Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

У Нью-Йорку пустять з молотка пейзаж Густава Клімта

Published

on



У листопаді аукціонний дім Christie’s у Нью-Йорку виставить на продаж пейзаж «Літцльбергкеллер» відомого австрійського художника Густава Клімта. Картина оцінюється у 60-80 мільйонів доларів США.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Art news.

У Christie’s підтвердили, що продаж цієї картини Клімта, написаної у період з 1915 до 1916 року, гарантовано. Полотно перебувало в одній приватній колекції протягом майже трьох десятиліть, а ім’я продавця не розголошується.

Пейзаж Litzlbergkeller буде виставлений на вечірньому аукціоні, присвяченому мистецтву XX та XXI століть, 17 листопада.

У травні 1997 року ця робота Клімта була продана на аукціоні Sotheby’s у Нью-Йорку родині нинішнього власника за рекордні 14,7 мільйона доларів. З урахуванням інфляції, на сьогодні це приблизно 30,9 мільйона доларів. На той час картина була виставлена під назвою Litzlbergkeller am Attersee, під якою вона також була відома. Тоді картина потрапила на торги зі спадщини Сержа Сабарського, співзасновника Нової галереї у Нью-Йорку.

Картину австрійського митця виставлять на продаж в аукціонній залі Christie’s у Рокфеллер-центрі після короткої подорожі (27-29 жовтня) до виставкової зали аукціонного дому в Гонконзі.

З 1900 року і аж до своєї смерті у 1918 році Клімт часто проводив літо в австрійській сільській місцевості на березі озера Аттерзеє, яке зображене на полотні. На картині видно краєвид з акцентом на пивоварню та готель Litzlberg Cellar на північному березі, де художник зупинявся протягом перших кількох літ, проведених у цій місцевості. Однак картина була написана через 10 років після його переїзду до котеджу на південному березі озера.

За даними Christie’s, художник частково базував композицію на власних спостереженнях через телескоп з протилежного берега, а частково на видах з листівок. Робота була виконана на замовлення банкіра та підприємця Отто Прімавесі.

Робота «Літцльбергкеллер» виставлялася на стінах таких музеїв та установ, як Віденська сецесія, Будинок художників у Відні, Королівські музеї витончених мистецтв у Брюсселі, Палаццо Строцці у Венеції, музеї Кунстгаус у Цюріху та Музей Леопольда у Відні.

Читайте також: Особисті речі Бріжит Бардо продали на аукціоні в Парижі майже за €1 мільйон

Рекордна ціна за твір Клімта на аукціоні становить 236,4 мільйона доларів: саме стільки було сплачено в листопаді минулого року на торгах Sotheby’s у Нью-Йорку за його «Портрет Елізабет Ледерер». Шість із десяти найдорожчих робіт австрійського художника, проданих на аукціонах, були пейзажами.

Як повідомляв Укрінформ, картину Клода Моне «Іриси» продали на аукціоні Sotheby’s у Парижі за 50 млн євро з урахуванням комісій. Полотно стало найдорожчим твором мистецтва, будь-коли проданим з аукціону у Франції.

Фото: Christie’s



Джерело

Continue Reading

Відбудова

у КМДА анонсували рішення наступного тижня

Published

on



На початку наступного тижня очікується акт обстеження Південного мосту від Національного інституту розвитку інфраструктури, після чого буде ухвалене рішення щодо роботи наземної ділянки Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.

За даними Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, внаслідок російської атаки на Київ 27 жовтня на Південному мосту зафіксовані пошкодження елементів мостових конструкцій, зокрема залізобетонної прогонової будови, автомобільних проїздів, конструкцій метрополітену та інженерних комунікацій.

Фахівці КП “Київавтошляхміст” уже виконують першочергові роботи з ліквідації наслідків атаки на ділянках, які, за висновками Національного інституту розвитку інфраструктури, не зазнали критичних ушкоджень і не потребують додаткових інженерних обстежень та проєктних рішень.

Працівники Київського метрополітену оперативно відновили першочергові кабельні мережі електропостачання, сигналізації та зв’язку і відновили рух поїздів від станції “Осокорки” до станції “Червоний хутір”. Наразі тривають роботи з відновлення всіх інженерних мереж, зокрема з диспетчерської централізації, резервного електроживлення та контролю руху поїздів.

Фахівці комунальних підприємств цілодобово працюють над ліквідацією наслідків атаки.

У департаменті зазначають, що окремі пошкодження впливають на роботу конструкції мосту загалом, тому необхідно оцінити їх вплив на міцність і безпечність споруди.

Так, паралельно профільні науково-дослідні інститути проводять динамічні випробування, геодезичний контроль деформацій, спостереження за розвитком дефектів і перевірні розрахунки із застосуванням розрахункових моделей.

Акт обстеження мостової споруди від Національного інституту розвитку інфраструктури, у якому будуть відображені результати динамічних випробувань, геодезичного контролю деформацій та оцінки технічного стану конструкцій, планують отримати на початку наступного тижня.

Після цього ухвалять технічні рішення щодо подальшого відновлення мостової споруди та наземної ділянки Сирецько-Печерської лінії метрополітену.

Читайте також: Корецький доручив прискорити відновлення Південного мосту в Києві

Як повідомляв Укрінформ, рух поїздів метро між станціями “Осокорки” і “Червоний хутір” 27 жовтня був призупинений через російський удар по інфраструктурі метро на Південному мосту.

Фото: скриншот з відео



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський не знає, коли може відбутися його зустріч із Путіним

Published

on



Президент Володимир Зеленський заявив, що не знає, коли може відбутися зустріч лідерів України, США та Росії.

Про це глава держави повідомив під час спільної з прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном пресконференції у Гаазі, передає кореспондент Укрінформу.

«Я не знаю, коли в нас буде зустріч з Росією на рівні лідерів. На сьогодні це залежить (…) від російської сторони, бо вони ніколи цього раніше не підтримували. Але якщо нам треба вести перемовини про те, як реально закінчити цю війну, щодо всіх моментів, і зокрема настільки чутливих, як території та гарантій безпеки, нам треба говорити на рівні лідерів з представництвом України», – розповів Зеленський.

Він висловив сподівання, що скоро така можливість виникне.

Читайте також: Зеленський заявляє, що для захисту України має використовувати всі формати дипломатії

Як повідомлялося, Президент США Дональд Трамп заявив, що незабаром має відбутися зустріч між Президентом України Володимиром Зеленським і російським правителем Володимиром Путіним. Американський лідер заявив про досягнення «значного прогресу» у питаннях припинення російсько-української війни.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.