Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Фестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив цьогорічну програму
Міжнародний літературно-мистецький фестиваль “Книжковий Арсенал” оголосив програму, яка цьогоріч включає 240 подій.
Про це повідомляє пресслужба заходу, передає Укрінформ.
Фестиваль розпочнеться у четвер, 28 травня, і проходитиме по 31 травня в Мистецькому арсеналі.
Цьогоріч до участі у фестивалі доєднаються понад 150 учасників ярмарку, зіркові гості, лідери думок, вже визнані автори та нові імена.
У рамках фестивалю відбудуться 240 актуальних подій, серед яких дискусії і лекції, читання і воркшопи, зустрічі з авторами і презентації нових видань, а також музична і перформативна програми та виставки.
На першому поверсі будівлі Старого арсеналу розташується книжковий ярмарок, де будуть представлені великі видавництва, малі видавці, книгарня book.ua, партнерські стенди, військові та волонтерські ініціативи, а також ярмарок ілюстраторів, який знайомитиме з творчістю художників, графіків і дизайнерів.
“240 подій програми фестивалю поєднають естетичне переживання та інтелектуальне включення. Серед програм Фокус-теми, основної, музичної, перформативної програм, а також окремих кураторських та спеціальних програм і програми видавців ви точно знайдете події та теми, які відгукнуться саме вам”, – зазначили у пресслужбі заходу.
Фокус-тема цьогорічного фестивалю: “Нести свою свободу”. Йтиметься про свободу та її обмеження, про питання полону та окупації як його різновиду, про героїзацію та крихкість героїв. Куратор цьогорічної фокус-теми — український журналіст, правозахисник і військовослужбовець, колишній військовополонений Максим Буткевич.
Цьогоріч на “Книжковий Арсенал” повертається Програма письменника, яку куруватиме український військовослужбовець Збройних сил України, волонтер, поет, прозаїк і перекладач Андрій Любка.
Мистецька компонента XІV Міжнародного фестивалю “Книжковий Арсенал” з-поміж іншого буде представлена 15 виставковими проєктами.
Програма доступна за посиланням.
Як повідомлялося, “Книжковий Аарсенал” є однією з найвпливовіших літературно-мистецьких подій Східної Європи. Уперше його провели у 2011 році.
У березні 2019 року “Книжковий Арсенал” визнали найкращим літературним фестивалем року на Лондонському книжковому ярмарку.
Відбудова
Україна та Чехія обговорили спільні проєкти для відновлення громад
Українська та чеська сторони обговорили подальші кроки з розвитку співпраці, зокрема у сфері відбудови інфраструктури, а також реалізацію спільних проєктів, спрямованих на відновлення громад.
Про це повідомляє пресслужба Мінрозвитку, передає Укрінформ.
Зазначається, що під час онлайн-зустрічі заступника міністра розвитку громад та територій України Артема Рибченка та заступника міністра промисловості та торгівлі Чехії Яна Сехтера Україна подякувала за підтримку від чеських партнерів у межах механізму Ukraine Facility.
«Ми щиро вдячні чеській стороні за ініціативу щодо реалізації проєктів Ukraine Facility — зокрема інвестиційних гарантій для відновлення критичної інфраструктури, а також відбудови лікарень у найбільш постраждалих регіонах України. У 2025 році Європейська комісія схвалила виділення 188 млн євро для залучення чеських компаній до відновлення нашої країни», – зазначив Рибченко.
Окрему увагу сторони приділили регіональному співробітництву. Чехія взяла патронат над Дніпропетровською областю, де працюють близько 20 чеських компаній, які інвестували майже 12 млн дол. в українську економіку, а в травні 2025 року було створено Постійну робочу групу з координації співробітництва у сфері відновлення регіону.
Чеські партнери працюють над проєктами відновлення і в інших регіонах, зокрема, у Київській, Харківській, Миколаївській, Львівській та Херсонській областях. Це проєкти у сферах енергетики, медицини, водопостачання та соціальної інфраструктури.
Крім того, Рибченко та Сехтер обговорили відбудову України в контексті вікна можливостей для чеського бізнесу і впровадження найкращих практик чеських компаній у сфері будівництва. Чеські компанії вже залучені до реконструкції енергетичної системи та відновлення водоочисних споруд.
Міністерство промисловості та торгівлі Чехії, у межах проєкту «Capacity Building for Ukraine», готове надати фінансову підтримку для організації навчального курсу для представників Мінрозвитку, зосередженого на залученні до проєктів міжнародної технічної допомоги, кредитних програм та ініціатив для фінансування відновлення України.
«Ми сподіваємося на подальший поступ в нашій роботі та взаємовигідне стратегічне партнерство», – підкреслив Рибченко.
Як повідомлялося, уряд Чехії покращив умови страхування для компаній, які співпрацюють з Україною.
Фото: Мінрозвитку
Політика
Сибіга і Рютте обговорили у Брюсселі розширення виробництва зброї в Україні за підтримки НАТО
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга обговорив із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте під час зустрічі у Брюсселі шляхи подальшого розширення виробництва озброєння в Україні за підтримки промислової бази Альянсу.
Про це глава української дипломатії повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ.
Сибіга зазначив, що під час зустрічі у штаб-квартирі НАТО поінформував генерального секретаря про ситуацію на полі бою, зусилля задля досягнення миру та значні успіхи оборонної промисловості України.
«Ми обговорили шляхи подальшого розширення виробництва озброєння в Україні за підтримки промислової бази НАТО – на взаємну користь України та Альянсу. Я наголосив на надзвичайній важливості ініціативи НАТО «PURL» та нових внесків до неї», – написав Сибіга.
Він додав, що під час переговорів також ішлося про підготовку до саміту НАТО в Анкарі та очікувані результати.
Як повідомляв Укрінформ, генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час зустрічі у Єревані на полях VIII саміту Європейської політичної спільноти запевнив Президента Володимира Зеленського, що програма PURL працює й антибалістичні ракети будуть постачати Україні й надалі.
Фото: Х Andrii Sybiha
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події6 днів agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Відбудова1 тиждень agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Усі новини1 тиждень agoБіженці в Нідерландах 3 роки жили в таборі — що вони розповідають
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Усі новини7 днів agoСин Лесі Нікітюк – як виглядає Оскар зараз
-
Одеса5 днів agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Події1 тиждень agoВ одеській галереї UNION відкрилася виставка польських художників «Воля – Солідарні з Україною»