Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

Для літературної премії «Воля» відібрали 95 книжок-претенденток

Published

on



Журі державної літературної премії «Воля» розгляне 95 книжок, які номінували українські видавництва, а 5 жовтня оголосить довгі списки у трьох категоріях.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.

Загалом українські видавництва номінували на премію «Воля» 106 книжок. Із них 10 не пройшли технічний відбір: книжки вийшли поза встановленим періодом, видавництва не надали необхідні документи, або жанр не збігався з категорією.

«Через літературу Україна розповідає про себе світові й осмислює власний досвід. 95 книжок у відборі літературної премії «Воля» – це різні погляди на нашу історію, культуру, людей, час, у якому ми живемо. Прагнемо, щоб премія відкривала книжки про Україну і від українських авторів ширшій аудиторії та давала їм більше простору для звучання», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.

Цьогоріч премія відзначає нову українську літературу й літературу про Україну у трьох категоріях.

Найчисленнішою стала категорія «Найкраща українська прозова книжка», у якій журі розгляне 49 назв. У категорії «Найкраща українська документальна книжка» – 40 номінантів.

У категорії «Найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською мовою» змагатимуться шість видань.

У цій номінації представлені книжки, вперше перекладені та опубліковані з 1 травня 2023 року до 30 квітня 2026 року.

«Сильні, цікаві, складні книжки здатні підтримати нас у найважчі часи. Я певна, що саме такі ми додамо в свої переліки читання на осінь завдяки довгим спискам «Волі». Розумію, що в умовах втрат, з якими зіткнулася книжкова сфера через російські обстріли, кожен акцент на українській книжці є ще й способом підтримати ринок», – наголосила заступниця міністра культури Богдана Лаюк.

Читайте також: Поетку Ірину Шувалову відзначили норвезькою премією за двомовну збірку

Цьогоріч до складу журі премії «Воля» входять:

Ростислав Семків – голова журі, літературознавець і видавець, директор видавництва «Смолоскип», доцент НаУКМА;

  • Олександр Михед – письменник і військовослужбовець, лауреат премії імені Шевельова, член Українського ПЕН;
  • Уям Блекер – шотландський літературознавець і перекладач української літератури, викладач UCL;
  • Ірина Славінська – письменниця, перекладачка, виконавча продюсерка Радіо Культура, членкиня Українського ПЕН;
  • Богдана Романцова – літературна критикиня, редакторка видавництва «Темпора», ведуча подкасту «Висока полиця».

Як повідомляв Укрінформ, у липні цього року Міністерство культури України і Національний університет «Києво-Могилянська академія» започаткували ще одну державну літературну нагороду – премію «Воля».

Фото ілюстративне: Дія 



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський нагородив Маска орденом Свободи

Published

on



Президент Володимир Зеленський нагородив Ілона Маска орденом Свободи.

Як передає Укрінформ, відповідний указ №835/2026 оприлюднений на сайті президента України.

«За визначні особисті заслуги у захисті життя людей та свободи, розвиток відносин між народами України і Сполучених Штатів Америки постановляю: нагородити орденом Свободи Маска Ілона — підприємця, інженера, керівника компаній «СпейсЕкс» та «Тесла», Сполучені Штати Америки», – йдеться у документі.

Читайте також: Зеленський нагородив Стармера орденом Свободи

Як повідомляв Укрінформ, у лютому цього року генеральний директор SpaceX Ілон Маск заявив, що заходи, вжиті його компанією для припинення несанкціонованого використання Starlink Росією, начебто дали результат.

23 серпня під час спілкування з журналістами Зеленський заявив, що Україна продовжує переговори з американською стороною щодо можливості використання супутникової системи Starlink на території Росії для потреб української оборони.

Фото: U.S. Air Force/U.S. Department of Defense



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Новини на ранок

Published

on




Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.