Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

Робота над воєнною драмою «Ной» має розпочатися наступного року

Published

on



Режисерка та сценаристка Марися Нікітюк сподівається, що робота над першою частиною воєнної драми «Ной» розпочнеться наступного року.

Про це вона заявила в інтерв’ю Укрінформу.

«Сподіваюся, в наступному році в нас буде зібраний бюджет, і ми зможемо заходити в підготовку. Як мінімум наступного року має розпочатися ця робота», – зазначила Нікітюк.

За її словами, наразі стрічка перебуває на етапі фінансування. Перше фінансування вже отримано – від European Solidarity Fund for Ukrainian Films, €180 тисяч на продакшн. Також автори подалися на пітчинги «Тисячовесни», результат буде восени. Попереду також подання до хорватського та бельгійського кінофондів, адже фільм створюється у копродукції України, Хорватії та Бельгії.

Зараз на різноманітних фестивалях відбуваються пітчинги. Зокрема, проєкт повнометражного художнього фільму було відібрано до престижної продакшн-програми цьогорічного Карловарського міжнародного кінофестивалю – KVIFF Central Stage. На фестивалі був представлений готовий перший сценарій. Загалом «Ной» задуманий як трилогія – три фільми, що розказуватимуть про трансформацію людини на війні і про саму війну, наголосила режисерка.

«Ной» стане третім повнометражним фільмом Марисі Нікітюк. Стрічка базується на історіях українських військових. У центрі сюжету – трансформація IT-фахівця Андрія (позивний «Тринадцятий») на передовій. Прототипами деяких героїв є конкретні люди, друзі режисерки. Крім того, в сюжет покладена частково історія одного з продюсерів – хорвата Хрвоє Освадіча, який був сапером під час війни на Балканах.

Читайте також: Український проєкт Reminiscence здобув два призи на кінофестивалі у Карлових Варах

«Для мене дуже важливо показати, що це не тільки локальна війна, а міжнародна – іноземці добровільно воюють за Україну, розуміючи наслідки нашої поразки», – пояснила Нікітюк.

Історія розгортається в контексті Харківського контрнаступу 2022 року.

Як повідомлялось, 60-й Карловарський фестиваль триває з 3 до 11 липня.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Допомога Україні для відновлення та підтримки енергосистеми

Published

on




Яку енергетичну підтримку отримує Україна від міжнародних партнерів



Джерело

Continue Reading

Політика

Виробництво ракет до Patriot в Україні стане виграшем для всього НАТО

Published

on



Надання Україні ліцензії на виробництво антибалістичних ракет до американських зенітно-ракетних комплексів Patriot стало б стратегічним рішенням для зміцнення оборонних спроможностей усього Північноатлантичного альянсу.

Таку думку в «Програмі Ігоря Долгова», яка виходить на Ютуб-каналі Укрінформу, висловив міністр закордонних справ України у 1998–2000 та 2005–2007 роках Борис Тарасюк.

За його словами, питання локалізації виробництва антибалістичних ракет в Україні є одним із ключових напрямків переговорів української влади зі Сполученими Штатами та союзниками, адже саме від нестачі таких засобів захисту сьогодні найбільше потерпає Україна.

«Хотілося б сподіватися, що кінцевим результатом цих розмов і контактів було б надання ліцензії з боку США Україні на виробництво антибалістичних ракет, зокрема ракет до комплексів Patriot. Я думаю, що не випадково Президент Зеленський наголошує під час своїх промов і зустрічей на необхідності надання Україні ліцензії», – зазначив Тарасюк.

Він переконаний, що реалізація такого рішення відповідала б інтересам не лише України, а й усього Альянсу, особливо його європейського крила.

Читайте також: Польща співпрацюватиме з Україною у виробництві та сервісі ракет до Patriot

«І це було б виграшем не лише для України і не лише для Німеччини, яка першою відгукнулася на цю ідею, а й для всього НАТО. Особливо для європейських членів Альянсу. Тому я з оптимізмом дивлюсь на реалізацію ідеї про надання Україні ліцензії і посилення антибалістичних спроможностей України», – сказав дипломат.

Тарасюк наголосив, що одним із ключових результатів саміту НАТО має стати поглиблення співпраці між українською та європейською оборонною промисловістю.

«Думаю, що саміт дасть поштовх не лише подальшому розвитку оборонної промисловості країн-членів НАТО, а й кооперації між НАТО й Україною, яка вже відбувається і яка має великі перспективи. Думаю, що саміт буде тією нагодою, коли Україна разом з членами Альянсу підготує ґрунт для подальшого розвитку кооперації оборонної промисловості», – зазначив він.

Окремо дипломат звернув увагу, що повномасштабна війна вже зробила Україну одним зі світових лідерів у сфері безпілотних технологій, а український досвід активно вивчають союзники.

«Я думаю, що нова війна вже відбулася, і тут якраз провідна роль належить Україні. А саме – перехід до технологій безпілотників і масове використання безпілотників. До речі, весь західний світ, і не тільки західний світ, не тільки країни-члени НАТО, зацікавилися українськими розробками по виробництву дронів і далекобійних дронів, далекобійних ракет», – наголосив Тарасюк.

За його словами, розвиток спільного виробництва сучасного озброєння та використання українського бойового досвіду здатні суттєво зміцнити оборонний потенціал як України, так і всього Північноатлантичного альянсу.

Читайте також: Саміт НАТО надіслав РФ сигнал про підтримку України, але не відповів на ключові виклики – експосол Чалий

Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні 140 млрд євро військової допомоги на два роки. Також Україна вперше офіційно визнана на рівні НАТО як країна, що робить внесок у трансатлантичну безпеку.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.