Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Після атаки РФ Національний художній музей зачиняють на невизначений термін
Росіяни пошкодили Національний художній музей України, він зачиняється на невизначений термін.
Як передає Укрінформ, про це команда музею повідомляє у Фейсбуці.
“Відсьогодні музей буде зачинений на невизначений термін. Про наше відкриття ми обов’язково повідомимо окремо”, – ідеться у повідомленні.
У музеї висловили сподівання невдовзі зустрітись.
“Бережіть себе і тримайтеся”, – додали в музеї.
Як повідомляє у Фейсбуці Міністерство культури України, музей зазнав пошкоджень через вибухову хвилю внаслідок російської атаки. Колекція та працівники не постраждали.
Працівники музею та профільні служби зараз оглядають будівлю, фіксують наслідки атаки та уточнюють масштаби руйнувань. В Мінкульті зазначили, що будівля музею — пам’ятка архітектури, історії, монументального мистецтва національного значення.
«Національний художній музей України — це місце, де зберігається історія українського мистецтва. Росія систематично атакує цивільну інфраструктуру й культурні інституції. Кожен такий удар — спроба залякати та знищити нашу ідентичність. Ми документуємо всі пошкодження та продовжуємо працювати над відновленням нашої пошкодженої культурної спадщини», — наголосила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.
Національний художній музей України — один із найстаріших і найважливіших музеїв країни. ВІн зберігає та представляє українське мистецтво від княжої доби до сучасності.
Колекція NAMU налічує десятки тисяч творів українського мистецтва — від іконопису та класичного живопису до сучасного мистецтва.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої ракетно-дронової атаки РФ вночі 24 травня зафіксоване пошкодження будівлі “Київського муніципального академічного театру опери та балету”.
Відбудова
В ОП розповіли про ключові компоненти репараційної системи для України
Міжнародна система компенсації збитків, завданих Україні Росією, передбачає створення реєстру збитків, компенсаційної комісії та спеціального фонду для виплат постраждалим.
Про це сказала заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра під час зустрічі «Відшкодування збитків для бізнесу, завданих агресією Російської Федерації проти України», повідомляє кореспондент Укрінформу.
За словами Мудрої, комплексна міжнародна система репарацій будується на трьох компонентах, кожен з яких має чітку функцію.
«Перший – це реєстр збитків. Це перший крок. Тут приймають, перевіряють заяви. Другий – компенсаційна комісія, яка оцінюватиме заяви по суті і визначатиме розмір компенсації, і очікується, що почне працювати з наступного року. Третій – компенсаційний фонд, з якого здійснюватимуться виплати присуджених сум», – зазначила Мудра.
Вона наголосила, що саме створення компенсаційного фонду є найскладнішим етапом, оскільки наразі немає узгодженого механізму його наповнення. Україна разом із партнерами виходить із позиції, що джерелом має стати Росія, однак потрібен дієвий міжнародний механізм примусового стягнення.
Наразі ведеться робота над реєстром збитків, який є системою для документального обліку доказів щодо завданих збитків.
Заступниця керівника ОП пояснила, що для подання заяви діють три базові критерії. Зокрема, збитки мають бути завдані з 24 лютого 2022 року на міжнародно визнаній території України та внаслідок протиправних дій РФ. При цьому походження зброї, якою завдано руйнувань, не має значення.
За словами Мудрої, подання заяви зараз має на меті саме фіксацію збитків у міжнародно визнаному форматі.
«До формування реєстру долучилися 35 країн та Європейський Союз. Це міжнародний механізм, і є зобов’язання всіх учасників працювати над створенням компенсаційного фонду. Загалом роботу реєстру підтримують 44 держави», – сказала вона.
За її словами, нині подано близько 150 тисяч заяв від постраждалих фізичних осіб, із яких приблизно 45 тисяч уже визнано допустимими після перевірки.
Заступниця керівника ОП поінформувала, що з 43 передбачених категорій наразі відкрито 21, вони охоплюють різні типи заяв.
Зокрема, категорія A стосується фізичних осіб. Вона охоплює заяви про різні види втрат – від майнових до втрати доходів. Для фізичних осіб-підприємців передбачена окрема підкатегорія A3.5, яка стосується втрати доходу або прибутку. Подати заявку можуть і ті ФОПи, які вже припинили діяльність, оскільки фінансова інформація автоматично підтягується з Державної податкової служби.
Категорія B охоплює державу та публічний сектор – органи влади, місцеве самоврядування, державні підприємства. Вона включає переважно інфраструктурні збитки, екологічні втрати, витрати на розмінування та інші публічні фінансові втрати.
Категорія C призначена для бізнесу – юридичних осіб приватного права (ТОВ, акціонерні товариства, кооперативи, приватні підприємства тощо). Вона охоплює найширший спектр економічних збитків.
За словами Мудрої, найефективніше для бізнесу подавати заявки одразу за кількома категоріями, щоб максимально повно зафіксувати всі види втрат. Подання відбувається через Дію.
Як повідомляв Укрінформ, у світі наразі немає дієвого механізму примусового виконання рішень про відшкодування збитків, тож Україна разом із міжнародними партнерами працює над створенням системи майбутніх компенсацій.
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
Застосування Росією «Орєшніка» свідчить про глухий кут її агресивної війни
Президент Франції Еммануель Макрон засудив нові російські удари по цивільних об’єктах в Україні, а також застосування балістичної ракети «Орєшнік», заявивши, що такі дії Росії лише посилюють рішучість Франції підтримувати Україну.
Про це Макрон написав у соцмережі X, передає Укрінформ.
«Російські удари один за одним спрямовуються проти цивільних об’єктів в Україні, як це знову сталося цієї ночі. Франція засуджує цю атаку та застосування балістичної ракети «Орєшнік», що радше свідчить про намагання Росії йти шляхом подальшої ескалації та про глухий кут її агресивної війни», — заявив французький президент.
За його словами, такі дії Москви не змінюють позиції Парижа, а навпаки — зміцнюють її.
«Наша рішучість і надалі підтримувати Україну, робити все можливе для справедливого й тривалого миру та зміцнювати безпеку Європи від цього лише посилюється», – наголосив Макрон.
Як повідомляв Укрінформ, Світові лідери та глави МЗС відреагували на масовану атаку Росії по Україні в ніч на 24 травня.
Фото: Élysée
-
Відбудова1 тиждень agoміж порятунком для економіки та ризиками для суспільства
-
Відбудова1 тиждень agoФермери Миколаївщини зможуть отримати фінансову підтримку на відновлення господарств
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі відремонтували корпус Єврейської лікарні
-
Події1 тиждень agoСтрічка «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на фестивалі документального кіно у Белграді
-
Події1 тиждень agoУ Чернівецькому університеті зіграли для ветеранів виставу «Ромео і Джульєтта»
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Події1 тиждень agoНацбанк випустив дві пам’ятні монети на честь митців Розстріляного відродження
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити