Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
У Нідерландах досі складно позбутися наративу про Росію як «старшого брата» України
Нідерландська письменниця українського походження Ліза Вееда заявила, що у Нідерландах досі складно позбутися наративу про Росію як “старшого брата” України.
Про це вона сказала в інтерв’ю Укрінформу.
“У Нідерландах досі складно позбутися наративу про Росію як “старшого брата” України. Також у старих книгах про Радянський Союз багато різних народів і країн помилково описані саме як “Росія”, – сказала вона.
За її словами, у Нідерландах багато говорять про власне колоніальне минуле, але майже не розглядають Росію через призму колоніалізму. Водночас історія свідчить про тривалу політику захоплення територій, зміни назв міст, переписування історії та придушення національних еліт, зокрема в Україні.
“Також, попри санкції, через різні країни й обхідні схеми до Росії і далі надходять гроші, які, окрім іншого, допомагають фінансувати її пропаганду. У Нідерландах досі недостатньо розуміють, як працює російська пропаганда, і надто часто сприймають Росію як “незбагненну” країну з особливою “російською душею”. Саме такі міфи заважають краще розуміти Україну й інші країни, які після розпаду СРСР отримали можливість самостійно розповідати правду про свою історію та свою ідентичність”, – сказала вона.
Вона також наголосила, що “є величезна нестача знань, тож разом із Франкою Гуммельс (нідерландською історикинею, журналісткою-фрилансеркою, редакторкою та письменницею, – ред.) ми тепер готуємо до виходу книгу. Вона матиме назву “За фасадом”, тому що Росія здебільшого – це красивий фасад”.
Письменниця зазначила, що “зовні в них досі є Ермітаж, усе це “Лебедине озеро” тощо. Дотепер залишається відчуття, ніби між Нідерландами та Росією існує якийсь повітряний міст. А насправді між ними – глибока прірва. Ми не знаємо України. Люди казали: “Це відстала країна. Там усі варвари”. Ні, це не так. У Києві ще у 2016 році на автобусних зупинках були точки доступу до інтернету та Wi-Fi. Це було неймовірно. У нас тоді нічого схожого не було”.
Як повідомляв Укрінформ, у Гаазі прем’єр Нідерландів та президентка Європарламенту обговорили підтримку України.
Відбудова
У Києві почнуть будувати понтонні переправи через Дніпро
У Києві з наступного тижня планують розпочати будівництво кількох резервних переправ через Дніпро, якими можна буде користуватись у разі пошкодження мостів, також у перспективі розглядають можливість спорудження тунелю під річкою.
Про це в інтерв’ю Суспільному розповів міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник, передає Укрінформ.
За словами міністра, головним пріоритетом відомства є посилення наявної інфраструктури мостів та їхній захист від атак, щоб підвищити стійкість конструкцій.
Калашник додав, що нині розглядають швидкий варіант сполучення лівого та правого берегів Києва у разі пошкодження мостів – будівництво насипних дамб із понтонними переправами, щоб зберегти рух через Дніпро.
«Невідкладні рішення – це дамба і понтонна переправа, які швидко будуються. Ця робота вже розпочата. Була проведена відповідна координаційна нарада у президента. Ми отримали всі завдання з урахуванням критичності. Прийнято рішення цим зайнятись міністерству, Агентству відновлення, військовим разом зі столичною владою», – зазначив Калашник.
За його словами, будівництво таких переправ може тривати до трьох місяців, а самі конструкції мають забезпечити щонайменше половину пропускної спроможності наявних мостів.
«Зараз тривають підготовчі роботи, і найближчим часом розпочнуться будівельні. Буде залучення всієї інфраструктури для того, щоб відсоток прохідності був максимальним. У нас у середньому близько 600 тисяч автомобілів мости між лівим і правим берегами протягом доби. І задача – зберегти цю пропускну здатність. Тому визначені відповідно локації, де буде розпочато будівництво», – зауважив Калашник.
За словами міністра, вже визначили локації, де саме розпочнуть будівництво. Такі роботи планують проводити не лише у Києві, а й в інших регіонах України та не лише на Дніпрі.
Окрім цього, у міністерстві розглядають й інші варіанти, зокрема будівництво швидкоспоруджуваних бетонних конструкцій та, у довгостроковій перспективі, спорудження тунелю під Дніпром. Проте такі проєкти можуть коштувати десятки мільярдів гривень, тож їх реалізація можлива лише за підтримки партнерів.
«Зараз ми можемо розпочати шукати інвестиції, шукати донорів, шукати міжнародних партнерів і реалізовувати те, що має забезпечити сполучення лівого і правого берегу. Є розрахунки – це десятки мільярдів гривень, а іноді, коли величезні інфраструктурні об’єкти, – сотні. Тому дозволити це зараз немає фінансової можливості. Але є задача знайти такий ресурс», – пояснив Калашник.
Водночас головним пріоритетом залишається збереження мостів і недопущення їх руйнування. Для цього «залучено максимальну кількість техніки», – додав міністр.
«Зрозуміло, що є запас міцності в кожного мосту. І наша перша задача – забезпечити захист з неба, чим ми займаємося відповідно з військовими. Тобто перша черга – не допустити враження. Друга частина – забезпечити захист. Третя – швидке відновлення. І четверте – прийняти рішення щодо альтернативних резервних переправ, тобто будівництво нових об’єктів мостової альтернативної інфраструктури», – підкреслив Калашник.
Як повідомляв Укрінформ, зранку 3 жовтня росіяни атакували Північний міст у Києві. Внаслідок російської атаки пошкоджені дорожнє полотно та контактна тролейбусна мережа.
Напередодні після кількох атак ворога Південний міст у Києві повністю закривали для руху транспорту.
Політика
МЗС України не отримувало повідомлень про можливе переміщення посольств з Києва
У Міністерстві закордонних справ України заперечують повідомлення засобів інформації про наміри неназваних посольств західних країн евакуювати своїх співробітників до Львова або ще далі на захід, до східних районів Польщі.
Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України з посиланням на інформацію речника МЗС України Георгія Тихого.
«Якщо якісь дипмісії кудись збираються переміщуватися, вони нас про це інформують, так передбачено усталеними процедурами. Станом на вечір пʼятниці жодних подібних звернень чи повідомлень від іноземного дипкорпусу не надходило», — цитують в ЦПД речника МЗС.
В Центрі протидії дезінформації закликали довіряти лише офіційним джерелам інформації.
Як повідомляв Укрінформ, уКиєві діють тимчасові обмеження руху транспорту через окремі мости під час повітряних тривог. Південний міст після кількох атак Росії повністю закритий для руху автотранспорту та метро – незалежно від наявності повітряної тривоги.
-
Одеса2 дні agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Одеса1 тиждень agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Відбудова1 тиждень agoУряд спрямує ₴157 мільйонів на відновлення і захист енергооб’єктів на Сумщині та Херсонщині
-
Війна1 тиждень agoЗеленський анонсував новий пакет ракет для Patriot
-
Події1 тиждень agoУ Києві відкриється виставка «Свідок вічності», присвячена пам’яті жертв Бабиного Яру
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі виділили 680 мільйонів допомоги на теплопостача…
-
Війна1 тиждень agoВорог використовує нову супутникову систему «Рассвет» для коригування ударів БПЛА по Києву
-
Події1 тиждень agoде дивитися та як голосувати