Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
У Франківську стартував артфестиваль VIADUK, на якому покажуть 16 вистав провідних режисерів України
В Івано-Франківську розпочався артфестиваль VIADUK, який триватиме з 15 до 21 червня.
Про це на пресконференції в Івано-Франківську повідомив гендиректор – художній керівник Івано-Франківського національного академічного драмтеатру Ростислав Держипільський, передає кореспондентка Укрінформу.
«З 15 до 21 червня в Івано-Франківську пройде артфестиваль VIADUK, що означає «шлях, що веде до народження нової сили». У мультидисциплінарних фестивалях перетинаються різні жанри, коли з різних тем можуть народжуватись нові сенси чи їх поліфонія. У нас буде багато сценічних майданчиків. Втім, найбільш насиченою буде театральна програма. Ми вирішили цього року сформувати її за знаковими режисерами України… Загалом, це 16 театральних постановок», – зазначив Держипільський.
За його словами, кращих режисерів минулого сезону визначили за результатами опитування театрознавців та експертів, а театральну афішу VIADUKу сформували з урахуванням географії театрів та їхніх особливостей.
«Дуже тішимось, що поряд з театрами Києва та Львова, представлені сумський театр, харківський, театр «Золоті ворота», є Театр ветеранів та інші», – додав Держипільський.
Вистави покажуть на різних сценічних майданчиках Івано-Франківського національного академічного театру. Фестивальну програму також підтримає Івано-Франківська обласна філармонія імені Іри Маланюк та кінотеатр «Люм’єр».
«16, 17 і 18 червня тут покажуть фільми «Падіння» (режисерка Маша Шилінська, Німеччина), «Благодать» (режисер Паоло Соррентіно, Італія) та «Медовий місяць» (режисерка Жанна Озірна, України)», – додають у Франківському драмтеатрі.
Зазначалось, що літературну програму фестивалю представлять Тарас Прохасько, Ірена Карпа та інші. Спеціальні музичні програми для фестивалю VIADUK готують Святослав Вакарчук, Юрій Андрухович, ONUKA, Jamala і гурт NAZVA.
VIADUK відкриють музичними перформансами про роль мистецтва під час війни. Під час фестивалю організатори обіцяють аукціони, на яких виставлять прапори бойових формувань ЗСУ, щоб зібрати кошти на підтримку їхніх воїнів.
Як повідомляв Укрінформ, міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA оголосив переможців і переможниць 2026 року.
Фото: Франківський драмтеатр
Відбудова
український бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
Український бізнес виділяє кошти на відновлення Успенського собору Києво-Печерської лаври, пошкодженого внаслідок масованого удару РФ по столиці у ніч проти 15 червня.
Зокрема, як передає Укрінформ, пресслужба ПриватБанку повідомила про спрамування на відновлювальні роботи 2 млн грн.
«ПриватБанк спрямував 2 млн грн власних коштів на відновлення пошкодженого ворожим ударом Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Також банк відкриває конверт, аби всі охочі могли доєднатись до збору на відновлення Лаври», – йдеться в повідомленні.
У банку зазначають, що є партнерами заповідника у проєкті, спрямованому на розвиток цифрових платіжних технологій в історико-культурних об’єктах в Україні. Минулого тижня запрацювала послуга безконтактної оплати входу та огляду виставок у національному заповіднику.
***
Крім того, про виділення коштів на відновлення Києво-Печерської лаври та Національної кіностудії імені Олександра Довженка повідомила Група Нафтогаз.
“Група Нафтогаз у координації з урядом ухвалила рішення надати фінансову допомогу на відновлення Києво-Печерської лаври та Національної кіностудії імені Олександра Довженка, які зазнали пошкоджень унаслідок російських атак”, – йдеться у повідомленні.
Наголошується, що ці об’єкти мають особливе значення для збереження історичної пам’яті, національної ідентичності та культурної спадщини України. За словами голови правління Нафтогазу Сергія Корецького, російські атаки спрямовані не лише проти конкретних будівель, а й проти української ідентичності.
“Лише об’єднавши зусилля держави, бізнесу та суспільства ми зможемо відновити зруйноване, зберегти нашу спадщину та довести, що українську культуру неможливо знищити жодними ракетами чи дронами”, – прокоментував Корецький.
Як повідомляв Укрінформ, унаслідок масованої російської атаки 15 червня пошкоджень зазнали об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам’ятки національного значення, музеї, культурні інституції та заклади мистецької освіти у Києві, Харкові та Дніпрі.
Києво-Печерська лавра постраждала від обстрілу / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ
1 / 18
Президент Володимир Зеленський, перебуваючи в Києво-Печерській лаврі, запевнив, що пошкоджені російським ударом об’єкти будуть відновлені.
Політика
Арбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях
Арбітражний трибунал підтвердив, що Україна зберігає статус прибережної держави в Чорному й Азовському морях та Керченській протоці, а дії РФ у цих акваторіях і під час будівництва інфраструктурних об’єктів порушують міжнародне право та зобов’язання щодо захисту морського середовища.
Про це йдеться у коментарі МЗС України стосовно рішення Арбітражного трибуналу у справі щодо прав прибережної держави в Чорному морі, Азовському морі та у Керченській протоці (Україна проти Російської Федерації), передає Укрінформ.
У зовнішньополітичному відомстві зазначили, що 22 квітня 2026 року Арбітражний трибунал виніс рішення по суті у справі України проти Російської Федерації щодо прав прибережної держави у Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці, яка була ініційована Україною 14 вересня 2016 року.
«У фінальному рішенні Арбітражний Трибунал не встановив, що Азовське море і Керченська протока – це так зване “російське озеро”, натомість підтвердив їхній статус як внутрішніх вод двох держав – України та Російської Федерації. Україна незмінно залишається прибережною державою в Чорному морі, Азовському морі й Керченській протоці та зберігає за собою всі наділені їй міжнародним правом суверенні права, а жодні протиправні односторонні дії Росії після 2022 року на це не вплинули», – наголошується в коментарі.
У МЗС додали, що, як окремо встановив Арбітражний трибунал, Російська Федерація порушила свої зобов’язання за Конвенцією ООН з морського права, не провівши належної оцінки впливу на навколишнє середовище під час будівництва так званого мосту, прокладання підводних енергетичних кабелів і газопроводу. Росія також не забезпечила належного повідомлення і оприлюднення результатів такої оцінки, що є порушенням зобов’язань у сфері захисту морського середовища.
«Рішення Арбітражного трибуналу є черговим підтвердженням того, що Російська Федерація системно зневажає норми міжнародного права, а її спроби нав’язати світові наслідки злочинної агресії як «нову реальність» не мають і не матимуть міжнародно-правового визнання», – наголосили у зовнішньополітичному відомстві.
Як повідомляв Укрінформ, 14 вересня 2016 року Україна ініціювала арбітражне провадження проти Російської Федерації відповідно до Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року з метою захисту своїх прав як прибережної держави в прилеглих до Криму морських зонах в Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці.
Фото: Вікіпедія
-
Події6 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події6 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Одеса5 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»