Connect with us

Війна

8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою

Published

on

Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”. 

Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника? 

Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення. 

Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.  

Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є. 

Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.  

Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.  

Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада? 

Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель. 

Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”. 

Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.  

Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?  

Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план. 

Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?  

Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.  

Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю. 

Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.  

Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.  

Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.  

Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.  

Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.  

Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись. 

Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році.  Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре. 

Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?  

Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.  

Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.

Війна

Розвідка та Сили оборони уразили НПЗ у Краснодарському краї

Published

on

Оператори Департаменту активних дій та Департаменту безпілотних систем ГУР МО у межах спільної з Силами оборони України deepstrike-операції 13 вересня уразили нафтопереробний завод «Славянск-ЕКО» у місті Слов’янськ-на-Кубані у Краснодарському краї РФ.
 



Джерело

Continue Reading

Війна

Атака БПЛА на Захід України — які міста постраждали — Фокус

Published

on


Російські війська продовжують атакувати Україну безпілотниками. Під ударом, зокрема, опинилися західні регіони країни.

Збройні сили РФ протягом ночі та ранку неділі, 13 вересня, запустили по Україні 454 безпілотника різних типів та неназвану кількість малогабаритних крилатих ракет з реактивним двигуном “Бандероль”. Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Протиповітряна оборона збила переважну кількість ворожих цілей, але влучання та падіння збитих уламків загалом було зафіксовано на 20 локаціях.

Івано-Франківська область

Міській голова Івано-Франківська Руслан Марцинків повідомляв про роботу ППО та травмовану людину, життю якої небезпека не загрожує.

Мер попереджав, що під час тривоги у місті не працював вокзал та громадський транспорт.


Будинок у місті після атаки БПЛА

Фото: соцмережi

Будинок у місті після атаки БПЛА


Будинок у місті після атаки БПЛА

Пізніше Марцинків повідомив про пошкодження житлового будинку та зазначив, що, попередньо, травмованих немає.

Хмельницька область

Сили ППО збили ворожий дрон й внаслідок падіння уламків на території одного з підприємств у Хмельницькому районі виникла пожежа, повідомив глава ОВА Сергій Тюрін.

Також він зазначив, що інформація про загиблих та травмованих не надходила.

Львівська область

У Стрию є влучання у багатоквартирний будинок біля об’їзної, господарські і житлову будівлі біля вокзалу, а також господарську будівля школи в районі Нового світу, поінформували у міській раді.

стрий будинок



Стіна будинку після влучання

Фото: соцмережі

Жертв внаслідок атаки немає.

стрий садок



Дитячий садок

Фото: скріншот

Львівські канали пишуть, що у Стрию один з ударів прийшовся за 15 метрів від дитячого садочка.

Волинська область

У мережі розповсюджується відео, як БПЛА вибухає, влучивши у пасажирський потяг. Стверджується, що кадри зняті біля польського кордону, на залізничній станції “Ягодин” на Волині.

Удар БПЛА у потяг


Удар БПЛА у потяг

Фото: скріншот

Удар БПЛА у потяг


Удар БПЛА у потяг

Фото: Скріншот

Тернопільська область

У Тернополі є влучання в об’єкт інфраструктури, відомо про одного потерпілого, повідомив міський голова Сергій Надал. На місці події працюють рятувальники, також тимчасово перекрито рух на “горбатому” мості обласного центру.

Також тривогу оголошували у Рівненській області, але про наслідки атаки офіційні органи влади та надзвичайні служби на момент публікації матеріалу не повідомляли.

Нагадаємо, збройні сили РФ, ймовірно, завдали удару безпілотником по автозаправній станції, яка знаходиться поряд з міжнародним пунктом пропуску “Ягодин” на кордоні з Польщею.

Фокус писав, що вночі проти 13 вересня російські окупанти здійснили удари по низці українських міст з використанням БПЛА.



Джерело

Continue Reading

Війна

У ДПСУ пояснили, як працює спецрежим у кілометровій смузі вздовж кордону з РФ та Білоруссю

Published

on

Спеціальний режим у кілометровій смузі вздовж кордону з РФ та Білоруссю не є суцільною забороною перебувати у цій смузі.

Про це речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко поінформував у телеефірі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Демченко нагадав, що загалом прикордонний режим уже давно був визначений відповідною постановою уряду, до якої нещодавно за рішенням військово-політичного керівництва були внесені зміни.

«І тепер на кордоні з Росією та на кордоні з Білоруссю встановлюється спеціальний прикордонний режим – це смуга місцевості протяжністю 1 кілометр. І вже є більш жорсткі, скажімо так, вимоги до тих, хто може там перебувати. Тобто, це не суцільна заборона перебувати в цій смузі, але це – необхідність більшого контролю, хто перебуває в безпосередній близькості до кордону», – сказав Демченко.

Речник поінформував, що буде необхідно отримувати дозволи і щодо проживання на цій території (постійного чи тимчасового). Це стосується і проведення робіт на цих напрямках, в цій смузі місцевості.

Читайте також: Росіяни останнім часом атакували п’ять пунктів пропуску на кордоні з Молдовою і Румунією – Демченко

«Можна розділити людей на кілька категорій. Це – ті, хто постійно проживає і ті, хто не постійно проживає в цій смузі місцевості. Це – військовослужбовці, представники правоохоронних органів тощо, які забезпечують необхідні заходи поряд з кордоном. Або ж це стосується юридичних та фізичних осіб, які проводять роботи поряд з кордоном. І в кожному з цих випадків необхідно буде звертатися до прикордонних загонів, які відповідають за ту чи іншу ділянку», – пояснив він.

Демченко повідомив, що йдеться про: Волинський прикордонний загін, Житомирський (охороняє кордон в межах Житомирської та Рівненської областей), Чернігівський прикордонний загін, Сумський, Харківський тощо.

«Ділянки кордону – різні. Є, наприклад, кордон з Росією та Білоруссю. Якщо, до прикладу, прив’язатися до останньої, то небезпека перебувати на будь-якому з (цих – ред.) напрямків пов’язана з тим, що є й інженерні облаштування, і мінновибухові загородження. І якщо людина для себе визначить, що вона хоче перебувати десь поряд з кордоном, це може нести для неї небезпеку. Тому всі ці заходи направлені якраз і на безпеку нашого кордону, і на безпеку людей», – поінформував речник.

Як повідомляв Укрінформ, Україна запровадила спеціальний режим у кілометровій смузі вздовж кордону з РФ та Білоруссю.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.