Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Війна

На фронті від початку доби сталося 66 боєзіткнень, найгарячіші

Published

on



Російська армія від початку доби здійснила 66 атак на позиції Сил оборони України, найгарячіші – Гуляйпільський та Покровський напрямки. 

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 неділі, 21 червня, передає Укрінформ.

У Генштабі зазначили, що тривають артилерійські обстріли прикордонних районів. Сьогодні на Сумщині постраждали населені пункти Кореньок, Нескучне, Рижівка, Бунякине, Нововасилівка, Свобода. Від ворожих авіаударів постраждали райони населених пунктів Лужки та Гірки.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках відбулось одне боєзіткнення з ворогом, ворог здійснив 16 обстрілів населених пунктів та позицій українських військ.

На Південно-Слобожанському напрямку загарбники чотири рази намагалися прорвати оборону в напрямку Ізбицького та в районах населених пунктів Стариця та Вовчанськ. Один бій досі триває.

На Куп’янському напрямку сьогодні ворог один раз атакував позиції Сил оборони в напрямку Курилівки.

Читайте також: ППО та газова інфраструктура: «Мадяр» показав нічні удари по військових цілях росіян у Криму і на ТОТ

На Лиманському напрямку українські воїни відбивали десять спроб загарбників просунутися в районах населених пунктів Новоселівка, Ямпіль, Озерне та у бік Ольгівки, Дробишевого й Діброви. Два боєзіткнення триває.

На Слов’янському напрямку Сили оборони успішно зупинили шість спроб загарбників йти вперед поблизу Калеників, Закітного та в бік населених пунктів Рай-Олександрівка, Пискунівка.

На Краматорському напрямку ворог один раз намагався просунутися поблизу населеного пункту Міньківка.

На Костянтинівському напрямку українські захисники відбивали 11 атак поблизу населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Софіївка та у бік населеного пункту Кучерів Яр. Два боєзіткнення досі тривають.

На Покровському напрямку з початку доби загарбники 15 разів намагалися потіснити українських воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне та в бік населених пунктів Новий Донбас, Білицьке, Шевченко. Три атаки тривають.

Читайте також: Сили оборони уразили Тюменський НПЗ

На Олександрівському напрямку ворог один раз намагався просунутися в бік Січневого.

На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбивали 15 ворожих атак у бік населених пунктів Добропілля, Гуляйпільське, Воздвижівка, Чарівне. Три боєзіткнення тривають.

На Оріхівському напрямку ворог один раз штурмував позиції українських захисників в районі Степногірська.

На Придніпровському напрямку спроб ворога просуватися не зафіксовано.

На інших напрямках суттєвих змін в обстановці наразі не відбувається. Спроб ворога просуватися не зафіксовано.

Як повідомляв Укрінформ, Сили безпілотних систем Збройних сил України вночі 21 червня уразили низку об’єктів у тимчасово окупованому Криму, а також на тимчасово захоплених територіях Запорізької та Донецької областей.

Фото: Генштаб



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Миколаївщині пройшли акції на підтримку полонених і зниклих безвісти військових Анонси

Published

on



У Миколаєві та Південноукраїнську 21 червня відбулися акції-нагадування на підтримку українських військовополонених і захисників, які вважаються безвісти зниклими. До заходів долучилися рідні військових, волонтери та небайдужі жителі.

Про це повідомило Суспільне.Миколаїв.

У Миколаєві учасники акції зібралися з прапорами, плакатами та фотографіями своїх рідних. Захід розпочався хвилиною мовчання на честь загиблих захисників України. Родичі військовополонених і зниклих безвісти вкотре закликали суспільство не забувати про тих, хто досі не повернувся додому, та наголосили на необхідності постійно привертати увагу до їхньої долі.

Того ж дня акція-нагадування відбулася й у Південноукраїнську. Це вже 79-й подібний захід у місті. До нього долучилися понад три десятки людей, які традиційно вшанували пам’ять полеглих хвилиною мовчання та закликали підтримувати родини військовополонених і безвісти зниклих захисників.

Подібні акції регулярно проходять у містах Миколаївщини та інших регіонах України. Їхні учасники наголошують, що публічна підтримка допомагає не втрачати увагу до теми повернення військовополонених та пошуку зниклих безвісти оборонців.

Раніше до Дня морської піхоти відбувся автопробіг на підтримку військовополонених та зниклих безвісти захисників. До акції долучилися морські піхотинці, звільнені з російського полону військовослужбовці, а також рідні бійців, які досі не повернулися додому. А у Південноукраїнську відбулася акція-нагадування про українських військовополонених та зниклих безвісти. До заходу долучилися близько 40 людей — рідні захисників, волонтери та небайдужі містяни.


Олеся Ланцман



Джерело

Continue Reading

Одеса

Водіїв з Одещини не пропускають до Молдови без цього документу

Published

on


Прикордонниця перевіряє документи. Фото ілюстративне: Serviciul Vamal al Republicii Moldova

На кордоні з Молдовою посилили увагу до документів на транспортні засоби. Водіїв попереджають, що відсутність підтвердження технічної справності автомобіля може створити проблеми під час перетину кордону.

Які документи тепер обов’язкові на кордоні з Молдовою — розказують Новини.LIVE.

Техогляд автомобіля на кордоні з Молдовою

Під час проходження контролю можуть попросити документ, який підтверджує технічний стан автомобіля. Йдеться про офіційний сертифікат техогляду, який видають після перевірки авто на сертифікованій станції.

Такий документ засвідчує, що транспортний засіб придатний до експлуатації та відповідає вимогам безпеки. За його відсутності прикордонники можуть не дозволити в’їзд.

Вимога стосується різних категорій транспорту, тому перед поїздкою водіям радять перевірити чинність усіх документів заздалегідь.

Читайте також:

Які документи потрібні для перетину кордону

Окрім сертифіката техогляду, водіям потрібно мати при собі:

  • чинний біометричний або закордонний паспорт;
  • водійське посвідчення;
  • техпаспорт на автомобіль;
  • міжнародну страховку “Зелена карта”;
  • віньєтку — підтвердження сплати дорожнього збору в Молдові.

Якщо у поїздку вирушає дитина, потрібно мати її паспорт або свідоцтво про народження. У разі подорожі лише з одним із батьків можуть знадобитися додаткові документи згідно з чинними правилами виїзду.

Що заборонено перевозити через кордон

Молдовські митники також нагадують про обмеження щодо ввезення товарів:

  • зброю та боєприпаси;
  • наркотичні речовини;
  • рецептурні ліки без підтверджувальних документів;
  • м’ясні та молочні продукти;
  • мед;
  • саджанці та рослини без дозволів.

У разі порушення товари можуть вилучити, а людині загрожує штраф.

Як повідомляли Новини.LIVE раніше в Одеській області планують збудувати дорогу в обхід Паланки довжиною близько 10 кілометрів, не перетинаючи кордон з Молдовою. За оцінками, вартість може становити від 10 до 20 мільярдів гривень.

Також Новини.LIVE писали, що на трасі Одеса — Рені поблизу кордону з Румунією планують створити систему відеоспостереження та автоматизованого керування рухом транспорту. Система працюватиме разом із сервісом “єЧерга” та допомагатиме контролювати рух автомобілів у режимі реального часу.

Крум цього, Новини.LIVE інформували, що залізнично-автомобільний міст через Дністровський лиман у Затоці, який неодноразово зазнавав російських атак, планують відновити до кінця року. На аварійно-відновлювальні роботи виділили понад 15 мільйонів гривень. 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.