Connect with us

Коли стикаються світи зони бойових дій, воєнних злочинів та цивільних людей. Коментує начальник психологічного забезпечення ГУНП Андрій Костюк

Published

on

Чи можемо ми зрозуміти людину, яка пережила окупацію, насилля, втратила близьку людину, побачила зруйнування свого світу за секунду? Чи готові ми розуміти хлопців та дівчат, які стоять на захисті своєї країни? Компетентні давати поради, навіть, якщо здається, що вже зрозуміли цей світ? Так, ми всі живемо у війні, але для кожного вона різна. І поки українські військові та всі силові структури борються за життя цього суспільства, наша задача — підтримати їх і створити більш-менш здорові умови, в які вони повернуться. 

У цьому тексті “Дайджест Одеси” розповість про мобільні групи на території бойових дій, комунікацію з військовими та підготовку поліціянтів до роботи на місцях злочинів. Коментує начальник відділу психологічного забезпечення ГУНП в Одеській області Андрій Костюк.

Мобільні групи психологів для військовослужбовців

Стрес — абсолютно нормальна захисна реакція організму. Те, що людина боїться, — це нормально. Важливе питання: як справлятись із цим станом? Завдання психолога стосовно військових — підготувати до дій у надскладних умовах, пов’язаних зі стресом, шоком, несподіванкою. Чим краще воїн буде підготовлений, то менший вплив стресу відчуватиме.  

Фото: LIBKOS

А.К.: У складі групи ми виїжджали до Херсона та області. Не у безпосередню точку несення служби, бо для проведення психотерапії та використання її методів має бути безпечний простір. Як мобільна група, вирішували більше соціально-побутові питання, дізналися у когось які реакції на стрес. З деякими працювали, висмикуючи на базу Миколаєва. Та у будь-якому випадку хлопці мають наші телефони. Це не вал дзвінків, проте є реакція: їм комфортно, мають змогу поемоціонувати, вимовитись. Тому потреба у таких виїздах та групах — є. Ми обов’язково перед відправленням на службу тестуємо військовослужбовців, перевіряємо невротизацію, психологізацію, визначаємо стресостійкість та психоемоційний стан. Після повернення теж потрібно працювати. Нині, за повернення військові обов’язково проходять психотерапевтичну групу. Ми обговорюємо, що відбувалося, які є емоції та переживання. Якщо зазначаємо відхилення за відповідями, то працюємо далі, наприклад у групах. Це гуртує людей та підтримує. Працюємо і з пораненими, там де вони проходять лікування. Виходить мультидисциплінарна команда: психолог, клінічний психолог, психіатр, реабілітолог та лікарі. Дехто не може спати, коли розуміють, що просто не можуть заснути, то звертаються по допомогу. І мова не лише про військовослужбовців, консультували і поліціянтів Херсону. Якщо бачимо ознаки гострих стресових розладів, ПТСР — висмикуємо людей, щоб пропрацювати ці стани, якомога раніше. 

Так, військові знаходяться у зоні смертельної небезпеки, тому мають більшу ймовірність повернутись з посттравматичним синдромом, але це не для кожного. Психіка та її ресурс відрізняється від людини до людини, тому одна й та сама подія приносить різні результати. Хоча й здається, що пережити досвід війни неможливо — це не так. Тільки у 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, діагностували ПТСР. Таку статистику оприлюднили в Міністерстві охорони здоров’я України. Якщо ми комплексно будемо підходити до відновлення, а ми вже над цим працюємо, то подолаємо наслідки стресових розладів, як і другу армію світу. 

Що казати чи не казати військовому? 

Фото: LIBKOS

Якщо говорити про комунікацію соціуму та людини, яка повернулась із фронту з ПТСР, то радять уникати тригерів: гучні звуки, іграшки з сиренами, налякування заради жарту, алкоголю, наркотиків чи психотропних речовин. 

АК: Треба дякувати військовим. Це добре, потрібно та взагалі нормально. Пережити те, що переживають вони — неможливо. І ми справді знаходимось у різних життях і, за повернення, зіткнення світів може травматично вплинути на людину. Замість фрази “я розумію, як тобі погано” можна використати, наприклад, “мені боляче це чути”, щоб випадково не знецінити травматичний досвід людини. А взагалі просто подякуйте — це нормальне правило комунікації. Навіть, якщо сьогодні настане перемога, і всі військові повернуться додому, буде багато важких, які потребуватимуть соціальної та психологічної реабілітації. Важлива і сімейна інтеграція, коли родина знає як реагувати — усім набагато легше. Ми підтримуємо родичів, а вони — військового. Коли пропрацювати з усіх сторін, швидше настане одужання та адаптація.

