Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

У Франції померла авторка «Персеполіса» Маржан Сатрапі

Published

on



Франко-іранська письменниця, режисерка та художниця Маржан Сатрапі, авторка графічного роману «Персеполіс», померла у Парижі у віці 56 років.

Про це повідомила Euronews із посиланням на рідних і друзів мисткині, передає Укрінформ.

Як зазначається, Сатрапі померла трохи більше ніж через рік після смерті свого чоловіка Маттіаса Ріпи.

Офіційна причина її смерті не повідомляється.

Маржан Сатрапі народилася 22 листопада 1969 року у Решті, що на південному заході Ірану. Вона відверто критикувала теократичний режим в ІРІ.

Світову славу Сатрапі приніс автобіографічний графічний роман “Персеполіс”, у якому вона описала дитинство й юність у Тегерані після Ісламської революції 1979 року.

Книга, створена у 2000–2003 роках, стала світовим бестселером і була перекладена понад 20 мовами.

У 2007 році Сатрапі зняла анімаційний фільм «Персеполіс». Прем’єра відбулася на Каннському кінофестивалі, на якому стрічка отримала приз журі. Фільм також здобув премію «Сезар» у Франції та був номінований на «Оскар».

Серед інших відомих робіт Сатрапі – графічний роман «Курча з чорносливом» («Poulet aux prunes»), який вона екранізувала у співпраці з Венсаном Паронно, комедійний фільм жахів «Голоси» з Раяном Рейнольдсом у головній ролі та біографічний фільм «Небезпечний елемент», присвячений дворазовій лавреатці Нобелівської премії Марії Кюрі.

Як повідомляв Укрінформ, 17 квітня у віці 77 років померла знаменита французька кіноакторка Наталі Бай.

Фото: Georges Bird/wikipedia.org

 



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Україна отримала нову партію спецобладнання для очищення акваторій у портах після обстрілів

Published

on


Європейська агенція з безпеки мореплавства (EMSA) передала українським портам нову партію спеціалізованого обладнання для ліквідації наслідків забруднення акваторії.

Про це ДП «Адміністрація морських портів» повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«European Maritime Safety Agency (EMSA) передала українським портам нову партію спеціалізованого обладнання для реагування на забруднення акваторій. Йдеться про бонові загородження, мобільні плавучі ємності та спеціалізовані насоси», – зазначається у повідомленні.

Наголошується, що обладнання вже передано до Чорноморського порту. За потреби воно може бути залучене й для роботи в інших портах України для робіт з ліквідації забруднення акваторій після ударів по портових об’єктах, які потребують швидкого реагування для мінімізації наслідків та забезпечення стабільної роботи портів.

За словами голови АМПУ Миколи Кравчука, передане обладнання дозволить посилити спроможності портів щодо реагування на такі інциденти та стане важливим елементом системи безпеки портової інфраструктури.

Підтримка EMSA є частиною системної співпраці з європейськими партнерами, спрямованої на підвищення стійкості української портової галузі та її готовності до нових викликів.

Читайте також: Україна перетворила Чорне море на пастку для флоту РФ – експерт

Як повідомлялося, 23 березня 2023 року між Адміністрацією морських портів України та Європейською агенцією з безпеки мореплавства у межах проєкту «Безпека мореплавства, безпека та захист морського середовища в регіонах Чорного та Каспійського морів» (BCSEA ІІ) підписано угоду про безоплатну передачу спеціалізованого обладнання для ліквідації забруднень в акваторіях морських портів.

Фото: facebook.com/mykola.kravchuk.2025



Джерело

Continue Reading

Політика

У Литві ратифікували Конвенцію про створення компенсаційної комісії для України

Published

on



Литовський парламент одноголосно ратифікував Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.

Про це повідомляє LRT, передає Укрінформ.

Напередодні голосування голова парламентського Комітету з питань закордонних справ Ремігіюс Мотузас назвав створення комісії важливим і своєчасним кроком у зміцненні принципів міжнародного права.

«Ратифікуючи цю конвенцію, ми також підтверджуємо нашу солідарність з Україною, підтримуємо справедливість і принцип повного відшкодування збитків. Ми робимо свій внесок у міжнародну систему, яка прагне забезпечити, щоб ці злочини не залишилися безкарними», – сказав Мотузас.

Читайте також: Уряд збільшив перелік категорій заяв до Міжнародного реєстру збитків

Зазначається, що Литва підписала конвенцію в Нідерландах у грудні, а країну представляв міністр закордонних справ Кястутіс Будріс.

Внесок Литви до бюджету Міжнародного реєстру збитків цього року становитиме трохи більше 27 тис. євро.

Як повідомлялося, Конвенцію було відкрито до підписання 16 грудня 2025 року під час Дипломатичної конференції високого рівня в Гаазі. Тоді її підписали 35 держав та Європейський Союз – рекордна кількість підписантів, що засвідчила безпрецедентну міжнародну солідарність з Україною.

Конвенція є другим компонентом міжнародного компенсаційного механізму, поряд із Реєстром збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, та майбутнім компенсаційним фондом.

Компенсаційна комісія створюється як незалежний міжнародний орган у межах інституційної системи Ради Європи. Вона розглядатиме заяви про відшкодування збитків, втрат і шкоди, завданих міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України, та визначатиме суму компенсації у кожному конкретному випадку.

Читайте також: Компенсаційна комісія зможе ухвалити перші рішення наприкінці 2026 року – Мудра

У квітні цього року Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.

Окрім України, Конвенцію вже ратифікували Естонія, Латвія та Ісландія.

Фото: Генштаб ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.