Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Помер соліст Національної опери Петро Приймак
Пішов із життя соліст Національної опери України, заслужений артист і педагог Петро Приймак. Співакові було 57 років.
Як передає Укрінформ, про це художній керівник Національної опери Анатолій Солов’яненко повідомив у Фейсбуці.
«Ранок Вербної Неділі приніс нам сумну звістку – відійшов у вічність провідний соліст театру, заслужений артист України Петро Приймак. У це важко повірити, це важко прийняти, адже лише позавчора він співав в опері «Кармен» – як виявилось в останнє… Світла тобі пам’ять, дорогий друже …», – йдеться в дописі.
Петро Приймак народився 9 липня 1968 року в Тернопільській області. У 1993 році закінчив Київську консерваторію й від того ж року був солістом Національної опери України.
Він також співав на оперних сценах України (Львів), Франції (Марсель), Данії, Канади, Японії, Німеччини, Швейцарії, Угорщини та інших.
Петро Приймак знявся у музичних фільмах «Тра ля ля, або Як вам хочеться», «Пісня калинова». Має записи на СD «Різдвяні пісні», зроблені у Канаді, «Колядки і щедрівки», «Два серця для України», фондові записи на радіо та телебаченні.
Гастролював у Канаді, Англії, Франції, Німеччині, Данії, Швейцарії, Монако, Угорщині, Польщі тощо.
Також Петро Приймак викладав на кафедрі камерного співу Національної музичної академії України.
Як повідомляв Укрінформ, у неділю, 29 березня, відійшов у вічність Володимир Комаров – відомий актор, учасник культового колективу «Маски-шоу». Артистові було 62 роки.
Фото: Нацопера
Відбудова
В Україні вже відремонтували 2,7 мільйона квадратних метрів доріг
В Україні від початку року вже ліквідували 2,7 млн кв. м пошкоджень на дорогах загального користування.
Як передає Укрінформ, про це Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила у Телеграмі.
За її словами, в Україні тривають дорожні роботи на міжнародних трасах і дорогах загального користування. Щодня по країні працює майже 170 бригад і понад 1 500 працівників.
Від початку року вже ліквідували 2,7 млн кв. м пошкоджень.
“Станом на сьогодні виконано близько 50% поточного ремонту на трасах міжнародного значення. Усі роботи з поточного ремонту на таких трасах планують завершити до 1 травня, а основні роботи – до 1 червня”, – зауважила очільниця уряду.
Додатково тривають заходи з посилення міжнародного транспортного сполучення.
Як повідомляв Укрінформ, за словами віцепрем’єра з відновлення України – міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби, лідером серед регіонів за виконанням дорожніх робіт є Кіровоградщина.
Фото: Олексій Кулеба/Фб
Політика
Експосол Великої Британії в Україні відповіла РФ щодо пошкодженого храму у Тегерані
Колишня посол Великої Британії в Україні, зараз посол у Польщі Мелінда Сіммонс вказала на лицемірність Москви після обурення МЗС РФ щодо пошкодженого через бойові дії храму у Тегерані.
Як передає Укрінформ, про це вона написала у соцмережі X.
Так Сіммонс відреагувала на обурення речниці МЗС РФ Марії Захарової пошкодженням православного храму Святого Миколая у Тегерані.
У дописі Захарової на сторінці МЗС РФ йшлося про те, що Москва “шокована повідомленнями про серйозні пошкодження православного храму Св. Миколая у Тегерані внаслідок чергового варварського удару США та Ізраїлю” та що РФ засуджує будь-які пошкодження культових місць.
“Ви лише тиждень тому поцілили у монастир у Львові”, – йдеться у дописі британського дипломата.
Як зазначила Сіммонс, це невідомо який за ліком випадок серед церков та інших релігійних установ, які потрапили під російські удари по всій території України, за увесь час війни.
“Ваше засудження ваших же ракетних атак та атак безпілотників прийнято до уваги”, – написала вона.
Як повідомлялося, 24 березня у Львові внаслідок атаки РФ пошкоджена частина об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Львів – історичний центр”. Він внесений у Список всесвітньої спадщини під загрозою та у Міжнародний список культурних цінностей під посиленим захистом відповідно до Другого протоколу Гаазької конвенції.
Також було пошкоджено памʼятку архітектури національного значення – Ансамбль Бернардинського монастиря, будівлю Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”.
-
Суспільство1 тиждень agoТрохи абсурду та філософії: в одеському музеї показали куди веде течія Анонси
-
Війна1 тиждень agoВійна США в Ірані — Трамп хоче оголосити про перемогу в Ірані
-
Війна1 тиждень agoАрмія РФ від початку доби здійснила 66 атак, бої точаться на шести напрямках
-
Суспільство1 тиждень agoВійськового на Одещині затримали за торгівлю місцями у тилу Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoперед тим, як з’їсти здобич, рисі роблять щось дивне (фото)
-
Події1 тиждень agoГолову робота C-3PO із «Зоряних воєн» продали на аукціоні більш як за $1 мільйон
-
Війна7 днів agoвійськовий розповів про український парк наземних роботів
-
Політика6 днів agoЗеленський закликав світ посилити тиск на Росію