Connect with us

Коли стикаються світи зони бойових дій, воєнних злочинів та цивільних людей. Коментує начальник психологічного забезпечення ГУНП Андрій Костюк

Published

on

Чи можемо ми зрозуміти людину, яка пережила окупацію, насилля, втратила близьку людину, побачила зруйнування свого світу за секунду? Чи готові ми розуміти хлопців та дівчат, які стоять на захисті своєї країни? Компетентні давати поради, навіть, якщо здається, що вже зрозуміли цей світ? Так, ми всі живемо у війні, але для кожного вона різна. І поки українські військові та всі силові структури борються за життя цього суспільства, наша задача — підтримати їх і створити більш-менш здорові умови, в які вони повернуться. 

У цьому тексті “Дайджест Одеси” розповість про мобільні групи на території бойових дій, комунікацію з військовими та підготовку поліціянтів до роботи на місцях злочинів. Коментує начальник відділу психологічного забезпечення ГУНП в Одеській області Андрій Костюк.

Мобільні групи психологів для військовослужбовців

Стрес абсолютно нормальна захисна реакція організму. Те, що людина боїться, це нормально. Важливе питання: як справлятись із цим станом? Завдання психолога стосовно військових підготувати до дій у надскладних умовах, пов’язаних зі стресом, шоком, несподіванкою. Чим краще воїн буде підготовлений, то менший вплив стресу відчуватиме.  

Фото: LIBKOS

А.К.: У складі групи ми виїжджали до Херсона та області. Не у безпосередню точку несення служби, бо для проведення психотерапії та використання її методів має бути безпечний простір. Як мобільна група, вирішували більше соціально-побутові питання, дізналися у когось які реакції на стрес. З деякими працювали, висмикуючи на базу Миколаєва. Та у будь-якому випадку хлопці мають наші телефони. Це не вал дзвінків, проте є реакція: їм комфортно, мають змогу поемоціонувати, вимовитись. Тому потреба у таких виїздах та групах — є. Ми обов’язково перед відправленням на службу тестуємо військовослужбовців, перевіряємо невротизацію, психологізацію, визначаємо стресостійкість та психоемоційний стан. Після повернення теж потрібно працювати. Нині, за повернення військові обов’язково проходять психотерапевтичну групу. Ми обговорюємо, що відбувалося, які є емоції та переживання. Якщо зазначаємо відхилення за відповідями, то працюємо далі, наприклад у групах. Це гуртує людей та підтримує. Працюємо і з пораненими, там де вони проходять лікування. Виходить мультидисциплінарна команда: психолог, клінічний психолог, психіатр, реабілітолог та лікарі. Дехто не може спати, коли розуміють, що просто не можуть заснути, то звертаються по допомогу. І мова не лише про військовослужбовців, консультували і поліціянтів Херсону. Якщо бачимо ознаки гострих стресових розладів, ПТСР — висмикуємо людей, щоб пропрацювати ці стани, якомога раніше. 

Так, військові знаходяться у зоні смертельної небезпеки, тому мають більшу ймовірність повернутись з посттравматичним синдромом, але це не для кожного. Психіка та її ресурс відрізняється від людини до людини, тому одна й та сама подія приносить різні результати. Хоча й здається, що пережити досвід війни неможливо — це не так. Тільки у 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, діагностували ПТСР. Таку статистику оприлюднили в Міністерстві охорони здоров’я України. Якщо ми комплексно будемо підходити до відновлення, а ми вже над цим працюємо, то подолаємо наслідки стресових розладів, як і другу армію світу. 

Що казати чи не казати військовому? 

Фото: LIBKOS

Якщо говорити про комунікацію соціуму та людини, яка повернулась із фронту з ПТСР, то радять уникати тригерів: гучні звуки, іграшки з сиренами, налякування заради жарту, алкоголю, наркотиків чи психотропних речовин. 

