Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Марина Ер Горбач отримала нагороду на престижному кінофестивалі в Лос-Анджелесі
Українську режисерку, авторку фільмів «Клондайк» та «Ротація» Марину Ер Горбач відзначили премією SEEfest Legacy Award 2026 року.
Про це повідомляє Укрінформ.
Під час церемонії відкриття XXI Південно-Східного Європейського кінофестивалю SEEfest 29 квітня українській режисерці було вручено нагороду фестивалю «За досягнення».
«Цьогоріч фестиваль SEEfest вшановує молоду режисерку з України, чиї фільми та масштаб творчості вже вивели її в число провідних представників свого покоління. Шість років тому наш фестиваль уперше представив її з фільмом (“Омар і ми” ред.) 2020 року створеним у співавторстві з її чоловіком і творчим партнером Мехметом Багадиром Ером. Її наступний фільм, “Клондайк”, увібрав у себе весь жах і трагедію країни, розірваної напередодні вторгнення. Він здобув головні нагороди на фестивалі “Санденс” і став важливою віхою у її кінематографічній творчості, звертаючись до теми війни в Україні. Її голос став голосом її покоління та її країни. Ми пишаємося тим, що показували фільми Марини Ер Горбач у Лос-Анджелесі, і присуджуємо їй премію SEEfest Legacy Award 2026 року», – коментують організатори фестивалю.
Серед відзначених нагородою Legacy Awards на SEEfest за 21 рік існування фестивалю лише дві українки – акторка Оксана Черкашина та режисерка Марина Ер Горбач.
SEEfest триватиме до 6 травня в Лос-Анджелесі. Серед програми – українське документальне кіно – стрічки «Мілітантропос» Єлизавети Сміт, Аліни Горлової та Семена Мозгового й «З любовʼю з фронту» Аліси Коваленко.
Як повідомляв Укрінформ, Марина Ер Горбач – українська режисерка та сценаристка. Володарка нагороди за найкращу режисуру на фестивалі Sundance та Призу екуменічного журі секції «Панорама» Берлінського міжнародного кінофестивалю за фільм «Клондайк», який також був обраний офіційним представником України на “Оскар”-2023 у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».
Фото надані Мариною Ер Горбач
Відбудова
Рада ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України
Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.
Законодавчу ініціативу № 0371 підтримали в цілому 283 народних депутатів, передає Укрінформ.
Предметом регулювання Конвенції є створення та функціонування Міжнародної компенсаційної комісії для України як другого компонента міжнародного компенсаційного механізму відшкодування збитків, втрат та шкоди, завданих агресією Російської Федерації проти України.
Першим компонентом міжнародного компенсаційного механізму є Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, який слугує документальною формою обліку доказів та інформації щодо заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих від 24 лютого 2022 року
Комісія буде незалежним адміністративним органом в інституційних рамках Ради Європи, який прийматиме рішення щодо заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих міжнародно-протиправними діяннями, вчиненими РФ в Україні або проти України.
Очікується, що ухвалення ініціатив дозволить завершити всі внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання Конвенцією чинності після виконання вимог, передбачених Конвенцією.
Як повідомляв Укрінформ, на вебпорталі «Дія» з 29 квітня можна подати заяви до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України, у п’яти нових категоріях, які стосуються пошкодження інфраструктури, а також знищення чи втрати активів.
Політика
Євросоюз готує для України «пакет вигод» перед її вступом в блок
Країни-члени Європейського Союзу готують пакет короткострокових вигод для України, щоб наблизити її до блоку.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Politico з посиланням на чотирьох проінформованих дипломатів.
Пропозиції з’явилися після березневої вечері, під час якої представники країн ЄС відхилили пропозиції Європейської комісії щодо «зміни процедури розширення», які би дозволили Україні приєднатися до блоку до завершення виконання країною основних реформ, — натомість вони почали шукати відчутну пропозицію для Києва, поки він працює над реформами, необхідними для забезпечення повноцінного членства в ЄС.
«Держави-члени чітко дали зрозуміти, що членство (України в ЄС – ред.) буде дуже важко уявити в короткостроковій перспективі. Але нам потрібна позитивна пропозиція щодо того, як ми можемо краще рухатися вперед разом до того часу», — сказав один із дипломатів.
З боку ЄС посадовці шукають способи підключити Україну до частин ринків блоку, програм фінансування та політичних інституцій до вступу — модель, яку дипломат назвав «прискореною поступовою інтеграцією».
Згідно з литовською пропозицією, з якою ознайомилося Politico, ще один варіант, який просувають союзники України в ЄС, – надання Києву статусу «держави, що приєднується», щоб продемонструвати, що країна твердо стоїть на шляху до вступу до ЄС. Зазначається, що таке позначення країни історично застосовувалося до країн, які підписали договір про вступ і очікують на його ратифікацію.
За даними джерел, у проєкті документу йдеться про те, що випадок України «показує, що її європейський шлях досяг рівня стабільності та спрямованості, що заслуговує на аналогічне визнання».
Тим часом Київ наполягає на більш конкретній економічній допомозі з боку ЄС.
За словами посла в ЄС Всеволода Ченцова, Україна хоче «поетапного доступу до єдиного ринку ЄС, пов’язаного з прогресом у реформах, глибшою участю в програмах та інституціях ЄС, а також швидким прогресом у таких угодах, як ACAA, для сприяння торгівлі».
Угода про взаємне визнання Україною та ЄС сертифікатів відповідності на промислову продукцію (ACAA) дозволить ЄС та Україні визнавати виробничі стандарти один одного, що полегшить переміщення промислових товарів через кордон без додаткових перевірок.
Ченцов додав, що українська сторона також закликає ЄС включити її підприємства до стратегічних консультацій у галузі промисловості Єврокомісії у таких секторах як виробництво автомобілів, сталь та хімічна промисловість, «щоб краще узгодити наші галузі з ланцюгами доданої вартості ЄС».
«Пріоритетом України залишається повноцінне членство в ЄС. Але ми також очікуємо на швидкі, відчутні кроки, які вже зараз введуть інтеграцію в дію», – заявив Ченцов.
За його словами, такі кроки дадуть «негайні економічні вигоди» та зміцнять довіру інвесторів, водночас зробивши шлях України до ЄС вигідним для обох сторін ще до членства.
Як повідомляв Укрінформ, президент Володимир Зеленський у зверненні до учасників засідання глав держав та урядів Європейського Союзу наголосив на прагненні України до прискорення повноправного членства у ЄС з чіткою датою його початку.
-
Політика1 тиждень agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Відбудова6 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Усі новини1 тиждень agoНазвала куркою: у мережі скандал між українською поетесою та військовою – що сталось (фото)
-
Події1 тиждень agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Усі новини1 тиждень agoна що здатен ноутбук Apple вартістю до 10 000 грн (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Суспільство1 тиждень agoПорти Одещини з початку року перевалили 21 мільйон тонн вантажів
-
Події1 тиждень agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун