Війна
Кошти освітян, облаштування сховищ та навчання без світла в Одеській області. Розповідає Олександр Лончак

Вже майже рік як українська освіта трансформується, зберігаючи можливість навчати в умовах війни. Це пов’язано з викликами, які йдуть один за одним і стосується кожного з учасників процесу. В Одеській області крокують до мети, коли якнайбільше дітей навчатиметься очно в безпечних умовах. На початок другого семестру кількість шкiл, які прийматимуть школярів за партами, збільшилась. Крім перепон воєнного часу поговоримо про субвенцію, яка надається здебільшого на зарплатню вчителів, і ще й має залишок. Детальніше про ці питання «Дайджесту Одеси» розповів директор Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації Олександр Лончак.
- Скільки шкіл в Одеській області наразі можуть приймати учнів очно?
На кінець І семестру поточного навчального року вдалося вивести на очний та змішаний формат 450 закладів загальної середньої освіти. Для порівняння, станом на 1 вересня це була лише 331 школа. Зараз лише прагнення батьків визначає статус навчання дитини. На початок ІІ семестру показник ще вищий, в тому числі і в Одесі. У деяких закладах освіти закінчили ремонтні роботи щодо адаптації підвальних приміщень під найпростіші укриття згідно з вимогами ДСНС, а низка інших закладів уклала угоди про використання укриттів сусідніх освітніх закладів.
Співпрацюємо з донорами та міжнародними партнерами з тим, щоб максимальна кількість дітей мала змогу навчатися безпосередньо у школах. Тому процес будівництва та облаштування укриттів триватиме й надалі. З міркувань безпеки ми не оприлюднюємо списки закладів освіти, які вчаться очно.
Вперше цього року передбачена державна програма на облаштування укриттів. Для Одеської області попередньо планується виділити 60 мільйонів гривень. Ці кошти можуть використати як для облаштування готових укриттів, так і для будівництва нових. Громада подаватиме нам запити на облаштування бомбосховища разом з проєктно-кошторисною документацією. Отримавши від кожної громади області запити, ми виставимо пріоритети, враховуючи низку факторів, наприклад, чи є цей заклад опорним, яка кількість дітей навчатиметься. Перелік передамо до комісії Міністерства освіти і науки України, яка визначить на котрі сховища нададуть кошти.

- Які проблеми виникають при організації освітнього процесу у період воєнного стану?
Початку освітнього процесу передувала велика робота. 24 лютого ми не знали, як навчатимемось. Перші два тижні вторгнення діти були на канікулах, потім відновили дистанційні уроки. Звичайно, ми розуміємо, що це не те, чого хочуть батьки та учні. Тому ми і повинні облаштувати укриття та створити безпечне місце для навчання.
Батьки теж впливають на запити. Деякі не хочуть відпускати дітей до шкіл. Наприклад, після ракетного удару по селу Дачне 19 липня у ліцеї не залишилось цілого кабінету. І зрозуміло, що після такого батьки бояться залишати дитину у навчальному закладі. Та все ж загальна кількість охочих бачити вчителя та однокласників не лише через екран – збільшилась.
Найважче було восени у періоди блекаутів, адже освітній процес має здійснюватися навіть за відсутності електрики. Екстрені тривалі відключення світла, перебої з мобільним та інтернет-зв’язком унеможливлювали створення єдиного механізму подолання проблем та універсальної організації освітнього процесу у дистанційному форматі. З очним простіше. За світлового дня в школі спокійно можна було вчитися, плюс подбали про альтернативні джерела живлення, тобто генератори, тому було й тепло, і світло.
З дистанційкою складніше. Алгоритми дій розроблялись індивідуально для кожного закладу. Міркували над гнучким режимом роботи, об’єднували учнів різних класів та паралелі у групи залежно від місця проживання та графіку відключення світла. У період, коли стабілізаційні графіки не діяли, знайшли вихід – створення консультаційних центрів при школах, щоб надолужити прогалини в темах, індивідуально підходили до кожної дитини. Давали посилання на уроки у записі, рекомендували різні ресурси, зокрема і Всеукраїнську школу онлайн.
Зрештою, Департамент освіти і науки рекомендував закладам зараховувати всі оцінки за півріччя, які отримав учень впродовж семестру незалежно від місця навчання та обраної форми освітньої діяльності. Попри всі виклики, ми упоралися. Вдячний кожному педагогічному колективу за ефективну взаємодію в зазначеному питанні. А також батькам, адже саме батьківська увага і допомога дає нам спільний результат.
- Освітня субвенція: що це за кошти і яке їхнє призначення?
Освітня субвенція надається місцевим бюджетам в першу чергу для нарахування зарплатні вчителям. Це основний інструмент фінансової підтримки місцевих видатків на середню освіту в Україні. На кінець року у регіональних бюджетах помітили накопичення цих коштів.

Невикористані залишки коштів, у разі забезпечення в повному обсязі обов’язкових виплат на оплату праці на поточний бюджетний рік, можуть спрямовувати на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти. Це відбувається відповідно до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6.
Протягом 2022 року залишки коштів освітньої субвенції минулих періодів територіальними громадами регіону спрямовувалися на ремонти та облаштування укриттів, оснащення закладів освіти персональними комп’ютерами та мультимедійним обладнанням, придбання автобусів, здійснення заходів пов’язаних із забезпеченням пожежної безпеки, встановлення камер відеоспостереження та кнопок виклику поліції охорони, підключення закладів освіти до високошвидкісного Інтернету, заходи територіальної оборони.
- Що відбулось із залишками субвенції на кінець 2022 року?
Всі залишки освітньої субвенції, які накопичились на рахунках місцевих бюджетів Одеської області станом на 31.12.2022, повернулися до Державного бюджету для подальшого їх розподілу відповідно до чинного законодавства України.
– Чому школи не використовують кошти, якщо вони вже виділені?
Причин може бути кілька. Кошти використовуються на місцевому рівні дуже повільно, найчастіше вже після початку навчального року. Часто не встигають їх освоїти. Брак фахівців із публічних закупівель на місцях гальмує проведення тендерів.
Я неодноразово звертав увагу і наголошував на необхідності своєчасного і раціонального використання коштів держбюджету. Залишки освітньої субвенції не мають накопичуватись, а повинні ефективно працювати на підтримку галузі освіти та економіки в цілому, ще й в цей непростий час.

- Бюджет на 2023 рік планувався вже в умовах воєнного стану. Який він у порівнянні з минулим роком?
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1472 Одеській області передбачена освітня субвенція на 2023 рік у сумі 5 658 784,1 тис. грн, що на 447 879,7 тис. грн (це на 7% менше). Питання «достатності» чи «недостатності» фінансування риторичне. Передовсім треба розуміти, в яких умовах живе країна. Щодо галузі освіти переконаний: передбачених на наступний рік грошей вистачить.
Це достатній ресурс, який гарантує виплату заробітної плати вчителям. І навіть окремо уперше передбачена субвенція на облаштування бомбосховищ при закладах освіти, також планується і фінансування закупівлі шкільних автобусів з метою поповнення шкільних автопарків для організації підвезення здобувачів освіти.
Діти вчаться, вчителі працюють, а за цим стоять питання коштів, рішень, організації. Зараз навчання може не відповідати бажанню батьків, дітей чи вчителів. І можливо, комусь і хочеться хоча б на день повернутись до безтурботних днів, коли одні й ті самі обличчя миготіли, як у попередньому житті, з понеділка по п’ятницю. Але це вимога часу. За рік можна навчитись навіть деяких професій і ми не маємо позбавляти дітей можливостей та майбутнього.

Війна
Армія РФ щодоби втрачає на фронті 1251 військового

Бойові втрати російських військ на війні проти України кожного дня становлять близько 1251 особи.
Як передає Укрінформ, про це головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський повідомив у Фейсбуці та оприлюднив відео бойової роботи українських підрозділів.
За його словами, з початку 2025 року російський агресор втрачає в середньому 1251 військовослужбовця щодобово.
Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ з 24 лютого 2022 року по 18 липня 2025 року на війні проти України становлять близько 1 039 830 осіб, з них 1180 осіб – за минулу добу.
Фото: Головнокомандувач ЗСУ, Facebook
Війна
Трамп порадив Зеленському йти в наступ

