Connect with us

Війна

Молодіжний благодійний фонд НЕКСТ в Одесі: хелп-пакети, дитяча кімната та юридична підтримка

Published

on

Беручись за волонтерство, замало одного бажання, щось давати. Потрібно зосередити свої зусилля на тому, що можеш зробити найкраще і розуміти свої об’єми. Лише системна робота надасть результат. Серед волонтерських пунктів в Одесі є молодіжний благодійний фонд “Некст”, який вже понад п’ять років, підтримує молодь Одещини. Керівник організації Марат Абдуллаєв розповів “Дайджесту Одеси”, яку допомогу наразі вони можуть надати і, яку ініціативу планують ввести для ВПО.

Молодіжний благодійний фонд “Некст” функціонує з 2016 року. Тоді надавали юридичний супровід та продуктову допомогу за  основним направленням — діти, молодь та сім’ї без батька. Потім за підтримки британської організації «BEARR Trust» реалізували проєкт на території Одеського обласного центру психічного здоров’я, де була обладнана кімната для занять з психологом та арттерапія. Одним із направлень проєкту були діти з розладом харчової поведінки. З початком повномасштабної війни переформатувались.

Марат Абдуллаєв розповів: “Спочатку ми займалися тим, що вивозили жінок з дітьми на кордон з Молдовою. Також одними з перших відгукнулись «BEARR Trust». Вони запропонували допомогу для закупівлі продуктів, засобів гігієни та необхідного для постраждалих від війни. Ми досі співпрацюємо, формуємо хелп-пакети, які видаємо, пріоритетно для ВПО, жінок із дітьми, людей похилого віку. Зараз додаємо до цих наборів поки що тільки теплі шапки, але намагаємося знайти й інші зимові речі. У перші місяці війни, як банально б це не було, найнеобхіднішими виявились продукти. З цим проблем у нас не виникало.”.

На чому зосереджена увага “Некст” під час війни? 

Основне наразі — продуктова, юридична та психологічна допомога. За можливості ми додаємо теплі речі, медикаменти загального спектра.

Щодо ВПО, то складаємо свої списки. Ми не можемо допомогти всім, адже величезна кількість людей цього потребує, тому орієнтуємось на тих, хто вже під нашим крилом. Логічно, що на соціальні служби та міську владу наразі велике навантаження, але вважаємо, що не всі можуть вистояти величезні черги за продуктовими наборами. Тому робимо інакше: збираємо невеликими групами по 10-20 людей та видаємо в конкретні дні. 

У нашій команді є психолог. Багатьом складно звертатись за допомогою. Люди мали певний рівень життя і не готувались до того, що їх змусять покинути все, що вони мають. Наприклад, у нас є родина зі Снігурівки на Миколаївщині, ці люди мали свою справу, а сюди приїхали з однією сумкою. Варто зрозуміти, те, що сталося в Снігурівці могло бути і в Одесі, тут різниця лише в географії. І наш психолог може допомогти дорослим та дітям, які пережили воєнні дії та були у гарячих точках. 

Можемо надати консультацію кардіолога. Значна частина людей має серцево-судинні проблеми або стадії загострення. Інколи достатньо прийому лікаря, а за потреби – направлять на повноцінне обстеження. 

У нас із постійних волонтерів близько 5 осіб. Один наразі вступив до ЗСУ, проходить службу, але обіцяв у відпустці допомагати. Ми маємо близько 10 волонтерів, які підключаються на великих виїзних видачах. Як, наприклад, масові видачі, які ми проводили разом із World Central Kitchen чи виїзди до обласних центрів. 

Чи змінились запити щодо юридичної допомоги?

Якщо раніше з юридичного боку переважав сімейний напрямок: розлучення, аліменти. То під час війни — питання втрачених документів. Іноді буває, що людина не має ксерокопії паспорта чи навіть свідоцтва про народження. Потрібно підтверджувати особу, а на ряд території, неможливо ні запит подати чи домогтись якихось документів. Це впливає на тривалість процесу, як і завантаженість ЦНАПів, але немає жодних причин у цьому відмовити.

Зазначимо, що з 7 серпня ВПО, які втратили паспорт, отримали можливість ставати на облік та оформлювати виплати на проживання. Підставою виступає довідка з ДМС про подання документів для оформлення паспорта громадянина України. Відповідна постанова була розроблена Мінреінтеграції спільно із Мінсоцполітики та ДМС та ухвалена Урядом 1 липня.

Видаватимуть довідку центри надання адмінпослуг, територіальні органи або терпідрозділи ДМС, державні підприємства, що належать до сфери управління ДМС. Для оформлення виплат також можна використовувати документи з додатка Дія, зокрема єДокумент.

Чи плануєте повертатись до довоєнної діяльності?

Насправді ми готуємо новий майданчик для дітей. Спілкуючись з сім’ями, помітили великі проблеми. Перше — питання працевлаштування. І з цього витікає й друге — банально немає з ким залишити дитину, щоб хоча б займатися пошуком роботи. Люди переїхали, тут немає ні родичів, ні друзів — нікого. А якщо й знайдуть роботу, але не прилаштують дитину — довго не протримаються працевлаштованими. Тому організовуємо безкоштовну послугу для ВПО: денний догляд за дітьми. З дітьми буде психолог-вихователь і жінки зможу отримати час на рішення своїх питань. Найближчим часом це почне працювати.

Після перемоги нікуди не зникнуть проблеми, з якими зіштовхуються  ВПО. Це все ще довгі роки буде актуально, українці потребуватимуть роботу, соціалізацію. Частина вже наразі твердо впевнена, що облаштовуватиметься та житиме в Одесі. Ми не відходимо від своїх пріоритетів — молодь, самотні матусі, люди похилого віку. Ті, хто не може собі допомогти самостійно. Ми готові допомагати й надалі.

Війна

Пам’яті полковника Олександра Махачека (позивний «Чех»)

Published

on


Військовий інженер, який до останнього рятував життя побратимів 

Олександр Махачек народився 15 липня 1972 року в місті Радехів на Львівщині. Своє життя він присвятив військовій службі та захисту України.  

Військову кар’єру Олександр Махачек розпочав у званні лейтенанта. Спочатку командував розвідувальним взводом у Дніпродзержинську. Згодом навчався у військовій академії в Києві, після чого продовжив службу в оперативному командуванні «Південь» в Одесі. 

У різні роки служив у 8-му армійському корпусі Сухопутних військ Збройних сил України в Житомирі, де обіймав посаду начальника інженерної служби, а також в оперативному командуванні «Північ» у Чернігові. Згодом працював в управлінні інженерних військ Командування Сил підтримки ЗСУ. Його робота була пов’язана з інженерним обладнанням позицій, облаштуванням оборонних рубежів і створенням перешкод для просування противника. 

З 2014 року Олександр Махачек брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на сході України. Під час бойових дій зазнав поранень, контузій і травм, однак продовжив військову службу. У 2015 році його нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня. 

З початком повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року полковник долучився до організації оборони Київщини. Він керував роботами з підготовки інженерних загороджень і мінування важливих ділянок місцевості, а також підготовкою об’єктів інфраструктури до знищення, щоб ускладнити просування російських військ. 

За виконання бойових завдань під час оборони Київської області Олександра Махачека у 2022 році нагородили орденом Богдана Хмельницького II ступеня. 

Після відступу російських військ від столиці офіцер вирушив на схід України. Там під його командуванням облаштовували мінні загородження на підступах до дороги Лисичанськ — Бахмут. Цей маршрут мав важливе значення для евакуації цивільного населення та забезпечення українських підрозділів. 

Завдяки професійним діям інженерних підрозділів вдалося стримувати просування противника й підтримувати оборону на важливій ділянці фронту. Олександр Махачек продовжував виконувати поставлені завдання, попри пережиті поранення та проблеми зі здоров’ям. 

30 травня 2022 року полковник Олександр Махачек перебував у районі траси Лисичанськ — Бахмут на Луганщині, де виконував завдання з утримання мінних загороджень. 

Під час артилерійського обстрілу він організував евакуацію підлеглих до укриття. Однак сам залишився на позиції. Снаряд влучив безпосередньо в бліндаж, унаслідок чого офіцер загинув. 

Його останні дії стали свідченням відповідальності командира, для якого життя військовослужбовців було пріоритетом. Навіть у критичній ситуації він подбав про безпеку підлеглих, допомагаючи їм урятуватися від обстрілу. 

Людяність і відповідальність були основними рисами характеру Олександра Махачека, згадували його підлеглі. Для них він залишився командиром, який мав значний досвід, знав свою справу та усвідомлював ціну кожного рішення на війні. 

3 червня 2022 року полковника поховали на Смолянському військовому кладовищі в Житомирі. 

8 липня 2023 року Олександру Махачеку посмертно присвоїли звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Відповідний указ підписав Президент України Володимир Зеленський. Найвищої державної нагороди офіцера удостоїли за особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, та самовіддане служіння Українському народові. 

Вічна пам’ять Герою! 

Діана Горбачук 

Фото з сімейного архіву 

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Війна

Хмара зустрівся із бойовими підрозділами

Published

on


Міністр оборони Євгеній Хмара зустрівся з військовослужбовцями бойових підрозділів та обговорив практики управління, які допомагають берегти особовий склад.

Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомляє пресслужба Міноборони.

«Міністр оборони України Євгеній Хмара зустрівся з військовослужбовцями бойових підрозділів, зокрема Десантно-штурмових військ, морської піхоти, 93-ї, 100-ї, 28-ї та 155-ї ОМБр, 1-го ОШП, 425-го та 475-го ОШП, «Азову», 3-ї ОШБр, 59-ї ОШБр СБС. Під час зустрічі говорили про практики управління, які допомагають берегти особовий склад, раціонально використовувати наявні ресурси та досягати бойового результату», – йдеться в повідомленні.




За словами Хмари, рішення Міноборони мають враховувати досвід військовослужбовців, які безпосередньо виконують бойові завдання на фронті.

«Фронт не стоїть на місці. Постійно змінюються технології, тактика, засоби ураження. Ми маємо адаптуватися швидше і давати воїнам сучасні та ефективні засоби. Але ключове — люди. Люди завжди будуть основою і головною цінністю Сил оборони», — наголосив Хмара.

Він підкреслив, що завдання Міноборони, головнокомандувача та Генерального штабу — зменшувати втрати серед українських воїнів і водночас підвищувати втрати росіян.

Саме тому, як зазначили у міністерстві, особливу увагу приділили досвіду командирів, які знаходять дієві рішення у складних умовах. Такі практики важливо вивчати та поширювати на інші підрозділи. Для цього Міноборони підтримує постійний прямий зв’язок із бойовими підрозділами — щоб розуміти їхні потреби, забезпечення, умови виконання завдань і чинники, що впливають на результат і посилюють обороноздатність, відзначили в оборонному відомстві.

Читайте також: Україна продовжуватиме розвивати deep strike – Хмара

Як повідомляв Укрінформ, Хмара вважає, що боротьба з операторами і наземною інфраструктурою ворожих БпЛА має стати окремою спеціалізацією. Для цього потрібні спеціалізовані підрозділи другого ешелону, для яких знищення ворожих екіпажів БпЛА будуть пріоритетними завданнями.



Джерело

Continue Reading

Війна

Румунія попереджає про ризики поширення наслідків російських атак у Чорному морі

Published

on

Росія дедалі частіше атакує морський коридор, яким Україна експортує зерно через Чорне море, що підвищує загрози для безпеки всього регіону.

Про це заявив президент Румунії Нікушор Дан в інтерв’ю Bloomberg, передає Укрінформ.

За словами Дана, Румунія наразі з’ясовує, чи належать Росії безпілотники, які протягом останніх двох днів уразили два торговельні судна поблизу її територіальних вод.

«Наразі ми технічно не можемо стверджувати, що це були росіяни. Проте можемо сказати, що на кордоні з Україною, вздовж Дунаю, ми зафіксували сотні безпілотників, які залетіли на територію Румунії», — зазначив президент.

За його словами, значна частина цих дронів містила російські компоненти.

«Вони атакують коридор — морський маршрут, яким українці перевозять зерно», — наголосив Дан.

Упродовж останнього тижня в Чорному морі безпілотники уразили п’ять суден, що призвело до загибелі та поранення людей. На тлі цього Румунія та Болгарія звернулися до союзників по НАТО по допомогу. Обидві країни прагнуть отримати додаткові засоби протиповітряної оборони для ефективнішого виявлення дронів та протидії їм.

Дан висловив сподівання, що союзники нададуть підтримку найближчим часом. За його словами, це стане тимчасовим рішенням до отримання Румунією оборонних засобів, замовлених у межах європейської програми інвестицій у сферу оборони SAFE.

Президент Румунії також наголосив, що російські атаки не змусять його країну та Європу відмовитися від подальшої підтримки України.

Читайте також: Росія відповідальна за атаки на цивільні судна в Чорному морі – глава МЗС Румунії

Як повідомляв Укрінформ, у четвер, 15 жовтня, восьмеро людей зникли безвісти після пожежі на танкері під прапором Сан-Марино в Чорному морі біля узбережжя Румунії, де останнім часом фіксують серію атак безпілотників.

Фото: АА



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.