Коли стикаються світи зони бойових дій, воєнних злочинів та цивільних людей. Коментує начальник психологічного забезпечення ГУНП Андрій Костюк
Чи можемо ми зрозуміти людину, яка пережила окупацію, насилля, втратила близьку людину, побачила зруйнування свого світу за секунду? Чи готові ми розуміти хлопців та дівчат, які стоять на захисті своєї країни? Компетентні давати поради, навіть, якщо здається, що вже зрозуміли цей світ? Так, ми всі живемо у війні, але для кожного вона різна. І поки українські військові та всі силові структури борються за життя цього суспільства, наша задача — підтримати їх і створити більш-менш здорові умови, в які вони повернуться.
У цьому тексті “Дайджест Одеси” розповість про мобільні групи на території бойових дій, комунікацію з військовими та підготовку поліціянтів до роботи на місцях злочинів. Коментує начальник відділу психологічного забезпечення ГУНП в Одеській області Андрій Костюк.
Мобільні групи психологів для військовослужбовців
Стрес — абсолютно нормальна захисна реакція організму. Те, що людина боїться, — це нормально. Важливе питання: як справлятись із цим станом? Завдання психолога стосовно військових — підготувати до дій у надскладних умовах, пов’язаних зі стресом, шоком, несподіванкою. Чим краще воїн буде підготовлений, то менший вплив стресу відчуватиме.
Фото: LIBKOS
А.К.: У складі групи ми виїжджали до Херсона та області. Не у безпосередню точку несення служби, бо для проведення психотерапії та використання її методів має бути безпечний простір. Як мобільна група, вирішували більше соціально-побутові питання, дізналися у когось які реакції на стрес. З деякими працювали, висмикуючи на базу Миколаєва. Та у будь-якому випадку хлопці мають наші телефони. Це не вал дзвінків, проте є реакція: їм комфортно, мають змогу поемоціонувати, вимовитись. Тому потреба у таких виїздах та групах — є. Ми обов’язково перед відправленням на службу тестуємо військовослужбовців, перевіряємо невротизацію, психологізацію, визначаємо стресостійкість та психоемоційний стан. Після повернення теж потрібно працювати. Нині, за повернення військові обов’язково проходять психотерапевтичну групу. Ми обговорюємо, що відбувалося, які є емоції та переживання. Якщо зазначаємо відхилення за відповідями, то працюємо далі, наприклад у групах. Це гуртує людей та підтримує. Працюємо і з пораненими, там де вони проходять лікування. Виходить мультидисциплінарна команда: психолог, клінічний психолог, психіатр, реабілітолог та лікарі. Дехто не може спати, коли розуміють, що просто не можуть заснути, то звертаються по допомогу. І мова не лише про військовослужбовців, консультували і поліціянтів Херсону. Якщо бачимо ознаки гострих стресових розладів, ПТСР — висмикуємо людей, щоб пропрацювати ці стани, якомога раніше.
Так, військові знаходяться у зоні смертельної небезпеки, тому мають більшу ймовірність повернутись з посттравматичним синдромом, але це не для кожного. Психіка та її ресурс відрізняється від людини до людини, тому одна й та сама подія приносить різні результати. Хоча й здається, що пережити досвід війни неможливо — це не так. Тільки у 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, діагностували ПТСР. Таку статистику оприлюднили в Міністерстві охорони здоров’я України. Якщо ми комплексно будемо підходити до відновлення, а ми вже над цим працюємо, то подолаємо наслідки стресових розладів, як і другу армію світу.
Що казати чи не казати військовому?
Фото: LIBKOS
Якщо говорити про комунікацію соціуму та людини, яка повернулась із фронту з ПТСР, то радять уникати тригерів: гучні звуки, іграшки з сиренами, налякування заради жарту, алкоголю, наркотиків чи психотропних речовин.
АК: Треба дякувати військовим. Це добре, потрібно та взагалі нормально. Пережити те, що переживають вони — неможливо. І ми справді знаходимось у різних життях і, за повернення, зіткнення світів може травматично вплинути на людину. Замість фрази “я розумію, як тобі погано” можна використати, наприклад, “мені боляче це чути”, щоб випадково не знецінити травматичний досвід людини. А взагалі просто подякуйте — це нормальне правило комунікації. Навіть, якщо сьогодні настане перемога, і всі військові повернуться додому, буде багато важких, які потребуватимуть соціальної та психологічної реабілітації. Важлива і сімейна інтеграція, коли родина знає як реагувати — усім набагато легше. Ми підтримуємо родичів, а вони — військового. Коли пропрацювати з усіх сторін, швидше настане одужання та адаптація.
Підготовка поліціянтів до роботи на місці воєнних злочинів
Знищення майна, пограбування, вбивства, поранення, катування, знущання, викрадення, умисні тілесні ушкодження, розстріл цивільних, обстріл місць перебування мирного населення, зґвалтування — ці та інші жахливі злочини вчиняє рф на українській землі із часу повномасштабного вторгнення. Серед служб, які працюють на цих місцях і поліціянти. А це абсолютно нова категорія постраждалих і з ними теж треба працювати.
А.К.:У поліціянтів є професійно-психологічна підготовка, для цього у нас працюють штатні психологи. Вони супроводжують відділи поліції та раз на тиждень влаштовують заняття. Там навчають поняття стресу, реакціям та реагуванню на ці прояви. Поліціянти мають вміти спілкуватись з людиною в істериці та у заціпенінні. У випадках ракетних ударів по житлових будинках, формуються групи з співробітників кількох прилеглих областей, які займаються цивільними на місцях воєнних злочинів. Тому поліціянти мають володіти навичками першої психологічної допомоги. У нас є програма «рівний-рівному», у якій співробітники поліції, які не є психологами, хочуть мати певні знання та навички з цієї області. Вони стають ніби психологами свого колективу — консультантами, можуть десь допомогти або направити вже до спеціаліста за потреби. Ми два роки впроваджували цей проєкт і вже затвердили офіційно. Консультанти мають вищий рівень знань з цієї області, і поліціянти охочіше звертаються, бо це не саме психолог, а допомога у форматі рівний-рівному. Тим паче, що кожен психолог має свого терапевта і якщо щось трапляється ти біжиш до свого супервайзера і він тобі вже розкладає ситуацію. Тому ми більше розвиваємось та розуміємось на собі.
Фото: Психологічна служба Поліції
Функціонувати під час війни — це ще й про життєстійкість. Людині не так багато часу потрібно для адаптації до умов. Вже зараз, побачивши ракету повз вікна, на роботу все ж поїдеш, хіба що запізнишся. А згідно з результатами соціологічного дослідження “Емоційно-психологічний стан українців”, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з “Нью імідж маркетинг груп”, зафіксовано три емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом лютого 2023 року. Це тривога (57%), очікування покращень (46%), надія (41%). Проте зараз в Україні суттєво зростає культура роботи із своїм психологічним здоров’ям. І це стане ще одним із методів, який допоможе пережити досвід цієї війни.
Зазначимо, що наразі створені всі умови для отримання підтримки та кваліфікованої допомоги. Наприклад, скористатись платформою “Розкажи мені”, яка працює цілодобово й надає безкоштовну психологічну допомогу. Або обрати інший ресурс. Ось добірка 10 безкоштовних ініціатив від VisitUkraine.Today. В Одесі тимчасово переміщені українці та всі особи, які постраждали внаслідок війни, можуть безкоштовно отримати кваліфіковану психологічну допомогу на базі міських медзакладів.
У Києві вже понад 40 днів не працює електротранспорт. Водночас відновлення роботи трамваїв та тролейбусів від стабільності електропостачання.
Наразі немає чіткої дати відновлення руху електротранспорту. Про це повідомили в КМДА у відповідь на запит “УП”.
Там наголосили, що для відновлення електротранспорту необхідно дотримання двох умов:
- підтвердження енергетиками стабільного електропостачання;
- наявність умов для безпечної експлуатації інфраструктури.
Як у КМДА компенсують відсутність електротранспорту
У відповіді КМДА йдеться, що КП “Київпастранс” намагається максимально компенсувати відсутність електротранспорту. Зокрема, на маршрути щоденно виводиться близько 96% наявних автобусів. Крім того, у звичайному режимі продовжує працювати метрополітен.
Що робитиме Київ у випадку надзвичайних ситуацій
У Департаменті транспортної інфраструктури повідомили, що було створено план дій на випадок надзвичайної ситуації з відключенням електроенергії. План було розроблено разом з КП “Київпастранс”.
