Політика1 тиждень agoТуреччина пропонує почати мирний процес із домовленості з припинення вогню по енергетиці та портам
-
Суспільство1 тиждень agoПогрожував ув’язненням та відрахуванням: посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів
-
Політика1 тиждень agoЛист Орбана про блокування допомоги Україні не створює нових загроз, робота з ЄС триває
-
Відбудова1 тиждень agoНімеччина виділить додаткові €32 мільйони на відновлення української енергетики
-
Події1 тиждень agoРідкісну картину Ренуара продали на паризькому аукціоні за $1,68 мільйона
-
Усі новини1 тиждень agoу людей і золотих ретриверів знайдено спільні гени