Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Одеса
В Одеському зоопарку помер ведмідь Бумер: відомі причини смерті
Ведмідь Бумер. Фото: Ігор Біляков/Facebook
В Одеському зоопарку помер ведмідь Бумер. Його життя було складним: спершу цирк, потім Подільський звіринець. Одеський зоопарк став для нього останнім притулком, але проблеми із серцем стали фатальними.
Про це повідомив директор Одеського зоопарку Ігор Біляков, передає Новини.LIVE.
Смерть ведмедя
Бумер приїхав до Одеси у 2019 році. До цього він жив у пересувному цирку, де комфорт тварин майже не враховувався, а потім у Подільському зоопарку. Точний вік ведмедя невідомий — приблизно 21 рік, що для ведмедя вже поважний вік. Виснаження та стрес у молодості прискорили старіння його організму. У Бумера були проблеми із серцем.
“Бумер прожив важке життя ще до того, як потрапив до нас. Ми намагалися забезпечити йому спокійні останні роки, але серце не витримало. Ця історія ще раз показує, що тварини — не розвага, а живі істоти, які потребують турботи”, — повідомив Ігор Біляков.
Для порівняння, ведмедиця Поляна, яка народилася і все життя провела в зоопарку, скоро відзначить 25 років і старіє значно спокійніше.
Читайте також:
Реакція соцмереж
За словами Білякова, в останні дні у соцмережах поширювали гучні пости і “сенсації” про смерть Бумера. Однак він наголошує, що факти важливіші за емоційний шум. Подія ще раз підкреслює, що зоопарк — це притулок для тварин, де вони можуть дожити старість у спокої.
“У нас багато тварин похилого віку, які живуть тут десятками років, і окрім розважальної та соціальної місії — це притулок для літніх тварин, які мають в спокої дожити свою старість”, — підсумував директор зоопарку.
Прокинулася ведмедиця
В Одеському зоопарку прокинулася ведмедиця Поляна. 16 березня, після зимової сплячки вона вперше цього року вийшла до свого вольєра. Працівники зоопарку поступово повертають тварину до звичного режиму харчування, даючи їжу маленькими порціями, щоб організм без стресу увійшов у робочий ритм.
Що відомо про бурих ведмедів
Бурий ведмідь — один із найбільших хижаків України. У зоопарках його життєвий ритм максимально наближений до природного. З першим теплом березня тварини виходять із зимової сплячки, стають активнішими і потребують поступового переведення на спеціальний раціон. Для підтримки здоров’я в неволі створюють умови, що стимулюють природні інстинкти, наприклад, ховають їжу в декораціях. Активність ведмедів навесні показує, наскільки успішно вони перезимували.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі запропонували перенести міський зоопарк до парку Савицького. Ідею висунули місцеві активісти, пояснюючи її замалими вольєрами та застарілими умовами утримання тварин. Директор зоопарку Ігор Бєляков виступив проти такого плану. За його словами, під час війни реалізувати проєкт майже неможливо.
Також Новини.LIVE писали, що територія Одеського зоопарку опинилася під загрозою забудови. Забудовник вже кілька років претендує на землю, де може з’явитися готель або інший об’єкт. Звіринець переживає складні часи, а коштів на розширення вольєрів і підтримку території бракує.
Економіка
Ціни на бензин і дизель — скільки доведеться платити 1 квітня
1 квітня ціни на пальне в Україні не обіцяють сплеску.
Ринок пального в Україні все ще штормить, але ціни на бензин, дизель та газ станом на початок квітня на стелах АЗС поки тримаються сталих показників.
Ціни на АЗС — прогноз вартості пального на 1 квітня
Тепер вартість пального зазвичай змінюється не більше ніж на 1 грн за літр. Найбільш передбачувані ціни демонструє державний оператор “Укрнафта”, який за дорученням уряду виступає ціновим орієнтиром. У середу, 1 квітня, на його заправках можна очікувати такі тарифи:
- бензин 95 Energy — 71,99 грн/л;
- бензин А-95 — 68,99 грн/л;
- бензин А-92 — 65,99 грн/л;
- бензин 98 Energy — 77,99 грн/л;
- дизельне пальне — 81,99 грн/л;
- дизельне пальне Energy — 85,99 грн/л;
- автомобільний газ — 45,99 грн/л.
Дещо дорожче пальне пропонують приватні мережі АЗС, проте останнім часом вони майже не змінюють ціни на дизель і бензин. Орієнтовні тарифи на 1 квітня можуть мати такий вигляд:
OKKO:
- бензин А-95 — 74,99 грн/л;
- бензин Pulls 95 — 77,99 грн/л;
- бензин Pulls 100 — 84,99 грн/л;
- дизельне пальне — 87,99 грн/л;
- дизельне пальне Pulls — 90,99 грн/л;
- автомобільний газ — 47,99 грн/л.
Дефіцит дизеля в Україні: експерт відповів, що буде з поставками
BVS:
- бензин А-95 — 69,99 грн/л;
- бензин А-95 PRO — 72,99 грн/л;
- бензин А-98 — 76,99 грн/л;
- бензин А-95 EKO — 59,99 грн/л;
- дизельне пальне — 84,99 грн/л;
- дизельне пальне PRO — 87,99 грн/л;
- автомобільний газ — 46,99 грн/л.
SOCAR:
- бензин А-95 NANO — 78,99 грн/л;
- бензин А-95 — 74,99 грн/л;
- бензин NANO 100 — 84,99 грн/л;
- дизельне пальне NANO Extro — 90,99 грн/л;
- дизельне пальне NANO — 87,99 грн/л.
WOG:
- бензин А-95 — 74,99 грн/л;
- бензин Mustang 95 — 77,99 грн/л;
- бензин Mustang 100 — 84,99 грн/л;
- дизельне пальне — 87,99 грн/л;
- дизельне пальне Mustang+ — 90,99 грн/л;
- автомобільний газ — 47,98 грн/л.
Зверніть увагу, що ціни на стелах АЗС можуть відрізнятися залежно від регіону.
Раніше Фокус повідомляв, що подорожчання пального може повернутися на український ринок. Енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв зазначив, що вартість дизельного пального цілком може досягти 95-96 грн за літр, а бензин коштувати на рівні 92-94 грн. Водночас приклади державного оператора “Укрнафта” показують, що утримувати нижчі ціни можливо.
На думку експерта, це свідчить про невисоку маржинальність бізнесу, але водночас водночас демонструє, що ринок залишається прибутковим навіть за таких умов. Ігнатьєв додав, що такий підхід може стати прикладом для інших учасників ринку.
Події
Премія Лисенка назвала лавреатів
Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило лавреатів музичної премії імені Миколи Лисенка в 2026 році.
Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Держмистецтв.
Зазначається, що у 2026 році премію імені М. В. Лисенка отримують:
- за напрямом «За видатні досягнення у професійній композиторській творчості» – Любава Сидоренко за твори «Beyond dreams» для ансамблю ударних, «Тіні забуті» для вокального секстету на слова Михайля Семенка;
- за напрямом «За видатні досягнення у професійному виконавському мистецтві» – Роман Лопатинський (фортепіано) за концертні програми 2024-2025 років;
- за напрямом «За видатні досягнення в музикознавстві» – Богдан Луканюк за музикознавчі праці «Курс музичного фольклору» та «Микола Лисенко. Фольклористичні праці: бібліонотографічний каталог».
Любава Сидоренко – композиторка, заслужена діячка мистецтв України, відзначена низкою національних та міжнародних премій, серед яких премія ім. Л. М. Ревуцького, премія ім. Б. Лятошинського, стипендіатка фундації Ernst von Siemens Musikstiftung (Мюнхен, Німеччина).
Роман Лопатинський – піаніст, лавреат десятків національних та міжнародних конкурсів. Він виступає в складі камерних ансамблів Nota Bene Chamber Group та Лятошинський Тріо.
Богдан Луканюк – український музикознавець, етномузикознавець, організатор науки, педагог. Він є автором і науковим редактором понад 150 праць із етномузикології та музикології, а також учасником всеукраїнських і міжнародних конференцій.
Премія імені М.В.Лисенка присуджується за видатні досягнення у сфері музичного мистецтва та мистецтвознавства.
Як повідомляв Укрінформ, премію імені Б. М. Лятошинського у 2026 році отримав Олег Безбородько за твори для симфонічного оркестру: «Ода неподоланим» та «Симфонія незламності».
-
Суспільство1 тиждень agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoJICA передала громадам Запоріжжя та Чернігова 38 одиниць техніки для відновлювальних робіт
-
Події6 днів agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Політика1 тиждень agoВ ОП обговорили з представниками командування НАТО залучення до навчань українських військових
-
Війна1 тиждень agoБЗВП за кордоном — Генштаб відмовляється від навчань за межами України
-
Політика1 тиждень agoДопомога України у війні на Близькому Сході посилить її переговорну позицію
-
Усі новини6 днів agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
-
Усі новини6 днів agoБорис Бурда — де зараз гравець Що? Де? Коли? і що каже про війну — фото