Connect with us

Війна

Кошти освітян, облаштування сховищ та навчання без світла в Одеській області. Розповідає Олександр Лончак

Published

on

Вже майже рік як українська освіта трансформується, зберігаючи можливість навчати в умовах війни. Це пов’язано з викликами, які йдуть один за одним і стосується кожного з учасників процесу. В Одеській області крокують до мети, коли якнайбільше дітей навчатиметься очно в безпечних умовах. На початок другого семестру кількість шкiл, які прийматимуть школярів за партами, збільшилась. Крім перепон воєнного часу поговоримо про субвенцію, яка надається здебільшого на зарплатню вчителів, і ще й має залишок. Детальніше про ці питання «Дайджесту Одеси» розповів директор Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації Олександр Лончак.

  • Скільки шкіл в Одеській області наразі можуть приймати учнів очно?

На кінець І семестру поточного навчального року вдалося вивести на очний та змішаний формат 450 закладів загальної середньої освіти. Для порівняння, станом на 1 вересня це була лише 331 школа. Зараз лише прагнення батьків визначає статус навчання дитини. На початок ІІ семестру показник ще вищий, в тому числі і в Одесі. У деяких закладах освіти закінчили ремонтні роботи щодо адаптації підвальних приміщень під найпростіші укриття згідно з вимогами ДСНС, а низка інших закладів уклала угоди про використання укриттів сусідніх освітніх закладів.

Співпрацюємо з донорами та міжнародними партнерами з тим, щоб максимальна кількість дітей мала змогу навчатися безпосередньо у школах. Тому процес будівництва та облаштування укриттів триватиме й надалі. З міркувань безпеки ми не оприлюднюємо списки закладів освіти, які вчаться очно.

Вперше цього року передбачена державна програма на облаштування укриттів. Для Одеської області попередньо планується виділити 60 мільйонів гривень. Ці кошти можуть використати як для облаштування готових укриттів, так і для будівництва нових. Громада подаватиме нам запити на облаштування бомбосховища разом з проєктно-кошторисною документацією. Отримавши від кожної громади області запити, ми виставимо пріоритети, враховуючи низку факторів, наприклад, чи є цей заклад опорним, яка кількість дітей навчатиметься. Перелік передамо до комісії Міністерства освіти і науки України, яка визначить на котрі сховища нададуть кошти.

Фото: Радіо Свобода
  • Які проблеми виникають при організації освітнього процесу у період воєнного стану?

Початку освітнього процесу передувала велика робота. 24 лютого ми не знали, як навчатимемось. Перші два тижні вторгнення діти були на канікулах, потім відновили дистанційні уроки. Звичайно, ми розуміємо, що це не те, чого хочуть батьки та учні. Тому ми і повинні облаштувати укриття та створити безпечне місце для навчання.

Батьки теж впливають на запити. Деякі не хочуть відпускати дітей до шкіл. Наприклад, після ракетного удару по селу Дачне 19 липня у ліцеї не залишилось цілого кабінету. І зрозуміло, що після такого батьки бояться залишати дитину у навчальному закладі. Та все ж загальна кількість охочих бачити вчителя та однокласників не лише через екран – збільшилась.

Найважче було восени у періоди блекаутів, адже освітній процес має здійснюватися навіть за відсутності електрики. Екстрені тривалі відключення світла, перебої з мобільним та інтернет-зв’язком унеможливлювали створення єдиного механізму подолання проблем та універсальної організації освітнього процесу у дистанційному форматі. З очним простіше. За світлового дня в школі спокійно можна було вчитися, плюс подбали про альтернативні джерела живлення, тобто генератори, тому було й тепло, і світло.

З дистанційкою складніше. Алгоритми дій розроблялись індивідуально для кожного закладу. Міркували над гнучким режимом роботи, об’єднували учнів різних класів та паралелі у групи залежно від місця проживання та графіку відключення світла. У період, коли стабілізаційні графіки не діяли, знайшли вихід – створення консультаційних центрів при школах, щоб надолужити прогалини в темах, індивідуально підходили до кожної дитини. Давали посилання на уроки у записі, рекомендували різні ресурси, зокрема і Всеукраїнську школу онлайн.

