Бачити людину в кожній дитині: послуга раннього втручання в Одеській області
Порушення розвитку у дітей — не є і не має бути перешкодою у отриманні послуг, навчання, радощів і всіх відчуттів, які даються життям. Суспільство твердо, б’ючись лобами, крокує до такого світу, де у кожного будуть однакові можливості і один із перших етапів — раннє втручання — спеціально організована система психологічної, соціальної, медичної і педагогічної допомоги сім’ям, які виховують дітей від народження до чотирьох років із порушеннями розвитку або ризиком їх появи, спрямованої на розвиток дитини і нормалізації життя її родини.
“Дайджест Одеси” дізнався, що в Одесі та області надають послугу раннього втручання. Більше про це розповіла нам Оксана Кривоногова, національна тренерка з раннього втручання та керівниця Одеського обласного методичного центру РВ.
Модель допомоги для дитини та батьків
В основі РВ полягає біо-психо-соціальна модель, яка враховує стан здоров’я, але спираючись на можливості, сильні сторони й інтереси дитини, зосереджена на її самостійності і щоденній активній участі в житті своєї родини, суспільства. У фокусі послуги знаходиться не тільки розвиток дитини, але і підтримка батьків, підвищення якості життя сім’ї в цілому.
Як розповідає тренерка, послуга в одеському регіоні надається вже понад 14 років, проте очікування батьків можуть бути різні. Вони точно не отримують якісь окремі від дитини процедури, бо команда спрямовує свої зусилля на батьків, підтримку та підвищення їхньої компетенції стосовно розвитку дитини. Серед принципів раннього втручання, насамперед сімейноцентрованість, бо цілі ставлять для родини. Це пов’язано, як зі щоденними активностями, тобто організація процесів одягання, купання, прогулянки, гри з дитиною, а ще інформування та сприяння покращенню емоційного стану батьків. Це довгостроковий супровід командою фахівців у природному середовищі. Ось цей аспект важливий, бо труднощі у дітей виникають у різних справах і місцях. Тому фахівці працюють з малюком і його оточенням не тільки традиційно у центрі, а й удома, на вулиці, в магазині, дитячому садку тощо. Іноді звичайні справи стають для батьків справжнім випробуванням: нагодувати, викупати, погуляти на вулиці, сходити в магазин або гості.
“Започаткувавши цю послугу, ми працювали, традиційно – у центрі. Але вже до ковіду, мали майже 100% домашніх візитів. Працювати вдома у рази краще, бо якби чудово не зробили центр, він не відповідатиме природному середовищу дитини, немає конкретного стільчика, тарілки чи подушки. А ще дитині може просто не подобатись в центрі, а якщо і подобається, то вдома такого немає. Ми з батьками про це розмовляємо, але не всі згодні на домашні візити, бо це не звично. З початком карантину ми продовжили працювати просто в онлайн-форматі. Тому зараз впевнено скажу, що найефективніше працювати у форматі домашніх візитів”, — додала Оксана.
Як повідомляє Міністерство соціальної політики, 70% дітей з сімей, охоплених раннім втручанням, успішно соціалізуються.
Цільова аудиторія послуги
У послугу РВ сім’ї приходять настільки рано, наскільки це можливо, тому що перші 1000 днів життя малюка — найважливіші. Саме в цей період швидкість формування нових нейронних зв’язків найвища. Нейропластичність мозку дає шанс нашим дітям мінімізувати порушення.
РВ триває до чотирьох років. Отримати цю послугу можуть сім’ї та діти:
- Яким встановлено діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
- У яких визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів.
- Які мають ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою; діти з сімей, які отримали будь-який травматичний досвід.
- Батьки, яких мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.
“У світі впроваджують раннє втручання, як до 4, так і до 6 років, бо по-різному працюють державні системи. Наприклад, у нас всі діти за законом можуть йти до садочка, незалежно від порушень у період від 2 до 4 років. Проте дитина не починає розвиватись 16 чи 18 місяців, а з народження. І якщо навіть немає діагнозу і лікарі спостерігають, розвиток йде, то на що чекати? Діагноз розладу спектра аутизму поставлять десь в 3 роки, але дитина вже має порушення. Тобто якщо ми не впевнені аутизм це чи ні, можемо працювати із порушеннями мовлення чи харчування. Нам здається, що раннє втручання зайняло свою нішу і все дуже логічно. В ідеальному світі після народження дитини починається РВ, після чого інклюзивно-реабілітаційний центр (ІРЦ), дитячий садочок, інклюзивна освіта, школа. Далі, було б добре надавати професійну освіту і супроводжувати на робочому місці. Потрібні різні рівні підтримки, наприклад, проживання. Дорослі люди з інвалідністю не повинні проживати з батьками, вони можуть жити окремо із різним рівнем підтримки. Ми це бачили на навчаннях за кордоном”, — розповіла спікерка.
Із ростом дитини змінюється звичайний спосіб життя родини. Зараз, в умовах війни, багато сімей переміщені всередині країни та за її межі. У таких випадках послуга надається в онлайн-форматі.
Фундамент інклюзії
Інклюзія починається не в садку і школі, а з самого народження. Отримання послуги РВ з самого раннього віку дитини допомагає батькам швидше повірити в свої сили й усвідомити, що включення сім’ї та дитини в усі сфери життя суспільства — це закономірний процес. Чим раніше сім’я усвідомлює це, тим швидше та легше пройде процес адаптації і соціалізації. Незалежно від особливостей розвитку всі діти мають абсолютно рівні права.
“Філософія інклюзії в тому, що кожна людина включена до суспільства, яка б вона не була. Ми всі різні, а у когось діагноз, у когось характер чи потреби, але всі ми маємо права і потрібні суспільству. Тому не може інклюзія починатись в 4 роки чи в якийсь інший вік. Часто з народженням дитини із порушенням, сім’я виключається з суспільства, вони сидять вдома, розгублені, їм соромно, не знають як розмовляти з друзями чи з сім’єю щодо порушень дитини. І це не правильно”, — зазначила Оксана Кривоногова.
Фахівці працюють за конкретним планом дій. Після етапу знайомства та перших зустрічей, відповідно до питань та потреб родини, створюють індивідуальний план розвитку на 6 місяців. На цей період поставлено 10-15 цілей, за якими йдуть щотижневі зустрічі. При комунікації з батьками команда не тільки надає рекомендації, але й провокує аналізування проблеми. Завдяки відкритим питанням та підходу осмислення проведених та можливих дій стосовно дитини, батьки шукають нові підходи ніби самостійно.
“Більшість батьків все ж таки йдуть до інклюзивних груп у садочках. І у нас починається програма переходу. Десь півроку-рік ми готуємо сім’ю до виходу з послуги. Фахівець раннього втручання входить до команди супроводу, тому ми спілкуємось з вихователями обраного садочка, ділимось інформацією, надаємо власне заключення”, — поділилась експерт.
Звернутись можна самостійно, або з направлення педіатра/сімейного лікаря чи соціального працівника. В Одеській області послуга надається в семи установах в Одесі, Подільську, Овідіополі, Білгород-Дністровському та Красносільській ОТГ.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Експозиція представить унікальний поховальний комплекс середини XVII століття, виявлений у серпні цього року під час археологічних досліджень Миколаївського собору в місті Кременець Тернопільської області.
Знахідка має виняткову наукову цінність і є надзвичайно важливою не лише для української, а й для загальноєвропейської історико-культурної спадщини.
Центральне місце в експозиції посідатимуть десять золотих монет 1550–1648 років карбування з Нідерландів, Австрії та Угорщини. Вони є свідченням високого соціального статусу похованої особи.
Доповнять виставку графічні твори архітекторів Н. Леонович та П. Відзиваці з колекції науково-допоміжного фонду Національного заповідника «Софія Київська».
Організатори виставки – Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник, Національний заповідник «Софія Київська» за підтримки Міністерства культури України.
Виставка працюватиме до 27 листопада у приміщенні «Будинку митрополита, XVIII ст.» на території Національного заповідника «Софія Київська» в Києві.
Як повідомляв Укрінформ, у Музеї української діаспори в Києві відкрилася виставка сучасного мистецтва «Тимчасово постійно», на якій представлені роботи п’ятьох українських художниць з України, Великої Британії та США.
Європейський Союз вже інвестував в житловий сектор України близько 1 млрд євро, ще понад 370 млн євро перебувають на етапі підготовки.
Про це заявив заступник посла ЄС в Україні Гедімінас Навіцкас у виступі на Першій щорічній житловій конференції України (AHC 2026), повідомляє кореспондент Укрінформу.
Представник ЄС зазначив, що відновлення та інвестиції Європейського Союзу в житловий сектор України є одним із ключових стовпів підтримки, яку надає ця інституція, адже йдеться про людей.
«Станом на сьогодні ми вже інвестували близько 1 млрд євро в житловий сектор, і ще понад 370 млн євро перебувають на етапі підготовки, щоб ця підтримка надійшла без затримок», – поінформував Навіцкас.
Він наголосив на необхідності працювати пліч-о-пліч, щоб житлова політика України була інклюзивною. Дипломат зазначив, що якщо все буде зроблено правильно, якщо будуть проведені необхідні реформи і якщо допомога Європейського Союзу та держав-членів буде адресною – разом зі Світовим банком і колегами з міжнародних фінансових інституцій, – вдасться закласти фундамент для того, щоб ветерани та внутрішньо переміщені особи мали доступ до соціального житла, а люди мали можливість повертатися в успішне майбутнє України.
Заступник посла відзначив один конкретний проєкт, який ЄС реалізує спільно з Європейським інвестиційним банком: це проєкт соціального житла на 100 млн євро, який складається з гранту в розмірі 50 млн євро та кредиту в 50 млн євро від ЄІБ, що передбачає адресну підтримку внутрішньо переміщених осіб. Він зазначив, що таке соціальне житло вже зводиться по всій країні.
Дипломат також звернувся до народних депутатів, закликавши їх ухвалити закон про соціальне житло на початку наступного року.
«Це також частина плану Ukraine Facility під яку передбачено додаткову допомогу від Євросоюзу. А головна мета цього закону – гарантувати, що житло, збудоване за публічні кошти, надалі залишатиметься на службі суспільства», – нагадав він.
«Ви протистоїте жорстокій агресивній війні Росії, але водночас впроваджуєте всі необхідні реформи, зокрема в законодавчій сфері, аби вжити всіх кроків для забезпечення доступного житла. І для нас як Європейського Союзу все абсолютно очевидно. Європейський Союз та його держави-члени є партнером номер один, найбільшим надавачем допомоги Україні. Починаючи з 2022 року, ми вже надали понад 130 млрд євро», – заявив Навіцкас.
Як повідомлялося, Перша щорічна житлова конференція України (AHC 2026) проходить 3-5 листопада в Києві. Її організаторами виступають Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України за підтримки Трастового фонду відновлення України Світового банку (URTF) та уряду Австрії. Конференція об’єднала представників органів державної влади і місцевого самоврядування, міжнародних фінансових організацій, приватного сектору, експертного середовища та громадянського суспільства для обговорення практичних інструментів житлового відновлення України. Обговорюються питання житлової політики, фінансування та інвестицій, розвитку орендного житла, державно-приватного партнерства, зеленого та стійкого житла, цифровізації й посилення спроможності громад.
Як повідомляв Укрінформ, Україні потрібна підтримка ЄС для розвитку децентралізованої генерації.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України у співпраці з Центром протидії дезінформації оприлюднило дані російських агентів впливу у країнах Європейського Союзу.
Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомляє у Фейсбуці.
Дані опублікувані у розділі “Рупори Кремля” порталу War&Sanctions.
Федеральне агентство у справах Співдружності Незалежних Держав, співвітчизників, які проживають за кордоном, та з питань міжнародного гуманітарного співробітництва (“Россотрудничество”) — провідне російське агентство, створене указом президента РФ у 2008 році з метою посилення гуманітарного впливу Росії у світі.
Організація представлена у 71 країні світу 87 закордонними представництвами, які з 2021 року отримали неформальну назву “Русских домов”.
Серед оприлюднених фігурантів особи, які сприяють збереженню, підтримці і демонстрації присутності Росії у світовій спільноті, а також забезпечують налагодження міжнародних зв’язків та співпраці:
- Ігор Чайка — державний діяч, чинний державний радник РФ 2-го класу, керівник “Россотрудничества” з 27 квітня 2026 року, причетний до фінансування російських операцій політичного впливу на парламентські вибори у Молдові 2021 року;
- Євгєній Прімаков — журналіст, державний, політичний та громадський діяч, дійсний державний радник РФ 1-го класу, колишній керівник “Россотрудничества” (2020-2026), перший радник автономної некомерційної організації “Евразия”, член президії “Совета по внешней и оборонной политике”, ведучий програми на радіо Sputnik;
- Світлана Нєкрасова — співробітниця “Россотрудничества”, колишня виконувачка обовʼязків керівника “Русского дома” в Берліні (до вересня 2026 року). Забезпечувала проведення проросійських патріотичних заходів, демонстрацію матеріалів російських державних медіа, що поширювали антиукраїнські наративи та підтримання культурно-інформаційної присутності РФ у Німеччині.
ГУР і Центр протидії дезінформації закликають застосувати персональні санкції до представників “Россотрудничества”, зокрема заблокувати фінансові активи, припинити медійну та комерційну співпрацю та забезпечити видворення представників агентства із країн ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, ГУР оприлюднило дані російських інститутів та науковців, які працюють на військово-промисловий комплекс РФ.
Це, зокрема вищі навчальні заклади РФ, які здійснюють підготовку кадрів для російського ВПК, мають угоди про співробітництво з виробниками озброєння, готують операторів БПЛА для підрозділів ЗС РФ, проводять дослідження та здійснюють розробки у сфері технологій військового та подвійного призначення.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство6 днів ago
Новини на ранок
-
Суспільство5 днів ago
Новини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Політика1 тиждень agoПутін виходить з міжнародної ізоляції завдяки Трампу, — NYT
-
Події1 тиждень agoОголосили конкурс на здобуття літературної премії імені Гоголя