Connect with us

Війна

Кошти освітян, облаштування сховищ та навчання без світла в Одеській області. Розповідає Олександр Лончак

Published

on

Вже майже рік як українська освіта трансформується, зберігаючи можливість навчати в умовах війни. Це пов’язано з викликами, які йдуть один за одним і стосується кожного з учасників процесу. В Одеській області крокують до мети, коли якнайбільше дітей навчатиметься очно в безпечних умовах. На початок другого семестру кількість шкiл, які прийматимуть школярів за партами, збільшилась. Крім перепон воєнного часу поговоримо про субвенцію, яка надається здебільшого на зарплатню вчителів, і ще й має залишок. Детальніше про ці питання «Дайджесту Одеси» розповів директор Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації Олександр Лончак.

  • Скільки шкіл в Одеській області наразі можуть приймати учнів очно?

На кінець І семестру поточного навчального року вдалося вивести на очний та змішаний формат 450 закладів загальної середньої освіти. Для порівняння, станом на 1 вересня це була лише 331 школа. Зараз лише прагнення батьків визначає статус навчання дитини. На початок ІІ семестру показник ще вищий, в тому числі і в Одесі. У деяких закладах освіти закінчили ремонтні роботи щодо адаптації підвальних приміщень під найпростіші укриття згідно з вимогами ДСНС, а низка інших закладів уклала угоди про використання укриттів сусідніх освітніх закладів.

Співпрацюємо з донорами та міжнародними партнерами з тим, щоб максимальна кількість дітей мала змогу навчатися безпосередньо у школах. Тому процес будівництва та облаштування укриттів триватиме й надалі. З міркувань безпеки ми не оприлюднюємо списки закладів освіти, які вчаться очно.

Вперше цього року передбачена державна програма на облаштування укриттів. Для Одеської області попередньо планується виділити 60 мільйонів гривень. Ці кошти можуть використати як для облаштування готових укриттів, так і для будівництва нових. Громада подаватиме нам запити на облаштування бомбосховища разом з проєктно-кошторисною документацією. Отримавши від кожної громади області запити, ми виставимо пріоритети, враховуючи низку факторів, наприклад, чи є цей заклад опорним, яка кількість дітей навчатиметься. Перелік передамо до комісії Міністерства освіти і науки України, яка визначить на котрі сховища нададуть кошти.

Фото: Радіо Свобода
  • Які проблеми виникають при організації освітнього процесу у період воєнного стану?

Початку освітнього процесу передувала велика робота. 24 лютого ми не знали, як навчатимемось. Перші два тижні вторгнення діти були на канікулах, потім відновили дистанційні уроки. Звичайно, ми розуміємо, що це не те, чого хочуть батьки та учні. Тому ми і повинні облаштувати укриття та створити безпечне місце для навчання.

Батьки теж впливають на запити. Деякі не хочуть відпускати дітей до шкіл. Наприклад, після ракетного удару по селу Дачне 19 липня у ліцеї не залишилось цілого кабінету. І зрозуміло, що після такого батьки бояться залишати дитину у навчальному закладі. Та все ж загальна кількість охочих бачити вчителя та однокласників не лише через екран – збільшилась.

Найважче було восени у періоди блекаутів, адже освітній процес має здійснюватися навіть за відсутності електрики. Екстрені тривалі відключення світла, перебої з мобільним та інтернет-зв’язком унеможливлювали створення єдиного механізму подолання проблем та універсальної організації освітнього процесу у дистанційному форматі. З очним простіше. За світлового дня в школі спокійно можна було вчитися, плюс подбали про альтернативні джерела живлення, тобто генератори, тому було й тепло, і світло.

З дистанційкою складніше. Алгоритми дій розроблялись індивідуально для кожного закладу. Міркували над гнучким режимом роботи, об’єднували учнів різних класів та паралелі у групи залежно від місця проживання та графіку відключення світла. У період, коли стабілізаційні графіки не діяли, знайшли вихід – створення консультаційних центрів при школах, щоб надолужити прогалини в темах, індивідуально підходили до кожної дитини. Давали посилання на уроки у записі, рекомендували різні ресурси, зокрема і Всеукраїнську школу онлайн.

Зрештою, Департамент освіти і науки рекомендував закладам зараховувати всі оцінки за півріччя, які отримав учень впродовж семестру незалежно від місця навчання та обраної форми освітньої діяльності. Попри всі виклики, ми упоралися. Вдячний кожному педагогічному колективу за ефективну взаємодію в зазначеному питанні. А також батькам, адже саме батьківська увага і допомога дає нам спільний результат.

  • Освітня субвенція: що це за кошти і яке їхнє призначення?

          Освітня субвенція надається місцевим бюджетам в першу чергу для нарахування зарплатні вчителям. Це основний інструмент фінансової підтримки місцевих видатків на середню освіту в Україні. На кінець року у регіональних бюджетах помітили накопичення цих коштів.

Невикористані залишки коштів, у разі забезпечення в повному обсязі обов’язкових виплат на оплату праці на поточний бюджетний рік, можуть спрямовувати на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти. Це відбувається відповідно до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6.

