Коли стикаються світи зони бойових дій, воєнних злочинів та цивільних людей. Коментує начальник психологічного забезпечення ГУНП Андрій Костюк
Чи можемо ми зрозуміти людину, яка пережила окупацію, насилля, втратила близьку людину, побачила зруйнування свого світу за секунду? Чи готові ми розуміти хлопців та дівчат, які стоять на захисті своєї країни? Компетентні давати поради, навіть, якщо здається, що вже зрозуміли цей світ? Так, ми всі живемо у війні, але для кожного вона різна. І поки українські військові та всі силові структури борються за життя цього суспільства, наша задача — підтримати їх і створити більш-менш здорові умови, в які вони повернуться.
У цьому тексті “Дайджест Одеси” розповість про мобільні групи на території бойових дій, комунікацію з військовими та підготовку поліціянтів до роботи на місцях злочинів. Коментує начальник відділу психологічного забезпечення ГУНП в Одеській області Андрій Костюк.
Мобільні групи психологів для військовослужбовців
Стрес — абсолютно нормальна захисна реакція організму. Те, що людина боїться, — це нормально. Важливе питання: як справлятись із цим станом? Завдання психолога стосовно військових — підготувати до дій у надскладних умовах, пов’язаних зі стресом, шоком, несподіванкою. Чим краще воїн буде підготовлений, то менший вплив стресу відчуватиме.

Фото: LIBKOS
А.К.: У складі групи ми виїжджали до Херсона та області. Не у безпосередню точку несення служби, бо для проведення психотерапії та використання її методів має бути безпечний простір. Як мобільна група, вирішували більше соціально-побутові питання, дізналися у когось які реакції на стрес. З деякими працювали, висмикуючи на базу Миколаєва. Та у будь-якому випадку хлопці мають наші телефони. Це не вал дзвінків, проте є реакція: їм комфортно, мають змогу поемоціонувати, вимовитись. Тому потреба у таких виїздах та групах — є. Ми обов’язково перед відправленням на службу тестуємо військовослужбовців, перевіряємо невротизацію, психологізацію, визначаємо стресостійкість та психоемоційний стан. Після повернення теж потрібно працювати. Нині, за повернення військові обов’язково проходять психотерапевтичну групу. Ми обговорюємо, що відбувалося, які є емоції та переживання. Якщо зазначаємо відхилення за відповідями, то працюємо далі, наприклад у групах. Це гуртує людей та підтримує. Працюємо і з пораненими, там де вони проходять лікування. Виходить мультидисциплінарна команда: психолог, клінічний психолог, психіатр, реабілітолог та лікарі. Дехто не може спати, коли розуміють, що просто не можуть заснути, то звертаються по допомогу. І мова не лише про військовослужбовців, консультували і поліціянтів Херсону. Якщо бачимо ознаки гострих стресових розладів, ПТСР — висмикуємо людей, щоб пропрацювати ці стани, якомога раніше.
Так, військові знаходяться у зоні смертельної небезпеки, тому мають більшу ймовірність повернутись з посттравматичним синдромом, але це не для кожного. Психіка та її ресурс відрізняється від людини до людини, тому одна й та сама подія приносить різні результати. Хоча й здається, що пережити досвід війни неможливо — це не так. Тільки у 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, діагностували ПТСР. Таку статистику оприлюднили в Міністерстві охорони здоров’я України. Якщо ми комплексно будемо підходити до відновлення, а ми вже над цим працюємо, то подолаємо наслідки стресових розладів, як і другу армію світу.
Що казати чи не казати військовому?

Фото: LIBKOS
Якщо говорити про комунікацію соціуму та людини, яка повернулась із фронту з ПТСР, то радять уникати тригерів: гучні звуки, іграшки з сиренами, налякування заради жарту, алкоголю, наркотиків чи психотропних речовин.
АК: Треба дякувати військовим. Це добре, потрібно та взагалі нормально. Пережити те, що переживають вони — неможливо. І ми справді знаходимось у різних життях і, за повернення, зіткнення світів може травматично вплинути на людину. Замість фрази “я розумію, як тобі погано” можна використати, наприклад, “мені боляче це чути”, щоб випадково не знецінити травматичний досвід людини. А взагалі просто подякуйте — це нормальне правило комунікації. Навіть, якщо сьогодні настане перемога, і всі військові повернуться додому, буде багато важких, які потребуватимуть соціальної та психологічної реабілітації. Важлива і сімейна інтеграція, коли родина знає як реагувати — усім набагато легше. Ми підтримуємо родичів, а вони — військового. Коли пропрацювати з усіх сторін, швидше настане одужання та адаптація.
Підготовка поліціянтів до роботи на місці воєнних злочинів
Знищення майна, пограбування, вбивства, поранення, катування, знущання, викрадення, умисні тілесні ушкодження, розстріл цивільних, обстріл місць перебування мирного населення, зґвалтування — ці та інші жахливі злочини вчиняє рф на українській землі із часу повномасштабного вторгнення. Серед служб, які працюють на цих місцях і поліціянти. А це абсолютно нова категорія постраждалих і з ними теж треба працювати.
А.К.:У поліціянтів є професійно-психологічна підготовка, для цього у нас працюють штатні психологи. Вони супроводжують відділи поліції та раз на тиждень влаштовують заняття. Там навчають поняття стресу, реакціям та реагуванню на ці прояви. Поліціянти мають вміти спілкуватись з людиною в істериці та у заціпенінні. У випадках ракетних ударів по житлових будинках, формуються групи з співробітників кількох прилеглих областей, які займаються цивільними на місцях воєнних злочинів. Тому поліціянти мають володіти навичками першої психологічної допомоги. У нас є програма «рівний-рівному», у якій співробітники поліції, які не є психологами, хочуть мати певні знання та навички з цієї області. Вони стають ніби психологами свого колективу — консультантами, можуть десь допомогти або направити вже до спеціаліста за потреби. Ми два роки впроваджували цей проєкт і вже затвердили офіційно. Консультанти мають вищий рівень знань з цієї області, і поліціянти охочіше звертаються, бо це не саме психолог, а допомога у форматі рівний-рівному. Тим паче, що кожен психолог має свого терапевта і якщо щось трапляється ти біжиш до свого супервайзера і він тобі вже розкладає ситуацію. Тому ми більше розвиваємось та розуміємось на собі.

Фото: Психологічна служба Поліції
Функціонувати під час війни — це ще й про життєстійкість. Людині не так багато часу потрібно для адаптації до умов. Вже зараз, побачивши ракету повз вікна, на роботу все ж поїдеш, хіба що запізнишся. А згідно з результатами соціологічного дослідження “Емоційно-психологічний стан українців”, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з “Нью імідж маркетинг груп”, зафіксовано три емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом лютого 2023 року. Це тривога (57%), очікування покращень (46%), надія (41%). Проте зараз в Україні суттєво зростає культура роботи із своїм психологічним здоров’ям. І це стане ще одним із методів, який допоможе пережити досвід цієї війни.
Зазначимо, що наразі створені всі умови для отримання підтримки та кваліфікованої допомоги. Наприклад, скористатись платформою “Розкажи мені”, яка працює цілодобово й надає безкоштовну психологічну допомогу. Або обрати інший ресурс. Ось добірка 10 безкоштовних ініціатив від VisitUkraine.Today. В Одесі тимчасово переміщені українці та всі особи, які постраждали внаслідок війни, можуть безкоштовно отримати кваліфіковану психологічну допомогу на базі міських медзакладів.
Усі новини
Дівчина покинула роботу і переїхала на райський острів: у чому його плюси (відео)
Мешканка Великої Британії розповіла, як зважилася на радикальні зміни. Дівчина залишила звичне життя, продала свої речі та переїхала на “райський острів”, де, за її словами, нарешті відчула себе щасливою.
Джерело
Події
У квітні вийде у прокат перший український фільм про автоперегони «На драйві»
Перша українська стрічка про автоперегони «На драйві», знята в Харкові, вийде у прокат 9 квітня в усіх кінотеатрах України.
Про це Укрінформу повідомили в знімальній групі стрічки.
Як зазначається, це перший український екшн про автоперегони, знятий у реальних локаціях Харкова. Стрічка поєднує динамічний жанровий формат із сучасним соціальним контекстом і, за даними команди фільму, є одним із найбільш очікуваних українських кінорелізів.
«Героїв фільму змушує спуститися в паркінг закинутого ТРЦ повітряна тривога. І саме там вони знаходять старі машини, які стануть їхніми першими гоночними тачками», – йдеться про сюжет фільму на сторінці стрічки в Інстаграмі.
Основний постер проєкту створив відомий документаліст і фотограф Костянтин Ліберов (LIKBOS). «Саме його камера передала драйв, напругу й енергію фільму», – йдеться у повідомленні.
Найближчим часом команда фільму обіцяє представити офіційний трейлер.
Як повідомлялося, науково-фантастична драма «Ти – космос» режисера Павла Острікова буде представлена на спеціальному показі в Берліні.
Фото: imdb.com
Відбудова
У Макарові відновили два будинки, які були зруйновані через російську агресію
У Макарові Київської області відновили два багатоквартирні будинки, які зазнали значних руйнувань унаслідок російської агресії.
Як передає Укрінформ, про це голова обласної державної адміністрації Микола Калашник повідомив у Фейсбуці.
“Разом із віцепрем’єр-міністром з відновлення України — міністром розвитку громад та територій Олексієм Кулебою відвідали у Макарові відновлені багатоквартирні житлові будинки, які зазнали значних руйнувань унаслідок російської військової агресії”, – зазначив Калашник.
Він підкреслив, що ці об’єкти — приклад комплексної відбудови житла, коли фактично зруйновані під’їзди та конструкції відновлюються “з нуля”: від фундаментів і перекриттів до інженерних мереж, покрівель, фасадів та внутрішнього оздоблення.

У будинках відновлені балкони і лоджії, індивідуальне опалення, газо- та електропостачання, водопровід і каналізація, виконане утеплення фасадів і горищних перекриттів, упорядковані місця загального користування. Крім того, у підвальних приміщеннях облаштовані укриття.


Усі роботи виконані коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ.
“Це ресурс, який дозволяє громадам не відкладати відбудову на роки, а повертати людей у власні домівки вже сьогодні”, – зазначив Калашник.
Загалом у двох будинках 125 квартир.
“За кожною з них стоїть родина, яка пережила окупацію, втрату житла, невизначеність. І наше ключове завдання — зробити так, щоб люди якнайшвидше повернулися до нормального життя у безпечних і гідних умовах”, – підкреслив очільник ОДА.
Макарівська громада є однією з тих, які найбільше пошкоджені унаслідок російської агресії на Київщині, зазначив Калашник.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Богданівка Броварського району відкрили відновлену амбулаторію загальної практики сімейної медицини, яку в березні 2022 року зруйнувала армія РФ.
Фото: Фейсбук / Микола Калашник
-
Суспільство1 тиждень agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Одеса1 тиждень agoНаслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
-
Усі новини1 тиждень agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Суспільство1 тиждень agoВ Сергіївці оголосили ще один 102-мільйонний аукціон на відновлення :: Новини :: Центр публічних розслідувань
-
Політика1 тиждень agoНевизначеність в економіці викликана не допомогою Україні, а діями РФ
-
Суспільство1 тиждень agoСуд арештував білоруську шпигунку, яка раніше працювала журналісткою в Києві
-
Одеса1 тиждень agoСтан доріг на Одещині 27 січня: ожеледиця і обмеження руху
-
Одеса1 тиждень agoУ Пересипському районі Одеси під завалами знайшли загиблого