Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
На кінофесті Миколайчук OPEN покажуть ретроспективу до 90-річчя режисера Юрія Іллєнка
У Чернівцях під час проведення щорічного кінофестивалю Миколайчук OPEN представлять масштабну ретроспективу до 90-річчя режисера і оператора Юрія Іллєнка.
Про це йдеться у пресрелізі організаторів фестивалю, який є у розпорядженні Укрінформу.
“Кінофестиваль Mykolaichuk OPEN та «Культурно-мистецький центр ім. Івана Миколайчука» спільно з родиною Юрія Іллєнка представляє масштабну ретроспективу до 90-річчя видатного режисера та оператора. Іллєнко відомий своєю операторською роботою для «Тіней забутих предків» та режисурою шедевру поетичного кіно «Білий птах з чорною ознакою» і нині забороненого для показу на території України епіку «Молитва за гетьмана Мазепу». Ретроспектива «Юрій Іллєнко: 90 років наперекір усьому» розкриє творця з іншого, маловідомого боку: як майстерного живописця та автора артового жанрового кіно”, – йдеться у повідомленні.
Організатори зазначають, що з 27 квітня до 27 червня у Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука стартує експозиція картин авторства Юрія Іллєнка та артефактів, пов’язаних з його творчістю. Це перша велика виставка робіт митця з 1999-го року. Загалом представлять понад 20 експонатів, які не були доступні широкому загалу.
Передбачається, що на відкритті виставки 27 квітня о 17.00, буде присутній син Юрія Іллєнка Пилип.
“Ця виставка – для мене дуже вагома подія. Картини батька з’являлися у Миколайчукзв’язку з тим, що не було можливості знімати фільми. А пауз було чимало, бо якщо порахувати скільки фільмів було знято за його життя, то це виходить не так уже і багато. Всі експонати доволі різні, і можна їх розділити на кілька категорій. Частина робіт пов’язана з родиною – є багато портретів моєї мами, Людмили Єфименко, яка була не тільки дружиною, але й творчою партнеркою батька. Окремо можна виділити релігійну тему, яка з’явилася у його творчості десь у 90-ті роки. У батька був період написання ікон в різних техніках і різних стилях”, – зазначив продюсер і голова Держкіно України у 2014-2019 роках Пилип Іллєнко.
Організатори фестивалю зауважують, що кінопокази у межах ретроспективи розкриють нову грань творчості Юрія Іллєнка як самобутнього жанрового режисера. Програма включає чотири стрічки: «Вечір на Івана Купала» (фолк горор), «Криниця для спраглих» (кінопритча), «Лісова пісня. Мавка» (фентезі) та «Лебедине озеро. Зона» (тюремна драма).
“Юрій Іллєнко – одна із ключових фігур поетичного кіно нарівні із Параджановим та Іваном Миколайчуком. Ми робимо спробу подивитися на його кіноспадок інакше та показати його під іншим кутом. Кутом, який міг би стати джерелом традиції для сучасного українського жанрового кіно і підходом, який зараз у тренді. Адже саме авторські жанрові фільми в останні роки добре показують себе у прокаті та стають сенсаціями на “Оскарі” та інших преміях”, – наголосив програмний директор Миколайчук OPEN Алекс Малишенко.
Також у межах ретроспективи відбудуться лекції та спеціальні події, присвячені творчості Юрія Іллєнка. Одна з подій – це презентація запису його розмови з Сергієм Параджановим, присвячена творчості Івана Миколайчука.
Виставка живопису Юрія Іллєнка відкриється 27 квітня о 17:00 у Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука в Чернівцях по вулиці Головна, 140. Вона триватиме до 27 червня з 11.00 до 19.00 (крім понеділка та вівторка). Вхід – вільний.
Фестиваль глядацького кіно Миколайчук OPEN відбудеться у Чернівцях із 13 до 20 червня.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві відкрилася виставка Анжеліки Рудницької «Великодній Сад».
Фото: Кирило Авраменко
Відбудова
Конгрес Ради Європи продовжить підтримку децентралізації та плану відбудови України
Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи й надалі підтримуватиме Україну в реформах децентралізації, зміцненні демократичного врядування та плануванні післявоєнної відбудови.
Про це новообрана президентка Конгресу Гунн-Маріт Гельгесен заявила під час спілкування з журналістами, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми можемо допомагати юридичними висновками, рекомендаціями щодо належного врядування, ділитися досвідом, бо ми багато років брали участь у реформі децентралізації. Я була доповідачкою по Україні і відвідувала її за три місяці до повномасштабного вторгнення. Тому ми є частиною цього процесу», – зазначила вона.
Гельгесен також додала, що провела багато зустрічей з українською делегацією – політиками, мерами, представниками уряду. За її словами, Україна завжди у фокусі на всіх зібраннях Конгресу в Страсбурзі.
«Українці просять підтримки, порад щодо зміцнення демократії та планування відбудови. Ми обговорювали програму відбудови та Реєстр збитків. І ми будемо допомагати в усьому, що вони просять, але рішення мають ухвалювати вони самі», – додала президентка.
За її словами, зараз найважливіше – це солідарність і підтримка України, адже вона перебуває у стані війни.
«Вона має одночасно захищатися і планувати майбутнє. Це дуже складно. Але потрібно також довгостроково планувати. Воєнний стан – це тимчасове явище, і колись доведеться повернутися до постійної правової системи. Ми будемо допомагати на всіх рівнях, наскільки зможемо», – сказала норвезька політикиня.
Як повідомляв Укрінформ, перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко під час виступу на засіданні Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи у Страсбурзі заявив, що відновлення України має починатися з громад, а міжнародна підтримка повинна спрямовуватися не лише на національний, а й безпосередньо на місцевий рівень.
Політика
Сибіга під час зустрічі щодо відновлення судноплавства в Ормузькій протоці нагадав про досвід України
Дії Ірану в Ормузькій протоці повторюють тактику Росії в Чорному морі, Україна має цінний досвід протидії морській блокаді і готова працювати з країнами регіону на двосторонньому рівні та співпрацювати з нашими трансатлантичними партнерами.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час міжнародної зустрічі щодо відновлення свободи судноплавства в Ормузькій протоці під головуванням державної секретарки у закордонних справах Великої Британії Іветт Купер, передає Укрінформ із посиланням на сайт МЗС.
Глава української дипломатії підкреслив прямий зв’язок між поточною ситуацією в Ормузькій протоці та російською агресією проти України.
“Терористичні режими обмінюються досвідом. Те, що Іран робить сьогодні в Ормузькій протоці, Росія робила вчора в Чорному морі. Проблема в тому, що Іран вивчив помилки Росії та зробив із них висновки”, – зауважив він.
Очільник дипломатичного відомства зазначив, що в питанні Ормузької протоки Іран має ті самі цілі, що й Росія мала в Чорному морі: дестабілізувати глобальні ринки та шантажувати інших; різниця полягає лише в тому, що чотири роки тому Росія намагалася перетворити на зброю продовольство, а сьогодні Іран намагається перетворити на зброю енергію.
За словами міністра, Україна також безпосередньо зацікавлена у стабільності глобальних ринків. Росії не можна дозволити використовувати нестабільність на Близькому Сході для фінансування ще багатьох років війни.
Проводячи паралелі, Сибіга нагадав, що Україні вдалося прорвати російську блокаду в Чорному морі завдяки морським дронам і розумній стратегії.
Він наголосив, що принципи Конвенції ООН з морського права повинні дотримуватися в Ормузькій протоці так само, як і в Чорному морі.
“Ми повинні покласти край цій блокаді. Україна готова працювати з країнами регіону на двосторонньому рівні та співпрацювати з нашими трансатлантичними партнерами. Україна готова зробити свій внесок”, – зазначив глава МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, президент США Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, щоб змусити європейських союзників приєднатися до його коаліції для відновлення роботи Ормузької протоки.
Фото: МЗС
-
Суспільство1 тиждень agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Події1 тиждень agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Усі новини1 тиждень agoБорис Бурда — де зараз гравець Що? Де? Коли? і що каже про війну — фото
-
Усі новини1 тиждень agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук прибув до Хорватії для участі у саміті Ініціативи трьох морів
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі на Французькому бульварі зносять історичну будівлю
-
Суспільство1 тиждень agoПредставниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoУ Києві презентували проєкт Стратегії державної міграційної політики до 2035