Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Нацбанк випустив дві пам’ятні монети на честь митців Розстріляного відродження
Національний банк 15 травня 2026 року ввів у обіг дві нові пам’ятні монети – “Розстріляне відродження. Іван Падалка” та “Розстріляне відродження. Майк Йогансен”.
Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба НБУ.
“Ці монети продовжують тематичний напрям, присвячений Розстріляному відродженню та його митцям, які у 20-х – на початку 30-х років XX століття стали символом потужного культурного прориву України, але були безжально знищені тоталітарним радянським режимом”, – ідеться в повідомленні.
Іван Падалка – художник-монументаліст, графік і педагог, талановитий учень Михайла Бойчука. Митець ілюстрував дитячі книжки, розписував фрески, створював гравюри, як-от “Будівництво Держпрому в Харкові” (1927 рік). Його твори експонувалися на виставках у Данії, Італії, Німеччині, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Франції та Японії, зокрема на Венеційській бієнале 1928 року.
Майк Йогансен – поет, прозаїк, перекладач, лінгвіст, сценарист і критик. Був одним із засновників літературних об’єднань “Гарт”, “ВАПЛІТЕ” та “Техно-мистецької групи А”, співредактором Літературного ярмарку. Поліглот, мандрівник і невтомний експериментатор, він піднімав українську літературу до рівня Європи.
Ці українські митці в 1937 році були репресовані і розстріляні тоталітарною владою, а їхні імена протягом багатьох років були під забороною.
Обидві пам’ятні монети мають спільний символічний аверс із написом “СЛОВО” – назвою легендарного харківського будинку, який став свідком трагічної долі своїх мешканців.
Трагізм історичної епохи підкреслює прострелена літера “О”, з якої стікає кров, нагадуючи про болючу рану в історії України.
Пам’ятні монети мають номінал 5 гривень, виготовлені з нейзильберу, оздоблені кольоровим друком. Тираж кожної – до 75 000 штук у сувенірному пакованні.
Продаж монет розпочнеться 19 травня 2026 року.
Як передає Укрінформ, Національний банк України 19 червня 2025 року ввів у обіг дві пам’ятні монети – “Розстріляне відродження. Микола Хвильовий” та “Розстріляне відродження. Юліан Шпол”.
Фото: НБУ
Відбудова
В Одесі відремонтували корпус Єврейської лікарні
В Одесі після ремонту відкрили оновлене терапевтичне відділення Міської клінічної лікарні №1 – Єврейської лікарні.
Про це у Телеграмі повідомив очільник Одеської МВА Сергій Лисак, передає Укрінформ.
За словами Лисака, за 5 місяців вдалося повністю відновити корпус площею 700 квадратних метрів.
“Проведено не просто ремонт, а фактичну модернізацію будівлі: замінено всі інженерні комунікації – водопровід, каналізацію, електромережі, встановлено сучасну вентиляцію, а саме відділення зроблено повністю інклюзивним”, – зазначив посадовець.
Він додав, що корпус був капітально відремонтований Міжнародною організацією з міграції (МОМ) за фінансування Міністерства закордонних справ Франції. Загальний обсяг інвестицій у проєкт склав близько 350 тисяч євро.
Як повідомляв Укрінформ, в Одесі в Єврейській лікарні ремонтують хірургічний павільйон – пам’ятку містобудування та архітектури.
Фото: скриншот з відео
Політика
Путін не уникне відповідальності, міжнародне право діє у довгостроковій перспективі
Міжнародне право може забезпечити притягнення російського лідера Володимира Путіна до відповідальності.
Про це заявив в коментарі Укрінформу експерт з міжнародного кримінального права, виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів (IBA) Марк Елліс.
“Міжнародне право грає в довгостроковій грі. Історія показує, що інші колишні глави держав, такі як Слободан Мілошевич та Чарльз Тейлор, які вважали себе “недоторканними”, зрештою постали перед судом. Але в короткостроковій перспективі Путін захищений імунітетом чинного глави держави щодо злочину агресії, доки перебуває на посаді. Відповідно до міжнародного права, чинні глави держав зазвичай захищені від переслідування, якщо вони не постають перед міжнародними кримінальними судами, такими як Міжнародний трибунал для колишньої Югославії (МТКЮ), Міжнародний трибунал щодо Руанди (МТР) і Міжнародний кримінальний суд (МКС), які не визнають імунітет глави держави. Саме тому Міжнародний кримінальний суд висунув Путіну обвинувачення у воєнних злочинах і видав ордер на арешт”, – сказав він.
За його словами, “що стосується Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, його статут також не визнає імунітет глави держави. Це важлива позиція на підтримку підзвітності. Водночас у необхідному компромісі між основними державами, що беруть участь у розробці статуту, передбачено, що прокурор зможе підготувати обвинувальний акт проти Путіна за злочин агресії, але цей обвинувальний акт не може бути підтверджений, доки він перебуває на посаді. У такому випадку ордер на арешт не видаватиметься, і суддя, який проводить досудове розслідування, буде зобов’язаний призупинити процес до моменту, доки Путін не залишить посаду. Але я переконаний, що Путін буде притягнутий до відповідальності як МКС, так і Спецтрибуналом. Для злочинів, які він скоїв, не існує строку давності”.
Елліс також назвав засідання Комітету міністрів Ради Європи у Кишиневі (Молдова) 14-15 травня “важливим кроком у створенні трибуналу”.
“Він переходить від інституційної фази до операційної. Це має значення не лише для України, а й є критично важливим для міжнародної спільноти та для дотримання основоположних принципів міжнародного права”, – сказав Елліс.
Як повідомляв Укрінформ, Нідерланди визначили локацію для початкової фази Спецтрибуналу в міжнародній зоні Гааги.
-
Усі новини1 тиждень agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора
-
Події1 тиждень agoNetflix і Українська кіноакадемія оголосили проєкти, що отримають гранти на розробку сценарію
-
Одеса1 тиждень agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Події1 тиждень agoУкраїнська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду у США
-
Суспільство1 тиждень agoДивіденди, готівка та крипта, що зникла: що задекларували депутати Одеської облради за 2025 рік Анонси
-
Суспільство5 днів agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Політика1 тиждень agoЗеленський та Алієв обговорили розвиток двосторонніх відносин
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїнців закликають активніше подавати заяви до Реєстру збитків