Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Полтавський краєзнавчий музей представив цифрову платформу
Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського представив цифрову платформу, яка дає змогу досліджувати музейні колекції онлайн.
Про це повідомили представники музею під час презентації проєкту «Полтавський краєзнавчий. Digital Museum» на Ютуб-каналі Укрінформу.
«Основний фонд музею налічує більше 230 000 експонатів. І він включає предмети дуже унікальні, предмети світового рівня. Це і давньоєгипетські колекції, і античні старожитності, і антикварна зброя, археологічні знахідки національного значення, визначні мистецькі твори, етнологічні, природничі артефакти та багато-багато іншого. І Полтавський краєзнавчий Digital Museum – це проєкт, що трансформує традиційний музей у відкритий цифровий хаб», – розповіла координаторка проєкту Марина Бутенко.
Через ремонтно-реставраційні роботи, які тривають із 2021 року, можливості для відвідування музею наразі обмежені. Але нині на сайті музею доступні понад 5000 оцифрованих експонатів, 3D-моделі, відеоекскурсії з оглядом на 360 градусів, аудіосупровід та переклад українською жестовою мовою.
У межах останнього проєкту оцифрували 60 предметів: 50 у двовимірному форматі та 10 у тривимірному. На платформі також розмістили п’ять відеоекскурсій із панорамним оглядом на 360 градусів і десять аудіогідів – п’ять тематичних текстів українською мовою та їхні англійські адаптації.
Експертка з наукового супроводу Наталія Кондратенко наголосила, що цифрове відтворення дає змогу розглядати предмет навіть детальніше, ніж під час звичайного огляду у вітрині. Втім, це не створює конкуренцію реальному відвідуванню музеїв.
«Фізичний музей залишається простором безпосередньої зустрічі з предметом, емоційного досвіду та усвідомлення його унікальності. Ми з вами звикли говорити, що музей зберігає предмети для майбутніх поколінь. Сьогодні він має подбати і про те, щоб ці предмети були присутні в цифровому просторі, де формується значна частина знань сучасної людини», – наголосила вона.
Адміністраторка та редакторка сайту Дарина Землякова розповіла, що платформа об’єднує цифрову бібліотеку предметів, 3D-моделі та відеоекскурсії. Користувачі можуть самостійно обирати, що саме досліджувати, і повертатися до матеріалів у зручний час.
Окрему увагу команда приділила доступності. Відеоекскурсії супроводжуються перекладом українською жестовою мовою, а для людей із порушеннями зору передбачена аудіодискрипція – словесний опис візуального змісту. На сайті також можна змінювати контрастність, розмір шрифту та інтервали між текстом.
Фахівчиня з перекладу українською жестовою мовою Світлана Баклицька зазначила, що для користувачів важливі не лише наявність перекладу, а й розмір зображення перекладача, контрастність і можливість переглядати матеріали самостійно, не очікуючи на організовану екскурсію.
Фахівчиня з аудіодискрипції Марина Бабець додала, що словесний опис допомагає людям із порушеннями зору самостійно отримувати інформацію про експонати та краще уявляти їхній вигляд.
За словами Марини Бутенко, цифровий музей надалі планують розвивати, доповнюючи його матеріалами про Полтавщину. Команда також працюватиме над фізичною доступністю музейного простору з урахуванням обмежень, пов’язаних зі статусом історичної будівлі.
Проєкт реалізували Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та Український культурний фонд. Колекцію можна переглянути на сайті музею.
Як повідомляв Укрінформ, у Полтаві на подвір’ї краєзнавчого музею імені Василя Кричевського працює тактильна експозиція, створена в межах проєкту «Новий код Полтавського краєзнавчого. Доступність і рівність». Вона має зробити музейні матеріали доступнішими для людей із порушеннями зору та слуху, а також для інших відвідувачів.
Фото із сайту: visitpoltava.com
Відбудова
банки вже профінансували проєктів на ₴68,7 мільярда
Банки в межах спільного меморандуму про відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак РФ забезпечили фінансування проєктів бізнесу та населення в 22 областях на 68,7 млрд грн.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Національний банк України.
