Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

У США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз

Published

on



Американська акторка Дейві Чейз, відома за роллю Самари Морган у фільмі жахів “Дзвінок” та озвученням Ліло у мультфільмі Disney “Ліло та Стіч”, померла від ускладнень, пов’язаних зі СНІДом.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє BBC.

За даними судово-медичної експертизи округу Лос-Анджелес, основною причиною смерті названо ускладнення, пов’язані зі СНІДом. Серед інших чинників також зазначено хронічне вживання кількох психоактивних речовин. Смерть класифіковано як природну.

Минулого тижня менеджер акторки Джон Раян-молодший заявляв, що вона померла в лікарні від сепсису, який розвинувся на тлі менінгіту.

Колишня дитяча кінозірка, також відома як Дейві Шваллієр, почала зніматися у чотири роки, а свою першу роль у Голлівуді отримала у семирічному віці. Це була епізодична роль у популярному ситкомі “Сабріна — юна відьма” за участю Мелісси Джоан Харт.

Світову популярність Чейз здобула у 2002 році завдяки ролі Самари Морґан у фільмі жахів “Дзвінок”. Її героїня стала одним із найвідоміших образів сучасного горору: дівчинка-привид із довгим волоссям, яка виповзає з телевізора. За цю роботу Чейз отримала премію MTV Movie Award 2003 року в номінації “Найкраща лиходійка”.

Читайте також: У США засудили асистента Метью Перрі, який зробив йому смертельну ін’єкцію кетаміну

Того ж року вона озвучила головну героїню Ліло в мультфільмі «Ліло та Стіч», за що була відзначена премією Annie Award. Ще однією знаковою роботою Чейз стало озвучування Чіхіро Оґіно в англомовній версії культового аніме Хаяо Міядзакі “Віднесені привидами”.

Як повідомлялося, Дейві Чейз померла 16 червня в Лос-Анджелесі у віці 35 років.

Фото: imdb.com



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Шмигаль обговорив із JICA відновлення та розвиток української енергетики

Published

on



Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль провів зустріч із представниками Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) на чолі зі старшим віцепрезидентом Йошікавою Йошіфумі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.

“Під час зустрічі сторони обговорили конкретні проєкти, де досвід і підтримка Японії можуть бути особливо цінними. Зокрема йдеться про розвиток атомної енергетики та когенерації, трансформацію вугільних регіонів, технічну підтримку досліджень в енергетичній сфері, а також поглиблення співпраці між українським і японським енергетичним бізнесом”, – йдеться у повідомленні.

Шмигаль висловив упевненість, що спільні проєкти стануть важливою частиною відновлення та модернізації української енергетики. він також подякував JICA за підтримку енергосистеми України.

Читайте також: Японія передала постраждалій від війни громаді в Україні блочно-модульну котельню

Як повідомлялося, Україна та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підписали грантову угоду на суму близько 40 млн дол. США для підтримки критично важливих напрямків відновлення та стійкості.

Фото: Мінекономіки



Джерело

Continue Reading

Політика

Росія продає смерть, це некрономіка

Published

on



Необхідно обмежити можливість Кремля фінансувати війну та приваблювати економічно вразливе населення «вигідними» військовими контрактами.

Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу у Брюсселі повідомила лауреатка Нобелівської премії миру, правозахисниця Олександра Матвійчук.

Відповідаючи на запитання про те, чи з’являються, на її думку, шанси на те, що російське суспільство може в певний момент натиснути на Кремль щодо завершення війни на тлі економічної скрути, Матвійчук заявила: «Чесна відповідь – ми не знаємо».

«Я слідкую за російською соціологією. Я винесу за рамки, чи можна робити якісну соціологію в авторитарних умовах, коли люди розуміють, що за те, що називаєш війну війною, по тобі може бути заведено реальну кримінальну справу. Але є інструменти, як зчитувати настрої. І я бачу, що російське населення у своїй більшості вибирає тактику, яку російські соціологи називають “уникнення війни”», – заявила правозахисниця.

Таким чином, вона висловила сумнів у можливості масових протестів у РФ.

«Існувала дуже тонка “позолота” громадянського суспільства, але за ці роки його просто знищили – частина людей виїхала, частина зараз ув’язнена», – зауважила Нобелівська лауреатка.

Разом із тим, Матвійчук висловила впевненість у тому, що нинішня стратегія України, як полягає в поверненні війни на територію Росії, правильна.

«Вона вкладається в більш широкий підхід зробити ціну війни вищою, ніж ціну миру», – вважає правозахисниця.

«Росія продає смерть», – заявила Матвійчук, пригадуючи один із останніх прикладів реклами військових контрактів, де на одній частині постера зображений російський окупант в однострої, а на іншій – той самий чоловік у цивільному одязі з ключами від нової квартири.

«Це називається “некрономікою”. Росія використовує бідність свого населення, в тому числі як інструмент управління. Тому треба підірвати можливість цієї некрономіки фінансувати привабливість війни», – зазначила Матвійчук.

Правозахисниця окремо підкреслила важливість європейських санкцій проти РФ, а також недопущення використання західних компонентів у виробництві російської зброї.

«Я в Європарламенті показую парламентарям фото решток одного з останніх “Шахедів”, який бив по місту, де я живу, по Києву. І там є компоненти з Німеччини, інших європейських країн, а також з Японії та США. Нам треба зупинити можливість Росії використовувати такі собі “задні двері” для обходу санкцій», – підсумувала Матвійчук.

Читайте також: У шкідливих умовах живуть 57% населення Росії – розвідка

Як повідомляв Укрінформ, у приміщенні Європарламенту у Брюсселі у вівторок, 30 червня, відбулося офіційне відкриття фотовиставки «Кокон життя» з 14-ма портретами цивільних та військовослужбовців, які перенесли пластичні операції після поранень внаслідок російської агресії.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.