Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Одеса

Працівник пошти в Одесі привласнив 450 тисяч гривень

Published

on


Поліцейський біля авто. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

В Одесі викрили працівника поштового відділення, якого підозрюють у привласненні 450 тисяч гривень. Нестачу грошей виявили під час інвентаризації, після чого до справи долучилися правоохоронці. За даними слідства, чоловік двічі забирав готівку із сейфа установи. Після викриття він почав відшкодовувати збитки.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Головне управління Нацполіції Одещини.

Реклама

Привласнення грошей

До поліції звернулися представники поштового відділення у Приморському районі Одеси. Під час перевірки вони виявили нестачу готівки на 450 тисяч гривень. Правоохоронці встановили, що до зникнення коштів може бути причетний 29-річний оператор поштового зв’язку цього ж відділення. Він був матеріально відповідальною особою та мав доступ до сейфа.

Працівник пошти в поліції. Фото: Головне управління Нацполіції Одещини

За даними слідства, чоловік двічі забирав звідти гроші для власних потреб. Спочатку він привласнив 350 тисяч гривень, а за кілька днів — ще 100 тисяч.

Яке покарання загрожує

Слідчі повідомили чоловікові про підозру за частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України. Йдеться про привласнення або розтрату чужого майна, яке було ввірене особі, зокрема повторно в умовах воєнного стану. За цей злочин передбачено до восьми років позбавлення волі. Також суд може заборонити чоловікові обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до трьох років.

Читайте також:

Після викриття підозрюваний почав компенсувати збитки поштовій установі. Більшу частину суми він уже відшкодував. Досудове розслідування триває.

Інші випадки

Зазначимо, раніше в Одеській області правоохоронці викрили соціальну працівницю психоневрологічного інтернату, яку обвинувачують у привласненні пенсій померлих підопічних. За даними слідства, жінка протягом приблизно півтора року знімала виплати з рахунків 16 померлих людей. Загальна сума збитків становить 351 860 гривень. Обвинувальний акт уже передали до суду, а обвинуваченій загрожує до восьми років позбавлення волі.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі викрили схему, в якій чоловік намагався заволодіти чужою квартирою через фальшиву смерть власника. Для цього він підробив документи та навіть “оформив” кремацію. Йдеться про житло в прибережному районі вартістю понад 2 млн грн. Підозрюваного затримали, йому загрожує ув’язнення.

Також Новини.LIVE писали, що в Одесі 54-річна доглядальниця після смерті 73-річної підопічної разом зі спільницею намагалася незаконно переоформити її квартиру вартістю 1,6 млн грн. Жінка, схожа на померлу, видала себе за власницю житла у нотаріуса та підписала договір купівлі-продажу на користь доглядальниці. Правоохоронці вчасно втрутилися та наклали арешт на квартиру.



Джерело

Continue Reading

Усі новини

6 культових фільмів для переоцінки життя

Published

on


Один фільм здатен змінити погляд на світ і змусити переосмислити власні рішення. Добірка з 6 культових стрічок із високими рейтингами, які тримають у напрузі до останньої хвилини.

Захопливі сюжети, несподівані повороти та глибокі смисли роблять такі фільми актуальними навіть через багато років після прем’єри. Вони не просто розважають, а й залишають після себе чимало приводів для роздумів про життя, вибір і цінності.

Кінооглядач Андрій Пушкаш підготував для читачів Фокусу шість культових фільмів. Запропоновані історії розкривають тему епідемії з різних перспектив. У “Паніці на вулицях” вона є реальною медичною загрозою, у “Чорній смерті” – причиною суспільного страху та фанатизму, а “Носферату” перетворює чуму на допоміжну зброю Дракули для поширення смерті.

“Паніка на вулицях”

  • 1950 р.
  • реж. Еліа Казан
  • Рейтинг iMDB – 7.2

Події кримінального трилера розгортаються у Новому Орлеані, де поліцейські знаходять тіло чоловіка, зараженого легеневою чумою. Тепер вони разом із лікарями намагаються встановити осіб, які могли контактувати з ним, щоб зупинити поширення інфекції. Проте розслідування ускладнює влада, яка боїться масової паніки.

Чума у “Паніка на вулицях” постає не як прокляття чи кара, а як реальна біологічна загроза, що здатна знищити мільйони людей, і потребує швидких рішень влади та поліції, аби не перетворити за лічені дні звичайне місто на осередок катастрофи.

“Спокуса”

  • 2020 р.
  • реж. Пола Верховена
  • Рейтинг iMDB – 6.7

Фільм “Спокута” представили на Канському кінофестивалі, де йому вдалося наробити шуму. Сюжет розповідає про черницю Бенедетту, яка стверджує, що має містичні видіння від Ісуса. Коли її місто охоплює епідемія чуми, вона запевняє всіх, що через свої видіння знає, як врятувати місто.

Саме на тлі чуми у сюжеті розгортаються основні події, пов’язані з сексом, владою, релігійними заборонами та авторитетом. Фільм цікавий не самим зображенням епідемії, а її впливом на релігійне життя, поведінку людей та підступну боротьбу за владу.

“Чорна смерть”

  • 2010 р.
  • реж. Крістофер Сміт
  • Рейтинг iMDB – 6.4

Англія 14 століття охоплена чумою. Масово гинуть люди, селища порожніють, а тих, хто залишився живим, страх змушує шукати пояснення в релігії. Наш герой, молодий монарх Осмунд, приєднується до загону воїнів, яких церква відправила розслідувати чутки про віддалене село, яке нібито не зачепила чума. Однак їхня подорож перетворюється на справжнє випробування вірою, людською мораллю та жорстокістю.

Чума створює атмосферу тотального страху. Релігійно упереджені люди ладні вірити в будь-що та виправдовувати все те насильство, яке є у фільмі. Якщо шукаєте похмуру, жорстоку атмосферу середньовіччя, та страх, що охоплює все і всіх, то “Чорна смерть” саме той варіант

“Сьома печатка”

  • 1957 р.
  • реж. Інґмар Берґман
  • Рейтинг iMDB – 8.1

Філософська драма, яка радше підійде як притча про шведського лицаря Антоніуса, який після хрестового походу повертається у місто, охоплене чумою. Під тиском подій та власного спустошення герой задається питанням, чи існує Бог та який сенс має людське життя. Згодом, Антоніус зустрічає смерть у людській подобі та пропонує зіграти їй в шахи. Поки триває партія, він подорожує країною, спостерігає за стражданнями людей та знайомиться з іншими героями, які досі намагаються зберегти людяність в світі, охопленому жахом.

Епідемія стає символом власної кризи. Герої бачать у ній кару Божу, кінець світу або доказ того, що життя тепер позбавлене сенсу. Релігійні процесії, переслідування нібито винних показують, як страх перед невідомим може породжувати фанатизм.

Чума у стрічці показана як символ смерті та саме тло, на якому людина змушена переосмислити віру, сенс життя та смерть. “Сьома печатка” – це одна з найсильніших притч про смерть.

“Плоть і кров”

  • 1985 р.
  • реж. Пол Верховен
  • Рейтинг iMDB – 8.1

Події фільму відбуваються у Західній Європі на початку XVI ст. Головний герой, Мартін, веде своїх людей, які грабують та вчиняють насильство над іншими. Під час чергового нападу вони викрадають дівчину Агнес та захоплюють замок, не здогадуючись, що його мешканці заражені чумою. Поки між героями ведеться війна, епідемія стрімко шириться та поступово губить людей обох сторін.

Чума не є головною темою фільму, однак вона, як ніхто, чітко підкреслює жорстокість фільму. Пол Верховен свідомо відмовляється від романтизації середньовіччя. Його світ брудний, жорстокий та непередбачуваний. Саме пандемія підкреслює безсилля та нікчемність людського життя.

