Аквапарк Formosa Fun Coast продовжує змінюватися — водні гірки руйнуються, басейни осушені й зарослі бур’янами, а ворота щільно зачинені, щоб не пустити цікавих дослідників, пише видання Mirror.

До свого закриття цей парк розваг був одним з найвідвідуваніших місць серед тайванців. Тоді він приймав сотні тисяч людей щодня, однак 27 червня 2015 року сталася трагедія, яка і визначила подальшу долю місця відпочинку.

В той день в парку проводили “вечірку з кольоровим порошком”, під час якої персонал розпилював яскраві хмари кольорового кукурудзяного крохмалю над натовпом. Для підтримання веселкових хмар у повітрі використовували повітродувки та балони зі стисненим газом, поки гучно лунала музика.

Однак біля 20:30 святкування перетворилось на жах. Раптовий спалах вогню запалив частинки порошку, створивши величезну вогняну кулю, яка охопила сцену й блискавично поширилась по землі, де скупчувалися люди. У натовпі почалася величезна паніка, яка й призвела до численних жертв.

За офіційними даними, від наслідків пожежі 15 людей загинули, 498 отримали поранення й отримали важкі опіки різної складності. Слідчі встановили, що під час події було використано близько трьох тонн порошку, який під час розпилення разом з повітрям створив вибухонебезпечну суміш, яка і загорілася від сценічних ліхтарів.

Ця трагедія стала однією з наймасовіших у Тайвані, і стала фактичним кінцем Formosa Fun Coast, який було закрито через кілька місяців. Організатор заходу Лу Чунг-Чі був визнаний винним у недбалості та у квітні 2016 року засуджений до 4 років і 10 місяців ув’язнення.

10 років потому блогер Джош вдалося проникнути до покинутого парку попри величезну охорону. За словами дослідника, хоч територію охороняють ретельно, але розмір парку робить його майже неможливим для повної охорони — тому дослідники все одно час від часу проникають усередину

З його слів, колись яскравий аквапарк “гниє й розпадається”. Зарості обвивають розсипані гірки, зі стін забутих атракціонів лущиться фарба. Чоловіку вдалося знайти купу викинутих меблів, “кладовище столів”, і навіть з’їхав із деяких гігантських гірок — хоча зізнався, що були й ті, на яких він не ризикнув “випробовувати долю”.

Раніше стало відомо, якою була доля іншого покинутого парку розваг, який закрився через трагічну подію. Парк розваг Оушн Біч (Ocean Beach) протягом кількох десятиліть був одним з найпопулярніших місць серед британців.

Згодом у мережі показали найкращий водний атракціон у світі. Відвідувачам парку розваг Вальгалла у Великій Британії доведеться замінити весь одяг після катання на атракціоні.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, на початку заходу для гостей провели екскурсію театром, зокрема показали звукорежисерський пульт, місце роботи освітлювача, кабіну режисера, в якій він перебуває під час вистави, місце зберігання декорацій.

Потім актори Майя Струннікова, В’ячеслав Гіндін та Антон Гусак зіграли уривок з вистави “Психи”, цьогорічної прем’єри “Березолю”. Завершився захід міні-аукціоном, серед лотів були: худі “Квартира 64”, присвячене Лесю Курбасу, поетичний щоденник Сергія Жадана з ілюстраціями Гамлета Зіньківського (книга з авторськими підписами), квитки на виставу, що пройде у вже облаштованому укритті.

У Харкові відбувся благодійний вечір «Весь світ — театр» / Фото: В’ячеслав Мадієвський, Укрінформ

Збір та заходи на його підтримку організовує громадська організація “Платформа розвитку міста”. Через загрозу російських обстрілів колектив театру не може грати вистави на головній сцені своєї будівлі та щомісяця витрачає 150-200 тисяч гривень на оренду інших приміщень-укриттів.

“Ми започаткували ініціативу “Inside Шевченко”. Завдяки повноцінній сцені ми не лише створимо безпечний простір для вистав, але й дамо можливість харків’янам знову відчути магію цього театру. Цей вечір не лише про культуру, він – про силу спільноти”, – зазначив керівник ГО Нікіта Певний.

У приміщенні-укритті, де обладнають залу, раніше був гардероб. Використати у ньому звукове та освітлювальне обладнання з головної сцени неможливо – багато що просто вбудоване у стіни. Тож, окрім подіумів для підняття глядацької зали, стільців та тканини для стін і куліс, потрібні прилади – мікшерський пульт, акустична система, прожектори. Загальний бюджет – 400 тисяч гривень.

Директорка театру Маргарита Сакаян подякувала всім присутнім за увагу та підтримку.

“У нас є мета – побудувати тут сцену. Засновник нашого театру Лесь Курбас казав, що театр – це не лише сцена, а й життя. Перефразовуючи слова великого майстра, можна додати, що без сцени театру немає. Сам Лесь Курбас довів це, виходячи на сцену босоніж, щоб відчувати її енергію та зливатися з нею в одне ціле. Сцена для нього була священною. Ви дуже розумієте, чому вона нам так потрібна. Тому що театр повинен підтримувати своїх глядачів, громадян, жителів міста. Вони дзвонять і запитують, коли ж буде працювати сцена у нашій будівлі. І ми дуже сподіваємося, що за вашої підтримки дуже скоро будемо тут працювати”, – сказала Сакаян.

Головний режисер Степан Пасічник у коментарі Укрінформу зауважив, що для харківських театрів продовжує діяти заборона на роботу без бомбосховищ.

“Театральний бум у Києві та Львові – мають змогу працювати. У нас умови навіть не такі, як в інших прифронтових, прикордонних містах. Ми зараз працюємо менше ніж на дві третини зарплатні, не з одним вихідним на тиждень, а з трьома. Тому що театр – фінансово не забезпечене підприємство. Щоби не сказати зайвого, бо це все тяглося три роки, я дійсно вдячний за ініціативу громадській організації, бо в це приміщення треба вкластися. Зал не призначений для вистав, тож треба забезпечити підйоми – щоб глядачам видно було з усіх рядів. І найголовніше – обладнання, світло, звук. Треба затягнути (спеціальною тканиною – ред.) цей великий простір – з точки зору поглинання звуку, бо там камінь, і звук резонує”, – розповідає Пасічник.

За його словами, приміщення вмістить 80-100 глядачів.

“Звісно, це не 400 і не 500. Але оскільки театр сплачує оренду за кожну локацію, плюс логістика – привезти декорації, костюми, потім забрати. Крім того, в орендованих приміщеннях ми не можемо обирати зручні та потрібні нам дати. Але я дуже дякую за три роки співпраці “Art-Area ДК”, – зазначив головний режисер.

Окрім вимог безпеки, “Березіль” намагається адаптуватися і до інших вимушених обставин – бракує молодих артистів-чоловіків.

“Можливість бронювання з’явилася зовсім недавно – завдяки спільноті театральній. Відбувся такий флешмоб, до якого долучилися відомі театральні діячі. Скажу так: молодих акторів-хлопців, які тягнуть увесь репертуар, у нас на сьогодні лише двоє, акторів середнього покоління, це 40+ – один. Тобто труппа не відбудована. Мають у театрі бути певні покоління, які передають ролі, а ми маємо ось такий віковий дисбаланс”, – розповів Пасічник.

Він додав, що від початку його роботи у театрі “Березіль” проходить найскладніші часи, мова саме про виживання, оскільки під час повномасштабного вторгнення ситуація з фінансуванням значно погіршилася.

“Скільки я себе пам’ятаю – а я в театрі з 1985 року, це питання (фінансового забезпечення – ред.) постійно йшло вниз. Просто ми думали, коли ж буде дно?” – зазначив Пасічник.

Збір на облаштування сцени в укритті триває. Долучитися на нього можна на краудфандинговій платформі.

Як повідомлялося, у січні харківські театри, які фінансуються з обласного бюджету, повідомили, що знову мають зарплатні заборгованості та накопичені борги за комунальні послуги.

На початку лютого Харківська міська рада звільнила від сплати комунальних послуг, які надають міські КП, на період з 1 січня 2024 року до 15 квітня 2025 року шість закладів культури, хоча вони не підпорядковуються Харкову.

У березні 2021 року працівники харківських театрів вийшли на пікет під облдержадміністрацію, вимагаючи належного фінансування, аби не виникала заборгованість із зарплати. Акція пройшла під гаслом “Де мої 16 тищ – тидищ”. Приводом до неї стали слова тодішньої голови ОДА Айни Тимчук, що середня зарплата в театрах становить 16,5 тис. грн. Це викликало обурення театральної спільноти, бо цифра перевершила реальну у кілька разів.

Як передає Укрінформ, про це віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомив у Фейсбуці.

“Київська область. Разом із командою Мінрозвитку, Агентством відновлення, Київською ОВА та місцевою владою працюємо в регіоні, де активно триває відбудова. Тут з початку повномасштабного вторгнення пошкоджено понад 30 тисяч об’єктів – 25 тисяч приватних осель, 2 тисячі багатоквартирних будинків, сотні закладів освіти, медицини, критичної інфраструктури”, – зазначив Кулеба.

Він поінформував, що “вже відновлені понад 23 тисячі обʼєктів – 75% відбудованого від усіх руйнувань. Це житло, школи, лікарні, інфраструктура”, і зауважив, що “робота йде системно”.

За словами Кулеби, ще понад 15,5 тисячі родин на Київщині вже отримали компенсації за державною програмою єВідновлення за пошкоджене житло, ще 3,5 тисячі родин – за зруйноване. Загальна сума виплат становить понад 10 мільярдів гривень.

Кулеба наголосив, що “окремий фокус сьогодні – Бородянка. Нарешті в селищі, яке одне з найбільш зруйнованих на Київщині, триває відбудова”.

Вже зараз, за його словами, Бородянка відновлена на 72%. Від початку повномасштабного вторгнення там зруйновані або пошкоджені 825 об’єктів. На сьогодні відновлені майже 600 обʼєктів.

Кулеба поінформував, що паралельно створюються публічні простори, відновлюються об’єкти соціального захисту, облаштовуються безбар’єрні маршрути.

“Також діє тимчасовий Активний парк, працює центр реабілітації, ліцей, ЦНАП. Бородянка оживає”, – зазначив Кулеба.

За його словами, в області триває відновлення логістичних маршрутів, зокрема і мостів. Це важливо для того, підкреслив Кулеба, щоб люди не стояли в заторах, щоб було нормальне сполучення між громадами, щоб швидко і безпечно доїжджати до роботи, лікарні, школи, а також для економічної стійкості регіону.

Кулеба констатував, що після російського вторгнення на Київщині пошкоджені 29 мостів і штучних споруд. Він поінформував, що “дев’ять уже відновлені, ще сім у роботі цього року”, і додав: “За пʼять місяців зроблена величезна робота”.

“Окремий приклад – відбудова мосту через канал у Вишгороді на дорозі Р-69 Київ – Вишгород – Десна – Чернігів. Роботи вже виконані на понад 20%, доставлено металоконструкції з Великобританії, збудовано технологічний острів, триває монтаж опор і плити”, – зазначив Кулеба.

Він подякував міжнародним партнерам, які підтримали цей проєкт.

Кулеба зазначив: “Київщина демонструє, що відбудова – це конкретна робота, яку виконуємо щодня”.

Як повідомляв Укрінформ, тимчасова переправа у Лебедівці Вишгородського району Київської області запрацює для водіїв наприкінці липня.