Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

Австралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому

Published

on


Цей гурт виступив в Україні цього року на фестивалі Atlas.

Обличчям альбому стала дівчина, яку зафіксувала фотографка Таня Горбатюк під час концерту гурту.

“Цю фотографію було зроблено у Києві, Україна, під час одного з найемоційніших моментів, які ми коли-небудь переживали на сцені.

На нашу думку, ця фотографія ідеально відображає те, чим став наш другий альбом. Ми бачимо стільки людяності, надії, смутку, сили та любові на її обличчі”, – йдеться у повідомленні.

За словами музикантів, нові пісні, які увійшли до цього альбому покликані пробудити почуття.

Читайте також: Український піаніст уперше став учасником престижної Verbier Festival Academy у Швейцарії

“Ми хотіли, щоб ця обкладинка альбому нагадувала нам, що за кожним заголовком, кожним дописом, кожною статистикою стоїть людина, яка відчуває так само глибоко, як і ми”, – написали музиканти.

Як повідомлялося, десятий Atlas Festival тривав в Києві з 18 по 20 липня.

Фото: Олена Халік/Facebook



Джерело

Continue Reading

Політика

Ми боремося за те, щоб виділені Європою кошти йшли на оборонні проєкти в Україні

Published

on



Виділені європейськими партнерами кошти мають йти на оборонні виробництва саме в Україні.

Про це Президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування із представниками ЗМІ у Белграді, передає кореспондент Укрінформу.

«Я вдячний лідерам, які, як би не було непросто, але тим не менш знайшли можливість підтримати Україну цими грошима (мова про допомогу у €90 мільярдів від ЄС – ред.). Це виживання для нас. (…) Важливо всі ці гроші ще отримати у правильному напрямку, щоб використання цих грошей було б максимально в Україні, тому що Україна бореться, в Україні інструменти, які ми виробляємо для захисту і для боротьби, дешевші, ніж в інших країнах. І тут треба боротись за кожну копійку і кожного дня», – зазначив Зеленський.

Він наголосив, що таких коштів, які Росія використовує на війну, «в України немає і не буде». «У нас є те, що потрібно нам із європейською допомогою, з допомогою інших країн», – зазначив Президент.

Він також закликав партнерів поглибити санкції проти Росії, щоб тиснути на неї для завершення війни.

Читайте також: Зеленський подякував Сенату США за законопроєкт про посилення санкцій проти Росії та Ірану

«Ми вдячні за всі 21 пакет, але цього замало. Ми порушуємо питання, що найголовніше для України сьогодні, – захищатись від балістики, а сотні, тисячі елементів в російській балістиці приходять із різних країн, майже з усіх континентів, включаючи наших близьких партнерів. Приходять ці елементи, які потім прилітають по людях, по наших, і гинуть діти, цивільне населення, ну і воїни, безумовно. Тому накладати санкції на зброю російську, на постачання цих елементів, це передусім», – підкреслив Глава Української держави.

Він також наголосив на необхідності накласти обмеження на російську енергетику, бо ці «сотні мільярдів» РФ витрачає на війну.

Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році інвестиції в український defence tech становили $105 мільйонів, найбільші обсяги залучень – за напрямками безпілотних систем та автономних виробів.

Фото: facebook.com/buducnostsrbijeavucic



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Визначити чисельність корінних народів в Україні наразі неможливо

Published

on



“Останні повні офіційні дані були отримані під час Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Тоді в Україні проживали близько 248,2 тисячі кримських татар, 1196 караїмів і 406 кримчаків. Однак ці цифри не відображають ситуацію сьогодні. Нового перепису населення не проводили, а через окупацію Криму Україна не має можливості отримати повні й надійні відомості про людей, які залишаються на півострові. Тому офіційно визначити, наскільки змінилася чисельність корінних народів після 20 лютого 2014 року й 24 лютого 2022 року, зараз неможливо”, – наголосили в ДЕСС.

Зазначається, що через війну та окупацію громади стали більш розпорошеними, частина людей була змушена переїхати до інших регіонів України або за кордон. Водночас розселення людей у різних містах і країнах ускладнює збереження громад, родинних зв’язків та передачу мови й традицій дітям, що є особливо небезпечно для караїмів і кримчаків, чисельність яких і до війни була дуже малою.

У ДЕСС додали, що окремою проблемою залишається збереження мов корінних народів. Кримськотатарська, караїмська та кримчацька мови включені до переліку мов, яким загрожує зникнення. У зв’язку з цим Державна служба України з етнополітики та свободи совісті готує окрему стратегію їх збереження та розвитку, яка передбачає створення словників і навчальних матеріалів, запис усних свідчень, збирання та оцифрування старих документів, розвиток онлайн-курсів і цифрових ресурсів, а також підтримку передачі мов від старших поколінь до молодших.

Читайте також: Для повноцінної дії закону про корінні народи потрібні додаткові нормативні акти – Чубаров

“Окремі практичні кроки вже зроблено для кримськотатарської мови. Уряд погодив її правопис на основі латинської графіки. Також запроваджено щорічну Премію Кабінету міністрів за внесок у розвиток кримськотатарської мови — до 20 премій по 50 тисяч гривень кожна”, – повідомили в ДЕСС.

Як повідомляв Укрінформ, щороку 9 серпня Україна разом зі всією світовою спільнотою відзначає Міжнародний день корінних народів світу.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.