Connect with us

Війна

Люди з інших міст приїжджають із жахом: як одеситам впоратися з епідемією тривоги

Published

on

Ми живемо у стресі ще з 2019 року, це істина, яка уже закріплена у світовій науковій літературі. Епідемію тривоги та депресії породив саме COVID-19, бо кожна третя людина живе з хронічним стресом. З 24 лютого українці отримали додатково і гостру травму. Ось таку комбінацію для психологічного здоров’я принесла повномасштабна війна. Про те як наш організм реагує на продовжуваний стрес і як собі допомогти, розповів довірений лікар Представництва ООН в Україні, професор Медичного центру “INTO-SANA” Володимир Мавродій.

Яким чином стрес впливає на організм, чи можуть бути фізичні прояви? 

Стрес перш за все діє на головний мозок, потім — на імунну та ендокринну системи. Це три кити, які утримують людину від відхилень при потрясіннях. За недостатньої взаємодії цих трьох систем (яка на жаль наразі у 90% пацієнтів) формуються хвороби. Вони виходять з гострого та хронічного стресу. 

Якщо під ударом опинився головний мозок, людина матиме тривогу, депресію, безсоння або інші психосоматичні захворювання. Наприклад, виразкова хвороба, бронхіальна астма, артеріальна гіпертензія, напади стенокардії. Отже, коли кажуть, що всі хвороби від нервів — це на 90% правда. 

Якщо імунна система не працює як треба, то, по-перше, формуються гострі та хронічні запалювальні захворювання. Застуди йдуть одна за одною чи постійна алергія, а пацієнт не розуміє, які у цього передумови. А це реакції імунної системи. 

Щодо роботи ендокринної системи, то щитовидна залоза реагує на стрес першою. З цієї причини ми перевіряємо її першою, особливо у жінок. У чоловіків, як правило, дивимось на роботу статевих залоз. Під впливом можуть опинитись і наднирники, котрі виробляють кортизол — головний гормон стресу. 

Що робити людині: чи допоможуть тут якісь звичайні процедури, чи пігулки? 

Потрібно розділити фізіологічне та психологічне відхилення. Наприклад, якщо зламати гілку — це органічна травма, а  погнути — психологічна. Остання лікується психологією: психотерапія чи когнітивна терапія — простими словами — почати треба з себе. Я прошу пацієнтів хвалити свої дії, тіло, справи, дрібниці, етапи. Постійно потрібно підживлювати нашу центральну нервову систему позитивними словами. Не бійтесь казати похвалу вголос. Головний лікар у таких випадках сам пацієнт. Не варто сьогодні ставити глобальні цілі, ставте маленькі і досягайте їх. Накопичуйте радощі: світить сонце, увімкнули світло, є гаряча вода, випили кави, приготували борщ, було світло о 4 ранку — і це чудово. 

Робіть те, що вам приємно. 

Друге, що потрібно робити — рухатись. Рух протягом 20 хвилин збільшує рівень кортизолу, а це головний гормон стресу. Достатньо ходити пішки, не треба навіть бігати. Я рекомендую прогулянку не менш як 60 хвилин протягом дня. Добре, коли є собака, доведеться її вигулювати. Рівень кортизолу знижується тільки рухом. 

Наступна рекомендація — фізичні навантаження, хоча б звичайна зарядка, потрібно робити вправи для суглобів та опорно-рухового апарату. Тому що у тривозі м’язи напружуються. Варто займатись і зарядкою у режимі релаксації — розтяжкою. Потягуватись як кішка, до речі звернуть увагу, як тварини тягнуться зранку — варто взяти приклад.

Треба пити щонайменше 2 літри води на день, адже тривога висушує наш організм. Згадайте, коли ви рознервувались — вам дають склянку води, щоб трохи заспокоїтись. Але вода необхідна і зовні, наприклад, плавати у басейні. Якщо немає такої можливості — приймайте контрастний душ, хоча б три хвилини.  Чергуйте 20 секунд теплої води, 10 — холодної. 

При яких станах потрібно вдаватись до лікарських засобів? 

Вже як остання інстанція — пігулки. Їх призначає лікар при гострому чи загостренні хронічного стресу або ж через жах. У мене була пацієнтка, яка виїхала з під Херсону, де потрапила під бомбардування. Ось ці події вона бачила щоночі, постійно турбував страх повторення цього сну. У таких випадках вже потрібні ліки. Але не може бути такого, щоб пацієнт сам пішов до аптеки і щось придбав. Тут обов’язкове призначення лікаря. Ці правила придумані не просто, щоб ускладнити людям життя. Кожен препарат має своє “але”. 

У кожного має бути доступ до медицини, але, наприклад, біженці та переселенці. Поки вони не оформляться, то не мають доступу ні до лікарів, ні до препаратів. А лікуватись треба, бо з інших міст приїжджають з жахом. Сьогодні в Одесі проживають люди з Херсону, Миколаєва, Каховки, Запоріжжя та багатьох інших регіонів. Тому ці ліки мають бути доступними для лікаря і пацієнта. 

Як за короткого світлового дня сприяти покращенню свого самопочуття?

З 21 грудня день збільшується, тому сонце світить вже трохи довше. Але головне правило, як тільки є сонце, то виходьте та дивіться на нього. Я кажу пацієнтам з депресією дивитись на цей небесний диск як можна більше, до болю в очах. Варто виходити на вулицю, йти до моря та дивитись на сонце. 

Я рекомендую, не лінуватись, а прокидатись вранці, щоб зустріти світанок, адже це емоційно. А депресія — безбарвне та малоемоційне захворювання. А за можливості треба їхати до Карпат, бо там є все необхідне: простір, повітря, зелень, гори, вид та багато іншого. 

Слід пам’ятати, якщо сьогодні сонця немає, то воно обов’язково буде завтра.

Війна

Пам’яті Героя України, капітана Віталія Невінського (позивний «Гурман»)

Published

on


Він рятував своїх людей під вогнем, виховував із новобранців побратимів і до останнього залишався на передовій

Віталій Невінський із позивним «Гурман» був одним із тих військовослужбовців, про яких говорять не лише через бойові заслуги, а й через ставлення до людей. Командир гірсько-штурмової роти 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, капітан Збройних сил України, він у 26 років загинув, захищаючи Україну під Бахмутом.

Віталій вмів ухвалювати рішення там, де від однієї секунди залежали життя десятків людей. У перші дні повномасштабного вторгнення колона під його командуванням потрапила під удар касетного боєприпасу з реактивної системи «Град». Перші снаряди вибухнули за кількасот метрів позаду колони. Віталій наказав різко зупинитися. Наступний залп накрив саме те місце, де бійці опинилися б, якби продовжили рух. 

Віталія згадують як безстрашного, перспективного офіцера, якого поважали підлеглі. Для нього не існувало поділу між «старими» та «новими» військовими. Він принципово не дозволяв називати новобранців просто мобілізованими.

«Ви будете жити в одних окопах, їсти з однієї тарілки і як навчите новеньких, такими бойовими побратимами їх зробите», – говорив він своїм бійцям.

У його роті служили і ветерани війни на Донбасі, і молоді військовослужбовці. Досвідчені бійці передавали знання молодшим, учили їх діяти під час артилерійських обстрілів, облаштовувати позиції, допомагати пораненим. Сам Віталій наголошував: у підрозділі панує взаємоповага, а не страх.

Віталій народився 26 серпня 1996 року у Гусятині на Тернопільщині. Навчався в ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Після випуску служив у 128-й окремій гірсько-піхотній, а з 2018 року у гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. Брав участь в операції Об’єднаних сил, згодом став командиром гірсько-штурмової роти.

Повномасштабне вторгнення Росії Віталій зустрів на Дніпропетровщині. Разом із підрозділом вирушив на Запорізький напрямок, де прийняв перші бої з російськими військами, які наступали колонами бронетехніки поблизу Мелітополя.

Його підрозділ воював на Запорізькому, Херсонському та Донецькому напрямках. В одному з боїв Віталій отримав осколково-фугасне поранення під час виведення особового складу і техніки із захопленого ворогом населеного пункту. Після лікування він не проходив повної реабілітації – одразу повернувся на передову.

Навесні 2022 року рота під його командуванням проявила себе під час наступальних дій на Запорізькому напрямку. Бійці знищили ворожу техніку, захопили неушкоджену бойову машину піхоти БМП-3, просунулися вперед на вісім кілометрів і звільнили населений пункт. За цей успіх Віталій Невінський був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Його професійність і лідерство привернули увагу іноземних журналістів. На позиції його підрозділу приїжджали представники міжнародних медіа, а сам молодий офіцер потрапив на першу сторінку американського видання «The New York Times».

Пізніше Віталій брав участь у важких боях на Херсонському напрямку, де отримав контузію. Після лікування знову повернувся до своїх бійців. Побратими згадували його як командира, який завжди залишався поруч із особовим складом і керував боєм із передових позицій. Останній свій бій капітан Невінський прийняв поблизу Бахмута у селищі Підгородне. 

Від початку грудня 2022 року його рота тримала оборону в багатоповерхівках на околицях міста. Бійці перебували під постійними атаками ворога, витримували танкові, мінометні та артилерійські обстріли, працювали в умовах нестачі боєприпасів і складної логістики. Дорога, якою доставляли необхідне для оборони та евакуювали поранених, перебувала під вогневим контролем противника.

Один із найважчих боїв стався 15 грудня. Напередодні ворог зміг відтіснити сусідні підрозділи та наблизився на кількасот метрів до командного пункту роти. Бійці готувалися до ближнього бою, однак під час ранкового мінометного обстрілу одна з мін вибухнула поруч із Віталієм. Він отримав важкі поранення і помер на руках бойового медика.

Поховали Захисника України 23 грудня 2022 року на Пантеоні Героїв Тернополя. У Віталія залишилися дружина та маленький син.

За особисту мужність, героїзм і самовіддане служіння українському народові Віталію Невінському посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023 року). 

У 2023 році йому посмертно присвоїли звання Почесного громадянина міста Тернополя. Віталій Невінський «Гурман» залишився в пам’яті побратимів як командир, який умів вести за собою, берегти своїх людей і до останнього залишатися там, де був потрібен найбільше.

Вічна пам’ять Захисникові!

Фото: 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада

За матеріалами: Суспільне Ужгород, Мукачівська міська рада, 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform 



Джерело

Continue Reading

Війна

Генштаб підтвердив знищення у Росії літака МіГ-29 та вертольота Ка-27

Published

on

Сили оборони під час ударів 27 та 30 серпня знищили російський літак МіГ-29 біля аеродрому «Міллерово» у Ростовській області та вертоліт Ка-27 біля аеродрому «Єйськ» у Краснодарському краї.

Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.

«За результатами аналізу додаткових даних підтверджено знищення 30 серпня 2026 року вертольота Ка-27 у районі аеродрому «Єйськ» Краснодарському краї РФ. Також підтверджено знищення 27 серпня 2026 року літака МіГ-29 у районі аеродрому «Міллерово» в Ростовській області РФ», – ідеться в повідомленні.

Крім того, 1 вересня та в ніч на 2 вересня підрозділи Сил оборони уразили низку військових цілей армії РФ.

Так, у Володимирівці Донецької області уражений склад боєприпасів.

В Очеретиному Донецької області уражений склад матеріально-технічних засобів.

Також у Речиці Брянської області РФ уражений район зосередження озброєння та військової техніки ворога.

Читайте також: Генштаб підтвердив ураження НПЗ «Новатек-Усть-Луга» в Ленінградській області

«Ступінь завданих збитків уточнюється. Робота по ключових військових цілях противника триває», – наголосили у Генштабі.

Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони України у ніч на 30 серпня уразили Кіришський НПЗ, місце запуску БПЛА та аеродром «Єйськ» у Росії.

Фото ілюстративне: Вікіпедія



Джерело

Continue Reading

Війна

Російські ДРГ не проявляють значної активності на кордоні

Published

on

На кордоні України з Росією наразі не спостерігається значної активності російських диверсійно-розвідувальних груп.

Про це на брифінгу в Укрінформі повідомив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.

«В цілому робота ворожих диверсійно-розвідувальних груп, як і раніше невисока, в той же час повністю від застосування таких груп противник не відмовляється, і загроза від дій диверсантів зберігається. За останній час можна відмітити, що періодично спроби дій ворожих диверсійно-розвідувальних груп проглядалися в межах Сумської області», – сказав речник.

Читайте також: Прикордонники за понад місяць взяли у полон майже 40 загарбників на Харківщині

Він зауважив: якщо в цілому говорити про межі Сумщини та Харківщини, то більше ворог вже тривалий час використовує саме піхотні групи зі спробою розширити межі свого контролю, тобто, спроби просування вглиб території України, але суттєвих успіхів, на щастя, завдяки стійкості та мужності всіх українських воїнів противник не може досягти.

Як повідомляв Укрінформ, Росія наразі не має ударного угруповання біля північного кордону України, однак потенційна загроза з цього напрямку зберігається.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.