Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Усі новини

Американка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує

Published

on


48-річна Венесса Джонсон із Клермонта, штат Каліфорнія (США), зізналася, що витратила десятки тисяч доларів на клонування свого померлого ши-тцу і зрозуміла, що це не принесло їй бажаного полегшення.

У грудні 2024 року пес американки на прізвисько Олівер помер після дворічної боротьби з агресивним раком. Джонсон розповідала, що втрата буквально позбавила її опори. Вона перестала працювати, їсти і спати, а потім була змушена переїхати до батьків, намагаючись впоратися з горем. Про це пише People.

Шукаючи інформацію про втрату домашніх тварин, Джонсон натрапила на компанію Viagen, яка пропонує послуги клонування. У стані важкої емоційної кризи вона вирішила зберегти “частинку” Олівера.

“Мені здавалося, що клонування — це рятувальний круг”, — згадує вона.

Попри те що тіло пса було заморожене, фахівцям вдалося створити життєздатний ембріон. З третьої спроби сурогатна мати виносила трьох цуценят, одне з яких було генетичною копією Олівера.




Олівер перед смертю

Фото: People

Процедура обійшлася Джонсон у 50 000 доларів (приблизно 2,1 млн гривень). Щоб оплатити клонування, їй довелося шукати додаткову роботу, а також приймати допомогу від близьких і запускати збір коштів.

Але минуло майже 11 місяців і жінка зізнається, що зараз вона б не зробила того ж вибору.

“Це не Олівер. Це частина його, але не він сам. Якби я прожила горе як слід, я б просто взяла з притулку старого собаку, як робила завжди”, — сказала вона.

У листопаді 2025 року Джонсон приїхала в Рочестер, щоб забрати клона, якого назвала Оллі. Однак емоції виявилися непростими. Цуценя виглядало майже так само, як її улюбленець, що водночас тішило і глибоко ранило.

“Мене накрило почуття втрати заново”, — зізнається вона.

Маленьке цуценя породи ши-тцу сидить на руках в американки Венесси Джонсон



Нове цуценя американки

Фото: People

Після вибухової реакції в Інтернеті Джонсон зіткнулася з хвилею негативу. Багато хто розкритикував її за те, що вона витратила десятки тисяч доларів на клонування, замість того щоб допомогти тваринам із притулків. Жінка каже, що розуміє і навіть поділяє ці претензії. Вона сподівається, що клонування тварин не стане масовою практикою.

Тепер американка планує після дресирування нового цуценяти взяти під опіку літніх собак і використати свій досвід, щоб привернути увагу до проблем притулків.

Раніше Фокус повідомляв, що жінка помилково відправила посилку, яка видавала звуки. У Баварії стався незвичайний інцидент, який міг закінчитися трагедією, але обернувся майже комічною історією завдяки уважності сторонньої людини.

Також стало відомо, що кіт не впізнав господиню і почав захищати будинок. На кадрах Крістен підходить до вікна, де Санні відпочиває за фіранкою. Замість очікуваного радісного привітання кіт зашипів і відступив, демонструючи, що готовий напасти на “непрошеного гостя”.



Джерело

Continue Reading

Події

Київський театр ляльок готує премʼєру вистави «Лускунчик і Мишачий король»

Published

on


Київський академічний театр ляльок «Замок на горі» 7 грудня представить премʼєру — сучасну фентезі-адаптацію «Лускунчика» від режисера Слави Жили.

Про це повідомляє Укрінформ.

Сценічне прочитання «Лускунчика» у театрі створене новою творчою командою та адаптоване під сучасного глядача.

«Це спроба подарувати дорослим і дітям те відчуття дива, яке ми втрачаємо, коли виростаємо. Тут добро перемагає, але робить це з іронією, світлом і стилем», – зазначив у коментарі Укрінформу директор – художній керівник театру Ігор Гулий.

За словами заслуженого діяча мистецтв України Слави Жили, команда створила фентезі на тему снів Марі Штальбаум. «Вистава присвячена моїй донечці Розі — вона саме у віці головної героїні», – поділився режисер.






Київський театр ляльок готує премʼєру вистави «Лускунчик і Мишачий король» / Фото надані театром

Казка «Лускунчик і Мишачий король» переносить глядачів у химерний світ фантазії, де ляльки борються з підступним мишачим військом, а Марі та Лускунчик долають чари й страхи. Постановка поєднує фентезі, горор, казку і динаміку сучасного театру.

Фінал вистави — традиційно світлий, теплий та надихаючий: добро перемагає, а закохані герої залишаються разом.

Читайте також: Українська Кассандра від польського режисера. Жінка у війні

Для постановки створені авторські костюми, пластика акторів нагадує одночасно балет і TikTok-рухи, музика – між класикою та електронікою, а сценографія виглядає як експозиція сучасного арттеатру. У виставі-грі будуть і елементи відеоігор.

Над виставою «Лускунчик і Мишачий король» працюють режисерка з пластики заслужена діячка мистецтв України Ольга Семьошкіна, художник Микола Данько, композитор Юрій Звонарь.

Як повідомлялося, Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки успішно здійснив гастрольний тур Іспанією.

Фото надані театром



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Стефанчук зустрівся із Фріланд та запросив канадський бізнес активніше долучатися до відбудови України

Published

on



Голова Верховної Ради України Руслін Стефанчук під час зустрічі зі спецпредставницею Канади з питань відбудови України Христею Фріланд обговорив ключові напрямки українсько-канадської взаємодії — оборону, повернення українських дітей, відбудову та економічний розвиток.

Як передає Укрінформ, про це Стефанчук повідомляє у Фейсбуці.

«Канада залишається надійним партнером України. Подякував за послідовну військову, економічну та політичну підтримку, рішення Палати громад на захист України та участь Канади у новому механізмі НАТО — PURL — із внеском у 500 мільйонів доларів. Це дає реальні результати на полі бою», – зазначив Стефанчук.

Окремо сторони зосередилися на відбудові.

«Запросив канадський бізнес активніше долучатися до відновлення України — від енергетики до інфраструктури та ОПК. Вдячний пані Фріланд за позицію, що економічний розвиток і добробут українців є частиною справедливого і тривалого миру», – наголосив Стефанчук.

Він подякував за співголовування Канади у Міжнародній коаліції з повернення українських дітей. Стефанчук підкреслив, що це спільна боротьба, і країни продовжать працювати разом, щоб повернути всіх дітей додому та притягнути винних до відповідальності.

Читайте також: Підтримка прифронтових регіонів і реабілітація ветеранів: Свириденко провела зустріч із Фріланд

«Окремий блок розмови — санкції та конфіскація російських активів. Високо цінуємо новий канадський санкційний пакет і лідерство Канади в адвокації використання доходів від заморожених російських активів. Канада й надалі стоїть пліч-о-пліч з Україною. Впевнений: наша спільна робота посилюватиме стійкість України та безпеку всього демократичного світу», – підсумував Стефанчук.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський зустрівся представницею Канади з питань відбудови України Христею Фріланд та обговорив допомогу в забезпеченні енергетичної стійкості та відновленні інфраструктури.

Фото: скриншот із відео



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.