Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Протягом літа РФ 21 раз атакувала видавництва та книжкові склади
Про це під час робочої поїздки до Харкова 28 серпня повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики Тетяна Бережна, передає кореспондент Укрінформу.
“Масштаби руйнувань колосальні. Лише за літо 2026 року більше ніж 10 млн книг було знищено. Сумарна кількість збитків становить більше ніж 1,2 млрд грн. 21 атака на видавництва, на місця, де зберігаються книги, здійснена за це літо”, – сказала Бережна.
Посадовиця побувала на знищених складах видавництва “Ранок”, яке зазнало чергової атаки 1 серпня.
“Зараз ми перебуваємо в Харкові, проте ця ніч була дуже складною для Києва, оскільки за ніч постраждали видавництва та склади видавництв “Основа”, книгарня “Readeat”, “Book.ua” та інші. Зараз ми оцінюємо масштаби”, – зазначила Бережна.
За її словами, держава працює в трьох напрямках, аби допомогти видавництвам після атак: це закупівля обладнання, відновлення попиту та підтримка видавництв, друкарень, книгарень, в також залучення фінансів від міжнародних партнерів.
“Якщо говорити про першу частину інструментів, тобто відновлення складів, друкарень після пошкоджень, то однією з ефективних програм є гранти на закупівлю пошкодженого обладнання у розмірі 16 млн грн, які оперуються бюджетною програмою, яку має Міністерство економіки”, – говорить віцепрем’єр-міністерка.
За її інформацією, за кошти державного бюджету будуть закуплені – вперше з 2022 року – книги для публічних бібліотек, а також – література для шкільних бібліотек. Сума видатків на це узгоджується, “йдеться про сотні мільйонів гривень”, зазначила Бережна.
Книгарням, які продають українські книжки, обіцяють компенсувати орендну плати з державного бюджету.
Крім того, з 1 січня 2027 року галузь матиме підтримку у межах програми “Тисячовесна”.
Для маленьких видавництв, які не зможуть скористатися державними програмами, шукатимуть небюджетну підтримку. З коштів закордонних партнерів формується спеціальний фонд.
Як повідомлялося, внаслідок атаки РФ уночі 28 серпня пошкоджені склад видавництва Vivat у Києві, а також книжки книгарень Readeat, Book.ua, видавництв “Основи” та низки інших, які зберігалися на складі “Нової пошти” у Cвятопетрівському.
Відбудова
Агресор має платити за відновлення України
Міністр закордонних справ Нідерландів Том Берендсен заявив, що війна Росії проти України продовжує завдавати величезних збитків, і агресор має платити за завдану шкоду.
Політика
Глава МЗС Естонії закликав посилити тиск на Росію після нічної атаки на Україну
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна закликав посилити тиск РФ та міжнародну ізоляцію Кремля через продовження російських атак на мирне населення України.
Про це глава естонської дипломатії написав у соцмережі X, передає Укрінформ.
«Ще одна ніч російських дронів пронеслася по Україні, а село Мила зазнало одного з найсильніших ударів. Російські дрони знищили критично важливу інфраструктуру, вразили склади, житлові будинки, будинки для людей похилого віку та вбили 27 людей», – зазначив Цахкна.
Він додав, що мішенями російських атак цієї ночі також стали Одеса, Дніпро та Київ.
«Мета Росії зрозуміла: терор і руйнування. Повторні удари цього тижня по критично важливій інфраструктурі демонструють продумані зусилля залишити українців голодними, у холоді та темряві напередодні зими. План Кремля має бути зірваний», – наголосив естонський дипломат.
Цакхна підкреслив, що підтримка України має залишатися непохитною та постійною за всіма напрямками.
«Тиск на Росію має посилюватися, санкції мають бути жорсткішими, її міжнародна ізоляція повинна поглиблюватись, та не давати (Кремлю – ред.) жодних поступок», – закликав Цахкна.
Як повідомляв Укрінформ, у Бучанському районі Київської області внаслідок російської атаки ввечері 28 серпня загинули 27 людей, понад 40 людей дістали поранення.
У Бориспільському районі Київської області вранці 29 серпня внаслідок атаки російських безпілотників загинула 14-річна дівчинка, є постраждалі.
У неділю, 30 серпня, у Київській області оголошений день жалоби за жертвами російської атаки.
-
Усі новини1 тиждень agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Усі новини1 тиждень agoОля Полякова в ДТП — аварію співачки порівняли з ДТП Кузьми, в якій він загинув
-
Політика1 тиждень agoМудра спростувала своє затримання і заявила, що готується до суду
-
Політика1 тиждень agoМасаші Накаґоме, Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні
-
Відбудова1 тиждень agoУряд спрямує ₴4,9 мільярда від ЄІБ на відновлення громад
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнець знайшов село-привид без світла, яке «окупували» дикі звірі (фото)
-
Одеса1 тиждень agoВивіз сміття в Одесі у вересні 2026: тарифи по районах
-
Події6 днів agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях