Як передає Укрінформ, про це проєкт повідомив у Фейсбуці.

До оновленого списку увійшли поети, прозаїки, перекладачі, редактори та інші представники літературної галузі, які загинули внаслідок російської агресії.

У лютому 2026 року “Недописані” повідомляли про 289 ідентифікованих загиблих діячів літератури. Відтоді команді вдалося встановити і додати до переліку ще 20 імен.

В оновленій частини списку: поет і фольклорист Богдан Підгорний, поети Олексій Гриценко, Роман Ігнатенко, Дмитро Дейнеко, Артур Буряк, Владислав Лоза, Степан Стефурак, Дмитро Пую, Вадим Остапенко, Валентин Ємбрик, Григорій Ткачишин, поетка і редакторка Ілона Вовк, прозаїк та сценарист Максим Шварцман, прозаїк, перекладач Олександр Грудій, поет, перекладач і мовознавець Ігор Ходжаніязов, поет та прозаїк Олексій Дегтярьов, публіцист Алекс Пінескі, прозаїк Володимир Чорний; прозаїк і поет Ярослав Іванов, прозаїк та есеїст Любомир Медик.

Як повідомляє Читомо, серед доданих до переліку імен — поет, перекладач, мовознавець, музикант і дослідник традиційної музики Ігор Ходжаніязов, який загинув 28 червня 2026 року під час виконання бойового завдання від прямого влучання російської керованої авіабомби. Про його загибель повідомила дружина Олена Шикура. Ходжаніязов мав звання старшого матроса, досліджував традиційну музику та культурну спадщину різних спільнот, зокрема каракалпаків.

Також до списку додали Владислава Лозу — поета, філософа й морського піхотинця, який загинув у травні 2024 року під Кринками. У вересні 2026 року у видавництві “Дух і Літера” вийшла його посмертна поетична збірка “Бездоріжжя”. До видання увійшли вибрані вірші автора, зокрема тексти, написані під час служби. Лоза був лавреатом допреміальної відзнаки літературного конкурсу “Смолоскип” 2018 року.

У переліку також Ярослав Іванов, військовослужбовець, музикант і автор текстів, відомий за позивним “Варнак”. Він загинув 31 травня 2026 року під час виконання бойового завдання у віці 23 років. Іванов писав музику й прозу, створював реп-композиції про воєнний досвід. За інформацією “Недописаних”, він залишив чернетку однієї прозової книжки та працював над другою, однак не встиг їх видати.

У команді проєкту наголошують, що робота над списком не обмежується встановленням імен. Волонтери продовжують шукати тексти загиблих літераторів, збирати відомості про їхнє життя та творчість, відновлювати біографії й документувати їхній внесок у культуру.

Меморіальний проєкт “Недописані” заснували ветеранка, поетка, громадська діячка та парамедикиня добровольчого медичного батальйону “Госпітальєри” Олена Герасим’юк і військовий, волонтер, письменник та перекладач Євген Лір, співзасновник проєкту “Твоя підпільна гуманітарка” й однойменного видавництва.

За словами засновників, інформацію про загиблих збирають із повідомлень у медіа, соціальних мереж, архівів і свідчень близьких. Частину імен вдається встановити одразу після повідомлень про загибель, однак інші випадки потребують тривалого пошуку. Зокрема команда досліджує біографії людей, які писали вірші або прозу, але не встигли опублікувати твори чи здобути популярність.

У вересні 2024 року в межах проєкту ідентифікували 194 загиблих представників літературної галузі. У січні 2025 року їхня кількість зросла до 224, а в лютому 2026 року — до 289.

У березні 2025 року “Недописані” спільно з книжковим застосунком LitCom створили авдіоантологію “ГолосиНедописані”, до якої увійшли 10 поезій у виконанні загиблих авторів. Серед них — Максим Кривцов, Вікторія Амеліна, Гліб Бабіч, Юрій Руф, Ігор Мисяк та інші. Спільно з мистецьким проєктом “Ритм” команда також створила артвідео на основі архівних записів поезій загиблих письменників.

Як повідомляв Укрінформ, 31 серпня 2026 року проєкт запустив меморіальний сайт nedopysani.org.ua, на якому зібрані біографії, твори, фотографії, документи й спогади про загиблих. На платформі можна шукати людей за іменами, напрямами літературної діяльності, роками загибелі та іншими категоріями. Сайт запустили в бета-версії, його наповнення триває.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, на цьому наголосив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час щорічної житлової конференції «Відбудова житла, відродження громад: масштабування житлових рішень для відновлення та розвитку України».

