Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
ППО знешкодила 75 із 84 безпілотників, якими росіяни вдень атакували Україну
Сили протиповітряної оборони знешкодили 75 із 84 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну вдень 20 травня.
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі.
З 08.30 до 17:00 середи, 20 травня, ворог атакував Україну 84 ударними БПЛА типу Shahed, в тому числі реактивними, “Гербера”, “Італмас” і дронами-імітаторами типу “Пародія”.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 17.00 середи, 20 травня, ППО збила / подавила 75 безпілотників на сході, півночі та півдні України.
Зафіксовані влучання шести ударних БПЛА.
Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих безпілотників.
Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони знешкодили 131 ударний безпілотник зі 154, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 19 травня.
Війна
ДСНС зняли дрон РФ з хмарочоса в Одесі — відео
У Одесі вибухотехнік вручну розрядив російський дрон-камікадзе “Шахед”, який влетів у стіну 24-поверхівки на рівні 15 поверху, розповіли у Державній службі надзвичайних ситуацій. Фахівця підняли на крані-підйомнику на висоту близько 50 метрів: на відео бачимо, як він розбирає безпілотник та розплутує проводи. Як провели “ювелірну” спецоперацію зі знешкодження 50-кілограмової бойової частини “Шахеда”?
У багатоповерхівку врізався дрон-камікадзе ЗС РФ з фугасно-запалювальною бойовою частиною, яка є особливо небезпечною, розповіла пресслужба відомства. Будинок опинився під загрозою, і тому викликали вибухотехніків і також фахівців радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) ДСНС. На кадрах з місця подій — колінчатий підйомник, який підняв рятувальника до 15 поверху. Вибухотехнік спершу розібрав корпус “Шахеда”, який повністю пробив стіну і хвіст ледь виглядав на зовні. Із захисного спорядження на ньому був бронежилет та рукавиці. З’явився доступ до проводів, і після певних маніпуляцій дрон знешкодили.
У ДСНС назвали роботу на висоті 15 метрів “ювелірною і надскладною”. Наголошується, що рятувальник розрядив “Шахед” та спустив на землю бойову частину. Після цього фахівці РХБЗ перевірили, чи не містять уламки небезпечних речовин та чи не випромінюють радіацію. Далі їх завантажили у спецмашину: наступний етап — контрольований підрив на полігоні.
Обстріл України — вибухотехнік і “Шахед” РФ в Одесі, 20 травня
Фото: ДСНС
На серії фото, опубліковував ДСНС, — підйомник з 50-метровою драбиною, яка підняла вибухотехніка на висоту 15 поверху. Наступні кадри — двоє рятувальників, які тягнуть уламки у спецмашину.
Обстріл України — кран та вибухотехнік, Одеса, 20 травня
Фото: ДСНС
Обстріл України — рятувальники та “Шахед” РФ, Одеса, 20 травня
Фото: ДСНС
Обстріл України — що сталось 20 травня
Повітряні сили ЗСУ 20 травня інформували про наліт дронів РФ, який почався в ніч на 19 травня і продовжився до 17 год наступної доби. Командування повідомило, що під час нічної атаки росіяни запустили 154 БпЛА різних типів, а збити вдалось 131. Вдень було 84 безпілотники, а засоби ППО знешкодили 75. В ДСНС не уточнили, під час якого періоду атаки РФ дрон врізався у фасад 24-поверхівки.
Зазначимо, Фокус писав про обстріл Одеси, і також Дніпра та Конотопу, який відбувся в ніч на 20 травня. Перша інформація про вибухи в Одесі з’явилась близько 3 год. Згідно з даними військової адміністрації, РФ запустила по півдню зграю дронів-камікадзе: отримали пошкодження кілька житлових будинків та автомобілі. Тим часом стало відомо про наслідки російської атаки на Дніпро. Глава ОВА Олександр Ганджа заявив, що повністю згорів продуктовий склад.
Зранку 20 травня СБУ повідомило, що в уламках “Шахеда”, який у квітні упав у Чернігівській області, виявили збіднений уран. З’ясувалось, що росіяни запустили дрон з ракетою Р-60 з бойовою частиною з ізотопами Уран-235 та Уран-238. Фокус зібрав думки експертів щодо нової зброї, яку почали використовувати ЗС РФ. Радіобіологиня Олена Паренюк пояснила, що ідеться про старі радянські ракети, в яких справді використовувались радіоактивні компоненти. З її слів, вперше такі випадки зафіксували ще в кінці 2025 року.
Нагадуємо, у Міністерстві культури України заявили, що під час нічного удару РФ дрон влучив у Конотопський міський краєзнавчий музею імені О.М. Лазаревського.
Війна
Від Волині до Чернігівщини укріплюємо кордон з Білоруссю
Україна продовжує нарощувати оборонні можливості на кордоні з Білоруссю, зважаючи на потенційну загрозу з боку цієї країни.
Про це на брифінгу в Укрінформі сказав Андрій Демченко, речник Державної прикордонної служби України.
«Цьому напрямку надається велика увага, зважаючи на підтримку Білоруссю країни-терористки Росії, яка розв’язала проти нас війну. Тому ми продовжуємо нарощувати наші оборонні можливості безпосередньо по лінії кордону, облаштовуючи в інженерному відношенні кожен клаптик нашої землі. Такі роботи ведуться по всій протяжності кордону з Білоруссю – це понад 1 тисячі кілометрів від Волині до Чернігівської області. Це і нарощення фортифікаційних укріплень, і створення й нарощення мінно-вибухових загороджень. Ці дії продовжують здійснювати підрозділи ЗСУ», – сказав Демченко.
Він запевнив, що зараз немає значної загрози з боку Білорусі, але зауважив, що Росія прагне схилити її до активнішої участі у війні проти України.
«Станом на зараз безпосередньо коло нашого кордону переміщення техніки чи особового складу ми не фіксуємо. Але, звісно, бачимо той тиск, який вчиняє Росія на Білорусь, аби доєднати її більш масштабно до війни проти нашої країни», – зазначив Демченко.
Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі в понеділок, 18 травня, розпочалися спільні з РФ навчання військових частин з бойового застосування ядерної зброї та ядерного забезпечення.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Усі новини1 тиждень agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Події1 тиждень agoФестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив цьогорічну програму
-
Усі новини1 тиждень agoМастерШеф Професіонали – хто новий суддя
-
Події1 тиждень agoУкраїнський ForeFilms стане копродюсером румунського фільму «Диптих любові»
-
Політика1 тиждень agoНовий Цивільний кодекс — петиція проти нього зібрала 28 тисяч голосів