Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

В галереї ARTODESSA відкрилася виставка пейзажів та натюрмортів Тетяни Романенко

Published

on


В галереї #ARTODESSA Літнього театру Міського саду відкрилася виставка живопису Тетяни Романенко «FABULAE DE URBE». Автор представляє серію нових пейзажів та натюрмортів. Роботи виконані протягом поточного року активної творчої діяльності Тетяни, під час якої було багато творчих пошуків та апробування нових мистецьких методів.

Вивчаючи творчість світових класиків, таких як Кандинський, Мюнтер, Шиле, Марк, Кампедонк, Тетяна прагне експериментувати також у своїх роботах. Тому серії її одеських пейзажів цього разу набули експесіоністичних рис, де яскравість та сміливість колірних рішень створює нову образність.

Що стосується тематики пейзажу, то він є традиційним, коли відображаються відомі одеські види, такі як Оперний театр, порт, пляж Ланжерон, парк Шевченка, морське узбережжя. І водночас вони виглядають абсолютно новими, переосмисленими, оскільки створені з елементами абстрактного та декоративного основ.

Тетяна Романенко не просто зображує місто. У її роботах фабула розгортається як постійне дослідження Одеси: герої – жителі міста – перебувають у динамічних ситуаціях, гуляючи вулицями та парками; птахи завжди грають цікаву роль у розвитку сюжету, інколи ж стають певними символами; дерева та квіти обов’язково доповнюють сценарій твору, вносячи живі акценти.

Живопис та графіка майстра у цьому проєкті – це міські історії, розказані художником поетично, сучасно, а головне – щиро. Тому проект безперечно приверне увагу глядачів та поціновувачів вишуканого.

Катерина Піменова, арт-оглядач.
Фото: Степан Алекян.
Галерея працює кожного дня з 14:00 до 19:00, вихідний – понеділок.
Вхід вільний.





Джерело

Continue Reading

Події

Вийшла поетична збірка загиблого військового Владислава Лози

Published

on


Вийшла друком поетична збірка “Бездоріжжя” філософа й морського піхотинця Владислава Лози, який загинув у травні 2024 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

До збірки увійшли вибрані вірші Лози, у яких переплітаються мотиви мови та пам’яті, самотності й провини з образами продавчинь і таксистів: Вергілій веде останню маршрутку на Вишгород, а Кʼєркегор, Гоголь і дядько Коля сперечаються на пасажирських сидіннях про дух трагедії. Останні тексти книжки поет написав уже на фронті, де й загинув.

“Воєнний час породив новий жанр поетичної журналістики – поезію миттєвого відгуку на трагічні події. Ці вірші не потребують ані інтелектуальної, ані формальної обробки. Це сирий, первинний матеріал. Поетика Лози – не така. Саме це вирізняє її з потоку актуальної поезії”, – написав у передмові до книжки поет Борис Херсонський.

Він зазначив, що ці тексти читатимуть і через багато років після завершення війни, адже справжня поезія залишається “як пам’ять про час, який випало пережити авторові, і як пам’ять того, хто цього часу не пережив”.

Тексти Лози до видавництва подали Влад Лукащук і Юлія Татарчук. За словами Лукащука, 19 вересня 2025 року вони надіслали видавництву кілька творів поета, не сподіваючись на відповідь, однак видавництво відповіло, і почалася робота над книжкою.

Найскладнішим, за словами Лукащука, було визначитися з оформленням і назвою збірки, оскільки про побажання автора можна було лише здогадуватися. “Юля каже, що Влад був би задоволений результатом”, – пише Лукащук.

Книжку видали українською мовою у видавництві “Дух і Літера”.

Читайте також: В Українському домі у Вашингтоні відбувся вечір пам’яті загиблого поета й воїна Максима Кривцова

Лоза народився 1999 року у Вишгороді. Вивчав міжнародне право в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, богослов’я в Київській православній богословській академії та культурологію в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова.

Публікувався у виданнях “Дзвін”, “Література та життя”, “Склянка Часу “Zeitglas””, а також в інтернет-виданнях і друкованих альманахах. 2018 року здобув допреміальну відзнаку літературного конкурсу “Смолоскип”. У листопаді 2023 року добровільно долучився до Збройних сил у складі морської піхоти. Загинув у травні 2024 року під Кринками.

Як повідомляв Укрінформ, Укрінформ презентував книгу “Командири перемоги” на BookForum у Львові.

Фото: Читомо



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Україна та Австрія визначать проєкти відновлення для спільної реалізації

Published

on



Україна та Австрія домовилися підготувати спільну дорожню карту для реалізації проєктів відновлення.

Про це у Телеграмі повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.

Про це йшлося під час зустрічі заступника міністра з відновлення Артема Рибченка з федеральним міністром інновацій, мобільності та інфраструктури Австрії Петером Ганке, федеральним міністром економіки, енергетики та туризму Вольфгангом Гаттмансдорфером та урядовим уповноваженим Австрії з питань відбудови України Вольфгангом Анцергрубером.

Наголошується, що дорожня карта має визначити конкретні проєкти, партнерів, ресурси та терміни, а також допомогти системно залучати австрійський бізнес до відновлення України.

Читайте також: Австрія запропонувала прийняти у Відні переговори про мир в Україні

Також Рибченко провів зустрічі з представниками австрійського бізнесу та фінансового сектору, зокрема залізниці ÖBB, нафтогазової компанії RAG Austria та PwC Austria.

Як повідомляв Укрінформ, Україна і Австрія домовились про посилення співпраці з відновлення української енергетики.

Фото: Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.