Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

На міжнародному кінофестивалі в Німеччині покажуть сім українських фільмів

Published

on


На міжнародному кінофестивалі в Німеччині, який триватиме з 3 до 8 листопада, покажуть сім українських фільмів.

Як передає Укрінформ, про це Державне агентство України з питань кіно повідомляє у Фейсбуці.

«З 3 до 8 листопада 2026 року в німецькому місті Котбус відбудеться 36-й міжнародний кінофестиваль Film Festival Cottbus – один із провідних європейських кінофорумів, присвячених кінематографу Центральної та Східної Європи», – ідеться в повідомленні.

Українські стрічки цього року будуть представлені в чотирьох програмах фестивалю: SPECTRUM, FEATURE FILM COMPETITION, HITS та COTTBUS MASTERS.

Програма SPECTRUM – це панорама сучасного кінематографа. Вона об’єднує різножанрові фільми, що відображають актуальні тенденції кінематографа Центральної та Східної Європи, експериментують із формою та пропонують нові погляди на суспільні й культурні процеси.

У цій програмі будуть представлені три українські стрічки: «ЄвроКривбас»/ EuroKryvbas режисерок Марини та Анни Ткачук; «Гірник»/Hirnyk режисера Миколи Бута і «Моя ранкова рутина»/My Morning Routine режисера Вадима Адамова.

Програма FEATURE FILM COMPETITION – головний конкурс повнометражних фільмів. Одна із ключових програм фестивалю, у якій змагаються повнометражні ігрові стрічки, що вирізняються художньою виразністю, оригінальністю режисерського бачення та актуальністю порушених тем.

У цій програмі Україна представить стрічку «Мрія Кіри»/Kira’s Dream режисера Дениса Колеснікова.

Програма HITS представляє яскраві, жанрово різноманітні стрічки, орієнтовані на широку аудиторію, які поєднують захопливі історії, сучасну кіномову та глядацьку привабливість.

У цій секції покажуть два фільми: «Всі відтінки спокуси»/All Shades of Temptation режисерки Ірини Громозди та «На драйві»/On Drive режисера Артема Литвиненка.

Програма COTTBUS MASTERS знайомить глядачів з роботами досвідчених кінематографістів, які сформували власний авторський стиль і зробили вагомий внесок у розвиток сучасного європейського кіно.

У цій секції продемонструють стрічку «Я рідко прокидаюсь мріючи»/I Rarely Wake Up Dreaming режисерки Ізабель Стівер. Ця стрічка створена у копродукції Німеччини та України.

У Держкіно зазначили, що участь українських стрічок у FilmFestival Cottbus сприяє популяризації національного кінематографа, розвитку міжнародної співпраці та розширенню присутності українського кіно на європейських фестивальних майданчиках.

Film Festival Cottbus – міжнародний майданчик для презентації сучасного кіно, відкриття нових режисерських імен та розвитку культурного діалогу. Фестиваль представляє ігрові, документальні й короткометражні стрічки, висвітлюючи актуальні суспільні теми та культурне розмаїття регіону.

Читайте також: Фестиваль українського кіно в Польщі відкриється світовою прем’єрою фільму «Демони»

Як повідомляв Укрінформ, у Берліні у межах найбільшого фестивалю короткометражних фільмів Interfilm Festival покажуть два українські фільми – «Недоступні» Кирила Земляного та «Комендантська година» Єлизавети Топтигіної.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Для Укрзалізниці розширили можливості використання гуманітарної допомоги

Published

on



Для Укрзалізниці розширили можливості використання гуманітарної допомоги – компанія зможе отримувати міжнародну підтримку для пасажирських і вантажних перевезень, ремонту колій та захисту залізничної інфраструктури.

Про ухваленні відповідного закону повідомив у Телеграмі заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Володимир Шемаєв, передає Укрінформ.

«29 жовтня Верховна Рада прийняла в другому читанні та в цілому законопроєкт №15102 про розширення можливостей використання гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану. Попри акцент на автобусних перевезеннях ухвалений закон охоплює також і залізничний транспорт», – йдеться в повідомленні.

Згідно з документом, акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування може отримувати гуманітарну допомогу для забезпечення пасажирських і вантажних перевезень, ремонту та технічного обслуговування колій, захисту об’єктів критичної інфраструктури, забезпечення безпеки та управління рухом.

За словами Шемаєва, йдеться не лише про соціальні потреби, а й про локомотиви, обладнання, запчастини, технічні засоби, матеріали для відновлення інфраструктури та захисту залізничних об’єктів. Законодавче визначення Укрзалізниці отримувачем такої допомоги створює правову основу для залучення цих ресурсів.

Читайте також: Уряд спростив закупівлю вживаних локомотивів для Укрзалізниці

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила закон, що розширює можливості для використання транспорту, отриманого громадами в якості гуманітарної допомоги, для пасажирських перевезень на приміських та міжміських маршрутах.

Фото: facebook.com/oleksandr.pertsovskyi



Джерело

Continue Reading

Політика

Канада виділить €500 мільйонів на підтримку України

Published

on



Канада долучиться до надання позики на підтримку України (Ukraine Support Loan), яку ЄС передбачив на 2026–2027 роки, та виділить 500 млн євро.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив премʼєр-міністр Канади Марк Карні під час спільної із президентом Європейської ради Антоніу Коштою пресконференції у Монреалі.

“Наш перший внесок становитиме 500 млн євро”, – відповів Карні на запитання про те, яким чином Канада бачить свою участь у наданні позики на підтримку України (Ukraine Support Loan).

За словами Карні, ця позика – “важливий та ефективний механізм, що використовує заморожені кошти для надання дуже потрібної Україні допомоги”.

“Йдеться, звісно, і про суттєву підтримку оборони та відбудови України. Ми поговорили й про ширші фінансові та безпекові потреби України”, – зазначив премʼєр Канади.

Читайте також: Зеленський і Карні обговорили контакти зі США та найближчі дипломатичні події

Своєю чергою Кошта подякував Канаді за рішення долучитися до цієї позики. “Це – потужний сигнал нашої довготривалої спільної відданості Україні”, – наголосив він.

Як повідомляв Укрінформ: за підсумками саміту в Монреалі Канада та ЄС зобов’язалися й надалі посилювати тиск на Росію й підтримувати Україну, в тому числі у реформах та євроатлантичній інтеграції.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.