Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

Україна братиме участь у Євробаченні-2027

Published

on



Україна візьме участь у 71-му пісенному конкурсі «Євробачення-2027», який відбудеться у місті Бурґас (Болгарія).

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне.

«Суспільне Мовлення оголосило, що Україна візьме участь в 71-му Пісенному конкурсі Євробачення-2027, який відбудеться в Болгарії. Україна буде проводити Нацвідбір за складної безпекової ситуації і можливих викликів зимового періоду. За цих умов ми зробимо все можливе, щоб українські виконавці презентували свої пісні, а глядачі обрали того, хто гідно представить Україну на найбільшій музичній сцені Європи», – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, національний відбір стане можливістю для суспільства разом підтримати українську культуру та молодих артистів, а участь України в конкурсі – важливим інструментом культурної дипломатії.

«Євробачення сьогодні – критично важливий інструмент прямої взаємодії з сотнями мільйонів європейців. Для України участь у конкурсі – це насамперед про суб’єктність, захист культурного суверенітету та можливість тримати український контекст у фокусі світової уваги аж до самого фіналу. Водночас формат проведення Національного відбору буде змінено і розроблено з урахуванням безпекових ризиків та можливих викликів зимового періоду», – зауважив голова правління Суспільного Мовлення Микола Чернотицький.

71-й конкурс Євробачення пройде в прибережнному болгарському місті Бурґас.

Півфінали відбудуться 11 та 13 травня, гранд-фінал – 15 травня на новому спортивно-розважальному майданчику «Арена Бурґас».

«Лише залишаючись активними учасниками європейського простору, ми несемо у світ свої меседжі, спонукаємо до співпраці і підтримки. Таким чином, робимо свій музичний внесок в пісенне розмаїття Європи, демонструємо власну мистецьку самобутність. Щонайменше з березня по травень музичний світ обговорює заявки та пісні від країн-учасниць. Це майданчик, на якому голос України має звучати», – зазначила виконавча продюсерка творчого об’єднання «Євробачення» Оксана Скибінська.

Читайте також: У фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників

Як повідомляв Укрінформ, Болгарія прийматиме конкурс наступного року після перемоги на цьогорічному Євробаченні співачки Dara з піснею Bangaranga. Українська виконавиця Leléka з піснею Ridnym посіла 9-те місце.

Фото: Іnstagram/eurovision



Джерело

Continue Reading

Відбудова

На Дніпропетровщині завершується будівництво ще двох водогонів

Published

on



Агентство відновлення завершує будівництво водогонів для двох громад у Дніпропетровській області, які забезпечуватимуть водою майже 30 тис. мешканців.

Про це пресслужба держагентства повідомила у Телеграмі, передає Укрінформ.

«Майже 30 тисяч мешканців двох громад Дніпропетровщини будуть забезпечені стабільним водопостачанням та сучасною системою водовідведення. Після руйнування Каховської ГЕС у 2023 році низка населених пунктів залишилася без надійного джерела питної води. У 2025 році тут розпочали будівництво нової інфраструктури. Сьогодні обидва проєкти вже на фінальній стадії», – йдеться в повідомленні.

В одній із громад, де проживає близько 18 тисяч людей, і до складу якої входить 35 населених пунктів, підрядники прокладають 8,8 км трубопроводу водопостачання та майже 2 км зовнішніх мереж каналізації.

Ключовим об’єктом будівництва є насосно-фільтрувальна станція потужністю 1 500 кубометрів води на добу. У перспективі її продуктивність може бути збільшена до 3 000 кубометрів. Наразі станція готова на 99%. Збудовано під’їзні дороги, влаштовано асфальтове покриття на території, завершено роботи з облаштування резервуара чистої води.

Читайте також: Якісну воду отримали пів мільйона людей: на Миколаївщині завершили відновлення системи водопостачання

Прокладено трубопроводи сирої та чистої води, а також каналізаційні мережі. Наразі на об’єкті тривають завершальні роботи – благоустрій території та пусконалагодження обладнання.

Ще один проєкт реалізується в громаді, де проживає 11 тис. людей та до складу якої входить 14 населених пунктів. Тут завершуються роботи з прокладання 1,57 км трубопроводу водопостачання та 5,25 км зовнішніх каналізаційних мереж.

Насосно-фільтрувальна станція на цьому об’єкті матиме потужність 1 000 кубометрів води на добу з перспективою збільшення до 3 000 кубометрів. Її готовність вже становить 87%. Наразі триває влаштування полів фільтрації та впорядкування території. Старе асфальтове покриття демонтоване. Наступні етапи – укладання нового асфальту та облаштування під’їзних доріг до об’єкта.

Після реалізації проєктів громади отримають повноцінну інфраструктуру не лише водопостачання, а й водовідведення, якого не було у більшості населених пунктів.

Як повідомлялося, МКП «Миколаївводоканал» втрачає 40% води під час транспортування до споживачів через зношені мережі, а торік це стало причиною збитків підприємства на 500 млн грн.



Джерело

Continue Reading

Політика

Стефанчук закликав депутатів не блокувати закони, необхідні для фінансової спроможності держави

Published

on



Керівництво Верховної Ради, урядовці та представники депутатських фракцій і груп обговорили законопроєкти, безпосередньо пов’язані з фінансуванням державного бюджету та виконанням міжнародних зобов’язань України.

Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«У парламенті має тривати чіткий і чесний діалог. Не про те, щоб усі мали однакові позиції, а про те, щоб різні позиції не блокували рішення, від яких залежить фінансова спроможність держави. З цим закликом почав нараду за участю керівництва Верховної Ради, прем’єр-міністра, урядовців, представників усіх депутатських фракцій і груп, голів профільних комітетів, а також послів держав Групи семи та інших європейських партнерів», – зазначив він.

Спікер українського парламенту підкреслив, що є низка законопроєктів, безпосередньо пов’язаних із фінансуванням державного бюджету та виконанням Україною міжнародних зобов’язань.

«Частина з них проходить парламент повільніше, ніж мала б. Говорили про підготовку документів до другого читання, роботу комітетів і таймінг кожного законопроєкту. Через тривалі повітряні тривоги ефективний час роботи Верховної Ради скорочується — і це теж маємо враховувати», – зазначив Стефанчук.

Водночас він розповів, що під час наради прозвучали різні позиції: «Це нормально для парламенту. Але діалог має вести до рішення. Парламентські процедури не можуть використовуватися для блокування законів, необхідних для функціонування держави. Це стосується і масового внесення правок».

Окремо сторони говорили про європейську інтеграцію.

Голова ВР запевнив, що парламент безпосередньо залучений до напрацювання переговорних кластерів — «це унікальний досвід, адже в інших країнах парламенти не мали такого рівня участі у переговорному процесі з ЄС».

Він також запевнив, що є порозуміння і робоча взаємодія з урядом. Водночас тепер спільне завдання Ради і Кабміну — наближати позиції й переводити діалог у конкретний результат.

Читайте також: Скільки бюджет отримав грошей за вісім місяців – дані Мінфіну

«На наших плечах сьогодні — не лише якість законодавства, а значною мірою й фінансова спроможність країни. Тому часу на парламентське блокування у нас немає. Закликаю всіх парламентарів консолідувати зусилля навколо ухвалення необхідних рішень», – резюмував Стефанчук.

Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді обговорили прискорення роботи над 46 законопроєктами, від ухвалення яких залежить виконання зобов’язань України в межах Ukraine Facility, програм МВФ та інших напрямів міжнародної підтримки.

Фото: Ruslan Stefanchuk/Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.