Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

Netflix і Українська кіноакадемія оголосили проєкти, що отримають гранти на розробку сценарію

Published

on



Netflix та Українська кіноакадемія оголосили 15 проєктів, що отримають гранти по 15 тисяч доларів на розробку сценарію ігрових фільмів.

Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомляє у Фейсбуці.

Цьогорічна програма передбачає підтримку проєктів на етапі девелопменту – 15 грантів отримають по 15 000 доларів (за курсом міжбанку).

До участі приймались оригінальні авторські повнометражні ігрові фільми, тривалістю 70 хвилин і більше, що на момент подання заявки знаходяться на стадії розробки.

Одержувачі гранту також отримують: переклад сценарію на англійську мову за сприяння Української кіноакадемії; ексклюзивні менторські сесії та консультації зі скриптдокторами за участі експертів EAVE – European Audiovisual Entrepreneurs.

У межах програми відбудуться творчі зустрічі з продюсеркою Анною Кепінською та сценаристом Каспером Байоном (Висока вода, Гевелій), а також зі сценаристками Кларою Коханьською-Байон і Ніною Левандовською (Матері пінгвінів).

Проєкти оцінювали п’ять міжнародних експертів.

Гранти отримали проєкти фільмів:

  • «Бог з машини», сценарист і режисер Мирослав Слабошпицький, продюсер Роман Климпуш;
  • «Боксер з нетрів», сценарист Анна Смірнова, режисер Марко Подолян, продюсер Катерина Ласкарі;
  • «Дев’ять блокпостів», сценарист Мироcлав Латик, продюсер Оксана Іванюк, режисер Мироcлав Латик;
  • «Зірки на дні», сценарист Наріман Алієв, продюсер Володимир Яценко, режисер Наріман Алієв;
  • «Інтимна сцена», сценарист Жанна Озірна, продюсер Валерія Сочивець, режисер Жанна Озірна;
  • «Лоза» (робоча назва), сценарист Аліна Панасенко, продюсер Люба Кнорозок, режисер Аліна Панасенко;
  • «Материнський інстинкт», сценарист Андрій Бабік, продюсер Ольга Пантелеймонова, режисер Олександр Будьонний;
  • «Нова історія», сценарист Валентин Васянович, продюсер Ія Мислицька, режисер Валентин Васянович;
  • «Падіння Бахмуту», сценарист Марися Нікітюк, продюсер Ольга Брегман, режисер Марися Нікітюк;
  • «Портрет Вождя», сценарист Антоніо Лукіч, продюсер Анна Яценко, режисер Антоніо Лукіч;
  • «Світлочутливість», сценарист Нікон Романченко, продюсер Катерина Горностай, режисер Нікон Романченко;
  • «Солодко-гіркуватий, з легким шлейфом нітропохідних сполук», сценарист Микола Засєєв, продюсер Микола Короткий, режисер Микола Засєєв;
  • «У розквіті», сценарист Юрa Катинський, продюсер Олександра Братищенко, режисер Юрa Катинський;
  • «Форма світла», сценарист Єгор Олесов, продюсер Павло Черепін, режисер Єгор Олесов;
  • «Що з тобою не так, Адріано?», сценарист Анастасія Гетьман, продюсер Едуард Євтушенко, режисер Марина Софійчук.
Читайте також: Український фільм «Пересікаючи Окс» представлять на Каннському кіноринку

Як повідомляв Укрінформ, Українська кіноакадемія у співпраці з Netflix оголосила про грантову програму для кінематографістів з України.

Фото: Unsplash



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У Харкові за рік відновили 150 значно пошкоджених багатоквартирних будинків

Published

on



У Харкові у 2025 році відновили 150 значно пошкоджених багатоквартирних будинків, цього року планують роботи ще у 200.

Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив міський голова Ігор Терехов.

“Ми працюємо на різних рівнях складності. Щодня тривають ремонти десятків будинків із незначними чи середніми пошкодженнями: закриваємо контури, лагодимо дахи, відновлюємо комунікації. Але найважчий фронт роботи – капітальна відбудова. Минулоріч ми відновили 150 дуже сильно пошкоджених багатоповерхівок. План на поточний рік такий самий амбітний – взяти в роботу ще 200 складних. І наголошую: такі масштаби йдуть паралельно з поточними ремонтами менш пошкодженого житла”, – сказав Терехов.

За його даними, загалом до функціонального стану повернуто майже 3800 обʼєктів. Серед них близько 2100 приватних будинків та 1700 багатоповерхівок.

Вартість відбудови значно пошкодженого будинку може сягати 200 млн грн, зазначив мер.

Читайте також: У Харкові торік від обстрілів РФ загинула 41 людина, постраждали – понад 970

“У нас є багатоквартирні будинки із серйозними руйнаціями, відбудова яких обходиться до 200 млн грн. Є десятки об’єктів, відновлення яких коштує 50, 20 мільйонів. Жодне місто, ні в Україні, ні в Європі, не здатне самостійно покривати настільки колосальні витрати. Наш муніципальний бюджет обмежений воєнними реаліями: ми паралельно ліквідуємо наслідки щоденних прильотів, будуємо підземні школи та утримуємо критичну інфраструктуру. Ми хочемо відновлювати значно більше, проте реальні об’єми робіт прямо пропорційні рівню державної підтримки та допомоги міжнародних партнерів. Без міцного державного плеча витягнути такі темпи просто неможливо”, – вважає Терехов.

Як повідомлялося, за 2025 рік у Харкові внаслідок обстрілів були пошкоджені чи зруйновані майже 2400 об’єктів, а загальна цифра руйнувань сягнула вже понад 13 тисяч об’єктів.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Політика

Україні потрібно вже зараз формувати стратегію роботи з майбутнім політичним середовищем РФ

Published

on


Нинішнє невдоволення в Росії вже не є контрольованим процесом з боку Кремля. Тож Україні необхідно вже зараз формувати стратегію роботи з майбутнім російським політичним середовищем.

Таку думку в телеефірі висловив голова правління Фундації Пилипа Орлика, експерт із міжнародної політики, контрпропаганди та роботи з урядами країн Європи Артем Миколайчук, передає Укрінформ.

«Передреволюційні настрої в СССР тривали майже 20 років. Але зараз, завдяки діям України, завдяки роботі українського ОПК, завдяки мужності й відданості наших воїнів ці процеси в Росії відбуваються значно швидше. Федоров поставив задачу – мінус 50 тисяч росіян щомісяця. І, як на мене, це абсолютно правильна задача для Міністерства оборони під час війни. У Росії вже є страх, уже є катастрофи, уже є невдоволення. Ми фактично змусили їх пройти той шлях, який СССР проходив від кінця 70-х до початку 90-х років, але в набагато коротший термін», – вважає експерт.

При цьому Миколайчук переконаний, що нинішнє невдоволення всередині Росії вже не є контрольованим процесом з боку Кремля, а стало прямим наслідком війни, ударів по території РФ та втрат російської армії: «Це не контрольовано. Це невдоволення, яке зробила Україна. Це ракети, це дрони, це смерті російської армії на фронті».

За його словами, ситуація сьогодні є значно глибшою, ніж під час походу очільника ПВК «Вагнер» Євгенія Пригожина на Москву, однак головна відмінність полягає у відсутності постаті, здатної очолити внутрішній протест у Росії. «І російський бунт бездумний, безпощадний, він, звісно, можливий, але я вважаю, що йому потрібен лідер», – зазначив Миколайчук.

У цьому контексті він наголосив, що Україні необхідно вже зараз формувати власну стратегію роботи з майбутнім російським політичним середовищем. «У Росії є задекларовані цілі. Вони хочуть Донбас. Вони хочуть, щоб російська стала другою мовою. Вони багато чого від нас хочуть. І вони це декларують постійно – у перемовних процесах, публічно, через свої медіа. Натомість Україні теж потрібно визначитися зі своєю стратегією та розуміти, з ким вона готова вести переговори у майбутньому», – переконаний експерт.

У цьому контексті Миколайчук прямо назвав людину, яку вважає потенційним центром впливу всередині російського опозиційного середовища: «Я прямо скажу, хто має бути. Денис Капустін (командир Російського добровольчого корпусу – ред.)».

Читайте також: У Києві відкрили виставку про російських добровольців, які воюють на боці України

Він також додав, що Україна має вже зараз на державному рівні визначати суб’єктів для можливих майбутніх переговорів, оскільки прямих контактів із Путіним фактично не існує: «Жодного дзвінка Зеленського до Путіна, жодних прямих перемовин один на один не відбулося».

За словами Миколайчука, Росія дедалі більше робить ставку не лише на фронт, а й на спроби внутрішньої дестабілізації України: «Росія не здатна збити українську ракету. Її можливо знищити тільки зсередини, в Україні. Вони це розуміють – і роблять на це ставку».

У цьому контексті Миколайчук згадав атмосферу перших місяців повномасштабного вторгнення, коли українське суспільство було максимально об’єднаним і зосередженим на виживанні держави.

Водночас він підкреслив, що демократична природа українського суспільства стала однією з причин стійкості держави, однак сьогодні частина суспільства починає сприймати ситуацію так, ніби країна живе у мирний період. На думку Миколайчука, українське суспільство не повинно втрачати усвідомлення того, що країна продовжує жити в умовах повномасштабної війни.

Читайте також: Зеленський готовий до зустрічі з Путіним будь-де, крім Росії та БілорусіСибіга

За словами Миколайчука, сьогодні ключовим викликом для України залишається збереження внутрішньої єдності та концентрація на перемозі у війні. «Нам потрібно зараз згадати, що ми у війні. Нам потрібно об’єднатися. Ми маємо робити все для того, щоб Росія розвалилася. Ми маємо зараз зосередитися саме на цьому», – підсумував експерт.

Раніше колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер в інтерв’ю Укрінформу висловив думку, що «мирні переговори» між Україною та Росією за участю США з боку Кремля є фікцією, оскільки Росія не налаштована на завершення війни. Волкер припустив, що повноцінної мирної угоди не буде досягнуто.

Фото: Фундація Пилипа Орлика



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.