          Протягом 2022 року залишки коштів освітньої субвенції минулих періодів територіальними громадами регіону спрямовувалися на ремонти та облаштування укриттів, оснащення закладів освіти персональними комп’ютерами та мультимедійним обладнанням, придбання автобусів, здійснення заходів пов’язаних із забезпеченням пожежної безпеки, встановлення камер відеоспостереження та кнопок виклику поліції охорони, підключення закладів освіти до високошвидкісного Інтернету, заходи територіальної оборони.

  • Що відбулось із залишками субвенції на кінець 2022 року?

Всі залишки освітньої субвенції, які накопичились на рахунках місцевих бюджетів Одеської області станом на 31.12.2022, повернулися до Державного бюджету для подальшого їх розподілу відповідно до чинного законодавства України.

Чому школи не використовують кошти, якщо вони вже виділені?

Причин може бути кілька. Кошти використовуються на місцевому рівні дуже повільно, найчастіше вже після початку навчального року. Часто не встигають їх освоїти. Брак фахівців із публічних закупівель на місцях гальмує проведення тендерів.

 Я неодноразово звертав увагу і наголошував на необхідності своєчасного і раціонального використання коштів держбюджету. Залишки освітньої субвенції не мають накопичуватись, а повинні ефективно працювати на підтримку галузі освіти та економіки в цілому, ще й в цей непростий час.

Ілюстрація: Сергій Нагорняк
  • Бюджет на 2023 рік планувався вже в умовах воєнного стану.  Який він у порівнянні з минулим роком?

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1472  Одеській області передбачена освітня субвенція на 2023 рік у сумі 5 658 784,1 тис. грн, що на 447 879,7 тис. грн (це на 7% менше). Питання «достатності» чи «недостатності» фінансування риторичне. Передовсім треба розуміти, в яких умовах живе країна. Щодо галузі освіти переконаний: передбачених на наступний рік грошей вистачить.

Це достатній ресурс, який гарантує виплату заробітної плати вчителям. І навіть окремо уперше передбачена субвенція на облаштування бомбосховищ при закладах освіти, також планується і фінансування закупівлі шкільних автобусів з метою поповнення шкільних автопарків для організації підвезення здобувачів освіти.

Діти вчаться, вчителі працюють, а за цим стоять питання коштів, рішень, організації. Зараз навчання може не відповідати бажанню батьків, дітей чи вчителів. І можливо, комусь і хочеться хоча б на день повернутись до безтурботних днів, коли одні й ті самі обличчя миготіли, як у попередньому житті, з понеділка по п’ятницю. Але це вимога часу. За рік можна навчитись навіть деяких професій і ми не маємо позбавляти дітей можливостей та майбутнього.

Війна

Міста Героїв – це про людей. Річниця звільнення півночі України

Published

on

Знаєте звідки у слів є сила? Бо вона є у людей. Раніше значення слова “герой” було таким далеким і більше стосувалось літературних персонажів чи ролей у будь-якому фантастичному всесвіті, а зараз – має реальні обличчя, обриси, стежки та будівлі. Минулого березня ЗСУ звільнили понад 1000 населених пунктів у різних областях України. Це дало нам сили рухатись далі, розуміти ясніше, боротись сильніше, вірити дужче, цінити своє – невідворотно. 

Щоб вшанувати подвиг наших захисників і жителів українських міст, в Офісі Президента започаткували кампанію «Міста героїв». І постери, які презентувало Міністерство культури та інформаційної політики – наше вчора, хоч реальність цих подій лякає та вражає одночасно. 

«Вигравши битву за Київ, ми виграли битву за Україну стратегічно – як за незалежну суверенну державу. Коли була захищена столиця, було захищене і державне життя України. Звільнивши північ, ми побачили, що окупанта можна вигнати. Продовживши цей рух на півдні України – звільнивши Зміїний і Херсонщину, а також на сході України – звільнивши Харківщину, ми впевнені, що можемо звільнити всю нашу землю. Але початок цієї впевненості – саме у битвах за Мощун, Гостомель, Ірпінь, Бучу, Охтирку, Чернігів та інші міста і села наших північних областей, саме у тому першому досвіді наших людей, які побачили, що російська армія біжить з української землі», – зазначили в Офісі Президента.

У рамках кампанії відзначаємо не лише конкретні міста, які відіграли ключове значення, а й людей, які стали основою опору у всіх куточках звільненої України. Важливо зазначити, що це було можливо завдяки наполегливості та мужності тисяч військових та добровольців, які боролися проти окупантів, та завдяки підтримці всіх українців, які виражали свою підтримку та відданість державі. Звільнення цих територій – це тільки початок, і Україна продовжує працювати над тим, щоб повернути відчуття безпеки та стабільності своїм громадянам та забезпечити належний розвиток країни.

Піддаючись людській природі, ми звикаємо, знаходячись вже в умовно спокійних містах, життя стає рутинним, зі звичними радощами, режимом сну, робочими проблемами й іншими маленькими турботами. А ще рік тому, прокинувшись, ми не знали, що нас чекає. Але треба пам’ятати, не для того, щоб жити у страху. А, щоб жити у свободі, берегти та знати ціну спокою, виховувати своїх дітей із моральними цінностями та повагою до вибореного. Нагадаємо, що з населення України, ми стали громадянами, відбулось загострення національної свідомості. Росіяни думали, що ми не боротимемось, а українці на рівні ДНК завжди знають за що. Треба не дати цій свідомості знов заснути, бо впоратись минулого березня ми змогли завдяки великому об’єднанню, а ще багато міст чекають на своїх героїв. І там буває страшно, гучно та боляче досі.

Північні регіони України надовго та глибоко зранені війною. Втрачено сотні людських життів, героїв, які були добрими татами, усміхненими мамами, найбільш зацілованими дітьми, щирими бабусями та дідусями. І саме з тієї причини, що багатьом не дали можливості прокинутись наступного ранку ми маємо берегти цю пам’ять. Росіяни назавжди перетворили весь шум своєї “величної” культури та “великої” нації на свідомість вбивць, крадіїв та голодної босоти. І їм не відмитись від такого клейма на самому лобі. Але наша історія вже зовсім інша – вона про неймовірну силу, стійкість, сміливість та витривалість. Втомлюючись сьогодні ми здобуваємо свободу завтра за себе і того, хто не може цього зробити.

#МістаГероїв – це міста конкретних людей, які проявили свою сміливість, не залишили близьких та вірили в Україну, а тому змогли перемагати.

Continue Reading

Війна

215 співробітників Департаменту житлового господарства Одеси служать у ЗСУ

Published

on

Про це повідомила директорка департаменту Наталя Мостовських. За її словами, це працівники 15 комунальних підприємств  та  безпосередньо департаменту.

Найбільша кількість в ЗСУ служать – 82 співробітника КП «Одесміськелектротранс» та 46 КП «Теплопостачання міста Одеси», 25 працівників ЖКС Порто-Франківський та 18 КП «Міські дороги».

«Ми віримо у наші ЗСУ та пишаємося кожним, хто захищає країну на полі бою», – наголосила директорка.Нагадаємо, як одеські комунальники відзвітували за рік роботи.

Continue Reading

Війна

Хелп-пакети: базова допомога для соціально незахищених. Фото

Published

on

Сьогодні, 23 березня, в Одесі за чудової погоди був ще один день роздачі гуманітарної допомоги. Це досі необхідно і не лише для ВПО, а й такої категорії населення, як пенсіонери та малозабезпечені. Видавали пакуночки молодіжний благодійний фонд “Некст”за підтримки  ГО «Волонтерський Рух Козацький».

Понад 150 людей, які проживають в Малиновському районі отримали товари, які є базовими, проте коштовними для тих, кого забезпечує лише пенсія. Це приїзд волонтерів сюди не перший, тому люди знають процес видачі.

Керівник організації Марат Абдуллаєв розповів “Дайджесту Одеси”, що беручись за волонтерство, замало одного бажання, щось давати. Потрібно зосередити свої зусилля на тому, що можеш зробити найкраще і розуміти свої об’єми. Лише системна робота надасть результат. 

Молодіжний благодійний фонд “Некст” функціонує з 2016 року. Тоді надавали юридичний супровід та продуктову допомогу за  основним направленням — діти, молодь та сім’ї без батька. Марат Абдуллаєв розповів: “Спочатку, після вторгнення, ми займалися тим, що вивозили жінок з дітьми на кордон з Молдовою. Тоді одними з перших відгукнулись «BEARR Trust». Вони запропонували допомогу для закупівлі продуктів, засобів гігієни та необхідного для постраждалих від війни. Ми досі співпрацюємо, формуємо хелп-пакети, які видаємо, пріоритетно для ВПО, жінок із дітьми, людей похилого віку. У перші місяці війни, як банально б це не було, найнеобхіднішими виявились продукти. З цим проблем у нас не виникало тоді і зараз”.

Зазначимо, що у нашій команді є психолог. Багатьом складно звертатись за допомогою. Люди мали певний рівень життя і не готувались до того, що їх змусять покинути все, що вони мають Наш психолог може допомогти дорослим та дітям, які пережили воєнні дії та були у гарячих точках.  Можемо надати консультацію кардіолога. Значна частина людей має серцево-судинні проблеми або стадії загострення. Інколи достатньо прийому лікаря, а за потреби – направлять на повноцінне обстеження. 

Із постійних волонтерів близько 5 осіб. Один наразі вступив до ЗСУ, проходить службу, але обіцяв у відпустці допомагати. Ми маємо близько 10 волонтерів, які підключаються на великих виїзних видачах. Як, наприклад, масові видачі, які ми проводили разом із World central kitchen чи виїзди до обласних центрів. 

Після перемоги нікуди не зникнуть проблеми, з якими зіштовхуються  ВПО. Це все ще довгі роки буде актуально, українці потребуватимуть роботу, соціалізацію. Частина вже наразі твердо впевнена, що облаштовуватиметься та житиме в Одесі. Ми не відходимо від своїх пріоритетів — молодь, самотні матусі, люди похилого віку. Ті, хто не може собі допомогти самостійно. Ми готові допомагати й надалі.

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.