Connect with us

Війна

Молодіжний благодійний фонд НЕКСТ в Одесі: хелп-пакети, дитяча кімната та юридична підтримка

Published

on

Беручись за волонтерство, замало одного бажання, щось давати. Потрібно зосередити свої зусилля на тому, що можеш зробити найкраще і розуміти свої об’єми. Лише системна робота надасть результат. Серед волонтерських пунктів в Одесі є молодіжний благодійний фонд “Некст”, який вже понад п’ять років, підтримує молодь Одещини. Керівник організації Марат Абдуллаєв розповів “Дайджесту Одеси”, яку допомогу наразі вони можуть надати і, яку ініціативу планують ввести для ВПО.

Молодіжний благодійний фонд “Некст” функціонує з 2016 року. Тоді надавали юридичний супровід та продуктову допомогу за  основним направленням діти, молодь та сім’ї без батька. Потім за підтримки британської організації «BEARR Trust» реалізували проєкт на території Одеського обласного центру психічного здоров’я, де була обладнана кімната для занять з психологом та арттерапія. Одним із направлень проєкту були діти з розладом харчової поведінки. З початком повномасштабної війни переформатувались.

Марат Абдуллаєв розповів: “Спочатку ми займалися тим, що вивозили жінок з дітьми на кордон з Молдовою. Також одними з перших відгукнулись «BEARR Trust». Вони запропонували допомогу для закупівлі продуктів, засобів гігієни та необхідного для постраждалих від війни. Ми досі співпрацюємо, формуємо хелп-пакети, які видаємо, пріоритетно для ВПО, жінок із дітьми, людей похилого віку. Зараз додаємо до цих наборів поки що тільки теплі шапки, але намагаємося знайти й інші зимові речі. У перші місяці війни, як банально б це не було, найнеобхіднішими виявились продукти. З цим проблем у нас не виникало.”.

На чому зосереджена увага “Некст” під час війни? 

Основне наразі — продуктова, юридична та психологічна допомога. За можливості ми додаємо теплі речі, медикаменти загального спектра.

Щодо ВПО, то складаємо свої списки. Ми не можемо допомогти всім, адже величезна кількість людей цього потребує, тому орієнтуємось на тих, хто вже під нашим крилом. Логічно, що на соціальні служби та міську владу наразі велике навантаження, але вважаємо, що не всі можуть вистояти величезні черги за продуктовими наборами. Тому робимо інакше: збираємо невеликими групами по 10-20 людей та видаємо в конкретні дні. 

У нашій команді є психолог. Багатьом складно звертатись за допомогою. Люди мали певний рівень життя і не готувались до того, що їх змусять покинути все, що вони мають. Наприклад, у нас є родина зі Снігурівки на Миколаївщині, ці люди мали свою справу, а сюди приїхали з однією сумкою. Варто зрозуміти, те, що сталося в Снігурівці могло бути і в Одесі, тут різниця лише в географії. І наш психолог може допомогти дорослим та дітям, які пережили воєнні дії та були у гарячих точках. 

Можемо надати консультацію кардіолога. Значна частина людей має серцево-судинні проблеми або стадії загострення. Інколи достатньо прийому лікаря, а за потреби – направлять на повноцінне обстеження. 

У нас із постійних волонтерів близько 5 осіб. Один наразі вступив до ЗСУ, проходить службу, але обіцяв у відпустці допомагати. Ми маємо близько 10 волонтерів, які підключаються на великих виїзних видачах. Як, наприклад, масові видачі, які ми проводили разом із World Central Kitchen чи виїзди до обласних центрів. 

Чи змінились запити щодо юридичної допомоги?

Якщо раніше з юридичного боку переважав сімейний напрямок: розлучення, аліменти. То під час війни — питання втрачених документів. Іноді буває, що людина не має ксерокопії паспорта чи навіть свідоцтва про народження. Потрібно підтверджувати особу, а на ряд території, неможливо ні запит подати чи домогтись якихось документів. Це впливає на тривалість процесу, як і завантаженість ЦНАПів, але немає жодних причин у цьому відмовити.

Зазначимо, що з 7 серпня ВПО, які втратили паспорт, отримали можливість ставати на облік та оформлювати виплати на проживання. Підставою виступає довідка з ДМС про подання документів для оформлення паспорта громадянина України. Відповідна постанова була розроблена Мінреінтеграції спільно із Мінсоцполітики та ДМС та ухвалена Урядом 1 липня.

Видаватимуть довідку центри надання адмінпослуг, територіальні органи або терпідрозділи ДМС, державні підприємства, що належать до сфери управління ДМС. Для оформлення виплат також можна використовувати документи з додатка Дія, зокрема єДокумент.

Чи плануєте повертатись до довоєнної діяльності?

Насправді ми готуємо новий майданчик для дітей. Спілкуючись з сім’ями, помітили великі проблеми. Перше — питання працевлаштування. І з цього витікає й друге — банально немає з ким залишити дитину, щоб хоча б займатися пошуком роботи. Люди переїхали, тут немає ні родичів, ні друзів — нікого. А якщо й знайдуть роботу, але не прилаштують дитину — довго не протримаються працевлаштованими. Тому організовуємо безкоштовну послугу для ВПО: денний догляд за дітьми. З дітьми буде психолог-вихователь і жінки зможу отримати час на рішення своїх питань. Найближчим часом це почне працювати.

Після перемоги нікуди не зникнуть проблеми, з якими зіштовхуються  ВПО. Це все ще довгі роки буде актуально, українці потребуватимуть роботу, соціалізацію. Частина вже наразі твердо впевнена, що облаштовуватиметься та житиме в Одесі. Ми не відходимо від своїх пріоритетів — молодь, самотні матусі, люди похилого віку. Ті, хто не може собі допомогти самостійно. Ми готові допомагати й надалі.