«Наше спільне завдання сьогодні полягає в тому, що потрібно створити реальні умови, за яких українська родина зможе мати власне житло або орендувати його за посильною для себе ціною», – сказав він.

Зокрема, Стефанчук розповів про рішення, які вже ухвалила Верховна Рада у сфері житлової політики. Він нагадав, що у січні 2025 року парламент ухвалив Закон «Про основні засади житлової політики», що замінив Житловий кодекс УРСР, який навіть станом на 2022 рік залишався частиною українського законодавства.

За його словами, цей закон по-новому визначив правові, економічні й організаційні засади реалізації права на житло, передбачив різні механізми державної підтримки будівництва й оренди житла з урахуванням того, що одні особи потребують іпотеки, хтось – соціального житла, одні – компенсації за знищену квартиру, а інші – можливості орендувати житло за справедливою ціною.

Політик додав, що ухвалення рамкового закону є лише початком роботи. Надалі потрібно створювати дієві механізми реалізації цих положень.

Голова ВРУ також розповів, що 16 вересня цього року парламент ухвалив Закон «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям», який має на меті надати фінансовим установам можливість залучати кошти інвесторів, використовувати передбачені механізми сек’юритизації фінансових активів і випуску облігацій із покриттям.

Окремо Стефанчук зазначив про роль парламенту у формуванні державного бюджету. Він зауважив, що під час презентації проєкту Державного бюджету на 2027 рік уряд заявив про намір передбачити на житлову політику 84,9 млрд грн, що на 38,3 млрд грн більше порівняно з планом на 2026 рік.

Зокрема, у проєкті закладено 45 млрд грн на забезпечення за програмою «єОселя»; 6,9 млрд грн на компенсацію за житло ветеранам з інвалідністю першої та другої груп; 24,4 млрд грн на житлові програми, зокрема «єВідновлення»; 2,4 млрд грн на житло для військовослужбовців; 5,5 млрд грн на компенсації за знищене житло; 0,7 млрд грн на фінансування Фонду енергоефективності.

«Україна вирішує два масштабні завдання: відновлює те, що було зруйновано російською агресією, та змінює саму систему житлової політики. Я переконаний, що в цій роботі ми повинні пам’ятати й ніколи не втрачати головного – людину, заради якої вона здійснюється», – наголосив він.

Голова парламенту додав, що Україні потрібні не численні стратегії, які не змінюють життя громадян, недоступні програми чи інформаційні системи, що лише накопичують дані, а прості, зрозумілі та фінансово забезпечені механізми вирішення житлових проблем.

За його словами, такі механізми мають дозволити військовослужбовцям планувати життя своїх родин, учителям і лікарям – купувати або орендувати житло за доступною ціною, а внутрішньо переміщеним особам – знаходити домівку в громадах, де вони зможуть працювати, виховувати дітей і будувати майбутнє.

Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз вже інвестував в житловий сектор України близько 1 млрд євро, ще понад 370 млн євро перебувають на етапі підготовки.

Президент Володимир Зеленський у вівторок, 3 листопада, зустрівся з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Берліні.

Українського лідера прийняли з військовими почестями у відомстві федерального канцлера, повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Німеччині.

Офіційна церемонія зустрічі Зеленського з Мерцом розпочалася близько 12:30 за місцевим часом у внутрішньому дворі федеральної канцелярії.

Згідно з програмою візиту, після церемонії розпочалися переговори Президента України та канцлера ФРН віч-на-віч, а також передбачена зустріч делегацій обох країн у форматі робочого обіду.

На 14:00 запланована спільна пресконференція Зеленського та Мерца у відомстві федерального канцлера.

У другій половині дня Президент України також має зустрітися з федеральним президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром. Програмою передбачені запис Зеленського до книги почесних гостей, представлення делегацій обох держав та переговори у форматі вечері.

Читайте також: Зеленський: США мають тиснути на Путіна, не Україна є агресором

Як повідомляв Укрінформ, Зеленський прибув до Берліна з робочим візитом. Він повідомив про заплановані зустрічі з канцлером і президентом Німеччини, президенткою Бундестагу, а також участь у цьогорічній Берлінській безпековій конференції.