Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

У Хмельницькому пройде перший фестиваль ветеранських театрів

Published

on


У Хмельницькому 29-31 травня пройде перший фестиваль ветеранських театрів «Veteran Art Festival».

Про це повідомляє Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Старицького, передає Укрінформ.

«29-31 травня Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Старицького стане головною сценою для першого фестивалю ветеранських театрів. Фестиваль має на меті підтримку творчої самореалізації ветеранів, розвиток ветеранського театрального руху в Україні та створення відкритого культурного простору для діалогу між суспільством і ветеранською спільнотою», – ідеться у повідомленні.

У межах фестивалю 29 травня відбудеться показ театрального колажу «НАСскрізь».

30 травня будуть показані вистава-проєкт «А й правда, крилатим ґрунту не треба…» від Вінницького обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Садовського, драматична хроніка надії «У пошуках Афіни» Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка та документальна вистава «Я не покинув Україну» Рівненського академічного українського музично-драматичного театру.

Читайте також: У Києві відбулася прем’єра вистави про театр «Березіль» і Леся Курбаса

31 травня театр «TeatrONE» покаже виставу-стендап «Боятися немає сенсу», Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. т Шевченка та ветеранська спільнота «Серцевір» запрошують на трагікомедію «Синки», а Театр ветеранів готує звукову медитацію «Раздуплісь, галава».

Як повідомляв Укрінформ, в Одесі до Дня слов’янської писемності провели фестиваль болгарської культури.

Фото: Wikipedia/Bogdan02



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У Києві за добу через «Дію» подали майже тисячу заявок на компенсацію за пошкоджене атаками РФ житло

Published

on



Упродовж 24-25 травня 2026 року мешканці Києва та Київської області подали понад тисячу заявок на компенсацію за пошкоджене внаслідок російських атак житло.

Про це у Телеграмі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.

Він наголосив, що люди, які втратили житло або чиї будинки були пошкоджені, не повинні залишатися сам на сам із наслідками атак, та закликав громадян оперативно подавати заявки на компенсацію через програму «єВідновлення».

«Закликаю людей не зволікати та подавати інформаційні повідомлення і заявки на компенсацію через “Дію”. Лише за останню добу через застосунок подано – 986 інформаційних повідомлень у Києві та 147 – у Київській області. Це показує масштаб руйнувань і водночас запит людей на швидке відновлення», – написав віцепрем’єр-міністр.

За його словами, у Києві майже 19 тис. родин отримали компенсації на відновлення пошкодженого житла, а ще близько 8,5 тис. сімей отримали сертифікати для придбання нового житла замість зруйнованого.

Читайте також: У Франківську збільшать виплати постраждалим від обстрілів мешканцям і бізнесу

Окремо Кулеба звернувся до органів місцевого самоврядування із закликом пришвидшити роботу комісій з фіксації пошкоджень та супроводу громадян у процесі оформлення компенсацій.

«Швидкість рішень тут критична. Люди мають якнайшвидше отримати підтримку та компенсації. Держава зі свого боку забезпечить усі передбачені механізми для допомоги людям у відновленні», – запевнив урядовець.

Як повідомлялось, у Києві внаслідок масованої російської атаки 24 травня пошкоджені близько 300 обʼєктів, зокрема майже 150 житлових будинків.

Фото Укрінформу можна купити тут.   



Джерело

Continue Reading

Політика

Умєров обговорив із главою МЗС Туреччини повернення українців з російського полону

Published

on



Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров під час зустрічі в Анкарі з міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом обговорив повернення українських військовополонених і цивільних громадян, яких незаконно утримує Росія.

Як передає Укрінформ, про це Умєров повідомив у Фейсбуці.

Йшлося про безпекову ситуацію і подальшу координацію дій у відповідь на спільні виклики.

Окремо Умєров і Фідан обговорили розвиток спільних ініціатив у сфері регіональної безпеки і перспективи практичної взаємодії.

“Ще один вектор розмови – гуманітарні питання. Повернення українських військовополонених і цивільних громадян, яких незаконно утримує Росія, залишається одним із ключових пріоритетів України”, – зазначив Умєров.

За його словами, Туреччина продовжує відігравати важливу роль для діалогу з питань безпеки і стабільності.

Умєров подякував Туреччині та особисто Фідану за підтримку України і конструктивну взаємодію.

Читайте також: РФ фальсифікує справи засуджених полонених, щоб підвищити «ціну» обмінів – керівник Об’єднаного центру

Як повідомляв Укрінформ, за інформацією секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитра Усова, у російському полоні з 2014 року перебувають понад 300 українських військових і цивільних.

Фото: facebook.com/rustemumerov.ua



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.