Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Український фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами
Повнометражний документальний фільм «Сліди» (Traces), обраний кандидатом від України на премію «Оскар», наприкінці жовтня розпочне тур у США.
Покази відбудуться в межах оскарівської та адвокаційної кампаній стрічки, повідомляє Укрінформ із посиланням на команду фільму.
Стрічка режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк буде представлена на фестивальних і закритих показах. Вони покликані познайомити американську аудиторію з історіями українських жінок, які пережили сексуальне насильство й тортури внаслідок російської агресії та вирішили не мовчати про пережите.

Тим часом, за даними команди фільму, за кілька тижнів жовтня фільм «Сліди» здобув нагороди на світових кінофестивалях. Також у жовтні режисерка Аліса Коваленко й головна героїня стрічки Ірина Довгань відвідали Париж, де взяли участь у серії показів і пресзустрічей для запрошених гостей та членів кіноакадемій.

У Берліні, де в лютому 2026 року розпочався фестивальний шлях «Слідів», стрічку показали на Ukrainian Film Festival Berlin. Фестиваль заснували у 2020 році для популяризації українського кіно в Німеччині.

Також фільм представили на Київському тижні критики в межах фокусної програми «Україна-Швейцарія». Його обрали швейцарські кінокритики. «Сліди» стали єдиною документальною стрічкою у секції, до якої також увійшли «Демони» Наталки Ворожбит і «За перемогу!» Валентина Васяновича.

Серед останніх відзнак фільму – нагорода Checkpoints Award Міжнародного кінофестивалю в Бергені (BIFF), яку присуджують у сфері прав людини у партнерстві з Фондом прав людини імені Рафто. Нею відзначають найкращі документальні фільми про права людини в міжнародному конкурсному відборі. «Сліди» отримали нагороду за глибоко співчутливий і кінематографічний портрет виживання, спільноти та опору.

Ще одну відзнаку стрічка здобула на Unlimited Hope Film Festival у німецькому Бохумі, де її визнали найкращим повнометражним документальним фільмом. Фестиваль присвячений темам прав людини, демократії, різноманіття, виживання та опору геноциду, війнам і несправедливості.
Як повідомляв Укрінформ, 16 вересня 2026 року Україна обрала стрічку «Сліди» національним кандидатом на 99-ту премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».
Фото надані командою фільму “Сліди”
Відбудова
Українці очікують компенсації за втрачене житло на ₴100 мільярдів
Черга на отримання житлових ваучерів для переселенців з тимчасово окупованих територій та компенсацій за програмою «єВідновлення» вже перевищує 100 млрд грн. Водночас у проєкті державного бюджету на 2027 рік на ці потреби передбачено лише близько 15 млрд грн.
Про це в Укрінформі під час круглого столу «Право внутрішньо переміщених осіб на житло: чи можуть локальні рішення допомогти розв’язати проблему національного рівня?» заявив народний депутат, заступник голови фракції «Слуга народу» Максим Ткаченко.
«Коштів на вирішення питання з житлом для вимушено переміщених осіб закладено дуже мало. Наразі у проєкті бюджету на наступний рік на це передбачено близько 15 млрд грн. Тоді як черга на отримання ваучерів за програмою для переселенців з ТОТ та сертифікатів по «єВідновленню» вже перевищує 100 млрд грн. Люди чекають не тимчасових рішень, а саме отримання коштів на придбання нового житла», – наголосив Ткаченко.
Він висловив сподівання, що у законопроєкті будуть враховані пропозиції його колег по парламенту, і на розв’язання житлової проблеми ВПО спрямують додаткові кошти.
Відповідаючи на запитання, як локальні рішення допомагають зменшити навантаження на державний ресурс, Ткаченко наголосив: без активної участі громад, які приймають переселенців, забезпечити житлом усіх нужденних неможливо. Йдеться про військові, міські, селищні та обласні адміністрації.
Також до розв’язання питання мають активно долучатися адміністрації окупованих громад і областей, які продовжують працювати. Як приклад такого рішення Ткаченко навів ініціативу Луганської ОВА.
«Луганська обласна військова адміністрація всі залишки обласного бюджету спрямовує на кредитування своїх переселенців. Це тільки називається кредит: за однією з категорій люди отримують 99,9% компенсації цього кредиту від обласної влади. Тобто це та сама програма «єВідновлення», але обласного рівня. І що дуже важливо, це одна з небагатьох програм, яка працює саме для ВПО з громад, окупованих ще з 2014 року», – розповів депутат.
Нардеп також розраховує на результати співпраці новоствореного Міністерства розвитку громад, територій та внутрішньо переміщених осіб із парламентом, міжнародними організаціями, громадськими організаціями та благодійними фондами.
Як повідомлялося, найближчим часом близько 2 тис. сімей отримають компенсаційні сертифікати за втрачене житло за програмою «єВідновлення» – для фінансування житлових сертифікатів вже надійшли понад 2,5 млрд грн.
Політика
припинення вогню та гарантії безпеки
Президент Володимир Зеленський вважає, що першим кроком до реальної дипломатії у спілкуванні з РФ має стати припинення вогню, після якого можна буде предметно працювати над мирним планом.
Про це глава держави заявив у п’ятницю під час онлайн-виступу в Інституті Гадсона у Вашингтоні, передає власний кореспондент Укрінформу.
Серед ключових умов справедливого миру він назвав сильну українську армію, щонайменше десятирічне фінансування її утримання, посилення протиповітряної оборони та чіткий механізм реагування на можливу нову агресію Росії.
За словами Зеленського, після нещодавньої зустрічі спецпосланця Білого дому Стіва Віткоффа в Москві обговорювалася можливість розблокування переговорів. Він висловив сподівання, що на початку або в середині листопада українська й американська команди зустрінуться в Абу-Дабі для переговорів на технічному рівні. Надалі, за його словами, можливі тристоронні переговори на рівні лідерів.
«На мою думку, передусім нам потрібно рухатися до правильної позиції. Сьогодні це припинення вогню. Це пункт номер один, і, на мою думку, саме після цього ми зможемо розпочати справжню дипломатію, а робочі групи зможуть працювати над планом», – сказав Президент.
Він наголосив, що Україна потребуватиме фінансової підтримки партнерів для утримання сильної армії щонайменше протягом десяти років. Це необхідно, зокрема, для відновлення країни після масштабних російських атак та відновлення економіки.
Зеленський також зазначив, що після завершення війни Україна й надалі потребуватиме систем протиповітряної оборони та інших технологій для захисту. Окремим елементом гарантій безпеки він назвав присутність на українській території представників європейської Коаліції охочих за підтримки США.
Водночас, за словами Президента, досі немає чіткої відповіді на головне питання: хто і як реагуватиме, якщо Росія знову вдасться до агресії – із застосуванням дронів, ракет або сухопутних військ.
«Нам потрібен не просто мир. Мир має бути справедливим і міцним. А це залежить від гарантій безпеки», – наголосив Зеленський.
Серед інших важливих складників завершення війни він назвав відбудову України, залучення американського та європейського бізнесу, а також вступ України до Європейського Союзу.
Президент уточнив, що двосторонні гарантії безпеки зі США та можливе членство в НАТО – це різні формати, однак обидва мають забезпечувати надійний захист України.
Як повідомляв Укрінформ, Зеленський запевнив, що поїде на саміт G20 у Флориді, якщо буде можливість провести там переговори з Президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним для досягнення мирних домовленостей, але запрошення на саміт він ще не отримав.
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Події1 тиждень agoПомер український комік Олександр Венедчук
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів, чим США погрожували Україні
-
Події1 тиждень agoУ Чернівцях вперше в Україні презентували книгу про ґердани та силянки
-
Війна1 тиждень agoОбмеження Starlink фактично позбавляє Україну можливості захищатися від реактивних дронів
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині запрацювала сільська пожежна команда
-
Війна1 тиждень agoСили оборони звільнили від росіян ще три населені пункти на Донеччині
-
Відбудова1 тиждень agoУ Ніцці українські та французькі громади обговорюють стійкість міст і відбудову