Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду у США
Документальний фільм «Паляниця» здобув відзнаки на двох престижних міжнародних кінофестивалях у США – Ethos Film Awards 2026 та Dallas International Film Festival 2026.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на команду фільму.
«Для команди фільму «Паляниця» велика честь отримати нагороду на Ethos Film Awards 2026 та взяти участь у Dallas International Film Festival 2026. Наш фільм вже став потужним голосом України у світі. «Паляниця» був створений, щоб через мистецтво стріт-арту ще раз нагадати світові, який уже втомився від війни, про Україну» – розповіла продюсерка Катерина Тимченко.
Вона зазначила, що фільм – це нагадування, що боротьба триває, що треба гуртуватися і допомагати.

На фестивалі ETHOS Film Awards, що пройшов у Santa Monica (США), фільм «Паляниця» режисерів Кадіма Тарасова та Юлії Большинської став єдиною українською стрічкою у офіційній програмі фестивалю та отримав почесну нагороду як робота, що має відчутний вплив і змінює людей та суспільство заради миру (Impact award for peace). На Dallas International Film Festival (DIFF) відбулася американська прем’єра фільму для широкого загалу.

За словами Андрія Різоля, голови правління Асоціації «Дивись українське!», яка займається міжнародним просуванням стрічки, надзвичайно важливим є те, що «Паляниця» знаходить широкий відгук у міжнародної аудиторії.

«Ця стрічка об’єднує людей навколо ідей свободи та людської гідності, сприяє міжнародній підтримці України», – наголосив Різоль.

Він додав, що фільм вже став частиною глобального культурного діалогу про Україну, а також був інтегрованій у міжнародні покази та кіномарафон Culture vs War у 23-х країнах світу.

Як відомо, ETHOS Film Awards, організований ETHOS Film Institute, об’єднує кінематографістів активістів та освітян із понад 180 країн світу навколо тем миру, емпатії та соціального впливу.
Dallas International Film Festival, заснований Dallas Film Society, об’єднує незалежних кінематографістів, індустрійних професіоналів і глядачів з усього світу, презентуючи повнометражні та короткометражні фільми різних жанрів і сприяючи розвитку авторського кіно та культурному обміну.
Фото надані командою фільму
Відбудова
Українців закликають активніше подавати заяви до Реєстру збитків
Українцям важливо активно подавати заявки до Реєстру збитків, завданих російською агресією, який вже отримав 150 тис. подібних повідомлень, і в цьому контексті місцевій владі потрібно якісно інформувати населення про таку можливість.,
Про це заявила Сандра Лінгдорф, заступниця виконавчого директора Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, яка виступила в Європарламенті під час презентації Ініціативи Справедливість для Маріуполя, передає кореспондент Укрінформу.
«Відповідальність часто розглядається з точки зору кримінального правосуддя. Але для жертв правосуддя також означає визнання, відновлення та здатність до перебудови. Тому компенсація є важливою», – наголосила вона.
За її словами, з цією метою будується структурована система з трьома елементами, включаючи Реєстр збитків для України, майбутню Міжнародну комісію з розгляду претензій та Компенсаційний фонд.
«Це не окремі ініціативи. Вони є частиною єдиної архітектури», – зазначила чиновниця.
Вона нагадала, що Реєстр збитків відкритий для фізичних осіб, підприємств та держави Україна.
«На сьогоднішній день вже подано майже 150 тис. претензій, з яких майже 25 тис. пов’язані з Маріуполем. Понад 45 тис. заяв вже опрацьовано та офіційно зареєстровано», – сказала посадовець.
Вона нагадала, що заяви можна подавати через платформу Дія, що робить систему доступною в тому числі для тих, хто виїхав з України.
«Ми тісно співпрацюємо з українською владою, муніципалітетами та громадянським суспільством, щоб заявники знали про свої права та мали можливість подавати претензії», – зазначила Лінгдорф.
Щодо Міжнародної комісії, вона сказала, що її правова база вже створена, зазначивши, що очікує до кінця цього року відповідної ратифікації участі з боку 25 держав.
Водночас вона додала, що компенсації повинні бути підкріплені фінансуванням.
«І це один з найскладніших викликів з юридичної та політичної точки зору. Але з точки зору жертв, цей принцип дуже цинічний. Компенсація має бути реальною. Від цього залежить довіра до всієї системи, і це стосується не лише України. Йдеться про довіру до міжнародного права», – заявила чиновниця.
Вона підкреслила, що навіть якщо компенсація може здаватися далекою перспективою, подання заяв має значення.
«Кожна заява забезпечує докази, зберігає пам’ять, стверджує право, яке не можна ігнорувати, і гарантує, що збитки не зводяться до статистики», – зазначила вона. «Щоб міжнародна архітектура компенсації була успішною, люди повинні знати про неї та довіряти їй».
У зв’язку з цим вона закликала до підвищення обізнаності серед потенційних заявників як в Україні, так і серед переміщених осіб по всій Європі та за її межами.
«Кожна подана заява зміцнює основу цієї архітектури. Кожна заява наближає нас на один крок до компенсації», – підсумувала вона.
Як повідомляв Укрінформ, 6 травня в Європейському парламенті у Брюсселі проведено захід, зосереджений на ініціативі «Справедливість для Маріуполя», яка об’єднує перевірені свідчення, оцінку збитків та міжнародні правові механізми, спрямовані на забезпечення відповідальності РФ та відповідної компенсації жертвам агресії.
Політика
Зеленський та Алієв обговорили розвиток двосторонніх відносин
Президент Володимир Зеленський з Президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим обговорили реалізацію кроків, про які домовилися під час візиту Зеленського до Азербайджану кілька тижнів тому.
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Відбудова5 днів agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Події1 тиждень agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Усі новини1 тиждень agoДженніфер Лопес фігура – співачка показала прес
-
Події1 тиждень agoУ Чернівцях стартував промотур драми «Втомлені» про ветеранів війни