Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
У Луцьку попрощалися з письменником-шістдесятником Йосипом Струцюком
У Луцьку попрощалися з Почесним громадянином міста, письменником-шістдесятником, поетом і драматургом Йосипом Струцюком, який помер на 93-му році життя.
Про це повідомляється на сайті Луцької міської ради, передає Укрінформ.
“У понеділок, 9 листопада, у Луцьку попрощалися з видатним українським письменником, поетом, драматургом, заслуженим діячем мистецтв України, Почесним громадянином міста Луцька Йосипом Георгійовичем Струцюком”, – йдеться у повідомленні.
У міськраді зазначили, що віддати шану митцеві та провести його в останню дорогу прийшли рідні, близькі, друзі, колеги, представники творчої спільноти та громадськості.

Значну частину свого життя Струцюк присвятив Волині та Луцьку. Працював у музейних установах і журналістиці, розвивав аматорське кіномистецтво, підтримував молодих літераторів, популяризував українську культуру. Його багаторічна творча та громадська діяльність стала вагомим внеском у культурне життя краю.

Зазначається, що особливе місце у житті письменника посідала робота з дітьми та молоддю. Він підтримував юних творчих особистостей, допомагав розвивати дитячу студію “Боривітер”, долучався до зустрічей, працював над фільмами та писав твори для юних читачів.
Як повідомляв Укрінформ, у віці 92 років помер відомий письменник, заслужений діяч мистецтв України Йосип Струцюк.
Фото: Луцька міськрада
Відбудова
Франція виділить ще €30 мільйонів на ремонт захисної арки ЧАЕС
«Франція вже виділила 10 мільйонів євро на попередні дослідження. Тепер вона додає ще 30 мільйонів, тож її загальний внесок становитиме 40 мільйонів євро. Це, безумовно, вагома частка спільного фінансування», – сказав Лескюр.
На закритті конференції міністр-делегат Франції у справах Європи Бенжамен Аддад повідомив, що 15 донорів підтвердили зобов’язання на загальну суму 278 мільйонів євро. За попередньою оцінкою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), повне відновлення арки коштуватиме щонайменше 500 мільйонів євро.
Лескюр нагадав, що в жовтні країни G7 оголосили про намір спрямувати на ремонт 260 мільйонів євро під час зустрічі міністрів фінансів у Бангкоку. За його словами, усю необхідну суму розраховують зібрати до весни 2027 року.
«Ми маємо продовжити роботу й розширити коло донорів. Саме тому ми сьогодні всіх зібрали», – зазначив міністр. Він наголосив, що спільне фінансування має допомогти Україні та забезпечити ядерну безпеку в Чорнобилі.
На конференції співголовували Франція, Україна та ЄБРР. Заступник міністра енергетики України Анатолій Куцевол, який взяв участь у зустрічі в Парижі, висловив упевненість, що партнери зможуть зібрати всю необхідну суму.
Як повідомляв Укрінформ, 14 лютого 2025 року російський безпілотник влучив у Новий безпечний конфайнмент над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Удар пошкодив зовнішню й внутрішню обшивки арки та її системи безпеки. За оцінкою ЄБРР, повністю відновити споруду потрібно до 2030 року, щоб зменшити ризик корозії сталевих конструкцій.
Політика
ООН закликала Росію негайно припинити атаки на енергетичну інфраструктуру України
Директорка відділу Європи та Центральної Азії політичного департаменту ООН Кайоко Гото закликала Росію негайно припинити удари по енергетичній інфраструктурі України, оскільки напередодні зими вони загрожують життю мільйонів людей.
Про це вона заявила під час засідання Ради безпеки ООН у понеділок, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми вкотре рішуче закликаємо до негайного припинення атак на енергетичну інфраструктуру, які, якщо їх не зупинити, завдадуть величезних страждань цивільному населенню України та призведуть до подальшого переміщення людей», – наголосила представниця ООН.
За її словами, Росія посилює удари по енергетичних об’єктах України, а їхні наслідки для мирного населення стають дедалі серйознішими. У період із 30 жовтня до 2 листопада пошкодження енергетичної інфраструктури залишили без електрики сотні тисяч домогосподарств, подекуди на кілька днів. Перебої також порушили водопостачання та роботу громадського транспорту.
Упродовж минулих вихідних унаслідок російських ударів по енергетичних об’єктах на сході України без електропостачання залишилися ще близько 600 тисяч жителів.
Гото зауважила, що атаки на енергетичну інфраструктуру також ставлять під загрозу безпечну роботу українських ядерних об’єктів. ООН стурбована повідомленнями про неодноразові російські удари по підстанціях українських АЕС.
Представниця ООН також повідомила про різке зростання кількості жертв серед цивільного населення України. У вересні загинули щонайменше 328 мирних жителів, ще 2105 зазнали поранень – на 85% більше, ніж у вересні минулого року.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні підтверджена загибель 17 960 цивільних, зокрема 874 дітей. Ще щонайменше 57 713 мирних жителів, серед яких 3 504 дитини, зазнали поранень.
Представниця ООН закликала сторони досягти конкретного прогресу в межах запланованих тристоронніх переговорів.
«Генеральний секретар ООН знову закликає до негайного й безумовного припинення вогню як важливого кроку на шляху до справедливого, тривалого й всеосяжного миру в Україні відповідно до міжнародного права, зокрема Статуту ООН та відповідних резолюцій Організації», – сказала Гото.
Як повідомляв Укрінформ, Рада безпеки ООН зібралася в понеділок, 9 листопада, на термінове засідання щодо ситуації в Україні у зв’язку з російськими атаками на цивільне населення та критичну інфраструктуру.
Скриншот з відео
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Одеса1 тиждень agoСудно Khoryv затонуло біля Румунії: загиблий і зниклі
-
Події1 тиждень agoВ Амстердамі відкрили виставку українського літературного плаката
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Політика1 тиждень agoКанада виділить €500 мільйонів на підтримку України