Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
База даних українських рукописів налічує 1,4 тисячі манускриптів
Онлайн-база даних українських рукописних книг XI-XVI століть містить інформацію про 1400 манускриптів.
Про це повідомила PR-директорка проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину» Олена Башкатова під час пресконференції в Укрінформі.
“За кілька грантових проєктів було зібрано 1 тис. найменувань книг в базі, цього року доповнили ще на 400. Тобто зараз в онлайн-реєстрі маємо інформацію про місцеперебування 1400 давніх манускриптів”, – зазначила Башкатова.
За її словами, онлайн-реєстр започаткували у 2021 році, і розміщений він на сайті «Українська рукописна книга».
Вона додала, що у довгостроковій перспективі проєкт передбачає реєстрацію всіх українських рукописних книг, що збереглися до нашого часу.
Доктор історичних наук, старший науковий співробітник, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника “Софія Київська” В’ячеслав Корнієнко зауважив, що дослідники вивчають українські рукописи, зокрема ті, що зберігаються в закордонних бібліотеках та інших установах, щоб встановити місце їх створення та підтвердити їхнє українське походження.

“Росія продовжує свою роботу по тому, аби привласнити нашу спадщину. Якщо вони не мають змоги її привласнити напряму, то вони її оголошують спільною для всіх братніх народів. І саме тому важливо зараз не тільки донести до українських фахівців, але і до наших зарубіжних колег, що це спадщина саме українського народу. І в цьому нам допомагає цей проєкт зі створення бази даних”, – сказав Корнієнко.
Директорка видавництва «Горобець», засновниця та керівниця проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину» Ганна Горобець підкреслила, що завдяки базі даних не лише науковці, а й студенти, викладачі та всі зацікавлені можуть дізнатися більше про історію української культури з перевірених джерел. За її словами, проєкт допомагає краще зрозуміти, що українська культура має глибоке коріння і розвивалася на наших землях протягом століть.

“Українці мають знати і пишатися своєю історією, багатовіковою культурою і традиціями. Європейці мають знати, що рукописи часів Київської Русі належать сучасній українській державі. Проєкт має надзвичайну державну вагу”, – додала Горобець.
Проєкт “База даних українських рукописних книг XI-XVI ст.” — це науково-історична ініціатива, спрямована на цифрову фіксацію, збереження та популяризацію середньовічної книжкової спадщини України. Мета проєкту – внесення до Бази даних українських рукописних книг цифрових описів рукописів XI-XVI століть із посиланнями на науково-аналітичні дослідження.
Проєкт здійснений за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
Як повідомляв Укрінформ, на Рівненщині у Дубенському замку презентували факсимільну копію унікальної пам’ятки староукраїнської писемності XI століття – Турівського Євангелія, це один із найдавніших рукописів, який є визначною пам’яткою київської книжкової школи і зберігається в бібліотеці Академії наук Литви.
Відбудова
Розсилка: Відбудова України-2026
Чому Україні вже недостатньо лише ремонтувати електростанції. У Бухаресті відбувся міжнародний форум, присвячений відновленню України. Чеські компанії зацікавлені в участі у відбудові України. Створено платформу для розвитку ветеранського бізнесу «Форпост».
Джерело
Політика
Країни Північної Європи від початку повномасштабної війни надали Україні близько $50 мільярдів допомоги
П’ять країн Північної Європи – Фінляндія, Норвегія, Данія, Ісландія та Швеція – з лютого 2022 року надали Україні допомогу на суму близько $50 млрд.
Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на спільній пресконференції з главами МЗС Фінляндії Еліною Валтонен та Норвегії Еспеном Бартом Ейде в Гельсінкі, передає Укрінформ.
«Наразі Путін не демонструє справжньої готовності завершити війну. Саме тому надзвичайно важливо зміцнювати Україну. І тут Фінляндія та Норвегія, а також Данія, Ісландія і Швеція демонструють справжнє лідерство. З лютого 2022 року п’ять північних країн надали допомогу на суму близько 50 мільярдів доларів», – сказав Сибіга.
Водночас він наголосив, що Україна є не лише отримувачем допомоги, а й партнером, який робить внесок у спільну безпеку Європи та всієї трансатлантичної спільноти.
Він нагадав, що Україна підписала з Фінляндією та Норвегією угоди у сфері безпілотників.
“Тепер ми маємо перетворити ці домовленості на спільне виробництво. Український досвід і північноєвропейські технології можуть зміцнити весь наш континент”, – підкреслив очільник МЗС.
Він також привернув увагу до нагальної потреби України в посиленні протиповітряної оборони, зокрема в додаткових перехоплювачах для систем PAC, і закликав партнерів продовжувати внески до ініціативи PURL.
Сибіга поінформував, що Україна виконала свою частину спільного проєкту FREYJA, спрямованого на розвиток європейських спроможностей протидії балістичним ракетам.
“Тепер черга за нашими союзниками. Сьогодні ми обговорили, як прискорити цей процес”, – повідомив міністр.
Окрім того, за словами Сибіги, сторони узгодили подальші кроки для посилення тиску на Росію, зокрема запровадження нових санкцій проти її військової машини. У цьому контексті він зауважив, що “можна зробити більше для протидії тіньовому флоту”.
“Наші північноєвропейські партнери відіграють тут особливу роль. Географічне розташування робить вас ключовими учасниками цих зусиль”, – зазначив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, уряд Норвегії оголосив у вівторок, 27 жовтня, про виділення 500 мільйонів крон (майже 54 млн доларів США) на енергетичну підтримку України напередодні зими.
-
Політика4 дні agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса4 дні agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини4 дні agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство4 дні agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна4 дні agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Суспільство4 дні agoВ Україні епідемічного сплеску грипу поки немає
-
Політика4 дні agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Події4 дні agoУкраїнський фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами