Connect with us

Війна

Люди з інших міст приїжджають із жахом: як одеситам впоратися з епідемією тривоги

Published

on

Ми живемо у стресі ще з 2019 року, це істина, яка уже закріплена у світовій науковій літературі. Епідемію тривоги та депресії породив саме COVID-19, бо кожна третя людина живе з хронічним стресом. З 24 лютого українці отримали додатково і гостру травму. Ось таку комбінацію для психологічного здоров’я принесла повномасштабна війна. Про те як наш організм реагує на продовжуваний стрес і як собі допомогти, розповів довірений лікар Представництва ООН в Україні, професор Медичного центру “INTO-SANA” Володимир Мавродій.

Яким чином стрес впливає на організм, чи можуть бути фізичні прояви? 

Стрес перш за все діє на головний мозок, потім — на імунну та ендокринну системи. Це три кити, які утримують людину від відхилень при потрясіннях. За недостатньої взаємодії цих трьох систем (яка на жаль наразі у 90% пацієнтів) формуються хвороби. Вони виходять з гострого та хронічного стресу. 

Якщо під ударом опинився головний мозок, людина матиме тривогу, депресію, безсоння або інші психосоматичні захворювання. Наприклад, виразкова хвороба, бронхіальна астма, артеріальна гіпертензія, напади стенокардії. Отже, коли кажуть, що всі хвороби від нервів — це на 90% правда. 

Якщо імунна система не працює як треба, то, по-перше, формуються гострі та хронічні запалювальні захворювання. Застуди йдуть одна за одною чи постійна алергія, а пацієнт не розуміє, які у цього передумови. А це реакції імунної системи. 

Щодо роботи ендокринної системи, то щитовидна залоза реагує на стрес першою. З цієї причини ми перевіряємо її першою, особливо у жінок. У чоловіків, як правило, дивимось на роботу статевих залоз. Під впливом можуть опинитись і наднирники, котрі виробляють кортизол — головний гормон стресу. 

Що робити людині: чи допоможуть тут якісь звичайні процедури, чи пігулки? 

Потрібно розділити фізіологічне та психологічне відхилення. Наприклад, якщо зламати гілку — це органічна травма, а  погнути — психологічна. Остання лікується психологією: психотерапія чи когнітивна терапія — простими словами — почати треба з себе. Я прошу пацієнтів хвалити свої дії, тіло, справи, дрібниці, етапи. Постійно потрібно підживлювати нашу центральну нервову систему позитивними словами. Не бійтесь казати похвалу вголос. Головний лікар у таких випадках сам пацієнт. Не варто сьогодні ставити глобальні цілі, ставте маленькі і досягайте їх. Накопичуйте радощі: світить сонце, увімкнули світло, є гаряча вода, випили кави, приготували борщ, було світло о 4 ранку — і це чудово. 

Робіть те, що вам приємно. 

Друге, що потрібно робити — рухатись. Рух протягом 20 хвилин збільшує рівень кортизолу, а це головний гормон стресу. Достатньо ходити пішки, не треба навіть бігати. Я рекомендую прогулянку не менш як 60 хвилин протягом дня. Добре, коли є собака, доведеться її вигулювати. Рівень кортизолу знижується тільки рухом. 

Наступна рекомендація — фізичні навантаження, хоча б звичайна зарядка, потрібно робити вправи для суглобів та опорно-рухового апарату. Тому що у тривозі м’язи напружуються. Варто займатись і зарядкою у режимі релаксації — розтяжкою. Потягуватись як кішка, до речі звернуть увагу, як тварини тягнуться зранку — варто взяти приклад.

Треба пити щонайменше 2 літри води на день, адже тривога висушує наш організм. Згадайте, коли ви рознервувались — вам дають склянку води, щоб трохи заспокоїтись. Але вода необхідна і зовні, наприклад, плавати у басейні. Якщо немає такої можливості — приймайте контрастний душ, хоча б три хвилини.  Чергуйте 20 секунд теплої води, 10 — холодної. 

При яких станах потрібно вдаватись до лікарських засобів? 

Вже як остання інстанція — пігулки. Їх призначає лікар при гострому чи загостренні хронічного стресу або ж через жах. У мене була пацієнтка, яка виїхала з під Херсону, де потрапила під бомбардування. Ось ці події вона бачила щоночі, постійно турбував страх повторення цього сну. У таких випадках вже потрібні ліки. Але не може бути такого, щоб пацієнт сам пішов до аптеки і щось придбав. Тут обов’язкове призначення лікаря. Ці правила придумані не просто, щоб ускладнити людям життя. Кожен препарат має своє “але”. 

У кожного має бути доступ до медицини, але, наприклад, біженці та переселенці. Поки вони не оформляться, то не мають доступу ні до лікарів, ні до препаратів. А лікуватись треба, бо з інших міст приїжджають з жахом. Сьогодні в Одесі проживають люди з Херсону, Миколаєва, Каховки, Запоріжжя та багатьох інших регіонів. Тому ці ліки мають бути доступними для лікаря і пацієнта. 

Як за короткого світлового дня сприяти покращенню свого самопочуття?

З 21 грудня день збільшується, тому сонце світить вже трохи довше. Але головне правило, як тільки є сонце, то виходьте та дивіться на нього. Я кажу пацієнтам з депресією дивитись на цей небесний диск як можна більше, до болю в очах. Варто виходити на вулицю, йти до моря та дивитись на сонце. 

Я рекомендую, не лінуватись, а прокидатись вранці, щоб зустріти світанок, адже це емоційно. А депресія — безбарвне та малоемоційне захворювання. А за можливості треба їхати до Карпат, бо там є все необхідне: простір, повітря, зелень, гори, вид та багато іншого. 

Слід пам’ятати, якщо сьогодні сонця немає, то воно обов’язково буде завтра.

Війна

Над Гуляйполем збили новітній розвіддрон росіян «Князь Віщий Олег»

Published

on

Пілоти роти перехоплювачів батальйону Pentagon збили в небі над Гуляйполем Запорізької області російський розвідувальний дрон літакового типу «Князь Віщий Олег» – новітню розробку країни-агресорки.

Про це батальйон Pentagon повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Вказаний дрон є оптоволоконним. Він здатен працювати на відстані до 40 км, забезпечує розвідку, коригування вогню та спостереження за результатами роботи ударних безпілотників. Головною перевагою цього БПЛА, як зазначають у батальйоні з посиланням на ворожі джерела, є його «висока живучість».

Читайте також: Бійці полку «Рейд» знищили дроном російський пеленгатор «Артикул-С»

Як повідомляв Укрінформ, на Гуляйпільському напрямку російська армія проявляє підвищену активність.



Джерело

Continue Reading

Війна

Renault об’єднався з оборонною компанією для виробництва дронів для України

Published

on

Автовиробник Renault уклав угоду з французькою оборонною компанією Turgis Gaillard на виготовлення дронів для України.

Про це повідомляє FT, передає Укрінформ.

У Renault заявили, що співпрацюватимуть із Turgis Gaillard для виробництва дронів на двох своїх заводах. Цей крок був підтриманий Міністерством оборони Франції з метою надання допомоги Києву у війні проти РФ.

«До нас звернулися через наш виробничий та творчий промисловий досвід. Цей проєкт триває і керується Міністерством оборони. Ми підтверджуємо свою участь у цьому проєкті на прохання держави», — сказав у вівторок директор Renault Фабріс Камболів.

Проте він відмовився коментувати вартість контракту та кількість дронів, які будуть вироблені.

Контракт укладений після того, як у червні французький уряд звернувся до автомобільних і оборонних компаній із проханням співпрацювати у виробництві дронів.

Французький автовиробник раніше випускав оборонне обладнання, зокрема танки, які використовувалися у Першій і Другій світових війнах.

Читайте також: Україна виділила Rheinmetall нове місце для будівництва заводу боєприпасів

Renault і Камболів відмовилися уточнити, чи будуть дрони використовуватися в наступальних, оборонних або спостережних цілях. За інформацією компанії, місця виробництва дронів ще не підтверджені.

Turgis Gaillard — французька оборонна компанія, заснована в 2011 році. Серед її продукції — 20-метровий середньовисотний безпілотник великої тривалості польоту AAROK, який може перевозити майже три тонни палива, зброї або обладнання.

Як повідомляв Укрінформ, минулого року Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до спільного з Францією виробництва дронів.

Фото: Sébastien Chiron on Unsplash



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті молодшого сержанта Антона Бондаренка (позивний «Бандерас»)

Published

on


На нього чекала наукова кар’єра та яскраве просвітницьке життя, натомість усе забрала війна

Він цитував латинських авторів в оригіналі, знався на тонкощах французької філософії, мріяв очистити рідну мову від нашарувань русифікації та міг би написати не одну книгу про втрачених українських класиків. Міг би, але не встиг. Антон мусив взяти паузу в своїй просвітницькій діяльності, пішов захищати Україну у складі 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія». 15 вересня 2025 року хлопець загинув на Харківщині. Йому було лише 26 років. 

На випускника столичного ліцею №155 та КНУ імені Тараса Шевченка Антона Бондаренка чекала блискуча наукова кар’єра. Він закінчив освітню програму «Класична філологія та західноєвропейська мова» на кафедрі загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики. З 2019 року студіював філологію у французькому Університеті Лотарингії. У 2022 році він повернувся до КНУ магістрантом на програму «Класична філологія та західноєвропейська мова». Викладачі згадують надзвичайно обдарованого хлопця, який знав кілька мов, запустив власний ютуб-канал з промовистою назвою «Освітарня», записав для радіо майже 30 аудіоепізодів із тлумаченням питомо українських слів — тих, які ми втратили через русифікацію.  

Завдяки своїй спеціалізації та захопленню Антон став відомим серед перекладацької аудиторії. Його часто запрошували французькі телевізійні журналісти бути для них фіксером – тією людиною, яка допомагає не лише з перекладом, а й з консультаціями та організацією логістики у пошуках інформації та контактів. Пізніше вони порахують, що Антон допоміг їм створити понад 50 сюжетів, з яких світ дізнавався про ситуацію в Україні під час повномасштабної війни. 

У перші, найстрашніші для столичної агломерації дні, коли частина області піддавалася постійним обстрілам та потрапила в окупацію, Антон став одним із тих, хто допомагав евакуйовувати цивільних з Бучі та Ірпеня. 

«…вивозь евакуйованих людей з Ірпеня та Бучі від Академмістечка туди, куди вони попросять. У нас на це немає сил і часу. Вони розгублені, налякані, часто без будь-яких речей. І нам дуже треба, щоб ті люди не накопичувалися на точці вивантаження, а відразу потрапляли до родичів, друзів, в лікарні, на вокзал… Щовечора Антон телефонував чи писав мені і доповідав, скільки, кого і куди він відвіз. Тому, якщо ви з Ірпеня чи околиць і в лютому-березні 2022 року вас з «Академу» підвозив юний чорнявий хлопчина на золотистій Honda Civic, знайте – це був Антон Бондаренко», – згадує свого напарника у той період науковець, волонтер, а зараз військовослужбовець Антон Сененко. 

Але усього цього для відчуття своєї користі у лихі для країни години юнаку було недостатньо. І у 2024 році, успішно захистивши диплом магістра, він пішов добровольцем на фронт. У 13-й бригаді НГУ «Хартія» Антон став в.о. головного сержанта роти, де служили іноземці. Знання мов допомогло у спілкуванні з ними. Командири розгледіли в хлопцеві лідерські якості та відправили на навчання до Британії. Після повернення він фактично виконував обов’язки головного сержанта-українця колумбійської роти підрозділу. 

«”Бандерас”, безумовно, був закоханий у свою справу та вмів захопити своєю енергією усіх навколо. Я рідко був такий вражений у житті. Адже “Бандерас” повністю присвятив себе військовій службі на найнебепечнішій та найважчій професії – піхотинця. Не в управлінні, не перекладачем, а справжнім бійцем», – написав журналіст Юрій Бутусов, якому довелося служити разом з Антоном. 

«Він ставився до своїх підлеглих чесно і уважно, знав проблеми кожного і намагався допомогти, – згадував побратим «Кордова». Він не стояв осторонь – він був із людьми. Постійно навчався сам, тренував солдат, підтягував кожного, хто потребував підтримки. Його приклад був тихим, але дуже сильним», – згадують Антона у бригаді. 

Навіть «на нулі» Антон залишався просвітником. Побратими у меморіальних дописах в соцмережах розповідають про спільні часи на ЛБЗ та «філологічні дискусії», що точилися поміж бойовими виходами. 

Одного вечора в наметі виникла суперечка: як українською назвати барбера? — Голяр! — впевнено відповів Антон. Тоді ніхто не повірив, навіть кпинили, мовляв, вигадав на ходу. Загартовані бійці стояли на своєму, а в Антона не було під рукою інтернету, щоб довести свою правоту. Лише через рік після тієї суперечки один із його друзів, проїжджаючи центром Києва, побачив вивіску «Голярня». Хотів сфотографувати й скинути Антону — мовляв, твоя взяла, друже! Але скидати вже не було кому… 

«Голярня», «полигачі», «патякати», «некукібниця» — він смакував автентичні українські слова і дарував їх іншим. 

15 вересня 2025 року під час бойового завдання на Харківському напрямку «Бандерас» зник безвісти. Евакуювати тіло загиблого героя з місця, де ворожі дрони чатують майже цілодобово, вдалося лише за кілька тижнів. У листопаді ж тест ДНК підтвердив, що Антон загинув від прямого удару ворожого дрона. Поховали Героя на Національному військовому меморіальному кладовищі на Київщині. 

«Ти прожив коротке, але дуже яскраве і насичене життя, запалюючи серця і душі. Це, трясця, несправедливо, що ти пішов у засвіти і лишив нас усіх тут без пояснення інших маловідомих слів, які, можливо, тепер і нікому буде вже тлумачити», – написав Сененко. 

У «Хартії» «Бандераса» часто згадують з великими сумом та повагою до його життєвого подвигу. Його військова справа живе. В одній з наступних штурмових операцій колумбійська рота «Хартії» розгромила ротний опорний пункт російських окупантів. Бійці, яких відбирав і навчав Антон, показали себе мужньо та стійко.  

Вічна памʼять славному Воїну! 

Фото: Фейсбук-сторінка Антон Бондаренко 

За матеріалами: 13-та бригада НГУ «Хартія», Фейсбук-сторінка Юрій Бутусов та Фейсбук-сторінка Антон Сененко 

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.