Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
У Києві в червні пройде «Чілдрен Кінофест»
У Києві 12-21 червня відбудеться щорічний міжнародний фестиваль кіномистецтва для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест».
Про це повідомляє КМДА, передає Укрінформ.
Зазначається, що подія об’єднає 12 міст України, серед яких – Київ. Фестиваль проходитиме на благодійних засадах.
“У столиці безкоштовні ранкові покази відбудуться в кінотеатрах «Оскар» у ТРЦ Gulliver, «Лейпциг», «Флоренція», «Старт» і Wizoria в ТРЦ New Way. На кіносеанси запрошують організовані групи дітей з інвалідністю, дітей, позбавлених батьківської опіки, дітей-сиріт і внутрішньо переміщених осіб”, – йдеться у повідомленні.
Окрім організованих груп, фестиваль зможуть відвідати усі охочі – за попередньою реєстрацією на сайті.
Як повідомлялося, минулого року понад 40 тисяч глядачів долучилися до безкоштовних показів у кінотеатрах і онлайн в межах фестивалю.
Фото: credo
Політика
Завершення війни по лінії фронту буде великою перемогою України
Завершення війни приблизно по нинішній лінії фронту стало б великою перемогою України.
Таке переконання в інтерв’ю Укрінформу висловив чеський аналітик, проректор університету CERVO в Празі, колишній радник уряду Чехії з національної безпеки, дипломат Томаш Пояр.
«Якщо вдасться зупинити війну приблизно там, де сьогодні проходить лінія фронту, я думаю, що колись цю війну згадуватимуть як Велику й Переможну війну за українську Незалежність», – заявив експерт.
Він закликав не дивитися на ситуацію виключно в чорно-білому світлі, та вважати, що якщо не буде звільнений кожен квадратний кілометр української території, то це автоматично означає поразку.
Колишній безпековий радник уряду ЧР не бачить наразі ознак однозначного перелому у війні, того, що вона наближається завершення. Водночас звертає увагу, що попри те, що Росії досі вдається тероризувати українське населення та атакувати інфраструктуру, на самій лінії фронту в останні місяці вона вже не має того темпу просування, натомість покращуються можливості України завдавати ударів по цілях глибоко в російському тилу.
Пояр додав, що вже після перших трьох днів війни, коли побачив, як українці обороняються, почав дивитися на ситуацію оптимістично і почав думати, що все зрештою завершиться не так, як у Москві собі уявляли.
Як повідомляв Укрінформ, політолог та громадський діяч Олег Саакян вважає, що зменшення використання слова «перемога» в українському публічному просторі є свідченням не розчарування, а формування більш зрілого і реалістичного підходу до війни.
Суспільство
Зеленський привітав науковців та інженерів із професійним святом
Технологічний розвиток та наукове знання стають особливою перевагою держави у воєнний час.
Як передає Укрінформ, про це заявив Президент Володимир Зеленський у Фейсбуці.
“Українські інженери, винахідники, дослідники та науковці сьогодні є рушієм нашої технологічної сили. Саме завдяки вашому розуму та щоденній праці Україна знаходить ефективні відповіді на найскладніші виклики. У час війни технологічний розвиток, креативність та наукове знання стають особливою перевагою. Від морських дронів, НРК та безпілотників до складних систем штучного інтелекту – ваші розробки щодня дають результат на полі бою та рятують життя”, – написав Зеленський.
Він наголосив, що науковці роблять Україну сильнішою й в інших сферах. “Тисячі наукових рішень та розробок для нашої медицини, тисячі ідей та їхнє практичне втілення в енергетиці, агросекторі, інфраструктурі, захисті довкілля – усе це докази того, що українська наука є важливим союзником держави і всіх наших людей”, – підкреслив Зеленський.
Він подякував усім, хто робить Україну технологічнішою і захищає життя завдяки інноваціям.
“Одне з ключових завдань нашої держави та бізнесу – на всіх рівнях підтримувати цей темп розвитку. Вітаю всіх, хто працює, щоб наша наука і наші рішення були сучаснішими та технологічнішими. З Днем науки! Слава Україні!” – додав Зеленський.
Як заявив у Фейсбуці керівник Офісу Президента України Кирило Буданов, наука в сучасному світі – це реальна сила держави, її безпека та здатність відповідати на виклики часу.
“Війна чітко показала: знання, аналітика й технологічна перевага мають безпосередній вплив на події. По суті, це і є наш фундамент в архітектурі держави. Наш шлях – це розбудова сучасної та науково потужної нації і держави, здатної нарівні конкурувати в глобальному світі”, – підкреслив очільник ОП.

За словами Буданова, “наші науковці та розробники продовжують створювати рішення, які допомагають Україні вистояти та посилюють наші можливості. Навіть у найскладніших умовах”.

Як повідомлялося, День науки — професійне свято працівників науки України, яке з 1997 року відзначається щорічно у третю суботу травня.
Фото: ОП
-
Події1 тиждень agoNetflix і Українська кіноакадемія оголосили проєкти, що отримають гранти на розробку сценарію
-
Суспільство7 днів agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Одеса7 днів agoАтака на Чорноморськ на Одещині: загинула мати двох дітей
-
Події1 тиждень agoВ Івано-Франківську відкрився книжковий фестиваль «Слово»
-
Події7 днів agoМер Парижа опановував петриківський розпис на українському стенді до Дня Європи
-
Війна1 тиждень agoМасований обстріл України — чи можуть ЗС РФ атакували Україну 9 травня — МВС
-
Політика4 дні agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026