Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Український фільм «На драйві» здобув міжнародну кінопремію в Лос-Анджелесі
Український повнометражний фільм «На драйві» переміг у номінації «Найкращий ігровий повнометражний фільм» на International Motor Film Awards 2026.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на команду проєкту.
Церемонія нагородження відбулася 14 листопада в Petersen Automotive Museum у Лос-Анджелесі.
International Motor Film Awards – міжнародна премія у сфері автомобільного кіно, яку називають «Оскаром автомобільного світу». У різні роки її лауреатами ставали творці відомих голлівудських стрічок, зокрема «Місія нездійсненна: Фолаут» із Томом Крузом.
«Для нас це не просто міжнародна нагорода. Це доказ того, що українське кіно може бути конкурентним на світовому рівні. Особливо зараз, коли наша країна бореться за своє майбутнє, надзвичайно важливо, щоб українські історії бачили, чули та визнавали у світі. Ми зняли фільм про молодь, яка продовжує жити, мріяти й любити навіть під час війни. І сьогодні ця історія перемогла в Голлівуді», – зазначила продюсерка фільму Альона Тимошенко.
Стрічка «На драйві» розповідає про молодь у прифронтовому Харкові, для якої вуличні перегони стають способом відчути свободу та повноту життя попри війну.
Як повідомляв Укрінформ, перша українська стрічка про автоперегони «На драйві», знята в Харкові, у квітні.
Фото: imdb.com
Відбудова
Чехія готова інвестувати у відновлення енергетичного сектору України
Чехія висловила готовність інвестувати у відновлення та модернізацію енергетичного сектору України.
Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомив перший віцепрем’єр – міністр енергетики України Денис Шмигаль за підсумками Українсько-чеського бізнес-форуму, який відбувся сьогодні у Хмельницькій області.
«Дякую Першому віцепрем’єр-міністру Чехії Карелу Гавлічеку за солідарність і готовність Чехії інвестувати в Україну, у відновлення та модернізацію нашого енергетичного сектору», – зазначив він.
Під час виступу на форумі Шмигаль окреслив ключові напрями подальшої взаємодії між Україною та Чехією.
Зокрема, чеський досвід та напрацювання в атомній енергетиці потрібні Україні для модернізації енергоблоків та диверсифікації палива.
Як зауважив міністр, відновлення та модернізація українських гідроелектростанцій є завданням на роки. «Хочемо виконувати його разом із чеськими фахівцями та виробниками», – додав він.
Що стосується розподіленої генерації, Шмигаль нагадав, що чеські когенераційні установки вже працюють в українських громадах. «Важливим напрямом є також розвиток розумних мереж, які можуть працювати автономно та синхронно з об’єднаною енергосистемою», – акцентував міністр.
Крім того у нафтогазовому секторі Україна розраховує на чеські інвестиції у видобуток українського газу та на використання української інфраструктури й газосховищ для постачання до Центральної Європи неросійських енергоресурсів.

«Стійкість енергосистеми. У пріоритеті – модернізація мереж передачі електроенергії, фізичний захист і кіберзахист об’єктів, створення резервів критично важливого обладнання», – зазначив Шмигаль.
«Дякуємо нашим чеським партнерам за підтримку з обладнанням, яке надходить через хаби Міненерго. Високо цінуємо цю допомогу», – підкреслив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, в Україну прибула делегація чеських підприємців на чолі з першим віцепрем’єр-міністром Чехії Карелом Гавлічеком.
Фото: Денис Шмигаль/Телеграм
Політика
Болгарія припиняє постачати Україні зброю та боєприпаси з армійських запасів
Болгарія не надаватиме Україні нову фінансову допомогу на закупівлю озброєння та припиняє постачання зброї та боєприпасів із запасів своєї армії.
Про це заявив прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев журналістам в кулуарах саміту Європейської політичної спільноти в Дубліні, повідомляє Укрінформ із посиланням на ВТА.
BTA :: Bulgaria Backs European Security Declaration, Expresses Reservations to Preamble over Ukraine…
За словами глави уряду, Болгарія не може надавати фінансову допомогу за нинішніх обставин, оскільки перебуває під процедурою ЄС щодо надмірного дефіциту бюджету та має проблеми з фінансовими резервами. Водночас Софія не перешкоджатиме іншим країнам Євросоюзу підтримувати Україну фінансово.
Прем’єр-міністр заявив, що Болгарія готова обговорювати механізми, які гарантували б спрямування її можливих внесків на гуманітарні потреби, постачання електроенергії та медичну допомогу, а не на закупівлю зброї. Якщо Софія долучиться до надання гарантій, він наполягатиме, щоб кошти спрямовувалися безпосередньо на підтримку болгарської громади, зосередженої у низці регіонів України.
Радев також заявив, що «ми більше не надаватимемо зброю та боєприпаси із запасів болгарської армії». За його словами, обсяги експорту продукції болгарських оборонних підприємств, які були дуже високими у 2022 і 2023 роках, стали скорочуватися. На думку Радева, це пов’язано зі зміною характеру війни: якщо спочатку був величезний попит на боєприпаси болгарського виробництва, то нині зростає потреба у безпілотниках.
Як повідомляв Укрінформ, раніше уряд Болгарії заявляв, що утримається від подальшого фінансування летальної зброї для України через Європейський фонд миру (EPF) і фінансуватиме лише нелетальну допомогу.
Фото: unsplash
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика6 днів agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Політика5 днів agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство6 днів agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Усі новини1 тиждень agoщо вона там зробила (фото)