Connect with us

Війна

Кошти освітян, облаштування сховищ та навчання без світла в Одеській області. Розповідає Олександр Лончак

Published

on

Вже майже рік як українська освіта трансформується, зберігаючи можливість навчати в умовах війни. Це пов’язано з викликами, які йдуть один за одним і стосується кожного з учасників процесу. В Одеській області крокують до мети, коли якнайбільше дітей навчатиметься очно в безпечних умовах. На початок другого семестру кількість шкiл, які прийматимуть школярів за партами, збільшилась. Крім перепон воєнного часу поговоримо про субвенцію, яка надається здебільшого на зарплатню вчителів, і ще й має залишок. Детальніше про ці питання «Дайджесту Одеси» розповів директор Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації Олександр Лончак.

  • Скільки шкіл в Одеській області наразі можуть приймати учнів очно?

На кінець І семестру поточного навчального року вдалося вивести на очний та змішаний формат 450 закладів загальної середньої освіти. Для порівняння, станом на 1 вересня це була лише 331 школа. Зараз лише прагнення батьків визначає статус навчання дитини. На початок ІІ семестру показник ще вищий, в тому числі і в Одесі. У деяких закладах освіти закінчили ремонтні роботи щодо адаптації підвальних приміщень під найпростіші укриття згідно з вимогами ДСНС, а низка інших закладів уклала угоди про використання укриттів сусідніх освітніх закладів.

Співпрацюємо з донорами та міжнародними партнерами з тим, щоб максимальна кількість дітей мала змогу навчатися безпосередньо у школах. Тому процес будівництва та облаштування укриттів триватиме й надалі. З міркувань безпеки ми не оприлюднюємо списки закладів освіти, які вчаться очно.

Вперше цього року передбачена державна програма на облаштування укриттів. Для Одеської області попередньо планується виділити 60 мільйонів гривень. Ці кошти можуть використати як для облаштування готових укриттів, так і для будівництва нових. Громада подаватиме нам запити на облаштування бомбосховища разом з проєктно-кошторисною документацією. Отримавши від кожної громади області запити, ми виставимо пріоритети, враховуючи низку факторів, наприклад, чи є цей заклад опорним, яка кількість дітей навчатиметься. Перелік передамо до комісії Міністерства освіти і науки України, яка визначить на котрі сховища нададуть кошти.

Фото: Радіо Свобода
  • Які проблеми виникають при організації освітнього процесу у період воєнного стану?

Початку освітнього процесу передувала велика робота. 24 лютого ми не знали, як навчатимемось. Перші два тижні вторгнення діти були на канікулах, потім відновили дистанційні уроки. Звичайно, ми розуміємо, що це не те, чого хочуть батьки та учні. Тому ми і повинні облаштувати укриття та створити безпечне місце для навчання.

Батьки теж впливають на запити. Деякі не хочуть відпускати дітей до шкіл. Наприклад, після ракетного удару по селу Дачне 19 липня у ліцеї не залишилось цілого кабінету. І зрозуміло, що після такого батьки бояться залишати дитину у навчальному закладі. Та все ж загальна кількість охочих бачити вчителя та однокласників не лише через екран – збільшилась.

Найважче було восени у періоди блекаутів, адже освітній процес має здійснюватися навіть за відсутності електрики. Екстрені тривалі відключення світла, перебої з мобільним та інтернет-зв’язком унеможливлювали створення єдиного механізму подолання проблем та універсальної організації освітнього процесу у дистанційному форматі. З очним простіше. За світлового дня в школі спокійно можна було вчитися, плюс подбали про альтернативні джерела живлення, тобто генератори, тому було й тепло, і світло.

З дистанційкою складніше. Алгоритми дій розроблялись індивідуально для кожного закладу. Міркували над гнучким режимом роботи, об’єднували учнів різних класів та паралелі у групи залежно від місця проживання та графіку відключення світла. У період, коли стабілізаційні графіки не діяли, знайшли вихід – створення консультаційних центрів при школах, щоб надолужити прогалини в темах, індивідуально підходили до кожної дитини. Давали посилання на уроки у записі, рекомендували різні ресурси, зокрема і Всеукраїнську школу онлайн.

Зрештою, Департамент освіти і науки рекомендував закладам зараховувати всі оцінки за півріччя, які отримав учень впродовж семестру незалежно від місця навчання та обраної форми освітньої діяльності. Попри всі виклики, ми упоралися. Вдячний кожному педагогічному колективу за ефективну взаємодію в зазначеному питанні. А також батькам, адже саме батьківська увага і допомога дає нам спільний результат.

  • Освітня субвенція: що це за кошти і яке їхнє призначення?

          Освітня субвенція надається місцевим бюджетам в першу чергу для нарахування зарплатні вчителям. Це основний інструмент фінансової підтримки місцевих видатків на середню освіту в Україні. На кінець року у регіональних бюджетах помітили накопичення цих коштів.

Невикористані залишки коштів, у разі забезпечення в повному обсязі обов’язкових виплат на оплату праці на поточний бюджетний рік, можуть спрямовувати на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти. Це відбувається відповідно до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6.

          Протягом 2022 року залишки коштів освітньої субвенції минулих періодів територіальними громадами регіону спрямовувалися на ремонти та облаштування укриттів, оснащення закладів освіти персональними комп’ютерами та мультимедійним обладнанням, придбання автобусів, здійснення заходів пов’язаних із забезпеченням пожежної безпеки, встановлення камер відеоспостереження та кнопок виклику поліції охорони, підключення закладів освіти до високошвидкісного Інтернету, заходи територіальної оборони.

  • Що відбулось із залишками субвенції на кінець 2022 року?

Всі залишки освітньої субвенції, які накопичились на рахунках місцевих бюджетів Одеської області станом на 31.12.2022, повернулися до Державного бюджету для подальшого їх розподілу відповідно до чинного законодавства України.

Чому школи не використовують кошти, якщо вони вже виділені?

Причин може бути кілька. Кошти використовуються на місцевому рівні дуже повільно, найчастіше вже після початку навчального року. Часто не встигають їх освоїти. Брак фахівців із публічних закупівель на місцях гальмує проведення тендерів.

 Я неодноразово звертав увагу і наголошував на необхідності своєчасного і раціонального використання коштів держбюджету. Залишки освітньої субвенції не мають накопичуватись, а повинні ефективно працювати на підтримку галузі освіти та економіки в цілому, ще й в цей непростий час.

Ілюстрація: Сергій Нагорняк
  • Бюджет на 2023 рік планувався вже в умовах воєнного стану.  Який він у порівнянні з минулим роком?

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1472  Одеській області передбачена освітня субвенція на 2023 рік у сумі 5 658 784,1 тис. грн, що на 447 879,7 тис. грн (це на 7% менше). Питання «достатності» чи «недостатності» фінансування риторичне. Передовсім треба розуміти, в яких умовах живе країна. Щодо галузі освіти переконаний: передбачених на наступний рік грошей вистачить.

Це достатній ресурс, який гарантує виплату заробітної плати вчителям. І навіть окремо уперше передбачена субвенція на облаштування бомбосховищ при закладах освіти, також планується і фінансування закупівлі шкільних автобусів з метою поповнення шкільних автопарків для організації підвезення здобувачів освіти.

Діти вчаться, вчителі працюють, а за цим стоять питання коштів, рішень, організації. Зараз навчання може не відповідати бажанню батьків, дітей чи вчителів. І можливо, комусь і хочеться хоча б на день повернутись до безтурботних днів, коли одні й ті самі обличчя миготіли, як у попередньому житті, з понеділка по п’ятницю. Але це вимога часу. За рік можна навчитись навіть деяких професій і ми не маємо позбавляти дітей можливостей та майбутнього.

Війна

На фронті – 76 боєзіткнень від початку доби, на семи напрямках точаться бої

Published

on

Між Силами оборони України та російськими загарбниками від початку доби відбулися 76 бойових зіткнень. На семи напрямках фронту бої тривають.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Сьогодні від вогню ворожої артилерії та мінометів постраждали громади прикордонних із РФ районів, зокрема населених пунктів Діброва, Грем’яч Чернігівської області; Мар’їне, Петрушівка, Проходи, Олександрівка, Порозок, Прогрес, Угроїди, Покровка, Біла Береза, Бобилівка, Студенок Сумської області; Відродженівське Харківської області; окрім цього ворог бив з реактивних систем залпового вогню по Порозку Сумської області», – ідеться у повідомленні.

Вісім ворожих атак сьогодні відбили українські захисники на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, на даний час точиться ще один бій. Також ворог завдав сім авіаударів, скинувши при цьому 16 КАБ, здійснив 196 обстрілів, зокрема 14 – із реактивних систем залпового вогню.

Читайте також: Російські війська вдарили по Костянтинівці ФАБами, є поранений

На Південно-Слобожанському напрямку загарбники 12 разів атакували позиції українських захисників поблизу Глибокого, Вовчанська, Мілового, Амбарного та в напрямку Митрофанівки, шість боєзіткнень тривають.

На Куп’янському напрямку ворог шість разів атакував у районах населених пунктів Степова Новоселівка, Колісниківка, Загризове, Зелений Гай та у бік Петропавліки.

На Лиманському напрямку за день загарбницька армія здійснила вісім атак на позиції українців у районах населених пунктів Рідкодуб, Торське, Григорівка та в напрямках Чернещини й Нового Миру, два боєзіткнення досі тривають. Українські воїни стійко тримають оборону та завдають ворогу втрат.

На Сіверському напрямку ворог проводить одну атакувальну дію у бік Федорівки, триває бій.

На Краматорському напрямку ворог п’ять разів штурмував позиції Сил оборони в напрямку Бондарного, Маркового та в районі Часового Яру. Українські захисники вже зупинили дві наступальні дії ворога.

Читайте також: Ворог готує штурми біля Малинівки на Запоріжжі та збирає «вагнерівців» – Сили оборони

На Торецькому напрямку з початку доби відбулося п’ять боєзіткнень у районах населених пунктів Торецьк, Петрівка, Русин Яр та в напрямку Плещіївки, одне боєзіткнення триває до цього часу.

На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 21 спробу потіснити українських захисників із займаних позицій поблизу населених пунктів Попів Яр, Полтавка, Мирне, Новоекономічне, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Удачне, Новосергіївка, Дачне, Олексіївка та в напрямках Володимирівки, Разіного, Молодецького. Сили оборони стримують натиск та відбили 19 атак ворога, два боєзіткнення тривають.

Авіаційних ударів КАБами ворог завдав по районах населених пунктів Полтавка та Маяк.

На Новопавлівському напрямку відбулося вісім ворожих атак у районах населених пунктів Запоріжжя, Піддубне та Шевченко – два боєзіткнення тривають.

На Гуляйпільському напрямку ворог наступальних дій не проводив.

Читайте також: Генштаб спростував повідомлення про захоплення росіянами Дачного на Дніпропетровщині

Сили оборони стримують атаку загарбників в районі Кам’янського на Оріхівському напрямку.

На Придніпровському напрямку загарбники наступальних дій не проводили, проте завдали авіаційного удару по Козацькому.

На решті напрямків особливих змін в обстановці не відбулося.

Як повідомляв Укрінформ, у Генштабі заявили, що реляції російської пропаганди про захоплення плацдарму у Дніпропетровській області не відповідають дійсності. Дачне залишається під контролем Сил оборони України.



Джерело

Continue Reading

Війна

Ворог готує штурми біля Малинівки на Запоріжжі та збирає «вагнерівців»

Published

on

Лінія бойового зіткнення динамічна, і говорити про просування ворога на Гуляйпільському напрямку передчасно. Водночас ворог збирає «вагнерівців» для штурмів у районі села Малинівка, що в Запорізькій області.

Як передає Укрінформ, про це у телеетері заявив речник Сил оборони півдня Владислав Волошин.

«Лінія бойового зіткнення, лінія фронту – вона доволі динамічна, і говорити, що противник десь просунувся – це передчасно, адже інколи ми не тримаємо позиційну оборону, а ведемо маневрену оборону і противника інколи запускаємо в так звані вогневі мішки, зокрема і в Малинівці. Ворог там нас не вибив і не просунувся, тому що він позиції ці не зайняв, він просто їх зруйнував і намагається туди зайти. А Сили оборони України постійно знищують ворога», – повідомив Волошин, додавши, що така ситуація спостерігається близько тижня. За його словами, Малинівка – це невелика ділянка фронту, де ворог намагається проводити штурмові дії.

За даними речника, на цьому напрямку ворожі підрозділи отримали нові FPV-дрони з тепловізійними нічними приладами, щоб вести бойові дії і вночі. Водночас він запевнив, що Сили оборони знають про це і готові їм активно протидіяти.

Відповідаючи на запитання, чи свідчить це про плани ворога далі розвивати наступ на Запорізькому напрямку, Волошин сказав: «Це свідчить про те, що противник не припиняє там активних штурмових дій. І хоча він проводить ці штурмові дії малими групами піхоти, проте він намагається проводити їх з високою інтенсивністю, щоб Сили оборони не змогли вчасно підтягнути резерви, підтягнути поповнення для того, щоб ефективно протидіяти. Противник намагається весь час збільшити темп і кількість цих штурмових дій».

Речник також наголосив, що за даними розвідки, противник на Запорізькому напрямку дійсно отримує певне поповнення, зокрема зараз перекидає один з новостворених підрозділів.

«Нещодавно їхній лідер Путін оголосив про додаткову мобілізацію ще 30 тисяч, і зараз вони сформували кілька нових підрозділів, зокрема один із таких, сформований Южним воєнним округом в Чечні, в Ханкалі, його зараз перекидають кількома ешелонами на наш напрямок. Водночас це не стільки сили і засоби для того, щоб проводити якісь масштабні наступи, масштабні операції, це для того, щоб підтримувати штурмові дії малими групами піхоти», – зазначив Волошин.

Також українська розвідка повідомила, що ворог формує невеликий підрозділ з колишніх «вагнерівців» для того, аби штурмувати українські позиції на Малинівському напрямку. «Збирають їх (вагнерівців – ред.) з усіх підрозділів, які тут є на півдні, тому що не секрет, для того, щоб реабілітуватися, їх продовжують далі використовувати у наступних таких штурмових діях», – наголосив Волошин.

Читайте також: Ексбоєць «Вагнера» влаштував диверсію проти окупантів на Херсонщині

Раніше український інформаційний ресурс DeepState повідомив, що росіяни просунулися у селі Малинівка Пологівського району в Запорізькій області на Гуляйпільському напрямку.

Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ з 24 лютого 2022 року по 2 липня 2025 року на війні проти України становлять близько 1 022 090 осіб, з них 1110 осіб – за минулу добу.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Війна

Буданов розповів про провальну спробу росіян атакувати експериментальними морськими дронами

Published

on

Росіяни намагалися застосувати свої експериментальні моделі морських дронів проти цілей у місті Південне Одеської області, але ті вибухнули ще у територіальних водах РФ.

Про це розповів журналістам начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов під час заходу із нагородження учасників проєкту Magura.

«На початку червня вони намагалися застосувати експериментальні моделі (морських дронів – ред.), але результату не показали. Вони здетонували у їхніх водах, до наших територіальних вод навіть не дійшли. За нашою інформацією, вони йшли на місто Південне і шукали там свої цілі, але їх спіткала невдача», – сказав Буданов.

Читайте також: ГУР презентувало у Києві морський дрон Magura V7

Нагадаємо, станом на червень поточного року морські дрони Magura ГУР МОУ вразили 22 цілі, з яких 15 було знищено. Йдеться про російські бойові кораблі, катери, 2 гелікоптери і 2 винищувачі.

Натомість у РФ також почали формувати підрозділи надводних безпілотників.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.