Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

Три фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях

Published

on



Три фільми експериментальної навчально-творчої майстерні студентів Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, яку заснував відомий український кінорежисер Дмитро Томашпольський, братимуть участь у міжнародних кінофестивалях.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Національна спілка кінематографістів України.

Короткометражний фільм Євгенія Шемета “Be My Blue” було відібрано на Wasteland Film Festival, який відбудеться у США. Wasteland Film Festival – щорічний міжнародний кінофестиваль короткометражних і повнометражних фільмів, присвячений темам постапокалипсису, антиутопій та виживання людства.

Короткометражний фільм Захара Шестяєва “Обіцянка” потрапив у фінал International Police Award Arts Festival.. International Police Award Arts Festival – щорічний міжнародний фестиваль мистецтв і кіно, який проходить в Італії та присвячений темі правоохоронних органів, закону й порядку, а також важливим соціальним проблемам у кінематографі.

Читайте також: У Латвії відбудуться Дні українського кіно

Також інший короткометражний фільм Шестяєва “Каліпсо” було відібрано до Golden FEMI Film Festival – щорічного міжнародного кінофестивалю, який проходить у Софії ( Болгарія). Подія присвячена соціальній інклюзії, підвищенню екологічної свідомості, підтримці вразливих груп та досягненням жінок у кінематографі. Фестиваль охоплює художні, документальні та короткометражні стрічки з усього світу.

Як повідомляв Укрінформ, на Нью-Йоркському кінофестивалі покажуть стрічку Юрія Іллєнка “Криниця для спраглих”.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Шмигаль обговорив із представниками оборонних і технологічних компаній Фінляндії захист енергооб’єктів

Published

on



Сторони обговорили захист українських енергетичних об’єктів, зокрема посилення протиповітряної оборони та впровадження нових інженерних рішень.

«Для нас важливі досвід і технологічні можливості фінських компаній. Працюємо над конкретними інноваціями, які допоможуть посилити захищеність енергетичної інфраструктури України. Зокрема, тими, які допоможуть протистояти ворожій балістиці та дронам», – зазначив віцепрем’єр.

Він висловив вдячність Фінляндії за послідовну підтримку України.

Загальний обсяг допомоги, наданої нею від початку повномасштабного російського вторгнення, як зауважив Шмигаль, становить 4,6 млрд євро.

«Запропонували Фінляндії створити спільний робочий трек, щоб перевести сьогоднішній діалог у конкретні пілотні проєкти. Говорили про співпрацю в межах як державного, так і приватного сектору», – поінформував він.

Віцепрем’єр наголосив, що Україна готова забезпечити необхідну регуляторну, безпекову й логістичну підтримку фінським компаніям, які створюватимуть на її території виробничі або сервісні потужності.

Читайте також: Корецький і прем’єр Естонії обговорили посилення співпраці у сферах оборони й енергетики

Як повідомляв Укрінформ, представники українських і фінських компаній підписали документи про розробку та виготовлення у Фінляндії дронів для потреб України і Європи, розбудову можливостей у сфері морських безекіпажних систем і створення підприємства з випуску наземних роботизованих комплексів.



Джерело

Continue Reading

Політика

Працюватимемо, щоб кошти на підтримку України відповідали її оборонним пріоритетам

Published

on



Влада Норвегії працюватиме над тим, щоб виділені наступного року кошти для підтримки України відповідали пріоритетам щодо здатності країни захищатися.

Про це заявив Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере під час саміту лідерів України і країн Північної Європи та Балтії (NB8) у Києві, передає Укрінформ.

«Сьогодні я оголосив, що підтримка України з боку Норвегії наступного року буде на рівні цього року – 9 мільярдів доларів, що є рекордно високим показником. І ми працюватимемо, як і в попередні роки, над тим, щоб ці кошти відповідали пріоритетам, які мають значення у боротьбі України за свій захист, за те, щоб залишатися суверенною, вільною, демократичною країною», – сказав глава норвезького уряду.

Серед пріоритетів він назвав протиповітряну оборону, розробку проєкту Freyja для протидії балістичним загрозам, а також посилення енергетичних спроможностей України напередодні зими.

Читайте також: У Фінляндії вироблятимуть дрони для потреб України і Європи – Зеленський

Прем’єр-міністр Норвегії наголосив на взаємовигідності двосторонньої співпраці, зазначивши, зокрема, що його країна запозичує український досвід у сфері готовності, стійкості й швидкого впровадження інновацій.

Відповідаючи на запитання про стратегічне партнерство між Норвегією та Україною, Гар Стере зазначив, що одним із його напрямків є співпраця у сфері безпілотників.

«У галузі безпілотників, яка змінює характер і ландшафт сучасної військової діяльності, ми робимо внесок в українську промисловість, трансформуємо нашу власну промисловість і отримуємо дуже цінний внесок від українських фахівців», – сказав глава норвезького уряду.

Зі свого боку Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна і Норвегія планують спільно виробляти десятки тисяч далекобійних безпілотників, поєднуючи український досвід і технології обох країн. Він також наголосив на значенні бойового досвіду України для вдосконалення озброєнь партнерів, зокрема систем протиповітряної оборони NASAMS.

«Повірте мені, наш досвід, наша експертиза, яку ми передаємо партнерам, справді перетворює вашу зброю на зброю, яка реально працює. Наприклад, NASAMS – одна з чудових систем протиповітряної оборони, так, але коли її використовують під час війни, це зовсім інше, ніж коли ви використовуєте її в мирний час, лише під час навчань тощо», – зазначив глава держави.

Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр Норвегії Юнас Гар Стере заявив, що Норвегія у 2027 році збереже військову, гуманітарну та фінансову допомогу України на рівні близько 9 млрд доларів.

Україна та Норвегія уклали Угоду про оборонно-технологічну співпрацю (Drone deal).

Фото архівне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.