Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

Літературний фестиваль «Фронтера» оголосив фокус-тему і перших учасників

Published

on



VI Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера», який відбудеться 25–26 липня в Луцьку, оголосив фокус-тему та перших учасників.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Фокусною темою цьогорічної «Фронтери» обрали «Межі причетності».

Організатори зазначають, що під час фестивалю говоритимуть про вибір не залишатися осторонь, відповідальність і безвідповідальність, включеність і виключеність із життя спільноти, а також про те, як війна, культура й досвід спільної боротьби змінюють уявлення про причетність.

У центрі програми – індивідуальні й колективні, емоційні та політичні межі участі в житті спільноти.

«У межах цьогорічного фестивалю ми вирішили говорити про внутрішні та зовнішні поштовхи до дій та бездіяльності. Як література та інші види мистецтва фіксують межі причетності? Як сучасні українські митці, дипломати і медійники міркують про такі речі? Адже тут – і про демократію, і про пам’ять, національні контексти та геополітику, персональний вибір-без-вибору, а також уявлення спільноти про цінності», – зауважив куратор програми фестивалю «Фронтера» Микита Москалюк.

За його словами, дискусії, поетичні читання, публічні інтерв’ю та інші події об’єднають учасників із різними професійними досвідами й поглядами.

«Знаю, що «Фронтера» знову стане місцем зустрічі і перезарядки, але й сподіваюся, що нагадає: наше «разом» складається з внеску кожного й кожної окремо», – додав Москалюк.

У програмі фестивалю заплановані дискусії, поетичні читання, публічні інтерв’ю, музика, стендап і міждисциплінарні події за участі українських та іноземних авторів і авторок.

До Луцька приїдуть учасники із семи країн і двох континентів, зокрема з Іспанії, Португалії, Нідерландів, Чилі, Польщі та України.

Читайте також: Стали відомі 20 письменників – учасників BestsellerFest у Львові

Серед перших підтверджених учасників та учасниць фестивалю:

  • письменник, військовослужбовець, художник, режисер Валерій Пузік;
  • поетка, літературознавиця, перекладачка, членкиня Українського ПЕН Галина Крук;
  • письменник, перекладач, військовослужбовець Євген Лір;
  • журналістка, документалістка і телеведуча, віцепрезидентка Українського ПЕН Мирослава Барчук;
  • письменниця, редакторка, журналістка, менеджерка літературних проєктів, членкиня Українського ПЕН Анастасія Левкова.

Повну програму фестивалю організатори оголосять згодом.

Літературний фестиваль «Фронтера» відбудеться 25–26 липня у Луцьку на території музейного простору «Окольний замок» та Волинського фахового коледжу Національного університету харчових технологій.

Як повідомляв Укрінформ, міжнародний літературно-мистецький фестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив програму, яка цьогоріч включає 240 подій.

Фото: pixabay



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Індустріальні парки можуть отримати до ₴150 мільйонів на розвиток

Published

on



Під час відвідин Вінницької області Юлія Свириденко заявила, що індустріальні парки  можуть отримати до 150 млн грн для створення промислової інфраструктури.

Відповідний допис Прем’єр-міністерка оприлюднила у Фейсбуку, передає Укрінформ.

«У Вінниці й області вони (індустріальні парки – ред.) розвиваються, будують інфраструктуру і запускають нові заводи. На розвиток індустріальні парки можуть отримати до 150 млн грн для створення промислової інфраструктури і приєднання до мереж. Зобов’язання – співфінансування, введення в експлуатацію виробничих приміщень і залучення інвесторів-виробників», – написала вона.

Свириденко уточнила, що заявки можна подати до 15 серпня, та нагадала, що у попередні два роки 22 індустріальні парки отримали підтримку на суму 1,8 млрд грн. Наразі там реалізуються 56 проєктів.

Читайте також: Уряд ухвалив низку рішень для підтримки Вінниччини

Під час виїзного засідання уряду у Вінниці очільниця Кабміну відвідала підприємство «Промавтоматика», яке 26 років працює у сфері виробництва електротехнічного обладнання, інжинірингу, промислової автоматизації.

Як відзначила Свириденко, в умовах нестачі кадрів на підприємстві навчають жінок традиційно чоловічих професій. Так, освітня програма «Монтажниця СЕС» уже допомогла понад 150 жінкам з усієї країни опанувати нову спеціальність.

Прем’єр-міністерка нагадала, що уряд розвиває ваучери на навчання, програми перекваліфікації та Reskilling Ukraine для водійок вантажівок, операторок техніки, автомеханікинь, зварювальниць та інших затребуваних спеціальностей.

Читайте також: Уряд запускає конкурс на будівництво 1,3 ГВт нової генерації

Як повідомляв Укрінформ, уряд ухвалив низку рішень для підтримки Вінницької області, зокрема щодо підготовки до опалювального сезону, забезпечення стабільності соціальної сфери та відновлення інфраструктури.

Фото: Юлія Свириденко, Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Політика

Експосол Тейлор вважає сумнівними перспективи переговорів, де від США беруть участь не традиційні дипломати

Published

on



Колишній посол США в Україні Вільям Тейлор вважає сумнівними перспективи мирних переговорів, де американські представники навіть не працюють у Державному департаменті і не є традиційними кар’єрними дипломатами.

Як передає Укрінформ, про це він сказав в інтерв’ю UA TV English.

Тейлор погодився, що від часу зустрічі Президента України Володимира Зеленського з американським президентом Дональдом Трампом у резиденції Мар-а-Лаго наприкінці 2025 року переговори були майже заморожені в їхній попередній формі.

«Мені здається, що вікно можливостей для тих тристоронніх переговорів, організованих минулого року, закривається», – сказав експосол.

За його словами, ця можливість зникає, зокрема, з тієї причини, що в усьому американському уряді переговори ведуть лише дві особи – спеціальні посланці Стівен Віткофф та Джаред Кушнер. Саме вони були головними переговорниками з росіянами, а коли виникло питання щодо Ірану або щодо Гази, до справи довелося залучати тих самих людей, додав він.

«Дуже незвично, що США покладаються на кількох переговорників, які навіть не працюють у Державному департаменті і не є традиційними кар’єрними дипломатами. Перспективи такого формату є сумнівними», – сказав Тейлор.

Колишній дипломат зауважив, що переговорники у цьому конкретному каналі не є нейтральними, зауваживши, що «вони побували у Москві вісім чи дев’ять разів, але у Києві – жодного разу».

«Якщо вони намагаються організувати ці переговори та залучити росіян до столу переговорів, їм потрібно зрозуміти позицію України. Українці завжди були готові до діалогу, а росіяни – ні. Щоб зрозуміти Україну, цим переговорникам слід приїхати до Києва», – вважає Тейлор.

Він додав, що американські переговорники повинні поспілкуватися із Президентом України, переговорною командою, Прем’єр-міністром України, Верховною Радою, а також з громадянським суспільством, журналістами та людьми на вулицях.

«Їм потрібно пізнати країну, щоб зрозуміти, що ця війна стосується не лише невеликого клаптика території – вона стосується суверенітету та майбутнього України», – підкреслив Тейлор.

Експосол США в Україні звернув увагу на те, що, оскільки Штати відмовилися від провідної ролі у цих переговорах, європейці зараз обговорюють можливість долучитися до переговорного процесу. На його думку, цю роль міг би на себе взяти президент Фінляндії Александр Стубб.

«Фінляндія знає дещо про росіян і про те, як вести з ними боротьбу. Він (Стубб – ред.) користується великою повагою у Сполучених Штатах і чудово ладнає з американською адміністрацією», – пояснив Тейлор.

Читайте також: Зеленський – про мирні переговори: На кінець тижня може бути оновлення по готовності американців

Він додав, що головне питання полягає у тому, що європейці повинні мати місце за столом переговорів.

«На їхню безпеку безпосередньо впливають російське вторгнення в Україну, будь-яке можливе перемир’я, а також ті гарантії безпеки, які у кінцевому підсумку надасть Україні Коаліція охочих за підтримки Заходу», – резюмував Тейлор.

Як повідомляв Укрінформ, заступниця постійного представника США при ООН Теммі Брюс закликала до негайного та всеосяжного припинення вогню для досягнення стійкого дипломатичного завершення російської війни проти України.

Фото архівне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.