Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

Через документальні свідчення та мистецькі інсталяції виставка розповідає конкретні історії втрат культурної спадщини, пропонуючи поглянути на них не як на окремі наслідки війни, а як частину ширшої системи руйнування та привласнення української культури.

Виставка триватиме до 11 грудня у Просторі ідентичності та сенсів VEZHA у Будинку кіно на вулиці Саксаганського, 6. Вхід безкоштовний.

Протягом роботи виставки також проходитиме публічна програма, що включатиме показ документального фільму The Kyiv Independent про викрадення культурних цінностей із Херсона, дискусію про культурну спадщину тимчасово захопленого Маріуполя та кураторські екскурсії. 

Детальна програма і дати подій будуть оголошені на сторінках Музею викраденого мистецтва та партнерів.

Київський показ стане початком міжнародного представлення виставки в інших містах України та за кордоном.

«Мішень: культура. Привласнено. Знищено. Забуто?» – модульна документально-мистецька виставка Музею викраденого мистецтва (Museum of Stolen Art), що досліджує зв’язок між систематичним знищенням Росією музеїв, архівів, пам’яток і культурних інституцій та спробою держави-агресора заперечити окрему українську ідентичність і право України на власну історію. 

Постери, відеофрагменти з доказами, мультимедійні документальні блоки й інсталяції допоможуть відвідувачам розглянути підходи та інструменти Росії на окремих кейсах: від вивезення музейних колекцій під виглядом «евакуації», прицільних ракетних ударів по музеях чи пам’ятках до примусової русифікації інституцій і незаконних розкопок на тимчасово захоплених територіях. 

Виставка завершується інтерактивною зоною-розмовою: «Чи можливе повернення?» – простором для діалогу про реституцію, майбутнє культурної спадщини й відповідальність, яку ми можемо (або ні) на себе взяти.

Документально-мистецька виставка «Мішень: культура. Привласнено. Знищено. Забуто?» розроблена командою Музею викраденого мистецтва у співпраці з ГО «Цех експериментальної культури» за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна. 

Партнери показу в Києві: простір ідентичності VEZHA, Маріупольська міська військова адміністрація. Проєкт реалізується за підтримки Міністерства культури України. 

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури запустило спеціалізований онлайн-ресурс для захисту культурної спадщини в межах Гаазької конвенції – «Культура захисту».

Фото: скриншот з сайту museumofstolen.art

Про це повідомило Міністерство цифрової трансформації, передає Укрінформ.

«Щоб підтримати тих, хто щодня тримає зв’язок під обстрілами, разом з BRDO (Офісом ефективного регулювання – ред.) запускаємо конкурс у межах програми Connectivity Resilience Facility. До 50 провайдерів безкоштовно отримають комплекти телеком-обладнання, кабелю та джерел резервного живлення для ремонту й посилення енергостійкості мереж», – ідеться в повідомленні.

Кожен переможець відбору отримає один стандартизований набір, до якого входять: волоконно-оптичний кабель, натяжні затискачі, оптичні муфти для монтажу та термінового ремонту ліній. Також у наборі є резервні джерела живлення: бензиновий генератор і комплект акумуляторних батарей.

Комплекти є стандартизованими; змінювати їхнє наповнення чи отримати грошову компенсацію замість обладнання не можна.

Подати заявку можуть як юридичні особи, так і ФОПи, зареєстровані в Україні та включені до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг.

За умовами конкурсу, оператори мають працювати і використовувати отримане обладнання в одній із семи визначених областей: Донецькій, Харківській, Херсонській, Запорізькій, Сумській, Чернігівській або Дніпропетровській.

Головний фокус проєкту – на практичній допомозі мережам, які найбільше постраждали від бойових дій і забезпечують інтернетом людей та екстрені служби.

Під час оцінювання анкет враховуватимуть, зокрема, географію діяльності, технології, кількість абонентів, наявність документально підтверджених пошкоджень мереж унаслідок ворожих атак, а також обґрунтованість потреби в обладнанні та його важливість для місцевих громад.

Прийом заявок стартує 12 листопада і триватиме по 2 грудня 2026 року включно.

Як повідомлялось, уранці 26 вересня київський інтернет-провайдер Коло.ТБ вже втретє опинився під російським ударом.

Фото: Міністерство цифрової трансформації

Таку думку в коментарі Укрінформу висловила заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська на полях українсько-польського бізнес-форуму «Win-Win: Польща та Україна на спільному ринку ЄС».

«Історія – це спільне минуле, але в нас є спільне майбутнє. Це про те, як ми будемо економічно співпрацювати, як будемо разом оборонятися. Є історія, але ми повинні чітко відокремлювати, де минуле, а де сьогодення і куди ми далі йдемо», – наголосила Ковальська.

За її словами, історичними питаннями мають займатися історики, освітяни та представники гуманітарної сфери, тоді як завдання бізнесу й суспільства – розвивати економічні відносини та створювати спільні проєкти.

Водночас, на думку заступниці керівника ОП, загострення дискусій навколо історичних питань може стати своєрідним каталізатором для активізації співпраці в економіці та оборонній сфері, оскільки привертає додаткову увагу до всього комплексу українсько-польських відносин.

Коментуючи перспективи економічної співпраці, Ковальська зазначила, що війна змінює пріоритети та створює нові потреби українського ринку. Зокрема, одним із важливих напрямів залишається енергетика, оскільки російські атаки постійно завдають шкоди інфраструктурі. Водночас існують інші ніші, де Україна потребує польських товарів, технологій та інвестицій. Вона підкреслила, що для визначення найперспективніших напрямів необхідно досліджувати конкретні потреби України та можливості польського бізнесу. Позитивним чинником є також інтенсивний політичний діалог між Варшавою та Києвом, який створює передумови для розвитку економічних зв’язків.

Окремо заступниця керівника ОП приділила увагу оборонно-промисловій співпраці. На її думку, потенціал обох країн у цій сфері залишається значною мірою невикористаним.

«Це дуже молодий напрям співпраці, і ми ще не до кінця знайшли механізми його реалізації», – наголосила Ковальська, додавши, що така співпраця між сторонами буде напрацьована еволюційним шляхом.

За словами Ковальської, одним із головних викликів є відмінності у законодавстві та швидкості ухвалення рішень. Зокрема, українське регулювання у сфері приватного оборонного виробництва є гнучкішим, що дозволяє підприємствам швидше розвиватися та адаптуватися до потреб фронту. На її переконання, Київ і Варшава мають знайти механізми узгодження правил, які дадуть змогу підприємствам обох країн ефективніше співпрацювати.

Коментуючи нещодавнє створення Ради з питань співпраці з Польщею при Голові Верховної Ради України, Ковальська висловила думку, що цей орган «намагатиметься згладжувати гострі кути» в українсько-польських відносинах.

Ще одним перспективним напрямом вона назвала співпрацю університетів та освітніх установ. За її словами, українські технічні університети розвивають лабораторії та освітні програми у взаємодії з оборонними підприємствами. Україна має унікальну інженерну експертизу, зокрема у сфері безпілотних систем і військових технологій, якою може ділитися з міжнародними партнерами.

Ковальська висловила переконання, що після завершення війни Україна може стати важливим міжнародним освітнім центром у сфері військових технологій, а польські фахівці та студенти будуть серед тих, хто зацікавиться таким досвідом.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародна виставка-конференція ReBuild Ukraine проходила у Варшаві 12-13 листопада. Захід об’єднав понад 7500 учасників та 800 експонентів із 33 країн, а також представників більш як 150 українських громад. У межах виставки відбулися міжнародні конференції, ділові зустрічі та презентації інвестиційних проєктів українських громад.

Керівник Офісу Президента Кирило Буданов у відеозверненні до учасників українсько-польського бізнес-форуму «Win-Win: Польща та Україна на спільному ринку ЄС» заявив, що одним з фундаментів стратегічного партнерства України й Польщі має стати оборонно-промислова співпраця, яка дозволить бізнесу обох країн отримувати вигоду.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час конференції ЄС та України з питань інвестицій у межах ReBuild Ukraine оголосила про запуск чотирьох інвестиційних програм для нашої країни загальним обсягом 376 млн євро.

Фото надане ОП