Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

У Києві завершили зйомки фільму «Місто» за романом Підмогильного

Published

on



У Києві завершили зйомки фільму «Місто» режисера Станіслава Битюцького – сучасної кіноадаптації роману Валер’яна Підмогильного.

Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.

«Стрічку фільмували 20 днів на центральних вулицях Києва, на фестивалях електронної музики та кіностудії ім. Олександра Довженка», – йдеться у повідомленні.

Події роману перенесені у фільмі на 100 років уперед – у сьогодення. Російсько-українська війна триває вже четвертий рік. Київ далекий від святковості. Тут немає феєрверків, немає радісних натовпів – це місто, де кожен носить у собі власну травму і намагається по-своєму зцілитися. Молодь шукає у цьому себе.

«Місто» стане повнометражним дебютом для режисера й кінознавця Битюцького, який є володарем премії за кращий фільм на фестивалі короткометражних фільмів (KISFF) та переможцем премії «Кіноколо» за найкращий короткометражний фільм 2020 року. Він учасник однієї з найбільш престижних європейських сценарних майстерень LIM|Less is More (Франція), де серед його наставників були співсценаристи Ларса фон Трієра та Паоло Соррентіно.

Головну роль Степана Радченка зіграв молодий актор Театру на Лівому Березі Дніпра Максим Рягін («Кохання та полум’я»). Жіночі ролі втілила молода генерація акторок: Зосю зіграла Марія Ковальова (вистава «Троянство»), Надійку – Яна Колодійчук, а Риту – Анастасія Малахова.

Читайте також: Кінорежисер Антоніо Лукіч планує почати предпродакшн нової картини наступного року

Премʼєра «Міста» запланована на 2027 рік.

Як повідомляв Укрінформ, фільм «Демони» режисерки Наталки Ворожбит, у якому свою останню роль зіграла Руслана Писанка, покажуть на 79-у кінофестивалі в Локарно.

Фото: Українська кіноакадемія



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Харківщина отримала від Швеції захисні конструкції для енергооб’єктів

Published

on



До Харківської області надійшли інженерні захисні конструкції, передані The Swedish Civil Defence and Resilience Agency.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.

“Зі складів хабів екстреної енергетичної допомоги Міністерства енергетики України до Харківської області передано 85,5 тонни гуманітарної допомоги, наданої Швецією. Допомога надійшла від The Swedish Civil Defence and Resilience Agency (MSB), Швеція та включає інженерні захисні конструкції – габіони і контейнери, які використовуватимуться для посилення захисту об’єктів енергетичної інфраструктури в прифронтовому регіоні”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що отримане обладнання сприятиме захисту інфраструктури енергетичних об’єктів, підвищенню їхньої стійкості до ворожих атак та забезпеченню більш надійної роботи енергосистеми в області.

Читайте також: Швеція внесла до Фонду підтримки енергетики України ще €124,1 мільйона

Як повідомлялося, за кошти Фонду підтримки енергетики України для АТ “Харківобленерго” придбано 14 спеціальних автомобілів, два – уже надійшли енергетикам.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Усі країни хочуть співпрацювати з Україною у виробництві дронів

Published

on



Україна є лідером з виробництва дронів, і інші країни зацікавлені у співпраці з нею.

Про це заявив на пресконференції за результатами саміту «Україна – Південно-Східна Європа» премʼєр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, передає кореспондент Укрінформу.

«Україна за ці чотири з половиною роки… досягла вражаючого прогресу… Україна насправді є лідером», – констатував Пленкович, говорячи про інвестиції у виробництво дронів.

Він послався на дані, які навів Президент України Володимир Зеленський під час виступу з нагоди Дня державності, що виробництво дронів сягає 10 мільйонів на рік і може бути збільшене до 20 мільйонів.

За словами прем’єра, зараз більше йдеться про те, що всі інші країни намагаються співпрацювати з українськими компаніями. Він поінформував, що одна з хорватських компаній, яка вже має контрактні зв’язки з українськими партнерами, присутня на цьому ринку та продовжуватиме це робити.

«Наші компанії, що виробляють безпілотні машини для розмінування, також співпрацюють з Україною, і низка інших компаній оборонної промисловості шукають партнерів. Тому я вважаю, що це дуже хороша можливість зміцнити оборонний потенціал України і водночас зміцнити з точки зору досконалості нашу власну оборонну промисловість», – зазначив Пленкович.

Він також порушив і питання розширення ЄС.

«Всі країни – чи то Україна, Молдова, чи країни Південно-Східної Європи – усвідомлюють повністю змінену атмосферу щодо розширення серед країн-членів ЄС. Я особисто, перебуваючи в інституціях впродовж останніх 10 років, дуже давно не бачив такої сприятливої атмосфери щодо розширення. Тож це те, що ми могли б назвати періодом, коли момент слід використати», – підкреслив політик.

Читайте також: Хорватія планує розширити свій СПГ-термінал – Україна зможе отримувати більше газу

Він зауважив, що Хорватія та Україна мають двосторонню угоду, підписану ще в грудні 2021-го року «про сильну підтримку вступу». Пленкович висловив сподівання, що процес з Україною буде набагато швидшим після того, як був практично зупинений абсолютно несправедливо попереднім угорським урядом.

«Я вважаю, що Україна як велика країна з сильною адміністрацією виконала багато роботи за останні пару років, і з низкою країн, які підтримують Україну… Ми також протягом років надсилали наших експертів, тому що наше, скажімо так, ноу-хау щодо процесу вступу все ще є найсвіжішим, хоча йому вже більше 13-15 років, але основи процесу все ще залишаються тими самими. І ми сподіваємося, що ця динаміка справді прискориться», – наголосив прем’єр.

Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз виділив Україні чергову частину військової допомоги у розмірі 1 мільярда євро на закупівлю дронів у рамках Кредиту на підтримку України на 2026-2027 роки.

Фото архівне: Офіс Президента



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.