Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
В Одеському музеї Блещунова триває виставка Наталії Андрущенко “Паралельний вимір”
В Одеському муніципальному музеї особистих колекцій імені О.В. Блещунова триває персональна виставка одеської художниці, членкині Національної Спілки Художників України та наукової співробітниці музею Наталії Андрущенко під назвою «ПАРАЛЕЛЬНИЙ ВИМІР» (від знака до абстракції).
Проєкт представляє авторську графіку художниці, яка відома багатьом одеситам та гостям міста як майстриня монументального мистецтва. Зокрема, Наталія Андрущенко є авторкою знакових паяних вітражів із кольорового скла «Земля» та «Вода» в Клінічному санаторії ім. В. П. Чкалова, а також «Спіралі…» у Діагностичному центрі ЧМП. Нова виставка демонструє іншу, графічну сторону її творчості, де звична реальність переходить у тонку авторську систему координат.
Ключові хайлайти виставки:
• Трансформація простору: Кожен графічний аркуш в експозиції — це спроба зафіксувати момент деконструкції форми, де реальна фігура перетворюється на знак, а побутовий предмет розчиняється в абстракції.
• Діалог без слів: Виставка пропонує глядачеві відмовитися від поверхневого погляду і сфокусуватися на тому, що не обов’язково можна пояснити словами, але можна глибоко відчути.
• Поєднання досвіду: Творчий шлях авторки охоплює понад пів століття — від закінчення ОДХУ ім. М.Б. Грекова у 1971 році, магістратури ПНПУ ім. К.Д. Ушинського (2018) до сьогодення. З 1999 року Наталія Володимирівна, як науковий співробітник Музею Блещунова, також досліджує мистецтво зсередини.
«Мої роботи – це моє сприйняття світу як єдиної просторової структури з її природними закономірностями у побудові художніх форм. Я не копіюю світ, а трансформую його через власне суб’єктивне сприйняття, створюючи паралельний вимір, де діють інші закони форми та простору. Я створюю власну реальність, свій світ», — зазначає художниця Наталія Андрущенко.
Інформація для відвідувачів:
• Місце проведення: Одеський муніципальний музей особистих колекцій ім. О.В. Блещунова, м. Одеса, вул. Польська, 19
• Графік роботи: четвер-неділя з 11:00 до 17:00
Події
В Україні запустили онлайн-ресурс для захисту культурної спадщини в межах Гаазької конвенції
Міністерство культури запустило спеціалізований онлайн-ресурс для захисту культурної спадщини в межах Гаазької конвенції – «Культура захисту».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкультури.
«Росія цілеспрямовано знищує українську культурну спадщину та намагається стерти нашу історію та пам’ять. Маємо забезпечити кожній пам’ятці максимально можливий захист, а кожен злочин проти культури належно задокументувати. Україна вже домоглася внесення 46 об’єктів до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО. Ми продовжуємо цю роботу й розширюємо можливості для тих, хто щодня захищає нашу спадщину. Платформа «Культура захисту» допоможе фахівцям ефективніше використовувати міжнародне право, залучати світову спільноту до збереження українських пам’яток і формувати доказову базу для притягнення Росії до відповідальності. Адже захист культури — це також захист права майбутніх поколінь знати власну історію», – сказала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.
Зазначається, що платформа стане у нагоді представникам і представницям державних органів, органів місцевого самоврядування, військовослужбовцям, фахівцям із культурної спадщини, юристам і дослідникам. За допомогою ресурсу вони зможуть готувати документи для міжнародного захисту культурних цінностей, організовувати моніторинг їхнього стану, документувати порушення та використовувати міжнародні правові механізми для збереження української культурної спадщини.
Зокрема, на платформі доступні: інтерактивна карта об’єктів під посиленим захистом з інформацією про них та їхнє розташування; інструменти для підготовки номінаційних досьє, необхідних для внесення об’єктів до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом; інструменти для підготовки запитів на організацію місій ad hoc моніторингу відповідно до Другого протоколу та інше.
Кураторкою платформи є Національна координаторка з питань імплементації Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту та двох протоколів до неї Ліна Дорошенко.
Платформу створено у партнерстві Міністерства культури з громадською організацією «Культура захисту» за підтримки благодійного фонду «Відродження».
Як повідомляв Укрінформ, росіяни пошкодили або зруйнували 2 185 об’єктів культурної спадщини та 2 686 закладів культури в Україні.
Відбудова
ЄС оголосив про чотири нові інвестиційні програми для України на €376 мільйонів
Євросоюз оголосив про запуск чотирьох нових інвестиційних програм для України загальним обсягом 376 млн євро.
Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час конференції ЄС та України з питань інвестицій у межах виставки ReBuild Ukraine, що проходить в четвер у Варшаві, передає кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні ми оголошуємо про чотири програми, які отримають підтримку в обсязі 376 млн євро в межах Ukraine Investment Framework», – повідомила Кос.
Зокрема, Данська стратегічна інвестиційна програма підтримуватиме промислові партнерства, передусім інвестиції у технології подвійного призначення та відновлювану енергетику. Програма словацького банку Eximbanka SR спрямована на зміцнення української промислової бази подвійного призначення, зокрема через інвестиції в кібербезпеку та засоби розмінування. Крім того, додаткове фінансування отримає програма Європейського банку реконструкції та розвитку 5R завдяки внеску Норвегії. Це дасть змогу залучити інвестиції у системи накопичення енергії та відновлювану енергетику. Ще одна програма – Міжнародної фінансової корпорації (IFC High Equity) – матиме збільшене гарантійне покриття ЄС та додатковий внесок Великої Британії.
Кос наголосила, що участь Норвегії та Великої Британії свідчить про перетворення Ukraine Investment Framework на загальноєвропейську платформу, яка об’єднує уряди, фінансові установи та міжнародних партнерів для підтримки економічного майбутнього України. За її словами, ЄС бере на себе частину інвестиційних ризиків, що дає змогу банкам, співінвесторам і компаніям фінансувати проєкти, які інакше могли б виявитися надто ризикованими.

«У листопаді очікується перерахування майже 8 млрд євро в межах Ukraine Facility. Ще 3,7 млрд євро макрофінансової допомоги планується надати цього місяця через кредитну програму підтримки України. Ці кошти необхідні для збереження макроекономічної стабільності та забезпечення функціонування держави», – повідомила Кос.
За її словами, минулого тижня Єврокомісія представила щорічний звіт про стан розширення Євросоюзу. За оцінкою Єврокомісії, Україна четвертий рік поспіль демонструє «відчутний прогрес».
«Нині пріоритетними напрямами реформ є верховенство права, демократичні інституції, реформа державного управління та план дій щодо національних меншин. Якщо реформи триватимуть, наступного року Україна зможе розпочати закриття переговорних розділів», – наголосила єврокомісарка.
Кос підкреслила, що Єврокомісія посилила координацію з українською владою щодо ключових реформ. Вона повідомила, що у неділю в Брюсселі відбудеться зустріч із українським прем’єром Сергієм Корецьким і спікером парламенту Русланом Стефанчуком, під час якої сторони планують визначити подальші кроки та реформи, необхідні для досягнення проміжних критеріїв у сфері верховенства права в першій половині 2027 року.
«Ця робота має велике значення і для європейського бізнесу. Вона закладає основи майбутньої економіки України – сучасної, конкурентоспроможної та стійкої, яка поступово, але впевнено інтегрується до єдиного ринку ЄС», – констатувала вона.
Своєю чергою віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов наголосив на взаємозв’язку відбудови, економічної трансформації та вступу України до ЄС. За його словами, метою України є створення конкурентоспроможної та стійкої економіки, повністю інтегрованої до єдиного ринку Євросоюзу.

Ченцов зазначив, що Україна вже відкрила чотири переговорні кластери, зокрема ті, що охоплюють внутрішній ринок та інклюзивне зростання. Водночас триває робота над відкриттям двох кластерів, що залишилися.
Він підкреслив, що наближення до членства в ЄС означає не лише виконання політичних критеріїв, а й формування передбачуваного середовища для інвесторів. Гармонізація законодавства з нормами ЄС, верховенство права, чесна конкуренція, прозорість і сильні інституції є важливими як для вступу до Союзу, так і для залучення бізнесу.
За словами Ченцова, Україна має промисловий та аграрний потенціал, інженерні компетенції, цифрові інновації, критичні ресурси й досвід у сфері стійкості та оборонних технологій. Поєднання цих можливостей з європейським капіталом і технологіями може зміцнити виробничі ланцюги та створити нові можливості для бізнесу.
Як повідомляв Укрінформ, Міжнародна виставка-конференція ReBuild Ukraine проходить у Варшаві 12-13 листопада. Цьогорічний захід об’єднує понад 7500 учасників, понад 800 експонентів із 33 країн та представників більш як 150 українських громад. У межах виставки відбуваються міжнародні конференції, ділові зустрічі та презентації інвестиційних проєктів українських громад.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство7 днів agoНовини на ранок
-
Відбудова5 днів agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Політика4 дні agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Усі новини1 тиждень agoКейт Міддлтон розповіла про роботу мрії принца Луї: але є нюанс
-
Суспільство3 дні agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoТарифи в Одесі у листопаді 2026: вартість води, світла, газу та тепла
-
Суспільство1 тиждень agoНа Подільщині затримали переправника до Придністров’я – Rayon.in.ua