Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Театр Лесі Українки представить прем’єру вистави «Ой, не ходи, Грицю…»
Постановка створена в межах творчого проєкту «Пошук 2025–2026».
Інтерпретація п’єси Старицького переносить знайому історію кохання і зради у простір сучасних міських околиць – туди, де почуття швидко стають зброєю, а боротьба за увагу та значущість часто важить більше за правду.
Камерний простір сцени концентрує дію навколо одного об’єкта – фотокабіни, яка стає не лише частиною побуту, а й символом ілюзії близькості, потреби бути побаченим і страху зникнути. Це історія про бажання бути потрібним і страх залишитися ніким. І про момент, коли вже запізно – бо кожен зробив свій вибір.
Режисер вистави – Максим Свець, сценографія – Петро Богомазов.
Як повідомляв Укрінформ, у Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки відбулася прем’єра вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса» про театр «Березіль» та події періоду Розстріляного Відродження, які відбувалися у Києві та Харкові.
Фото: lesyatheatre.com.ua
Відбудова
Литва виділить €4 мільйони на проєкти з сонячної енергетики у школах, лікарнях та інших держустановах України
Литва виділить додаткові 4 мільйони євро на підтримку встановлення сонячних енергетичних систем та систем накопичення енергії в українських державних установах, наприклад школах та лікарнях.
Про це повідомило Міністерство енергетики Литви, передає Укрінформ із посиланням на LRT.
Міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас зазначив, що на цьому етапі програми планується реалізувати 50 проєктів.
«Підтримка Литви сприяє не лише негайним зусиллям з відновлення, а й побудові більш безпечного енергетичного майбутнього для України. Я радий, що проєкт продовжується і що цього року виділяється ще 4 млн євро із запланованого пакета підтримки», — сказав він.
Зазначається, що Європейський Союз надасть ще 3 млн євро на такі ініціативи.
Торік, під час першої фази програми, Литва виділила на неї 5 млн євро.
Вайчюнас зазначив, що Литва посилила енергетичну допомогу, щоб підтримати Україну в складний зимовий період 2025–2026 р.р.
Цього року вже виділено понад 6,3 млн євро, тоді як за весь минулий рік – трохи більше 10 млн євро.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у Вільнюсі анонсувала запуск ініціативи підтримки оборонних інновацій Brave Lithuani за участю України та Литви.
Окрім цього, українська і литовська сторони домовилися про довгострокове бронювання обсягів постачання скрапленого природного газу в Україну через термінал у Клайпеді.
Фото: pixabay.com
Політика
Україна закликала країни НАТО прискорити допомогу та інвестувати в оборонне виробництво
Захід зібрав близько 250 парламентаріїв з усіх країн Альянсу і держав-партнерів.
Заступник міністра оборони закликав міжнародних партнерів оперативно посилити підтримку України у критично важливих напрямах, зважаючи на інтенсивність бойових дій та ситуацію на полі бою.
Серед головних пріоритетів: фінансування постачання засобів ППО та іншого критичного озброєння через Prioritized Ukraine Requirements List (PURL); закупівля зенітних ракет для систем Patriot; закупівля далекобійних 155-міліметрових артилерійських боєприпасів у межах Чеської ініціативи; пряме фінансування виробництва українських дронів та ракет.
За словами Баніка, «для України насамперед важливо закуповувати те озброєння і військову техніку, яка може бути поставлена на фронт уже цього року. Наша промисловість має унікальні виробничі потужності й здатна випускати до 20 мільйонів дронів щорічно, а також тисячі ракет для глибоких ударів та протиповітряної оборони».
Заступник міністра додав, що за умови наявності фінансування ці потужності можуть бути повністю задіяні протягом кількох місяців.
Банік ознайомив парламентаріїв із результатами застосування українських інновацій на полі бою.
Так, завдяки middle-strike дронам українські військові здійснюють близько п’яти тисяч ударів на місяць на відстань понад 20 км, працюючи над повним блокуванням російської логістики в глибині території ворога.
Україні вдалося зробити війну значно більш технологічною та дешевшою. Прикладом цього є ефективне застосування FPV-дронів та впровадження лінійки унікальних цифрових продуктів, які дозволяють вести розвідку, аналітику та здійснювати розрахунки в режимі реального часу.
«Зараз у Міністерстві оборони вся команда об’єднує стратегічне бачення з глибоким розумінням поля бою, щоб кожне рішення чітко відповідало найважливішим пріоритетам нашого війська», – зазначив Банік.
Для збереження технологічної переваги та витіснення ворога Україні необхідне системне нарощення фінансування.
Банік закликав партнерів надати додаткове двостороннє фінансування (на додачу до позики ЄС), щоб досягти цільового показника у 60 мільярдів доларів допомоги цього року.
Водночас він висловив вдячність Парламентській асамблеї НАТО та країнам-партнерам за всебічну підтримку з перших днів повномасштабного вторгнення і запевнив у готовності розбудовувати довгострокову взаємовигідну співпрацю.
«Ми хочемо розвивати наші відносини з членами НАТО у взаємовигідне партнерство. Цього року ми готові віддати Європі більше: випробовуючи ваші продукти на нашому полі бою, ділячись технологіями та даними, а також надаючи засвоєні уроки, які допоможуть зміцнити ваші власні армії. Я говорю про математику війни і, що найважливіше, про нашу перевірену здатність відновлювати та успішно нарощувати оборонне виробництво в умовах активної повномасштабної війни», – підкреслив Банік.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Андрій Сибіга у виступі на міжнародному форумі «Архітектура безпеки» зазначив, що союзники мають усвідомити, що членство України в НАТО є не лише доцільним рішенням з погляду безпеки, а й економічно вигідною моделлю майбутнього для всієї Європи.
Фото: Міноборони
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Суспільство6 днів agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події7 днів agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Події1 тиждень agoВ Одеському музеї західного та східного мистецтва показали яскраві пастелі 23 авторів
-
Суспільство7 днів agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Війна6 днів agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни