Бачити людину в кожній дитині: послуга раннього втручання в Одеській області
Порушення розвитку у дітей — не є і не має бути перешкодою у отриманні послуг, навчання, радощів і всіх відчуттів, які даються життям. Суспільство твердо, б’ючись лобами, крокує до такого світу, де у кожного будуть однакові можливості і один із перших етапів — раннє втручання — спеціально організована система психологічної, соціальної, медичної і педагогічної допомоги сім’ям, які виховують дітей від народження до чотирьох років із порушеннями розвитку або ризиком їх появи, спрямованої на розвиток дитини і нормалізації життя її родини.
“Дайджест Одеси” дізнався, що в Одесі та області надають послугу раннього втручання. Більше про це розповіла нам Оксана Кривоногова, національна тренерка з раннього втручання та керівниця Одеського обласного методичного центру РВ.

Модель допомоги для дитини та батьків
В основі РВ полягає біо-психо-соціальна модель, яка враховує стан здоров’я, але спираючись на можливості, сильні сторони й інтереси дитини, зосереджена на її самостійності і щоденній активній участі в житті своєї родини, суспільства. У фокусі послуги знаходиться не тільки розвиток дитини, але і підтримка батьків, підвищення якості життя сім’ї в цілому.
Як розповідає тренерка, послуга в одеському регіоні надається вже понад 14 років, проте очікування батьків можуть бути різні. Вони точно не отримують якісь окремі від дитини процедури, бо команда спрямовує свої зусилля на батьків, підтримку та підвищення їхньої компетенції стосовно розвитку дитини. Серед принципів раннього втручання, насамперед сімейноцентрованість, бо цілі ставлять для родини. Це пов’язано, як зі щоденними активностями, тобто організація процесів одягання, купання, прогулянки, гри з дитиною, а ще інформування та сприяння покращенню емоційного стану батьків. Це довгостроковий супровід командою фахівців у природному середовищі. Ось цей аспект важливий, бо труднощі у дітей виникають у різних справах і місцях. Тому фахівці працюють з малюком і його оточенням не тільки традиційно у центрі, а й удома, на вулиці, в магазині, дитячому садку тощо. Іноді звичайні справи стають для батьків справжнім випробуванням: нагодувати, викупати, погуляти на вулиці, сходити в магазин або гості.
“Започаткувавши цю послугу, ми працювали, традиційно – у центрі. Але вже до ковіду, мали майже 100% домашніх візитів. Працювати вдома у рази краще, бо якби чудово не зробили центр, він не відповідатиме природному середовищу дитини, немає конкретного стільчика, тарілки чи подушки. А ще дитині може просто не подобатись в центрі, а якщо і подобається, то вдома такого немає. Ми з батьками про це розмовляємо, але не всі згодні на домашні візити, бо це не звично. З початком карантину ми продовжили працювати просто в онлайн-форматі. Тому зараз впевнено скажу, що найефективніше працювати у форматі домашніх візитів”, — додала Оксана.
Як повідомляє Міністерство соціальної політики, 70% дітей з сімей, охоплених раннім втручанням, успішно соціалізуються.
Цільова аудиторія послуги
У послугу РВ сім’ї приходять настільки рано, наскільки це можливо, тому що перші 1000 днів життя малюка — найважливіші. Саме в цей період швидкість формування нових нейронних зв’язків найвища. Нейропластичність мозку дає шанс нашим дітям мінімізувати порушення.
РВ триває до чотирьох років. Отримати цю послугу можуть сім’ї та діти:
- Яким встановлено діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
- У яких визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів.
- Які мають ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою; діти з сімей, які отримали будь-який травматичний досвід.
- Батьки, яких мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.
“У світі впроваджують раннє втручання, як до 4, так і до 6 років, бо по-різному працюють державні системи. Наприклад, у нас всі діти за законом можуть йти до садочка, незалежно від порушень у період від 2 до 4 років. Проте дитина не починає розвиватись 16 чи 18 місяців, а з народження. І якщо навіть немає діагнозу і лікарі спостерігають, розвиток йде, то на що чекати? Діагноз розладу спектра аутизму поставлять десь в 3 роки, але дитина вже має порушення. Тобто якщо ми не впевнені аутизм це чи ні, можемо працювати із порушеннями мовлення чи харчування. Нам здається, що раннє втручання зайняло свою нішу і все дуже логічно. В ідеальному світі після народження дитини починається РВ, після чого інклюзивно-реабілітаційний центр (ІРЦ), дитячий садочок, інклюзивна освіта, школа. Далі, було б добре надавати професійну освіту і супроводжувати на робочому місці. Потрібні різні рівні підтримки, наприклад, проживання. Дорослі люди з інвалідністю не повинні проживати з батьками, вони можуть жити окремо із різним рівнем підтримки. Ми це бачили на навчаннях за кордоном”, — розповіла спікерка.
Із ростом дитини змінюється звичайний спосіб життя родини. Зараз, в умовах війни, багато сімей переміщені всередині країни та за її межі. У таких випадках послуга надається в онлайн-форматі.

Фундамент інклюзії
Інклюзія починається не в садку і школі, а з самого народження. Отримання послуги РВ з самого раннього віку дитини допомагає батькам швидше повірити в свої сили й усвідомити, що включення сім’ї та дитини в усі сфери життя суспільства — це закономірний процес. Чим раніше сім’я усвідомлює це, тим швидше та легше пройде процес адаптації і соціалізації. Незалежно від особливостей розвитку всі діти мають абсолютно рівні права.
“Філософія інклюзії в тому, що кожна людина включена до суспільства, яка б вона не була. Ми всі різні, а у когось діагноз, у когось характер чи потреби, але всі ми маємо права і потрібні суспільству. Тому не може інклюзія починатись в 4 роки чи в якийсь інший вік. Часто з народженням дитини із порушенням, сім’я виключається з суспільства, вони сидять вдома, розгублені, їм соромно, не знають як розмовляти з друзями чи з сім’єю щодо порушень дитини. І це не правильно”, — зазначила Оксана Кривоногова.
Фахівці працюють за конкретним планом дій. Після етапу знайомства та перших зустрічей, відповідно до питань та потреб родини, створюють індивідуальний план розвитку на 6 місяців. На цей період поставлено 10-15 цілей, за якими йдуть щотижневі зустрічі. При комунікації з батьками команда не тільки надає рекомендації, але й провокує аналізування проблеми. Завдяки відкритим питанням та підходу осмислення проведених та можливих дій стосовно дитини, батьки шукають нові підходи ніби самостійно.
“Більшість батьків все ж таки йдуть до інклюзивних груп у садочках. І у нас починається програма переходу. Десь півроку-рік ми готуємо сім’ю до виходу з послуги. Фахівець раннього втручання входить до команди супроводу, тому ми спілкуємось з вихователями обраного садочка, ділимось інформацією, надаємо власне заключення”, — поділилась експерт.
Звернутись можна самостійно, або з направлення педіатра/сімейного лікаря чи соціального працівника. В Одеській області послуга надається в семи установах в Одесі, Подільську, Овідіополі, Білгород-Дністровському та Красносільській ОТГ.
Події
Деякі цінні експонати з музеїв Харківщини неможливо евакуювати
У деяких музейних установах Харківської області залишаються цінні експонати, оскільки вони можуть бути пошкоджені під час евакуації.
Про це йдеться в репортажі Укрінформу про початок консерваційних робіт на будівлі художнього музею, який у червні зазнав удару “Шахеда”.
“Є ті об’єкти культурної спадщини, навіть першої черги, які навіть чіпати не можна. Тому що при транспортуванні є дуже великі ризики їх пошкодження. Вони у нас зберігаються – не буду вказувати, де. Якби в тих будівлях, де вони зберігаються, були передбачені повноцінні бомбосховища, звичайно, ми би їх спустили. Але їх немає”, – розповів начальник Харківської обласної військової адміністрації Синєгубов.
За його словами, область має проєкт сховища саме для музейних предметів – на базі Харківського фахового вищого художнього коледжу. Однак немає певності, що цей проєкт профінансує держава чи країни-партнери.
“Сховище дозволить зберегти музейні предмети, евакуація яких поки неможлива. Для реалізації проєкту розраховуємо на виділення державної субвенції. Попередня кошторисна вартість – 250 мільйонів гривень. Ми вже направили листи до уряду з такою пропозицією. Звичайно, обмежене фінансування – ми все розуміємо. Далі, можливо, будемо долучати міжнародних партнерів до реалізації цього проєкту. Однак на першому місці у нас діти – підземні школи, дитячі садочки”, – зазначив керівник ОВА.
Відновлювати будівлю художнього музею в умовах, коли Харків майже щодня зазнає обстрілів, не будуть.
“Дуже важке питання. Ми зараз не говоримо про відновлення – потрібно зберегти те, що є. Далі будемо розробляти проєкт, розуміти, скільки буде коштувати повне відновлення цієї будівлі, чи можна її відновити у тому вигляді, в якому вона перебувала до ворожого ураження. Після цього будемо дивитися, де шукати гроші. Звичайно, на першому етапі це державний і місцевий бюджети, далі – можливо, міжнародних партнерів залучимо, але це вже після завершення бойових дій або війни”, – сказав Синєгубов.
На запитання, чи шукатимуть тимчасове приміщення для роботи музею в якомусь хоча б обмеженому форматі, керівник обладміністрації відповів: “Залишається ще більше 10 тисяч об’єктів (з колекції, які вивезли з будівлі, але ще не евакуювали з Харкова, – ред.). І кожен із них представляє культурну спадщину – Харківщини перш за все. Будемо думати, яким чином забезпечити навіть в умовах війни функціонування, щоби наші люди мали доступ до цих об’єктів”.
Як повідомлялося, 14 червня російські загарбники вдарили дронами по двох районах Харкова. Постраждали шестеро людей, зокрема немовля.
У будівлі художнього музею в центрі міста внаслідок влучання БпЛА сталася пожежа на площі 1200 квадратних метрів. Допомагали рятувати картини не тільки працівники екстрених служб, а й журналісти, перехожі та міський голова.
Внаслідок пожежі були пошкоджені близько тисячі картин, переважно радянського періоду, повідомляли в обласній адміністрації та Міністерстві культури. Однак станом на 11 липня йдеться про пошкодження близько 200 об’єктів культурної спадщини, з них можуть бути втрачені 30-50 предметів.
Будівля музею, яка була зведена у 1912-1914 рр. і є пам’яткою архітектури місцевого значення, зазнала значних пошкоджень.
10 липня на об’єкті розпочали протиаварійні та консерваційні роботи. Їх виконують співробітники ДСНС.
Відбудова
Енергетики Миколаївщини отримали від Данії допомогу на сотні тисяч євро
Данія впродовж травня-червня передала для відновлення електромереж у Миколаївській області обладнання і матеріали на 857 тис. євро.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики.
«Через Фонд підтримки енергетики України АТ «Миколаївобленерго» у травні–червні 2026 року отримало енергетичного обладнання та матеріалів для відновлення мереж від Данії загальною вартістю понад 857 тисяч євро. Поставки включали бетонні опори для ліній електропередачі, кабелі та високовольтне обладнання, необхідні для відновлення пошкодженої електроенергетичної інфраструктури та забезпечення надійного електропостачання», – йдеться у повідомленні.
У Міненерго також нагадали, що минулого тижня Данія оголосила про новий внесок у розмірі 10,66 млн євро до Фонду підтримки енергетики. Загальний обсяг фінансової підтримки від цієї країни у межах фонду вже сягнув 78,5 млн євро.
Як повідомлялося, Миколаївщина отримає понад 40 мільйонів євро від Швеції та Данії на проєкти з енергоефективності, відновлюваної енергетики, модернізації систем водо- й теплопостачання тощо.
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
До Києва прибули президенти Молдови й Румунії та прем’єр Хорватії
Президенти Молдови й Румунії Мая Санду та Нікушор Дан, а також премʼєр-міністр Хорватії Андрей Пленкович прибули з візитом до Києва.
Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.
«Київ вітає шановних високопоставлених гостей у День української державності. Президентка Європейської комісії фон дер Ляєн та лідери країн Південно-Східної Європи зустрінуться з Президентом Зеленським для продуктивних переговорів. Ми проведемо п’ятий саміт Україна – Південно-Східна Європа, щоб підтвердити наше партнерство та співпрацю на шляху до ЄС», – зазначив він.
До свого допису Сибіга додав фотографії прибуття лідерів до Києва.
За словами міністра, під час візиту сторони зосередяться на зміцненні європейської безпеки, розвитку багатосторонньої політичної взаємодії та співпраці у сфері оборони, а також обговорять інші актуальні питання.
Сибіга додав, що проведення п’ятого саміту Україна – Південно-Східна Європа в Києві продовжує серію зустрічей у цьому форматі, які раніше відбулися в Афінах, Тирані, Дубровнику та Одесі.
Як повідомляв Укрінформ, Урсула фон дер Ляєн у середу вранці прибула з візитом до Києва.
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль розповів про умови конкурсу на будівництво нової генерації
-
Усі новини1 тиждень agoСніжана Онопко – українська модель підтримала росіянку
-
Усі новини1 тиждень agoФастфуд в Англії — мешканці Грасміра протестують проти кебабної
-
Одеса7 днів agoЦіни на овочі та фрукти на Привозі в Одесі у липні 2026
-
Усі новини1 тиждень agoРозлучення Діани та Чарльза – чому вона почувалася третьою
-
Політика1 тиждень agoЗеленський обговорив із Макроном координацію дипломатичних зусиль для досягнення миру
-
Події1 тиждень agoЩе один херсонський музей отримав міжнародний захисний знак «Блакитний щит»
-
Суспільство1 тиждень agoХерсонський художній музей отримав Блакитний щит Анонси