Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

У Жовкві після реставрації відкрили церкву-пам’ятку ЮНЕСКО

Published

on



У місті Жовква на Львівщині після шести років реставрації відкрили Церкву Пресвятої Трійці, що є пам’яткою ЮНЕСКО.

Про це повідомив начальник Львівської ОВА Максим Козицький у Фейсбуці , передає Укрінформ.

“У Жовкві після шести років реставрації знову відчинила свої двері для вірян Церква Пресвятої Трійці. Це одна з найцінніших дерев’яних святинь України та пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Її звели у 1720 році. Тут зберігся унікальний бароковий іконостас жовківської школи. Сам храм давно став символом не лише Жовкви, а й усієї української дерев’яної сакральної архітектури”, – йдеться в дописі.

За словами Козицького, фахівці оновили покрівлю, укріпили конструкції, відреставрували настінний живопис та історичний іконостас.

Читайте також: В Ужгородському скансені відкрили відреставровану каплицю ХІХ століття

Зазначається, що на ці роботи спрямували близько ₴12 мільяонів.

Як повідомляв Укрінформ, Херсонес Таврійський в окупованому Криму внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою.

Фото: Мксим Козицький, Facebook



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У МЗС закликали українських послів залучати партнерів до відновлення Києво-Печерської лаври

Published

on


Міністерство закордонних справ закликало керівників українських дипломатичних місій за кордоном залучати партнерів у країнах перебування до відновлення Києво-Печерської лаври.

Про це заявила заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца під час візиту українських послів до Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», повідомляє кореспондент Укрінформу.






Візит керівників закордонних Дипломатичних установ України до Національного заповідника Києво-Печерська лавра / Фото: Євген Котенко. Укрінформ

1 / 22

Заступниця міністра наголосила, що російські атаки на Києво-Печерську лавру, яка входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, свідчать: що для Росії не існує жодних святинь. Вона також вчергове підкреслила, що війна триває не лише за державність і суверенітет України, а й за українську ідентичність та культурну спадщину.

«Тому, безперечно, для нас надзвичайно важливо, щоб міжнародні лідери приїхали і подивилися на все на власні очі», – зазначила Беца.

Вона розповіла, що після відвідання пошкодженого внаслідок російської атаки Успенського собору та інших українських пам’яток глава однієї з латиноамериканських країн зміг оцінити масштаби руйнувань і зрозуміти, що Росія веде війну на винищення. За словами дипломатки, це позитивно вплинуло на двосторонні відносини, і країна висловила зацікавленість у поглибленні співпраці з Україною, зокрема у сфері drone deal.

Водночас Беца зауважила, що важливими є не лише візити міжнародних лідерів до Києво-Печерської лаври та посилення її захисту, а й відновлення пошкодженого під час атаки безпілотника Успенського собору.

«Тому дуже велике прохання до кожного з вас працювати в країнах акредитації з партнерами, щоб вони максимально долучалися до відновлення Лаври та інших пам’яток, які Росія вже зруйнувала. Це надзвичайно важливо не тільки в контексті збереження не тільки культурної спадщини, а й збереження України», – підкреслила Беца.

У межах заходу генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко представив українським дипломатам стратегічну візію розвитку заповідника, а заступник генерального директора з наукової роботи, кандидат історичних наук Костянтин Крайній виступив із доповіддю «Ідеологічні міфи Києво-Печерської лаври та їх розвінчання».

Для керівників українських дипломатичних місій також провели екскурсію, під час якої показали пошкодження Успенського собору.

Читайте також: РФ від початку повномасштабної війни пошкодила в Україні майже 2 тисячі пам’яток

Як повідомляв Укрінформ, під час повітряної атаки російських військ на Київ уночі 15 червня ворожий дрон-камікадзе влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Унаслідок російської атаки було пошкоджено 80% покрівлі собору.

У понеділок, 3 серпня, у Києві розпочалася щорічна нарада керівників закордонних дипломатичних установ України під гаслом «Відновлення миру і лідерство України», яка триватиме до 7 серпня.



Джерело

Continue Reading

Політика

Питання транзиту українського зерна через Польщу не варто виносити в публічну площину

Published

on



Посол України в Польщі Василь Боднар вважає, що питання використання Польщі як транзитного хабу для українського зерна потребує фахового опрацювання і поки не має ставати предметом публічної дискусії.

Про це дипломат сказав в інтерв’ю «Європейській правді», передає Укрінформ.

У відповідь на запитання щодо можливої реакції Польщі на пропозицію відкритися як транзитний хаб на тлі блокування Росією чорноморського зернового коридору, дипломат зауважив, що це питання дуже політизованим і викликає таку ж емоційну реакцію, як і історична тематика.

«Але треба попрацювати на експертному рівні, і якщо якесь рішення буде віднайдене, то вже тоді його комунікувати. Наразі цю тему не варто виносити на публічну дискусію», – зазначив Боднар.

Читайте також: Україна та Румунія розвиватимуть альтернативну логістику для агроекспорту

Як повідомляв Укрінформ, очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна на тлі блокади Росією чорноморського морського коридору активно шукає способи для відновлення експорту агропродукції і вже звернулася до партнерів по допомогу в деблокуванні шляхом посилення тиску на РФ.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.