В Одесі сьогодні, 7 листопада, провели акцію на підтримку кримських цивільних заручників. На Дерибасівській нагадали про українців, яких Росія утримує у своїх в’язницях, та труднощі їхнього звільнення. Організатори обрали Чорне море символом зв’язку з окупованим Кримом і страждань його жителів.

Про це інформує журналістка Новини.LIVE Вікторія Бєккєр.

Реклама

Геноцид Чорного моря

За словами організаторки акції Азізи Ескендер, акція “Німий крик. Чорне море” стала сьомою у серії заходів на підтримку кримських цивільних заручників. Вона відбулася на Дерибасівській, навпроти Міського саду. Чорне море стало символом болю людей, які залишаються в окупації та російських в’язницях, а також нагадуванням про шкоду, якої Росія завдає природі.

“Сьогодні вона присвячена Чорному морю як образу геноциду, який творить Росія проти нашого народу, проти українців, кримськотатарського народу, проти окупованого Криму, а також проти екології. Тому що Чорне море також знає великого страждання, це екоцид для нашої природи”, — розповіла Азіза Ескендер.

Організаторка пояснила, що Чорне море нагадує про зв’язок Одеси з окупованим Кримом. Вона наголосила, що люди, які залишаються в російських в’язницях, потребують постійної уваги, адже повернути цивільних із полону особливо складно.

“Ми вже сьомий раз в Одесі наголошуємо, що ми маємо бути голосами тих, хто знаходиться в окупації, тих, хто знаходиться в російських катівнях. І кожен день в російському полоні може бути останнім. І особливо це стосується цивільних, яких дуже важко повернути на вільну землю”, — зазначила Азіза Ескендер.

Акція поєднала демонстрацію та мистецький перформанс. Азіза Ескендер вважає, що мистецтво допомагає привернути увагу до проблеми навіть тих людей, які раніше не цікавилися долею кримських заручників.

“Через мистецтво, через яскраві образи ми можемо привертати більше уваги і торкатися людських сердець, і це може надихати на боротьбу людей, які дуже далеко від цієї теми”, — пояснила організаторка.

Кримчани в російському полоні

Актор, режисер, викладач акторської майстерності та колишній військовослужбовець Олег Шевчук розповів, чому для нього важлива ця акція. Він народився в Криму, там жили його дід і прадід. За його словами, історія родини тісно пов’язана з кримськими татарами, тому їхнє переслідування Росією він сприймає особливо болісно.

“По-перше, мене хвилює доля полонених, будь-яких полонених українських. По-друге, я з Криму, я корінний кримчанин, я там народився, там народився мій дід, мій прадід. І проблеми кримських татар мене хвилювали дуже давно”, — сказав Олег Шевчук.

Чоловік звернув увагу на становище кримських татар, яких Росія ув’язнила після окупації півострова. На його думку, звільнення цих людей ускладнюється тим, що російська влада вважає мешканців Криму своїми громадянами.

“Росія їх вважає своїми громадянами. А своїх громадян Росія відпускає дуже рідко, дуже неохоче. І татари в них просто як заручники”, — пояснив Олег Шевчук.

Він також згадав режисера Олега Сенцова, з яким був знайомий, та інших кримчан, яких Росія переслідувала після окупації. Окремо Олег Шевчук говорив про кримських татар, засуджених за звинуваченнями у причетності до організації “Хізб ут-Тахрір”, яку Росія визнала терористичною.

“Ви прийшли на чужу територію. Ви прийшли на територію країни, де ця організація не була терористичною. Чому ви їх саджаєте?” — наголосив Олег Шевчук.

Боротьба за полонених за полонених

Олег Шевчук розповів, що тема полону стосується його й особисто: один із його побратимів досі перебуває в російському ув’язненні. Чоловік вважає, що родинам полонених доводиться докладати надто багато власних зусиль, аби домогтися інформації про близьких та їхнього звільнення.

“На жаль, доля полонених — це доля їхніх рідних, а вже потім держави. Я це знаю точно, що якщо ти не будеш бігати по інстанціях, в ГУР, СБУ і тощо, ніхто твого рідного з полону не звільнить”, — заявив Олег Шевчук.

За словами організаторки Азізи Ескендер, саме тому акції на підтримку кримських цивільних заручників проводять регулярно. Вона переконана, що люди в окупації та російських в’язницях не повинні залишатися без підтримки.

“Ми є єдиним голосом їхньої свободи. Тому ми сьогодні тут і говоримо про тих, хто потребує цього”, — сказала Азіза Ескендер.

Новини.LIVE писали, що під Одеською міськрадою відбулася акція на підтримку українізації міського простору. Учасники вимагали запровадити мораторій на російськомовний культурний продукт. Також активісти закликали перейменувати провулок Ніни Онілової на честь загиблого захисника Юрія Слєпчєнка. 

Раніше Новини.LIVE писали, що в Одесі близько 40 рятувальників долучилися до здавання крові. Такі акції надзвичайники проводять приблизно кожні три місяці. Частину отриманих після донації коштів вони передають на підтримку ЗСУ. 

Також Новини.LIVE повідомляли, що в Одесі відбулася хода на підтримку військовополонених, цивільних заручників та зниклих безвісти. Учасники пронесли центральними вулицями два 100-метрові полотнища — Державний прапор України та Прапор Надії. До ходи долучилися родини, які чекають на повернення близьких.

Командир спецпідрозділу ГУР МО України Олексій Середюк розповів у інтерв’ю як бійці ГУР здійснили висадку в окупованому Криму на гідроциклах у ніч на День Незалежності України. Попри складні погодні умови, втрату зв’язку та спроби російських катерів перехопити українські групи, усі військові вижили й виконали поставлені завдання.

Про це повідомив у інтерв’ю журналістки Новини.LIVE Анні Сірик.

Реклама

Як ГУР організувало рейд на гідроциклах до Криму

Олексій Середюк розповів, що завдання організувати висадку на територію окупованого Криму поставив тодішній начальник ГУР Кирило Буданов. Під час підготовки операції Середюк запропонував використати для переправлення гідроцикли. Водночас така ідея викликала хвилю скептицизму серед фахівців, адже він та бійці підрозділу не мали досвіду роботи в морі.

“Багато хто покрутив у скроні пальцем, сказали, що це маразм. Мені багато хто розповідав з фахівців, що ти не знаєш, що таке море. Я дійсно не знав, що таке море. І бійці ніколи не працювали в морі. Але завдяки силі духу, підготовці й вірі в Бога нам вдалося це зробити“, — розповів Середюк.

Морська операція проводилась у холодну ніч під час штилю. За словами Середюка, погодні умови виявилися сприятливими саме на День Незалежності. Також під час завдання виникали труднощі: зникав зв’язок і навігація, а російські катери типу “Раптор” намагалися переслідувати та перехоплювати українські групи. Пізніше піднявся густий туман. Однак погода різко змінилась після завершення операції — почався шторм та злива.

“Тобто розумієте, що якби група була в цей час у морі, це було б катастрофою“, — зазначив командир.

Олексій Середюк зазначив, що операція завершилась успішно, жоден український військовий не загинув. Перша група успішно дісталася берега та виконала завдання. Згодом на супутниковий зв’язок вийшла друга група, яка також підтвердила успішне завершення операції.

“Це була єдина операція з вдалою висадкою саме на Крим“, — додав Середюк.

Раніше ми писали, що у жовтні 2023 року 14 бійців ГУР на гідроциклах подолали 200 км моря та атакували радіолокаційну станцію РФ в окупованому Криму. Повідомляється, що навіть досвідчені моряки вважають цю операцію надскладною.

Новини.LIVE інформували, що через українські атаки на окупований Крим російським військам стає все важче. Триває робота Сил оборони, яка спрямована на послаблення логістики РФ. Спостерігаються проблеми зі стабільним забезпеченням електроенергією та з пошкодженою воєнною технікою.

Українці, які збираються їхати автомобілем до Румунії, мають заздалегідь перевірити не лише страховку та документи на машину. На кордоні можуть вимагати підтвердження проходження технічного огляду. Це стосується і приватних легковиків, для яких в Україні така перевірка не є обов’язковою. Відсутність документа може завадити поїздці.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Прикордонну поліцію Румунії.

Реклама

Що таке сертифікат техогляду

Сертифікат технічного огляду — це документ, який підтверджує, що автомобіль пройшов перевірку технічного стану. Під час огляду фахівці перевіряють гальмівну систему, кермове управління, освітлення, шини, підвіску, стан скла та рівень шкідливих викидів. В Україні таку перевірку проводять уповноважені суб’єкти обов’язкового технічного контролю, які мають відповідне обладнання. За результатами успішного огляду водій отримує протокол перевірки технічного стану автомобіля.

Чому можуть не пропустити автомобіль

За інформацією румунських прикордонників, автомобілі з іноземною реєстрацією можуть перетинати кордон і пересуватися дорогами країни лише за умови відповідності технічним вимогам. Для підтвердження цього водій повинен мати документ про проходження чинного періодичного технічного огляду. Проблема для українських автомобілістів полягає в різниці між правилами двох країн. В Україні більшість легкових автомобілів, які використовуються для особистих потреб, не підлягає обов’язковому періодичному техконтролю. Тому їхні власники можуть роками їздити без відповідного сертифіката.

Однак під час в’їзду до Румунії застосовуються румунські вимоги, які ґрунтуються на законодавстві про дорожній рух та Віденській конвенції 1968 року. Вона поширюється не лише на українських водіїв, а й на інші автомобілі, які пересуваються дорогами Румунії.

Як потрапити до Румунії з Одещини

Безпосередньо з Одеської області до Румунії автомобілісти можуть потрапити через міжнародний пункт пропуску “Орлівка — Ісакча”. Він працює на поромній переправі через Дунай та сполучає українське село Орлівку в Ізмаїльському районі з румунським містом Ісакча. 

Що потрібно мати водієві

Румунська прикордонна поліція зазначає, що для в’їзду автомобілем необхідні дійсний документ для перетину кордону, посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Крім того, машина повинна мати чинне страхування цивільної відповідальності, а водій — документ, який підтверджує проходження технічного огляду. 

Раніше Новини.LIVE писали, що у Затоці хочуть звести новий суміщений естакадний міст для сполучення з Бессарабією. Його пропонують розташувати у тій частині лиману, де немає інтенсивного руху великих суден.

Також Новини.LIVE повідомляли, що увечері 17 жовтня румунські винищувачі F-16 збили над Чорним морем поблизу Одещини два російські реактивні дрони типу “Герань”. Безпілотники порушили повітряний простір країни. Перший знищили на південний схід від міста Суліна, а другий — на схід від нього. Між двома збиттями минуло лише чотири хвилини.