Коли стикаються світи зони бойових дій, воєнних злочинів та цивільних людей. Коментує начальник психологічного забезпечення ГУНП Андрій Костюк
Чи можемо ми зрозуміти людину, яка пережила окупацію, насилля, втратила близьку людину, побачила зруйнування свого світу за секунду? Чи готові ми розуміти хлопців та дівчат, які стоять на захисті своєї країни? Компетентні давати поради, навіть, якщо здається, що вже зрозуміли цей світ? Так, ми всі живемо у війні, але для кожного вона різна. І поки українські військові та всі силові структури борються за життя цього суспільства, наша задача — підтримати їх і створити більш-менш здорові умови, в які вони повернуться.
У цьому тексті “Дайджест Одеси” розповість про мобільні групи на території бойових дій, комунікацію з військовими та підготовку поліціянтів до роботи на місцях злочинів. Коментує начальник відділу психологічного забезпечення ГУНП в Одеській області Андрій Костюк.
Мобільні групи психологів для військовослужбовців
Стрес — абсолютно нормальна захисна реакція організму. Те, що людина боїться, — це нормально. Важливе питання: як справлятись із цим станом? Завдання психолога стосовно військових — підготувати до дій у надскладних умовах, пов’язаних зі стресом, шоком, несподіванкою. Чим краще воїн буде підготовлений, то менший вплив стресу відчуватиме.
Фото: LIBKOS
А.К.: У складі групи ми виїжджали до Херсона та області. Не у безпосередню точку несення служби, бо для проведення психотерапії та використання її методів має бути безпечний простір. Як мобільна група, вирішували більше соціально-побутові питання, дізналися у когось які реакції на стрес. З деякими працювали, висмикуючи на базу Миколаєва. Та у будь-якому випадку хлопці мають наші телефони. Це не вал дзвінків, проте є реакція: їм комфортно, мають змогу поемоціонувати, вимовитись. Тому потреба у таких виїздах та групах — є. Ми обов’язково перед відправленням на службу тестуємо військовослужбовців, перевіряємо невротизацію, психологізацію, визначаємо стресостійкість та психоемоційний стан. Після повернення теж потрібно працювати. Нині, за повернення військові обов’язково проходять психотерапевтичну групу. Ми обговорюємо, що відбувалося, які є емоції та переживання. Якщо зазначаємо відхилення за відповідями, то працюємо далі, наприклад у групах. Це гуртує людей та підтримує. Працюємо і з пораненими, там де вони проходять лікування. Виходить мультидисциплінарна команда: психолог, клінічний психолог, психіатр, реабілітолог та лікарі. Дехто не може спати, коли розуміють, що просто не можуть заснути, то звертаються по допомогу. І мова не лише про військовослужбовців, консультували і поліціянтів Херсону. Якщо бачимо ознаки гострих стресових розладів, ПТСР — висмикуємо людей, щоб пропрацювати ці стани, якомога раніше.
Так, військові знаходяться у зоні смертельної небезпеки, тому мають більшу ймовірність повернутись з посттравматичним синдромом, але це не для кожного. Психіка та її ресурс відрізняється від людини до людини, тому одна й та сама подія приносить різні результати. Хоча й здається, що пережити досвід війни неможливо — це не так. Тільки у 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, діагностували ПТСР. Таку статистику оприлюднили в Міністерстві охорони здоров’я України. Якщо ми комплексно будемо підходити до відновлення, а ми вже над цим працюємо, то подолаємо наслідки стресових розладів, як і другу армію світу.
Що казати чи не казати військовому?
Фото: LIBKOS
Якщо говорити про комунікацію соціуму та людини, яка повернулась із фронту з ПТСР, то радять уникати тригерів: гучні звуки, іграшки з сиренами, налякування заради жарту, алкоголю, наркотиків чи психотропних речовин.
АК: Треба дякувати військовим. Це добре, потрібно та взагалі нормально. Пережити те, що переживають вони — неможливо. І ми справді знаходимось у різних життях і, за повернення, зіткнення світів може травматично вплинути на людину. Замість фрази “я розумію, як тобі погано” можна використати, наприклад, “мені боляче це чути”, щоб випадково не знецінити травматичний досвід людини. А взагалі просто подякуйте — це нормальне правило комунікації. Навіть, якщо сьогодні настане перемога, і всі військові повернуться додому, буде багато важких, які потребуватимуть соціальної та психологічної реабілітації. Важлива і сімейна інтеграція, коли родина знає як реагувати — усім набагато легше. Ми підтримуємо родичів, а вони — військового. Коли пропрацювати з усіх сторін, швидше настане одужання та адаптація.
Підготовка поліціянтів до роботи на місці воєнних злочинів
Знищення майна, пограбування, вбивства, поранення, катування, знущання, викрадення, умисні тілесні ушкодження, розстріл цивільних, обстріл місць перебування мирного населення, зґвалтування — ці та інші жахливі злочини вчиняє рф на українській землі із часу повномасштабного вторгнення. Серед служб, які працюють на цих місцях і поліціянти. А це абсолютно нова категорія постраждалих і з ними теж треба працювати.
А.К.:У поліціянтів є професійно-психологічна підготовка, для цього у нас працюють штатні психологи. Вони супроводжують відділи поліції та раз на тиждень влаштовують заняття. Там навчають поняття стресу, реакціям та реагуванню на ці прояви. Поліціянти мають вміти спілкуватись з людиною в істериці та у заціпенінні. У випадках ракетних ударів по житлових будинках, формуються групи з співробітників кількох прилеглих областей, які займаються цивільними на місцях воєнних злочинів. Тому поліціянти мають володіти навичками першої психологічної допомоги. У нас є програма «рівний-рівному», у якій співробітники поліції, які не є психологами, хочуть мати певні знання та навички з цієї області. Вони стають ніби психологами свого колективу — консультантами, можуть десь допомогти або направити вже до спеціаліста за потреби. Ми два роки впроваджували цей проєкт і вже затвердили офіційно. Консультанти мають вищий рівень знань з цієї області, і поліціянти охочіше звертаються, бо це не саме психолог, а допомога у форматі рівний-рівному. Тим паче, що кожен психолог має свого терапевта і якщо щось трапляється ти біжиш до свого супервайзера і він тобі вже розкладає ситуацію. Тому ми більше розвиваємось та розуміємось на собі.
Фото: Психологічна служба Поліції
Функціонувати під час війни — це ще й про життєстійкість. Людині не так багато часу потрібно для адаптації до умов. Вже зараз, побачивши ракету повз вікна, на роботу все ж поїдеш, хіба що запізнишся. А згідно з результатами соціологічного дослідження “Емоційно-психологічний стан українців”, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з “Нью імідж маркетинг груп”, зафіксовано три емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом лютого 2023 року. Це тривога (57%), очікування покращень (46%), надія (41%). Проте зараз в Україні суттєво зростає культура роботи із своїм психологічним здоров’ям. І це стане ще одним із методів, який допоможе пережити досвід цієї війни.
Зазначимо, що наразі створені всі умови для отримання підтримки та кваліфікованої допомоги. Наприклад, скористатись платформою “Розкажи мені”, яка працює цілодобово й надає безкоштовну психологічну допомогу. Або обрати інший ресурс. Ось добірка 10 безкоштовних ініціатив від VisitUkraine.Today. В Одесі тимчасово переміщені українці та всі особи, які постраждали внаслідок війни, можуть безкоштовно отримати кваліфіковану психологічну допомогу на базі міських медзакладів.
Сокиру, якою Джек Торренс – герой Джека Ніколсона у фільмі жахів «Сяйво» 1980 року – прорубував двері у знаменитій сцені, виставлять на аукціон.
Про це повідомляє The Guardian, передає Укрінформ.
Зазначається, що цією сокирою герой Ніколсона прорубує отвір у зачинених дверях, за якими ховається його дружина Венді, роль якої виконала Шеллі Дювалл. Саме в цій знаменитій сцені він вигукує «Here’s Johnny!» («А ось і Джонні!»). Пізніше сокира стає знаряддям убивства Діка Галлорана, якого зіграв Скетмен Крозерс. Культовий кінореквізит оцінюють у 30–50 тис. фунтів стерлінгів (від 40 тис. до 66 тис. дол.).
Сокира є одним із сотень лотів першого аукціону особистого архіву режисера «Сяйва» Стенлі Кубрика, який помер у 1999 році, зазначає видання.
Серед інших предметів із фільму – дві блакитні сукні, які носили сестри-близнючки Алекса та Алексі Грейді. У них вони з’являються в одній із найвідоміших сцен стрічки, запрошуючи сина героя Ніколсона, Денні, «погратися з ними», коли хлопчик їде на триколісному велосипеді коридорами готелю «Оверлук».
За даними видання, сам триколісний велосипед на аукціон не виставлятимуть. Водночас серед лотів є кінематографічна хлопавка, використана у «Сяйві». Він стане одним із чотирьох подібних предметів із фільмів Кубрика. Інші походять зі стрічок «2001: Космічна одіссея», «Баррі Ліндон» та «Із широко заплющеними очима».
Найдорожчим лотом, як очікується, стане модель космічного ембріона з фінальної сцени «2001: Космічна одіссея». Реквізит, також відомий як «Зоряна дитина», оцінюють у 800 тис. фунтів стерлінгів (1,06 млн дол.).
Керівниця відділу популярної культури аукціонного дому Bonhams Клер Тоул-Мойр назвала модель одним із найбільш загадкових образів в історії наукової фантастики. За її словами, вона символізує еволюцію, нові початки, наївність і неоднозначність.
Аукціон відбудеться 3 лютого в лондонському аукціонному домі Bonhams. Перед ним предмети виставлять у Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Парижі та Лондоні.
Тоул-Мойр зазначила, що аукціон дасть шанувальникам, колекціонерам та історикам можливість придбати предмети з особистого архіву одного з найвпливовіших режисерів в історії кіно.
Як повідомляв Укрінформ, аукціон особистих речей французької кінозірки та захисниці тварин Бріжит Бардо в Парижі приніс майже 1 млн євро (1,15 млн дол.), що майже у 20 разів перевищило попередню оцінку вартості лотів.
Фото: Maximum Film/Alamy
В Україні 95 об’єктів, які були повністю відновлені, згодом зазнали повторних пошкоджень.
Про це у Фейсбуці повідомляє Міністерство охорони здоров’я, передає Укрінформ.
“Станом на 1 жовтня 2026 року підтверджено пошкодження або знищення 2 698 об’єктів у складі 849 закладів охорони здоров’я. З них 340 об’єктів у складі 127 закладів зруйновано повністю. Найбільше пошкоджень і руйнувань зафіксовано на об’єктах закладів охорони здоров’я Харківської, Донецької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської та Київської областей”, – йдеться у повідомленні.
Водночас, як зазначають у міністерстві, попри постійні загрози, відновлення триває. Так, за даними МОЗ, 752 об’єкти медзакладів вже повністю відновлено, ще 311 – частково. Водночас 95 об’єктів, які були повністю відновлені, згодом зазнали повторних пошкоджень.
Медзаклади продовжують працювати навіть у складних умовах. Наразі діяльність здійснюється на 1 649 об’єктах, ще 186 об’єктів функціонують частково, а 241 об’єкт евакуйовано в інше місце.
Також від початку повномасштабного вторгнення було знищено 354 автомобілів екстреної медичної допомоги, ще 236 авто пошкоджено, а 80 – захоплено ворогом.
Своєю чергою, МОЗ України спільно з міжнародними партнерами продовжує відновлення пошкодженої медичної інфраструктури та працює над забезпеченням умов для безперервного надання медичної допомоги пацієнтам.
Як повідомлялося, у вівторок, 6 жовтня, ворог завдав удару по території однієї з міських лікарень Кривого Рогу. Відомо про двох постраждалих.
«Є домовленості з угорською стороною, що ми зможемо рухатися з відкриттям наших переговорних кластерів (другого і третього). Це може відбутися вже 13 жовтня, тобто наступного дня після ухвалення відповідного закону (№16119) як ми сподіваємося», – поінформував він.
Ченцов підкреслив, що 13 жовтня запланована міжурядова конференція України та Угорщини, тому закон необхідно ухвалити якнайшвидше.
За його словами, з угорськими партнерами є домовленість про необхідність ухвалення закону найближчим часом, однак про підписання Президентом поки не йшлося.
Він висловив сподівання, що підписання главою держави такого важливого для євроінтеграції закону не займе багато часу.
«Я вважаю, що нам вдалося збалансувати цей законопроєкт. З одного боку ухвалення законопроєкту дозволить нам виконати наші домовленості по нацменшинах, і це не лише Угорщина, а й сусідні з нами держави, які проявляють інтерес до цього питання», – додав віцепремʼєр.
Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України».
Голова Освітнього комітету ВР Сергій Бабак зазначав, що ініціатива має врегулювати освітні права корінних народів України та національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і виконати важливу частину євроінтеграційних зобов’язань.
За словами Голови ВР Руслана Стефанчука, Верховна Рада планує 12 жовтня розпочати роботу та розглянути низку важливих законопроєктів, зокрема пов’язаних із євроінтеграцією та розблокуванням переговорних кластерів з ЄС.
-
Одеса4 дні agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство4 дні agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Одеса6 днів ago
Атака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Суспільство4 дні agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Війна1 тиждень agoРФ знищила дата-центр Cosmonova в Києві — з’явилися фото наслідків
-
Війна1 тиждень agoМар’їне на Сумщині залишається під контролем ЗСУ
-
Події1 тиждень agoУ Львові відбудеться фестиваль «Земля Поетів»
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині поліцейський збив жінку: вона померла в ліка…