Зрештою, Департамент освіти і науки рекомендував закладам зараховувати всі оцінки за півріччя, які отримав учень впродовж семестру незалежно від місця навчання та обраної форми освітньої діяльності. Попри всі виклики, ми упоралися. Вдячний кожному педагогічному колективу за ефективну взаємодію в зазначеному питанні. А також батькам, адже саме батьківська увага і допомога дає нам спільний результат.

  • Освітня субвенція: що це за кошти і яке їхнє призначення?

          Освітня субвенція надається місцевим бюджетам в першу чергу для нарахування зарплатні вчителям. Це основний інструмент фінансової підтримки місцевих видатків на середню освіту в Україні. На кінець року у регіональних бюджетах помітили накопичення цих коштів.

Невикористані залишки коштів, у разі забезпечення в повному обсязі обов’язкових виплат на оплату праці на поточний бюджетний рік, можуть спрямовувати на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти. Це відбувається відповідно до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6.

          Протягом 2022 року залишки коштів освітньої субвенції минулих періодів територіальними громадами регіону спрямовувалися на ремонти та облаштування укриттів, оснащення закладів освіти персональними комп’ютерами та мультимедійним обладнанням, придбання автобусів, здійснення заходів пов’язаних із забезпеченням пожежної безпеки, встановлення камер відеоспостереження та кнопок виклику поліції охорони, підключення закладів освіти до високошвидкісного Інтернету, заходи територіальної оборони.

  • Що відбулось із залишками субвенції на кінець 2022 року?

Всі залишки освітньої субвенції, які накопичились на рахунках місцевих бюджетів Одеської області станом на 31.12.2022, повернулися до Державного бюджету для подальшого їх розподілу відповідно до чинного законодавства України.

Чому школи не використовують кошти, якщо вони вже виділені?

Причин може бути кілька. Кошти використовуються на місцевому рівні дуже повільно, найчастіше вже після початку навчального року. Часто не встигають їх освоїти. Брак фахівців із публічних закупівель на місцях гальмує проведення тендерів.

 Я неодноразово звертав увагу і наголошував на необхідності своєчасного і раціонального використання коштів держбюджету. Залишки освітньої субвенції не мають накопичуватись, а повинні ефективно працювати на підтримку галузі освіти та економіки в цілому, ще й в цей непростий час.

Ілюстрація: Сергій Нагорняк
  • Бюджет на 2023 рік планувався вже в умовах воєнного стану.  Який він у порівнянні з минулим роком?

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1472  Одеській області передбачена освітня субвенція на 2023 рік у сумі 5 658 784,1 тис. грн, що на 447 879,7 тис. грн (це на 7% менше). Питання «достатності» чи «недостатності» фінансування риторичне. Передовсім треба розуміти, в яких умовах живе країна. Щодо галузі освіти переконаний: передбачених на наступний рік грошей вистачить.

Це достатній ресурс, який гарантує виплату заробітної плати вчителям. І навіть окремо уперше передбачена субвенція на облаштування бомбосховищ при закладах освіти, також планується і фінансування закупівлі шкільних автобусів з метою поповнення шкільних автопарків для організації підвезення здобувачів освіти.

Діти вчаться, вчителі працюють, а за цим стоять питання коштів, рішень, організації. Зараз навчання може не відповідати бажанню батьків, дітей чи вчителів. І можливо, комусь і хочеться хоча б на день повернутись до безтурботних днів, коли одні й ті самі обличчя миготіли, як у попередньому житті, з понеділка по п’ятницю. Але це вимога часу. За рік можна навчитись навіть деяких професій і ми не маємо позбавляти дітей можливостей та майбутнього.

Війна

ППО знешкодила 48 із 75 російських дронів, зафіксовані влучання на шести локаціях

Published

on

Сили протиповітряної оборони знешкодили 48 із 75 безпілотників, якими Росія звечора атакувала Україну.

Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомляють у Телеграмі.

Із 21:00 середи, 17 вересня, росіяни атакували 75 ударними БПЛА типу Shahed, “Гербера” й безпілотниками інших типів із напрямків: Курськ, Орел, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ. Понад 40 із них – дрони типу Shahed.

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

За попередніми даними, станом на 09:00 четверга, 18 вересня, ППО збила/подавила 48 БПЛА типу Shahed, “Гербера” і дронів інших типів на півночі, сході та в центрі України.

Один ворожий безпілотник перебуває у повітрі.

Зафіксовано влучання 26 ударних БПЛА на шести локаціях.

Читайте також: Через атаку дронів у двох районах Київщини сталися пожежі

Як повідомляв Укрінформ, вночі 18 вересня у Полтавській області росіяни атакували залізничну інфраструктуру у Миргородському районі. Одна людина травмована.

Внаслідок російських ударів по Полтавщині і тимчасового знеструмлення кількох ділянок затримуються низка поїздів.

Фото: Генштаб ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Війна

Наступ ЗС РФ провалився — Росія зазнала великих втрат — виступ Зеленського

Published

on


Президент України під час спільного брифінгу з президенткою Європейського парламенту Робертою Метсолою у Києві розповів про результати літнього наступу росіян та про те, яку допомогу отримає Україна від союзників. Окремо очільник держави попередив, що ЗС РФ продовжать атакувати українські енергетичні та залізничні об’єкти.

“Чотири основні напрямки були обрані Росією по всіх документах, по всіх даних розвідок. І так, у принципі, ми не знали тільки послідовність, але це відбувалося. Наступ на Сумському напрямку. Новопавлівська операція. Покровська операція як одна з основних. І Запорізький напрямок. Це чотири щодо яких ми бачили відповідні дані”, — відзначив Володимир Зеленський, зауваживши, що росіяни провалили Сумську операцію. Фокус зібрав все найцікавіше із виступу президента України.



Зеленський під час зустрічі із Робертою Метсолою зробив кілька заяв

Фото: Офіс президента

Про наступ ЗС РФ та втрати росіян

За його словами, росіяни понесли великі втрати в особовому складі. Президент України впевнений, що на сьогодні окупанти відмовились від цього напрямку та перекинули сили на інший, де “вони понесли ще більше втрат”, — додав Зеленський.

За його словами, про ці втрати буде окремо повідомлено впродовж найближчих діб.

“І залишаться з двома операціями. На наш погляд, за рахунок вдалих кроків українських Збройних сил вони втратили багато особового складу для того, щоб нанести сильні, додаткові ці дві операції, про які я вже сказав. Я думаю, що на сьогодні у них не буде вистачати сил щодо масових операцій”, — наголосив Зеленський.

Про удари ЗС РФ по цивільній інфраструктурі України

Президент України впевнений, що Росія надалі намагається створити Україні проблеми з логістикою, завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі.

“Достатньо довгий час росіяни били по наших цивільних об’єктах, особливо по нашій енергетиці і по залізничних об’єктах… Вони будуть це продовжувати, це зрозуміло. Ми в свою чергу робили деякі операції у відповідь. І я вважаю, що вони також були хорошими. Дуже хороші результати. Одна операція йшла два місяці”, — сказав Зеленський.

Він зазначив, що в Росії є великий суспільний резонанс через цю операцію, але не уточнив, що саме це за операція, але за його словами, РФ хоче такого самого суспільного резонансу в Україні, як і у неї.

“Ось приблизно наше розуміння того, що відбувається. Зробити нам проблеми з логістикою. Ну і готуються вони, як ми готуємось до опалювального сезону, так і вони готуються до опалювального сезону. У них там свої є вже черги. Я думаю, діємо правильно”, — сказав Президент.

Про фінансування війни в Україні

Також президент України зауважив, що у разі продовження війни на 2026 рік треба знайти додаткові 60 млрд доларів.

“Під час війни, ціна цієї війни, для прикладу, на сьогодні, і який у нас є виклик — ціна на один рік становить 120 млрд доларів”, — відзначив Зеленський.

За його словами, половина цієї суми (60 млрд доларів) надходить з українського бюджету.

Водночас як підкреслив президент, “ще 60 млрд доларів я маю знайти наступного року”.

“Я сподіваюсь, що ми завершимо цю війну, але у будь-якому випадку, план “А” полягає у тому, аби завершити. План “Б” — це 120 млрд. Тож, це великий виклик”, — повідомив Зеленський.

Він уточнив, що не каже, що ці кошти, така велика сума, знадобиться у мирний час, для прикладу — в умовах запровадження режиму припинення вогню або дії надійних гарантій безпеки у перші 10 років. Також Зеленський розповів, яку зброю союзники закуплять у США для України.

Про допомогу для України від союзників

У перших пакетах ініціативи “Список пріоритетних вимог України” (PURL) союзники закуплять в США ракети для зенітних ракетних комплексів Patriot і снаряди для ракетно-артилерійських систем підвищеної мобільності Himars.

“Ми отримали більше 2 млрд грошей від наших партнерів спеціально для програми PURL. Ми отримаємо за жовтень ще додаткові гроші. Я думаю, десь у нас буде 3,5-3,6 млрд”, — сказав Зеленський.

Як зазначив президент України, перші два пакети закупівлі американської зброї становитимуть по 500 млн доларів.

“У цих пакетах, я не буду говорити усі деталі, точно будуть ракети для “Петріот” і [снаряди] для “Хаймарс”, — наголосив Зеленський.

Також президент України зауважив, що зараз команди працюють над його черговою зустріччю із президентом США Дональдом Трампом.

володимир зеленський, зеленський заяви



Зеленський під час зустрічі із Робертою Метсолою зробив кілька заяв

Нагадаємо, Володимир Зеленський розповідав, що восени 2025 року Москва планує ще дві масштабні атаки, проте ситуація для ворога складніша, ніж вони доповідали Путіну.

А за прогнозом голови підкомітету з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Федіра Веніславського, війна Росії проти України може завершитися вже через 107 днів. На його думку, нинішній конфлікт перебуває у позиційному глухому куті, а міжнародні та економічні фактори створюють сприятливі умови для швидкого переходу до дипломатичного врегулювання.



Джерело

Continue Reading

Війна

Росіяни застосовують детонатори часів співпраці СРСР та Третього рейху

Published

on

На російському складі боєприпасів виявили детонатори для снарядів із маркуванням нацистської Німеччини, які СРСР отримав у 1939-1940 роках за домовленостями з Третім рейхом.

Як передає Укрінформ, про це в Фейсбуці повідомляє пресслужба Угруповання Об’єднаних сил.

Зазначається, що ці детонатори знайшли розвідники підрозділу «Тур». Спершу вони здалися звичайними трофеями, проте маркування зі свастикою вказує на їхнє походження з часів співпраці СРСР та Третього рейху.

«17 вересня 1939 року Радянський Союз напав на Польщу, яка вже була значно ослаблена боями з Вермахтом. Це не був поодинокий випадок співпраці двох тоталітарних режимів. У серпні 1939 року СРСР і Німеччина підписали комерційну угоду, яку доповнили в лютому 1940 року. У межах цих домовленостей СРСР отримував військову техніку, верстати, технології та сировину – зокрема й детонатори для снарядів», – нагадали в Об’єднаних силах.

Читайте також: Українці віком 60+ вже можуть йти у військо за контрактом – куди звертатися

У повідомленні підкреслюється, що частина цих детонаторів збереглася на російських складах і досі використовується для знищення людей.

«Гітлерівський і сталінський режими зникли, натомість прийшов путінський. Назви різні, але суть одна й та сама. Російська влада годує своїх людей міфом про боротьбу з фашизмом, хоча сама є фашистською державою», – заявили у пресслужбі.

Як повідомляв Укрінформ, у війні в Україні Російська Федерація використала зі складів від 50 до 75% колишніх запасів озброєння та військової техніки.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.