Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

«Мілітарі-вишиванки» з дронами та бавовною стали унікальним явищем світової культури

Published

on



Повномасштабна війна сформувала в Україні унікальний культурний феномен – «мілітарі-вишиванку», яка згодом стане цінним об’єктом для колекціонерів та культурологів.

Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловила засновниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк.

За її словами, українська сорочка завжди відображала історичні процеси та переживання нації. Якщо після розпаду СРСР та під час криз був період занепаду чи засилля дешевого імпорту, то нинішня війна породила абсолютно новий стиль.

«Виникло таке явище, як мілітарі-вишиванка. Коли на хакі тканинах, на хакі полотні зеленого кольору вишивають орнаменти з дронами, з бавовною, з псом Патроном, з гелікоптерами, з символами і лого окремих бригад. І це є абсолютно фантастичне культурне явище. Війни відбуваються по всьому світу. І скрізь війна – це військова форма, а у нас війна – це 100 видів мілітарі-вишиванок», – наголосила Воронюк.

Читайте також: В Україні вдвадцяте відзначають День вишиванки

Вона зауважила, що придбання такої сорочки сьогодні є важливою «культурною інвестицією» в пам’ять про сучасну епоху.

Як повідомляв Укрінформ, Мінкульт подав вишиванку до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Уряд виділив ₴12,4 мільйона на відновлення пошкодженої через війну інфраструктури Тернополя

Published

on



Кабінет міністрів спрямував із резервного фонду державного бюджету 12,4 млн грн для завершення аварійно-відновлювальних робіт на об’єктах житлової та соціальної інфраструктури Тернополя, пошкоджених внаслідок російської агресії.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Зазначається, що 12,4 млн грн із резервного фонду державного бюджету надійдуть Тернопільській обласній військовій адміністрації для продовження робіт, які не вдалося завершити у 2025 році через обмежені строки бюджетного періоду, погодні умови та тривалість процедур закупівель.

«Оперативне відновлення пошкодженої житлової інфраструктури важливе для безпеки та нормального життя людей у громадах, які постраждали внаслідок російських атак. За ці кошти можна завершити першочергові роботи та не допустити подальшого погіршення стану об’єктів», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів.

Зокрема, виділене фінансування дозволить провести заміну вікон у житлових будинках, відремонтувати місця загального користування та внутрішньобудинкові мережі тепло й електропостачання, виконати капітальний ремонт ліфта у житловому будинку, а також відновити елементи благоустрою початкової школи №2.

Читайте також: Укренеро отримає грант на €11 мільйонів від Німеччини

У міністерстві наголосили, що це рішення допоможе завершити комплекс аварійно-відновлювальних заходів на об’єктах житлової та соціальної інфраструктури Тернополя та забезпечити належні умови для мешканців громади.

Як повідомляв Укрінформ, 1 травня 2026 року понад 50 “Шахедів” атакували Тернопіль, понад 20 із них вибухнули. Були влучання у промислові та інфраструктурні об’єкти міста. Повідомлялось про 12 постраждалих.

Фото Укрінформу можна купити тут.   



Джерело

Continue Reading

Політика

Прокуратура передала до МКС докази воєнних злочинів РФ проти понад 1800 українських в’язнів

Published

on



Правоохоронні органи України скерували до Міжнародного кримінального суду в Гаазі доказову базу про примусове переміщення і незаконне утримання в колоніях РФ понад 1800 українських в’язнів із Херсонської та Миколаївської областей.

Про це генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Ще один крок до справедливості: нові докази російських воєнних злочинів проти України в Гаазі. Скерував до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду новий пакет матеріалів про депортацію та незаконне утримання в РФ понад 1800 українських в’язнів із Херсонської та Миколаївської областей”, – зазначив Кравченко.

За інформацією генпрокурора, у листопаді 2022 року російські військові примусово перемістили цих людей через окупований Крим до колоній у РФ.

Як підкреслив Кравченко, “докази доводять, що це була завчасно організована операція: від захоплення українських в’язниць до утримання людей на території держави-агресора”.

Читайте також: Росія веде в ЄС кампанію для виправдання викрадення українських дітей – ЦПД

За даними слідства, у російських колоніях українських в’язнів б’ють, катують, піддають психологічному тиску, погрожують розстрілами і змушують до будівництва ворожих військових укріплень. Їм примусово нав’язують громадянство РФ, незаконно утримують після завершення строку покарання або затримують повторно.

“Це воєнні злочини та злочини проти людяності відповідно до норм міжнародного гуманітарного права”, – підкреслив генпрокурор..

Кравченко поінформував, що в основі поданих до МКС матеріалів лежать свідчення понад 400 потерпілих та очевидців, а також аналіз рішень російських судів, офіційних документів, відповідей державних органів РФ та інших доказів.

Такий результат, зауважив Кравченко, став можливим завдяки активній позиції та експертній діяльності громадської організації “Захист в’язнів України”, Європейської правозахисної мережі European Prison Litigation Network та Харківської правозахисної групи.

“Це яскравий приклад координації державних органів і правозахисної спільноти у формуванні доказової бази для національного та міжнародного правосуддя. Не заради звітності, а заради відновлення справедливості та притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності”, – підкреслив генпрокурор.

“І вона буде. Послідовною, невідворотною, поіменною”, – додав Кравченко.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці квітня Європарламент підтримав якнайшвидший запуск Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України та закликав усі держави-члени ЄС приєднатися до цієї ініціативи.

Фото Укрінформу можна купити тут.   



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.