Коли стикаються світи зони бойових дій, воєнних злочинів та цивільних людей. Коментує начальник психологічного забезпечення ГУНП Андрій Костюк
Чи можемо ми зрозуміти людину, яка пережила окупацію, насилля, втратила близьку людину, побачила зруйнування свого світу за секунду? Чи готові ми розуміти хлопців та дівчат, які стоять на захисті своєї країни? Компетентні давати поради, навіть, якщо здається, що вже зрозуміли цей світ? Так, ми всі живемо у війні, але для кожного вона різна. І поки українські військові та всі силові структури борються за життя цього суспільства, наша задача — підтримати їх і створити більш-менш здорові умови, в які вони повернуться.
У цьому тексті “Дайджест Одеси” розповість про мобільні групи на території бойових дій, комунікацію з військовими та підготовку поліціянтів до роботи на місцях злочинів. Коментує начальник відділу психологічного забезпечення ГУНП в Одеській області Андрій Костюк.
Мобільні групи психологів для військовослужбовців
Стрес — абсолютно нормальна захисна реакція організму. Те, що людина боїться, — це нормально. Важливе питання: як справлятись із цим станом? Завдання психолога стосовно військових — підготувати до дій у надскладних умовах, пов’язаних зі стресом, шоком, несподіванкою. Чим краще воїн буде підготовлений, то менший вплив стресу відчуватиме.
Фото: LIBKOS
А.К.: У складі групи ми виїжджали до Херсона та області. Не у безпосередню точку несення служби, бо для проведення психотерапії та використання її методів має бути безпечний простір. Як мобільна група, вирішували більше соціально-побутові питання, дізналися у когось які реакції на стрес. З деякими працювали, висмикуючи на базу Миколаєва. Та у будь-якому випадку хлопці мають наші телефони. Це не вал дзвінків, проте є реакція: їм комфортно, мають змогу поемоціонувати, вимовитись. Тому потреба у таких виїздах та групах — є. Ми обов’язково перед відправленням на службу тестуємо військовослужбовців, перевіряємо невротизацію, психологізацію, визначаємо стресостійкість та психоемоційний стан. Після повернення теж потрібно працювати. Нині, за повернення військові обов’язково проходять психотерапевтичну групу. Ми обговорюємо, що відбувалося, які є емоції та переживання. Якщо зазначаємо відхилення за відповідями, то працюємо далі, наприклад у групах. Це гуртує людей та підтримує. Працюємо і з пораненими, там де вони проходять лікування. Виходить мультидисциплінарна команда: психолог, клінічний психолог, психіатр, реабілітолог та лікарі. Дехто не може спати, коли розуміють, що просто не можуть заснути, то звертаються по допомогу. І мова не лише про військовослужбовців, консультували і поліціянтів Херсону. Якщо бачимо ознаки гострих стресових розладів, ПТСР — висмикуємо людей, щоб пропрацювати ці стани, якомога раніше.
Так, військові знаходяться у зоні смертельної небезпеки, тому мають більшу ймовірність повернутись з посттравматичним синдромом, але це не для кожного. Психіка та її ресурс відрізняється від людини до людини, тому одна й та сама подія приносить різні результати. Хоча й здається, що пережити досвід війни неможливо — це не так. Тільки у 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, діагностували ПТСР. Таку статистику оприлюднили в Міністерстві охорони здоров’я України. Якщо ми комплексно будемо підходити до відновлення, а ми вже над цим працюємо, то подолаємо наслідки стресових розладів, як і другу армію світу.
Що казати чи не казати військовому?
Фото: LIBKOS
Якщо говорити про комунікацію соціуму та людини, яка повернулась із фронту з ПТСР, то радять уникати тригерів: гучні звуки, іграшки з сиренами, налякування заради жарту, алкоголю, наркотиків чи психотропних речовин.
АК: Треба дякувати військовим. Це добре, потрібно та взагалі нормально. Пережити те, що переживають вони — неможливо. І ми справді знаходимось у різних життях і, за повернення, зіткнення світів може травматично вплинути на людину. Замість фрази “я розумію, як тобі погано” можна використати, наприклад, “мені боляче це чути”, щоб випадково не знецінити травматичний досвід людини. А взагалі просто подякуйте — це нормальне правило комунікації. Навіть, якщо сьогодні настане перемога, і всі військові повернуться додому, буде багато важких, які потребуватимуть соціальної та психологічної реабілітації. Важлива і сімейна інтеграція, коли родина знає як реагувати — усім набагато легше. Ми підтримуємо родичів, а вони — військового. Коли пропрацювати з усіх сторін, швидше настане одужання та адаптація.
Підготовка поліціянтів до роботи на місці воєнних злочинів
Знищення майна, пограбування, вбивства, поранення, катування, знущання, викрадення, умисні тілесні ушкодження, розстріл цивільних, обстріл місць перебування мирного населення, зґвалтування — ці та інші жахливі злочини вчиняє рф на українській землі із часу повномасштабного вторгнення. Серед служб, які працюють на цих місцях і поліціянти. А це абсолютно нова категорія постраждалих і з ними теж треба працювати.
А.К.:У поліціянтів є професійно-психологічна підготовка, для цього у нас працюють штатні психологи. Вони супроводжують відділи поліції та раз на тиждень влаштовують заняття. Там навчають поняття стресу, реакціям та реагуванню на ці прояви. Поліціянти мають вміти спілкуватись з людиною в істериці та у заціпенінні. У випадках ракетних ударів по житлових будинках, формуються групи з співробітників кількох прилеглих областей, які займаються цивільними на місцях воєнних злочинів. Тому поліціянти мають володіти навичками першої психологічної допомоги. У нас є програма «рівний-рівному», у якій співробітники поліції, які не є психологами, хочуть мати певні знання та навички з цієї області. Вони стають ніби психологами свого колективу — консультантами, можуть десь допомогти або направити вже до спеціаліста за потреби. Ми два роки впроваджували цей проєкт і вже затвердили офіційно. Консультанти мають вищий рівень знань з цієї області, і поліціянти охочіше звертаються, бо це не саме психолог, а допомога у форматі рівний-рівному. Тим паче, що кожен психолог має свого терапевта і якщо щось трапляється ти біжиш до свого супервайзера і він тобі вже розкладає ситуацію. Тому ми більше розвиваємось та розуміємось на собі.
Фото: Психологічна служба Поліції
Функціонувати під час війни — це ще й про життєстійкість. Людині не так багато часу потрібно для адаптації до умов. Вже зараз, побачивши ракету повз вікна, на роботу все ж поїдеш, хіба що запізнишся. А згідно з результатами соціологічного дослідження “Емоційно-психологічний стан українців”, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з “Нью імідж маркетинг груп”, зафіксовано три емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом лютого 2023 року. Це тривога (57%), очікування покращень (46%), надія (41%). Проте зараз в Україні суттєво зростає культура роботи із своїм психологічним здоров’ям. І це стане ще одним із методів, який допоможе пережити досвід цієї війни.
Зазначимо, що наразі створені всі умови для отримання підтримки та кваліфікованої допомоги. Наприклад, скористатись платформою “Розкажи мені”, яка працює цілодобово й надає безкоштовну психологічну допомогу. Або обрати інший ресурс. Ось добірка 10 безкоштовних ініціатив від VisitUkraine.Today. В Одесі тимчасово переміщені українці та всі особи, які постраждали внаслідок війни, можуть безкоштовно отримати кваліфіковану психологічну допомогу на базі міських медзакладів.
Міністерство культури України, військова частина А4010 Збройних сил України та громадська організація «Рада ветеранів 5-ї окремої штурмової Київської бригади» підписали меморандум про партнерство та співпрацю для системної підтримки через культуру і мистецтво.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкульт.
У відомстві зазначили, що метою меморандуму є об’єднання зусиль сторін, спрямованих на забезпечення професійної реінтеграції мобілізованих військовослужбовців, які до війни працювали у сфері культури, ветеранів війни – діячів культури і мистецтва, а також підтримку членів їхніх сімей і родин загиблих (померлих) захисників і захисниць України шляхом використання інструментів культури та мистецтва.
«Щиро дякуємо вам за вашу участь і за ту важливу місію, яку ви виконуєте – зокрема у захисті нашої держави та збереженні й розвитку української культури. Ми високо цінуємо вашу залученість до процесів підтримки українського мистецтва та культурної спадщини. Сподіваюся, що документ, який ми сьогодні підписуємо, стане продовженням нашої співпраці та символічним внеском у нашу спільну перемогу і розвиток культурної взаємодії», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Документ підписали Бережна, командир 5-ї ОШБр (в/ч А4010) полковник, Герой України, повний кавалер ордена Богдана Хмельницького Василь Матіїв, який взяв участь у церемонії підписання у форматі відеозв’язку, та голова правління громадської організації «Рада ветеранів 5-ї окремої штурмової Київської бригади» Олег Сорока.
«Хочу висловити вдячність за увагу до військовослужбовців, які водночас захищають державу і залишаються носіями культури та мистецтва. Вірю, що після перемоги наші митці – художники, музиканти, кінематографісти – зможуть повернутися до мирного життя і продовжити творити», – наголосив Матіїв.
За його словами, цей документ є важливим кроком, який засвідчує готовність підтримувати їх і створювати умови для розвитку української культури та її інтеграції на нові рівні.
Як зауважив Сорока, цей документ підкреслює важливість взаємодії між сферою культури та військовими, а така співпраця є надзвичайно надихаючою та значущою для збереження історичної пам’яті і розвитку культури.
Меморандум визначає напрями взаємодії сторін, зокрема:
- професійну підготовку працівників сфери культури до роботи з різними категоріями ветеранів війни та членів їхніх сімей, зокрема шляхом залучення до сертифікованих програм, тренінгів і спеціалізованих курсів;
- реінтеграцію мобілізованих військовослужбовців – колишніх працівників сфери культури – до професійної діяльності;
- реалізацію культурно-мистецьких проєктів, зокрема проєкту «Оркестр ветеранів» у межах національного симфонічного проєкту «Ода стійкості»;
- організацію та проведення майстер-класів і навчальних програм у сфері народних художніх промислів, а також залучення ветеранів до створення креативного продукту;
- розвиток мистецької терапії та психосоціальної підтримки ветеранів, а також співпрацю з реабілітаційними центрами та госпіталями;
- заходи з меморіалізації російсько-української війни, зокрема створення експозицій, реекспозицій і виставок, присвячених ветеранам, а також формування фонду творів мистецтва воєнного часу;
- забезпечення інформаційної безбар’єрності для ветеранів з інвалідністю.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення військ РФ загинули 349 митців, а також 137 українських та іноземних медійників.
Фото: Мінкульт
Україна демонструє здатність одночасно протидіяти російській агресії та зберігати макроекономічну стабільність, закладаючи основи для відбудови та довгострокового зростання.
Про це постпред України при ООН Андрій Мельник заявив на Форумі ділового партнерства США – Україна «Шлях від війни до відновлення» у Нью-Йорку, передає власний кореспондент Укрінформу.
За його словами, попри масштабні виклики війни, українська економіка зберігає стійкість, а ключові макроекономічні показники поступово відновлюються.
«Україна сьогодні є унікальним прикладом економіки, яка одночасно стабілізує систему і готується до довгострокового зростання й відбудови», – зазначив дипломат.
Мельник наголосив, що після початку повномасштабного вторгнення інфляція в Україні перевищувала 26%, однак нині вона істотно знизилася завдяки зваженій монетарній політиці та стійкості інституцій.
«Безробіття поступово знижується, реальні зарплати відновлюються, а основи для відновлювального зростання вже формуються», – вказав посол.
Водночас він звернув увагу на значний фіскальний тиск через оборонні потреби: «Україна сьогодні несе надзвичайний фіскальний тягар, еквівалентний майже одній п’ятій ВВП, задля захисту нашого суверенітету».
Попри війну наша країна зберігає макроекономічну стабільність і продовжує адаптацію до умов тривалого конфлікту. «Україна – це постійний стартап», – зазначив Мельник.
За його словами, інновації, креативність і технологічний розвиток стали ключовими рисами української економіки навіть під час війни.
«Ми маємо козирні карти (trump cards). У нас багато тузів у рукаві», — зауважив український дипломат, обігравши англійське слово «козирі».
Як повідомляв Укрінформ, у Нью-Йорку на Форумі ділового партнерства США – Україна «Шлях від війни до відновлення» обговорили можливості розвитку ключових секторів української економіки та залучення міжнародного бізнесу до відбудови держави.
Фото Укрінформу можна купити тут
Президент України Володимир Зеленський і премʼєр-міністр Словаччини Роберт Фіцо обговорили можливість особисто зустрітися найближчим часом.
Як передає Укрінформ, про це Зеленський повідомив у Фейсбуці.
“Щойно говорив із премʼєр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Треба мати сильні відносини між нашими державами, і ми обидва зацікавлені в цьому. Важливо було почути, що Словаччина підтримує членство України у Європейському Союзі та готова ділитися своїм досвідом вступу”, – зазначив він.
Як повідомив Президент, він запросив Фіцо з візитом до Києва та подякував за його запрошення приїхати до Братислави.
“Обговорили також можливість особисто зустрітися найближчим часом. Наші команди попрацюють над графіком”, – додав Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, Фіцо заявив, що надання Україні кредиту на суму 90 млрд євро було фактично пов’язане з відновленням роботи нафтопроводу “Дружба”.
Фото: ОП
-
Відбудова1 тиждень agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Події1 тиждень agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Усі новини1 тиждень agoна що здатен ноутбук Apple вартістю до 10 000 грн (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Політика1 тиждень agoУкраїна у Міжпарламентському союзі руйнує міф про «щасливе життя» в окупованому Криму
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу
-
Одеса1 тиждень ago
Чорне море і курортний сезон: чи готова Одеса приймати туристів
-
Одеса1 тиждень ago
На Одещині у дельті Дунаю випустили рідкісних птахів