Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

До ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів

Published

on



Ще десятеро фахівців долучилися до команди експертів, які оцінюватимуть проєкти учасників ініціативи Президента Володимира Зеленського «Тисячовесна».

Про це повідомило Міністерство культури, передає Укрінформ.

Як зазначається, експертами ініціативи стали:

  • співдиректор Львівського органного залу, директор Меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові, культурний діяч, менеджер у сфері класичної музики, літературознавець, перекладач, директор Галицького музичного товариства, співзасновник Ukrainian Festival Orchestra Тарас Демко;
  • актор, музикант, волонтер Владислав Михальчук;
  • директор-художній керівник Київської опери, заслужений працівник культури України, продюсер Петро Качанов;
  • керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки, колишній голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович;
  • засновниця платформи Ukrainian. Photographies Вікторія Бавикіна. Вона була кураторкою Національного павільйону України на 60-ій бієнале у Венеції. Також курувала виставкові проєкти для Мистецького Арсеналу (Київ), Єрімлов Центру (Харків), центру фотографії Stills (Единбург), Open Eye Gallery (Ліверпуль), Національного музею фотографії Норвегії тощо.
  • співзасновниця MOCA NGO and UMCA Ольга Балашова;
  • головний виконавчий директор і власниця диджитальної агенції Tyshchuk Digital HUB, експертка з розвитку брендів у Youtube Ольга Тищук;
  • сценаристка, генеральна продюсерка та засновниця Fresh Production Group Юлія Чернявська;
  • письменниця, сценаристка, перекладачка, авторка літературних й анімаційних персонажів «Петрик П’яточкин» та «Капітошка» Наталія Гузєєва;
  • культурна менеджерка, кураторка, лауреатка премії European Heritage Awards / Europa Nostra Awards 2026 Олена Афанасьєва.

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що до 12 червня триває етап технічного оцінювання заявок.

«Команда перевіряє подані проєкти на відповідність умовам конкурсу та комплектність документів. А вже з 17 червня розпочнеться експертне оцінювання. Понад 120 експертів аналізуватимуть проєкти за визначеними критеріями, щоб обрати найсильніші ідеї, які будуть реалізовані», – зазначила віцепрем’єрка.

Читайте також: У межах «Тисячовесни» майнові права інтелектуальної власності належатимуть його творцям – Мінкультури

Як повідомлялося, «Тисячовесна» є найбільшою державною ініціативою підтримки українського культурного продукту. Її бюджет становить 4 млрд гривень. Програма покликана посилити український культурний простір та підтримати створення сучасного українського контенту.

Станом на 6 червня ініціатива зібрала 1151 заявку. 17% із заявлених проєктів є дебютними.

Фото: Володимир Зеленський/Телеграм



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У Житомирі після реконструкції відкрили відділення екстреної медичної допомоги лікарні №2

Published

on



У Житомирі в межах програми з відновлення України реконструйовано відділення екстреної медичної допомоги лікарні №2 ім. В.П. Павлусенка.

Про це у Телеграмі повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.

Наголошується, що проєкт реалізовано для модернізації відділення відповідно до сучасних медичних, санітарних і будівельних стандартів. Площа оновленого відділення – 765 кв. м.

У межах реконструкції було оновлено зону реанімації та діагностичний блок, модернізовано консультативно-оглядові приміщення, перев’язувальну та малу операційну, облаштовано палати тимчасового перебування пацієнтів, створено окремий інфекційний блок із власним входом, облаштовано бокс для автомобілів швидкої допомоги тощо.

Відділення отримало нове медичне обладнання, зокрема цифровий рентген-апарат, венозний сканер та низькотемпературний плазмовий стерилізатор.

Загальна кошторисна вартість проєкту – 34,3 млн грн.

Читайте також: В Україні повністю відновили 755 об’єктів медзакладів, пошкоджених обстрілами РФ

Програма з відновлення України реалізується за підтримки Європейського інвестиційного банку та спрямована на модернізацію критично важливих об’єктів у громадах по всій країні.

Як повідомлялося, в Одесі після ремонту відкрили оновлене терапевтичне відділення Міської клінічної лікарні №1 – Єврейської лікарні. 



Джерело

Continue Reading

Політика

Підтримка України буде пріоритетом головування Ірландії в Раді ЄС

Published

on



Ірландія визначила підтримку України одним із головних пріоритетів свого майбутнього головування в Раді ЄС у другому півріччі 2026 року.

Про це заявила міністерка закордонних справ Ірландії Хелен МакЕнті під час пресконференції у Дубліні разом із високою представницею ЄС Каєю Каллас, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Міцна підтримка України буде одним із визначальних пріоритетів Ірландії під час нашого головування», – сказала вона.

Міністерка зазначила, що підтримка України з боку Європи «має залишатися непохитною стільки, скільки потрібно».

«Сьогодні ми обговорили підтримку України з боку ЄС, роботу, яка вже виконана, і, звичайно, необхідність продовжувати тиск на Росію, щоб припинити цей конфлікт, зокрема за допомогою жорстких санкцій», – сказала МакЕнті.

Вона додала, що Ірландія проводить розслідування у справі заводу Aughinis Alumіna, який постачає до Росії глинозем, що використовується у виробництві алюмінію. Наразі експорт глинозему до Росії прямо не заборонений санкціями, на відміну від готового алюмінію.

За словами МакЕнті, після завершення розслідування Ірландія передасть зібрану інформацію Європейській комісії для ухвалення подальших рішень щодо санкційного тиску.

Читайте також: Ірландія виділяє додаткові €40,3 мільйона на гуманітарну допомогу Україні

«Ми забезпечимо повну підтримку з боку Ірландії будь-яким рішенням, які необхідно ухвалити для здійснення тиску на Росію», – запевнила головна дипломатка.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні, 9 червня, Єврокомісія презентувала 21-й пакет санкцій проти РФ. Пропозиції винесено на обговорення держав-членів для подальшого затвердження у форматі Ради ЄС.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.