Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
постановка за участю ветерана нагадала світові про війну
У Гаазі під час Європейського форуму оборонних інновацій (EDIF) Український міжнародний балет (Ukrainian International Ballet) представив постановку за участю ветерана Андрія Сіромахи, який пішов захищати Україну у 21 рік і внаслідок поранення втратив праву руку та праву ногу.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі, через мову танцю артисти звернулися до міжнародної аудиторії із важливим посланням: світ не повинен звикати до війни в Україні й забувати про тих, хто щодня переживає її наслідки. Особливої уваги постановці надала участь ветерана Андрія Сіромахи, який виступив разом із балетом.
“Насамперед ми хотіли нагадати, що Україна залишається стійкою. І саме завдяки стійкості українців Європа сьогодні може жити в мирі. Люди можуть спокійно спати, прокидатися й жити звичним життям, тому що українці борються за наше спільне майбутнє. Україна потребує зброї та підтримки зараз, і щодня ця потреба лише зростає. Щоб перемогти в цій жорстокій агресивній війні, ми маємо бути єдиними – не лише як українці, а й як Європа та весь демократичний світ. Для мене було дуже символічно виступити сьогодні на цьому форумі. Ми хотіли нагадати всім, що Україна продовжує боротьбу і про неї не можна забувати”, – сказав в ексклюзивному коментарі Укрінформу Сіромаха.

Своєю чергою виконавчий менеджер Українського міжнародного балету (Ukrainian International Ballet) Ксенія Новікова наголосила, що важливо, щоб емоції, які переживають глядачі під час вистави, спонукали їх до конкретних дій на підтримку України.

“Ми не можемо змінити те, що вже сталося, але можемо об’єднатися, щоб разом працювати з наслідками й зробити все, аби подібне ніколи більше не повторилося. Україна присутня в кожному нашому кроці й кожному русі. Ми прагнемо не лише представляти українське мистецтво, а й створювати діалог із Нідерландами, доносити важливі для нас меседжі. Цю постановку ми вперше представили разом з Андрієм у 2024 році. Для мене було важливо через неї торкнутися сердець глядачів, щоб емоції, які вони переживають під час виступу, перетворилися на конкретні дії – на допомогу Україні”, – сказала Новікова.

Європейський форум оборонних інновацій (European Defence Innovation Forum, EDIF) – це міжнародний майданчик, який об’єднує представників урядів, оборонних відомств, військової промисловості, технологічних компаній та інвесторів для розвитку співпраці й інновацій у сфері оборони.

Як повідомляв Укрінформ, у Гаазі підписали три меморандуми про співпрацю в оборонній сфері за участю України та Нідерландів.
Фото: Укрінформ та Лери Манзовітової
Відбудова
Розсилка: Ексклюзиви Укрінформу, які набрали найбільше переглядів цього тижня
У випуску зібрані авторські публікації, ексклюзивні коментарі, інтерв’ю від журналістів агентства, а також наші фото та відеосюжети і програми, оприлюднені на сайті та Ютуб-каналах Укрінформу.
Джерело
Політика
Прем’єр Швеції: Відмова окремих країн ЄС спільно фінансувати Україну
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон вважає неприйнятною можливість відмови окремих країн Євросоюзу від участі у спільних рішеннях щодо фінансової підтримки України і виступає за використання заморожених російських активів на користь України.
Про це він заявив перед початком неформальної зустрічі лідерів ЄС у Дубліні, коментуючи питання фінансування України та участі Європи в мирних переговорах, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми повинні чітко заявити, у що насправді віримо. І дозволити окремим країнам просто відмовитися (opt-out) від підтримки України — для нас це неприйнятно. Тому я повністю поділяю позицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца з цього приводу. Це просто неприпустимо», — наголосив глава шведського уряду.
Він зазначив, що Швеція готова розглядати будь-які фінансові рішення, які допоможуть Україні пройти зиму та забезпечити належну підтримку цивільного населення.
Крістерссон також підтвердив позицію Швеції щодо використання заморожених російських активів на користь України, хоча визнав наявність юридичних і технічних перешкод.
«Ми, безумовно, вважаємо, що заморожені активи мають бути використані на користь України. Проте тут є складні технічні та юридичні проблеми», — сказав він.
Прем’єр нагадав, що ці кошти залишаються заблокованими та призначеними для використання на користь України, тому питання їх залучення залишається актуальним.
Окремо Крістерссон застеріг від самостійних переговорів окремих європейських країн із Росією. На його думку, Європа має виступати єдиним голосом, адже двосторонні контакти з Москвою можуть зіграти на користь Росії.
«Я дуже побоююся ситуації, за якої окремі країни відчують, що вони мають якесь особливе право вести сепаратні розмови з Росією — двосторонньо чи в інший спосіб. Адже такий розголос і багатоголосся гратимуть виключно на користь Росії, а не на користь України», — зазначив він.
Водночас прем’єр наголосив, що Європа має брати участь у переговорах, якщо цього хоче Україна, однак не варто покладати надмірних сподівань на їхні результати.
«Те, що Росія робить на практиці, говорить про її наміри набагато більше, ніж те, що вони можуть казати за зачиненими дверима», — зауважив Крістерссон.
Як повідомляв Укрінформ, 13 листопада лідери ЄС зібралися на неформальну зустріч, під час якої обговорюють, зокрема, проєкт довгострокового бюджету Євросоюзу та передбачені в ньому кошти на підтримку України.
Фото: Ninni Andersson/Government Offices of Sweden
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Відбудова6 днів agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Політика4 дні agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство3 дні agoНовини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoКейт Міддлтон розповіла про роботу мрії принца Луї: але є нюанс
-
Одеса1 тиждень agoТарифи в Одесі у листопаді 2026: вартість води, світла, газу та тепла
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі відновлюють пошкоджений обстрілом будинок на Прохоровській: роботи планують завершити до кінця року