Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Збірки «Абрикоси Донбасу» та «Зимовий король» потрапили у короткий список літературної премії Латвії
Поетичні збірки Любові Якимчук “Абрикоси Донбасу” та Остапа Сливинського “Зимовий король” у латиських перекладах номіновані за найкращий поетичний переклад на Latvijas Literatūras gada balva — найпрестижнішу літературну премію Латвії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
За словами Якимчук, перекладати її вірші — це інколи виклик, бо не так просто передати звукопис, мовні розлами, слова, що розпадаються на склади, але продовжують мати сенс.
“Перекладачі таких віршів не оминали — і моя подяка не має меж”, – написала авторка у Фейсбуці.
Над перекладом “Абрикосів Донбасу” працювали Māra Poļakova, Māris Salējs та Ingmāra Balode.
“Зимовий король” також перекладали Māra Poļakova, Ingmāra Balode та Māris Salējs разом з Jānis Elsbergs і Arvis Viguls. Обидві книжки видала Orbīta.
“Радий, що ця праця об’єднала довкола себе стількох чудових людей. Спільна праця — це краще, ніж навіть найправильніші розмови”, — писав Сливинський, подякувавши зокрема Саші Семьону Ханіну за допомогу у виданні книжки.
У номінації “Найкращий поетичний переклад” — п’ять претендентів, серед яких одразу дві українські книжки. Решту складають переклади іспанського поета Федеріко Гарсії Лорки, естонського поета Хасо Крулла та польського поета Романа Гонета.
В інтерв’ю латвійському радіо LR1 Якимчук пояснювала особливу вагу перекладів мовами колишніх радянських республік: за її словами, у СРСР діяла єдина оптика — імперська, і народи дивилися одне на одного крізь московську призму.
“Ця безпосередня взаємна увага до культур — спосіб позбутися імперської оптики”, — зазначала поетка.
Цьогоріч на премію номіновано загалом 30 творів у восьми категоріях:
- найкраща поетична книжка латиською мовою;
- найкраща прозова книжка;
- найкраща дитяча книжка;
- найкращий прозовий переклад;
- найкращий поетичний переклад;
- найяскравіший дебют;
- найвизначніший твір у драматургії;
- найвизначніший твір у літературознавстві.
Переможця в кожній із восьми категорій оголосять 17 квітня на церемонії нагородження. Лавреати отримають грошову премію — її розмір залежить від спонсорів і зазвичай становить близько 1 500 євро.
Ризьке видавництво Orbīta — це мистецький колектив, заснований 1999 року групою поетів — Семьоном Ханіним, Артуром Пунте, Владіміром Свєтловим, Сергієм Тімофєєвим та Жоржем Уалліком. Пишуть переважно російською. У рамках проєкту “Посли поезії” з 2010 до 2014 року Orbīta запрошувала до Риги багатьох російських поетів, чиї тексти перекладали латвійські автори. За підсумками проєкту вийшла антологія “12 поетів із Росії” — перша подібна збірка сучасної російської поезії в незалежній Латвії.
Один із засновників Orbīta Артур Пунте (за національністю росіянин) на третій день після повномасштабного вторгнення вийшов на акцію солідарності з Україною біля посольства Росії в Ризі. У своєму виступі він заявив, що ще 2014 року Путін “позбавив його національності та мови”: “Я перестав бути росіянином і припинив писати вірші російською, бо більше не міг думати мовою, найгучнішим голосом якої є Путін”.
“Абрикоси Донбасу” вперше вийшли у Видавництві Старого Лева 2015 року, а 2023-го видавництво випустило оновлене перевидання збірки. Вірші Якимчук перекладені більш ніж на півтора десятка мов і здобули міжнародне визнання, зокрема прозвучали на 64-й церемонії Ґреммі у 2022 році.
“Зимовий король та інші вірші” вийшли у Видавництві Старого Лева 2018 року, як і більшість поетичних збірок автора: “Адам”, “М’яч у пітьмі”, “Жертвоприношення великої риби”. Поза поезією Сливинський відомий документальним проєктом “Словник війни” — збіркою перекладеною вже більш ніж на 14 мов, яку він розпочав у березні 2022 року на Львівському вокзалі, записуючи свідчення вимушених переселенців.
У квітні 2023 року поетка стала номінанткою премії Emerging Europe Awards у категорії “Люди. Артистичні здобутки” за “Абрикоси Донбасу” та вірш “Молитва”. У січні 2024 року акторка Катрін Деньов озвучила аудіоверсію французького перекладу збірки, а у квітні того ж року вона потрапила до короткого списку французької літературної премії Академії Малларме.
Збірка “Абрикоси Донбасу” перекладена різними мовами, зокрема англійською, шведською, естонською, угорською, французькою тощо.
У 2024 році збірка “Зимовий король” потрапила до короткого списку The Derek Walcott Prize for Poetry, а її перекладачі англійською Віталій Чернецький та Ірина Шувалова стали лавреатами перекладацької премії Американської асоціації з українознавчих студій (AAUS).
Англійський переклад збірки також увійшов до шортлиста Національної премії з перекладу поезії США. “Словник війни” переклали вже понад 14 мовами, зокрема німецькою та польською. Передмову до японського видання написав Харукі Муракамі, зазначивши, що його вразила “краса “слів війни”, вимовлених чоловіками й жінками, охопленими полум’ям конфлікту”.
Як повідомляв Укрінформ, у Латвії вийшла друком добірка перекладів поезії українських авторів-військовослужбовців, а в Угорщині – збірка віршів української письменниці Любові Якимчук “Абрикоси Донбасу”.
Вірші Артура Дроня, Федора Рудого, Юлії (Тайри) Паєвської, Ігоря Мітрова і Сергія Рубніковича опублікували у латвійському культурному часописі Satori.
Фото: Фейсбук / Latvijas Literatūras gada balva
Відбудова
Київщина готує нові проєкти відбудови разом із корейськими партнерами
Голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник зустрівся з представниками корейської компанії SsangYong Engineering & Construction.
Як передає Укрінформ, про це Калашник повідомив у Телеграмі.
“Обговорили подальші плани співпраці. Сьогодні готуємо пакет проєктів відновлення, які вже викликають зацікавленість у партнерів. Йдеться про розвиток соціальної, медичної та інженерної інфраструктури, а також про ініціативи у сфері стійкості регіону — модернізацію систем водопостачання, відновлення критичної інфраструктури, впровадження сучасних інженерних рішень”, – написав очільник КОВА.
Він ознайомив корейську делегацію з поточною ситуацією в області, наслідками російської агресії та ходом відбудови. Крім того, подякував за дотичність і фінансування Центру комплексного розвитку та підтримки дітей у Бучі.
“Окремо говорили про перспективу реалізації нових проєктів у сфері реабілітації та відновлення інженерної інфраструктури. Працюємо над тим, щоб ці ініціативи були технічно якісними, інвестиційно привабливими та швидкими в реалізації”, – зазначив Калашник.
Як повідомлялося, у вересні 2025 року Київська обласна державна адміністрація підписала три меморандуми про взаєморозуміння з провідними корейськими організаціями під час Глобальної конференції з питань співробітництва в галузі інфраструктури (Global Infrastructure Cooperation Conference 2025). Зокрема, був підписаний меморандум з компанією SSANGYONG Engineering & Construction Co., Ltd, який передбачає співпрацю у сферах освіти, охорони здоров’я, водопостачання та водовідведення, відновлення та модернізації інфраструктури, а також енергетики.
Політика
Федоров обговорив із міністром оборони Норвегії пріотритети співпраці
Міністр оборони України Михайло Федоров провів зустріч із міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком.
Як передає Укрінформ, про це Федоров повідомив у Телеграмі.
«Провів робочу зустріч із міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком напередодні «Рамштайну». Узгодили пріоритети співпраці — ППО, дрони, інновації та посилення Сил оборони», – написав він.
Федоров також подякував Норвегії за фінансування проєкту базового забезпечення бригад дронами. Він зазначив, що це рішення надасть військовим гарантований мінімум дронів щомісяця і напряму впливатиме на ефективність на фронті.
Український міністр запросив норвезького колегу відвідати Україну, щоб показати роботу «малого ППО», дронів та технологічної складової ЗСУ в реальних умовах.
Федоров також зауважив, що за останні місяці Україна:
- посилила захист неба;
- масштабує «мале ППО» з дронами-перехоплювачами;
- підвищила ефективність ураження цілей.
Паралельно проводяться асиметричні операції, які б’ють по економічному потенціалу Росії.
Пріоритетами на найближчий період Федоров назвав:
- посилення ППО та розвиток ініціативи PURL;
- підтримку «чеської ініціативи»;
- розвиток проєкту з базового забезпечення бригад дронами;
- масштабування оборонних інновацій.
Як повідомляв Укрінформ, у березні 2026 року українські дрони-перехоплювачі знищили понад 33 000 російських безпілотників різного типу, що вдвічі більше, ніж у лютому.
-
Суспільство1 тиждень agoЯк я намагаюся виконати Закон і пройти ВЛК Анонси
-
Суспільство1 тиждень ago4 квітня в Одесі відбудеться культурно-мистецький захід «Квіти надихають»
-
Події1 тиждень agoУ кінотеатрах Чехії покажуть український фільм «Мавка. Справжній міф»
-
Суспільство1 тиждень agoТраса М05 (Київ – Одеса) у ремонтах та з ускладненим рухом
-
Усі новини6 днів agoУкраїнка в Німеччині знайшла диван і валізу біля смітника — але є нюанс
-
Усі новини1 тиждень agoМобілізація музикантів Цибульської – що сталося насправді у Вараші
-
Події6 днів ago«Іканича» – відроджена писанка маріупольських греків
-
Суспільство3 дні agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам