Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомило Держкіно.

До програми Focus on Georgia увійшли різні кінематографічні мови та часові пласти: від урбаністичної історії про емансипацію жінки у Тбілісі 1970-х до роздумів про спадщину, втрати й травми, спричинені війнами та політичними потрясіннями. Герої цих стрічок повертаються до власного минулого, намагаються відновити втрачені зв’язки та заново осмислити поняття дому.

У межах програми покажуть стрічку Лани Ґоґоберідзе “Декілька інтерв’ю з особистих питань” (1978, СРСР).

Журналістка Софіко щодня зустрічається з десятками людей, слухає їхні історії та пише про життя звичайних жінок. Вона любить свою роботу, однак дедалі частіше стикається з вимогами суспільства, яке очікує від неї передусім ролі дружини й матері. На тлі того Тбілісі розгортається історія про особисту свободу, професійні амбіції та пошук рівноваги між кар’єрою й родинним життям. Головну роль у стрічці виконала Софіко Чіаурелі, відома співпрацею із Сергієм Параджановим.

Також на кінофестивалі покажуть стрічку “Мати і донька, або Ніч ніколи не закінчується” (2023, Сакартвело / Франція).

Автобіографічний фільм Лани Гогоберідзе присвячений її матері – Нуці Ґоґоберідзе, першій жінці-кінорежисерці Грузії та одній із перших режисерок Радянського Союзу. Через особисті спогади, архівні матеріали та фрагменти власних стрічок авторка розповідає історію родини, розділеної сталінськими репресіями. Картина простежує шлях від дитячої травми й десятирічної розлуки до повернення спадщини, коли фільми Нуци, які десятиліттями вважалися втраченими, знову були відкриті світові.

Ще один фільм програми – “Нандаурі” ( 2025, Ізраїль/Сакартвело/Італія) режисера Еті Ціко.

Приїзд ізраїльської адвокатки Марини до маленького засніженого грузинського села порушує звичний порядок місцевого життя. Вона представляє інтереси Ніно, яка одинадцять років тому залишила країну та тепер прагне повернути свого сина. Щоб здійснити задумане, Марина змушена звернутися по допомогу до брата Ніно, який виховував хлопця весь цей час. Спільна подорож двох незнайомців поступово перетворюється на історію про примирення, родинні образи та переосмислення власного минулого.

Крім того, на фестивалі покажуть стрічку Тамар Каландадзе та Жюльєна Пебреля “Королівство Картлі” (2025, Франція/Сакартвело).

Назва “Картлі” належить не лише історичному грузинському королівству, а й санаторію у Тбілісі, який протягом трьох десятиліть став домівкою для біженців з Абхазії. Колишній тимчасовий прихисток перетворився на окремий світ із садами, терасами та власними правилами. Через історії мешканців фільм досліджує досвід вигнання, колективної пам’яті та здатності людей будувати нове життя навіть серед руїн.

У фільмі Вахтанґа Джаджанідзе “Реальні істоти” (2025, Сакартвело) розповідається, як дві родини знайомляться під час відпочинку в заміському будинку біля озера та дедалі більше зближуються. Поки дорослі, захоплені власними планами й бажаннями, віддаляються від дітей, семирічна Бебе гостро потребує уваги й тепла. Дівчинка опиняється у центрі трагічних подій. Фільм досліджує крихкість людських стосунків і те, як одна мить може назавжди змінити життя кількох людей.

Програма сформована за підтримки родини Петровських та Міжнародного благодійного фонду Олександра Петровського.

Як повідомляв Укрінформ, XVII Одеський міжнародний кінофестиваль відбудеться у Києві з 27 серпня по 4 вересня за підтримки Держкіно та Українського культурного фонду.

Фото: oiff.com.ua

До Харківської області доставлено 250 силових трансформаторів, наданих за підтримки Департаменту закордонних справ і торгівлі Австралії через Фонд підтримки енергетики України; загальна вартість допомоги перевищує 1,2 млн євро.

Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив керівник Інституту підготовки офіцерів Терезіанської військової академії полковник збройних сил Австрії Маркус Райснер.

“На мою думку, Трамп, знову зосереджуючись на Україні, намагається домогтися результату за допомогою подвійного тиску: з одного боку – тиску на Росію через підтримку України, а з іншого – можливо, й тиску на саму Україну”, – сказав Райснер.

Він звернув увагу на те, що США могли б упродовж найближчих місяців постачати Україні ракети Patriot, щоб тимчасово перекрити дефіцит спроможностей до початку їх ліцензійного виробництва, однак наразі про такі поставки не йдеться.

У цьому зв’язку експерт не виключив, що в адміністрації Трампа можуть прагнути зберегти ситуацію, за якої російський тиск на Україну триватиме, аби змусити обидві сторони сісти за стіл переговорів.

“Складається враження, ніби Трамп хоче зберегти для себе варіант, за якого російський тиск на Україну зберігається, аби обидві сторони фактично були змушені сісти за стіл переговорів”, – сказав Райснер.

Водночас він наголосив, що це лише його припущення.

“Але саме таке питання виникло у мене, коли я чую, що ліцензійне виробництво можливе, однак потребує часу. Тоді я запитую себе: що відбуватиметься до того часу?” – сказав експерт.

Райснер підкреслив, що для України критично важливо якнайшвидше отримати додаткові засоби протиповітряної оборони, оскільки часу до нової зимової кампанії російських ударів залишається мало.

“Надзвичайно важливим є те, щоб це відбулося швидко. Часу в України обмаль – про це треба чітко говорити. Протиповітряна оборона стратегічної глибини є її ахіллесовою п’ятою. До цього додаються руйнівні удари керованими авіабомбами на оперативно-тактичному рівні”, – наголосив він.

Військовий експерт вказав на те, що українська ППО успішно збиває 80-90% російських дронів типу “Герань-2” і “Герань-3”, однак Росія вже має нові швидші моделі з ракетними двигунами. “До цього додаються балістичні ракети та крилаті ракети, які становлять серйозну загрозу. Для цих систем озброєнь показники збиття не покращилися так, як нам хотілося б вірити”, – сказав експерт.

Він також застеріг, що спільний європейський проєкт протиракетної оборони матиме значення для України лише за умови швидкого практичного результату.

“Якщо європейці говорять про спільний проєкт, він може бути успішним лише тоді, коли за короткий час дасть конкретні результати. Якщо це знову буде проєкт, над яким роками працюватимуть без жодного результату, для України буде запізно”, – наголосив Райснер.

Як повідомляв Укрінформ, т.в.о. міністра оборони Євгеній Хмара закликав американських партнерів максимально пришвидшити постачання ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot, необхідних для протидії російським балістичним ракетам.

Фото: UK in Austria