Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
РФ поєднує різні типи дронів та використовує погоду для досягнення цілей
Росія під час атак по Україні поєднує застосування реактивних безпілотників із «Шахедами», «Герберами» та дронами-імітаторами, а також використовує погодні умови для досягнення своїх цілей.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це в телеетері заявив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
«Ворог використовує різні тактичні прийоми, різні маршрути для досягнення тих чи інших цілей», – зазначив Ігнат.
Речник пояснив, що під час атак РФ поєднує реактивні БПЛА зі звичайними «Шахедами», «Герберами» та дронами-імітаторами. При цьому реактивні безпілотники не завжди летять на максимальній швидкості.
За його словами, такий БПЛА може рухатися зі швидкістю близько 170 км/год, що робить його доступним для ураження, зокрема стрілецькою зброєю та дронами-перехоплювачами.
«Противник використовує примхи погоди. Зрозуміло, що зараз уже хмарна погода, дощі, тумани, тому все це буде використовуватися противником для досягнення своїх цілей», – підкреслив Ігнат.
Водночас він запевнив, що метеорологічні умови враховують і українські сили протиповітряної оборони під час організації роботи системи ППО, наголосивши, що через велику кількість безпілотників різних типів та обмеженість сил і засобів важливо ефективно розподіляти їх на тактичному рівні та між регіонами.
«Тут взаємодія має бути на найвищому рівні для того, щоб досягати високих результатів», – підсумував речник.
Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони знешкодили 267 із 295 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 24 вересня.
Фото Укрінформу можна купити тут
Війна
Удар по Києву 25 вересня — загинув 14-річний хлопець, дев’ятеро людей постраждали
Росіяни вранці 25 вересня атакували дроном житлову багатоповерхівку в Києві. Загинув 14-річний хлопець, ще дев’ятеро людей постраждали.
Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.
За його словами, пожежу на місці вже загасили, а рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки атаки.
Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що станом на 10:28 у столиці було дев’ять постраждалих, восьмеро з них госпіталізовані. Семеро поранених перебувають у Печерському районі.
Атака на Київ
Фото: ДСНС
Також у Шевченківському районі зафіксували влучання БпЛА у п’ятиповерхову нежитлову будівлю. Попередньо, там також є постраждалі.
Зеленський зазначив, що від початку доби під російськими атаками перебували вісім областей. В Одесі одна людина загинула через повторний удар по поштовому терміналу, а в Запоріжжі росіяни вдарили по медичній клініці, коли там перебували люди. Про постраждалих також повідомляли на Сумщині та Миколаївщині.
Атака на Київ
Фото: ДСНС
Президент заявив, що Україна поінформувала партнерів про ризик подальшої ескалації з боку Росії до зими без посилення тиску. За його словами, для роботи дипломатії необхідно реалізовувати санкції США та посилювати обмеження з боку Європи.
Атака на Київ
Фото: ДСНС
Нагадаємо, вранці 25 вересня російські війська атакували Київ безпілотниками. У Печерському районі БпЛА влучив у житлову багатоповерхівку, внаслідок чого загинув 14-річний хлопець, ще дев’ятеро людей постраждали.
Також вранці 25 вересня російські війська завдали ударів по Києву та Запоріжжю. У столиці зафіксували влучання у житлові та нежитлові будівлі, а в Запоріжжі пошкоджень зазнали два медичні заклади.
У ніч проти 24 вересня в Києві пролунала серія потужних вибухів. Росіяни атакували столицю та Київську область балістичними ракетами. Моніторингові канали також заявляли про ймовірне застосування гіперзвукових ракет “Циркон”.
23 вересня під час масованої атаки російських дронів на Київ постраждали 43 людини, ще двоє людей загинули.
Того ж дня російський удар зруйнував неомодерністську будівлю ринку “Шайба”, розташовану неподалік Центрального вокзалу Києва.
Війна
Ворог використовує нову супутникову систему «Рассвет» для коригування ударів БПЛА по Києву
Завдяки розгортанню власного супутникового зв’язку війська РФ змінили тактику атак реактивними БПЛА на Київ і керують дронами в режимі реального часу замість заздалегідь закладених маршрутів.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив експерт з міжнародної безпеки, генерал-майор запасу ЗСУ Микола Зенцев.
За його словами, останні точкові удари по українській столиці продемонстрували якісну зміну у підходах противника до застосування далекобійних систем ураження.
