Connect with us

Бачити людину в кожній дитині: послуга раннього втручання в Одеській області

Published

on

Порушення розвитку у дітей — не є і не має бути перешкодою у отриманні послуг, навчання, радощів і всіх відчуттів, які даються життям. Суспільство твердо, б’ючись лобами, крокує до такого світу, де у кожного будуть однакові можливості і один із перших етапів — раннє втручання — спеціально організована система психологічної, соціальної, медичної і педагогічної допомоги сім’ям, які виховують дітей від народження до чотирьох років із порушеннями розвитку або ризиком їх появи, спрямованої на розвиток дитини і нормалізації життя її родини.

“Дайджест Одеси” дізнався, що в Одесі та області надають послугу раннього втручання. Більше про це розповіла нам Оксана Кривоногова, національна тренерка з раннього втручання та керівниця Одеського обласного методичного центру РВ.

Модель допомоги для дитини та батьків

В основі РВ полягає біо-психо-соціальна модель, яка враховує стан здоров’я, але спираючись на можливості, сильні сторони й інтереси дитини, зосереджена на її самостійності і щоденній активній участі в житті своєї родини, суспільства. У фокусі послуги знаходиться не тільки розвиток дитини, але і підтримка батьків, підвищення якості життя сім’ї в цілому.

Як розповідає тренерка, послуга в одеському регіоні надається вже понад 14 років, проте очікування батьків можуть бути різні. Вони точно не отримують якісь окремі від дитини процедури, бо команда спрямовує свої зусилля на батьків, підтримку та підвищення їхньої компетенції стосовно розвитку дитини. Серед принципів раннього втручання, насамперед сімейноцентрованість, бо цілі ставлять для родини. Це пов’язано, як зі щоденними активностями, тобто організація процесів одягання, купання, прогулянки, гри з дитиною, а ще інформування та сприяння покращенню емоційного стану батьків.  Це довгостроковий супровід командою фахівців у природному середовищі. Ось цей аспект важливий, бо труднощі у дітей виникають у різних справах і місцях. Тому фахівці працюють з малюком і його оточенням не тільки традиційно у центрі, а й удома, на вулиці, в магазині, дитячому садку тощо. Іноді звичайні справи стають для батьків справжнім випробуванням: нагодувати, викупати, погуляти на вулиці, сходити в магазин або гості. 

“Започаткувавши цю послугу, ми працювали, традиційно – у центрі. Але вже до ковіду, мали майже 100% домашніх візитів. Працювати вдома у рази краще, бо якби чудово не зробили центр, він не відповідатиме природному середовищу дитини, немає конкретного стільчика, тарілки чи подушки. А ще дитині може просто не подобатись в центрі, а якщо і подобається, то вдома такого немає. Ми з батьками про це розмовляємо, але не всі згодні на домашні візити, бо це не звично. З початком карантину ми продовжили працювати просто в онлайн-форматі. Тому зараз впевнено скажу, що найефективніше працювати у форматі домашніх візитів”, — додала Оксана.

Як повідомляє Міністерство соціальної політики, 70% дітей з сімей, охоплених раннім втручанням, успішно соціалізуються.

Цільова аудиторія послуги

У послугу РВ сім’ї приходять настільки рано, наскільки це можливо, тому що перші 1000 днів життя малюка — найважливіші. Саме в цей період швидкість формування нових нейронних зв’язків найвища. Нейропластичність мозку дає шанс нашим дітям мінімізувати порушення. 

РВ триває до чотирьох років. Отримати цю послугу можуть сім’ї та діти:

  • Яким встановлено діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
  • У яких визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів. 
  • Які мають ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою; діти з сімей, які отримали будь-який травматичний досвід.
  • Батьки, яких мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.

“У світі впроваджують раннє втручання, як до 4, так і до 6 років, бо по-різному працюють державні системи. Наприклад, у нас всі діти за законом можуть йти до садочка, незалежно від порушень у період від 2 до 4 років. Проте дитина не починає розвиватись 16 чи 18 місяців, а з народження. І якщо навіть немає діагнозу і лікарі спостерігають, розвиток йде, то на що чекати? Діагноз розладу спектра аутизму поставлять десь в 3 роки, але дитина вже має порушення. Тобто якщо ми не впевнені аутизм це чи ні, можемо працювати із порушеннями мовлення чи харчування. Нам здається, що раннє втручання зайняло свою нішу і все дуже логічно. В ідеальному світі після народження дитини починається РВ, після чого інклюзивно-реабілітаційний центр (ІРЦ), дитячий садочок, інклюзивна освіта, школа. Далі, було б добре надавати професійну освіту і супроводжувати на робочому місці. Потрібні різні рівні підтримки, наприклад, проживання. Дорослі люди з інвалідністю не повинні проживати з батьками, вони можуть жити окремо із різним рівнем підтримки. Ми це бачили на навчаннях за кордоном”, — розповіла спікерка.  

Із ростом дитини змінюється звичайний спосіб життя родини. Зараз, в умовах війни, багато сімей переміщені всередині країни та за її межі. У таких випадках послуга надається в онлайн-форматі. 

Фундамент інклюзії

Інклюзія починається не в садку і школі, а з самого народження. Отримання послуги РВ з самого раннього віку дитини допомагає батькам швидше повірити в свої сили й усвідомити, що включення сім’ї та дитини в усі сфери життя суспільства — це закономірний процес. Чим раніше сім’я усвідомлює це, тим швидше та легше пройде процес адаптації і соціалізації. Незалежно від особливостей розвитку всі діти мають абсолютно рівні права.

“Філософія інклюзії в тому, що кожна людина включена до суспільства, яка б вона не була. Ми всі різні, а у когось діагноз, у когось характер чи потреби, але всі ми маємо права і потрібні суспільству. Тому не може інклюзія починатись в 4 роки чи в якийсь інший вік. Часто з народженням дитини із порушенням, сім’я виключається з суспільства, вони сидять вдома, розгублені, їм соромно, не знають як розмовляти з друзями чи з сім’єю щодо порушень дитини. І це не правильно”, — зазначила Оксана Кривоногова. 

Фахівці працюють за конкретним планом дій. Після етапу знайомства та перших зустрічей, відповідно до питань та потреб родини, створюють індивідуальний план розвитку на 6 місяців. На цей період поставлено 10-15 цілей, за якими йдуть щотижневі зустрічі. При комунікації з батьками команда не тільки надає рекомендації, але й провокує аналізування проблеми. Завдяки відкритим питанням та підходу осмислення проведених та можливих дій стосовно дитини, батьки шукають нові підходи ніби самостійно. 

“Більшість батьків все ж таки йдуть до інклюзивних груп у садочках. І у нас починається програма переходу. Десь півроку-рік ми готуємо сім’ю до виходу з послуги. Фахівець раннього втручання входить до команди супроводу, тому ми спілкуємось з вихователями обраного садочка, ділимось інформацією, надаємо власне заключення”, — поділилась експерт.

Звернутись можна самостійно, або з направлення педіатра/сімейного лікаря чи соціального працівника. В Одеській області послуга надається в семи установах в Одесі, Подільську, Овідіополі, Білгород-Дністровському та Красносільській ОТГ.

Continue Reading
Click to comment

Події

Експрем’єрка Фінляндії Санна Марін презентує свої мемуари у Києві

Published

on


У Києві експрем’єр-міністерка Фінляндії Санна Марін 12 вересня представить книжку “Без дії немає надії. Мемуари про сміливість бути лідеркою”.

Як передає Укрінформ, про це повідомило “Читомо”.

Про книжку, відповідальність і жіноче лідерство Марін говоритиме з директоркою Google в Україні, запрошеною професоркою Київської школи економіки та засновницею книжкового клубу Kyiv Bookworms Тетяною Лукинюк.

У вересні 2026 року мемуари Марін українською опублікувало видавництво “Основи”. Книжку переклала з англійської Олена Савінова.

“Незважаючи на всі виклики, з якими ми стикаємося, ми маємо пам’ятати: є надія, якщо є дія”, – так Марін прокоментувала вихід мемуарів.

Книжка охоплює чотири роки її перебування на посаді прем’єр-міністерки. Марін очолила уряд Фінляндії у грудні 2019 року у віці 34 років. У видавництві зазначають, що на той момент вона стала наймолодшою очільницею уряду у світі.

Марін очолювала урядову коаліцію, якою керували жінки. На роки її каденції припали пандемія COVID-19, початок повномасштабного російського вторгнення в Україну та рішення Фінляндії відмовитися від багаторічної політики нейтралітету й вступити до НАТО.

У мемуарах вона також пише про ухвалення законодавства щодо зміни клімату та соціальної справедливості, необхідність діяти й брати на себе відповідальність, а також про ціну політичного лідерства.

Марін також міркує про становище жінок на керівних посадах.

Читайте також: Байден написав книгу про своє президентство, у якій розповів і про допомогу Україні

“У цій книжці Санна Марін розповідає про необхідність діяти і брати відповідальність, коли йдеться про краще майбутнє для всіх. Вона щиро ділиться, як публічна політична карʼєра вплинула на її особисте й сімейне життя, і міркує про те, що означає бути лідеркою у світі, який усе ще не звик до рішучих жінок”, – йдеться в анотації видавництва.

Санна Марін – учасниця наглядової ради форуму Ялтинської Європейської Стратегії (YES). У 2022 році Марін була однією з перших світових лідерок, хто відвідав Україну, зокрема Бучу та Ірпінь. Вона здобула міжнародну популярність завдяки своїй опозиції до російського вторгнення в Україну та швидкому вступу Фінляндії до НАТО, який поклав край політиці нейтралітету країни, що тривала від завершення Другої світової війни.

Як повідомляв Укрінформ, Сергій Жадан скасував презентацію своєї книжки “Гімни барокових війн”, яка мала відбутися 20 вересня у київському палаці “Україна”.

Колаж і фото: видавництво «Основи»/Читомо

 



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Київ отримав від Данії генератори та рятувальне обладнання

Published

on


“Цього разу столиця отримала енергетичне та рятувальне обладнання, зокрема 2 дизельні генератори MAN B&W Diesel потужністю 540 кВт, дизельний мотор, великі намети місткістю на 30 осіб кожен, понад 200 одиниць одноразових і багаторазових легких нош, металеві термобокси та 28 палет із вогнегасниками”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що співпраця Києва з фондом має тривалу та успішну історію. Торік у лютому організація передала промислові генератори для Департаменту освіти і науки, а загалом за 2023–2024 роки доставила до столиці щонайменше 60,7 тонни гуманітарних вантажів орієнтовною вартістю понад 164 тисячі євро.

Наразі фонд має налагоджену систему міжнародного збору та доставки, регулярно забезпечуючи українські заклади й гуманітарні хаби медичним обладнанням, ліжками, засобами енергозабезпечення та іншим необхідним майном.

Читайте також: Естонія внесе додаткові €100 тисяч до Фонду підтримки енергетики

Як повідомляв Укрінформ, мер Барселони Жауме Коллбоні разом з іншими членами делегації ознайомився з облаштуванням укриттів у школах Києва.

Фото: kyivcity.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Політика

Хмара обговорив з Пісторіусом посилення російського повітряного терору

Published

on



Міністр оборони України Євгеній Хмара провів телефонну розмову з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом під час якої поінформував колегу про посилення російського повітряного терору.

Як передає Укрінформ, про це Міноборони повідомляє у Телеграмі.

Очільник Міноборони України подякував за надзвичайно важливу підтримку та лідерство Німеччини у роботі з іншими партнерами.

Хмара поінформував колегу про посилення Росією повітряного терору. Ключові загрози зараз — реактивні безпілотники та балістичні ракети.

«Україна формує власний план оборони та вже реалізує асиметричні дії, які дають результат. Водночас максимально швидке посилення захисту від російських ударів залишається пріоритетом», – зазначили в Міноборони.

Окремо сторони обговорили фінансування оборонних потреб. Міністерство оборони України проводить аудит ресурсів і людського капіталу в Силах оборони. Однак фінансова підтримка партнерів залишається критично важливою для стійкості України.

Також сфокусувалися на підготовці до засідання у форматі «Рамштайн» наступного тижня.

«Ще один пріоритет — розвиток спільної оборонної промисловості. Фокус на збільшенні виробництва українських рішень і тіснішій співпраці між ОПК України та Німеччини», – додали в Міноборони.

Читайте також: Для протидії російському терору Україна потребує додатково близько $27 мільярдів – Хмара

Як повідомляв Укрінформ, Хмара обговорив з міністром оборони Італії Гвідо Крозетто кроки для посилення української протиповітряної оборони.

Фото: Міноборони



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.