Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Український фільм «Тиша» братиме участь у Венеційському кінофестивалі
Український короткометражний фільм “Тиша” Павла Шпегуна увійшов до конкурсної програми Orizzonti Short Films 83-го Венеційського міжнародного кінофестивалю.
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.
Для Шпегуна, який є відомим українським актором театру та кіно, це перша режисерська робота, яка одразу була відібрана до конкурсу одного з найпрестижніших кінофестивалів світу.
“Співпродюсерами стрічки стали Анна Яценко та Володимир Яценко, кінопродакшен ForeFilms – досвідчені кінопродюсери, які посилили в “Тиші” команду дебютантів”, – ідеться у повідомленні.
Раніше у конкурсі Венеційського кінофестивалю брали участь кілька стрічок виробництва ForeFilms – зокрема, “Люксембург, Люксембург” Антоніо Лукіча та “Відблиск” Валентина Васяновича.
Стрічка “Тиша” – камерна психологічна історія про близькість, втрату та мовчання, яке іноді говорить більше за слова.
Як повідомляв Укрінформ, на Венеційському кінофестивалі покажуть фільм “Відбій повітряної тривоги”.
Фото: Українська кіноакадемія
Відбудова
Компенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 231 тисяч родин
Компенсації за державною програмою «єВідновлення» отримали вже 231 681 родина, загальна сума виплачених коштів становить 119,1 млрд гривень.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
За інформацією міністерства, станом на 10 липня виплати за пошкоджене житло отримали понад 153 тис. родин на загальну суму 14,8 млрд грн. Загальна кількість поданих заяв за три роки дії програми – понад 232 тис.
Цей тип компенсацій включає дві категорії – виплати за дрібні (категорія А) та капітальні ремонти (категорія В). За ними середні суми компенсацій становили 69 900 гривень та 340 900 гривень відповідно.
За знищене житло понад 74 тис. родин отримали сертифікати для придбання житла на загальну суму 96,9 млрд грн. Кількість поданих заяв цієї категорії за три роки – понад 161 тис.

При цьому вже придбали нове житло понад 33 тис. сімей. Із них понад 11 тис. – родини внутрішньо переміщених осіб.
Також тривають виплати для відбудови на власній ділянці. Вони стартували на початку 2025 року. Кошти першого траншу отримали 818 родин на загальну суму 982,4 млн грн, другого траншу – 409 родин на 515,8 млн грн.

Крім того, погоджено 3 296 заявок на фінансування житлових ваучерів на загальну суму 6,59 млрд грн. Кількість родин, які вже придбали житло завдяки ваучеру, – 3228. За цим компонентом програми надійшло понад 43 тис. заяв, з яких більше 35 тис. уже затверджені комісіями на місцях.
Як повідомлялося, програма «єВідновлення» стартувала у 2023 році. Компенсації реалізуються в межах проєкту Світового банку «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE)».
Кабінет міністрів погодив залучення додаткової позики у розмірі 100 млн євро для продовження реалізації проєкту «HOME: Компенсація за знищене житло».
Фото: Суспільне
Політика
У Єлисейському палаці розповіли деталі участі українських військових у параді 14 липня
У військовому параді, який відбудеться 14 липня у Парижі, у День взяття Бастилії, візьмуть участь 25 українських військовослужбовців – це максимальна кількість, передбачена для іноземних партнерів.
При цьому Президент Володимир Зеленський буде присутній на президентській трибуні, повідомили Укрінформу джерела в Єлисейському палаці.
“Президент Зеленський буде прийнятий так само, як і інші глави держав та урядів. Він перебуватиме на президентській трибуні відповідно до протокольного рангу, визначеного державним протоколом”, – зазначив співрозмовник агентства.
У Єлисейському палаці також повідомили, що темою цьогорічного параду 14 липня стане “Стратегічне пробудження Європи”, а участь українських військових стане одним із головних символічних акцентів.
“Очевидно, що вторгнення Росії в Україну стало електрошоком і сприяло цьому пробудженню. Присутність наших українських партнерів показує, що ми солідарні з ними, що ми рішуче налаштовані підтримувати їх у захисті, у захисті їхнього суверенітету, території та свободи”, – наголосило джерело.
За його даними, у параді візьмуть участь 25 українських військовослужбовців. Загалом, для іноземних партнерів було визначено формат участі – від щонайменше семи до максимум 25 військових, тож українська делегація буде представлена у максимальному складі.
Парад відкриють військовослужбовці з країн коаліції охочих. За даними Єлисейського палацу, йдеться про 503 військових, включно з українцями. Українські військові замикатимуть цю міжнародну частину відкриття параду.
Український акцент буде присутній і в повітряній частині. Відкриття параду здійснить Patrouille de France у супроводі двох французьких Mirage 2000B. Їх пілотуватимуть французькі пілоти, а другими пілотами будуть українські військові льотчики, яких підготували у Франції.
“Ці Mirage використовувалися для підготовки наших українських партнерів”, – уточнили у Канцелярії президента Франції.
Серед країн, військові яких будуть представлені у міжнародній частині параду, в Єлисейському палаці назвали Україну, Швецію, Словаччину, Велику Британію, Румунію, Австрію, Німеччину, Австралію, Канаду та Польщу.
Цьогорічний парад має стати рекордним за кількістю учасників. За даними Єлисейського палацу, у ньому візьмуть участь близько 6800 військових – на 15% більше, ніж торік. Також буде на 30% більше військової техніки та на 30% більше літальних апаратів.
“Цей парад треба сприймати також як стратегічний сигнал – повідомлення, яке надсилає Франція – про потужні армії, здатні воювати, координувати та захищати, а також про Францію, яка сьогодні здатна збирати навколо себе коаліції, об’єднувати їх і пропонувати рішення”, – заявили в Єлисейському палаці.
Традиційний військовий парад 14 липня відбудеться в Парижі з нагоди Національного свята Франції (відоме у світі як День взяття Бастилії).
Як повідомляв Укрінформ, Україну окремо вшанують під час військового параду 14 липня у Парижі.
-
Суспільство6 днів agoАмпфутбол та візит президента: в Одесі провели щорічну зустріч Superhumans Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Усі новини6 днів agoПара з різницею у віці
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова – у дочки Олі Полякової проблеми зі здоровʼям
-
Усі новини1 тиждень agoтоп 3 моделі на різний бюджет (фото)
-
Війна1 тиждень agoУ Brave1 планують запровадити винагороду за фіксацію суїцидів російських військових
-
Усі новини1 тиждень agoДіана Зіброва – донька співака схудла на 23 кг
-
Політика1 тиждень agoУ Болгарії відхилили спробу проросійської партії скасувати безпекову угоду з Україною