Коли стикаються світи зони бойових дій, воєнних злочинів та цивільних людей. Коментує начальник психологічного забезпечення ГУНП Андрій Костюк
Чи можемо ми зрозуміти людину, яка пережила окупацію, насилля, втратила близьку людину, побачила зруйнування свого світу за секунду? Чи готові ми розуміти хлопців та дівчат, які стоять на захисті своєї країни? Компетентні давати поради, навіть, якщо здається, що вже зрозуміли цей світ? Так, ми всі живемо у війні, але для кожного вона різна. І поки українські військові та всі силові структури борються за життя цього суспільства, наша задача — підтримати їх і створити більш-менш здорові умови, в які вони повернуться.
У цьому тексті “Дайджест Одеси” розповість про мобільні групи на території бойових дій, комунікацію з військовими та підготовку поліціянтів до роботи на місцях злочинів. Коментує начальник відділу психологічного забезпечення ГУНП в Одеській області Андрій Костюк.
Мобільні групи психологів для військовослужбовців
Стрес — абсолютно нормальна захисна реакція організму. Те, що людина боїться, — це нормально. Важливе питання: як справлятись із цим станом? Завдання психолога стосовно військових — підготувати до дій у надскладних умовах, пов’язаних зі стресом, шоком, несподіванкою. Чим краще воїн буде підготовлений, то менший вплив стресу відчуватиме.
Фото: LIBKOS
А.К.: У складі групи ми виїжджали до Херсона та області. Не у безпосередню точку несення служби, бо для проведення психотерапії та використання її методів має бути безпечний простір. Як мобільна група, вирішували більше соціально-побутові питання, дізналися у когось які реакції на стрес. З деякими працювали, висмикуючи на базу Миколаєва. Та у будь-якому випадку хлопці мають наші телефони. Це не вал дзвінків, проте є реакція: їм комфортно, мають змогу поемоціонувати, вимовитись. Тому потреба у таких виїздах та групах — є. Ми обов’язково перед відправленням на службу тестуємо військовослужбовців, перевіряємо невротизацію, психологізацію, визначаємо стресостійкість та психоемоційний стан. Після повернення теж потрібно працювати. Нині, за повернення військові обов’язково проходять психотерапевтичну групу. Ми обговорюємо, що відбувалося, які є емоції та переживання. Якщо зазначаємо відхилення за відповідями, то працюємо далі, наприклад у групах. Це гуртує людей та підтримує. Працюємо і з пораненими, там де вони проходять лікування. Виходить мультидисциплінарна команда: психолог, клінічний психолог, психіатр, реабілітолог та лікарі. Дехто не може спати, коли розуміють, що просто не можуть заснути, то звертаються по допомогу. І мова не лише про військовослужбовців, консультували і поліціянтів Херсону. Якщо бачимо ознаки гострих стресових розладів, ПТСР — висмикуємо людей, щоб пропрацювати ці стани, якомога раніше.
Так, військові знаходяться у зоні смертельної небезпеки, тому мають більшу ймовірність повернутись з посттравматичним синдромом, але це не для кожного. Психіка та її ресурс відрізняється від людини до людини, тому одна й та сама подія приносить різні результати. Хоча й здається, що пережити досвід війни неможливо — це не так. Тільки у 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, діагностували ПТСР. Таку статистику оприлюднили в Міністерстві охорони здоров’я України. Якщо ми комплексно будемо підходити до відновлення, а ми вже над цим працюємо, то подолаємо наслідки стресових розладів, як і другу армію світу.
Що казати чи не казати військовому?
Фото: LIBKOS
Якщо говорити про комунікацію соціуму та людини, яка повернулась із фронту з ПТСР, то радять уникати тригерів: гучні звуки, іграшки з сиренами, налякування заради жарту, алкоголю, наркотиків чи психотропних речовин.
АК: Треба дякувати військовим. Це добре, потрібно та взагалі нормально. Пережити те, що переживають вони — неможливо. І ми справді знаходимось у різних життях і, за повернення, зіткнення світів може травматично вплинути на людину. Замість фрази “я розумію, як тобі погано” можна використати, наприклад, “мені боляче це чути”, щоб випадково не знецінити травматичний досвід людини. А взагалі просто подякуйте — це нормальне правило комунікації. Навіть, якщо сьогодні настане перемога, і всі військові повернуться додому, буде багато важких, які потребуватимуть соціальної та психологічної реабілітації. Важлива і сімейна інтеграція, коли родина знає як реагувати — усім набагато легше. Ми підтримуємо родичів, а вони — військового. Коли пропрацювати з усіх сторін, швидше настане одужання та адаптація.
Підготовка поліціянтів до роботи на місці воєнних злочинів
Знищення майна, пограбування, вбивства, поранення, катування, знущання, викрадення, умисні тілесні ушкодження, розстріл цивільних, обстріл місць перебування мирного населення, зґвалтування — ці та інші жахливі злочини вчиняє рф на українській землі із часу повномасштабного вторгнення. Серед служб, які працюють на цих місцях і поліціянти. А це абсолютно нова категорія постраждалих і з ними теж треба працювати.
А.К.:У поліціянтів є професійно-психологічна підготовка, для цього у нас працюють штатні психологи. Вони супроводжують відділи поліції та раз на тиждень влаштовують заняття. Там навчають поняття стресу, реакціям та реагуванню на ці прояви. Поліціянти мають вміти спілкуватись з людиною в істериці та у заціпенінні. У випадках ракетних ударів по житлових будинках, формуються групи з співробітників кількох прилеглих областей, які займаються цивільними на місцях воєнних злочинів. Тому поліціянти мають володіти навичками першої психологічної допомоги. У нас є програма «рівний-рівному», у якій співробітники поліції, які не є психологами, хочуть мати певні знання та навички з цієї області. Вони стають ніби психологами свого колективу — консультантами, можуть десь допомогти або направити вже до спеціаліста за потреби. Ми два роки впроваджували цей проєкт і вже затвердили офіційно. Консультанти мають вищий рівень знань з цієї області, і поліціянти охочіше звертаються, бо це не саме психолог, а допомога у форматі рівний-рівному. Тим паче, що кожен психолог має свого терапевта і якщо щось трапляється ти біжиш до свого супервайзера і він тобі вже розкладає ситуацію. Тому ми більше розвиваємось та розуміємось на собі.
Фото: Психологічна служба Поліції
Функціонувати під час війни — це ще й про життєстійкість. Людині не так багато часу потрібно для адаптації до умов. Вже зараз, побачивши ракету повз вікна, на роботу все ж поїдеш, хіба що запізнишся. А згідно з результатами соціологічного дослідження “Емоційно-психологічний стан українців”, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з “Нью імідж маркетинг груп”, зафіксовано три емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом лютого 2023 року. Це тривога (57%), очікування покращень (46%), надія (41%). Проте зараз в Україні суттєво зростає культура роботи із своїм психологічним здоров’ям. І це стане ще одним із методів, який допоможе пережити досвід цієї війни.
Зазначимо, що наразі створені всі умови для отримання підтримки та кваліфікованої допомоги. Наприклад, скористатись платформою “Розкажи мені”, яка працює цілодобово й надає безкоштовну психологічну допомогу. Або обрати інший ресурс. Ось добірка 10 безкоштовних ініціатив від VisitUkraine.Today. В Одесі тимчасово переміщені українці та всі особи, які постраждали внаслідок війни, можуть безкоштовно отримати кваліфіковану психологічну допомогу на базі міських медзакладів.
Україна взяла участь в цьогорічному Варшавському книжковому ярмарку, представивши на національному стенді близько 300 найменувань книг 18-ти українських видавництв.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомили українські учасники варшавської культурної події.
Представниця Українського інституту книги Альона Кохно підкреслила, що участь у Варшавському книжковому ярмарку є важливим елементом міжнародної презентації української літератури та культурної дипломатії в умовах повномасштабної війни.
«Представлення України, українського видавничого ринку та української літератури за кордоном є дуже важливим інструментом міжнародної дипломатії. Особливо зараз, коли в Україні триває війна», – наголосила Кухно.
За її словами, на українському стенді представлені дитяча література, історичні видання, книжки про культуру та мистецтво, твори сучасних авторів, а також література, присвячена російсько-українській війні. Загалом, на виставці представлено 18 українських видавництв і близько 300 найменувань книг.
