Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

Пішов із життя поет Іван Семененко

Published

on



Пішов з життя член Національної спілки письменників України, представник Лаврської школи поезії Іван Семененко.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив Український інститут книги.

“3 листопада відійшов у засвіти поет Іван Семененко”, – йдеться у повідомленні.

Лаврську школу поезії пов’язують також із Миколою Воробйовим та Олегом Лишегою.

Семененко – автор збірок “Святом прокушений простір”, “Обшири з горла предка”, “Даруємо так вітру молоток”, “Архіпелаги – Атоли”, “Нерозривне сонце”.

Він народився у 1936 року в Київській області. У 16 років намагався втекти з СРСР до української діаспори в Канаді, однак його затримали, а згодом засудили до 10 років мордовських політичних таборів. На волю вийшов у 1956 році.

Навчався він у Київському педінституті іноземних мов на факультеті французької філології. У бібліотеці відкрив для себе західноєвропейський модернізм, читав класиків в оригіналі й почав писати верлібром. У 1957 році за сприяння поета Миколи Гірника вірш Семененка “До Вітчизни” надрукували в газеті “Декада”. Однак після цієї публікації інші видання відмовлялися друкувати його поезії, звинувачуючи автора в “буржуазному націоналізмі”. Окрім того, поет був під постійним наглядом КДБ.

Певний час Семененко вчителював. Однак згодом його не приймали до школи на роботу через антикомуністичну творчість. Через це на початку 1980-х він влаштувався пожежником на кіностудії Інституту театрального мистецтва на території Києво-Печерської Лаври. Саме там поети Семененко, Воробйов та Лишега зблизились. Дослідники згодом назвуть їх Лаврською школою поезії.

У 2016 році Іван Малкович включив добірку віршів Семененка в “Антологію української поезії XX століття”. Також окремі добірки віршів поета можна прочитати в архіві журналу “Сучасність” (1993 рік), “Світовид”(IV (13) 1993 рік) а також на сайті мистецького журналу “Артанія”.

Детальну інформацію щодо часу та місця поховання повідомлять згодом.

Як повідомляв Укрінформ, у жовтні після важкої хвороби на 67-му році життя помер письменник Сергій Батурин (Онищенко), член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

На Київщині завершується відбудова шляхопроводу поблизу Макарова

Published

on



Про це повідомила пресслужба відомства, передає Укрінформ.

«На Київщині триває відбудова шляхопроводу поблизу Макарова, пошкодженого внаслідок бойових дій. Наразі будівельна готовність об’єкта становить 69%», – йдеться в повідомленні.

Станом на зараз на ділянці шляхопроводу на автомобільній дорозі Т-10-19 Феневичі – Бородянка – Макарів – Бишів вже змонтувано металоконструкції прогонових будов, облаштовано опори та виконано бетонування монолітної плити.

Наразі роботи переходять до завершальних етапів. Триває облаштування підходів до шляхопроводу, улаштування гідроізоляції, антикорозійний захист конструкцій та підготовка до дорожніх робіт.

Загальна вартість відновлення становить 396 млн грн. Фінансування у 2026 році здійснюється коштом державного бюджету та кредитних ресурсів Citi Bank UKEF.

Завершення робіт заплановане до кінця року за умови сприятливих погодних умов та забезпечення необхідними ресурсами.

Читайте також: У Мінвідновлення назвали пріоритети у відбудові і будівництві нового житла

Як повідомлялося, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України сподівається, що народні депутати підтримають ініціативу з відновлення дорожнього фонду. У проєкті державного бюджету на 2027 рік передбачене спрямування у нього 52,8 млрд грн.

Фото: restoration.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Політика

«Оксамитова окупація» Криму почалася ще 30 років тому

Published

on



Росія готувалася до анексії Криму ледь не з перших днів незалежності України, зокрема в 1990-х роках було запущено так звану програму Лужкова із забудови та фінансування інфраструктурних об’єктів на півострові.

Така довготривала ініціатива колишнього мера Москви Юрія Лужкова, яка здійснювалася за кошти московського бюджету аж до 2010 року. Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав український військовий та дипломат, колишній перший заступник голови Державної прикордонної служби генерал-лейтенант Василь Серватюк.

Він нагадав, що в Криму за російські кошти тоді будували житло в Керчі, Щолкіному, а пізніше – і в Сімферополі та Євпаторії.

«Якби тоді не тільки ми, а всі підтримали будівництво в Криму, переселили українських пенсіонерів у Крим – можливо, і не було би подій 2014 року. Адже ситуація тоді яка в Криму була? Чорноморський флот і велика кількість військових частин. Російські військові дослужували там перед пенсією, звільнялись, отримували житло і залишались жити. В 1990-х та 2000-х роках Росія взагалі запустила “програму Лужкова “, коли на кошти Москви в Криму будували цілі квартали (як приклад «Московський квартал» в районі вулиці Адмірала Фадєєва в Севастополі – ред.), дитячі садочки, школи, санаторії», – зазначив Серватюк.

Читайте також: Україна закликає ЮНЕСКО відреагувати на наміри Росії використати Ханський палац для пропаганди

За його словами, це спонукало військових пенсіонерів залишатися в Криму та русифікувати його.

«Тому можна з впевненістю казати, що Росія готувалася до анексії Криму ледь не з перших днів незалежності України», – переконаний експерт.

Читайте також: ЄС мав ухвалити регламент протидії російським загрозам ще у 2014 році – чеський експерт

Як повідомляв Укрінформ, раніше Президент Володимир Зеленський висловив думку, що якби був наказ відбивати Крим у 2014 році, повномасштабної війни у тому форматі, в якому вона сьогодні є, не було б.

Фото з особистого архіву Василя Серватюка



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.