Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
У США оголосили номінантів на премію «Еммі»
Американська телевізійна академія оголосила номінантів на 78-у премію «Еммі», яка вважається телевізійним аналогом «Оскара».
Повний список опублікований на сайті премії, передає Укрінформ.
Зокрема, у категорії «Найкращий драматичний серіал» номіновані «Дипломатка», «Позолочене століття», «Лицар сімох королівств», «Рай», «Пітт», «Єдина», «Кульгаві коні», «Друзі та сусіди».
На звання найкращого актора драматичного серіалу претендують Стерлінг К. Браун («Рай»), Гері Олдмен («Кульгаві коні»), Марк Руффало («Завдання»), Руфус Сьюелл («Дипломатка») та Ноа Вайлі («Пітт»).
В аналогічній “жіночій” категорії шанс здобути нагороду мають Керрі Кун («Позолочене століття»), Чейз Інфініті («Заповіти»), Кері Расселл («Дипломатка»), Рей Сігорн («Єдина») та Зендея («Ейфорія»).
У категорії «Найкращий комедійний серіал» представлені «Початкова школа «Ебботт», «Ведмідь», «Хитрощі», «У Марго проблеми із грошима», «Ніхто цього не хоче», «Убивства в одній будівлі», «Правдива терапія», «Бухта вдів».
За звання найкращого актора комедійного серіалу змагатимуться Яг’я Абдул-Матін II («Диво-людина»), Стів Карелл («Півень»), Меттью Ріс («Бухта вдів»), Джейсон Сігел («Правдива терапія») та Мартін Шорт («Убивства в одній будівлі»).
На звання найкращої акторки комедійного серіалу претендують Квінта Брансон («Початкова школа «Еббот»), Айо Едебірі («Ведмідь»), Ель Феннінг («У Марго проблеми із грошима»), Ліза Кудроу («Повернення») та Джин Смарт («Хитрощі»).
У категорії «Найкращий мінісеріал або телефільм» номіновані «Все її вина», «Звір у мені», «Сварка», «ВДС Сент-Луїс», «Історія кохання Джона Кеннеді-молодшого і Керолін Біссет».
Претендентами на нагороду для найкращого актора мінісеріалу або телефільму є Різ Ахмед («Доля»), Джейсон Бейтман («Чорний кролик»), Чарлі Ганнем («Чудовисько: Історія Еда Ґіна»), Оскар Айзек («Сварка») та Меттью Ріс («Звір у мені»).
В аналогічній “жіночій” категорії представлені Клер Дейнс («Звір у мені»), Саллі Філд («Напрочуд кмітливі створіння»), Кері Малліган («Сварка»), Сара Піджен («Історія кохання Джона Кеннеді-молодшого і Керолін Біссет») та Сара Снук («Все її вина»).
Загалом найбільше номінацій отримали серіали «Пітт» – 25, «Хитрощі» – 24, «Бухта вдів» – 19, «Єдина» – 18, «Сварка» – 16, «ВДС Сент-Луїс» – 13, зазначає BBC.
Переможців оголосять на церемонії вручення премії «Еммі» в Лос-Анджелесі 14 вересня.
Як повідомляв Укрінформ, документальна стрічка «2000 метрів до Андріївки» українського режисера Мстислава Чернова здобула премію News&Documentary Emmy Awards за найкращу режисуру.
Фото: facebook.com/televisionacad
Відбудова
Для швидкої ліквідації наслідків атак РФ запускають новий механізм
В Україні створять національні бригади відновлення для швидкої ліквідації наслідків російських атак.
Як передає Укрінформ, про це віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомив у Фейсбуці.
“Створюємо національні бригади відновлення, які допомагатимуть громадам оперативно ліквідовувати наслідки російських обстрілів”, – зазначив Кулеба.
У середу, 8 липня, Кабінет міністрів підтримав відповідну ініціативу Міністерства розвитку громад та територій України і затвердив порядок реалізації цього проєкту.
“Ми масштабуємо ефективний минулорічний досвід, коли залучили понад 2000 фахівців з усієї України для ліквідації наслідків обстрілів у столиці. Національні бригади дозволять швидко залучати кваліфікованих фахівців, техніку та обладнання з різних регіонів туди, де вони найбільше потрібні. Йдеться про відновлення об’єктів тепло-, водо- та електропостачання, водовідведення, а також житлових будинків, пошкоджених внаслідок російських атак”, – пояснив Кулеба.
Він поінформував, що формування бригад координуватиме Укрзалізниця. До їхнього складу залучатимуть фахівців підприємств, які мають досвід виконання аварійно-відновлювальних робіт. Працюватимуть вони за рішеннями Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій із залученням обласних військових адміністрацій.
У 2026 році проєкт фінансуватиметься за рахунок резервного фонду держбюджету та місцевих бюджетів.
Як зазначив віцепрем’єр-міністр, новий механізм дасть змогу значно скоротити час ліквідації наслідків атак і посилить спроможність громад реагувати на надзвичайні ситуації.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів запроваджує нову програму підтримки підприємств, що постраждали від обстрілів – кредити на відновлення.
Політика
Підтримка України залишається сталою, ключовим є виконання зобов’язань з боку Європи
Підтримка України в НАТО залишається безсумнівною та сталою, однак ключовим викликом для європейських союзників є виконання взятих на себе зобов’язань щодо посилення обороноздатності та формування нової архітектури безпеки.
Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу на полях саміту НАТО в Анкарі сказав експерт-міжнародник, аналітик та журналіст Мурат Єткін.
«Перш за все, підтримка України залишається сталою і щодо неї жодних сумнівів немає. Саміт також це підтверджує. Питання в іншому: чи зможуть союзники, особливо європейські, виконати свої обіцянки. Давати обіцянки легко, але виконувати їх значно складніше. Це стосується не лише України, а й загалом міжнародної політики», – сказав Єткін.
Саме в цьому контексті, за словами експерта, слід розглядати й заяви президента США Дональда Трампа про президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана.
«Слова Трампа про те, що він, можливо, не приїхав би, якби його не запросив Ердоган, означають: він дає європейським членам НАТО шанс виконати свої обіцянки щодо збільшення оборонних бюджетів і формування нової архітектури безпеки. Але щодо цього існують сумніви», – пояснив експерт.
На переконання Єткіна, такий підхід узгоджується зі вступною промовою президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана, який наголосив, що окремі ініціативи Європейського Союзу у сфері безпеки фактично повторюють зусилля НАТО.
«Ердоган заявив, що дії Європейського Союзу в дечому дублюють зусилля НАТО у сфері європейської безпеки, що є нелогічним», – зазначив експерт.
Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні €140 млрд військової допомоги на два роки.
-
Усі новини1 тиждень agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Суспільство1 тиждень agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Політика1 тиждень agoСибіга зустрівся з главою МЗС Південної Кореї
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із JICA відновлення та розвиток української енергетики
-
Усі новини1 тиждень agoтоп 3 моделі на різний бюджет (фото)
-
Усі новини6 днів agoДіана Зіброва – донька співака схудла на 23 кг