Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
У Раді Європи виступила Національна капела бандуристів України
Національна заслужена капела бандуристів України імені Георгія Майбороди виступила у Страсбурзі з нагоди відкриття 51-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, однією з головних тем якої стане підтримка України.
Концерт відбувся 26 жовтня у залі пленарних засідань Палацу Європи, напередодні початку сесії, передає кореспондент Укрінформу.
«Україна залишатиметься найвищим пріоритетом Конгресу стільки, скільки буде потрібно, зокрема й у питанні притягнення Російської Федерації до відповідальності за злочини агресії», – заявила президентка Конгресу Гунн Маріт Хельгесен.
Вона відзначила значення бандури як символу української культурної спадщини та здатність музики об’єднувати людей через традиції й універсальну мову мистецтва.
Постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький наголосив, що виступ колективу є свідченням життєздатності української культури.

«У самому серці Ради Європи ви почуєте голос України – давньої, могутньої, вільної нації, сповненої життя. Упродовж століть українська пісня та традиції кобзарства й бандурного мистецтва передавали від покоління до покоління історію свободи, гідності, любові та спротиву», – сказав дипломат.
За його словами, сьогодні Росія знову намагається знищити українську незалежність та стерти національну ідентичність, однак українські пісні продовжують лунати попри атаки на міста й культуру.

Нагадаємо, капела бандуристів імені Георгія Майбороди була заснована у 1918 році в період боротьби України за державність, цьогоріч вона відзначає 108-річчя. Її художній керівник і головний диригент – Юрій Курач.
Концерт спільно організували Постійне представництво України при Раді Європи та асоціація Promo Ukraina.

Сесія Конгресу місцевих та регіональних влад триватиме в Страсбурзі 27-29 жовтня. У її програмі дебати про російську агресію та фінансування відновлення нашої країни, участь у яких візьмуть міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін та керуючий Банком розвитку Ради Європи Карло Монтічеллі. Конгрес також розгляне проєкт декларації щодо посилення російських атак на Україну.
Як повідомляв Укрінформ, Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи очолила Гунн-Маріт Гельгесен.
Фото: Лідія Таран / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Відбудова
в Україні реалізували перший етап пілотного проєкту
В Україні реалізували перший етап програми «Будуємо майбутнє: економічна реінтеграція через професійну підготовку вразливих груп населення».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Асоціація інноваційної та цифрової освіти (АІDE).
Програма «Будуємо майбутнє» є пілотним проєктом підготовки кадрів для відбудови країни. Її реалізує AIDE спільно з благодійним фондом «Разом для України» (Razom).
Головна мета ініціативи – створити дієвий механізм економічної реінтеграції українців, які через війну або інші життєві обставини опинилися у складному становищі. Ключова ідея – перетворити соціальну підтримку на економічну самостійність, а професійну підготовку – на реальний інструмент відновлення країни.
Програма орієнтована на внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни та членів їхніх родин, людей з інвалідністю, пенсіонерів, молодь і жінок, які прагнуть змінити професію, повернутися до трудової діяльності або отримати нові можливості для заробітку.
Особливістю проєкту є його практична спрямованість. Навчання орієнтоване на здобуття конкретної професії, яка може забезпечити людині роботу, стабільний дохід та можливість професійного розвитку.
«Війна змінила життя мільйонів українців. Хтось був змушений залишити рідний дім, хтось втратив роботу чи власну справу, а хтось після повернення з фронту шукає можливості реалізувати себе в цивільному житті. Водночас Україна вже сьогодні гостро потребує кваліфікованих фахівців, які відбудовуватимуть зруйновані будинки, школи, лікарні та інфраструктуру. Програма «Будуємо майбутнє» поєднує вирішення цих двох важливих завдань: допомогу людям, які потребують нових економічних можливостей, та підготовку кадрів для відбудови країни», – зазначають в Асоціації.
Перший етап програми реалізували в Одесі. До нього долучилися 40 людей.
На базі Одеського професійного ліцею будівництва та архітектури учасники опанували професії муляра і штукатура, отримали як теоретичні знання, так і практичні навички, необхідні для роботи в будівельній галузі. Це дає можливість їм розпочати новий професійний шлях, забезпечити фінансову незалежність своїх родин і стати активними учасниками економіки України, створюючи додану вартість та сприяючи зростанню ВВП.
Як зауважив директор Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації Олександр Лончак, на сьогодні професійна освіта має бути максимально наближеною до реальних потреб людей та економіки.
«Особливо важливо створювати можливості для тих, хто через війну чи складні життєві обставини потребує нового професійного старту. Такі програми демонструють, як співпраця держави, закладів освіти, громадських організацій та благодійних партнерів може давати конкретний результат. Ми не просто навчаємо людей нових професій – ми створюємо передумови для їхньої економічної самостійності та водночас готуємо фахівців, яких потребує відбудова України», – наголосив Лончак.
Заступник голови AIDE Дмитро Бондаренко зі свого боку підкреслив, що основою будь-якої економіки є люди, які працюють, створюють товари та послуги, формують додану вартість.
«Сьогодні ми випускаємо перших 40 учасників, але наше стратегічне завдання – створити модель для всієї країни. Адже відновлення України починається не лише з будівель та інфраструктури, а насамперед із розвитку людського капіталу держави, відновлення економічних можливостей кожного українця і забезпечення вітчизняних роботодавців професійно підготовленими кадрами», – заявив він.

В Асоціації очікують, що програма «Будуємо майбутнє» стане першим етапом створення Національного кадрового резерву для відбудови України – системи професійної підготовки й залучення до економічної діяльності внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни, людей з інвалідністю та інших вразливих груп населення.
Подальший розвиток програми передбачає розширення географії навчання, залучення нових категорій учасників, підготовку фахівців за іншими професіями, які мають попит на українському ринку праці, а також залучення інших роботодавців, організацій і провайдерів професійного навчання до формування Національного кадрового резерву для відбудови України.
Як повідомляв Укрінформ, формування портфеля якісних проєктів відбудови є одним із ключових пріоритетів роботи Мінекономіки на наступний рік.
Фото: Асоціація інноваційної та цифрової освіти
Політика
Зеленський увів у дію рішення РНБО про Стратегію нацбезпеки
Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про актуалізацію Стратегії національної безпеки України».
Відповідний указ №1066/2026 оприлюднений на сайті глави держави, передає Укрінформ.
Згідно зі вказаним рішенням, секретар РНБО має, зокрема, забезпечити організацію роботи з актуалізації Стратегії національної безпеки, затвердженої указом Президента від 14 вересня 2020 року №392/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України» (зі змінами, внесеними згідно з указом Президента від 6 січня 2025 року №16/2025).
Також Апарат РНБО має спільно з Національним інститутом стратегічних досліджень із залученням відповідних державних органів, інституцій громадянського суспільства й іноземних експертів за три місяці підготувати пропозиції щодо внесення змін до Стратегії для їх розгляду Радою національної безпеки і оборони.
Контроль за виконанням рішення покладений на секретаря РНБО.
Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Як повідомляв Укрінформ, 25 жовтня Зеленський анонсував безпекову зустріч у Брюсселі, під час якої обговорюватимуться ініціативи із завершення війни. Участь у ній візьмуть представники США, України, Євросоюзу та НАТО.
Фото: ОП
-
Політика3 дні agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Політика1 тиждень agoУкраїна та США продовжують контактувати на рівні переговорної групи
-
Одеса4 дні agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини4 дні agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство4 дні agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна4 дні agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Політика4 дні agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Суспільство4 дні agoВ Україні епідемічного сплеску грипу поки немає