Бачити людину в кожній дитині: послуга раннього втручання в Одеській області
Порушення розвитку у дітей — не є і не має бути перешкодою у отриманні послуг, навчання, радощів і всіх відчуттів, які даються життям. Суспільство твердо, б’ючись лобами, крокує до такого світу, де у кожного будуть однакові можливості і один із перших етапів — раннє втручання — спеціально організована система психологічної, соціальної, медичної і педагогічної допомоги сім’ям, які виховують дітей від народження до чотирьох років із порушеннями розвитку або ризиком їх появи, спрямованої на розвиток дитини і нормалізації життя її родини.
“Дайджест Одеси” дізнався, що в Одесі та області надають послугу раннього втручання. Більше про це розповіла нам Оксана Кривоногова, національна тренерка з раннього втручання та керівниця Одеського обласного методичного центру РВ.

Модель допомоги для дитини та батьків
В основі РВ полягає біо-психо-соціальна модель, яка враховує стан здоров’я, але спираючись на можливості, сильні сторони й інтереси дитини, зосереджена на її самостійності і щоденній активній участі в житті своєї родини, суспільства. У фокусі послуги знаходиться не тільки розвиток дитини, але і підтримка батьків, підвищення якості життя сім’ї в цілому.
Як розповідає тренерка, послуга в одеському регіоні надається вже понад 14 років, проте очікування батьків можуть бути різні. Вони точно не отримують якісь окремі від дитини процедури, бо команда спрямовує свої зусилля на батьків, підтримку та підвищення їхньої компетенції стосовно розвитку дитини. Серед принципів раннього втручання, насамперед сімейноцентрованість, бо цілі ставлять для родини. Це пов’язано, як зі щоденними активностями, тобто організація процесів одягання, купання, прогулянки, гри з дитиною, а ще інформування та сприяння покращенню емоційного стану батьків. Це довгостроковий супровід командою фахівців у природному середовищі. Ось цей аспект важливий, бо труднощі у дітей виникають у різних справах і місцях. Тому фахівці працюють з малюком і його оточенням не тільки традиційно у центрі, а й удома, на вулиці, в магазині, дитячому садку тощо. Іноді звичайні справи стають для батьків справжнім випробуванням: нагодувати, викупати, погуляти на вулиці, сходити в магазин або гості.
“Започаткувавши цю послугу, ми працювали, традиційно – у центрі. Але вже до ковіду, мали майже 100% домашніх візитів. Працювати вдома у рази краще, бо якби чудово не зробили центр, він не відповідатиме природному середовищу дитини, немає конкретного стільчика, тарілки чи подушки. А ще дитині може просто не подобатись в центрі, а якщо і подобається, то вдома такого немає. Ми з батьками про це розмовляємо, але не всі згодні на домашні візити, бо це не звично. З початком карантину ми продовжили працювати просто в онлайн-форматі. Тому зараз впевнено скажу, що найефективніше працювати у форматі домашніх візитів”, — додала Оксана.
Як повідомляє Міністерство соціальної політики, 70% дітей з сімей, охоплених раннім втручанням, успішно соціалізуються.
Цільова аудиторія послуги
У послугу РВ сім’ї приходять настільки рано, наскільки це можливо, тому що перші 1000 днів життя малюка — найважливіші. Саме в цей період швидкість формування нових нейронних зв’язків найвища. Нейропластичність мозку дає шанс нашим дітям мінімізувати порушення.
РВ триває до чотирьох років. Отримати цю послугу можуть сім’ї та діти:
- Яким встановлено діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
- У яких визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів.
- Які мають ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою; діти з сімей, які отримали будь-який травматичний досвід.
- Батьки, яких мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.
