Коли стикаються світи зони бойових дій, воєнних злочинів та цивільних людей. Коментує начальник психологічного забезпечення ГУНП Андрій Костюк
Чи можемо ми зрозуміти людину, яка пережила окупацію, насилля, втратила близьку людину, побачила зруйнування свого світу за секунду? Чи готові ми розуміти хлопців та дівчат, які стоять на захисті своєї країни? Компетентні давати поради, навіть, якщо здається, що вже зрозуміли цей світ? Так, ми всі живемо у війні, але для кожного вона різна. І поки українські військові та всі силові структури борються за життя цього суспільства, наша задача — підтримати їх і створити більш-менш здорові умови, в які вони повернуться.
У цьому тексті “Дайджест Одеси” розповість про мобільні групи на території бойових дій, комунікацію з військовими та підготовку поліціянтів до роботи на місцях злочинів. Коментує начальник відділу психологічного забезпечення ГУНП в Одеській області Андрій Костюк.
Мобільні групи психологів для військовослужбовців
Стрес — абсолютно нормальна захисна реакція організму. Те, що людина боїться, — це нормально. Важливе питання: як справлятись із цим станом? Завдання психолога стосовно військових — підготувати до дій у надскладних умовах, пов’язаних зі стресом, шоком, несподіванкою. Чим краще воїн буде підготовлений, то менший вплив стресу відчуватиме.

Фото: LIBKOS
А.К.: У складі групи ми виїжджали до Херсона та області. Не у безпосередню точку несення служби, бо для проведення психотерапії та використання її методів має бути безпечний простір. Як мобільна група, вирішували більше соціально-побутові питання, дізналися у когось які реакції на стрес. З деякими працювали, висмикуючи на базу Миколаєва. Та у будь-якому випадку хлопці мають наші телефони. Це не вал дзвінків, проте є реакція: їм комфортно, мають змогу поемоціонувати, вимовитись. Тому потреба у таких виїздах та групах — є. Ми обов’язково перед відправленням на службу тестуємо військовослужбовців, перевіряємо невротизацію, психологізацію, визначаємо стресостійкість та психоемоційний стан. Після повернення теж потрібно працювати. Нині, за повернення військові обов’язково проходять психотерапевтичну групу. Ми обговорюємо, що відбувалося, які є емоції та переживання. Якщо зазначаємо відхилення за відповідями, то працюємо далі, наприклад у групах. Це гуртує людей та підтримує. Працюємо і з пораненими, там де вони проходять лікування. Виходить мультидисциплінарна команда: психолог, клінічний психолог, психіатр, реабілітолог та лікарі. Дехто не може спати, коли розуміють, що просто не можуть заснути, то звертаються по допомогу. І мова не лише про військовослужбовців, консультували і поліціянтів Херсону. Якщо бачимо ознаки гострих стресових розладів, ПТСР — висмикуємо людей, щоб пропрацювати ці стани, якомога раніше.
Так, військові знаходяться у зоні смертельної небезпеки, тому мають більшу ймовірність повернутись з посттравматичним синдромом, але це не для кожного. Психіка та її ресурс відрізняється від людини до людини, тому одна й та сама подія приносить різні результати. Хоча й здається, що пережити досвід війни неможливо — це не так. Тільки у 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, діагностували ПТСР. Таку статистику оприлюднили в Міністерстві охорони здоров’я України. Якщо ми комплексно будемо підходити до відновлення, а ми вже над цим працюємо, то подолаємо наслідки стресових розладів, як і другу армію світу.
Що казати чи не казати військовому?

Фото: LIBKOS
Якщо говорити про комунікацію соціуму та людини, яка повернулась із фронту з ПТСР, то радять уникати тригерів: гучні звуки, іграшки з сиренами, налякування заради жарту, алкоголю, наркотиків чи психотропних речовин.
АК: Треба дякувати військовим. Це добре, потрібно та взагалі нормально. Пережити те, що переживають вони — неможливо. І ми справді знаходимось у різних життях і, за повернення, зіткнення світів може травматично вплинути на людину. Замість фрази “я розумію, як тобі погано” можна використати, наприклад, “мені боляче це чути”, щоб випадково не знецінити травматичний досвід людини. А взагалі просто подякуйте — це нормальне правило комунікації. Навіть, якщо сьогодні настане перемога, і всі військові повернуться додому, буде багато важких, які потребуватимуть соціальної та психологічної реабілітації. Важлива і сімейна інтеграція, коли родина знає як реагувати — усім набагато легше. Ми підтримуємо родичів, а вони — військового. Коли пропрацювати з усіх сторін, швидше настане одужання та адаптація.
Підготовка поліціянтів до роботи на місці воєнних злочинів
Знищення майна, пограбування, вбивства, поранення, катування, знущання, викрадення, умисні тілесні ушкодження, розстріл цивільних, обстріл місць перебування мирного населення, зґвалтування — ці та інші жахливі злочини вчиняє рф на українській землі із часу повномасштабного вторгнення. Серед служб, які працюють на цих місцях і поліціянти. А це абсолютно нова категорія постраждалих і з ними теж треба працювати.
А.К.:У поліціянтів є професійно-психологічна підготовка, для цього у нас працюють штатні психологи. Вони супроводжують відділи поліції та раз на тиждень влаштовують заняття. Там навчають поняття стресу, реакціям та реагуванню на ці прояви. Поліціянти мають вміти спілкуватись з людиною в істериці та у заціпенінні. У випадках ракетних ударів по житлових будинках, формуються групи з співробітників кількох прилеглих областей, які займаються цивільними на місцях воєнних злочинів. Тому поліціянти мають володіти навичками першої психологічної допомоги. У нас є програма «рівний-рівному», у якій співробітники поліції, які не є психологами, хочуть мати певні знання та навички з цієї області. Вони стають ніби психологами свого колективу — консультантами, можуть десь допомогти або направити вже до спеціаліста за потреби. Ми два роки впроваджували цей проєкт і вже затвердили офіційно. Консультанти мають вищий рівень знань з цієї області, і поліціянти охочіше звертаються, бо це не саме психолог, а допомога у форматі рівний-рівному. Тим паче, що кожен психолог має свого терапевта і якщо щось трапляється ти біжиш до свого супервайзера і він тобі вже розкладає ситуацію. Тому ми більше розвиваємось та розуміємось на собі.

Фото: Психологічна служба Поліції
Функціонувати під час війни — це ще й про життєстійкість. Людині не так багато часу потрібно для адаптації до умов. Вже зараз, побачивши ракету повз вікна, на роботу все ж поїдеш, хіба що запізнишся. А згідно з результатами соціологічного дослідження “Емоційно-психологічний стан українців”, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з “Нью імідж маркетинг груп”, зафіксовано три емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом лютого 2023 року. Це тривога (57%), очікування покращень (46%), надія (41%). Проте зараз в Україні суттєво зростає культура роботи із своїм психологічним здоров’ям. І це стане ще одним із методів, який допоможе пережити досвід цієї війни.
Зазначимо, що наразі створені всі умови для отримання підтримки та кваліфікованої допомоги. Наприклад, скористатись платформою “Розкажи мені”, яка працює цілодобово й надає безкоштовну психологічну допомогу. Або обрати інший ресурс. Ось добірка 10 безкоштовних ініціатив від VisitUkraine.Today. В Одесі тимчасово переміщені українці та всі особи, які постраждали внаслідок війни, можуть безкоштовно отримати кваліфіковану психологічну допомогу на базі міських медзакладів.
Події
Українсько-канадська письменниця стала лавреаткою премії Amazon Canada за перший роман
Канадська письменниця українського походження Марія Рева стала лавреаткою Amazon Canada First Novel Award 2026 за роман Endling, що вийшов у видавництві Knopf Canada.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Назва роману перекладається як «останній представник біологічного виду», а авторка використовує його як метафору: вимирання природи та знищення людей і культури внаслідок російського вторгнення в Україну.
«Починається подорож усього життя через країну на порозі війни: троє розлючених жінок, вантажівка з викраденими холостяками та Лефті – останній у своєму роді равлик, який має останній шанс урятувати свій вид», – ідеться у анотації до книжки.
Головна героїня роману Endling – науковиця Єва, яка намагається врятувати рідкісних равликів, мандруючи лісами й долинами, тоді як родина тисне на неї, вимагаючи «осісти» й створити сім’ю. Але Єва вже має власну стратегію виживання: вона зустрічається з іноземцями, які приїздять до України у пошуках «традиційних» дружин, і використовує ці побачення, аби фінансувати свої дослідження.
Паралельно у романі розгортається історія Насті та її сестри Соломії, які працюють у тій самій шлюбній індустрії, вдаючи наречену та перекладачку. Та насправді вони розшукують свою матір – активістку, яка зникла після протестів проти цих «романтичних турів».
Членкиня журі премії Енн Флемінг назвала Endling «витонченим, багатошаровим і блискучим» романом, який, за її словами, водночас є смішним, винахідливим, чесним і несподіваним.
Роман Реви обрали з короткого списку, до якого також увійшли Кейт Кейлі (Property), Джон Клейтор (Nowhere), Антоніо Майкл Даунінґ (Black Cherokee), Кайл Едвардс (Small Ceremonies) та Бен Ладусер (I Remember Lights).
Марія Рева – українка родом із Херсонської області. Семирічною дитиною, у 1997 році, вона переїхала до Канади. Виросла у Ванкувері та навчалася в США.
Amazon Canada First Novel Award відзначає дебютні романи канадських авторів. У 2026 році премію вручили вп’ятдесяте. Преміальна програма існує з 1976 року, а серед її попередніх лавреатів, зокрема, Майкл Ондатже, Джой Когава, В. П. Кінселла, Ніно Річчі, Рогінтон Містрі, Мішель Ґуд і Алісія Елліотт.
Як повідомляв Укрінформ, роман Марії Реви Endling у 2026 уже здобув премію імені Гордона Берна та був номінований на Дублінську літературну премію, а раніше був присутнім у лонглисті Букерівської премії 2025 року.
Фото: Anya Chibis
Політика
Відмовившись від переговорів, Путін втратив шанс вийти з провальної війни
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що очільник Кремля Володимир Путін втратив шанс вийти з провальної для нього війни, відмовившись від пропозиції Президента Володимира Зеленського про прямі мирні переговори.
Про це глава МЗС написав у соцмережі X, передає Укрінформ.
«Відкинувши пропозицію Президента Зеленського щодо прямих мирних переговорів, Путін втратив свій шанс вийти з цієї провальної для нього війни. Далі для Росії все буде тільки гірше. Втрати на полі бою невпинно зростатимуть, а поразки ставатимуть дедалі принизливішими. Економіка зануриться ще глибше в рецесію. Буде втрачено більше робочих місць, податки зростатимуть, а інфляція вдарить по найменш захищених верствах населення», – заявив міністр.
Він наголосив, що у Росії вже немає безпечних місць, які не зазнають «далекобійних санкцій» України, інтенсивність яких лише зростатиме.
Міжнародний тиск на РФ також посилюватиметься, «включаючи використання заморожених активів, заборони на в’їзд та неминучу відповідальність за злочини», заявив глава української дипломатії.
Він підкреслив: усе це через те, що «кремлівський фанатик прагне за будь-яку ціну втриматися при владі й готовий пожертвувати майбутнім власної країни та вбити мільйони людей заради своїх безумних ілюзій» і «не хоче визнати просту істину: він ніколи не досягне своїх цілей на полі бою».
«Росії все одно доведеться погодитися на дипломатичне врегулювання, але умови будуть набагато гіршими», – підкреслив глава зовнішньополітичного відомства.
Сибіга наголосив, що російському лідеру краще облишити марні сподівання на падіння України та зменшення її підтримки з боку партнерів.
«Ця відмова Путіна від миру має привести до значного посилення міжнародного тиску на Росію та збільшення підтримки України», – заявив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, 4 червня Президент України Володимир Зеленський написав відкритого листа Путіну і запропонував особисту зустріч для завершення війни. Він зазначив, що така зустріч може відбутися у третіх країнах, які традиційно виступають майданчиками для міжнародних переговорів.
Очільник Кремля, коментуючи наступного дня відкритий лист до нього від Президента України, заявив, що наразі не бачить сенсу зустрічатися з українським лідером.
Зеленський заявив, що відповідь Путіна на його відкритий лист слабка і означає, що Росія знов обирає війну.
Суспільство
Атака на Київ, матч очікування й липа для Інгігерди
Україна продовжує протистояти повномасштабному вторгненню РФ. Життя під час війни фіксують фотокореспонденти Укрінформу.
Що потрапило в об’єктиви цього тижня – дивіться у добірці світлин.
Дим від масштабної пожежі, що виникла внаслідок влучань ракет та падіння уламків під час російської повітряної атаки на столицю, здіймається у нічне небо, Київ, 2 червня 2026 року.
Пошкоджений дитячий майданчик у дворі житлового будинку, який затягує дим від пожежі внаслідок нічної ракетної атаки військ РФ, Дніпро, 2 червня 2026 року.
Дівчина йде повз пошкоджий унаслідок масованої атаки РФ житловий комплекс у Шевченківському районі столиці, Київ, 2 червня 2026 року.
Чоловік збирає до сміттєвого мішка закривавлені рушники, що залишилися після евакуації людини, пораненої внаслідок масованої атаки РФ, на території паркінгу житлового комплексу у Шевченківському районі столиці, Київ, 2 червня 2026 року.
Дим від пожежі, що спалахнула внаслідок нічної атаки РФ, здіймається над гаражним кооперативом у Подільському районі столиці, Київ, 2 червня 2026 року.
Хлопець і дівчина стоять посеред уламків, підтримуючи та заспокоюючи одне одного після пережитого обстрілу, біля під’їзду дев’ятиповерхового житлового будинку у Подільському районі, пошкодженого внаслідок масованої комбінованої атаки РФ, Київ, 2 червня 2026 року.
Фахівці розбирають завали і фіксують руйнування у будівлі поліклініки (амбулаторії) у Голосіївському районі, яка зазнала суттєвих руйнувань внаслідок масованого нічного удару РФ, Київ, 2 червня 2026 року.
Комунальник закриває захисною плівкою вибиті внаслідок російської атаки БпЛА шибки у вікнах житлового будинку, Одеса, 1 червня 2026 року.
Рятувальники працюють під час ліквідації наслідків російського обстрілу ударними безпілотниками будівлі вантажного відділення №1 Нової пошти, Дніпро, 31 травня 2026 року.
Медичні працівники біля чоловіка, який постраждав унаслідок російської дронової атаки, у салоні автомобіля швидкої допомоги в Шевченківському районі, Запоріжжя, 4 червня 2026 року.
Учасниця акції “Матч очікування: кожен голос рятує” на підтримку родин безвісти зниклих захисників стоїть поруч з інсталяцією на стадіоні “Ювілейний”, Буча, Київська область, 31 травня 2026 року.
Дитячі м’які іграшки лежать на стільцях під час меморіального заходу з нагоди Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, у межах всеукраїнської акції “Голоси дітей”, Дніпро, 4 червня 2026 року.
Бійці 13-ї бригади НГУ “Хартія” оперативно залишають бронетехніку через кормові двері та роззосереджуються на місцевості в бойовому порядку під час заняття з відпрацювання десантування особового складу з БМП в умовах, наближених до бойових, 29 травня 2026 року.
Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Мартін Оберг (праворуч) і меценат Федір Зернецький беруть участь в урочистому висадженні липи на честь Інгігерди – дружини київського князя Ярослава Мудрого та доньки шведського короля Олофа Скьотконунга – на Алеї київських князівен Національного заповідника “Софія Київська”, Київ, 1 червня 2026 року.
Мистецька робота “Затримки і перетримки розвитку” митців Софії Любарської та Володимира Моісеєнка експонується на груповій виставці “Самозайняті”, представленій у межах програми PAC UA, у PinchukArtCentre, Київ, 4 червня 2026 року.
Рапіристи змагаються у фіналі чемпіонату України з фехтування-2026, що відбувся у столичному Легкоатлетичному манежі Олімпійського фахового коледжу імені Івана Піддубного, Київ, 1 червня 2026 року.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Усі новини6 днів agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини5 днів agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Усі новини5 днів agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Політика6 днів agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Усі новини6 днів ago“Ми поганий приклад”: дружина ексглави МЗС Кулеби розповіла про вартість власного весілля
-
Події1 тиждень agoУ Києві стартував «Книжковий Арсенал»
-
Усі новини7 днів agoСпочатку з’явилися чорні діри, а не галактики: це вважалося неможливим (фото)
-
Події4 дні agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч