Connect with us

Бачити людину в кожній дитині: послуга раннього втручання в Одеській області

Published

on

Порушення розвитку у дітей — не є і не має бути перешкодою у отриманні послуг, навчання, радощів і всіх відчуттів, які даються життям. Суспільство твердо, б’ючись лобами, крокує до такого світу, де у кожного будуть однакові можливості і один із перших етапів — раннє втручання — спеціально організована система психологічної, соціальної, медичної і педагогічної допомоги сім’ям, які виховують дітей від народження до чотирьох років із порушеннями розвитку або ризиком їх появи, спрямованої на розвиток дитини і нормалізації життя її родини.

“Дайджест Одеси” дізнався, що в Одесі та області надають послугу раннього втручання. Більше про це розповіла нам Оксана Кривоногова, національна тренерка з раннього втручання та керівниця Одеського обласного методичного центру РВ.

Модель допомоги для дитини та батьків

В основі РВ полягає біо-психо-соціальна модель, яка враховує стан здоров’я, але спираючись на можливості, сильні сторони й інтереси дитини, зосереджена на її самостійності і щоденній активній участі в житті своєї родини, суспільства. У фокусі послуги знаходиться не тільки розвиток дитини, але і підтримка батьків, підвищення якості життя сім’ї в цілому.

Як розповідає тренерка, послуга в одеському регіоні надається вже понад 14 років, проте очікування батьків можуть бути різні. Вони точно не отримують якісь окремі від дитини процедури, бо команда спрямовує свої зусилля на батьків, підтримку та підвищення їхньої компетенції стосовно розвитку дитини. Серед принципів раннього втручання, насамперед сімейноцентрованість, бо цілі ставлять для родини. Це пов’язано, як зі щоденними активностями, тобто організація процесів одягання, купання, прогулянки, гри з дитиною, а ще інформування та сприяння покращенню емоційного стану батьків.  Це довгостроковий супровід командою фахівців у природному середовищі. Ось цей аспект важливий, бо труднощі у дітей виникають у різних справах і місцях. Тому фахівці працюють з малюком і його оточенням не тільки традиційно у центрі, а й удома, на вулиці, в магазині, дитячому садку тощо. Іноді звичайні справи стають для батьків справжнім випробуванням: нагодувати, викупати, погуляти на вулиці, сходити в магазин або гості. 

“Започаткувавши цю послугу, ми працювали, традиційно – у центрі. Але вже до ковіду, мали майже 100% домашніх візитів. Працювати вдома у рази краще, бо якби чудово не зробили центр, він не відповідатиме природному середовищу дитини, немає конкретного стільчика, тарілки чи подушки. А ще дитині може просто не подобатись в центрі, а якщо і подобається, то вдома такого немає. Ми з батьками про це розмовляємо, але не всі згодні на домашні візити, бо це не звично. З початком карантину ми продовжили працювати просто в онлайн-форматі. Тому зараз впевнено скажу, що найефективніше працювати у форматі домашніх візитів”, — додала Оксана.

Як повідомляє Міністерство соціальної політики, 70% дітей з сімей, охоплених раннім втручанням, успішно соціалізуються.

Цільова аудиторія послуги

У послугу РВ сім’ї приходять настільки рано, наскільки це можливо, тому що перші 1000 днів життя малюка — найважливіші. Саме в цей період швидкість формування нових нейронних зв’язків найвища. Нейропластичність мозку дає шанс нашим дітям мінімізувати порушення. 

РВ триває до чотирьох років. Отримати цю послугу можуть сім’ї та діти:

  • Яким встановлено діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
  • У яких визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів. 
  • Які мають ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою; діти з сімей, які отримали будь-який травматичний досвід.
  • Батьки, яких мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.

“У світі впроваджують раннє втручання, як до 4, так і до 6 років, бо по-різному працюють державні системи. Наприклад, у нас всі діти за законом можуть йти до садочка, незалежно від порушень у період від 2 до 4 років. Проте дитина не починає розвиватись 16 чи 18 місяців, а з народження. І якщо навіть немає діагнозу і лікарі спостерігають, розвиток йде, то на що чекати? Діагноз розладу спектра аутизму поставлять десь в 3 роки, але дитина вже має порушення. Тобто якщо ми не впевнені аутизм це чи ні, можемо працювати із порушеннями мовлення чи харчування. Нам здається, що раннє втручання зайняло свою нішу і все дуже логічно. В ідеальному світі після народження дитини починається РВ, після чого інклюзивно-реабілітаційний центр (ІРЦ), дитячий садочок, інклюзивна освіта, школа. Далі, було б добре надавати професійну освіту і супроводжувати на робочому місці. Потрібні різні рівні підтримки, наприклад, проживання. Дорослі люди з інвалідністю не повинні проживати з батьками, вони можуть жити окремо із різним рівнем підтримки. Ми це бачили на навчаннях за кордоном”, — розповіла спікерка.  

Із ростом дитини змінюється звичайний спосіб життя родини. Зараз, в умовах війни, багато сімей переміщені всередині країни та за її межі. У таких випадках послуга надається в онлайн-форматі. 

Фундамент інклюзії

Інклюзія починається не в садку і школі, а з самого народження. Отримання послуги РВ з самого раннього віку дитини допомагає батькам швидше повірити в свої сили й усвідомити, що включення сім’ї та дитини в усі сфери життя суспільства — це закономірний процес. Чим раніше сім’я усвідомлює це, тим швидше та легше пройде процес адаптації і соціалізації. Незалежно від особливостей розвитку всі діти мають абсолютно рівні права.

“Філософія інклюзії в тому, що кожна людина включена до суспільства, яка б вона не була. Ми всі різні, а у когось діагноз, у когось характер чи потреби, але всі ми маємо права і потрібні суспільству. Тому не може інклюзія починатись в 4 роки чи в якийсь інший вік. Часто з народженням дитини із порушенням, сім’я виключається з суспільства, вони сидять вдома, розгублені, їм соромно, не знають як розмовляти з друзями чи з сім’єю щодо порушень дитини. І це не правильно”, — зазначила Оксана Кривоногова. 

Фахівці працюють за конкретним планом дій. Після етапу знайомства та перших зустрічей, відповідно до питань та потреб родини, створюють індивідуальний план розвитку на 6 місяців. На цей період поставлено 10-15 цілей, за якими йдуть щотижневі зустрічі. При комунікації з батьками команда не тільки надає рекомендації, але й провокує аналізування проблеми. Завдяки відкритим питанням та підходу осмислення проведених та можливих дій стосовно дитини, батьки шукають нові підходи ніби самостійно. 

“Більшість батьків все ж таки йдуть до інклюзивних груп у садочках. І у нас починається програма переходу. Десь півроку-рік ми готуємо сім’ю до виходу з послуги. Фахівець раннього втручання входить до команди супроводу, тому ми спілкуємось з вихователями обраного садочка, ділимось інформацією, надаємо власне заключення”, — поділилась експерт.

Звернутись можна самостійно, або з направлення педіатра/сімейного лікаря чи соціального працівника. В Одеській області послуга надається в семи установах в Одесі, Подільську, Овідіополі, Білгород-Дністровському та Красносільській ОТГ.

Continue Reading
Click to comment

Україна

як компаніям вирватися з пастки «табличної» логіки на шляху до реальної автоматизації

Published

on



Чому ми не можемо розпрощатися з таблицями?

Справа не в тому, що Excel — поганий інструмент. Навпаки, він чудово виконує свої функції. Але це лише базовий інструмент: ним можна ефективно виконати просте завдання, але спроби використати його не за призначенням призводять до помилок і ризиків. 

  1. Хибне відчуття свободи. Excel створює відчуття повної автономії: кожен керівник може працювати у власному форматі, обходячи стандартизовані процедури. ERP-система, навпаки, вимагає дотримання правил — заповнення обов’язкових полів, проходження етапів погодження — що часто сприймається як зайва бюрократія. У результаті в компанії формується безліч паралельних «локальних систем», які між собою не синхронізуються.
  2. Плутанина між контролем і відчуттям контролю. Робота з таблицею створює ілюзію повного володіння ситуацією: дані можна сортувати, змінювати, форматувати. Але це лише моментальний знімок, зроблений певний час тому. Фактичний стан справ уже може бути іншим — наприклад, товар на складі закінчився, але інформація ще не оновлена у «фінальній» версії файлу.
  3. Неправильні стимули всередині компанії. Часто «героями» стають співробітники, які залишаються допізна, щоб звести фінальний звіт, знаходять формульні помилки чи виконують ручне злиття даних. Утім, це не ознака професіоналізму, а симптом системної неефективності. У зрілих компаніях потреби в таких «пожежниках» немає, оскільки процеси працюють автоматизовано, прозоро та без надмірного ручного втручання. 

Ілюзія автоматизації: коли технології створюють більше шуму, ніж користі

Поширений приклад: компанія формально «автоматизувала» продажі — замовлення з сайту надходять на електронну пошту. Далі менеджер друкує їх і передає на склад; складський працівник шукає товар і виписує накладну вручну; після цього інформацію окремо вносять у 1С, а частину — додатково в Excel.

Такий підхід не є автоматизацією. Це — цифровий хаос: комбінація фрагментованих інструментів, які створюють більше навантаження, ніж користі. Це ситуація, коли до застарілої моделі роботи «прикручують» окремі технологічні елементи, але логіка процесів залишається незмінною.

Найбільший ризик полягає в тому, що бізнес починає вважати себе сучасним. Насправді ж він лише прискорює роботу старих, неефективних механізмів.

Ознаки того, що цифрова трансформація зупинилася на півдорозі 

На запитання клієнта «Чи є в наявності?» неможливо відповісти без дзвінка на склад.

  • Для підготовки квартального звіту компанію фактично доводиться «закривати» на два дні, залишаючи працювати лише бухгалтерію.
  • Після відпустки помічника ніхто не може знайти файл з актуальними цінами.
  • У команді регулярно звучить: «Так, у системі є, але в моїй таблиці дані точніші». 

Якщо хоча б один пункт здається знайомим — система не виконує своїх функцій, навіть якщо формально всі нею користуються.

Як вибудувати культуру роботи з даними 

Перше й ключове — змінити сам підхід. Неможливо просто впровадити нове програмне забезпечення й вимагати від команди «просто користуватися». Потрібно працювати з культурою.

Ефективна модель змін зазвичай включає такі кроки:

  1. Показати «больові точки». Важливо відкрито пояснювати наслідки хаотичної роботи з даними: наприклад, що інформація, розкидана по десятках файлів, призводить до втрати клієнтів чи затримок у процесах. Коли команда бачить реальні наслідки, з’являється мотивація діяти.
  2. Показати особисту вигоду. Зміна звичок відбувається лише тоді, коли люди розуміють, що в результаті їм стане легше. Потрібно підкреслювати, що автоматизація — це не про контроль, а про зменшення ручної роботи, кількості перевірок, паперів і дзвінків.
  3. Навчати та підтримувати. Персонал не можна залишати сам на сам із новою системою. Важливо забезпечити супровід, консультації та прості перші кроки. Коли люди відчувають підтримку, опір змінам суттєво зменшується.
  4. Відмовитися від Excel-звітів на рівні керівництва. Це зазвичай найскладніший етап. Керівник має послідовно вимагати дані саме з системи, а не з таблиць. Фраза «Покажіть це, будь ласка, у системі» поступово формує нову норму — систему як єдине джерело правди. 

Три ключові дії для ефективної Data-дисципліни 

Фіксація даних у момент їх появи. Звичка записати на аркуші й перенести в систему пізніше руйнує будь-яку автоматизацію. Дані мають вводитися там і тоді, де вони виникають: сканування штрих-коду на місці, виставлення рахунку зі смартфона, відмітка виконаного завдання в застосунку.

  1. Довіра системі. Якщо система не дозволяє відвантажити більше, ніж є на складі, — це не обмеження, а запобіжник. Вона примушує працювати з фактичними даними, а не з уявними залишками чи ручними коригуваннями.
  2. Підвищення залученості. Елементи гри працюють: швидкість і точність обробки замовлень, мінімальна кількість помилок під час сканування, внутрішні рейтинги й невеликі заохочення — усе це формує нову дисципліну. 

Отже, Excel — це не ворог, а тимчасова опора, яка є корисною в окремих випадках, але не здатна забезпечити масштабування процесів.

Перехід на повноцінну систему — це не ще одна програма, а зміна способу роботи: більше дисципліни, певний дискомфорт на старті, але і єдиний шлях до швидшого зростання.

Тож якщо маєте задачу зупинити хаотичність процесів, почніть із малого, адже завтра ваш ключовий «Excel-фахівець» може піти, і разом із ним зникне єдина точка, що тримає увесь крихкий порядок.  

Цифрові інструменти проти хаосу: огляд сучасних цифрових альтернатив 

ERP (Enterprise Resource Planning) є класом інформаційних систем, призначених для комплексного управління ресурсами підприємства, що об’єднує в єдиній цифровій платформі ключові бізнес-процеси — фінанси, закупівлі, продажі, складський облік, виробництво, логістику та взаємодію з контрагентами. Система забезпечує централізоване збирання, зберігання та обробку даних, що дозволяє отримувати інформацію в реальному часі та координувати роботу всіх підрозділів компанії.

Окрім ERP існує цілий спектр цифрових рішень, які можуть частково або повністю замінити роботу в Excel. Це, зокрема, CRM-системи для управління продажами й взаєминами з клієнтами, WMS-рішення для контролю складських операцій і логістики, BI-платформи для аналітики та автоматичної звітності. Компанії також часто будують гібридні екосистеми, поєднуючи CRM, WMS, BI або окремі модулі та розширення, чи розробляють закриті корпоративні рішення, повністю адаптовані під власні процеси.

Такі інструменти можуть значно зменшити ручні дії, підвищити прозорість та допомогти ухвалювати рішення на основі даних. Однак лише небагато з них дають комплексне охоплення операцій, як система планування ресурсів. 

Типові ERP-рішення включають модулі для планування, обліку, аналізу та контролю операцій. Вони зменшують кількість ручних дій, синхронізують дані між відділами й допомагають ухвалювати управлінські рішення на основі актуальної аналітики. Застосовуються у компаніях різного масштабу — від малого бізнесу до великих корпорацій.

Система планування ресурсів дає бізнесу одну ключову річ — контроль і прозорість у режимі реального часу. Вона автоматично рахує собівартість і прибуток, показує залишки, рух грошей та статуси замовлень без десятків файлів і дзвінків. Вона забирає ручну роботу, зменшує кількість помилок і допомагає ухвалювати точніші рішення. ERP легко інтегрується з CRM, доставками та фінансовими сервісами, а дані зберігаються безпечно на захищених серверах. Це SaaS-рішення, яке не потребує власних програмістів і працює стабільно завдяки автоматичним оновленням. У підсумку бізнес отримує масштабовані процеси, менше хаосу й можливість зростати швидше. 

Довідково. Дмитро Обухов. CEO та співзасновник Bimp, засновник Obukhov Strategy. Має понад 18 років досвіду у сфері технологій. Починав із розробки та впровадження систем обліку. Закінчив Одеську національну академію зв’язку у 2009 році, отримавши ступінь магістра. Додатково пройшов навчання з Java у IT-Center та з управління проєктами в Business Pro.

Протягом понад десяти років займав управлінські посади в ІТ-компаніях. У 2018 році заснував Trend Consulting, де обіймав посаду CEO.

У 2020 році став співзасновником і CEO стартапу Bimp, який спеціалізується на розробці ERP-систем і рішеннях для автоматизації ланцюгів постачання. Компанія створює комплексні ІТ-продукти для B2B-сегмента.

У 2025 році він заснував консалтингову компанію Obukhov Strategy, що допомагає B2B SaaS і IT-сервісним компаніям розробляти Go-to-Market стратегії та формувати ціннісні пропозиції (Value Proposition).



Джерело

Continue Reading

Події

В Італії відкрилася виставка українського художника Віктора Покиданця

Published

on


В італійському муніципалітеті Кортемілія відкрилася виставка українського художника Віктора Покиданця “Holy Kitsch” у межах резиденції Biruchiy Cortemilia.

Про це йдеться в релізі, який Укрінформу передала Havas Village – AIDA Foundation.

“Першою відкритою подією Biruchiy Cortemilia стала виставка “Holy Kitsch” українського художника Віктора Покиданця (Миколаїв), створена у межах резиденції та за підтримки благодійної ініціативи групи Havas Village – AIDA Foundation”, — йдеться в матеріалі.

“Holy Kitsch” у контексті виставки означає поєднання священного (holy) та штучного, надмірного стилю кітчу. Згідно з релізом, це — “іронічне звернення, що показує, як масове, яскраве, навіть дешеве мистецтво може містити глибокі, іноді сакральні сенси”.







В Італії відкрилася виставка українського художника / Фото: Havas Village – AIDA Foundation

На виставці представлені роботи, створені під час резиденції: об’єкти зі старої черепиці, дерев’яна скульптура та бетонні скульптури із серії «Алегорія темряви», а також абстрактні роботи на полотні та папірусі.

Також зазначається, що Покиданець є представником покоління Нової хвилі, а також постійним резидентом міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва «Бірючий». Його практика охоплює фігуративний живопис 1990–2000-х і радикальний перехід до об’єктів та інсталяцій після 2014 року (картон, сірникові коробки, вживане взуття, книжкові об’єкти).

Використовуючи пошкоджену черепицю, Покиданець розписує її деталями італійського пейзажу, зображеннями автентичних речей і портретами. Художник створює іронічні твори, які водночас є зразком відновлених, врятованих речей і прикладом кітчу з його характерними яскравими кольорами, гіпертрофованими формами та надмірними прикрасами. Також у серії є кілька скульптур із необробленої деревини чорного кольору, що є посиланням на війну, яка триває в Україні паралельно із мирним італійським життям. Окрім цього, митець створив серію абстрактних робіт полотні та на єгипетському папірусі Exodus.

Експозиція триватиме до кінця січня 2026 року.

Читайте також: У Франківську презентували книгу «Авторські листівки Заливахи»

Резиденція Biruchiy Cortemilia, розташована на пагорбах Ланге на півночі Італії у Кортемілії, була заснована влітку 2025 року як італійське відділення Biruchiy contemporary art project. Резиденція об’єднує художників, кураторів, письменників і мислителів різних країн, зокрема з України, Польщі, Чехії, Італії та Канади, а також місцеві громади, щоб досліджувати актуальні теми війни, переміщення та трансформації через сучасне мистецтво та спільний досвід.

Як повідомляв Укрінформ, на відкритті Українського мистецького сезону у Франції показали частину унікальної колекції півників Васильківського майолікового заводу, яка допомагає збирати кошти на операції з відновлення слуху військовим.

Фото надані Havas Village – AIDA Foundation



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У Запоріжжі відновлюють студмістечко університету після влучання «Шахеда»

Published

on


У Запоріжжі триває відновлення гуртожитку Запорізького національного університету, в який влучив російський безпілотник “Шахед”.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Ворожа атака сталася увечері 25 листопада. Тоді ворог скерував на місто близько десятка дронів. Руйнування та пошкодження були зафіксовані на 13 локаціях, одна з яких – студмістечко ЗНУ.

“Епіцентр удару припав на район сьомого поверху гуртожитку. Наразі чекаємо на експертну організацію, яка має обстежити будівлю, аби встановити, чи немає зміщення плит перекриття, чи не несе це пошкодження стіни загрози, чи потрібне укріплення”, – розповів проректор університету Сергій Кушнір.






У Запоріжжі після влучання ворожого дрону відновлюють студмістечко ЗНУ / Фото: Ольга Звонарьова, Укрінформ

Влучання сталося у будівлю гуртожитку №3, а також вибуховою хвилею пошкоджено гуртожиток №4. У 2021 році ці будівлі були капітально відремонтовані за грантові кошти Європейського інвестиційного банку в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України.

“Тоді ми отримали грант і термомодернізували ці два гуртожитки”, – уточнив Кушнір.

Роботи з ліквідації наслідків розпочались вже зранку 26 листопада. Адміністрація навчального закладу запевняє, що намагається максимально швидко відновити комфортні умови для студентів та переселенців, які тут живуть.

“Зараз зашиваємо вікна, двері, намагаємось запустити опалення, бо в цьому блоці після прильоту розірвало труби, пошкоджені радіатори. Ще не до кінця оцінили ступінь ушкодження, але вони досить критичні, бо маємо пошкодження ліфтової кабіни, вигоріла повністю одна кімната, пошкоджено інші. В гуртожитку №3 вибило близько 100 вікон, а також 60 внутрішніх дверей, пошкоджено утеплення на площі 600 квадратних метрів, покрівля підірвана. Зараз усуваємо аварійні пошкодження, щоб люди, які тут живуть, мали комфортні умови”, – зауважив Кушнір.

Він уточнив, що в блоці, де згоріла кімната, ніхто не жив, тож люди не постраждали. У гуртожитку №4 вибило близько 30 вікон. Значно пошкоджено студентське кафе та другий навчальний корпус університету.

За словами Кушніра, це не перша атака ворога, від якої страждає університет та студмістечко, але це вперше, коли є влучання безпосередньо в будівлю гуртожитку.

Читайте також: В Одесі оголосили тендер на капремонт дитячої поліклініки, яка цьогоріч постраждала від обстрілу

У ЗНУ зазначають, що збитки значні і власними силами вирішити всі питання буде неможливо. Водночас навчальний процес триває, студенти займаються у підземних аудиторіях.

Як повідомляв Укрінформ, Україна залучила 75 млн євро грантів на проєкти відбудови.

Фото: Ольга Звонарьова / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.