Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Херсонес Таврійський в окупованому Криму внесли до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою
Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора внесені до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Відповідне рішення прийняв Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу організації.
Об’єкт «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора», розташований в тимчасово окупованому Росією Криму, внесено з огляду на серйозні загрози для атрибутів об’єкта, що передають його видатну універсальну цінність та які стали підставою для його включення до Списку всесвітньої спадщини.
Супутниковий аналіз ЮНЕСКО та UNITAR/UNOSAT виявив значні втрати на території об’єкта внаслідок нового будівництва та масштабних археологічних розкопок. Ця ситуація, додатково ускладнена неможливістю України отримати доступ до об’єкта та виконувати свої обов’язки щодо його захисту, збереження й управління, наражає об’єкт на довгострокові загрози.
Організація відзначає, що культурний об’єкт включає залишки міста, заснованого дорійськими греками у V столітті до н. е. на північному узбережжі Чорного моря, разом із прилеглою сільськогосподарською територією. Він є винятковим свідченням взаємодії між грецькою, римською та візантійською спільнотами, а також діяльності торговельного центру, який упродовж майже двох тисячоліть сполучав різні торговельні шляхи Чорного моря.
Як повідомляв Укрінформ, ЮНЕСКО залишила три обʼєкти в Україні – «Собор Святої Софії, прилеглі монастирські споруди та Києво-Печерська лавра», «Історичний центр Львова» та «Історичний центр Одеси» – у Списку об’єктів всесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою, визнавши безпосередню загрозу агресії РФ.
Фото: Wikipedia
Відбудова
У Котельві на Полтавщині відкрили відновлений коштом ЄС дитсадок
«У селищі Котельва після комплексної модернізації знову працює дошкільний заклад, який тепер став сучасним, енергоефективним, безбар’єрним і безпечним для дітей», – йдеться в повідомленні.
У межах проєкту було проведено термомодернізацію будівлі, відремонтовано фасад, покрівлю та внутрішні приміщення, оновлено інженерні мережі, облаштовано нове укриття. Також заклад отримав нові меблі та навчальне обладнання.
Загальна вартість відбудови становила 526 тис. євро, з яких 438 тис. євро профінансував Європейський інвестиційний банк. Решту коштів забезпечила громада.
Проєкт реалізовано в межах Програми з відновлення України, яку координує Міністерство відновлення, інфраструктури та транспорту України спільно з Міністерством фінансів за підтримки Європейського інвестиційного банку, Європейського Союзу та ПРООН.
Як повідомлялося, Україна, Європейська комісія та Європейський інвестиційний банк підписали меморандум щодо запуску ініціативи з безпеки та сполучності – механізму, покликаного розвивати транспортну інфраструктуру.
Політика
Прем’єр Ірландії, яка головує у Раді ЄС, прибув до Києва
Прем’єр-міністр Ірландії Мікхол Мартін прибув з візитом до української столиці.
Про це повідомляє Irish Independent, передає Укрінформ.
Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Мартін обговорять війну Росії проти України та підтримку Євросоюзу під час головування Ірландії в Раді ЄС, включно з переговорами про вступ України до ЄС.
Питання підтримки України з боку Ірландії буде частиною цієї зустрічі.
Глава ірландського уряду також зустрінеться з прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким.
Крім цього, в українському парламенті відбудеться зустріч Мартіна з Головою ВР Русланом Стефанчуком.
Зазначається, що ірландський прем’єр відвідає райони Києва, які постраждали від нещодавніх російських ударів, зустрінеться з представниками міжнародних та благодійних організацій, які допомагають постраждалим від російських атак, та тими, хто отримує фінансову підтримку від Ірландії.
Серед іншого, Мартін виступить перед членами ірландської громади в Києві.
У травні цього року Зеленський запросив Мартіна до української столиці.
Як повідомляв Укрінформ, Ірландія 1 липня розпочала головування у Раді Європейського Союзу, яке триватиме до 31 грудня 2026 року.
Фото архівне: ОП
-
Одеса22 години agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень agoРосія атакувала Одесу ракетами з Чорного моря: вибухи
-
Війна1 тиждень agoБомба ФАБ-3000 РФ упала посеред Оріхова — відео
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей повторно оголошували тривогу через загрозу балістики
-
Події1 тиждень agoНа Кіпрі у гробницях бронзового століття знайшли золоті діадеми віком 3400 років
-
Війна1 тиждень agoДо Об’єднаних сил швидкого реагування увійдуть найбоєздатніші частини з досвідом наступальних дій
-
Усі новини1 тиждень agoсередня ціна та підтримка Dolby Atmos (фото)
-
Війна1 тиждень agoРозраховуємо до кінця року отримати можливість виробляти ракети для Patriot