Connect with us

Бачити людину в кожній дитині: послуга раннього втручання в Одеській області

Published

on

Порушення розвитку у дітей — не є і не має бути перешкодою у отриманні послуг, навчання, радощів і всіх відчуттів, які даються життям. Суспільство твердо, б’ючись лобами, крокує до такого світу, де у кожного будуть однакові можливості і один із перших етапів — раннє втручання — спеціально організована система психологічної, соціальної, медичної і педагогічної допомоги сім’ям, які виховують дітей від народження до чотирьох років із порушеннями розвитку або ризиком їх появи, спрямованої на розвиток дитини і нормалізації життя її родини.

“Дайджест Одеси” дізнався, що в Одесі та області надають послугу раннього втручання. Більше про це розповіла нам Оксана Кривоногова, національна тренерка з раннього втручання та керівниця Одеського обласного методичного центру РВ.

Модель допомоги для дитини та батьків

В основі РВ полягає біо-психо-соціальна модель, яка враховує стан здоров’я, але спираючись на можливості, сильні сторони й інтереси дитини, зосереджена на її самостійності і щоденній активній участі в житті своєї родини, суспільства. У фокусі послуги знаходиться не тільки розвиток дитини, але і підтримка батьків, підвищення якості життя сім’ї в цілому.

Як розповідає тренерка, послуга в одеському регіоні надається вже понад 14 років, проте очікування батьків можуть бути різні. Вони точно не отримують якісь окремі від дитини процедури, бо команда спрямовує свої зусилля на батьків, підтримку та підвищення їхньої компетенції стосовно розвитку дитини. Серед принципів раннього втручання, насамперед сімейноцентрованість, бо цілі ставлять для родини. Це пов’язано, як зі щоденними активностями, тобто організація процесів одягання, купання, прогулянки, гри з дитиною, а ще інформування та сприяння покращенню емоційного стану батьків.  Це довгостроковий супровід командою фахівців у природному середовищі. Ось цей аспект важливий, бо труднощі у дітей виникають у різних справах і місцях. Тому фахівці працюють з малюком і його оточенням не тільки традиційно у центрі, а й удома, на вулиці, в магазині, дитячому садку тощо. Іноді звичайні справи стають для батьків справжнім випробуванням: нагодувати, викупати, погуляти на вулиці, сходити в магазин або гості. 

“Започаткувавши цю послугу, ми працювали, традиційно – у центрі. Але вже до ковіду, мали майже 100% домашніх візитів. Працювати вдома у рази краще, бо якби чудово не зробили центр, він не відповідатиме природному середовищу дитини, немає конкретного стільчика, тарілки чи подушки. А ще дитині може просто не подобатись в центрі, а якщо і подобається, то вдома такого немає. Ми з батьками про це розмовляємо, але не всі згодні на домашні візити, бо це не звично. З початком карантину ми продовжили працювати просто в онлайн-форматі. Тому зараз впевнено скажу, що найефективніше працювати у форматі домашніх візитів”, — додала Оксана.

Як повідомляє Міністерство соціальної політики, 70% дітей з сімей, охоплених раннім втручанням, успішно соціалізуються.

Цільова аудиторія послуги

У послугу РВ сім’ї приходять настільки рано, наскільки це можливо, тому що перші 1000 днів життя малюка — найважливіші. Саме в цей період швидкість формування нових нейронних зв’язків найвища. Нейропластичність мозку дає шанс нашим дітям мінімізувати порушення. 

РВ триває до чотирьох років. Отримати цю послугу можуть сім’ї та діти:

  • Яким встановлено діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
  • У яких визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів. 
  • Які мають ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою; діти з сімей, які отримали будь-який травматичний досвід.
  • Батьки, яких мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.

“У світі впроваджують раннє втручання, як до 4, так і до 6 років, бо по-різному працюють державні системи. Наприклад, у нас всі діти за законом можуть йти до садочка, незалежно від порушень у період від 2 до 4 років. Проте дитина не починає розвиватись 16 чи 18 місяців, а з народження. І якщо навіть немає діагнозу і лікарі спостерігають, розвиток йде, то на що чекати? Діагноз розладу спектра аутизму поставлять десь в 3 роки, але дитина вже має порушення. Тобто якщо ми не впевнені аутизм це чи ні, можемо працювати із порушеннями мовлення чи харчування. Нам здається, що раннє втручання зайняло свою нішу і все дуже логічно. В ідеальному світі після народження дитини починається РВ, після чого інклюзивно-реабілітаційний центр (ІРЦ), дитячий садочок, інклюзивна освіта, школа. Далі, було б добре надавати професійну освіту і супроводжувати на робочому місці. Потрібні різні рівні підтримки, наприклад, проживання. Дорослі люди з інвалідністю не повинні проживати з батьками, вони можуть жити окремо із різним рівнем підтримки. Ми це бачили на навчаннях за кордоном”, — розповіла спікерка.  

Із ростом дитини змінюється звичайний спосіб життя родини. Зараз, в умовах війни, багато сімей переміщені всередині країни та за її межі. У таких випадках послуга надається в онлайн-форматі. 

Фундамент інклюзії

Інклюзія починається не в садку і школі, а з самого народження. Отримання послуги РВ з самого раннього віку дитини допомагає батькам швидше повірити в свої сили й усвідомити, що включення сім’ї та дитини в усі сфери життя суспільства — це закономірний процес. Чим раніше сім’я усвідомлює це, тим швидше та легше пройде процес адаптації і соціалізації. Незалежно від особливостей розвитку всі діти мають абсолютно рівні права.

“Філософія інклюзії в тому, що кожна людина включена до суспільства, яка б вона не була. Ми всі різні, а у когось діагноз, у когось характер чи потреби, але всі ми маємо права і потрібні суспільству. Тому не може інклюзія починатись в 4 роки чи в якийсь інший вік. Часто з народженням дитини із порушенням, сім’я виключається з суспільства, вони сидять вдома, розгублені, їм соромно, не знають як розмовляти з друзями чи з сім’єю щодо порушень дитини. І це не правильно”, — зазначила Оксана Кривоногова. 

Фахівці працюють за конкретним планом дій. Після етапу знайомства та перших зустрічей, відповідно до питань та потреб родини, створюють індивідуальний план розвитку на 6 місяців. На цей період поставлено 10-15 цілей, за якими йдуть щотижневі зустрічі. При комунікації з батьками команда не тільки надає рекомендації, але й провокує аналізування проблеми. Завдяки відкритим питанням та підходу осмислення проведених та можливих дій стосовно дитини, батьки шукають нові підходи ніби самостійно. 

“Більшість батьків все ж таки йдуть до інклюзивних груп у садочках. І у нас починається програма переходу. Десь півроку-рік ми готуємо сім’ю до виходу з послуги. Фахівець раннього втручання входить до команди супроводу, тому ми спілкуємось з вихователями обраного садочка, ділимось інформацією, надаємо власне заключення”, — поділилась експерт.

Звернутись можна самостійно, або з направлення педіатра/сімейного лікаря чи соціального працівника. В Одеській області послуга надається в семи установах в Одесі, Подільську, Овідіополі, Білгород-Дністровському та Красносільській ОТГ.

Continue Reading
Click to comment

Війна

В Одесі запрацював інноваційний реабілітаційний центр для поранених військових

Published

on

Це вже другий центр національної мережі Recovery, який відкрили на Одещині, повідомляє Одеська ОВА.

Центр створили на базі комунального медичного закладу обласного підпорядкування та облаштований відповідно до вимог інклюзивності – з широкими коридорами та санітарними кімнатами, дверними пройомами, відсутністю порогів і поручнями в коридорах та душових. Крім того, центр оснащений інноваційним обладнанням, в тому числі з віртуальною реальністю, що значно прискорить термін відновлення пацієнтів.

“Тут облаштували зали фізичної терапії та кінезотерапії, три кабінети апаратної фізіотерапії, кабінет ерготерапії, кабінет психологічної підтримки, маніпуляційну, а також 13 палат на 30 ліжок. Загалом площа створеного центру склала 630 квадратних метрів”, – йдеться у повідомленні.

«Завдяки інноваційному реабілітаційному центру, українські поранені військовослужбовці зможуть проходити відновлення з різними травмами, в тому числі з пораненнями, отриманими внаслідок вибухів, за найвищими стандартами реабілітації. Відкритий центр дозволяє відновлювати ходу, втрачені функції верхніх і нижніх кінцівок на високому технологічному рівні. Ми маємо надати кожній людині, яка постраждала від російської агресії, можливість повернутись до повноцінного життя», – зазначив Перший заступник голови Одеської ОВА Борис Волошенков.

Також з кожним пацієнтом у Центрі працюватиме мультидисциплінарна команда спеціалістів, яка складається з лікарів фізичної реабілітаційної медицини, фізичних терапевтів, ерготерапевтів, асистентів, логопеда та психолога, які надаватимуть якісну, доступну та доказову реабілітаційну допомогу нашим захисникам та захисницям.

Continue Reading

Війна

Підрив Каховської ГЕС: станом на ранок 8 червня евакуйовано 1 995 людей

Published

on

Внаслідок підриву ворогом Каховської ГЕС станом на ранок 8 червня під водою знаходиться 600 квадратних кілометрів Херсонщини. З підтоплених територій евакуйовано 1 995 людей, серед яких понад сто дітей.

Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби ГУ ДСНС України та інформації голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна.

Як зазначив очільник Херсонської ОВА, на ранок  (8 червня – КВ), середній рівень підтоплення становить 5,61 метрів. Під водою знаходиться  600 квадратних кілометрів Херсонщини, з них 32% – правобережжя та 68% – лівий берег. 

Згідно інформації ДСНС України, станом на 08:00 8 червня з підтоплених територій евакуйовано 1 995 людей, з яких 103 — діти.

Зокрема врятовано 334 особи (з них 15 дітей). Надано психологічну допомогу 168 громадянам. Розгорнуто роботу 9 евакуаційних пунктів. З початку робіт до Служби порятунку надійшло 631 звернення від громадян.

За попередніми даними рятувальників, всього підтоплено 20 населених пунктів та 2 629 будинків на правому березі річки Дніпро.

“До ліквідації наслідків залучено близько 1 850 осіб та понад 345 од. техніки, з них від ДСНС — 810 рятувальників та 226 од. техніки, у тому числі 42 плавзасоби”, – повідомили рятувальники.

Нагадаємо,  у ніч на 6 червня російські окупанти підірвали Каховську ГЕС. Станом на 16:00 7 червня евакуйовано 1 854 особи. Підтоплено 29 населених пунктів, із них 19 – на підконтрольній Україні території, а 10 знаходяться під тимчасовою окупацією. Також затоплено територію Національного природного парку “Нижньодніпровський”. У парку гинуть тварини, а середовища їхнього існування зникають. 

Continue Reading

Війна

Бригада одеської ТРО отримала нову вантажівку підвищеної прохідності

Published

on

Міська влада передала одеській бригаді ТРО вантажівку підвищеної прохідності КрАЗ та 30 човнів, передає мерія. 

Це вже другий такий автомобіль, що передали військовим. Його основне завдання – перевезення особового складу та вантажів за будь-яких погодних умов. Також він може використовуватись як тягач.

Крім того, за міською програмою закуплено тридцять човнів українського виробництва та мотори до них японського та американського виробництва. До комплекту військовим передано вісімдесят рятувальних жилетів, що були придбані за кошти міжнародного фонду.

«Саме зараз ця допомога як ніколи актуальна. Човни можуть бути залучені для виконання бойових завдань на Дніпрі, а також для рятування людей та ліквідації наслідків затоплення. Працюємо далі та наближаємо нашу перемогу разом!» – сказав Геннадій Труханов.

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.