Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

На Прикарпатті понад сотня людей готуються виконати твір Россіні «Страждальна Мати»

Published

on



У Коломиї на Івано-Франківщині понад сотня учасників готуються виконати у Страсну п’ятницю твір Джоаккіно Россіні «Страждальна Мати» у костелі Святого Ігнатія Лойоли.

Про це повідомляє місцева телекомпанія НТК, передає Укрінформ.

«”Страждальна Мати” як символ спільного болю і надії. У Коломиї готують масштабний культурно-сакральний проєкт – у Страсну п’ятницю у костелі Святого Ігнатія Лойоли планують виконати величний твір Stabat Mater Россіні. До реалізації долучається понад сотня учасників: симфонічний оркестр, хори та провідні солісти з України та Польщі», – йдеться у повідомленні.

За їхньою інформацією, ініціювала подію оперна співачка Вікторія Ватутіна.

«”Страждальна Мати”, цей урочистий смуток, він нас оточує. Класична музика такого масштабу дасть можливість належно відзначити всі втрати, які ми несемо і Страсна п’ятниця – кращий день для такої події», – переконана Ватутіна.

Офіційним партнером цього проєкту стала Коломийська філармонія.

«Я б дуже хотіла, щоб не було жодного офіціозу, промов і особистого піару. Я б хотіла, щоб це було в урочистій тиші, щоб люди слухали цю високу музику із думкою про свого сина, брата, чоловіка…», – говорить Ватутіна.

Вона зауважила, що у проєкті візьмуть участь двоє солістів із Києва та дві оперні співачки з польського Вроцлава, які є українками.

Наразі автори ідеї просять усіх небайдужих та меценатів долучатися до цієї ініціативи.

Читайте також: У Києві відбулась перша сценічна постановка опери «Креонт»

Як повідомлялося, «Страждальна Мати» Джоаккіно Россіні – один із найвідоміших творів композитора для солістів, хору та оркестру. Твір складається з десяти частин, у яких поєднуються суворий хоровий поліфонічний стиль і бельканто. Вперше твір прозвучав 7 січня 1842 року в Парижі, в Італійському театрі, й мав шалений успіх.

Як повідомляв Укрінформ, у Варшаві відбулася світова прем’єра опери «Матері Херсона».

Фото: Neovitaha777/Вікіпедія



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Розсилка: Ексклюзиви Укрінформу, які набрали найбільше переглядів цього тижня

Published

on




У випуску зібрані авторські публікації, ексклюзивні коментарі, інтерв’ю від журналістів агентства, а також наші фото та відеосюжети і програми, оприлюднені на сайті та Ютуб-каналах Укрінформу.



Джерело

Continue Reading

Політика

США навряд чи повернуть собі абсолютну могутність

Published

on



Більшість американських еліт і населення не прагнуть, щоб США проводили політику ізоляціонізму й нинішній президент також аж ніяк не є ізоляціоністом попри деякі контроверсійні заяви, але США точно втрачають свою колишню могутність.

Таку думку в коментарі Укрінформу висловила професорка політології Університету Райса (США) Бретт Ешлі Лідс.

«Адміністрація Трампа доволі непередбачувана. І варто звернути увагу на одне: Трамп декларував: «Ми не збираємося втручатися в міжнародні справи, ми хочемо бути ізоляціоністами». Проте він був ким завгодно, тільки не ізоляціоністом — на міжнародній арені він діяв надзвичайно активно», – зауважила професорка.

Ешлі Лідс зазначила, що згодом потенційно може відбутися якась зміна пріоритетів і ситуація може варіюватися, але наразі вона не бачить ознак того, що США повністю підуть зі світової арени. Втім, на її думку, США безумовно втрачають свою домінуючу позицію, яку колись мали.

«Я не думаю, що США коли-небудь повернуться до того рівня абсолютної самостійної могутності, яку вони мали у час свого розквіту, коли були на голову сильнішими за всіх інших. Завжди існуватиме потреба у співпраці, якщо США беруть у чомусь участь. Проте серед американських еліт зберігається щирий інтерес до багатосторонності та активної глобальної ролі», – сказала професорка.

Вона додала, що розглядає нинішню адміністрацію радше як «відхилення від норми». Але не можна стверджувати, що в майбутньому США повернуться до курсу, який проводився до нинішньої адміністрації. В такому випадку доведеться шукати баланс, зазначила науковиця.

«Але я точно не стверджувала б, що ізоляціонізм став домінуючим поглядом серед американських еліт чи суспільства загалом», – резюмувала Ешлі Лідс.

Відповідаючи на запитання, чи готові будуть прийти Сполучені Штати на допомогу європейським партнерам по НАТО в разі можливої атаки з боку Росії, вона відповіла ствердно, хоча, на її думку, неодмінно постане питання про обсяги допомоги від США та «розпочнуться дискусії про те, що вважати «достатньою участю» — як це відбувається зараз щодо України чи інших регіонів».

Професорка також абсолютно переконана: якщо Латвія, Литва, Польща чи будь-яка інша з країн НАТО зазнає нападу, вони повинні задіяти та задіють статтю 5, і НАТО має відповісти. Її впевненість базується на даних досліджень, більшість з яких свідчать про те, що як політичні еліти, так і суспільство в демократичних країнах чітко переконані: захищати союзників у разі нападу — життєво важливо. Тобто рівень підтримки допомоги союзникам по НАТО проти російської загрози залишається значно вищим ніж просто більшість.

Загалом же Лідс, яка досліджує питання стримування, переконана, що Росії буде набагато складніше здійснити явну військову агресію проти члена НАТО, як вона зробила щодо України.

Читайте також: Клименко зустрівся з делегацією НАТО – говорили про ракети для Patriot та перспективи PURL

«У такому разі тиск на НАТО щодо прямого втручання був би значно сильнішим. На мою думку, той факт, що Україна не була членом НАТО, полегшив це завдання для Росії. Тож я вважаю, що на цей момент стримування все ще достатнє — особливо з огляду на те, що Росія надзвичайно поглинута війною в Україні. Але це те, про що нам слід турбуватися, тому важливо зберігати цей потенціал стримування», – сказала Ешлі Лідс.

Як повідомлялось, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив днями, що союзники по НАТО мають бути готовими до подальших ворожих дій Росії проти Альянсу, а відповіддю на них має стати посилення підтримки України.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.