Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.
Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.
Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Франківський драмтеатр завершить сезон прем’єрою «Станція «Перемога», яка відбудеться на сцені-підвалі 30 червня.
Про це театр повідомив у Фейсбуці , передає Укрінформ.
«Прем’єра на завершення сезону – уже 30 червня на Сцені-підвалі Франківського драмтеатру зіграємо для вас нову виставу «Станція «Перемога», – йдеться у повідомленні.
За інформацією театру, творча команда працює кілька тижнів над постановкою литовського режисера Андріюса Дарели за п’єсою Олега Михайлова.
«Станція «Перемога»» – історія про людей, які навесні 2022 року знайшли прихисток на станції харківського метро. В одному просторі вони вчаться жити поруч, долати страх, підтримувати одне одного й щодня чекати на Перемогу», – повідомили у драмтеатрі.
Зазначається, що у виставі зіграють Владислав Демидюк, Юлія Коник, Ірина Онищук, Павло Кільницький, Вікторія Юрців та Іван Бліндар.
Як повідомляв Укрінформ, Івано-Франківський драмтеатр знайшов архівні документи та заявив про відзначення свого 115-річчя.
Фото: Франківський драмтеатр, Facebook
Голова української делегації в ПАРЄ Марія Мезенцева стала доповідачкою за проєктом резолюції щодо діяльності Банку розвитку Ради Європи – інституції, через яку Україна вже отримує підтримку для відновлення.
Про це віцепрезидентка ПАРЄ розповіла в коментарі власному кореспондентові Укрінформу.
«Комітет ПАРЄ з питань міграції, біженців та переміщених осіб призначив мене доповідачкою за важливим проєктом резолюції «Діяльність Банку розвитку Ради Європи». Так, у Ради Європи є свій банк, до якого Україна приєдналася у 2023 році, ставши 43-ю державою-членом. І вже зараз діє багато програм, які націлені на відновлення України, зокрема, прямі сертифікати для українців на відбудову власного житла», – розповіла голова української делегації.
Вона також повідомила, що готується фінансовий план Ради Європи для України на 2027–2029 роки обсягом 60 мільйонів євро. Українська сторона хоче, щоб ці кошти були спрямовані на конкретні напрями допомоги людям, які постраждали від війни.
«Ми хочемо, звісно, побачити і політику інклюзії, і ветеранську політику, і молодіжну політику, і політику відновлення. Щоб усі програми були пов’язані дуже конкретно з тим, аби Україна стала по-новому зручною для всіх верств населення, і щоб ці програми напряму допомагали всім постраждалим», – наголосила Мезенцева.
Окрему увагу депутатка звернула на роботу міжнародного Реєстру збитків, куди українці вже можуть подавати заяви через застосунок «Дія»: «Хочу нагадати, що діє 21 категорія, за якою можна подати заяву в межах міжнародного Реєстру збитків і компенсацій. Ми плануємо відкрити 43 категорії, але зараз закликаємо українців подаватися на 21 наявну».
Вона підкреслила, що кількість заяв до Реєстру має принципове значення для майбутнього компенсаційного механізму та дозволить говорити про більшу легітимність, більшу кількість постраждалих.
«Заяв однозначно має бути більше. Для того, щоб у майбутньому ми використали російські заморожені активи, а можливо, і певні приватні активи всіх тих, хто пов’язаний із ВПК РФ, із агресією, воєнними злочинами і геноцидними злочинами», – додала голова української делегації в ПАРЄ.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів розширив перелік категорій, за якими громадяни, власники бізнесів, а також держава зможуть офіційно фіксувати шкоду та втрати, завдані російською агресією після 24 лютого 2022 року.
Фото: facebook.com/maria.mezentseva
Україна щодня продовжує боротьбу за відновлення контролю над Кримом і не дозволяє Росії «нормалізувати» окупацію півострова.
Про це Володимир Зеленський заявив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Сьогодні жодна людина на землі не скаже, що ми за Крим не боремось і що ми про Крим забули. Кожен день доводить, що Україна пам’ятає про кожну свою частину, про кожну свою людину й справді б’ється заради справедливості для всієї нашої держави та кожної її невід’ємної частини», – зазначив він.
Глава держави підкреслив, що Росія принесла в Україну свою війну, спочатку саме в Крим.
«І тепер нашою активністю – санкціями середньої дальності проти російського окупанта, нашим планом далекобійних санкцій та всіма іншими формами тиску на агресора – ми робимо все, щоб примусити Росію до закінчення війни й до відновлення справедливості. І саме Крим – у центрі цієї нашої політики гарантування справедливості», – наголосив Президент.
Він констатував, що Росія перетворила Крим на плацдарм для загарбницьких операцій проти інших частин Української держави та інших країн. Водночас РФ довго намагалася «нормалізувати» свою війну і змусити Україну, всю Європу та світ звикнути, що агресію начебто не зупинити, і справедливість начебто не відновити.
«Сьогодні Україна позбавляє Росію цього плацдарму і ставить крапку на її намаганнях «нормалізувати» війну. І коли ми це робимо, ми пам’ятаємо, що справедливість для України означає справедливість і для кримськотатарського народу. Народу, що був змушений пройти через депортацію та десятиліття знущань. Народу, який зміг повернутися на батьківщину, але чий дім росіяни знову спробували викрасти. Народу, який зберігає свою життєву силу і є невід’ємною частиною нашого суспільства», – акцентував Зеленський.
Він заявив, що сьогодні, у день, коли держава вшановує блакитний стяг із золотою тамгою – гордий прапор, який об’єднує кримськотатарський народ, – «ми утверджуємо, що Україна бореться за себе й за всі свої землі, захищає справедливість для себе і всіх своїх людей – кожного й кожну, для кого вся Україна та наш Крим – це рідний дім».
«Маємо зупинити російську агресію. Маємо повернути на свободу всіх тих, хто зараз у російській неволі. Маємо гарантувати безпеку та надійний мир усій нашій державі та всім нашим людям», – резюмував Президент України.
Як повідомляв Укрінформ, 26 червня в Україні відзначають День кримськотатарського прапора.
Фото: ОП
-
Відбудова5 днів agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика5 днів agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Події1 тиждень agoУ Рівному відкрили виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка»
-
Відбудова7 днів agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Відбудова1 тиждень agoЛитва надає €7 мільйонів на проєкти з відбудови України
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Політика7 днів agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Усі новини6 днів agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників