Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
У Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
У Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці посольства у Фейсбуці.
“Посольство України в Королівстві Бельгія рішуче засуджує запланований показ пропагандистського документального фільму “Ukraine, russie: Derrière l’écran de fumée”, який має відбутися 28 травня 2026 року в Намюрі”, – йдеться у повідомленні.
Посольство України також звернуло увагу на неодноразові спроби поширення російських пропагандистських наративів у Бельгії під виглядом показів “документальних фільмів”.
У березні в одному з районів Брюсселя мали показати пропагандистський фільм “Україна, Росія: за димовою завісою”, але після втручання посольства України показ скасували.
Фільм було створено в результаті поїздок до Російської Федерації та на тимчасово окуповані території України. Він просуває наративи, спрямовані на виправдання окупації українських територій та підрив міжнародної підтримки України.
Відбудова
Україна стала соціально «антикрихкою», але потребує підтримки партнерів для відновлення
Повномасштабна війна зробила Україну «антикрихкою» соціально, однак країна залишається матеріально вразливою та потребує системної підтримки партнерів для відновлення.
Про це заявив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба під час IV Міжнародного Саміту міст і регіонів «Партнерство. Стійкість. Готовність», передає кореспондент Укрінформу.
«Трансформація, яка відбувається в Україні зараз, є унікальною за своєю системою управління, прийняття рішень та реагування на суспільні потреби. Україна сьогодні стала антикрихкою соціально – нашу згуртованість та єднання всередині країни неможливо збити. Проте ми стали дуже вразливими матеріально. Ми не просто адаптуємося, ми стрімко змінюємося під час війни», – сказав Кулеба.
Він підкреслив, що за чотири роки повномасштабного вторгнення докорінно змінилися військові та безпекові технології, а українці отримали досвід захисту критичної інфраструктури, якого зараз не має жодна країна світу.
Віцепрем’єр-міністр зауважив, що основою цієї стійкості є люди на місцях, зокрема від лідерів громад до звичайних працівників комунальних служб, які цілодобово ліквідовують наслідки ворожих обстрілів.
Кулеба подякував іноземним делегаціям та представникам місцевого самоврядування, зокрема колегам із Польщі, які попри нещодавні жорстокі масовані обстріли Києва прибули на саміт.
За його словами, для подолання матеріальної вразливості Україна вже зараз запроваджує нові інструменти, серед яких Міжнародний транспортний фонд, покликаний оперативно реанімувати пошкоджену логістику. Крім того, на рівні громад активно реалізуються комплексні плани стійкості та продовжує розвиватися державна програма «єВідновлення», завдяки якій допомогу вже отримали 200 тисяч українських родин.
«Попри велику кількість руйнувань, ми демонструємо надзвичайну динаміку змін. Наприклад, на Київщині вже на 90% відновили Бородянку. В перспективі Україна – це великий «супермаркет інвестицій», але сьогодні нам необхідна солідарність міжнародної спільноти», – підсумував Кулеба.
Як повідомлялось, за державною програмою «єВідновлення» компенсації за пошкоджене та знищене житло станом на 10 травня 2026 року отримали 196 067 родин на загальну суму 89,7 млрд грн.
Політика
Визнаний депутатом від «Євросолідарності» П’ятигорець заявив про відмову від мандата
Денис П’ятигорець, якого Центральна виборча комісія визнала обраним народним депутатом від партії «Європейська солідарність», відмовився від мандата.
Відповідну заяву він оприлюднив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
П’ятигорець зазначив, що вже тривалий час не займається політичною діяльністю, наразі зосереджений на бізнесі та волонтерських зборах для ЗСУ, тому прийняв рішення не йти до Верховної Ради.
“Я офіційно заявляю, що я, Денис П’ятигорець, відмовляюсь бути народним депутатом. Найближчим часом прибуду в ЦВК, щоб написати відповідну заяву”, – наголосив він.
Як повідомлялося, ЦВК 26 травня визнала Дениса П’ятигорця обраним народним депутатом замість Степана Кубіва, який помер 18 травня.
П’ятигорець – колишній помічник народного депутата Степана Івахіва, був заступником голови Волинської ОДА. Родом із Запоріжжя.
Фото із соціальних мереж
-
Суспільство6 днів agoВ Україну повернули останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси
-
Політика6 днів agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Політика6 днів agoРозраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі
-
Усі новини1 тиждень agoФізики нарешті виявили невловиму темну матерію: заповнює 85% Всесвіту (фото)
-
Відбудова7 днів agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Усі новини6 днів agoАліна Гросу народила – як назвали дитину
-
Суспільство6 днів agoПодарунки, 21 авто та 171 мільйон у готівці: як жила політична еліта Миколаївської міськради Анонси