Connect with us

Бачити людину в кожній дитині: послуга раннього втручання в Одеській області

Published

on

Порушення розвитку у дітей — не є і не має бути перешкодою у отриманні послуг, навчання, радощів і всіх відчуттів, які даються життям. Суспільство твердо, б’ючись лобами, крокує до такого світу, де у кожного будуть однакові можливості і один із перших етапів — раннє втручання — спеціально організована система психологічної, соціальної, медичної і педагогічної допомоги сім’ям, які виховують дітей від народження до чотирьох років із порушеннями розвитку або ризиком їх появи, спрямованої на розвиток дитини і нормалізації життя її родини.

“Дайджест Одеси” дізнався, що в Одесі та області надають послугу раннього втручання. Більше про це розповіла нам Оксана Кривоногова, національна тренерка з раннього втручання та керівниця Одеського обласного методичного центру РВ.

Модель допомоги для дитини та батьків

В основі РВ полягає біо-психо-соціальна модель, яка враховує стан здоров’я, але спираючись на можливості, сильні сторони й інтереси дитини, зосереджена на її самостійності і щоденній активній участі в житті своєї родини, суспільства. У фокусі послуги знаходиться не тільки розвиток дитини, але і підтримка батьків, підвищення якості життя сім’ї в цілому.

Як розповідає тренерка, послуга в одеському регіоні надається вже понад 14 років, проте очікування батьків можуть бути різні. Вони точно не отримують якісь окремі від дитини процедури, бо команда спрямовує свої зусилля на батьків, підтримку та підвищення їхньої компетенції стосовно розвитку дитини. Серед принципів раннього втручання, насамперед сімейноцентрованість, бо цілі ставлять для родини. Це пов’язано, як зі щоденними активностями, тобто організація процесів одягання, купання, прогулянки, гри з дитиною, а ще інформування та сприяння покращенню емоційного стану батьків.  Це довгостроковий супровід командою фахівців у природному середовищі. Ось цей аспект важливий, бо труднощі у дітей виникають у різних справах і місцях. Тому фахівці працюють з малюком і його оточенням не тільки традиційно у центрі, а й удома, на вулиці, в магазині, дитячому садку тощо. Іноді звичайні справи стають для батьків справжнім випробуванням: нагодувати, викупати, погуляти на вулиці, сходити в магазин або гості. 

“Започаткувавши цю послугу, ми працювали, традиційно – у центрі. Але вже до ковіду, мали майже 100% домашніх візитів. Працювати вдома у рази краще, бо якби чудово не зробили центр, він не відповідатиме природному середовищу дитини, немає конкретного стільчика, тарілки чи подушки. А ще дитині може просто не подобатись в центрі, а якщо і подобається, то вдома такого немає. Ми з батьками про це розмовляємо, але не всі згодні на домашні візити, бо це не звично. З початком карантину ми продовжили працювати просто в онлайн-форматі. Тому зараз впевнено скажу, що найефективніше працювати у форматі домашніх візитів”, — додала Оксана.

Як повідомляє Міністерство соціальної політики, 70% дітей з сімей, охоплених раннім втручанням, успішно соціалізуються.

Цільова аудиторія послуги

У послугу РВ сім’ї приходять настільки рано, наскільки це можливо, тому що перші 1000 днів життя малюка — найважливіші. Саме в цей період швидкість формування нових нейронних зв’язків найвища. Нейропластичність мозку дає шанс нашим дітям мінімізувати порушення. 

РВ триває до чотирьох років. Отримати цю послугу можуть сім’ї та діти:

  • Яким встановлено діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
  • У яких визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів. 
  • Які мають ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою; діти з сімей, які отримали будь-який травматичний досвід.
  • Батьки, яких мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.

“У світі впроваджують раннє втручання, як до 4, так і до 6 років, бо по-різному працюють державні системи. Наприклад, у нас всі діти за законом можуть йти до садочка, незалежно від порушень у період від 2 до 4 років. Проте дитина не починає розвиватись 16 чи 18 місяців, а з народження. І якщо навіть немає діагнозу і лікарі спостерігають, розвиток йде, то на що чекати? Діагноз розладу спектра аутизму поставлять десь в 3 роки, але дитина вже має порушення. Тобто якщо ми не впевнені аутизм це чи ні, можемо працювати із порушеннями мовлення чи харчування. Нам здається, що раннє втручання зайняло свою нішу і все дуже логічно. В ідеальному світі після народження дитини починається РВ, після чого інклюзивно-реабілітаційний центр (ІРЦ), дитячий садочок, інклюзивна освіта, школа. Далі, було б добре надавати професійну освіту і супроводжувати на робочому місці. Потрібні різні рівні підтримки, наприклад, проживання. Дорослі люди з інвалідністю не повинні проживати з батьками, вони можуть жити окремо із різним рівнем підтримки. Ми це бачили на навчаннях за кордоном”, — розповіла спікерка.  

Із ростом дитини змінюється звичайний спосіб життя родини. Зараз, в умовах війни, багато сімей переміщені всередині країни та за її межі. У таких випадках послуга надається в онлайн-форматі. 

Фундамент інклюзії

Інклюзія починається не в садку і школі, а з самого народження. Отримання послуги РВ з самого раннього віку дитини допомагає батькам швидше повірити в свої сили й усвідомити, що включення сім’ї та дитини в усі сфери життя суспільства — це закономірний процес. Чим раніше сім’я усвідомлює це, тим швидше та легше пройде процес адаптації і соціалізації. Незалежно від особливостей розвитку всі діти мають абсолютно рівні права.

“Філософія інклюзії в тому, що кожна людина включена до суспільства, яка б вона не була. Ми всі різні, а у когось діагноз, у когось характер чи потреби, але всі ми маємо права і потрібні суспільству. Тому не може інклюзія починатись в 4 роки чи в якийсь інший вік. Часто з народженням дитини із порушенням, сім’я виключається з суспільства, вони сидять вдома, розгублені, їм соромно, не знають як розмовляти з друзями чи з сім’єю щодо порушень дитини. І це не правильно”, — зазначила Оксана Кривоногова. 

Фахівці працюють за конкретним планом дій. Після етапу знайомства та перших зустрічей, відповідно до питань та потреб родини, створюють індивідуальний план розвитку на 6 місяців. На цей період поставлено 10-15 цілей, за якими йдуть щотижневі зустрічі. При комунікації з батьками команда не тільки надає рекомендації, але й провокує аналізування проблеми. Завдяки відкритим питанням та підходу осмислення проведених та можливих дій стосовно дитини, батьки шукають нові підходи ніби самостійно. 

“Більшість батьків все ж таки йдуть до інклюзивних груп у садочках. І у нас починається програма переходу. Десь півроку-рік ми готуємо сім’ю до виходу з послуги. Фахівець раннього втручання входить до команди супроводу, тому ми спілкуємось з вихователями обраного садочка, ділимось інформацією, надаємо власне заключення”, — поділилась експерт.

Звернутись можна самостійно, або з направлення педіатра/сімейного лікаря чи соціального працівника. В Одеській області послуга надається в семи установах в Одесі, Подільську, Овідіополі, Білгород-Дністровському та Красносільській ОТГ.

Continue Reading
Click to comment

Усі новини

Василь Особа – дружина воїна Софія розповіла про нього

Published

on


Донька мовознавиці Ірини Фаріон Софія Особа розповіла про знайомство з чоловіком Василем. Чоловік загинув на війні восени 2024 року.

Софія Особа дала інтервʼю Ростиславу Калацинському, розкривши деталі свого особистого життя.

Донька Ірини Фаріон про загиблого чоловіка

“Василь — кохання мого життя. Ми з Василем познайомилися теж в особливому місці — біля памʼятника Шевченку. Це було 9 березня. Здається, 12-го року. Це був мітинг свободи. Я до нього підійшла і мала передати прапор. Бо ми мали йти на інший мітинг. В мене колежанка сказала: “Давайте йдем всі на каву”. Я тоді дізналася, що Василь народився в Добромилі, що Василь з релігійної національної родини, що Василь дуже працює багато насправді, і що Василь — дуже добра і світла людина”, — розповіла Софія Особа.

Зокрема, самій Ірині Фаріон майбутній зять дуже сподобався, адже він “добрий, національний і порядний”.

Василь та Софія згодом почали зустрічатися, згодом одружилися та стали батьками двох дітей — Еви та Дмитрика.

Чоловік завжди у всьому допомагав рідним. Василь навчався у “Львівській Політехніці”, був будівельником, мав свою фірму та особливий підхід.

“Його мама дуже любила і поважала”, — каже Софія.

Саме завдяки Василю виник YouTube-канал Ірини Фаріон. Він допомагав зі зйомками та монтажем.



Софія Особа з чоловіком Василем

Фото: YouTube

Зокрема, перед освідченням Софії Василь у першу чергу попросив дозволу в тещі.

Як йшов на війну

Софія зізналася, що чоловік спершу сказав, що йде воювати, саме тещі.

“Це для мене був шок, стрес. Я була тоді ображена на нього. Тому що такі важливі кроки треба обговорювати”, — каже Особа.

Василь був мінометником у 4-му батальйоні бригади Національної гвардії “Рубіж”.

“Його мінометні розрахунки були одні з кращих. І позиція називалася “Євою”… Він насправді був відданим у всіх своїх справах, які починав”, — розповіла донька Ірини Фаріон про свого коханого, який загинув на війні в жовтні 2024 року.

Василь Особа



Василь Особа

Фото: YouTube

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

Нагадаємо, у грудні Фокус розповідав і показував, як виглядають могили Фаріон, Івасюка і Гіги на Личаківському кладовищі у Львові.



Джерело

Continue Reading

Події

Фонд Венеційської бієнале може втратити грант ЄС через участь Росії

Published

on



Євросоюз засудив рішення Фонду бієнале дозволити Росії участь у цьогорічній виставці у Венеції, підкресливши, що культура не повинна використовуватися як платформа для пропаганди.

Про це йдеться у спільній заяві виконавчої віцепрезидентки Єврокомісії Генни Віркунен та єврокомісара з питань справедливості, молоді, культури та спорту Глена Мікаллефа, передає кореспондент Укрінформу у Брюсселі.

«Ми рішуче засуджуємо рішення Фонду бієнале дозволити Росії знову відкрити свій національний павільйон на 61-й Міжнародній мистецькій виставці Венеційська бієнале 2026 року», – заявили Віркунен і Мікалеф.

Вони нагадали, що Єврокомісія чітко висловила свою позицію щодо незаконної війни Росії проти України: культура має захищати демократичні цінності, сприяти відкритому діалогу, різноманітності та свободі слова, «і ніколи не повинна використовуватися як платформа для пропаганди».

Читайте також: Італійський уряд не підтримує рішення про участь Росії у Венеційській бієнале – Бережна

У заяві підкреслюється, що держави-члени, установи та організації ЄС мають діяти відповідно до санкцій Євросоюзу та уникати надання платформи особам, які активно підтримували або виправдовували агресію РФ проти України.

Це рішення Фонду бієнале несумісне з колективною відповіддю ЄС на жорстоку агресію Росії, вказується у заяві. «Якщо він залишить чинним своє рішення дозволити участь Росії, ми розглянемо подальші дії, включаючи призупинення або припинення поточного гранту ЄС Фонду бієнале».

Як повідомлялося, у ЗМІ з’явилася інформація, що цьогоріч Росія відкриє свій національний павільйон на Венеційській бієнале. Це підтвердив делегат країни-агресорки з міжнародних культурних обмінів Міхаіл Швидкой.

Читайте також: Глава МЗС Латвії обурена допуском РФ на Венеційську бієнале: Це небезпечна нормалізація агресора

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та віцепрем’єрка – міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти свою позицію 2022-2024 років.

Фото: labiennale.org



Джерело

Continue Reading

Відбудова

як бізнесу та державі зафіксувати збитки від агресії через Дію

Published

on


Реєстр збитків – гарантія того, що після завершення бойових дій ми матимемо ресурс для масштабної модернізації країни

Війна, яку розв’язала Росія проти України, принесла руйнування, масштабів яких сучасна Європа не бачила з часів Другої світової війни. Кожен спалений склад, кожна пошкоджена електростанція та кожен завод, що опинився під окупацією – це не просто сухі цифри у звітах, це вирвані шматки нашої економіки, зупинені життєві цикли цілих підприємств та зруйновані долі тисяч людей. Проте в сучасному світі справедливості неможливо досягти лише через гнів – вона вимагає складного, багатогранного юридичного процесу, який базується на ювелірній точності даних.

Сьогодні Україна спільно з міжнародними партнерами будує безпрецедентний за своєю прозорістю та масштабом механізм, який має на меті змусити агресора заплатити за кожну хвилину завданого болю та кожну гривню завданих збитків. Ключовим елементом цієї системи стає міжнародний Реєстр збитків (RD4U), створений під егідою Ради Європи. Невдовзі на порталі Дія відкриється подання заяв у нових категоріях, і це стане тим самим моментом, коли український бізнес та державні установи отримають додатковий інструмент для офіційної фіксації втрат на світовому рівні.

Багато підприємців та керівників сьогодні ставлять цілком логічне запитання: навіщо витрачати ресурси на подання заяви саме зараз, якщо реальні виплати репарацій можуть затягнутися на роки? Відповідь криється в самій архітектурі міжнародного права. Міжнародний реєстр збитків є першим фундаментальним етапом глобального компенсаційного механізму.

Це не просто база статистичних даних для аналітиків, а цифрова доказова база, яка в майбутньому стане головним юридичним документом для компенсаційної комісії з розгляду претензій. Світова історія знає випадки, коли відсутність належної документації через роки ставала непереборною перепоною на шляху до отримання справедливого відшкодування.

Без належної фіксації сьогодні, коли сліди злочинів ще свіжі, а первинні документи доступні, довести суму завданої шкоди через десятиліття буде юридично неможливо. Реєстр збирає заяви не лише про житлову нерухомість громадян, а й про величезні пласти економічних втрат, створюючи єдину цифрову мапу руйнування українського промислового потенціалу.

Розширення функціонала Дії сьогодні дозволяє охопити три критично важливі напрямки, які раніше залишалися за межами цифрової фіксації.

По-перше, йдеться про категорії B1.1 та C1.1, що стосуються пошкодження або знищення критичної інфраструктури. Це енергетичні вузли, ТЕЦ, електростанції, водоканали та стратегічні системи зв’язку, без яких неможливе функціонування жодного міста.

Паралельно з цим запроваджуються категорії B1.2 та C1.2, присвячені не критичній інфраструктурі: це адміністративні будівлі, великі офісні центри, торгові хаби та приватні виробничі потужності. Кожен приліт ракети, кожен артилерійський обстріл чи пожежа, що зупинили роботу вашого підприємства, мають бути детально задокументовані саме під цими кодами, адже це пряма шкода економічному суверенітету держави та удар по логістичних ланцюгах, що живлять фронт й тил.

Окрім нерухомого майна, надзвичайно важливим є облік активів та обладнання. Для цього передбачена категорія C3.1 – Пошкодження, знищення або втрата активів. Сучасний бізнес – це не лише стіни, а й складні технологічні лінії, вантажний автопарк, спеціалізована сільськогосподарська техніка та потужна ІТ-інфраструктура. Навіть товарні запаси, що згоріли на складах або були цинічно викрадені окупантами, тепер підлягають обліку для подальшого відшкодування.

Третім, і чи не найскладнішим юридичним викликом, є категорія C3.2Втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях. Це питання юридичної витонченості: активи можуть залишатися фізично цілими, але власник позбавлений можливості керувати ними чи отримувати прибуток через ворожу окупацію. Офіційне визнання факту втрати контролю під егідою Ради Європи – це потужний захист ваших прав як законного власника в будь-яких майбутніх міжнародних суперечках та шлях до юридичного повернення прав на власність після деокупації.

Важливо розуміти, що заповнення заяви – це не лише підготовка до репарацій, а й формування вашої поточної інвестиційної привабливості. В умовах війни прозорість бізнесу стає критичним фактором.

Це підтверджує, що компанія веде чесну гру, документує свої втрати та має легітимні претензії до агресора. Таким чином, Реєстр стає частиною системи страхування військових ризиків, де кожен зафіксований об’єкт отримує міжнародний цифровий паспорт пошкоджень. Це спрощує аудит та відкриває двері до програм відновлення ще до того, як велика політична угода про репарації буде підписана.

Подання заяви через Дію буде максимально цифровізованим, що є унікальним досвідом для всього світу. Хоча частина даних підтягнеться з державних реєстрів автоматично, кожному бізнесу варто підготувати власну ґрунтовну базу доказів. Важливо розуміти, що міжнародні експерти будуть оцінювати не лише сам факт пошкодження, а й прямий причинно-наслідковий зв’язок із військовими діями. Тому фото- та відеофіксація, супутникові знімки, акти ДСНС, офіційні витяги з ЄРДР про вчинення кримінальних злочинів та звіти про професійну оцінку майна стають вашою головною юридичною зброєю.

Окремо варто наголосити на прямому зв’язку Реєстру із замороженими активами РФ за кордоном. Світова спільнота все частіше обговорює можливість використання прибутків від цих активів або їхньої повної конфіскації для виплати компенсацій Україні. Але для того, щоб юридично обґрунтовано претендувати на ці кошти, Україна повинна надати світу верифікований, детальний та прозорий список збитків. Кожна заява, подана через Дію, збільшує легітимність вимог щодо конфіскації російських суверенних активів.

Ми показуємо партнерам не абстрактну суму «мільярди доларів», а конкретний перелік зруйнованих об’єктів із неспростовними доказами та ринковою оцінкою. Це перетворює процес відшкодування з політичного бажання на технічну необхідність виконання міжнародного права. Таким чином, подаючи заяву сьогодні, ви не просто сподіваєтеся на справедливість у далекому майбутньому, а активно створюєте умови для того, щоб воно настало значно швидше.

Сьогодні ми бачимо, як формується нова архітектура глобальної безпеки. Створення Реєстру збитків під егідою Ради Європи – це чіткий сигнал всьому світу: безкарності не буде. Цей механізм стане зразком для вирішення подібних конфліктів у майбутньому. Україна не просто просить допомоги, вона пропонує прозорий та технологічний шлях відновлення справедливості.

Використання порталу Дія робить цей процес демократичним й доступним: від маленького фермерського господарства, що втратило комбайн, до промислового гіганта з гектарами цехів. Це урівнює права всіх потерпілих перед міжнародним правосуддям, усуваючи бюрократичні бар’єри, які раніше вимагали років листування з міжнародними чиновниками.

Росія повинна заплатити за кожен зруйнований квадратний метр території та приміщень, кожен день вимушеного простою українських підприємств та кожну неотриману гривню чи долар. Це довгий шлях, але він починається з одного впевненого цифрового кроку. Реєстр збитків – це інструмент дипломатичного тиску на найвищому рівні та гарантія того, що після завершення бойових дій ми матимемо ресурс для масштабної модернізації країни.

Валерія Коваль, заступниця міністра цифрової трансформації з розвитку екосистеми цифрових та офлайн персоналізованих сервісів

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.