Війна
Люди з інших міст приїжджають із жахом: як одеситам впоратися з епідемією тривоги
Ми живемо у стресі ще з 2019 року, це істина, яка уже закріплена у світовій науковій літературі. Епідемію тривоги та депресії породив саме COVID-19, бо кожна третя людина живе з хронічним стресом. З 24 лютого українці отримали додатково і гостру травму. Ось таку комбінацію для психологічного здоров’я принесла повномасштабна війна. Про те як наш організм реагує на продовжуваний стрес і як собі допомогти, розповів довірений лікар Представництва ООН в Україні, професор Медичного центру “INTO-SANA” Володимир Мавродій.

Яким чином стрес впливає на організм, чи можуть бути фізичні прояви?
Стрес перш за все діє на головний мозок, потім — на імунну та ендокринну системи. Це три кити, які утримують людину від відхилень при потрясіннях. За недостатньої взаємодії цих трьох систем (яка на жаль наразі у 90% пацієнтів) формуються хвороби. Вони виходять з гострого та хронічного стресу.
Якщо під ударом опинився головний мозок, людина матиме тривогу, депресію, безсоння або інші психосоматичні захворювання. Наприклад, виразкова хвороба, бронхіальна астма, артеріальна гіпертензія, напади стенокардії. Отже, коли кажуть, що всі хвороби від нервів — це на 90% правда.
Якщо імунна система не працює як треба, то, по-перше, формуються гострі та хронічні запалювальні захворювання. Застуди йдуть одна за одною чи постійна алергія, а пацієнт не розуміє, які у цього передумови. А це реакції імунної системи.
Щодо роботи ендокринної системи, то щитовидна залоза реагує на стрес першою. З цієї причини ми перевіряємо її першою, особливо у жінок. У чоловіків, як правило, дивимось на роботу статевих залоз. Під впливом можуть опинитись і наднирники, котрі виробляють кортизол — головний гормон стресу.
Що робити людині: чи допоможуть тут якісь звичайні процедури, чи пігулки?
Потрібно розділити фізіологічне та психологічне відхилення. Наприклад, якщо зламати гілку — це органічна травма, а погнути — психологічна. Остання лікується психологією: психотерапія чи когнітивна терапія — простими словами — почати треба з себе. Я прошу пацієнтів хвалити свої дії, тіло, справи, дрібниці, етапи. Постійно потрібно підживлювати нашу центральну нервову систему позитивними словами. Не бійтесь казати похвалу вголос. Головний лікар у таких випадках сам пацієнт. Не варто сьогодні ставити глобальні цілі, ставте маленькі і досягайте їх. Накопичуйте радощі: світить сонце, увімкнули світло, є гаряча вода, випили кави, приготували борщ, було світло о 4 ранку — і це чудово.
Робіть те, що вам приємно.
Друге, що потрібно робити — рухатись. Рух протягом 20 хвилин збільшує рівень кортизолу, а це головний гормон стресу. Достатньо ходити пішки, не треба навіть бігати. Я рекомендую прогулянку не менш як 60 хвилин протягом дня. Добре, коли є собака, доведеться її вигулювати. Рівень кортизолу знижується тільки рухом.
Наступна рекомендація — фізичні навантаження, хоча б звичайна зарядка, потрібно робити вправи для суглобів та опорно-рухового апарату. Тому що у тривозі м’язи напружуються. Варто займатись і зарядкою у режимі релаксації — розтяжкою. Потягуватись як кішка, до речі звернуть увагу, як тварини тягнуться зранку — варто взяти приклад.
Треба пити щонайменше 2 літри води на день, адже тривога висушує наш організм. Згадайте, коли ви рознервувались — вам дають склянку води, щоб трохи заспокоїтись. Але вода необхідна і зовні, наприклад, плавати у басейні. Якщо немає такої можливості — приймайте контрастний душ, хоча б три хвилини. Чергуйте 20 секунд теплої води, 10 — холодної.
При яких станах потрібно вдаватись до лікарських засобів?
Вже як остання інстанція — пігулки. Їх призначає лікар при гострому чи загостренні хронічного стресу або ж через жах. У мене була пацієнтка, яка виїхала з під Херсону, де потрапила під бомбардування. Ось ці події вона бачила щоночі, постійно турбував страх повторення цього сну. У таких випадках вже потрібні ліки. Але не може бути такого, щоб пацієнт сам пішов до аптеки і щось придбав. Тут обов’язкове призначення лікаря. Ці правила придумані не просто, щоб ускладнити людям життя. Кожен препарат має своє “але”.
У кожного має бути доступ до медицини, але, наприклад, біженці та переселенці. Поки вони не оформляться, то не мають доступу ні до лікарів, ні до препаратів. А лікуватись треба, бо з інших міст приїжджають з жахом. Сьогодні в Одесі проживають люди з Херсону, Миколаєва, Каховки, Запоріжжя та багатьох інших регіонів. Тому ці ліки мають бути доступними для лікаря і пацієнта.
Як за короткого світлового дня сприяти покращенню свого самопочуття?
З 21 грудня день збільшується, тому сонце світить вже трохи довше. Але головне правило, як тільки є сонце, то виходьте та дивіться на нього. Я кажу пацієнтам з депресією дивитись на цей небесний диск як можна більше, до болю в очах. Варто виходити на вулицю, йти до моря та дивитись на сонце.
Я рекомендую, не лінуватись, а прокидатись вранці, щоб зустріти світанок, адже це емоційно. А депресія — безбарвне та малоемоційне захворювання. А за можливості треба їхати до Карпат, бо там є все необхідне: простір, повітря, зелень, гори, вид та багато іншого.

Слід пам’ятати, якщо сьогодні сонця немає, то воно обов’язково буде завтра.
Війна
Євросоюз виділив Україні €1,71 мільярда на дрони, боєприпаси та системи ППО
Сьогодні Європейська комісія виділила Україні 1,71 млрд євро в межах програми «Позика на підтримку України» (Ukraine Support Loan) загальним обсягом 90 млрд євро.
Про це повідомляється на сайті Єврокомісії, передає кореспондент Укрінформу.
«Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю безпілотників, боєприпасів і систем протиповітряної оборони – зокрема радарів раннього попередження та ракет, – щоб задовольнити нагальні військові потреби України в її захисті від російської військової агресії», – йдеться у повідомленні.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила: «Сьогодні ми виділили 1,71 млрд євро, щоб допомогти Україні закупити безпілотники, боєприпаси та системи протиповітряної оборони. Ми продовжуватимемо непохитно підтримувати Україну – так само як робили це щодня, починаючи з першого дня російської агресивної війни. Ми також продовжуємо працювати задля досягнення справедливого й тривалого миру, який гарантуватиме суверенітет і територіальну цілісність України, а також безпеку Європи».
Це вже восьмий транш, наданий Україні в межах оборонного компонента програми «Позика на підтримку України». Кошти підуть на закупівлю оборонного обладнання в українських та європейських виробників. Близько 40% від загальної суми виділених коштів спрямують на виконання контрактів із виробниками, що базуються в ЄС.
Як зазначає Єврокомісія, до кінця 2026 року Україні залишається доступною фінансова підтримка від ЄС у розмірі 23,6 млрд євро. Сюди входять близько 19,2 млрд євро в межах «Позики на підтримку України» (з яких 10,2 млрд євро призначені для підтримки оборонно-промислового потенціалу України, а 9,0 млрд євро – на бюджетну підтримку).
Крім того, у межах інструменту Ukraine Facility на поточний рік залишається доступною бюджетна підтримка в розмірі майже 4,4 млрд євро – без урахування додаткових коштів із Позики на підтримку України.
Надання цих коштів залежить від виконання юридично обов’язкових умов, визначених у відповідних правових актах. З початку війни ЄС та його держави-члени надали Україні загальну підтримку в розмірі 237,6 млрд євро, зокрема 3,8 млрд євро за рахунок доходів від заморожених російських активів.
Як повідомлялося, у лютому 2026 року Європейський парламент і Рада ухвалили Регламент (ЄС) 2026/467, яким запроваджено механізм кредитної підтримки України (Ukraine Support Loan), що передбачає надання Україні допомоги на суму до 90 млрд євро. Ця підтримка складається з двох взаємодоповнювальних компонентів: допомога для зміцнення оборонних спроможностей України та її оборонно-промислового потенціалу, а також підтримка для забезпечення бюджетних потреб і фінансової стабільності України.
Після подання Україною стратегії фінансування в березні 2026 року, 23 квітня 2026 року Рада ЄС ухвалила імплементаційне рішення, що визначає обсяг допомоги, яка буде надана Україні у 2026 році. Воно передбачає підтримку в розмірі до 45 млрд євро на 2026 рік, з яких 16,7 млрд євро спрямовано на бюджетну підтримку, а 28,3 млрд євро – на розвиток оборонно-промислового потенціалу України.
У межах оборонного напряму Європейська комісія наразі виділила 18,1 млрд євро. Цей компонент зосереджений на відновленні та модернізації оборонно-технологічної та промислової бази України, а також на підтримці її поступової інтеграції в європейську оборонно-технологічну та промислову базу.
Як повідомляв Укрінформ, 14 жовтня Єврокомісія перерахувала Україні 2,86 млрд євро у межах оборонного компонента розширеної програми кредитування Ukraine Support Loan.
Фото: freepik
Війна
Кримський міст перекрили після атаки
Кримський міст перебував під атакою, рух транспорту перекритий.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє ASTRA.
“Ворог завдав удару по Кримському мосту. У зв’язку з цим рух транспорту буде обмежений орієнтовно до середини дня. Для ліквідації наслідків задіяні усі необхідні служби, в Керчі розгорнули оперативний штаб”, — повідомив так званий “очільник” тимчасово окупованого Криму Сергій Аксьонов.
Він також уточнив, де можна отримати дані про поромне сполучення між Кримом і портом “Кавказ”.
Як повідомляв Укрінформ, розвідувальна служба Великої Британії проаналізувала низку українських ударів по Криму.
Як зазначає розвідка, в ніч на 20 червня Україна вдарила по півострову та переправі через Керченську протоку. Серед цілей ударів були російські системи протиповітряної оборони, паливні сховища та три автомобільні пороми.
Розвідка нагадує, що протоколи безпеки, запроваджені після першої української атаки на Кримський міст у жовтні 2022 року, передбачають, що вантажівки можуть користуватися лише поромами, а не мостом. Мостом проїжджають лише легкові автомобілі, автобуси та деякі види залізничного транспорту.
У березні та квітні 2026 року, Україна завдала ударів по двох поромах, що залишилися у росіян, які також забезпечують військову логістику. Майже напевно вони зараз перебувають на стадії відновлення. Британська розвідка проаналізувала українські удари по окупованому Криму.
Війна
Армія РФ за дев’ять днів здійснила шість атак, які порушують норми Женевських конвенцій
Російська армія з 2 по 10 листопада здійснила по Україні шість атак, кожна з яких порушує одразу кілька норм міжнародного гуманітарного права.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство оборони України.
У Комишувасі Запорізької області 2 листопада 2026 року Росія скинула авіабомби на пункт видачі гуманітарної допомоги, а потім ударила по укриттю, де сховалися люди. Загинули щонайменше 57 людей. Такі удари порушують Женевські конвенції: під ними стоїть підпис ще СРСР, і Росія досі зобов’язана їх виконувати, підкреслили у Міноборони.
Як зауважили у відомстві, Комишуваха – не поодинокий випадок. За 2–10 листопада під ударами опинилися рятувальники, лікарня, енергетика дев’яти областей, житловий будинок і магазин.
Кожен із шести ударів 2–10 листопада порушує одразу кілька норм міжнародного гуманітарного права.
У Міноборони роз’яснили, які норми Женевських конвенцій Росія порушила за кілька днів листопада.
2 листопада російські війська завдали удару по пункту видачі допомоги та укриттю у Комишувасі.
Гуманітарну допомогу роздавали в колишній гімназії «Джерело». На селище скинули дев’ять авіабомб: спершу ФАБ-500 по школі, потім ФАБ-3000 по укриттю, куди спустилися ті, хто вцілів.
