Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

Українська письменниця Ярина Груша отримала спецвідзнаку однієї з найпрестижніших літературних премій Італії

Published

on


Українська перекладачка та письменниця Ярина Груша отримала спеціальну міжнародну відзнаку премії Viareggio-Répaci 2026 за свій дебютний роман «Синій альбом» (L’Album Blu).

Як передає Укрінформ, про це Український інститут книги повідомив у Фейсбуці.

Події книги розгортаються після аварії на Чорнобильській АЕС. У центрі сюжету – дівчина на ім’я Ярина. Вона дорослішає на тлі розпаду Радянського Союзу, Помаранчевої революції й Революції Гідності. Авторка вплела в оповідь власні дитячі спогади про ці історичні події.

Роман написаний італійською мовою. Вийшов він друком цьогоріч у видавництві Bompiani.

Журі премії відзначило внесок Ярини Груші в поширення української культури в Італії та Європі, а також майстерність письма, що поєднує теми пам’яті, ідентичності та громадянської відповідальності.

Читайте також: Ярослав Мельник став лавреатом премії, що підтримує сучасну литовську новелістику

Як повідомлялося, Viareggio-Répaci є однією з найпрестижніших літературних премій Італії. Заснована вона в 1929 році.

Фото: pen.org.ua



Джерело

Continue Reading

Відбудова

В Охматдиті встановили сонячні електростанції

Published

on




У сучасному лікувально-діагностичному корпусі НДСЛ «Охматдит» в Києві змонтували дві гібридні фотоелектричні станції.



Джерело

Continue Reading

Політика

Дев’ять країн закликали дозволити Україні закуповувати зброю поза ЄС за кошти позики у €90 мільярдів

Published

on



Міністри оборони дев’яти європейських країн закликали Єврокомісію надати Україні максимальну гнучкість у використанні кредиту у 90 млрд євро для задоволення нагальних військових потреб.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у спільному листі до єврокомісара з питань оборони та космосу Андрюса Кубілюса та високої представниці ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас, текст якого оприлюднило Постійне представництво Швеції при ЄС у соцмережі Х.

Лист підписали міністри оборони Нідерландів, Німеччини, Фінляндії, Швеції, Литви, Естонії, Латвії, Данії та Польщі. Вони привітали реалізацію Угоди про кредит на підтримку України (USL), яка, як зазначається, забезпечує важливу підтримку бюджетних та військових потреб України в умовах триваючої російської агресії, а також виплату першого траншу макрофінансової допомоги.

Міністри зазначили, що Україна готує наступні графіки закупівель у межах USL. Пріоритетними напрямками визначені засоби протиповітряної оборони, авіаційні та артилерійські боєприпаси, далекобійні засоби ураження, засоби радіоелектронної боротьби та вибухові матеріали.

За їхніми словами, під час нещодавніх консультацій Україна наголосила, що частину її нагальних потреб неможливо оперативно забезпечити продукцією європейської оборонної промисловості. Йдеться, зокрема, про ракети PAC-3, AIM-120, ATACMS, ADM-160 MALD та AGM-88 HARM.

«У цьому спільному листі ми, міністри оборони, підкреслюємо нашу спільну відданість забезпеченню того, щоб Україна отримала військову допомогу, якої вона терміново потребує», – йдеться у документі.

Читайте також: Рішення про виділення Україні позики у €90 мільярдів змінити вже не можнаЗеленський

З огляду на це автори листа закликали Єврокомісію якнайшвидше затвердити графіки закупівель, зокрема шляхом застосування передбаченого регламентом винятку, який дозволяє закуповувати озброєння, вироблене третіми країнами. Вони також попросили не чекати завершення картування Європейської оборонно-технологічної та промислової бази й не вимагати від України додаткових досліджень ринку перед погодженням таких закупівель.

На думку міністрів, повне використання наявних механізмів дасть змогу зберегти темпи військової підтримки України та забезпечити її необхідними спроможностями без зайвих затримок.

«Це допоможе Україні продовжувати боротьбу та врятувати людські життя», – наголосили автори листа.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці червня Кабінет міністрів затвердив порядок використання коштів Європейського Союзу, залучених у межах спецпозики на підтримку оборонно-промислової спроможності України у 2026-2027 роках.

Фото: Flickr



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.