АК: Треба дякувати військовим. Це добре, потрібно та взагалі нормально. Пережити те, що переживають вони — неможливо. І ми справді знаходимось у різних життях і, за повернення, зіткнення світів може травматично вплинути на людину. Замість фрази “я розумію, як тобі погано” можна використати, наприклад, “мені боляче це чути”, щоб випадково не знецінити травматичний досвід людини. А взагалі просто подякуйте — це нормальне правило комунікації. Навіть, якщо сьогодні настане перемога, і всі військові повернуться додому, буде багато важких, які потребуватимуть соціальної та психологічної реабілітації. Важлива і сімейна інтеграція, коли родина знає як реагувати — усім набагато легше. Ми підтримуємо родичів, а вони — військового. Коли пропрацювати з усіх сторін, швидше настане одужання та адаптація.

 

Підготовка поліціянтів до роботи на місці воєнних злочинів

Знищення майна, пограбування, вбивства, поранення, катування, знущання, викрадення, умисні тілесні ушкодження, розстріл цивільних, обстріл місць перебування мирного населення, зґвалтування ці та інші жахливі злочини вчиняє рф на українській землі із часу повномасштабного вторгнення. Серед служб, які працюють на цих місцях і поліціянти. А це абсолютно нова категорія постраждалих і з ними теж треба працювати. 

А.К.:У поліціянтів є професійно-психологічна підготовка, для цього у нас працюють штатні психологи. Вони супроводжують відділи поліції та раз на тиждень влаштовують заняття. Там навчають поняття стресу, реакціям та реагуванню на ці прояви. Поліціянти мають вміти спілкуватись з людиною в істериці та у заціпенінні.  У випадках ракетних ударів по житлових будинках, формуються групи з співробітників кількох прилеглих областей, які займаються цивільними на місцях воєнних злочинів. Тому поліціянти мають володіти навичками першої психологічної допомоги. У нас є програма «рівний-рівному», у якій співробітники поліції, які не є психологами, хочуть мати певні знання та навички з цієї області. Вони стають ніби психологами свого колективу — консультантами, можуть десь допомогти або направити вже до спеціаліста за потреби. Ми два роки впроваджували цей проєкт і вже затвердили офіційно. Консультанти мають вищий рівень знань з цієї області, і поліціянти охочіше звертаються, бо це не саме психолог, а допомога у форматі рівний-рівному. Тим паче, що кожен психолог має свого терапевта і якщо щось трапляється ти біжиш до свого супервайзера і він тобі вже розкладає ситуацію. Тому ми більше розвиваємось та розуміємось на собі. 

Фото: Психологічна служба Поліції

Функціонувати під час війни — це ще й про життєстійкість. Людині не так багато часу потрібно для адаптації до умов. Вже зараз, побачивши ракету повз вікна, на роботу все ж поїдеш, хіба що запізнишся. А згідно з результатами соціологічного дослідження “Емоційно-психологічний стан українців”, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з “Нью імідж маркетинг груп”,  зафіксовано три емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом лютого 2023 року. Це  тривога (57%), очікування покращень (46%), надія (41%). Проте зараз в Україні суттєво зростає культура роботи із своїм психологічним здоров’ям. І це стане ще одним із методів, який допоможе пережити досвід цієї війни. 

Зазначимо, що наразі створені всі умови для отримання підтримки та кваліфікованої допомоги. Наприклад, скористатись платформою “Розкажи мені”, яка працює цілодобово й надає безкоштовну психологічну допомогу. Або обрати інший ресурс. Ось добірка 10 безкоштовних ініціатив від VisitUkraine.Today. В Одесі тимчасово переміщені українці та всі особи, які постраждали внаслідок війни, можуть безкоштовно отримати кваліфіковану психологічну допомогу на базі міських медзакладів.

Continue Reading
Click to comment

Події

В Одеському музеї західного та східного мистецтва показали яскраві пастелі 23 авторів

Published

on


В Одеському музеї західного та східного мистецтва триває масштабна виставка «ПАСТЕЛЬНА СИМФОНІЯ 2026». Музей вже третій рік поспіль приймає благодійний міжнародний мистецький проєкт, спрямований на підтримку України та постраждалих від російської агресії. Цьогорічна експозиція об’єднала художників з різних країн світу, яких поєднала любов до пастелі, творчості та мистецтва без кордонів. На вас чекає неймовірна виставка, сповнена кольору, світла, емоцій та натхнення.


 

 

 
Кураторка виставки — Юлія Шарапова.
Фото: Діана Добош Брода.
Запрошуємо відчути справжню пастельну симфонію мистецтва, виставка триває до 21 червня.
📆 Щоденно
(окрім середи)
⏳з 12:00 до 18:00
(Каса до 17:30)
🎟 Квиток: 100/50 грн
*Для людей, які були тимчасово вимушені полишити свої домівки вхід безкоштовний
📍Італійська, 9.





Джерело

Continue Reading

Суспільство

Заощадження на 80 мільйонів та житло в Європі: як жила верхівка одеських вишів Анонси

Published

on


Понад 80 мільйонів заощаджень, грецька нерухомість, мільйонні подарунки та доходи без вказаних роботодавців — декларації керівників одеських вишів за 2025 рік показали разючий фінансовий розрив між посадовцями. Майже три чверті всіх накопичень зосереджені в одній родині, тоді як частина ректорів узагалі не задекларувала жодних заощаджень. 

Центр публічних розслідувань та Інтент проаналізували декларації 16 керівників державних і комунальних закладів вищої освіти Одеської області за 2025 рік. 

Разом вони задекларували 37,57 мільйона гривень доходів і 82 мільйони гривень заощаджень – переважно готівкою. До вибірки не потрапив ректор Одеського держуніверситету внутрішніх справ В`ячеслав Давиденко, оскільки його декларації в реєстрі не знайдено. 

При цьому в рейтингу є два керівники Одеського Національного університету ім. Мечникова, Вячеслав Труба та Майя Ніколаєва, й Одеського національного медичного університету – Станіслав Шнайдер та  Валерій Запорожан. 

Вячеслав Труба виграв вибори ректора, проте у реєстрі ЄДЕБО виконувачкою обов’язків ректора значиться Майя Ніколаєва. В ОНМУ в лютому 2026-го суд призупинив вибори ректора, а в березні стало відомо про нового в.о. ректора – Станіслава Шнайдера. Хоча обидва призначення відбулися у 2026 році, Шнайдер і Ніколаєва увійшли до вибірки за 2025-й – на той час Шнайдер очолював кафедру загальної стоматології медуніверситету і керував Інститутом стоматології та щелепно-лицевої хірургії при НАМНУ, а Ніколаєва була першою проректоркою ОНУ.

Подарунки, спадщина і зарплати

Найвищі доходи задекларувала виконувачка обов’язків проректора Одеського національного морського університету Ірина Савельєва. Її особистий дохід склав 3,23 мільйона гривень. Основну частину становили зарплата, прибуток від підприємницької діяльності та понад 1,6 мільйона гривень, отриманих від продажу нерухомості.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Основний фінансовий внесок у сімейний бюджет забезпечив чоловік — Андрій Кузьменко, який задекларував майже 11 мільйонів гривень зарплати. Водночас у декларації не вказано, де саме він працює і яку посаду обіймає. Загальний дохід родини за рік зріс на 26%.

Друге місце посів Станіслав Шнайдер із сімейним доходом понад 6,3 мільйона гривень. Його власні надходження були значно скромнішими — зарплати з кількох місць роботи, пенсія, компенсація за пошкоджене майно та благодійна допомога разом дали менш як 700 тисяч гривень.

Головним джерелом доходу в родині стала підприємницька діяльність дружини Світлани Левіної, яка принесла понад 5 мільйонів гривень. Ще понад пів мільйона вона отримала від здачі майна в оренду. Попри це, загальний сімейний дохід за рік скоротився майже на 70%.

Третю позицію зайняв ректор Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку Олександр Назаренко. Його доходи зросли більш ніж у чотири рази — майже до 2,9 мільйона гривень. Головною причиною став грошовий подарунок у понад 2 мільйони гривень від родички. Решту суми сформували зарплата та пенсія.

Четвертим у списку став виконувач обов’язків ректора НУ “Одеська морська академія” Вадим Захарченко із доходом 2,34 мільйона гривень. У декларації вказані зарплата, пенсія та спадщина. Його дружина також задекларувала понад мільйон гривень доходів, серед яких окремо зазначені “інші доходи” від Смелянського без уточнення джерела виплат.

П’яту сходинку посіла Майя Ніколаєва із сімейним доходом 1,61 мільйона гривень. Основними джерелами надходжень стали зарплати подружжя та пенсія чоловіка.

Менше мільйона гривень доходу за рік задекларували керівники ще чотирьох закладів вищої освіти — Ярослав Кічук, Олена Хіль, Геннадій Оборський та Анатолій Ковальов.

Родинні мільйони та подарунки 

У рейтингу університетських керівників за обсягом заощаджень беззаперечним лідером став Станіслав Шнайдер. Його родина задекларувала 59,15 мільйона гривень — це майже 72% усіх накопичень, які разом мають 16 ректорів. Хоча порівняно з минулим роком сума зменшилася більш ніж на 11 мільйонів гривень, більша частина нинішніх активів — 46,63 мільйона — оформлена на дружину Світлану Левіну.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Друге місце посів виконувач обов’язків ректора Одеського національного медичного університету Валерій Запорожан із 5,56 мільйона гривень заощаджень, які він зберігає особисто. Далі йде ректор Національного університету “Одеська юридична академія” Олег Тодощак — у його декларації 3,36 мільйона гривень, з яких майже половина належить дружині.

Серед тих, хто накопичив понад три мільйони гривень, також Олександр Назаренко. Його заощадження за рік суттєво зросли — на 60%, зокрема через отриманий подарунок. Загальна сума становить 3,04 мільйона гривень, переважно це особисті кошти. П’ятірку найбагатших за обсягом накопичень завершує Ірина Савельєва з 2,79 мільйона гривень, частина яких задекларована на її чоловіка.

Загалом 16 керівників вишів задекларували близько 82 мільйонів гривень заощаджень. Водночас четверо ректорів — Ярослав Кічук, Геннадій Оборський, Олена Хіль та Анатолій Ковальов — у деклараціях не вказали жодних накопичень, хоча доходи у них є.

Одеські метри, грецькі квартири та сімейні маєтки 

Станіслав Шнайдер разом із родиною задекларував п’ять житлових об’єктів загальною площею понад 1,2 тисячі квадратних метрів. Найбільший актив — простора квартира в Одесі площею 657 квадратних метрів, оформлена безпосередньо на нього. Також у жовтні 2025 року він придбав квартиру в Греції площею 52 квадратні метри. Його дружина Світлана Левіна володіє ще трьома квартирами: двома в Одесі — на 309 та 100 квадратних метрів — і ще однією у Греції площею майже 84 квадратні метри, придбаною наприкінці 2022 року. Загальна орієнтовна вартість усіх задекларованих грецьких активів родини, включно з нежитловим приміщенням і машиномісцем, становить приблизно 16,7 мільйона гривень.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Валерій Запорожан задекларував два великі житлові об’єкти. Йому належить квартира в Одесі площею 265 квадратних метрів, а також дачний будинок у Крижанівці площею 345 квадратних метрів.

Ірина Савельєва має у декларації п’ять житлових об’єктів. Основна частина нерухомості розташована в Одесі: велика квартира на 232 квадратні метри та ще три квартири площею 69, 67 і 66 квадратних метрів. Крім того, родина володіє квартирою в Чорноморську площею 59 квадратних метрів, де частка, оформлена на дружину чоловіка, становить 29 квадратних метрів.

У Майї Ніколаєвої житлова нерухомість записана не на неї особисто, а на чоловіка — Олександра Ніколаєва. Йому належать три будинки в селі Олександрівка Одеського району: один житловий будинок площею 184 квадратних метри та ще два будинки по 57 квадратних метрів кожен.

Родина Назаренків володіє п’ятьма квартирами в Одесі. Їхня площа – від 43 до 97 квадратних метрів. Самому Назаренку повністю належить лише одна квартира – на 87 квадратних метрів. У найбільшій квартирі площею 97 квадратних метрів він має лише частку – 32 квадратні метри. Інші три квартири оформлені на його дружину Корольову-Назаренко.

Від Одеси до Греції: географія нежитлової нерухомості 

Серед ректорів за обсягами нежитлової нерухомості перше місце посідає Савельєва. У її декларації вказаний один об’єкт в Одесі — нежитлове приміщення площею 202 квадратні метри.

У родини Захарченків перелік майна значно ширший. Разом вони задекларували п’ять нежитлових об’єктів загальною площею 163 квадратні метри. Серед них — три гаражі в Одесі та Крижанівці площею 18, 19,5 і 33 квадратні метри. Крім цього, дружині належить приміщення в Овідіополі площею 42,7 квадратного метра, а сам декларант має ще один об’єкт у Прибужанах на Вознесенщині — майже 50 квадратних метрів.

Шнайдер задекларував кілька невеликих нежитлових об’єктів. В Одесі у власності родини є три приміщення по 15 квадратних метрів: два оформлені на нього, ще одне — на дружину. Також у декларації вказані об’єкти у Греції — невелике нежитлове приміщення та машиномісце.

Запорожан зазначив у декларації два машиномісця в Одесі, кожне площею по 17 квадратних метрів.

Земельний банк ректорів

За обсягом земельних активів лідирує Андрій Красножон, ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. У декларації його родини вказано два гектари землі в селі Соше-Острівське Роздільнянського району. Водночас безпосередньо на самого декларанта земельні ділянки не оформлені — усе майно записане на члена родини.

Друге місце за площею земельного банку посідає Захарченко із загальним показником 0,38 гектара. Основна частина землі належить його дружині Лоліті: вона володіє двома ділянками в Овідіополі площею 900 та 1 500 квадратних метрів. Сам декларант має у власності ще 0,13 гектара в Прибужанах.

Серед інших керівників помітні земельні активи задекларував Запорожан — чотири ділянки у Крижанівці, усі оформлені особисто на нього: три по тисячі квадратних метрів та ще одна площею 453 квадратні метри.

Олег Тодощак задекларував три земельні ділянки в Лиманці. Одна з них, площею 1 257 квадратних метрів, належить йому особисто, ще дві — на 1 000 і 971 квадратний метр — записані на дружину.

Ректор Одеського державного аграрного університету Михайло Брошков володіє двома земельними ділянками в області: 909 квадратних метрів у селі Кубей Болградського району та 569 квадратних метрів у Новій Долині Одеського району.

Позашляховики, преміум і сімейні автопарки 

Найбільший автопарк задекларував Назаренко. У його родині — одразу три автомобілі: пікап Mitsubishi L200 2008 року, позашляховик Mitsubishi Outlander 2011 року та компактний Smart MC 01 1999 року. При цьому дві машини записані на дружину.

Олег Тодощак також має три автомобілі, і всі вони марки Toyota. У декларації вказані RAV4 2014 року, Land Cruiser Prado 150 2013 року та Land Cruiser 200 2016 року. Два останні — дорогі позашляховики преміумкласу. Як і в інших випадках, частина автопарку оформлена на дружину — їй належать дві машини.

У Станіслава Шнайдера транспорт скромніший за кількістю, але дорожчий за класом. Родина користується Toyota Land Cruiser Prado 150 2014 року та дизельним Lexus LX 450D 2018 року. Один з автомобілів записаний на дружину Левіну.

Ірина Савельєва задекларувала два сучасні автомобілі — BMW X3 2020 року та Mazda 6 2023 року. Натомість у Ніколаєвої з чоловіком — дві Skoda 2022 року: седан Octavia та кросовер Kodiaq.

Аномалії, подарунки, родичі й приховані роботодавці 

72% усіх заощаджень серед керівників зосереджені в руках однієї людини — Станіслава Шнайдера. Його родина зберігає 59 мільйонів гривень при річному доході 6,4 мільйона. Майже три чверті накопичень оформлені на дружину Світлану Левіну. За рік доходи родини впали на 69%, однак заощадження скоротилися лише на 16%.

У жовтні 2025 року родина Шнайдера придбала одразу три об’єкти нерухомості в Греції — квартиру площею 52 квадратні метри, нежитлове приміщення та машиномісце. Усі покупки датовані 24 жовтня, а адреси в декларації приховані. Ще одна квартира в Греції площею 83,7 квадратного метра перебуває у власності дружини з 2022 року.

В Ірини Савельєвої інша ситуація: із загального сімейного доходу 14,18 мільйона гривень особисто вона заробила лише 3,23 мільйона. Решта 10,95 мільйона — це зарплата її чоловіка Андрія Кузьменка. При цьому місце його роботи в декларації не вказане.

Олександр Назаренко різко збільшив свої доходи — з 650 тисяч до 2,89 мільйона гривень. Основну роль у цьому відіграв грошовий подарунок на 2,07 мільйона від родички. Без цих коштів його доходи складалися б лише із зарплати та пенсії.

Частина майна керівників оформлена не на них особисто, а на членів родини. Андрій Красножон декларує два гектари землі в Роздільнянському районі, але вся земля записана на родича. Аналогічна ситуація у Майї Ніколаєвої — три житлові будинки в селі Олександрівка оформлені на чоловіка.

Окремо вирізняється ситуація в Одеському національному медичному університеті: у списку фігурують одразу два керівники — Станіслав Шнайдер та Валерій Запорожан. У 2025 році Запорожан виконував обов’язки ректора, а Шнайдер очолив університет у березні 2026-го. Разом вони задекларували 64,71 мільйона гривень заощаджень — це майже три чверті всіх накопичень у вибірці.

Підсумки

Декларації 16 керівників державних і комунальних вишів Одеси за 2025 рік показують значні фінансові розриви: із загальних 82 мільйонів гривень заощаджень майже 59 мільйонів зосереджені в одній родині. Найбільші накопичення задекларував ректор Одеського національного морського університету Станіслав Шнайдер разом із дружиною Світланою Левіною. Попри те, що річний дохід родини скоротився майже вдвічі порівняно з попереднім роком, у жовтні 2025 року подружжя придбало три об’єкти нерухомості у Греції.

Найвищі доходи серед керівників задекларувала Ірина Савельєва. Сукупний дохід її родини перевищив 14 мільйонів гривень, однак близько трьох чвертей цієї суми заробив чоловік — Андрій Кузьменко. У декларації джерело його доходу вказане без зазначення роботодавця.

Помітне зростання доходів зафіксував Олександр Назаренко: за рік його прибутки збільшилися у чотири рази. Основною причиною став грошовий подарунок, отриманий від людини з таким самим прізвищем.

У декларації Вадима Захарченка з’явився дохід від спадщини — 123 тисячі гривень. Водночас його дружина задекларувала ще 784 тисячі гривень “інших доходів”, отриманих від Смелянського.

Водночас не всі керівники оприлюднили свої статки: ректор Одеського державного університету внутрішніх справ В’ячеслав Давиденко декларацію за 2025 рік не подав.


Олеся Ланцман


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі на добу відключать воду в трьох районах: коли й де

Published

on



В Одесі на добу відключать воду в трьох районах: коли й де



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.