Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
У Києві відкрилася виставка робіт художника-шістдесятника Григорія Гавриленка
У Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відкрилася виставка «Григорій Гавриленко. Нове життя» – перший за майже два десятиліття масштабний проєкт, присвячений творчості одного з найяскравіших українських художників-шістдесятників.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.
«Особлива цінність цієї виставки в тому, що вона допомагає побачити Київ не лише через його архітектуру чи історію, а й через людей, які створювали його культурне середовище. Григорій Гавриленко був одним із тих митців, навколо яких гуртувалася творча еліта столиці того часу», – прокоментував заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
У Музеї Ханенків відкрилася виставка «Григорій Гавриленко. Нове життя» / Фото: КМДА
1 / 6
Гавриленко – український художник-шістдесятник, представник київського мистецького середовища другої половини ХХ століття. У своїй творчості він поєднував живопис, графіку, книжкову ілюстрацію та експериментальні художні практики, формуючи власну пластичну мову.
Назва проєкту відсилає до знакової серії ілюстрацій художника до твору Данте «Vita Nova / Нове життя», створеної у 1965 році. Водночас вона символізує повернення творчої спадщини митця до активного культурного та наукового обігу.
Експозиція представляє понад 100 творів Гавриленка з приватної колекції мистецтвознавця та колекціонера Едуарда Димшица. Виставку супроводжує каталог із понад 200 робіт художника – перше сучасне видання такого масштабу, присвячене його творчості.
У межах проєкту також відбудуться публічні події. Зокрема 6 червня запланована кураторська екскурсія Лізавети Герман, 7 червня – екскурсія-розмова Лізавети Герман та Едуарда Димшица, а також концерт піаніста Євгена Громова.
Виставка триватиме до серпня 2026 року.
Організатори проєкту – Музей Ханенків, ГО «Фундація Богдана та Варвари Ханенків» і «Колекція Едуарда Димшица».
Кураторка виставки – Лізавета Герман. Ідея проєкту належить Едуарду Димшицу, який є власником одного з найбільших приватних зібрань творів художника.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відкрилася виставка робіт художника та військовослужбовця Олександра Комʼяхова, присвячена 10-й річниці Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
Політика
Глава МЗС Словаччини прибув з візитом в Україну і зустрівся з Сибігою у Вінниці
Міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар прибув з візитом в Україну і розпочав його у Вінниці з вшанування пам’яті українських захисників.
Про це повідомив у соцмережі Х глава української дипломатії Андрій Сибіга, передає Укрінформ.
«Радий вітати свого словацького колегу, міністра закордонних справ Юрая Бланара у Вінниці – серці історичного регіону Поділля», – написав Сибіга.
Він поінформував, що глави МЗС разом із представниками обласної влади вшанували пам’ять українських захисників, які віддали життя у боротьбі проти російської агресії.
«Це символічний початок візиту, присвяченого практичній співпраці, добросусідству та нашому спільному європейському майбутньому», – зазначив міністр закордонних справ України.
Як повідомляв Укрінформ, генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте 3 червня відвідав Київ з офіційним візитом.
Суспільство
назвали найкращі журналістські матеріали року
Конкурс «Честь професії», що нагороджує найкращі журналістські матеріали року, оприлюднив список переможців 2026 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомили на сайті конкурсу.
Переможців обирали з-поміж 1011 матеріалів: 790 – в основних номінаціях та 221 – у спеціальних:
- найкраще інтерв’ю – 175 матеріалів;
- найкращий репортаж – 164 матеріали;
- найкращий воєнний репортаж – 74 матеріали;
- найкраща аналітика – 149 матеріалів;
- найкраще розслідування – 107 матеріалів;
- найкраща публіцистика – 121 матеріал;
спеціальна номінація “За відданість професії за найтяжчих умов” від Наглядової ради конкурсу – 4 матеріали;
спеціальна номінація “PROдобро: благодійність та соціальний вплив у медіа” від Асоціації благодійників України – 54 матеріали;
спеціальна номінація “Меморіальний матеріал року” від Платформи пам’яті Меморіал – 72 матеріали;
спеціальна номінація “Найкращий матеріал про життя українців в умовах тимчасової окупації“, ініційована спільно ГО “Детектор медіа” та Програмою “Партнерство за сильну Україну”, яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції, – 91 матеріал.
Перемогу в номінації “Найкраще інтерв’ю” здобула команда “Радіо Свобода” – Ірина Сисак, оператор Павло Холодов та режисерка Марина Польшина – за матеріал “Розмови з росіянами у чат-рулетці, війна, історія та пропаганда РФ | Інтерв’ю з Віталієм Дрібницею”.
Переможницею у номінації “Найкращий репортаж” стала Майя Орел (hromadske) з матеріалом “Уламок вимкнув третину мозку. Як у селі без пральної машини, води й туалету батько доглядає пораненого сина”
У номінації “Найкращий воєнний репортаж” перемогли Олексій Нікулін та співавторка Оксана Савоскіна (hromadske) з матеріалом “Через дрони складно вивозити поранених. Як працює стабпункт 79-ї бригади”
Переможцем у номінації “Найкраща аналітика” став Святослав Хоменко (BBC News Україна) з матеріалом “”Нас дратують їхні прапори”. Чи справді поляки розлюбили українців і наскільки це все серйозно”
У номінації “Найкраща публіцистика” перемогу здобула Віра Курико (Reporters) з матеріалом “Сім’я воєнного стану”
Переможцем у номінації “Найкраще розслідування” стала команда “Радіо Свобода”: Дмитро Джулай, співавтори Євген Лубчак (графіка), Владислав Яцків (продюсер), Павло Холодов та Володимир Паутов (оператори) з матеріалом “Буча Яблунська”
“Кожен із 1 011 матеріалів – це свідчення щоденної роботи журналістів, які документують події, ставлять важливі запитання, розповідають людські історії та допомагають суспільству краще розуміти реальність”, – зазначають на сайті конкурсу.
Як повідомляв Укрінформ, у Відні нагородять переможців міжнародного конкурсу дитячої творчості “Шляхами Івана Марчука”.
Фото: Unsplash
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Усі новини4 дні agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Одеса1 тиждень agoОдесу готують до кругової оборони: роботи завершуються
-
Війна1 тиждень agoПрикордонники за допомогою дрона взяли у полон чотирьох російських військових
-
Усі новини3 дні agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу