Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
В Україні виходить книга командира легендарного підрозділу «Привиди Бахмута: спогади снайпера»
Як зазначають видавці, ця книга – не документальна реконструкція боїв і не хронологія воєнних операцій. Автор не прагне створити героїчний образ війни чи власного підрозділу. Натомість він пропонує читачеві чесне особисте свідчення – про людей, які добровільно стали до зброї, про втому, страх, відповідальність, побратимство і пам’ять, яка не завершується після останнього бою.
«Привиди Бахмута» починаються словами: «Ця книга – не про таку війну, як її показують у новинах. Тут немає гучних слів і правильних фраз». Цей принцип визначає і весь текст. Автор розповідає не лише про бойову роботу снайперів, а й про внутрішній досвід війни: життя між виходами, втрати побратимів, моменти, коли опускаються руки, і силу, яку дає потужна взаємна підтримка.

Книга складається із 46 розділів, які можна читати як окремі новели і які охоплюють шлях підрозділу від його створення до виходу з Бахмута. У цих історіях поруч із бойовими епізодами з’являються конкретні люди (побратими, медики, механіки, командири) – ті, хто загинув, і ті, хто вижив. Саме вони стають головними героями історії, адже, за словами автора, вона написана не про героїв, а про людей, які вчилися воювати, виживати і залишатися людьми.

Окремою темою книги є пам’ять. Видання присвячене загиблим побратимам автора – Вадиму з позивним «Батько Тарас» та Олегу з позивним «Хитрий». Наприкінці книги автор зізнається, що писав її не для того, щоб щось довести, а щоб залишити пам’ять без прикрас, такою, якою вона є. Саме тому «Привиди Бахмута» стають не лише особистими спогадами, а й способом зберегти голос тих, кого вже неможливо почути.

«”Привиди Бахмута” – це не просто книжка про снайперів і війну. Це історія людей, яких війна змусила змінитися, навчила бачити смерть поруч і водночас цінувати життя як ніколи. Ми пройшли Бахмут, змінилися разом із війною і продовжили свій шлях. Ця книжка – про тих, хто залишився, про тих, кого вже немає, і про ціну, яку Україна платить за своє майбутнє. Я хочу, щоб після цієї книги люди розуміли не лише, як ми воювали, а й заради чого ми вистояли і продовжуємо стояти», – зазначає «Привид».

Окрім тексту, книга містить QR-коди, що ведуть до фотографій, відео та додаткових матеріалів про діяльність підрозділу. Вони дозволяють читачеві побачити людей і місця, про які йдеться в розповіді, та розширюють документальний вимір видання.
«Привиди Бахмута: спогади снайпера» вже доступні для передзамовлення.
Як повідомляв Укрінформ, снайпер «Привид» підтвердив рекордне ураження цілі за чотири кілометри.
Фото надав «Привид»
Відбудова
Калашник обговорив із послом Японії першочергові потреби
Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник провів зустріч із послом Японії в Україні Масаші Накаґоме, основною темою якої стала підготовка до опалювального сезону.
Про це повідомила пресслужба Мінінфраструктури, передає Укрінформ.
«Сторони обговорили відновлення критичної інфраструктури, підготовку до опалювального сезону, реалізацію спільних проєктів із Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) та подальший розвиток українсько-японського партнерства», – йдеться в повідомленні.
У фокусі зустрічі – підготовка до нового опалювального сезону та розвиток децентралізованих рішень у сфері теплопостачання. Серед першочергових потреб – розгортання блочно-модульних котелень у Львівській, Київській та Херсонській областях загальною потужністю понад 400 МВт.
Крім того, йшлося про формування резерву обладнання для підприємств водопостачання та водовідведення, необхідного для сталого проходження зимового періоду в умовах воєнних ризиків.

Калашник підкреслив, що ключовим інструментом співпраці між Україною та Японією залишається Програма екстреного відновлення. Триває її п’ята фаза, яка охоплює відновлення та покращення інфраструктури, систем водопостачання, морської галузі, а також підтримку медичної сфери та сільського господарства.

Під час зустрічі сторони обговорили подальший розвиток співпраці: японська сторона ініціює новий проєкт грантової допомоги в енергетичному секторі. Для його реалізації Мінінфраструктури вже підготувало і передало JICA перелік необхідного пріоритетного обладнання.
Як повідомлялося, уряд Японії надав українській стороні вже $20 млрд з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Фото: mininfra.gov.ua
Політика
Путін не зацікавлений у переговорах, доки може бити балістикою по Україні
Російський лідер Володимир Путін не зацікавлений у змістовних переговорах, доки російські війська мають можливість завдавати балістичних ударів по Києву та інших українських містах.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється у звіті ISW.
“Кремль вважає, що може скористатися дефіцитом ракет-перехоплювачів в Україні, щоб уникнути необхідності вступати у змістовні переговори або йти на поступки щодо своїх максималістських вимог”, – йдеться у повідомленні.
За оцінкою аналітиків ISW, Patriot є єдиною системою, здатною ефективно протистояти російським балістичним ракетам. Їхній дефіцит, своєю чергою, створює вразливість для української протиповітряної оборони.
“Нещодавнє різке скорочення поставок протиракетних перехоплювачів до систем Patriot, таким чином, сприятиме затягуванню війни до 2027 року”, – зазначають аналітики.
Теорія перемоги Путіна ґрунтується на передумові, що РФ може виграти війну на виснаження, якщо російські війська збережуть ініціативу та просуватимуться по всьому театру військових дій нескінченно довго, водночас знищуючи українські міста та інфраструктуру.
“Кремль не вступатиме в серйозні переговори чи не йтиме на суттєві компроміси щодо своїх вимог, доки Путін вважає, що має життєздатний військовий шлях для досягнення своїх цілей у повному обсязі. Дефіцит ракет Patriot в Україні дає Москві можливість завдати дуже серйозної шкоди Україні протягом наступної зими і тому сприятиме затримці змістовних переговорів та затягуванню війни”, – зазначають в ISW.
РФ використовує цю ситуацію та переорієнтовує частину свого оборонного виробництва на випуск балістичних ракет, йдеться у звіті. За оцінкою ISW, саме тому Путін може не бачити необхідності в переговорах чи поступках щодо своїх максималістських вимог, доки така стратегія дає результат.
Як повідомляв Укрінформ, під час спільного з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте спілкування з представниками ЗМІ у Києві у червні Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна отримала в рази менше обіцяних партнерами ракет PAC-3, що здатні збивати балістику, через війну на Близькому Сході.
-
Усі новини1 тиждень agoкрасуня з «Міс Всесвіт» виявилась на 4 місяці вагітності (фото)
-
Війна6 днів agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Суспільство1 тиждень agoГеннадій Сульдін, CEO КБ “Технарі”: “Нам треба було вчора й за копійки” Анонси
-
Суспільство6 днів agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок біля острова Тенерифе — рибу чорний диявол помітили біля узбережжя
-
Одеса4 дні agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Усі новини1 тиждень agoСкільки енергії споживає холодильник в Україні — як розрахувати
-
Політика1 тиждень agoЗеленський зустрівся з Покладом – погодив нові операції і доручив продовжити очищення СБУ