Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Ввечері відбудеться фінал Євробачення, представниця України Leléka виступить під номером 7
Ввечері відбудеться фінал пісенного конкурсу “Євробачення-2026”, у першій половині якого виступить представниця України Leléka з піснею Ridnym.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.
Передшоу можна буде дивитися на телеканалі Суспільне Культура і на сайтах Суспільне Культура та Суспільне Євробачення о 21:00.
Фінал можна дивитися і слухати на сайтах Суспільне Культура та Суспільне Євробачення, на телеканалі Суспільне Культура та Радіо Промінь.
Порядок виступів фіналістів:
- Данія: Søren Torpegaard Lund — Før vi går hjem
- Німеччина: Sarah Engels — Fire
- Ізраїль: Noam Bettan — Michelle
- Бельгія: Essyla — Dancing on the Ice
- Албанія: Alis — Nân
- Греція: Akylas — Ferto
- Україна: Leléka — Ridnym
- Австралія: Delta Goodrem — Eclipse
- Сербія: Lavina — Kraj Mene
- Мальта: Aidan — Bella
- Чехія: Daniel Žižka — Crossroads
- Болгарія: Dara — Bangaranga
- Хорватія: Lelek — Andromeda
- Велика Британія: Look Mum No Computer – Eins, Zwei, Drei
- Франція: Monroe — Regarde!
- Молдова: Satoshi — Viva, Moldova!
- Фінляндія: Linda Lampenius x Pete Parkkonen — Liekinheitin
- Польща: Alicja — Pray
- Литва: Lion Ceccah — Sólo Quiero Más
- Швеція: Felicia — My System
- Кіпр: Antigoni — Jalla
- Італія: Sal Da Vinci — Per Sempre Sì
- Норвегія: Jonas Lovv — Ya ya ya
- Румунія: Alexandra Căpitănescu — Choke Me
- Австрія: Cosmó — Tanzschein
Для країн — учасниць Євробачення у фіналі голосування розпочнеться перед виконанням першої пісні. Воно триватиме протягом усіх виступів і приблизно 40 хвилин після виконання останньої пісні. Проголосувати можна до 10 разів.
Голосувати за представника чи представницю своєї країни не можна.
Також можливе голосування у категорії “Решта світу”. Воно розпочнеться приблизно опівночі перед початком фіналу, закриється перед початком прямого ефіру та знову відкриється перед виконанням першої пісні. Після цього воно залишатиметься відкритим протягом усього прямого ефіру та приблизно 40 хвилин після останнього виступу.
Крім глядачів, виступи учасників оцінюватиме професійне журі.
На телебаченні та у диджиталі буде переклад Євробачення жестовою мовою. Окрема трансляція з жестовою мовою також буде доступна на офіційному сайті Суспільне Євробачення.
Виконувати пісні жестовою мовою будуть Анфіса Худашова, Лада Соколюк та Олександр Рудик, перекладатиме діалоги Тетяна Журкова.
Як повідомляв Укрінформ, Leléka з піснею Ridnym вийшла у фінал Євробачення-2026.
Фото: Sarah Louise Bennett/EBU
Політика
У Лондоні за ініціативою Зеленської відбулася навчальна програма для перших леді та джентльменів
У Лондоні за ініціативою дружини Президента України Олени Зеленської відбулася навчальна програма для перших леді та джентльменів.
Як передає Укрінформ, про це ідеться на сайті глави держави.
Спеціальну навчальну програму високого рівня з дипломатії організували Глобальна платформа Саміту перших леді та джентльменів спільно з Лондонською школою економіки та політичних наук і проєктом аналітичного центру LSE IDEAS Women in Diplomacy.
У тренінгу взяли участь перша леді Австрії Доріс Шмідауер, перший джентльмен Словенії Алеш Мусар, дружина Прем’єр-міністра Люксембургу Марйолейне Фріден, перша леді Албанії Арманда Бегай, перша леді Сербії Тамара Вучич та перша леді Чехії Єва Павлова.
Серед тем тренінгу – розвиток та використання м’якої сили у кризових умовах, еволюція глобальної економіки під впливом штучного інтелекту, посилення присутності жінок у дипломатії та міжнародних відносинах, інклюзивна дипломатія.
Після заходу відбувся прийом від імені дружини Прем’єр-міністра Великої Британії Вікторії Стармер, під час якого обговорили питання дипломатії та лідерства жінок у світовій політиці.
Тренінг у Лондоні – це вже друга навчальна програма Платформи для перших леді та джентльменів. Перша відбулася в червні 2025 року в Австрії спільно з Дипломатичною академією Відня за участю дев’яти перших леді та джентльменів.
«Навіть в умовах повномасштабної війни Україна не відступає від своєї ролі на міжнародній арені – вона її розширює. Тренінг у Лондонській школі економіки є черговим свідченням, що українська ініціатива задає стандарти: збирає перших леді та джентльменів з усього світу, формує порядок денний у сфері м’якої сили та дипломатії й робить це в партнерстві з одним із найпрестижніших університетів світу», – наголосила Зеленська.
Програма була розроблено спільно з LSE IDEAS та проєктом Women in Diplomacy за підтримки Ялтинської європейської стратегії (YES) та Брукса Ньюмарка.
Як повідомляв Укрінформ, перші леді України і Румунії Олена Зеленська та Мірабела Гредінару відвідали у Бухаресті експозицію художніх робіт дітей і підлітків, створених у межах програми Madrigal for Hospitals.
Суспільство
ГУР презентувало фільм про Науково-дослідний інститут воєнної розвідки
Головне управління розвідки Міністерства оборони України до Дня науки презентувало фільм про Науково-дослідний інститут воєнної розвідки.
Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомляє у Фейсбуці.
«За зухвалими операціями та ліквідованими ворогами стоять роки досліджень, випробувань, точних розрахунків і щоденної роботи людей, які рухають український mil-tech уперед. Це ті, хто має здатність бачити загрози раніше за інших: аналізувати, прогнозувати та знаходити нестандартні підходи, від яких залежать життя й успіх бойових завдань», — ідеться у повідомленні.
Фільм присвячений Науково-дослідному інституту ГУР і «тим, хто працює у точці дотику військової справи та інноваційних технологій — однієї з ключових переваг України у цій війні».
«Космічна розвідка, геопросторовий аналіз, дрони, спецзв’язок, РЕБ і засоби, про які не розповідають публічно. І головне — люди, які щодня шукають відповіді на виклики цієї війни», — підкреслили в ГУР.
Як повідомлялось, День науки — професійне свято працівників науки України, яке з 1997 року відзначається щорічно у третю суботу травня.
Фото: armyinform.com.ua
-
Події1 тиждень agoNetflix і Українська кіноакадемія оголосили проєкти, що отримають гранти на розробку сценарію
-
Усі новини1 тиждень agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора
-
Одеса1 тиждень agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Події1 тиждень agoУкраїнська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду у США
-
Суспільство1 тиждень agoДивіденди, готівка та крипта, що зникла: що задекларували депутати Одеської облради за 2025 рік Анонси
-
Суспільство6 днів agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Політика1 тиждень agoЗеленський та Алієв обговорили розвиток двосторонніх відносин
-
Одеса6 днів agoАтака на Чорноморськ на Одещині: загинула мати двох дітей