Connect with us

Бачити людину в кожній дитині: послуга раннього втручання в Одеській області

Published

on

Порушення розвитку у дітей — не є і не має бути перешкодою у отриманні послуг, навчання, радощів і всіх відчуттів, які даються життям. Суспільство твердо, б’ючись лобами, крокує до такого світу, де у кожного будуть однакові можливості і один із перших етапів — раннє втручання — спеціально організована система психологічної, соціальної, медичної і педагогічної допомоги сім’ям, які виховують дітей від народження до чотирьох років із порушеннями розвитку або ризиком їх появи, спрямованої на розвиток дитини і нормалізації життя її родини.

“Дайджест Одеси” дізнався, що в Одесі та області надають послугу раннього втручання. Більше про це розповіла нам Оксана Кривоногова, національна тренерка з раннього втручання та керівниця Одеського обласного методичного центру РВ.

Модель допомоги для дитини та батьків

В основі РВ полягає біо-психо-соціальна модель, яка враховує стан здоров’я, але спираючись на можливості, сильні сторони й інтереси дитини, зосереджена на її самостійності і щоденній активній участі в житті своєї родини, суспільства. У фокусі послуги знаходиться не тільки розвиток дитини, але і підтримка батьків, підвищення якості життя сім’ї в цілому.

Як розповідає тренерка, послуга в одеському регіоні надається вже понад 14 років, проте очікування батьків можуть бути різні. Вони точно не отримують якісь окремі від дитини процедури, бо команда спрямовує свої зусилля на батьків, підтримку та підвищення їхньої компетенції стосовно розвитку дитини. Серед принципів раннього втручання, насамперед сімейноцентрованість, бо цілі ставлять для родини. Це пов’язано, як зі щоденними активностями, тобто організація процесів одягання, купання, прогулянки, гри з дитиною, а ще інформування та сприяння покращенню емоційного стану батьків.  Це довгостроковий супровід командою фахівців у природному середовищі. Ось цей аспект важливий, бо труднощі у дітей виникають у різних справах і місцях. Тому фахівці працюють з малюком і його оточенням не тільки традиційно у центрі, а й удома, на вулиці, в магазині, дитячому садку тощо. Іноді звичайні справи стають для батьків справжнім випробуванням: нагодувати, викупати, погуляти на вулиці, сходити в магазин або гості. 

“Започаткувавши цю послугу, ми працювали, традиційно – у центрі. Але вже до ковіду, мали майже 100% домашніх візитів. Працювати вдома у рази краще, бо якби чудово не зробили центр, він не відповідатиме природному середовищу дитини, немає конкретного стільчика, тарілки чи подушки. А ще дитині може просто не подобатись в центрі, а якщо і подобається, то вдома такого немає. Ми з батьками про це розмовляємо, але не всі згодні на домашні візити, бо це не звично. З початком карантину ми продовжили працювати просто в онлайн-форматі. Тому зараз впевнено скажу, що найефективніше працювати у форматі домашніх візитів”, — додала Оксана.

Як повідомляє Міністерство соціальної політики, 70% дітей з сімей, охоплених раннім втручанням, успішно соціалізуються.

Цільова аудиторія послуги

У послугу РВ сім’ї приходять настільки рано, наскільки це можливо, тому що перші 1000 днів життя малюка — найважливіші. Саме в цей період швидкість формування нових нейронних зв’язків найвища. Нейропластичність мозку дає шанс нашим дітям мінімізувати порушення. 

РВ триває до чотирьох років. Отримати цю послугу можуть сім’ї та діти:

  • Яким встановлено діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
  • У яких визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів. 
  • Які мають ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою; діти з сімей, які отримали будь-який травматичний досвід.
  • Батьки, яких мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.

“У світі впроваджують раннє втручання, як до 4, так і до 6 років, бо по-різному працюють державні системи. Наприклад, у нас всі діти за законом можуть йти до садочка, незалежно від порушень у період від 2 до 4 років. Проте дитина не починає розвиватись 16 чи 18 місяців, а з народження. І якщо навіть немає діагнозу і лікарі спостерігають, розвиток йде, то на що чекати? Діагноз розладу спектра аутизму поставлять десь в 3 роки, але дитина вже має порушення. Тобто якщо ми не впевнені аутизм це чи ні, можемо працювати із порушеннями мовлення чи харчування. Нам здається, що раннє втручання зайняло свою нішу і все дуже логічно. В ідеальному світі після народження дитини починається РВ, після чого інклюзивно-реабілітаційний центр (ІРЦ), дитячий садочок, інклюзивна освіта, школа. Далі, було б добре надавати професійну освіту і супроводжувати на робочому місці. Потрібні різні рівні підтримки, наприклад, проживання. Дорослі люди з інвалідністю не повинні проживати з батьками, вони можуть жити окремо із різним рівнем підтримки. Ми це бачили на навчаннях за кордоном”, — розповіла спікерка.  

Із ростом дитини змінюється звичайний спосіб життя родини. Зараз, в умовах війни, багато сімей переміщені всередині країни та за її межі. У таких випадках послуга надається в онлайн-форматі. 

Фундамент інклюзії

Інклюзія починається не в садку і школі, а з самого народження. Отримання послуги РВ з самого раннього віку дитини допомагає батькам швидше повірити в свої сили й усвідомити, що включення сім’ї та дитини в усі сфери життя суспільства — це закономірний процес. Чим раніше сім’я усвідомлює це, тим швидше та легше пройде процес адаптації і соціалізації. Незалежно від особливостей розвитку всі діти мають абсолютно рівні права.

“Філософія інклюзії в тому, що кожна людина включена до суспільства, яка б вона не була. Ми всі різні, а у когось діагноз, у когось характер чи потреби, але всі ми маємо права і потрібні суспільству. Тому не може інклюзія починатись в 4 роки чи в якийсь інший вік. Часто з народженням дитини із порушенням, сім’я виключається з суспільства, вони сидять вдома, розгублені, їм соромно, не знають як розмовляти з друзями чи з сім’єю щодо порушень дитини. І це не правильно”, — зазначила Оксана Кривоногова. 

Фахівці працюють за конкретним планом дій. Після етапу знайомства та перших зустрічей, відповідно до питань та потреб родини, створюють індивідуальний план розвитку на 6 місяців. На цей період поставлено 10-15 цілей, за якими йдуть щотижневі зустрічі. При комунікації з батьками команда не тільки надає рекомендації, але й провокує аналізування проблеми. Завдяки відкритим питанням та підходу осмислення проведених та можливих дій стосовно дитини, батьки шукають нові підходи ніби самостійно. 

“Більшість батьків все ж таки йдуть до інклюзивних груп у садочках. І у нас починається програма переходу. Десь півроку-рік ми готуємо сім’ю до виходу з послуги. Фахівець раннього втручання входить до команди супроводу, тому ми спілкуємось з вихователями обраного садочка, ділимось інформацією, надаємо власне заключення”, — поділилась експерт.

Звернутись можна самостійно, або з направлення педіатра/сімейного лікаря чи соціального працівника. В Одеській області послуга надається в семи установах в Одесі, Подільську, Овідіополі, Білгород-Дністровському та Красносільській ОТГ.

Continue Reading
Click to comment

Події

Українсько-канадська письменниця стала лавреаткою премії Amazon Canada за перший роман

Published

on


Канадська письменниця українського походження Марія Рева стала лавреаткою Amazon Canada First Novel Award 2026 за роман Endling, що вийшов у видавництві Knopf Canada.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.

Назва роману перекладається як «останній представник біологічного виду», а авторка використовує його як метафору: вимирання природи та знищення людей і культури внаслідок російського вторгнення в Україну.

«Починається подорож усього життя через країну на порозі війни: троє розлючених жінок, вантажівка з викраденими холостяками та Лефті – останній у своєму роді равлик, який має останній шанс урятувати свій вид», – ідеться у анотації до книжки.

Колаж: Читомо

Головна героїня роману Endling – науковиця Єва, яка намагається врятувати рідкісних равликів, мандруючи лісами й долинами, тоді як родина тисне на неї, вимагаючи «осісти» й створити сім’ю. Але Єва вже має власну стратегію виживання: вона зустрічається з іноземцями, які приїздять до України у пошуках «традиційних» дружин, і використовує ці побачення, аби фінансувати свої дослідження.

Паралельно у романі розгортається історія Насті та її сестри Соломії, які працюють у тій самій шлюбній індустрії, вдаючи наречену та перекладачку. Та насправді вони розшукують свою матір – активістку, яка зникла після протестів проти цих «романтичних турів».

Членкиня журі премії Енн Флемінг назвала Endling «витонченим, багатошаровим і блискучим» романом, який, за її словами, водночас є смішним, винахідливим, чесним і несподіваним.

Читайте також: Букерівську премію-2026 здобув роман «Тайванські нотатки Чідзуко»

Роман Реви обрали з короткого списку, до якого також увійшли Кейт Кейлі (Property), Джон Клейтор (Nowhere), Антоніо Майкл Даунінґ (Black Cherokee), Кайл Едвардс (Small Ceremonies) та Бен Ладусер (I Remember Lights).

Марія Рева – українка родом із Херсонської області. Семирічною дитиною, у 1997 році, вона переїхала до Канади. Виросла у Ванкувері та навчалася в США.

Amazon Canada First Novel Award відзначає дебютні романи канадських авторів. У 2026 році премію вручили вп’ятдесяте. Преміальна програма існує з 1976 року, а серед її попередніх лавреатів, зокрема, Майкл Ондатже, Джой Когава, В. П. Кінселла, Ніно Річчі, Рогінтон Містрі, Мішель Ґуд і Алісія Елліотт.

Як повідомляв Укрінформ, роман Марії Реви Endling у 2026 уже здобув премію імені Гордона Берна та був номінований на Дублінську літературну премію, а раніше був присутнім у лонглисті Букерівської премії 2025 року.

Фото: Anya Chibis



Джерело

Continue Reading

Політика

Відмовившись від переговорів, Путін втратив шанс вийти з провальної війни

Published

on



Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що очільник Кремля Володимир Путін втратив шанс вийти з провальної для нього війни, відмовившись від пропозиції Президента Володимира Зеленського про прямі мирні переговори.

Про це глава МЗС написав у соцмережі X, передає Укрінформ.

«Відкинувши пропозицію Президента Зеленського щодо прямих мирних переговорів, Путін втратив свій шанс вийти з цієї провальної для нього війни. Далі для Росії все буде тільки гірше. Втрати на полі бою невпинно зростатимуть, а поразки ставатимуть дедалі принизливішими. Економіка зануриться ще глибше в рецесію. Буде втрачено більше робочих місць, податки зростатимуть, а інфляція вдарить по найменш захищених верствах населення», – заявив міністр.

Він наголосив, що у Росії вже немає безпечних місць, які не зазнають «далекобійних санкцій» України, інтенсивність яких лише зростатиме.

Міжнародний тиск на РФ також посилюватиметься, «включаючи використання заморожених активів, заборони на в’їзд та неминучу відповідальність за злочини», заявив глава української дипломатії.

Він підкреслив: усе це через те, що «кремлівський фанатик прагне за будь-яку ціну втриматися при владі й готовий пожертвувати майбутнім власної країни та вбити мільйони людей заради своїх безумних ілюзій» і «не хоче визнати просту істину: він ніколи не досягне своїх цілей на полі бою».

«Росії все одно доведеться погодитися на дипломатичне врегулювання, але умови будуть набагато гіршими», – підкреслив глава зовнішньополітичного відомства.

Сибіга наголосив, що російському лідеру краще облишити марні сподівання на падіння України та зменшення її підтримки з боку партнерів.

«Ця відмова Путіна від миру має привести до значного посилення міжнародного тиску на Росію та збільшення підтримки України», – заявив міністр.

Читайте також: Путін має хибне уявлення про ситуацію на полі бою в Україні – ISW

Як повідомляв Укрінформ, 4 червня Президент України Володимир Зеленський написав відкритого листа Путіну і запропонував особисту зустріч для завершення війни. Він зазначив, що така зустріч може відбутися у третіх країнах, які традиційно виступають майданчиками для міжнародних переговорів.

Очільник Кремля, коментуючи наступного дня відкритий лист до нього від Президента України, заявив, що наразі не бачить сенсу зустрічатися з українським лідером.

Зеленський заявив, що відповідь Путіна на його відкритий лист слабка і означає, що Росія знов обирає війну.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Атака на Київ, матч очікування й липа для Інгігерди

Published

on


Україна продовжує протистояти повномасштабному вторгненню РФ. Життя під час війни фіксують фотокореспонденти Укрінформу.

Що потрапило в об’єктиви цього тижня – дивіться у добірці світлин.

Фото: Євген Котенко

Дим від масштабної пожежі, що виникла внаслідок влучань ракет та падіння уламків під час російської повітряної атаки на столицю, здіймається у нічне небо, Київ, 2 червня 2026 року.

Фото: Микола М’якшиков
Фото: Микола М’якшиков

Пошкоджений дитячий майданчик у дворі житлового будинку, який затягує дим від пожежі внаслідок нічної ракетної атаки військ РФ, Дніпро, 2 червня 2026 року.

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

Дівчина йде повз пошкоджий унаслідок масованої атаки РФ житловий комплекс у Шевченківському районі столиці, Київ, 2 червня 2026 року.

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

Чоловік збирає до сміттєвого мішка закривавлені рушники, що залишилися після евакуації людини, пораненої внаслідок масованої атаки РФ, на території паркінгу житлового комплексу у Шевченківському районі столиці, Київ, 2 червня 2026 року.

Фото: Данило Антонюк
Фото: Данило Антонюк

Дим від пожежі, що спалахнула внаслідок нічної атаки РФ, здіймається над гаражним кооперативом у Подільському районі столиці, Київ, 2 червня 2026 року.

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

Хлопець і дівчина стоять посеред уламків, підтримуючи та заспокоюючи одне одного після пережитого обстрілу, біля під’їзду дев’ятиповерхового житлового будинку у Подільському районі, пошкодженого внаслідок масованої комбінованої атаки РФ, Київ, 2 червня 2026 року.

Фото: Мар’янна Котик
Фото: Мар’янна Котик

Фахівці розбирають завали і фіксують руйнування у будівлі поліклініки (амбулаторії) у Голосіївському районі, яка зазнала суттєвих руйнувань внаслідок масованого нічного удару РФ, Київ, 2 червня 2026 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Комунальник закриває захисною плівкою вибиті внаслідок російської атаки БпЛА шибки у вікнах житлового будинку, Одеса, 1 червня 2026 року.

Фото: Микола М’якшиков
Фото: Микола М’якшиков

Рятувальники працюють під час ліквідації наслідків російського обстрілу ударними безпілотниками будівлі вантажного відділення №1 Нової пошти, Дніпро, 31 травня 2026 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Медичні працівники біля чоловіка, який постраждав унаслідок російської дронової атаки, у салоні автомобіля швидкої допомоги в Шевченківському районі, Запоріжжя, 4 червня 2026 року.

Фото: Володимир Тарасов
Фото: Володимир Тарасов

Учасниця акції “Матч очікування: кожен голос рятує” на підтримку родин безвісти зниклих захисників стоїть поруч з інсталяцією на стадіоні “Ювілейний”, Буча, Київська область, 31 травня 2026 року.

Фото: Микола М’якшиков
Фото: Микола М’якшиков

Дитячі м’які іграшки лежать на стільцях під час меморіального заходу з нагоди Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, у межах всеукраїнської акції “Голоси дітей”, Дніпро, 4 червня 2026 року.

Фото: В’ячеслав Мадієвський
Фото: В’ячеслав Мадієвський

Бійці 13-ї бригади НГУ “Хартія” оперативно залишають бронетехніку через кормові двері та роззосереджуються на місцевості в бойовому порядку під час заняття з відпрацювання десантування особового складу з БМП в умовах, наближених до бойових, 29 травня 2026 року.

Фото: Геннадій Мінченко
Фото: Геннадій Мінченко

Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Мартін Оберг (праворуч) і меценат Федір Зернецький беруть участь в урочистому висадженні липи на честь Інгігерди – дружини київського князя Ярослава Мудрого та доньки шведського короля Олофа Скьотконунга –  на Алеї київських князівен Національного заповідника “Софія Київська”, Київ, 1 червня 2026 року.

Фото: Мар’янна Котик
Фото: Мар’янна Котик

Мистецька робота “Затримки і перетримки розвитку” митців Софії Любарської та Володимира Моісеєнка експонується на груповій виставці “Самозайняті”, представленій у межах програми PAC UA, у PinchukArtCentre, Київ, 4 червня 2026 року.

Фото: Мар’янна Котик
Фото: Мар’янна Котик

Рапіристи змагаються у фіналі чемпіонату України з фехтування-2026, що відбувся у столичному Легкоатлетичному манежі Олімпійського фахового коледжу імені Івана Піддубного, Київ, 1 червня 2026 року.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.