Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

Британець М. Джон Гаррісон став найстаршим лауреатом Букерівської премії

Published

on


Букерівську премію 2026 року здобув 81-річний британський письменник М. Джон Гаррісон за роман «Кінець усього» (The End of Everything).

Про це повідомляється на сайті премії, передає Укрінформ.

«Британський письменник М. Джон Гаррісон здобув Букерівську премію 2026 року за свій тринадцятий роман «Кінець усього» (The End of Everything) — антиутопічну сатиру, яка досліджує межі людського розуміння», – йдеться у повідомленні.

Гаррісон став найстаршим лауреатом в історії Букерівської премії. Його письменницька кар’єра триває вже 60 років.

Під час церемонії нагородження, яка відбулась у Лондоні ввечері у понеділок, Гаррісон отримав нагородну статуетку і 50 000 фунтів стерлінгів.

«Кінець усього» — це дестабілізуючий сатиричний антиутопічний роман, у якому розповідається про чоловіка, що збирає викинуті на берег речі, та його тітку, яка завжди носить із собою пістолет. Вони намагаються вижити на узбережжі Кента (Англія) в недалекому майбутньому.

“Вибудовуючи оповідь із коротких, кінематографічних розділів, Гаррісон водночас спирається на традиційні літературні форми, досліджуючи межі людського розуміння та залишаючи читачеві простір, щоб він міг самостійно заповнити прогалини”, – зазначається в описі.

Букерівська премія, яку вперше вручили у 1969 році, щорічно присуджується книзі, написаній англійською мовою та опублікованій у Великій Британії або Ірландії.

Читайте також: Філіпп Жанада здобув Гонкурівську премію за роман «Незнайомка з набережної Жавель»

Як повідомляв Укрінформ, цьогоріч до короткого списку Букерівської премії увійшли романи: The Disappearers Марлона Джеймса, John of John Дугласа Стюарта, The Things We Never Say Елізабет Страут, The End of Everything М. Джона Гаррісона, Black Bag Люка Кеннарда, May We Feed the King Ребекки Перрі.

Торік переможцем Букерівської премії став угорсько-британський письменник Девід Салаї з книжкою «Плоть» (Flesh).

Фото: thebookerprizes.com



Джерело

Continue Reading

Відбудова

банки профінансували проєкти на ₴73 мільярди

Published

on



Банки в межах спільного меморандуму про відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак РФ забезпечили фінансування проєктів бізнесу та населення в 22 областях на 73 млрд грн.

Як передає Укрінформ, про це повідомив Національний банк України.

“Банки в межах меморандуму про відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак російської федерації розпочали фінансування відповідних проєктів бізнесу на 67,1 млрд грн та населення на 5,9 млрд грн”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що за даними опитування найбільших банків – підписантів меморандуму, станом на 26 жовтня 2026 року банки забезпечили фінансування проєктів бізнесу з відновлення генерації в енергетиці потужністю 2,176 ГВт. Найбільші обсяги фінансування в цьому напрямі надано на розбудову СЕС, газових та гідро-, біо-, вітрових установок, придбання генераторів.

Читайте також: У Миколаєві впроваджують технології, які забезпечують енергоавтономність будинків навіть під час блекаутів

Крім генерації, банки фінансують проєкти бізнесу зі зберігання енергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів), а також модернізації теплообладнання. Потужність за цими проєктами сягнула 1,050 ГВт.

Станом на 26 жовтня 2026 року валовий портфель “енергетичних” кредитів бізнесу з урахуванням їх погашення становить 44,1 млрд грн, населенню – 4,4 млрд грн.

Проєкти фінансуються в 22 областях країни.

“Національний банк системно працює над адаптацією регуляторних вимог для розширення доступу бізнесу до кредитів. З початку серпня ухвалено вже чотири пакети заходів, у тому числі жовтневі рішення, спрямовані на підтримку кредитування підприємств енергетичного сектору та критичної інфраструктури”, – зазначив голова НБУ Андрій Пишний.

Як повідомлялося, за сприяння Національного банку 20 банків із часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики, яка постраждала внаслідок масованих атак Російської Федерації. Базова ставка кредитування відповідно до цього меморандуму – від 13,5% річних.

У лютому 2026 року банки в доповненні до меморандуму про фінансування відновлення енергетики оновили орієнтовні умови фінансування інвестиційних проєктів, щоб сприяти більш гнучкому формуванню кредитних продуктів. До меморандуму вже приєдналися 53 підписанти.



Джерело

Continue Reading

Політика

Сибіга у Парижі зустрівся з Рубіо на полях G7

Published

on


Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у вівторок, 10 листопада, розпочав у Парижі двосторонню зустріч із державним секретарем США Марко Рубіо на полях зустрічі глав зовнішньополітичних відомств країн «Групи семи» (G7).

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.





Нагадаємо, перед вильотом до Парижа Марко Рубіо заявив журналістам про можливий прогрес у переговорах щодо того, якою може бути повоєнна архітектура безпеки України та Європи.

Водночас держсекретар США зазначив, що остаточних домовленостей поки не досягнуто, та припустив можливість подальшого прогресу під час переговорів між Україною та Росією за посередництва США, запланованих на 10–11 листопада в Абу-Дабі.

Оновлюється…



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.