Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

ЮНЕСКО допоможе цифровізувати аудіовізуальні матеріали Довженко-Центру

Published

on



ЮНЕСКО за ініціативи Міністерства культури України підтримає цифровізацію аудіовізуальних матеріалів Національного центру Олександра Довженка.

Про це повідомили в Мінкультури, передає Укрінформ.

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що Довженко-Центр зберігає «надзвичайно важливу частину української культурної пам’яті», цифровізація його фондів є «питанням збереження, захисту та доступності величезного масиву аудіовізуальної спадщини».

Підтримка ЮНЕСКО, за її словами, є важливим практичним кроком, який допоможе посилити спроможність Центру та створити необхідні умови для роботи з цінними матеріалами.

«Водночас потреби Довженко-Центру значно ширші, тому ми продовжуємо працювати з міжнародними партнерами над залученням підтримки для його комплексної модернізації», – зауважила віцепрем’єрка.

Як зазначається, допомога сприятиме збереженню унікальної кінематографічної спадщини України, захисту цифрових даних і розширенню доступу до колекцій Центру.

Голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі зі свого боку зазначила, що збереження аудіовізуальної спадщини є важливою складовою захисту документальної пам’яті України.

«Ми розпочали з оцінки нагальних потреб Довженко-Центру та вже працюємо над забезпеченням спеціалізованим обладнанням, яке посилить його можливості зі збереження й управління цифровими матеріалами. Ця робота є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО та наших партнерів із захисту культурної спадщини України та забезпечення доступу до неї для майбутніх поколінь», – заявила Децці Бардескі.

Повідомляється, що експерт ЮНЕСКО з інженерно-технічних питань уже оглянув стан будівлі та надав попередні рекомендації щодо приміщень й умов зберігання колекцій.

Практична підтримка в межах проєкту буде зосереджена на посиленні технічних спроможностей Довженко-Центру для роботи з цифровими аудіовізуальними матеріалами, зокрема тими, що стосуються єврейської історії та культурної спадщини України. ЮНЕСКО вже розпочало процедури закупівлі спеціалізованого ІТ-обладнання та рішень для надійного зберігання цифрових даних, що сприятиме їх опрацюванню, управлінню й захисту.

Підтримка надаватиметься в межах проєкту ЮНЕСКО, який зі свого боку реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Проєкт спрямований на збереження документальної спадщини України, пов’язаної з єврейською історією та культурою, вшанування колективної пам’яті, розширення доступу до архівів і розвиток міжкультурного діалогу.

ЮНЕСКО та Міністерство культури продовжать координацію для визначення подальших пріоритетів і можливостей підтримки Центру, потреби якого у сфері інфраструктури, належного зберігання колекцій і комплексної цифровізації фондів виходять за межі поточного проєкту.

Читайте також: В Україні росіяни пошкодили 2138 об’єктів культурної спадщини і 2640 закладів культури

У Мінкульті підкреслюють, що збереження фондів Довженко-Центру набуває особливого значення в умовах повномасштабної війни, коли культурні інституції й документальна пам’ять України перебувають під постійною загрозою російських атак.

Як повідомлялося, Довженко-Центр є найбільшим кіноархівом України. Заснований він у 1994 році на базі найбільшої за часів СРСР української кінокопіювальної фабрики. У Центрі зберігаються понад 7300 найменувань ігрових, неігрових, анімаційних українських та закордонних фільмів, а також тисячі архівних документів з історії українського кіно.

Довженко-Центр об’єднує Фільмофонд, єдину в Україні кінокопіювальну лабораторію, Музей кіно, науковий Кіноархів, Медіатеку та власне видавництво. Він здійснює збереження, популяризацію, дослідження та поширення національної кіноспадщини в Україні та за кордоном.

Днями стало відомо, що Довженко-Центр отримає фінансування на збереження кіноколекції в межах нової міжнародної програми із захисту кінематографічної та аудіовізуальної спадщини, що перебуває під загрозою.

Фото: ЮНЕСКО



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Енергетики влітку отримали 76 партій обладнання через Фонд підтримки

Published

on


У червні-серпні до підприємств критичної інфраструктури у різних областях було доправлене обладнання на загальну суму 74,79 млн євро.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики.

“Протягом червня-серпня 2026 року підприємства критичної інфраструктури з різних регіонів України отримали 76 партій енергетичного обладнання та матеріалів на суму 74,79 млн євро. Допомога профінансована 15 країнами-донорами та Європейським Союзом”, – йдеться у повідомленні.

При цьому майже 75% фінансування закупівель припало на внески 5 країн: Нідерланди – 15,98 млн євро; Німеччина – 13,08 млн євро; Італія – 13,01 млн євро; Велика Британія – 7,38 млн євро; Швеція – 6,63 млн євро. Гуманітарну допомогу отримали енергетики 11 областей, а також міжрегіональні підприємства.

Зазначається, що обладнання та матеріали, закуплені за підтримки міжнародних партнерів через Фонд підтримки енергетики України, допомагають енергетикам оперативно відновлювати пошкоджені об’єкти, посилювати стійкість енергосистеми та готувати її до осінньо-зимового періоду 2026/2027 років.

Читайте також: Харкову й Одесі передали енергетичне обладнання від ПРООН та уряду Японії

Як повідомлялося, із початку 2026 року міжнародні партнери передали українським енергетикам 4 736 одиниць енергетичного обладнання.



Джерело

Continue Reading

Політика

Карні проводить зустріч із Зеленським

Published

on



Прем’єр-міністр Канади Марк Карні проводить зустріч із Президентом України Володимиром Зеленським.

Про це журналістам повідомив прессекретар Президента Сергій Никифоров.

“Вже триває зустріч Президента із премʼєром Карні”, – зазначив він.

Никифоров додав, що надалі заплановано підписання низки двосторонніх документів.

Читайте також: Канада підтримає Україну на шляху до НАТО – Карні

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський учора прибув до Канади. Очікується, що основна увага під час переговорів буде зосереджена на захисті українського неба, підготовці до зими та зміцненні стійкості України.

Фото архівне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.