«Відтепер перевірки не проводитимуться щодо нерухомого майна, яке знищене або пошкоджене внаслідок бойових дій, розташоване на територіях активних чи можливих бойових дій або тимчасово окупованих територіях, знаходиться на землях ризикованого землеробства чи територіях, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами», – йдеться в повідомленні.

Як зауважила Свириденко, це рішення ухвалене з метою прискорення відновлювальних робіт на постраждалих підприємствах.

Водночас державний контроль зберігається там, де йдеться про життя і здоров’я людей, захист довкілля, безпеку держави та виконання міжнародних зобов’язань.

Також продовжують діяти й інші програми підтримки бізнесу в Україні, зокрема доступне кредитування на відновлення під 0,1% в перші два роки; компенсація страхової премії до 3 млн грн для всіх регіонів та компенсація збитків до 30 млн грн для прифронтових областей.

Також діють гранти на відновлення для виробничих підприємств до 16 млн грн, компенсація частини зарплати та ЄСВ для збереження робочих місць після обстрілів в рамках програми «Точка опори».

Як повідомлялося, з 1 липня в Україні запрацювала нова програма пільгового кредитування на відновлення підприємств, які постраждали від російських обстрілів. Малий і середній бізнес може отримати до 150 млн грн у межах програми «Доступні кредити 5-7-9%» на відновлення зруйнованого або пошкодженого майна. Упродовж перших двох років ставка за такими кредитами становить 0,1% річних. Починаючи з третього року — на умовах програми «5-7-9%».

Фото Укрінформу можна купити тут.

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав експерт і стратег у галузі оборонних технологій, штучного інтелекту та кібербезпеки Альпер Озбілен.

“Головний урок війни в Україні полягає в тому, що сьогодні перебіг війни визначає вже не чисельність армій, а швидкість їхньої адаптації до змін. Ця війна чітко продемонструвала: суперництво великих держав більше не можна оцінювати лише за кількістю військовослужбовців, танків чи літаків”, – зазначив Озбілен.

За словами експерта, перевагу на сучасному полі бою забезпечує здатність інтегрувати людський потенціал і традиційні види озброєнь із системами ухвалення рішень на основі штучного інтелекту, безпілотними платформами, засобами радіоелектронної боротьби та даними в режимі реального часу.

“Україна ще раз довела, що війна – це не статичний процес, а середовище безперервного навчання та трансформації. Здатність у найкоротші терміни перетворювати інформацію з поля бою на нові тактичні рішення й технологічні оновлення забезпечила їй не лише оперативну гнучкість, а й перевагу в ухваленні рішень”, – наголосив Озбілен.

Водночас він вважає, що війна не зменшила значення стандартизації, а навпаки – підтвердила, що стандарти залишаються незамінними для спільних операцій, логістики та взаємосумісності.

“Однак справжню конкурентну перевагу матимуть ті армії, які, зберігаючи ці стандарти, водночас розвиватимуть високу здатність до адаптації. Тому війна в Україні не змінила моїх поглядів, а підтвердила й поглибила їх реальним бойовим досвідом”, – додав Озбілен.

Турецький експерт також наголосив, що головний внесок України в сучасну військову думку полягає в доведенні того, що здатність до адаптації та інновацій є стратегічним ресурсом, не менш важливим, а подекуди й важливішим за вогневу міць.

“Можливо, саме цей урок у майбутньому найчастіше звучатиме у військових академіях: «Силу армії визначає не лише кількість її платформ, а й те, наскільки швидко вона вчиться, реагує на зміни та впроваджує цей досвід на полі бою»”, – підкреслив Озбілен.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство оборони України від початку року кодифікувало та допустило до використання тисячу зразків озброєння і військової техніки. Більшість із них – новітні засоби, які відповідають вимогам сучасної війни високої інтенсивності.

У Херсоні померла 48-річна волонтерка Олена Тарасенко, яка півтора місяця перебувала у лікарні після російського обстрілу. Під час окупації міста вона вивозила людей та пережила російський полон.

Про це повідомила телевізійна і театральна продюсерка та сценаристка Ірина Естер Вратарьова. Інформацію про смерть волонтерки також підтвердила її подруга, журналістка Тетяна Савуля.

Олена Тарасенко отримала тяжкі уламкові поранення 24 травня. Близько 9:45 російська армія обстріляла з артилерії Корабельний район Херсона. У цей час жінка перебувала за кермом автомобіля.

Постраждалу у тяжкому стані доправили до лікарні. Медики майже півтора місяця боролися за її життя.

За словами Тетяни Савулі, приблизно за тиждень до смерті Олену перевели до неврологічного відділення. Востаннє журналістка бачила подругу 3 липня.

Наступного дня, 4 липня, близько 9:00 Олена Тарасенко померла. У неї залишилися 85-річна мати та 21-річний син.

До повномасштабного вторгнення Олена працювала водійкою тролейбуса у Херсоні. Після захоплення міста російськими військами вона почала допомагати місцевим жителям.

Під час окупації волонтерка вивозила людей на підконтрольну Україні територію. На зворотному шляху вона привозила до захопленого міста ліки, продукти та засоби гігієни.

“Вона приходила, як надія і порятунок”, – так, за словами Ірини Вратарьової, згадували про Олену люди, яким вона допомагала.

У вересні 2022 року російські військові викрали волонтерку. За словами Вратарьової, Тарасенко утримували в катівні, катували електричним струмом та вимагали назвати українських патріотів. Також її звинувачували у співпраці із ЗСУ.

Після звільнення Херсона Олена Тарасенко залишилася в місті. Вона продовжувала волонтерську діяльність і допомагала людям, попри постійні російські обстріли.

Під час артилерійського удару по Корабельному району 24 травня, внаслідок якого Тарасенко отримала смертельні поранення, також постраждали 81-річна жінка та 63-річний чоловік.

Раніше від російського дрона загинула волонтерка з Херсона Ірина Байраченко. Без матері залишилась донька-школярка Маргарита.

Ірина Глухова