Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

Mercy Corps інвестує $300 тисяч у підтримку креативних індустрій України

Published

on



Міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps виділить 300 тисяч доларів на підтримку мікро-, малого і середнього бізнесу та підприємств креативних індустрій в Україні.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

«Під час Конференції з питань відновлення України (URC2026) у Гданську Міністерство культури України та міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps підписали Меморандум про взаєморозуміння. У межах партнерства Mercy Corps виділить 300 тисяч доларів США на підтримку мікро-, малого і середнього бізнесу та підприємств креативних індустрій в Україні», – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, документ підписали віце-прем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна та керівниця Представництва Mercy Corps в Україні Вікі Джо Акен.

«Це інвестиція у стійкість наших громад і людей Співпрацюватимемо над розширенням можливостей бізнесу у сфері креативних індустрій, а також підтримкою соціального підприємництва і розвитком інновацій. Окремо працюватимемо над тим, щоб ветерани і ветеранки, внутрішньо переміщені особи, жінки, молодь та люди з інвалідністю мали більше можливостей для участі в культурному й економічному житті громад», – наголосила Бережна.

Також вона висловила вдячність команді Mercy Corps та особисто Вікі Джо Акен за підтримку українського бізнесу і креативної економіки.

У Мінкульті зауважили, що меморандум визначає напрями співпраці у відновленні громад через культуру, розвитку культурних і креативних індустрій, підтримці соціального підприємництва та створенні нових економічних можливостей на місцевому рівні.

«Культура та креативна економіка відіграють важливу роль у відновленні громад, створюючи економічні можливості та зміцнюючи соціальну згуртованість. Цей приклад партнерства між державою та гуманітарним сектором є важливим для сталого й інклюзивного відновлення, орієнтованого на людей. Особливо символічно підписати цей меморандум під час Ukraine Recovery Conference, коли міжнародна увага зосереджена на відновленні України», – підкреслила керівниця представництва Mercy Corps в Україні.

За даними Мінкульту, сторони працюватимуть над розширенням можливостей для мікро-, малих і середніх підприємств, розвитком інновацій та залученням до культурного й економічного життя ветеранів і ветеранок, внутрішньо переміщених осіб, жінок, молоді, людей з інвалідністю та інших вразливих груп.

Читайте також: Бережна презентувала роль креативних індустрій для української економіки майбутнього

Mercy Corps – міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 35 країнах світу. З початку повномасштабної війни організація підтримала понад один мільйон українців, надаючи гуманітарну допомогу, гранти для мікро-, малого та середнього бізнесу, а також реалізуючи програми підтримки місцевих громад.

Як повідомляв Укрінформ, під час Конференції з питань відновлення України URC2026 у Гданську Міністерство культури України та команда Українського фонду культурної спадщини представили перший портфель проєктів фонду, які розпочнуть реалізовувати вже цього року.

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Після війни Україні потрібно близько €40 мільярдів на відновлення логістики

Published

on



На відновлення дорожньої інфраструктури і перебудову системи логістики у перші повоєнні роки Україна потребуватиме близько 40 млрд євро.

На цьому під час виступу на Конференції з відновлення URC 2026 наголосив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин, передає кореспондент Укрінформу.

«Війна вже змінила логістичну мапу України, і після війни в нас буде дуже багато роботи щодо розбудови абсолютно нової системи логістики. У перші два роки ці роботи оцінюються приблизно у суму 40 мільярдів євро. І ми чітко розуміємо, що без залучення приватних інвестицій, без будівництва концесійних доріг, без впровадження моделі публічно-приватного партнерства провести ці роботи майже неможливо», – сказав Сухомлин.

Він повідомив учасникам панельної дискусії, що Україна вже підготувала кілька таких проєктів і анонсував конкурси щодо участі у них вже на початку наступного року.

За його словами, ці перші проєкти будуть невеликими і стосуватимуться відновлення дорожньої інфраструктури, максимально наближеної до кордону з Євросоюзом.

«Але ці проєкти дадуть нам можливість відпрацювати модель і далі вже працювати по всій Україні», – додав керівник Агентства відновлення.

Читайте також: В Україні відремонтували 14,7 мільйона м² доріг

Як повідомлялося, Україна шукає міжнародних партнерів для реалізації більш як 30 проєктів публічно-приватного партнерства, 15 з яких планується розпочати вже у 2026 році.

Фото: Pixabay



Джерело

Continue Reading

Політика

Російська опозиція в ПАРЄ просуває «оновлену федерацію», але не деколонізацію РФ

Published

on



За його словами, ініціативна група прагне повної реалізації резолюції ПАРЄ, ухваленої торік у жовтні, зокрема в тій її частині, яка стосується створення окремого майданчика для діалогу з представниками корінних народів і національних меншин РФ.

«Є бажання реалізувати цю резолюцію в повному обсязі, оскільки цей пункт за майже рік нікуди не просунувся. Натомість наші півроку спостережень за роботою платформи для діалогу з російськими демократичними силами показали, що вони не винесли жодної цілісної ідеї протистояння путінському режиму», – заявив Сулейманов.

Він зазначив, що представники поневолених народів уже провели онлайн-конференцію, щоб створити робочу групу, мета якої – показати, «в чому різниця і необхідність окремої платформи».

«Головна відмінність полягає в тому, що для нас недостатньо лише культурного аспекту. Наша головна мета – політична. Добиватись права на самовизначення для колонізованих народів. Російська платформа тим часом просуває ідею оновленої федерації, однак є народи, поневолені Росією протягом століть. Якщо ці народи захочуть вийти з єдиної федерації, то яким чином їх там будуть утримувати? Очевидно, військовим шляхом», – пояснив він.

Сулейманов також розкритикував ефективність нинішнього представництва корінних народів і національних меншин у російській платформі. За його словами, квота у третину місць, якої домоглися представники поневолених народів за підтримки української делегації, не дала очікуваного результату і показала свою недієздатність.

Лідер «Єдиної сили» також повідомив, що обговорював це питання з головою української делегації в ПАРЄ Марією Мезенцевою, а представники поневолених народів продовжать працювати з українськими та європейськими депутатами для просування окремого формату.

«Ми задали тренд щодо того, що потрібно створювати окремий майданчик. Ми задаємо тренд, що на самій російській платформі мають або підтвердити, або спростувати необхідність деколонізації. Тобто нам це все-таки вдається при наших мінімальних можливостях», – сказав він.

Читайте також: Україна готує доповідь про переслідування кримських татар, ініціативу вже підтримали 35 членів ПАРЄ

Сулейманов також повідомив, що президентка ПАРЄ Петра Байр підтверджувала можливість створення окремої платформи, однак, імовірно, це питання буде винесене не на осінню сесію цього року, а вже на початок наступного.

Як повідомлялося, у жовтні 2025 року ПАРЄ ухвалила резолюцію про створення Платформи для діалогу з російськими демократичними силами. У документі також ідеться про необхідність подолання колоніальної спадщини РФ та створення окремого майданчика для діалогу з представниками корінних народів і національних меншин Російської Федерації.

Перед початком зимової сесії ПАРЄ її Бюро одностайно затвердило склад Платформи ПАРЄ для діалогу з російськими демократичними силами.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.