Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
У США вийде друком збірка віршів Ярини Чорногуз
У США вийде друком збірка поезій української письменниці та військовослужбовиці Ярини Чорногуз.
Як передає Укрінформ, про це письменниця повідомила у Фейсбуці.
“Вірші з моєї третьої збірки, а також вибрані з перших двох збірок вийдуть восени в англійському перекладі неймовірної Амелії Глазер в американському видавництві Arrowsmith з назвою Nobody’s Saffron”, – поінформувала Чорногуз.
За її словами, видання відбулося з ініціативи професорки і перекладачки Глазер та науковця і письменника Аскольда Мельничука.
“Листування з ним про поезію мене дуже підбадьорювало високою оцінкою моїх текстів за останній рік, коли працювала у новій для себе спеціальності на фронті. Чути це від митця, літератора й видавця рівня Аскольда – надзвичайна приємність”, – зазначила Чорногуз.
Вона додала, що сподівається восени відвідати США із презентаційним туром, якщо дозволять обставини військової служби.
Як повідомляв Укрінформ, у Фінляндії вийде друком книжка української письменниці Катерини Єгорушкіної “І тоді наш будинок став кораблем”.
Фото Укрінформу можна купити тут
Політика
ЦВК визнала Андрія Левуса обраним народним депутатом від «Європейської солідарності»
Після відмови Дениса П’ятигорця від депутатського мандата ЦВК визнала Андрія Левуса обраним народним депутатом України від партії «Європейська солідарність».
Про це повідомила пресслужба Секретаріату ЦВК, передає Укрінформ.
“26 травня 2026 року Центральна виборча комісія визнала Дениса П’ятигорця обраним народним депутатом України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичної партії “Європейська солідарність”. Однак він у визначений законодавством строк подав до Комісії заяву про відмову від депутатського мандата. Відтак ЦВК визнала Дениса П’ятигорця таким, який не набув депутатських повноважень”, – йдеться у повідомленні.
Вказується, що ЦВК визнала Андрія Левуса, наступного за черговістю кандидата, включеного до виборчого списку політичної партії “Європейська солідарність” під № 29, обраним народним депутатом України на цих виборах.
Для реєстрації народним депутатом України Андрій Левус не пізніш як на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення сьогоднішнього рішення ЦВК має подати до Комісії визначені виборчим законодавством документи. Своєю чергою ЦВК не пізніш як на п’ятий день з дня їх отримання ухвалює відповідне рішення.
У парламенті Андрій Левус замінить нещодавно померлого Степана Кубіва.
Як повідомлялося, 18 травня помер народний депутат Верховної Ради Степан Кубів.
ЦВК 26 травня визнала Дениса П’ятигорця обраним народним депутатом замість Степана Кубіва, але він відмовився від депутатського мандата.
Андрій Левус у 2019 році невдало балотувався до Верховної Ради 9 скликання від партії “Європейська солідарність” (№29 у списку), був депутатом Верховної Ради 8 скликання від партії “Народний фронт”.
Суспільство
У Росії двох полонених бійців «Азову» засудили до 19 та 20 років колонії
Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону засудив двох полонених бійців «Азову» – 30-річного Дмитра Кищенка та 32-річного Всеволода Широких – до 19 та 20 років колонії відповідно.
Про це повідомляє Медіазона, передає Укрінформ.
Зазначається, що обох військовополонених визнали винними в нібито “участі у терористичному угрупованні” та “проходженні навчання з метою здійснення терористичної діяльності”. За інформацією суду, українців звинувачували “в участі у полку «Азов»”.
У публікації сказано, що Кищенко в «Азові» служив старшим солдатом, а Широких був оператором відділу роботизованої розвідки.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці квітня Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону призначив двом полоненим з «Азову» по 18 років колонії, ще одному українському військовому збільшили строк до 29 років.
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова7 днів agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова6 днів agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство5 днів agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події6 днів agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Війна6 днів agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Усі новини1 тиждень agoКонцерт Макса Коржа — У Бухаресті ввели безпеку рівня саміту НАТО
-
Суспільство6 днів agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси