Коли стикаються світи зони бойових дій, воєнних злочинів та цивільних людей. Коментує начальник психологічного забезпечення ГУНП Андрій Костюк
Чи можемо ми зрозуміти людину, яка пережила окупацію, насилля, втратила близьку людину, побачила зруйнування свого світу за секунду? Чи готові ми розуміти хлопців та дівчат, які стоять на захисті своєї країни? Компетентні давати поради, навіть, якщо здається, що вже зрозуміли цей світ? Так, ми всі живемо у війні, але для кожного вона різна. І поки українські військові та всі силові структури борються за життя цього суспільства, наша задача — підтримати їх і створити більш-менш здорові умови, в які вони повернуться.
У цьому тексті “Дайджест Одеси” розповість про мобільні групи на території бойових дій, комунікацію з військовими та підготовку поліціянтів до роботи на місцях злочинів. Коментує начальник відділу психологічного забезпечення ГУНП в Одеській області Андрій Костюк.
Мобільні групи психологів для військовослужбовців
Стрес — абсолютно нормальна захисна реакція організму. Те, що людина боїться, — це нормально. Важливе питання: як справлятись із цим станом? Завдання психолога стосовно військових — підготувати до дій у надскладних умовах, пов’язаних зі стресом, шоком, несподіванкою. Чим краще воїн буде підготовлений, то менший вплив стресу відчуватиме.
Фото: LIBKOS
А.К.: У складі групи ми виїжджали до Херсона та області. Не у безпосередню точку несення служби, бо для проведення психотерапії та використання її методів має бути безпечний простір. Як мобільна група, вирішували більше соціально-побутові питання, дізналися у когось які реакції на стрес. З деякими працювали, висмикуючи на базу Миколаєва. Та у будь-якому випадку хлопці мають наші телефони. Це не вал дзвінків, проте є реакція: їм комфортно, мають змогу поемоціонувати, вимовитись. Тому потреба у таких виїздах та групах — є. Ми обов’язково перед відправленням на службу тестуємо військовослужбовців, перевіряємо невротизацію, психологізацію, визначаємо стресостійкість та психоемоційний стан. Після повернення теж потрібно працювати. Нині, за повернення військові обов’язково проходять психотерапевтичну групу. Ми обговорюємо, що відбувалося, які є емоції та переживання. Якщо зазначаємо відхилення за відповідями, то працюємо далі, наприклад у групах. Це гуртує людей та підтримує. Працюємо і з пораненими, там де вони проходять лікування. Виходить мультидисциплінарна команда: психолог, клінічний психолог, психіатр, реабілітолог та лікарі. Дехто не може спати, коли розуміють, що просто не можуть заснути, то звертаються по допомогу. І мова не лише про військовослужбовців, консультували і поліціянтів Херсону. Якщо бачимо ознаки гострих стресових розладів, ПТСР — висмикуємо людей, щоб пропрацювати ці стани, якомога раніше.
Так, військові знаходяться у зоні смертельної небезпеки, тому мають більшу ймовірність повернутись з посттравматичним синдромом, але це не для кожного. Психіка та її ресурс відрізняється від людини до людини, тому одна й та сама подія приносить різні результати. Хоча й здається, що пережити досвід війни неможливо — це не так. Тільки у 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, діагностували ПТСР. Таку статистику оприлюднили в Міністерстві охорони здоров’я України. Якщо ми комплексно будемо підходити до відновлення, а ми вже над цим працюємо, то подолаємо наслідки стресових розладів, як і другу армію світу.
Що казати чи не казати військовому?
Фото: LIBKOS
Якщо говорити про комунікацію соціуму та людини, яка повернулась із фронту з ПТСР, то радять уникати тригерів: гучні звуки, іграшки з сиренами, налякування заради жарту, алкоголю, наркотиків чи психотропних речовин.
АК: Треба дякувати військовим. Це добре, потрібно та взагалі нормально. Пережити те, що переживають вони — неможливо. І ми справді знаходимось у різних життях і, за повернення, зіткнення світів може травматично вплинути на людину. Замість фрази “я розумію, як тобі погано” можна використати, наприклад, “мені боляче це чути”, щоб випадково не знецінити травматичний досвід людини. А взагалі просто подякуйте — це нормальне правило комунікації. Навіть, якщо сьогодні настане перемога, і всі військові повернуться додому, буде багато важких, які потребуватимуть соціальної та психологічної реабілітації. Важлива і сімейна інтеграція, коли родина знає як реагувати — усім набагато легше. Ми підтримуємо родичів, а вони — військового. Коли пропрацювати з усіх сторін, швидше настане одужання та адаптація.
Підготовка поліціянтів до роботи на місці воєнних злочинів
Знищення майна, пограбування, вбивства, поранення, катування, знущання, викрадення, умисні тілесні ушкодження, розстріл цивільних, обстріл місць перебування мирного населення, зґвалтування — ці та інші жахливі злочини вчиняє рф на українській землі із часу повномасштабного вторгнення. Серед служб, які працюють на цих місцях і поліціянти. А це абсолютно нова категорія постраждалих і з ними теж треба працювати.
А.К.:У поліціянтів є професійно-психологічна підготовка, для цього у нас працюють штатні психологи. Вони супроводжують відділи поліції та раз на тиждень влаштовують заняття. Там навчають поняття стресу, реакціям та реагуванню на ці прояви. Поліціянти мають вміти спілкуватись з людиною в істериці та у заціпенінні. У випадках ракетних ударів по житлових будинках, формуються групи з співробітників кількох прилеглих областей, які займаються цивільними на місцях воєнних злочинів. Тому поліціянти мають володіти навичками першої психологічної допомоги. У нас є програма «рівний-рівному», у якій співробітники поліції, які не є психологами, хочуть мати певні знання та навички з цієї області. Вони стають ніби психологами свого колективу — консультантами, можуть десь допомогти або направити вже до спеціаліста за потреби. Ми два роки впроваджували цей проєкт і вже затвердили офіційно. Консультанти мають вищий рівень знань з цієї області, і поліціянти охочіше звертаються, бо це не саме психолог, а допомога у форматі рівний-рівному. Тим паче, що кожен психолог має свого терапевта і якщо щось трапляється ти біжиш до свого супервайзера і він тобі вже розкладає ситуацію. Тому ми більше розвиваємось та розуміємось на собі.
Фото: Психологічна служба Поліції
Функціонувати під час війни — це ще й про життєстійкість. Людині не так багато часу потрібно для адаптації до умов. Вже зараз, побачивши ракету повз вікна, на роботу все ж поїдеш, хіба що запізнишся. А згідно з результатами соціологічного дослідження “Емоційно-психологічний стан українців”, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з “Нью імідж маркетинг груп”, зафіксовано три емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом лютого 2023 року. Це тривога (57%), очікування покращень (46%), надія (41%). Проте зараз в Україні суттєво зростає культура роботи із своїм психологічним здоров’ям. І це стане ще одним із методів, який допоможе пережити досвід цієї війни.
Зазначимо, що наразі створені всі умови для отримання підтримки та кваліфікованої допомоги. Наприклад, скористатись платформою “Розкажи мені”, яка працює цілодобово й надає безкоштовну психологічну допомогу. Або обрати інший ресурс. Ось добірка 10 безкоштовних ініціатив від VisitUkraine.Today. В Одесі тимчасово переміщені українці та всі особи, які постраждали внаслідок війни, можуть безкоштовно отримати кваліфіковану психологічну допомогу на базі міських медзакладів.
Помер актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, народний артист України Євген Шах.
Як передає Укрінформ, про це команда театру повідомила у Фейсбуці.
“Є люди, чия присутність робить життя світлішим – не гучними словами чи великими жестами, а своєю добротою, щирістю, умінням бути поруч, підтримати, розсмішити, подарувати тепло навіть у найважчі дні. Саме таким ми назавжди запам’ятаємо нашого друга та колегу, народного артиста України Євгена Шаха”, – написали його колеги.
“Талановитий актор, який умів бути справжнім і на сцені, і в житті. У Євгенові Михайловичу було стільки душевного тепла, людяності та любові до людей, що здавалося, цього вистачить на всіх, хто опинився поруч. Ми безмежно вдячні долі за те, що мали щастя знати його, працювати поруч, розділяти з ним сцену, радощі й переживання”, – зазначили у театрі.
Як повідомляє Суспільне Культура, актор народився на Львівщині. У 1964 році долучився до драматичної студії при театрі імені Івана Франка й почав працювати в його трупі. Грав у виставах “Мартин Боруля”, “Ліс”, “В неділю рано зілля копала”, “Поминальна молитва” та інших.
У 1977 році Шах здобув освіту в Київському державному інституті театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.
У 2006 році Шах отримав звання народного артиста України.
Займався дубляжем та озвученням фільмів, серіалів, мультфільмів та книг українською мовою, зокрема є українським голосом Албуса Дамблдора в серії фільмів про Гаррі Поттера.
Як повідомляв Укрінформ, помер літературознавець, журналіст та громадський діяч В’ячеслав Брюховецький.
Міжнародні партнери України закликали активніше залучати приватні інвестиції до відновлення країни, прискорювати реформи та поглиблювати інтеграцію української економіки до європейського ринку.
Про це йшлося на церемонії відкриття міжнародної виставки-конференції ReBuild Ukraine: Construction & Energy, яка розпочалася у Варшаві, передає кореспондент Укрінформу.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов наголосив, що відновлення України та її вступ до Європейського Союзу мають відбуватися паралельно.
«Ми не просто відновлюємо те, що зруйнувала Росія. Ми будуємо економіку майбутньої держави-члена ЄС. Саме тому відновлення України та європейська інтеграція мають просуватися разом. Обидва процеси потребують сильних інституцій, верховенства права, прозорості й передбачуваного бізнес-середовища», – зазначив він.
За словами Ченцова, відбудова не може чекати завершення війни. Україна має створювати стійкіші, децентралізовані та безпечніші системи, зокрема в енергетиці й транспорті. Він також закликав європейські компанії долучатися до постачання обладнання, локалізації виробництва та створення спільних підприємств.
Окремо Ченцов відзначив потенціал польського бізнесу у відновленні України, зокрема у сферах будівництва, енергетики, транспорту й логістики. За його словами, польські компанії мають бути не лише постачальниками, а й довгостроковими інвесторами та технологічними партнерами.
Міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко зазначив, що, за спільною оцінкою України та Світового банку, потреби країни у відновленні та відбудові перевищують 600 млрд дол.
«Найбільшу частину цієї суми забезпечить приватний сектор, а отже, йдеться про значні інвестиційні можливості, ймовірно, найбільші в Європі з часів Другої світової війни», – наголосив він.
За словами міністра, ключовими умовами залучення капіталу є передбачуваність ведення бізнесу, прискорення реформ, макрофінансова стабільність та ефективні механізми зниження інвестиційних ризиків.
Кравченко підкреслив, що Україна прагне побудувати сучасну, конкурентоспроможну та стійку економіку, інтегровану до єдиного ринку ЄС. Серед перспективних напрямів він назвав енергетичну безпеку, чисту генерацію, оборонні та технології подвійного призначення, цифрові послуги, передове виробництво й сільське господарство.
Своєю чергою єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Україна демонструє значний прогрес на шляху до членства в ЄС, попри російську агресію. Вона наголосила, що реформи, необхідні для європейської інтеграції, водночас створюють прозоріші та передбачуваніші умови для міжнародних інвесторів.
«Ніколи раніше в історії Європейського Союзу ми не вели переговорів із країною, яка перебуває у стані війни», – зауважила Кос.
Вона також повідомила про роботу над можливостями поступової інтеграції України до європейського ринку ще до повноправного членства. Серед конкретних прикладів єврокомісарка назвала наближення України до приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), що спростить і здешевить грошові перекази для громадян та бізнесу.
Міністерка економіки та промисловості Естонії Ліна Вахтрас закликала розглядати Україну не лише як країну, що потребує допомоги, а як повноцінного економічного партнера.
За її словами, українські підприємства продовжують працювати, виробляти продукцію, експортувати та інвестувати попри російські удари по енергетичній і транспортній інфраструктурі. Водночас для подальшого розвитку їм потрібні інвестиції, стабільне енергопостачання та ширший доступ до європейських ринків.
Вахтрас наголосила на необхідності розвивати спільні проєкти естонських та українських компаній у сферах оборонних і цифрових технологій, енергетики та сільського господарства.
Міністр міжнародного співробітництва та зовнішньої торгівлі Швеції Бенджамін Доуса закликав партнерів збільшувати фінансову підтримку України та робити її довгостроковою і передбачуваною.
Він наголосив, що підтримка України є не лише проявом солідарності, а й інвестицією у спільну безпеку Європи. Доуса також закликав міжнародних партнерів долучатися до відновлення української транспортної інфраструктури, зокрема залізниці та прикордонних переходів, які мають критичне значення для українського експорту.
Учасники конференції зійшлися на думці, що успішна відбудова України потребує поєднання державної та міжнародної фінансової підтримки з приватним капіталом, а також поглиблення економічної інтеграції з Євросоюзом.
Як повідомляв Укрінформ, Міжнародна виставка-конференція ReBuild Ukraine триватиме у Варшаві 12–13 листопада. Цьогорічний захід об’єднує понад 7500 учасників, понад 800 експонентів із 33 країн та представників більш як 150 українських громад. У межах виставки відбуваються міжнародні конференції, ділові зустрічі та презентації інвестиційних проєктів українських громад.
Міністр оборони України Євгеній Хмара і міністр оборони Канади Девід Макгінті обговорили подальшу підтримку України, зокрема посилення протиповітряної оборони, далекобійних спроможностей та постачання боєприпасів для гармат літаків F-16.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.
Хмара подякував Канаді за внесок у закупівлю критично важливих ракет PAC-3 для систем Patriot через механізм JUMPSTART. Вони посилять захист України від російських балістичних ударів.
Сторони обговорили подальшу підтримку України. Окрему увагу приділили потребам для масштабування операцій Сил оборони.
«Нарощуємо асиметричні дії проти ворога. Посилюємо наші deep strike операції по об’єктах, які працюють на війну проти України, зокрема підприємствах, де виробляється російське озброєння», – наголосив Хмара.
Ще один пріоритет – постачання боєприпасів для гармат літаків F-16.
За словами Хмари, «левова частка реактивних безпілотників знищується саме нашими F-16. 20-мм боєприпаси для літаків – критичний ресурс. Важливо максимально оперативно отримувати постачання, скорочувати терміни та процедури».
Міністри обговорили кроки для пришвидшення наступної поставки.
Хмара також поінформував канадського колегу про ситуацію на полі бою, де Україна вибудовує дронову перевагу.
Безпілотники необхідні для широкого спектра завдань, як бойових, так і логістичних. Саме тому Україна закликає партнерів максимально зосереджувати підтримку на закупівлі ефективних українських дронів для Сил оборони.
Як повідомляв Укрінформ, міністри оборони України та Великої Британії Євгеній Хмара і Вес Стрітінг напередодні засідання у форматі «Рамштайн» обговорили деталі наступного пакета допомоги, в якому враховані критичні потреби України.
Фото: МОУ
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень ago
Новини на ранок
-
Політика6 днів agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство5 днів ago
Новини на ранок
-
Суспільство4 дні ago
Новини на ранок
-
Політика4 дні agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство5 днів agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата