В Одеському музеї сучасного мистецтва за адресою вул. Європейська, 31/33 триває вернісаж трьох авторів до 22 листопада:

“Ecstatic Singularity” мисткині Alex Hetman.
Що ми готові показати іншим, а що залишаємо тільки собі?
З 17 вересня в МСМО можна буде побачити проєкт “Ecstatic Singularity” мисткині Alex Hetman. Розмова про еротику виступатиме як своєрідне візуальне осмислення простору, в якому перетинаються людські бажання.
Тут відвертість не завжди означає “показати все”.
Простір гратиме з цією межею. Десь тканини частково приховуватимуть роботи, а десь, щоб побачити більше, треба буде зробити крок назустріч і пройти крізь завісу.
Ми запрошуємо вас зробити цей крок.

“Докази життя” Сергія Мельниченка.
Що саме може бути доказом існування: зображення, тіло, голос, особистий предмет чи досвід, який ще не набув завершеної форми пам’яті?
Сергій Мельниченко дослідив кожен з них.
Результатом стала виставка «Докази Життя», яка об’єднала 3 проєкти автора: «Татуювання війни», «Попід Дніпром» та «Плівки з передової: фотографії, листи і артефакти українських військових», створені в контексті повномасштабної війни в Україні.
Тут не буде цілісного наративу, скоріш навпаки — виставка складається з окремих свідчень. Фотографії, артефакти, відео та документальний фільм покажуть різні форми людської присутності. Вони залишаються на межі між досвідом і його осмисленням, між присутністю і пам’яттю. У цьому проміжку і виникає головне — доказ життя.

“ABOUT THEM” Івана Петрука.
Чи стаємо ми менш справжніми, коли показуємо світові лише частину себе?
Можна багато знати про людину, але ніколи не побачити її всю.
Саме про це виставка Івана Петрука
«ABOUT THEM», побудована на зіткненні двох способів бачення людини: ми читаємо інших за поглядом, позою та тілом, хоча за цими знаками завжди залишається щось невідоме.
Виставка говоритиме цією мовою дуальності.
У першій залі на нас дивитимуться люди з портретів, коли у другому ми побачимо лише маски та фрагменти тіл. Там, де можна було шукати характер та історію, залишиться лише частина оболонки.
Та чи ця частина існує лише щоб приховувати?

Фото: Іван Страхов.

Як передає Укрінформ, про це Держкіно повідомило у Фейсбуці.

“55-й Київський міжнародний кінофестиваль “Молодість” відбудеться з 24 жовтня до 1 листопада 2026 року в Києві. До ювілейної едиції фестиваль представив нову візуальну айдентику”, – йдеться у повідомленні.

У Держкіно зазначили, що в основі нової айдентики – число 55, складене з простих геометричних форм: кіл, напівкіл і трикутників. Вони відсилають до мови кіно, світла кінопроєктора та кіноплівки.

Окрім того, айдентика не має сталої форми: її елементи можуть змінювати масштаб, положення та комбінації, утворюючи нові композиції для афіш, банерів, мерчу та інших носіїв.

“Молодість” була заснована у 1970 році режисерами Вадимом Чубасовим та Віктором Івченком як фестиваль студентського кіно. Перший фестиваль тривав два дні, а його програма включала 33 короткометражні фільми студентів і студенток Київського інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого.

За 55 років фестиваль “Молодість” виріс у міжнародний кінофорум, зосереджений на молодому професійному кіно та відкритті нових імен в українському й світовому кінематографі.

Міжнародна конкурсна програма фестивалю охоплює студентський, короткометражний і повнометражний конкурси. Окремим напрямом представлений документальний конкурс.

Позаконкурсна програма об’єднує секції “Фестиваль фестивалів”, FORMA, “Століття великих”, “Опівнічний сеанс” та інші – від найпомітніших прем’єр Берлінале, Каннського та Венеціанського кінофестивалів до сміливого експериментального кіно.

У Держкіно зауважили, що “Молодість” – єдиний кінофестиваль в Україні, акредитований Міжнародною федерацією асоціацій кінопродюсерів FIAPF, та один із найбільших кінофестивалів Східної Європи.

Особливе місце у програмі традиційно посідає українське кіно. У 1979 році Ґран-прі “Молодості” отримав “Вавилон ХХ” Івана Миколайчука.

За роки існування фестиваль відкривав для глядачів режисерів, які згодом здобули світове визнання. Серед них – Денні Бойл, Франсуа Озон, Стівен Далдрі та Адіна Пінтіліє. На фестивалі також був представлений дебютний фільм Алена Берлінера “Моє життя у рожевому”, який згодом номінували на премію “Оскар”.

Як повідомляв Укрінформ, найбільший фестиваль анімації в Україні Linoleum, який відбудеться у Києві з 29 вересня по 4 жовтня, оголосив повну програму.

Фото Укрінформу можна купити тут

Про це міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко заявив в інтерв’ю Forbes, передає Укрінформ з посиланням на Мінекономіки.

За словами міністра, нині основним драйвером зростання ВВП залишається споживання, водночас зростає торговельний дефіцит. Значна частина міжнародної допомоги спрямовується на споживання, а не на розвиток виробництва, що стримує економічне зростання та робить таку модель менш стійкою.

Перший пріоритет – нарощування інвестицій. Для цього необхідно створювати умови для внутрішніх і зовнішніх інвесторів через комплексну систему de-risking – зниження та розподілу інвестиційних ризиків.

«Ключова прогалина – страхування воєнних ризиків. Необхідний комплексний механізм, який зробить інвестиції в Україну прийнятними для приватного капіталу. Орієнтир на наступний рік – близько $5 млрд прямих іноземних інвестицій (FDI)», – наголосив Кравченко.

Другий пріоритет – формування портфеля проєктів відбудови. Як зауважив міністр, потенціал інвестицій у відновлення України становить сотні мільярдів доларів, тому вже зараз необхідно готувати якісні проєкти, готові до залучення фінансування. Орієнтир на 2027 рік – сформувати портфель таких проєктів загальним обсягом близько $40 млрд.

Міністр також назвав умови, які мають допомогти перетворити інтерес до України на реальні інвестиції. Серед них – приклади іноземних компаній, які продовжують працювати та інвестувати в Україні, розвиток індустріальних парків і механізму підтримки проєктів зі значними інвестиціями.

Мінекономіки також перебуває в діалозі з міжнародними партнерами щодо можливості компенсації капітальних інвестицій через податки. Важливим сигналом для іноземних інвесторів залишаються й інвестиції українського бізнесу.

Паралельно міністерство працює над дерегуляцією та скороченням бюрократичного навантаження. Уже ухвалено новий закон про державний нагляд, а з 1 353 переглянутих регуляторних інструментів понад 350 скасовано. Наступний крок – скасування ще 58 дозволів, запровадження єДозволу з вичерпним переліком дозвільних документів та заміна ще 147 дозволів деклараціями.

Як повідомляв Укрінформ, у проєкті держбюджету-2027 на публічні інвестиційні проєкти та програми передбачено 116 млрд гривень. Із них 76,4 млрд гривень – залучені кошти міжнародних фінансових організацій та урядів інших країн.

Фото: pixabay