Війна

Пам’яті кулеметника Михайла Жлуктенка (позивний «Майкл»)

Published

on


Фехтування сформувало його характер і навчило працювати задля Перемоги 

Михайло народився 30 березня 1991 року в Києві. Із дитинства він вирізнявся спокійним характером, внутрішньою зібраністю та наполегливістю.

У шість років прийшов у зал фехтування, і відтоді спорт став важливою частиною його життя. З 2000 по 2007 рік Михайло навчався у Відокремленому структурному підрозділі «Олімпійський фаховий коледж імені Івана Піддубного», де формувався не лише як спортсмен, а і як людина сильної дисципліни, витримки й честі. 

Фехтування на шаблях стало для нього справою, в яку він вкладався по-справжньому. Михайло став майстром спорту України, був призером всеукраїнських змагань та чемпіонатів України. Ті, хто знав його у спорті, згадують: він не любив зайвих слів, не хизувався досягненнями, а просто багато працював. Його поважали за характер, працелюбність і вміння зосереджено йти до мети. 





У коледжі шанують його подвиг: на честь Михайла й інших загиблих випускників у лютому 2026 року провели вечір пам’яті «Янголи спорту», а їхні фото молоді спортсмени щодня бачать у коридорах навчального закладу.

Друзі пам’ятають Михайла ще з юних років як щирого, надійного й дуже світлого хлопця. Він був із тих людей, поруч із якими спокійно. Не прагнув бути в центрі уваги, але завжди залишався тим, на кого можна покластися. Він умів підтримати без зайвого пафосу, допомогти без нагадувань, підбадьорити коротким словом чи жартом саме тоді, коли це було потрібно. 

Після завершення спортивної кар’єри Михайло працював електромонтажником. У цій професії, як і в спорті, проявлялися його точність, уважність до деталей і відповідальність. Колеги розповідають про нього як про сумлінного майстра і порядну людину. Для друзів він залишався відкритим, простим у спілкуванні, завжди готовим прийти на допомогу. Для батьків був люблячим і турботливим сином, для рідних — опорою, для близьких — людиною великого серця. 




У серпні 2024 року Михайло долучився до лав Збройних Сил України. Служив у розвідувальній роті 78-ї окремої десантно-штурмової бригади. Побратими знали його за позивним «Майкл». У війську він залишався таким, яким був завжди: стриманим, надійним, витривалим і чесним. Він не шукав гучних слів чи визнання — просто робив те, що мав робити. Кулеметник розвідувальної роти, він був справжнім воїном і захисником України. 

Ті, хто служив поруч із ним, згадують, що на нього можна було покластися в найважчі моменти. Він умів підтримати інших, не втрачав людяності навіть у суворих умовах війни, допомагав, вчив, був поруч. У ньому поєднувалися сила, спокій і внутрішня гідність. Саме таким його запам’ятали побратими — людиною, яка не підводить. 

7 серпня 2025 року Михайло Жлуктенко загинув у бою за село Степне Сумського району Сумської області. Йому було 34 роки. 

Поховали Михайла на Байковому кладовищі в Києві. 

Його життя було коротким, але гідним і світлим. Він залишив по собі не лише пам’ять, а й приклад — як бути справжнім сином, другом, братом, спортсменом і воїном. Люди, які знали Михайла, відзначають його щирість, силу характеру, надійність і доброту. Такі люди не забуваються. 

Захисника посмертно нагороджено відзнакою «Хрест Хоробрих» та орденом «За мужність». 

Честь і вічна шана Герою! 

Вікторія Прокопенко 

Фото надані родиною та друзями 

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Війна

ЗСУ показали, як відбили механізований штурм росіян під Малою Токмачкою

Published

on

Бійці 118-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України спільно із суміжними підрозділами відбили російський механізований штурм у районі села Мала Токмачка Запорізької області, знешкоджено ворожу техніку і 20 загарбників.

Як передає Укрінформ, про це Сили оборони Півдня повідомляють у Телеграмі.

«Скориставшись погодними умовами, зокрема ранковим туманом, загарбники розпочали спробу штурму. За допомогою танка-«їжака», БМП та двох автомобілів «Улан», росіяни сподівалися непомітно зайти у населений пункт Мала Токмачка», – ідеться у повідомленні.

Як зазначили військові, російським штурмовикам навіть і близько не вдалося наблизилися до населеного пункту, який, за даними російських пропагандистських каналів, начебто перебуває під їхнім контролем ще літа 2025 року.

Ворожу колону вдалося зупинити й знищити спільним вогнем 118-ї ОМБр та суміжних підрозділів 108-ї Кодацької бригади територіальної оборони ЗСУ ще на етапі висування.

Читайте також: Сили оборони відбили на Запорізькому напрямку масований штурм та знищили колону бронетехніки

У результаті, окрім броньованої техніки, 10 штурмовиків були ліквідовані, ще десять – зазнали поранень.

Як повідомляв Укрінформ, речник Сил оборони півдня Владислав Волошин заявив, що російські війська здійснюють перегрупування та підтягують штурмові групи до передових позицій на Оріхівському напрямку, однак Сили оборони України завдають вогневого ураження та не дозволяють ворогу наблизитися до міста.

Фото: скриншот із відео



Джерело

Continue Reading

Війна

Дрони СБУ вдруге за тиждень уразили російський нафтовий термінал «Усть-Луга»

Published

on

Далекобійні безпілотники Центру спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки України вночі 29 березня атакували інфраструктуру нафтового термінала порту «Усть-Луга» в Ленінградській області РФ.

Як передає Укрінформ, про це повідомила СБУ

Доповнюється…

Ілюстративне фото: unsplash.com



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.