Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

Українська стрічка «Ілюзія тихої ночі» отримала спецвідзнаку фестивалю у Швейцарії

Published

on



Український документальний фільм «Ілюзія тихої ночі» режисерки Ольги Черних отримав спеціальну відзнаку міжнародного кінофестивалю Visions du Réel у програмі Burning Lights Competition.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.

Стрічку представили на 57-му фестивалі, який проходить у Ньйоніз 17 по 26 квітня. Фільм бере участь у конкурсній програмі Burning Lights, що фокусується на новаторському документальному кіно.

Як зазначається, стрічка «Ілюзія тихої ночі» створена як масштабний колективний проєкт: її фільмували протягом однієї ночі в липні 2025 року за участі понад 40 операторів і сотень людей із різних регіонів України.

Фільм фіксує ніч із 27 на 28 липня 2025 року – від північних лісів до південних степів, від прифронтових територій до міст, що пережили повітряні атаки.

До зйомок долучилися люди різного віку, професій і досвіду, які документували власну реальність під час війни. У підсумку був створений колективний портрет країни, що переживає війну, поєднуючи масштабні плани та інтимні спостереження.

За словами команди, проєкт став експериментальним і водночас емоційним висловлюванням про життя країни під час комендантської години.

Міжнародні критики вже звернули увагу на масштаб і концепцію стрічки. Зокрема, оглядачі відзначають багатошаровість наративу та поєднання різних досвідів – від повсякденних сцен до життя на тлі війни.

«Хоча фільм показує, як українці непохитно продовжують жити своїм життям, у розповіді відчувається моторошний підтекст. Як ми дізнаємося з титрів, більшість російських атак на українську інфраструктуру відбувається вночі. Тільки в липні 2025 року було вбито 286 цивільних осіб. За останні три роки загинуло понад 15 000 цивільних осіб», – йдеться у Business Doc Europe.

У Cineuropa фільм описують як колективний портрет людей, які, попри війну, «шукають хоч трохи надії» та зберігають відчуття людяності:

«Легкість, пов’язана з повсякденними справами, поступилася місцем страху, оскільки вони з тривогою чекають на майбутнє, позначене руйнуванням і хаосом: змирившись, собака лежить у квартирі, чекаючи, коли припиняться бомбардування, жираф порожньо дивиться в порожньому зоопарку, а мати намагається втішити свою дитину, кажучи їй, що звуки, які вона чує, — це лише звичні звуки повітряних нальотів. Але попри все, бажання жити й чинити опір ніколи не покидає цей поранений народ, який не має наміру здаватися».

Читайте також: Український фільм про життя в окупації відібрали до програми Каннського кінофестивалю

Водночас у International Cinephile Society назвали стрічку «суворим нагадуванням про те, що коли війна стає повсякденністю, жодна ніч більше не буде по-справжньому тихою»:

«Фільм не має ані сюжетної, ані стилістичної лінії, що робить деякі епізоди важкими для перегляду, але він передає незламний дух українського народу. Вони прийняли це як частину свого життя, принаймні тимчасово, бо знають, що свобода їхньої країни важливіша за їхні тимчасові незручності».

Світова прем’єра стрічки відбулася 21 квітня в межах фестивалю Visions du Réel.

Телевізійна прем’єра «Ілюзії тихої ночі» запланована на другу половину 2026 року.

Як повідомляв Укрінформ, минулого року на фестивалі документального кіно Visions du Réel стрічка Зої Лактіонової «Прах, що осідає шаром на поверхні» про Маріуполь здобула нагороду Eurimages Co-Production Award.

Кадр з фільму/Cуспільне



Джерело

Continue Reading

Відбудова

В Україні відновили вже 1 ГВт потужності теплових електростанцій із запланованих 3,8 ГВт

Published

on



В Україні вдалося відновити вже 1 ГВт потужності теплових електростанцій із запланованих 3,8 ГВт.

Як передає Укрінформ, про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у Фейсбуці за результатами засідання штабу в рамках підготовки до наступного осінньо-зимового періоду.

Енергетичні компанії прозвітували щодо процесу готовності об’єктів електроенергетики до наступної зими.

“Головний фокус – стан виконання планових та аварійних ремонтів. Наша стратегічна мета – відновити 6 ГВт потужностей до старту опалювального сезону. Зокрема, план відновлення для теплових електростанцій складає 3,8 ГВт. Вже маємо перші конкретні результати: наразі вдалося відновити 1 ГВт потужностей. Темпи маємо нарощувати, – зазначив Шмигаль.

Він поінформував, що роботи з посилення фізичного захисту енергооб’єктів активно тривають як на столичних об’єктах генерації, так і на підстанціях НЕК “Укренерго”. Дав доручення розробити чітку матрицю виконання робіт по кожному обʼєкту для жорсткого контролю термінів”.

“Принципове питання – захист об’єктів газової сфери. Це питання є базовим, адже стабільне газопостачання – фундамент, зокрема, для роботи розподіленої генерації”, – підкреслив Шмигаль.

Читайте також: Шмигаль розповів про рішення, що забезпечать стабільну роботу газової генерації в Україні

Він поінформував, що “продовжується також активна робота з міжнародними партнерами. Провели верифікацію витрат по Фонду підтримки енергетики, аби кожна гривня та кожна одиниця обладнання використовувалися максимально ефективно”.

Віцепрем’єр-міністр вручив нагороди Президента України – ордени “За заслуги” і “За мужність” працівникам галузі за стійкість на робочому місці, яку вони проявили під час російських атак цієї зими.

Як повідомляв Укрінформ, перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль провів зустріч з представниками наглядової ради НАЕК “Енергоатом” на чолі з Руміною Велші, на якій обговорили пріоритети роботи і розвитку компанії.



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський та Гроссі домовилися продовжувати роботу моніторингових місій МАГАТЕ на Запорізькій АЕС

Published

on



Президент Володимир Зеленський і генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі під час зустрічі домовилися продовжувати місії агентства для забезпечення постійного моніторингу стану Запорізької атомної електростанції.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.