Бачити людину в кожній дитині: послуга раннього втручання в Одеській області
Порушення розвитку у дітей — не є і не має бути перешкодою у отриманні послуг, навчання, радощів і всіх відчуттів, які даються життям. Суспільство твердо, б’ючись лобами, крокує до такого світу, де у кожного будуть однакові можливості і один із перших етапів — раннє втручання — спеціально організована система психологічної, соціальної, медичної і педагогічної допомоги сім’ям, які виховують дітей від народження до чотирьох років із порушеннями розвитку або ризиком їх появи, спрямованої на розвиток дитини і нормалізації життя її родини.
“Дайджест Одеси” дізнався, що в Одесі та області надають послугу раннього втручання. Більше про це розповіла нам Оксана Кривоногова, національна тренерка з раннього втручання та керівниця Одеського обласного методичного центру РВ.

Модель допомоги для дитини та батьків
В основі РВ полягає біо-психо-соціальна модель, яка враховує стан здоров’я, але спираючись на можливості, сильні сторони й інтереси дитини, зосереджена на її самостійності і щоденній активній участі в житті своєї родини, суспільства. У фокусі послуги знаходиться не тільки розвиток дитини, але і підтримка батьків, підвищення якості життя сім’ї в цілому.
Як розповідає тренерка, послуга в одеському регіоні надається вже понад 14 років, проте очікування батьків можуть бути різні. Вони точно не отримують якісь окремі від дитини процедури, бо команда спрямовує свої зусилля на батьків, підтримку та підвищення їхньої компетенції стосовно розвитку дитини. Серед принципів раннього втручання, насамперед сімейноцентрованість, бо цілі ставлять для родини. Це пов’язано, як зі щоденними активностями, тобто організація процесів одягання, купання, прогулянки, гри з дитиною, а ще інформування та сприяння покращенню емоційного стану батьків. Це довгостроковий супровід командою фахівців у природному середовищі. Ось цей аспект важливий, бо труднощі у дітей виникають у різних справах і місцях. Тому фахівці працюють з малюком і його оточенням не тільки традиційно у центрі, а й удома, на вулиці, в магазині, дитячому садку тощо. Іноді звичайні справи стають для батьків справжнім випробуванням: нагодувати, викупати, погуляти на вулиці, сходити в магазин або гості.
“Започаткувавши цю послугу, ми працювали, традиційно – у центрі. Але вже до ковіду, мали майже 100% домашніх візитів. Працювати вдома у рази краще, бо якби чудово не зробили центр, він не відповідатиме природному середовищу дитини, немає конкретного стільчика, тарілки чи подушки. А ще дитині може просто не подобатись в центрі, а якщо і подобається, то вдома такого немає. Ми з батьками про це розмовляємо, але не всі згодні на домашні візити, бо це не звично. З початком карантину ми продовжили працювати просто в онлайн-форматі. Тому зараз впевнено скажу, що найефективніше працювати у форматі домашніх візитів”, — додала Оксана.
Як повідомляє Міністерство соціальної політики, 70% дітей з сімей, охоплених раннім втручанням, успішно соціалізуються.
Цільова аудиторія послуги
У послугу РВ сім’ї приходять настільки рано, наскільки це можливо, тому що перші 1000 днів життя малюка — найважливіші. Саме в цей період швидкість формування нових нейронних зв’язків найвища. Нейропластичність мозку дає шанс нашим дітям мінімізувати порушення.
РВ триває до чотирьох років. Отримати цю послугу можуть сім’ї та діти:
- Яким встановлено діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
- У яких визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів.
- Які мають ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою; діти з сімей, які отримали будь-який травматичний досвід.
- Батьки, яких мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.
“У світі впроваджують раннє втручання, як до 4, так і до 6 років, бо по-різному працюють державні системи. Наприклад, у нас всі діти за законом можуть йти до садочка, незалежно від порушень у період від 2 до 4 років. Проте дитина не починає розвиватись 16 чи 18 місяців, а з народження. І якщо навіть немає діагнозу і лікарі спостерігають, розвиток йде, то на що чекати? Діагноз розладу спектра аутизму поставлять десь в 3 роки, але дитина вже має порушення. Тобто якщо ми не впевнені аутизм це чи ні, можемо працювати із порушеннями мовлення чи харчування. Нам здається, що раннє втручання зайняло свою нішу і все дуже логічно. В ідеальному світі після народження дитини починається РВ, після чого інклюзивно-реабілітаційний центр (ІРЦ), дитячий садочок, інклюзивна освіта, школа. Далі, було б добре надавати професійну освіту і супроводжувати на робочому місці. Потрібні різні рівні підтримки, наприклад, проживання. Дорослі люди з інвалідністю не повинні проживати з батьками, вони можуть жити окремо із різним рівнем підтримки. Ми це бачили на навчаннях за кордоном”, — розповіла спікерка.
Із ростом дитини змінюється звичайний спосіб життя родини. Зараз, в умовах війни, багато сімей переміщені всередині країни та за її межі. У таких випадках послуга надається в онлайн-форматі.

Фундамент інклюзії
Інклюзія починається не в садку і школі, а з самого народження. Отримання послуги РВ з самого раннього віку дитини допомагає батькам швидше повірити в свої сили й усвідомити, що включення сім’ї та дитини в усі сфери життя суспільства — це закономірний процес. Чим раніше сім’я усвідомлює це, тим швидше та легше пройде процес адаптації і соціалізації. Незалежно від особливостей розвитку всі діти мають абсолютно рівні права.
“Філософія інклюзії в тому, що кожна людина включена до суспільства, яка б вона не була. Ми всі різні, а у когось діагноз, у когось характер чи потреби, але всі ми маємо права і потрібні суспільству. Тому не може інклюзія починатись в 4 роки чи в якийсь інший вік. Часто з народженням дитини із порушенням, сім’я виключається з суспільства, вони сидять вдома, розгублені, їм соромно, не знають як розмовляти з друзями чи з сім’єю щодо порушень дитини. І це не правильно”, — зазначила Оксана Кривоногова.
Фахівці працюють за конкретним планом дій. Після етапу знайомства та перших зустрічей, відповідно до питань та потреб родини, створюють індивідуальний план розвитку на 6 місяців. На цей період поставлено 10-15 цілей, за якими йдуть щотижневі зустрічі. При комунікації з батьками команда не тільки надає рекомендації, але й провокує аналізування проблеми. Завдяки відкритим питанням та підходу осмислення проведених та можливих дій стосовно дитини, батьки шукають нові підходи ніби самостійно.
“Більшість батьків все ж таки йдуть до інклюзивних груп у садочках. І у нас починається програма переходу. Десь півроку-рік ми готуємо сім’ю до виходу з послуги. Фахівець раннього втручання входить до команди супроводу, тому ми спілкуємось з вихователями обраного садочка, ділимось інформацією, надаємо власне заключення”, — поділилась експерт.
Звернутись можна самостійно, або з направлення педіатра/сімейного лікаря чи соціального працівника. В Одеській області послуга надається в семи установах в Одесі, Подільську, Овідіополі, Білгород-Дністровському та Красносільській ОТГ.
Події
Померла хорватська письменниця Славенка Дракулич
Померла хорватська письменниця, журналістка та одна з найвидатніших інтелектуалок Хорватії Славенка Дракулич.
Про це повідомляє Vijesti.me, передає Укрінформ.
Славенка Дракулич народилася 4 липня 1949 року в місті Рієка, Хорватія.
У 1990-і після розпаду Югославії, коли в хорватському суспільстві домінували націоналістичні ідеї, Дракулич застерігала про небезпеку ненависті, війни та колективних ілюзій, за що часто ставала об’єктом нападів і критики. Після медійної кампанії вона відійшла від внутрішнього суспільного життя та переїхала до Швеції, де продовжила будувати міжнародну кар’єру.
Свої переживання через вигнання та спостереження за посткомуністичною Європою вона втілила у серію відомих журналістських робіт: такі книги, як «Балканський експрес» (Balkan Express) та «Кафе «Європа»: Життя після комунізму» показали іноземній авдиторії складні політичні та соціальні процеси, що формували регіон після розпаду Югославії.
В іншому відомому романі «Голограми страху» (Holograms of fear), написаному після пересадки нирки, Дракулич порушила теми хвороби та смерті. Пізніше, у своєму складному романі «Ніби мене нема (є)» (Kao da nisam tamo), вона зобразила трагедію насильства в Боснії та Герцеговині під час війни через долю однієї жінки.
Дракулич також написала серію книг, присвячену жінкам, які залишалися в тіні відомих чоловіків, зокрема про Фріду Кало, Дору Маар та Мілеву Ейнштейн.
Навіть у похилому віці вона не відмовлялася від суспільної діяльності. Як колумністка, вона продовжувала аналізувати сучасні явища та політичні процеси, а у своїй книзі «Вони б і мухи не скривдили» (They Would Never Hurt a Fly) подала глибокий аналіз військових злочинів та механізмів, здатних перетворити звичайних людей на жорстоких.
Упродовж усієї своєї кар’єри Дракулич, яка здобула міжнародне визнання ще за життя, співпрацювала з провідними світовими ЗМІ, зокрема з «The New York Times» та «The Guardian», її книги перекладено багатьма мовами.
Славенка Дракулич померла 20 червня 2026 року. Її називали авторкою, яка говорила про теми, яких багато хто уникав.
Як повідомляв Укрінформ, франко-іранська письменниця, режисерка та художниця Маржан Сатрапі, авторка графічного роману «Персеполіс», померла у Парижі у віці 56 років.
Фото: Vecernji.hr
Відбудова
Мерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 25 червня візьме участь у Міжнародній конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference), яка відбудеться 25-26 червня у Гданську.
Про це повідомляється на сайті федерального уряду ФРН, передає кореспондент Укрінформу.
“Федеральний канцлер Фрідріх Мерц у четвер, 25 червня 2026 року, візьме участь у Конференції з питань відновлення України у Гданську, яку цього року спільно організовують Польща та Україна”, – заявив заступник речника уряду Штеффен Маєр.
За його словами, Мерц виступить на відкритті конференції.
В німецькому уряді зауважили, що “сприяння стабільній, демократичній та економічно процвітаючій Україні відповідає нашим власним інтересам”.
“Втрати та збитки, завдані російською загарбницькою війною, є величезними, і подолати їх виключно за рахунок державних коштів неможливо. Державні та приватні суб’єкти мають тісно співпрацювати в цьому напрямі”, – додав Маєр.
Як повідомляв Укрінформ, у Міжнародній конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка відбудеться 25-26 червня у Гданську, візьмуть участь близько 5 тис. учасників, зокрема лідери держав, представники урядів, міжнародних фінансових інституцій та бізнесу.
Політика
Сибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав союзників діяти вже зараз, посилюючи тиск на РФ.
Про це глава української дипломатії написав у соцмережі X, передає Укрінформ.
«Правильна стратегія, щоб змусити Путіна припинити війну, – перекрити йому кисень у військовому, економічному, політичному та технологічному вимірах», – наголосив Сибіга.
За його словами, Україна робить свою частину роботи, зокрема шляхом “далекобійних санкцій”, мідлстрайків та логістичної блокади російських окупаційних сил.
«Ми закликаємо наших союзників посилити тиск на Росію в усіх сферах. Задушити російську воєнну машину, позбавити її фінансових ресурсів і не залишити Путіну жодних ілюзій щодо того, що він може досягти будь-яких цілей на полі бою», – підкреслив міністр.
На його переконання, критична маса таких кроків здатна реально змінити ситуацію.
«Разом ми можемо залишити путінський режим без кисню й не залишити йому іншого вибору, окрім як припинити війну. Але діяти потрібно зараз, а не потім», – закликав глава зовнішньополітичного відомства.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський підтвердив ураження морської логістики, об’єктів нафтової галузі та ППО армії РФ по обидва боки Кримського мосту в ніч проти 21 червня.
Підрозділи Сил оборони України 20 червня завдали ураження Тюменському нафтопереробному заводу («Антипінський») у РФ за дві тисячі кілометрів від кордону.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Події1 тиждень agoу Києві відкрилася виставка класичних японських гравюр і робіт сучасних українських митців
-
Відбудова1 тиждень agoГолова ДІЯРУ обговорив із представником ЄБРР ремонт укриття Чорнобильської АЕС
-
Війна1 тиждень agoРосіяни від початку доби 48 разів атакувала позиції Сил оборони, найгарячіший
-
Події1 тиждень agoВ Україні продаватимуть коників, створених у техніці косівської кераміки
-
Політика1 тиждень agoу Навроцького очікують, що Україна змінить позицію
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок на острові Закінтос – до чого треба готуватися
-
Події7 днів agoНа кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру
-
Війна1 тиждень agoМобілізація по-новому: до 50% посад штурмовиків і піхотинців заповнять іноземцями, — Федоров