Connect with us

Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції

Published

on

Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.

Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?  

Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів. 

Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось. 

Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі. 

Як взагалі проходить евакуація левів? 

У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.

Були пропозиції з евакуації зоопарку? 

Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.

Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?

На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили. 

На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку? 

Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував. 

Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.

На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування? 

Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин. 

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?

Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.

У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку? 

Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси. 

Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.

   

Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.

Continue Reading
Click to comment

Події

В одеському музеї проходить виставка авторських моделей-копій суден (фото)

Published

on


Одеський музей західного та східного мистецтв розмістив постійну експозицію спортивних моделей-копій суден, створених майстрами судномодельного спорту Відокремленого підрозділу ГО «Федерація судномодельного спорту і судномоделізму України» в Одеській області, які раніше були в залах Одеського морського музею.

Експозиція об’єднує унікальні моделі, які неодноразово представляли Україну на чемпіонатах України, Європи та світу, здобуваючи золоті й срібні нагороди. Поруч із сучасними роботами майстрів будуть представлені й моделі з фондів Одеського морського музею. Кожен експонат — це результат багаторічних досліджень, копіткої праці та виняткової уваги до деталей. За кожною моделлю стоять історичні креслення, архівні матеріали, майстерність автора й безмежна любов до морської історії.

Ця виставка відкриє для багатьох відвідувачів світ стендового судномоделізму — унікального виду спорту й мистецтва, де точність, історична достовірність і творче натхнення поєднуються в одному витворі. Авторські екскурсії проходять кожну суботу та неділю о 14:00.
 

 

 
Музей працює щоденно (окрім середи)
⏳з 12:00 до 18:00
(Каса до 17:30)
🎟 Квиток: 100/50 грн
*Для людей, які були тимчасово вимушені полишити свої домівки вхід безкоштовний.





Джерело

Continue Reading

Події

Український стенд представлять на кінофестивалі в Торонто

Published

on



У межах 51-го Міжнародного кінофестивалю в Торонто TIFF: The Market 2026 буде представлений український національний стенд.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Держкіно.

Цьогоріч TIFF уперше запускає повноцінний міжнародний кіноринок TIFF: The Market, який суттєво розширить формат попередньої індустріальної платформи фестивалю.

Зокрема, він об’єднає продюсерів, дистриб’юторів, міжнародних сейлз-агентів, покупців контенту, бродкастерів, стримінгові платформи, фінансистів та представників кінофондів.

На українському стенді, який працюватиме з 10 до 16 вересня, можна буде:

  • отримати інформацію про сучасне українське кіно, актуальні фільми й проєкти, а також можливості української кіноіндустрії та міжнародної співпраці;
  • переглянути інформаційні матеріали та трейлери українських стрічок;
  • взяти участь у професійних зустрічах і презентаціях українських кінематографістів для міжнародних партнерів.

У Держкіно зазначили, що цьогоріч на TIFF відбудуться світові прем’єри трьох стрічок, пов’язаних з Україною:

  • Black Sunflowers («Чорні соняшники») режисера Джеймса Маркуса Гейні – документальний фільм виробництва України та США у програмі TIFF Docs;
  • The Betrayers режисера Девіда Безмозгіса – копродукція Канади та України у програмі Centrepiece;
  • Patronymic («По батькові») режисерки Марії Пономарьової – короткометражний документальний фільм виробництва Нідерландів та України.

Крім того, окремою подією української присутності на TIFF 2026 стане спеціальний прийом для учасників фестивалю та кіноринку, який ГО «Нарешті» організує спільно з канадським партнером – Інститутом Святого Володимира в Торонто.

Український національний стенд організований громадською організацією «Нарешті» за підтримки Держкіно у співпраці з Міністерством культури.

Читайте також: Українсько-польський фільм «Санаторій Горького» демонструватимуть на кінопоказах TIFF у Флорешті

Вперше український стенд на TIFF був організований у 2017 році. Відтоді він став важливим майданчиком для промоції українського кіномистецтва та кіноіндустрії у Північній Америці, сприяючи міжнародній співпраці й розширенню професійних контактів.

Як повідомляв Укрінформ, на 51-му міжнародному кінофестивалі у Торонто в Канаді, який пройде з 10 по 20 вересня 2026 року, в конкурсній програмі TIFF Short Cuts відбудеться світова прем’єра короткометражного автобіографічного фільму «По батькові» української режисерки Марії Пономарьової.

Фото: TIFF



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Одещина та Дніпропетровщина отримали від партнерів енергообладнання ще на €1,8 мільйона

Published

on



Упродовж тижня 24-30 серпня дві області України отримали від міжнародних партнерів енергетичне обладнання на загальну суму майже 1,8 млн євро.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.