Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Картину Караваджо “Взяття Христа під варту” з одеського музею привезли до Вільнюса
Важлива подія для Одеси, України та європейської культурної спільноти відбулася у Вільнюсі – в міській картинні галереї урочисто відкрилася виставка «Питання Караваджо: картина “Взяття Христа під варту”». Після тривалого шляху, випробувань та кропіткої роботи відроджений шедевр з Одеси знову зустрічається зі своїми глядачами — цього разу в серці Литви.
Відкриття виставки стало подією міжнародного масштабу – були присутні Надзвичайний і Повноважний Посол України в Литовській Республіці Ольга Нікітченко та Надзвичайний і Повноважний Посол Італійської Республіки в Литовській Республіці Еммануель де Мегре. Їхня участь підкреслила значення проєкту та важливість культурного діалогу між Україною, Литвою та Італією.
Для музею західного та східного мистецтва ця виставка є не лише мистецькою подією. Це символ довіри, підтримки та солідарності, які ми відчуваємо від наших литовських друзів від перших днів повномасштабної війни. Сьогодні у Вільнюсі звучить голос Одеси. І цей голос — про мистецтво, яке долає кордони, про збереження культурної спадщини та про дружбу народів, що стає сильнішою у час випробувань.
Фото: Катерина Кіпер.
Події
У Польщі кілер застрелив російського художника-опозиціонера
У місті Бяла-Підляська Люблінського воєводства з вогнепальної зброї вбили російського художника-опозиціонера 44-річного Семена Скрепецького (справжнє прізвище Роберт Кузовков).
Польська поліція продовжує пошуки ймовірного вбивці чи вбивць, передає кореспондент Укрінформу.
За даними місцевої поліції, у понеділок близько10-ї ранку зловмисник кілька разів вистрілив з вогнепальної зброї в чоловіка на вулиці Королеви Ядвіги в Бялій-Підляській, неподалік консульства Білорусі, і після цього втік. Поранений помер на місці.
Місцеві правоохоронці проводять масштабну операцію з розшуку підозрюваного. Зокрема, організовано блокпости на дорогах і перевірку транспортних засобів. Основна увага зосереджена на відтворенні зовнішності підозрюваного на підставі свідчень очевидців і записів камер відеоспостереження.
Мер Бялої-Підляської Міхал Літвинюк повідомив у соціальних мережах, що міські ясла, дитячі садки та школи патрулюють співробітники муніципальної поліції. Батьків неповнолітніх учнів також поінформували, що після занять дітей необхідно забирати зі школи особисто.
Поліція закликала свідків події та осіб, які володіють важливою інформацією, звертатися до правоохоронних органів.
За даними Rmf24, вбивця кілька разів вистрілив у жертву з близької відстані і продовжував стріляти, коли той вже лежав на землі.
Художник Семен Скрепецький був відомим критиком режиму Путіна. Він виїхав з Росії в 2021 році і відтоді мешкав у Польщі. Кузовков малював сатиричні картини, у яких висміював Путіна, Кадирова та інших російських посадовців, а також й представників російської опозиції, зокрема Навального.
Остання публічна акція Скрепецького відбулася 12 червня біля посольства Росії в Берліні. На одиночному пікеті він в шапці-вушанці і кітелі з великою кількістю медалей тримав «ікону», на якій зображено Сталіна, що тримає на руках малого Путіна. У межах акції він витягнув з кишені прапор РФ і викинув його в сміттєвий бак.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні правоохоронці розшукали та затримали двох іноземців, які перебували в міжнародному розшуку за підозрою у вчиненні особливо тяжких злочинів на території Польщі та Туреччини.
Фото: Семен Скрепецький/Фейсбук
Відбудова
у Лаврі оцінили наслідки російського удару
У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» завершили основні роботи з ліквідації пожежі внаслідок російської атаки, попередні збитки від пошкодження Успенського собору вже перевищують 500 млн грн.
Про це повідомив у телеефірі генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.
«Завершені основні роботи з приборкання вогню. Вже загрози від вогню немає, і наразі силами Державної служби надзвичайних ситуацій ведеться ліквідація небезпечних уламків, демонтаж пошкоджених конструкцій і підготовка даху Успенського собору для встановлення тимчасових конструкцій для консервації собору», – сказав Остапенко.
Через ворожу атаку горить Києво-Печерська лавра / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ
1 / 12
За його словами, у заповіднику вже опрацьовують обсяги збитків і потребу в подальшій реставрації та реконструкції святині.
«Ми закінчуємо підготовку цих даних, але очевидно, що вона перевищує 500 млн грн. Це на сьогодні стартова інформація. Наразі надходять ще додаткові дані», – зазначив гендиректор заповідника.
Він наголосив, що одним з першочергових завдань є оцінка стану склепіння собору, яке зазнало впливу високих температур під час пожежі.
![]()
Києво-Печерська лавра постраждала від обстрілу / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ
1 / 18
«Був ризик обвалення його всередину собору, і тоді міг загорітися іконостас та багато інших речей. Зупинити пожежу було б дуже складно, і ми втратили б величезні художні твори, які знаходяться всередині Успенського собору», – пояснив Остапенко.
Завдяки роботі рятувальників вдалося уникнути тотального знищення храму.
«Склепіння витримало, хоча було дві ділянки, де вогонь вже почав потрапляти всередину собору, і небезпека була дуже серйозною. Тільки те, що вдалося залучити більше 20 одиниць техніки, це врятувало собор від тотального знищення», – розповів гендиректор.
![]()
Зеленський у лаврі / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ
1 / 15
Остапенко наголосив, що працівники ДСНС продовжували роботу навіть під час повторних ворожих ударів.
За його словами, спільними зусиллями працівників заповідника, поліції та монахів Києво-Печерської лаври вдалося евакуювати всі реліквії, що зберігалися в соборі.
«Жоден предмет не був пошкоджений і втрачений, тобто відразу була організована евакуація, буквально через 10 хвилин після прильоту», – відзначив Остапенко.
Він висловив сподівання, що за умови належної підтримки відновлення Успенського собору може тривати близько двох років.
«Я думаю, що при нормальних умовах ми зможемо за два роки відновити Успенський собор. І сподіваюся, що ми зможемо і далі його використовувати як найбільшу святиню Києво-Печерської лаври», – додав генеральний директор.
Як повідомляв Укрінформ, унаслідок масованої російської атаки 15 червня пошкоджень зазнали об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам’ятки національного значення, музеї, культурні інституції та заклади мистецької освіти у Києві, Харкові та Дніпрі.
Національна комісія України у справах ЮНЕСКО рішуче засудила черговий російський удар, внаслідок якого пошкоджено територію Києво-Печерської лаври – обʼєкта всесвітньої спадщини.
Більше наших фото можна купити тут
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події7 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Одеса6 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події6 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі