Бачити людину в кожній дитині: послуга раннього втручання в Одеській області
Порушення розвитку у дітей — не є і не має бути перешкодою у отриманні послуг, навчання, радощів і всіх відчуттів, які даються життям. Суспільство твердо, б’ючись лобами, крокує до такого світу, де у кожного будуть однакові можливості і один із перших етапів — раннє втручання — спеціально організована система психологічної, соціальної, медичної і педагогічної допомоги сім’ям, які виховують дітей від народження до чотирьох років із порушеннями розвитку або ризиком їх появи, спрямованої на розвиток дитини і нормалізації життя її родини.
“Дайджест Одеси” дізнався, що в Одесі та області надають послугу раннього втручання. Більше про це розповіла нам Оксана Кривоногова, національна тренерка з раннього втручання та керівниця Одеського обласного методичного центру РВ.

Модель допомоги для дитини та батьків
В основі РВ полягає біо-психо-соціальна модель, яка враховує стан здоров’я, але спираючись на можливості, сильні сторони й інтереси дитини, зосереджена на її самостійності і щоденній активній участі в житті своєї родини, суспільства. У фокусі послуги знаходиться не тільки розвиток дитини, але і підтримка батьків, підвищення якості життя сім’ї в цілому.
Як розповідає тренерка, послуга в одеському регіоні надається вже понад 14 років, проте очікування батьків можуть бути різні. Вони точно не отримують якісь окремі від дитини процедури, бо команда спрямовує свої зусилля на батьків, підтримку та підвищення їхньої компетенції стосовно розвитку дитини. Серед принципів раннього втручання, насамперед сімейноцентрованість, бо цілі ставлять для родини. Це пов’язано, як зі щоденними активностями, тобто організація процесів одягання, купання, прогулянки, гри з дитиною, а ще інформування та сприяння покращенню емоційного стану батьків. Це довгостроковий супровід командою фахівців у природному середовищі. Ось цей аспект важливий, бо труднощі у дітей виникають у різних справах і місцях. Тому фахівці працюють з малюком і його оточенням не тільки традиційно у центрі, а й удома, на вулиці, в магазині, дитячому садку тощо. Іноді звичайні справи стають для батьків справжнім випробуванням: нагодувати, викупати, погуляти на вулиці, сходити в магазин або гості.
“Започаткувавши цю послугу, ми працювали, традиційно – у центрі. Але вже до ковіду, мали майже 100% домашніх візитів. Працювати вдома у рази краще, бо якби чудово не зробили центр, він не відповідатиме природному середовищу дитини, немає конкретного стільчика, тарілки чи подушки. А ще дитині може просто не подобатись в центрі, а якщо і подобається, то вдома такого немає. Ми з батьками про це розмовляємо, але не всі згодні на домашні візити, бо це не звично. З початком карантину ми продовжили працювати просто в онлайн-форматі. Тому зараз впевнено скажу, що найефективніше працювати у форматі домашніх візитів”, — додала Оксана.
Як повідомляє Міністерство соціальної політики, 70% дітей з сімей, охоплених раннім втручанням, успішно соціалізуються.
Цільова аудиторія послуги
У послугу РВ сім’ї приходять настільки рано, наскільки це можливо, тому що перші 1000 днів життя малюка — найважливіші. Саме в цей період швидкість формування нових нейронних зв’язків найвища. Нейропластичність мозку дає шанс нашим дітям мінімізувати порушення.
РВ триває до чотирьох років. Отримати цю послугу можуть сім’ї та діти:
- Яким встановлено діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
- У яких визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів.
- Які мають ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою; діти з сімей, які отримали будь-який травматичний досвід.
- Батьки, яких мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.
“У світі впроваджують раннє втручання, як до 4, так і до 6 років, бо по-різному працюють державні системи. Наприклад, у нас всі діти за законом можуть йти до садочка, незалежно від порушень у період від 2 до 4 років. Проте дитина не починає розвиватись 16 чи 18 місяців, а з народження. І якщо навіть немає діагнозу і лікарі спостерігають, розвиток йде, то на що чекати? Діагноз розладу спектра аутизму поставлять десь в 3 роки, але дитина вже має порушення. Тобто якщо ми не впевнені аутизм це чи ні, можемо працювати із порушеннями мовлення чи харчування. Нам здається, що раннє втручання зайняло свою нішу і все дуже логічно. В ідеальному світі після народження дитини починається РВ, після чого інклюзивно-реабілітаційний центр (ІРЦ), дитячий садочок, інклюзивна освіта, школа. Далі, було б добре надавати професійну освіту і супроводжувати на робочому місці. Потрібні різні рівні підтримки, наприклад, проживання. Дорослі люди з інвалідністю не повинні проживати з батьками, вони можуть жити окремо із різним рівнем підтримки. Ми це бачили на навчаннях за кордоном”, — розповіла спікерка.
Із ростом дитини змінюється звичайний спосіб життя родини. Зараз, в умовах війни, багато сімей переміщені всередині країни та за її межі. У таких випадках послуга надається в онлайн-форматі.

Фундамент інклюзії
Інклюзія починається не в садку і школі, а з самого народження. Отримання послуги РВ з самого раннього віку дитини допомагає батькам швидше повірити в свої сили й усвідомити, що включення сім’ї та дитини в усі сфери життя суспільства — це закономірний процес. Чим раніше сім’я усвідомлює це, тим швидше та легше пройде процес адаптації і соціалізації. Незалежно від особливостей розвитку всі діти мають абсолютно рівні права.
“Філософія інклюзії в тому, що кожна людина включена до суспільства, яка б вона не була. Ми всі різні, а у когось діагноз, у когось характер чи потреби, але всі ми маємо права і потрібні суспільству. Тому не може інклюзія починатись в 4 роки чи в якийсь інший вік. Часто з народженням дитини із порушенням, сім’я виключається з суспільства, вони сидять вдома, розгублені, їм соромно, не знають як розмовляти з друзями чи з сім’єю щодо порушень дитини. І це не правильно”, — зазначила Оксана Кривоногова.
Фахівці працюють за конкретним планом дій. Після етапу знайомства та перших зустрічей, відповідно до питань та потреб родини, створюють індивідуальний план розвитку на 6 місяців. На цей період поставлено 10-15 цілей, за якими йдуть щотижневі зустрічі. При комунікації з батьками команда не тільки надає рекомендації, але й провокує аналізування проблеми. Завдяки відкритим питанням та підходу осмислення проведених та можливих дій стосовно дитини, батьки шукають нові підходи ніби самостійно.
“Більшість батьків все ж таки йдуть до інклюзивних груп у садочках. І у нас починається програма переходу. Десь півроку-рік ми готуємо сім’ю до виходу з послуги. Фахівець раннього втручання входить до команди супроводу, тому ми спілкуємось з вихователями обраного садочка, ділимось інформацією, надаємо власне заключення”, — поділилась експерт.
Звернутись можна самостійно, або з направлення педіатра/сімейного лікаря чи соціального працівника. В Одеській області послуга надається в семи установах в Одесі, Подільську, Овідіополі, Білгород-Дністровському та Красносільській ОТГ.
Події
У Польщі обговорили роль культури у протистоянні російській дезінформації
У польському Білостоці відбулася міжнародна конференція «Дезінформація проти культури», присвячена ролі культурної спадщини і мистецьких інституцій у протидії інформаційним маніпуляціям РФ та зміцненні стійкості суспільств.
У заході, організованому галереєю «Арсенал» у партнерстві з фондом OBMIN, взяли участь представники культурних установ, дипломатичних кіл, академічного середовища та бізнесу з України, Польщі, Естонії, Німеччини та Швеції, передає Укрінформ з посиланням на OBMIN.
До учасників звернулася народна депутатка України, перша заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич. Після виступу вона передала фонду OBMIN подяку від Голови Верховної Ради за роботу команди та співпрацю з українськими музеями.
Представник МЗС Польщі Кшиштоф Олендзький наголосив, що культура та історична спадщина можуть ставати інструментами інформаційної війни. За його словами, спотворення спільної історії та культурних символів використовується для провокування розбіжностей у суспільстві, тому їх захист є також питанням безпеки.
Окрему увагу учасники приділили досвіду музеїв, які працюють в умовах інформаційного тиску. Директорка Нарвського музею в Естонії Марія Сморжевських-Смирнова розповіла про роботу установи в місті поблизу російського кордону та важливість довіри місцевої громади, об’єктивного висвітлення історії й підтримання простору для діалогу.

У першій дискусійній панелі «Культура та стійкість: від ідентичності до національної безпеки» взяли участь, зокрема, генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко та представники українського й польського академічного середовища. Учасники обговорили зв’язок між збереженням культурної ідентичності, історичної пам’яті та здатністю суспільства протистояти маніпуляціям.

Друга панель була присвячена співпраці музеїв, медіа та культурних інституцій. Серед учасників – директорка «Мистецького арсеналу» Олеся Островська-Люта, представники Інституту POLONIKA, Goethe-Institut Ukraine та «Дому Франка» у Львові Богдан Тихолоз.
Учасники наголосили на важливості довгострокових партнерств, обміну досвідом і транскордонних проєктів за участю музеїв, медіа, університетів та громадських організацій.
Завершальна частина конференції була присвячена шведському досвіду психологічної оборони. Старша радниця Агентства психологічної оборони Швеції Гелене Ронлунд представила підхід, за яким протидія інформаційним маніпуляціям є спільною відповідальністю державних установ, медіа, культурного сектору та громадян.
Як повідомляв Укрінформ, у червні на полях засідання Європейської Ради у Брюсселі відбулося підписання спільної декларації «Європа для культури, культура для Європи».
Фото: obmin.eu
Відбудова
Зеленський обговорив з Маркаровою бізнес-інновації та залучення інвестицій
Володимир Зеленський обговорив із радницею з питань відбудови та інвестицій Оксаною Маркаровою питання інвестицій та бізнес-інновацій задля економічної стійкості України.
Як передає Укрінформ, про це Президент повідомив у Фейсбуку.
«Обговорили відбудову та економічну стійкість України через інвестиції та бізнес-інновації. Це те, що потрібно активно пропрацьовувати разом з американським і європейським бізнесом саме зараз», – зазначив Зеленський.
Він також розповів, що Україна підтримує комунікацію зі США на різних рівнях.
«Визначили завдання за цими напрямами на найближчі місяці та важливі заходи, де Україна має бути у стовідсотковому фокусі. Буде насичено. Важливо, щоб уся наша зовнішньополітична взаємодія й надалі була максимально змістовною», – зазначив Президент, подякувавши Маркаровій за активну роботу.
Як повідомляв Укрінформ, Американсько-Український фонд відбудови (URIF) схвалив рекордний пакет інвестицій у проєкти, що відповідають спільним економічним і стратегічним інтересам двох країн.
Політика
Зеленський вважає, що Трамп і Сі здатні змусити Путіна припинити війну
Президент України вважає, що США та Китай мають достатньо впливу, аби змусити російського очільника Путіна зупинити війну.
Про це Володимир Зеленський сказав в інтерв’ю NBC News, відповідаючи на запитання, що б він сказав Дональду Трампу, Сі Цзіньпіну та Володимиру Путіну, якби був присутній на їхній зустрічі в Китаї.
«Насамперед усе починається на полі бою, – зазначив він. – Уся війна починається саме там, і будь-який прогрес на шляху до миру можливий лише за умови припинення вогню на полі бою».
За словами Президента України, «цілком зрозуміло, як цього досягти, адже Китаю та Сполученим Штатам вистачить для цього сил».
У них достатньо впливу, щоб зупинити Путіна «протягом однієї зустрічі», вважає глава Української держави.
«Безумовно, якби Китай і США запровадили санкції – або навіть просто заявили, що запровадять їх, і припинять торгівлю з Росією, – це поклало б край війні», – наголосив Зеленський.
Як повідомлялося, у Китаї відбувається саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). У межах саміту очікується тристороння зустріч за участю очільників США, Китаю та Росії.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Події1 тиждень agoВ Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі
-
Війна1 тиждень agoПам’яті старшого сержанта Ольги Таран (позивний «Зима»)