Коли стикаються світи зони бойових дій, воєнних злочинів та цивільних людей. Коментує начальник психологічного забезпечення ГУНП Андрій Костюк
Чи можемо ми зрозуміти людину, яка пережила окупацію, насилля, втратила близьку людину, побачила зруйнування свого світу за секунду? Чи готові ми розуміти хлопців та дівчат, які стоять на захисті своєї країни? Компетентні давати поради, навіть, якщо здається, що вже зрозуміли цей світ? Так, ми всі живемо у війні, але для кожного вона різна. І поки українські військові та всі силові структури борються за життя цього суспільства, наша задача — підтримати їх і створити більш-менш здорові умови, в які вони повернуться.
У цьому тексті “Дайджест Одеси” розповість про мобільні групи на території бойових дій, комунікацію з військовими та підготовку поліціянтів до роботи на місцях злочинів. Коментує начальник відділу психологічного забезпечення ГУНП в Одеській області Андрій Костюк.
Мобільні групи психологів для військовослужбовців
Стрес — абсолютно нормальна захисна реакція організму. Те, що людина боїться, — це нормально. Важливе питання: як справлятись із цим станом? Завдання психолога стосовно військових — підготувати до дій у надскладних умовах, пов’язаних зі стресом, шоком, несподіванкою. Чим краще воїн буде підготовлений, то менший вплив стресу відчуватиме.
Фото: LIBKOS
А.К.: У складі групи ми виїжджали до Херсона та області. Не у безпосередню точку несення служби, бо для проведення психотерапії та використання її методів має бути безпечний простір. Як мобільна група, вирішували більше соціально-побутові питання, дізналися у когось які реакції на стрес. З деякими працювали, висмикуючи на базу Миколаєва. Та у будь-якому випадку хлопці мають наші телефони. Це не вал дзвінків, проте є реакція: їм комфортно, мають змогу поемоціонувати, вимовитись. Тому потреба у таких виїздах та групах — є. Ми обов’язково перед відправленням на службу тестуємо військовослужбовців, перевіряємо невротизацію, психологізацію, визначаємо стресостійкість та психоемоційний стан. Після повернення теж потрібно працювати. Нині, за повернення військові обов’язково проходять психотерапевтичну групу. Ми обговорюємо, що відбувалося, які є емоції та переживання. Якщо зазначаємо відхилення за відповідями, то працюємо далі, наприклад у групах. Це гуртує людей та підтримує. Працюємо і з пораненими, там де вони проходять лікування. Виходить мультидисциплінарна команда: психолог, клінічний психолог, психіатр, реабілітолог та лікарі. Дехто не може спати, коли розуміють, що просто не можуть заснути, то звертаються по допомогу. І мова не лише про військовослужбовців, консультували і поліціянтів Херсону. Якщо бачимо ознаки гострих стресових розладів, ПТСР — висмикуємо людей, щоб пропрацювати ці стани, якомога раніше.
Так, військові знаходяться у зоні смертельної небезпеки, тому мають більшу ймовірність повернутись з посттравматичним синдромом, але це не для кожного. Психіка та її ресурс відрізняється від людини до людини, тому одна й та сама подія приносить різні результати. Хоча й здається, що пережити досвід війни неможливо — це не так. Тільки у 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, діагностували ПТСР. Таку статистику оприлюднили в Міністерстві охорони здоров’я України. Якщо ми комплексно будемо підходити до відновлення, а ми вже над цим працюємо, то подолаємо наслідки стресових розладів, як і другу армію світу.
Що казати чи не казати військовому?
Фото: LIBKOS
Якщо говорити про комунікацію соціуму та людини, яка повернулась із фронту з ПТСР, то радять уникати тригерів: гучні звуки, іграшки з сиренами, налякування заради жарту, алкоголю, наркотиків чи психотропних речовин.
АК: Треба дякувати військовим. Це добре, потрібно та взагалі нормально. Пережити те, що переживають вони — неможливо. І ми справді знаходимось у різних життях і, за повернення, зіткнення світів може травматично вплинути на людину. Замість фрази “я розумію, як тобі погано” можна використати, наприклад, “мені боляче це чути”, щоб випадково не знецінити травматичний досвід людини. А взагалі просто подякуйте — це нормальне правило комунікації. Навіть, якщо сьогодні настане перемога, і всі військові повернуться додому, буде багато важких, які потребуватимуть соціальної та психологічної реабілітації. Важлива і сімейна інтеграція, коли родина знає як реагувати — усім набагато легше. Ми підтримуємо родичів, а вони — військового. Коли пропрацювати з усіх сторін, швидше настане одужання та адаптація.
Підготовка поліціянтів до роботи на місці воєнних злочинів
Знищення майна, пограбування, вбивства, поранення, катування, знущання, викрадення, умисні тілесні ушкодження, розстріл цивільних, обстріл місць перебування мирного населення, зґвалтування — ці та інші жахливі злочини вчиняє рф на українській землі із часу повномасштабного вторгнення. Серед служб, які працюють на цих місцях і поліціянти. А це абсолютно нова категорія постраждалих і з ними теж треба працювати.
А.К.:У поліціянтів є професійно-психологічна підготовка, для цього у нас працюють штатні психологи. Вони супроводжують відділи поліції та раз на тиждень влаштовують заняття. Там навчають поняття стресу, реакціям та реагуванню на ці прояви. Поліціянти мають вміти спілкуватись з людиною в істериці та у заціпенінні. У випадках ракетних ударів по житлових будинках, формуються групи з співробітників кількох прилеглих областей, які займаються цивільними на місцях воєнних злочинів. Тому поліціянти мають володіти навичками першої психологічної допомоги. У нас є програма «рівний-рівному», у якій співробітники поліції, які не є психологами, хочуть мати певні знання та навички з цієї області. Вони стають ніби психологами свого колективу — консультантами, можуть десь допомогти або направити вже до спеціаліста за потреби. Ми два роки впроваджували цей проєкт і вже затвердили офіційно. Консультанти мають вищий рівень знань з цієї області, і поліціянти охочіше звертаються, бо це не саме психолог, а допомога у форматі рівний-рівному. Тим паче, що кожен психолог має свого терапевта і якщо щось трапляється ти біжиш до свого супервайзера і він тобі вже розкладає ситуацію. Тому ми більше розвиваємось та розуміємось на собі.
Фото: Психологічна служба Поліції
Функціонувати під час війни — це ще й про життєстійкість. Людині не так багато часу потрібно для адаптації до умов. Вже зараз, побачивши ракету повз вікна, на роботу все ж поїдеш, хіба що запізнишся. А згідно з результатами соціологічного дослідження “Емоційно-психологічний стан українців”, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з “Нью імідж маркетинг груп”, зафіксовано три емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом лютого 2023 року. Це тривога (57%), очікування покращень (46%), надія (41%). Проте зараз в Україні суттєво зростає культура роботи із своїм психологічним здоров’ям. І це стане ще одним із методів, який допоможе пережити досвід цієї війни.
Зазначимо, що наразі створені всі умови для отримання підтримки та кваліфікованої допомоги. Наприклад, скористатись платформою “Розкажи мені”, яка працює цілодобово й надає безкоштовну психологічну допомогу. Або обрати інший ресурс. Ось добірка 10 безкоштовних ініціатив від VisitUkraine.Today. В Одесі тимчасово переміщені українці та всі особи, які постраждали внаслідок війни, можуть безкоштовно отримати кваліфіковану психологічну допомогу на базі міських медзакладів.
Українська письменниця Катерина Єгорушкіна стала першою лавреаткою міжнародної стипендії імені Волтера Фідеровича та учасницею Charleston Literary Festival у США.
Як передає Укрінформ, про це Єгорушкіна повідомила у Фейсбуці.
Вона зазначила, що цьогоріч серед хедлайнерів – лавреати Пулітцерівської премії, зокрема Барбара Кінгсолвер, Ернан Діас, Деніел Краус, письменниця Лілі Кінг та інтелектуал Стівен Пінкер.
На фестивалі Єгорушкіна читатиме власні поезії в перекладі Ганни Лелів і візьме участь у дискусії про документальну літературу та свою нонфікшн-книжку “І тоді наш будинок став кораблем. Історії про емоційний спадок війни”. Її співрозмовником стане старший репортер The New York Times та лавреат Пулітцерівської премії Кевін Сак.
Крім того, Єгорушкіна проведе три воркшопи-презентації книжки Our World: Ukraine, яка має два видання у США.
Для участі в стипендійній програмі письменниця проходила відбір.
“Коли позаду були всі етапи відбору на цю програму (в тому числі комітет ознайомився з розділами моєї нофікшн-книжки і поезією у перекладі англійською), я засумнівалася, що оберуть людину, яка не має американської візи. Та через два тижні після співбесіди одержала листа”, – зазначила Єгорушкіна.
У листі йшлося: “Вас обрано лауреаткою нашої Міжнародної стипендії імені Волтера Фідеровича — престижної нагороди, яку щорічно присуджують одному письменнику, що працює за межами Сполучених Штатів. Ця відзнака є визнанням Ваших видатних мистецьких досягнень і таланту в галузі літератури.
Виконавча директорка Сара Моріарті та я були глибоко зворушені нашою розмовою з Вами, і я щиро радію можливості допомогти донести Вашу творчість до ширшої аудиторії. Ми відчуваємо, що Ваша праця має надзвичайно великий вплив — не лише на українців, а й на широку аудиторію, допомагаючи краще осягнути ту глибоку й часто непомічену людяність на тлі конфлікту, що триває”.
Як поінформувало “Читомо” з посиланням на організаторів Charleston Literary Festival, 10 листопада Єгорушкіна візьме участь у відкритій зустрічі стипендіатів фестивалю, під час якої говоритиме про роль літератури в умовах війни.
Charleston Literary Festival проходитиме з 6 до 15 листопада 2026 року в Чарлстоні, штат Південна Кароліна. Цьогоріч організатори вперше запровадили міжнародну стипендію для письменників, які працюють за межами США. Щороку її присуджуватимуть автору з іншої країни.
Єгорушкіна зазначила, що запрошення взяти участь у конкурсному відборі отримала від Сари Пек, а рекомендацію для участі їй надав український письменник Андрій Курков. Також вона подякувала Волтеру Фідеровичу за можливість долучитися до десятиденної резиденції та фестивалю.
“Радію, що понад два десятиліття моєї відданої праці в галузі літератури почали приносити такі добрі плоди”, — написала письменниця.
Charleston Literary Festival був заснований у 2017 році.
Катерина Єгорушкіна — письменниця, поетка, літературознавиця, членкиня Українського ПЕН і Всеукраїнської арттерапевтичної асоціації. Авторка понад двадцяти книжок для дітей і дорослих, права на які продали до низки країн. Її твори перекладають іноземними мовами, а поезії у перекладі Ганни Лелів у 2023 році перемогли в європейському конкурсі Poems of Liberty: Human Rights in Inhumane War.
Як повідомляв Укрінформ, книжка Єгорушкіної “І тоді наш будинок став кораблем. Історії про емоційний спадок війни” увійшла до довгого списку Премії імені Юрія Шевельова 2026 року, до якого відібрали 11 видань української есеїстики.
Фото: ФБ
В Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури, пошкоджених унаслідок російських обстрілів, ще 311 відновили частково.
Про це повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров’я, передає Укрінформ.
“Водночас 93 об’єкти, які були повністю відновлені, згодом зазнали повторних пошкоджень”, – йдеться у повідомленні.
За даними МОЗ, від початку повномасштабного вторгнення пошкоджень або руйнувань зазнали 2708 об’єктів у складі 853 закладів охорони здоров’я. Із них 340 об’єктів, що належать до 127 медзакладів, повністю зруйновані.
Найбільше пошкоджень і руйнувань зафіксували в закладах охорони здоров’я Харківської, Донецької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської та Київської областей. Водночас інформація про знищення та ступінь руйнування об’єктів на тимчасово окупованих територіях є неповною через неможливість її підтвердження.
Наразі медична допомога надається на 1660 об’єктах, ще 186 працюють частково, а 238 об’єктів евакуйовано в інше місце.
Також від початку повномасштабного вторгнення Росія знищила 359 автомобілів екстреної медичної допомоги, ще 249 пошкодила, а 80 захопила.
У міністерстві наголошують, що спільно з міжнародними партнерами продовжують відновлювати пошкоджені медичні заклади та забезпечувати умови для безперервного надання медичної допомоги.
Як повідомляв Укрінформ, станом на 1 грудня 2025 року в Україні відбудували 700 об’єктів медичної інфраструктури, ще 323 – частково.
Фото: МОЗ
Президент України Володимир Зеленський заявив, коментуючи нещодавно оприлюднені матеріали розслідування Національного антикорупційного бюро «Карфаген», у якому фігурували працівники СБУ, що будуть прийняті й інші кадрові рішення.
Про це він повідомив у своєму зверненні, опублікованому у Ютуб-каналі Офісу Президента України, передає Укрінформ.
Він висловив вдячність усім воїнам Центру спецоперацій «Альфа» СБУ і наголосив, що цей підрозділ є незмінно високоефективним.
«Найбільше уражень російських окупантів забезпечує саме «Альфа». І насправді дуже хотілося б тільки таких результатів і від усіх інших складових Служби безпеки. На жаль, цей тиждень приніс зовсім інші новини про СБУ – відверто неприємно, відверто ганебно, абсолютно неприпустимі речі. І були вже через це звільнення в Службі безпеки України, і будуть ще і інші кадрові рішення», – заявив Президент.
Коментуючи нещодавно оприлюднені матеріали розслідування НАБУ у рамках операції «Карфаген», він заявив, що важливо, щоб розслідування дало повну правду по цій ситуації, щоб усі замовники злочинів, замовники насильства проти людей були покарані.
«Знаю, що потрібна для цього підтримка партнерів – щодо цього так званого «Хімпрому» – і з Америкою про це вже говорили на відповідному рівні. Потрібен результат. Є інформація, що саме цей злочинець вже почав свої операції в Польщі. І також є інформація, що намагається зайти із синтетичними наркотиками в Німеччину», – сказав Зеленський.
Президент запевнив, що українська влада передасть всю інформацію, яку має, партнерам.
Як повідомлялося, Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура 4 листопада заявили про викриття схеми із надання неправомірної вигоди високопосадовцям правоохоронних органів за безперешкодну діяльність шахрайських кол-центрів та інших незаконних бізнесів.
За даними слідства, до злочинної діяльності були залучені чинні високопосадовці СБУ, Національної поліції, Офісу генерального прокурора та представники кримінального середовища.
Очільник СБУ Олександр Поклад звільнив співробітників Служби безпеки, які стали фігурантами розслідування НАБУ.
За даними ЗМІ, на нових плівках НАБУ фігуранти справи «Карфаген» під псевдонімами «Мексиканець» і «Кримінал» обговорюють підкуп високопосадовців для забезпечення діяльності мережі магазинів U420, через яку продавали так звані «легальні наркотики».
В одному із фрагментів «Мексиканець» просить співрозмовника зробити так, щоб «або міністри МВС, або міністри охорони здоров’я нам палиці в колеса не вставляли». Фігурант прямо говорить про готовність підкупити очільника відомства, чиє прізвище починається на «К» (з лютого 2023 року по серпень 2026 року посаду міністра внутрішніх справ обіймав Ігор Клименко, нині – секретар РНБО). Водночас з міністром на літеру «Л» (Міністерство охорони здоров’я з 2021 року очолює Віктор Ляшко) «питання вирішувати не треба».
Записів із голосами самих міністрів у матеріалах немає – на плівках зафіксовано лише розмови «Мексиканця» та «Кримінала».
Фото: ОП
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство5 днів ago
Новини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoназвано найкращий спортивний годинник 2026 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoПонад 4 тисячі тривог за місяць: як Росія атакувала Одещину у вересні
-
Усі новини6 днів agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Війна1 тиждень agoЩомісяця до армії РФ долучаються близько 1800 іноземців
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україну надійшло понад 16 тисяч доз вакцини проти Hib-інфекції для дітей
-
Події1 тиждень agoРосіяни планують облаштувати військовий табір часів імперії у Ханському палаці