Connect with us

Війна

8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою

Published

on

Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”. 

Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника? 

Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення. 

Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.  

Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є. 

Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.  

Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.  

Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада? 

Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель. 

Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”. 

Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.  

Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?  

Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план. 

Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?  

Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.  

Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю. 

Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.  

Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.  

Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.  

Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.  

Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.  

Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись. 

Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році.  Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре. 

Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?  

Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.  

Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.

Війна

У Німеччині засудили українця за шпигунство на користь РФ

Published

on

У Німеччині суд виніс 18 серпня вердикт у справі трьох громадян України: 30-річного чоловіка було засуджено до одного року та трьох місяців позбавлення волі за шпигунство з метою саботажу, двоє інших обвинувачених українців були виправдані.

Про це Укрінформ повідомляє з посиланням на рішення судової інстанції.

У обвинувальних актах, висунутих Федеральним генеральним прокурором 16 грудня 2025 року та 16 січня 2026 року, всім трьом підсудним було висунуто звинувачення у змові з метою вчинення підпалу з обтяжувальними обставинами у поєднанні зі злочином шпигунства з метою саботажу. 22-річному та 25-річному підсудним було додатково висунуто звинувачення у шпигунстві у поєднанні зі злочином шпигунства з метою саботажу.

Основний судовий розгляд підтвердив ці звинувачення лише частково.

Суд зазначив, що всі троє обвинувачених брали участь у перевезенні за наказом російських служб двох посилок, кожна з яких містила GPS-трекери та автомобільні запчастини, з Німеччини до України у березні 2025 року через українську кур’єрську службу. Вважається, що в такий спосіб російський замовник хотів вивчити можливість здійснення потенційних диверсійних заходів, спрямованих на зрив таких поставок та пов’язаної з ними інфраструктури в Німеччині.

Тим не менш, суду не вдалося встановити, що ці події ґрунтувалися на плані подальшого відправлення посилок, що містили запальні пристрої, з Німеччини до України. Крім того, не було зібрано доказів, що двоє з обвинувачених були причетні до цього плану або були обізнані з ним, або що вони були готові вчинити такі диверсії. Ні допити численних свідків, ні результати обшуків відповідних квартир та оцінки вилучених доказів не змогли підтвердити звинувачення у змові з метою вчинення злочину або підготовці до здійснення диверсійних актів. Інформація, надана контррозвідкою, також не довела, що обвинувачені діяли з наміром. Не вдалося встановити й будь-який намір займатися шпигунством з їхнього боку. Тож двох українців було виправдано, ордери на арешт зняті.

Водночас суд переконаний, що 30-річний підсудний, екстрадований зі Швейцарії, навмисно брав участь у розвідці потенційних цілей диверсії для російського державного актора, це ґрунтувалося на його ширших знаннях справи та його особистих переконаннях. Від імені знайомого з окупованого Росією Маріуполя він організував доставку GPS-трекерів, які надавали дані про місцеперебування під час транспортування з Німеччини до України. Саме він залучив до цієї справи двох інших підсудних і передав трекери 22-річному підсудному в Констанці, який, згідно з інструкціями, переправив їх до Кельна. Звідти 25-річний підсудний відправив їх до України, використовуючи українську компанію.

Рішення ще не набуло юридичної сили. Засуджений та федеральний генеральний прокурор мають право подати апеляцію до Федерального суду.

Читайте також: У Німеччині затримали українця, підозрюють у шпигунстві за оборонним підприємством

Як повідомлялось, чоловіків затримали в травні минулого року в Констанці, Кельні та швейцарському кантоні Тургау.



Джерело

Continue Reading

Війна

Атака дронів на Росію — Міноборони РФ заявило про 1312 збитих БПЛА за добу

Published

on


Міноборони РФ заявило про нібито знищення 1312 українських безпілотників за добу. Таку кількість російське відомство отримало за підсумками трьох повідомлень 17 та 18 серпня.

Про це повідомило Міноборони РФ.

Вранці 17 серпня відомство заявило про знищення 205 українських дронів, увечері — ще 316, а вранці 18 серпня — 791 безпілотника. Загалом у цих трьох зведеннях йдеться про 1312 дронів.



Повідомлення Міноборони РФ

Фото: Скриншот

За даними Міноборони РФ, у ніч на 17 серпня російська ППО нібито знищила 205 БПЛА над Астраханською, Бєлгородською, Брянською, Воронезькою, Волгоградською, Калузькою, Курською, Ростовською областями, окупованим Кримом та акваторіями Азовського і Чорного морів. Удень відомство заявило ще про 316 збитих дронів над низкою регіонів РФ, Московським регіоном, Кримом та Чорним морем.

Пост Міноборони РФ у телеграмі



Повідомлення Міноборони РФ

Фото: Скриншот

Вранці 18 серпня Міноборони РФ повідомило ще про 791 нібито знищений український БПЛА. У заяві йдеться про території Бєлгородської, Брянської, Володимирської, Волгоградської, Воронезької, Калузької, Курської, Липецької, Орловської, Ростовської, Рязанської, Тамбовської та Тульської областей, Московського регіону, Краснодарського краю, Криму та акваторії Азовського і Чорного морів.

Пост Міноборони РФ у телеграмі



Повідомлення Міноборони РФ

Фото: Скриншот

Водночас Повітряні сили ЗСУ 17 серпня повідомили, що Росія атакувала Україну 128 ударними БПЛА. ППО збила або подавила 106 із них, зафіксували влучання на 14 локаціях та падіння уламків на двох.

Пост Повітряних сил ЗСУ у телеграмі



Повідомлення Повітряних сил ЗСУ

Фото: Скриншот

У ніч на 18 серпня РФ запустила по Україні 147 БПЛА. Повітряні сили повідомили про знищення або подавлення 111 дронів. Влучання зафіксували на 19 локаціях, ще на трьох — падіння уламків.

Пост Повітряних сил ЗСУ у телеграмі



Повідомлення Повітряних сил ЗСУ

Фото: Скриншот

Таким чином, цифри у звітах сторін суттєво відрізняються. За даними Міноборони РФ, за добу було знищено 1312 українських дронів, хоча за той самий період Повітряні сили ЗСУ повідомили про 275 російських БПЛА, запущених по Україні. Тобто російське відомство заявило про кількість збитих дронів, яка майже у п’ять разів перевищує загальну кількість БПЛА, про запуск яких Україна повідомила за ці два дні. На цю розбіжність у цифрах звернув увагу журналіст Дмитро Гордон.

Нагадаємо, у ніч на 18 серпня безпілотники масовано атакували Москву та Московську область. За словами мера Москви Сергія Собяніна, над регіоном нібито летіли 620 дронів, із яких 180 російська ППО начебто знищила. У соцмережах також повідомляли про можливе влучання по складу Ozon у Московській області та удари поблизу Московського НПЗ, однак ці дані офіційно не підтверджували.

OSINT-канали також повідомляли, що під час відбиття атаки російська ППО могла влучити у житлову багатоповерхівку. За даними оглядачів, верхні поверхи будівлі могли постраждати внаслідок роботи засобів радіоелектронної боротьби.



Джерело

Continue Reading

Війна

Українські наземні роботизовані комплекси

Published

on

Характеристики НРК та що загрожує їм на фронті



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.