Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
На кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру
Організатори кінофестивалю Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне знищення вандалами літнього майданчика у парку “Жовтневий”. Там проводили покази українських фільмів просто неба.
Про це у Фейсбуці повідомила директорка кінофесту Тетяна Д’яченко, передає Укрінформ.
“Друзі, другий день фестивалю Миколайчук OPEN триває. Ми вже багато разів вам анонсували, що у нас є кіно просто неба, парк Жовтневий, яблуневий сад біля озера. І напевно є багато людей, яким не хотілося б щоб фестиваль розвивався. Зараз поясню чому. Сьогодні вранці сталася така неприємність і локацію було знищено”, – розповіла у відеозверненні директорка фестивалю.
Вона показала зруйновану сцену літнього кінотеатру. А в дописі організатори зазначили, що на місці події працює поліція.
У відділі комунікації обласної поліції кореспонденту Укрінформу підтвердили факт звернення про пошкодження сцени. Наразі правоохоронці встановлюють всі обставини події.
Водночас на фестивалі продовжать покази українських фільмів просто неба. Зокрема, сьогодні 14 червня о 19:30 покажуть пригодницький бойовик «Безславні кріпаки» — історію про боротьбу за свободу українського народу.
Покази також продовжаться за розкладом усі наступні дні фестивалю до 20 червня.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні у Чернівцях стартував п’ятий фестиваль глядацького кіно Миколайчук OPEN. Протягом восьми днів фестивалю глядачі зможуть переглянути понад 80 фільмів.
Відбудова
обговорили наукові рішення для відновлення України
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов та американський астрофізик Пол Саттер обговорили впровадження інноваційних і науково обґрунтованих рішень для відновлення енергетики та інших галузей України.
Про це Буданов повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Відновлення України після війни необхідно реалізовувати на основі обґрунтованих наукових підходів та з використанням ефективних інновацій. Говорили про це з відомим американським астрофізиком Полом Саттером, який приїхав до України на запрошення нашої наукової спільноти», – розповів він.
За словами Буданова, під час зустрічі Саттер поділився успішними прикладами американського досвіду впровадження наукових досягнень, які Україна може адаптувати вже зараз.
«Це передусім запуск нових, унікальних рішень для виробництва та розподілу електроенергії, які будуть захищені від ракетних ударів ворога. Також обговорили технології фіторемедіації – очищення забруднених через воєнні дії агроземель за допомогою рослин», – зазначив керівник ОП.

Також, за його словами, під час зустрічі йшлося про довгострокові механізми кооперації між цивільними університетами США та України, зокрема для поглибленого вивчення можливостей штучного інтелекту (Deep Tech).
Як повідомлялося, конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC) у 2026 році відбудеться у Гданську 25-26 червня.
Фото: Кирило Буданов/Телеграм
Політика
В ЄС оцінили, коли Україна зможе стати членом союзу
За оцінками посадовців ЄС, за наявності достатньої політичної волі Україна може завершити технічні переговори щодо вступу приблизно за чотири роки.
Як передає Укрінформ, про це пише The Guardian.
Водночас в ЄС визнають, що остаточне рішення про членство є політичним кроком – для вступу Україна має прийняти тисячі європейських законів та отримати одноголосне схвалення вступу усіма членами ЄС.
Експертка аналітичного центру Bruegel та колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Гізер Граббе пояснює, що відкриття першого кластера дійсно має велике значення.
“Це початок процесу досягнення угоди про членство. Тож це дуже важливо”, – сказала вона.
Водночас Граббе попереджає, що це буде “перевірка реальності” для української сторони: пришвидшити прийняття, впровадження та забезпечення виконання законів ЄС не вийде, і це буде коштувати чималих зусиль.
Граббе наголосила, що Україна потрібна Євросоюзу не менше, ніж Євросоюз потрібен Україні. Експертка пропонує застосувати до Києва підхід “безпека на першому місці” та якнайшвидше інтегрувати Україну в політику безпеки та оборони ЄС, де законодавство є відносно м’яким.
“Враховуючи, що Україна є найсерйознішим гравцем у галузі безпеки та оборони на континенті, єдиним, хто має загартовані в боях війська та серйозний арсенал ефективної зброї на сучасному полі бою, де домінують дрони, найгірше, що може статися для європейської безпеки – це щоб якийсь майбутній український уряд обернувся проти ЄС та став євроскептичним”, – наголосила Граббе.
Посадовці ЄС високо оцінили зусилля України та Молдови щодо впровадження реформ. В Україні гучні арешти, такі як арешт колишнього керівника Офісу Президента Володимира Зеленського Андрія Єрмака, якого минулого місяця було названо підозрюваним у великому розслідуванні щодо корупції, розглядаються як позитивні ознаки того, що влада серйозно ставиться до антикорупційних розслідувань.
Однак посадовці ЄС вважають, що Україна завершила лише 15% реформ, що містяться в 10-пунктному плані, узгодженому в грудні минулого року між комісаром ЄС з питань розширення Мартою Кос та віцепрем’єр-міністром України Тарасом Качкою. Цей план включає заходи щодо зміцнення незалежності антикорупційних агентств НАБУ та САП, ухвалення антикорупційної стратегії та реформу процедур призначення суддів і прокурорів.
“Вони (українці – ред.) не збираються повертатися до РФ, але якщо вони розчаруються в ЄС, це буде катастрофою для європейської безпеки”, – сказала вона.
ЄС потрібна Україна щонайменше так само, як Україні потрібен ЄС для забезпечення в майбутньому спільної безпеки, вважає Граббе.
Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня Рада ЄС офіційно розпочала процес офіційного відкриття кластера 1 “Основи” у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу.
Кіпрське головування в Раді ЄС скликає на понеділок, 15 червня, Міжурядові конференції про вступ з Україною та Молдовою для відкриття кластера 1 “Основи”.
Фото: Guillaume Perigois unsplash
-
Події5 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Усі новини1 тиждень agoЧоловіки Ірини Білик – що відомо про її особисте життя
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події5 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події4 дні agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»