Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Одеса

Незаконний виїзд до Молдови через Одещину: схема через співробітника УЗ

Published

on


Затримання організаторів. Фото: Державна прикордонна служба

На Одещині викрили чергову схему незаконного переправлення чоловіків за кордон. Організатор обіцяв доставити “клієнта” до Молдови. Для цього використали підроблені документи та навіть залучили працівника “Укрзалізниці”. Всіх учасників затримали.

Про це повідомили в Державній прикордонній службі України.

Реклама

Читайте також:

Деталі втечі

За даними слідства, канал незаконного виїзду організував 33-річний житель Арцизької громади. Він шукав чоловіків призовного віку та пропонував їм нелегальний маршрут до Молдови за чималі гроші. До схеми чоловік залучив трьох спільників. Двоє відповідали за перевезення автомобілями, ще один був співробітником “Укрзалізниці”. Саме він допомагав оформити підроблене посвідчення помічника машиніста та фіктивні документи про відрядження.

За планом, “клієнта” з Одеси везли вантажним локомотивом до одного з міст області. Після прибуття його забирали перевізники та доставляли ближче до кордону. Далі чоловік мав пішки перейти кордон, отримуючи інструкції телефоном. Оплату організатор отримував частинами. Спочатку 2 тисячі доларів авансу, решту — після завершення маршруту. Під час передачі другого траншу в 7 тисяч доларів його затримали на гарячому. Інших учасників схеми викрили під час перевезення “клієнта” та за місцем роботи.

Гроші, які вилучили. Фото: Державна прикордонна служба

Як покарають

Під час обшуків правоохоронці вилучили автомобілі, підроблені бланки посвідчень, гроші, телефони, техніку та інші докази. Усім фігурантам висунули обвинувачення — залежно від ролі кожного. Йдеться про організацію та незаконне переправлення осіб через державний кордон, керівництво такими діями, сприяння їм порадами й засобами, а також виготовлення та використання підроблених офіційних документів. Злочини кваліфіковані за частинами 2 і 3 статті 332 та частинами 1 і 4 статті 358 Кримінального кодексу України. Максимальне покарання за цими статтями — до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади або займатися окремою діяльністю строком до трьох років.

Нагадаємо, ми повідомляли, що в Одесі лікарі робили фіктивні довідки для призовників. Також ми писали, що в ТЦК Миколаївщини допомагали ухилянтам униктнути мобілізації.



Джерело

Continue Reading

Усі новини

Відпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році

Published

on


Чемпіон Європи з ММА Мілан Ніколенко відвідав Буковель на початку 2026 року. Загальна ціна його відпочинку сягнула понад 70 тисяч гривень.

У своєму Instagram спортсмен показав, як пройшла його подорож до засніжених українських Карпат.

Скільки коштує відпочинок у Буковелі

“Скільки коштує поїздка в Буковель у 2026 році? Ми взяли повний багажник всяких приколів на 8 тисяч гривень і виїхали. Приблизно за 300 кілометрів зупинилися на заправці. На хотдоги, каву та бензин ми витратили 2500 гривень“, — розповів Мілан.

Згодом була така ж зупинка на 3400 грн.

Вартість номеру на 7 днів — 27 тисяч гривень.

Скі-паси на двох на чотири дні — 16 400 грн.

“Трохи покаталися і пішли випити чаю, перекусити. Це коштувало 700 гривень. Ввечері ми вирішили піти в баню, яка коштувала 3 тисячі гривень”, — розповів автор відео.

  • Сніданок — 900 грн.
  • Чан — 2500 грн.



Відпочинок у Буковелі

Фото: Instagram

Відпочинок у Буковелі



Відпочинок у Буковелі

Фото: Instagram

Відпочинок у Буковелі



Відпочинок у Буковелі

Фото: Instagram

“Потім ми поїхали кататися ввечері наступного дня і скі-пас коштував нам 3 тисячі гривень. До речі, за весь цей час ми витратили на парковку приблизно 2400 грн“, — зазначив Мілан.

На їжу пішло десь 8 тисяч грн.

А загальна ціна за відпочинок понад 70 тисяч грн.

Відпочинок у Буковелі



Відпочинок у Буковелі

Фото: Instagram

Реакція мережі

У коментарях українці здивувалися такою ціною відпочинку в українських горах:

  • “Я думала, ці відосики, де говорять, що у Швейцарії дешевше, ніж у Буковелі — брехня, а тепер розумію, що правда”.
  • “Я не знаю, де ви працюєте, але я в Канаді навіть стільки не заробляю на такий відпочинок. Якщо крадете, то тоді не відповідайте на мій коментар”.
  • “Подивившись ваше відео і мету за якою ви їхали, то краще зловити сезон у Драгобраті, а якщо хочеться лютого фрірайду, то це Славське назва Тростян”.
  • “Поки що найменша сума, що я чув в усіх відосах про Буковель взимку”.

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

Крім того, жінка розкрила ціни в Буковелі на початку 2026 року, чим здивувала мережу.





Джерело

Continue Reading

Події

Національний рейтинг Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025» 5 лютого оголосить переможців

Published

on



У четвер, 5 лютого, в Національному інформаційному агентстві Укрінформ відбудеться оголошення переможців Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025».

Про це повідомляє Укрінформ.

За словами голови оргкомітету рейтингу Любові Базів, відомі українські музикознавці та критики обрали переможців у 12 номінаціях.

Зокрема, до лонг-ліста Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025» увійшли:

1. Номінація «Найкраща подія року у галузі класичної музики»:

  •  Прем’єра «Реквієму» Євгена Станковича у Києві та Львові
  •  Проєкт «NotaBene+» NotaBene Chamber Group та Національного будинку музики
  •  Запис повного циклу камерних симфоній Євгена Станковича «Dictum» (за підтримки УКФ)
  •  Запуск інноваційної цифрової платформи і оцифрування колекції музично-меморіального музею Соломії Крушельницької (за підтримки УКФ)
  •  Постановка опери «Король Артур» Генрі Перселла (проєкт Open Opera Ukraine, хор Б.А.Х.)
  •  Камерна опера «Аманданте» Максима Шалигіна
  •  Премʼєра Cantata in tempore belli (Кантата часів війни) Йорга Відманна у Національній опері України
  •  Постановка опери «Золотий обруч» Бориса Лятошинського у Львівська національній опері
  •  Міжнародний фестиваль Kyiv Baroque Fest-2025
  •  Українсько-данський проєкт виконання опери «Летючий Голландець»
  •  Постановка опери «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха в Національній опері України
  •  Міжнародний «Бетховен Вікенд» – виконання повного циклу фортепіанних концертів Людвіга ван Бетховена
  •  Концерт «Сталь. Фіалка. Лють» у Національній філармонії України
  •  Концерт «Симфонія Зізнання» Львівського академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії
  •  Гастролі опери «Діалоги кармеліток» Франсіса Пуленка Львівської національної опери на сцені Національної опери України
  •  Презентація «Антології української симфонічної мініатюри» Українського інституту спільно з видавництвом «Музична Україна»
  •  Гастрольний тур хору «Гомін»
  •  Започаткування фестивалю музики Бориса Лятошинського LIATOSHYNSKY SPACE у Національній філармонії України
  •  Присудження Міжнародної премії The Classical Next: Innovation Award 2025 – Opera Aperta
  •  Міжнародний проєкт «Музика чуттів», автор та композитор проєкту Євген Петриченко. Національний будинок музики

2. Номінація «Найкращий фестиваль класичної музики року»:

  • Третій Міжнародний фестиваль камерної музики «Dzerkalo»
  • 31-й Міжнародний фестиваль сучасної класичної музики «Контрасти», Львів
  • «Київ Музик Фест-2025»
  • «Liatoshynsky Space 2025»: фестиваль музики Бориса Лятошинського | Національна філармонія України, Фундація Лятошинського
  • Kyiv Baroque Fest-2025 | Національна філармонія України, Open Opera Ukraine, Національний будинок музики
  • Kozarenko-ФИСТ Коломийська філармонія ім. Олександра Козаренка
  • Фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage 2025
  • Міжнародний фестиваль класичної музики KharkivMusicFest

3. Номінація «Найкращий реліз року»:

  • «Перетинаючи темряву», українська сучасна музика для саксофона та фортепіано. Роман Фотуйма, Дар’я Шутко
  • Альбом «Музика Харкова» у виконанні піаніста Максима Шадька | Ukrainian Classical Music Foundation
  • Мистецький проєкт «Пісні правди» Юліана Китастого | США Smithsonian Folkways Recordings
  • Альбом Limbo на лейблі Kyiv Dispatch
  • Проєкт «Березовський: звукова антологія творчості»
  • «Solum» українського композитора Юрія Пікуша
  • Антологія української камерної музики: Борис Лятошинський. Струнні квартети (Український інститут і Фундація Лятошинського)
  • Альбом «Замордовані. Подзвін перший» гурту «Пиріг і Батіг»
  • Твори для фортепіано. Двотомне видання фортепіанних творів М. Лисенка, «Музична Україна»
  • Kyiv Tango Orchestra, альбом Timeless
  • Ukraine: A Piano Portrait SOMM Recordings (Борис Лятошинський, Левко Ревуцький, Миколаїв Лисенко, Сергій Борткевич, Валентин Сільвестров, Василь Барвінський, Віктор Косенко)
  • Випуск партитур творів Бориса Лятошинського французьким видавництвом Billaudot
  • Barvinsky & Kosenko: Ukrainian Piano Concertos ARS Produktion
Читайте також: У Києві відбудеться вечір класичної музики MOZART+

4. Номінація «Найкращий оркестр року»:

  • Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії ім. Мирослава Скорика
  • Симфонічний оркестр INSO-Львів Львівської національної філармонії
  • Національний симфонічний оркестр України
  • Київський камерний оркестр Національної філармонії України
  • Оркестр Національної опери України
  • Liatoshynskyi Capella: Orchestra Національного будинку музики
  • Ensemble 24
  •  Національний ансамбль солістів «Київська камерата»
  • Національний камерний ансамбль «Київські солісти»
  • Національний президентський оркестр
  • Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
  • Симфонічний оркестр Дніпровської філармонії

5. Номінація «Найкращий хор року»:

  • Вокальний ансамбль сучасної музики «Alter Ratio»
  • Академічна хорова капела ім. Платона Майбороди Українського радіо
  • Liatoshynskyi Capella: Choir Національного будинку музики
  • Львівський муніципальний хор «Гомін» Львівського органного залу
  • Ансамбль Partes
  • Муніципальний камерний хор «Київ»
  • Національна капела України «ДУМКА»

6. Номінація «Найкраща музична вистава року»:

  •  Вистава-трейлер «Гра в оперу», Львівська національна опера
  •  «Місяць» Карла Орфа, Київський національний академічний театр оперети
  •  «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха в Національній опері України
  •  «Пісні вугілля та сталі» проєкт Центру музики молодих
  •  Опера «Золотий обруч» Бориса Лятошинського (Львівська національна опера, диригент-постановник Іван Чередніченко, режисер Іван Уривський)
  • Опера-кабаре «ТГШ. Подорож у часі» Золтана Алмаші в ХНАТОБ
  • Балет «Соляріс» Олександра Родіна у Львівській національній опері
  • Опера «Фальстаф» Дж. Верді, Київська опера

7. Номінація: «Найкращий виконавець/виконавиця року»:

  • NotaBene Chamber Group Національного будинку музики
  • Ансамбль сучасної музики Senza Sforzando, Одеса
  • Тарас Бережанський, бас
  • Дмитро Ткаченко, скрипка
  • Вікторія Вітренко, сопрано
  • Роман Меліш, контратенор
  • Мар’яна Головко, колоратурне сопрано
  • Марія Пухлянко, фортепіано
  • Роман Лопатинський, фортепіано
  • Андрій Павлов, скрипка
  • Віоліна Петриченко, фортепіано
  • Богдана Півненко, скрипка
  • Антоній Кедровський, скрипка
  • Ольга Рукавішнікова, скрипка
  • Катерина Супрун, альт

8. Номінація «Найкращий симфонічний диригент / диригентка року»:

  •  Антоній Кедровський
  • Наталія Стець
  • Володимир Сіренко
  • Наталія Пономарчук
  • Іван Чередниченко
  • Віктор Плоскіна
  • Кері-Лінн Вілсон
  • Іван Остапович
  •  Максим Гусак

9. Номінація «Найкращий хоровий диригент/диригентка року»:

  •  Ольга Приходько
  •  Вадим Яценко
  •  Микола Гобдич
  •  Юлія Ткач
  •  Наталія Хмілевська
  •  Олександр Тарасенко
  •  Костянтин Ленчик

10. Номінація «Найкращий композитор/ композиторка року»:

  • Золтан Алмаші
  • Алла Загайкевич
  • Олег Безбородько
  • Максим Іванов
  • Святослав Лунєв
  • Олександр Родін
  • Євген Станкович
  • Тетяна Хорошун
  • Богдана Фроляк
  • Максим Шалигін

11. Номінація «Найкращий/а продюсер/ка, менеджер/ка, куратор/ка року»:

  •  Ірина Буданська
  •  Анна Гадецька
  •  Микола Гречух
  •  Галина Григоренко
  •  Тарас Демко
  •  Ольга Дятел
  •  Ольга Кононенко
  •  Ольга Лозинська
  •  Юлія Ніколаєвська
  •  Богдана Півненко
  •  Іоланта Пришляк
  •  Богдан Сегін
  •  Ольга Стельмашевська
  •  Кармелла Цепколенко
  •  Олександр Чорний

12. Номінація «Найкращий/а музичний критик/иня року»:

  •  Поліна Кордовська
  •  Тетяна Новицька
  •  Юрій Чекан
  •  Тетяна Поліщук
  •  Віталій Вишинський
  •  Роксолана Гавалюк
  •  Марина Гордієнко
  •  Дзвенислава Сафʼян
  •  Ірина Сікорська
  •  Ліза Сіренко
  •  Ольга Голинська
  •  Любов Морозова
  •  Стас Невмержицький
  •  Олександра Чеботар
  •  The Claquers.

Рейтинг складається тільки з прем’єр, поставлених протягом 2025 календарного року (виконавець/диригент/композитор/продюсер/критик також відзначався за свої роботи у 2025 календарному році).

Читайте також: «Театральний інфобум» назвав найкращі вистави Києва 2025 року

Зірковий гість церемонії нагородження – Струнний квартет Київського камерного оркестру Національної філармонії України.

До складу експертів Рейтингу увійшли: Юрій Чекан (музикознавець, доктор мистецтвознавства, Київ-Львів), Ірина Сухленко (перша проректорка ХНУМ ім.І.Котляревського, кандидат мистецтвознавства, Харків), Світлана Галась (музична критикиня, журналістка, Київ), Галина Бабій (музикознавиця, журналістка, Київ), Ольга Голинська (музикознавиця, Київ), Марина Гордієнко (музикознавиця, музична критикиня, Київ), Марія Кононова (музикознавиця, солістка Національної опери України, Київ), Анна Різаєва (музикознавиця, доцентка кафедри історії світової музики НМАУ, Київ), Дзвенислава Саф’ян (музикознавиця, Львів), Олександра Чеботар (музикознавиця, Київ), Віталій Вишинський (композитор, музикознавець, доцент кафедри теорії та історії культури НМАУ, Київ), Стефанія Олійник (музикознавиця, кандидатка мистецтвознавства, PR-менеджерка, Київ-Львів), Вікторія Федоріна (культурна діячка, Київ), Дмитро Єрьомін (культурний блогер, Київ), Валентина Самченко (журналістка, культурна оглядачка, Київ).



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.