Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.
Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.
Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
У Харкові 28-30 серпня пройде книжковий фестиваль “Літературний Ярмарок”, де відбудуться 38 подій за участю майже 100 письменників, музикантів, видавців і культурних діячів.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Ярмарок організований Благодійним фондом Сергія Жадана за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Основна програма відбуватиметься у ЄрміловЦентрі на майдані Свободи, 4. Події проходитимуть паралельно на двох сценах, які назвали Чиж і Щиглик – на честь персонажів “Байок Харківських” Григорія Сковороди.
28 серпня відбудеться відкриття фестивалю за участю гурту “Курган & Agregat” і Сергія Жадана.
Упродовж дня відбудеться розмова про відновлення книжкової галузі за участю представників влади й видавців, музичний виступ Мар’яни Садовської, дискусія про Василя Стуса із Сергієм Жаданом, Ростиславом Семківим, Вахтангом Кіпіані та Олександром Красовицьким.
Юрій Андрухович проведе авторську зустріч “Сторінками недописаної книги. Вибране з роману”, а завершить програму сцени Чиж презентація альманаху “Літературний Ярмарок”.
На другій сцені цього дня Ярина Цимбал та Олена Рибка проведуть лекцію-гру про українську класику, Кіпіані прочитає лекцію про українських письменників і Національний Пантеон, а Центральна наукова бібліотека Каразінського університету представить виставку рідкісних видань про літературний Харків 1920-1930-х років.
Також презентують антологію воєнної літератури “4.5.0.”, а Діна Чмуж і Євгеній Володченко покажуть музично-поетичний перформанс.
У суботу, 29 серпня, Олександр Савчук прочитає лекцію про український архітектурний модерн, Красовицький проведе авторську зустріч із Жаданом, а Юрій Луценко презентує дебютну книжку “Птах і Фікус. Смертельна відпустка”.
Також у програмі – друга частина “Розмов із Кумом” за участю Андрія Кокотюхи й Сергія Жадана, музично-поетичний вечір Олега Каданова та Стаса Кононова і подія Українського ПЕН “Сковорода та його друзі. Філософія, поезія, музика”. У ній візьмуть участь Володимир Єрмоленко, Вахтанґ Кебуладзе, Микола Сіома, Катерина Калитко, Дмитро Лазуткін, Світлана Поваляєва та Ярина Чорногуз.
На сцені “Щиглик” Юлія Ілюха та Марія Малєвська говоритимуть про використання російської культури як інструменту Кремля, Вікторія Белім проведе авторську зустріч, Богдан Червак презентує книжку “Андрій Мельник”, а Артур Дронь і Сергій Жадан говоритимуть про літературу, любов і Сковороду. День завершать сковородинівські поетичні читання за участю Юлії Мусаковської, Юлії Паєвської (Тайри), Людмили й Руслана Горових та Олександра Ірванця.
У неділю, 30 серпня, запланована дискусія про українсько-польські відносини за участю Едвіна Бендика, Ярослава Ґодуна, Володимира Єрмоленка й Вахтанга Кіпіані.
Мар’яна Савка і Зіновій Карач покажуть музично-поетичний перформанс, Дар’я Криж представить книжку “Подорож на Схід”, а польський репортажист Войцех Тохман зустрінеться із Жаданом.
Макс Кідрук проведе авторську зустріч про роман “Колапс”, Дар’я Бура презентує книжку “Харків, ми жили в метро”, а окрему подію присвятять пам’яті художниці й поетки Ніки Кожушко. Олександр Ірванець проведе авторську зустріч, а Сергій Жадан, Мар’яна Савка, Андрій Хаєцький та Ігор Мітров говоритимуть про те, як письменники створюють культурні середовища під час війни.
Завершить фестиваль концертна програма “Підземний ЯрмаROCK” за участю OKAZIA, Monkey Business та гурту “Жадан і Собаки”. Концерт відбудеться на безпечній локації, яку повідомлять зареєстрованим учасникам у день події. Для нього передбачена окрема реєстрація.
Упродовж усіх трьох днів у ЄрміловЦентрі також працюватиме тимчасова редакція “Радіо Хартія”. Відвідувачі зможуть спостерігати за відкритими записами розмов із письменниками, митцями та гостями фестивалю.
Вхід на основні події фестивалю вільний за попередньою реєстрацією.
Як повідомляв Укрінформ, Одеський літературний фестиваль Port-2026, який відбудеться 5-6 вересня, оприлюднив програму та фокус-тему.
Фото надане Суспільному Маргаритою Корн
Афіші в тексті: Літературний Ярмарок, Facebook
Кабінет міністрів виділив 5,14 млрд грн на виплату компенсацій за знищене житло за програмою “єВідновлення”.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Прем’єр-міністр Сергій Корецький у Телеграмі.
“Уряд спрямував 5,14 млрд гривень для компенсації за знищене житло за програмою єВідновлення. Це дасть змогу ще понад 3600 родинам, які втратили житло через російські удари та отримали житловий сертифікат, придбати нову оселю. Кошти надані Банком розвитку Ради Європи за проєктом HOME”, – написав Корецький.
Він зауважив, що наразі житлові сертифікати отримали понад 88 тис. родин, загальна сума виплат – 112,6 млрд гривень. З них понад 33 тис. сімей купили нове житло. Ще близько 55 тисяч отримувачів чекають на фінансування своїх сертифікатів.
Як повідомлялося, раніше міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін визнав непростою ситуацію з фінансування програм «єВідновлення» та «Житло для ВПО з ТОТ» через брак фінансування.
У бюджеті на компонент «Житло для ВПО з ТОТ» у програмі «єВідновлення» було передбачено 6,6 млрд грн, яких має вистачити орієнтовно для 3 300 сімей.
Фото: Суспільне
Народний депутат п’ятьох скликань Юрій Костенко через 35 років після проголошення незалежності пригадав маловідому деталь парламентських подій 24 серпня 1991 року, безпосереднім учасником яких він був.
Зокрема, ідеться про Акт проголошення незалежності України, розповів він у програмі Укрінформу «Є Розмова».
За словами Костенка, Володимир Яворівський фактично зачитав із трибуни Верховної Ради текст Акта про незалежність ще до того, як це мав зробити Левко Лук’яненко.
Костенко пригадує, що перебував у залі Верховної Ради та мав при собі відредагований текст Акта проголошення незалежності. Документ роздали членам робочої узгоджувальної комісії. Поруч із ним у черзі до парламентської трибуни стояв письменник і народний депутат Володимир Яворівський.
«Виникла ситуація, яку я можу тільки зараз вам відкрити. 35 років пройшло», – розповів Костенко.
За його словами, Яворівський звернув увагу на документ у нього в руках і попросив подивитися текст. Костенко пояснив, що це відредагований варіант Акта, який мав проголосити Левко Лук’яненко. У документі була правка, внесена Дмитром Павличком.
Далі, як згадує Костенко, ситуація розвивалася несподівано: саме тоді настала черга Яворівського виступати з парламентської трибуни.
Втім, Яворівський ще не встиг дочитати текст, як до трибуни підійшов Левко Лук’яненко, який мав виголосити Акт.
«Володя, що ти робиш? Це ж я мав зачитати», – так, за словами Костенка, Лук’яненко звернувся до Яворівського.
Зрештою, остаточний текст Акта проголошення незалежності України з парламентської трибуни зачитав саме Левко Лук’яненко.
Як повідомлялося, у понеділок, 24 серпня, Україна відзначає 35-ту річницю проголошення незалежності. Свято встановлене на честь ухвалення Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 року Акта проголошення незалежності України – політико-правового документа, що закріпив новий статус держави.
-
Усі новини1 тиждень agoСин Олександра Пономарьова – як виглядає 19-річний Сашко
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Крісті Новінгз – що відомо про акторку
-
Усі новини1 тиждень agoКеті Перрі та Джастін Трюдо
-
Ексклюзиви1 тиждень agoНайважча зима 2026–2027: чи готова Україна і чому влада б’є на сполох,
-
Політика1 тиждень agoЧи зміниться політика США після виборів до Конгресу?
-
Події1 тиждень agoНа Вінниччині до переліку нематеріальної культурної спадщини внесли ще дев’ять елементів
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині судитимуть двох людей за шахрайство з держдотаціями на неіснуючих овець
-
Війна1 тиждень agoЗнищена російська техніка у липні-2026