Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
У Бельгії покажуть українську драму «Ти
У восьми містах Бельгії відбудуться спеціальні покази українського науково-фантастичного фільму “Ти – космос”, режисера Павла Острікова.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство з питань кіно.
Фільм вже отримав 13 міжнародних нагород та дев’ять номінацій на міжнародних кінофестивалях.
У центрі історії – український космічний далекобійник Андрій, який після катастрофи Землі стає останньою людиною у Всесвіті. Але несподівано він знаходить зв’язок із француженкою Катрін, яка потребує допомоги.
Покази українською мовою з англійськими субтитрами відбудуться в Антверпені, Брюсселі, Брюгге, Генті, Хассельті, Кортрійку, Левені та Лєжі 12 та 14 червня 2026 року
Як повідомляв Укрінформ, науково-фантастична драма “Ти – Космос” представлена у 12 номінаціях десятої національної кінопремії “Золота Дзиґа”.
Фільм створений за підтримки Держкіно компанією ForeFilms у міжнародній копродукції з Бельгією.
Відбудова
На Житомирщині будують житло для понад 500 переселенців
У трьох громадах Житомирщини триває будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб, де зможуть оселитися понад 500 людей.
Про це повідомив начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Близько 400 переселенців уже отримали ключі від нових осель у Житомирі, Звягелі, Овручі та інших містах. Прямо зараз триває масштабне будівництво житла для ще понад 500 евакуйованих громадян у Житомирі, Брусилові та Андрушівці», – поінформував посадовець.
Зокрема, в Житомирі за кошти Європейського Союзу будують житловий комплекс для ВПО, в якому зможуть оселитися понад 400 людей. В Андрушівці за кошти акціонерного товариства з Норвегії облаштовують 10 модульних будинків, розрахованих на 20 сімей. У Брусилові за кошти Естонії зведуть будинок на 18 квартир для внутрішньо переміщених осіб.
За інформацією Бунечка, наразі на Житомирщині проживає 73 тисячі ВПО.
Як повідомляв Укрінформ, у Новобузькій громаді на Миколаївщині за підтримки міжнародних партнерів відкрили модульні будинки для ВПО та фельдшерсько-акушерський пункт.
Фото: Фейсбук Віталій Бунечко
Політика
Зеленський підтвердив участь у саміті НАТО
Президент Володимир Зеленський заявив, що візьме участь у саміті НАТО, що відбудеться в Туреччині 7-8 липня.
Про це глава держави повідомив під час спільного з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте спілкування з представниками ЗМІ, передає кореспондент Укрінформу.
Відповідаючи на запитання журналіста, чи братиме він участь у саміті, Зеленський відповів: «Так».
Президент також зазначив, що у питанні майбутнього членства України в НАТО поки що немає одностайності.
«Багато країн, до речі, говорили про те, що вони бачать Україну в НАТО. І це правда, велика кількість, більшість. Ніхто не казав: «не хочу бачити», але деякі мовчать з цього приводу. Як кажуть, і про ЄС, і про НАТО, треба unanimity (одностайність – ред.). Щодо ЄС, я вважаю, у нас є unanimity. Що стосується НАТО, поки що цього немає», – зауважив глава держави.
Він додав, що у майбутньому це може змінитися, і навіть Росії буде вигідне членство України в Альянсі.
«Я думаю, що більшість країн НАТО дійсно розуміє, що Україна в НАТО – це потрібно НАТО не менше, ніж Україні… Вважаю, що і «рускім» потрібно, щоб Україна була в НАТО», – сказав Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, генсек НАТО Марк Рютте заявив, що тема продовження військової підтримки України буде однією з ключових на наступному саміті лідерів Альянсу.
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві за добу через «Дію» подали майже тисячу заявок на компенсацію за пошкоджене атаками РФ житло