Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Lufthansa знайшла зниклий під час перельоту «Оскар» росіянина Таланкіна
Авіакомпанія Lufthansa повідомила, що статуетку «Оскар» автора документального фільму «Містер Ніхто проти Путіна» росіянина Павла Таланкіна, яка зникла під час перельоту з США в Німеччину, знайдено.
Про це повідомляє The Guardian, передає Укрінформ.
В авіакомпанії зазначають, що статуетка «знайдена і знаходиться в безпеці у нас у Франкфурті», її повернуть Таланкіну якнайшвидше.
«Ми щиро шкодуємо про спричинені незручності та вибачилися перед власником. Ретельне та безпечне поводження з речами наших пасажирів є для нас надзвичайно важливим. Триває внутрішнє розслідування обставин», — додав представник авіакомпанії.
Таланкін розповів, що доти кілька разів перевозив статуетку в літаку без жодних інцидентів.
Як повідомляв Укрінформ, «Оскар» росіянина Павла Таланкіна за фільм «Містер Ніхто проти Путіна» зник після того, як режисера змусили здати статуетку у багаж в аеропорту на час перельоту з Нью-Йорка до Німеччини.
В аеропорту імені Джона Кеннеді співробітники Адміністрації транспортної безпеки США заявили, що Таланкін не може взяти з собою статуетку вагою 3,8 кг, вона становить потенційну загрозу безпеці на борту літака. Після цього «Оскар» поклали у коробку і помістили у багажний відсік літака.
Після прибуття рейсу виявилося, що коробка з нагородою зникла.
Фото: Іnstagram/pashatalankin
Відбудова
Швейцарія виділяє додаткові 50 мільйонів франків на проєкти відновлення в Україні
Розпочався третій конкурс інвестиційних проєктів з відновлення України у співпраці з швейцарським приватним сектором; загальний бюджет грантової підтримки складає 50 млн швейцарських франків.
Відповідний Меморандум підписали міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев та делегат Федеральної ради Швейцарії з питань України Жак Гербер, повідомляє Укрінформ з посиланням на Мінекономіки.
«Якщо попередній етап був спрямований переважно на відновлення публічної та муніципальної інфраструктури, то тепер ми робимо системний акцент саме на підтримці приватного сектору та ринкових рішеннях. Спільно з Мінекономіки цю грантову програму в Україні координуватиме і Ukraineinvest«, – підкреслив Соболев.
Передбачається, що проєкти в межах нового конкурсу будуть зосереджені в галузях будівництва, машинобудування, відновлюваної енергетики, інфраструктури, промислового виробництва, агробізнесу, ІТ та цифровізації.
За результатами першого конкурсу реалізуються 12 проєктів на 93 млн швейцарських франків у сферах енергетики, житла, транспорту, охорони здоров’я та гуманітарного розмінування.
На другий конкурс надійшло 37 пропозицій із запитом на 443 млн швейцарських франків: інтерес до конкурсу майже втричі перевищив доступний бюджет.
Крім того, Соболев та Гербер обговорили можливості долучення Швейцарії до Промислового альянсу, який Україна створює спільно з партнерами в межах ініціативи Промисловий Рамштайн. Нещодавно до цієї програми офіційно доєдналася Німеччина.
Як повідомлялося, Україна та Швейцарія підписали Меморандум про взаєморозуміння, який дає старт новій масштабній програмі економічної стійкості «Конкурентоспроможність для відновлення України 2026-2030». Програма охоплюватиме 10 областей України, а також ті регіони, які охоплені іншими проектами, що фінансуються Швейцарією.
Фото: Мінекономіки
Політика
Курт Волкер, колишній спецпредставник США з питань України
У Польщі відбувся безпековий форум з підготовки до Міжнародної конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка цьогоріч відбудеться в червні у Гданську.
У польському Жешуві обговорено безпековий та оборонний вимір співпраці України із Заходом. З американської сторони участь у форумі взяв колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер.
У розмові з Укрінформом колишній американський дипломат оцінив, зокрема, нинішні дії адміністрації президента США щодо України, перспективи мирних переговорів, а також нинішню ситуацію на полі бою та можливості краху режиму Путіна в РФ.
РІШЕННЯ США ЩОДО ПОСЛАБЛЕННЯ САНКЦІЙ ПРОТИ РОСІЇ БУЛО ПОМИЛКОЮ
– Пане Волкер, адміністрація Дональда Трампа продовжила послаблення нафтових санкцій проти Росії. У свою чергу ЄС схвалив 20-й пакет санкцій проти РФ. Як ви оцінюєте це рішення Білого дому? І чи це не послаблює Захід у глобальній грі з авторитарними країнами?
– Передусім я вважаю, що це хибне рішення. Тобто це помилка, тому що воно майже не вплине на світові ціни на нафту, якщо взагалі вплине. Натомість це дасть Путіну більше ресурсів і, таким чином, заохотить його затягувати свою війну проти України. Тож я вважаю, що в цьому сенсі це помилка. У довгостроковій перспективі це не матиме великого значення. Проте у короткостроковій — матиме. У тривалій перспективі, думаю, ціни на нафту знову підуть униз, і це значно сильніше вплине на Путіна.
На мою думку, українські удари по експортних терміналах углиб території Росії, спрямовані на знищення російських можливостей щодо експорту нафти, разом із нижчими цінами на нафту та меншими обсягами відвантаження нафти фактично компенсують наслідки рішення, яке ухвалили США.
Наразі це рішення Вашингтона полягає лише у дозволі на продаж російської нафти, яка вже перебуває в морі, а не загальний експорт. Тому я сподіваюся, що це рішення залишиться обмеженим саме цими рамками і діятиме нетривалий період часу.
– Україна й надалі потребує поставок американської зброї, зокрема ракет до ЗРК Patriot, які купляються у США за європейські гроші. Чи можемо очікувати, що ці поставки будуть й надалі надійними і стабільними?
– Хороша звістка полягає в тому, що Україна стала менш залежною від американської зброї та боєприпасів, ніж це було кілька років тому. Приблизно 60–70% оборонних потреб України забезпечуються власним виробництвом, а Європа компенсує більшу частину того, що раніше постачали США. Що стосується ракет для системи Patriot, то це якраз та сфера, яка справді є проблемною для України, оскільки їм немає повноцінної заміни.
Зараз США надають пріоритет власним силам, розгорнутим на Близькому Сході, а також країнам Перської затоки та Ізраїлю для їхнього захисту. Тому Україна не отримує необхідної кількості ракет для Patriot. Це проблема, тому що це єдина система, яка дійсно ефективна проти балістичних ракет. В усьому іншому Україна може досить добре справлятися самостійно та за підтримки Європи, але саме ракети до систем Patriot є критично необхідними.
РОСІЯ ЗАРАЗ СЕРЙОЗНО НЕ НАЛАШТОВАНА НА ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ
– Президент США Дональд Трамп заявив, що мав «добрі розмови» з Президентом України Володимиром Зеленським та господарем Кремля Путіним і його адміністрація працює над урегулюванням російсько-української війни. Як ви оцінюєте ці переговори і чи немає у вас побоювань, що США вийдуть з переговорів?
– Мирні переговори донині насправді були радше фікцією. Росія не була серйозно налаштована на завершення війни. Вона просто використовувала переговори як інструмент, щоб відволікати увагу, підкидаючи адміністрації Трампа ідеї щодо бізнес-угод, і водночас продовжувати війну. Тож це – «вистава» з російського боку.
З українського боку це все добре розуміють, але не можуть дозволити собі виглядати стороною, яка не прагне миру. Тому українці також беруть участь у процесі, приймають навіть невигідні пропозиції, перетворюють їх на щось більш розумне, з’являються на кожній зустрічі й завжди демонструють готовність до переговорів, щоб Україну не звинуватили у провалі перемовин.
Але я не бачу жодних перспектив, що переговори справді дадуть результат. Думаю, зміни відбудуться лише тоді, коли Путін відчує, що його фінанси та військові можливості настільки виснажені, що він не зможе продовжувати війну. От тоді щось може змінитися. Але це точно не буде наслідком цих переговорів.
Ймовірно, повноцінної мирної угоди взагалі не буде. Швидше за все, ми побачимо фактичне припинення вогню або поступове згасання бойових дій. І це значною мірою відбуватиметься безпосередньо між росіянами та українцями, навіть без зовнішнього посередництва.
– Україна допомагає країнам Близького Сходу протидіяти іранським «шахедам». Українська експертиза у цій сфері зацікавила також і США. Наскільки світ зараз потребує український досвід у цій сфері?
– Це дуже важливо. Я думаю, що США, американська промисловість та й загалом багато країн Заходу повною мірою не усвідомлюють, наскільки те, що робить Україна, є життєво важливим для нас. Характер поля бою змінився, і те, що було важливим три роки тому — як-от HIMARS, ATACMS та артилерія — сьогодні вже не має такого значення.
Натомість Україна знайшла спосіб створювати дешеві, але дуже ефективні системи, як дрони, так і засоби протидії безпілотникам. І це важливо, тому що американські системи, можливо й найкращі у світі, але вони надзвичайно дорогі. Це означає, що ми не можемо використовувати їх проти дешевої, але ефективної загрози.
Наприклад, під час нещодавніх іранських атак на Ізраїль ми побачили, що там було використано величезну кількість ракет Patriot, кожна з яких коштує мільйони доларів, а їх було використано більше тисячі.
Це не є стійким рішенням у довгостроковій перспективі. Якщо йдеться про дрон за 30 тисяч доларів і ракету за мільйон доларів, то так продовжувати неможливо.
Те, що зробила Україна, створивши дешеві технології боротьби з дронами та недорогі БПЛА, фактично революціонізувало принципи ведення війни. Нам потрібно вчитися на цьому й інтегрувати такі рішення. Це не означає, що слід повністю відмовитися від Patriot чи інших дорогих систем. Вони все ще потрібні, але їх необхідно доповнювати тим, що робить Україна, інакше ми не зможемо підтримувати нашу нинішню модель оборони.
РОСІЯ НЕ ЗДАТНА ПРОСУВАТИСЯ НА ПОЛІ БОЮ
– Як ви оцінюєте ситуацію на фронті в Україні? Що ми можемо очікувати у найближчі місяці?
– Росія нібито перебуває в розпалі весняно-літнього наступу, але ми бачимо, що вона не здатна просуватися на полі бою. Ба більше, вона втрачає території майже так само, як і захоплює. Тож цей наступ для Росії не працює.
Росія здатна здійснювати масовані нічні авіаудари – це комбінація сотень дронів і ракет. Вони можуть легко бити по українській цивільній інфраструктурі та, на жаль, вбивати мирних жителів. Але й це не дає стратегічного результату.
Якщо подивитися на минулу зиму, то вона була найважчою за всю війну – не лише через кліматичні умови, а й тому, що енергосистема України була дуже централізованою. Росія знищила значну її частину. Але тепер, під час відновлення, систему будують більш децентралізовано і з вищою стійкістю до атак. Тож наступної зими ситуація, ймовірно, буде кращою, ніж цього року.
Тому я не думаю, що Росія досягає якихось успіхів. Натомість вона втрачає величезні кошти, багато людей і багато техніки. І питання лише в тому, скільки ще часу вони продовжуватимуть це робити, перш ніж усвідомлять, що просто спалюють власні ресурси.
– Тому Україні потрібні американські ракети до систем Patriot…
– Так, потрібні. Якщо в українців не буде ракет до Patriot, тоді російські ракети прориватимуться через систему ППО й влучатимуть в українські міста. Але навіть це не створить стратегічного перелому, і саме в цьому проблема для Росії.
– Як чотирирічний досвід війни України проти Росії може допомогти країнам Заходу, особливо у Східній Європі, протидіяти російським агресивним діям?
– Україна – це єдина країна, яка стала об’єктом повномасштабних російських зусиль зі знищення держави. Звісно, ми зазвичай думаємо про фронт або про нічні ракетні удари. Але постійно тривають і кібератаки, постійно ведеться радіоелектронна боротьба, проводяться диверсії та спроби підірвати суспільство через дезінформацію.
З усім цим Україна стикається щодня, тому вона має найбільш актуальний досвід та експертизу у протидії таким загрозам. Росія поки що насправді не намагалася робити це в повному обсязі проти країн НАТО, але цілком може спробувати це зробити. І якщо так станеться, то український досвід буде надзвичайно важливим, адже українцям уже довелося навчитися, як із цим боротися.
– Чи такі агресивні дії проти країн НАТО Росія може здійснити найближчим чаcом?
– Я не думаю, що Путін хотітиме це робити поки він усе ще грузне у війні проти України.
ПУТІНА МОЖУТЬ ЗМІНИТИ ЛИШЕ ЛЮДИ ЗСЕРЕДИНИ СИСТЕМИ
– Останні соцопитування в Росії показують певне зниження підтримки Путіна. Чи ми вже можемо говорити про затяжну кризу, яка призведе до серйозних наслідків усередині самої Росії, а також вплине на рішення Кремля щодо війни в Україні?
– На жаль, Путін успішно побудував дуже сильний авторитарний апарат. Тому навіть попри невдоволення в Росії, я не впевнений, що це приведе до якихось змін. Він просто й надалі змінюватиме наративи, продовжуватиме репресії проти людей і контролюватиме медіа. Єдине, що справді може на нього вплинути, це якщо російські еліти, силові структури, спецслужби чи державні підприємства почнуть діяти проти нього. Але я не вважаю це дуже ймовірним сценарієм.
– А за кілька років?
– Можливо, за кілька років, залежно від того, що станеться за цей період. Очевидно, що дії Путіна послаблюють Росію у фінансовому, військовому та політичному аспектах. Але поки що немає жодного механізму, за допомогою якого люди всередині Росії могли б цьому протидіяти. Треба дивитися, чи з’явиться щось у майбутньому.
Розмову вів Юрій Банахевич, ЖЕШУВ-ВАРШАВА.
Фото: Ніна Ляшонок, Lithuanian Ministry of Foreign Affairs (архів)
-
Політика1 тиждень agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Відбудова1 тиждень agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Події1 тиждень agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Усі новини1 тиждень agoна що здатен ноутбук Apple вартістю до 10 000 грн (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Політика1 тиждень agoУкраїна у Міжпарламентському союзі руйнує міф про «щасливе життя» в окупованому Криму
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу
-
Суспільство1 тиждень agoФахівці ДТЕК встановили в Одеській області платформи для гнізд лелек