Connect with us

Війна

Люди з інших міст приїжджають із жахом: як одеситам впоратися з епідемією тривоги

Published

on

Ми живемо у стресі ще з 2019 року, це істина, яка уже закріплена у світовій науковій літературі. Епідемію тривоги та депресії породив саме COVID-19, бо кожна третя людина живе з хронічним стресом. З 24 лютого українці отримали додатково і гостру травму. Ось таку комбінацію для психологічного здоров’я принесла повномасштабна війна. Про те як наш організм реагує на продовжуваний стрес і як собі допомогти, розповів довірений лікар Представництва ООН в Україні, професор Медичного центру “INTO-SANA” Володимир Мавродій.

Яким чином стрес впливає на організм, чи можуть бути фізичні прояви? 

Стрес перш за все діє на головний мозок, потім — на імунну та ендокринну системи. Це три кити, які утримують людину від відхилень при потрясіннях. За недостатньої взаємодії цих трьох систем (яка на жаль наразі у 90% пацієнтів) формуються хвороби. Вони виходять з гострого та хронічного стресу. 

Якщо під ударом опинився головний мозок, людина матиме тривогу, депресію, безсоння або інші психосоматичні захворювання. Наприклад, виразкова хвороба, бронхіальна астма, артеріальна гіпертензія, напади стенокардії. Отже, коли кажуть, що всі хвороби від нервів — це на 90% правда. 

Якщо імунна система не працює як треба, то, по-перше, формуються гострі та хронічні запалювальні захворювання. Застуди йдуть одна за одною чи постійна алергія, а пацієнт не розуміє, які у цього передумови. А це реакції імунної системи. 

Щодо роботи ендокринної системи, то щитовидна залоза реагує на стрес першою. З цієї причини ми перевіряємо її першою, особливо у жінок. У чоловіків, як правило, дивимось на роботу статевих залоз. Під впливом можуть опинитись і наднирники, котрі виробляють кортизол — головний гормон стресу. 

Що робити людині: чи допоможуть тут якісь звичайні процедури, чи пігулки? 

Потрібно розділити фізіологічне та психологічне відхилення. Наприклад, якщо зламати гілку — це органічна травма, а  погнути — психологічна. Остання лікується психологією: психотерапія чи когнітивна терапія — простими словами — почати треба з себе. Я прошу пацієнтів хвалити свої дії, тіло, справи, дрібниці, етапи. Постійно потрібно підживлювати нашу центральну нервову систему позитивними словами. Не бійтесь казати похвалу вголос. Головний лікар у таких випадках сам пацієнт. Не варто сьогодні ставити глобальні цілі, ставте маленькі і досягайте їх. Накопичуйте радощі: світить сонце, увімкнули світло, є гаряча вода, випили кави, приготували борщ, було світло о 4 ранку — і це чудово. 

Робіть те, що вам приємно. 

Друге, що потрібно робити — рухатись. Рух протягом 20 хвилин збільшує рівень кортизолу, а це головний гормон стресу. Достатньо ходити пішки, не треба навіть бігати. Я рекомендую прогулянку не менш як 60 хвилин протягом дня. Добре, коли є собака, доведеться її вигулювати. Рівень кортизолу знижується тільки рухом. 

Наступна рекомендація — фізичні навантаження, хоча б звичайна зарядка, потрібно робити вправи для суглобів та опорно-рухового апарату. Тому що у тривозі м’язи напружуються. Варто займатись і зарядкою у режимі релаксації — розтяжкою. Потягуватись як кішка, до речі звернуть увагу, як тварини тягнуться зранку — варто взяти приклад.

Треба пити щонайменше 2 літри води на день, адже тривога висушує наш організм. Згадайте, коли ви рознервувались — вам дають склянку води, щоб трохи заспокоїтись. Але вода необхідна і зовні, наприклад, плавати у басейні. Якщо немає такої можливості — приймайте контрастний душ, хоча б три хвилини.  Чергуйте 20 секунд теплої води, 10 — холодної. 

При яких станах потрібно вдаватись до лікарських засобів? 

Вже як остання інстанція — пігулки. Їх призначає лікар при гострому чи загостренні хронічного стресу або ж через жах. У мене була пацієнтка, яка виїхала з під Херсону, де потрапила під бомбардування. Ось ці події вона бачила щоночі, постійно турбував страх повторення цього сну. У таких випадках вже потрібні ліки. Але не може бути такого, щоб пацієнт сам пішов до аптеки і щось придбав. Тут обов’язкове призначення лікаря. Ці правила придумані не просто, щоб ускладнити людям життя. Кожен препарат має своє “але”. 

У кожного має бути доступ до медицини, але, наприклад, біженці та переселенці. Поки вони не оформляться, то не мають доступу ні до лікарів, ні до препаратів. А лікуватись треба, бо з інших міст приїжджають з жахом. Сьогодні в Одесі проживають люди з Херсону, Миколаєва, Каховки, Запоріжжя та багатьох інших регіонів. Тому ці ліки мають бути доступними для лікаря і пацієнта. 

Як за короткого світлового дня сприяти покращенню свого самопочуття?

З 21 грудня день збільшується, тому сонце світить вже трохи довше. Але головне правило, як тільки є сонце, то виходьте та дивіться на нього. Я кажу пацієнтам з депресією дивитись на цей небесний диск як можна більше, до болю в очах. Варто виходити на вулицю, йти до моря та дивитись на сонце. 

Я рекомендую, не лінуватись, а прокидатись вранці, щоб зустріти світанок, адже це емоційно. А депресія — безбарвне та малоемоційне захворювання. А за можливості треба їхати до Карпат, бо там є все необхідне: простір, повітря, зелень, гори, вид та багато іншого. 

Слід пам’ятати, якщо сьогодні сонця немає, то воно обов’язково буде завтра.

Війна

На фронті від початку доби сталися 60 боєзіткнень, найбільше

Published

on

Російська армія від початку доби 60 раз атакувала позиції Сил оборони України, найбільше боїв відбулося Покровському напрямку.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 неділі, 10 травня, передає Укрінформ.

Російські загарбники з артилерії обстріляли прикордонні Кореньок, Нововасилівку, Рогозіне, Яструбщину, Будки, Атинське, Нескучне, Бачівськ, Лужки, Волфине та Іскрисківщину у Сумській області.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках ворог дев’ять разів атакував українські позиції, одне боєзіткнення триває. Крім того, росіяни здійснили 41 обстріл населених пунктів та позицій Сил оборони, десять із яких – із застосуванням реактивних систем залпового вогню.

На Південно-Слобожанському напрямку війська РФ вісім разів штурмували позиції українських підрозділів у районах населених пунктів Зелене, Стариця, Петро-Іванівка, Мирове, Симинівка та Красне Перше, одне боєзіткнення триває.

На Куп’янському, Краматорському, Оріхівському та Придніпровському напрямках ворог не проводив наступальних дій.

На Лиманському напрямку росіяни розпочали п’ять штурмів у районах Зарічного, Лимана, Ставків та Озерного.

На Слов’янському напрямку Сили оборони відбили дві спроби загарбників просунутися вперед у районах Рай-Олександрівки та Різниківки.

Читайте також: На Словянському напрямку армія РФ застосовує важкі гексокоптери для мінування дорігвійськові

На Костянтинівському напрямку російські загарбники здійснили п’ять атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Степанівки та Іванопілля, одне боєзіткнення триває.

На Покровському напрямку війська РФ 24 рази намагалися потіснити українських воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Родинське, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке, Муравка, Новопідгородне та в напрямку Ганнівки, Мирного, Сергіївки та Новоолександрівки, триває одне боєзіткнення.

На Олександрівському напрямку українські оборонці зупинили ворожу атаку в районі Олександрограда.

Читайте також: Російська армія втратила за добу на війні проти України 840 загарбників і два засоби ППО

На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбили дев’ять російських атак у районах Рибного, Добропілля, Залізничного, Оленокостянтинівки та Гуляйпільського.

На інших напрямках суттєвих змін в обстановці на даний час не відбувається.

Спроб армії РФ просуватися не зафіксовано.

Як повідомляв Укрінформ, на Олександрівському напрямку російські загарбники намагаються накопичувати живу силу в залишках забудови та укриттях.

Фото: Генштаб ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Війна

На Олександрівському напрямку росіяни намагаються накопичувати живу силу у залишках забудови

Published

on

На Олександрівському напрямку російські загарбники намагаються накопичувати живу силу в залишках забудови та укриттях.

Як передає Укрінформ, про це 7-й корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних сил України повідомив у Телеграмі й оприлюднив відео.

«На Олександрівському напрямку противник продовжує намагатися накопичувати живу силу в залишках забудови та укриттях, використовуючи поодинокі переміщення для прихованого просування між позиціями», – ідеться у повідомленні.

Оператори БпЛА 132 окремого розвідувального батальйону 7 корпусу ШР ДШВ методично виявляють та знищують ворожих «туристів» ще на підходах до переднього краю.

Читайте також: Зеленський на Олександрівському напрямку відвідав воїнів 31-ї бригади

Як повідомляв Укрінформ, на Слов’янському напрямку армія Російської Федерації застосовує важкі гексокоптери для мінування доріг.



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті Героя України, капітана Віктора Оцерклевича (позивний «Крєпиш»)

Published

on


Був справедливим командиром та воював за майбутнє своїх доньок

Віктор народився 10 травня 1986 року в Болграді на Одещині. Його батько був військовим, учасником війни в Афганістані та ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи. Брат Віктора Олексій – також професійний військовий. 

Тому після школи хопець також мріяв про військову кар’єру, і у 2004 році пішов на строкову службу, де з простого солдата дослужився до старшини, що було рідкістю серед строковиків. 

Після служби Віктор працював інспектором-кінологом у складі Держприкордонслужби. Про цей період він не любив згадувати, окрім своєї вівчарки Сандри, яку любив усім серцем. 

У 22 роки чоловік познайомився з Ольгою, яка за пів року стала його дружиною. Контракт з ДПСУ закінчився і подружжя перебралось до Кривого Рогу. Тут чоловік влаштувався на шахту «Батьківщина» ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Спершу був учнем прохідника дільниці, згодом сам став прохідником. Паралельно з роботою на шахті навчався у Криворізькому національному університеті. 

У 2015-2016 роках Віктор служив у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний яр» на Донеччині. Брав участь у боях за Піски. З того періоду в нього залишилися шрами на плечах від фосфорних снарядів.

«Воно так гарно було. Бачу – падає красиве, наче тихий салют. А коли потрапило на мене, то пропалило форму і попекло шкіру. Мене врятував бронік, а то були б сильніші опіки», – розповідав згодом Віктор.

Після демобілізації у 2016 році він завершив навчання в університеті і вирішив повернутись на військову службу, підписавши контракт з 54-ю окремою механізованою бригадою, з якою брав участь у боях на Світлодарській дузі. 

Певний час служив під командування брата – Олексія «Купола» Оцерклевича, через що Віктора називали «Купол-молодший». Згодом брат перейшов служити в інше місце, а Віктор став командиром роти. Підлеглі згадують з повагою про «Крєпиша», як про людяного командира. Одного разу він відпустив у відпустку бійця, в якого от-от мала народити дружина, прямо посеред навчань. «Це ж дитина народжується. То святе. Як можна не відпустити? Нічого, потім відпрацює», – пояснював чоловік.

Щоб бути ближче до родини, Віктор перевівся до 17-ї окремої танкової бригади імені Костя Пестушка. Головним для нього були доньки Віка та Іра і дружина Ольга.

«Вітя – найкращий чоловік і батько. Найбільшим бажанням у нього було відвести Ірочку в перший клас. Він дуже засмучувався, що у нього не виходило приїхати та відвести Віку 1 вересня, тому він завжди казав, що де б не був, але Ірочку з бантиками відведе до школи», – розповідає Ольга. 

Повномасштабне вторгнення РФ Віктор зустрів на посаді заступника командира батальйону. Підрозділ відбивав атаки ворога в районі Новотошківки на Луганщині. Кілька разів росіяни брали їх у напівкільце, однак, попри втрати, українські танкісти давали відсіч. 

«Ситуація була критичною: ворог накривав позиції важкою артилерією, неодноразово заходив у напівкільце. Підрозділ капітана Оцерклевича тримався до останнього. Через щільність вогню евакуація поранених і загиблих була неможливою, а невдовзі територія опинилася під окупацією», – розповів побратим Богдан Крупський.

На початку квітня 2022 року Віктор вивів підлеглих із ворожого оточення в Луганській області. Він сів за кермо БМП і виїхав на захоплений ворогом спостережний пост, де ціною власного життя знищив російських окупантів. Завдяки цьому весь особовий склад вийшов із кільця. Віктор загинув 6 квітня внаслідок артилерійського обстрілу. Довгий час його тіло було на окупованій території. Поховати героїчного капітана змогли лише 22 травня 2025 року в Києві. 

28 червня 2023 року капітан Віктор Оцерклевич посмертно нагороджений званням Героя України. 

Вічна пам’ять Герою!

За матеріалами: Новинарня, Суспільне Одеса

Фото: Новинарня

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.