На Одещині погодили проведення полювання одразу в семи районах області. Посадовці пояснюють це збільшенням кількості диких хижаків та загрозою для людей і господарств. Однак рішення вже викликало обурення серед захисників тварин. Вони поставили під сумнів наведені владою дані та нагадала про небезпеку пострілів під час війни.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера та на волонтерку Яну Тітаренко.

Реклама

Де дозволили полювання

В Одеській області погодили проведення полювання в сезоні 2026–2027 років. Відповідний спільний наказ видали Одеська обласна військова адміністрація та оперативно-тактичне угруповання “Одеса”. Полювати дозволили в семи районах: 

• Березівському; 
• Білгород-Дністровському; 
• Одеському; 
• Роздільнянському; 
• Ізмаїльському; 
• Подільському; 
• Болградському.

В ОВА пояснили, що таке рішення ухвалили через збільшення кількості диких тварин. За даними адміністрації, останніми роками популяція хижих м’ясоїдних тварин в області зросла приблизно на 30%, а хижих хутрових — у півтора раза. Йдеться про лисиць, вовків, шакалів та єнотоподібних собак.

Посадовці стверджують, що це створює небезпеку для людей, домашніх тварин і сільського господарства. Зокрема, жителі громад неодноразово скаржилися на шакалів, яких помічали біля житлових будинків, у місцях відпочинку та на подвір’ях. Також дикі тварини завдають шкоди посівам. Жителів області закликали дотримуватися правил безпеки під час полювання з урахуванням обмежень воєнного стану.

Реакція зоозахисників

Дозвіл на полювання викликав різку реакцію зоозахисників. Волонтерка Яна Тітаренко звинуватила обласну владу в байдужості до тварин, які й без того страждають через війну. Також активістка поставила під сумнів достовірність даних про збільшення чисельності хижаків.

Вона розкритикувавши рішення дозволити полювання під час повномасштабного вторгнення. На її думку, охочих полювати варто було б передусім перевірити щодо можливості проходження військової служби.

“На підставі липових паперів про чисельність ви даєте дозвіл на вбивство тварин, які і так страдають через війну? А про людей ви подумали? Як зараз населення сприймає звуки пострілів?”, — йдеться у дописі Тітаренко.

Як відреагували соцмережі

Під дописом зоозахисниці користувачі соцмереж переважно розкритикували дозвіл на полювання. Люди обурюються, що під час війни, коли щодня лунають вибухи, в області ще й дозволяють використовувати мисливську зброю. Дехто називає таке рішення жорстоким щодо тварин, які також страждають від бойових дій.

“У нас, на жаль, теж дали дозвіл, Березівка… Навкруги стільки горя, смертей, а їм би тільки повбивати когось, побігати”, — написала одна із коментаторок.

До обговорення долучився й еколог Іван Русєв. Він розкритикував полювання не лише через війну, а й через складну екологічну ситуацію в дельті Дністра, де спостерігається критична нестача води.

“Полювання на тварин, коли в дельті Дністра криза із-за критичної нестачі води в Дністрі, а також полювання під час війни — це дикунство і аморальні вчинки не тільки мисливців, але і самої злочинної влади”, — написав Іван Русєв.

 

Як повідомляли Новини.LIVE, територія Одеського зоопарку опинилася під загрозою забудови. Забудовник вже кілька років претендує на землю, де може з’явитися готель або інший об’єкт. Звіринець переживає складні часи, а коштів на розширення вольєрів і підтримку території бракує.

Також Новини.LIVE писали, що навесні у Національному природному парку “Тузлівські лимани” на Одещині помітили перші зграї рожевих фламінго. Птахи прилетіли з боку Чорного моря наприкінці лютого. Екологи сподіваються, що цього року їм вдасться успішно загніздитися.

У Чорному морі поблизу Болгарії дрони атакували два судна. Одне з них затонуло, а з іншого вдалося врятувати весь екіпаж, серед якого були українці. Болгарська влада з’ясовує обставини атак і просить міжнародних партнерів допомогти розслідувати інциденти та посилити захист морського й повітряного простору.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на болгарського прем’єр-міністр Румена Радева та Міністерство закордонних справ України.

Реклама

Що відомо про атаку на судна

За словами прем’єр-міністра Болгарії Румена Радева, сигнал про судно, яке зазнало лиха поблизу міста Бяла, надійшов о 01:30. За інформацією екіпажу, три повітряні дрони вдарили по палубі та борту судна.

“Відразу після задіяння наших аварійно-рятувальних засобів прикордонна поліція врятувала увесь екіпаж судна з 7 громадян України та 8 громадян Азербайджану”, — повідомив Радев.

Йдеться про “Челсі 3”, яке належить Україні, зареєстроване в Одесі та ходить під прапором Мальти. Усіх 15 членів екіпажу доставили до порту Варни. П’ятьом із них надають медичну допомогу через легкі поранення.

Одне судно затонуло

Болгарська влада також отримала інформацію про ще одне уражене судно. Воно перебувало приблизно за 17 морських миль на схід від Крапеца.

“За інформацією на цей момент, судно затонуло. Є один врятований член екіпажу. Ми тільки з’ясовуємо ситуацію”, — заявив Румен Радев.

Обставини інциденту та інші подробиці на момент заяви ще з’ясовували.

Виклик посла РФ

Болгарська влада поки не має достатніх доказів, щоб звинуватити конкретну країну в атаках. Водночас Радев заявив, що їхні наслідки вигідні Росії.

“Ми не маємо беззаперечних та чітких доказів, щоб висунути звинувачення жодній зі сторін. Але логіка вказує, що результат на користь Російської Федерації”, — наголосив прем’єр-міністр Болгарії.

Радев анонсував розмову з російською посолкою Валєнтіною Мітрофановою. Також він планує обговорити ситуацію з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

Болгарія просить міжнародних партнерів допомогти розслідувати атаки, встановити походження дронів і посилити спостереження за морським та повітряним простором.

Реакція України

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на атаки та закликав міжнародних партнерів посилити санкційний тиск на Росію. Він наголосив на необхідності захистити свободу судноплавства та притягнути Москву до відповідальності.

“Чорне море є життєво важливою артерією глобальної продовольчої безпеки. Росія атакує його, аби перетворити голод на зброю та тримати світ у заручниках”, — заявив Сибіга.

За словами глави МЗС, атака, внаслідок якої постраждали українці й азербайджанці, демонструє свідому зневагу Росії до життя цивільних.

Як повідомляли Новини.LIVE, 3 жовтня російські війська атакували цивільне вантажне судно під прапором Ліберії, яке перебувало в одному з портів Одещини. Унаслідок удару загинув матрос-моторист, ще троє членів екіпажу отримали поранення. 

Також Новини.LIVE писали, що президент України Володимир Зелененький повідомив, що російські війська завдали удару двома дронами по цивільному судну під турецьким прапором, яке перевозило кукурудзу. Атака сталася в нейтральних водах. На борту перебували громадяни Азербайджану та Індії.

В Одесі розслідують смерть п’ятирічного хлопчика, який помер після стоматологічного лікування під загальною анестезією. Дитині стало зле під час процедури в приватній клініці, після чого її доправили до обласної дитячої лікарні. Через кілька тижнів хлопчик помер. Підозру оголосили лікарю-анестезіологу.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Головне управління Нацполіції Одещини.

Реклама

Смерть дитини

За даними поліції, у листопаді минулого року мати привела сина до приватної стоматологічної клініки в Одесі. У хлопчика діагностували множинний карієс молочних зубів і призначили лікування під загальною анестезією зі штучною вентиляцією легень. Першу процедуру стоматолог та анестезіолог провели в грудні без ускладнень. Однак на початку січня, під час наступного візиту, у дитини зупинився кровообіг. Анестезіолог провів реанімаційні заходи, після яких його вдалося відновити.

Хлопчика доправили швидкою допомогою до Одеської обласної дитячої клінічної лікарні. Попри інтенсивне лікування, за кілька тижнів дитина померла.

Деталі слідства

За висновком судово-медичної експертизи, смерть хлопчика пов’язана з аноксичним ураженням головного мозку — пошкодженням, спричиненим нестачею кисню. Слідчі встановили, що під час стоматологічного лікування під загальною анестезією лікар, імовірно, не вжив необхідних заходів, щоб запобігти потраплянню рідини та залишків стоматологічних матеріалів у дихальні шляхи дитини.

Крім того, за даними слідства, медик не забезпечив належного контролю за диханням хлопчика та не проводив необхідного моніторингу рівня вуглекислого газу. Після зупинки кровообігу він також несвоєчасно встановив її причину та не вжив вчасних заходів для її усунення.

Що загрожує

30-річному анестезіологу повідомили про підозру в неналежному виконанні професійних обов’язків через недбале ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки для неповнолітнього. Правоохоронці зібрали докази, зокрема результати тривалих судових експертиз. Дії медика кваліфікували за частиною 2 статті 140 Кримінального кодексу України. За цією статтею йому загрожує до трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на такий самий строк.

Смерть немовляти на Одещині

На Одещині розслідують загибель 28-денного хлопчика, який помер через білково-енергетичну недостатність. За даними слідства, мати неналежно годувала дитину та не зверталася по медичну допомогу, попри погіршення її стану. Підозру також оголосили начальниці служби у справах дітей, яка, за версією правоохоронців, знала про небезпеку для чотирьох малюків у родині, але не організувала необхідного захисту. Посадовиці загрожує до восьми років ув’язнення.

Як повідомляли Новини.LIVE, на Одещині трьом членам прийомної родини повідомили про підозру в катуванні 7-річного хлопчика. За даними слідства, дитину били та принижували, використовуючи це як покарання. Суд обрав підозрюваним різні запобіжні заходи: жінку взяли під варту, а її чоловіку та 19-річному сину призначили цілодобовий домашній арешт.

Також Новини.LIVE писали, що на Одещині 29-річному чоловікові повідомили про підозру у вбивстві п’ятирічного хлопчика. Дитина померла в лікарні після тяжкої травми голови. Смертельний постріл із пневматичної гвинтівки зробив співмешканець матері. Наразі чоловік перебуває під вартою без права внесення застави.