“У світі впроваджують раннє втручання, як до 4, так і до 6 років, бо по-різному працюють державні системи. Наприклад, у нас всі діти за законом можуть йти до садочка, незалежно від порушень у період від 2 до 4 років. Проте дитина не починає розвиватись 16 чи 18 місяців, а з народження. І якщо навіть немає діагнозу і лікарі спостерігають, розвиток йде, то на що чекати? Діагноз розладу спектра аутизму поставлять десь в 3 роки, але дитина вже має порушення. Тобто якщо ми не впевнені аутизм це чи ні, можемо працювати із порушеннями мовлення чи харчування. Нам здається, що раннє втручання зайняло свою нішу і все дуже логічно. В ідеальному світі після народження дитини починається РВ, після чого інклюзивно-реабілітаційний центр (ІРЦ), дитячий садочок, інклюзивна освіта, школа. Далі, було б добре надавати професійну освіту і супроводжувати на робочому місці. Потрібні різні рівні підтримки, наприклад, проживання. Дорослі люди з інвалідністю не повинні проживати з батьками, вони можуть жити окремо із різним рівнем підтримки. Ми це бачили на навчаннях за кордоном”, — розповіла спікерка.
Із ростом дитини змінюється звичайний спосіб життя родини. Зараз, в умовах війни, багато сімей переміщені всередині країни та за її межі. У таких випадках послуга надається в онлайн-форматі.

Фундамент інклюзії
Інклюзія починається не в садку і школі, а з самого народження. Отримання послуги РВ з самого раннього віку дитини допомагає батькам швидше повірити в свої сили й усвідомити, що включення сім’ї та дитини в усі сфери життя суспільства — це закономірний процес. Чим раніше сім’я усвідомлює це, тим швидше та легше пройде процес адаптації і соціалізації. Незалежно від особливостей розвитку всі діти мають абсолютно рівні права.
“Філософія інклюзії в тому, що кожна людина включена до суспільства, яка б вона не була. Ми всі різні, а у когось діагноз, у когось характер чи потреби, але всі ми маємо права і потрібні суспільству. Тому не може інклюзія починатись в 4 роки чи в якийсь інший вік. Часто з народженням дитини із порушенням, сім’я виключається з суспільства, вони сидять вдома, розгублені, їм соромно, не знають як розмовляти з друзями чи з сім’єю щодо порушень дитини. І це не правильно”, — зазначила Оксана Кривоногова.
Фахівці працюють за конкретним планом дій. Після етапу знайомства та перших зустрічей, відповідно до питань та потреб родини, створюють індивідуальний план розвитку на 6 місяців. На цей період поставлено 10-15 цілей, за якими йдуть щотижневі зустрічі. При комунікації з батьками команда не тільки надає рекомендації, але й провокує аналізування проблеми. Завдяки відкритим питанням та підходу осмислення проведених та можливих дій стосовно дитини, батьки шукають нові підходи ніби самостійно.
“Більшість батьків все ж таки йдуть до інклюзивних груп у садочках. І у нас починається програма переходу. Десь півроку-рік ми готуємо сім’ю до виходу з послуги. Фахівець раннього втручання входить до команди супроводу, тому ми спілкуємось з вихователями обраного садочка, ділимось інформацією, надаємо власне заключення”, — поділилась експерт.
Звернутись можна самостійно, або з направлення педіатра/сімейного лікаря чи соціального працівника. В Одеській області послуга надається в семи установах в Одесі, Подільську, Овідіополі, Білгород-Дністровському та Красносільській ОТГ.
Події
Музей викраденого мистецтва представить в Києві виставку «Мішень: культура. Привласнено. Знищено. Забуто?»
Музей викраденого мистецтва (Museum of Stolen Art, MOSA) 17 листопада представить в Києві документально-мистецьку виставку «Мішень: культура. Привласнено. Знищено. Забуто?», присвячену системному викраденню і знищенню української культурної спадщини внаслідок російського вторгнення.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Через документальні свідчення та мистецькі інсталяції виставка розповідає конкретні історії втрат культурної спадщини, пропонуючи поглянути на них не як на окремі наслідки війни, а як частину ширшої системи руйнування та привласнення української культури.
Виставка триватиме до 11 грудня у Просторі ідентичності та сенсів VEZHA у Будинку кіно на вулиці Саксаганського, 6. Вхід безкоштовний.
Протягом роботи виставки також проходитиме публічна програма, що включатиме показ документального фільму The Kyiv Independent про викрадення культурних цінностей із Херсона, дискусію про культурну спадщину тимчасово захопленого Маріуполя та кураторські екскурсії.
Детальна програма і дати подій будуть оголошені на сторінках Музею викраденого мистецтва та партнерів.
Київський показ стане початком міжнародного представлення виставки в інших містах України та за кордоном.
«Мішень: культура. Привласнено. Знищено. Забуто?» – модульна документально-мистецька виставка Музею викраденого мистецтва (Museum of Stolen Art), що досліджує зв’язок між систематичним знищенням Росією музеїв, архівів, пам’яток і культурних інституцій та спробою держави-агресора заперечити окрему українську ідентичність і право України на власну історію.
Постери, відеофрагменти з доказами, мультимедійні документальні блоки й інсталяції допоможуть відвідувачам розглянути підходи та інструменти Росії на окремих кейсах: від вивезення музейних колекцій під виглядом «евакуації», прицільних ракетних ударів по музеях чи пам’ятках до примусової русифікації інституцій і незаконних розкопок на тимчасово захоплених територіях.
Виставка завершується інтерактивною зоною-розмовою: «Чи можливе повернення?» – простором для діалогу про реституцію, майбутнє культурної спадщини й відповідальність, яку ми можемо (або ні) на себе взяти.
Документально-мистецька виставка «Мішень: культура. Привласнено. Знищено. Забуто?» розроблена командою Музею викраденого мистецтва у співпраці з ГО «Цех експериментальної культури» за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна.
Партнери показу в Києві: простір ідентичності VEZHA, Маріупольська міська військова адміністрація. Проєкт реалізується за підтримки Міністерства культури України.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури запустило спеціалізований онлайн-ресурс для захисту культурної спадщини в межах Гаазької конвенції – «Культура захисту».
Фото: скриншот з сайту museumofstolen.art
Відбудова
Провайдери з прифронтових областей зможуть отримати безплатне обладнання для відновлення роботи
Близько 50 інтернет-провайдерів з прифронтових областей мають можливість отримати від партнерів комплекти телекомунікаційного обладнання для відновлення роботи.
Про це повідомило Міністерство цифрової трансформації, передає Укрінформ.
«Щоб підтримати тих, хто щодня тримає зв’язок під обстрілами, разом з BRDO (Офісом ефективного регулювання – ред.) запускаємо конкурс у межах програми Connectivity Resilience Facility. До 50 провайдерів безкоштовно отримають комплекти телеком-обладнання, кабелю та джерел резервного живлення для ремонту й посилення енергостійкості мереж», – ідеться в повідомленні.
Кожен переможець відбору отримає один стандартизований набір, до якого входять: волоконно-оптичний кабель, натяжні затискачі, оптичні муфти для монтажу та термінового ремонту ліній. Також у наборі є резервні джерела живлення: бензиновий генератор і комплект акумуляторних батарей.
Комплекти є стандартизованими; змінювати їхнє наповнення чи отримати грошову компенсацію замість обладнання не можна.
Подати заявку можуть як юридичні особи, так і ФОПи, зареєстровані в Україні та включені до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг.
За умовами конкурсу, оператори мають працювати і використовувати отримане обладнання в одній із семи визначених областей: Донецькій, Харківській, Херсонській, Запорізькій, Сумській, Чернігівській або Дніпропетровській.
Головний фокус проєкту – на практичній допомозі мережам, які найбільше постраждали від бойових дій і забезпечують інтернетом людей та екстрені служби.
Під час оцінювання анкет враховуватимуть, зокрема, географію діяльності, технології, кількість абонентів, наявність документально підтверджених пошкоджень мереж унаслідок ворожих атак, а також обґрунтованість потреби в обладнанні та його важливість для місцевих громад.
Прийом заявок стартує 12 листопада і триватиме по 2 грудня 2026 року включно.
Як повідомлялось, уранці 26 вересня київський інтернет-провайдер Коло.ТБ вже втретє опинився під російським ударом.
Фото: Міністерство цифрової трансформації
Політика
Історичні суперечки не повинні заважати співпраці України й Польщі
Україна і Польща мають зосередитися на спільному майбутньому, розвивати економічну й оборонну співпрацю, водночас не уникаючи складних питань спільної історії.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловила заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська на полях українсько-польського бізнес-форуму «Win-Win: Польща та Україна на спільному ринку ЄС».
«Історія – це спільне минуле, але в нас є спільне майбутнє. Це про те, як ми будемо економічно співпрацювати, як будемо разом оборонятися. Є історія, але ми повинні чітко відокремлювати, де минуле, а де сьогодення і куди ми далі йдемо», – наголосила Ковальська.
За її словами, історичними питаннями мають займатися історики, освітяни та представники гуманітарної сфери, тоді як завдання бізнесу й суспільства – розвивати економічні відносини та створювати спільні проєкти.
Водночас, на думку заступниці керівника ОП, загострення дискусій навколо історичних питань може стати своєрідним каталізатором для активізації співпраці в економіці та оборонній сфері, оскільки привертає додаткову увагу до всього комплексу українсько-польських відносин.
Коментуючи перспективи економічної співпраці, Ковальська зазначила, що війна змінює пріоритети та створює нові потреби українського ринку. Зокрема, одним із важливих напрямів залишається енергетика, оскільки російські атаки постійно завдають шкоди інфраструктурі. Водночас існують інші ніші, де Україна потребує польських товарів, технологій та інвестицій. Вона підкреслила, що для визначення найперспективніших напрямів необхідно досліджувати конкретні потреби України та можливості польського бізнесу. Позитивним чинником є також інтенсивний політичний діалог між Варшавою та Києвом, який створює передумови для розвитку економічних зв’язків.
Окремо заступниця керівника ОП приділила увагу оборонно-промисловій співпраці. На її думку, потенціал обох країн у цій сфері залишається значною мірою невикористаним.
«Це дуже молодий напрям співпраці, і ми ще не до кінця знайшли механізми його реалізації», – наголосила Ковальська, додавши, що така співпраця між сторонами буде напрацьована еволюційним шляхом.
За словами Ковальської, одним із головних викликів є відмінності у законодавстві та швидкості ухвалення рішень. Зокрема, українське регулювання у сфері приватного оборонного виробництва є гнучкішим, що дозволяє підприємствам швидше розвиватися та адаптуватися до потреб фронту. На її переконання, Київ і Варшава мають знайти механізми узгодження правил, які дадуть змогу підприємствам обох країн ефективніше співпрацювати.
Коментуючи нещодавнє створення Ради з питань співпраці з Польщею при Голові Верховної Ради України, Ковальська висловила думку, що цей орган «намагатиметься згладжувати гострі кути» в українсько-польських відносинах.
Ще одним перспективним напрямом вона назвала співпрацю університетів та освітніх установ. За її словами, українські технічні університети розвивають лабораторії та освітні програми у взаємодії з оборонними підприємствами. Україна має унікальну інженерну експертизу, зокрема у сфері безпілотних систем і військових технологій, якою може ділитися з міжнародними партнерами.
Ковальська висловила переконання, що після завершення війни Україна може стати важливим міжнародним освітнім центром у сфері військових технологій, а польські фахівці та студенти будуть серед тих, хто зацікавиться таким досвідом.
Як повідомляв Укрінформ, Міжнародна виставка-конференція ReBuild Ukraine проходила у Варшаві 12-13 листопада. Захід об’єднав понад 7500 учасників та 800 експонентів із 33 країн, а також представників більш як 150 українських громад. У межах виставки відбулися міжнародні конференції, ділові зустрічі та презентації інвестиційних проєктів українських громад.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов у відеозверненні до учасників українсько-польського бізнес-форуму «Win-Win: Польща та Україна на спільному ринку ЄС» заявив, що одним з фундаментів стратегічного партнерства України й Польщі має стати оборонно-промислова співпраця, яка дозволить бізнесу обох країн отримувати вигоду.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час конференції ЄС та України з питань інвестицій у межах ReBuild Ukraine оголосила про запуск чотирьох інвестиційних програм для нашої країни загальним обсягом 376 млн євро.
Фото надане ОП
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика5 днів agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Відбудова7 днів agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoТарифи в Одесі у листопаді 2026: вартість води, світла, газу та тепла
-
Суспільство3 дні agoНовини на ранок
-
Політика4 дні agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч