Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Війна
Військові розповіли, як зачистили від ворога ділянку кордону біля сіл Козача Лопань і Гранів
Ділянку державного кордону поблизу населених пунктів Гранів та Козача Лопань на Харківщині зачистили від ворога.
Про це повідомляється у Фейсбуці 425-го окремого полку “Скеля”, передає Укрінформ.
“Штурмовики ліквідували спробу інфільтрації противника через державний кордон у районі Козачої Лопані. Також було повністю зачищено ділянку державного кордону поблизу населеного пункту Гранів”, – ідеться в дописі.

Штурмовик на псевдо “Барабас” розповів, що разом із побратимами перебував у Козачій Лопані протягом 18 днів, знищуючи ворога, якому вдалося проникнути в селище. Захисники поступово зачистили район і дісталися кордону з РФ.

Після виконання завдання захисників евакуювали.
“Командир 4-го штурмового батальйону особисто очолив мотогрупу та виїхав на передові позиції, щоб вивести своїх бійців”, – розповіли у полку.
Як повідомлялося, 1 липня окремий полк “Скеля” повідомив у Телеграмі, що його штурмовики ліквідували прорив державного кордону в районі Козачої Лопані.
За інформацією начальника Дергачівської МВА В’ячеслава Задоренка, після деокупації територій Дергачівської громади у вересні 2022 року росіяни не полишали спроб знову зайти у Козачу Лопань, і на початку 2026-го їм вдалося просочитися до населених пунктів Козачолопанського старостату – Гранів, Шевченка, Ветеринарне, що межують із РФ, і де вже немає цивільного населення.
У червні військам РФ вдалося проникнути окремими малими групами до житлової забудови на північних околицях Козачої Лопані, це вулиці, що найближче до кордону. Там їм протидіють військові 58 мотопіхотної бригади ім. Івана Виговського та окремого полку “Скеля”.
Фото: Скеля
Суспільство
Як відбулося спортивне свято у Біляївці
У Біляївській дитячо-юнацькій спортивній школі цього навчального року відзначили низку значних досягнень її вихованців. Зокрема, серед спортсменів виділяються:
– Ничипуренко Дмитро, що представляє відділення боксу, здобув звання Майстра Спорту України.
– Савченко Марія, яка займається художньою гімнастикою, отримала статус Кандидата в Майстри Спорту України.
– Грушко Ірина, також із відділення художньої гімнастики, має звання Кандидата в Майстри Спорту України.
Цей період завершився урочистим останнім дзвоником у Біляївській ДЮСШ, що символізує завершення чергового навчального та тренувального сезону.
Окрім основної події, у регіоні відбуваються й інші важливі події, що заслуговують на увагу:
- Дев’ятикласники Біляївської громади отримали свідоцтва про середню освіту, що стало знаковою сторінкою в їхньому житті.
- 14-річний юний житель Одеси успішно пройшов курс з квантової механіки в університеті та мріє про отримання Нобелівської премії.
- У Біляївці організували публічні бесіди просто неба, присвячені темі цифрової безпеки, під час яких жінок навчали протидіяти шахрайським схемам.
Ці події відображають активне життя громади та прагнення її мешканців до саморозвитку й безпеки в сучасному світі.
Одеса
Ракетно-дронова атака на Одещину: наслідки та постраждалі
Наслідки удару по Одесі. Фото: Новини.LIVE
Російські війська вранці 13 липня завдали комбінованого удару ракетами та дронами по Одеській області. Під удар потрапили об’єкти цивільної інфраструктури, зокрема автобусне підприємство. Спочатку повідомляли про п’ятьох постраждалих, однак згодом їхня кількість зросла до шести. Серед поранених — 5-річна дівчинка, яка перебуває в лікарні.
Журналісти Новини.LIVE побували на місці удару та зафільмували наслідки атаки.
Перші хвилини після атаки
Найбільших втрат зазнало автобусне підприємство. На його території згоріли автобуси, а десятки транспортних засобів отримали пошкодження. Директор підприємства В’ячеслав Черкесов розповів, що найважчим для нього було дізнатися про стан працівників, які саме повернулися з рейсів.
“Найголовніше — що з людьми. Двоє наших водіїв постраждали. Один зараз перебуває на операційному столі, другого вже стабілізували. Якби удар стався на годину пізніше, наслідки були б значно страшнішими. Це звичайне цивільне підприємство, і навіть із супутника видно, що тут стоять пасажирські автобуси, а не військова техніка”, — зазначив В’ячеслав Черкесов.
За словами директора, збитки вже зараз можна назвати колосальними. Частину автобусів відновити не вдасться, а для ремонту інших доведеться чекати на запчастини та скло з-за кордону.
Читайте також:
Кількість поранених зросла
Після уточнення інформації стало відомо, що кількість постраждалих збільшилася з п’яти до шести людей. Серед них — 5-річна дівчинка, яку госпіталізували у стані середньої тяжкості. Також поранення отримали чоловіки віком від 55 до 66 років.
Робота рятувальників
На місці працювали понад 30 рятувальників, які ліквідовували наслідки атаки. Попри повторні повітряні тривоги, вони змогли швидко загасити масштабну пожежу та не допустили поширення вогню. Надзвичайники працювали в складних умовах, адже загроза повторних ударів залишалася навіть під час ліквідації пожежі.
“Внаслідок російської атаки спалахнула масштабна пожежа. Горіли шість автобусів, ще одинадцять автобусів і шість легкових автомобілів зазнали пошкоджень. Попри повторні повітряні тривоги рятувальники швидко ліквідували пожежу і не дали вогню поширитися на більшу площу. Також ушкоджень зазнав місцевий санаторій”, — зазначив речниця ДСНС Марина Аверіна.
Що відомо про атаку
Вранці 13 липня російські війська здійснили комбінований удар ракетами та безпілотниками по цивільній інфраструктурі Одеської області. Унаслідок атаки в житловому будинку вибито вікна. Також пошкоджень зазнав місцевий санаторій.
За процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни. На місці триває документування наслідків російського удару.
Як повідомляли Новини.LIVE, російські війська в ніч проти 11 липня завдали чергового удару по півдню Одеської області. Внаслідок атаки пошкоджено поліклініку, приватні житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури.
Також Новини.LIVE писали, що Росія здійснила атаку на цивільну портову інфраструктуру Одещини. Внаслідок ворожого удару пошкоджено об’єкти цивільної портової інфраструктури та спеціалізовану техніку. На території одного з терміналів виникла пожежа. Через атаку загинув докер-механізатор порту. Він у цей момент знаходився на посту.
-
Одеса1 тиждень agoЦіни на овочі та фрукти на Привозі в Одесі у липні 2026
-
Одеса1 тиждень agoАтака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розподілив додаткові ₴7,4 мільярда для безоплатного харчування школярів
-
Одеса1 тиждень agoВідкриті пляжі Одеси: скільки працює та які правила
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей вшосте за добу оголошували повітряну тривогу
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть фільм «Відбій повітряної тривоги»
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одеси 6 липня: наслідки атаки та свідчення людей
-
Війна1 тиждень agoДефіцит Patriot — Україна може отримати ліцензію на виробництво ракет — Флеш