Connect with us

Війна

8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою

Published

on

Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”. 

Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника? 

Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення. 

Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.  

Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є. 

Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.  

Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.  

Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада? 

Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель. 

Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”. 

Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.  

Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?  

Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план. 

Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?  

Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.  

Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю. 

Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.  

Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.  

Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.  

Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.  

Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.  

Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись. 

Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році.  Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре. 

Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?  

Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.  

Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.

Війна

Російська «Бандероль» залетіла на територію Молдови

Published

on

Під час російської атаки на Україну вдень 17 серпня російська «Бандероль» з Одеської області перетнула державний кордон і залетіла на територію Молдови.

Як передає Укрінформ, цю інформацію підтвердили Повітряні сили Збройних сил України у Телеграмі.

“«Бандероль» (малогабаритна крилата ракета з реактивним двигуном) із Одещини перетнув державний кордон в напрямку Республіки Молдова”, – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Туск підтвердив можливе падіння у Польщі російської ракети X-101

Як повідомлялося, в Одеській області внаслідок російської атаки вдень 17 серпня горів приватний житловий будинок.

Фото ілюстративне: скриншот з відео



Джерело

Continue Reading

Війна

до експлуатації у ЗСУ допустили дрон «Довбуш Т40»

Published

on

Міністерство оборони кодифікувало і допустило до експлуатації у Збройних силах України вітчизняний безпілотний авіаційний комплекс «Довбуш Т40».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.

«Цей багатофункціональний безпілотний літак стратегічного рівня призначений для: глибинної розвідки, коригування вогню, нанесення високоточних ударів по спорудах, техніці та особовому складу противника на значній відстані від лінії бойового зіткнення», – йдеться у повідомленні.

Як зазначають в оборонному відомстві, «Довбуш Т40» має розмах крил майже 5 м, може перебувати у повітрі понад добу. Дальності застосування достатньо для ураження об’єктів за Уралом і в російському Сибіру.

Під час випробувань безпілотник підтвердив заявлені тактико-технічні характеристики. Він має низку переваг перед аналогічними літальними апаратами:

  • наднизька радіолокаційна помітність;
  • високопродуктивний двигун з системою електронного впорскування;
  • різні варіанти ураження цілей – камікадзе або скидання боєприпасу;
  • інноваційне технологічне оснащення.

Крім того, «Довбуш Т40» вирізняється високою стійкістю до РЕБу. Його виготовили на українському підприємстві, яке має значний досвід виготовлення таких літальних пристроїв. БпАК «Довбуш Т20» і «Котигорошко» цього підприємства працюють на полі бою з 2022 року, мають одні з найвищих показників ефективності.

Читайте також: Українські ударні дрони захищатимуть від перехоплювачів у кілька рівнів – ЗСУ

Також безпілотний літак «Довбуш Т20» свого часу став оптимальним рішенням для ведення розвідки середньої дальності, коригування артилерійського вогню в реальному часі та завдавання точкових ударів. На основі зворотного зв’язку він еволюціонував у далекобійнішу і могутнішу ударну систему «Довбуш Т40».

Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві оборони роз’яснили, які документи варто зібрати виробникам для кодифікації елемента зразка озброєння та військової техніки.

Фото: Міноборони



Джерело

Continue Reading

Війна

Росія збудувала біля кордонів 10 нових баз для запуску реактивних дронів по Україні

Published

on


Росіяни збудували десяток таємних баз біля західних кордонів для запуску реактивних безпілотників по території України та потенційно країн НАТО.

Про це йдеться у розслідуванні The Telegraph, передає Укрінформ.

Використовуючи витік документів та супутникові знімки, британська газета The Telegraph виявила щонайменше 59 нових пускових рейок вздовж кордону Росії з Білоруссю та Україною.

Деякі з пускових майданчиків для безпілотників були облаштовані на військових базах та цивільних аеропортах, а додаткові пускові майданчики були збудовані в сільській місцевості Росії.

Зазначається, що Москва швидкими темпами модернізує свою версію іранського безпілотника-камікадзе типу «Шахед», розгортаючи новіші високошвидкісні реактивні варіанти, здатні досягати цілей на відстані майже 1 000 км.

Супутникові зображення, проаналізовані DroneSec, виявили, що близько 20 нещодавно встановлених рейок мають подовжену конструкцію, що свідчить про їхню здатність запускати новітні російські далекобійні ударні безпілотники.

Серпень 2025

Серпень 2026
Серпень 2026

Фото: vantor

Супутникові зображення показали значне збільшення кількості високотехнологічних дронів.

Причому на одній базі достатньо місця для зберігання понад 1 000 дронів одночасно.

На низці ключових об’єктів будуються додаткові пускові установки, що свідчить про амбіції Москви щодо збільшення загрози від дронів.

Серпень 2025
Серпень 2025

Серпень 2026
Серпень 2026

Фото: vantor

Дані відстеження з відкритих джерел показують, що сім із десяти об’єктів, виявлених The Telegraph, використовувалися під час деяких нещодавніх атак по Києву з боку росіян.

Читайте також: Плетенчук: Росія змінила тактику дронових ударів по Одещині

Аналітики попереджають, що новітні російські реактивні безпілотники можуть бути використані і проти європейських країн, адже розташування деяких баз дозволяє російським дронам досягати Варшави.

Ілюстрація з сайту telegraph.co.uk
Ілюстрація з сайту telegraph.co.uk

Як повідомляв Укрінформ, речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що Росія нарощує застосування реактивних безпілотників під час атак по Україні: у липні загарбники використали їх уп’ятеро більше, ніж у червні, а під час деяких атак частка таких БпЛА сягає двох третин від загальної кількості.

Перше фото: ШІ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.