 

Підготовка поліціянтів до роботи на місці воєнних злочинів

Знищення майна, пограбування, вбивства, поранення, катування, знущання, викрадення, умисні тілесні ушкодження, розстріл цивільних, обстріл місць перебування мирного населення, зґвалтування — ці та інші жахливі злочини вчиняє рф на українській землі із часу повномасштабного вторгнення. Серед служб, які працюють на цих місцях і поліціянти. А це абсолютно нова категорія постраждалих і з ними теж треба працювати. 

А.К.:У поліціянтів є професійно-психологічна підготовка, для цього у нас працюють штатні психологи. Вони супроводжують відділи поліції та раз на тиждень влаштовують заняття. Там навчають поняття стресу, реакціям та реагуванню на ці прояви. Поліціянти мають вміти спілкуватись з людиною в істериці та у заціпенінні.  У випадках ракетних ударів по житлових будинках, формуються групи з співробітників кількох прилеглих областей, які займаються цивільними на місцях воєнних злочинів. Тому поліціянти мають володіти навичками першої психологічної допомоги. У нас є програма «рівний-рівному», у якій співробітники поліції, які не є психологами, хочуть мати певні знання та навички з цієї області. Вони стають ніби психологами свого колективу — консультантами, можуть десь допомогти або направити вже до спеціаліста за потреби. Ми два роки впроваджували цей проєкт і вже затвердили офіційно. Консультанти мають вищий рівень знань з цієї області, і поліціянти охочіше звертаються, бо це не саме психолог, а допомога у форматі рівний-рівному. Тим паче, що кожен психолог має свого терапевта і якщо щось трапляється ти біжиш до свого супервайзера і він тобі вже розкладає ситуацію. Тому ми більше розвиваємось та розуміємось на собі. 

Фото: Психологічна служба Поліції

Функціонувати під час війни — це ще й про життєстійкість. Людині не так багато часу потрібно для адаптації до умов. Вже зараз, побачивши ракету повз вікна, на роботу все ж поїдеш, хіба що запізнишся. А згідно з результатами соціологічного дослідження “Емоційно-психологічний стан українців”, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з “Нью імідж маркетинг груп”,  зафіксовано три емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом лютого 2023 року. Це  тривога (57%), очікування покращень (46%), надія (41%). Проте зараз в Україні суттєво зростає культура роботи із своїм психологічним здоров’ям. І це стане ще одним із методів, який допоможе пережити досвід цієї війни. 

Зазначимо, що наразі створені всі умови для отримання підтримки та кваліфікованої допомоги. Наприклад, скористатись платформою “Розкажи мені”, яка працює цілодобово й надає безкоштовну психологічну допомогу. Або обрати інший ресурс. Ось добірка 10 безкоштовних ініціатив від VisitUkraine.Today. В Одесі тимчасово переміщені українці та всі особи, які постраждали внаслідок війни, можуть безкоштовно отримати кваліфіковану психологічну допомогу на базі міських медзакладів.

Continue Reading
Click to comment

Події

У Києві відбудеться фестиваль імені Василя Стуса

Published

on



У Києві 19-20 листопада відбудеться “ПалімФест” – літературно-культурний фестиваль імені Василя Стуса.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український ПЕН.

Фестиваль проходитиме у книгарні “Є” на вулиці Лисенка.

Захід організовує Український ПЕН. Кураторкою програми фестивалю є літературна критикиня, редакторка та культурна менеджерка Тетяна Петренко.

“ПалімФест” — це фестиваль про повернення, про сліди різних культурних шарів, що проступають у нашій сучасності, і про спадщину, на яку ми спираємося, творячи новітню культуру. Сьогодні ми повертаємо забуті й маргіналізовані частини літературного канону, інтелектуальну есеїстику, культуру діаспори. Перепоховуємо видатних діячів, чиї останки перебували за межами України, формуємо власний пантеон і переосмислюємо місце окремих постатей у нашому каноні. Ці процеси стали відправною точкою для формування дискусій фестивалю — про те, які сенси ми успадковуємо, на кого спираємося і кого обираємо за взірець», — зазначила Петренко.

Читайте також: У Києві проходить міжнародний фестиваль ранньої музики Kyiv Baroque Fest

Вона зауважила: “Після повномасштабного вторгнення ми спостерігаємо нову хвилю зацікавлення українською класикою. Але хто і як вирішує, які книжки мають увійти до сучасного канону, а які залишаться хіба що предметом зацікавлення істориків літератури? У різні періоди нашої історії ми багато говорили про перерваність української культурної традиції. Тепер важливо замислитися над тим, як забезпечити її безперервність і спадкоємність. Хто відповідає за збереження книжок, музичних творів, фільмів та архівів? Як не допустити, щоб важлива спадщина на десятиліття випадала з культурного обігу, зокрема через обмеження, пов’язані з авторським правом?”.

Як підкреслила програмна менеджерка Українського ПЕН Анна Вовченко, “19 листопада 1989 року не стало днем остаточного довершення українського культурного канону ХХ століття — цей процес триває досі. Водночас акт перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого на українській землі є точкою великої відповідальності нового покоління українців перед історією та їхньою пам’яттю. Рік, коли ми, символічно й фізично, повертаємо Україні Андрія та Софію Мельників і Євгена Коновальця, цю відповідальність увиразнює. Настав час поговорити про те, чим є культурний канон і пантеон української нації, як працює наша дієва пам’ять, багатошарова, мов палімпсест, як робота з культурою допомагає шукати і встановлювати справедливість і як осмислювати велич історичного моменту, у якому живемо. Так з’явилася концепція — а з нею і програма цьогорічного фестивалю”.

У межах фестивалю заплановані дискусії за участі літературознавців, істориків і представників сучасної української літератури. 

У ПЕН підкреслили: “Головною темою стане перезбирання українського культурного контексту: кого ми повертаємо, кого перечитуємо і на кого вчимося спиратися. Поговоримо про повернення в простір імен, які були забуті та витіснені, про відновлення зв’язків усередині власної культури та формування оновленого переліку загальних знань про українську культуру”.

У перший день, зазначили в ПЕН, відбудуться “розмови про перепоховання українських митців, юридичні проблеми повернення культурної спадщини та інші питання, що стосуються долі нашого письменництва”. Другий день буде присвячений українській діаспорі, розмові про Віктора Домонтовича та біографії як жанру.

Програма “ПалімФесту” 2026 року оприлюднена на сайті ПЕН.

Як повідомляв Укрінформ, для дітей та підлітків із семи областей стартує конкурс читацьких відгуків за участю Сергія Жадана.

Фото: Дія



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Розсилка: Відбудова України-2026

Published

on




Місія МВФ прибула в Україну – найперше її цікавлять питання фінансової стійкості та пошуку джерел фінансування бюджетного дефіциту. Приєднання до Єдиної зони платежів у євро стало ближче. Чеська делегація привезла цілу низку компаній, які хочуть інвестувати в Україну.



Джерело

Continue Reading

Політика

Росіяни зацікавлені переглянути структуру безпеки в Європі, і це небезпечно

Published

on



Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія націлена переглянути структуру безпеки як мінімум в Європі, і це небезпечно.

Про це глава держави повідомив під час спілкування з журналістами, передає кореспондент Укрінформу.

«І є ще питання, яке піднімала Американська сторона – певна інша структура безпеки після війни у світі і в Європі, передусім в Європі. На мій погляд, це може бути небезпечно. Я про це говорив раніше і попередив нашу команду про це теж. Це не повинно бути головною аджендою, і не повинно йти від України. Але, я вважаю, що саме на цю адженду американці затягували «рускіх», тому що «рускіє» зацікавлені саме в цьому – переглянути структуру безпеки як мінімум в Європі», – розповів Зеленський.

Він відзначив, що його занепокоєння підкреслюють і підтверджують ті небезпечні сигнали, які напередодні були від Путіна щодо кордонів.

«Те, що Путін хоче змінити кордони в Європі, – факт. Я впевнений, що це лежить в його концепції перегляду гарантій безпеки в Європі. Це небезпечно, бо, на мій погляд, через такі речі якраз і починаються війни або ескалації. Я контактував з «нордіками», з іншими європейцями і сказав, що їм потрібно до цього дуже серйозно ставитися, і вони саме так до цього і ставляться всі», – сказав Президент.

Він припустив, що саме ідею зміни безпекової структури в Європі у 2021 році Путін привозив Байдену. За словами Президента, ініціатива Путіна передбачала «перерозподіл сил в Європі та світі, послаблення або відведення військ НАТО, виведення американських військ».

Читайте також: Зеленський: Припинення вогню не підтримує особисто Путін

«Будь-які подібні зміни дуже небезпечні. По-перше, Росія точно не може вирішувати за всі суспільства, які входять в НАТО. По-друге, якщо Росія хоче прибрати сили, які стоять на захисті, то для чого? Думаю, Путін буде говорити про Фінляндію, Швецію. Впевнений, буде піднімати питання про Угорщину і присутність американців в країнах Балтії», – зауважив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, тристоронні переговори за участю України, США і Росії відбулися в Абу-Дабі 10-11 листопада. Основні результати переговорів –  це домовленість про найбільший обмін полоненими, згода продовжити перемовини та долучити до них європейських представників.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.