Бачити людину в кожній дитині: послуга раннього втручання в Одеській області

Порушення розвитку у дітей — не є і не має бути перешкодою у отриманні послуг, навчання, радощів і всіх відчуттів, які даються життям. Суспільство твердо, б’ючись лобами, крокує до такого світу, де у кожного будуть однакові можливості і один із перших етапів — раннє втручання — спеціально організована система психологічної, соціальної, медичної і педагогічної допомоги сім’ям, які виховують дітей від народження до чотирьох років із порушеннями розвитку або ризиком їх появи, спрямованої на розвиток дитини і нормалізації життя її родини.
“Дайджест Одеси” дізнався, що в Одесі та області надають послугу раннього втручання. Більше про це розповіла нам Оксана Кривоногова, національна тренерка з раннього втручання та керівниця Одеського обласного методичного центру РВ.
Модель допомоги для дитини та батьків
В основі РВ полягає біо-психо-соціальна модель, яка враховує стан здоров’я, але спираючись на можливості, сильні сторони й інтереси дитини, зосереджена на її самостійності і щоденній активній участі в житті своєї родини, суспільства. У фокусі послуги знаходиться не тільки розвиток дитини, але і підтримка батьків, підвищення якості життя сім’ї в цілому.
Як розповідає тренерка, послуга в одеському регіоні надається вже понад 14 років, проте очікування батьків можуть бути різні. Вони точно не отримують якісь окремі від дитини процедури, бо команда спрямовує свої зусилля на батьків, підтримку та підвищення їхньої компетенції стосовно розвитку дитини. Серед принципів раннього втручання, насамперед сімейноцентрованість, бо цілі ставлять для родини. Це пов’язано, як зі щоденними активностями, тобто організація процесів одягання, купання, прогулянки, гри з дитиною, а ще інформування та сприяння покращенню емоційного стану батьків. Це довгостроковий супровід командою фахівців у природному середовищі. Ось цей аспект важливий, бо труднощі у дітей виникають у різних справах і місцях. Тому фахівці працюють з малюком і його оточенням не тільки традиційно у центрі, а й удома, на вулиці, в магазині, дитячому садку тощо. Іноді звичайні справи стають для батьків справжнім випробуванням: нагодувати, викупати, погуляти на вулиці, сходити в магазин або гості.
“Започаткувавши цю послугу, ми працювали, традиційно – у центрі. Але вже до ковіду, мали майже 100% домашніх візитів. Працювати вдома у рази краще, бо якби чудово не зробили центр, він не відповідатиме природному середовищу дитини, немає конкретного стільчика, тарілки чи подушки. А ще дитині може просто не подобатись в центрі, а якщо і подобається, то вдома такого немає. Ми з батьками про це розмовляємо, але не всі згодні на домашні візити, бо це не звично. З початком карантину ми продовжили працювати просто в онлайн-форматі. Тому зараз впевнено скажу, що найефективніше працювати у форматі домашніх візитів”, — додала Оксана.
Як повідомляє Міністерство соціальної політики, 70% дітей з сімей, охоплених раннім втручанням, успішно соціалізуються.
Цільова аудиторія послуги
У послугу РВ сім’ї приходять настільки рано, наскільки це можливо, тому що перші 1000 днів життя малюка — найважливіші. Саме в цей період швидкість формування нових нейронних зв’язків найвища. Нейропластичність мозку дає шанс нашим дітям мінімізувати порушення.
РВ триває до чотирьох років. Отримати цю послугу можуть сім’ї та діти:
- Яким встановлено діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
- У яких визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів.
- Які мають ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою; діти з сімей, які отримали будь-який травматичний досвід.
- Батьки, яких мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.
“У світі впроваджують раннє втручання, як до 4, так і до 6 років, бо по-різному працюють державні системи. Наприклад, у нас всі діти за законом можуть йти до садочка, незалежно від порушень у період від 2 до 4 років. Проте дитина не починає розвиватись 16 чи 18 місяців, а з народження. І якщо навіть немає діагнозу і лікарі спостерігають, розвиток йде, то на що чекати? Діагноз розладу спектра аутизму поставлять десь в 3 роки, але дитина вже має порушення. Тобто якщо ми не впевнені аутизм це чи ні, можемо працювати із порушеннями мовлення чи харчування. Нам здається, що раннє втручання зайняло свою нішу і все дуже логічно. В ідеальному світі після народження дитини починається РВ, після чого інклюзивно-реабілітаційний центр (ІРЦ), дитячий садочок, інклюзивна освіта, школа. Далі, було б добре надавати професійну освіту і супроводжувати на робочому місці. Потрібні різні рівні підтримки, наприклад, проживання. Дорослі люди з інвалідністю не повинні проживати з батьками, вони можуть жити окремо із різним рівнем підтримки. Ми це бачили на навчаннях за кордоном”, — розповіла спікерка.
Із ростом дитини змінюється звичайний спосіб життя родини. Зараз, в умовах війни, багато сімей переміщені всередині країни та за її межі. У таких випадках послуга надається в онлайн-форматі.
Фундамент інклюзії
Інклюзія починається не в садку і школі, а з самого народження. Отримання послуги РВ з самого раннього віку дитини допомагає батькам швидше повірити в свої сили й усвідомити, що включення сім’ї та дитини в усі сфери життя суспільства — це закономірний процес. Чим раніше сім’я усвідомлює це, тим швидше та легше пройде процес адаптації і соціалізації. Незалежно від особливостей розвитку всі діти мають абсолютно рівні права.
“Філософія інклюзії в тому, що кожна людина включена до суспільства, яка б вона не була. Ми всі різні, а у когось діагноз, у когось характер чи потреби, але всі ми маємо права і потрібні суспільству. Тому не може інклюзія починатись в 4 роки чи в якийсь інший вік. Часто з народженням дитини із порушенням, сім’я виключається з суспільства, вони сидять вдома, розгублені, їм соромно, не знають як розмовляти з друзями чи з сім’єю щодо порушень дитини. І це не правильно”, — зазначила Оксана Кривоногова.
Фахівці працюють за конкретним планом дій. Після етапу знайомства та перших зустрічей, відповідно до питань та потреб родини, створюють індивідуальний план розвитку на 6 місяців. На цей період поставлено 10-15 цілей, за якими йдуть щотижневі зустрічі. При комунікації з батьками команда не тільки надає рекомендації, але й провокує аналізування проблеми. Завдяки відкритим питанням та підходу осмислення проведених та можливих дій стосовно дитини, батьки шукають нові підходи ніби самостійно.
“Більшість батьків все ж таки йдуть до інклюзивних груп у садочках. І у нас починається програма переходу. Десь півроку-рік ми готуємо сім’ю до виходу з послуги. Фахівець раннього втручання входить до команди супроводу, тому ми спілкуємось з вихователями обраного садочка, ділимось інформацією, надаємо власне заключення”, — поділилась експерт.
Звернутись можна самостійно, або з направлення педіатра/сімейного лікаря чи соціального працівника. В Одеській області послуга надається в семи установах в Одесі, Подільську, Овідіополі, Білгород-Дністровському та Красносільській ОТГ.

Усі новини
МУАЯД впав на концерті – як він відреагував

Український співак МУАЯД упав зі сцени прямо під час виступу в Одесі на День міста 2 вересня. Артист не розгубився, продовжив виконувати трек і навіть перевів у жарт інцидент.
На відео, яким музикант поділився в соцмережах, видно, як під час виконання пісні “Дарма” МУАЯД перечепився і “полетів” до глядачів.
МУАЯД впав на концерті в Одесі
“Пісня “Дарма” тепер для мене історична. Я співав її й тут… На словах “Та я живу, ніби все в мене нормально” я злетів зі сцени. Летів кілька метрів униз. Прямо так, як у кіно!” — прокоментував своє падіння учасник Нацвідбору на Євробачення.
Ба більше, МУАЯД назвав ситуацію кумедною: “І сміх, і гріх. Можна навіть сказати: маленька пригода на сцені”.
“Але кажуть, коли “зірка” падає – треба загадувати бажання. Моє бажання сьогодні просте: більше мирних днів для всіх нас”, — додав артист.
Прихильники музиканта підтримали його в коментарях:
- “Муаяд, ну ти красунчик — справжній професіонал: впав, встав і пішов далі співати! Сцена просто не витримала твоєї шаленої енергії”.
- “Добре, що обійшлося. Я хвилювалася за тебе”.
- “Обов’язково загадаю бажання. А Вам тільки злетів, здоров’я, вдячних глядачів та успіхів у творчості!!!”.
- “Головне, що все добре”.
Зазначимо, що МУАЯД був учасником Національного відбору на Євробачення-2025, але у фінал не пройшов.
Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:
Крім того, МУАЯД потрапив у скандал через проросійські репости в соцмережах.
Події
Український ПЕН оголосив конкурс на здобуття премії Шевельова

Український ПЕН оголосив про початок прийому зголошень на здобуття премії імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2025 року.
Як передає Укрінформ, про це ПЕН повідомляє на сайті.
Заявки прийматимуться по 15 жовтня.
Зідно з умовами, запропонувати кандидатів можуть українські та іноземні культурні інституції, видавництва, наукові центри і творчі обʼєднання.
До розгляду приймаються художні або наукові есеї українських авторів (нонфікшн), написані українською мовою та опубліковані в паперовому вигляді (книжка, збірка) протягом 2025 року.
У ПЕН наголосили, що кожен твір може брати участь у конкурсі на здобуття премії лише один раз.
Для зголошення на здобуття премії слід заповнити електронну форму, а також надати два паперові примірники книжки. Примірники слід надіслати за адресою: Київ, відділення Нової пошти №308, отримувач – Анна Шевченко (телефона +380968249032).
Премія заснована у 2013 році. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику. Нагорода носить імʼя Шевельова, який започаткував модерну українську есеїстику, та відзначає внесок у невідʼємні для цього жанру цінності: незалежність думки і витонченість стилю.
Лауреатами премії Шевельова минулих років стали Тарас Прохасько (2013 рік, “Одної і тої самої”) та Андрій Портнов (2013, “Історії для домашнього вжитку”), Костянтин Москалець (2014, “Сполохи”), Олександр Бойченко (2015, “Більше/менше”), Вахтанґ Кебуладзе (2016, “Чарунки долі”), Андрій Любка (2017, “Саудаде”), Володимир Єрмоленко (2018, “Плинні ідеології”), Діана Клочко (2019, “65 українських шедеврів. Визнані й неявні”), Тарас Лютий (2020, “Культура принад і спротиву”), Андрій Бондар (2021, “Ласощі для Медора”), Андрій Павлишин (2022, “Нам і далі загрожує вічність”), Олександр Михед (2023, “Позивний для Йова. Хроніки вторгнення”), Мирослав Лаюк (2024, “Бахмут”).
Вручення премії відбувається щороку в Києві 17 грудня – у день народження Шевельова.
Засновниками премії є Український ПЕН, Києво-Могилянська бізнес-школа, видавництво “Дух і Літера”, Центр юдаїки та Український науковий інститут Гарвардського університету.
Як повідомляв Укрінформ, роман “Доця” письменниці, перекладачки та волонтерки Тамари Горіха Зерня увійшов до короткого списку престижної німецької літературної відзнаки Hotlist 2025 року.
Фото: Pixabay
Відбудова
Мешканці Луганщини подали понад 52 тисячі повідомлень про зруйновану нерухомість

«Станом на 1 вересня мешканцями регіону подано 52 640 інформаційних повідомлень про пошкоджене/знищене нерухоме майно. За останній місяць – 525. Військовими адміністраціями територіальних громад опрацьовано 48 747 інформаційних повідомлень, 295 із них – протягом серпня», – написав Харченко.
Він уточнив, що 36 039 інформаційних повідомлень прив’язані до об’єктів Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації. Водночас 12 708 інформаційних повідомлень не підлягають обробці.

Загалом до Реєстру пошкодженого та знищеного майна внесено 39 644 об’єкти нерухомого майна, у тому числі 12 657 будівель, 26 889 приміщень та 98 споруд.

При цьому найбільше пошкоджено і знищено майна в Сіверськодонецькій громаді – 40%, у Лисичанській та Попаснянській громадах – по 15%, 14% – у Рубіжанській, тобто там де велися запеклі штурмові дії.
Як повідомляв Укрінформ, найбільш постраждалу від обстрілів РФ Малинську громаду на Житомирщині відновили майже на 90%.
-
Світ6 днів ago
журналісти вказують на строковика РФ
-
Політика1 тиждень ago
У Словаччині заявили, що удари по нафтопроводу «Дружба» буцімто шкодять самій Україні
-
Усі новини1 тиждень ago
Загублений багаж продають на аукціоні — що можна знайти у валізах — фото і відео
-
Суспільство1 тиждень ago
У ДПСУ вважають недостатньо жорстким законодавство щодо порушників кордону
-
Суспільство1 тиждень ago
Поліклініки Миколаєва готуються до скорочення персоналу Анонси
-
Суспільство1 тиждень ago
Серпневий підйом COVID-19: чому вірус активізується влітку
-
Політика1 тиждень ago
Свириденко обговорила із Фредеріксен переговори щодо членства в ЄС
-
Суспільство6 днів ago
Підтвердилася загибель на фронті двох мешканців Саф’янівської громади