Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
На Київщині презентували книжку «Вижити в Гостомелі: 21 історія з міста-героя»
У Гостомелі на Київщині відбулася презентація книжки журналістки Ксенії Дворнікової «Вижити в Гостомелі: 21 історія з міста-героя».
Про це йдеться у пресрелізі, який організатори презентації передали Укрінформу.
«Книга «Вижити в Гостомелі: 21 історія з міста-героя» – це збірка свідчень людей, які опинилися в епіцентрі боїв за Гостомель і Київ у лютому-березні 2022 року. До книжки увійшла 21 історія жителів Гостомеля та його околиць, військовослужбовців, які захищали населений пункт, рятувальників, що евакуйовували людей із зони бойових дій. Книжка вийшла у видавництві «Фоліо» у серії «Фронтир», – йдеться у повідомленні.
Авторка книги – журналістка, ведуча “Українського радіо” та очільниця відділу комунікацій Фундації Пилипа Орлика Ксенія Дворнікова – презентувала свою дебютну роботу в Гостомелі.
«Гостомель був не просто в окупації, він був на лінії вогню. Але гостомельці не були мовчазними жертвами окупантів-росіян, беззбройні люди продовжували й продовжують свій спротив окупації й війні. Об’єднані й згуртовані сусіди, сотні чужих людей, яким довелося стати одним організмом й домовлятися в пекельних умовах укриттів, робили усе для допомоги українській армії. Колони техніки росіян палали не просто так. Ця книжка не про війну як хронологію подій. Це історії людей, я хотіла, щоб їхні голоси залишилися не лише в пам’яті, а й на папері», – зазначила Дворнікова.
Замість традиційної післямови видання завершує 22-ге інтерв’ю зі слідчою Головного управління Національної поліції в Київській області, присвячене документуванню воєнних злочинів російських військових у Гостомелі.
Під час презентації своїми спогадами поділилися герої книжки – жителі Гостомеля, які пережили окупацію. Для багатьох із них це стала одна з перших публічних розмов про пережите після виходу книжки.
Модераторкою зустрічі виступила начальниця відділу культури, молоді та спорту Гостомельської селищної ради Катерина Павленко.
«Сьогодні знову день, наповнений сумом, болем, слізьми… Спогади і сьогодення сплелися в один болючий джгут, який кровоточить і ниє. Емоційна зустріч відбулася в місті-герої Гостомелі. Це історії стійкості кожного з нас», – написала Павленко після заходу.
Зі свого боку гостомельчанка Ольга Ходацька наголосив, що атмосфера зустрічі була щемлива. За її словами особливо зворушливим був момент хвилини пам’яті, коли присутні записували імена людей, які загинули від рук російських окупантів.
«Були щемливі спогади гостомельців, відверті розповіді очевидців про злочини ворога, були співчуття тим, хто втратив рідних і близьких, були сльози радості і слова вдячності ЗСУ за визволення і за те, що Сили оборони України і нині тримають стрій. Говорили про те, що пережили люди в окупації в лютому-березні 2022 року, і про те, як нині захистити нашу землю», – додала вона.
Своїми враженнями після презентації поділилася й гостя заходу Наталія Хіцова, яка звернула увагу на символічну цифру – 53 місяці від початку повномасштабного вторгнення.
«Чи цього часу достатньо, щоб відновитися, хоча б частково, прийти до тями й продовжувати далі жити, працювати, боротися? Напевно, достатньо, але це не точно. Чи цього часу занадто мало, щоб спогади про ті важкі дні змушували випадати з сьогоднішньої реальності? Занадто мало. Ця книга зворушує неймовірно та змушує захоплюватися силою наших військових і гостомельчан, які боролися з усіх сил, щоб знищити ворога на нашій землі», – підкреслила вона.
Як повідомляв Укрінформ, вийшла з друку книжка письменника та журналіста Максима Бутченка «Острів ГУР. Таємниці. Операції. Війна» – перша масштабна розповідь про воєнну розвідку України зсередини.
Відбудова
Чернігівщина отримала майже 19 тонн енергообладнання від партнерів з Європи
Чернігівська область зі складів хабів екстреної енергетичної допомоги Міністерства енергетики України отримала 18,78 тонни енергообладнання та матеріалів для підтримки роботи енергетичної інфраструктури регіону.
Про це повідомляє пресслужба Міненерго, передає Укрінформ.
“До складу поставки увійшли 22 силові оливні трансформатори та трансформаторна олива. Обладнання буде використано для проведення ремонтних і відновлювальних робіт та забезпечення стабільного електропостачання споживачів Чернігівщини“, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що допомога надійшла за підтримки Федерального міністерства внутрішніх справ Австрії, а також енергетичних компаній UPPLANDS ENERGI EKONOMISK FÖRENING та E.ON Energidistribution AB зі Швеції і AB Energijos skirstymo operatorius з Литви.
У Міненерго наголосили, що міжнародна підтримка допомагає українським енергетикам оперативно відновлювати пошкоджену інфраструктуру та посилювати стійкість енергосистеми в умовах постійних російських атак.
Як повідомляв Укрінформ, через Фонд підтримки енергетики України до енергооб’єктів у Київській, Вінницькій, Житомирській, Кіровоградській, Одеській, Сумській та Чернігівській областях доставлено сучасні частотні перетворювачі, надані за підтримки Великої Британії.
Фото ілюстративне: Херсонська ОВА
Політика
Токаєв запропонував Путіну «заморозити» війну в Україні
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запропонував лідеру Росії Володимиру Путіну «заморозити» війну в Україні за сприяння світових держав.
Як передає Укрінформ, про це глава Казахстану заявив під час двосторонньої зустрічі з російським лідером у ході XXII Форуму міжрегіонального співробітництва країн в Омську, повідомляє Нова Газета Європа.
«Можливо, цей конфлікт вже варто заморозити та повернутися до Стамбульської формули 2.0. Там було досягнуто значних результатів. Звичайно, під гарантії великих держав, включаючи Росію. І далі рухатись у бік довгоочікуваного миру», – запропонував Токаєв.
За словами казахстанського президента, йому надходить «багато сигналів з Європи та США щодо конфлікту РФ та України», і він вирішив озвучити цю позицію, оскільки «люди знали» про його зустріч із Путіним і «просили передати» ці пропозиції.
Токаєв додав, що «природа цього конфлікту незрозуміла для багатьох», і висловив жаль щодо людей, які гинуть під час війни.
«Все це треба зупиняти. Оскільки те, що відбувається, на моє переконання, це на руку і на радість противникам і Росії, і української держави», – підкреслив Токаєв, зазначивши, що Казахстан «завжди з повагою ставився» до України, а Росію «завжди вважав і вважає великою державою».
Зазначається, що Путін у відповідь пообіцяв «поінформувати Токаєва про перебіг справ на українському напрямку».
Як повідомляв Укрінформ, видобуток нафти в Казахстані скоротився після зупинки роботи російського терміналу на Чорному морі, який є ключовим пунктом експорту казахстанської нафти і нещодавно став ціллю атак українських безпілотників.
-
Одеса4 дні agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса4 дні agoВ Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Одеса1 тиждень agoУвечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район
-
Суспільство1 тиждень agoУряд удосконалив порядок оформлення відстрочки від призову під час мобілізації
-
Одеса1 тиждень agoПошкодження термінала «Кернел» у Чорноморську через атаку
-
Суспільство1 тиждень agoЛазар Халіф: одесит, який навчив Америку танцювати Анонси
-
Події1 тиждень agoБуданов привітав акторку Аду Роговцеву з днем народження
-
Війна6 днів agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel