До нього увійдуть оцифровані записи вистав та інші архівні матеріали, які мають історичну й наукову цінність. Про це повідомили учасниці пресконференції в Укрінформі.

За словами керівниці проєкту, завідувачки літературно-драматургічної частини Харківської опери Інги Лобанової, робота над віртуальним музеєм розпочалася після того, як унаслідок російських бомбардувань постраждала будівля театру. Тоді колектив вирішив оцифрувати наявні матеріали, щоб зберегти історію закладу.

«Ми зрозуміли, що нам необхідно просто створити якийсь такий важливий для себе кейс, тобто оцифрувати за можливості ту колекцію, яка у нас є. І ми створили перший в Україні музей оперного театру», – зазначила Лобанова.

До першого етапу музею увійшли театральні програмки, фотографії, зокрема зображення костюмів, значки та інші експонати. Загальна кількість фотографій сягнула близько 6 тисяч. Значну частину роботи становила атрибуція знімків, на яких не були зазначені імена зображених людей.

До цієї роботи долучилися Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Харківський художній музей і Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека імені К. С. Станіславського. Результати першого етапу представили у жовтні 2024 року.

Після цього команда вирішила розширити музей, доповнивши його відеоматеріалами. Як зазначила Лобанова, нині проєкт перебуває на завершальному етапі, а до його фіналу залишається трохи більше ніж два тижні.

«Я мріяла, щоб тепер наш музей зазвучав», – підкреслила вона.

За словами керівниці проєкту, відеоархів охоплює записи вистав кінця 1990-х – початку 2000-х років. Це оперні та балетні постановки, телевізійні програми, творчі зустрічі й інші матеріали, які дають змогу побачити артистів на різних етапах їхньої кар’єри.

«Йдеться не конкретно про голоси оперні. Це можуть бути голоси доль людських. Це можуть бути представлені якісь балетні вистави. Тобто в такому ж широкому плані ми брали цю назву», – пояснила Лобанова.

Вона наголосила, що архів має бути не просто сховищем записів, а живим ресурсом, яким зможуть користуватися глядачі, дослідники та самі артисти. Команда працює над стабілізацією звуку й відеоряду, а також встановлює імена виконавців, назви постановок та інші відомості про записи.

Окремим напрямом стала підготовка матеріалів, записаних російською мовою, до введення в український науковий і публічний обіг. Менеджерка проєкту Ольга Дорофєєва зазначила, що робота передбачає субтитрування та ретельне опрацювання інформації про виконавців і постановчі команди.

«Досвід роботи з такими архівами, з такими відеозаписами може бути важливим не тільки для нашого театру, а й претендувати на те, що це певна модель роботи, яка може проводитися іншими театрами, іншими інституціями, які також опрацьовуватимуть, оцифровуватимуть такі архіви», – зауважила вона.

За її словами, під час дослідження архівів команда неодноразово стикалася з відсутністю інформації про митців в інтернеті. Значна частина відомостей про театральне життя 1990-х і 2000-х років збереглася лише у друкованих виданнях або приватних архівах.

«Імовірно, цей проєкт буде також важливим для відновлення повноцінних біографій багатьох харківських митців, які працювали в Харківському театрі опери та балету», – підкреслила менеджерка проєкту.

Значення відеоархіву для дослідження історії театру відзначила й завідувачка кафедри театрознавства Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського Юлія Щукіна.

За її словами, новий етап розвитку віртуального музею відкриває можливості для вивчення режисури, музичних інтерпретацій, сценографії та творчих біографій артистів.

«А сьогодні я заздрю майбутнім дослідникам цього театрального колективу, тому що я розумію, що перед ними 841 одиниця такого архівного відео, серед яких багато повних записів вистав», – зазначила Щукіна.

Вона висловила сподівання, що поява доступу до цих матеріалів сприятиме підготовці нових наукових праць і монографій про видатних митців Харківської опери.

Згідно з описом проєкту, за підтримки Українського культурного фонду театр планує оцифрувати до 400 годин відео, а ще 150 годин відновити із цифровою реконструкцією зображення та базовою корекцією звуку. На основі опрацьованих матеріалів створять 30 коротких відеоробіт, об’єднаних у відеоінсталяції.

Оцифровані матеріали поступово публікуватимуть на цифрових платформах театру, зокрема на сайті віртуального музею, де вони будуть доступні щонайменше три роки.

Крім того, театр планує демонструвати короткі відеоролики перед виставами. Вони знайомитимуть глядачів з архівними фрагментами постановок та історичними подробицями. За допомогою QR-кодів відвідувачі зможуть перейти до відповідних матеріалів у віртуальному музеї.

Проєкт «Голоси, що звучатимуть знову» покликаний зберегти та повернути в культурну пам’ять історію театральних постановок і людей, які їх створювали.

Перше фото: Суспільне Харків/Давид Надворний

Фото в тексті: Павло Багмут/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут

Для відновлення енергетичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських атак, залучені додаткові ресурси.

Президент США Дональд Трамп має запровадити санкції, передбачені нещодавно схваленим законом Грема, з огляду на зобов’язання Сполучених Штатів перед союзниками.