Бачити людину в кожній дитині: послуга раннього втручання в Одеській області
Порушення розвитку у дітей — не є і не має бути перешкодою у отриманні послуг, навчання, радощів і всіх відчуттів, які даються життям. Суспільство твердо, б’ючись лобами, крокує до такого світу, де у кожного будуть однакові можливості і один із перших етапів — раннє втручання — спеціально організована система психологічної, соціальної, медичної і педагогічної допомоги сім’ям, які виховують дітей від народження до чотирьох років із порушеннями розвитку або ризиком їх появи, спрямованої на розвиток дитини і нормалізації життя її родини.
“Дайджест Одеси” дізнався, що в Одесі та області надають послугу раннього втручання. Більше про це розповіла нам Оксана Кривоногова, національна тренерка з раннього втручання та керівниця Одеського обласного методичного центру РВ.
Модель допомоги для дитини та батьків
В основі РВ полягає біо-психо-соціальна модель, яка враховує стан здоров’я, але спираючись на можливості, сильні сторони й інтереси дитини, зосереджена на її самостійності і щоденній активній участі в житті своєї родини, суспільства. У фокусі послуги знаходиться не тільки розвиток дитини, але і підтримка батьків, підвищення якості життя сім’ї в цілому.
Як розповідає тренерка, послуга в одеському регіоні надається вже понад 14 років, проте очікування батьків можуть бути різні. Вони точно не отримують якісь окремі від дитини процедури, бо команда спрямовує свої зусилля на батьків, підтримку та підвищення їхньої компетенції стосовно розвитку дитини. Серед принципів раннього втручання, насамперед сімейноцентрованість, бо цілі ставлять для родини. Це пов’язано, як зі щоденними активностями, тобто організація процесів одягання, купання, прогулянки, гри з дитиною, а ще інформування та сприяння покращенню емоційного стану батьків. Це довгостроковий супровід командою фахівців у природному середовищі. Ось цей аспект важливий, бо труднощі у дітей виникають у різних справах і місцях. Тому фахівці працюють з малюком і його оточенням не тільки традиційно у центрі, а й удома, на вулиці, в магазині, дитячому садку тощо. Іноді звичайні справи стають для батьків справжнім випробуванням: нагодувати, викупати, погуляти на вулиці, сходити в магазин або гості.
“Започаткувавши цю послугу, ми працювали, традиційно – у центрі. Але вже до ковіду, мали майже 100% домашніх візитів. Працювати вдома у рази краще, бо якби чудово не зробили центр, він не відповідатиме природному середовищу дитини, немає конкретного стільчика, тарілки чи подушки. А ще дитині може просто не подобатись в центрі, а якщо і подобається, то вдома такого немає. Ми з батьками про це розмовляємо, але не всі згодні на домашні візити, бо це не звично. З початком карантину ми продовжили працювати просто в онлайн-форматі. Тому зараз впевнено скажу, що найефективніше працювати у форматі домашніх візитів”, — додала Оксана.
Як повідомляє Міністерство соціальної політики, 70% дітей з сімей, охоплених раннім втручанням, успішно соціалізуються.
Цільова аудиторія послуги
У послугу РВ сім’ї приходять настільки рано, наскільки це можливо, тому що перші 1000 днів життя малюка — найважливіші. Саме в цей період швидкість формування нових нейронних зв’язків найвища. Нейропластичність мозку дає шанс нашим дітям мінімізувати порушення.
РВ триває до чотирьох років. Отримати цю послугу можуть сім’ї та діти:
- Яким встановлено діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
- У яких визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів.
- Які мають ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою; діти з сімей, які отримали будь-який травматичний досвід.
- Батьки, яких мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.
“У світі впроваджують раннє втручання, як до 4, так і до 6 років, бо по-різному працюють державні системи. Наприклад, у нас всі діти за законом можуть йти до садочка, незалежно від порушень у період від 2 до 4 років. Проте дитина не починає розвиватись 16 чи 18 місяців, а з народження. І якщо навіть немає діагнозу і лікарі спостерігають, розвиток йде, то на що чекати? Діагноз розладу спектра аутизму поставлять десь в 3 роки, але дитина вже має порушення. Тобто якщо ми не впевнені аутизм це чи ні, можемо працювати із порушеннями мовлення чи харчування. Нам здається, що раннє втручання зайняло свою нішу і все дуже логічно. В ідеальному світі після народження дитини починається РВ, після чого інклюзивно-реабілітаційний центр (ІРЦ), дитячий садочок, інклюзивна освіта, школа. Далі, було б добре надавати професійну освіту і супроводжувати на робочому місці. Потрібні різні рівні підтримки, наприклад, проживання. Дорослі люди з інвалідністю не повинні проживати з батьками, вони можуть жити окремо із різним рівнем підтримки. Ми це бачили на навчаннях за кордоном”, — розповіла спікерка.
