Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.

“Ми сподівалися на резонанс, проте не очікували, що номінують одразу близько сотні книжок. Низка з них уже відомі й прочитані, проте маємо опрацювати всі подані пропозиції. Дати зміщуємо задля більш якісного опрацювання”, – зауважив голова журі премії “Воля” Ростислав Семків.

“Воля” відзначає нову українську літературу й літературу про Україну у категоріях: найкраща українська прозова книжка; найкраща українська документальна книжка; найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською мовою.

У міністерстві нагадали, що на премію “Воля” цьогоріч номіновані 106 книжок у трьох категоріях, 95 з яких пройшли технічний відбір і продовжать боротьбу за нагороди.

Як повідомляв Укрінформ, у липні цього року Міністерство культури України і Національний університет “Києво-Могилянська академія” започаткували нову державну літературну нагороду – премію “Воля”.

Фото Укрінформу можна купити тут

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Номінантами стали:

• “Зробіть НАВПАКИ: життя та продажі ДО і ПІД ЧАС ВІЙНИ” – журналістка, радіоведуча та письменниця Людмила Калабуха. Книжка вийшла 2025 року у видавництві “Коло” (Дрогобич). Авторка документує досвід українського суспільства в умовах повномасштабної війни. На сайті премії роботу назвали такою, що “сприяє збереженню історичної пам’яті, національної свідомості й осмисленню новітньої історії України через реальні людські долі та свідчення сучасників”;
• “Тріумфальний похід Української Республіканської Капели” – журналістка, фахівчиня в історико-культурній сфері Юлія Марцінів. Стаття вийшла 2024 року у чиказькому виданні “Ukrainian рeople”. Авторка розповідає про місію Української капели із пропагування української культури та пісні у 1919 році, коли “вирішувалася доля України, а саме її незалежність”, і спирається на архівні документи;
• “Українське радіо. Історія буремного століття” – медіаменеджер, громадський діяч Вадим Міський, журналістка, продюсерка та ведуча Тамара Гусейнова, диктор і радіожурналіст, медіаменеджер Дмитро Хоркін. Видання приурочили до сторіччя першого українського мовника; вийшло 2025 року у видавництві “Лабораторія” (Київ). Автори розповідають про Українське радіо як інституцію, що “за радянських часів допомогла зберегти у масовому вжитку українську мову, пісню та культуру”, а сьогодні є джерелом інформації під час війни, блекаутів та окупації – зокрема висвітлюють роль В’ячеслава Чорновола у запровадженні прямоефірних парламентських трансляцій;
• “Майбутнє приходить зненацька… Україна. 2015–2025” – український вчений, письменник, журналіст Роман Офіцинський. Книжка вийшла 2026 року в ТОВ “РІК-У” (Ужгород). Автор осмислює найскладніше десятиліття новітньої історії України на основі журналістських спостережень і різноманітних джерел. На сайті премії книжку назвали “вагомим внеском у сучасну українську публіцистику”;
• “Життя як уламки скла” – письменниця, волонтерка Ганна Половенко. Книжка вийшла 2024 року у видавництві Ірини Гудим (Миколаїв). Авторка веде щоденникові записи за період із 24 лютого 2022 по 31 серпня 2023 року: перші дні війни в Миколаєві, волонтерство у Червоному Хресті, спроба еміграції й повернення до волонтерства. Вона доповнює текст цитатами з новинних сайтів і соцмереж того часу та свідченнями миколаївців і херсонців, які пройшли окупацію;
• “Незламний та нескорені. Миколаїв – місто героїв” – письменниця, журналістка, юристка Аліна Тітова. Книжка вийшла 2025 року у видавництві Ірини Гудим (Миколаїв).Авторка спирається на понад п’ятдесят інтерв’ю з учасниками й свідками воєнних подій у Миколаєві та групує матеріали за тематичними блоками – медицина, волонтерство, бізнес, комунальні служби, державні структури, освіта, культура, місцеве самоврядування;
• “Письменник від верстата: служака московських окупантів Гітлер зламав життя сім’ї Рублевських (архівна розвідка)” – письменник-публіцист, заслужений журналіст України Сергій Шевченко. Стаття вийшла 2024 року в газеті “Україна молода”. Автор продовжує цикл про трагічні долі діячів “Розстріляного відродження” і використовує документальні матеріали із розсекречених справ репресивних органів, розкриваючи деталі життєпису розстріляного 1937 року київського митця;
• “Як ми дорослішали? Революції, які нас змінили” – журналістка та радіодокументалістка Юлія Чаплінська, журналістка Марина Люта, радіодокументалістка і продюсерка Анастасія Алєксєєнко (Ана Море). Документальний проєкт із трьох частин звучав в етері Радіо “Культура” 18–20 листопада 2024 року. Авторки розповідають про три революції новітньої історії України (Студентську революцію на граніті, Помаранчеву революцію та Революцію Гідності) через архівні аудіозаписи та особисті свідчення учасників, що дає змогу “зрозуміти значення пережитих ними подій і їх глибинні причини”;
• “Моменти війни” – письменник, член НСЖУ Олег Журавський. Книжка вийшла в січні 2023 року, автор писав її тезисно з кінця лютого 2022-го. У роботі задокументували роботу, життя та стійкість колективу невеликого залізничного підприємства Харкова у перший рік повномасштабного вторгнення;
• “Заручник радянської влади” – журналіст, краєзнавець, член НСЖУ Володимир Поліщук.К нижка вийшла 2026 року в ТОВ “Франко Пак” (Київ). Автор зібрав архівні дослідження репресій жителів Кіровоградщини – новели розповідають про комуністичний терор у краї та долі українців, знищених тоталітарною системою.

Премія імені В’ячеслава Чорновола за найкращу публіцистичну роботу в галузі журналістики присуджується щороку, починаючи з 2004-го. Нею відзначають твори, “що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національній свідомості та самобутності”.

Як повідомляв Укрінформ, для літературної премії “Воля” відібрали 95 книжок-претенденток.

Фото Укрінформу можна купити тут