Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Фільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
Фільм «Останній Прометей Донбасу» режисера Антона Штуки відібрали до участі в міжнародному кінофестивалі Crossing Europe Film Festival Linz.
Про це повідомило Державне агентство з питань кіно, передає Укрінформ.
Стрічка представить Україну в програмі Working Worlds – секції, що порушує актуальні питання сучасної Європи крізь призму соціальних конфліктів і суворої реальності.
«Для творчої команди це важливий етап фестивального шляху, адже участь у такій секції дозволяє винести історію українського спротиву на ширший міжнародний рівень та залучити європейську аудиторію до глибокої дискусії про цінності та виклики сучасності», – зазначають у Держкіно.
Покази стрічки в межах фестивалю заплановані на 29 квітня і 3 травня.
В агентстві наголошують: «Останній Прометей Донбасу» фіксує боротьбу світла з темрявою. Попри постійні обстріли та небезпеку, працівники електростанції залишалися на робочих місцях і забезпечували регіон світлом, доки та не була остаточно зруйнована.
Фільм не намагається пояснити війну політичними термінами, натомість показує, як вона входить у повсякденне життя та змінює його зсередини. Передусім цей проєкт є особистою історією, а не зведенням подій.
Стрічку створила компанія Attention Films за підтримки Держкіно, Українського культурного фонду та Kyivstar TV Originals.
Як повідомлялося, Crossing Europe Film Festival Linz – це один із провідних європейських кінофестивалів, присвячений актуальному авторському кіно. Цьогоріч він проходитиме з 28 квітня по 3 травня. Місце проведення: місто Лінц (Австрія).
Фестиваль фокусується на соціально-політичних темах і культурному розмаїтті Європи. До програми заходу потрапляють фільми, які відображають реальний стан справ у різних куточках континенту та спонукають до критичного мислення.
«Останній Прометей Донбасу» режисера Антона Штуки – це документальний фільм, який розповідає про героїчну працю енергетиків Курахівської ТЕС. В український прокат стрічка вийшла 26 лютого.
Кадр з фільму
Відбудова
США виділять $100 мільйонів на ремонт укриття на ЧАЕС
Сполучені Штати Америки перерахують 100 млн доларів на відновлення нового безпечного конфайнмента Чорнобильської АЕС.
Як передає Укрінформ, про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомив у Телеграмі.
“США виділять 100 млн дол. на ремонт конфайнмента Чорнобильської АЕС, що був пошкоджений російським дроном. […] Вдячний Держдепу США, міністру енергетики Крісу Райту, американській делегації, що працювала в Києві з нами, та всій Адміністрації за вагомий внесок у посилення радіаційної безпеки в Європі”, – написав Шмигаль.
Він нагадав, що на відновлення конфайнмента потрібно близько 500 млн євро.
Як повідомлялося, 26 квітня Україна підписала із партнерами угоду про відкриття спеціального рахунку відновлення нового безпечного конфайнменту (НБК) на ЧАЕС.
На початку квітня Асамблея донорів Рахунку міжнародного співробітництва вирішила перерозподілити 30 млн євро на підготовку інженерних рішень і закупівлю обладнання для відновлення нового безпечного конфайнмента (НБК).
У лютому Кабінет міністрів виділив 1,6 млрд грн із державного бюджету на подолання наслідків російської атаки по конфайнменту Чорнобильської АЕС.
Вночі 14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.
Політика
Зеленський запровадив нові санкції проти Росії
Президент Володимир Зеленський повідомив про нові санкційні рішення проти російських функціонерів і колаборантів на ТОТ, причетних до викрадення українських дітей, та проти 23 суден російського тіньового флоту.
Про це глава держави написав у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Сьогодні є нові санкційні рішення України – проти російських субʼєктів, які причетні до викрадення українських дітей, та проти суден російського тіньового флоту”, — зазначив він.
Зеленський уточнив, що в першому санкційному списку особи, причетні до вивезення українських дітей з тимчасово окупованих територій, знищення їхньої ідентичності та приховування від сімей і від України.
“Серед цих санкціонованих осіб функціонери державної системи Росії, колаборанти на тимчасово окупованій території і пропагандисти”, — уточнив він.
У другому санкційному списку, за його словами, 23 судна, які Москва використовує для нафтового експорту.
“Щодо частини цього списку вже застосовані також санкції партнерів. Працюємо, щоб синхронізувати всі наші санкційні режими – санкції партнерів в Україні та санкції України в юрисдикціях партнерів”, – зазначив Президент.
Він додав, що Україна готує на найближчий час іще один санкційний пакет – особливої ваги.
Офіс Президента інформує, що глава держави підписав укази №350/2026 і №351/2026, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій.
Перший санкційний пакет спрямований проти 20 фізичних і чотирьох юридичних осіб, які причетні до вивезення українських дітей із тимчасово окупованих територій України та нав’язування їм російської ідеології.
Серед них – “уповноважені з прав дитини” низки областей Росії, керівництво управлінь і відомств із соціального розвитку, депутати представницьких органів РФ, працівники органів виконавчої влади, а також ті, хто служить окупаційним органам влади на тимчасово окупованих територіях України.
Зокрема, під санкції потрапили: голова “Центру морської підготовки “Варяг” Олександр Д’яченко, який у тимчасово окупованому Криму проводить пропагандистську індоктринацію молоді для відбору до підпорядкованих ФСБ військових навчальних закладів; так званий депутат Пологівської райради Запорізької області Юрій Мітленко, який забезпечував примусову паспортизацію українців і видавав російські документи школярам, які досягли 14 років.
Також під санкціями опинилися так званий депутат “Херсонської обласної думи” від партії “Єдина Росія” Ігор Телегін, який організовував пропагандистські та мілітаризовані заходи для молоді на тимчасово окупованих територіях; директорка школи у Вуглегірську Ірина Шетеля, причетна до вивезення 130 українських дітей до Ростовської області.
Санкції також застосовані до громадських організацій, рухів і військово-патріотичних клубів, які допомагають у примусовій “інтеграції” викрадених українських дітей у культурно-освітній та ідеологічний простір Росії.
“Притягнення до відповідальності за викрадення українських дітей – один із пріоритетів. Зло не може залишатися безкарним. Також реалізовуємо додаткові обмеження проти тіньового флоту, є цікаві цілі. Це означає і подальші юридичні наслідки на основі санкцій. Нашу роботу цінують партнери”, – наголосив радник – уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
До другого санкційного списку ввійшли 23 морські судна, які Росія використовує для експорту нафти й нафтопродуктів. Ці танкери в обхід санкцій перевозять енергоресурси з російських портів до країн, що й далі купують нафту в Росії. Зокрема, два судна забезпечують перевалку з танкерів льодового класу на танкери тіньового флоту для подальшого транспортування морем. Вони функціонують як логістичні хаби експортних операцій компанії “Газпром нефть”, зазначають в ОП.
Судна ходили під прапорами Росії та третіх країн: Панама – 7, Барбадос – 4, Палау – 3, РФ – 2, Маршаллові Острови – 1, Комори – 1, Гаяна – 1, Сент-Вінсент і Гренадіни – 1, Антигуа і Барбуда – 1, Мадагаскар – 1, Мозамбік – 1. Щодо п’яти з них уже застосовані санкції США.
Як повідомляв Укрінформ, 23 квітня ЄС розблокував кредит на підтримку України на 2026-2027 роки та ухвалив 20-й пакет санкцій проти РФ.
Фото: ОП
-
Політика1 тиждень agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Відбудова5 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Події1 тиждень agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Усі новини1 тиждень agoНазвала куркою: у мережі скандал між українською поетесою та військовою – що сталось (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Події1 тиждень agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун
-
Усі новини1 тиждень agoна що здатен ноутбук Apple вартістю до 10 000 грн (фото)