Загалом художниця представила сім робіт, повідомляє кореспондентка Укрінформу.

«Для мене було важливо представити українські пейзажі. Одна з робіт переносить нас в українське село на світанку: над землею ще піднімається туман, а крізь дерева вже пробиваються сонячні промені. Я дуже хотіла, щоб усі присутні могли хоча б візуально перенестися на нашу землю та помилуватися її красою», – розповіла Анна Полат (Скоробагатько).

Окрім українських пейзажів, художниця також створює акварельні роботи, присвячені природі Туреччини.

Майстер-класи Орхана Гюрела для професійних художників тривали протягом року. На підсумковій виставці учні майстра представили як роботи, створені під час занять, так і власні твори, написані поза межами майстерні.

«Основною тематикою виставки стали природні та міські пейзажі. Акварель – це королева живопису, яка потребує постійного вдосконалення майстерності. Кожен художник працює у власному стилі, і я прагнула показати техніку пошарового живопису, тоді як на майстер-класах ми переважно використовували техніку малювання “по мокрому”», – зазначила художниця.

За словами Полат, українська школа акварельного живопису відрізняється від стилю Орхана Гюрела, тому на виставці вона представила роботи, виконані саме в традиціях української акварельної школи.

Орхан Гюрел є одним із найвідоміших турецьких майстрів акварельного живопису. Його роботи експонувалися на міжнародних виставках у багатьох країнах світу; його авторська школа акварелі вважається однією з провідних у Туреччині та об’єднує художників із різних країн.

Виставку відвідали посол України в Туреччині Наріман Джелялов з дружиною Левізою, голова Української спілки в Анкарі Ірина Амбаркютюкоглу та членкині спілки, поціновувачі творчості української художниці.

Як повідомляв Укрінформ, українська художниця Анна Полат (Скоробагатько) у жовтні минулого року в Стамбулі представила на виставці «Образи поза часом» чотири унікальні роботи про історичну спадщину, старовинні символи та коди українців.

Фото з архіву художниці

Про це міський голова Вінниці Сергій Моргунов розповів у коментарі кореспондентці Укрінформу на полях міжнародного саміту мерів Urban 7 у Нансі.

«Коли мери з Німеччини, Польщі та Франції приїжджали до нас цього разу, пару тижнів тому, для мене було здивуванням, що вони почали ставити питання, як громада працює в плані безпеки. Особливо німецькі муніципалітети. Вони кажуть: підкажіть нам, які першочергові кроки потрібно зробити», – сказав Моргунов.

Він зазначив, що в багатьох європейських країнах, зокрема в Німеччині, уряди вже вимагають від муніципалітетів формувати плани так званої безпекової стійкості.

«Вони відверто говорять, що їхні уряди вимагають від громад і муніципалітетів формувати плани щодо безпеки. А тут кожній громаді України нам є чим поділитися. У кожної є свої особливості, у Вінниці – свої пріоритети. Але важливо, що цей діалог з ними достатньо відкритий, і ми готові ділитись», – зазначив мер.

Водночас Моргунов наголосив, що участь українських міст у таких міжнародних зустрічах важлива не лише для політичних заяв про підтримку України, а насамперед для конкретних контактів та експертизи.

«Нам важливо, щоб була конкретика з точки зору реалізації проєктів або підготовки до їх реалізації. Ми навіть не про гроші говоримо. Ми говоримо про саме експертизу, тому що виготовлення техніко-економічного завдання за європейськими стандартами – це їхні корисні навички. Якщо ми будемо готувати його лише за своїм розумінням, воно не зовсім лягатиме на сприйняття міжнародними інституціями. Все має відповідати міжнародним нормам і стандартам», – пояснив Моргунов.

Як приклад, він навів питання якості води у Вінниці. За словами мера, для цього необхідно сформувати водну стратегію, визначити заходи щодо річки, водних ресурсів, очисних споруд і підготувати якісні документи, які можуть бути зрозумілими для міжнародних фінансових організацій.

«Є багато програм з відновлення України на рівні урядів. Але коли є проєкти, занесені в DREAM або нашу платформу публічних інвестицій, ці проєкти передусім мають бути підготовлені. А потім країни й організації самі бачать, що їм цікаво. Так, ми вже маємо успішний досвід зі шведськими партнерами, які виділили близько мільйона євро на вивчення питання реконструкції очисних споруд і будівництва енергетичного комплексу. Ця робота тривала понад рік, але тепер із цією експертизою, якісно підготовленою, ми спілкуємося з різними банками і фінансовими організаціями. І ми вже бачимо, що формується певна фінансова система», – розповів Моргунов.

Водночас він зауважив, що європейські процедури часто рухаються повільніше, ніж хотілося б українським громадам.

«В Україні нам усе треба швидко. Вони так не працюють, але ми просимо. Основний наш меседж такий – якщо ми не створимо в Україні якісні, комфортні громади після нашої перемоги чи завершення війни, то українці не повернуться. І чим довше ми будемо створювати цю комфортність, тим менше українців повернеться з Європи. Тому в нас часу немає», – підсумував Моргунов.

Як повідомляв Укрінформ, у Франції українські мери та представники міських адміністрацій розповіли про стійкість громад, роботу критичної інфраструктури, підтримку військових, ветеранів, переселенців і цивільного населення в умовах повномасштабної війни.

Фото Укрінформу можна купити тут.   

Відповідний указ №483/2026 оприлюднений на сайті глави держави, передає Укрінформ.

Рада створена з метою сприяння реалізації гарантій захисту прав, свобод і законних інтересів ветеранів війни та членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) захисників та захисниць України, полонених та осіб, зниклих безвісти, членів їхніх сімей.

Відповідно, втратили чинність: указ Президента України від 2 червня 2020 року Nº 209/2020 «Про Консультативну раду у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України»; указ Президента України від 12 березня 2021 року Nº 93/2021 «Про Консультативну раду з питань забезпечення прав і свобод захисників України»; указ Президента України від 9 квітня 2021 року Nº 152/2021 «Питання Консультативної ради з питань забезпечення прав і свобод захисників України»; указ Президента України від 22 серпня 2022 року Nº 589/2022 «Про внесення змін до деяких указів Президента України».

Із дня набрання чинності цим указом консультативні органи, утворені відповідно до указів Президента, зазначених у статті 3 цього указу, припиняють свою діяльність.

Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Згідно з документом, Рада є консультативно-дорадчим органом при Президентові України, утвореним з метою вироблення ефективних рішень та заходів, спрямованих на вирішення поточних і прогнозованих питань захисту прав, свобод і законних інтересів: ветеранів війни та членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) захисників; військовослужбовців, інших осіб, які проходять службу та належать до складу сил безпеки і сил оборони України, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах та членів сімей зазначених осіб; цивільних осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів сімей зазначених осіб; осіб, зниклих безвісти за особливих обставин у звʼязку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовим захопленням частини території України, та членів їхніх сімей.

Коордрада у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента, Кабінету міністрів, іншими актами законодавства, а також положенням про раду.

Серед основних завдань Коордради: формування пропозицій щодо внесення змін до державних політик у відповідних сферах на основі результатів аналізу і комплексної оцінки актуальних проблем та потреб ветеранів війни, військовополонених та їхніх родин; удосконалення та координація діяльності відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій у сфері захисту прав, свобод у цих питаннях; напрацювання пропозицій щодо вшанування памʼяті загиблих (померлих) ветеранів війни, загиблих (померлих) захисників; сприяння консолідації міжнародних зусиль у питаннях примушення держави-агресора до додержання норм міжнародного гуманітарного права щодо поводження з військовослужбовцями, які перебувають у полоні держави-агресора, цивільними особами, позбавленими особистої свободи.

Головою Коордради призначений керівник Офісу Президента Кирило Буданов, секретарем – заступниця керівника ОП Ірина Верещук.

Також до складу ради увійшли: уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (за згодою) Артур Добросердов, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Олег Іващенко, міністр у справах ветеранів України Наталія Калмикова, міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, військовий омбудсман Ольга Решетилова (Кобилинська), уповноважений Верховної Ради з прав людини (за згодою) Дмитро Лубінець, т.в.о. голови Служби зовнішньої розвідки України Олег Луговський, заступник керівника ОП Павло Паліса, радник – уповноважений Президента з питань реабілітації учасників бойових дій Вадим Свириденко, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін, секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров, міністр оборони Михайло Федоров, т.в.о. голови Служби безпеки України Євнегій Хмара.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів оновив правила для надання грантової підтримки через Український ветеранський фонд.

Фото: ОП