Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

Українсько-єврейська літературна премія «Зустріч» оголосила склад міжнародного журі

Published

on


«Українсько-єврейська Зустріч» та громадська організація «Форум видавців» оголосили склад міжнародного журі цьогорічної премії «Зустріч» у категорії нонфікшн.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті премії.

Зазначається, що «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія» покликана відзначити спільний досвід українців та євреїв упродовж століть, виражений у друкованому слові.

Вона присуджується щорічно за найвпливовіший твір художньої літератури та літератури нонфікшн (почергово в різні роки), що сприяє українсько-єврейському порозумінню, допомагаючи зміцнити позиції України як багатоетнічного суспільства.

Цього року премією будуть відзначені твори в категорії нонфікшн – історичні праці, біографії, мемуари, публіцистика, есеїстика.

До складу міжнародного журі увійшли:

  • професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія», professor emeritus Варшавського університету, есеїстка, перекладачка, громадська діячка, членкиня українського і польського ПЕНів, Оля Гнатюк (Польща-Україна, голова журі премії);
  • віцепрезидент Української асоціації юдаїки, викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Гірік (Україна);
  • історикиня, дослідниця Центру міської історії у Львові, доцентка кафедри історії і керівниця Єврейських студій Українського католицького університету Владислава Москалець (Україна).

«Українці та євреї майже два тисячоліття живуть пліч-о-пліч на території сучасної України. Нарізно й спільно вони сплели полотно, яке назавжди увійшло в культурну, мовну й історичну спадщину України. Тривалі періоди мирного співіснування супроводжувалися також роками трагедій, які розділяли ці два народи різними історичними переживаннями й наративами. Та все ж тепер, коли триває XXI століття, а Україна та Ізраїль формують свою ідентичність як незалежні держави, плетиво спільної підоснови залишається, даючи нове розуміння минулого», – зауважили організатори премії.

Нагородження переможців премії відбудеться у вересні 2026 року на 33-му Львівському міжнародному фестивалі BookForum.

Читайте також: Стали відомі 20 письменників – учасників BestsellerFest у Львові

Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році переможцем літературної премії «Зустріч» стала антологія «Століття присутності. Єврейський світ в українській короткій прозі 1880-х – 1930-х» за редакцією Христини Семерин.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У Костянтинівці з 2022 року визнали зруйнованими 712 житлових об’єктів

Published

on



Комісія Костянтинівської МВА лише за минулий тиждень визнала зруйнованими 38 нових житлових об’єктів, а з початку своєї роботи таких об’єктів нараховується 712.

Про це в Фейсбуці повідомила Костянтинівська міська військова адміністрація, передає Укрінформ.

«Адміністрація продовжує активну роботу фіксації руйнувань та забезпечення житлових прав мешканців нашої громади, чиї домівки постраждали від ворожих обстрілів. Фахівці профільної Комісії у посиленому режимі опрацьовують кожну заяву, щоб люди якнайшвидше отримали державну підтримку. За результатами обстежень лише за тиждень (з 18.05.2026 по 24.05.2026) визнано зруйнованими ще 28 приватних будинків та 10 багатоповерхових осель», ідеться в повідомленні.

Зазначається, що компенсацію погоджено для 183 власників квартир (на загальну суму 190 млн грн) та для 52 власників приватних домоволодінь (на суму понад 68 млн грн).

Читайте також: Живе село, яке перетворюється на руїни

Усього з початку роботи комісії визнано зруйнованими 712 житлових об’єктів, з яких 505 — будинки приватного сектору та 207 — багатоповерхівки.

«Загалом нашим землякам уже видано 2 072 житлових сертифікати на придбання нової оселі. Сукупна сума погоджених державою виплат для постраждалих мешканців Костянтинівської громади вже перевищила 3 мільярди 100 мільйонів гривень», – підсумували в МВА.

Як повідомляв Укрінформ, на Херсонщині понад 7,7 тисяч родин отримали компенсації за зруйноване житло.

Фото: Генштаб



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський обговорив із фон дер Ляєн вступ до ЄС та зміцнення ППО

Published

on



Президент України Володимир Зеленський обговорив із Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн шлях до членства в Євросоюзі і роботу над зміцненням української ППО.

Про це він повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.

“Обговорили наш шлях до членства у ЄС. Ми повністю готові до відкриття всіх шести переговорних кластерів та розраховуємо, що перший кластер – Fundamentals – зможемо відкрити вже у червні”, – заявив Зеленський.

Він акцентував увагу на тому, що так само важливо, щоб якнайшвидше надійшов перший транш із європейського пакету підтримки.

“Є дата – сподіваємося, що все вдасться реалізувати саме так, як ми домовилися. Дякую”, – сказав Президент.

Читайте також: Вступ до ЄС: Качка закликає відкрити всі шість кластерів у червні, бо Україна вже відстає від графіка

Ще глава Української держави обговорив із Урсулою фон дер Ляєн роботу над зміцненням української ППО.

“Європа має відповідні можливості, і ми говорили про це, зокрема, в межах нашої роботи з ЄС на треку Drone Deal. Дякую, Урсуло, за підтримку цього формату. Важливо, що наші команди активно працюють, і вже є країни, які готові долучатися”, – зазначив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен заявив, що бачить майбутнє України як повноправного члена Європейського Союзу, і зазначив, що Україна має отримати чіткий шлях до ЄС.

Фото: Зеленський/Телеграм



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.