Серед загиблих – двоє рятувальників ДСНС і четверо поліцейських.
За даними поліції, станом на 12 листопада з-під завалів дістали тіла щонайменше 57 загиблих, особи 48 із них встановлено. Пошуки тривають.
Як зазначили у Міноборони, «місія ООН наголосила, що час і місце роздачі оголосили заздалегідь, а удар, схоже, порушив найосновніші принципи міжнародного гуманітарного права».
«Цивільне населення як таке, а також окремі цивільні особи не повинні бути об’єктом нападу»
Додатковий протокол I, стаття 51(2)
Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 48, 51(2), 51(4)–(5), 52, 57; гуманітарна допомога (статті 70–71); цивільна оборона (статті 61–62); Римський статут, стаття 8(2)(b)(i)–(iii).
8 листопада російські дрони атакували рятувальників у Комишувасі.
Рятувальники ДСНС сьому добу розбирали завали, коли ворожі дрони за день тричі атакували місце робіт, зокрема FPV-дроном. Двоє рятувальників дістали поранення. Була пошкоджена пожежно-рятувальна машина..
«Цивільні організації цивільної оборони та їхній персонал користуються повагою і захистом»
Додатковий протокол I, стаття 62(1)
Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 61–62 (цивільна оборона), 51(2)
3 листопада близько 03:20 російська авіабомба влучила в перехід між корпусами міської лікарні у Харкові.
У кардіологічному корпусі перебували 236 пацієнтів і 31 працівник.
За даними Офісу генерального прокурора, постраждали 73 людини, 226 пацієнтів евакуювали.
«Цивільні лікарні, організовані для надання допомоги пораненим, хворим, немічним і породіллям, за жодних обставин не можуть бути об’єктом нападу»
IV Женевська конвенція, стаття 18
Порушені норми: IV Женевська конвенція, стаття 18; Додатковий протокол I, стаття 12; Римський статут, стаття 8(2)(b)(ix)
3 листопада російські війська атакували енергетику в дев’яти областях.
У ніч на 3 листопада армія РФ випустила по Україні 289 ударних дронів, 17 балістичних і 59 крилатих ракет. Головною ціллю стали генерація та підстанції у дев’яти областях. Були пошкоджені хоспіс, лікарня та амбулаторія в Дніпрі. За даними ДСНС загинули двоє людей, ще 20 постраждали.
«Умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями»
Римський статут МКС, стаття 8(2)(b)(ii)
Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 52, 57. Комісія ООН (26 жовтня 2026 року): удари по енергетиці є воєнними злочинами і злочинами проти людяності. Стаття 8(2)(b)(ii) Римського статуту – умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями.
7 листопада під російським ударом опинилися житло й дитсадок у Києві
За одну ніч ворог випустив по Києву й області 36 ракет і 172 ударні дрони. Ціллю були підстанції, що з’єднують Рівненську й Хмельницьку АЕС із Києвом, проте були пошкоджені також п’ятиповерхівка й будівля на території дитсадка.
У Києві, за даними міської влади, постраждали щонайменше п’ятеро людей, серед них 14-річна дитина. У Київській області, за даними обласної військової адміністрації, загинув чоловік.
«Під час проведення воєнних операцій постійно виявляється турбота про те, щоб щадити цивільне населення, цивільних осіб і цивільні об’єкти»
Додатковий протокол I, стаття 57(1)
Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 52, 57; особливий захист дітей (стаття 77). Комісія ООН: удари по енергетиці є воєнними злочинами. Стаття 8(2)(b)(ii) Римського статуту – умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями.
10 листопада у Кропивницькому під російським ударом опинився магазин.
Уранці удар припав на магазин однієї з торговельних мереж обласного центру. За даними ДСНС, постраждали двоє людей.
«Цивільні об’єкти не повинні бути об’єктом нападу або репресалій»
Додатковий протокол I, стаття 52(1)
Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 51(2), 52. Стаття 8(2)(b)(ii) Римського статуту – умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями.
Женевські конвенції про захист жертв війни ухвалили 12 серпня 1949 року. Вони захищають тих, хто не бере участі в бойових діях або вже припинив її брати: цивільних, поранених, хворих і військовополонених. Додаткові протоколи 1977 року конкретизували та посилили захист, що надається всім цивільним особам та об’єктам. Зокрема, вони містять конкретні норми щодо спеціального захисту організацій цивільної оборони.
СРСР підписав конвенції 12 грудня 1949 року й ратифікував їх 10 травня 1954 року. Додатковий протокол I про захист жертв міжнародних збройних конфліктів СРСР підписав 12 грудня 1977 року, ратифікував – 29 вересня 1989 року.
Росія вважає себе продовжувачкою СРСР і досі є стороною цих договорів. У 2019 році вона відкликала декларацію про визнання Міжнародної комісії зі встановлення фактів. Як пояснили у Міноборони, «саме на цьому ґрунтується міф, нібито Росія вийшла з Женевських конвенцій. Насправді це не так: у МЗС РФ самі наголосили, що на участь у Протоколі I це не впливає, він для Росії чинний».
Росія зобов’язана поважати конвенції та забезпечувати їх дотримання, допускати МКЧХ до військовополонених, не депортувати цивільних, шукати й судити тих, хто вчинив злочини. Конвенції діють у міжнародному збройному конфлікті незалежно від того, як сторона називає війну. Тож псевдоназва «спеціальна воєнна операція» нічого не змінює, підкреслили у Міноборони.
Україна з 1 січня 2025 року є державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Росія його підписала у 2000 році, але у 2016-му відкликала підпис і учасницею не є. Утім, МКС має юрисдикцію щодо злочинів, скоєних на території України, тому на дії Росії вона поширюється, заявили у Міноборони.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні з 24 лютого 2022 року до 30 вересня 2026 року верифікувала 73 451 жертву серед цивільного населення. Серед них 17 605 загиблих і 55 846 поранених, а фактичні цифри, як наголошує місія, вищі.
Як підкреслили у Міноборони, війна стає для цивільних дедалі небезпечнішою. У січні–вересні 2026 року загинули 2 570 цивільних, ще 15 211 людей дістали поранення – на 59% більше, ніж за той самий період 2025 року.
Кількість загиблих за ці дев’ять місяців уже перевищила весь 2025 рік, коли місія зафіксувала 2 549 смертей.
Удари по захищених об’єктах оцінюють і міжнародні органи. Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні встановила, що атаки на енергетику України є воєнними злочинами і злочинами проти людяності. Доповідь представили Генеральній асамблеї ООН 26 жовтня 2026 року.
Офіційного лічильника порушень конвенцій немає: порушення встановлює суд. Агенції ООН і державні органи рахують зафіксовані атаки на захищені категорії:
- медицина: понад 3 400 атак, верифікованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я, станом на 3 листопада 2026 року;
- освіта: 4 706 закладів постраждали від обстрілів, з них 428 зруйновано повністю, за даними Міністерства освіти і науки;
- енергетика: щонайменше 423 атаки на електроенергетику і 74 на теплопостачання з жовтня 2025 до березня 2026 року, за даними ООН;
- рятувальники: 130 загиблих працівників ДСНС від початку повномасштабного вторгнення, станом на 17 вересня 2026 року;
- гуманітарні працівники: 35 загиблих і 127 поранених з 2022 року, за даними INSO станом на 24 лютого 2026 року.
Ці лічильники ведуть різні організації за різні періоди, тому їх не підсумовують, зауважили у Міноборони.
«За кожним рядком цих лічильників – епізоди на кшталт Комишувахи, де рятувальники під атаками дронів розбирали завали укриття ще через шість днів після удару», – підкреслили у Міноборони.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці жовтня в ООН відбувся захід, присвячений впровадженню механізмів відповідальності Росії за агресію проти України.
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Політика6 днів agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство7 днів agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе ТЦК силой мобилизовал добровольца в штурмовую бригаду вместо медбата – нардеп Гончаренко
-
Усі новини1 тиждень agoщо вона там зробила (фото)