Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Збірка вийшла у видавництві Bloomsbury. Грем і Кляйн запросили батьків з усього світу написати синам про те, що вони не могли сказати вголос, і зробити це початком відвертої розмови між батьками й дітьми.

До проєкту долучилися чоловіки з різних професій і життєвих обставин: лікарі, будівельники, актори й ув’язнені. Також у збірці є тексти батьків зі світу спорту й розваг.

«Сповнена надії, страху, сорому та гордості, Letters to Our Sons – це відвертий і надзвичайний потік подекуди хаотичних, часто радісних і завжди складних реалій сучасного батьківства», – йдеться в описі книжки.

Автори ставлять батькам запитання, які стосуються різних моментів життя синів: Яку пораду варто було дати перед першим днем у школі? Що сказати, коли син пропустив гол або забив його? Що сказати в день, коли він пішов з дому? Коли батько востаннє його обіймав? І що б він зробив інакше, якби мав шанс почати знову?

За словами Грема, після виходу його серіалу «Юнацтво» (Adolescence) він зрозумів, що батькам і синам бракує спілкування. Збірку він назвав продовженням послання серіалу та інструментом, який допоможе батькам частіше говорити із синами.

Збір листів Грем і Кляйн оголосили в жовтні 2025 року та приймали до 12 січня 2026 року, а добір остаточно ухвалювали видавництво, Грем і Кляйн. Лист Грема до власного сина теж увійшов до книжки.

Головін зазначив, що його дуже зачепила думка Грема з передмови до книжки про те, що за останні 50 років змінилося саме розуміння того, що означає бути чоловіком. За його словами, видавці отримали понад 1600 листів від батьків з усього світу.

Один із друзів Грема після написання листа дві години плакав: він усвідомив, наскільки сильно любить сина і наскільки важливими були ці стосунки.

Інший чоловік у листі вперше попросив сина пробачити за те, як залежність вплинула на дитинство хлопця. Грем також пише, що такий лист може мати майже терапевтичний ефект: допомагає краще зрозуміти себе, стосунки із сином і те, що хочеш передати далі.

Свій лист Владислав Головін писав тиждень: писав, перечитував і переписував. Поступово він зрозумів, що пише не лише для сина, а й для себе. За його словами, пояснюючи дитині власні переконання, довелося спершу відповісти собі на запитання, що для нього справді важливо, чому він зробив ті чи інші вибори, про що шкодує, чого боїться, чим пишається й заради чого живе.

«Саме тому я так відверто писав синові про те, що відчуваю. Про страх не встигнути сказати йому найважливіше. Про біль від того, що між нами понад 2000 кілометрів. Про те, чому залишився в Україні, хоча міг виїхати. Про свої помилки як батька. Про те, що мені найважче не через ракети чи обстріли, а через тишу квартири, коли після роботи не чую: “Тато прийшов!” І про те, як сильно я ним пишаюся», – зауважив Головін.

Журналіст підкреслив: «Мені здається, саме в цьому і є одна з важливих змін у сучасному розумінні мужності. Нова модель чоловіка не заперечує силу. Вона просто перестає вважати вразливість її протилежністю».

Головін сподівається, що книга Letters to Our Sons вийде українською наступного року.

Як повідомляв Укрінформ, письменник, художник, режисер і військовослужбовець Валерій Пузік удостоєний премії імені Богдана Хмельницького за книжку «З любов’ю – тато!», яку написав на війні як розмову із сином.

Перше фото: facebook.com/vladyslav.golovin

Про це йшлося під час круглого столу «Суспільний діалог для освітнього успіху: досвід STEAM-лідерів як основа інженерного потенціалу та сталого розвитку України» в Укрінформі.

Як зазначила на круглому столі генеральна директорка директорату цифровізації та цифрової інформації Міністерства освіти і науки України Роксолана Швадчак, розвиток STEM- та інженерної освіти є пріоритетом для держави навіть в умовах повномасштабної війни.

«Попри те, що прямо в цей момент над українськими містами літають ворожі дрони і ракети, ми продовжуємо думати про наше майбутнє, про розвиток освіти, людського капіталу. … STEM/інженерна освіта на сьогодні для Міністерства освіти, для української держави є пріоритетом номер один», – сказала Швадчак.

За її словами, інженери потрібні не лише для створення засобів захисту, а й для відновлення держави, громад та розроблення інноваційних рішень.

Водночас вона зазначила, що розвиток STEM починається зі школи, а ефективність таких програм залежить не лише від фінансування та обладнання, а й від спроможності педагогічних команд працювати з ним.

«Мало виділяти гроші. Нам дійсно потрібні сильні педагогічні команди, потрібна їхня спроможність працювати з цим обладнанням і навчати дітей. І, звісно, потрібне громадське суспільство, соціально відповідальний бізнес», – зазначила представниця МОН.

Директорка Українського інституту розвитку освіти Юлія Погребняк наголосила, що сучасні технології швидко переходять від лабораторних розробок до практичного застосування, тому освіта має відповідати на ці зміни.

«STEM – це не просто набір знань, це середовище, в якому знання перетворюються на дослідження, дослідження – на ідею, ідея – на конкретне рішення», – зазначила Погребняк.

Вона наголосила на важливості партнерства між освітянами, науковцями, практиками та іншими учасниками освітнього процесу для того, щоб успішні практики можна було перевіряти та масштабувати.

Практичним досвідом впровадження STEM поділилися керівники закладів освіти. Зокрема, директорка Запорізької гімназії № 89 Ірина Патрушева розповіла, що за роки війни заклад пройшов шлях від окремих STEM-ініціатив до системної роботи всього педагогічного колективу.

За її словами, школа розробила модель STEM-освіти в інклюзивному середовищі та завдяки грантовій підтримці придбала сучасне обладнання й започаткувала мобільний STEM Hub.

Директорка Роменської загальноосвітньої школи І–ІІ ступенів №11 Вікторія Зеленська наголосила, що STEM для її закладу – це насамперед не обладнання, а дослідницька робота учнів і зміна ролі вчителя.

«Для нашого закладу освіти STEM – це передусім не обладнання, це дитина, яка досліджує, учитель, який не дає готових відповідей і команда, яка створює можливості», – сказала Зеленська.

Вона навела приклад роботи п’ятикласників, які під час вивчення властивостей світла самостійно досліджували виникнення кольорових візерунків, а потім створили калейдоскопи. За її словами, такий підхід поєднує фізику, математику, технології, інженерне мислення, дизайн і творчість.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні цьогоріч 130 майбутніх профільних академічних ліцеїв отримають фінансування на створення STEM-лабораторій та оновлення навчальної бази, включно із технікою.

Термін «STEM» вживається для позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics). STEM-освіта спрямована на розвиток особистості через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей з використанням трансдисциплінарного підходу до навчання, що базується на практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань і вмінь для розв’язання практичних проблем.

Про це в коментарі Укрінформу сказав лідер партії «Старости та незалежні» (STAN), ексміністр внутрішніх справ, депутат Палати представників Віт Ракушан.

Політик зауважив, що не вважає рух ANO, лідером якого є прем’єр-міністр Андрей Бабіш, «якимось проросійським рухом, попри всі застереження», але оскільки він перебуває в коаліції з партією «Свобода та пряма демократія» (SPD) Томіо Окамури, то, на жаль, «частиною збереження цієї коаліції є і те, що про Україну та українців не говорять добре». Ракушан нагадав, що SPD протягом тривалого часу робить винуватцями певної соціальної напруженості в Чехії українців, підтверджень чому немає, але створює певну упереджену ненависть.

«Від сильного прем’єр-міністра, яким є Андрій Бабіш, я очікував би, що він відкине такий погляд на Україну та українців. Я очікував би від нього, що він чітко назве Росію агресором і стратегічною небезпекою не лише для України, а й для світу та решти Європи. На жаль, я не чую цього від уряду і думаю, що це є жертвою того, що вони керують разом із таким рухом як SPD», – зазначив Ракушан.

При цьому він звернув увагу, що уряд, попри побоювання, не наважився скасувати чеську снарядну ініціативу, хоча й уникає говорити про неї вголос. З іншого боку, важко очікувати якихось нових форм державної допомоги Україні, навіть у разі великих проблем, з якими вона зіткнеться взимку, коли Окамура, який є спікером нижньої палати парламенту, говорить про потребу скоротити гуманітарну допомогу, яку на сьогодні отримує мінімальна кількість українців, а переважна більшість із них працює і сплачує податки.

«Тому, на жаль, навіть у разі цієї величезної енергетичної кризи я не зовсім упевнений, що цей уряд, принаймні відкрито, щоб це визнати, виступить із якоюсь новою масштабною програмою допомоги. Але хочу заспокоїти українців: чеське суспільство стоїть поруч із ними. Тут є бізнес, який здатний і готовий постачати генератори, який готовий допомагати (в протистоянні – ред.) тій енергетичній кризі, яку Росія підготувала для України. А ми, як політики, повинні вголос говорити про те, що зима, яка чекає на Україну, може бути найгіршою за весь цей час. Ми повинні говорити про те, що нинішні атаки на Київ мають зовсім інший масштаб, ніж раніше, і що це тотальна війна, яка триває від ранку до ночі», – заявив депутат парламенту.

Як повідомлялось, у вересні Україну відвідала одна з лідерів STAN, віцеспікерка Палати представників Барбора Урбанова, навіть не отримавши офіційного дозволу з боку спікера Томіо Окамури.

Фото Укрінформу можна купити тут.