В Івано-Франківську презентували двомовну книгу-путівник «10 мандрівок давнім Галичем», автором якої є вчений секретар заповідника «Давній Галич», провідний фахівець Центру медієвістичних студій Карпатського національного університету Андрій Стасюк.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, захід відбувся у видавництві «Лілея-НВ».

Путівник знайомить читачів із місцями, які збереглися донині, а також із пам’ятками й артефактами, що залишилися під землею і відомі дослідникам із різних джерел.

«Тут описані найцікавіші місця, які можна відвідати фізично, а це те, що зберегли у Галичі і тепер нагадує про його велич та славу, і історично, вмикаючи нашу уяву. Бо більшість артефактів Галича знаходяться нині під землею і відомості про них зібрані із різноманітних джерел», – зазначив Стасюк.

За його словами, перша мандрівка путівника присвячена археології Давнього Галича, друга – про таємницю назви міста Галич, пов’язану із курганом «Галичина могила». Є мандрівки про Успенський собор княжого Галича, церковну спадщину, зокрема понад 15 храмів, які виявили за два століття досліджень, про караїмську громаду та інші.

Автор путівника сподівається, що видання не лише зацікавить туристів, а й приверне увагу до нових археологічних знахідок.

«Цього року ми продовжували активні археологічні дослідження Галицького підземелля. Є цікаві відкриття про те, яким було дозвілля людей в епоху середньовіччя… Цим виданням є бажання розворушити процес їхньої музеєфікації, аби вони стали доступними для огляду на території національного заповідника “Давній Галич”», – додав Стасюк.

Він зауважив, що торік Галич відвідали близько 40 тисяч туристів. Переважно це родини та організовані туристичні групи. Серед відвідувачів багато школярів, для яких у заповіднику організовують розваги та екскурсії.

Читайте також: Науковці «Давнього Галича» розробили 3D-екскурсію Успенським собором

Як повідомлялося, середньовічні знахідки можуть свідчити, що у Давньому Галичі діяла торгова митниця.

Про що йтиметься на наймасштабнішій в історії ООН COP31, що збере рекордну кількість учасників

9–20 листопада 2026 року в Анталії (Туреччина) відбудеться наймасштабніша в історії Конференція ООН зі зміни клімату (COP31). За даними організаторів, вона збере рекордну кількість – близько 150 тисяч учасників. За кілька тижнів до її початку представники влади, бізнесу, міжнародні партнери та громадянське суспільство під час Pre-COP31 обговорили ключові теми, які Україна відстоюватиме на міжнародній арені.

Війна – це кліматичний чинник. Хімічні викиди від ракет, пожежі в лісах і степах, удари по енергосистемі, яка змушена переходити на дизель-генератори, міни і затонулі боєприпаси у Чорному морі та тисячі тонн забруднення після підриву Каховської ГЕС. Усі ці фактори шкодять довкіллю не лише України, а й усієї Європи.

За оцінкою Світового банку, потреби відновлення України на найближче десятиліття становлять 588 мільярдів доларів США. Це одна з найбільших інвестиційних програм у Європі. А за оцінками Ініціативи з обліку викидів парникових газів під час війни, майже чверть кліматичного сліду війни вже сьогодні припадає на відбудову. І саме тому так важливо, якою буде ця відбудова.

ЗЕЛЕНА ВІДБУДОВА – ПИТАННЯ СТІЙКОСТІ Й БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Якщо ми відбудуємо так, як будували в минулому столітті, ця частка лише зростатиме, а високі викиди законсервуються на десятиліття. Якщо ж відбудуємо по-новому – з енергоефективністю, відновлюваною енергетикою, розподіленою генерацією, сучасною низьковуглецевою промисловістю – Україна стане частиною рішення. Адже саме зараз вирішується, з якою інфраструктурою ми житимемо наступні 30–50 років.

Для нас зелена відбудова – це питання національної стійкості. Розподілена генерація та системи накопичення енергії підвищують стійкість енергосистеми. На відміну від великих теплових електростанцій, такі об’єкти розташовані в різних місцях, тому їх складніше одночасно вивести з ладу ракетними ударами.

В енергоефективному будинку легше пережити блекаут. А відновлений ліс і здорові ґрунти – це водна і продовольча безпека наших громад. Тобто декарбонізація і безпека в Україні – це взаємопов’язані пріоритети.

Попри війну Україна має досягнення в кліматичній політиці:

• ухвалила Закон «Про основні засади державної кліматичної політики», який закріпив курс на кліматичну нейтральність до 2050 року;

• у жовтні 2025 року схвалила Другий національно визначений внесок – скорочення викидів більш ніж на 65% від рівня 1990 року до 2035 року;

• у червні цього року затвердила Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року та Оновлений Національний план з енергетики та клімату до 2030 року;

• запустила експериментальний проєкт за Статтею 6 Паризької угоди;

• формує національну систему торгівлі квотами на викиди;

• розробила проект Національної стратегії адаптації до зміни клімату, яку ми розраховуємо ухвалити найближчим часом;

• документує екологічну шкоду від агресії, щоб росія за неї заплатила, зокрема через Реєстр збитків.

З ЧИМ УКРАЇНА ЇДЕ НА СОР31?

За кілька тижнів в Анталії розпочнеться COP31 – конференція, яку називають «ерою імплементації». Важливою частиною донесення меседжів на COP31 для України є окремий павільйон. У ньому уже заплановано проведення понад 70 заходів за участі українських і міжнародних експертів. Це рекордна кількість за всю історію участі України на СОР.

Водночас для України принципово важливо, щоб міжнародна кліматична політика ґрунтувалася на повазі до міжнародного права. Ми й надалі рішуче заперечуватимемо будь-які спроби Росії включати тимчасово окуповані території України до своєї кліматичної звітності. Йдеться не лише про достовірність даних, а й про захист суверенітету України.

Також Україна документує викиди парникових газів, спричинені війною, навіть в умовах активних бойових дій. Цей досвід може стати основою для розвитку міжнародних підходів до оцінювання кліматичних наслідків збройних конфліктів. Ми переконані: принцип «забруднювач платить» має застосовуватися і до кліматичної шкоди, завданої агресією росії, а її наслідки мають бути належно оцінені та враховані в механізмах відшкодування.

Україна не чекає, поки закінчиться війна, а прагне стати активним партнером міжнародної спільноти у формуванні кліматично стійкого майбутнього вже сьогодні.

Олександр Краснолуцький, заступник міністра економіки

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства

Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Прибули з командою у Нідерланди для зустрічі з Прем’єр-міністром Робом Єттеном. Зміцнюємо наше партнерство й працюємо для більшого захисту України. Будемо говорити про оборонну та економічну співпрацю, посилення української ППО та нові кроки на підтримку України», – зазначив Зеленський після прибуття.

Він також поінформував, що програмою візиту запланована зустріч і з представниками українського та нідерландського бізнесу, а також аудієнція у Короля Нідерландів Віллема-Александра.

Як повідомлялося, сьогодні Нідерланди оголосили про виділення Україні 1,2 млрд євро допомоги впродовж трьох років. Кошти спрямують на відбудову України.