Війна
8 тисяч наполегливих одеситів, бої з тінню в ОМР та житлове майбутнє. Інтерв’ю з депутаткою Анастасією Большедворовою
Одеська міська рада об’єднує людей, які за інших умов, однозначно не комунікували між собою. Ось і з цією різнопоглядовістю вони мають домовлятись, приймати рішення і дивитись набагато далі, ніж у завтра. Чи виходить це у них? «Дайджест Одеси» запитав у депутатки Анастасії Большедворової, торкнулись і голосування щодо Катерини, програми збереження культурних об’єктів, розвиток будівництва в місті. Як каже Анастасія: “До ворожки не ходи: буде важко, але має вийти”.
Голосування щодо долі Катерини завершене і взяло участь майже 8 тисяч одеситів. Чи показово це для міста-мільйонника?
Дійсно, хочеться запитати наших людей: ви ж такі незадоволені, то чому не реєструєтесь на сайті? В мене є два пояснення.
Коли я працювала над створенням Таїровського парку, нам було потрібно голосування і, звертаючись до людей, чула купу відмовок. Здебільшого, вони бояться показати свій паспорт, адже хтось візьме якісь там кредити. Це неможливо: ніхто не може взяти кредит на фото паспорта! Проте… І друга причина — складна система реєстрації. Потрібно бути справді наполегливим. Якщо ти живеш в Одесі, але прописаний в області — не підходиш. Але в чомусь є сенс — вирішувати долю міста мають ті, хто в ньому живе. Всі ці одеситки в п’ятому поколінні, що живуть за кордоном вже багато років, не мають розповідати нам, що тут має стояти, а що ні. Дійсно, ми живемо в цьому місті, тож і вирішуватимемо.
Ось ці майже вісім тисяч, які проголосували — дуже наполегливі люди, які переживають за місто. У нас не так багато одеситів, які хочуть щось вирішувати, мають свою думку і яким не все одно, що відбувається у них на подвір’ї. Якщо це вісім тисяч, то добре, що хоча б вони є.
Думаю, що загальна думка людей справді така: треба забирати той пам’ятник. Є люди, які активно не хочуть, щоб він тут був: закидують, розмальовують, то післязавтра вони прийдуть з сокирою і просто зламають. І нащо це нам все? Її треба забирати.
Лише ми, одесити, творимо свою історію. Ми тільки стаємо сучасними, бо ще дихали цим совком. Сьогодні, попри велике горе, в нас є шанс трохи змінитись і йти далі.
Це питання знову винесуть на сесію, адже вирішувати має ОМР: чого ще чекати від 30 листопада?
Сесія є, але питань ще немає. Так, перелік чи якесь офіційне повідомлення від міської ради ще не дійшло. На календарі 8 листопада, тому вони, напевно, ще вирішують. Думаю, що важливі будуть, як завжди, земельні питання, бо під час воєнного стану є обмеження у наданні земель.
Частина комісій не збирається через те, що немає можливості вирішити всі нагальні питання. Коли зібралась архітектурна комісія, то виявила багато проблемних моментів. Здебільшого через те, що міська рада хоче робити все сама, а потім сказати “депутати ж прийняли рішення”.
Це просто якась боротьба, але сьогодні сесійна зала наповнена трошки іншими депутатами. Є колеги з інших фракцій, я справді пишаюсь тим, що вони стали на цей шлях. Вони переживають за місто, але їх чомусь динамлять.
Така ж ситуація із затвердженням міської програми «Збереження об’єктів культурної спадщини» на 2022-2024 роки?
Голова нашої комісії виявила, що було підняте це питання майже випадково. Ця програма мала бути перероблена разом із нами і управлінням з питань охорони об’єктів культурної спадщини. Управління ніби боїться, вони роблять свою роботу зовсім не креативно чи творчо. Просто старий план з підредагованими сумами на поточні роки, але його прийняли. З програми ми побачили, що робиться мало об’єктів. Ледве-ледве за рік реставрується 8 будинків, і виправдовуються тим, що мало компаній в Україні цим займаються. Та халтури там теж вистачає. Насправді маємо зачекати перемоги та завершення війни, щоб якось покращити цей план.
Але зараз є багато виходів на європейські компанії, гранти: чи не варто використати це?
Дійсно, зараз є вихід на Європу, але не всі хочуть вкладати у країну, де йде війна, стосовно реставрації. Тобто вони вкладуть гроші, відреставруємо, а наступного дня щось прилетить. Наприклад, закриття скульптур левів у Міському саду відбулось завдяки виграному гранту за участі міської ради. Щоправда, ми ж не можемо законсервувати все місто.
Є кілька крутих проєктів, які ми мали реалізовувати цього року. Серед них реставрація та роботи з дитячого та дорослого майданчика у Таїровському районі. Вже тривав процес виділення коштів — 3 мільйони гривень. Половина запланована на створення Таїровського парку, про який я говорю нескінченно. Ми добиваємось, щоб ті гроші дали, бо вони ніби є. Але і це дуже небагато коштів, щоб зробити дійсно класний парк. Потрібно, щоб туди заходили приватні підприємці, над чим я вже працюю.
Між вулицями Глушко та Небесної сотні є паркова зона без назви та використання. Цього року мало стати сучасним та класним місцем, щоб люди користувались. Можливо, менше б нарікали, що лавка не там стоїть, але хоча б є.
Що нас очікує стосовно житла та будівництва? Наразі прогнозують два варіанти розвитку подій: залучення держави та поступовий рух, або ж банкрутство та недобудови.
Ситуація у будівельній галузі і справді складна, але не думаю, що дійде до банкрутства. Наприклад, «Будова» були у застої, мали складнощі із грошима, але бачу, що вони відновлюють свої проєкти. Отже, шукають шляхи і не хочуть покидати місто.
Є компанії, які продовжують будувати і навіть здавати в експлуатацію. Наприклад, у районі 7 кілометру, забудовник «Zezman». Вони готують квартири вже з ремонтом, а тут скачок долара. І дороблювати довелось вже геть за іншу для них вартість. Думаю, не особливо заробили, але все ж виконали свої обіцянки.
Навіть «Простір» теж трохи рухається. Хоч і у засновника погана репутація і у 2009 році він кинув багато інвесторів.
Кидати зараз свій бізнес не корисно. Як закінчиться війна, житло здорожчає, це однозначно. Все, що почали одеські забудовники, завершать. Їм не вигідно кидати своїх інвесторів, бо вони їх годують. Ситуація кризова, але має виправитись. Якщо добудують хоча б на 90% — це буде плюс, а ще на 10% значить має держава підключатись.
Вже були випадки, коли люди, які вкладали гроші, мали вкласти ще більше. До цього потрібно бути готовим. Ми це проходили під час будівельної кризи у 2014 році. Просто наразі маємо робити це системно, залучати іноземні інвестиції. Це все відбуватиметься після перемоги. Однозначно скажу, якщо сьогодні десь хтось рухається, це добре.
Нові проєкти: чи є сенс планувати зараз?
Саме житлові комплекси немає сенсу робити чи планувати, адже змінюється і формат нашого життя. Але потрібно адаптуватись під воєнні умови. Дивилась нещодавно новий комплекс під офісні приміщення на Таїрова. Там зробили віконниці. І це круто виглядає, ніби у французькому стилі, а ще й практично, закривши їх, можна врятувати життя, житло та саме скло. Таке наше майбутнє: гарно та безпечно.
Говорити про відбудову — класно. Але чи готові, ті хто розмовляє, прийти і витратити тут свої гроші? Мені здається у нас є хороша перспектива. І які б питання ми не мали до нашого президента — він статусний, багато країн орієнтуються саме на нього. Тому, думаю, будуть витрачати свої кошти на відбудову. Україна була якоюсь недоєвпропейською, попри весь біль і втрати зараз, це наш шанс приєднатись до європейської культури, виокремивши свої цінності та українськість.
Війна
У Самарській області ударами ЗСУ пошкоджені 14 нафтових резервуарів
У Самарській області РФ ударами ЗСУ 2 жовтня пошкоджені 11 нафтових резервуарів РВС-20000 і три резервуари РВСПК-50000 лінійної виробничо-диспетчерської станції «Самара».
Як передає Укрінформ, про це Генштаб ЗСУ повідомив у Фейсбуці.
Так, в результаті ураження 2 жовтня ЛВДС «Самара» у Просвєті Самарської області РФ підтверджене пошкодження 11 резервуарів РВС-20000, трьох резервуарів РВСПК-50000, ділянки трубопроводів і станції автоматизованого наливу нафтопродуктів.
ЛВДС «Самара» – виробнича станція, великий вузол приймання, зберігання та змішування нафти. До станції нафта надходить магістральними нафтопроводами із Татарстану, Західного Сибіру та інших нафтовидобувних регіонів РФ.
На об’єкті здійснюється змішування високо- та низькосірчаної нафти з різних родовищ для формування експортного сорту нафти Urals, на який припадає до 50% від загального обсягу нафтового експорту РФ. Підприємство задіяне у забезпеченні потреб Збройних сил РФ.
Окрім того, в результаті ураження 4 жовтня газопереробного заводу «Астраханський» в Астрахані підтверджено пошкодження елементів двох установок очищення газу, У-172 та У-272, а також блок вторинної перегонки У-1731.
Астраханський газопереробний завод є одним із найбільших у світі виробників газової сірки, яка використовується у процесах нітрування під час виготовлення вибухових речовин і пороху. Підприємство має проєктну потужність переробки до 12 млрд куболметрів пластового газу на рік і виробляє до 3,5 млн тонн технічної сірки щорічно (близько 50% усього російського виробництва). Об’єкт задіяний в забезпеченні армії РФ.
Як повідомляв Укрінформ, за даними Президента Володимира Зеленського, 2 жовтня Сили оборони вразили нафтові об’єкти у Самарській та Волгоградській областях РФ.
Війна
Зеленський про атаку РФ: Під ударами була інфраструктура Києва та 12 областей, ключова мішень
Президент Володимир Зеленський заявив, що під час останньої повітряної атаки ворог застосував 70 ракет, серед яких багато балістичних, а також «шахеди», ключовою мішенню була енергетика. Під ударами перебувала інфраструктура Києва та 12 областей.
Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Одна з ключових мішеней (російської атаки – ред.) – наша енергетика. Росіяни хотіли ударити болісно й показово. Це був один із найбільш підлих ударів: загалом 70 ракет, багато балістики, також «шахеди». На жаль, вдалося збити лише частину. Російська балістика залишається найбільшим викликом», – заявив Зеленський.
За його словами, пакети ППО зараз – це життєва необхідність. «Саме тому ми щодня шукаємо ракети до «петріотів», які можуть і повинні реально захищати життя людей тут, в українському небі», – наголосив Президент.
Він також зауважив, що атака відбулася в день народження російського диктатора Володимира Путіна.
«Сьогодні Путіну на день народження російська армія «подарувала» знищення житлового будинку в Прилуках на Чернігівщині. Це була звичайна п’ятиповерхівка. На жаль, станом на зараз відомо про п’ятьох загиблих, 26 людей поранено, зокрема пʼятьох дітей. Під завалами досі можуть бути люди. На місці безперервно працюють рятувальники – роблять усе, щоб знайти кожного та кожну», – зазначив глава держави.
За його словами, від російських ракетних ударів пошкоджено ще пʼять багатоквартирних будинків у Дніпрі, чотири багатоповерхівки у Кременчуці, е двоє людей загинули, восьмеро поранені. Дроном пошкоджено багатоповерхівку у Запоріжжі. У Києві росіяни вбили двох людей. Ще дві людини загинули в Олександрії на Кіровоградщині.
«Мої співчуття всім рідним та близьким загиблих. Загалом цієї ночі під ударами була інфраструктура Києва та 12 областей»,- підкреслив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони знешкодили 5 балістичних і 39 крилатих ракет та 117 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 6 жовтня.
Війна
У Повітряних силах ЗСУ кажуть, що треба більше засобів ППО для цілей на висотах до 5000 метрів
Україні необхідно збільшити кількість засобів протиповітряної оборони, здатних знищувати цілі на висотах до 5 тис. метрів, а також масштабувати виробництво ракет для комплексів ППО.
Як передає Укрінформ, про це під час засідання Тимчасової слідчої комісії повідомив заступник командувача Повітряних сил ЗСУ в напрямку протиповітряного прикриття полковник Юрій Черевашенко.
«Одна з причин – висота. Якщо ціль іде на 7 тис. метрів, наші дрони-перехоплювачі поки можуть працювати приблизно до 6 тис. Інші засоби теж мають свої обмеження», – зазначив він.
За словами Черевашенка, умовний дрон, який заходить із півночі чи сходу та прямує на Київ, має пройти щонайменше два ешелони ППО, а також окремий ешелон дронів-перехоплювачів.
«Що щільніше насичена система, то вищий шанс знищити ціль. Нам потрібна більша кількість засобів, здатних працювати по цілях на висотах до 5 тис. метрів», – сказав заступник командувача.
Як приклад таких засобів він назвав комплекси «Оса». Водночас Черевашенко зауважив, що проблема полягає не лише в наявності самих комплексів, а й у забезпеченні їх необхідними ракетами.
На запитання, чи бракує ракет, Черевашенко відповів ствердно та наголосив на необхідності збільшення їх виробництва.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готує нові контракти на системи протиповітряної оборони та ракети для ППО і закликає партнерів надати більше засобів антибалістичної оборони для захисту інфраструктури.
Фото ілюстративне: МОУ
-
Одеса5 днів agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство5 днів agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство5 днів agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса1 тиждень agoАтака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Одеса3 дні agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині поліцейський збив жінку: вона померла в ліка…
-
Війна1 тиждень agoНа Одещині росіяни атакували судно під прапором Палау
-
Усі новини1 тиждень agoексперт порівняв топові смартгодинники 2026 року (фото)