Із ростом дитини змінюється звичайний спосіб життя родини. Зараз, в умовах війни, багато сімей переміщені всередині країни та за її межі. У таких випадках послуга надається в онлайн-форматі.
Фундамент інклюзії
Інклюзія починається не в садку і школі, а з самого народження. Отримання послуги РВ з самого раннього віку дитини допомагає батькам швидше повірити в свої сили й усвідомити, що включення сім’ї та дитини в усі сфери життя суспільства — це закономірний процес. Чим раніше сім’я усвідомлює це, тим швидше та легше пройде процес адаптації і соціалізації. Незалежно від особливостей розвитку всі діти мають абсолютно рівні права.
“Філософія інклюзії в тому, що кожна людина включена до суспільства, яка б вона не була. Ми всі різні, а у когось діагноз, у когось характер чи потреби, але всі ми маємо права і потрібні суспільству. Тому не може інклюзія починатись в 4 роки чи в якийсь інший вік. Часто з народженням дитини із порушенням, сім’я виключається з суспільства, вони сидять вдома, розгублені, їм соромно, не знають як розмовляти з друзями чи з сім’єю щодо порушень дитини. І це не правильно”, — зазначила Оксана Кривоногова.
Фахівці працюють за конкретним планом дій. Після етапу знайомства та перших зустрічей, відповідно до питань та потреб родини, створюють індивідуальний план розвитку на 6 місяців. На цей період поставлено 10-15 цілей, за якими йдуть щотижневі зустрічі. При комунікації з батьками команда не тільки надає рекомендації, але й провокує аналізування проблеми. Завдяки відкритим питанням та підходу осмислення проведених та можливих дій стосовно дитини, батьки шукають нові підходи ніби самостійно.
“Більшість батьків все ж таки йдуть до інклюзивних груп у садочках. І у нас починається програма переходу. Десь півроку-рік ми готуємо сім’ю до виходу з послуги. Фахівець раннього втручання входить до команди супроводу, тому ми спілкуємось з вихователями обраного садочка, ділимось інформацією, надаємо власне заключення”, — поділилась експерт.
Звернутись можна самостійно, або з направлення педіатра/сімейного лікаря чи соціального працівника. В Одеській області послуга надається в семи установах в Одесі, Подільську, Овідіополі, Білгород-Дністровському та Красносільській ОТГ.
Популярний представник недорогої лінійки Poco заслужено відзначився хорошими відгуками в 2025 році. Незважаючи на ранній реліз цього року, телефон зберіг відмінне співвідношення ціни та якості.
Резюмуємо результати тестування Poco X7 з огляду GSMArena.
Дизайн і дисплей
Головною перевагою новинки експерти назвали конструкцію корпусу. Poco X7 вперше в серії отримав повноцінний захист від води і пилу за стандартом IP68 (у деяких регіонах заявлений навіть IP69), а також амортизуючу внутрішню структуру для захисту від падінь. Лицьова панель прикрита топовим склом Gorilla Glass Victus 2, що є рідкістю для цього цінового сегмента.
Дисплей Poco X7
Фото: gsmarena.com
Екран залишився сильною стороною бренду. Це 6,67-дюймова AMOLED-матриця з роздільною здатністю 1,5K (1220p), частотою оновлення 120 Гц і підтримкою Dolby Vision. В автоматичному режимі яскравість досягає 1111 ніт, забезпечуючи відмінну читабельність на сонці.
Продуктивність і камери
Смартфон побудований на базі 4-нанометрового чипсета MediaTek Dimensity 7300 Ultra. У тестах процесор продемонстрував чудову стабільність: навіть під час тривалих стрес-навантажень пристрій не перегрівався і не скидав тактову частоту. Продуктивності із запасом вистачає для плавної роботи інтерфейсу і більшості сучасних ігор, хоча графічна підсистема отримала лише незначний приріст порівняно з попередником.
