Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Укрінформ представить новий випуск проєкту «Правда чи міф» про Івана Драча
Новий випуск спільного проєкту Укрінформу та Українського інституту національної пам’яті «Правда чи міф. Совєтська епоха» буде присвячений українському поету, шістдесятнику та одному з лідерів Народного руху України Івану Драчу.
У новому епізоді голова УІНП Олександр Алфьоров і журналістка Укрінформу Ярина Скуратівська спробують відповісти на запитання, чи був Іван Драч людиною радянської системи, чи одним із тих, хто наближав відновлення незалежності України. Чому поет-шістдесятник, який певний час вірив у радянські ідеали, згодом став одним із лідерів демократичних змін?
Автори проєкту розкажуть про драматичний вибір поета після протесту під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» у 1965 році, його покаянний лист, участь у русі шістдесятників, відносини з радянською владою та шлях до лідерства в НРУ.
У випуску також ітиметься про те, чи означало офіційне визнання радянською владою співпрацю із системою, чому українські інтелектуали нерідко були змушені шукати компроміси для виживання та яку роль у відновленні української державності відіграли представники різних середовищ – від безкомпромісних дисидентів до тих, хто діяв усередині радянської системи.
Цей епізод програми пропонує поглянути на постать Івана Драча без чорно-білих оцінок, спираючись на історичні факти, контекст епохи та свідчення сучасників.
Новий випуск проєкту «Правда чи міф. Совєтська епоха» вийде у вівторок, 28 липня, о 17:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Відбудова
У Харківському художньому музеї завершилися аварійно-відновлювальні роботи після удару РФ
У Харківському художньому музеї завершилися аварійно-відновлювальні роботи після удару російського БПЛА від 14 червня.
Про це повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов, передає Укрінформ.
“Майже два тижні фахівці працювали над тим, щоб стабілізувати будівлю після російського удару та не допустити її подальшого пошкодження. Рятувальники розчистили 1700 м² покрівлі та другого поверху від уламків і пошкоджених конструкцій, встановили 551 кроквину, 722 прогони та підпори, закрили 64 віконні контури”, – йдеться в дописі.
Зазначається, що для захисту будівлі використали понад 2200 м² тентового покриття. Під час відновлення застосували досвід спеціалістів, які працювали на об’єктах Києво-Печерської лаври.
Як додає Синєгубов, наразі технічний стан будівлі стабілізовано. До робіт долучилися рятувальники з Харківської та Сумської областей. Колеги із Сумщини направили чотири одиниці спеціальної техніки та 20 фахівців.

Він зауважив, що паралельно продовжують дбати про збереження музейної колекції. До початку повномасштабного вторгнення фонд Харківського художнього музею налічував 26 591 експонат. Майже 10 тисяч уже евакуйовано за межі області, ще понад 16,6 тисячі переміщено до безпечних місць.

У будівлі художнього музею в центрі міста внаслідок влучання БПЛА сталася пожежа на площі 1200 квадратних метрів. Допомагали рятувати картини не тільки працівники екстрених служб, а й журналісти, перехожі та міський голова.
Унаслідок пожежі та її гасіння були пошкоджені близько тисячі картин, переважно радянського періоду, повідомляли в обласній адміністрації та Міністерстві культури.
Будівля музею, зведена у 1912-1914 рр., що є пам’яткою архітектури місцевого значення, зазнала значних пошкоджень. 10 липня на об’єкті розпочали протиаварійні та консерваційні роботи.
Фото: Харківська ОВА
Політика
Зустріч Зеленського і Трампа завершилася
Зустріч президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа, що проходила в Білому домі, завершилася.
Про це передає власний кореспондент Укрінформу.
Серед тем, що, як очікувалося, порушувалися під час розмови, – розвиток співробітництва в галузі оборони, зокрема, подальші кроки щодо укладення угоди про співробітництво між США та Україною в галузі БПЛА, а також зміцнення протиповітряної та протиракетної оборони України напередодні зими.


Надалі заплановано переговори Зеленського з президентом Фінляндії Александром Стуббом, участь у церемонії прощання з сенатором Ліндсі Гремом, що проходитими в Капітолії та Вашингтонському кафедральному соборі, зустріч із сенаторами, котрі підтримують закопропоєкт про посилення санкцій проти Росії.
Як повідомляв Укрінформ, Зеленський перебуває у Вашингтоні з одноденним візитом.
Двопартійна група сенаторів у вівторок оголосила про досягнення угоди щодо довгоочікуваного законодавства, яке дасть змогу президенту Трампу запровадити більше обмежень на основних покупців російських енергоносіїв, а також на Іран.
Фото: Зеленський/Телеграм
-
Одеса6 днів agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Суспільство3 дні agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Війна1 тиждень agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
-
Події4 дні agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події4 дні agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події1 тиждень agoкнижковий фестиваль BestsellerFest оголосив програму
-
Україна3 дні agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга