Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
В одеському музеї Блещунова триває виставка побуту одеситів 100 років тому
В Одеському муніципальному музеї особистих колекцій імені О.В. Блещунова (вул. Польська, 19) відкрився виставковий проєкт «Для Одеси з любов’ю» до 40-річчя заснування першого і єдиного в Україні Музею особистих колекцій. Серед експонатів справжні колекційні речі побуту, який існував більше 100 років тому.
Головним партнером проєкту став Олександр Соломонович Фрідман — справжня легенда Одеси, відомий краєзнавець, дослідник архітектури та засновник знаменитого домашнього «Музею епіграфіки старої Одеси». У гостинних залах музею Блещунова він вперше презентує частину свого унікального зібрання.
Учасники проєкту:
• Олександр Фрідман («Епіграфіка»): легендарний колекціонер, який присвятив роки порятунку автентичного вигляду рідного міста, що поступово зникає. Його локація на вулиці Новосельського, 58, є культовим місцем для шанувальників історії міста. Частина цієї унікальної хроніки одеського побуту — старовинні важелі, медичне приладдя, парфумерні флакони, посуд для страв за ідеальними рецептами та цегла з клеймами — буде експонуватися в гостинних залах музею Блещунова.
• ГО «Піксельовані Реальності»: сучасні технології на службі спадщини. Презентують проєкти з фотограмметрії, 3D-сканування та цифровізації архітектурних пам’яток задля збереження культурної спадщини Одеси.
• «Аптека Гаєвського»: найстаріша і найвідоміша діюча аптечна мережа міста (заснована у 1878 році). Представляє історію одеських фармацевтичних традицій, екстемпорального виробництва ліків за індивідуальними рецептами, а також розповідає про бренд, що став своєрідним теплим вітанням з Одеси і подорожує світом.
• «Смажимо каву в Одесі»: бізнес, що демонструє стійкість одеських традицій гостинності та культуру щоденних ритуалів у сучасних реаліях. Сьогодні це один з небагатьох брендів, що зберігає давню традицію презентації та популяризації рідного міста через власну назву.
«Ця виставка — не просто демонстрація рідкісних експонатів, а привід для кожного подумати, що ми можемо зробити для улюбленого міста тут і зараз» — зазначають організатори. Проєкт покликаний підкреслити спадкоємність поколінь та неперервну традицію одеського колекціонування, а також спрямований на дослідження історичних та сучасних міських ініціатив.
Одеський муніципальний музей особистих колекцій ім. О. В. Блещунова, вул. Польська, 19. Працює четвер-неділя, 11:00-17:00.
Події
З музею в Іспанії за чотири хвилини викрали стародавній золотий скарб
В іспанському місті Вільєна злодії викрали “Скарб Вільєни” – одну з найвизначніших колекцій золота бронзової доби.
Як передає Укрінформ, про це пише The Guardian.
“Злодії викрали Скарб Вільєни – одну з найбільших колекцій золота бронзової доби – під час останнього гучного пограбування європейського музею”, – повідомили іспанські чиновники.
Ранкове пограбування, під час якого зникло понад 50 переважно золотих предметів в іспанському місті Вільєна, сьогодні тривало лише декілька хвилин.
“Сигналізація у музеї Вільєни спрацювала близько 5:20 ранку”, – сказав речник міської ради, додавши, що злодії залишили будівлю о 5:24 ранку.
Операція була “надзвичайно швидкою та надзвичайно професійною”, – зазначив речник.
“Вони забрали більшу частину скарбів”, – повідомив журналістам мер Вільєни Фульхенсіо Сердан.
Серед викрадених експонатів, зокрема, 29 браслетів, 11 чаш, три пляшки, тощо. Більшість з цих артефактів виготовлені з золота, також у колекції є вироби зі срібла, заліза та бурштину. Експонати датуються приблизно 1000 роком до нашої ери.
За оцінкою мера, лише вартість золота у викрадених предметах може становити близько 1,7 млн євро.
За даними місцевої влади, злодії прибули на декількох автомобілях та, ймовірно, проникли до музею через вікно. При цьому усі системи безпеки були увімкнені, а міська влада запевняє, що з боку музею не було виявлено очевидних недоліків у системі охорони.
Наразі розслідування пограбування триває, а викрадені артефакти намагаються розшукати.
Як повідомляв Укрінформ, у турецькому Стамбулі в лютому було викрадено 30 млн доларів з двох автомобілів у підземному паркінгу житлового комплексу.
Фото: Museum of Villena
Відбудова
у Костянтинівці загальна сума компенсацій сягнула майже ₴7,4 мільярда
У Костянтинівській міській громаді Донецької області загальна сума компенсацій за державною програмою «єВідновлення» сягнула понад 7,36 млрд гривень.
Про це у Фейсбуці повідомила Костянтинівська міська військова адміністрація, передає Укрінформ.
Зазначається, що Костянтинівська МВА продовжує системну роботу над наданням компенсацій мешканцям громади, чиє житло було повністю зруйноване внаслідок російської збройної агресії.
Спеціальні комісії працюють безперервно, щоб кожен постраждалий зміг отримати допомогу на придбання нового житла. За весь період роботи комісій у громаді визнано повністю зруйнованими 1667 житлових будинків (1291 приватний та 376 багатоквартирних).
«За результатами розгляду заяв та обстежень об’єктів постраждалим мешканцям вже видано 5858 житлових сертифікатів на нову оселю на загальну суму понад 7,362 млрд грн», – йдеться у повідомленні .
Минулого тижня, із 17 по 23 серпня, було визнано зруйнованими 87 житлових об’єктів (76 приватних будинків та 11 багатоквартирних). Також було сформовано та видано 353 житлові сертифікати на загальну суму 381 млн грн., із них: 285 — власникам квартир у багатоквартирних будинках (на суму 292 млн грн) та 68 — власникам приватних житлових будинків (на 89 млн грн).
Як повідомлялося, на Херсонщині з початку року 790 сімей отримали житлові сертифікати на суму понад 1 млрд 181 млн грн.
Фото: Суспільне
-
Усі новини1 тиждень agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Політика1 тиждень agoНАБУ опублікувало аудіозапис у справі, де фігурують нардепи і високопосадовці ОП
-
Усі новини1 тиждень agoОля Полякова в ДТП — аварію співачки порівняли з ДТП Кузьми, в якій він загинув
-
Усі новини1 тиждень agoЗагинув Анатолій Ткач – що відомо про музиканта
-
Усі новини1 тиждень agoчому не варто витрачати на них гроші (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoНапади на українців у Польщі
-
Війна1 тиждень agoчому АКС-74 досі актуальний у війську
-
Війна1 тиждень agoУ Німеччині засудили українця за шпигунство на користь РФ