Війна
Молодіжний благодійний фонд НЕКСТ в Одесі: хелп-пакети, дитяча кімната та юридична підтримка
Беручись за волонтерство, замало одного бажання, щось давати. Потрібно зосередити свої зусилля на тому, що можеш зробити найкраще і розуміти свої об’єми. Лише системна робота надасть результат. Серед волонтерських пунктів в Одесі є молодіжний благодійний фонд “Некст”, який вже понад п’ять років, підтримує молодь Одещини. Керівник організації Марат Абдуллаєв розповів “Дайджесту Одеси”, яку допомогу наразі вони можуть надати і, яку ініціативу планують ввести для ВПО.
Молодіжний благодійний фонд “Некст” функціонує з 2016 року. Тоді надавали юридичний супровід та продуктову допомогу за основним направленням — діти, молодь та сім’ї без батька. Потім за підтримки британської організації «BEARR Trust» реалізували проєкт на території Одеського обласного центру психічного здоров’я, де була обладнана кімната для занять з психологом та арттерапія. Одним із направлень проєкту були діти з розладом харчової поведінки. З початком повномасштабної війни переформатувались.
Марат Абдуллаєв розповів: “Спочатку ми займалися тим, що вивозили жінок з дітьми на кордон з Молдовою. Також одними з перших відгукнулись «BEARR Trust». Вони запропонували допомогу для закупівлі продуктів, засобів гігієни та необхідного для постраждалих від війни. Ми досі співпрацюємо, формуємо хелп-пакети, які видаємо, пріоритетно для ВПО, жінок із дітьми, людей похилого віку. Зараз додаємо до цих наборів поки що тільки теплі шапки, але намагаємося знайти й інші зимові речі. У перші місяці війни, як банально б це не було, найнеобхіднішими виявились продукти. З цим проблем у нас не виникало.”.
На чому зосереджена увага “Некст” під час війни?
Основне наразі — продуктова, юридична та психологічна допомога. За можливості ми додаємо теплі речі, медикаменти загального спектра.
Щодо ВПО, то складаємо свої списки. Ми не можемо допомогти всім, адже величезна кількість людей цього потребує, тому орієнтуємось на тих, хто вже під нашим крилом. Логічно, що на соціальні служби та міську владу наразі велике навантаження, але вважаємо, що не всі можуть вистояти величезні черги за продуктовими наборами. Тому робимо інакше: збираємо невеликими групами по 10-20 людей та видаємо в конкретні дні.
У нашій команді є психолог. Багатьом складно звертатись за допомогою. Люди мали певний рівень життя і не готувались до того, що їх змусять покинути все, що вони мають. Наприклад, у нас є родина зі Снігурівки на Миколаївщині, ці люди мали свою справу, а сюди приїхали з однією сумкою. Варто зрозуміти, те, що сталося в Снігурівці могло бути і в Одесі, тут різниця лише в географії. І наш психолог може допомогти дорослим та дітям, які пережили воєнні дії та були у гарячих точках.
Можемо надати консультацію кардіолога. Значна частина людей має серцево-судинні проблеми або стадії загострення. Інколи достатньо прийому лікаря, а за потреби – направлять на повноцінне обстеження.
У нас із постійних волонтерів близько 5 осіб. Один наразі вступив до ЗСУ, проходить службу, але обіцяв у відпустці допомагати. Ми маємо близько 10 волонтерів, які підключаються на великих виїзних видачах. Як, наприклад, масові видачі, які ми проводили разом із World Central Kitchen чи виїзди до обласних центрів.
Чи змінились запити щодо юридичної допомоги?
Якщо раніше з юридичного боку переважав сімейний напрямок: розлучення, аліменти. То під час війни — питання втрачених документів. Іноді буває, що людина не має ксерокопії паспорта чи навіть свідоцтва про народження. Потрібно підтверджувати особу, а на ряд території, неможливо ні запит подати чи домогтись якихось документів. Це впливає на тривалість процесу, як і завантаженість ЦНАПів, але немає жодних причин у цьому відмовити.
Зазначимо, що з 7 серпня ВПО, які втратили паспорт, отримали можливість ставати на облік та оформлювати виплати на проживання. Підставою виступає довідка з ДМС про подання документів для оформлення паспорта громадянина України. Відповідна постанова була розроблена Мінреінтеграції спільно із Мінсоцполітики та ДМС та ухвалена Урядом 1 липня.
Видаватимуть довідку центри надання адмінпослуг, територіальні органи або терпідрозділи ДМС, державні підприємства, що належать до сфери управління ДМС. Для оформлення виплат також можна використовувати документи з додатка Дія, зокрема єДокумент.
Чи плануєте повертатись до довоєнної діяльності?
Насправді ми готуємо новий майданчик для дітей. Спілкуючись з сім’ями, помітили великі проблеми. Перше — питання працевлаштування. І з цього витікає й друге — банально немає з ким залишити дитину, щоб хоча б займатися пошуком роботи. Люди переїхали, тут немає ні родичів, ні друзів — нікого. А якщо й знайдуть роботу, але не прилаштують дитину — довго не протримаються працевлаштованими. Тому організовуємо безкоштовну послугу для ВПО: денний догляд за дітьми. З дітьми буде психолог-вихователь і жінки зможу отримати час на рішення своїх питань. Найближчим часом це почне працювати.
Після перемоги нікуди не зникнуть проблеми, з якими зіштовхуються ВПО. Це все ще довгі роки буде актуально, українці потребуватимуть роботу, соціалізацію. Частина вже наразі твердо впевнена, що облаштовуватиметься та житиме в Одесі. Ми не відходимо від своїх пріоритетів — молодь, самотні матусі, люди похилого віку. Ті, хто не може собі допомогти самостійно. Ми готові допомагати й надалі.
Війна
Пам’яті військовослужбовця Андрія Ферульова (позивний «Торнадо»)
Хотів повернутися додому до доньки та знову працювати на землі
Андрій виріс у селі Сторожове Чутівської громади Полтавської області. Як і його дідусь, став механізатором і працював у місцевому фермерському господарстві, розповіла тітка загиблого Надія Тесленко.
“Племінник ріс без батька, тож велику роль у його вихованні відігравали бабуся з дідусем. Андрій виріс трудолюбивим, змалечку допомагав по господарству. Був добряком, людиною, яка ніколи не відмовляла в допомозі іншим. Це підтвердять односельці – вчителі, сусіди. Працював на тракторі, обробляв поля, робив свою роботу сумлінно. На жаль, у молодому віці він втратив маму – моя сестра пішла у засвіти через тяжку хворобу. Вона любила його понад усе”, – каже жінка.
Коли почалися бойові дії на сході України, Андрій потрапив у першу хвилю мобілізації.
“Він служив строкову службу, тож був серед тих, кого викликали першими. Був у АТО протягом року, в 2014-2015-му. Були і контузії, й побачив таке… що потім не давало спокою. Але коли почалася повномасштабна війна, сказав мені телефоном: “Якщо прийде повістка, я піду, ховатися не буду, я ще не забув, як тримати автомат у руках””, – згадує пані Надія.

Андрія мобілізували у липні 2023 року. Він служив у 44-й окремій механізованій бригаді. Боронив Донеччину, зокрема, Часів Яр. Двічі мав осколкові поранення й після лікування повертався у стрій.
На початку серпня 2025 року зв’язку із захисником не стало, розповідає донька Аліна.

“Так бувало і раніше… Якусь звісточку я могла отримати від командира – що живий, що на завданні… І цього разу я сподівалася, вірила. Нам казали, що він на позиції, що їх неможливо евакуювати, але це станеться…”, – каже Аліна.
Андрій Ферульов загинув 6 листопада 2025 року, виконуючи завдання на Костянтинівському напрямку. За два тижні його провели в останню путь у рідному селі.
“Для мене він був опорою, другом, тим, до кого я могла звернутися з будь-яким питанням. Він умів вислухати, підтримати, сказати коротко, але точно. Він був справедливим, добрим і сміливим. Пішов на війну, бо не міг інакше, захищав Україну так само, як усе життя захищав мене. Я дуже ним пишаюся. І хоч його вже немає поруч, він назавжди для мене залишиться Героєм”, – говорить дівчина.

Вічна слава Воїну! Дякуємо за захист!
Юлія Байрачна
Фото надані Аліною Ферульовою
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Війна
На фронті загинув колишній політв’язень Кремля Микола Карпюк
У бою з росіянами загинув громадський діяч, співзасновник УНА-УНСО та колишній політв’язень Кремля Микола Карпюк.
Як передає Укрінформ, про це у соцмережах повідомили кілька політиків та блогерів, серед яких політик Артур Палатний, громадський діяч Юрій Гончаренко та колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун.
«Загинув Микола Карпюк… (…) Втрата, яку неможливо виміряти чи описати словами. Людина, яка все життя присвятила Україні, яка ніколи не гналася за славою, грошима чи посадами. Людина, яка витримала катування в російській тюрмі. Яку викрали в 2014, бо розуміли його вагу для національного руху України», – зазначив Юрій Гончаренко у Фейсбуці.
Віктор Ягун у Фейсбуці написав, що Микола Карпюк був із тих людей, для яких Україна була не словами, а частиною самого життя. «Він зробив свій вибір давно і залишався йому вірним за будь-яких обставин. На його долю випало багато важкого. Те, що могло зламати іншого, його не зламало. Він залишався собою — прямим, принциповим, небайдужим», – зазначив Ягун.
Артур Палатний також повідомив про смерть Карпюка. Він зазначив, що знав його особисто та назвав його людиною, яка присвятила життя боротьбі за Україну.
Як повідомлялося, 7 вересня 2019 року між Україною і Росією відбувся обмін у форматі 35 на 35. На батьківщину повернулися 11 незаконно засуджених українців: Олег Сенцов, Роман Сущенко, Микола Карпюк, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Станіслав Клих, Олексій Сізоновіч, Павло Гриб, Едем Бекіров, Євген Панов, Артур Панов, а також 24 моряки, які були захоплені Росією в районі Керченської протоки в листопаді 2018 року.
26 травня 2016 року суд Чечні засудив Карпюка та Клиха до 22,5 і 20 років ув’язнення відповідно. Їх звинуватили у вбивстві російських військових у Грозному в 1994-1995 роках.
За версією російського слідства, Клих і Карпюк були членами організації УНА-УНСО і наприкінці 1994 – на початку 1995 року воювали проти російських федеральних сил у складі збройних формувань самопроголошеної республіки Ічкерія. На слуханнях сторона обвинувачення не надала жодних доказів того, що Клих і Карпюк були в Чечні в цей період.
Війна
Росіяни на Сумщині намагалися розширити зайняту смугу вздовж кордону, але їм це не вдалося
Росіяни на Сумщині намагалися розширити зайняту ними смугу вздовж кордону, яка становить приблизно 2-4 км, але не змогли цього зробити.
Про це в телеефірі повідомив речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов, передає кореспондент Укрінформу.
«Окремо в нас ще є трішки Сумщини, це наша частина Північно-Слобожанського напрямку. Там ситуація достатньо стабільна: росіяни зайняли смугу вздовж українського кордону. Смуга неглибока, від 2 до 4 км. Вони намагалися її розширити, але розширити її не виходить», – розповів Трегубов.
Він водночас зауважив, що погано те, що росіянам вдалося «вздовж кордону таку смугу накреслити».
Як повідомляв Укрінформ, за даними Генштабу 19 вересня на Північно-Слобожанському і Курському напрямках зафіксовані чотири штурмові дії армії РФ. Ворог здійснив 122 обстріли позицій Сил оборони та населених пунктів.
Фото: скриншот із відео LB live
-
Усі новини7 днів agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Суспільство3 дні agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Події1 тиждень agoВийшла поетична збірка загиблого військового Владислава Лози
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Суспільство1 тиждень agoЧоловік отримав опіки під час пожежі у комплексі відпочинку в Одесі
-
Політика6 днів agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Відбудова7 днів agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви