Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.
Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.
Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
На Франкфуртському книжковому ярмарку відкрили національний стенд України, який цьогоріч присвятили втратам українського книговидання через російські атаки.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Головну промову виголосив правозахисник і журналіст Максим Буткевич, а модерували відкриття Олена Одинока і Марія Шубчик.
У відкритті стенду взяли участь заступниця міністерки культури України Богдана Лаюк, директор Франкфуртського книжкового ярмарку Юрґен Боос, керівний посадовець відомства Уповноваженого федерального уряду Німеччини з питань культури та медіа Конрад Шмідт-Вертерн, керівниця департаменту культури МЗС Німеччини Крістіна Байнгоф, генеральна секретарка Goethe-Institut Ґітте Чох, віцепрезидент Федерального центру політичної освіти Німеччини Фолькер Ульріх та директорка Книжкового Арсеналу Юлія Козловець.
Під час промови Лаюк нагадала, що лише цього літа через російські удари по складах, видавництвах і друкарнях Україна втратила щонайменше 13 мільйонів книжок. За її словами, ця цифра неминуче позначиться на галузі:
«Це досить багато. І це означає, що будуть дуже прямі наслідки. Ми всі тут, у Франкфурті, знаємо, що наслідки в літературі й книжковій галузі настають не швидко. Тож деякі з них ми побачимо за рік, або за два, або навіть за п’ять. Зараз я думаю про нові голоси й різноманіття. Бо ми розуміємо: коли у видавничій галузі чогось бракує, коли нам бракує ресурсів, найвразливішими стають нові голоси, дебюти й малі видавництва», – додала вона.
Директор Франкфуртського книжкового ярмарку Боос наголосив, що важливо читати разом з Україною, і зазначив, що останні роки ярмарок працював над цим спільно з українськими партнерами.
Про знищені наклади він сказав: «Усе зникло. І ми маємо подбати, щоб ці книжки з’явилися знову. Ми маємо дати можливість авторам, ми маємо дати працювати перекладачам. Ми маємо ініціювати продаж ліцензій, щоб ці книжки стали видимими у світі».
Боос додав, що література важлива і ярмарок бореться за Україну книжками. Найважливіше, на його думку, показати світові людей, які стоять за українськими книжками, і довести їхні тексти до перекладу.
Національний стенд організував Український інститут книги. Він розташований у павільйоні 3.1 (C13) і займає 208 м². Оренду площі оплатили німецькі партнери. На стенді працює майже 50 українських учасників, а за п’ять днів тут відбудеться майже 40 заходів за участі українських та іноземних спікерів, розповіла координаторка стенда від УІК Олена Одинока.
За її словами, роль України на виставці за кілька років суттєво змінилася: «Ще 5 років тому ходила рядами ярмарку з листівками Translate Ukraine і запрошувала іноземних видавців перекладати українську літературу, а зараз учасники програми вже приходять до нас зі звітними примірниками і питають про наступний опен-кол, а хтось вже й без підтримки програми видає переклади української літератури».
На стенді представлені нові видання українських видавців, а також українські книжки й журнали німецькою та англійською, які можна придбати на місці.
Окремою експозицією показують колекцію Book Arsenal Best Book Design 2025. Візуальну айдентику стенда розробили «Культурні сили». Вони ж представляють книжки письменників-військових, а цього року до них долучився Третій армійський корпус.
Програму національного стенда спільно формують Український інститут книги, Goethe-Institut в Україні, Український інститут, Мистецький арсенал та Федеральний центр політичної освіти Німеччини.
Участь України в ярмарку підтримали Міністерство культури, МЗС України, Посольство України в Німеччині, Генеральне консульство України у Франкфурті-на-Майні та Координаційний центр українців у Франкфурті.
Також на стенді показали інсталяцію Born/Burn Alive мисткині Валентини Веремко. Її основою стали 22 книжки, які обгоріли під час російського удару по логістичному центру «Ранку» в Харкові 1 серпня 2026 року. Тоді були знищені близько 8 млн примірників, зокрема понад 620 тисяч шкільних підручників.
Обпалені книжки склали у вежу під скляною вітриною. На склі червоним нанесли шкалу з 12 дат: від 1626 року, коли вперше палили українські книжки, до 2026-го. Ще дві риски над останньою датою мисткиня навмисно залишила порожніми.
Назва інсталяції змінює одну літеру: Born Alive («народжені живими») перетворюється на Burn Alive («спалені живцем»). Ідею привезти інсталяцію запропонували у вересні через Посольство України в Німеччині, і команда встигла втілити її за кілька тижнів.
«Ці книги мали потрапити до рук читачів: школярів, студентів, усіх, хто відкриває сторінку, щоб дізнатися щось нове. Натомість вони пройшли крізь вогонь. Дивлячись на цю інсталяцію, я бачу, як чотири століття історії вміщаються в одну скляну вітрину», – зазначив генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов.
Видавництво «Лабораторія» привезло на ярмарок спеціальні англомовні видання своїх книжок в оригінальному українському дизайні, щоб іноземні видавці могли побачити, як ці книжки виглядатимуть на полицях за кордоном. Також видавництво представило каталог прав Rights Catalogue 2026 із сучасними українськими авторами.
Видавництво «Основи» залишило свій окремий стенд на Франкфуртському книжковому ярмарку майже порожнім, щоб показати наслідки російської атаки, яка знищила 40% книжкового запасу видавництва.
Також окремий стенд H120 у павільйоні 3.0 представляє Мистецький арсенал.
Його присвятили концепції «Нести свою свободу» (Bear Your Freedom), фокусній темі XIV Книжкового Арсеналу, яку курував Максим Буткевич. Там уперше презентують каталог персональної виставки художниці Олени Турянської «Агапе. Абсолютна любов».
Серед учасників подій на стенді – Максим Буткевич, письменниця й перекладачка Євгенія Кузнєцова, американська історикиня Марсі Шор, польський поет і есеїст Кшиштоф Чижевський.
«Для нас це важлива платформа, яка дозволяє доносити український голос до величезної кількості людей: відвідувачів, професіоналів-книгарів, письменників, дипломатів, політиків і журналістів», – зазначила генеральна директорка Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта.
Як повідомляв Укрінформ, Україна цьогоріч візьме участь у Франкфуртському книжковому ярмарку – одному з наймасштабніших та найвпливовіших книжкових заходів світу, який триватиме з 7 до 11 жовтня.
Фото: Олена Одинока / Фейсбук, Ранок, Віктор Круглов / Фейсбук
У Хортицькому районі Запоріжжя завершують будівництво першого підземного модульного укриття. Вартість укриття разом з роботами з облаштування становить майже 6 млн грн.
Представники влади називають проєкт експериментальним та в подальшому планують масштабувати його на інші райони міста.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Будівництво вже на завершальній стадії, ми вже засипаємо залізобетонну конструкцію – модуль, який виконує роль укриття. Роботи виконані на понад 90%. Зараз виконуємо монтаж сходових маршів», – сказав представник підрядної компанії ТОВ «Будівельна компанія “Кальміус”».
На сайті закупівель Prozorro зазначається, що це первинне мобільне укриття серії «Бастіон», розраховане на близько 50 чоловік. Його вартість становить 4,15 млн грн, ще 1,8 млн грн – вартість облаштування укриття із заглибленням в грунт, за що і відповідає підрядник.
Будівництво триває близько десяти днів. Плюс, за словами підрядника, у тому, що приїжджає готовий залізобетонний модуль, який треба змонтувати. Товщина стін – 300 мм, міцна бетонна підлога, гідроізоляція. Якби будували монолітну конструкцію з «нуля», то на це б пішло значно більше часу.
«Ми працюємо з 8:00 до 18:00. Залучені фахівці, які займаються гідроізоляцією, виконують бетонні роботи тощо. В укритті передбачено два окремі виходи, тамбури, буде розведена електрика, аби люди могли зарядити гаджети чи чаю випити», – додає представник підрядної організації.
Раніше співголова Ради оборони Запорізької ОВА Іван Федоров заявляв, одна з найбільш проблем у Запоріжжі – це недостатність укриттів. Саме тому було прийнято рішення зробити експериментальне укриття в Хортицькому районі. Район обрали не випадково, адже, за даними ОВА, тут найменша кількість укриттів у багатоповерхівках порівняно з іншими районами міста.
Як повідомляв Укрінформ, у Запоріжжі розпочали будівництво первинного мобільного укриття серед багатоповерхових будинків у Хортицькому районі.
Фото: Дмитро Смольєнко / Укрінформ
Більше наших фото можна купити .
Політика
Україна відкрита до відновлення діалогу з Південною Кореєю попри рішення Сеула відкликати посла
Україна залишається відкритою до відновлення конструктивного діалогу з Республікою Корея попри рішення Сеула відкликати посла в Україні Пака Кічанга у зв’язку з ситуацією щодо північнокорейських військовополонених.
Про це заявив журналістам речник МЗС Георгій Тихий, передає Укрінформ.
Тихий поінформував, що цього тижня міністерство запрошувало посла Республіки Корея в Україні для представлення української позиції та пошуку конструктивних рішень.
«Йому була доведена позиція української сторони. Ми переконані, що дипломатія має переважати над емоціями. Попри рішення Сеула про відкликання посла, Україна залишається відкритою до відновлення конструктивного діалогу – навіть якщо на це буде потрібен час», – зазначив дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, уряд Південної Кореї ухвалив рішення відкликати свого посла у Києві через розбіжності щодо ситуації з полоненими з КНДР.
Раніше Офіс президента Південної Кореї висловив «глибокий жаль» у зв’язку з тим, що Україна, як стверджують у Сеулі, заперечила існування домовленості про нерозголошення інформації щодо передачі Південній Кореї двох військовополонених із КНДР.
Радник Президента з комунікацій Дмитро Литвин написав у Фейсбуці, що домовленості про нерозголошення не було і що неправильно було би приховувати, куди потрапляють полонені. В Офісі Президента на запит агентства Yonhap пояснили, що Київ оприлюднив лише сам факт передачі, не розкриваючи подробиць цього процесу.
Згодом Південна Корея отримала повідомлення від України із вибаченнями за розкриття інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених до Сеула, проте, за словами міністра закордонних справ Чо Хьона, ці вибачення не виправдали очікувань уряду.
-
Одеса6 днів agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство6 днів agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство6 днів agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса1 тиждень ago
Атака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Одеса4 дні ago
Росіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Одеса5 днів ago
ДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Усі новини4 дні ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
-
Цікаво1 тиждень agoІлля Бондаренко отримав міжнародне визнання на Всесвітньому саміті у Мадриді