Connect with us

Бачити людину в кожній дитині: послуга раннього втручання в Одеській області

Published

on

Порушення розвитку у дітей — не є і не має бути перешкодою у отриманні послуг, навчання, радощів і всіх відчуттів, які даються життям. Суспільство твердо, б’ючись лобами, крокує до такого світу, де у кожного будуть однакові можливості і один із перших етапів — раннє втручання — спеціально організована система психологічної, соціальної, медичної і педагогічної допомоги сім’ям, які виховують дітей від народження до чотирьох років із порушеннями розвитку або ризиком їх появи, спрямованої на розвиток дитини і нормалізації життя її родини.

“Дайджест Одеси” дізнався, що в Одесі та області надають послугу раннього втручання. Більше про це розповіла нам Оксана Кривоногова, національна тренерка з раннього втручання та керівниця Одеського обласного методичного центру РВ.

Модель допомоги для дитини та батьків

В основі РВ полягає біо-психо-соціальна модель, яка враховує стан здоров’я, але спираючись на можливості, сильні сторони й інтереси дитини, зосереджена на її самостійності і щоденній активній участі в житті своєї родини, суспільства. У фокусі послуги знаходиться не тільки розвиток дитини, але і підтримка батьків, підвищення якості життя сім’ї в цілому.

Як розповідає тренерка, послуга в одеському регіоні надається вже понад 14 років, проте очікування батьків можуть бути різні. Вони точно не отримують якісь окремі від дитини процедури, бо команда спрямовує свої зусилля на батьків, підтримку та підвищення їхньої компетенції стосовно розвитку дитини. Серед принципів раннього втручання, насамперед сімейноцентрованість, бо цілі ставлять для родини. Це пов’язано, як зі щоденними активностями, тобто організація процесів одягання, купання, прогулянки, гри з дитиною, а ще інформування та сприяння покращенню емоційного стану батьків.  Це довгостроковий супровід командою фахівців у природному середовищі. Ось цей аспект важливий, бо труднощі у дітей виникають у різних справах і місцях. Тому фахівці працюють з малюком і його оточенням не тільки традиційно у центрі, а й удома, на вулиці, в магазині, дитячому садку тощо. Іноді звичайні справи стають для батьків справжнім випробуванням: нагодувати, викупати, погуляти на вулиці, сходити в магазин або гості. 

“Започаткувавши цю послугу, ми працювали, традиційно – у центрі. Але вже до ковіду, мали майже 100% домашніх візитів. Працювати вдома у рази краще, бо якби чудово не зробили центр, він не відповідатиме природному середовищу дитини, немає конкретного стільчика, тарілки чи подушки. А ще дитині може просто не подобатись в центрі, а якщо і подобається, то вдома такого немає. Ми з батьками про це розмовляємо, але не всі згодні на домашні візити, бо це не звично. З початком карантину ми продовжили працювати просто в онлайн-форматі. Тому зараз впевнено скажу, що найефективніше працювати у форматі домашніх візитів”, — додала Оксана.

Як повідомляє Міністерство соціальної політики, 70% дітей з сімей, охоплених раннім втручанням, успішно соціалізуються.

Цільова аудиторія послуги

У послугу РВ сім’ї приходять настільки рано, наскільки це можливо, тому що перші 1000 днів життя малюка — найважливіші. Саме в цей період швидкість формування нових нейронних зв’язків найвища. Нейропластичність мозку дає шанс нашим дітям мінімізувати порушення. 

РВ триває до чотирьох років. Отримати цю послугу можуть сім’ї та діти:

  • Яким встановлено діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
  • У яких визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів. 
  • Які мають ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою; діти з сімей, які отримали будь-який травматичний досвід.
  • Батьки, яких мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.

“У світі впроваджують раннє втручання, як до 4, так і до 6 років, бо по-різному працюють державні системи. Наприклад, у нас всі діти за законом можуть йти до садочка, незалежно від порушень у період від 2 до 4 років. Проте дитина не починає розвиватись 16 чи 18 місяців, а з народження. І якщо навіть немає діагнозу і лікарі спостерігають, розвиток йде, то на що чекати? Діагноз розладу спектра аутизму поставлять десь в 3 роки, але дитина вже має порушення. Тобто якщо ми не впевнені аутизм це чи ні, можемо працювати із порушеннями мовлення чи харчування. Нам здається, що раннє втручання зайняло свою нішу і все дуже логічно. В ідеальному світі після народження дитини починається РВ, після чого інклюзивно-реабілітаційний центр (ІРЦ), дитячий садочок, інклюзивна освіта, школа. Далі, було б добре надавати професійну освіту і супроводжувати на робочому місці. Потрібні різні рівні підтримки, наприклад, проживання. Дорослі люди з інвалідністю не повинні проживати з батьками, вони можуть жити окремо із різним рівнем підтримки. Ми це бачили на навчаннях за кордоном”, — розповіла спікерка.  

Із ростом дитини змінюється звичайний спосіб життя родини. Зараз, в умовах війни, багато сімей переміщені всередині країни та за її межі. У таких випадках послуга надається в онлайн-форматі. 

Фундамент інклюзії

Інклюзія починається не в садку і школі, а з самого народження. Отримання послуги РВ з самого раннього віку дитини допомагає батькам швидше повірити в свої сили й усвідомити, що включення сім’ї та дитини в усі сфери життя суспільства — це закономірний процес. Чим раніше сім’я усвідомлює це, тим швидше та легше пройде процес адаптації і соціалізації. Незалежно від особливостей розвитку всі діти мають абсолютно рівні права.

“Філософія інклюзії в тому, що кожна людина включена до суспільства, яка б вона не була. Ми всі різні, а у когось діагноз, у когось характер чи потреби, але всі ми маємо права і потрібні суспільству. Тому не може інклюзія починатись в 4 роки чи в якийсь інший вік. Часто з народженням дитини із порушенням, сім’я виключається з суспільства, вони сидять вдома, розгублені, їм соромно, не знають як розмовляти з друзями чи з сім’єю щодо порушень дитини. І це не правильно”, — зазначила Оксана Кривоногова. 

Фахівці працюють за конкретним планом дій. Після етапу знайомства та перших зустрічей, відповідно до питань та потреб родини, створюють індивідуальний план розвитку на 6 місяців. На цей період поставлено 10-15 цілей, за якими йдуть щотижневі зустрічі. При комунікації з батьками команда не тільки надає рекомендації, але й провокує аналізування проблеми. Завдяки відкритим питанням та підходу осмислення проведених та можливих дій стосовно дитини, батьки шукають нові підходи ніби самостійно. 

“Більшість батьків все ж таки йдуть до інклюзивних груп у садочках. І у нас починається програма переходу. Десь півроку-рік ми готуємо сім’ю до виходу з послуги. Фахівець раннього втручання входить до команди супроводу, тому ми спілкуємось з вихователями обраного садочка, ділимось інформацією, надаємо власне заключення”, — поділилась експерт.

Звернутись можна самостійно, або з направлення педіатра/сімейного лікаря чи соціального працівника. В Одеській області послуга надається в семи установах в Одесі, Подільську, Овідіополі, Білгород-Дністровському та Красносільській ОТГ.

Continue Reading
Click to comment

Економіка

Дострокова пенсія для медиків — як вийти

Published

on



Деякі категорії медичних працівників в Україні можуть вийти на пенсію достроково — за вислугу років.

Таке право надається за певного спеціального стажу та за умови роботи в установах. Про це повідомляє ПФУ.

Серед тих, хто може претендувати на пільгову пенсію, — лікарі, середній медичний персонал, провізори та фармацевти, незалежно від займаної посади.

Основна умова — наявність спеціального стажу залежно від періоду виходу на пенсію:

  • не менше 29 років — у разі виходу на пенсію з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року;
  • не менше 29,5 років — з 1 квітня 2023 по 31 березня 2024 року;
  • не менше 30 років — починаючи з 1 квітня 2024 року і далі.

При цьому стаж, отриманий до 1 січня 2004 року в низці установ, зараховується в подвійному розмірі. Йдеться про роботу в лепрозорних і протичумних установах, відділеннях для ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, інфекційних, патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях, а також психіатричних установах.

Розмір такої пенсії визначається за тими самими принципами, що й пенсія за віком: зазвичай це 55% від середньомісячного заробітку, але не нижче мінімальної пенсії. Розрахунок проводять за формулою, що залежить від загального стажу та рівня доходу.

Пенсійний фонд враховує заробіток за будь-які 60 календарних місяців, що йдуть підряд, протягом усього трудового життя, незалежно від перерв.

Багато медпрацівників після оформлення пенсії за вислугу років хочуть продовжувати працювати. Однак тут є важливий нюанс: пенсія виплачується тільки в разі звільнення з посади, яка дає право на цю пільгу. Якщо людина продовжує працювати на такій посаді, виплати призупиняються.

Нагадаємо, в Україні педагогам, які працюють у закладах загальної середньої освіти, надаються різні доплати, розмір яких варіюється від 5% до 40% від посадового окладу. Крім того, запроваджено нову надбавку в розмірі 1 тисячі гривень.

Раніше повідомлялося, що зарплати українських вчителів планують підвищити. Залежно від рівня кваліфікації зарплати педагогам можуть підняти від 10 до 25%.



Джерело

Continue Reading

Події

В музеї Блещунова відкрилася виставка «Долоньки» 12 художниць

Published

on


В одеському музеї Блещунова відкрилася виставка «Долоньки» — проєкт, створений жінками, які переживають війну й шукають спосіб висловити свої історії через мистецтво.

У листопаді 2024 року художниці Ірина Потапенко та Марія Апрятова ініціювали арт-марафон, у якому взяли участь 47 українок з різних куточків світу. Протягом місяця учасниці створювали ілюстрації та тексти на теми біженства, адаптації, життя в умовах війни. Кожен малюнок розміщено в контурі власної долоні — як символ особистої присутності, дотику, підтримки.

На виставці представлені вибрані роботи та історії учасниць марафону. Це простір, де можна побачити війну очима жінок, відчути силу мистецтва як способу зцілення, почути голоси, які говорять щиро й без пафосу.

«Ці історії допомагають відчути спільність, прийняти свій досвід і черпати з нього сили для подальшої боротьби», — Марія Апрятова, кураторка виставки.

У виставці беруть участь дванадцять авторок, які представляють понад п’ятдесяти власних робіт: Олена Кулькова, Олександра Ільченко, Катерина Богданова, Лілія Штекель, Ірина Потапенко, Адіті Андреєва, Олена Ра (Олена Бабенко), Марія Звонова, Нінель Мартинюк, Ірина Ізотова, Аліна Безбабна, Марія Апрятова.

Приходьте торкнутися історій — очима, серцем, долонями.
Виставка відкрита для відвідувачів з четверга до неділі з 11 до 17 години. Вартість дорослого квитка 20 гривень, дитячого 5 гривень.





Джерело

Continue Reading

Події

ЮНЕСКО враховуватиме вплив збройних конфліктів на об’єкти всесвітньої спадщини

Published

on


За ініціативи України ухвалено важливу поправку: ЮНЕСКО буде враховувати вплив збройних конфліктів на об’єкти всесвітньої спадщини.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

«Під час 47-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що триває в Парижі, було ухвалено поправку до рішення Комітету на основі обговорення Доповіді Центру всесвітньої спадщини щодо виконання Конвенції про всесвітню спадщину та Цілей сталого розвитку ООН. Ініціатором поправки виступила Україна», – ідеться у повідомленні.

Участь у засіданні взяла українська делегація на чолі із заступником міністра культури та стратегічних комунікацій Сергієм Бєляєвим.

Під час виступу він подякував Центру всесвітньої спадщини за підготовлений звіт. І водночас поінформував про зростання кількості пошкоджених об’єктів культурної спадщини через війну та закликав до посиленої міжнародної співпраці для захисту спільних цінностей.

«Ми вважаємо вкрай важливим привернути пильну увагу до проблем збереження всесвітньої спадщини в контексті збройного конфлікту. Існуючий механізм «Всесвітня спадщина під загрозою» є життєво важливим, але в умовах окупації він може бути неефективним», — підкреслив Бєляєв.

Документ передбачає, що Центр всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, у співпраці з дорадчими органами, включатиме до майбутніх звітів окрему секцію, присвячену впливу збройних конфліктів на об’єкти спадщини. Це рішення є відповіддю на реальні виклики та засноване на останньому досвіді, що має на меті посилити операційне реагування та вдосконалити механізми захисту.

Такий крок дозволить не лише фіксувати загрози, що постають перед об’єктами спадщини, а й формувати довготривалі стратегії реагування в умовах воєнних дій, захищаючи культурну спадщину людства.

Крім того, українська делегація провела двосторонні зустрічі з представниками низки країн, серед яких: Об’єднані Арабські Емірати, Австралія, Латвія.

Читайте також: У МКСК обговорили з європейськими партнерами протидію незаконному вивезенню українських культурних цінностей

«Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вдячне міжнародним партнерам за підтримку і продовжує роботу над зміцненням глобальних інструментів захисту культури», – наголосили в МКСК.

Як повідомляв Укрінформ, у червні в Одесі внаслідок нічної атаки російських безпілотників постраждали об’єкти культурної спадщини, зокрема історичні будівлі житлового комплексу на вулиці Семінарській та колишнього пивзаводу на Французькому бульварі.

Фото: МКСК



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.