Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
У Франківську дружини військових з різних регіонів представили український автентичний одяг
В Івано-Франківську представниці ГО «Дружина Воїна» в українському одязі показали перформанс-дефіле «Жива нитка традицій».
Відкрив показ ветеран Юрій Николюк, який представив репліку вишиванки Степана Бандери, повідомляє кореспондентка Укрінформу.
«Такої сорочки немає більше ні у кого. Це був лот, який представили волонтери. Я боровся за нього, бо вона унікальна – нитка у нитку до тієї сорочки, яка була у Степана Бандери. Сьогодні почуваюсь у ній піднесено, навіть гордо розправив плечі, – зазначив Николюк.
Він розповів, що воював на Миколаївщині, Херсонщині та Донеччині. У 2024 році через ворожий скид у Серебрянському лісі Юрій втратив руку. Після реабілітації він став волонтером, грає в команді з ампфутболу «Бартка».
Разом із Ніколюком на перформанс-дефіле «Жива нитка традицій» вийшли 15 представниць ГО «Дружина Воїна». Серед них – Валентина Борульник. Її чоловік Віктор пішов добровольцем на війну у 2022 році, а Валентина з дітьми переїхала в Івано-Франківськ із Селидового, яке другий рік перебуває під окупацією.
«Я щаслива, бо збулась моя мрія одягти справжній український одяг. Сьогодні я представляю лемківський стрій… Що я привезла з Донеччини? Прапор України і намисто, яке купила у Слов’янську», – розповіла Борульник.
Одяг для показу їй надала дружина ветерана Ольга Фабрика-Процька, а кризу (нагрудну прикрасу) створила теж дружина військового.

Автентичний український одяг від родини загиблого Володимира Катамая (позивний Боже) представила дружина ветерана Мар’яна Процька, чоловік якої служить на Донецькому напрямку. «Це – стародавня запаска, кептар та сорочка ще їхньої прабабусі. Столітня сорочка дрібно вишита, її прикрашають бабусині коралі», – розповіла Процька.
Леся Марковецька представила сорочку та запаску з Донеччини. «Цей одяг нам залишили люди, які втікали з Донеччини від війни. Він дістався їм у спадок від їхньої прабабусі, яка зберегла цю запаску і сорочку під час голоду у 1930-х роках», – сказала вона.
Голова ГО «Дружина Воїна» Ольга Бобрикович розповіла, що одяг для дефіле збирали з усієї України. «В цьому одязі ми представили перформанс і обряд «Просини», який на Прикарпатті передує весіллю. Наш виступ — це символ гостинності, прийняття, творення спільноти та єдиного простору. Ми показуємо, що Схід і Захід разом, а наша культура та любов непереможні», – наголосила Бобрикович.
Перформанс-дефіле «Жива нитка традицій» представили у рамках дводенного «Форуму відновлення та можливостей», присвяченого підтримці, безбар’єрності та інтеграції, зокрема ВПО в спільноту Прикарпаття. На завершення гостей пригостили весільним короваєм та медом, що символізує єднання та підтримку.

Як повідомлялося, львівська дизайнерка зібрала понад 500 унікальних старовинних українських сорочок.
Фото: Ірина Дружук
Відбудова
На відбудову та розвиток Миколаївщини у 2027 році ПРООН спрямує понад $22 мільйони
На відбудову та розвиток Миколаївщини у 2027 році Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні спрямує понад 22 мільйона доларів.
Як передає Укрінформ з посиланням на Миколаївську міську раду, про це йшлося під час щорічного засідання Ради проєкту “Стратегічне партнерство для Миколаєва”, у якій взяли участь представники Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, Офісу посольства Королівства Данія в Миколаєві, міської та обласної влади.
“Загалом на відбудову та розвиток Миколаївщини в 2027 році буде спрямовано 22,34 мільйона доларів із загального бюджету проєкту в 35,93 мільйона доларів США”, – йдеться у повідомленні.
Зокрема це стосується відновлення соціальної та адміністративної інфраструктури, підтримки медичних закладів, професійного навчання та стимулювання місцевого бізнесу.
Зазначається також, що представники ПРООН та Уряду Данії презентували звіт щодо виконання програми відновлення, в межах якої місто Миколаїв отримає пряму підтримку для посилення своєї безпекової, соціальної та освітньої інфраструктури.
Ключовим досягненням для міста стало оснащення Миколаївського Ситуаційного центру сучасною ІТ-інфраструктурою та обладнанням, що дозволяє управляти інформацією в реальному часі й оперативно координувати дії під час надзвичайних ситуацій. Серед пілотних проєктів міста визначено реконструкцію Палацу учнівської творчості з бюджетом у 210 тисяч доларів.

Міський голова Олександр Сєнкевич подякував партнерам за підтримку та плідну роботу:
«Ми щиро вдячні народу та Уряду Данії, а також команді ПРООН за послідовну підтримку й реалізацію важливих для Миколаєва ініціатив. Сьогодні планувати майбутнє складно, але завдяки нашій співпраці ми втілюємо в життя проєкти, необхідні для безпеки та комфорту містян. Переконаний, що навіть у ці непрості часи ми можемо черпати досвід і перетворювати виклики на нові можливості для розвитку».
Як повідомлялося, Данія надає 45 мільйонів данських крон (понад 6 мільйонів євро), щоб допомогти українським ветеранам повернутися до цивільного життя та роботи.
Фото: Миколаївська міськрада
Політика
Європа має заперечити Трампу й продовжити підтримку України та Зеленського
Про це заявив у інтерв’ю Укрінформу керівник Центру порядку та врядування у Східній Європі, Росії та Центральній Азії Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Штефан Майстер.
“Європа повинна заперечити Трампу і чітко дати зрозуміти, що й надалі підтримуватиме Україну та Зеленського як її обраного президента. Цей курс необхідно послідовно продовжувати”, – заявив політолог.
За його словами, європейські країни не повинні підлаштовувати свою політику щодо України під заяви американського президента або його вимоги щодо зміни українського керівництва.
“Зеленський – обраний президент України. Хто керуватиме Україною, вирішує український народ – не Дональд Трамп і тим більше не Путін”, – наголосив експерт.
Оцінюючи дії федерального уряду Німеччини, Майстер відзначив значні зусилля Берліна щодо забезпечення України системами протиповітряної оборони, зокрема Patriot та ракетами-перехоплювачами.
За його словами, Німеччина також звертається до Греції та Іспанії з метою отримання додаткових систем ППО для України. Водночас експерт розкритикував недостатні темпи нарощування оборонного виробництва та брак державних гарантій для розширення виробничих потужностей.
“Чого я, проте, не розумію, – чому певні виробничі потужності досі не нарощені в достатньому обсязі й чому бракує відповідних державних гарантій. Ми говоримо про це роками. Ракети-перехоплювачі для Patriot тепер також мають вироблятися в Німеччині”, – зазначив Майстер.
На його думку, Європа могла б значно швидше розвивати відповідні спроможності, однак цьому перешкоджає недостатня політична воля.
Крім військової допомоги, експерт закликав до посилення економічного та політичного тиску на Росію.
“До цього також належать подальші санкції, заходи проти російського тіньового флоту та рішучіша реакція на гібридні атаки – можливо, також контрзаходи в кіберпросторі або торгівлі, які справді завдавали б шкоди Росії”, – заявив він.
Майстер підкреслив, що європейські країни мають послідовніше реалізовувати такі заходи, навіть якщо це означатиме розбіжності зі Сполученими Штатами щодо політики стосовно Росії та України.
Як повідомлялося, президент США Дональд Трамп в інтерв’ю Newsmax розкритикував рішення України відновити удари по російських нафтопереробних заводах, вказавши, що вони нібито сприяють збереженню високих світових цін на енергоносії. Він також заявив, що Україні слід обрати іншого президента, щоб домовлятися з Москвою.
Фото: Heinrich-Böll-Stiftung / www.stephan-roehl.de, flickr
-
Війна7 днів agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Одеса1 тиждень agoНові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року
-
Одеса5 днів agoРосіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Суспільство1 тиждень agoЗамовчування випадків насильства в закладах освіти призводить до повторного булінгу
-
Відбудова1 тиждень agoновий житловий комплекс готовий на 20%
-
Війна1 тиждень agoППО знешкодила 117 зі 160 безпілотників, якими росіяни з вечора атакували Україну
-
Одеса5 днів agoПрацівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Суспільство7 днів agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів