Коли стикаються світи зони бойових дій, воєнних злочинів та цивільних людей. Коментує начальник психологічного забезпечення ГУНП Андрій Костюк
Чи можемо ми зрозуміти людину, яка пережила окупацію, насилля, втратила близьку людину, побачила зруйнування свого світу за секунду? Чи готові ми розуміти хлопців та дівчат, які стоять на захисті своєї країни? Компетентні давати поради, навіть, якщо здається, що вже зрозуміли цей світ? Так, ми всі живемо у війні, але для кожного вона різна. І поки українські військові та всі силові структури борються за життя цього суспільства, наша задача — підтримати їх і створити більш-менш здорові умови, в які вони повернуться.
У цьому тексті “Дайджест Одеси” розповість про мобільні групи на території бойових дій, комунікацію з військовими та підготовку поліціянтів до роботи на місцях злочинів. Коментує начальник відділу психологічного забезпечення ГУНП в Одеській області Андрій Костюк.
Мобільні групи психологів для військовослужбовців
Стрес — абсолютно нормальна захисна реакція організму. Те, що людина боїться, — це нормально. Важливе питання: як справлятись із цим станом? Завдання психолога стосовно військових — підготувати до дій у надскладних умовах, пов’язаних зі стресом, шоком, несподіванкою. Чим краще воїн буде підготовлений, то менший вплив стресу відчуватиме.
Фото: LIBKOS
А.К.: У складі групи ми виїжджали до Херсона та області. Не у безпосередню точку несення служби, бо для проведення психотерапії та використання її методів має бути безпечний простір. Як мобільна група, вирішували більше соціально-побутові питання, дізналися у когось які реакції на стрес. З деякими працювали, висмикуючи на базу Миколаєва. Та у будь-якому випадку хлопці мають наші телефони. Це не вал дзвінків, проте є реакція: їм комфортно, мають змогу поемоціонувати, вимовитись. Тому потреба у таких виїздах та групах — є. Ми обов’язково перед відправленням на службу тестуємо військовослужбовців, перевіряємо невротизацію, психологізацію, визначаємо стресостійкість та психоемоційний стан. Після повернення теж потрібно працювати. Нині, за повернення військові обов’язково проходять психотерапевтичну групу. Ми обговорюємо, що відбувалося, які є емоції та переживання. Якщо зазначаємо відхилення за відповідями, то працюємо далі, наприклад у групах. Це гуртує людей та підтримує. Працюємо і з пораненими, там де вони проходять лікування. Виходить мультидисциплінарна команда: психолог, клінічний психолог, психіатр, реабілітолог та лікарі. Дехто не може спати, коли розуміють, що просто не можуть заснути, то звертаються по допомогу. І мова не лише про військовослужбовців, консультували і поліціянтів Херсону. Якщо бачимо ознаки гострих стресових розладів, ПТСР — висмикуємо людей, щоб пропрацювати ці стани, якомога раніше.
Так, військові знаходяться у зоні смертельної небезпеки, тому мають більшу ймовірність повернутись з посттравматичним синдромом, але це не для кожного. Психіка та її ресурс відрізняється від людини до людини, тому одна й та сама подія приносить різні результати. Хоча й здається, що пережити досвід війни неможливо — це не так. Тільки у 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, діагностували ПТСР. Таку статистику оприлюднили в Міністерстві охорони здоров’я України. Якщо ми комплексно будемо підходити до відновлення, а ми вже над цим працюємо, то подолаємо наслідки стресових розладів, як і другу армію світу.
Що казати чи не казати військовому?
Фото: LIBKOS
Якщо говорити про комунікацію соціуму та людини, яка повернулась із фронту з ПТСР, то радять уникати тригерів: гучні звуки, іграшки з сиренами, налякування заради жарту, алкоголю, наркотиків чи психотропних речовин.
АК: Треба дякувати військовим. Це добре, потрібно та взагалі нормально. Пережити те, що переживають вони — неможливо. І ми справді знаходимось у різних життях і, за повернення, зіткнення світів може травматично вплинути на людину. Замість фрази “я розумію, як тобі погано” можна використати, наприклад, “мені боляче це чути”, щоб випадково не знецінити травматичний досвід людини. А взагалі просто подякуйте — це нормальне правило комунікації. Навіть, якщо сьогодні настане перемога, і всі військові повернуться додому, буде багато важких, які потребуватимуть соціальної та психологічної реабілітації. Важлива і сімейна інтеграція, коли родина знає як реагувати — усім набагато легше. Ми підтримуємо родичів, а вони — військового. Коли пропрацювати з усіх сторін, швидше настане одужання та адаптація.
Підготовка поліціянтів до роботи на місці воєнних злочинів
Знищення майна, пограбування, вбивства, поранення, катування, знущання, викрадення, умисні тілесні ушкодження, розстріл цивільних, обстріл місць перебування мирного населення, зґвалтування — ці та інші жахливі злочини вчиняє рф на українській землі із часу повномасштабного вторгнення. Серед служб, які працюють на цих місцях і поліціянти. А це абсолютно нова категорія постраждалих і з ними теж треба працювати.
А.К.:У поліціянтів є професійно-психологічна підготовка, для цього у нас працюють штатні психологи. Вони супроводжують відділи поліції та раз на тиждень влаштовують заняття. Там навчають поняття стресу, реакціям та реагуванню на ці прояви. Поліціянти мають вміти спілкуватись з людиною в істериці та у заціпенінні. У випадках ракетних ударів по житлових будинках, формуються групи з співробітників кількох прилеглих областей, які займаються цивільними на місцях воєнних злочинів. Тому поліціянти мають володіти навичками першої психологічної допомоги. У нас є програма «рівний-рівному», у якій співробітники поліції, які не є психологами, хочуть мати певні знання та навички з цієї області. Вони стають ніби психологами свого колективу — консультантами, можуть десь допомогти або направити вже до спеціаліста за потреби. Ми два роки впроваджували цей проєкт і вже затвердили офіційно. Консультанти мають вищий рівень знань з цієї області, і поліціянти охочіше звертаються, бо це не саме психолог, а допомога у форматі рівний-рівному. Тим паче, що кожен психолог має свого терапевта і якщо щось трапляється ти біжиш до свого супервайзера і він тобі вже розкладає ситуацію. Тому ми більше розвиваємось та розуміємось на собі.
Фото: Психологічна служба Поліції
Функціонувати під час війни — це ще й про життєстійкість. Людині не так багато часу потрібно для адаптації до умов. Вже зараз, побачивши ракету повз вікна, на роботу все ж поїдеш, хіба що запізнишся. А згідно з результатами соціологічного дослідження “Емоційно-психологічний стан українців”, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з “Нью імідж маркетинг груп”, зафіксовано три емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом лютого 2023 року. Це тривога (57%), очікування покращень (46%), надія (41%). Проте зараз в Україні суттєво зростає культура роботи із своїм психологічним здоров’ям. І це стане ще одним із методів, який допоможе пережити досвід цієї війни.
Зазначимо, що наразі створені всі умови для отримання підтримки та кваліфікованої допомоги. Наприклад, скористатись платформою “Розкажи мені”, яка працює цілодобово й надає безкоштовну психологічну допомогу. Або обрати інший ресурс. Ось добірка 10 безкоштовних ініціатив від VisitUkraine.Today. В Одесі тимчасово переміщені українці та всі особи, які постраждали внаслідок війни, можуть безкоштовно отримати кваліфіковану психологічну допомогу на базі міських медзакладів.
На 79-у Міжнародному кінофестивалі у Локарно відбудеться світова прем’єра фільму “Я рідко прокидаюсь мріючи”.
Про це Держкіно повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Ігровий фільм режисерки Ізабель Штевер та сценаристки Анни Мєлікової презентують у головному конкурсі Festival del film Locarno продюсерська компанія X-Filme Тома Тиквера та українська компанія 2Brave Productions.
За словами продюсерок Наталії Лібет та Ольги Брегман, співпраця з командою Тома Тиквера – це ще один важливий крок для відкриття українським талантам шляху до світової кіноіндустрії.
“Нашою амбіцією є створювати для українських професіоналів умови, щоб вони працювали поруч із найкращими режисерами й акторами світу, водночас зберігаючи міцний зв’язок з Україною. Попри виклики війни, саме такі міжнародні проєкти допомагають українській кіноіндустрії ставати помітнішою, сильнішою та конкурентоспроможною на світовому рівні”, – зауважили продюсерки.
У центрі сюжету – історія Олі та Олега, молодої української квір-пари, чиє кохання опиняється під загрозою, коли гендерний перехід одного з партнерів перетинається з повномасштабним російським вторгненням. У той час як війна звужує та випробовує межі маскулінності й фемінності, вони намагаються зберегти свої стосунки і самих себе.
Фільм заснований на реальній історії.
Стрічка змагатиметься за головну нагороду фестивалю – “Золотого Леопарда” – разом із 16 роботами з усього світу.
Крім того, фільм номінований на премію Pardo for Change разом із 12 фільмами, які порушують актуальні екологічні, етичні, соціальні та культурні питання, що мають широке суспільне значення. На основі міждисциплінарного відбору, сформованого з робіт конкурсних і позаконкурсних секцій фестивалю, премію буде присуджено фільму, який найяскравіше розкриває ці теми.
“Як українсько-німецький творчий дует, ми прагнули створити фільм, який не відвертає погляд від війни, але й не дозволяє їй визначати кожен кадр. Ми поєднуємо жорстокість війни із крихкістю тиші, страх – із ніжністю, виняткове – з повсякденним. Натхненні історією наших українських друзів та їхнім досвідом гендерного переходу, ми досліджуємо, як війна невідворотно проникає в повсякденне життя. Зіставляючи дві глибокі трансформації – одну добровільну, іншу нав’язану, – ми розмірковуємо над тим, що відбувається з ідентичністю людини в екстремальних обставинах”, – зазначили режисерка Штевер та сценаристка Мєлікова.
Festival del film Locarno відбудеться з 5 по 15 серпня. Це один із найстаріших і найпрестижніших кінофестивалів світу, головний конкурс якого традиційно представляє найяскравіші авторські кінороботи з різних країн.
Як повідомляв Укрінформ, український фільм “Тиша” братиме участь у Венеційському кінофестивалі.
Фото: Держкіно
У Києві від початку повномасштабної війни спрямували на відновлення зруйнованого внаслідок обстрілів житла понад 2,333 млрд грн, зокрема цього року понад 574 млн грн.
Про це під час засідання колегії Київської міської державної адміністрації повідомив заступник голови КМДА Вячеслав Непоп, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу КМДА.
“Із початку повномасштабного вторгнення на відновлення житлових будинків, пошкоджених внаслідок ворожих обстрілів, із столичного бюджету спрямували понад 2 млрд 333 млн грн. Зокрема, на цей рік місто передбачило понад 574 млн 163 тис. грн”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що КП «Житлоінвестбуд-УКБ» визначено замовником робіт із відновлення 56 багатоквартирних будинків, які внаслідок ворожих атак зазнали значних руйнувань і пошкоджень. Станом на 1 липня підприємство завершило відновлювальні роботи у 31 будинку. У роботі підприємства перебувають ще 26 зруйнованих споруд, в одній із яких виконують протиаварійні/невідкладні консерваційні роботи.
Крім того, 22 будинки залучені до участі в експериментальному проєкті з відновлення окремих об’єктів нерухомого майна (в 19 будинках замовник КП «Житлоінвестбуд-УКБ», у 3 – районні держадміністрації). Тривають організаційно-правові заходи щодо участі в цьому проєкті ще 16 житлових будинків.
«Водночас до відновлювальних робіт залучені і районні в місті Києві державні адміністрації. Наразі на їх відновленні перебувають 244 пошкоджених житлових будинків», – зазначив Непоп.
Він запевнив, що всі учасники відновлювальних робіт, зокрема й районні адміністрації, забезпечені і коштами, і матеріалами.
У КМДА нагадали, що місто надає тимчасове житло мешканцям пошкоджених або зруйнованих осель, а також матеріальну допомогу. Зокрема, від початку року допомогу від столиці отримали майже 7000 киян на загальну суму 190 млн грн.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої російської атаки 6 липня загинуло 19 осіб, ще 61 людина постраждала, зафіксовані пошкодження на понад 20 локаціях, найбільше – у Подільському і Дарницькому районах.
Фото: unsplash
Саміт НАТО в Анкарі підтвердив підтримку України та відкрив нові можливості для розвитку оборонно-промислового комплексу нашої країни.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив стратегічний аналітик і експерт у сфері оборони, співробітник Гаазького центру стратегічних досліджень (HCSS), колишній підполковник Королівських військово-повітряних сил Нідерландів Патрік Болдер.
“Підсумкове комюніке виявилося цілком непоганим. Воно було коротким, а це зазвичай добре. У ньому чітко підтверджено довгострокову підтримку України. На жаль, у документі не йдеться про значну фінансову підтримку з боку США. Проте Сполучені Штати готові постачати зброю Україні, якщо її закуповуватимуть європейські країни. Це важливий момент. Ще один важливий момент полягає в тому, що Росію прямо названо головною загрозою для НАТО на найближчі роки”, – розповів він.
Експерт відзначив, що зустріч президентів України і США стала успішною для нашої держави, адже відкрила можливість виробництва ракет-перехоплювачів Patriot.
“Це означає, що Україна зможе виробляти ракети-перехоплювачі Patriot в себе або поблизу своєї території, для власних потреб. Але навіть за найоптимістичнішого сценарію знадобиться щонайменше рік, аби Україна почала виготовляти й використовувати такі ракети. Тож це не є короткостроковим вирішенням проблеми”, – пояснив Болдер.
На його думку, наступним кроком може стати звернення Володимира Зеленського до країн, які мають комплекси Patriot, з проханням передати їх Україні вже зараз. Натомість він може пообіцяти, що перші ракети, які Україна виробить самостійно, допоможуть відновити запаси цих держав, вважає аналітик.
“Отже, це, власне, погані новини для Путіна, адже Україна тепер зможе виробляти ракети-перехоплювачі, їй гарантовано підтримку щонайменше на наступні два роки, а Росію офіційно визнано загрозою для НАТО. Що буде далі? Звісно, Путін зателефонує Трампу. Сподіваюся, президент США залишиться твердим і збереже нинішню позицію. Хоча з Трампом ніколи не можна бути впевненим. У короткостроковій перспективі, думаю, мало що зміниться”, – сказав Болдер.
При цьому, за його оцінками, російська армія й надалі виснажуватиметься: “Щомісяця Росія втрачає дуже багато військових. Йдеться про колосальні цифри. Водночас це, ймовірно, призведе до масштабної мобілізації після виборів до Державної думи, які мають відбутися у вересні. Ми вже бачимо перші ознаки цього. Росія вже закриває кордони, щоб росіяни не могли виїхати”.
Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні €140 мільярдів військової допомоги на два роки. Також Україну вперше на рівні НАТО офіційно визнали як країну, що робить внесок у трансатлантичну безпеку.
Фото надав Патрік Болдер
-
Суспільство6 днів agoАмпфутбол та візит президента: в Одесі провели щорічну зустріч Superhumans Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Усі новини7 днів agoПара з різницею у віці
-
Усі новини1 тиждень agoтоп 3 моделі на різний бюджет (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова – у дочки Олі Полякової проблеми зі здоровʼям
-
Війна1 тиждень agoУ Brave1 планують запровадити винагороду за фіксацію суїцидів російських військових
-
Усі новини1 тиждень agoДіана Зіброва – донька співака схудла на 23 кг
-
Політика1 тиждень agoУ Болгарії відхилили спробу проросійської партії скасувати безпекову угоду з Україною