“Окраєць” – книжка про досвід полону, який автор вирішив записати після розмови з Оленою Мандзюк у Краматорську. “Вона запитала, чи не хочу я розповісти це більшій кількості людей. Я спочатку відмовлявся через брак часу, службу у війську і думку, що це нікому не буде цікаво, бо люди більше цураються теми війни і полону, ніж підтримують”, – розповів “Расті”.

Мандзюк запропонувала записати його спогади на диктофон. Наступного дня автор отримав текстову версію розповіді, перечитав її й опублікував у своєму інстаграмі. Саме реакція читачів, за його словами, показала, що історія має бути розказана не лише в дописах.

“Дійсно побачив, що це для інших важливо – знати правду, усвідомлювати злочини росіян, говорити про тих, хто досі в полоні. Я отримував сотні коментарів, тисячі репостів, слова підтримки і прохання говорити про це гучно, більше, написати книгу”, – зауважив “Расті”.

За словами автора, “Окраєць” – це книжка про злочини, які росіяни скоювали проти нього під час полону, а також про тих, хто досі залишається в російських тюрмах і таборах.

“Книга “Окраєць” – це свідчення про злочини росіян, які вони скоювали наді мною у російському полоні впродовж 886 днів. Ця книга буде передаватись з рук в руки до друзів, до рідних, до дітей, адже це реальна історія з перших вуст про мою історію виживання і нелюдського ворога – Росію, про зло, яке я хочу робити видимим, адже тільки тоді його можна побороти”, – наголосив він.

Робота над книжкою, за словами військового, була складною не лише для нього, а й для всієї команди. Автор розповів, що під час підготовки тексту довелося знову проживати спогади, які психіка намагалася відсунути в підсвідомість. “Я зустрів певні труднощі, коли почав працювати над книгою. Розумію, що моя психіка берегла мене і ховала всі страшні спогади десь далеко у підсвідомість, а тут я вирішив все дістати назовні. Найважче було те, що, відновлюючи ці спогади, я розумів, що прямо зараз, там, у російському полоні, мої побратими досі проживають ці ж самі катування та знущання, отримують удари, страждають від голоду”, – розповів він.

Він також зазначив, що розуміє небажання частини людей говорити про полон і катування, однак вважає мовчання небезпечним: “Я розумію, чому тут, в Україні, люди в тилу оминають подібні теми. Вони просто не хочуть знати, що таке страшне зло може існувати. Але в цьому і проблема: закриваючи очі на зло, воно не перестає існувати, воно росте ще більше”.

Над книжкою працювала команда, частина якої долучилася до проєкту на волонтерських засадах. За словами “Расті”, для редакторів і людей, які допомагали з текстом, ця робота також стала емоційно важким досвідом. “Редактори плакали над редагуванням тексту, хтось згодом не міг спати ночами, в когось тремтіли руки, хтось перейняв та розділив цей біль зі мною”, – ідеться в дописі автора.

Як повідомляв Укрінформ, вийшла книга Миколи Тимошика “Українці у Великій Британії”.

Фото: dmytro_kanupier/instagram

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів ексголова Агентства розвитку промисловості РП, представник Польщі в Консультативній раді бізнесу, яка діє в рамках Української Платформи Донорів Бартломей Бабуська.

«Цьогорічна конференція (URC 2026) буде великою дипломатичною подією для Польщі, і важливо створити документ, який стане великим кроком уперед у визначенні умов співпраці між нашими країнами. У майбутній міжурядовій угоді мають бути чітко визначені проєкти та правила, за якими наші країни працюватимуть», – наголосив ексголова Агентства розвитку промисловості РП.

Він додав, що польські будівельні компанії часто виграють тендери (в Україні – ред.), але потім не можуть реалізувати ці перемоги, оскільки тендери скасовуються або виникають технічні проблеми. Тобто йдеться про питання прозорості процедур, які мають бути врегульовані між українським та польським урядами.

«Ми повинні створити прозору й чесну систему відбору компаній для відбудови України. І це, серед іншого, має бути прописано в угоді», – наголосив Бабуська, зауважуючи, що будівництво відрізку автомагістралі з пункту пропуску «Корчова-Краківець» до Львова є «ідеальним пілотним проєктом», на якому можна навчитися співпрацювати і де можуть проявитися всі помилки та проблеми.

Реалізація цього проєкту відбуватиметься на основі рішень, прийнятих під час конференції у Гданську.

«Вже за два місяці ми повинні знати, коли запускатимемо відповідні процедури, адже слід розуміти, що будівництво розпочнеться не одразу. Бульдозери не заїдуть на будівельний майданчик через два місяці. Спершу треба провести тендери, потім буде етап проєктування. Тож до моменту, коли перший екскаватор почне роботу, мине щонайменше рік», – зазначив Бабуська.

Він не виключив, що після етапу проєктування треба буде призупинити його реалізацію до завершення гарячої фази війни.

«Це теж логічний підхід. Але поляки не бояться. Коли пів року тому прозвучало гасло “їдемо до Києва”, всі керівники найбільших будівельних компаній – Budimex, Polimex, Unibep, Strabag – одразу поїхали потягом до Києва на переговори», – зауважив представник Польщі в Консультативній раді бізнесу.

В коментарі Укрінформу радник Президента України зі стратегічних питань Олександр Камишін заявив, що Київ і Варшава до Міжнародної конференції з відновлення України (URC 2026) наприкінці червня у Гданську напрацюють «польську модель» взаємної співпраці, і тоді буде підписано перші контракти у сфері ОПК.

Про це виданню Politico повідомили дипломати та чиновники ЄС, передає Укрінформ.

За часів колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана Угорщина була причиною того, що заявка України на членство в ЄС не просувалася, нагадує Politico. Тепер, коли при владі Петер Мадяр, ця перешкода може нарешті зникнути, оскільки Будапешт наближається до прийняття загальної політики ЄС.

Нагадується, що Мадяр зробив відновлення зв’язків із Брюсселем головним пріоритетом, прагнучи розблокувати мільярди євро з фондів ЄС, заморожених через проблеми з верховенством права. Але зняття давніх заперечень Угорщини щодо членства України в ЄС “має для нього політичну ціну”, за словами високопосадовця ЄС, який брав участь у переговорах щодо членства.

“Хоча Мадяр і є найзапеклішим супротивником Орбана, новий прем’єр-міністр також є політиком, який насамперед орієнтований на інтереси Угорщини. Це включає скептицизм щодо членства України в ЄС. Під час пресконференції в понеділок Мадяр наполягав, що Угорщина не схвалить заявку Києва, якщо не буде вирішено питання меншин”, – пише Politico.

Це означає, що оголошення міністра закордонних справ Угорщини Аніти Орбан про переговори на експертному рівні щодо прав угорської меншини в Україні є важливим. «Відносини перебувають у новій фазі», – додав високопоставлений дипломат, поінформований про переговори, який також допустив зустріч між лідером України Володимиром Зеленським та Мадяром у найближчі місяці.

Видання пише, що і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, і президент Євроради Антоніу Кошта порушували питання заявки України на членство в ЄС під час телефонних розмов з Мадяром невдовзі після його обрання. За словами того ж дипломата, фон дер Ляєн хоче, щоб питання членства було вирішено якомога швидше, тобто до червневого саміту лідерів ЄС.

Це викликало надії серед найвідданіших прихильників Києва, що рішення про відкриття першого переговорного кластера може бути прийнято вже наступного тижня.

Втім, офіційні особи з Європейської ради закликають до обережності щодо перспектив прискорених термінів. Ідея про те, що перший кластер може бути відкритий під час засідання Ради ЄС із загальних питань наступного тижня, є «дещо оптимістичною», заявив виданню один з єврочиновників на умовах анонімності.

Високопоставлений чиновник ЄС додав: «Я справді думаю, що є шанс відкрити кластер, але це буде дуже важко».

Як повідомляв Укрінформ, новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр у понеділок, 18 травня, під час телефонної розмови повідомив президенту Європейської ради Антоніу Кошті про початок переговорів з українською стороною щодо забезпечення правових гарантій угорської громади на Закарпатті.

Фото: ОП