Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

В Одесі створять документальний фільм про мистецтво під час війни

Published

on



Одеська кіностудія та Одеський національний академічний театр опери та балету підписали меморандум про співпрацю для створення повнометражного документального фільму про феномен «Культурної ППО».

Про це повідомила Одеська кіностудія у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Через історію опери «Катерина» стрічка висвітлить високе мистецтво як акт збереження національної ідентичності під час війни”, – поінформували на кіностудії.

Зазначається, що проєкт розкриє вибір митців, які повернулися до міста під загрозою окупації або змінили сцену на тактичну медицину. Фільм задокументує подвиг харківських майстрів, які під обстрілами створювали костюми, та збереже унікальні архівні кадри репетицій у сховищах і артистів, що укріплювали узбережжя. На кіностудії зазначили, що окрему увагу присвятять пам’яті видатного артиста Владислава Горая, соліста Одеської опери, який під час виконання волонтерської місії загинув на Сумщині у 2025 році.

Читайте також: У Києві покажуть фільм-розслідування про вбивство росіянами фотожурналіста Макса Левіна

Як повідомляв Укрінформ, у Києві 30 вересні відбулася презентація документального фільму “З любов’ю, Лілу” одеської поетеси та журналістки Тетяни Милимко.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Експерт назвав основні виклики повоєнної відбудови України

Published

on



«Виклики, які ускладнюють можливу повоєнну відбудову, це, найперше, фінансові проблеми. З іншого боку – втрата фахівців чоловічої статі. Тому ми говоримо про відновлення людського капіталу», – зазначив Костицький.

На його переконання, для відновлення людського капіталу потрібно в Україні розробити програму протидії геноциду та екоциду.

«Російська влада здійснює в Україні політику геноциду – винищує українську націю. Це їхнє одне з головних завдань, і одним із засобів вирішення цієї проблеми є екоцид. Тобто Росія нищить середовище , в якому ми живемо. У них це чорний і системний підхід», – переконаний професор.

Він вважає, що повоєнну відбудову держави українці зможуть здійснити разом з фахівцями з тих країн, які направлятимуть в Україну свої інвестиції.

«Третій виклик – це проблеми технологій. Україна в умовах Радянського союзу була квазідержавою, але технологічно багата держава дуже відстала», – додав Костицький.

На його думку, часто інвестиції зводились до того, щоб вивозити ресурси з України. Тому нині, каже професор, важливим є питання зміни відношення у представників європейського бізнесу до української дійсності, а саме – головним має стати бажання вкладати гроші і заробляти в Україні.

Читайте також: Україна та Японія поглиблюють співпрацю у відновленні аграрного сектору

Визначити підходи до повоєнного відновлення України – мета наукової конференції «Український Червоний Хрест як суб’єкт міжнародного партнерства: соціально-економічні проблеми післявоєнного відновлення та сталого розвитку територій в Україні», яку відкрили в Івано-Франківську.

Як повідомляло агентство, Швейцарія спрямує 135 мільйонів франків на проєкти з відновлення України.



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський підписав закон про освіту мовами нацменшин

Published

on



Президент Володимир Зеленський підписав ухвалений сьогодні Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України».

Така інформація міститься у картці законопроєкту на сайті Верховної Ради, передає Укрінформ.

«Повернуто з підписом від Президента України», – зазначається у картці.

Читайте також: Бабак: Закон про освіту нацменшин є важливим кроком на шляху до ЄС

Як повідомляв Укрінформ, 12 жовтня Верховна Рада 266 голосами ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України», який допоможе розблокувати два переговорні кластери для вступу до ЄС.

Закон розширює можливості навчання мовами корінних народів України та національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, зберігаючи при цьому українську як основну мову освітнього процесу.

Подальші кроки після ухвалення закону про нацменшини узгодили на зустрічі міністри закордонних справ України та Угорщини Андрій Сибіга й Аніта Орбан.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.