Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

Оголосили конкурс на здобуття фотопремії імені Анацького

Published

on



Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило конкурс на здобуття премії у сфері фотомистецтва імені Миколи Анацького у 2027 році.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.

У міністерстві зауважили, що премія присуджується 14 січня до дня народження військового і талановитого фотографа Миколи Анацького, який залишив після себе безцінні свідчення війни.

Нагорода присуджується за вагомий внесок у розвиток і популяризацію українського мистецтва фотографії, а також професійне висвітлення та фіксацію подій сучасної історії України.

Як зазначається, премія присуджується у двох номінаціях: документальна (репортажна) фотографія та художня фотографія (за одиничні або серії фоторобіт).

До участі приймаються роботи, створені та оприлюднені упродовж останніх п’яти років.

Висувати кандидатів можуть органи державної влади та місцевого самоврядування, заклади культури й освіти, творчі спілки, громадські та професійні об’єднання, інші юридичні особи відповідного спрямування, а також фізичні особи шляхом самовисування.

Грошова винагорода становить 20 тис. грн.

Документи приймаються до 15 листопада 2026 року через Реєстр заявок та отримувачів державної підтримки у сфері культури в електронному кабінеті претендента.

У разі об’єктивної неможливості подати документи через Реєстр їх можна надіслати в електронній формі на пошту [email protected].

Читайте також: Підсумки проведення мистецьких конкурсів програми «Тисячовесна»

Детальні умови конкурсу, перелік необхідних документів та порядок подання заявки доступні за посиланням.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів започаткував премію у сфері фотомистецтва імені фотографа Міністерства внутрішніх справ Миколи Анацького, який загинув під час авіакатастрофи у Броварах Київської області у січні 2023 року.



Джерело

Continue Reading

Політика

Стефанчук спростував чутки про можливий переїзд Ради до Львова

Published

on


Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук спростував чутки про можливе перенесення роботи парламенту до Львова.

Про це він сказав під час брифінгу, передає кореспондент Укрінформу.

«У чому проблема нашого інформаційного суспільства? Це питання інформаційної гігієни. Коли будь-яка річ, яка не має жодного підтвердження, максимально тиражується в Україні і сприймається на хвилі якогось хейту», – зазначив Стефанчук.

Він наголосив, що Верховна Рада працювала у Києві від першого дня повномасштабної війни і продовжуватиме працювати у приміщенні на вулиці Грушевського, 5, доки це буде можливо.

Читайте також: Цивільний кодекс повинен мати норми, які діятимуть у разі повторної збройної агресії – Стефанчук

«Український парламент працював із першого дня війни і допоки буде можливість, буде працювати в приміщенні на Грушевського, 5. На цьому крапка. І давайте поставимо всі крапки над “і” для того, щоб ми не ширили ніякі міфи», – заявив Голова ВР.

За його словами, парламент також має бути готовим працювати під час повітряних тривог безпосередньо в укритті.

«Ми повинні зробити все для того, щоб за цією адресою ми змогли не просто під час атак чи повітряних тривог спускатися в укриття, як це робить все населення України, а в укритті працювати», – сказав спікер.

Він зазначив, що Верховна Рада створила необхідні умови для роботи депутатів в укритті, зокрема забезпечила можливість голосування.

«Український парламент створив всі умови для того, щоб депутати працювали там. Ми забезпечили відповідні підстави для голосування. Шановні журналісти, ви були там, ви пробували голосувати. Я думаю, що ви підтвердите, наскільки це сучасно, зручно і немає ніяких питань», – зазначив Стефанчук.

Читайте також: Новий Цивільний кодекс запрацює за рік після завершення воєнного стану – Стефанчук

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада планує запровадити альтернативний формат роботи під час повітряних тривог, який дозволить народним депутатам продовжувати засідання та голосувати в облаштованому укритті.

Фото Укрінформу можна купити тут.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У програмі «Є Розмова»: Кардіохірург

Published

on



Хронічний стрес, повітряні тривоги, недосипання та постійна напруга б’ють не лише по нервовій системі. Українські кардіологи дедалі частіше бачать молодших пацієнтів, а ураження серцево-судинної системи стають складнішими.

Про це ітиметься у новому випуску програми Укрінформу «Є Розмова», гостем якої став кардіохірург, заслужений лікар України Сергій Сало.

Лікар пояснює, як стрес підвищує ризик інфаркту, які перші симптоми не можна ігнорувати та чому в критичній ситуації рахунок іде на години.

Гість та ведуча програми Христя Равлюк також говоритимуть про високий і низький тиск, холестерин, чекап після 40 років та окремі ризики для військовослужбовців.

Читайте також: Серцево-судинні захворювання сьогодні – причина 68% усіх смертей в Україні

Як зрозуміти, що серце вже подає сигнал тривоги, – дивіться у новому випуску програми «Є Розмова» 28 вересня о 17:30 на Ютуб-каналі Укрінформу.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.