Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Лавреатку «Оскар» Пенелопу Крус відзначать на кінофестивалі в Торонто
Провідна іспанська акторка й лавреатка премії «Оскар» Пенелопа Крус отримає відзнаку за досягнення у кіно на кінофестивалі Торонто у Канаді.
Про це повідомляє The Hollywood Reporter, передає Укрінформ.
Крус отримає нагороду TIFF Tribute Awards за видатні досягнення та внесок у кінематографію на майбутньому кінофестивалі в Торонто.
Зазначається, що іспанська акторка також презентує два свої фільми в Торонто: іспанську драматичну епічну стрічку «Чорна куля» та трилер «Бункер» кінорежисера Флоріана Целлера, прем’єра яких відбулася на кінофестивалі в Каннах (Франція).
Крус здобула премію «Оскар» у 2009 році за найкращу жіночу роль другого плану у фільмі «Вікі Крістіна Барселона» легендарного кінорежисера Вуді Аллена.
Зазначається, що американська режисерка й сценаристка Шан Гейдер, французька акторка Ізабель Юппер, англійська акторка Розалінд Елеазар та відомий південнокорейський кінорежисер та сценарист Лі Чхан Дон також будуть відзначені на кінофестивалі.
51-й кінофестиваль у канадському місті Торонто триватиме з 10 по 20 вересня.
Як повідомляв Укрінформ, український перспективний кінопроєкт Reminiscence здобув два призи на Карловарському міжнародному кінофестивалі.
Фото: Tabercil, flickr
Відбудова
Садовий запевнив, що зруйноване внаслідок атаки РФ житло у Львові буде відбудоване
Міський голова Львова Андрій Садовий запевнив, що місто відбудує житло для мешканців, які його втратили через ракетну атаку росіян.
Про це написав у Телеграмі за результатами засідання міської комісії з надзвичайних ситуацій на місці російського ракетного удару на вулиці Патона та Виговського, передає Укрінформ.
«Місто повністю відбудує житло для мешканців, які його втратили. До завершення відновлення місто компенсуватиме оренду житла: 12 тис. грн — за однокімнатну квартиру, 15 тис. грн — за двокімнатну, 17 тис. грн — за трикімнатну», – заявив Садовий.
За його словами, за кожне пошкоджене вікно місто компенсує людям до 15 тис. грн, за пошкоджені вхідні двері — 20 тис. грн.
«За потреби мешканців тимчасово розміщуватимуть у готелях коштом міста», – зазначив Садовий.
За його словами, попередня вартість ліквідації наслідків цієї ворожої атаки оцінюється у десятки мільйонів гривень.
Як повідомляв Укрінформ, 30 липня російська армія завдала по Львову ракетного удару. Унаслідок атаки пошкоджень зазнали понад 20 житлових будинків, школа та дитячі садки. Під завалами опинилися люди. Кількість постраждалих через удар російських військ по Львову зросла до 30 осіб.
Політика
Федоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що готовий повернутися до Міністерства оборони, якщо відповідну пропозицію зробить Президент Володимир Зеленський.
Як передає Укрінформ, про це Федоров повідомив в інтерв’ю Українській правді.
Він наголосив, що не прагне будь-якої посади, а хоче надалі працювати у сфері оборони.
«100%. Що я скажу навіть не собі, і не Президенту, а активному суспільству, яке проявило свою позицію? Злитись з цієї ситуації не вийде. Знову ж таки, я б дуже хотів, щоб люди розуміли, що моє завдання не працевлаштувати себе. Я дуже спокійно поставився до того… що не уряд. Все окей. Мені не потрібна будь-яка посада», – зазначив він.
За словами Федорова, він готовий повернутися до уряду лише за умови, що це відповідатиме його баченню подальшої роботи. Він додав, що такою функціональною посадою є саме Міністерство оборони.
«Я розумію всі виклики, які нас чекають. Я до цього точно готовий. Якщо ні, то є інші шляхи, як досягати цієї візії», – сказав ексміністр оборони.
Як повідомляв Укрінформ, 14 липня Верховна Рада підтримала відставку Премʼєр-міністерки Юлії Свириденко. Разом із нею у відставку автоматично пішов увесь уряд.
16 липня в низці міст України, зокрема в Києві, люди почали виходити на протести проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що масові протести проти звільнення Федорова є проявом демократії та свободи, за які зараз і бореться Україна.
Мітинг у Києві проти відставки Федорова Фото: Євген Котенко, Укрінформ
1 / 32
18 липня стало відомо, що глава держави провів низку консультацій, зокрема з ексміністром оборони Федоровим і тодішнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Президент пообіцяв нові рішення щодо армії.
Із 20 липня обов’язки міністра оборони виконує Євгеній Хмара.
-
Одеса1 тиждень agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Суспільство5 днів agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Події6 днів agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події6 днів agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Україна5 днів agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса5 днів agoУночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події6 днів agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини