Ці ранні форми життя згодом зникли з палеонтологічного літопису, але вчені вже давно дискутують, чи було їхнє зникнення результатом масштабного вимирання, чи відбувалося воно поступово. Нове дослідження переглянуло подію вимирання, відому як Котлінська криза, пише Science.org.

У Фокус.Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідження свідчить, що ця подія могла бути набагато серйознішою, ніж вказували попередні оцінки. Вчені вважають, що криза могла знищити частку видів, порівнянну з ударом астероїда, що спричинив вимирання динозаврів 66 мільйонів років тому.

Хоча Котлінська криза знищила менше організмів, ніж подія, відома як Велике вимирання близько 252 мільйонів років тому, її вплив на біорізноманіття, ймовірно, був подібним за масштабами. Шухай Сяо, палеобіолог з Вірджинського технологічного університету, пояснив, що “це вимирання не поступається своїм [пізнішим і більш відомим] аналогам за відсотком втрачених тварин”.

Дослідження зосереджується на скам’янілостях з Авалонської колекції — однієї з найдавніших колекцій великих і складних організмів, відомих у палеонтологічному літописі. Ці скам’янілості вперше були ідентифіковані на півострові Авалон у Ньюфаундленді в 1958 році. Організми жили в глибоководних морських середовищах приблизно 574–560 мільйонів років тому.

Ці стародавні екосистеми включали широке розмаїття форм життя. Деякі нагадували лишайники або мікробні матри, тоді як інші належали до груп, які більше не існують.

Лідія Тархан, палеонтологиня Єльського університету, зазначила, що ці організми були незвичайними та важкими для класифікації. Вона пояснила, що ці спільноти належали до “повністю вимерлого царства життя, якого більше немає на Землі”, додавши, що вчені досі дискутують, де саме вони вписуються в генеалогічне дерево тварин.

Докази, отримані з викопних решток, свідчать про те, що представники Авалонської колекції пережили відносно невелике вимирання близько 560 мільйонів років тому. Після цього занепаду з’явилася нова, більш різноманітна спільнота організмів, відома як “Біломорська колекція”. Приблизно через десять мільйонів років ця пізніша спільнота зіткнулася з набагато масштабнішим вимиранням — “Котлінською кризою”.

За словами Дункана МакІлроя, палеонтолога з Меморіального університету Ньюфаундленду та головного автора нового дослідження, Котлінська криза стала важливим моментом у ранній історії тварин. Раніше дослідження оцінювали, що ця подія знищила близько 65 відсотків видів.

Нове дослідження частково базується на скам’янілостях, знайдених у місці під назвою Іннер Медоу в Ньюфаундленді. На цій ділянці збереглися щонайменше 19 родів едіакарських організмів з вражаючою деталізацією. Багато з цих скам’янілостей належать до папоротеподібних фільтраторів, типових для скам’янілостей Авалону.

МакІлрой згадав момент, коли команда почала досліджувати цю ділянку. “Коли ми першого дня відсунули мох і ґрунт, стало зрозуміло, що це дуже особливе місце”, — сказав він. “Скам’янілості чудово збереглися, і багато з них не піддалися вивітрюванню”.

Щоб визначити вік скам’янілостей, дослідники проаналізували кристали циркону, утворені з древнього вулканічного попелу. Застосувавши датування за урановою серією, вони оцінили вік скам’янілостей приблизно в 551 мільйон років. Тархан зазначив, що “це значно молодше, ніж більшість попередніх оцінок”.

Ці результати свідчать про те, що організми з авалонської колекції вижили приблизно на 10 мільйонів років довше, ніж вважалося раніше. Замість того, щоб зникнути під час меншої попередньої події, багато з них, ймовірно, проіснували аж до самої Котлінської кризи.

Оновлена хронологія змінює масштаб вимирання. Якщо врахувати нещодавно виявлені втрати видів, дослідження вказує на те, що зникло близько 80 відсотків видів. Такий рівень втрат відповідає науковому визначенню масового вимирання.

МакІлрой описав важливість цього відкриття, зазначивши, що Котлінська криза була “дуже значущою подією в історії тваринного світу”. Він також визнав, що результати були несподіваними. “Я був вражений, — сказав вчений. — У науці іноді ідея чи нові дані мають настільки широкі наслідки, що голова йде обертом; не впевнений, чи я багато спав тієї першої ночі”.

Майбутні розкопки в Іннер-Медоу та на інших місцях знахідок скам’янілостей у Ньюфаундленді можуть виявити ще більше видів, які зникли протягом цього періоду. МакІлрой зазначив, що кілька нещодавно ідентифікованих родів і видів все ще чекають на офіційну публікацію.

Тархан також позитивно оцінила отримані результати. Вона назвала нові дані “цікавими”, зазначивши, що місця знахідок едіакарських скам’янілостей є рідкісними у всьому світі. Кожна нова знахідка додає важливу інформацію про найдавніші великі організми на Землі та події, що сформували їхню еволюцію.

Точна причина Котлінської кризи залишається невідомою. Дослідники вважають, що вимирання могло бути спричинене екологічними змінами в океанах. Серед можливих пояснень — зниження рівня кисню або посилення хижацтва з боку ранніх кнідарій, далеких родичів сучасних медуз.

Важливо

Вивчення Котлінської кризи допомагає вченим дізнатися, як ранні екосистеми реагували на екологічний стрес і чому одні форми життя вижили, а інші зникли.

Раніше Фокус писав про вплив мікропластику на імунну систему. Хоча вчені ще не довели прямого зв’язку між мікропластиком та захворюваннями людини, дослідження вказує на те, що ці частинки можуть порушувати основні функції імунної системи.

Також ми розповідали про новий метод датування наскельних малюнків. Для цього вчені використали уран.

Під час онлайн-зустрічі сторони домовилися координувати двосторонню співпрацю у сфері культури та міжнародні кроки, спрямовані на запобігання будь-якій формі участі Росії у Венеційській бієнале з порушенням санкційного режиму Євросоюзу.

Бережна подякувала Італії за послідовну підтримку України, зокрема за фінансову та експертну допомогу у відновленні культурної спадщини Одеського регіону, та високо оцінила готовність до спільних дій у сфері культури в умовах повномасштабної війни.

Українська сторона підкреслила неприпустимість будь-якої участі Росії у міжнародних культурних подіях, навіть у вигляді перформансів чи символічної присутності, у контексті агресії та руйнування культурної спадщини України.

Джулі ще раз підтвердив тверду прихильність уряду Італії до захисту культурної ідентичності України, яка вже понад чотири роки перебуває під загрозою через російське вторгнення, а також наголосив на своєму особистому внеску та внеску італійського уряду у відновлення культурної спадщини України.

Він також підтримав необхідність координації спільних дій України, Італії та європейських партнерів для протидії спробам легітимізації російської агресії на культурних майданчиках.

Бережна запросила італійського колегу взяти участь у другій конференції з питань культури України «Співпраця заради стійкості», яка відбудеться наприкінці березня у Львові. Захід продовжить міжнародний діалог, започаткований у 2025 році в Ужгороді, і буде присвячений координації зусиль зі збереження та відновлення української культури в умовах війни.

Як повідомляв Укрінформ, очільники міністерств культури і закордонних справ 22 країн підписали спільний протест проти участі Росії у LXI Міжнародній виставці мистецтва у Венеції.

Фото: Мінкульт

“Сторони обговорили забезпечення громад необхідним обладнанням у межах планів енергетичної стійкості та залучення інвестицій для децентралізації енергосистеми”, – йдеться у повідомленні.

На зустрічі йшлося про розширення проєкту Repower, спрямованого на відновлення пошкодженого внаслідок ракетно-дронових атак теплопостачання у регіонах у семи містах України. Сторони обговорили також можливість включення сектору водопостачання до проєкту.

У Мінрозвитку зазначають, що співпраця з міжнародними фінансовими інституціями через специфіку процедур дозволяє закривати потреби громад у середньо- та довгостроковій перспективі. Міністерство разом із партнерами працює над мобілізацією ресурсів для покриття першочергових потреб і більш оперативною підготовкою до наступного опалювального сезону.

Зокрема, для стабільного проходження опалювального періоду підприємствам житлово-комунального господарства необхідні когенераційні установки, котельні та потужні генератори, а об’єктам водопостачання та водовідведення – повне забезпечення резервним живленням.

Крім того, сторони обговорили формування Національного резерву мобільного та модульного енергетичного обладнання, який дасть змогу оперативно відновлювати роботу критичної інфраструктури у прифронтових регіонах.

Денисюк також наголосила на важливості розширення проєктів публічно-приватного партнерства у сферах теплопостачання та водопостачання.

Як повідомлялося, 6 березня на першому засіданні Координаційного центру з реалізації комплексних планів стійкості регіонів і міст ухвалено рішення про виділення 10 млрд грн на відповідні заходи. Загальна вартість реалізації усіх планів стійкості перевищує 215 млрд грн; до фінансування уряд планує залучати міжнародних партнерів.

Фото: Мінрозвитку