Кохно підкреслила, що присутність України на міжнародних книжкових форумах демонструє стійкість української видавничої галузі попри постійні російські атаки та складну економічну ситуацію.
«Це – голос України в міжнародній видавничій спільноті. Ми показуємо, що попри обстріли та виклики війни український книжковий ринок продовжує працювати, розвиватися і видавати нові книжки», – зазначила вона.
Вона повідомила, що у межах ярмарку проведено зустрічі українських і польських письменників та дискусійні панелі, метою яких є зміцнення культурного діалогу між двома країнами. Серед українських авторів, які взяли участь у Варшавському книжковому ярмарку є, зокрема, Макс Кідрук, Ірина Мулярчук, Ірина Грабовська, Ія Ківа, Анна Дьоміна тощо.
Кохно також нагадала, що Український інститут книги реалізує програму підтримки перекладів української літератури іноземними мовами. За цією програмою українські книжки вже перекладено більш ніж 30 мовами, зокрема і польською, і видано у понад 70-ти країнах світу.
Своєю чергою головний редактор видавництва «Пам’ятки України» Анатолій Сєриков зазначив, що українські історичні, культурологічні та мистецькі видання користуються дедалі більшим попитом серед польських науковців, музейників та читачів, які прагнуть глибше пізнати Україну.
Він повідомив, що цьогоріч видавництво «Пам’ятки України» представило у Варшаві книжки з історії та культури України, зокрема видання письменника і цьогорічного лауреата Шевченківської премії Юрія Щербака.
«Маємо сім нових книжок Юрія Щербака, а також його видання з попередніх років. Представляємо на виставці історичні романи, альбоми Марії Примаченко та багато іншої літератури», — зазначив Сериков.
Він зауважив, що Варшавський книжковий ярмарок є важливим майданчиком для налагодження співпраці між українськими видавцями та іноземними партнерами.
За словами видавця, особливий інтерес до українських видань виявляють представники польських музеїв, бібліотек та наукових установ.
Україна взяла участь в цьогорічному Варшавському книжковому ярмарку / Фото: Юрій Банахевич
1 / 15
«Люди шукають фахову літературу про українську культуру, мистецтво та історію. Польські науковці дедалі частіше цікавляться джерельними виданнями та каталогами», — наголосив він.
Водночас серед українських відвідувачів ярмарку найбільший попит мають твори класиків української літератури. За словами редактора, студенти часто запитують про книги Івана Франка, Євгена Сверстюка та інших відомих світил української літератури.
Сєриков також відзначив зростання інтересу польських читачів до української літератури. За його словами, багато відвідувачів цікавляться не лише перекладами польською мовою, а й купують книжки українською та англійською.
«Люди хочуть дізнатися більше про Україну, про речі, яких раніше не знали. І книжка залишається одним із найкращих способів такого пізнання»,- резюмував головний редактор видавництва «Пам’ятки України».
Як відомо, на Варшавському книжковому ярмарку свою продукцію представили, зокрема, «Видавництво Старого Лева», «Фоліо», Vivat, «Пам’ятки України», «Чорні вівці», «Вільний Вітер», «РОДОВІД», «Каравела», «Час Змін Інформ», ARTBOOKS, Bohdan Publishing House, «Муркіт», «АССА», «Яслав», «Літери в місті», Kovyla Publishing.
Як повідомляв Укрінформ, 28 травня у Києві розпочався XІV Міжнародний фестиваль «Книжковий арсенал», який триватиме до 1 червня. «Книжковий Арсенал» є однією з найвпливовіших літературно-мистецьких подій Східної Європи. Уперше його провели у 2011 році.
На «Книжковому Арсеналі» презентували мальописи «Зошити свободи» української художниці перформерка Алевтини Кахідзе, створені за підтримки Національного музею Революції Гідності.
Фото: Юрій Банахевич/Укрінформ
Більше наших фото можна купити
Спільним європейським завданням є віднайдення шляхів підтримки кожної із країн, кожного із народів.
Як передає Укрінформ, на цьому наголосив Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні.