«Головна причина цієї зміни полягає у розгортанні та початку бойового використання власного російського низькоорбітального угруповання широкосмугового зв’язку “Рассвет”, яке створюється в межах проєкту “Бюро 1440”. Це вже повноцінно діюча орбітальна інфраструктура, яка створює тривалі вікна двостороннього зв’язку безпосередньо над територією України. Застосування такого LEO-SATCOM (система супутникового зв’язку, яка використовує велику кількість супутників на низьких орбітах для надання швидкісного інтернету – ред.) докорінно змінює архітектуру управління реактивними БПЛА, зокрема високошвидкісними модифікаціями сімейства “Герань” та Shahed», – зазначив експерт.
Зенцев навів фактичний стан російського космічного угруповання, спираючись на дані міжнародних систем моніторингу простору CelesTrak та GCAT. Загалом за цією програмою Росія вивела на орбіту 38 космічних апаратів, з яких 32 – це серійні супутники RASSVET-3, запущені двома партіями навесні та влітку 2026 року.
«Ворог уже зазнав певних втрат. Один апарат не зміг піднятися на орбіту після березневого запуску і 6 червня згорів у щільних шарах атмосфери. Тож зараз на орбіті залишається 31 серійний апарат. Проте ключовим показником боєздатності є робоче ядро з 13 функціональних супутників першої партії. Вони завершили маневри, стабілізувалися на висоті близько 510 км і утворили єдиний орбітальний ланцюг. Ще 16 апаратів липневої партії поки що перебувають у фазі розгортання і не входять до стабільного контуру», – розповів генерал-майор.
Аналізуючи структуру доступності ворожого каналу над територією нашої держави, співрозмовник агентства пояснив, що робочий ланцюг проходить у зоні радіовидимості України приблизно чотири рази на день. Більшість із цих проходів забезпечують кут підйому над горизонтом, достатній для встановлення стійкого високошвидкісного з’єднання.
«Оскільки ці 13 апаратів рухаються послідовно один за одним, передаючи сесію зв’язку наступному супутнику, повний прохід формації створює коридор доступності тривалістю від 60 до 90 хвилин. Росія вже має щонайменше два добових вікна якісного супутникового зв’язку тривалістю понад годину кожне. За даними ГУР МО України, які публікувалися у виданні Janes, збройні сили РФ уже використовували першу групу супутників для багатогодинного забезпечення зв’язку над нашою державою. Основне їх призначення – передача телеметрії та безпосереднє управління ударними дронами», – підкреслив Зенцев.
Найбільшу небезпеку нова тактика становить саме через можливість оперативно коригувати маршрут безпілотника на термінальній (фінальній) ділянці польоту. Це безпосередньо вплинуло на характер та точність нещодавніх ударів по Києву.
«Відмова від жорсткого польотного завдання позбавила БПЛА передбачуваності для нашої ППО та зменшила їхню вразливість до засобів радіоелектронної боротьби. Командна лінія “оператор – супутник – БПЛА” працює виключно через космос і не потребує наземних ретрансляторів чи MESH-мереж. Під час прольоту супутникової групи над Київською областю оператор може отримувати точні координати в реальному часі, змінювати точку удару за лічені хвилини до прильоту та свідомо обходити виявлені зони оборони», – застерігає фахівець.
Експерт також наголосив, що технологічний розвиток супротивника вимагає швидких асиметричних рішень від Сил оборони України.
«Фактор реактивної швидкості дрона у поєднанні зі швидким коригуванням через супутник зводить час реакції української ППО до абсолютного мінімуму. Ворог ще не створив суцільного цілодобового покриття, але вже має регулярні годинні коридори, під які ретельно підлаштовує таймінг пусків по цілях у Києві. У міру виходу другої партії з 16 апаратів RASSVET-3 на робочу орбіту паузи між сеансами будуть скорочуватися, наближаючи супротивника до безперервного космічного управління своїми ударами», – підсумував Зенцев.
Як повідомляв Укрінформ, українська влада офіційно звернулася до Міжнародної спілки електрозв’язку ООН (ITU) з проханням виключити територію України із заявлених зон обслуговування російської військової супутникової системи «Рассвет».
Фото: ШІ
-
Суспільство7 днів agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Політика1 тиждень agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Війна1 тиждень agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Суспільство1 тиждень agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
-
Суспільство1 тиждень agoРецензія на “Повінь” Євгена Ліра: книга лю… — публікація
-
Події1 тиждень agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Одеса1 тиждень agoДень міста Одеси: Кіпер закликав залишити 2 вересня