Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
У Києві відкрилась археологічна виставка «Вічність, оплачена золотом…»
У Національному заповіднику «Софія Київська» відбулось урочисте відкриття тимчасової археологічної виставки «Вічність, оплачена золотом… Поховальний комплекс XVII століття із Кременця».
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Я дуже щаслива, що презентація цього унікального скарбу відбувається в стінах “Софії Київської”. Я рада, що вона відбувається в тих залах, де ми останній час презентуємо найбільші скарби, які належать Українській державі… Ми також розбавили цю виставку нашими музейними колекціями, які показують архітектуру Кременця», – сказала генеральна директорка Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська.
Експозиція представляє унікальний поховальний комплекс середини XVII століття, виявлений у серпні 2026 року під час археологічних досліджень Миколаївського собору в Кременці. Знахідка має виняткову наукову цінність і є надзвичайно важливою не лише для української, а й для загальноєвропейської історико-культурної спадщини. Центральне місце в експозиції посідають десять золотих монет 1550–1648 років карбування з Нідерландів, Австрії та Угорщини. Вони є свідченням високого соціального статусу похованої особи.

Директор Кременецько-Почаївського історико-архітектурного заповідника Василь Ільчишин зазначив, що Миколаївський собор є знаковим об’єктом, де проводили не лише археологічні, а й архітектурні та мистецтвознавчі дослідження.
«Раніше тут розташовувався францисканський монастир. Це найдавніша мурована міська будівля, якщо не враховувати замок. Її історія сягає початку XVII століття, хоча за іншими даними – кінця XVI століття. У 1832 році монастир, як і багато інших церков та соборів в Україні, був окупований Російською православною церквою. Фактично, це перший собор, який ми повернули в повне державне управління. Наприкінці 2023 року ми звільнили монастир від російської окупації та розпочали його системне дослідження», – розповів Ільчишин.

Перший заступник міністра культури Іван Вербицький наголосив на важливості збереження історичної спадщини та представлення результатів досліджень широкій аудиторії. За його словами, археологічні знахідки є свідченням того, що за кожною історичною пам’яткою приховані цінні скарби, які необхідно досліджувати та зберігати.
Він також привітав Кременецько-Почаївський заповідник із 25-річчям, відзначивши його роботу з популяризації історії та культурної спадщини.
«Це приклад того, як заповідник може ставати цікавим для туристів, розкривати історію пам’яток і спадщини, яку він оберігає, для людей, мешканців, туристів, а також проводити дослідження», – сказав перший заступник міністра.

Доповнюють виставку графічні твори архітекторів Н. Леонович та П. Відзиваці з колекції науково-допоміжного фонду Національного заповідника «Софія Київська».
Як повідомлялося, у столичному Молодому театрі 13 листопада відкриють благодійну виставку сучасного українського мистецтва «І наснилось мені».
Фото: Національний заповідник «Софія Київська»
Відбудова
Зеленський заявив, що темпи відновлювальних робіт після російських ударів надто повільні
Президент Володимир Зеленський під час селекторної наради щодо ситуації в регіонах заявив, що темпи відновлювальних робіт після російських ударів надто повільні.
Як передає Укрінформ, про це Зеленський повідомляє у Фейсбуці.
«Провів селектор по ситуації в регіонах. Були детальні доповіді по наслідках ударів по Сумщині й відновлювальних роботах в Шостці та Конотопі. Також були звіти по Київщині – Білій Церкві, Броварах та інших містах. Темпи відновлювальних робіт надто повільні, і було, на жаль, недостовірне інформування з місць в кількох містах. Визначили, як це виправити», – зазначив Зеленський.
За словами Зеленського, Міністерство енергетики разом із Міністерством цифрової трансформації та Міністерством у справах громад мають підготувати додаткові інструменти взаємодії з містами й громадами, щоб відновлення було більш швидким.
«Окремо обговорили з Прем’єр-міністром України відновлення у Києві будівель Інституту травматології та ортопедії, які були пошкоджені російським «Шахедом». Міністр енергетики доповів по захисту трансформаторів та іншого обладнання в енергосистемі», – поінформував Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 13 листопада росіяни били по високовольтних підстанціях, також під атаками були медзаклади, логістика, житлові будинки.
Фото: ОП
Політика
МЗС України привітало виключення ТАСС із Європейського альянсу інформаційних агентств
Міністерство закордонних справ України привітало рішення Європейського альянсу інформаційних агентств (EANA) про виключення російської державної інформаційної агенції ТАСС зі своїх членів.
Про це йдеться в дописі речника МЗС Георгія Тихого у соцмережі X, передає Укрінформ.
У зовнішньополітичному відомстві наголосили, що державні інформаційні агенції Росії є інструментами режиму, який веде агресивну війну проти України, тож вони не повинні бути частиною європейської медіаспільноти.
«Ми закликаємо до максимальної ізоляції держави-агресора в медіа, культурі, спорті, академічних колах та інших сферах, доки режим у Москві продовжує відкидати мир, вчиняти воєнні злочини та підривати безпеку в Європі», – зазначив Тихий.
Він також привітав Укрінформ та його керівництво з цією важливою перемогою, відзначивши їхню тривалу й наполегливу роботу задля ухвалення цього рішення.
Як повідомляв Укрінформ, 13 листопада на генеральній асамблеї Європейського альянсу інформаційних агентств (EANA), що відбувається в Ларнаці (Кіпр), було ухвалено рішення про виключення російської інформаційної агенції ТАСС із членів Альянсу.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Відбудова6 днів agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Політика5 днів agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoТарифи в Одесі у листопаді 2026: вартість води, світла, газу та тепла
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі арештували директора фонду за продаж гумдопомоги
-
Усі новини1 тиждень agoНовий планшет Lenovo перевершив iPad Air 13 2026: в чому Andoid виявися кращим (фото)