Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Ексклюзиви

автор “Чорного Ворона” Василь Шкляр дав інтерв`ю Фокусу

Published

on


За 5 років до Революції Гідності роман “Чорний ворон. Залишенець” змусив тисячі читачів замислитися над тим, що таке незалежність, братерство, свобода. Вже майже класик української літератури Василь Шкляр розповів Фокусу, чим актуальна історія збройної боротьби, яку вели повстанці Холодного Яру, як книги про визвольні змагання мотивують бійців ЗСУ нині – і чому свобода важливіша за виживання, а Україна – понад усе.

Пане Василю, що в історії з Холодним Яром найбільше вразило персонально Вас. Який сюжет Ви вважаєте найактуальнішим для сьогодення?

Готовність боротися до кінця. Навіть уже без надії на перемогу. Заради самої ідеї й вірності гаслу, написаному на чорному бойовому прапорі “Воля України або смерть”. Адже навіть утративши будь-яку перспективу на визволення, когорта найстійкіших не вийшла з лісу. Ще була можливість рятуватися втечею за кордон, конспіруватися з чужими документами й виїжджати в дальші краї, зокрема на той-таки Донбас (багато хто так і робив), а вони, залишенці, зробили інший вибір. Стояти! І залишили по собі легенду для наступних поколінь.

Чи могла б, на Вашу думку, історія розвиватися по-іншому. Що Ви вважаєте «стрижневим моментом» Української революції?

Навряд. Ми ще не мали злютованої нації. Переважала ментальність малороса. Зараз бачимо багато помилок у діях “партійних” вождів, постає безліч “якби, якби, якби”, але правдою є і те, що на той час ще не було “критичної маси” українців, пронизаних ідеєю державної незалежності. Переломним моментом у тій війні вважаю події на початку вересня 1919 року, коли наше об’єднане військо (галичани і наддніпрянці) визволило Київ від більшовиків, а потім згори надійшов безглуздий наказ мирно зустрічати денікінців, які прийшли до міста з лівого берега. Мовляв, білі стануть нашими союзниками у боротьбі з червоними. Яка дика омана! Денікінці підступом роззброїли наших вояків, і так розпочався крах і Української галицької армії, і Дієвої армії УНР.


Важливо

Від монголів до більшовиків: справжня історія Холодного Яру

Чи могли самі холодноярські гайдамаки щось змінити, чи вони стали заручниками більш масштабних подій?

Так, був момент восени 1920 року, коли холодноярці самі збиралися йти на Київ. Тоді вони об’єдналися зі Степовою дивізією ще одного видатного повстанського отамана Костя Блакитного. Але надійшла звістка, що більшовики палять села на Криворіжжі, і повстанці Блакитного негайно повернули в рідні місця. На жаль, тоді не було належного зв’язку між головним військовим проводом і партизанами, не було жодної координації спільних дій. Навіть про Другий зимовий похід холодноярці дізналися вже після цієї трагедії. А вони ж так чекали гасла, тобто сигналу про загальне всеукраїнське повстання. Саме ці сподівання і завели холодноярських отаманів у пастку у Звенигородці. Ворог знов-таки підступом скористався їхніми прагненнями.




Василь Шкляр розповів Фокусу, чому актуальна історія повстанців Холодного Яру

Чи цікавлять Вас інші сюжети цієї локації? Чи плануєте Ви або планували колись писати, наприклад про Коліївщину або, можливо заглибитися у більш давні часи, адже монастир там існує ще з часів Середньовіччя. Також є версія про певну роль цього урочища в Битві на Синіх водах.

Історія Холодного Яру багата і дивовижна, її ще осягатиме не одне покоління письменників. Одному все те підняти не до снаги.

Василь Шкляр, Чорний Ворон, Залишенець, письменник Василь Шкляр, Чорний ворон, Залишенець, Холодний Яр, Холодноярська республіка, повстання, повстанці


Один з прапорів Холодноярської республіки

Холодний Яр, прапор, 93-я окрема механізована бригада Холодний Яр


Почесний прапор 93-ї окремої механізованої бригади Холодний Яр

Який найважливіший висновок для сучасного суспільства можна зробити з історії Холодного Яру?

Холодний Яр справедливо став символом нашої боротьби за свободу. Він сьогодні присутній не лише на шевронах, знаменах чи в назвах збройних сил (досить згадати 93 бригаду Холодний Яр), але — головне — у духовному маєстаті наших героїв. Мені не один боєць казав, що прочитав роман “Чорний Ворон” і пішов на війну. Повірте, це не велика радість для автора — послати людину на війну, тут почуття радше тривожні, однак Холодний Яр кличе. А висновок тут який? Його сьогодні промовляють мільйони: “Україна — понад усе!”.



Джерело

Continue Reading

Події

В Одесі відбудеться прем’єра балету «Снігова королева»

Published

on



В Одеському національному академічному театрі опери та балету 27 березня відбудеться прем’єра спектаклю «Снігова королева».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

На сцені театру постане хореографічна історія про Снігову Королеву – балет на музику сучасного фінського композитора Туомаса Кантелінена, який вже створив музику до понад 30 кінострічок, а його «Снігова Королева» вважається справжнім хітом Фінського національного балету.

За словами генеральної директорки-художньої керівниці театру Надії Бабіч, «Снігова Королева» Т. Кантелінена стане ще однією яскравою сторінкою у новітній історії балету Одеської опери та перетворить сцену театру на територію формування нового, сучасного танцю.

На глядачів чекають містичні сміливі образи, відеоінсталяції, світлові ефекти та мінімалістичні декорації. Все це разом дозволяє виставі бути унікальним твором мистецтва.

Читайте також: Мистецька премія Шекери оголосила прийом заявок

Як повідомляв Укрінформ, у Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки 20 березня відбудеться прем’єра вистави «Будівничий Сольнес» за п’єсою норвезького драматурга Генріка Ібсена.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У Корабельному районі Миколаєва розпочали масштабну реконструкцію водопровідних мереж

Published

on


У Миколаєві розпочали масштабну реконструкцію водопроводів у Корабельному районі, передбачається заміна майже 40 кілометрів мереж.

Про це повідомляє Миколаївська міська рада, передає Укрінформ.

“У Миколаєві стартували роботи з реконструкції водопровідних мереж у Корабельному районі. У межах масштабного проєкту старі зношені труби замінять на сучасні поліетиленові. Загалом планується оновити близько 40 км водопроводів”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що фінансування для реалізації проєкту надала Данія. Йдеться про близько 12,8 млн євро.

Менеджер проєкту КП «Миколаївводоканал» Володимир Нечуйвітер поінформував, що старі труби виготовлені зі сталі та вже вичерпали свій ресурс, адже слугують понад 60 років. Ситуацію погіршила й солона вода, яку довелося подавати до мереж після підриву Миколаївського водогону. Це призводило до численних поривів.

«Термін служби поліетиленової труби становить понад 50 років. Тож ми розраховуємо, що щонайменше пів століття не буде аварій на тих ділянках, які замінюють», – сказав Нечуйвітер.

Проєкт реалізують у кілька етапів. Також передбачається, що у частині Корабельного району встановлять сучасні системи моніторингу та управління водними ресурсами, нову запірну арматуру, пожежні гідранти тощо.

Читайте також: Справа на 80 мільйонів: на Донеччині викрили схему розкрадання коштів на водогін

Завершити всі роботи в межах проєкту планують до кінця року.

Як повідомляв Укрінформ, у Корабельному районі Миколаєва за підтримки Данії реалізують проєкт реконструкції водомереж, який охопить 36 вулиць із загальною протяжністю нових трубопроводів близько 23 кілометрів.

Фото: Миколаївська міська рада



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.