Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

Дослідник розповів, якої найпоширенішої помилки припускаються у публікаціях про лавреатку «Оскара» з Харкова

Published

on



Публікації у мережі про лавреатку “Оскара”, дизайнерку костюмів для балету та кіно Варвару Каринську часто ілюструють фотографією із вручення нагороди, на якій знято колегу Дороті Дженкінс.

Про це йдеться у публікації Укрінформу.

“Хоч запускай акцію: «Це не Каринська». Є така фотографія: там молода Елізабет Тейлор передає «Оскар» жінці і підписують, що Каринській. Але це її помічниця Дороті Дженкінс, з якою вони створювали костюми для фільму «Жанна д’Арк» (1948) і розділили нагороду. Елізабет Тейлор якраз тримає в руках дві статуетки, але Каринської не було на врученні”, – зазначив дослідник, очільник Музею видатних харків’ян Микола Шемет.

До початку 2000-х років про Варвару Каринську (1886–1983; у дівоцтві – Жмудська) у її рідному місті та загалом в Україні майже ніхто не знав, додав біограф.

До 140-річчя від народження дизайнерки Шемет написав першу україномовну біографію видатної ексхарків’янки “Варвара Каринська. Повернення” (видавництво “Факт”, 2026). Автор називає її лаконічною, водночас у ній описані раніше не відомі факти й ті, що вдалося підтвердити документально. Біографічне дослідження почалося понад 20 років тому лише з одного американського сайту. Там було написано: “Barbara Karinska. Oscar”.

“І все, більше ніякої інформації. За це я зачепився і рив, рив, рив… Сам дивуюся, як з однієї цієї фрази розкрутилася історія. Тепер є чимало «знавців». Уже по Києву якісь екскурсії водять… На жаль, люди користуються матеріалами з мережі, роблять багато помилок. У нас якось виділяють: «Оскар» та «балетна пачка». Але ж вона прожила довге життя – 97 років, створила майже 9 тисяч костюмів! Працювала з акторами, художниками, хореографами – зірками, про яких знімають кіно та пишуть книги. Каринська була відомим затребуваним спеціалістом”, – зауважив Шемет.

Читайте також: Фільм «Сліди» представить Україну на премії «Оскар»

Як повідомляв Укрінформ, у вересні на сцені Національної опери України відбулася прем’єра одноактного неокласичного балету «Варіації Доніцетті» видатного хореографа XX століття Джорджа Баланчина на музику з опери «Дон Себастьян» Гаетано Доніцетті.

Вистава створена у 1960-му, костюми для неї розробила Варвара Каринська, яку Баланчин називав “Шекспіром костюма”. Саме на замовлення хореографа Каринська створила багатошарову пачку без металевих обручів та модифікувала корсет, давши танцівницям свободу руху.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Фонд підтримки енергетики України у жовтні законтрактував обладнання на €200 мільйонів

Published

on



Фонд підтримки енергетики України у жовтні уклав 90 контрактів на постачання енергетичного обладнання на суму майже 200 млн євро — це найвищий місячний показник за весь час його роботи.

Про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.

Шмигаль під час розмови з директором Секретаріату Енергетичного Співтовариства Артуром Лорковським подякував за роботу фонду.

“У 2026 році він суттєво наростив темпи роботи та допомагає енергетичним компаніям швидше відновлювати інфраструктуру після російських атак”, – зауважив віцепрем’єр.

Від початку року фонд уклав 660 контрактів на 515 млн євро. Загальна вартість контрактів фонду від початку його роботи вже перевищила 1,32 млрд євро.

Це силові трансформатори, обладнання для підстанцій, техніка та інші критично необхідні елементи, які допомагають відновлювати електро-, тепло- та газопостачання в громадах.

Читайте також: Для розвитку енергосистеми затвердили інвестиційний план на понад $116 мільйонів – Шмигаль

Сторони скоординували дії щодо пріоритезації потреб та замовлення наступних важливих елементів для посилення стійкості української енергосистеми.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство економіки та довкілля України підготувало та затвердило перелік із 309 найменувань промислової техніки та обладнання вітчизняного виробництва для практичної реалізації відновленої програми компенсації 15% вартості.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Політика

Барро анонсував участь Франції у тристоронніх перемовинах в Абу-Дабі

Published

on



Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що його країна буде за столом перемовин під час тристоронньої зустрічі між Україною, США та Росією в Абу-Дабі (ОАЕ), яка очікується 10-11 листопада.

Про це він розповів в інтерв’ю RTL у неділю, 8 листопада, передає Укрінформ.

«Європейці будуть добре представлені, а Франція буде в Абу-Дабі для участі в цих обговореннях. Я поки що не можу сказати вам, хто представлятиме Францію цього разу, але вона точно буде там», – заявив Барро.

Він також додав, що останніми тижнями європейці висловили свою думку, зазначивши американському посереднику, що жодна дискусія щодо майбутнього континенту «не може ігнорувати європейські очікування та вимоги».

За його словами, інколи такі дискусії проходять без європейців, а інколи з європейцями.

«Цього разу вони (європейці – ред.) будуть брати участь. Франція зробить так, щоб голос Європи був почутий, оскільки саме вона найбільше зацікавлена», – зазначив глава МЗС.

Читайте також: Гербст – про перспективи зустрічі в Абу–Дабі: Путін хоче переговорів, а не миру

Останні переговори такого формату між російською, українською та американською делегаціями відбулися в середині лютого у швейцарській Женеві, але не призвела до жодного прогресу у врегулюванні конфлікту, спричиненого широкомасштабним російським вторгненням в Україну у лютому 2022 року.

Як повідомляв Укрінформ, зустріч переговорних команд України, США та Росії очікується 10-11 листопада в Абу-Дабі (ОАЕ).

Фото: flickr



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.