Коли стикаються світи зони бойових дій, воєнних злочинів та цивільних людей. Коментує начальник психологічного забезпечення ГУНП Андрій Костюк
Чи можемо ми зрозуміти людину, яка пережила окупацію, насилля, втратила близьку людину, побачила зруйнування свого світу за секунду? Чи готові ми розуміти хлопців та дівчат, які стоять на захисті своєї країни? Компетентні давати поради, навіть, якщо здається, що вже зрозуміли цей світ? Так, ми всі живемо у війні, але для кожного вона різна. І поки українські військові та всі силові структури борються за життя цього суспільства, наша задача — підтримати їх і створити більш-менш здорові умови, в які вони повернуться.
У цьому тексті “Дайджест Одеси” розповість про мобільні групи на території бойових дій, комунікацію з військовими та підготовку поліціянтів до роботи на місцях злочинів. Коментує начальник відділу психологічного забезпечення ГУНП в Одеській області Андрій Костюк.
Мобільні групи психологів для військовослужбовців
Стрес — абсолютно нормальна захисна реакція організму. Те, що людина боїться, — це нормально. Важливе питання: як справлятись із цим станом? Завдання психолога стосовно військових — підготувати до дій у надскладних умовах, пов’язаних зі стресом, шоком, несподіванкою. Чим краще воїн буде підготовлений, то менший вплив стресу відчуватиме.

Фото: LIBKOS
А.К.: У складі групи ми виїжджали до Херсона та області. Не у безпосередню точку несення служби, бо для проведення психотерапії та використання її методів має бути безпечний простір. Як мобільна група, вирішували більше соціально-побутові питання, дізналися у когось які реакції на стрес. З деякими працювали, висмикуючи на базу Миколаєва. Та у будь-якому випадку хлопці мають наші телефони. Це не вал дзвінків, проте є реакція: їм комфортно, мають змогу поемоціонувати, вимовитись. Тому потреба у таких виїздах та групах — є. Ми обов’язково перед відправленням на службу тестуємо військовослужбовців, перевіряємо невротизацію, психологізацію, визначаємо стресостійкість та психоемоційний стан. Після повернення теж потрібно працювати. Нині, за повернення військові обов’язково проходять психотерапевтичну групу. Ми обговорюємо, що відбувалося, які є емоції та переживання. Якщо зазначаємо відхилення за відповідями, то працюємо далі, наприклад у групах. Це гуртує людей та підтримує. Працюємо і з пораненими, там де вони проходять лікування. Виходить мультидисциплінарна команда: психолог, клінічний психолог, психіатр, реабілітолог та лікарі. Дехто не може спати, коли розуміють, що просто не можуть заснути, то звертаються по допомогу. І мова не лише про військовослужбовців, консультували і поліціянтів Херсону. Якщо бачимо ознаки гострих стресових розладів, ПТСР — висмикуємо людей, щоб пропрацювати ці стани, якомога раніше.
Так, військові знаходяться у зоні смертельної небезпеки, тому мають більшу ймовірність повернутись з посттравматичним синдромом, але це не для кожного. Психіка та її ресурс відрізняється від людини до людини, тому одна й та сама подія приносить різні результати. Хоча й здається, що пережити досвід війни неможливо — це не так. Тільки у 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, діагностували ПТСР. Таку статистику оприлюднили в Міністерстві охорони здоров’я України. Якщо ми комплексно будемо підходити до відновлення, а ми вже над цим працюємо, то подолаємо наслідки стресових розладів, як і другу армію світу.
Що казати чи не казати військовому?

Фото: LIBKOS
Якщо говорити про комунікацію соціуму та людини, яка повернулась із фронту з ПТСР, то радять уникати тригерів: гучні звуки, іграшки з сиренами, налякування заради жарту, алкоголю, наркотиків чи психотропних речовин.
АК: Треба дякувати військовим. Це добре, потрібно та взагалі нормально. Пережити те, що переживають вони — неможливо. І ми справді знаходимось у різних життях і, за повернення, зіткнення світів може травматично вплинути на людину. Замість фрази “я розумію, як тобі погано” можна використати, наприклад, “мені боляче це чути”, щоб випадково не знецінити травматичний досвід людини. А взагалі просто подякуйте — це нормальне правило комунікації. Навіть, якщо сьогодні настане перемога, і всі військові повернуться додому, буде багато важких, які потребуватимуть соціальної та психологічної реабілітації. Важлива і сімейна інтеграція, коли родина знає як реагувати — усім набагато легше. Ми підтримуємо родичів, а вони — військового. Коли пропрацювати з усіх сторін, швидше настане одужання та адаптація.
Підготовка поліціянтів до роботи на місці воєнних злочинів
Знищення майна, пограбування, вбивства, поранення, катування, знущання, викрадення, умисні тілесні ушкодження, розстріл цивільних, обстріл місць перебування мирного населення, зґвалтування — ці та інші жахливі злочини вчиняє рф на українській землі із часу повномасштабного вторгнення. Серед служб, які працюють на цих місцях і поліціянти. А це абсолютно нова категорія постраждалих і з ними теж треба працювати.
А.К.:У поліціянтів є професійно-психологічна підготовка, для цього у нас працюють штатні психологи. Вони супроводжують відділи поліції та раз на тиждень влаштовують заняття. Там навчають поняття стресу, реакціям та реагуванню на ці прояви. Поліціянти мають вміти спілкуватись з людиною в істериці та у заціпенінні. У випадках ракетних ударів по житлових будинках, формуються групи з співробітників кількох прилеглих областей, які займаються цивільними на місцях воєнних злочинів. Тому поліціянти мають володіти навичками першої психологічної допомоги. У нас є програма «рівний-рівному», у якій співробітники поліції, які не є психологами, хочуть мати певні знання та навички з цієї області. Вони стають ніби психологами свого колективу — консультантами, можуть десь допомогти або направити вже до спеціаліста за потреби. Ми два роки впроваджували цей проєкт і вже затвердили офіційно. Консультанти мають вищий рівень знань з цієї області, і поліціянти охочіше звертаються, бо це не саме психолог, а допомога у форматі рівний-рівному. Тим паче, що кожен психолог має свого терапевта і якщо щось трапляється ти біжиш до свого супервайзера і він тобі вже розкладає ситуацію. Тому ми більше розвиваємось та розуміємось на собі.

Фото: Психологічна служба Поліції
Функціонувати під час війни — це ще й про життєстійкість. Людині не так багато часу потрібно для адаптації до умов. Вже зараз, побачивши ракету повз вікна, на роботу все ж поїдеш, хіба що запізнишся. А згідно з результатами соціологічного дослідження “Емоційно-психологічний стан українців”, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з “Нью імідж маркетинг груп”, зафіксовано три емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом лютого 2023 року. Це тривога (57%), очікування покращень (46%), надія (41%). Проте зараз в Україні суттєво зростає культура роботи із своїм психологічним здоров’ям. І це стане ще одним із методів, який допоможе пережити досвід цієї війни.
Зазначимо, що наразі створені всі умови для отримання підтримки та кваліфікованої допомоги. Наприклад, скористатись платформою “Розкажи мені”, яка працює цілодобово й надає безкоштовну психологічну допомогу. Або обрати інший ресурс. Ось добірка 10 безкоштовних ініціатив від VisitUkraine.Today. В Одесі тимчасово переміщені українці та всі особи, які постраждали внаслідок війни, можуть безкоштовно отримати кваліфіковану психологічну допомогу на базі міських медзакладів.
Події
У храмі на Тернопільщині завершили реставрацію розписів початку ХХ століття
У місті Бережани на Тернопільщині завершили реставрацію розписів початку ХХ століття у церкві Пресвятої Трійці.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомив реставратор та іконописець Олексій Чередніченко.
“Від початку досліджень до завершення робіт минуло чотири роки. Протягом трьох років тривав сам процес реставрації. Це дуже швидко для такого обсягу робіт. Група реставраторів працювала по 10-11 годин на день, коли дозволяв температурний режим. Ми вже зняли риштування. І перед нами відкрилися повністю відреставровані розписи початку ХХ століття у церкві Пресвятої Трійці в Бережанах”, – розповів він.
Столітні стінописи виявили під шарами старої олійної фарби і ґрунтовки на куполі та у святилищі храму. Фахівці скальпелями крок за кроком знімали стару фарбу, щоб відновити цінні розписи.
“Цьому храму довелося пережити дуже багато: дві світові війни, руйнування від снарядів, замалювання, забуття… Здавалося, все це залишилося в минулому. Але ні. І храм, і його розписи вистояли. І тепер знову є. За роки праці я мав нагоду розписувати нові храми, працювати зі старовинними інтер’єрами, займатися реставрацією. Але такого досвіду, таких відчуттів і такого усвідомлення власної причетності до повернення мистецької спадщини я ще не переживав”, – зізнається Чередніченко.
Реставратор також розповів, що розписи у святилищі збереглися краще, аніж у куполі. І саме вони допомогли відтворити втрачені фрагменти оздоблення купола. Адже автори використовували однакові форми, кольори і схожі композиційні прийоми. Об’єднавши всю інформацію, яку вдалося віднайти, реставратори створили проєкт реконструкції купола за допомогою спеціальної комп’ютерної програми. Фахівці зібрали всі зображення букв, що збереглися, і відтворили шрифт, який використовували в розписі храму.
“Хочу щиро подякувати всім, хто був причетний до цієї роботи, хто допомагав, підтримував, долучався до відновлення храму. Особлива подяка отцю Івану Хрептаку за довіру, підтримку, турботу про храм і за те, що ця справа стала можливою. І дуже хочу запросити всіх, хто матиме нагоду, відвідати церкву Пресвятої Трійці в Бережанах та побачити все на власні очі. Жодна фотографія, навіть найкраща, не здатна передати справжнього враження від цього простору. Масштабу, кольору, світла і тієї особливої атмосфери, яку відчуваєш, перебуваючи всередині. Це справді варто побачити!” – закликав реставратор та іконописець Олексій Чередніченко.
Як повідомляв Укрінформ, у Бережанському замку знайшли роботи скульптора Йогана Пфістера, які вважали втраченими.
Відбудова
Швеція, ЄС і Британія передали Україні енергообладнання на понад €2,4 мільйона
Минулого тижня енергетичні компанії Чернігівщини, Одещини, Вінниччини та Харківщини, а також «Укрзалізниця» отримали обладнання на понад €2,4 млн через Фонд підтримки енергетики України.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства енергетики України у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Завдяки внескам міжнародних партнерів до Фонду підтримки енергетики України низка регіонів отримала важливе обладнання для відновлення та зміцнення енергетичної інфраструктури на понад 2,4 млн євро від Швеції, ЄС і Великої Британії. Постачання профінансували Швеція, Європейський Союз та Велика Британія”, – йдеться у повідомленні.
Серед переданого обладнання — трансформатори, вимикачі, ізолятори, трансформаторна олива та інші матеріали.
Як повідомляв Укрінформ, протягом минулого тижня росія 116 разів цілеспрямовано атакувала українську енергетику та нафтогазовий сектор.
Фото ілюстративне
Політика
Україна та ЄС можуть суттєво посилити одне одного у сфері безпеки
Україна розраховує відкрити решту двох переговорних кластерів з ЄС до кінця року та розпочати закриття переговорних розділів у 2027 році.
Про це Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив під час Форуму з питань розширення ЄС у Брюсселі, повідомила пресслужба Кабміну у Фейсбуці.
Зазначається, що Корецький разом із президенткою Молдови Маєю Санду та єврокомісаром Андрюсом Кубілюсом долучився до дискусії про майбутню архітектуру європейської безпеки та роль розширення ЄС в її зміцненні.
Україна вже сьогодні робить вагомий внесок у безпеку Європи, зауважив Прем’єр-міністр.
«Ми маємо найбільш досвідчену армію в Європі, передові оборонні технології та унікальний досвід забезпечення роботи енергетики й логістики в умовах постійних російських атак. Україна та ЄС можуть суттєво посилити одне одного», – зазначив очільник українського уряду.
Він виокремив наступні євроінтеграційні пріоритети України. Серед них – відкриття двох решти переговорних кластерів до кінця року; прискорення підготовки позитивного звіту про виконання проміжних критеріїв (IBAR) та початок закриття переговорних розділів у 2027 році.
«Цього року ми відкрили чотири із шести переговорних кластерів. Вдячний президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та всім державам – членам ЄС за підтримку цих рішень», – сказав Прем’єр-міністр.
Корецький закликав держави – члени ЄС ухвалити рішення щодо наступних етапів переговорів одразу після виконання Україною необхідних умов.
«Ми готові виконувати всі взяті зобов’язання та розраховуємо на таку ж рішучість і швидкість дій з боку європейських партнерів», – підкреслив очільник уряду.
Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр України Сергій Корецький обговорив у Брюсселі посилення санкцій з главою дипломатії Європейського Союзу Каєю Каллас.
Фото: Кабінет Міністрів України, Фейсбук
-
Суспільство7 днів agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Політика6 днів agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе ТЦК силой мобилизовал добровольца в штурмовую бригаду вместо медбата – нардеп Гончаренко
-
Усі новини1 тиждень agoщо вона там зробила (фото)