Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

Померла хорватська письменниця Славенка Дракулич

Published

on



Померла хорватська письменниця, журналістка та одна з найвидатніших інтелектуалок Хорватії Славенка Дракулич.

Про це повідомляє Vijesti.me, передає Укрінформ.

Славенка Дракулич народилася 4 липня 1949 року в місті Рієка, Хорватія.

У 1990-і після розпаду Югославії, коли в хорватському суспільстві домінували націоналістичні ідеї, Дракулич застерігала про небезпеку ненависті, війни та колективних ілюзій, за що часто ставала об’єктом нападів і критики. Після медійної кампанії вона відійшла від внутрішнього суспільного життя та переїхала до Швеції, де продовжила будувати міжнародну кар’єру.

Свої переживання через вигнання та спостереження за посткомуністичною Європою вона втілила у серію відомих журналістських робіт: такі книги, як «Балканський експрес» (Balkan Express) та «Кафе «Європа»: Життя після комунізму» показали іноземній авдиторії складні політичні та соціальні процеси, що формували регіон після розпаду Югославії.

В іншому відомому романі «Голограми страху» (Holograms of fear), написаному після пересадки нирки, Дракулич порушила теми хвороби та смерті. Пізніше, у своєму складному романі «Ніби мене нема (є)» (Kao da nisam tamo), вона зобразила трагедію насильства в Боснії та Герцеговині під час війни через долю однієї жінки.

Дракулич також написала серію книг, присвячену жінкам, які залишалися в тіні відомих чоловіків, зокрема про Фріду Кало, Дору Маар та Мілеву Ейнштейн.

Навіть у похилому віці вона не відмовлялася від суспільної діяльності. Як колумністка, вона продовжувала аналізувати сучасні явища та політичні процеси, а у своїй книзі «Вони б і мухи не скривдили» (They Would Never Hurt a Fly) подала глибокий аналіз військових злочинів та механізмів, здатних перетворити звичайних людей на жорстоких.

Упродовж усієї своєї кар’єри Дракулич, яка здобула міжнародне визнання ще за життя, співпрацювала з провідними світовими ЗМІ, зокрема з «The New York Times» та «The Guardian», її книги перекладено багатьма мовами.

Славенка Дракулич померла 20 червня 2026 року. Її називали авторкою, яка говорила про теми, яких багато хто уникав.

Як повідомляв Укрінформ, франко-іранська письменниця, режисерка та художниця Маржан Сатрапі, авторка графічного роману «Персеполіс», померла у Парижі у віці 56 років.

Фото: Vecernji.hr



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Мерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську

Published

on



Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 25 червня візьме участь у Міжнародній конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference), яка відбудеться 25-26 червня у Гданську.

Про це повідомляється на сайті федерального уряду ФРН, передає кореспондент Укрінформу.

“Федеральний канцлер Фрідріх Мерц у четвер, 25 червня 2026 року, візьме участь у Конференції з питань відновлення України у Гданську, яку цього року спільно організовують Польща та Україна”, – заявив заступник речника уряду Штеффен Маєр.

За його словами, Мерц виступить на відкритті конференції.

В німецькому уряді зауважили, що “сприяння стабільній, демократичній та економічно процвітаючій Україні відповідає нашим власним інтересам”.

“Втрати та збитки, завдані російською загарбницькою війною, є величезними, і подолати їх виключно за рахунок державних коштів неможливо. Державні та приватні суб’єкти мають тісно співпрацювати в цьому напрямі”, – додав Маєр.

Читайте також: Туск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську

Як повідомляв Укрінформ, у Міжнародній конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка відбудеться 25-26 червня у Гданську, візьмуть участь близько 5 тис. учасників, зокрема лідери держав, представники урядів, міжнародних фінансових інституцій та бізнесу.



Джерело

Continue Reading

Політика

Сибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах

Published

on



Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав союзників діяти вже зараз, посилюючи тиск на РФ.

Про це глава української дипломатії написав у соцмережі X, передає Укрінформ.

«Правильна стратегія, щоб змусити Путіна припинити війну, – перекрити йому кисень у військовому, економічному, політичному та технологічному вимірах», – наголосив Сибіга.

За його словами, Україна робить свою частину роботи, зокрема шляхом “далекобійних санкцій”, мідлстрайків та логістичної блокади російських окупаційних сил.

«Ми закликаємо наших союзників посилити тиск на Росію в усіх сферах. Задушити російську воєнну машину, позбавити її фінансових ресурсів і не залишити Путіну жодних ілюзій щодо того, що він може досягти будь-яких цілей на полі бою», – підкреслив міністр.

На його переконання, критична маса таких кроків здатна реально змінити ситуацію.

«Разом ми можемо залишити путінський режим без кисню й не залишити йому іншого вибору, окрім як припинити війну. Але діяти потрібно зараз, а не потім», – закликав глава зовнішньополітичного відомства.

Читайте також: Роспропаганді буде важко вписати українські удари по Москві у свою брехню – Сибіга

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський підтвердив ураження морської логістики, об’єктів нафтової галузі та ППО армії РФ по обидва боки Кримського мосту в ніч проти 21 червня.

Підрозділи Сил оборони України 20 червня завдали ураження Тюменському нафтопереробному заводу («Антипінський») у РФ за дві тисячі кілометрів від кордону.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.