“Погрожує тепер ще й іншим країнам поруч, і значно відвертіше, ніж раніше. Кожен сусід Росії почув слова про Вірменію, народ якої – єдиний, хто має право і буде обирати майбутнє для своєї країни. І те, що Росія каже про Вірменію, – це насправді не про неї одну. Треба всім більше думати про безпеку і більше робити спільних кроків, щоб політичні партнерства працювали і щоб були сучасні оборонні виробництва, сучасні компетенції захисту, а також максимально розгалужені, диверсифіковані економічні звʼязки. Щоб ніхто не залежав від Росії та не давав їм в руки інструменти шантажувати народи”, – підкреслив глава держави.
“Дуже сподіваємось, що позиції Європи в цих питаннях – і Євросоюзу передусім – будуть принциповими, будуть сильними та будуть вчасними. Нікого не можна залишати без підтримки. Європа не має права програти жоден із народів, упустити жодну із країн. Вірменію треба підтримувати. Молдову треба підтримувати. Держави Балтії. Азербайджан треба підтримувати. Треба знаходити шляхи, щоб підтримувати народ Грузії, і це спільне європейське завдання. Нікого не можна втратити. І я вдячний усім в Європі, хто підтримує нас, підтримує Україну – хто підтримує нас достатньо і саме тими рішеннями, саме тими кроками, які дійсно можуть нам допомогти”, – зазначив Президент.
Як повідомляв Укрінформ, російська влада пригрозила офіційному Єревану в односторонньому порядку призупинити або денонсувати угоду про постачання природного газу, нафтопродуктів та необроблених алмазів, якщо Вірменія продовжить процес зближення з Європейським Союзом.
Фото: ОП
Християни східного обряду у неділю, 31 травня, святкують День Святої Трійці, або П’ятидесятницю.
Як повідомляє Укрінформ, Трійця після Великодня та Різдва вважається одним із найбільших свят. Святкується завжди у неділю сьомого тижня після Великодня.
Свято зветься Трійцею, бо цього дня Господь уперше проявився в усіх своїх іпостасях – як Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий. У православних храмах на Трійцю виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб у році: підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають гілками дерев. На всенощній уперше за 50 днів після Великодня лунає дивовижна молитва, звернена до Святого Духа: «Царю Небесний, Утішителю, Душе істини…».
Напередодні П’ятидесятниці, в суботу, християни вшановують пам’ять спочилих родичів – ця субота має назву Троїцької батьківської суботи. У понеділок святкують День Святого Духа.
У народі на Трійцю будинок прикрашають лепехою. Цього дня прийнято відвідувати родичів та друзів, а на стіл потрібно ставити щедре частування. Головною стравою вважається коровай.
Тиждень після Трійці називається седмицею першою після П’ятидесятниці, і під час нього не постують.
Трійця – це остаточне прощання з весною і зустріч літа. «Трійця трьома святами багата: квітами, травами й рум’яним літом», – говорили з цього приводу,
В Україні Трійця є офіційним державним святом. Зазвичай наступний понеділок після Трійці є вихідним днем, проте через воєнний стан додаткового вихідного у 2026 році в українців не буде.
Варто зазначити, що цього року в Україні відзначатимуть Трійцю 31 травня православні та греко-католики, а римо-католики відзначили П’ятидесятницю на тиждень раніше – 24 травня.
***
Керівник Офіса Президента Кирило Буданов з нагоди Дня Святої Трійці побажав, що Зелені свята принесли у домівки українців затишок, душевний спокій та впевненість.
«Трійця – це свято життя, оновлення та світла, яке перемагає темряву. Для українців сьогодні це щоденна реальність. Кожен із нас на своєму місці – у кабінетах, на виробництвах, на передовій – робить усе, щоб це світло вистояло і продовжувало жити всередині нас. У нашій вірі, єдності та стійкості», – зазначив Буданов.
Буданов побажав, що ці Зелені свята принесли у домівки затишок, душевний спокій та впевненість.
-
Відбудова6 днів agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова6 днів agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство4 дні agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Усі новини7 днів agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Події5 днів agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Політика1 тиждень agoСибіга анонсував візит Тихановської в Україну
-
Війна1 тиждень agoЗагроза для Волинської, Житомирської та Рівненської областей: можливий наступ з Білорусі, — Зеленський
-
Події1 тиждень agoмузи і родичі з картин першого ректора Академії мистецтв