Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

Назвали лавреата спеціальної почесної нагороди кінопремії «Золота Дзиґа»

Published

on



Український режисер-документаліст Сергій Буковський став лавреатом премії за внесок у розвиток українського кінематографа X Національної кінопремії «Золота Дзиґа».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.

Премія за внесок у розвиток українського кінематографа – це спеціальна почесна нагорода Національної кінопремії «Золота Дзиґа», лавреата якої визначає Національна спілка кінематографістів України.

Нею відзначають видатних діячів за багаторічну працю, професійну майстерність і визначний вплив на розвиток українського кінематографа.

«Буковський є одним із найвизначніших кінодокументалістів сучасності, чия творчість стала частиною національного екранного скарбу. Десятки унікальних стрічок автора, відомих в Україні та за кордоном, допомагають осягнути історію через долі людей. Значущий внесок у розвиток української школи документального кіно зробив як непересічний педагог», – зазначив голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Борденюк.

Буковський – один із найавторитетніших українських документалістів, чиї фільми вже понад чотири десятиліття формують сучасну українську документальну школу. Його творчість здобула міжнародне визнання завдяки глибокому гуманістичному погляду, уважності до людських історій та здатності осмислювати складні історичні й суспільні процеси мовою кіно.

Читайте також: У США оголосили номінантів на премію «Еммі»

У різні роки Буковський створив десятки документальних стрічок, серед яких «Назви своє ім’я», «Живі», «Головна роль», «Іван та Марта», телевізійний серіал «Війна. Український рахунок» та інші роботи, що стали важливими подіями українського кіно. Його фільми неодноразово представляли Україну на міжнародних кінофестивалях і були відзначені престижними нагородами.

Як повідомляв Укрінформ, церемонія вручення X Національної кінопремії «Золота Дзиґа»відбудеться 25 липня у Києві.

Фото: journalism.ucu.edu.ua



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У Лаврі розповіли, як готують до зими Успенський собор

Published

on



У Києво-Печерській лаврі тривають підготовчі роботи до консервації даху Успенського собору до зими.

Про це в телеефірі сказав генеральний директор національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко, передає Укрінформ.

“Зараз тривають серйозні підготовчі роботи щодо створення консерваційної конструкції, яка дозволить витримати зиму, бо Успенський собор має дуже складну конфігурацію і тимчасові конструкції не витримають великої маси снігу. Це може завдати ще більшої шкоди собору. Тому має бути створений рівень, який законсервує власне ці поверхні Успенського собору від зимових опадів”, – розповів Остапенко.

За його словами, зараз над цим працює команда заповідника, архітектори, долучилася також Львівська політехніка. На сторінці заповідника є посилання на збір на відновлення собору, до відновлення залучено чимало благодійників, які допомогли матеріалами, а також фахівці ДТЕК, що вирішують проблему з відновленням електроживлення.

Остапенко нагадав, що попередньо шкоду Успенському собору від російського обстрілу оцінено в 500 млн грн. Проте остаточні суми, необхідні на відновлення, будуть зрозумілі після вивчення всіх наслідків та розроблення проєктно-кошторисної документації.

Читайте також: Консерваційні роботи на території Лаври вже фактично розпочалися – гендиректор заповідника

“Це питання ще вивчається, такі складні конструкції, які постраждали під час воєнних дій, потребуватимуть значних коштів. Має бути розроблена проєктно-кошторисна документація, яка має пройти всі етапи експертизи, і саме тоді буде визначено остаточну цифру реконструкції. Наразі ми розуміємо, що шкоду завдано на суму не менше 500 млн грн. Поки будемо вивчати ті художні роботи, внутрішні роботи, які необхідно буде відновлювати, і це теж увійде в проєкт реставрації”, – розповів генеральний директор заповідника.

Також він висловив сподівання на міжнародну підтримку. За словами Остапенка, кілька міжнародних організацій висунули деякі пропозиції, і наразі вирішується, в якій формі ця допомога буде надана. До координації міжнародної допомоги долучиться ЮНЕСКО.

Цьогоріч, нагадав Остапенко, відзначається 975 років від заснування Києво-Печерської лаври. Відповідний указ про заходи з цієї нагоди підписаний Президентом України.

Читайте також: Реставрація Успенського собору може тривати до двох років – гендиректор заповідника

“Ця дата дуже символічна, бо залишається чверть сторіччя до тисячоліття Лаври. І для об’єктів, які є національними святинями, підготовка до таких дат починається за десятиліття”, – резюмував генеральний директор національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.

Як повідомляв Укрінформ, на території Києво-Печерської лаври внаслідок масованої російської атаки 15 червня були пошкоджені 19 об’єктів культурної спадщини. Найбільших руйнувань зазнали Успенський собор і башта Кушника.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Політика

Cанкції ЄС можуть змусити Путіна сісти за стіл переговорів

Published

on



Має настати переломний момент, коли європейські санкції змусять Кремль почати реальні переговори про мир в Україні.

Про це заявив міністр фінансів Ірландії Саймон Гарріс, який спілкувався із журналістами у Брюсселі перед початком засідання Ради ЄС з економічних та фінансових питань, повідомляє Укрінформ.

«Я дуже сподіваюся, що найближчими днями Європейський Союз зможе ухвалити 21-й пакет санкцій проти Росії, тому що ми як міністри фінансів знаємо, що бити по економіці Росії – це найкращий спосіб спробувати змінити розрахунки Путіна щодо … вторгнення в Україну», – сказав міністр.

Він вважає, що санкції – це «максимальний важіль впливу», який Європейський Союз має на Росію.

«Ми вже знаємо, що санкції мають дійсно значний вплив на економіку Росії. І має настати переломний момент, коли ми змусимо Путіна сісти за стіл переговорів і погодитися на тривалий, справедливий та міцний мир для України», – сказав міністр фінансів.

При цьому він визнав, що наразі Путін не надсилає відповідних сигналів про готовність до перемовин, проте «тиск необхідно посилювати».

Читайте також: Сибіга – про очікування від 21-го пакета санкцій ЄС: У Росії має «економічно горіти земля під ногами»

Відповідаючи на запитання щодо заводу з виробництва глинозему в Ірландії, продукція якого може використовуватися російською військовою промисловістю, міністр заявив, що уряд займає прозору позицію щодо цієї теми, національне розслідування «наближається до завершення», і що саме Європейська комісія після вивчення матеріалів розслідування має вирішити питання про можливі санкції на цю сировину.

Гарріс також сказав, що Президент Володимир Зеленський був добре поінформований про поточне розслідування під час свого останнього візиту до Дубліна, де він відвідав відкриття головування Ірландії в Раді ЄС.

Як повідомляв Укрінформ із посиланням на високопоставленого європейського дипломата, дискусії щодо наповнення наступного пакета європейських санкцій проти РФ тривають, посли держав-членів ЄС налаштовані завершити обговорення вже сьогодні.

Фото архівне: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.