Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

Стали відомі переможці Чілдрен Кінофесту

Published

on


Тринадцятий міжнародний кінофестиваль для дітей і підлітків “Чілдрен Кінофест” оголосив переможців.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.

Фестиваль проходив в Україні з 12 до 22 червня у гібридному форматі – онлайн та офлайн.

Найкращим фільмом Міжнародного кіноконкурсу стала стрічка режисера Маркуса Вальтера “Баррі. Пес-рятівник” (Німеччина, Швейцарія).

Це пригодницький фільм, що розповідає про дружбу сироти, який потрапляє до монастиря високо в Альпах і одного разу знаходить собі найкращого друга — маленьке цуценя Баррі. Він рятує пса, вигодовує, а згодом слава Баррі стала такою, що тривалий час породу неофіційно називали Barryhunden – “собаки Баррі”.

Також оголосили переможців 10-го ювілейного Дитячого кіноконкурсу Чілдрен Кінофесту.

Гран-прі отримала робота “Ангели чудяться” (режисерка Вероніка Костюкова, 12 років із міста Івано-Франківськ).

Найкращим ігровим фільмом у категорії 7–14 років стала стрічка “Дивна вакансія” (режисер Марк Морозов, 12 років зі Львова).

Найкращий анімаційний фільм у категорії 7–10 років — “Пригоди монети” (режисер Данило Петрук, 8 років із міста Нетішин Хмельницької бласті).

Найкращим анімаційним фільмом у категорії 11–14 років стала стрічка “Ідеаль-НІ-сть” (режисери Адам Лошневський, Всеволод Абрахманов, Златослава Срібна, 11 років із міста Хотин Чернівецької області).


Журі Спілки кінокритиків України відзначило фільм “Ідеаль-НІ-сть” (режисери Всеволод Абрахманов, Адам Лошневський і Златослава Срібна, 11 років із Хотина Чернівецької області) “За органічне поєднання форми і внутрішнього наповнення“, а також ігрову стрічку “Де твій фокус?”(режисерка Марта Романча, 13 років із міста Кривий Ріг) – “За поетичність форми та незалежність художнього мислення“.




Чілдрен Кінофест – щорічний міжнародний фестиваль мистецтва кіно для дітей і підлітків, який знайомить молоду українську аудиторію як з найновішими європейськими стрічками, так і зі світовою кінокласикою. Щорічний фільм-переможець фестивалю визначається шляхом прямого голосування глядачів – на вході до кінотеатру кожен відвідувач отримує бюлетень, за допомогою якого оцінює фільм.


Читайте також: У Чернівцях оголосили переможців кінофестивалю «Миколайчук OPEN»


Як повідомляв Укрінформ, український дитячий кінофестиваль “Чілдрен Кінофест” спільно з представництвом ЮНІСЕФ в Україні запускають кінопрограму для юних талантів “У кадрі: крізь дитячий об’єктив”.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Міністерство культури розпочало співпрацю з Німецько-Українською промислово-торговельною палатою

Published

on


Віцепрем’єрка – міністерка культури України Тетяна Бережна і голова правління Німецько-української промислово-торговельної палати Райнер Перау підписали меморандум про партнерство та співробітництво.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.

Бережна подякувала Німецько-українській промислово-торговельній палаті за відкритість до співпраці та наголосила, що підписання меморандуму є важливим кроком у розбудові системного партнерства у сфері культури, розвитку меценатства та залучення приватного сектору до підтримки сфери культури України.

«Українська культура потребує широкої міжнародної коаліції підтримки. Держава створює умови для відновлення культурної спадщини, а бізнес, експертна спільнота та міжнародні партнери допомагають масштабувати ці зусилля. Переконана, що співпраця з Німецько-українською промислово-торговельною палатою стане важливим кроком до реалізації спільних проєктів з відновлення та збереження української культурної спадщини», — зазначила Бережна.

Меморандум відкриває нові можливості для практичної взаємодії між державними органами, бізнесом, культурними інституціями, експертним середовищем та міжнародними партнерами.

Особливу увагу буде приділено залученню українських і німецьких компаній, архітекторів, інженерів, реставраторів та інших фахівців до проєктів відновлення та збереження об’єктів культурної спадщини України.

Перау наголосив, що російські атаки на об’єкти культурної спадщини, зокрема пошкодження Києво-Печерської лаври та інших культурних інституцій, вкотре підтвердили необхідність посилення міжнародної співпраці у сфері збереження культурних цінностей.

«Для нас Міністерство культури України є важливим партнером. Події останніх днів продемонстрували, наскільки актуальними є питання відновлення культурної спадщини та захисту історичних пам’яток. Ми бачимо значний потенціал для поглиблення співпраці та залучення німецького бізнесу до реалізації спільних проєктів», – зазначив Перау.

Під час зустрічі сторони також обговорили можливості залучення німецьких компаній до відновлення об’єктів культурної спадщини, розвиток меценатства та участь бізнесу в реалізації проєктів з відбудови культурної інфраструктури України.

Читайте також: Бережна презентувала роль креативних індустрій для української економіки майбутнього

Як повідомляв Укрінформ, у селі Біленькому Запорізького району внаслідок російських обстрілів зруйнована садиба Миклашевських – архітектурна та історична пам’ятка.

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Політика

про ризик втягнення Білорусі у війну: Лукашенко думає про виживання, але Україна має бути готовою

Published

on



Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко залишається повноправним учасником російської агресії проти України, однак його головною мотивацією наразі є збереження власної влади та політичне виживання.

Таку думку висловив політолог Олег Лісний у коментарі Укрінформу.

За його словами, Лукашенко вже давно залучений до війни на боці Росії, хоча останнім часом намагається дистанціюватися від цього статусу.

«Лукашенко – він досвідчений політик, як би ми до нього не ставилися, але це дуже досвідчена “політична тварина”, яка бореться за своє виживання», – зазначив експерт.

Лісний нагадав, що білоруський керівник раніше фактично визнавав свою участь у російській агресії, однак після жорстких сигналів з боку України почав змінювати риторику. Політолог вважає, що Кремль зацікавлений у подальшому втягуванні Білорусі у війну, а Мінськ уже надає Росії різноманітну підтримку.

Водночас, на його думку, Україна не може ігнорувати інформацію про можливу підготовку нових військових сценаріїв на північному напрямку. За словами експерта, українська влада та військові враховують негативний досвід початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, коли концентрація російських сил біля кордонів не була сприйнята як безпосередня підготовка до нападу.

«Україна має реагувати на будь-які попередження, і вона реагує. “Мадяр”(командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді – ред.) чітко пояснив, що йому не так багато часу треба, щоб Білорусь перетворилися якщо не в пустку, то в безперспективну державу для Лукашенка і його режиму. Тому ми реагуємо. Військові знаходяться на тих точках, де мають бути, мінують, перекопують, роблять все. До кожної загрози ми ставимося адекватно і готуємося», – наголосив Лісний.

Він додав, що українські Сили оборони здійснюють усі необхідні заходи для зміцнення безпеки на північному кордоні та готуються до різних варіантів розвитку подій.

Окремо експерт порушив питання реального політичного статусу Лукашенка та ступеня його самостійності у відносинах із Москвою. «Хто Лукашенко на нинішньому етапі? Чи він губернатор Білоруської області Російської Федерації, чи президент держави, яка може ухвалювати суб’єктні рішення? Я все-таки схиляюся до того, що це щось третє. Це людина, яка хоче вижити, або політик, який хоче вижити», – сказав Лісний.

На думку експерта, Україна має продовжувати чинити політичний та дипломатичний тиск на режим Лукашенка, не ігноруючи жодних потенційних загроз. «Нині не 22 рік. Україна не така, як була тоді. Вона не вірить нікому, вона виживає», – підкреслив політолог.

Читайте також: Лукашенко експлуатує страх війни, слід пояснювати білорусам наслідки його курсу – опозиціонерка

За словами Лісного, нині Україна значно краще підготовлена до можливих викликів, а будь-які спроби ескалації з боку Білорусі отримають адекватну відповідь.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 15 травня заявив, що зафіксовані нові спроби Росії більше залучити Білорусь до війни. У травні головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що загроза наступальних дій Росії з території Білорусі є цілком реальною.

За словами командувача СБС Роберта «Мадяра» Бровді, Україна вже визначила 500 цілей в Білорусі на випадок, якщо її очільник Олександр Лукашенко вступить у війну.

19 червня Зеленський повідомив, що на території Білорусі уздовж кордону з Україною розміщені ретранслятори, які використовують для коригування російських ударів по українському населенню. Глава держави наголосив, що білоруська сторона здатна самостійно демонтувати ці засоби, і якщо цього не буде зроблено протягом тижня, Україна може вдатися до відповідних дій.

При цьому командувач Національної гвардії Олександр Півненко висловив думку, що загроза дій ворога з території Білорусі є реальною за умови концентрації близько 70 тис. військових РФ, однак Сили оборони України роблять усе, щоб цього не допустити.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.