Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Війна
кількість постраждалих зросла майже до півсотні людей — фото
Вночі на 19 листопада ЗС РФ вдарили майже двома десятками БПЛА по Харкову. Серед постраждалих двоє дітей, один з 9-поверхових будинків лишився без жодного цілого вікна.
Кількість постраждалих у Харкові зросла до 46 осіб, двоє з них діти — дівчатка 9 і 13 років. 19 дронів типу “Герань-2” атакували Слобідський і Основ’янський райони. Про це 19 листопада повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Внаслідок нічного удару у Харкові пошкоджені: 16 багатоквартирних будинків, 31 машина, гаражний кооператив, підстанція екстреної медичної допомоги, супермаркет, 2 тролейбуси, нежитлова будівля, адміністративна будівля, школа.
Фото з житлового кварталу, який постраждав від атаки
Фото: “Думка”
Харківський міський голова Ігор Терехов інформував, що одне з влучань прийшлося на подвірʼя школи у Слобідському районі.
У місцевому медіа “Думка” передали, що пошкодження отримали щонайменше чотири тролейбуси, які стояли на проспекті Аерокосмічному. Окрім того, на тому ж проспекті ЗС РФ “рознесли” супермаркет “Сільпо”.
“Внаслідок обстрілу одна з дев’ятиповерхівок залишилася без жодного вцілілого вікна”, — підкреслили автори контенту.
Нагадаємо, раніше голова Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомляв про влучання по 9-поверховому житловому будинку у Слобідському районі. З постраждалого під’їзду евакуювали 22 особи. Також ворог вдарив поблизу одного з медичних закладів, внаслідок чого постраждав лікар.
Також вночі ЗС РФ влаштувала масовану атаку, запустивши понад 470 ударних дронів і 48 ракет різних типів. Президент Володимир Зеленський заявив, що найважча ситуація — у Тернополі, де були влучання у житлові 9-поверхівки. Загинули дев’ятеро осіб, десятки людей отримали поранення.
Події
Частка книжок українською мовою за тиражами перевищила 95%
Частка книжок, виданих у нашій країні українською мовою сягнула майже 90% за назвами та понад 95% за тиражами.
Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.
За інформацією відомства, на сьогодні в Державному реєстрі видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції зареєстровані 8852 суб’єкти.
У першій половині цього року виробництво книжок зросло: кількість назв збільшилася на 25%, наклад – на 37%. 85% компаній звітували про зростання прибутків.
Водночас ситуація на ринку залишається нерівномірною: у більшості малих міст книгарень немає.
У київській книгарні «Сенс» пройшла зустріч віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики – міністерки культури Тетяни Бережної з книжковою спільнотою. До заходу долучилися понад 50 учасників, серед яких – видавці та представники книгарень.
Бережна представила напрями роботи міністерства, програми підтримки галузі та нові можливості для операторів книжкового ринку.
Серед пріоритетів державної політики у сфері вона визначила підтримку українських видавців через грантові та фінансові інструменти, захист інформаційного простору, санкції проти російських видавництв і недопущення продукції РФ на український ринок, а також популяризацію читання, підтримку української мови й ідентичності.
«Після початку повномасштабного вторгнення книжкова галузь зазнала потужного удару, однак сьогодні ми бачимо, що вона поступово відновлюється і зростає. Книги продовжують виходити, з’являються нові книгарні та видавництва», – наголосила віцепрем’єрка.
Окрему увагу Бережна приділила програмі «Власна справа: Креативні індустрії», яка поширюється на книговидавців, авторів та суміжні творчі професії, передбачає мікрогранти розміром від 100 тисяч до 1 млн гривень на розвиток бізнесу – від редагування до закупівлі обладнання, маркетингу та створення робочих місць. Заявки на участь у програмі можна подавати через «Дію».

На зустрічі згадали, зокрема, і про результати програми «єКнига», у межах якої державну допомогу на придбання книжок цьогоріч отримала вже понад 221 тисяча українців, витрачені були 147 млн гривень. Також ішлося про закупівлі Українського інституту книги: 114,5 тисяч примірників нових видань для бібліотек на суму 23,35 млн грн.
Під час дискусії учасники обговорили питання розвитку книжкового ринку, підтримки книгарень і модернізації державних програм у сфері культури та читання. У фокусі уваги – необхідність прискорення змін до законодавства та пошуку джерел фінансування, збільшення витрат на промоцію української книги та посилення спроможності УІК, пільгове страхування та підтримка виробництва біля лінії фронту, оновлення бібліотечних фондів і посилення роботи з громадами в цьому напрямку.
Серед обговореного було й розширення програми «єКнига», що, на думку учасників, дозволить підвищити ефективність використання коштів.
Бережна підкреслила: команда Мінкульту готова до відкритого діалогу, відомство працює над прозорими рішеннями та над залученням додаткових ресурсів для галузі з державного бюджету, міжнародної допомоги, фондів і програм зайнятості.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні набрала необхідні 25 тисяч підписів петиція про обмеження друку, поширення та просування російськомовної друкованої та електронної книжкової продукції.
Кабмін у відповідь пояснив, що зміни до законодавства щодо поширення книжок російською мовою в Україні можливі лише після детального опрацювання питання із залученням широкого кола експертів.
Відбудова
Швеція виділить €23 мільйони на «зелену» відбудову України
Швеція збільшить свої відрахування до фонду “зеленого” відновлення України на 23 мільйони євро.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це під час візиту до Канади заявила віцепремʼєр-міністерка Швеції Ебба Буш.
“Оголошую про виділення 23 млн євро, що будуть використані на втілення нордичних програм “зеленого” відновлення в Україні”, – сказала вона.
За словами Буш, з лютого 2022 року Швеція вже надала Україні різноманітної допомоги на суму близько 10 млрд євро.
“Ми вітаємо нові кроки ЄС із припинення європейської залежності від російського викопного палива, в тому числі заборону на імпорт скрапленого газу”, – зазначила шведська урядовиця.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністри Канади та Швеції у спільній заяві оголосили, що їхні країни продовжать підтримувати незмінний шлях України до НАТО.
Фото: Миколаївська ОВА
-
Усі новини6 днів ago“Обожнюю знімати весільні сукні”: Діана Зотова з “Холостяка” відреагувала на чутки про її одруження
-
Одеса7 днів agoВ Одесі лунають вибухи зараз 11 листопада 2025 року
-
Суспільство1 тиждень agoТарифы на воду в Одессе в ноябре 2025 года – сколько будут платить горожане
-
Усі новини1 тиждень agoАнджеліна Джолі в ТЦК – блогер зняв пародію на акторку в Україні – відео
-
Одеса1 тиждень agoУдар по нафтотерміналу в Криму: Сили оборони України
-
Відбудова1 тиждень agoКонференція з відновлення України може відбутися в 2026 році у Гданську
-
Світ1 тиждень agoГлава РПЦ відсторонив митрополита Нестора через захоплення покером: деталі скандалу (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoексперти розповіли всю правду про правило «20-80»