“Банки в межах меморандуму про відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак російської федерації розпочали фінансування відповідних проєктів бізнесу на 63,4 млрд грн та населення на 5,3 млрд грн”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що за даними опитування найбільших банків – підписантів зазначеного меморандуму, станом на кінець вересня 2026 року банки забезпечили фінансування проєктів бізнесу з відновлення генерації в енергетиці потужністю 2,115 ГВт. Найбільші обсяги фінансування в цьому напрямі надано на розбудову СЕС, газових та гідро / біо / вітрових установок, придбання генераторів.
Крім генерації, банки фінансують проєкти бізнесу зі зберігання енергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів), а також модернізації теплообладнання. Потужність за цими проєктами сягнула 944 МВт.
Станом на 28 вересня 2026 року валовий портфель “енергетичних” кредитів бізнесу з урахуванням їх погашення становить 40,2 млрд грн, населенню – 3,9 млрд грн.
Проєкти фінансуються у 22 областях країни.
Як повідомляв Укрінформ, за сприяння Національного банку 20 банків із часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики, яка постраждала внаслідок масованих атак Російської Федерації. Базова ставка кредитування відповідно до цього меморандуму – від 13,5% річних.
Політика
Зеленський попередив про загрозу голоду через блокування Росією морських шляхів
Президент Володимир Зеленський заявив, що блокування Росією морських шляхів може призвести до нестачі продовольства в країнах Африки, Азії та Близького Сходу вже за місяць-два.
На цьому глава держави наголосив під час спілкування на Варшавському безпековому форумі, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
“Ми не бачимо зараз сигналів від Росії, що вони хочуть закінчення війни. Ми не бачимо елементарних кроків щодо деескалації. Всі говорять про дизель і забувають про зерно. Місяць-два – всі почнуть говорити про агрокризу. Не буде вистачати продуктів харчування для країн Африканського континенту, деяких азійських країн, Близького Сходу. Тому що ми експортуємо мільйони тонн саме на ці ринки. А зараз Росія блокує море”, — сказав він.
Зеленський зазначив, що поки Сполучені Штати цього не відчувають, тому і питання тільки про енергетику.
“Це ще один виклик. Це голод. І він може бути у багатьох країнах. І треба думати про все, про всіх. Бо ми всі живемо на цій планеті. І багато різних криз ми можемо зупинити ще перед їх початком та запобігти викликам”, — наголосив глава держави.
“Енергетика. Коріння кризи йде з Близького Сходу. Всі прекрасно це розуміють. Всі вміють рахувати. Якщо російський вплив на загальний дизель у світі – 2,2%, то який вони вплив мають на ціну? Ось такий мізер”, — додав Зеленський.
Зеленський зауважив: якщо не давати Путіну можливості, то він і в інших аспектах матиме мізерний вплив.
“Він (Путін – ред.) просто користується тим, що з ним хочуть діалогу, в якому немає рівноправності, немає справедливості. Україна просто демонструє, що вона нормальна незалежна держава, яка готова домовлятися. Але ганьбити себе Україна не буде”, — наголосив він.
Як повідомляв Укрінформ, Росія відповіла на анонсування президентом США Дональдом Трампом енергетичного перемир’я між Москвою та Києвом новими ударами по енергосистемі України, проте Україна готова до такого формату припинення вогню, подаючи відповідні сигнали.
Фото: ОП
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Суспільство1 тиждень agoОдещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Одеса1 тиждень agoДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Суспільство1 тиждень agoОдеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів
-
Суспільство6 днів agoПісля серії ударів по трасі на Одещині є поранені люди
-
Усі новини1 тиждень ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoМати загиблого Героя України здійснила політ на параплані над Карпатами в пам’ять про сина
-
Події1 тиждень agoТараканівський форт на Рівненщині внесли до держреєстру пам’яток