Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

Театр Франка та «Азов» готують спільну виставу за поемою Гомера

Published

on


Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка у співпраці з 1-м корпусом НГУ «Азов» розпочав роботу над виставою «Одіссея. Меотида».

Про це про це йдеться у пресрелізі, наданому Укрінформу.







Театр Франка та «Азов» готують спільну виставу / Фото: Юлії Вебер, Національний академічний драматичниий театр імені Івана Франка

1 / 7

Над постановкою спільно працюють команда театру та військовослужбовці «Азова», режисер вистави Іван Уривський. Це буде сучасне сценічне переосмислення поеми Гомера, у якому шлях підрозділу постає як сучасна українська Одіссея. Вистава поєднує класичний текст у перекладі Бориса Тена зі свідченнями оборонців Маріуполя.

«Історія оборони Маріуполя розказана ЗМІ очима цивільних. А що відбувалось із воїнами, які брали на себе найважчу ношу боротьби? Призма театру дозволяє менше говорити про цифри та події і звернутись до людської душі. Що там відбувається з почуттями? Саме розповідаючи про почуття, ми розказуємо історії справжніх людей», – зазначив автор п’єси, військовослужбовець 1-го корпусу НГУ «Азов» Олексій Доричевський (Фіш).

Вистава метафорично переосмислює сучасний український досвід через один із ключових європейських міфів про повернення додому, вписуючи українську історію у ширший культурний контекст: повернення до себе та до власної ідентичності.

Дія вистави «Одіссея. Меотида» розгортатиметься у двох вимірах: побутовому світі Пенелопи та героїчному світі Одіссея, які зустрінуться у просторі віри. На шляху героя з’являтимуться різні істоти й перешкоди, образи яких створюють за допомогою роботизованих механізмів та штучного інтелекту. Поєднання у постановці античності й останніх технологічних досягнень підкреслюватиме необхідність в усі часи дбати про безпеку свого дому.

Для «Азова» Маріуполь є символічною Ітакою: місцем заснування та точкою майбутнього повернення.

«Настав час засобами мистецтва, передусім театру, який здатен через образи, історичні паралелі та впізнавані світові міфи доносити важливі меседжі, формувати для майбутніх поколінь наратив стійкості й вибореного права на вільну, незалежну, демократичну європейську державу!» – наголосив генеральний директор – художній керівник Театру Франка Євген Нищук.

У виставі зіграють Даніїл Мірешкін, Акмал Гурєзов, Олена Хохлаткіна, Лариса Руснак, Дарія Легейда, Мaрія Рудинськa, Віталій Ажнов, Дмитро Чернов, Андрій Самінін, Сергій Калантай, Михайло Кукуюк, Іван Шаран, Іван Білаш, Ромaн Ясіновський, Іван Довженко тa Ян Корнєв.

Читайте також: Театр імені Франка відкриє третю сцену

Як повідомлялося, на Прикарпатті дружини військових зіграють документальну виставу «Парасоля».



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Працівники аварійно-відновлювальних бригад цього тижня отримають додаткові виплати за березень

Published

on



Протягом тижня майже 14 тис. працівників аварійно-відновлювальних бригад отримають додаткові виплати за березень, це буде фінальна виплата.

Як передає Укрінформ, про це Прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила в Телеграмі.

За її словами, цього тижня кошти отримають майже 14 000 людей: енергетики, газовики, комунальники, залізничники та працівники водоканалів.

“Це фінальна виплата підтримки обсягом 20 тис. грн, яку уряд запровадив на період складної ситуації в енергетиці. Загалом виплати за січень і лютий уже надійшли у повному обсязі”, – наголосила очільниця уряду.

Вона подякувала всім, хто працював у важких умовах цієї зими.

“Завдяки вашій праці спроби ворога занурити нас у темряву провалилися, а країна продовжує жити”, – підсумувала Прем’єр-міністр.

Уряд спрямував понад 535 млн гривень на доплати енергетикам, які відновлювали інфраструктуру після російських обстрілів, заявив міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у Фейсбуці.

Загалом із резервного фонду державного бюджету на доплати всім працівникам, залученим до аварійно-відновлювальних робіт, виділені 793 млн гривень.

Читайте також: Уряд розширив коло працівників, які отримуватимуть доплати за відновлення енергетики

Як повідомлялось, на початку травня уряд виділив понад 263 млн грн на підтримку працівників, залучених до відновлення інфраструктури після ракетно-дронових атак.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Політика

Росія має зрозуміти, що не може диктувати умови для завершення війни

Published

on



Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова вважає, що Росія має усвідомити необхідність завершення війни, яка дедалі більше заходить у глухий кут для Кремля, та погодитися на її закінчення на прийнятних для обох сторін умовах.

Про це йдеться у дописі дипломатки у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Матернова зазначила, що не завжди реагує на деякі російські атаки на Україну, якщо вони не призводять до значних наслідків або великої кількості жертв. За словами дипломатки, подібне «звикання до терору» стало наслідком понад чотирьох років війни.

Водночас посол ЄС зауважила, що нечасто пише про українські удари по Росії, хоча Україна останнім часом активізувала удари по військових цілях углиб території РФ, зокрема здійснювала масштабні атаки дронами на Москву, які спричиняли перебої в роботі аеропортів і пошкодження інфраструктури.

«Росія не здатна перемогти Україну на полі бою. Вона втрачає солдатів, мотивацію і витривалість. І через те, що програє на фронті, вона посилює атаки на цивільних», — констатувала Матернова.

Вона також нагадала, що під час масованої атаки цієї ночі РФ застосувала 14 балістичних ракет, 8 крилатих ракет і 524 дрони. Основними цілями були Дніпро та область, де постраждали цивільні об’єкти та люди. Також удари зафіксовані в Одесі, Чернігові, Кривому Розі, Запоріжжі та Кіровоградській області.

«Росія втрачає темп. Україна починає давати сильну відсіч. Москві потрібно нарешті зрозуміти, що час завершувати цю війну. Але не на умовах, продиктованих Кремлем, а на умовах, які можуть прийняти обидві сторони. Ти вже розумієш це, Росіє?» – наголосила дипломатка.

Читайте також: Путін стикається з «дуже складним вибором» через війну в Україні – глава розвідки Естонії

Як повідомляв Укрінформ, під час атаки в ніч проти 18 травня росіяни використали 524 ударних дрони і 22 ракети різних типів. Один із дронів влучив по судну, що належить Китаю.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.