Connect with us

Коли стикаються світи зони бойових дій, воєнних злочинів та цивільних людей. Коментує начальник психологічного забезпечення ГУНП Андрій Костюк

Published

on

Чи можемо ми зрозуміти людину, яка пережила окупацію, насилля, втратила близьку людину, побачила зруйнування свого світу за секунду? Чи готові ми розуміти хлопців та дівчат, які стоять на захисті своєї країни? Компетентні давати поради, навіть, якщо здається, що вже зрозуміли цей світ? Так, ми всі живемо у війні, але для кожного вона різна. І поки українські військові та всі силові структури борються за життя цього суспільства, наша задача — підтримати їх і створити більш-менш здорові умови, в які вони повернуться. 

У цьому тексті “Дайджест Одеси” розповість про мобільні групи на території бойових дій, комунікацію з військовими та підготовку поліціянтів до роботи на місцях злочинів. Коментує начальник відділу психологічного забезпечення ГУНП в Одеській області Андрій Костюк.

Мобільні групи психологів для військовослужбовців

Стрес абсолютно нормальна захисна реакція організму. Те, що людина боїться, це нормально. Важливе питання: як справлятись із цим станом? Завдання психолога стосовно військових підготувати до дій у надскладних умовах, пов’язаних зі стресом, шоком, несподіванкою. Чим краще воїн буде підготовлений, то менший вплив стресу відчуватиме.  

Фото: LIBKOS

А.К.: У складі групи ми виїжджали до Херсона та області. Не у безпосередню точку несення служби, бо для проведення психотерапії та використання її методів має бути безпечний простір. Як мобільна група, вирішували більше соціально-побутові питання, дізналися у когось які реакції на стрес. З деякими працювали, висмикуючи на базу Миколаєва. Та у будь-якому випадку хлопці мають наші телефони. Це не вал дзвінків, проте є реакція: їм комфортно, мають змогу поемоціонувати, вимовитись. Тому потреба у таких виїздах та групах — є. Ми обов’язково перед відправленням на службу тестуємо військовослужбовців, перевіряємо невротизацію, психологізацію, визначаємо стресостійкість та психоемоційний стан. Після повернення теж потрібно працювати. Нині, за повернення військові обов’язково проходять психотерапевтичну групу. Ми обговорюємо, що відбувалося, які є емоції та переживання. Якщо зазначаємо відхилення за відповідями, то працюємо далі, наприклад у групах. Це гуртує людей та підтримує. Працюємо і з пораненими, там де вони проходять лікування. Виходить мультидисциплінарна команда: психолог, клінічний психолог, психіатр, реабілітолог та лікарі. Дехто не може спати, коли розуміють, що просто не можуть заснути, то звертаються по допомогу. І мова не лише про військовослужбовців, консультували і поліціянтів Херсону. Якщо бачимо ознаки гострих стресових розладів, ПТСР — висмикуємо людей, щоб пропрацювати ці стани, якомога раніше. 

Так, військові знаходяться у зоні смертельної небезпеки, тому мають більшу ймовірність повернутись з посттравматичним синдромом, але це не для кожного. Психіка та її ресурс відрізняється від людини до людини, тому одна й та сама подія приносить різні результати. Хоча й здається, що пережити досвід війни неможливо — це не так. Тільки у 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, діагностували ПТСР. Таку статистику оприлюднили в Міністерстві охорони здоров’я України. Якщо ми комплексно будемо підходити до відновлення, а ми вже над цим працюємо, то подолаємо наслідки стресових розладів, як і другу армію світу. 

Що казати чи не казати військовому? 

Фото: LIBKOS

Якщо говорити про комунікацію соціуму та людини, яка повернулась із фронту з ПТСР, то радять уникати тригерів: гучні звуки, іграшки з сиренами, налякування заради жарту, алкоголю, наркотиків чи психотропних речовин. 

АК: Треба дякувати військовим. Це добре, потрібно та взагалі нормально. Пережити те, що переживають вони — неможливо. І ми справді знаходимось у різних життях і, за повернення, зіткнення світів може травматично вплинути на людину. Замість фрази “я розумію, як тобі погано” можна використати, наприклад, “мені боляче це чути”, щоб випадково не знецінити травматичний досвід людини. А взагалі просто подякуйте — це нормальне правило комунікації. Навіть, якщо сьогодні настане перемога, і всі військові повернуться додому, буде багато важких, які потребуватимуть соціальної та психологічної реабілітації. Важлива і сімейна інтеграція, коли родина знає як реагувати — усім набагато легше. Ми підтримуємо родичів, а вони — військового. Коли пропрацювати з усіх сторін, швидше настане одужання та адаптація.

 

Підготовка поліціянтів до роботи на місці воєнних злочинів

Знищення майна, пограбування, вбивства, поранення, катування, знущання, викрадення, умисні тілесні ушкодження, розстріл цивільних, обстріл місць перебування мирного населення, зґвалтування ці та інші жахливі злочини вчиняє рф на українській землі із часу повномасштабного вторгнення. Серед служб, які працюють на цих місцях і поліціянти. А це абсолютно нова категорія постраждалих і з ними теж треба працювати. 

А.К.:У поліціянтів є професійно-психологічна підготовка, для цього у нас працюють штатні психологи. Вони супроводжують відділи поліції та раз на тиждень влаштовують заняття. Там навчають поняття стресу, реакціям та реагуванню на ці прояви. Поліціянти мають вміти спілкуватись з людиною в істериці та у заціпенінні.  У випадках ракетних ударів по житлових будинках, формуються групи з співробітників кількох прилеглих областей, які займаються цивільними на місцях воєнних злочинів. Тому поліціянти мають володіти навичками першої психологічної допомоги. У нас є програма «рівний-рівному», у якій співробітники поліції, які не є психологами, хочуть мати певні знання та навички з цієї області. Вони стають ніби психологами свого колективу — консультантами, можуть десь допомогти або направити вже до спеціаліста за потреби. Ми два роки впроваджували цей проєкт і вже затвердили офіційно. Консультанти мають вищий рівень знань з цієї області, і поліціянти охочіше звертаються, бо це не саме психолог, а допомога у форматі рівний-рівному. Тим паче, що кожен психолог має свого терапевта і якщо щось трапляється ти біжиш до свого супервайзера і він тобі вже розкладає ситуацію. Тому ми більше розвиваємось та розуміємось на собі. 

Фото: Психологічна служба Поліції

Функціонувати під час війни — це ще й про життєстійкість. Людині не так багато часу потрібно для адаптації до умов. Вже зараз, побачивши ракету повз вікна, на роботу все ж поїдеш, хіба що запізнишся. А згідно з результатами соціологічного дослідження “Емоційно-психологічний стан українців”, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з “Нью імідж маркетинг груп”,  зафіксовано три емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом лютого 2023 року. Це  тривога (57%), очікування покращень (46%), надія (41%). Проте зараз в Україні суттєво зростає культура роботи із своїм психологічним здоров’ям. І це стане ще одним із методів, який допоможе пережити досвід цієї війни. 

Зазначимо, що наразі створені всі умови для отримання підтримки та кваліфікованої допомоги. Наприклад, скористатись платформою “Розкажи мені”, яка працює цілодобово й надає безкоштовну психологічну допомогу. Або обрати інший ресурс. Ось добірка 10 безкоштовних ініціатив від VisitUkraine.Today. В Одесі тимчасово переміщені українці та всі особи, які постраждали внаслідок війни, можуть безкоштовно отримати кваліфіковану психологічну допомогу на базі міських медзакладів.

Continue Reading
Click to comment

Одеса

Незаконний виїзд до Молдови через Одещину: схема через співробітника УЗ

Published

on


Затримання організаторів. Фото: Державна прикордонна служба

На Одещині викрили чергову схему незаконного переправлення чоловіків за кордон. Організатор обіцяв доставити “клієнта” до Молдови. Для цього використали підроблені документи та навіть залучили працівника “Укрзалізниці”. Всіх учасників затримали.

Про це повідомили в Державній прикордонній службі України.

Реклама

Читайте також:

Деталі втечі

За даними слідства, канал незаконного виїзду організував 33-річний житель Арцизької громади. Він шукав чоловіків призовного віку та пропонував їм нелегальний маршрут до Молдови за чималі гроші. До схеми чоловік залучив трьох спільників. Двоє відповідали за перевезення автомобілями, ще один був співробітником “Укрзалізниці”. Саме він допомагав оформити підроблене посвідчення помічника машиніста та фіктивні документи про відрядження.

За планом, “клієнта” з Одеси везли вантажним локомотивом до одного з міст області. Після прибуття його забирали перевізники та доставляли ближче до кордону. Далі чоловік мав пішки перейти кордон, отримуючи інструкції телефоном. Оплату організатор отримував частинами. Спочатку 2 тисячі доларів авансу, решту — після завершення маршруту. Під час передачі другого траншу в 7 тисяч доларів його затримали на гарячому. Інших учасників схеми викрили під час перевезення “клієнта” та за місцем роботи.

Гроші, які вилучили. Фото: Державна прикордонна служба

Як покарають

Під час обшуків правоохоронці вилучили автомобілі, підроблені бланки посвідчень, гроші, телефони, техніку та інші докази. Усім фігурантам висунули обвинувачення — залежно від ролі кожного. Йдеться про організацію та незаконне переправлення осіб через державний кордон, керівництво такими діями, сприяння їм порадами й засобами, а також виготовлення та використання підроблених офіційних документів. Злочини кваліфіковані за частинами 2 і 3 статті 332 та частинами 1 і 4 статті 358 Кримінального кодексу України. Максимальне покарання за цими статтями — до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади або займатися окремою діяльністю строком до трьох років.

Нагадаємо, ми повідомляли, що в Одесі лікарі робили фіктивні довідки для призовників. Також ми писали, що в ТЦК Миколаївщини допомагали ухилянтам униктнути мобілізації.



Джерело

Continue Reading

Усі новини

Відпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році

Published

on


Чемпіон Європи з ММА Мілан Ніколенко відвідав Буковель на початку 2026 року. Загальна ціна його відпочинку сягнула понад 70 тисяч гривень.

У своєму Instagram спортсмен показав, як пройшла його подорож до засніжених українських Карпат.

Скільки коштує відпочинок у Буковелі

“Скільки коштує поїздка в Буковель у 2026 році? Ми взяли повний багажник всяких приколів на 8 тисяч гривень і виїхали. Приблизно за 300 кілометрів зупинилися на заправці. На хотдоги, каву та бензин ми витратили 2500 гривень“, — розповів Мілан.

Згодом була така ж зупинка на 3400 грн.

Вартість номеру на 7 днів — 27 тисяч гривень.

Скі-паси на двох на чотири дні — 16 400 грн.

“Трохи покаталися і пішли випити чаю, перекусити. Це коштувало 700 гривень. Ввечері ми вирішили піти в баню, яка коштувала 3 тисячі гривень”, — розповів автор відео.

  • Сніданок — 900 грн.
  • Чан — 2500 грн.



Відпочинок у Буковелі

Фото: Instagram

Відпочинок у Буковелі



Відпочинок у Буковелі

Фото: Instagram

Відпочинок у Буковелі



Відпочинок у Буковелі

Фото: Instagram

“Потім ми поїхали кататися ввечері наступного дня і скі-пас коштував нам 3 тисячі гривень. До речі, за весь цей час ми витратили на парковку приблизно 2400 грн“, — зазначив Мілан.

На їжу пішло десь 8 тисяч грн.

А загальна ціна за відпочинок понад 70 тисяч грн.

Відпочинок у Буковелі



Відпочинок у Буковелі

Фото: Instagram

Реакція мережі

У коментарях українці здивувалися такою ціною відпочинку в українських горах:

  • “Я думала, ці відосики, де говорять, що у Швейцарії дешевше, ніж у Буковелі — брехня, а тепер розумію, що правда”.
  • “Я не знаю, де ви працюєте, але я в Канаді навіть стільки не заробляю на такий відпочинок. Якщо крадете, то тоді не відповідайте на мій коментар”.
  • “Подивившись ваше відео і мету за якою ви їхали, то краще зловити сезон у Драгобраті, а якщо хочеться лютого фрірайду, то це Славське назва Тростян”.
  • “Поки що найменша сума, що я чув в усіх відосах про Буковель взимку”.

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

Крім того, жінка розкрила ціни в Буковелі на початку 2026 року, чим здивувала мережу.





Джерело

Continue Reading

Події

Національний рейтинг Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025» 5 лютого оголосить переможців

Published

on



У четвер, 5 лютого, в Національному інформаційному агентстві Укрінформ відбудеться оголошення переможців Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025».

Про це повідомляє Укрінформ.

За словами голови оргкомітету рейтингу Любові Базів, відомі українські музикознавці та критики обрали переможців у 12 номінаціях.

Зокрема, до лонг-ліста Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025» увійшли:

1. Номінація «Найкраща подія року у галузі класичної музики»:

  •  Прем’єра «Реквієму» Євгена Станковича у Києві та Львові
  •  Проєкт «NotaBene+» NotaBene Chamber Group та Національного будинку музики
  •  Запис повного циклу камерних симфоній Євгена Станковича «Dictum» (за підтримки УКФ)
  •  Запуск інноваційної цифрової платформи і оцифрування колекції музично-меморіального музею Соломії Крушельницької (за підтримки УКФ)
  •  Постановка опери «Король Артур» Генрі Перселла (проєкт Open Opera Ukraine, хор Б.А.Х.)
  •  Камерна опера «Аманданте» Максима Шалигіна
  •  Премʼєра Cantata in tempore belli (Кантата часів війни) Йорга Відманна у Національній опері України
  •  Постановка опери «Золотий обруч» Бориса Лятошинського у Львівська національній опері
  •  Міжнародний фестиваль Kyiv Baroque Fest-2025
  •  Українсько-данський проєкт виконання опери «Летючий Голландець»
  •  Постановка опери «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха в Національній опері України
  •  Міжнародний «Бетховен Вікенд» – виконання повного циклу фортепіанних концертів Людвіга ван Бетховена
  •  Концерт «Сталь. Фіалка. Лють» у Національній філармонії України
  •  Концерт «Симфонія Зізнання» Львівського академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії
  •  Гастролі опери «Діалоги кармеліток» Франсіса Пуленка Львівської національної опери на сцені Національної опери України
  •  Презентація «Антології української симфонічної мініатюри» Українського інституту спільно з видавництвом «Музична Україна»
  •  Гастрольний тур хору «Гомін»
  •  Започаткування фестивалю музики Бориса Лятошинського LIATOSHYNSKY SPACE у Національній філармонії України
  •  Присудження Міжнародної премії The Classical Next: Innovation Award 2025 – Opera Aperta
  •  Міжнародний проєкт «Музика чуттів», автор та композитор проєкту Євген Петриченко. Національний будинок музики

2. Номінація «Найкращий фестиваль класичної музики року»:

  • Третій Міжнародний фестиваль камерної музики «Dzerkalo»
  • 31-й Міжнародний фестиваль сучасної класичної музики «Контрасти», Львів
  • «Київ Музик Фест-2025»
  • «Liatoshynsky Space 2025»: фестиваль музики Бориса Лятошинського | Національна філармонія України, Фундація Лятошинського
  • Kyiv Baroque Fest-2025 | Національна філармонія України, Open Opera Ukraine, Національний будинок музики
  • Kozarenko-ФИСТ Коломийська філармонія ім. Олександра Козаренка
  • Фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage 2025
  • Міжнародний фестиваль класичної музики KharkivMusicFest

3. Номінація «Найкращий реліз року»:

  • «Перетинаючи темряву», українська сучасна музика для саксофона та фортепіано. Роман Фотуйма, Дар’я Шутко
  • Альбом «Музика Харкова» у виконанні піаніста Максима Шадька | Ukrainian Classical Music Foundation
  • Мистецький проєкт «Пісні правди» Юліана Китастого | США Smithsonian Folkways Recordings
  • Альбом Limbo на лейблі Kyiv Dispatch
  • Проєкт «Березовський: звукова антологія творчості»
  • «Solum» українського композитора Юрія Пікуша
  • Антологія української камерної музики: Борис Лятошинський. Струнні квартети (Український інститут і Фундація Лятошинського)
  • Альбом «Замордовані. Подзвін перший» гурту «Пиріг і Батіг»
  • Твори для фортепіано. Двотомне видання фортепіанних творів М. Лисенка, «Музична Україна»
  • Kyiv Tango Orchestra, альбом Timeless
  • Ukraine: A Piano Portrait SOMM Recordings (Борис Лятошинський, Левко Ревуцький, Миколаїв Лисенко, Сергій Борткевич, Валентин Сільвестров, Василь Барвінський, Віктор Косенко)
  • Випуск партитур творів Бориса Лятошинського французьким видавництвом Billaudot
  • Barvinsky & Kosenko: Ukrainian Piano Concertos ARS Produktion
Читайте також: У Києві відбудеться вечір класичної музики MOZART+

4. Номінація «Найкращий оркестр року»:

  • Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії ім. Мирослава Скорика
  • Симфонічний оркестр INSO-Львів Львівської національної філармонії
  • Національний симфонічний оркестр України
  • Київський камерний оркестр Національної філармонії України
  • Оркестр Національної опери України
  • Liatoshynskyi Capella: Orchestra Національного будинку музики
  • Ensemble 24
  •  Національний ансамбль солістів «Київська камерата»
  • Національний камерний ансамбль «Київські солісти»
  • Національний президентський оркестр
  • Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
  • Симфонічний оркестр Дніпровської філармонії

5. Номінація «Найкращий хор року»:

  • Вокальний ансамбль сучасної музики «Alter Ratio»
  • Академічна хорова капела ім. Платона Майбороди Українського радіо
  • Liatoshynskyi Capella: Choir Національного будинку музики
  • Львівський муніципальний хор «Гомін» Львівського органного залу
  • Ансамбль Partes
  • Муніципальний камерний хор «Київ»
  • Національна капела України «ДУМКА»

6. Номінація «Найкраща музична вистава року»:

  •  Вистава-трейлер «Гра в оперу», Львівська національна опера
  •  «Місяць» Карла Орфа, Київський національний академічний театр оперети
  •  «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха в Національній опері України
  •  «Пісні вугілля та сталі» проєкт Центру музики молодих
  •  Опера «Золотий обруч» Бориса Лятошинського (Львівська національна опера, диригент-постановник Іван Чередніченко, режисер Іван Уривський)
  • Опера-кабаре «ТГШ. Подорож у часі» Золтана Алмаші в ХНАТОБ
  • Балет «Соляріс» Олександра Родіна у Львівській національній опері
  • Опера «Фальстаф» Дж. Верді, Київська опера

7. Номінація: «Найкращий виконавець/виконавиця року»:

  • NotaBene Chamber Group Національного будинку музики
  • Ансамбль сучасної музики Senza Sforzando, Одеса
  • Тарас Бережанський, бас
  • Дмитро Ткаченко, скрипка
  • Вікторія Вітренко, сопрано
  • Роман Меліш, контратенор
  • Мар’яна Головко, колоратурне сопрано
  • Марія Пухлянко, фортепіано
  • Роман Лопатинський, фортепіано
  • Андрій Павлов, скрипка
  • Віоліна Петриченко, фортепіано
  • Богдана Півненко, скрипка
  • Антоній Кедровський, скрипка
  • Ольга Рукавішнікова, скрипка
  • Катерина Супрун, альт

8. Номінація «Найкращий симфонічний диригент / диригентка року»:

  •  Антоній Кедровський
  • Наталія Стець
  • Володимир Сіренко
  • Наталія Пономарчук
  • Іван Чередниченко
  • Віктор Плоскіна
  • Кері-Лінн Вілсон
  • Іван Остапович
  •  Максим Гусак

9. Номінація «Найкращий хоровий диригент/диригентка року»:

  •  Ольга Приходько
  •  Вадим Яценко
  •  Микола Гобдич
  •  Юлія Ткач
  •  Наталія Хмілевська
  •  Олександр Тарасенко
  •  Костянтин Ленчик

10. Номінація «Найкращий композитор/ композиторка року»:

  • Золтан Алмаші
  • Алла Загайкевич
  • Олег Безбородько
  • Максим Іванов
  • Святослав Лунєв
  • Олександр Родін
  • Євген Станкович
  • Тетяна Хорошун
  • Богдана Фроляк
  • Максим Шалигін

11. Номінація «Найкращий/а продюсер/ка, менеджер/ка, куратор/ка року»:

  •  Ірина Буданська
  •  Анна Гадецька
  •  Микола Гречух
  •  Галина Григоренко
  •  Тарас Демко
  •  Ольга Дятел
  •  Ольга Кононенко
  •  Ольга Лозинська
  •  Юлія Ніколаєвська
  •  Богдана Півненко
  •  Іоланта Пришляк
  •  Богдан Сегін
  •  Ольга Стельмашевська
  •  Кармелла Цепколенко
  •  Олександр Чорний

12. Номінація «Найкращий/а музичний критик/иня року»:

  •  Поліна Кордовська
  •  Тетяна Новицька
  •  Юрій Чекан
  •  Тетяна Поліщук
  •  Віталій Вишинський
  •  Роксолана Гавалюк
  •  Марина Гордієнко
  •  Дзвенислава Сафʼян
  •  Ірина Сікорська
  •  Ліза Сіренко
  •  Ольга Голинська
  •  Любов Морозова
  •  Стас Невмержицький
  •  Олександра Чеботар
  •  The Claquers.

Рейтинг складається тільки з прем’єр, поставлених протягом 2025 календарного року (виконавець/диригент/композитор/продюсер/критик також відзначався за свої роботи у 2025 календарному році).

Читайте також: «Театральний інфобум» назвав найкращі вистави Києва 2025 року

Зірковий гість церемонії нагородження – Струнний квартет Київського камерного оркестру Національної філармонії України.

До складу експертів Рейтингу увійшли: Юрій Чекан (музикознавець, доктор мистецтвознавства, Київ-Львів), Ірина Сухленко (перша проректорка ХНУМ ім.І.Котляревського, кандидат мистецтвознавства, Харків), Світлана Галась (музична критикиня, журналістка, Київ), Галина Бабій (музикознавиця, журналістка, Київ), Ольга Голинська (музикознавиця, Київ), Марина Гордієнко (музикознавиця, музична критикиня, Київ), Марія Кононова (музикознавиця, солістка Національної опери України, Київ), Анна Різаєва (музикознавиця, доцентка кафедри історії світової музики НМАУ, Київ), Дзвенислава Саф’ян (музикознавиця, Львів), Олександра Чеботар (музикознавиця, Київ), Віталій Вишинський (композитор, музикознавець, доцент кафедри теорії та історії культури НМАУ, Київ), Стефанія Олійник (музикознавиця, кандидатка мистецтвознавства, PR-менеджерка, Київ-Львів), Вікторія Федоріна (культурна діячка, Київ), Дмитро Єрьомін (культурний блогер, Київ), Валентина Самченко (журналістка, культурна оглядачка, Київ).



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.