Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

Підбили підсумки фінального пітчингу «Тисячовесни»

Published

on


Команда Міністерства культури разом з партнерами завершили в Івано-Франківську фінальний етап відбору національної культурної ініціативи “Тисячовесни”: фінансування отримають 545 проєктів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкульт.

У категорії “Візуальне мистецтво” підтримку отримали 77 проєктів, “Перформативне мистецтво” – 133 проєкти, “Сучасна музика” – 143 проєкти, “Неігрові (документальні) фільми та серіали” – 70 проєктів, “Ігрові фільми та серіали” – 92 проєкти, “Фільми для дитячої аудиторії та анімація” – 30 проєктів.

Всього на пітчингу команди представили 1 215 проєктів. Паралельно з пітчингами відбулися 15 професійних дискусій, п’ять концертів, чотири театральні вистави, безліч зустрічей культурної спільноти.

““Тисячовесна” – це про значно більше, вагоміше для майбутнього нашої культури, нашої держави. Програма буде працювати й наступного року. Ми бачимо з кількості заявок, що маємо розраховувати на збільшення фінансування. Потрібен був цей перший крок, щоб зрозуміти масштаб і потребу. Там, де є результат, треба буде ще більше допомагати. Я впевнений в успіху цієї ідеї та в тому, що вона народить багато різного талановитого українського контенту. Я вірю, що за рік ми будемо говорити вже про перемоги нашого кіно, анімації, театру, музики, всього нашого українського мистецтва”, – наголосив Президент України Володимир Зеленський.

Фінальний пітчинг став третім і ключовим етапом “Тисячовесни”. Автори, режисери, продюсери, музиканти, митці, культурні менеджери та творчі команди захищали проєкти перед конкурсними комісіями. Загалом фінальні пітчинги “Тисячовесни” тривали 320 годин.

У Мінкульті нагадали, що окремий порядок оцінювання діє для напряму “Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж”, для якого другий етап буде фінальним. Його результати будуть повідомлені пізніше.

“За цими п’ятьма днями – значно більше, ніж понад 1 200 презентацій. Це тисячі людей, нові знайомства, партнерства й ідеї, які вже почали народжувати наступні проєкти. “Тисячовесна” показала масштаб творчої енергії, яка сьогодні є в Україні, і водночас – величезний запит на системну підтримку культури. Наше завдання – допомогти перетворити цю енергію на фільми, музику, вистави, анімацію, мистецькі проєкти, які дивитимуться, слухатимуть і обиратимуть українці. Це інвестиція не лише в культуру, а й у нашу стійкість, економіку та здатність говорити зі світом власним голосом”, – зазначила віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.

“Тисячовесна” стартувала як відповідь на потребу України у більшій кількості якісного, конкурентного культурного продукту – фільмів, серіалів, анімації, музики, театральних постановок, виставок та інших проєктів, здатних працювати з українською аудиторією та представляти Україну у світі. На реалізацію ініціативи передбачено до 4 млрд грн державної підтримки.

Загалом на участь у “Тисячовесні” надійшло 2 634 заявки. Після другого етапу експертного оцінювання до фінального пітчингу пройшли понад 1 200 проєктів. Понад 180 українських і міжнародних експертів оцінювали креативність та якість презентацій, реалістичність реалізації, професійну готовність команд, обґрунтованість кошторисів, міжнародний потенціал та запропонований обсяг співфінансування.

Читайте також: «Тисячовесна»: найбільше заявників у категорії ігрових фільмів і серіалів

Понад 20% учасників “Тисячовесни” – дебютанти. Наступного року ініціативу планують розширити ще двома категоріями – відео ігри та книги.

13 серпня до фінального етапу “Тисячовесни” долучився Президент України. Глава держави відвідав творчі локації, де відбувалися пітчинги, та поспілкувався з учасниками, експертами й партнерами ініціативи.

Президент наголосив, що значення програми виходить далеко за межі створення розважального контенту. Йдеться також про економічний ефект, завантаження культурних і креативних індустрій, розвиток творчих команд, культурного менеджменту, інфраструктури та мистецької освіти.

“Держава буде проводити “Тисячовесну” щороку, і щороку це буде зростати”, – наголосив Президент.

Зеленський також зазначив, що за результатами першого року програма має вдосконалюватися: напрями, які продемонструють найбільшу ефективність, отримуватимуть більше підтримки. За його словами, кількість заявок уже свідчить про необхідність збільшувати фінансування ініціативи надалі.

Окремими темами розмови стали залучення молодих авторів, повернення українських митців з-за кордону, зменшення бюрократії, міжнародне просування українського контенту та розвиток меценатства. Президент наголосив на важливості збільшення присутності українських культурних проєктів на міжнародних майданчиках як складової протидії російській пропаганді.

Фінальний пітчинг став не лише майданчиком для конкурсного відбору. Упродовж п’яти днів його супроводжувала масштабна освітня програма – 15 панельних дискусій та професійних зустрічей за участі понад 60 спікерів.

До розмов долучилися представники держави, культурних інституцій, кіно- та музичної індустрій, театрів, видавничої сфери, фестивалів, медіа, бізнесу, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.

Серед ключових тем – пріоритети державної культурної політики, міжнародна копродукція, присутність незалежного українського кіно на світових фестивалях, розвиток читання та книжок про культуру, створення культурних інституцій з нуля, масштабування та адаптивність проєктів під час війни, дистрибуція мистецьких проєктів, розвиток музичних фестивалів, театральної сфери та механізмів міжнародної співпраці.

Читайте також: «Тисячовесна» у наступному році проводитиметься за оновленими правилами – Бережна

Учасники говорили про те, як культурному проєкту стати життєздатним після завершення грантової підтримки: знаходити партнерів і співфінансування, працювати з аудиторією, вибудовувати дистрибуцію, виходити на міжнародні ринки та масштабуватися.

Освітня програма перетворила фінальний пітчинг на майданчик професійного обміну, де учасники могли отримати практичні знання від людей, які вже реалізують проєкти в Україні та за кордоном, а також знайти партнерів для майбутньої співпраці.

Паралельно з пітчингами та освітньою програмою в Івано-Франківську відбулася відкрита культурна програма. За п’ять днів глядачам представили п’ять концертів та чотири театральні вистави в Івано-Франківському національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.

Музичну програму “Тисячовесни” сформували виступи Святослава Вакарчука, OTOY, Schmalgauzen, LOVERA BREАUX, та Євгена Хмари. Також у програмі були сети DJ Oles і DJ Max Yos. Культурні події стали відкритою частиною фінального пітчингу та можливістю для містян і гостей Івано-Франківська долучитися до “Тисячовесни”.

“Тисячовесна” – ініціатива Президента України, яку реалізують Міністерство культури України спільно з Офісом Президента. Її мета – підтримати авторів і творчі команди, які створюють сучасний український культурний продукт із високим суспільним та міжнародним потенціалом.

Як повідомляв Укрінформ, найбільше заявників у межах реалізації національної культурної ініціативи “Тисячовесна” зафіксували в категорії ігрових фільмів і серіалів.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Швейцарія надасть $730 тисяч на відновлення Київської лаври

Published

on



Швейцарія надасть близько $730 тисяч на збереження та відновлення Києво-Печерської лаври, Успенський собор якої два місяці тому постраждав під час одного з російських ударів.

Як передає Укрінформ, про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга написав у соцмережі X.

“Я вітаю рішення Швейцарії виділити близько $730 тисяч на збереження Києво-Печерської лаври, об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та однієї з найважливіших духовних та культурних пам’яток України”, – підкреслив Сибіга.

За словами міністра, ця підтримка має особливе значення сьогодні. Адже за два місяці до 975-річчя Лаври Москва навмисно завдала удару по цій багатовіковій святині.

“Поки РФ прагне знищити культурну спадщину України та стерти нашу ідентичність, наші партнери стоять поруч із нами в її захисті та збереженні для майбутніх поколінь”, – додав Сибіга.

Раніше делегат Федеральної ради Швейцарії з питань України Жак Жербе повідомив, що Швейцарія через ЮНЕСКО надасть 600 тисяч франків (приблизно $730 тисяч – ред.) на захист та відновлення святині.

“Я вдячний Швейцарії за цей відчутний вияв солідарності та делегату Федеральної ради Швейцарії з питань України Жаку Жербе за те, що він приєднався до нас у Києві з нагоди цієї важливої ​​річниці. Разом ми захищаємо спадщину України й безцінну частину культурної спадщини Європи та світу”, – зазначив Сибіга.

Читайте також: Атака на Києво-Печерську лавру довела, хто є ворогом православ’я

Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 15 червня російський ударний безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Внаслідок удару спалахнула масштабна пожежа. Вигоріли близько 80% дахових перекриттів та дерев’яних конструкцій купола, були пошкоджені куполи, стіни та вікна собору. Під час повторних хвиль атаки або через вибухову хвилю пошкоджень зазнала й Вежа Іоанна Кущника – оборонна споруда XVII–XVIII століть.

Про готовність долучитися до відновлення Успенського собору після російської атаки вже заявили Швейцарія, Греція та Японія.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Політика

Сибіга обговорив із главою МЗС Греції ситуацію у Чорному морі

Published

on



Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга обговорив із очільником МЗС Греції Георге Герпетрітісом ситуацію в Чорному морі.

Як передає Укрінформ, про це він написав у соцмережі X.

Під час розмови Сибіга подякував Греції за солідарність з Україною та її народом.

“Я звернув особливу увагу свого колеги на безпеку в Чорному морі. Постійні атаки РФ на українські порти, морську інфраструктуру та цивільні судна становлять пряму загрозу свободі судноплавства, міжнародній торгівлі та глобальній продовольчій безпеці”, – зазначив Сибіга.

Він додав, що розповів грецькому колезі про нагальні потреби України у засобах ППО.

“Я поінформував свого колегу про наслідки постійних атак РФ на українські міста та інфраструктуру. Зростаючі масштаби російського ракетного та безпілотного терору роблять посилення захисту неба України нагальним пріоритетом”, – зауважив він.

За словами глави українського МЗС, для України та Греції, двох морських держав, свобода судноплавства є питанням принципу та безпеки. РФ намагається перетворити Чорне море – життєво важливу артерію, що з’єднує країни, ринки та людей – на ще один інструмент тиску та залякування. Обидві країни поділяють зацікавленість у тому, щоб Чорне море залишалося відкритим, безпечним та вільним для морського судноплавства.

Читайте також: У Греції та Іспанії ще є запаси ракет Patriot, треба тиснути на них – депутат Бундестагу

“Ми обмінялися думками щодо поточної ситуації та ключових пріоритетів нашої двосторонньої співпраці та ширшої міжнародної взаємодії, а також домовилися залишатися у тісному контакті”, – додав Сибіга.

Як повідомляв Укрінформ, Туреччина обмежує рух комерційних суден у бік Чорного моря з огляду на збільшення кількості атак у цьому регіоні.

Фото: Andrii Sybiha, X



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.