Бачити людину в кожній дитині: послуга раннього втручання в Одеській області

Published

3 роки ago

19.04.2023

Порушення розвитку у дітей — не є і не має бути перешкодою у отриманні послуг, навчання, радощів і всіх відчуттів, які даються життям. Суспільство твердо, б’ючись лобами, крокує до такого світу, де у кожного будуть однакові можливості і один із перших етапів — раннє втручання — спеціально організована система психологічної, соціальної, медичної і педагогічної допомоги сім’ям, які виховують дітей від народження до чотирьох років із порушеннями розвитку або ризиком їх появи, спрямованої на розвиток дитини і нормалізації життя її родини.

“Дайджест Одеси” дізнався, що в Одесі та області надають послугу раннього втручання. Більше про це розповіла нам Оксана Кривоногова, національна тренерка з раннього втручання та керівниця Одеського обласного методичного центру РВ.

Модель допомоги для дитини та батьків

В основі РВ полягає біо-психо-соціальна модель, яка враховує стан здоров’я, але спираючись на можливості, сильні сторони й інтереси дитини, зосереджена на її самостійності і щоденній активній участі в житті своєї родини, суспільства. У фокусі послуги знаходиться не тільки розвиток дитини, але і підтримка батьків, підвищення якості життя сім’ї в цілому.

Як розповідає тренерка, послуга в одеському регіоні надається вже понад 14 років, проте очікування батьків можуть бути різні. Вони точно не отримують якісь окремі від дитини процедури, бо команда спрямовує свої зусилля на батьків, підтримку та підвищення їхньої компетенції стосовно розвитку дитини. Серед принципів раннього втручання, насамперед сімейноцентрованість, бо цілі ставлять для родини. Це пов’язано, як зі щоденними активностями, тобто організація процесів одягання, купання, прогулянки, гри з дитиною, а ще інформування та сприяння покращенню емоційного стану батьків. Це довгостроковий супровід командою фахівців у природному середовищі. Ось цей аспект важливий, бо труднощі у дітей виникають у різних справах і місцях. Тому фахівці працюють з малюком і його оточенням не тільки традиційно у центрі, а й удома, на вулиці, в магазині, дитячому садку тощо. Іноді звичайні справи стають для батьків справжнім випробуванням: нагодувати, викупати, погуляти на вулиці, сходити в магазин або гості.

“Започаткувавши цю послугу, ми працювали, традиційно – у центрі. Але вже до ковіду, мали майже 100% домашніх візитів. Працювати вдома у рази краще, бо якби чудово не зробили центр, він не відповідатиме природному середовищу дитини, немає конкретного стільчика, тарілки чи подушки. А ще дитині може просто не подобатись в центрі, а якщо і подобається, то вдома такого немає. Ми з батьками про це розмовляємо, але не всі згодні на домашні візити, бо це не звично. З початком карантину ми продовжили працювати просто в онлайн-форматі. Тому зараз впевнено скажу, що найефективніше працювати у форматі домашніх візитів”, — додала Оксана.

Як повідомляє Міністерство соціальної політики, 70% дітей з сімей, охоплених раннім втручанням, успішно соціалізуються.

Цільова аудиторія послуги

У послугу РВ сім’ї приходять настільки рано, наскільки це можливо, тому що перші 1000 днів життя малюка — найважливіші. Саме в цей період швидкість формування нових нейронних зв’язків найвища. Нейропластичність мозку дає шанс нашим дітям мінімізувати порушення.

РВ триває до чотирьох років. Отримати цю послугу можуть сім’ї та діти:

Яким встановлено діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
У яких визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів.
Які мають ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою; діти з сімей, які отримали будь-який травматичний досвід.
Батьки, яких мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.

“У світі впроваджують раннє втручання, як до 4, так і до 6 років, бо по-різному працюють державні системи. Наприклад, у нас всі діти за законом можуть йти до садочка, незалежно від порушень у період від 2 до 4 років. Проте дитина не починає розвиватись 16 чи 18 місяців, а з народження. І якщо навіть немає діагнозу і лікарі спостерігають, розвиток йде, то на що чекати? Діагноз розладу спектра аутизму поставлять десь в 3 роки, але дитина вже має порушення. Тобто якщо ми не впевнені аутизм це чи ні, можемо працювати із порушеннями мовлення чи харчування. Нам здається, що раннє втручання зайняло свою нішу і все дуже логічно. В ідеальному світі після народження дитини починається РВ, після чого інклюзивно-реабілітаційний центр (ІРЦ), дитячий садочок, інклюзивна освіта, школа. Далі, було б добре надавати професійну освіту і супроводжувати на робочому місці. Потрібні різні рівні підтримки, наприклад, проживання. Дорослі люди з інвалідністю не повинні проживати з батьками, вони можуть жити окремо із різним рівнем підтримки. Ми це бачили на навчаннях за кордоном”, — розповіла спікерка.

Із ростом дитини змінюється звичайний спосіб життя родини. Зараз, в умовах війни, багато сімей переміщені всередині країни та за її межі. У таких випадках послуга надається в онлайн-форматі.

Фундамент інклюзії

Інклюзія починається не в садку і школі, а з самого народження. Отримання послуги РВ з самого раннього віку дитини допомагає батькам швидше повірити в свої сили й усвідомити, що включення сім’ї та дитини в усі сфери життя суспільства — це закономірний процес. Чим раніше сім’я усвідомлює це, тим швидше та легше пройде процес адаптації і соціалізації. Незалежно від особливостей розвитку всі діти мають абсолютно рівні права.

“Філософія інклюзії в тому, що кожна людина включена до суспільства, яка б вона не була. Ми всі різні, а у когось діагноз, у когось характер чи потреби, але всі ми маємо права і потрібні суспільству. Тому не може інклюзія починатись в 4 роки чи в якийсь інший вік. Часто з народженням дитини із порушенням, сім’я виключається з суспільства, вони сидять вдома, розгублені, їм соромно, не знають як розмовляти з друзями чи з сім’єю щодо порушень дитини. І це не правильно”, — зазначила Оксана Кривоногова.

Фахівці працюють за конкретним планом дій. Після етапу знайомства та перших зустрічей, відповідно до питань та потреб родини, створюють індивідуальний план розвитку на 6 місяців. На цей період поставлено 10-15 цілей, за якими йдуть щотижневі зустрічі. При комунікації з батьками команда не тільки надає рекомендації, але й провокує аналізування проблеми. Завдяки відкритим питанням та підходу осмислення проведених та можливих дій стосовно дитини, батьки шукають нові підходи ніби самостійно.

“Більшість батьків все ж таки йдуть до інклюзивних груп у садочках. І у нас починається програма переходу. Десь півроку-рік ми готуємо сім’ю до виходу з послуги. Фахівець раннього втручання входить до команди супроводу, тому ми спілкуємось з вихователями обраного садочка, ділимось інформацією, надаємо власне заключення”, — поділилась експерт.

Звернутись можна самостійно, або з направлення педіатра/сімейного лікаря чи соціального працівника. В Одеській області послуга надається в семи установах в Одесі, Подільську, Овідіополі, Білгород-Дністровському та Красносільській ОТГ.

Одеса

Відключення електроенергії 27 січня: актуальні графіки та ситуація в Одеській області

Published

2 години ago

01.02.2026

Головний з новин

Нічна вулиця Одеси. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

У вівторок, 27 січня, по всій Україні введуть погодинні графіки відключень електроенергії та обмеження її споживання. Одна з найважчих ситуацій спостерігається в Одеській області. Через пошкодження електромереж, особливо в Одесі, енергетики вимушені проводити аварійні вимкнення світла. В районах із стабільнішим технічним станом мереж електропостачання відбуватиметься згідно з офіційними графіками.

Про це повідомили на офіційному сайті Укренерго.

Читайте також:

Аварійні відключення світла

В Одеській області продовжуються аварійні відключення електроенергії, що спричинено технічними несправностями в електромережах. Хоча в окремих громадах вже запроваджено планові графіки відключень, їх повний запуск по всьому регіону наразі неможливий через складність ситуації. Енергетичні служби наполегливо радять мешканцям відповідально ставитися до використання електроприладів та максимально знижувати навантаження на електромережу. Для контролю поточного стану постачання та перевірки, чи ваше житло входить до певної групи відключень, можна скористатися інформацією на офіційному сайті оператора системи розподілу або звернутися до спеціального чат-боту.

Графіки відключення світла в Одесі

В Одесі планові відключення електроенергії наразі не застосовуються. Місто функціонує в режимі стабілізаційних вимкнень, які регулюються залежно від стану енергосистеми в реальному часі. Енергетики безперервно працюють над відновленням пошкоджених мереж, щоб якнайшвидше повернути мешканцям стабільне електропостачання. За відсутності нових аварій найближчим часом планується відновлення чітких погодинних графіків відключень.

Як дізнатися час відновлення електроенергії

Дізнатися, коли з’явиться світло, можна кількома способами:

сайту ДТЕК Одеські електромережі (розділ “Відсутня електроенергія?”);
чат-бота у Telegram;
приватних повідомлень у Facebook;
подати заявку на сайті ДТЕК.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, що під час російського обстрілу на Миколаївщині постраждав енергетик. Також ми писали про те, чи може РФ повністю знеструмити Київ.

Джерело

Війна

Удар по Запоріжжю – постраждав пологовий будинок, фото

Published

2 години ago

01.02.2026

Головний з новин

У неділю вдень, 1 лютого, представники збройних сил РФ завдали удар по Запоріжжю. Окупанти влучили у медичний заклад.

Росіяни атакували пологовий будинок у Запоріжжі. Про це повідомив глава ОВА Іван Федоров.

За його інформацією, кількість постраждалих збільшується й наразі вже становить шестеро людей.

Усім надається необхідна допомога, наголосив посадовець. За його інформацією, серед потерпілих були дві жінки, які прийшли на огляд.

Потерпілі внаслідок удару

Секретар міської ради Регіна Харченко повідомила, що навколо епіцентру удару відкриті усі “Пункти незламності”, які готові приймати постраждалих.

Також Іван Федоров опублікував декілька світлин з наслідками удару по будівлі медичного закладу.

У ДСНС згодом уточнили, що після ударів виникла пожежа у приймальні гінекологічного відділення на 2 поверсі.

Перед вибухом керівник ОВА попереджав про ворожий БпЛА ударного типу, який летів в напрямку Вознесенівського району Запоріжжя.

Наразі росіяни продовжують атакувати місто.

карта тривог 1 лютого — Карта тривог

Фото: скріншот

У військовій адміністрації тим часом сповістили про загрозу застосування керованих авіаційних бомб, загрозу ударів балістичними ракетами та атаку ударних безпілотників.

Нагадаємо, у ніч на 26 січня російські війська здійснили масовану атаку безпілотниками по Запоріжжю та району. Внаслідок ударів зафіксовано пожежі й руйнування житлової забудови.

Фокус писав, що Запоріжжя потерпає від ударів дронів-камікадзе “Шахед”, безпілотників “Молния” та FPV-дронів, але готується лінія оборони, яка захистить містян, заявила військова адміністрація. Тим часом росіяни запевняють, що дістались начебто за 12 км до околиць обласного центру, а військові попереджають про наближення ударів ствольної артилерії.

Джерело

Події

Музей Івана Марчука: між війною і майбутнім

Published

2 години ago

01.02.2026

Головний з новин

Іван Марчук – митець, чия творчість є важливою частиною української культури.

У 2021 році Президент України Володимир Зеленський доручив створити музейно-культурний центр Івана Марчука, після чого розпочалася реальна підготовча робота. Повномасштабна війна суттєво змінила темпи й формат реалізації цього задуму, але не зупинила його.

Робота над музеєм у часи повномасштабної війни

Робота над створенням музею Івана Марчука розпочалася у 2021. Працювали над формуванням концепції, аналізом можливих форматів майбутньої інституції та опрацюванням кількох потенційних локацій. Паралельно почалася підготовча робота.

Повномасштабне російське вторгнення у 2022 році кардинально змінило контекст. Пріоритети держави зосередилися на захисті людей, порятунку культурної спадщини від знищення та пограбування. Значна частина ресурсів і зусиль була спрямована на евакуацію музейних колекцій, захист пам’яток, фіксацію руйнувань, екстрене відновлення об’єктів культури, підтримку інституцій і фахівців, які працювали в умовах постійної небезпеки.

Водночас, навіть у цих умовах робота над проєктом музею Івана Марчука не зупинилась. Змінився темп і фокус, але процес тривав. Велась системна підготовка: оформлення правових рішень, опрацювання документації, управлінські та організаційні кроки, які створюють основу для подальшої реалізації проєкту після війни.

Також держава послідовно працювала над тим, щоб творчість Івана Марчука не зникла з культурного простору. Постійно відбувалися виставкові проєкти, презентації, забезпечена постійна присутність мистецького доробку художника у публічному просторі.

Іван Марчук

Готуємо до запуску альтернативний формат

Паралельно з підготовкою повноцінного музею ми запускаємо альтернативний формат присутності творчості Івана Марчука в публічному просторі. Цього року у центрі Києва відкриваємо експозицію його робіт – постійну виставку.

Локацію визначено, триває підготовка простору з урахуванням музейних вимог і реалій воєнного часу. Важливо, що це не буде тимчасова подія чи сезонна виставка. Плануємо стабільний формат, який дозволить системно представляти творчість художника, працювати з освітніми програмами та міжнародною аудиторією.

Це свідоме рішення – не чекати «ідеального моменту», а діяти в межах можливого вже зараз. Альтернативний формат дозволить зберегти присутність Івана Марчука в культурному просторі, підтримати інтерес до його творчості та забезпечити безперервність роботи зі спадщиною митця, попри всі обмеження воєнного часу. Водночас цей крок не скасовує мету створення повноцінного музею. Він є проміжним, але важливим етапом.

Про кошти й плани

Створення повноцінного музею Івана Марчука – масштабний інфраструктурний проєкт. І це вже не тільки пошук локації, а й її підготовка, враховуючи всі виклики війни та сучасного світу. Йдеться про спеціальні умови зберігання та експонування творів мистецтва, системи кліматичного контролю, охорони, протипожежної безпеки, а також повноцінні безпекові рішення, включно з укриттям для відвідувачів і персоналу. Реалізація такого проєкту потребує значного та стабільного фінансування, багаторічного планування і чітких гарантій безпеки, що майже неможливо забезпечити в умовах постійних атак, вимкнення світла та підступів ворога.

Усі благодійні кошти, зібрані на створення музею Івана Марчука, збережені у повному обсязі. Це приблизно 2,7 млн гривень. Важливо чітко зафіксувати: ці кошти не витрачаються. Вони збережені і чекатимуть моменту, коли країна зможе повернутися до реалізації великих культурних інфраструктурних проєктів після завершення війни.

Тимчасовий формат експозиції, який плануємо відкрити цього року, є окремим і самостійним кроком. Він не замінює повноцінний музей і не скасовує стратегічної мети його створення. Водночас, цей формат не потребує використання зібраних благодійних коштів і реалізується в межах інших управлінських та фінансових рішень.

Далі — після перемоги

І держава, і всі залучені партнери мають чіткий намір реалізувати створення повноцінного музею Івана Марчука. Це стратегічне рішення. Воно залишається частиною довгострокового бачення розвитку української культурної сфери.

Водночас, план формується з урахуванням реалій повномасштабної війни. Наше поточне завдання – зберегти мистецьку спадщину Івана Марчука, забезпечити її постійну присутність у культурному просторі. Паралельно ми вже готуємося до масштабного проєкту: формуємо основу, напрацьовуємо рішення, зберігаємо ресурси. Саме це дозволить після перемоги не починати з нуля, а перейти до реалізації музею з уже закладеним фундаментом.