Директор Одеського зоопарку про евакуацію, електроенергію та реконструкції
Одеський зоопарк вирішив не евакуюватись з початком повномасштабного вторгнення, а навпаки брав до себе тварин містян чи з інших зоопарків. Наразі впевнені, що це рішення було правильним. “Дайджест Одеси” спитав у директора Ігоря Бєлякова про нинішній стан зоопарку, потреби тварин та буденні проблеми при утриманні такого величезного хазяйства під час війни.
Люди, які виїжджали, масово приносили до зоопарку тварин на утримання. Наскільки ви збільшились за період від вторгнення?
Ми відразу почали приймати різних домашніх улюбленців, крім котів та собак. Нам просто не вистачило б сил. Взяли близько 900 екземплярів різних звірів, це і черепахи, змії, папуги, шиншили, кролики, хом’ячки. Великий потік був протягом перших двох тижнів.
Треба було дати шанс цим тваринам залишитись живими, а не закритими у хатах. А також дати людям можливість виїхати, адже не всі могли взяти тваринку з собою. Я надивився на багато сліз дітей та жінок при розставанні з улюбленцями. Ті, хто повертався, забирали тварин — це близько половини. Іншу частину ми вже роздали тим одеситам, які не планують виїжджати. Зараз у нас майже нікого не залишилось.
Крім цього у квітні минулого року ми їздили до Харкова та евакуювали пару білих левів зі знищеного екопарку. У ньому загинули співробітники та тварини, бачили страшні руйнування. Левів ми спочатку тримали у тигрятнику, а за літо коштами меценатів побудували новий лев’ятник. Зараз вони там, повністю відновились, вже огрядні у великому та сучасному вольєрі.

Як взагалі проходить евакуація левів?
У нас є досить великий вантажний автомобіль, який ми використовуємо для різних перевезень. Туди якраз стали дві транспортні клітки, до яких загрузили левів та привезли до Одеси. Спочатку вони були дуже побиті, налякані і боялись сирени. Наші звірі сирени не бояться, бо не знають, що вона означає. Загалом тварини часто бояться вибухів, але у нас на щастя вони їх не чули.
Були пропозиції з евакуації зоопарку?
Так, міжнародні організації пропонували забрати тварин. А рік потому приходили люди, які навіть вимагали перевезти весь зоопарк кудись до Європи. Але це дурниці, тому що, як показало життя, не треба було цього робити. На початку березня минулого року багато спілкувались з директорами та спеціалістами різних зоопарків, вирішили, що безпечніше залишатись на місцях. Евакуація дуже ризикована для самих тварин насамперед. Ризики залишатись набагато менші.
Чи вистачає кормів? Раніше одесити приносили, наприклад, овес для годування коней. І загалом забезпечення зоопарку бюрократично не проста процедура, закупівля йде по тендерах, є зміни зараз?
На сьогодні ми забезпечені кормами навіть краще, ніж у мирні часи. Постачальники надійні, допомагають одесити, волонтерські центри та європейські зоопарки. Ми отримали з Європи ще й два великих генератори від Європейської асоціації зоопарків та від Гамбургу. Восени було зрозуміло, що зима буде важкою і ми готувались. Відремонтували 5 невеликих генераторів з нашого балансу і вони нас дуже виручили.
На які потреби потрібна електроенергія у зоопарку?
Коли приходять морози, то треба гріти тварин. У нас немає центрального опалення, тільки 12 котлів на твердому паливі. Також закупили буржуйки, вугілля та дрова, щоб точково гріти різних тварин. Загалом є різні електричні елементи обігріву і кожен потребує підживлення. Добре, що зима не була суворою і взагалі пройшла легше, ніж я очікував.
Електрика дуже потрібна на акватераріум, бо крім обігріву там треба робити аерацію — насичувати воду киснем. Акваріумні риби без цього загинуть. Тому підключали генератори туди і на офіс, користувались буржуйками. Установа функціонувала.
На всі ці потреби потрібні гроші, відновилось фінансування?
Гріх жалітись. Якщо говорити про заробіток з каси, то він залишився на рівні 2021 року. Навіть попри те, що приходить багато пільгових категорій і ВПО, для яких зоопарк безкоштовний. Також є благодійні внески від організацій та одеситів. Найбільша потреба у реконструкціях та покращенні умов для тварин.

Планується реконструкція слоновника, щоб у Венді була пара?
Так, цього року. У Венді дуже потрібна реконструкція, тому що наш слоновник жахливий, морально і фізично дуже застарілий. Зараз слонів так ніхто не тримає. Якщо зробимо реконструкцію, то можемо просити слона до пари.
У вас цього року десята річниця директорства. Які проблеми, крім епідемії та війни, є буденними для зоопарку?
Взагалі я почав працювати у зоопарку у 1983 році, то це буде 40-річниця роботи тут. Зоопарк — велике хазяйство, зі щоденними проблемами, як каналізація, вода, стан електричних мереж, закупівля кормів та якихось матеріалів, фінанси.
Саме у моїй роботі є речі, які мені дуже подобаються і я роблю їх з насолодою — комунікація з тваринами і все що стосується їх та спілкування з людьми. Я сам беру участь у різних святах, одягаюсь у дурнуваті костюми. Ми знімаємо різні відео як комедійні кліпи так і науково-популярні фільми. Все це я обожнюю. Проте є речі, які мені не подобаються: фінанси, бюрократія. Але я маю цим займатись.
Війна не скасувала минулої весни, тому в зоопарку мали літній бебі-бум. Сезони тривають, як і життя, тому все буде добре і всі ми відновимось.
Події
книжковий фестиваль BestsellerFest оголосив програму
Організатори книжкового фестивалю BestsellerFest, який відбудеться 7-9 серпня у Львові, опублікували повну програму.
Про це повідомило Суспільне Культура, передає Укрінформ.
Фестиваль об’єднає понад 120 подій, 50 українських видавництв, десятки українських і міжнародних авторів, а також музичну й професійну програми.
Протягом трьох днів на території !FESTrepublic на локаціях “Клуб”, “Укриття”, “Правда” та Kulturrra відбуватимуться презентації книжкових новинок, дискусії, публічні інтерв’ю, читання та інші заходи. Окрему програму присвятять фентезі-літературі: у просторі “Фентезі” відбудуться тематичні події, а 8 серпня на фентезі-вечірці виступить харківський гурт Rohata Zhaba.
Також організатори анонсували автограф-сесії письменників на трьох відкритих майданчиках фестивалю, книжковий ярмарок за участю 50 українських видавництв, вечірні концерти гуртів Tember Blanche, Yagody та “Рокаш”, а також окремі професійну й бізнес-програми для книжкової індустрії.
Серед міжнародних гостей фестивалю – французький актор і письменник Жан Рено і канадська письменниця Мона Авад, які долучаться онлайн, а британська авторка Мая Оппенгайм та іспанська письменниця Маріна Пересагуа особисто приїдуть до Львова.
За словами засновниці фестивалю Мар’яни Савки, програма цьогорічного BestsellerFest є найбільш насиченою та різноманітною і покликана об’єднати людей навколо книжок, авторів та спільного культурного досвіду.
Традиційно фестиваль матиме благодійну складову. Цьогоріч BestsellerFest проведе збір для бригади “Азов” у межах кампанії “Азов.One” “Східний Бар’єр”, а також продовжить ініціативу книжкової підтримки українських бібліотек.
Серед понад 120 подій особливу увагу привертають дискусії, які стосуються актуальних культурних, суспільних та книжкових процесів/
У п’ятницю, 7 серпня, відбудеться дискусія “Не сподівайтесь позбутися бібліотек” про роль бібліотек сьогодні, у якій візьмуть участь Мар’яна Савка, очільниця Українського інституту книги Олександра Коваль, Оксана Бруй, Тетяна Пилипець, заступниця міністерки культури Богдана Лаюк і Люсьєна Шум.
Цього ж дня відбудеться розмова про мовне різноманіття сучасної української літератури “Жива мова живої країни. Діалекти та говірки в сучасній літературі”. Участь у дискусії візьмуть Анастасія Литвиненко, Уляна Маляр, Тетяна Жидак, Тетяна Ястремська.
Крім того, у перший день фестивалю запланована дискусія “Що ми робимо, щоб не втратити дитячу книжку” – за участі Катерини Міхаліциної, Івана Андрусяка та Віти Євстіфєєвої.
Лекція Руслани Коропецької “Медіум для ґіків чи вид мистецтва: що таке українські мальописи”, присвячена українським коміксам.
У суботу, 8 серпня, відбудеться розмова Римми Зюбіної та Ірини Цілик “Книги, які стають фільмами” та дискусія “Про що ми говоримо, коли говоримо про звикання до війни” за участю Артема Чеха.
Ще на суботу заплановані розмова з Мирославом Лаюком “Бахмут: про теперішнє, що стало минулим”. Модеруватиме Остап Сливинський та дискусія “Чи вкраде ШІ мою роботу: авторське право”, присвячена впливу штучного інтелекту на творчу сферу. Участь візьмуть авторки Айя Нея, Злата Соловей та Ірина Кацімон.
Крім того у другий день фестивалю відбудеться обговорення сучасного стану книжкового ринку “Книгарні та видавці: хто тут голова і шия книжкового ринку” – за участю Олексія Ерінчака, Катерини Іванової та Лариси Гужвинської.
Заплановані також дискусія “Аніме, манґа, ігри та комікси як джерела натхнення” за участі Анастасії Нікуліної та Анастасії Решетняк та панель “Пісні світанку: як українська фантастика артикулює досвід сьогодення” за участі провідних українських авторів і авторок фантастики. Серед учасників: А. Achell, Дарія Піскозуб, Наталія Довгопол, Наталія Матолінець, Світлана Тараторіна, Ірина Грабовська, Володимир Кузнєцов, Павло Дерев’янко.
У суботу ж відбудеться розмова з Вірою Агеєвою “Академічний бестселер: чому розумні книжки добре продаються”.
У неділю, 9 серпня, відбудеться зустріч із британською письменницею Маєю Оппенгайм про спільні виклики та еволюцію патріархату, лекція Катерини Диси “Українські відьми: від ранньомодерних судів до народних оповідок” та дискусія “Bookstagram і BookTok: як соціальні мережі створюють книжкові феномени”, присвячена впливу соцмереж на сучасне читання.
Також у останній день фестивалю планують провести презентацію книжки “Хочу заміж” Олени Олійник про мешканців лівобережної Херсонщини. Модеруватиме Галина Новосад та презентацію першої фентезі-книги нот “Музичні історії України”. У розмові візьмуть участь автори: Павло Яремак та Марія Яремак.
Як повідомляв Укрінформ, театральний фестиваль-премія “ГРА” оголосив фіналістів.
Фото: Суспільне Львів
Відбудова
Музей Марії Примаченко на Київщині буде відновлений за проєктом французького архітектора
Знищений росіянами у 2022 році музей в Іванкові Київської області, де зберігалися твори відомої української художниці Марії Примаченко, буде відновлений за проєктом, запропонованим французьким архітектором.
Про це повідомила віцепрем’єр-міністр з гуманітарної політики — міністр культури Тетяна Бережна під час відкриття Дальніх печер у Києво-Печерській лаврі, передає Укрінформ.
За словами Бережної, музей в Іванкові стане першим, який буде відновлено коштом Українського фонду культурної спадщини, відповідний проєкт уже є.
«З Фонду культурної спадщини можуть бути відновлені музеї. Першим музеєм, який буде відновлений, буде музей, який знаходиться в Іванкові, де було багато колекцій і картин Марії Примаченко. Ми вже маємо проєкт – це проєкт, який був запропонований нам французьким архітектором на Конференції з відновлення України у Гданську», – сказала Бережна.
Головною метою створеного Міністерством культури у 2025 році Українського фонду культурної спадщини є захист, відновлення та консервація постраждалих від війни культурних об’єктів.
Наприкінці лютого 2022 року музей в Іванкові зруйнували російські окупанти під час Іванківської битви. Гордістю музею була колекція художніх творів Марії Примаченко, написаних у жанрі «наївного мистецтва».
Як повідомлялося, під час Конференції з питань відновлення України URC2026 у Гданську Міністерство культури України та команда Українського фонду культурної спадщини представили перший портфель проєктів фонду, які розпочнуть реалізовувати вже цього року. Серед них — відновлення Іванківського історико-краєзнавчого музею, де зберігалися роботи Марії Примаченко.
Фото: Мінкульт
Політика
Із нинішнім російським керівництвом домовлятися неможливо
Будь-які переговори з сьогоднішнім керівництвом РФ навряд чи можливі.
Таку думку висловив в інтерв’ю Укрінформу Надзвичайний і Повноважний Посол, керівник напряму досліджень із міжнародної політики Фундації Пилипа Орлика Володимир Єльченко.
“Я не вірю в реалістичність будь-яких перемовин із нинішнім російським режимом. Із нинішнім керівництвом Росії домовлятися абсолютно неможливо. Якщо чесно, я не вірю і в перемовини навіть із наступним російським режимом”, – зазначив Єльченко, пославшись на свій досвід посла у Росії в 2010-2015 роках.
За словами дипломата, у Росії “майже всі міністри, прем’єр-міністри, віцепрем’єр-міністри – це все одне і те ж коло” людей, більше чи менше наближених до Путіна, і всі вони зомбовані російською пропагандою, яку самі й виробляють. На сьогодні жодної людини в російському істеблішменті, яка буде здатна змінити свою думку, Єльченко не бачить.
Дипломат не дуже вірить і в реальність швидких революційних змін у Росії, які могли б привести до влади насправді нових людей.
Водночас, на переконання Єльченка, Україна не чекатиме, поки Путіна не стане та режим у Москві якимось чином трансформується. За його словами, це підтверджують останні події.
“Ми вже здатні виробляти власну серйозну зброю. Звісно, це все не без допомоги наших партнерів на Заході… Частина української зброї виробляється за кордоном нашими виробниками. Цю тенденцію треба продовжувати”, – наголосив дипломат.
Єльченко – експосол України у США та Росії, дворазовий очільник Постійного представництва України при ООН, посол в Австрії та постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні.
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони України за останню добу завдали ударів по чотирьох об’єктах паливної інфраструктури у Ставропольському краї РФ, а також уразили три російські танкери тіньового флоту в акваторії Чорного моря.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Одеса1 тиждень agoАтака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одеси 6 липня: наслідки атаки та свідчення людей
-
Одеса6 днів agoРосія атакувала Одесу ракетами з Чорного моря: вибухи
-
Усі новини1 тиждень agoЯк продовжити час роботи смартфонів Samsung Galaxy S26 Ultra на одному заряді (фото)
-
Війна7 днів agoБомба ФАБ-3000 РФ упала посеред Оріхова — відео
-
Події1 тиждень agoНазвали лавреата спеціальної почесної нагороди кінопремії «Золота Дзиґа»
-
Суспільство1 тиждень agoУ Миколаєві розділилися думки щодо назви меморіалу Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Вишневому після російської атаки відновили газопостачання для 214 родин