Резюмуємо результати тестування Poco X7 з огляду GSMArena.

Дизайн і дисплей

Головною перевагою новинки експерти назвали конструкцію корпусу. Poco X7 вперше в серії отримав повноцінний захист від води і пилу за стандартом IP68 (у деяких регіонах заявлений навіть IP69), а також амортизуючу внутрішню структуру для захисту від падінь. Лицьова панель прикрита топовим склом Gorilla Glass Victus 2, що є рідкістю для цього цінового сегмента.

Екран залишився сильною стороною бренду. Це 6,67-дюймова AMOLED-матриця з роздільною здатністю 1,5K (1220p), частотою оновлення 120 Гц і підтримкою Dolby Vision. В автоматичному режимі яскравість досягає 1111 ніт, забезпечуючи відмінну читабельність на сонці.

Продуктивність і камери

Смартфон побудований на базі 4-нанометрового чипсета MediaTek Dimensity 7300 Ultra. У тестах процесор продемонстрував чудову стабільність: навіть під час тривалих стрес-навантажень пристрій не перегрівався і не скидав тактову частоту. Продуктивності із запасом вистачає для плавної роботи інтерфейсу і більшості сучасних ігор, хоча графічна підсистема отримала лише незначний приріст порівняно з попередником.

Основний модуль камери оновили до 50-мегапіксельного сенсора Sony IMX882 з оптичною стабілізацією. Денні знімки виходять якісними, з широким динамічним діапазоном, але часто страждають від надмірної програмної обробки і перенасичених кольорів. Головним розчаруванням став зум: 2-кратне наближення реалізовано гірше, ніж у торішньому Poco X6, втрачаючи деталізацію. Надширококутна камера на 8 Мп і макро-модуль на 2 Мп залишилися на базовому рівні. Відеозапис у 4K радує деталізацією, але електронна стабілізація погано справляється з тряскою при ходьбі.

Автономність і зарядка

Глобальна версія смартфона оснащена акумулятором ємністю 5110 мАг, який краще переносить низькі температури. Час автономної роботи експерти оцінили як середній: апарат добре тримає заряд в іграх і під час дзвінків, але швидко розряджається під час веб-серфінгу. Кроком назад стало зниження потужності зарядки до 45 Вт (проти 67 Вт у попередника). Тепер повне поповнення енергії займає 65 хвилин, що досить довго за сучасними мірками Xiaomi.

Смартфон функціонує під управлінням ОС Android 14 з оболонкою HyperOS 1.

Що в підсумку? Poco X7 — збалансований і недорогий девайс, який має зовсім небагато реальних недоліків (здебільшого стосуються камери і стабілізації відео), працює спритно в повсякденних завданнях, непогано тримає батарею, має приємний дисплей.

• Ціна Poco X7 в Україні — від ~10 000 грн.

Раніше повідомлялося про потужні та недорогі смартфони 2025 року вартістю до 15 000 грн. Цього року телефони середнього класу пропонують характеристики, які ще недавно були долею флагманів. Потужні процесори, повноцінний вологозахист і екрани з рекордною яскравістю стали стандартом навіть для пристроїв із помірною ціною.

Про це повідомляє Укрінформ.

Книжкові експерти визначили переможців у чотирьох номінаціях: «Найкраща книга для дітей та юнацтва», «Найкраща поетична книга», «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн» та «Найкраща прозова книга».

Національний рейтинг Укрінформу «Книжковий інфобум-2025» оголосив переможців / Фото: Геннадій Мінченко. Укрінформ

Також у кожній із номінацій Національне українське інформаційне агентство визначило переможців у спеціальній відзнаці «Вибір Укрінформу».

За словами голови оргкомітету «Книжкового інфобуму» Любові Базів, у національному рейтингу брали участь книги українських авторів, що вийшли друком у 2025 році. Загалом до довгого списку увійшли: 27 прозових книг, 42 книги у жанрі публіцистики, нонфікшн, 30 книг для дітей та юнацтва і 19 книг поезії, надрукованих видавництвами Харкова, Києва, Одеси, Львова, Чернівців, Івано-Франківська, Тернополя, Житомира, Ужгорода та Бучі.

Переможцем у номінації «Найкраща прозова книга» стала книга «Гемінґвей нічого не знає» (Артур Дронь, Видавництво Старого Лева);

У номінації «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн» перемогла книга «Культурна колонізація. Cтрах, приниження та опір України в радянській імперії» (Радомир Мокрик, «Локальна історія»);

У номінації «Найкраща книга для дітей та юнацтва» – «Музиканти. Четвертий дарунок» (Володимир Аренєв, Видавництво Старого Лева);

У номінації «Найкраща поетична книга» – «Нічийний шафран» (Ярина Чорногуз, Meridian Czernowitz).

У спеціальній номінації «Найкраща прозова книга. Вибір Укрінформу» переможцем стала книга «Вівці цілі» (Євгенія Кузнєцова, Видавництво Старого Лева);

У номінації «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн. Вибір Укрінформу» – «Не народжені для війни» (Артем Чапай, Видавництво ХХІ);

У номінації «Найкраща книга для дітей та юнацтва. Вибір Укрінформу» – «Вершники дощу» (Катерина Штанко, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА);

У номінація «Найкраща поетична книга. Вибір Укрінформу» – «Путівник по урвищу і околицях» (Марина Пономаренко, Видавництво Старого Лева).

Як повідомляв Укрінформ, рейтинг «Книжковий інфобум» започатковано у 2025 році з метою популяризації української літератури.

Експертами Національного рейтингу Укрінформу «Книжковий інфобум-2025» стали: Ростислав Мельників, літературознавець, завідувач кафедри української літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди; Ганна Улюра, літературознавиця, літературна критикиня; Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги; Тетяна Трофименко, літературознавиця, літературна критикиня, голова літературознавчої секції Харківського історико-філологічного товариства; Наталя Марченко, книгознавиця, літературна критикиня; Ірина Старовойт, літературознавиця, доцентка кафедри культурології Українського католицького університету; Ярослава Стріха, літературна оглядачка, докторка філософії Гарвардського університету; Радослава Кабачій, культурна менеджерка, експертка Українського інституту книги та Українського культурного фонду; Анастасія Герасимова, літературна оглядачка, арткритикиня; Вікторія Наріжна, культурна менеджерка, співзасновниця міжнародного книжкового фестивалю Book Space; Тетяна Пушнова, журналістка, медіаменеджерка; Ярина Скуратівська, журналістка, авторка проєкту «Правда чи міф»; Тетяна Власова, культурна менеджерка, засновниця всеукраїнського літературно-мистецький проєкт «ІншіВірші»; Тетяна Гонченко, книжкова блогерка, авторка телеграм-каналу «Непозбувний книгочитун».

Фото: Геннадій Мінченко, Укрінформ

Фото Укрінформу можна купити тут.   

«Україна матиме можливість визначити пріоритети розподілу своєї частки коштів (отриманих від міжнародних партнерів – ред.) на території, що перебувають під контролем України. І це дуже важливий момент, на який ми витратили велику частину часу, – щоб було зазначено, що йдеться про території, які під контролем України. Тобто ми відновлюємо вільну територію нашої держави разом з нашими партнерами», – розповів Зеленський, характеризуючи проєкт базового документа між Україною, США, Росією та Європою про закінчення війни.

За його словами, у попередніх проєктах мирної угоди, яка сьогодні складається з 20 пунктів, а раніше містила 28, було інше бачення. «Зрозуміло, як це було раніше в перших драфтах старих документів», – сказав Президент.

Він зауважив, що нині у 8-му пункті узгодженого з американською стороною документа йдеться про міцний пакет глобального розвитку для України, який буде визначено в окремій угоді про інвестиції та майбутнє процвітання. Ця угода передбачатиме, зокрема, створення фонду розвитку України для інвестування у швидкозростаючі галузі, включаючи технології, центри обробки даних та сферу штучного інтелекту.

Передбачається також, що Сполучені Штати та американські компанії будуть співпрацювати з Україною і спільно інвестувати у відновлення, у розвиток модернізації і експлуатації газової інфраструктури України, яка включає її трубопроводи і сховища.

Крім того, будуть докладені спільні зусилля для реконструкції територій, постраждалих від війни, з метою відновлення реконструкції і модернізації міст і житлових районів.

Як повідомляв Укрінформ, Володимир Зеленський розкрив деталі 20 пунктів проєкту базового документа між Україною, США, Росією та Європою про закінчення війни.

Окрім цього проєкта, за словами Зеленського, опрацьовані й інші документи, необхідні для завершення війни. А саме – багатостороння рамка гарантій безпеки для України, це тристоронній документ – Україна, США і Європа. Є також рамка гарантій безпеки для України від США – це двосторонній документ. Крім того, Україна та США опрацювали документ щодо відновлення та економічного розвитку, який називається Дорожня карта процвітання України.

Фото: ОП