Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
На асамблеї «Арктичного кола» у Рейк’явіку показали стрічку про українських полярників
У столиці Ісландії Рейк’явіку під час щорічної асамблеї «Арктичного кола» відбувся показ документального фільму про українських полярників «Воїни науки» із прямим включенням з Антарктики.
Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомив у Фейсбуці.
Стрічка була знята у 2024 році у трьох основних локаціях – на станції «Академік Вернадський», криголамі «Ноосфера» та на фронті. Вона розповідає не лише про роботу українських експедицій в Антарктиці, а й про «бойових пінгвінів» – полярників, які стали на захист України.
На «Арктичному колі» картину представив її автор, журналіст українського іномовлення Геннадій Куркін.
Зокрема, він відзначив, що це можливість ще раз розповісти міжнародній аудиторії про вчених, які попри все продовжують безперервні дослідження в Антарктиці, та їхніх побратимів на фронті, які боронять Україну та її можливість мати власну науку.
Як зауважили у НАНЦ, з іншого кінця планети до події онлайн долучилася очільниця 31-ї Української антарктичної експедиції Анжеліка Ганчук.
Під час включення вона розповіла про дослідження та побут українських полярників на станції «Академік Вернадський» й відповіла на запитання глядачів. Окрім того, Ганчук показала пінгвінів, які живуть прямо біля станції, від чого, як зазначається, зал був у захваті.
Також у показі взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Ісландії в Україні Фрідрік Йонссон.
«Для НАНЦ цей захід є досить знаковим, адже цьогоріч українські вчені отримали унікальну можливість проводити дослідження в Арктиці на польській станції «Хорнсунн». У перспективі ми прагнемо мати власну арктичну базу. Тож це чудова нагода більше розповісти арктичній спільноті про Україну – високий рівень наших досліджень в Антарктиці та щоденну боротьбу за рідну землю», – зауважили полярники.
Вони також нагадали, що фільм «Воїни науки» доступний для перегляду українською та англійською мовами на Ютуб-каналах «Дім» та UATV.English.
«Арктичне коло» – міжнародна платформа для діалогу про майбутнє Арктики та планети. Її щорічна асамблея об’єднує політичних лідерів, науковців, представників корінних народів, бізнесу та міжнародних організацій. Серед ключових тем програми – зміна клімату, наукова співпраця, безпека, енергетика, судноплавство та розвиток північних громад.
Як повідомляв Укрінформ, Національний антарктичний науковий центр оголосив конкурс на розробку шеврона для українських полярників, які вирушать в експедицію до Антарктики.
Фото: Національний антарктичний науковий центр, Facebook
Відбудова
Будівлю президії НАН законсервують через пошкодження 40% площі
У Національній академії наук розробляють проєкт консервації будівлі президії, яка постраждала внаслідок російської атаки. Завершити роботи планують до настання холодів.
Як передає Укрінформ, про це повідомив перший віцепрезидент НАН України В’ячеслав Богданов в ефірі телеканалу Суспільне Культура.
За його словами, внаслідок удару та подальшої пожежі пошкоджено близько 900 м² приміщень із загальних 2350 м², що становить майже 40% будівлі. Він додав, що найтяжчою втратою для академії стала загибель двох працівників.
«Та частина будівлі, яка не пошкоджена ударом і пожежею, теж, на жаль, наразі не придатна для експлуатації, оскільки горів дах, і вода, яка потрапляла на цей дах, пошкодила ці приміщення», – зазначив Богданов.
«Будівля стара, там дерев’яні перекриття, дранка, штукатурка, і зараз це все відвалюється, тому працювати там неможливо», – додав віцепрезидент.
Наразі Київська аварійно-рятувальна служба завершує розбір найнебезпечніших елементів конструкції, а працівники академії допомагають прибирати приміщення. Найближчим часом звідти вивезуть сміття та вологі пошкоджені елементи. Наступним кроком стане збереження того, що лишилося.
«Зараз ми розроблятимемо проєкт цієї консервації і, безумовно, це треба зробити до настання холодів», — пояснив Богданов.
Попри значні руйнування вже 30 вересня президія зібралася на чергове засідання. Академія також отримала слова солідарності від багатьох міжнародних наукових організацій. Богданов сподівається, що ця підтримка переросте у допомогу з обладнанням та вплине на ізоляцію російських вчених у світі.
Як повідомляв Укрінформ, 28 вересня у центрі Києва російський дрон влучив у будівлю Національної академії наук, загинули двоє людей і семеро зазнали поранень.
Політика
Зеленський обговорив із прем’єром Норвегії російські атаки та подальшу підтримку України
Президент України Володимир Зеленський поінформував прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стере про атаки росіян по Україні, які сталися у суботу.
Про це глава української держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Говорив із Йонасом Гаром Стере. Поінформував про сьогоднішні російські атаки – дуже підлі удари, які весь день тривають», – заявив він.
Зеленський висловив вдячність прем’єр-міністру Норвегії і всім норвежцям за підтримку.
«Зараз особливо важливий час, коли потрібні нові кроки, щоб у Росії не було враження, наче вони можуть зламати світ і продовжувати війну безкінечно. Вдячний Норвегії за готовність допомагати. Будемо й надалі координуватись, готуємо зустрічі та спільні рішення. Дякую», – заявив Президент.
Як повідомляв Укрінформ, очільниця європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що зараз не час послаблювати тиск на РФ, і запевнила, що Європа цього не зробить.
Фото: ОП
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство1 тиждень agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство1 тиждень agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса7 днів agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Суспільство6 днів agoОдещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Одеса1 тиждень agoДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Усі новини7 днів ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
-
Суспільство6 днів agoОдеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів