Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
У Житомирі відкрили експозицію, присвячену творчості Валерія Шевчука
У Житомирському обласному літературному музеї відкрили експозицію, присвячену письменнику, шістдесятнику, перекладачу та досліднику давньої української літератури Валерію Шевчуку.
Експозицію приурочили до дня його народження, передає Укрінформ із посиланням на допис музею у Фейсбуці.
«Родина письменника Валерія Шевчука передала музею значний комплекс матеріалів, включаючи книги, рукописи, фотографії та навіть особисті речі. Це цінне зібрання відкриває нові можливості для досліджень і знайомства відвідувачів із життям та творчістю автора. На основі цієї колекції створено нову експозицію, де відвідувачі можуть побачити книги, які Шевчук писав і читав, рукописи з примітками, фотографії з різних періодів життя та особисті речі, що були частиною його повсякденного простору. Ці елементи літературної біографії перетворилися на музейну історію», – ідеться у повідомленні.
Зазначається, що для музею ця експозиція є можливістю показати культурне обличчя міста через постать Валерія Шевчука, який є одним з творців літературної історії Житомира.
В експозиції представлено 220 музейних предметів з меморіального фонду Шевчука, які передала родина письменника.
Валерій Шевчук народився 20 серпня 1939 року в Житомирі. У 1961 році він дебютував оповіданням про Тараса Шевченка «Настунька» у збірнику «Вінок Кобзареві». І відтоді не полишав письменницьку працю.
Його творчий доробок – понад 170 художніх творів: романів, повістей і новел, а також близько 500 наукових та публіцистичних праць. Особливе місце у творчості письменника посідають історична, психологічна та готична проза, у яких минуле й сучасність постають як нерозривний духовний простір українського народу.
Широкому читачеві особливо відомі роман «Дім на горі», уперше опублікований 1983 року, та трилогія «Три листки за вікном», за яку письменник у 1987 році був удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Валерій Шевчук здійснив величезну працю з повернення українському читачеві духовної спадщини минулих століть. Він досліджував і перекладав сучасною українською мовою твори давньої української літератури доби бароко, відкриваючи сучасникам глибину української інтелектуальної та культурної традиції.
Його літературна й наукова діяльність відзначена численними державними та міжнародними нагородами, серед яких – Національна премія України імені Тараса Шевченка, премія Фонду Антоновичів, орден князя Ярослава Мудрого V ступеня, міжнародні літературні премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» та імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», літературні премії імені Євгена Маланюка, Пантелеймона Куліша, Олени Пчілки, Олександра Копиленка, Івана Огієнка та інші відзнаки.
Валерій Шевчук помер 6 травня 2025 року.
Як повідомляв Укрінформ, у Великій Британії у музеї V&A South Kensington вперше представлять сім сакральних пам’яток з Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
Відбудова
Видавництву «Ранок» знадобиться до п’яти років на повне відновлення
За оцінками керівництва харківського видавництва «Ранок», чиї склади були знищені 1 серпня внаслідок російської атаки, на повне відновлення може піти до п’яти років.
Про це у Фейсбуці повідомив голова наглядової ради корпорації RNK‑Ranok Віктор Круглов, передає Укрінформ.
«Наступного дня після великої пожежі ми зібрали антикризовий штаб. Рятувальники ще боролися з вогнем. Повністю його вдалося загасити лише на сьому добу після прильоту <…> За нашими оцінками, на повне відновлення знадобиться мінімум 3–5 років», – йдеться у повідомленні.
За словами Круглова, компанії вдалося зберегти у «хмарі» файли та макети книжок, команда не зазнала втрат.
Видавництво зараз працює над тим, щоб забезпечити школярів підручниками. Доставка до шкіл із резервних складів не зупиняється. На сьогодні сім друкарень погодилися на терміновий додрук 620 тисяч підручників.
Для оптимізації видатків тимчасово будуть обмежені зарплати працівникам. Частина орендарів погодилися знизити ставки оренди складів. Тривають перемовини з банками про кредитування.
«Поки безуспішно. Майбутні книжки та інтелектуальні права у якості застави банкам нецікаві. Це величезна проблема, яку треба виносити на рівень уряду», – зауважив керівник «Ранку».
Крім того, працює видавництво і над диверсифікацією маршрутів доставки та зберігання книжок.
Як повідомлялося, у Харкові 1 серпня внаслідок російської атаки зайнялися склади корпорації RNK-Ranok, згоріли книги самого “Ранку”, а також мережі книгарень “Книголенд” та видавців “Readberry”, “Жорж”, “Фабула” та інших.
Рятувальники боролися з вогнем кілька днів. Склад, за інформацією власника, відновленню не підлягає. Знищені 8 мільйонів примірників книжок, зокрема 600 тисяч підручників, які мали надійти до навчальних закладів до 1 вересня.
Фото: Viktor Kruglov, Facebook
Політика
Голова Військового комітету НАТО підтвердив Драпатому подальшу військову підтримку України
Голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне під час першої розмови з головнокомандувачем Збройних Сил України Михайлом Драпатим підтвердив подальшу військову підтримку України з боку Альянсу.
Про це Драгоне написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Під час нашої розмови я ще раз підтвердив подальшу військову підтримку з боку НАТО, оскільки Україна мужньо захищає свій суверенітет і територіальну цілісність», – заявив адмірал.
Він зазначив, що по всій Європі та Північній Америці члени НАТО нарощують обсяги оборонного виробництва, прискорюють поставки та забезпечують необхідне обладнання як для захисту своїх громадян, так і для підтримки України.
«Я на власні очі бачив мужність українців: військові з надзвичайною хоробрістю тримають оборону заради своїх домівок, своїх родин та своєї свободи. Їхня стійкість нагадує нам, що стоїть на кону: не лише майбутнє України, а й безпека нас усіх», – наголосив Драгоне.
Голова Військового комітету НАТО зазначив, що саме тому підтримка союзників є такою важливою і реально змінює ситуацію.
«Безпека України – це наша безпека, і ми й надалі будемо підтримувати Україну, щоб допомогти досягти справедливого і тривалого миру», – заявив Драгоне.
Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий у Фейсбуці зазначив, що під час спілкування обговорили, зокрема, питання протиповітряної оборони.
«Захист неба – це мій пріоритет», – наголосив головнокомандувач ЗСУ.
Драпатий поінформував адмірала про обстановку на фронті та пріоритети Сил оборони України: далекобійні удари, гнучку тактику піхоти, роботизацію передової. Також висловив вдячність Драгоне за особисту позицію та послідовну підтримку України на рівні вищого військового керівництва Альянсу.
«Адмірал тричі був у нас, бачив ситуацію на місці, і це відчувається в розмові», – зауважив головнокомандувач.
Він додав, що у жовтні очікується перший за останні вісім років візит Військового комітету НАТО в Україну.
«Україна не лише отримує підтримку. Ми передаємо бойовий досвід, якого сьогодні немає ні в кого, і він працює на безпеку всього Альянсу. Дякую союзникам. Ми робимо спільну справу», – підкреслив Драпатий.
Як повідомлялося, на початку липня Україна була вперше офіційно визнана на рівні НАТО як країна, що робить внесок у трансатлантичну безпеку; союзники зобов’язалися надати Києву військову допомогу на суму 70 мільярдів євро і підтвердили зобов’язання щодо щонайменше еквівалентної підтримки у 2027 році.
-
Усі новини1 тиждень agoДженна Ортега сильно схудла – нові кадри акторки вражають
-
Одеса1 тиждень agoАквапарки Одеси та області 2026: ціни, знижки й умови
-
Політика1 тиждень agoКорецький готовий взяти радником представника від молодіжних організацій
-
Суспільство1 тиждень agoЗеленський запровадив проєкт підтримки дітей із прифронтових територій «Карпатська зміна»
-
Відбудова1 тиждень agoПолтавщина отримала понад 80 тонн енергообладнання від Німеччини
-
Політика1 тиждень agoПрезиденти України та Коста-Рики обговорили потенціал для співпраці між країнами
-
Війна1 тиждень agoПлетенчук назвав Новоросійськ останнім форпостом для Чорноморського флоту РФ
-
Політика1 тиждень agoПутін не зацікавлений у переговорах, доки може бити балістикою по Україні