Камери Poco X7
Фото: gsmarena.com
Основний модуль камери оновили до 50-мегапіксельного сенсора Sony IMX882 з оптичною стабілізацією. Денні знімки виходять якісними, з широким динамічним діапазоном, але часто страждають від надмірної програмної обробки і перенасичених кольорів. Головним розчаруванням став зум: 2-кратне наближення реалізовано гірше, ніж у торішньому Poco X6, втрачаючи деталізацію. Надширококутна камера на 8 Мп і макро-модуль на 2 Мп залишилися на базовому рівні. Відеозапис у 4K радує деталізацією, але електронна стабілізація погано справляється з тряскою при ходьбі.
Автономність і зарядка
Глобальна версія смартфона оснащена акумулятором ємністю 5110 мАг, який краще переносить низькі температури. Час автономної роботи експерти оцінили як середній: апарат добре тримає заряд в іграх і під час дзвінків, але швидко розряджається під час веб-серфінгу. Кроком назад стало зниження потужності зарядки до 45 Вт (проти 67 Вт у попередника). Тепер повне поповнення енергії займає 65 хвилин, що досить довго за сучасними мірками Xiaomi.
Комплект поставки Poco X7
Фото: gsmarena.com
Смартфон функціонує під управлінням ОС Android 14 з оболонкою HyperOS 1.
Що в підсумку? Poco X7 — збалансований і недорогий девайс, який має зовсім небагато реальних недоліків (здебільшого стосуються камери і стабілізації відео), працює спритно в повсякденних завданнях, непогано тримає батарею, має приємний дисплей.
- Ціна Poco X7 в Україні — від ~10 000 грн.
Раніше повідомлялося про потужні та недорогі смартфони 2025 року вартістю до 15 000 грн. Цього року телефони середнього класу пропонують характеристики, які ще недавно були долею флагманів. Потужні процесори, повноцінний вологозахист і екрани з рекордною яскравістю стали стандартом навіть для пристроїв із помірною ціною.
У середу, 24 грудня, Національний рейтинг Укрінформу «Книжковий інфобум-2025» оголосив переможців.
Про це повідомляє Укрінформ.
Книжкові експерти визначили переможців у чотирьох номінаціях: «Найкраща книга для дітей та юнацтва», «Найкраща поетична книга», «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн» та «Найкраща прозова книга».
Також у кожній із номінацій Національне українське інформаційне агентство визначило переможців у спеціальній відзнаці «Вибір Укрінформу».
За словами голови оргкомітету «Книжкового інфобуму» Любові Базів, у національному рейтингу брали участь книги українських авторів, що вийшли друком у 2025 році. Загалом до довгого списку увійшли: 27 прозових книг, 42 книги у жанрі публіцистики, нонфікшн, 30 книг для дітей та юнацтва і 19 книг поезії, надрукованих видавництвами Харкова, Києва, Одеси, Львова, Чернівців, Івано-Франківська, Тернополя, Житомира, Ужгорода та Бучі.
Переможцем у номінації «Найкраща прозова книга» стала книга «Гемінґвей нічого не знає» (Артур Дронь, Видавництво Старого Лева);
У номінації «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн» перемогла книга «Культурна колонізація. Cтрах, приниження та опір України в радянській імперії» (Радомир Мокрик, «Локальна історія»);
У номінації «Найкраща книга для дітей та юнацтва» – «Музиканти. Четвертий дарунок» (Володимир Аренєв, Видавництво Старого Лева);
У номінації «Найкраща поетична книга» – «Нічийний шафран» (Ярина Чорногуз, Meridian Czernowitz).
У спеціальній номінації «Найкраща прозова книга. Вибір Укрінформу» переможцем стала книга «Вівці цілі» (Євгенія Кузнєцова, Видавництво Старого Лева);
У номінації «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн. Вибір Укрінформу» – «Не народжені для війни» (Артем Чапай, Видавництво ХХІ);
У номінації «Найкраща книга для дітей та юнацтва. Вибір Укрінформу» – «Вершники дощу» (Катерина Штанко, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА);
У номінація «Найкраща поетична книга. Вибір Укрінформу» – «Путівник по урвищу і околицях» (Марина Пономаренко, Видавництво Старого Лева).
Як повідомляв Укрінформ, рейтинг «Книжковий інфобум» започатковано у 2025 році з метою популяризації української літератури.
Експертами Національного рейтингу Укрінформу «Книжковий інфобум-2025» стали: Ростислав Мельників, літературознавець, завідувач кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди; Ганна Улюра, літературознавиця, літературна критикиня; Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги; Тетяна Трофименко, літературознавиця, літературна критикиня, голова літературознавчої секції Харківського історико-філологічного товариства; Наталя Марченко, книгознавиця, літературна критикиня; Ірина Старовойт, літературознавиця, доцентка кафедри культурології Українського католицького університету; Ярослава Стріха, літературна оглядачка, докторка філософії Гарвардського університету; Радослава Кабачій, культурна менеджерка, експертка Українського інституту книги та Українського культурного фонду; Анастасія Герасимова, літературна оглядачка, арткритикиня; Вікторія Наріжна, культурна менеджерка, співзасновниця міжнародного книжкового фестивалю Book Space; Тетяна Пушнова, журналістка, медіаменеджерка; Ярина Скуратівська, журналістка, авторка проєкту «Правда чи міф»; Тетяна Власова, культурна менеджерка, засновниця всеукраїнського літературно-мистецький проєкт «ІншіВірші»; Тетяна Гонченко, книжкова блогерка, авторка телеграм-каналу «Непозбувний книгочитун».
Фото: Геннадій Мінченко, Укрінформ
Фото Укрінформу можна купити тут.
«Україна матиме можливість визначити пріоритети розподілу своєї частки коштів (отриманих від міжнародних партнерів – ред.) на території, що перебувають під контролем України. І це дуже важливий момент, на який ми витратили велику частину часу, – щоб було зазначено, що йдеться про території, які під контролем України. Тобто ми відновлюємо вільну територію нашої держави разом з нашими партнерами», – розповів Зеленський, характеризуючи проєкт базового документа між Україною, США, Росією та Європою про закінчення війни.
За його словами, у попередніх проєктах мирної угоди, яка сьогодні складається з 20 пунктів, а раніше містила 28, було інше бачення. «Зрозуміло, як це було раніше в перших драфтах старих документів», – сказав Президент.
Він зауважив, що нині у 8-му пункті узгодженого з американською стороною документа йдеться про міцний пакет глобального розвитку для України, який буде визначено в окремій угоді про інвестиції та майбутнє процвітання. Ця угода передбачатиме, зокрема, створення фонду розвитку України для інвестування у швидкозростаючі галузі, включаючи технології, центри обробки даних та сферу штучного інтелекту.
Передбачається також, що Сполучені Штати та американські компанії будуть співпрацювати з Україною і спільно інвестувати у відновлення, у розвиток модернізації і експлуатації газової інфраструктури України, яка включає її трубопроводи і сховища.
Крім того, будуть докладені спільні зусилля для реконструкції територій, постраждалих від війни, з метою відновлення реконструкції і модернізації міст і житлових районів.
Як повідомляв Укрінформ, Володимир Зеленський розкрив деталі 20 пунктів проєкту базового документа між Україною, США, Росією та Європою про закінчення війни.
Окрім цього проєкта, за словами Зеленського, опрацьовані й інші документи, необхідні для завершення війни. А саме – багатостороння рамка гарантій безпеки для України, це тристоронній документ – Україна, США і Європа. Є також рамка гарантій безпеки для України від США – це двосторонній документ. Крім того, Україна та США опрацювали документ щодо відновлення та економічного розвитку, який називається Дорожня карта процвітання України.
Фото: ОП
-
Одеса1 тиждень agoЗатори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою
-
Події1 тиждень agoУ Львові й Дніпрі закриваються книгарні «Ноти» і «Ніша»
-
Усі новини1 тиждень agoПохорон Степана Гіги — що сказав його друг на церемонії прощання
-
Усі новини1 тиждень agoІдеї чаю — що додати в напій, щоб він був ще смачнішим
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова чоловік – Еден Пассареллі їде до України
-
Війна4 дні agoРадіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське»
-
Усі новини1 тиждень agoексперти розповіли скільки радіації вони випромінюють
-
Усі новини1 тиждень agoКомпанія подарувала співробітникам смартфони, які їх розлютили: в чому справа (фото)