Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Політики не зруйнують відносин між українцями та поляками
Погіршення польсько-українських відносин на політичному рівні не вплинуло на організацію, зокрема й фінансування фестивалю українського кіно Ukraїna! у Польщі.
Його організатори й надалі розглядають кіноподію як простір для зустрічей, культурного обміну та інтеграції українців і поляків.
Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла директорка варшавського кінофестивалю Ukraīna! Беата Бєронська-Лях.
За її словами, цьогоріч захід фінансово підтримують Польський інститут кіномистецтва, Міністерство культури Польщі та місто Варшава. Столична влада надала фестивалю трирічну дотацію, яка гарантує його проведення у Варшаві цього року та протягом наступних двох років.
«Ще не було ситуації, щоб хтось нам відмовив у фінансуванні через нинішнє погіршення суспільних настроїв», – зазначила Бєронська-Лях.
Вона вважає, що напруженість у відносинах між українцями та поляками часто використовують із політичною метою. За її словами, поширення фейків і залякування поляків українцями або українців поляками може бути способом здобути політичний капітал. Організаторка також звернула увагу на зацікавленість Росії в розпалюванні таких настроїв.
«Ми вже на це не піддаємося, політики ніяк не можуть зіпсувати наші стосунки з друзями та знайомими з України. Ми не дозволимо тим чи тим політикам зруйнувати наші відносини», – наголосила вона.
Бєронська-Лях зауважила, що торік підготовка фестивалю була складнішою з погляду безпеки. Зокрема, під час першої зустрічі з волонтерами обговорювалися можливі провокації та порядок дій у разі їх виникнення. Водночас сам фестиваль пройшов у доброзичливій атмосфері, без інцидентів. Цього року організаторка кінофестивалю не очікує подібних проблем. Вона пов’язує це, зокрема, з тим, що суспільство стало краще розпізнавати дезінформацію та маніпуляції в інтернеті.
За словами Бєронської-Лях, під час фестивальних дискусій про дезінформацію представлять звіти, згідно з якими близько 15% авторів ненависницьких коментарів у мережі становлять реальні люди, а решта такого контенту генерується штучно.
«Жити значно легше, коли усвідомлюєш, що боти не виходять на вулицю і не ходять у кіно», – підкреслила Бєронська-Лях.
Організаторка кінофестивалю наголосила, що ця подія дає полякам та українцям можливість зустрічатися, краще пізнавати одне одного та розповідати про власний досвід.
«Цей фестиваль – святкова мить українського кіно, час зустрічі поляків та українців. І це найважливіше, адже тоді ми зустрічаємося, інтегруємося, можемо розповісти про себе більше. Після такого фестивалю ми всі збагачуємося досвідом і, сподіваюся, стаємо сильнішими», – підсумувала Бєронська-Лях.
Як повідомляв Укрінформ, у Варшаві 2 листопада розпочнеться 11-й кінофестиваль Ukraїna! Festiwal Filmowy, під час якого глядачі побачать найновіші українські художні, документальні, анімаційні та короткометражні фільми, зокрема роботи, що отримали нагороди на міжнародних фестивалях.
Як відомо, у Польщі антиукраїнські настрої активно експлуатують праві та праворадикальні партії, зокрема націоналістична «Конфедерація» та проросійська «Конфедерація польської корони».
Фото: Beata Bierońska Lach / Facebook
Відбудова
Мінрегіон профінансує ще близько 2 000 сертифікатів за програмою «єВідновлення»
Найближчим часом близько 2 тисяч сімей отримають компенсаційні сертифікати за втрачене житло за програмою «єВідновлення».
Про це у Фейсбуці повідомило Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб, передає Укрінформ.
«Майже 2 тисячі українських родин, які втратили житло через російську агресію, зможуть найближчим часом придбати нові оселі. Понад 2,5 млрд грн вже надійшли для фінансування житлових сертифікатів за програмою «єВідновлення», – йдеться в повідомленні.
Бронювання коштів за майже 2 тис. житлових сертифікатів для людей, які мають першочергове право на компенсацію, має розпочатися вже 21 жовтня.
Це учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни; сім’ї загиблих ветеранів війни та Захисників України; мобілізовані, яким не надано статусу учасника бойових дій; особи з інвалідністю I та II груп; багатодітні сім’ї.
Зазначається, що кошти надійшли в межах першого траншу обсягом 50 млн євро від Банку розвитку Ради Європи та уряду Італії. Загалом цього року в межах проєкту HOME «Компенсація за знищене житло» залучено 100 млн євро.
Раніше в межах проєкту HOME Україна вже залучила 200 млн євро від Банку розвитку Ради Європи. За ці кошти профінансували понад 6 тисяч житлових сертифікатів.
Як повідомлялося, у проєкті державного бюджету на 2027 рік закладено 84,9 млрд грн на фінансування житлових програм. На програму забезпечення житлом громадян через «єОселю» планується спрямувати 45 млрд грн. На компенсації за пошкоджене та втрачене житло у межах програми «єВідновлення» – 24,4 млрд грн, на компенсації ветеранам з інвалідністю I та II груп за програмою «Житло для ВПО з ТОТ» – 6,9 млрд грн. Ще 5,5 млрд грн закладено у спеціальному фонді на реалізацію програми HOME (реалізується за підтримки ЄБРР).
Фото: Суспільне
Політика
Російським спортсменам не місце у Фінляндії, якщо Москва продовжить війну
Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що російським спортсменам наступного року не місце у Фінляндії, якщо їхня країна продовжить війну проти України.
Про це повідомляє Yle, передає Укрінформ.
«Я маю намір найближчими днями домагатися необхідних заходів», – зазначила глава зовнішньополітичного відомства Фінляндії.
Валтонен раніше заявила, що вимагатиме повної заборони на видачу віз російським туристам до ЄС.
Нещодавно п’ятеро фінських депутатів Європарламенту підписали вимогу про запровадження нових санкцій та візових обмежень щодо РФ.
Ця вимога спрямована на недопущення повернення збірних команд Росії з хокею на міжнародні турніри.
За словами тих, хто підписав, країнам-організаторам необхідно вивчити можливості обмеження в’їзду росіян.
Як повідомляв Укрінформ, Спортивний арбітражний суд (CAS) у Лозанні (Швейцарія) зобов’язав Міжнародну федерацію хокею (IIHF) допустити російські хокейні збірні до міжнародних змагань.
-
Політика1 тиждень agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса7 днів agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна5 днів agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна7 днів agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Усі новини1 тиждень agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна1 тиждень agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок