Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Премія книжкових блогерів оприлюднила лонглист
Організатори оприлюднили довгий список Премії книжкових блогерів «Книжкової країни», яка об’єднує 35 найобговорюваніших перекладів книжок, виданих у 2025-2026 роках.
Як передає Укріноформ, про це повідомило Читомо.
Як зазначають організатори, ключовим критерієм відбору став вплив на читацьку спільноту й популярність книжки серед читачів.
Формуючи довгий список, журі враховувало власні читацькі враження, інтерес до видань, а також те, як активно їх обговорювали у книжкових клубах і спільнотах.
На сайті фестивалю стартувало читацьке голосування за короткий список премії – воно триватиме до 31 липня. Проголосувати можна за посиланням.
За його результатами визначать 5 книжок-фіналістів. Переможця серед них обере журі Премії книжкових блогерів, а оголосять його 19 вересня під час фестивалю «Книжкова країна. Загадкова».
До складу журі цього сезону увійшли:
- Надія Панченко («Світло бібліотек»);
- Тетяна Гонченко («Непозбувний книгочитун»);
- Влад Рудніцький («Той, хто не любив читати»);
- Анастасія Іщенко («Книжковий восьминіг»);
- Євгенія Яцюк («Це ніхто не буде читати»);
- Настя Гавриш («Настя, що почитати?»);
- Наталя Телентюк («Ната в книжкових світах»);
- Анна Хакімова («Книжкова драконка»).
До довгого списку премії увійшли:
- «Жінки» (Крістін Генна, «РМ»);
- «Мої друзі» (Фредрік Бакман, #книголав);
- «Божественні супротивники», кн. 1 (Ребекка Росс, «РМ»);
- «Тисяча осяйних сонць» (Халед Госсейні, «Видавництво Старого Лева»);
- «Життя після «так» (Тейлор Дженкінс Рід, Artbooks);
- «Опівнічні діти» (Салман Рушді, «Фабула»);
- «Завіт води» (Абрахам Верґіс, Artbooks);
- «Катабазис» (Ребекка Кван, «Жорж»);
- «Поховай наші кості в опівнічній землі» (В. Е. Шваб, #книголав);
- «Інциденти у нас вдома» (Джош Малерман, «Ще одну сторінку»);
- «Наші дружини на дні морському» (Джулія Армфілд, «Ще одну сторінку»);
- «Сирени» (Емілія Гарт, Glimmer);
- «Траурно ваш» (Айві Фербенкс, Glimmer);
- «Пташиний короб» (Джош Малерман, «Лабораторія»);
- «Ми — Легіон, ми — Боб», кн. 1 (Денніс Тейлор, Lobster);
- «Послухач», кн. 1 (Петра Стеглікова, «Навчальна книга — Богдан»);
- «Пам’ять під назвою Імперія» (Аркаді Мартін, Vivat);
- «Затруєна чаша» (цикл «Тінь Левіафана»), кн. 1 (Роберт Джексон Беннетт, «Апріорі»);
- «Аґла. Алеф», кн. 1 (Радек Рак, «Видавництво Жупанського»);
- «Місто сходів» (Роберт Джексон Беннетт, «Апріорі»);
- «Фамільяр» (Лі Бардуґо, Vivat);
- «Псалом для дикостворених» (Бекі Чемберс, Vivat);
- «Повернення Рейчел Прайс» (Голлі Джексон, Readberry);
- «Пісня Ахілла» (Медлін Міллер, Vivat);
- «Світанок перед Жнивами» (Сюзанна Коллінз, BookChef);
- «Не закохані» (Алі Гейзелвуд, Vivat);
- «Чорти» (Джо Аберкромбі, Nebo BookLab Publishing);
- «Одне темне вікно» (Рейчел Ґілліґ, Nebo BookLab Publishing);
- «Бджолине жало» (Пол Мюррей, «Видавництво Старого Лева»);
- «Якщо зі світу зникнуть коти» (Ґенкі Кавамура, «Ще одну сторінку»);
- «Весільний народ» (Елісон Еспач, «Фабула»);
- «Проєкт “Аве Марія”» (Енді Вейр, «Видавництво 333»);
- «Книга гуски» (Іюнь Лі, «Видавництво Старого Лева»);
- «П’ята фігура» (Робертсон Девіс, Stretovych);
- «Бірнамський ліс» (Елінор Каттон, «Лабораторія»).
Навесні переможцем премії стала збірка Артура Дроня «Гемінгвей нічого не знає» (Видавництво Старого Лева), а торік восени перемогли одразу дві книжки – «Зайчик» Мони Авад («Жорж») і «Дім на краю світу» Майкла Каннінгема («Лабораторія»).
Як повідомляв Укрінформ, на фестивалі «Книжкова країна», який відбувся 23-26 квітня у Києві на ВДНГ, відвідувачі придбали понад 85 000 книжок, ще 1 580 зібрали для військових на фронті, а понад 400 передали сільським бібліотекам.
Фото Укрінформу можна купити тут
Відбудова
Іспанія виділить €570 мільйонів на відбудову України
Україна та Іспанія домовилися про розширення фінансової та страхової підтримки українських проєктів відбудови до 570 млн євро.
Як передає Укрінформ, про це повідомило профільне відомство.
“За підсумками п’ятого засідання Міжурядової українсько-іспанської комісії з економічного і промислового співробітництва сторони досягли домовленостей щодо фінансової та страхової підтримки обсягом 570 млн євро та підписали низку документів про розвиток економічної і промислової співпраці”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що домовленості передбачають розширення можливостей для залучення іспанського фінансування до українських проєктів відбудови, а також створюють додаткові умови для участі іспанських компаній в інвестиційних проєктах в Україні.
Зокрема, іспанське державне агентство зі страхування експортних кредитів Cesce збільшить ліміт покриття ризиків для операцій в Україні до 250 млн євро. Це дасть змогу іспанським компаніям активніше постачати в Україну обладнання, технології та послуги, а також брати участь в інвестиційних проєктах.
Крім того, іспанська фінансова установа розвитку COFIDES управлятиме новою кредитною лінією обсягом 100 млн євро для підтримки інвестиційних проєктів приватного сектору.
Ще до 200 млн євро фінансування для України надасть Державний фонд інтернаціоналізації іспанських компаній (FIEM). Інструмент передбачає до 100 млн євро поворотного фінансування та до 100 млн євро грантової підтримки для проєктів, що реалізовуватимуться за участю іспанських компаній.
За підсумками засідання сторони також підписали Спільну декларацію про наміри щодо підтримки промислового відновлення та стійкості України.
Документ передбачає поглиблення співпраці в межах ініціативи «Промисловий Рамштайн» та сприятиме розвитку партнерства між українськими й іспанськими компаніями, постачанню промислового обладнання, технологій і інтеграції українських виробників до європейських ланцюгів створення доданої вартості.
Як повідомлялось, у Київській області завершили відновлення всіх 18 багатоквартирних будинків, які відбудовували в межах напряму «Відбудова України» за спільного фінансування держави та фандрейзингової платформи UNITED24.
Фото: Мінекономіки
Політика
Зеленський після чергової атаки РФ закликав партнерів прискорити надання військової допомоги
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки на Одесу та інші міста й регіони країни закликав партнерів пришвидшити поставки оборонних пакетів.
Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Важливо, щоб кожна державна інституція, усі, хто задіяні до перемовин з партнерами щодо підтримки захисту та стійкості України, були максимально оперативними та ефективними. Потрібно прискорювати виконання всього, про що домовлено на рівні лідерів. Кожен оборонний пакет зараз – це не просто цифра, а конкретні засоби, які щодня захищають життя тут, в Україні», – сказав Зеленський.
Президент нагадав, що в Одесі внаслідок нічного ракетного удару Росії по житловому будинку загинули двоє людей, ще п’ятеро зазнали поранень, серед них троє дітей. Він зазначив, що усім постраждалим надається необхідна медична допомога та висловив співчуття рідним і близьким загиблих.
Глава держави також підкреслив про те, що п’ятнадцять КАБів росіяни застосували по Сумщині. «У Сумах поранено людину, пошкоджено житлові будинки та цивільну інфраструктуру, зокрема бібліотеку», – розповів він.
«Під обстрілами перебували й інші наші регіони. У Запорізькій області внаслідок авіаудару загинули дві людини, ще п’ятеро поранені. На Харківщині внаслідок обстрілу троє поранених. На Чернігівщині поранено одну людину. Були під обстрілами й Херсонщина, Донеччина та Дніпропетровщина. Загалом протягом ночі ворог випустив по Україні понад 130 ударних дронів і 8 ракет», – підсумував Зеленський.
Як повідомлялося, Протиповітряна оборона знешкодила п’ять керованих авіаційних ракет і 115 безпілотників, якими російські війська атакували Україну з вечора 16 липня. На низці локацій зафіксовані влучання десяти ворожих цілей.
-
Одеса1 тиждень agoЦіни на овочі та фрукти на Привозі в Одесі у липні 2026
-
Одеса7 днів agoАтака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Усі новини1 тиждень agoСніжана Онопко – українська модель підтримала росіянку
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розподілив додаткові ₴7,4 мільярда для безоплатного харчування школярів
-
Суспільство1 тиждень agoХерсонський художній музей отримав Блакитний щит Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoВ Охматдиті встановили сонячні електростанції
-
Події1 тиждень agoУкраїнська письменниця Ярина Груша отримала спецвідзнаку однієї з найпрестижніших літературних премій Італії
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей вшосте за добу оголошували повітряну тривогу