Connect with us

Війна

Люди з інших міст приїжджають із жахом: як одеситам впоратися з епідемією тривоги

Published

on

Ми живемо у стресі ще з 2019 року, це істина, яка уже закріплена у світовій науковій літературі. Епідемію тривоги та депресії породив саме COVID-19, бо кожна третя людина живе з хронічним стресом. З 24 лютого українці отримали додатково і гостру травму. Ось таку комбінацію для психологічного здоров’я принесла повномасштабна війна. Про те як наш організм реагує на продовжуваний стрес і як собі допомогти, розповів довірений лікар Представництва ООН в Україні, професор Медичного центру “INTO-SANA” Володимир Мавродій.

Яким чином стрес впливає на організм, чи можуть бути фізичні прояви? 

Стрес перш за все діє на головний мозок, потім — на імунну та ендокринну системи. Це три кити, які утримують людину від відхилень при потрясіннях. За недостатньої взаємодії цих трьох систем (яка на жаль наразі у 90% пацієнтів) формуються хвороби. Вони виходять з гострого та хронічного стресу. 

Якщо під ударом опинився головний мозок, людина матиме тривогу, депресію, безсоння або інші психосоматичні захворювання. Наприклад, виразкова хвороба, бронхіальна астма, артеріальна гіпертензія, напади стенокардії. Отже, коли кажуть, що всі хвороби від нервів — це на 90% правда. 

Якщо імунна система не працює як треба, то, по-перше, формуються гострі та хронічні запалювальні захворювання. Застуди йдуть одна за одною чи постійна алергія, а пацієнт не розуміє, які у цього передумови. А це реакції імунної системи. 

Щодо роботи ендокринної системи, то щитовидна залоза реагує на стрес першою. З цієї причини ми перевіряємо її першою, особливо у жінок. У чоловіків, як правило, дивимось на роботу статевих залоз. Під впливом можуть опинитись і наднирники, котрі виробляють кортизол — головний гормон стресу. 

Що робити людині: чи допоможуть тут якісь звичайні процедури, чи пігулки? 

Потрібно розділити фізіологічне та психологічне відхилення. Наприклад, якщо зламати гілку — це органічна травма, а  погнути — психологічна. Остання лікується психологією: психотерапія чи когнітивна терапія — простими словами — почати треба з себе. Я прошу пацієнтів хвалити свої дії, тіло, справи, дрібниці, етапи. Постійно потрібно підживлювати нашу центральну нервову систему позитивними словами. Не бійтесь казати похвалу вголос. Головний лікар у таких випадках сам пацієнт. Не варто сьогодні ставити глобальні цілі, ставте маленькі і досягайте їх. Накопичуйте радощі: світить сонце, увімкнули світло, є гаряча вода, випили кави, приготували борщ, було світло о 4 ранку — і це чудово. 

Робіть те, що вам приємно. 

Друге, що потрібно робити — рухатись. Рух протягом 20 хвилин збільшує рівень кортизолу, а це головний гормон стресу. Достатньо ходити пішки, не треба навіть бігати. Я рекомендую прогулянку не менш як 60 хвилин протягом дня. Добре, коли є собака, доведеться її вигулювати. Рівень кортизолу знижується тільки рухом. 

Наступна рекомендація — фізичні навантаження, хоча б звичайна зарядка, потрібно робити вправи для суглобів та опорно-рухового апарату. Тому що у тривозі м’язи напружуються. Варто займатись і зарядкою у режимі релаксації — розтяжкою. Потягуватись як кішка, до речі звернуть увагу, як тварини тягнуться зранку — варто взяти приклад.

Треба пити щонайменше 2 літри води на день, адже тривога висушує наш організм. Згадайте, коли ви рознервувались — вам дають склянку води, щоб трохи заспокоїтись. Але вода необхідна і зовні, наприклад, плавати у басейні. Якщо немає такої можливості — приймайте контрастний душ, хоча б три хвилини.  Чергуйте 20 секунд теплої води, 10 — холодної. 

При яких станах потрібно вдаватись до лікарських засобів? 

Вже як остання інстанція — пігулки. Їх призначає лікар при гострому чи загостренні хронічного стресу або ж через жах. У мене була пацієнтка, яка виїхала з під Херсону, де потрапила під бомбардування. Ось ці події вона бачила щоночі, постійно турбував страх повторення цього сну. У таких випадках вже потрібні ліки. Але не може бути такого, щоб пацієнт сам пішов до аптеки і щось придбав. Тут обов’язкове призначення лікаря. Ці правила придумані не просто, щоб ускладнити людям життя. Кожен препарат має своє “але”. 

У кожного має бути доступ до медицини, але, наприклад, біженці та переселенці. Поки вони не оформляться, то не мають доступу ні до лікарів, ні до препаратів. А лікуватись треба, бо з інших міст приїжджають з жахом. Сьогодні в Одесі проживають люди з Херсону, Миколаєва, Каховки, Запоріжжя та багатьох інших регіонів. Тому ці ліки мають бути доступними для лікаря і пацієнта. 

Як за короткого світлового дня сприяти покращенню свого самопочуття?

З 21 грудня день збільшується, тому сонце світить вже трохи довше. Але головне правило, як тільки є сонце, то виходьте та дивіться на нього. Я кажу пацієнтам з депресією дивитись на цей небесний диск як можна більше, до болю в очах. Варто виходити на вулицю, йти до моря та дивитись на сонце. 

Я рекомендую, не лінуватись, а прокидатись вранці, щоб зустріти світанок, адже це емоційно. А депресія — безбарвне та малоемоційне захворювання. А за можливості треба їхати до Карпат, бо там є все необхідне: простір, повітря, зелень, гори, вид та багато іншого. 

Слід пам’ятати, якщо сьогодні сонця немає, то воно обов’язково буде завтра.

Війна

За останні місяці Сили оборони звільнили більше територій, ніж росіяни захопили

Published

on

Чотири роки тому, 11 листопада 2022 року, Сили оборони України звільнили Херсон від російських загарбників. Нині українські військові продовжують наступальні дії, і за останні місяці звільнили більше територій, ніж захопив ворог.

Як передає Укрінформ, про це повідомило МОУ в Фейсбуці із посиланням на міністра оборони Євгенія Хмару.

«Чотири роки тому Сили оборони звільнили Херсон. Чотири роки тому зі словами «ми знали, що ви повернетесь», люди тримали синьо-жовті стяги, що були місяцями заховані від окупантів. Тоді, на площі Свободи було багато сліз радості і вдячності українським захисникам», – зазначив Хмара.

Він нагадав, що звільнення міста стало можливим завдяки мужності та професійності українських військових, злагодженій роботі підрозділів сил безпеки й оборони, героїзму захисників, які відтісняли ворога, а також підтримці та опору місцевих жителів.

«Сьогодні Україна продовжує відвойовувати своє. Наші військові ведуть наступальні дії: за останні місяці ми звільнили більше територій, ніж ворог захопив», – наголосив міністр. 

Хмара підкреслив, що Україна пам’ятає кожне місто, яке чекає на повернення додому, а кожна тимчасово окупована територія зберігає український статус і чекає на своїх – так само, як свого часу цього чекав Херсон.

Читайте також: Херсон відзначає четверту річницю звільнення

Як повідомляв Укрінформ, визволення Херсона відбулося 11 листопада 2022 року. Крім Херсона, були звільнені інші райони Херсонської області та частина Миколаївської на правому березі Дніпра.

Як повідомляв Укрінформ, оператори 412-ї окремої бригади безпілотних систем Nemesis уразили дронопорт російських загарбників в Донецькому аеропорту засобами middle strike.

Фото: ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті морського піхотинця, митця Сергія Тєтєріна (позивний «Музикант»)

Published

on


Сергій Тєтєрін був митцем, якому довелося взяти до рук зброю, щоб захищати Україну після повномасштабного вторгнення РФ: музикант, скульптор-мініатюрист став морським піхотинцем.  

Сергій народився у Жмеринці на Вінниччині. Рідні пригадують, що він був допитливою дитиною, дуже любив музику.  

«Це й визначило його подальший професійний шлях. Отримавши шкільний атестат, Сергій вступив до Вінницького музичного училища культури та мистецтв імені Миколи Леонтовича, де опанував гру на трубі. Свого часу працював в оркестрах міського Палацу мистецтв, Центру військово-музичного мистецтва Повітряних Сил ЗСУ та ансамблю «Подоляни», беручи активну участь у культурному житті Вінниці», –  розповіли у Вінницький міській раді.

Окрім того, Сергія знали як відомого скульптора-мініатюриста, який успадкував хист від свого дідуся, всесвітньо відомого майстра Михайла Маслюка. Він жалкував, що не зацікавився цією справою за його життя, коли дідусь міг передати свій досвід і секрети з рук у руки. 

«Коли гостювали в діда зі старшим братом, чомусь не виникало бажання попросити показати, як він працює. Знали, що про нього пишуть в газетах, розповідають по радіо, знімають на телебаченні. Тільки й того», – розповідав він журналістам.

І лише коли дідуся не стало, Сергій побачив примірник відомого видання з великою статтею про нього. На полях Михайло Малюк залишив адресований своїм нащадкам напис: «Моїм майбутнім винахідникам Павлу і Сергію». Це був свого роду творчий заповіт, який тоді ще зовсім юний Сергій сприйняв як заклик до дії. Він продовжив дідусеву справу і першу свою мініатюру створив ще у 17 років. На жаль, уже через чотири роки після смерті дідуся. Ця робота й донині прикрашає музей його рідного училища. 

Загалом колекція робіт Сергія Тєтєріна налічує понад 50 рідкісних експонатів. Серед них  – мініатюрний напис «Слава Україні» на людській волосині, класична підкована блоха, а також караван верблюдів. Серед його робіт, виконаних під мікроскопом, – неймовірно деталізовані золота риба-меч, а також золоте яйце, вставлене у макову зернинку, розрізану навпіл. 

Роботи Сергія експонувалися в Україні та за кордоном, зокрема в США та Португалії. Частину його мініатюр можуть побачити відвідувачі міського історичного музею у Жмеринці. Найбільшою ж мрією майстра було створення музею мініатюр його дідуся Михайла Малюка у Вінниці. Аби популяризувати це мистецтво, він навіть виходив у середмістя з мікроскопом і спілкувався з городянами. Намагався достукатися і до влади, щоб під експозицію виділили приміщення в одному з наявних у місті музеїв. На жаль, він не встиг реалізувати свої задуми. 





Сергію було 43 роки, коли влітку 2025-го він став до лав захисників. Служив у складі 503-го окремого батальйону 38-ї окремої бригади морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного. Замість мікроскопа та музичного інструмента, йому довелося взяти до рук гранатомет. За позивний обрав собі таки «Музиканта».  

На долю Сергія та його побратимів випали найзапекліші зіткнення з ворогом на Покровському напрямку. Бригада на своїй ділянці фронту воювала в умовах тотальної переваги росіян в артилерії та авіації, під КАБами та постійними атаками штурмових груп. В одному з таких боїв Сергій Тєтєрін загинув. Це сталося 16 жовтня 2025 року поблизу Мирнограда на Донеччині. 

Рідні Сергія все ж чекали на його повернення майже рік: мама, брат, дві донечки і дружина. На жаль, дива не сталося.

Вінниця попрощалася із захисником 19 жовтня 2026 року. 

«Сергій був із тих людей, які ніколи не схиблять у важку хвилину й не пройдуть повз чужу біду. Його не потрібно було просити: Сергій умів створити навколо нас – для нашої родини, своєї мами та брата – атмосферу неймовірного тепла, радості та затишку. Для донечок він тепер янгол-охоронець на небесах. А в пам’яті друзів, колег і всіх, кому пощастило зустріти його в житті, він назавжди залишиться людиною з великим серцем, доброю душею та талановитим майстром своєї справи», – поділилася спогадами дружина Олександра. 

Вічна пам’ять Герою! 

Антоніна Мніх

Фото: 20 хвилин, з сімейного архіву

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform 



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили безпілотних систем уразили російський дронопорт в Донецькому аеропорту

Published

on

Оператори 412-ї окремої бригади безпілотних систем Nemesis уразили дронопорт російських загарбників в Донецькому аеропорту засобами middle strike.

Як передає Укрінформ, про це бригада повідомила у Телеграмі та оприлюднила відповідне відео.

«Ворожих дронів над українськими містами має ставати менше. Тому ми не лише перехоплюємо вже запущені безпілотники, а й знищуємо інфраструктуру, з якої їх запускають», – ідеться у повідомленні.


Як повідомляв Укрінформ, оператори 413-го полку Сил безпілотних систем Збройних сил України «Рейд» уразили важку вогнеметну систему російських загарбників ТОС-1А «Сонцепьок» на тимчасово окупованій території Донеччини.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.