Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
Стартував Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії»
Розпочався XXVIII Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії», який триватиме до 19 вересня.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
«Фестиваль об’єднає театральні колективи з України та інших країн і відбудеться у Херсоні, Миколаєві, Кропивницькому та Києві», – ідеться у повідомленні.
Окремі вистави українських і закордонних театрів також проходитимуть на їхніх власних сценах під егідою «Мельпомени Таврії».
Основна театральна програма фестивалю налічує 48 вистав: 14 вистав – у Миколаєві; 8 – у Херсоні; 25 – в інших містах України; 1 – у міжнародній програмі.
Крім театральних показів, організатори підготували п’ять спеціальних подій: три презентаційні заходи у Києві та дві спеціальні події у Херсоні.
Літературна програма об’єднає 16 подій. Вони відбудуться у Миколаєві, Кропивницькому та Києві, а також онлайн за участі представників України, Польщі та США.
У програмі – відкриття фотовиставки та виставки картин, читки п’єс, поетичні вечори, презентації книг та інші творчі зустрічі.
Окремий напрям фестивалю – освітня платформа, яка представить 13 подій: 12 у Миколаєві та одну в Херсоні. На учасників чекають освітні інтенсиви, майстер-класи, тренінги, презентація освітньої виставки, дискусія та розмовно-інтеграційний клуб.
Музична програма фестивалю об’єднає п’ятьох виконавців – бардів, ветеранські та рок-гурти.
Як повідомляв Укрінформ, протягом вересня – грудня 2026 року у восьми театрах прифронтових міст відбудуться сценічні читання сучасних українських п’єс, дискусії з глядачами та майстер-класи з поширення досвіду роботи театрів із ветеранами в межах проєкту “Драма Марафон”.
Фото: Мельпомена Таврії/Фейсбук
Відбудова
Програму компенсації за пошкоджене майно поширять на бізнес Києва і столичного регіону
Уряд затвердить пакет підтримки бізнесу, зокрема, розширивши дію програми часткової компенсації за пошкодження/знищення майна і на Київ та Київську область.
Про підготовку такого рішення міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко повідомив під час ініційованої фінансовим комітетом Верховної Ради робочої зустрічі «Від релокації до розвитку: як посилити підтримку переміщеного бізнесу», передає кореспондент Укрінформу.
За словами урядовця, наступного тижня Кабінет міністрів ухвалить додатковий пакет підтримки бізнесу, який, поміж іншого, передбачатиме розширення програми компенсації збитків, заподіяних агресором.
«Аналізуючи основні заходи державної підтримки, ми, приміром, бачимо, що програма, затверджена урядовою постановою №1541, має низку обмежень. Вона, зокрема, не підтримує Київ та Київську область, де зараз бачимо ледь не найбільше прильотів та збитків для бізнесу. Нова версія програми поширить межі територій, на яких діятимуть компенсаційні механізми, у тому числі і на столичний регіон», – розповів Кравченко.
Додатково, за його словами, суттєво розширять перелік активів, втрату яких компенсують у межах програми. Буде передбачено й виплати за руйнування та пошкодження АЗС, автомобілів, які здійснюють транзитні перевезення, орендного майна, що актуально для перевізників та ритейлерів.
«При цьому в частині компенсації збитків ми й надалі обмежуватимемося прифронтовими територіями, але вже з урахуванням розширеного переліку. А от надання у межах програми часткової компенсації страхових премій, нагадаю, і зараз не має жодних географічних обмежень, механізм діє по всій країні. Це допомагає і при страхуванні релокованого бізнесу», – продовжив глава Мінекономіки.
Водночас чи не найактуальнішою для підприємств, які переїжджають до інших регіонів, залишається тема пільгового кредитування. Відповідна програма також має деякі обмеження, зокрема щодо розміру активів, чиї власники можуть претендувати на компенсацію державою частини кредитних ставок.
Кравченко пообіцяв, що додаткові можливості незабаром з’являться і у великих бізнесів.
«Логіка програми полягатиме в тому, що ми надаватимемо кредити (до 1 млрд грн) з компенсацією відсоткової ставки до рівня 5 відсоткових пунктів. Ці позики можна використовувати як на інвестиційні проєкти, так і на поповнення обігових коштів. І програма не обмежуватиметься географічно – тобто, це може бути ефективний інструмент як для підтримання відбудови після заподіяних ворогом збитків, так і при можливій релокації», – пояснив урядовець.
Він анонсував і розширення дії програми «Доступні кредити 5-7-9%» на виробників та постачальників продовольства. Механізм діятиме за тим же лекалом, що й програма підтримки аграріїв.
«Одразу скажу, що й дія цієї компоненти, як і кредитної підтримки великого бізнесу, буде обмежена в часі. Поки що пропонується, що до кінця першого кварталу 2027 року, як антикризовий захід», – додав міністр.
Він також розповів про консультації з Міністерством фінансів, іншими профільними інституціями для вивчення можливості розширення ліміту компенсації збитків, який зараз обмежується 30 млн грн для одного суб’єкта господарювання.
«Бізнес активно долучається для того, щоб запропонувати більш масштабну програму компенсації збитків чи страхування. Але це, вочевидь, буде окрема складна дискусія. Адже нам треба буде шукати відповідні компенсатори у бюджеті», – підсумував Кравченко.
Як повідомлялося, з 1 січня 2026 року в Україні діє новий механізм страхування майна від воєнних ризиків, який передбачає компенсаційні виплати за збитки, заподіяні підприємствам у прифронтових регіонах, і часткову компенсацію страхового платежу для бізнесу по всій країні. У березні уряд збільшив суми компенсаційних виплат – із 10 до 30 млн грн (за пошкоджене майно поблизу лінії фронту) та з 1 до 3 млн грн (для компенсації страхової премії для бізнесу з інших регіонів).
Фото: ДСНС
Політика
про атаку по Одещині: Росія продовжує терор проти мирного населення
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга в суботу відреагував на російську атаку по Одесі та області, закликавши партнерів накласти жорсткі санкції на військово-промисловий комплекс Росії.
-
Усі новини1 тиждень agoвийшли Huawei Nova 16s та 16s Pro (фото)
-
Одеса1 тиждень agoУдар по терміналу «Нової пошти» на Одещині: деталі
-
Усі новини1 тиждень agoдонька Бріжит Макрон закрутила роман із чоловіком, на 20 років молодшим (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoбюджетні ноутбуки на заміну від Samsung, Lenovo, HP (фото)
-
Політика1 тиждень agoУкраїна розраховує вступити до ЄС якнайшвидше, не порушуючи правил
-
Відбудова1 тиждень agoНа Київщині за підтримки ЄІБ відбудували Лукашівський ліцей
-
Суспільство1 тиждень agoУ Березівці військовому Михайлу Моргуну надали міжнародне звання майстра з карате
-
Події1 тиждень agoУ київському метро відкрили фотовиставку, присвячену українським захисникам