Український письменник Василь Махно розповів у коментарі Укрінформу, що його роман «Ангел і осел. З віршами про вогонь і воду», який вийшов у «Видавництві Старого Лева», поєднує реальні факти з художнім вимислом.

У творі переплітаються кілька сюжетних ліній: історія самого Агнона, розповідь про вигаданого українського письменника з Тернопільщини Віктора Прейснера, який цікавиться видатним земляком, а також життя давнього Єрусалима у дні суду над Єшуа (Ісусом Христом) та його розп’яття.

Через Прейснера та його майже знищений роман про новозавітну історію, а також через інших персонажів Махно вибудовує «зв’язки між Бучачем і Єрусалимом, юдейською та християнською традиціями, особистою пам’яттю та історією».

«Я б сказав, що це книжка про час, про взаємозв’язок усього з усім. У ній є і сакральне, і банальне, і звичайне. Там багато речей, які доповнюють одна одну, створюючи цілісний образ часу», – зазначив автор.

Махно наголосив, що прагнув написати водночас філософський та інтелектуальний роман, а також осмислити досвід свого покоління на тлі подій ХХ – початку ХХІ століття.

«Я не був би схильний говорити, що це роман про щось одне. Це твір про життя, буття – у певні відрізки часу, у певних обставинах, у певних просторах, містах – з їхніми особливостями й нюансами», – сказав письменник.

За його словами, під час роботи над образом Агнона він використовував англомовні видання його творів, спогади доньки письменника Емуни та інші свідчення.

Василь Махно – український письменник, поет, есеїст і перекладач, родом із Тернопільської області, який з 2000 року живе у Нью-Йорку.

Нагадаємо, серед Нобелівських лауреатів – шестеро вихідців з України: біолог і медик Ілля Мечников (1908), мікробіолог Зельман Ваксман (1952), письменник Шмуель Йосеф Аґнон (1966), хімік Роалд Гоффман (1981), фізик Жорж Шарпак (1992) та письменниця Світлана Алексієвич (2015).

Фото: Володимир Ільченко / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут 

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Укрзалізниця.

«Відправили спецпоїзд Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. Подякували за візит і передали від усіх нас побажання повертатися скоріше й розширювати географію подорожей – щоб тихі вікенди були і в інших містах», – зазначається в дописі.

Як повідомлялося, 6 вересня спецпредставники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер прибули до Києва та провели перемовини з українською стороною, а також з європейськими партнерами. 

Напередодні вони відвідали Москву, де зустрілися з російським правителем Володимиром Путіним. 

Фото Укрзалізниця, Телеграм

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Прошу обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 50 млн грн, враховуючи обсяг фінансових операцій, які були задокументовані під час проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідно-розшукових дій», – заявив прокурор.

Під час засідання він виклав суть підозри Івахненко, яка фігурує у справі “Карфаген” під псевдо “Муза”. За його словами, їй інкримінують легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом. За версією слідства, Івахненко допомагала заступнику начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергію Кропиві «відмити» незаконні кошти. Вони, за даними правоохоронців, розмовляли про розподіл грошей між фіктивними ФОПами, купівлю нерухомості в Одесі та Карпатах, а також про оплату їй коштовних подарунків.

Прокурор також заявив, що Івахненко нібито хотіла працювати заступником міністра освіти, проте відмовилась від такої ідеї через свою підприємницьку діяльність, яка, за версією слідства, мала фіктивні ознаки, і фігурантка побоювалась, що незаконність її доходів буде доведено.

Як повідомлялося, 6 вересня ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 120 млн грн заступнику начальника Департаменту міжнародного співробітництва Сергію Кропиві, якому інкримінують покривання шахрайських колцентрів.

4 вересня САП і НАБУ повідомили, що в межах операції «Карфаген» викрили злочинну організацію на чолі з керівником одного з підрозділів Офісу генерального прокурора, яка системно одержувала хабарі від шахрайських колцентрів та відмивала отримані кошти.

За даними слідства, посадовець ОГП створив угруповання в середині 2025 року, залучивши до нього чинних прокурорів та близьких неофіційних осіб. Учасники впровадили побори за безперешкодну роботу тіньових колцентрів, які масово ошукували українців та іноземних громадян.

За інформацією Українськоїправди, було затримано заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву.

5 вересня у Офісі генпрокурора заявили про необхідність правової оцінки нічних обшуків НАБУ у службових приміщеннях керівництва ОГП та доступу детективів до матеріалів інших кримінальних проваджень.

6 вересня генпрокурор Руслан Кравченко оприлюднив заяву, у якій стверджує, що не має стосунку до прикриття незаконних колцентрів.

Кравченко заявив, що відсторонив від виконання службових повноважень працівника ОГП, який фігурує у розслідуванні НАБУ, а також доручив підготувати кадрове рішення про його звільнення.

Він доручив перевірити роботу Департаменту міжнародного співробітництва та підрозділу з протидії кіберзлочинності, зокрема, буде здійснена ревізія ухвалених рішень та результатів роботи.

Генпрокурор також доручив організувати проходження поліграфа всіма працівниками структурних підрозділів, які мають відношення до процесуального керівництва та розслідування справ щодо незаконних колцентрів. За результатами перевірок ухвалюватимуться кадрові та службові рішення, а за наявності підстав — кримінально-процесуальні.