Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Тараканівський форт на Рівненщині внесли до держреєстру пам’яток
Міністерство культури України внесло фортифікаційнаційну споруду Тараканівський форт, яка розташована в Дубно Рівненської області, до Державного реєстру пам’яток України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкульт.
Рішення закріплює охоронний статус однієї з найвідоміших фортифікаційних споруд України другої половини XIX століття.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна зауважила, що Тараканівський форт – унікальна пам’ятка фортифікаційної архітектури та важлива частина історії Рівненщини й України. Внесення таких об’єктів до реєстру формує належну правову основу для їх охорони та збереження.
Завданням Міністерства культури є фіксувати цінність культурної спадщини та створювати умови, за яких історичні об’єкти отримують належний захист.
У Мінкульті нагадали, що форт, відомий також як Дубенський, розташований неподалік села Тараканів Рівненської області, від якого й походить його сучасна назва. Споруду звели на вершині пагорба у лісистій місцевості в долині річки Іква.
Тараканівський форт збудували за проєктом військового інженера Едуарда Тотлебена. Він є характерним зразком розвитку фортифікаційної архітектури другої половини XIX століття та відображає тогочасні принципи організації оборонних споруд.
Форт використовували під час бойових дій Першої світової війни. Згодом він втратив своє оборонне значення. Нині Тараканівський форт перебуває в аварійному стані та закритий для відвідувачів. Навесні 2026 року частина споруди обвалилася: великі фрагменти цегляної кладки перекрили один із входів до форту.
Споруда перебуває у сфері управління Міністерства оборони України. Її технічний стан потребує особливої уваги з огляду на історичну та архітектурну цінність об’єкта.
Тараканівський форт також має значний туристичний потенціал. Він розташований неподалік міжнародної автомобільної дороги “Київ – Чоп” та є одним із відомих історичних об’єктів Рівненщини.
Як повідомляв Укрінформ, у вересні Дубенський та Острозький замки, що розташовані у Рівненській області, отримали тактильні моделі історичних інтер’єрів.
Це перший в Україні інклюзивний проєкт для людей із порушеннями зору “Via Regia зсередини: тактильні інтер’єри історичних споруд”. Відвідувачі можуть на дотик пізнавати архітектурні деталі й предмети інтер’єру.
Фото: Bo&Ko, flickr
Відбудова
Через Фонд підтримки енергетики у вересні уклали контрактів на обладнання на близько €25,6 мільйона
У вересні 2026 року через Фонд підтримки енергетики України укладено контракти на постачання критично необхідного обладнання на близько 25,6 млн євро.
Про це повідомляє Міністерство енергетики, передає Укрінформ.
“Серед закупленого – силові трансформатори, комутаційне та кабельне обладнання, спеціальна техніка, обладнання для енергетичної інфраструктури, а також засоби захисту”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, у вересні українські енергетичні компанії отримали через Фонд обладнання на суму близько 6,1 млн євро. Це устаткування необхідне для підтримки стабільної роботи, відновлення та захисту енергетичної інфраструктури.
Зазначається також, що у вересні міжнародні партнери оголосили про нові внески до Фонду: Німеччина надасть 250 млн євро на підтримку української енергетики, а Естонія – 100 тис. євро.
Загалом до Фонду підтримки енергетики України вже надійшли грантові кошти на суму майже 2,159 млрд євро від 40 іноземних спонсорів з 26 країн-партнерів та 3 міжнародних організацій.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство енергетики України та Програма розвитку ООН (ПРООН) запустили Механізм підтримки встановлення енергетичного обладнання для прискорення відновлення української енергосистеми.
Політика
Є новий пакет підтримки на понад €1,3 мільярда
Президент Володимир Зеленський заявив, що Німеччина виділила новий комплексний пакет підтримки України обсягом 1,3 млрд євро.
Про це глава держави повідомив під час спільного з канцлером Фрідріхом Мерцом спілкування з журналістами у Києві, передає кореспондент Укрінформу.
«Є новий комплексний пакет підтримки для України, більше ніж 1 млрд 300 млн євро. Це зброя, яка допоможе зараз, підтримка для нашої енергетики, це і дуже важливий перед зимою енергетичний пакет», – розповів Зеленський.
Він відзначив, що пакет включає також кошти на виробництво нових перехоплювачів проти реактивних «Шахедів».
Президент акцентував, що загалом сьогодні між Україною та Німеччиною укладені 15 угод та документів про взаємодію у сфері безпеки. А саме мова про виробництво, відповідні закупівлі, замовлення України для німецької промисловості, спільні проєкти в Україні. Загальна «вага» цих домовленостей, за словами Зеленського, – понад 8,5 млрд євро.
Глава держави також нагадав, що цього року уряд Німеччини виділив на підтримку України 11,5 млрд євро.
Окремо Президент подякував Фрідріху Мерцу за візит під час загострення російських атак.
«Росія цими днями старалася відверто залякати європейських, американських і інших наших партнерів прямими погрозами, постійними тривогами, обстрілами, щоб партнери не були тут, в столиці, щоб не були в Україні. Але я дуже вдячний ще раз, що і візит відбувається, і посольство Німеччини продовжує свою роботу в Україні, і повний спектр нашої співпраці з Німеччиною, нашого стратегічного партнерства зберігається», – зазначив Зеленський.
Як повідомлялося, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибув у неділю, 4 жовтня, потягом до української столиці з неоголошеним візитом.
-
Одеса2 дні agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі виділили 680 мільйонів допомоги на теплопостача…
-
Війна1 тиждень agoВорог використовує нову супутникову систему «Рассвет» для коригування ударів БПЛА по Києву
-
Події1 тиждень agoде дивитися та як голосувати
-
Події1 тиждень agoДо міжнародного каталогу дитячої літератури «Білі круки-2026» увійшли три українські книжки
-
Одеса1 тиждень agoУдар РФ по Одещині: спалахнули складські приміщення
-
Відбудова1 тиждень agoНа Київщині будують 47 нових укриттів, ще два мобільні планують встановити до кінця року
-
Політика1 тиждень agoСША затвердили ще понад $90 мільйонів на військову допомогу Україні