Connect with us

Бачити людину в кожній дитині: послуга раннього втручання в Одеській області

Published

on

Порушення розвитку у дітей — не є і не має бути перешкодою у отриманні послуг, навчання, радощів і всіх відчуттів, які даються життям. Суспільство твердо, б’ючись лобами, крокує до такого світу, де у кожного будуть однакові можливості і один із перших етапів — раннє втручання — спеціально організована система психологічної, соціальної, медичної і педагогічної допомоги сім’ям, які виховують дітей від народження до чотирьох років із порушеннями розвитку або ризиком їх появи, спрямованої на розвиток дитини і нормалізації життя її родини.

“Дайджест Одеси” дізнався, що в Одесі та області надають послугу раннього втручання. Більше про це розповіла нам Оксана Кривоногова, національна тренерка з раннього втручання та керівниця Одеського обласного методичного центру РВ.

Модель допомоги для дитини та батьків

В основі РВ полягає біо-психо-соціальна модель, яка враховує стан здоров’я, але спираючись на можливості, сильні сторони й інтереси дитини, зосереджена на її самостійності і щоденній активній участі в житті своєї родини, суспільства. У фокусі послуги знаходиться не тільки розвиток дитини, але і підтримка батьків, підвищення якості життя сім’ї в цілому.

Як розповідає тренерка, послуга в одеському регіоні надається вже понад 14 років, проте очікування батьків можуть бути різні. Вони точно не отримують якісь окремі від дитини процедури, бо команда спрямовує свої зусилля на батьків, підтримку та підвищення їхньої компетенції стосовно розвитку дитини. Серед принципів раннього втручання, насамперед сімейноцентрованість, бо цілі ставлять для родини. Це пов’язано, як зі щоденними активностями, тобто організація процесів одягання, купання, прогулянки, гри з дитиною, а ще інформування та сприяння покращенню емоційного стану батьків.  Це довгостроковий супровід командою фахівців у природному середовищі. Ось цей аспект важливий, бо труднощі у дітей виникають у різних справах і місцях. Тому фахівці працюють з малюком і його оточенням не тільки традиційно у центрі, а й удома, на вулиці, в магазині, дитячому садку тощо. Іноді звичайні справи стають для батьків справжнім випробуванням: нагодувати, викупати, погуляти на вулиці, сходити в магазин або гості. 

“Започаткувавши цю послугу, ми працювали, традиційно – у центрі. Але вже до ковіду, мали майже 100% домашніх візитів. Працювати вдома у рази краще, бо якби чудово не зробили центр, він не відповідатиме природному середовищу дитини, немає конкретного стільчика, тарілки чи подушки. А ще дитині може просто не подобатись в центрі, а якщо і подобається, то вдома такого немає. Ми з батьками про це розмовляємо, але не всі згодні на домашні візити, бо це не звично. З початком карантину ми продовжили працювати просто в онлайн-форматі. Тому зараз впевнено скажу, що найефективніше працювати у форматі домашніх візитів”, — додала Оксана.

Як повідомляє Міністерство соціальної політики, 70% дітей з сімей, охоплених раннім втручанням, успішно соціалізуються.

Цільова аудиторія послуги

У послугу РВ сім’ї приходять настільки рано, наскільки це можливо, тому що перші 1000 днів життя малюка — найважливіші. Саме в цей період швидкість формування нових нейронних зв’язків найвища. Нейропластичність мозку дає шанс нашим дітям мінімізувати порушення. 

РВ триває до чотирьох років. Отримати цю послугу можуть сім’ї та діти:

  • Яким встановлено діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
  • У яких визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів. 
  • Які мають ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою; діти з сімей, які отримали будь-який травматичний досвід.
  • Батьки, яких мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.

“У світі впроваджують раннє втручання, як до 4, так і до 6 років, бо по-різному працюють державні системи. Наприклад, у нас всі діти за законом можуть йти до садочка, незалежно від порушень у період від 2 до 4 років. Проте дитина не починає розвиватись 16 чи 18 місяців, а з народження. І якщо навіть немає діагнозу і лікарі спостерігають, розвиток йде, то на що чекати? Діагноз розладу спектра аутизму поставлять десь в 3 роки, але дитина вже має порушення. Тобто якщо ми не впевнені аутизм це чи ні, можемо працювати із порушеннями мовлення чи харчування. Нам здається, що раннє втручання зайняло свою нішу і все дуже логічно. В ідеальному світі після народження дитини починається РВ, після чого інклюзивно-реабілітаційний центр (ІРЦ), дитячий садочок, інклюзивна освіта, школа. Далі, було б добре надавати професійну освіту і супроводжувати на робочому місці. Потрібні різні рівні підтримки, наприклад, проживання. Дорослі люди з інвалідністю не повинні проживати з батьками, вони можуть жити окремо із різним рівнем підтримки. Ми це бачили на навчаннях за кордоном”, — розповіла спікерка.  

Із ростом дитини змінюється звичайний спосіб життя родини. Зараз, в умовах війни, багато сімей переміщені всередині країни та за її межі. У таких випадках послуга надається в онлайн-форматі. 

Фундамент інклюзії

Інклюзія починається не в садку і школі, а з самого народження. Отримання послуги РВ з самого раннього віку дитини допомагає батькам швидше повірити в свої сили й усвідомити, що включення сім’ї та дитини в усі сфери життя суспільства — це закономірний процес. Чим раніше сім’я усвідомлює це, тим швидше та легше пройде процес адаптації і соціалізації. Незалежно від особливостей розвитку всі діти мають абсолютно рівні права.

“Філософія інклюзії в тому, що кожна людина включена до суспільства, яка б вона не була. Ми всі різні, а у когось діагноз, у когось характер чи потреби, але всі ми маємо права і потрібні суспільству. Тому не може інклюзія починатись в 4 роки чи в якийсь інший вік. Часто з народженням дитини із порушенням, сім’я виключається з суспільства, вони сидять вдома, розгублені, їм соромно, не знають як розмовляти з друзями чи з сім’єю щодо порушень дитини. І це не правильно”, — зазначила Оксана Кривоногова. 

Фахівці працюють за конкретним планом дій. Після етапу знайомства та перших зустрічей, відповідно до питань та потреб родини, створюють індивідуальний план розвитку на 6 місяців. На цей період поставлено 10-15 цілей, за якими йдуть щотижневі зустрічі. При комунікації з батьками команда не тільки надає рекомендації, але й провокує аналізування проблеми. Завдяки відкритим питанням та підходу осмислення проведених та можливих дій стосовно дитини, батьки шукають нові підходи ніби самостійно. 

“Більшість батьків все ж таки йдуть до інклюзивних груп у садочках. І у нас починається програма переходу. Десь півроку-рік ми готуємо сім’ю до виходу з послуги. Фахівець раннього втручання входить до команди супроводу, тому ми спілкуємось з вихователями обраного садочка, ділимось інформацією, надаємо власне заключення”, — поділилась експерт.

Звернутись можна самостійно, або з направлення педіатра/сімейного лікаря чи соціального працівника. В Одеській області послуга надається в семи установах в Одесі, Подільську, Овідіополі, Білгород-Дністровському та Красносільській ОТГ.

Continue Reading
Click to comment

Події

На Київщині презентували книжку «Вижити в Гостомелі: 21 історія з міста-героя»

Published

on


У Гостомелі на Київщині відбулася презентація книжки журналістки Ксенії Дворнікової «Вижити в Гостомелі: 21 історія з міста-героя».

Про це йдеться у пресрелізі, який організатори презентації передали Укрінформу.

«Книга «Вижити в Гостомелі: 21 історія з міста-героя» – це збірка свідчень людей, які опинилися в епіцентрі боїв за Гостомель і Київ у лютому-березні 2022 року. До книжки увійшла 21 історія жителів Гостомеля та його околиць, військовослужбовців, які захищали населений пункт, рятувальників, що евакуйовували людей із зони бойових дій. Книжка вийшла у видавництві «Фоліо» у серії «Фронтир», – йдеться у повідомленні.







На Київщині презентували книжку «Вижити в Гостомелі: 21 історія з міста-героя» / Фото: Аліна Федулова

1 / 6

Авторка книги – журналістка, ведуча “Українського радіо” та очільниця відділу комунікацій Фундації Пилипа Орлика Ксенія Дворнікова – презентувала свою дебютну роботу в Гостомелі.

«Гостомель був не просто в окупації, він був на лінії вогню. Але гостомельці не були мовчазними жертвами окупантів-росіян, беззбройні люди продовжували й продовжують свій спротив окупації й війні. Об’єднані й згуртовані сусіди, сотні чужих людей, яким довелося стати одним організмом й домовлятися в пекельних умовах укриттів, робили усе для допомоги українській армії. Колони техніки росіян палали не просто так. Ця книжка не про війну як хронологію подій. Це історії людей, я хотіла, щоб їхні голоси залишилися не лише в пам’яті, а й на папері», – зазначила Дворнікова.

Замість традиційної післямови видання завершує 22-ге інтерв’ю зі слідчою Головного управління Національної поліції в Київській області, присвячене документуванню воєнних злочинів російських військових у Гостомелі.

Під час презентації своїми спогадами поділилися герої книжки – жителі Гостомеля, які пережили окупацію. Для багатьох із них це стала одна з перших публічних розмов про пережите після виходу книжки.

Модераторкою зустрічі виступила начальниця відділу культури, молоді та спорту Гостомельської селищної ради Катерина Павленко.

«Сьогодні знову день, наповнений сумом, болем, слізьми… Спогади і сьогодення сплелися в один болючий джгут, який кровоточить і ниє. Емоційна зустріч відбулася в місті-герої Гостомелі. Це історії стійкості кожного з нас», – написала Павленко після заходу.

Зі свого боку гостомельчанка Ольга Ходацька наголосив, що атмосфера зустрічі була щемлива. За її словами особливо зворушливим був момент хвилини пам’яті, коли присутні записували імена людей, які загинули від рук російських окупантів.

«Були щемливі спогади гостомельців, відверті розповіді очевидців про злочини ворога, були співчуття тим, хто втратив рідних і близьких, були сльози радості і слова вдячності ЗСУ за визволення і за те, що Сили оборони України і нині тримають стрій. Говорили про те, що пережили люди в окупації в лютому-березні 2022 року, і про те, як нині захистити нашу землю», – додала вона.

Читайте також: У Чернівцях презентували книгу загиблого на війні телеоператора Максима Шварцмана

Своїми враженнями після презентації поділилася й гостя заходу Наталія Хіцова, яка звернула увагу на символічну цифру – 53 місяці від початку повномасштабного вторгнення.

«Чи цього часу достатньо, щоб відновитися, хоча б частково, прийти до тями й продовжувати далі жити, працювати, боротися? Напевно, достатньо, але це не точно. Чи цього часу занадто мало, щоб спогади про ті важкі дні змушували випадати з сьогоднішньої реальності? Занадто мало. Ця книга зворушує неймовірно та змушує захоплюватися силою наших військових і гостомельчан, які боролися з усіх сил, щоб знищити ворога на нашій землі», – підкреслила вона.

Як повідомляв Укрінформ, вийшла з друку книжка письменника та журналіста Максима Бутченка «Острів ГУР. Таємниці. Операції. Війна» – перша масштабна розповідь про воєнну розвідку України зсередини.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Чернігівщина отримала майже 19 тонн енергообладнання від партнерів з Європи

Published

on



Чернігівська область зі складів хабів екстреної енергетичної допомоги Міністерства енергетики України отримала 18,78 тонни енергообладнання та матеріалів для підтримки роботи енергетичної інфраструктури регіону.

Про це повідомляє пресслужба Міненерго, передає Укрінформ.

“До складу поставки увійшли 22 силові оливні трансформатори та трансформаторна олива. Обладнання буде використано для проведення ремонтних і відновлювальних робіт та забезпечення стабільного електропостачання споживачів Чернігівщини“, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що допомога надійшла за підтримки Федерального міністерства внутрішніх справ Австрії, а також енергетичних компаній UPPLANDS ENERGI EKONOMISK FÖRENING та E.ON Energidistribution AB зі Швеції і AB Energijos skirstymo operatorius з Литви.

У Міненерго наголосили, що міжнародна підтримка допомагає українським енергетикам оперативно відновлювати пошкоджену інфраструктуру та посилювати стійкість енергосистеми в умовах постійних російських атак.

Читайте також: Для Дніпропетровщини закуплять енергообладнання на €234,3 мільйона – Шмигаль

Як повідомляв Укрінформ, через Фонд підтримки енергетики України до енергооб’єктів у Київській, Вінницькій, Житомирській, Кіровоградській, Одеській, Сумській та Чернігівській областях доставлено сучасні частотні перетворювачі, надані за підтримки Великої Британії.

Фото ілюстративне: Херсонська ОВА



Джерело

Continue Reading

Політика

Токаєв запропонував Путіну «заморозити» війну в Україні

Published

on



Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запропонував лідеру Росії Володимиру Путіну «заморозити» війну в Україні за сприяння світових держав.

Як передає Укрінформ, про це глава Казахстану заявив під час двосторонньої зустрічі з російським лідером у ході XXII Форуму міжрегіонального співробітництва країн в Омську, повідомляє Нова Газета Європа.

«Можливо, цей конфлікт вже варто заморозити та повернутися до Стамбульської формули 2.0. Там було досягнуто значних результатів. Звичайно, під гарантії великих держав, включаючи Росію. І далі рухатись у бік довгоочікуваного миру», – запропонував Токаєв.

За словами казахстанського президента, йому надходить «багато сигналів з Європи та США щодо конфлікту РФ та України», і він вирішив озвучити цю позицію, оскільки «люди знали» про його зустріч із Путіним і «просили передати» ці пропозиції.

Токаєв додав, що «природа цього конфлікту незрозуміла для багатьох», і висловив жаль щодо людей, які гинуть під час війни.

«Все це треба зупиняти. Оскільки те, що відбувається, на моє переконання, це на руку і на радість противникам і Росії, і української держави», – підкреслив Токаєв, зазначивши, що Казахстан «завжди з повагою ставився» до України, а Росію «завжди вважав і вважає великою державою».

Зазначається, що Путін у відповідь пообіцяв «поінформувати Токаєва про перебіг справ на українському напрямку».

Читайте також: Токаєв звинуватив Росію у відмиванні майже $14 мільярдів через Казахстан – ЗМІ

Як повідомляв Укрінформ, видобуток нафти в Казахстані скоротився після зупинки роботи російського терміналу на Чорному морі, який є ключовим пунктом експорту казахстанської нафти і нещодавно став ціллю атак українських безпілотників.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.