Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
З 1950 року до країн походження повернули понад 1 мільйон стародавніх артефактів
Понад один мільйон стародавніх артефактів вартістю не менш як 2 млрд доларів США були повернуті країнам їхнього походження в період з 1950 до кінця 2025 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані цифрової платформи Museum of Looted Antiquities (MOLA), яка є проєктом некомерційної дослідницької організації у США Achilles Research Group.
MOLA створила першу всеосяжну базу даних випадків повернення культурних цінностей — переважно музеями, арт-дилерами та приватними колекціонерами.
Згідно з отриманими даними, у період із 1950 року до кінця 2025 року було повернуто 1,06 млн стародавніх предметів країнам їхнього походження.
Їхня вартість становить щонайменше 2 млрд доларів США.
Кількість випадків репатріації творів мистецтва зростає із середини 1990-х років. При цьому з 2020 року спостерігається різке збільшення — у 2024 році (останньому повному році, за який MOLA має дані) їхня кількість сягнула майже 150.
Зазначається, що США стали лідером серед країн, що здійснювали такі повернення: 81 музей повернув загалом 101 тис. предметів.
До цієї цифри не увійшов скарб «Чорний лебідь» — колекція перуанських золотих і срібних монет, піднятих із затонулого іспанського судна XIX століття; цей скарб налічував 595 тис. одиниць із загальної кількості в 1 млн об’єктів.
У 2012 році американська компанія, яка заявила права на цей скарб, повернула його Іспанії — колишній метрополії, що свого часу колонізувала Перу.
При цьому найкращі показники у поверненні стародавніх предметів мають такі країни, як Єгипет, Італія та Саудівська Аравія — кожна з них за проаналізований період повернула понад 30 тис. об’єктів.
Як повідомляв Укрінформ, Австралія повернула Україні два археологічні предмети — скроневу підвіску, що може належати до прикрас ямної культурно-історичної спільноти III тисячоліття до нашої ери, і наконечник стріли, поширений на давньоруських пам’ятках XII-XIII століть.
Фото: Wereldmuseum Leiden/Boudewijn Bollmann
Відбудова
Уряд спрямує понад ₴4 мільйони на відновлення Інституту біохімії імені Палладіна
Кабінет міністрів ухвалив рішення про спрямування 4,14 млн грн на відновлення Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна Національної академії наук України, який зазнав значних пошкоджень унаслідок російської дронової атаки в ніч проти 2 липня.
Про це повідомляє Міністерство освіти і науки, передає Укрінформ.
«Росія систематично атакує українську наукову інфраструктуру, намагаючись знищити можливості для проведення досліджень і розвитку технологій. Наше завдання — зберегти наукові установи, їхній потенціал і забезпечити умови для продовження роботи дослідників. Спрямування 4,14 млн грн на відновлення Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна — конкретний крок у цьому напрямі. Насамперед необхідно зупинити подальше руйнування пошкоджених будівель, щоб надалі перейти до їх комплексного відновлення», — зазначив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.
Фото: facebook.com/den.kolyba
Зазначається, що кошти будуть спрямовані на розроблення проєктно-кошторисної документації та проведення першочергових робіт із консервації пошкодженого даху. Це дасть змогу запобігти подальшому руйнуванню будівель, зберегти наукову інфраструктуру установи та створити необхідні передумови для її повноцінного відновлення.
Як повідомлялося, унаслідок російської атаки на Київ 2 липня були пошкоджені три з чотирьох корпусів Інституту біохімії імені О. В. Палладіна НАН України: зруйновано дах, вибито вікна, постраждали приміщення, лабораторії та обладнання.
Перше фото: Palladin Institute of Biochemistry of NAS of Ukraine
Політика
Прем’єр Молдови прибув до Києва
Прем’єр-міністр Молдови Василе Тофан перебуває з робочим візитом в українській столиці у понеділок, 26 жовтня.
Про це повідомляє NewsMaker, передає Укрінформ.
Тофана супроводжують міністр інфраструктури та регіонального розвитку Володимир Боля, міністр оборони Анатолій Носатий та міністр енергетики Дорін Жунгієту.
У Києві глава уряду Молдови зустрінеться зі своїм українським колегою Сергієм Корецьким.
«Прем’єр-міністри обговорять зміцнення двосторонніх відносин, розвиток економічного та торговельного співробітництва, регіональну безпеку та європейський шлях двох країн. Після зустрічі вони виступатимуть із спільними заявами для преси. Водночас, глави урядів покладуть квіти до Стіни пам’яті загиблих захисників України, вшанувавши пам’ять тих, хто втратив життя на війні», — розповіли в уряді Молдови.
Програма візиту також включає зустріч Тофана з Президентом України Володимиром Зеленським та переговори з Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком.
Крім того, Тофан разом з українським прем’єром візьме участь у Київському міжнародному економічному форумі, присвяченому інвестиційним можливостям та розвитку економічного співробітництва.
Прем’єр Молдови також зустрінеться із представниками бізнесу, з якими обговорить розвиток економічного партнерства та розширення торгових зв’язків між двома країнами.
Як повідомляв Укрінформ, декілька тижнів тому перший віцепрем’єр-міністр енергетики Денис Шмигаль у межах робочого візиту до Молдови провів зустріч із прем’єр-міністром цієї країни Васіле Тофаном.
Фото архівне: Vasile Tofan, facebook
-
Політика2 дні agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Події1 тиждень agoДо 100-річчя Богдана Гаврилишина презентують радіофільм «Людина відповідальна»
-
Одеса1 тиждень agoКількість ракетносіїв РФ в Чорному морі: загроза для Одещини
-
Політика1 тиждень agoУкраїна та США продовжують контактувати на рівні переговорної групи
-
Усі новини1 тиждень agoДівчина знайшла дорогу сукню бренду Fanciful Doll у секонд-хенді
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві після російських атак відновили вже 64 найбільш пошкоджених будинки
-
Війна1 тиждень agoХмара зустрівся із бойовими підрозділами
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні відкрили першу лабораторію з виявлення азбесту, яка перевірятиме відходи руйнувань після обстрілів