Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Саме такі виставки, такі глибокі речі показують, що ми, українці, давно тут. Це є тому доказом. Ми знаємо, хто ми є, і усвідомлюємо свою відповідальність — бути тут і передати цю країну, цю землю нашим дітям і внукам. І коли кожна дитина в школі побачить цю виставку, коли кожен учитель відчує відповідальність за те, щоб у цікавій, доступній, інтерактивній формі показати цей глибокий зміст, то це і є про відповідальність, яку ми всі несемо разом. Тому для мене, як для віцепрем’єрки, дуже важливо зробити так, щоб ця виставка була доступна всьому освітньому блоку нашого уряду, щоб вона набула широкого поширення в школах і була побачена якомога більшою кількістю людей”, – сказала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Вона зазначила, що в травні 2026 року було включено археологічний культурний комплекс «Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля» до попереднього списку ЮНЕСКО, і наразі міністерство робить все можливе, щоб у подальшому включити його до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зауважив, що переосмислення нашої історії, відкриття її для світу та представлення фаховою мовою посилюють позиції України на міжнародній арені.

«Я радий, що створення такої виставки допоможе нам показувати велич України. Це лише один із періодів нашої історії. Так, він важливий, але в нас є дуже багато сторінок минулого, які ми ще повинні заново відкрити для світу, а десь навіть монополізувати право на їхнє представлення. Не лише суб’єктивізувати, а й монополізувати, тому що це історія, яка є виключно нашою, притаманною саме нам», – сказав Сибіга.

Третій президент України Віктор Ющенко наголосив, що ця тема в майбутньому посідатиме важливе місце в українській освіті.

“Ми будемо її вивчати. На цю тему захищатимуть кандидатські та докторські дисертації. Одним словом, коли ми говоримо для чого нам Трипілля, то це одна із частин нашої суб’єктності, національності. Так як мова, так і культура. Бо ми сьогодні живемо у великій кількості національних держав. Держава починається з нації. Нація починається з суб’єктності”, – сказав Ющенко.

У VR-просторі можна опинитися всередині реконструйованого трипільського поселення, зайти до житла, побачити господарські простори, майстерню гончара, сакральну зону, роздивитися предмети побуту та відчути, як міг виглядати світ людей, які жили тут багато тисячоліть тому.

Відвідувачі побачать, як трипільці обробляли землю й вирощували зерно, як із нього готували та випікали хліб, працювали з металом і створювали необхідні для повсякденного життя речі. Землеробство, ремесла, побут і вірування поєднуються у VR-просторі в цілісну картину життя трипільської спільноти.

На віртуальній виставці представлені оцифровані предмети з колекцій Національного музею історії України, Київського обласного археологічного музею та Музею історії міста Києва: кераміка, антропоморфна й зооморфна пластика, знаряддя праці та предмети побуту.

Виставка підготовлена за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культурна спадщина» та у співпраці з генеральним партнером платформи – Благодійним фондом «МХП-Громаді».

У Києві презентували VR-виставку “Україна. Світ Трипілля” / Фото: Павло Багмут. Укрінформ

1 / 15

Як повідомляв Укрінформ, у Київській обласній бібліотеці для дітей відбулося відкриття імерсивного простору вивчення книги «Коло Трипілля: від глини до коду», проєкт присвячений трипільській культурі та її значенню для формування української ідентичності.

Фото: Павло Багмут / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут

Про це глава української делегації та віцепрезидентка ПАРЄ Марія Мезенцева розповіла в інтерв’ю Укрінформу.

«Дехто каже, що депутати зараз на канікулах. Ми записуємо це інтерв’ю у Страсбурзі, а далі я з колегами їду до інших столиць. Водночас я бачила повідомлення від секретаріатів комітетів Верховної Ради, що потенційно ми можемо зібратися вже 12-го числа», – сказала Мезенцева.

За її словами, парламент може розглядати євроінтеграційні законопроєкти значно швидшими темпами.

«Моя позиція дуже проста: можемо голосувати хоч щодня – і по 20, і по 30 законів. Я членкиня профільного євроінтеграційного комітету й не можу виступати проти таких голосувань. Ми занадто багато втратили як нація, щоб і далі дебатувати, можемо чи не можемо голосувати», – наголосила вона.

Як приклад Мезенцева назвала законопроєкт про проведення відкритого конкурсу на посаду генерального прокурора, який вона підтримує, однак якого наразі немає у порядку денному парламенту.

Відповідаючи на запитання, чи готові депутати забезпечити необхідну кількість голосів, віцепрезидентка ПАРЄ заявила: «Більшість є. Я впевнена, що наступний парламентський тиждень буде результативним у межах євроінтеграції».

Водночас, за її словами, під час організації роботи Верховної Ради необхідно враховувати безпекову ситуацію та можливі відключення електроенергії у столиці.

Мезенцева зазначила, що для депутатів уже підготовлено систему електронного голосування, у якій можна ідентифікувати парламентарія та унеможливити використання його голосу іншою особою.

«Програма діє на визначеній території, голос можна верифікувати, депутат також може виступити. Під час пандемії COVID-19 ми так працювали – це нормальна європейська практика», – додала вона.

Мезенцева також закликала без зволікань виносити на голосування законопроєкти, щодо яких немає політичних розбіжностей і які не потребують тривалого обговорення.

«Коли в нас була повітряна тривога, ми проголосували десять законів за 15 хвилин – ті, які не потребували обговорення. Давайте ставити такі закони на голосування й ухвалювати їх. Я готова це адвокатувати й пояснювати колегам», – підсумувала глава української делегації в ПАРЄ.

Як повідомляв Укрінформ, ПАРЄ закликає виплачувати компенсації Україні за рішеннями ЄСПЛ з російських активів.