Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Картину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
Картину “Щедра планета” українського художника Івана Марчука продали на аукціоні Sotheby’s за рекордні €96 тисяч.
Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив Іван Марчук, передає Укрінформ.
“Щойно лот пішов з молотка за €96 000. Особистий аукціонний рекорд на Sotheby’s! Твір перебував у приватній колекції у США. Вітаю нового власника!”, – написав Марчук.
Раніше Іван Марчук розповів, що картина “Щедра планета” була створена у Нью-Йорку.
“Сьогодні завершуються торги на платформі найвідомішого аукціону світу, і мій твір здобуде нову оселю. У кожної картини, як і у кожної людини, своя доля… Саме “Щедра планета” могла б багато розповісти про своє кольорове заокеанське життя. Створена у серці Нью-Йорка, вона 32 роки когось втішала й надихала, пробуджувала спогади і мрії. Таке покликання мистецтва”, – написав на своїй сторінці Марчук.
Як повідомляв Укрінформ, художник Іван Марчук прийшов на виставку своїх робіт у Музеї історії Києва.
Фото Укрінформу можна купити тут
Відбудова
До Реєстру пошкодженого та знищеного майна упродовж останньої доби надійшло понад 2 500 звернень
У Реєстрі пошкодженого та знищеного майна зафіксовано вже понад 340 тис. повідомлень, з яких більше 298 тис. стосуються житлових будинків, з них 2,5 тис. надійшли за останню добу.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
«Чергова російська атака вкотре призвела до нових руйнувань житла українців. Лише за останню неповну добу після чергових російських ударів українці подали через застосунок та портал Дія понад 2,5 тисячі інформаційних повідомлень про пошкоджене або знищене майно. Зокрема, від мешканців Києва надійшло понад 400 повідомлень, від мешканців Дніпра — понад 100», – йдеться в повідомленні.
За даними міністерства, у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна від початку повномасштабного вторгнення в Україні вже зафіксовано понад 340 тисяч пошкоджених і знищених об’єктів. Понад 298 тисяч із них — це житлові будинки Решта — інженерні споруди, заклади соціальної сфери, промислові підприємства, об’єкти критичної інфраструктури та інша нежитлова нерухомість.
Найбільше від російської агресії постраждали Донецька, Харківська, Київська, Херсонська, Запорізька та Дніпропетровська області.
У Мінрозвитку зауважують: на місцевому рівні важливо не лише фіксувати нові руйнування, а й максимально прискорювати прийняття рішень для надання допомоги людям через програму «єВідновлення».
Окремої уваги потребують випадки, коли постраждале житло не приватизоване або право власності на нього не внесене до Державного реєстру речових прав. Місцевим органам влади необхідно посилити роботу з ЦНАПами, державними реєстраторами тощо для прискорення оформлення прав власності, внесення відомостей до державних реєстрів та отримання необхідних документів громадянами. Це дозволить людям швидше скористатися програмами компенсації за пошкоджене або знищене житло.
Окремий напрям роботи стосується мешканців неприватизованого житла, які також втрачають домівки через російські обстріли та потребують дієвих механізмів підтримки. Для вирішення цієї проблеми уряд раніше підтримав пропозицію Мінрозвитку щодо внесення змін до закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Йдеться про уточнення переліку житла, яке не підлягає приватизації. Необхідно удосконалити документ, щоб спростити процедуру приватизації пошкодженого або знищеного житла та чітко визначити порядок дій у випадках, коли житло стало аварійним внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених російською агресією.
Як повідомлялося, упродовж 24-25 травня 2026 року мешканці Києва та Київської області подали понад тисячу заявок на компенсацію за пошкоджене внаслідок російських атак житло.
Політика
Зеленський розповів про плани РФ послабити зв’язки України з низкою держав
Одним із ключових російських політичних завдань є обмеження безпекових, економічних та інших стратегічних зв’язків України із Молдовою, державами Південного Кавказу, Близького Сходу та Затоки.
Про це Президент Володимир Зеленський написав у Телеграмі за результатами доповіді керівника ГУР МО Олега Іващенка, передає Укрінформ.
“Воєнна розвідка здобула й нові внутрішні російські документи з політичного планування, зокрема такі, що стосуються відносин України з Молдовою, державами Південного Кавказу, Близького Сходу та Затоки. Знаємо, що одним із ключових російських політичних завдань є обмеження наших безпекових, економічних та інших стратегічних зв’язків із відповідними країнами. Вважаємо, що Росія цим тільки підтверджує, що й ми в Україні, і наші партнери рухаємося правильним курсом до більшої безпеки та подальшої розбудови свого суверенітету, а також повної нейтралізації російського впливу”, — написав він.
Зеленський зауважив, що Європі варто значно більше підтримувати кожен із тих народів, “в кого Росія вчепилася своїми зубами й намагається не відпустити на свободу”. За словами Президента, зараз це особливо стосується Вірменії, адже незабаром там відбудуться вибори.
“Це питання не просто про той чи інший політичний вибір народу, а про фундаментальне право народу самостійно обирати для себе майбутнє. Європа має необхідну спроможність, щоб підтримати основоположні правила, які завжди працювали й працюватимуть на безпеку. Будуть наші відповідні пропозиції у роботі з партнерами”, — зазначив він.
Як повідомляв Укрінформ, керівник Офісу Президента Кирило Буданов заявив, що повторення українського сценарію проти Вірменії цілком реальне, у Росії для цього вдосталь сил та засобів.
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство6 днів agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Війна7 днів agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Одеса1 тиждень agoОдесу готують до кругової оборони: роботи завершуються