Президент США Дональд Трамп під час розмови із Володимиром Зеленським 4 липня заявив, що Україна не зможе переламати ситуацію на фронті, залишаючись у обороні. Цей діалог став ключовим у налагодженні відносин між лідерами після кількох місяців напруженості.
Як повідомляє The Washington Post з посиланням неназваного українського чиновника, у телефонній розмові, що відбулася в День Незалежності США, Трамп наголосив: Україні слід перейти в наступ, оскільки лише оборонна стратегія не дозволить змінити хід війни.
The Washington Post пише, що під час розмови із Зеленським 4 липня Трамп заявив, що Україна не змінить хід війни, граючи в обороні, і їй потрібно перейти в наступ, сказав український чиновник. Коли Трамп запитав, чи може Україна бомбити Москву чи Санкт-Петербург, чиновник сказав, що Зеленський відповів: “Якщо у нас буде правильна зброя, ми зможемо”.
Після розмови з Трампом керівник Офісу президента Андрій Єрмак назвав її “найкращою з усіх”, а Зеленський, за словами джерела, погодився. Хоча в команді українського президента панував обережний оптимізм, наголошувалося, що рано робити висновки без подальших дій.
На момент публікації матеріалу пресслужби Білого дому та Офісу президента не коментували інформацію медіа про те, що Дональд Трамп рекомендував Володимиру Зеленському віддати Силам оборони наказ йти у наступ.
Як писав Фокус, після розмови Зеленського з Трампом 4 липня, удари по Росії почастішали.
Офіційні повідомлення місцевої влади та Міноборони РФ показують, що з 4 по 18 липня Москву й область атакували безпілотники 9 разів.
Нагадаємо, 17 липня українські дрони атакували місцевий хімзавод “Щекиназот” у Тульській області РФ. Губернатор Дмитро Міляєв заявив, що підрозділи ППО збили три БПЛА, на територію неназваного підприємства нібито впали уламки.
14 липня президент США Дональд Трамп розповів, як лідер РФ Володимир Путін забував про домовленості, як тільки клав слухавку. Республіканець пообіцяв поставити багато зброї в Україну та висунув Росії жорсткий ультиматум.
Війна
Ігнат сказав, скільки ППО збила цілей від початку війни

З початку повномасштабного вторгнення Росії українська протиповітряна оборона збила близько 25 тис. ударних безпілотників типу “Шахед” і майже 2,5 тисячі крилатих ракет.
Про це у телеефірі повідомив начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, передає кореспондент Укрінформу.
“Дуже багато вже ворог запустив по нас саме ударних БПЛА типу “Шахед”. Загалом зараз близько 25 тис. збито саме “Шахедів” на території нашої держави, відколи вони застосовуються. Жовтень 2022 року – перший “Шахед” було збито. Встановлено, що цей “Шахед” іранського виробництва, а зараз Росія має можливість масштабувати це виробництво і збільшувати цифру. Сьогодні мали ми близько 350 – такий антирекорд, саме “Шахедів”, решта – це імітатори”, – поінформував Ігнат.
За його словами, узагальнену статистику щодо збиття російських ракет нададуть орієнтовно до Дня Повітряних сил, який в Україні відзначають 3 серпня.
“Я думаю, що ми узагальнимо цю інформацію. Можна сказати, що тисячі крилатих ракет, близько 2,5 тис., якщо не помиляюсь, це було тільки збито протиповітряною обороною. Зрозуміло, що балістика – менший відсоток. “Кинджалів” збито зі 160 – 48″, – підкреслив Ігнат.
Він також додав, що для “Кинджалів” це дуже високий показник, особливо з урахуванням того, що ці ракети з’явилися у травні 2023 року, і першу таку ракету було збито саме тоді.
Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони в ніч на 18 липня знищили 11 російських безпілотників із 35 запущених, шість – локаційно втрачені.
Фото: Повітряні сили
-
Відбудова1 тиждень ago
Польщу на конференції з відновлення України представлятимуть шестеро міністрів
-
Війна1 тиждень ago
ЗСУ застосує першу автономну турель Sky Sentinel для знищення дронів Shahed
-
Війна1 тиждень ago
Десантники взяли в полон російського офіцера
-
Політика1 тиждень ago
Зеленський зустрівся із Келлогом у Римі
-
Події1 тиждень ago
Netflix оприлюднив новий трейлер 2 сезону серіалу «Венздей»
-
Війна1 тиждень ago
хто з чоловіків до 25 років ризикує втратити відстрочку від призову
-
Війна1 тиждень ago
Росія нарощує застосування ударних БпЛА та дронів-імітаторів під час атак на Україну
-
Політика1 тиждень ago
ЄСПЛ сьогодні оголосить рішення у справі «Україна та Нідерланди проти Росії»