“Носферату”

  • 2024 р.
  • реж. Роберт Еггерс
  • Рейтинг iMDB – 7.1

Нова інтерпретація класичної історії Дракули від неймовірного режисера, майстра свого жанру – Роберта Еггерса. Молодий агент з нерухомості – Томас – вирушає до Трансильванії, щоб завершити угоду з таємничим графом Орлоком. Перебуваючи там, він розуміє, що має справу з надприродною істотою. Коли Орлок прибуває до Німеччини, він приносить з собою саму смерть та щурів, які приносять чуму. Поки епідемія спустошує місто, дружина Томаса, Еллен, стає одержимою Орлоком – це призводить до непоправних наслідків.

Фільм поєднує чуму з готичною традицією, у якій вампір разом з епідемією несе за собою смерть та руйнування. Стилістично та візуально “Носферату” – неймовірне кіно, що не дивно, адже за спиною в режисера стоять такі хіти, як: “Відьма”, “Маяк” та “Варяг”. Фільм наповнює глядачів страхом так само, як чума наповнювала страхом героїв, бувши важливим етапом в планах Дракули.

Більше новин про кіно

Нагадаємо, раніше Фокус писав:

  • Осінь – ідеальна пора, щоб влаштувати домашній кінопоказ і зануритися у світ якісного кіно. Пропонуємо підбірку фільмів і серіалів на Netflix із високими рейтингами, які неодмінно заслуговують на вашу увагу.
  • Якщо ви захоплюєтеся “Величним століттям” і не знаєте, що дивитися далі, ми підготували добірку турецьких серіалів, які можуть припасти до смаку шанувальникам жанру.

Початок осені обіцяє стати справжнім святом для кіноманів. У прокат виходить ціла хвиля новинок – від моторошних горорів і фантастичних трилерів до масштабних пригодницьких стрічок.



Джерело

Continue Reading

Події

Українські кіновиробники можуть подати заявки у Європейський фонд солідарності на фінансування

Published

on



Українські кіновиробники можуть подати заявки до Європейського фонду солідарності з українськими фільмами для отримання коштів на фінансування стрічок.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Держкіно у Фейсбуці.

“Європейський фонд солідарності з українськими фільмами (European Solidarity Fund for Ukrainian Films – ESFUF) оголосив про відкриття другого та останнього у 2026 році конкурсу на отримання фінансової підтримки кіновиробництва”, – йдеться у повідомленні.

Конкурс відкритий для повнометражних кінопроєктів у трьох категоріях: ігрове, документальне та анімаційне кіно.

Обов’язковою умовою є створення фільмів у міжнародній копродукції між українськими кіновиробничими компаніями та компаніями, зареєстрованими у країнах – фінансових партнерах ESFUF.

В Держкіно наголошують, що заявки необхідно подати до початку знімального процесу.

Обсяги фінансової підтримки становлять до €200 тисяч для ігрових та анімаційних фільмів та до €90 тисяч для документальних стрічок.

У разі повторного подання того самого кінопроєкту заявники мають додати пояснювальну записку із зазначенням: причин повторного подання заявки; змін і розвитку творчої складової проєкту; змін у фінансовій структурі проєкту.

Заявки необхідно надсилати на електронну адресу: [email protected] до 23:59 за центральноєвропейським часом 2 листопада 2026 року.

Результати конкурсного відбору оголосять під час Берлінського міжнародного кінофестивалю (Berlinale) у лютому 2027 року.

ESFUF започатковано у 2023 році для підтримки розробки та завершення українських кінопроєктів. У 2024 році діяльність фонду розширено програмою підтримки кіновиробництва, яку у 2026 році продовжено на третій рік поспіль.

Читайте також: Публіка полюбила українське кіно

Наразі ініціатива об’єднує 18 європейських партнерів та Європейську асоціацію національних кіноагентств (EFAD).

Як повідомляв Укрінформ, режисер стрічки “Ти – космос” Павло Остріков зніме фільм про професора грецької міфології, який вирушає до Царства мертвих.

Фото: esfuf.eu



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.