Коли стикаються світи зони бойових дій, воєнних злочинів та цивільних людей. Коментує начальник психологічного забезпечення ГУНП Андрій Костюк
Чи можемо ми зрозуміти людину, яка пережила окупацію, насилля, втратила близьку людину, побачила зруйнування свого світу за секунду? Чи готові ми розуміти хлопців та дівчат, які стоять на захисті своєї країни? Компетентні давати поради, навіть, якщо здається, що вже зрозуміли цей світ? Так, ми всі живемо у війні, але для кожного вона різна. І поки українські військові та всі силові структури борються за життя цього суспільства, наша задача — підтримати їх і створити більш-менш здорові умови, в які вони повернуться.
У цьому тексті “Дайджест Одеси” розповість про мобільні групи на території бойових дій, комунікацію з військовими та підготовку поліціянтів до роботи на місцях злочинів. Коментує начальник відділу психологічного забезпечення ГУНП в Одеській області Андрій Костюк.
Мобільні групи психологів для військовослужбовців
Стрес — абсолютно нормальна захисна реакція організму. Те, що людина боїться, — це нормально. Важливе питання: як справлятись із цим станом? Завдання психолога стосовно військових — підготувати до дій у надскладних умовах, пов’язаних зі стресом, шоком, несподіванкою. Чим краще воїн буде підготовлений, то менший вплив стресу відчуватиме.

Фото: LIBKOS
А.К.: У складі групи ми виїжджали до Херсона та області. Не у безпосередню точку несення служби, бо для проведення психотерапії та використання її методів має бути безпечний простір. Як мобільна група, вирішували більше соціально-побутові питання, дізналися у когось які реакції на стрес. З деякими працювали, висмикуючи на базу Миколаєва. Та у будь-якому випадку хлопці мають наші телефони. Це не вал дзвінків, проте є реакція: їм комфортно, мають змогу поемоціонувати, вимовитись. Тому потреба у таких виїздах та групах — є. Ми обов’язково перед відправленням на службу тестуємо військовослужбовців, перевіряємо невротизацію, психологізацію, визначаємо стресостійкість та психоемоційний стан. Після повернення теж потрібно працювати. Нині, за повернення військові обов’язково проходять психотерапевтичну групу. Ми обговорюємо, що відбувалося, які є емоції та переживання. Якщо зазначаємо відхилення за відповідями, то працюємо далі, наприклад у групах. Це гуртує людей та підтримує. Працюємо і з пораненими, там де вони проходять лікування. Виходить мультидисциплінарна команда: психолог, клінічний психолог, психіатр, реабілітолог та лікарі. Дехто не може спати, коли розуміють, що просто не можуть заснути, то звертаються по допомогу. І мова не лише про військовослужбовців, консультували і поліціянтів Херсону. Якщо бачимо ознаки гострих стресових розладів, ПТСР — висмикуємо людей, щоб пропрацювати ці стани, якомога раніше.
Так, військові знаходяться у зоні смертельної небезпеки, тому мають більшу ймовірність повернутись з посттравматичним синдромом, але це не для кожного. Психіка та її ресурс відрізняється від людини до людини, тому одна й та сама подія приносить різні результати. Хоча й здається, що пережити досвід війни неможливо — це не так. Тільки у 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, діагностували ПТСР. Таку статистику оприлюднили в Міністерстві охорони здоров’я України. Якщо ми комплексно будемо підходити до відновлення, а ми вже над цим працюємо, то подолаємо наслідки стресових розладів, як і другу армію світу.
Що казати чи не казати військовому?

Фото: LIBKOS
Якщо говорити про комунікацію соціуму та людини, яка повернулась із фронту з ПТСР, то радять уникати тригерів: гучні звуки, іграшки з сиренами, налякування заради жарту, алкоголю, наркотиків чи психотропних речовин.
АК: Треба дякувати військовим. Це добре, потрібно та взагалі нормально. Пережити те, що переживають вони — неможливо. І ми справді знаходимось у різних життях і, за повернення, зіткнення світів може травматично вплинути на людину. Замість фрази “я розумію, як тобі погано” можна використати, наприклад, “мені боляче це чути”, щоб випадково не знецінити травматичний досвід людини. А взагалі просто подякуйте — це нормальне правило комунікації. Навіть, якщо сьогодні настане перемога, і всі військові повернуться додому, буде багато важких, які потребуватимуть соціальної та психологічної реабілітації. Важлива і сімейна інтеграція, коли родина знає як реагувати — усім набагато легше. Ми підтримуємо родичів, а вони — військового. Коли пропрацювати з усіх сторін, швидше настане одужання та адаптація.
Підготовка поліціянтів до роботи на місці воєнних злочинів
Знищення майна, пограбування, вбивства, поранення, катування, знущання, викрадення, умисні тілесні ушкодження, розстріл цивільних, обстріл місць перебування мирного населення, зґвалтування — ці та інші жахливі злочини вчиняє рф на українській землі із часу повномасштабного вторгнення. Серед служб, які працюють на цих місцях і поліціянти. А це абсолютно нова категорія постраждалих і з ними теж треба працювати.
А.К.:У поліціянтів є професійно-психологічна підготовка, для цього у нас працюють штатні психологи. Вони супроводжують відділи поліції та раз на тиждень влаштовують заняття. Там навчають поняття стресу, реакціям та реагуванню на ці прояви. Поліціянти мають вміти спілкуватись з людиною в істериці та у заціпенінні. У випадках ракетних ударів по житлових будинках, формуються групи з співробітників кількох прилеглих областей, які займаються цивільними на місцях воєнних злочинів. Тому поліціянти мають володіти навичками першої психологічної допомоги. У нас є програма «рівний-рівному», у якій співробітники поліції, які не є психологами, хочуть мати певні знання та навички з цієї області. Вони стають ніби психологами свого колективу — консультантами, можуть десь допомогти або направити вже до спеціаліста за потреби. Ми два роки впроваджували цей проєкт і вже затвердили офіційно. Консультанти мають вищий рівень знань з цієї області, і поліціянти охочіше звертаються, бо це не саме психолог, а допомога у форматі рівний-рівному. Тим паче, що кожен психолог має свого терапевта і якщо щось трапляється ти біжиш до свого супервайзера і він тобі вже розкладає ситуацію. Тому ми більше розвиваємось та розуміємось на собі.

Фото: Психологічна служба Поліції
Функціонувати під час війни — це ще й про життєстійкість. Людині не так багато часу потрібно для адаптації до умов. Вже зараз, побачивши ракету повз вікна, на роботу все ж поїдеш, хіба що запізнишся. А згідно з результатами соціологічного дослідження “Емоційно-психологічний стан українців”, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з “Нью імідж маркетинг груп”, зафіксовано три емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом лютого 2023 року. Це тривога (57%), очікування покращень (46%), надія (41%). Проте зараз в Україні суттєво зростає культура роботи із своїм психологічним здоров’ям. І це стане ще одним із методів, який допоможе пережити досвід цієї війни.
Зазначимо, що наразі створені всі умови для отримання підтримки та кваліфікованої допомоги. Наприклад, скористатись платформою “Розкажи мені”, яка працює цілодобово й надає безкоштовну психологічну допомогу. Або обрати інший ресурс. Ось добірка 10 безкоштовних ініціатив від VisitUkraine.Today. В Одесі тимчасово переміщені українці та всі особи, які постраждали внаслідок війни, можуть безкоштовно отримати кваліфіковану психологічну допомогу на базі міських медзакладів.
Події
У Києві відкрили ювілейну виставку художника Володимира Чернявського
У Центральному будинку художника Національної спілки художників України відкрилася персональна ювілейна виставка художника, доктора архітектури, професора НАОМА Володимира Чернявського «Поза часом і простором», присвячена 70-річчю митця.
Про це йдеться у пресрелізі НСХУ, наданому Укрінформу.
Зазначається, що експозиція стала творчим підсумком понад сорока років мистецької, наукової та педагогічної діяльності ювіляра.

«Природа завжди була і залишається для мене головним джерелом емоцій, гармонії та творчої енергії. Саме у ній народжується відчуття простору й часу, яке я намагаюся передати у своїх роботах», – зазначив Чернявський.

Голова НСХУ Костянтин Чернявський відзначив вагомий внесок ювіляра у розвиток українського образотворчого мистецтва.

«Творчість Володимира Чернявського вирізняється глибокою філософічністю та щирістю. Це художник, який упродовж десятиліть залишається вірним високим принципам мистецтва та служіння українській культурі», – наголосив він.

На відкритті Чернявського також привітали ректор НАОМА Олександр Цугорка, президент Національної спілки архітекторів України Олександр Чижевський, перший віцепрезидент Національної академії мистецтв України Валерій Бітаєв, віцепрезидент НАМУ Юрій Вакуленко, а також колеги, учні та друзі митця.

Як повідомлялося, у Києві проходить виставка робіт художника-сценографа Данила Лідера на тему зародження фашизму та боротьбу з ним.
Фото: Національна спілка художників України
Відбудова
Шмигаль обговорив із міністром енергетики Польщі передачу обладнання для теплової генерації
Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль у Варшаві провів зустріч з міністром енергетики Польщі Мілошем Мотикою.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство енергетики України.
“Сторони обговорили підготовку української енергосистеми до зими та практичні кроки, якими Польща може посилити Україну вже зараз. Йдеться про можливість передачі виведеного з експлуатації обладнання для теплової генерації, аварійно-відновлювальних робіт, а також систем балансування та резервного живлення”, – йдеться у повідомленні.
Окремо міністри сфокусувалися на поглибленні партнерства у газовій сфері. Зокрема, Шмигаль висловив зацікавленість України у збільшенні постачання скрапленого газу через польські точки входу, а також використання українських підземних сховищ як регіонального газового хабу.
Крім того, в електроенергетиці Україна та Польща працюють над збільшенням пропускної здатності міждержавних мереж, підвищенням гнучкості системи та інтеграцією відновлюваної генерації.
Як повідомлялося, НКРЕКП погодила пропозицію ТОВ “Оператор ГТС України” щодо збільшення потужності газотранспортної системи у точці входу на міждержавному з’єднанні з Польщею.
Фото: mev.gov.ua
Політика
Литва висловила Росії протест через погрози дипмісіям у Києві
Зазначається, що представнику російського посольства вручили ноту протесту, в якій Литва рішуче засудила поширення Міністерством закордонних справ Росії «попередження» іноземним державам про евакуації дипломатичного та іншого персоналу, а також громадян з Києва у зв’язку з запланованими атаками російських збройних сил.
У ноті також наголосили, що ці заяви Росії розцінюються як пряма, цинічна і безпрецедентна загроза застосування сили проти посольств іноземних держав та жителів Києва.
«Триваюча агресія Росії проти України, а також подібні публічні заяви явно порушують закріплену у пункті 4 статті 2 Статуту ООН заборону на погрозу силою та інші загальновизнані принципи міжнародного права», – зауважили в литовському МЗС.
Представнику російського посольства заявили, що подібними заявами Росія визнає плани своїх ЗС наразити на смертельну небезпеку осіб, які користуються міжнародним захистом, дипломатів, цивільне населення та інфраструктуру, продовжуючи вчиняти тяжкі міжнародні злочини в Україні.
Крім цього, представнику дипвідомства Росії у Литві нагадали, що згідно з міжнародним гуманітарним правом, військовий напад, про який відомо, що він призведе до випадкової загибелі або каліцтва цивільних осіб і завдасть шкоди цивільним об’єктам, вважається серйозним порушенням і кваліфікується як воєнний злочин.
У литовському зовнішньополітичному відомстві наголосили, що Вільнюс розглядає ноту МЗС Росії не лише як прямий доказ триваючої агресії та воєнних злочинів, але і як знак явного нехтування нормами міжнародного права.
У Литві категорично відкинули ці погрози і вимагають від Росії негайно і беззастережно припинити агресію проти України, вивести окупаційні війська з усієї міжнародно визнаної території країни та відшкодувати завдану шкоду.
Посольство Литви у Києві продовжує свою роботу, співробітники дотримуються стандартних вимог безпеки, йдеться у матеріалі.
Як повідомляв Укрінформ, речник Єврокомісії Ануар Ель-Ануні заявив, що Європейський Союз не переглядатиме свою дипломатичну присутність у столиці України, попри погрози, озвучені Росією, щодо можливих масових ракетних ударів по Києву.
Фото: Denis Mirgorod, google.com/maps
-
Відбудова6 днів agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події1 тиждень agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Війна1 тиждень agoРозвідка має дані про понад 28 тисяч іноземців, що уклали контракти з армією РФ
-
Україна1 тиждень agoВійна в Україні — Елла Лібанова про кількість населення в Україні у 2025 році
-
Політика1 тиждень agoМер Берегова – Мадяру: В Україні немає жодних утисків угорської спільноти
-
Події1 тиждень agoУ Сербії протестувальники вимагали бойкотувати Євробачення через участь Ізраїлю