Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Бережна обговорила з послом Туреччини реалізацію спільних проєктів та збереження культурної спадщини
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна та Надзвичайний і Повноважний Посол Турецької Республіки в Україні Мустафа Левент Більген обговорили поглиблення співпраці у сфері культури та збереження культурної спадщини.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Під час зустрічі сторони зосередили увагу на подальшому розвитку українсько-турецького партнерства у сфері культури, зокрема в напрямах збереження та відновлення культурної спадщини, реалізації спільних проєктів і розширення гуманітарної співпраці.
Зокрема, Бережна наголосила на стратегічному значенні культурного виміру українсько-турецьких відносин. За її словами, Україна та Туреччина мають спільне розуміння важливості збереження культурної спадщини.
Також міністерка культури України подякувала Туреччині за готовність посилювати співпрацю у сфері культури, долучатися до проєктів відновлення та підтримувати українські культурні інституції.
Окрему увагу Бережна приділила Українському фонду культурної спадщини як інструменту координації та підтримки реставраційних проєктів.
Як зауважили у Мінкульті, українська сторона запросила Туреччину долучитися до цієї ініціативи.
Сторони також обговорили підготовку до Конференції з питань відновлення України (URC2026), яка відбудеться у червні, та можливість залучення міжнародних партнерів до проєктів відновлення у сфері культури.
Крім того, учасники зустрічі порушили питання збереження культурної спадщини – важливість розвитку академічної та експертної співпраці, а також підготовки фахівців у сфері реставрації культурної спадщини.

Своєю чергою Більген наголосив на зацікавленості турецької сторони у подальшому розвитку партнерства у сфері охорони культурної спадщини, зокрема у відновленні об’єктів, пошкоджених внаслідок війни, а також у розширенні участі турецьких інституцій та експертів у проєктах відновлення у сфері культури, беручи до уваги історичні зв’язки та спільну культурну спадщину двох народів.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні станом на початок травня 2026 року через російську агресію зруйновані та пошкоджені 1783 пам’ятки культурної спадщини та 2540 об’єктів культурної інфраструктури.
Фото: Мінкульт
Відбудова
Кулеба розповів про будівництво нових водогонів на Дніпропетровщині
Після завершення будівництва нових систем водопостачання та водовідведення для двох громад Дніпропетровщини стабільне централізоване водопостачання отримають понад 28 тис. мешканців.
Про це у Телеграмі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
За його словами, питання водозабезпечення для регіону залишається критично важливим після підриву Каховської ГЕС, що призвело до дефіциту питної води та значного навантаження на зношену інфраструктуру.
«Триває будівництво нових водогонів та систем водовідведення для двох громад Дніпропетровщини. Після завершення робіт стабільне централізоване водопостачання отримають понад 28 000 людей», – зазначив Кулеба.
Наразі реалізується комплексний проєкт будівництва нових магістральних водогонів, насосно-фільтрувальних станцій та мереж водовідведення.
У межах проєкту в одній із громад, де проживає близько 18 тис. людей у 35 населених пунктах, роботи виконані на 75%. Там зводять насосно-фільтрувальну станцію потужністю 1 500 кубічних метрів на добу та прокладають мережі водопостачання і каналізації. Завершення робіт очікується у липні 2026 року.
У другій громаді, де мешкають близько 11 тис. людей у 14 населених пунктах, рівень виконання робіт становить 60%. Перший запуск води планується у вересні.
Загалом у межах обох проєктів передбачено прокласти понад 10 км водогонів і більш як 7 км каналізаційних мереж. Роботи виконує Агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
Як повідомлялось, асоціація професіоналів довкілля PAEW закликає уряд та Раду національної безпеки і оборони України та комісії з надзвичайних ситуацій терміново перейти до реальних дій у сфері водної безпеки держави.
Політика
Добре, що є різні ідеї щодо прискорення членства України в ЄС
Україна стане згодом повноправним членом ЄС, а ідеї на кшталт «асоційованого членства» можуть допомогти прискорити процес вступу.
Так прокоментувала Укрінформу ідею, висунуту напередодні Берліном, посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
«Думаю, добре мати різні ідеї, тому ще це утримує тему «живою», на порядку денному. Я твердо вірю в те, що майбутнє України – це повноправне членство в Європейському Союзі. Але добре, що ми шукаємо шляхи, як прискорити його і це – одна з пропозицій», – сказала дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував пришвидшити вступ України до ЄС, дозволивши спочатку «асоційоване членство».
Колишній глава польської дипломатії Яцек Чапутович заявив, що пропозиція Мерца щодо прискореного вступу України до ЄС через надання спочатку так званого асоційованого членства може бути вигідною для Києва.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Політика1 тиждень agoНовий Цивільний кодекс — петиція проти нього зібрала 28 тисяч голосів
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Усі новини1 тиждень agoМастерШеф Професіонали – хто новий суддя
-
Події1 тиждень agoУкраїнський ForeFilms стане копродюсером румунського фільму «Диптих любові»
-
Відбудова1 тиждень agoФермери Миколаївщини зможуть отримати фінансову підтримку на відновлення господарств
-
Війна1 тиждень agoСирський відвідав воїнів на Олександрівському напрямку