Connect with us

Бачити людину в кожній дитині: послуга раннього втручання в Одеській області

Published

on

Порушення розвитку у дітей — не є і не має бути перешкодою у отриманні послуг, навчання, радощів і всіх відчуттів, які даються життям. Суспільство твердо, б’ючись лобами, крокує до такого світу, де у кожного будуть однакові можливості і один із перших етапів — раннє втручання — спеціально організована система психологічної, соціальної, медичної і педагогічної допомоги сім’ям, які виховують дітей від народження до чотирьох років із порушеннями розвитку або ризиком їх появи, спрямованої на розвиток дитини і нормалізації життя її родини.

“Дайджест Одеси” дізнався, що в Одесі та області надають послугу раннього втручання. Більше про це розповіла нам Оксана Кривоногова, національна тренерка з раннього втручання та керівниця Одеського обласного методичного центру РВ.

Модель допомоги для дитини та батьків

В основі РВ полягає біо-психо-соціальна модель, яка враховує стан здоров’я, але спираючись на можливості, сильні сторони й інтереси дитини, зосереджена на її самостійності і щоденній активній участі в житті своєї родини, суспільства. У фокусі послуги знаходиться не тільки розвиток дитини, але і підтримка батьків, підвищення якості життя сім’ї в цілому.

Як розповідає тренерка, послуга в одеському регіоні надається вже понад 14 років, проте очікування батьків можуть бути різні. Вони точно не отримують якісь окремі від дитини процедури, бо команда спрямовує свої зусилля на батьків, підтримку та підвищення їхньої компетенції стосовно розвитку дитини. Серед принципів раннього втручання, насамперед сімейноцентрованість, бо цілі ставлять для родини. Це пов’язано, як зі щоденними активностями, тобто організація процесів одягання, купання, прогулянки, гри з дитиною, а ще інформування та сприяння покращенню емоційного стану батьків.  Це довгостроковий супровід командою фахівців у природному середовищі. Ось цей аспект важливий, бо труднощі у дітей виникають у різних справах і місцях. Тому фахівці працюють з малюком і його оточенням не тільки традиційно у центрі, а й удома, на вулиці, в магазині, дитячому садку тощо. Іноді звичайні справи стають для батьків справжнім випробуванням: нагодувати, викупати, погуляти на вулиці, сходити в магазин або гості. 

“Започаткувавши цю послугу, ми працювали, традиційно – у центрі. Але вже до ковіду, мали майже 100% домашніх візитів. Працювати вдома у рази краще, бо якби чудово не зробили центр, він не відповідатиме природному середовищу дитини, немає конкретного стільчика, тарілки чи подушки. А ще дитині може просто не подобатись в центрі, а якщо і подобається, то вдома такого немає. Ми з батьками про це розмовляємо, але не всі згодні на домашні візити, бо це не звично. З початком карантину ми продовжили працювати просто в онлайн-форматі. Тому зараз впевнено скажу, що найефективніше працювати у форматі домашніх візитів”, — додала Оксана.

Як повідомляє Міністерство соціальної політики, 70% дітей з сімей, охоплених раннім втручанням, успішно соціалізуються.

Цільова аудиторія послуги

У послугу РВ сім’ї приходять настільки рано, наскільки це можливо, тому що перші 1000 днів життя малюка — найважливіші. Саме в цей період швидкість формування нових нейронних зв’язків найвища. Нейропластичність мозку дає шанс нашим дітям мінімізувати порушення. 

РВ триває до чотирьох років. Отримати цю послугу можуть сім’ї та діти:

  • Яким встановлено діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
  • У яких визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів. 
  • Які мають ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою; діти з сімей, які отримали будь-який травматичний досвід.
  • Батьки, яких мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.

“У світі впроваджують раннє втручання, як до 4, так і до 6 років, бо по-різному працюють державні системи. Наприклад, у нас всі діти за законом можуть йти до садочка, незалежно від порушень у період від 2 до 4 років. Проте дитина не починає розвиватись 16 чи 18 місяців, а з народження. І якщо навіть немає діагнозу і лікарі спостерігають, розвиток йде, то на що чекати? Діагноз розладу спектра аутизму поставлять десь в 3 роки, але дитина вже має порушення. Тобто якщо ми не впевнені аутизм це чи ні, можемо працювати із порушеннями мовлення чи харчування. Нам здається, що раннє втручання зайняло свою нішу і все дуже логічно. В ідеальному світі після народження дитини починається РВ, після чого інклюзивно-реабілітаційний центр (ІРЦ), дитячий садочок, інклюзивна освіта, школа. Далі, було б добре надавати професійну освіту і супроводжувати на робочому місці. Потрібні різні рівні підтримки, наприклад, проживання. Дорослі люди з інвалідністю не повинні проживати з батьками, вони можуть жити окремо із різним рівнем підтримки. Ми це бачили на навчаннях за кордоном”, — розповіла спікерка.  

Із ростом дитини змінюється звичайний спосіб життя родини. Зараз, в умовах війни, багато сімей переміщені всередині країни та за її межі. У таких випадках послуга надається в онлайн-форматі. 

Фундамент інклюзії

Інклюзія починається не в садку і школі, а з самого народження. Отримання послуги РВ з самого раннього віку дитини допомагає батькам швидше повірити в свої сили й усвідомити, що включення сім’ї та дитини в усі сфери життя суспільства — це закономірний процес. Чим раніше сім’я усвідомлює це, тим швидше та легше пройде процес адаптації і соціалізації. Незалежно від особливостей розвитку всі діти мають абсолютно рівні права.

“Філософія інклюзії в тому, що кожна людина включена до суспільства, яка б вона не була. Ми всі різні, а у когось діагноз, у когось характер чи потреби, але всі ми маємо права і потрібні суспільству. Тому не може інклюзія починатись в 4 роки чи в якийсь інший вік. Часто з народженням дитини із порушенням, сім’я виключається з суспільства, вони сидять вдома, розгублені, їм соромно, не знають як розмовляти з друзями чи з сім’єю щодо порушень дитини. І це не правильно”, — зазначила Оксана Кривоногова. 

Фахівці працюють за конкретним планом дій. Після етапу знайомства та перших зустрічей, відповідно до питань та потреб родини, створюють індивідуальний план розвитку на 6 місяців. На цей період поставлено 10-15 цілей, за якими йдуть щотижневі зустрічі. При комунікації з батьками команда не тільки надає рекомендації, але й провокує аналізування проблеми. Завдяки відкритим питанням та підходу осмислення проведених та можливих дій стосовно дитини, батьки шукають нові підходи ніби самостійно. 

“Більшість батьків все ж таки йдуть до інклюзивних груп у садочках. І у нас починається програма переходу. Десь півроку-рік ми готуємо сім’ю до виходу з послуги. Фахівець раннього втручання входить до команди супроводу, тому ми спілкуємось з вихователями обраного садочка, ділимось інформацією, надаємо власне заключення”, — поділилась експерт.

Звернутись можна самостійно, або з направлення педіатра/сімейного лікаря чи соціального працівника. В Одеській області послуга надається в семи установах в Одесі, Подільську, Овідіополі, Білгород-Дністровському та Красносільській ОТГ.

Continue Reading
Click to comment

Війна

ЗСУ воюють ШІ та зброєю СРСР

Published

on


Протягом чотирьох років великої війни арсенал України еволюціонував від старих радянських зразків зброї до високотехнологічних пристроїв, які керуються ШІ. Як трансформувалась українська зброя під час вторгнення РФ?

Арсенал, з яким ЗСУ входили у повномасштабне вторгнення, можна оцінити за даними проєкту Global Firepower Index (GFP). GFP-2022 показував, що Україна мала 2,5 тис. танків, 1 тис. САУ, 2 тис. гармат. Дані 2026 року — 1 тис. танків, 700 САУ, 600 гармат. Арсенал зменшився у 1,5-2,5 раза, але лінія фронту при цьому змістилась мінімально. Завдяки яким змінам у зброї й тактиці ЗСУ тримається фронт? Фокус вирішив порівняти арсенал Сил оборони України на початку вторгнення та у 2026 році, і показати, як це змінило бойові дії.

4 роки повномасштабного вторгнення — чим на початку воювали ЗСУ

24 лютого 2022 року російська армія перетнула український кордон та лінію розмежування на ТОТ, і почалось вторгнення РФ в Україну. На Київ, Чернігів, Суми, Харків, Маріуполь, Запоріжжя, Херсон рушили колони бронетехніки ЗС РФ. Російські колони зустріли підрозділи ЗСУ, озброєні зброєю 20 століття. На відео перших днів вторгнення фігурували українські ПТРК “Стугна”, британські NLAW та американські Javelin. Крім того, ворожу авіацію збивали за допомогою ПЗРК “Ігла” та ЗРК “Бук”, які збереглись з радянських часів. У небі літали винятково МіГи та “Сушки”, при чому — з обох боків. Тоді ж перші Bayraktar, “Лелеки” та “Фурії” ЗСУ вистежували противника, а у морі панував російський флот, не ляканий морськими дронами.

На лінії фронту працювала ствольна та реактивна артилерія радянського виробництва: РСЗВ “Град”, “Ураган”, “Смерч”, САУ “Гвоздика”, “Акація”, “Мста-С”, “Піон”, гармати “Гіацинт-Б” та “Мста-Б”, Д-30. Також діяла 19-та ракетна бригада “Свята Варвара”, озброєна РК “Точка-У” з дальністю до 120 км.

4 роки повномасштабного вторгнення — що відомо про РК “Точка-У”

Втрати ЗС РФ протягом 4 років війни

Генштаб ЗСУ з перших днів повномасштабного вторгнення публікував інформацію про втрати ЗС РФ, і за характером цих втрат можна встановити, яку зброю мали Сили оборони України та як вона змінилась протягом чотирьох наступних років. Інфографіка порталу “Мінфін” показує, що у перші місяці українці підривали по 300-400 танків, 40-60 РСЗВ та близько 200 артилерійських систем. Окрім того, є стрімкий пік втрат авіації РФ: у березні 2022 року — “мінус” 113 літаків, у квітні — ще “мінус” 49.

Дані на інфографіці показують, що близько року з початку вторгнення втрати РФ зростали, але не надто відчутно. Орієнтовно, з середини 2023 року, росіяни почали втрачати шалену кількість артилерії (1400 од.), автомобілів (4000 од.) і є подвійний ріст знищення танків (500 од. проти 200). Причина таких тенденцій — зміни в арсеналі ЗСУ, про що писали медіа на основі повідомлень політиків та військових. Фокус виділив три основні напрямки цих змін: перший — надання західної зброї, другий — розвиток власної зброї, третій — цифровізація.

Західна зброя ЗСУ у 2022-2026 роках

У 2022 році тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та президент України Володимир Зеленський говорили про нестачу снарядів радянських калібрів. Тому у перших партіях військової допомоги, які отримала українська армія, були гаубиці М777 та САУ Krab, які використовують калібр НАТО 155 мм.

Протягом 2022 року Сили оборони почали переходити на західні стандарти та отримали перші РСЗВ M142 HIMARS та M270 і артилерійські системи калібру 155 мм (М109, CAESAR, PzH 2000). Наступний етап — танкова коаліція: у 2023 році прийшли Leopard 2, Abrams, Challenger 2, AMX-10 RC, PT-91 Twardy. Ще один прорив — влітку 2024 року з’явились F-16 Fighting Falcon, а згодом Mirage-2000. Паралельно партнери допомогли збудувати багаторівневу систему ППО, надавши ЗРК Patriot, SAMP/T, IRIS-T та ін. При цьому ЗСУ отримували снаряди потрібних калібрів: серед них GMLRS на 80-84 км та ATACMS на 165-300 км. Для далекобійних ударів — авіаракети Storm Shadow / SCALP (на 300 км), AGM-88 HARM (протирадіолокаційні ракети).

4 роки повномасштабного вторгнення — винищувачі F-16 в Україні

Згідно з даними проєкту ORYX, Україна протягом 4 років повномасштабного вторгнення РФ втратила значну частину запасів радянської техніки. Ці втрати закрила західна зброя, яка мала більшу дальність та точність, порівняно зі зразками зброї часів СРСР. Водночас, Захід забороняв бити по РФ далекобійною зброєю і не давав ракет, які б дістали до цілей в глибині російської території.

Власна зброя України під час повномасштабної війни

Військова техніка

Український оборонно-промисловий комплекс почав масовий випуск САУ “Богдана”, яка пройшла бойові випробування у 2022 році, а вже у 2024 році виготовлялось понад 30 од. на місяць. Технічні характеристики установки — калібр 155 мм, дальність 30-40 км, скорострільність 6 пострілів за хвилину. Крім того, на фронті з’явились БТР-4 “Буцефал” та БТР-3, бронемашини “Козак-2М”, “Новатор” та “Варта”.

Снаряди

Ще один напрямок роботи ОПК — це власне виробництво снарядів, оскільки західні партнери інколи затримували постачання або ж не мали необхідних калібрів. При цьому у лютому 2024 року з’ясувалось, що ЗСУ мають третину снарядів від потреби для втримання фронту. Українські підприємства, самостійно або спільно з західними компаніями (наприклад, з Rheinmetall), налагодили випуск снарядів калібру 82 та 120 мм, 152 мм (радянський), 155 мм (натівський).

Дрони

Окремо варто відзначити українські дрони різного типу та призначення, які з, орієнтовно, 2023 року широко використовуються на фронті.

Повітряні безпілотники — ударні БпЛА, які б’ють по позиціях ЗС РФ на відстані до 30 км (FPV-дрони, бомбери, дрони на оптоволокні), розвідувальні дрони, важкі бомбери, далекобійні дрони-камікадзе (Ан-196 “Лютий”, FP-1, FP-2, “Бобер”).

Морські дрони — катери-камікадзе, які можуть дістати на відстань близько 1000 км (різні моделі SeaBaby та Magura), підводні дрони з дальністю від 100 до 2000 км (“Марічка”, “Толока”).

4 роки повномасштабного вторгнення — морські дрони Sea Baby ЗСУ

Наземні роботизовані платформи — вантажні роботи (підвозять снаряди, їжу та евакуюють поранених), мінери/розміновувачі, бойові турелі (установки з дистанційним керуванням з кулеметом чи гранатометом).



4 роки повномасштабного вторгнення — НРК з туреллю

Фото: Telegram / Михайло Федоров

Ракети

У 2025 році президент Володимир Зеленський розповів про удари по військових об’єктах РФ, виконані крилатими ракетами “Нептун”, дронами-ракетами “Паляниця”, “Рута”. Також є інформація про балістичні ракети “Сапсан”, FP-7 та FP-9 (на стадії розробки). З серпня 2025 року з’явились крилаті ракети “Фламінго” з дальністю 3 тис. км. Завдяки вітчизняним далекобійним засобам ураження Україна змогла обійти заборону партнерів бити по РФ західною зброєю, хоч їхньої потужності поки не вистачає для масштабних руйнувань.

Війна в Україні 2026 — ШІ та цифровізація

Протягом чотирьох років війни Сили оборони цифровізувались, щоб краще протистояти ЗС РФ на полі бою. Перш за все, українська армія використовує систему ситуаційної обізнаності Delta, яка збирає дані про ситуацію на різних відтинках фронту. Друга — система “Кропива” для артилеристів. Ще один напрямок цифровізації — застосунок “Армія+” (для дистанційного подання рапортів) та “Резерв+” (для обліку військовозобов’язаних).

Разом з тим, Сили оборони використовують технології штучного інтелекту для управління дронами. Зокрема, БпЛА можуть рухатись по визначеній траєкторії та бити по цілі в умовах перешкоди та дії РЕБ. Крім того, є можливість розпізнавання цілі, коли програма відшукує замасковану техніку ЗС РФ або ворожих солдатів.

Війна в Україні 2026 — як працює ШІ для розпізнавання цілей

Четверта річниця вторгнення — тактика війни у 2026 році

Зміни в арсеналі ЗСУ зумовили трансформацію тактики війни, показують події на фронті. У лютому 2022 року колони танків ЗС РФ підривалися ПТРК, але вже у 2025 росіяни майже не використовують бронетехніку на полі бою, а натомість поодинці інфільтруються крізь позиції ЗСУ. Крім того, дістрайки вже дістали до НПЗ в Ухті (дистанція до 2 тис. км). Морські дрони ГУР та СБУ загрожують нафтовим танкерам у радіусі тисяч кілометрів. На фронті зникли колони техніки, проте місцевість покрита оптоволокном, а дороги ховаються під антидронними сітками. Станом на 2026 рік утворилась “кілзона” шириною 30 км, у якій будь-який рухомий об’єкт виявляється і стає ціллю для ударного дрона. Дослідники центру CSIS уточнили, що РФ втратила загиблими та пораненими 1,2 млн солдатів, а темпи просування на фронті — 70 м на день (під Покровськом). Експерти пояснили нову тактику ЗСУ, яка склалась на четвертому році вторгнення: це “глибокоешелонована оборона” з “зубами дракона”, окопами, мінами, перешкодами, дронами, які мають “відбити охоту” у солдатів ЗС РФ пробиратись чи штурмувати українські позиції.

“Східна лінія фронту перенасичена безпілотниками. Повільні темпи просування РФ в численних наступальних операціях протягом останніх двох років підкреслюють виснажливий характер війни та складність прориву укріплених оборонних позицій”, — підсумували аналітики досягнення ЗСУ, отримані завдяки оновленому арсеналу та новій тактиці оборони.

Зазначимо, Фокус підсумував події 2025 року та розповів, як Збройні сили України протримались без допомоги Сполучених Штатів Америки. Серед іншого, ішлося про масовані діпстрайки вглиб російської території, коли зграї БпЛА майже щоночі били по НПЗ Російської Федерації.

24 лютого 2026 року Україна відзначить 4 роки повномасштабного вторгнення, а українська армія покаже, як змінилась з 24 лютого 2022 року та навчилась стримувати озброєну до зубів російську армію. Крім того, західні військові також побачили здобутки ЗСУ, коли під час навчань Hedgehog-2025 програли фронтовим дронарям і побачили, що слід змінитись, щоб вистояти у сучасній війні.



Джерело

Continue Reading

Події

У всеукраїнський прокат навесні вийде художній фільм про ветеранів «Втомлені»

Published

on



У всеукраїнський прокат 7 травня вийде драматичний фільм Юрія Дуная «Втомлені» – історія про боротьбу ветеранів із невидимими ранами, відновлення та силу взаємопідтримки.

Про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Як зазначається, «Втомлені» – це одна з небагатьох українських стрічок на важку, але важливу для українського суспільства тему: відновлення та проживання травм війни військовими.

До роботи над кінокартиною долучилися чинні військовослужбовці й ветерани. Вони стали частиною команди й акторського складу, допомогли втілити свій досвід на екрані.

Головні герої фільму: Люба та Андрій – ветерани, які намагаються подолати травми війни та знайти підтримку одне в одному. Почуття дають обом надію, але байдужість оточення та власні страхи стають серйозним випробуванням для їхнього зв’язку.

Стрічку створила компанія «Іллєнко Фільм Продакшенс» за підтримки Державного агентства з питань кіно.

Ролі виконали Валерія Ходос, Дмитро Сова, Ірма Вітовська, Олег Симороз, Дарія Творонович, Дарина Легейда, Пилип Іллєнко та інші.

Читайте також: Український документальний фільм «Сліди» переміг в «Панорамі» на Берлінале

За дистрибуцію проєкту відповідає компанія FILM.UA Distribution. На її офіційному каналі в Ютубі вже доступний тизер-трейлер.

Як повідомляв Укрінформ, 1 березня в широкий прокат вийде романтичне фентезі «Мавка. Справжній міф» режисерки Каті Царик.

Фото: Втомлені/The Fatigued/Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Маршалок Сейму назвав ключові теми Конференції з відбудови України у Гданську

Published

on



Учасники Конференції з відновлення України (URC-2026), яка відбудеться в червні у польському Гданську, зосередяться на питаннях інвестицій, транспортних комунікацій, а також на торгівлі й експорту.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.