Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Троє українських письменників-військових візьмуть участь у літературному проєкті в Ірландії
Українські письменники-військові та ветерани російсько-української війни Дмитро Крапивенко, Євген Шибалов і Аліна Сарнацька стануть учасниками українсько-ірландського літературного проєкту Bridging the Distance: Ukrainian and Irish Literary Voices.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Це спільний проєкт Українського культурного центру в Ірландії, Українського та Ірландського ПЕН за підтримки програми Culture Helps Solidarity.
Першим етапом проєкту стане проведення 11-13 вересня у Дубліні триденного літературного воркшопу для українських письменників-початківців, які зараз проживають в Ірландії.
Українські письменники-військові, а також ірландські автори стануть менторами для молодих письменників.
За результатами воркшопу всі учасники працюватимуть над спільною збіркою оригінальних есеїв, що досліджуватиме виклики й загрози, з якими стикається Європа та весь світ.
Книжка вийде наступного року українською та англійською мовами і буде презентуватися в Україні та Ірландії.
У межах воркшопу також відбудуться дві публічні події за участі авторів з України.
Так, 11 вересня пройдуть перформативні читання п’єс Victoria’s Little Secrets Аліни Сарнацької, а також The Woman with the Fridge Марти Шийко.
Крім того, 12 вересня відбудеться подія The Reality of a Soldier: Through Humor and Irony – зустріч з Євгеном Шибаловим і Дмитром Крапивенком, під час якої вони поділяться власним військовим досвідом, а також презентують свої книжки «Гра чисел» та «Усе на три літери» для місцевої української громади та ірландців.

Обидві події пройдуть у Трініті коледжі Дубліна.
Culture Helps Solidarity (Культура допомагає: Солідарність) – це проєкт, що співфінансується Європейським Союзом та реалізовується European Cultural Foundation (Нідерланди), Insha Osvita (Україна), zusa (Німеччина) і VETERANKA Movement (Україна).
Як повідомляв Укрінформ, у бібліотеці ірландського міста Леттеркенні, графство Донегол, з’явилася окрема добірка книжок українською мовою.
Відбудова
Київщина отримала понад 33 тонни енергообладнання від Литви та Фінляндії
Зі складів хабів Міненерго до підприємств критичної інфраструктури Київщини доставлено 33,6 тонни енергетичної допомоги від Литви та Фінляндії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.
“Зокрема, від литовської компанії Litgrid AB регіон отримав понад 11 тонн енергетичного обладнання, яке серед іншого включає трансформатори різної напруги. Ще майже 22 тонни обладнання надійшло від фінської компанії Fingrid Oyj”, – йдеться у повідомленні.
Серед переданого обладнання – дизельні генератори та комплекти автоматичних вимикачів. Зазначається, що це устаткування допоможе енергетикам Київщини у підготовці до осінньо-зимового періоду.
Як повідомлялося, упродовж тижня 24-30 серпня дві області України отримали від міжнародних партнерів енергетичне обладнання на загальну суму майже 1,8 млн євро.
Фото: Freepik
Політика
Папа Римський сподівається, що поточні перемовини у Росії й Україні призведуть до результату
Папа Римський Лев XIV висловив сподівання, що перемовини останніх днів у Росії й Україні за посередництва американських спецпосланців США призведуть до результату.
Про це він написав у соцмережі Х у неділю, 6 вересня, передає Укрінформ.
«Моє серце єднається зі стражданнями українського народу, який роками живе в стражданні й страху. Я знову закликаю покласти край насильству, зупинити руйнування та відкрити серця для діалогу та миру», – заявив Папа Римський.
Понтифік також висловив сподівання, що зусилля останніх днів, які робляться для відновлення переговорів щодо припинення російсько-української війни дадуть простір для дипломатії.
«Я сподіваюся, що зусилля, докладені останніми днями для відновлення переговорів, принесуть конкретні плоди та дадуть простір для дипломатії», – сказав Папа Римський.
Він також закликав людей молитися, щоб злагода переважала в кожному конфлікті по всьому світу.
Як повідомлялося, 6 вересня до Києва прибули представники президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер.
5 вересня спецпосланці президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер відвідали Москву, де зустрілися з російським правителем Володимиром Путіним. За даними медіа, розмова тривала понад три години.
Фото: Vatican Media
-
Війна1 тиждень agoВибухи на складах у селі Мила — поліція відкрила для руху одну смугу
-
Усі новини1 тиждень agoПереселенці освоїли стару хату в селі без газу, а потім прийшов «господар» (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoрозкрито ціни Poco X8 та X8 Power (фото)
-
Політика1 тиждень agoСибіга закликає використати заморожені активи РФ на тлі зростання витрат на оборону України
-
Суспільство5 днів agoКівалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
-
Суспільство1 тиждень agoУкрзалізниця скоротила затримки поїздів на низці напрямків
-
Події1 тиждень agoСоляну скульптуру Шубіна з музею Покровська евакуювали у Дніпро
-
Політика5 днів agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