Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Усі новини
вчені знайшли причину, але не порятунок
Деякі монокристалічні катоди в батареях електромобілів нового покоління можуть тріскатися зсередини приблизно після 100 циклів заряду-розряду.
Очікувалося, що монокристалічні матеріали усунуть внутрішні шви, де часто виникають тріщини, і збільшать довговічність акумуляторів, проте нові лабораторні випробування виявили серйозну проблему. Вчені з Аргоннської національної лабораторії та Чиказького університету опублікували результати дослідження в журналі Nature Nanotechnology.
Під час використання батареї іони літію переміщуються з негативного електрода на катод, а електрони рухаються по зовнішньому ланцюгу, приводячи в рух двигун електромобіля. Рідкий електроліт у кожній енергетичній комірці підтримує процес і переносить іони літію між електродами.
Якщо в акумуляторі виникають тріщини і електроліт витікає зі своєї камери, то можуть початися додаткові хімічні реакції. Вони знижують ємність і збільшують виділення тепла, що може обернутися пожежею або навіть вибухом.
Багато батарей електромобілів використовують катоди з високим вмістом нікелю, оскільки цей метал дає змогу більшій кількості літію переміщатися всередину і назовні для більш високої ємності зберігання енергії. Однак за високої напруги кисневі зв’язки в конструкції слабнуть, що підвищує ризик появи тріщин.
Часто катоди тріскаються в місцях зіткнення сусідніх кристалічних зерен, тому деякі виробники переходять на монокристалічні конструкції, де слабких місць має бути менше.
Команда під керівництвом доктора Цзин Ван команда порівняла традиційні полікристалічні матеріали з монокристалічними конструкціями, щоб визначити, які моделі внутрішніх напружень найкраще пояснюють передчасний вихід батареї з ладу. Вони відстежували крихітні зміни міжатомної відстані і виявляли місця, де поява тріщин найбільш імовірна.
Дослідження показало, що в старих катодах частинки можуть збільшуватися в об’ємі приблизно на 5-10 відсотків, і ці коливання об’єму вказували на ризик утворення тріщин. Деякі монокристалічні частинки демонструють схоже загальне розширення, але при цьому зазнають набагато більшого локального напруження, оскільки різні ділянки реагують з різною швидкістю.
Дослідження показують, що балансування хімічного складу для запобігання нерівномірній внутрішній напрузі може допомогти уникнути утворення неактивних областей, що скорочують термін служби батареї. Для цього потрібно знайти нові матеріали для виробництва катодів.
Раніше писали, що нові літій-повітряні акумулятори подвоять запас ходу електромобілів і наблизять їх до бензинових. Вчені досягли значного успіху за допомогою спеціальної мембрани.
Події
київська прокуратура оскаржує рішення суду
Київська міська прокуратура в апеляційному порядку оскаржує рішення суду про відмову в арешті земельної ділянки на Подолі – в межах пам’ятки археології місцевого значення, де проводяться будівельні роботи.
Як передає Укрінформ, про це Київська міська прокуратура повідомляє у Фейсбуці.
За процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури міста Києва проводиться досудове розслідування за ч.2 ст. 298 Кримінального кодексу України, в рамках якого досліджується законність будівельних робіт на земельних ділянках за адресами: провулок Цимлянський та вулиця Кирилівська.
«Ці земельні ділянки перебувають в межах пам’ятки археології місцевого значення – Культурний шар Подолу ІХ-ХVІІІ ст.», – зазначили в прокуратурі.
Проведення будівництва може призвести до умисного незаконного знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини або їх частин, відтак прокуратура звернулася до Подільського районного суду з клопотанням про арешт цих земельних ділянок із забороною проведення будівельних робіт.
Суд у задоволенні цього клопотання відмовив, відтак прокурори подали апеляційну скаргу на це рішення.
Як повідомляв Укрінформ, посадовцям Київської міської державної адміністрації повідомили про підозри щодо незаконно встановленого Колеса огляду на Подолі.
Відбудова
Торік в Україні відремонтувати 7400 кілометрів прифронтових доріг
Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури дві третини всіх коштів на експлуатаційне утримання спрямовує на прифронтові області, зокрема, у 2025 році було відремонтовано 7,4 тис. км прифронтових доріг.
Про це повідомляє пресслужба Агентства, передає Укрінформ.
“Ми фокусуємо зусилля на критично важливих маршрутах у Харківській, Донецькій, Херсонській, Запорізькій та Сумській областях. Наше завдання – забезпечити безперебійний проїзд там, де логістичні відрізки найбільш вразливі. Для визначення першочерговості у будівництві доріг – працює система пріоритетів, які визначають Міноборони та Генштаб”, – ідеться у повідомленні.
Так, торік було відремонтовано 7,4 тис. км прифронтових доріг. Загалом відбудовано 76 штучних споруд у цих областях. Завершується захист антидроновими сітками на кількох ключових ділянках доріг. Частини шляхів у межах 10 – 15 кілометрів від лінії фронту – окремий пріоритет для посиленого захисту.
В Агентстві відновлення нагадали, що кожен відремонтований кілометр дороги чи відновлений міст поблизу лінії фронту – це можливість евакуації, перевезення поранених, доставка гуманітарної допомоги у громадах, що перебувають під обстрілами.
Зазначається, що підрядники та інженери працюють у координації з військовими та ДСНС, часто – під загрозою обстрілів. Під час ворожих атак на дорожню інфраструктуру 9 працівників загинуло, 14 – отримали поранення, більш як 95 одиниць техніки пошкоджено.
Попри все, розвиток логістики у прифронтових регіонах залишається пріоритетом і в 2026 році, наголосили в Агентстві.
Як повідомлялося, загальна сума прямих збитків, завданих транспортній інфраструктурі України через вторгнення РФ, становить 38,5 млрд дол. За даними Київської школи економіки (KSE) станом на листопад 2024 року, зруйновано понад 26 тис. км доріг, що оцінюється у 28,3 млрд дол.
Фото: Facebook / Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України
-
Відбудова4 дні agoМіст у селі Маяки на Одещині поки не ремонтуватимуть
-
Усі новини1 тиждень agoРікі Мартін — історія про життя співака та шлюб з чоловіком
-
Війна1 тиждень agoРФ знову використовує військову базу в Луганську, яка раніше зазнавала удару ATACMS
-
Відбудова1 тиждень agoКошти на відновлення підуть лише на території, що перебувають під контролем України
-
Усі новини1 тиждень agoяку модель Xiaomi радять експерти (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoщо з ними не так
-
Усі новини1 тиждень agoПомер Пет Фінн — актор з серіалу Друзі
-
Політика1 тиждень agoДокумент про закінчення війни може бути винесений на загальнонаціональний референдум