План передбачає:
- на основних (з найбільшим пасажиропотоком) напрямках руху електротранспорту запускають дублюючі автобусні маршрути;
- схеми руху автобусів визначають із урахуванням пасажиропотоку;
- рішення приймаються залежно від ситуації (наявності електроживлення, стану доріг, безпекових умов тощо).
Водночас у КМДА визнали, що повністю замінити трамваї та тролейбуси автобусними перевезеннями майже неможливо, адже це різні за масштабом системи перевезень. Зокрема, уже було задіяно майже весь рухомий склад автобсів та максимально можливу кількість водіїв.
За словами ДТІ, така ж ситуація у приватних перевізників.
У Києві є кадровий брак транспортної сфери
У КМДА наголосили, що додаткові проблеми викликані браком кадрів. Так, держава не бронює 100% броні для водіїв КП “Київпастранс”, через що є проблеми як з транспортною роботою, так і з ремонтом рухомого складу.
Однак комунальні підприємства транспортної та дорожньої галузі, водії громадського транспорту та енергетики працюють у посиленому режимі та роблять все можливе, щоб стабілізувати ситуацію у місті, наголосили в Департаменті транспортної інфраструктури.
Раніше Фокус розповідав, що через тривалі відключення світла у великих містах України може бути ускладнено рух громадського транспорту. На думку експертів, якщо ситуація стане критичною, то влада може запровадити спеціальні перепустки для громадського транспорту, подібні до тих, що діяли під час пандемії коронавірусу.
Зупинка роботи метро в Києві та Харкові
Нагадаємо, 31 січня в кількох регіонах України одночасно було запроваджено аварійні відключення електроенергії. Наслідки зачепили й столицю: у Києві фіксували перебої з водопостачанням, падіння тиску в тепломережах і тимчасову зупинку метро. У Харкові теж повідомляли про зупинку метрополітену, утім там робота метро була відновлена швидше.
Фокус розповідав, що мешканці Києва були змушені користуватися наземним міським транспортом, часто стикаючись із проблемами переповнених автобусів і маршруток. Час очікувань транспорту складав до години.
Також через вимушену зупинку потягів у тунелях опинилося майже півтисячі пасажирів. Тож їх довелося евакуйовувати через тунелі.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна та Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Лубош Весели обговорили розвиток культурної співпраці та підтримку українських проєктів у Європі.
Про це повідомляється на сайті Міністерства культури, передає Укрінформ.
“Сторони обговорили подальший розвиток українсько-чеської співпраці у сфері культури. Зокрема, йшлося про підтримку українських інституцій в умовах повномасштабної війни, просування українського культурного продукту в Європі та поглиблення співпраці між мистецькими установами обох країн”, – йдеться у повідомленні.
Бережна висловила вдячність Чехії за підтримку культурної сфери України та активну участь у міжнародних ініціативах зі збереження і відновлення української культурної спадщини. В цьому контексті вона відзначила збереження архіву Лесі Українки в Празі та реалізацію проєкту ARK (Archa), спрямованого на оцифрування музейних і бібліотечних фондів, що дозволяє убезпечити культурні цінності, зокрема в регіонах, які постраждали від російської агресії.
Крім того, сторони обговорили посилення присутності українського культурного продукту в Європі, зокрема створення системного механізму співпраці між культурними інституціями України та європейських держав. Йшлося про підтримку театрів, мистецьких колективів і перекладацьких ініціатив, а також розширення доступу українських митців до європейських сцен і професійних платформ.
Своєю чергою, Весели відзначив зростаючий інтерес чеського суспільства до українського мистецтва, літератури та спільних культурних ініціатив і висловив готовність сприяти подальшому розвитку довгострокових партнерств між профільними інституціями обох держав.
Як повідомляв Укрінформ, віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна зустрілась із Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Швеція в Україні Мартіном Обергом, де обговорили підтримку відновлення пошкодженої культурної спадщини та перспективи взаємодії у рамках гуманітарної політики.
За чотири роки повномасштабного вторгнення Україна зазнала прямих збитків на 195 млрд дол. США. Загальна вартість відбудови та відновлення становить майже 588 млрд дол. США.
Такі дані Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5) оприлюднив Світовий банк, передає Укрінформ із посиланням на реліз, який є в розпорядженні редакції.
«Станом на 31 грудня 2025 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить майже 588 мільярдів доларів США (понад 500 мільярдів євро) впродовж наступного десятиліття. Це майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік», – йдеться в RDNA5, оприлюдненій сьогодні урядом України, Групою Світового банку, Європейською комісією та Організацією Об’єднаних Націй.
Згідно з RDNA5, пряма завдана шкода Україні у період із лютого 2022 року по грудень 2025 року сягнула понад 195 млрд дол. Порівняно з RDNA4, зробленою у лютому 2025 року, сума збитків зросла на 19 млрд дол. Найбільш постраждалими є житловий, транспортний та енергетичний сектори. Завдана шкода, збитки та потреби і надалі зосереджуються у прифронтових областях та мегаполісах.
В енергетичному секторі з моменту RDNA4 спостерігається зростання кількості пошкоджених або зруйнованих об’єктів на приблизно 21%, включно з об’єктами генерації, передачі та розподілу електроенергії, а також системами централізованого теплопостачання.
У транспортному секторі потреби зросли приблизно на 24%, що є результатом посилення атак на залізницю та порти протягом 2025 року.
Станом на 31 грудня 2025 року 14% житла було пошкоджено або зруйновано, що вплинуло на понад 3 млн домогосподарств.
Як наголосила керівний директор Світового банку з питань операційної діяльності Анна Б’єрде, Група Світового банку твердо налаштована підтримувати відновлення та реконструкцію України, а також допомагати народу України створювати робочі місця, можливості та надію для стійкої, сучасної та конкурентоспроможної економіки.
Водночас оцінка RDNA5 наголошує на тому, що розкриття повного потенціалу приватних інвестицій – як внутрішніх, так і міжнародних – залежатиме від сталих реформ, спрямованих на поліпшення бізнес-середовища, посилення конкуренції, розширення доступу до фінансування, усунення обмежень у сфері праці та приведення виробництва у відповідність з екологічними і цифровими стандартами ЄС.
Важливу роль також будуть відігравати сприяння сталому та інклюзивному розвитку і створення робочих місць, а також інтегровані підходи до стійкого відновлення на місцевому рівні, наприклад, через пілотну урядову програму комплексного відновлення.
Від загальної суми потреб у довгостроковій перспективі потреби на відбудову та відновлення є найвищими у транспортному секторі (понад 96 млрд дол.), в енергетиці (майже 91 млрд дол.), житловому сектору (майже 90 млрд дол.), торгівлі і промисловості (понад 63 млрд дол.) та сільському господарстві (понад 55 млрд дол.). Ще майже 28 млрд дол. потрібно на роботи з розмінування та розчищення залишків руйнувань.
Як зазначають в уряді, за підтримки партнерів реалізуються значні заходи з відновлення та відбудови на 2026 рік, такі як програми підтримки фінансування за зруйноване житло, розмінування та багатосекторальні програми економічної підтримки загальною вартістю понад 15 млрд дол.
Із лютого 2022 року вже було задоволено потреби на щонайменше 20 млрд дол. шляхом проведення невідкладних ремонтних робіт та заходів із раннього відновлення у житловому, енергетичному, освітньому, транспортному та інших критично важливих секторах.
Як повідомлялося, за минулою оцінкою RDNA4, пошкодженими або зруйнованими визнано більш як 236 тис. будинків, або 13% житлового фонду. Але відтоді ворог завдав нових ударів по житлових кварталах, енергетичних об’єктах, логістиці, соціальній інфраструктурі.
Під найінтенсивнішими ударами перебувають прифронтові регіони: на них припадають близько 82% усієї задокументованої шкоди. За 2025 рік кількість пошкоджених і знищених енергетичних об’єктів зросла приблизно на 70%.
-
Усі новини6 днів agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Усі новини5 днів agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Суспільство1 тиждень agoСлужба відновлення пояснила, що сталося із трасою Одеса-Київ Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoщось знищує їх останні три роки (фото)
-
Війна1 тиждень agoФедоров відвідав штаб-квартиру НАТО з допомоги України
-
Суспільство1 тиждень agoУ ГСЦ попереджають про шахрайський Телеграм-чатбот, де продають «записи на прийом»
-
Усі новини6 днів agoТренди ТікТок — жінка розриває мережу відео з села
-
Війна6 днів agoВійна в Україні — на фронті загинули молоді захисниці Кара і Лайза