Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

У межах туру «Кіно заради Перемоги!» в березні відбувся 61 кінопоказ

Published

on



У Чернівецькій області в госпіталі ветеранів війни 3 березня показали стрічку «Захар Беркут», представив її режисер Ахтем Сеітаблаєв.

4 та 10 березня в кінопросторі Хмельницького госпіталю організували показ фільму «Максим Оса та золото Песиголовця».

4-25 березня військовослужбовцям, які проходять реабілітацію в Трускавецькому госпіталі, показали кінокартини «Довбуш», «Кріпачка», «Я, Побєда і Берлін» та «Дон Жуан з Жашкова». Тим часом у Запоріжжі та області влаштували 12 показів, у програмі були фільми «Яремчук. Незрівнянний світ краси», «Кріпачка», «Безславні кріпаки», «Пекельна хоругва або Різдво козацьке», «11 дітей з Моршина» та «Дон Жуан з Жашкова».

5 березня в Чернівецькому військово-спортивному ліцеї показали фільм «Захар Беркут», представили його режисер Ахтем Сеітаблаєв та керівник «ТРО Медіа» Олексій Дмитрашківський.

5-26 березня в кінопросторі медичного центру Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області відбулися покази стрічок «Коли ти вийдеш заміж?», «Кріпачка», «Безславні кріпаки» та «раша гудбай».

5-27 березня у двох реабілітаційних центрах Національної гвардії в Полтавській області показували фільми «Максим Оса та золото Песиголовця», «Кіборги», «Дон Жуан з Жашкова» і «Кріпачка».

6 березня в медичному реабілітаційному центрі Державної прикордонної служби України в Одесі відкрили новий кінопростір й організували показ стрічки «Мирний 21» за участію режисера Ахтема Сеітаблаєва.

6-27 березня в кінопросторі медичного центру МВС у Вінницькій області показали «Кріпачку», «Вулкан» та «Екс».

7 березня в Харківському національному економічному університеті відбувся показ фільму «Мої думки тихі».

7 й 14 березня в Будинку культури Миронівки місцевій громаді показали «Кріпачку» та «Кіборги».

7 й 8 березня в харківському «Хартія-хабі» режисер Олесь Санін представив фільми «Довбуш» та «Культура vs війна».

9 березня в «Хартія-хабі» Івано-Франківська показали стрічку «Чужа молитва».

10 березня в кінопросторі одного з реабілітаційних центрів Київської області для ветеранів влаштували показ «Кріпачки». Того ж дня в Одесі в приміщенні міської бібліотеки для громади організували показ «Толоки».

12-26 березня у Вінниці та області для місцевої громади та внутрішньо переміщених осіб за сприяння обласного центру культури «Щедрик» показували фільми «Кіборги», «Шляхетні волоцюги» та «Мій карпатський дідусь».

12 й 29 березня у Київському інституті Національної гвардії України організували покази «Нескореного» й «Толоки».

12 та 13 березня у Національній академії Служби безпеки України та Київському військовому інституті ім. Т. Г. Шевченка провели допрем’єрні покази фільму «Втомлені», представив їх голова правління Асоціації «Дивись українське!» Андрій Різоль. У творчих зустрічах з курсантами взяли участь продюсер Пилип Іллєнко, режисер Юрій Дунай, сценаристка Соломія Томащук й акторка Валерія Ходос.

13-26 березня у новоствореному Одеському кінопросторі медичного реабілітаційного центру показали фільми «Пропала грамота», «Кіборги» та «Кріпачка».

15 березня в Центральному будинку офіцерів у Києві відбувся допрем’єрний показ фільму «Втомлені» за участю продюсера Пилипа Іллєнка, режисера Юрія Дуная, сценаристки Соломії Томащук, акторок Маргарити Гури та Валерії Ходос.

15 березня у Києві в культурному хабі «Донеччина» показали стрічку «Люксембург, Люксембург».

18 березня в кінопросторі одного з реабілітаційних центрів Київської області влаштували допрем’єрний показ «Втомлених» за участю продюсера Пилипа Іллєнка, режисера Юрія Дуная, сценаристки Соломії Томащук й акторки Валерії Ходос.

19 березня у Київському інституті НГУ провели допрем’єрний показ «Втомлених» за участю продюсера Пилипа Іллєнка, режисера Юрія Дуная, сценаристки Соломії Томащук, головних акторів Валерії Ходос та Дмитра Сови. Команду фільму представив голова правління Асоціації «Дивись українське!».

20 березня у Київській національній дитячій бібліотеці показали стрічку «Стоп Земля», представив її кінознавець Ярослав Підгора-Гвяздовський. Того ж дня у львівському Будинку офіцерів відбувся показ «Паляниці», представила її кінопродюсерка Катерина Тимченко.

27 березня в кінопросторі реабілітаційного центру НГУ в Полтавській області показали фільм «Мій карпатський дідусь». Участь у заході взяли амбасадор туру, актор Богдан Бенюк, бригадний генерал Нацгвардії Олександр Білоус і голова правління Асоціації «Дивись українське!» Андрій Різоль.

29 березня в Центральному будинку офіцерів у Києві влаштували показ стрічки «Битва за Київ», представив її режисер Тарас Ткаченко.

Від початку реалізації туру «Кіно заради Перемоги!» організовані вже 3186 кінопоказів у 532 населених пунктах та військових частинах 23 областей України.

Як повідомлялося, національний тур «Кіно заради Перемоги!» реалізується із 6 серпня 2022 року. Його мета – морально-психологічна підтримка та мотивація військовослужбовців, майбутніх офіцерів, внутрішньо-переміщених осіб і громад.

Читайте також: Документальну стрічку «Дівія» визнали найкращою на Ann Arbour Film Festival

Організатором кінопоказів є «Дивись українське!» у співпраці з Головним управлінням комунікацій Збройних сил України. Ініціатори проєкту: Офіс Президента, Державне агентство з питань кіно та «Дивись українське!». 

Тур реалізується у співпраці з Генеральним штабом ЗСУ, за сприяння Міністерства оборони, обласних військових адміністрацій, Національної гвардії та Національної поліції.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Маріупольці подали до Реєстру збитків вже 25 тисяч заяв, які є доказами злочинів РФ

Published

on


Маріупольці подали до Реєстру збитків 25 тисяч заяв, які не лише фіксують руйнування і втрати, а й стають частиною доказової бази злочинів, скоєних Росією проти України.

Про це виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, Маркіян Ключковський розповів Укрінформу.

«Станом на сьогодні ми маємо майже 25 000 заяв, поданих із Маріуполя, у різних категоріях: щодо знищення житлової та іншої нерухомості, втрати життя, катувань, переміщення. Усі вони надійшли від людей, які називають Маріуполь своїм домом», – сказав він.

За словами Ключковського, за допомогою спеціальних програм дані про зруйноване житло переносяться на спеціальну мапу міста, на якій можна простежити масштаб руйнувань.

«Так заяви до Реєстру збитків стають доказами злочинів. І кожна червона крапка на мапі означає щонайменше одну заяву щодо знищення житлової нерухомості, прив’язану до конкретної локації. Тоді можна побачити, що все місто було поранене, вбите і зруйноване. Тож це не просто статистика, про яку ми говоримо. Це історія, яку розповідають реальні люди через подання заяв до Реєстру», – пояснив він.

Читайте також: Прокурори за чотири роки задокументували понад 240 тисяч злочинів агресії РФ проти України – Кравченко

За словами керівника Реєстру збитків, метою є об’єднати зусилля, працюючи і з окремими містами, і на національному рівні, щоб записи в Реєстрі відображали реальні масштаби руйнувань і втрат.

«Тому ми маємо зробити все, щоб поширювати інформацію про Реєстр. Ми маємо ставити його на порядок денний так, щоб люди розуміли, чому їм потрібно подавати свої заяви. Це не так просто в умовах, коли людям доводиться щодня виживати, коли вони щойно… пережили жахливу, гірку, холодну й темну зиму. Можливо, подання заяви до Реєстру не є серед їхніх першочергових пріоритетів, але це важливе завдання, з виконанням якого ми повинні допомогти», – наголосив Ключковський.

Як повідомляв Укрінформ, до Реєстру збитків, створеного під егідою Ради Європи для фіксації шкоди, завданої війною Росії проти України, вже подано понад 130 тисяч заяв. Заяву можуть відхилити, якщо вона не відповідає встановленим критеріям.

Фото архівне: Маріупольська міськрада



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів

Published

on



Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква під час зустрічі із міністром-делегатом із європейських справ при міністрові Європи та закордонних справ Франції Бенжаменом Аддадом обговорив підготовку до наступних контактів лідерів на двосторонньому рівні і в більш широкому форматі.

Про це повідомляє пресслужба ОП, передає Укрінформ.

«Головна тема обговорення – координація наступних кроків за підсумками зустрічі президентів України та Франції, що відбулася в Парижі 13 березня. Йшлося про реалізацію домовленостей, роботу в межах Коаліції охочих, розвиток оборонної співпраці, посилення санкційного тиску на Росію та гарантії безпеки. Сторони також говорили про підготовку до наступних контактів лідерів і на двосторонньому рівні, і в більш широкому форматі за участю європейських партнерів», – йдеться у повідомленні.

Жовква відзначив протидію російському танкерному флоту з боку Франції, зокрема затримання підсанкційного танкера в Середземному морі. Україна підтримує позицію Франції щодо необхідності змін на рівні законодавства Євросоюзу, треба працювати над тим, щоб була можливість не лише зупиняти такі судна, а й конфісковувати нафту, яку вони перевозять.

Сторони також обговорили процес євроінтеграції України. Жовква наголосив, що країна успішно завершила процес скринінгу й готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів одразу після розблокування переговорного процесу з боку Угорщини.

«Саме Франція у 2022 році стала рушійною силою в подоланні скепсису деяких європейських країн щодо надання Україні статусу кандидата. І тому зараз ми розраховуємо на стратегічну роль Парижа в подоланні всіх перешкод на шляху до членства України у Євросоюзі», – зазначив заступник керівника ОП.

Читайте також: Британія проведе саміт щодо Ормузької протоки за участю 35 країн

Бенжамен Аддад запевнив, що позиція Парижа чітка й принципова: Франція підтримує вступ України до Євросоюзу та відзначає якість проведення відповідних реформ.

Як повідомлялося, Володимир Зеленський заявив, що основними темами переговорів у Єлисейському палаці 13 березня стали спільне виробництво зброї, участь у програмах SAFE, зміцнення ППО та бойової авіації, а також розблокування допомоги від ЄС у 90 млрд євро та переговори про вступ до ЄС.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.