Війна
Молодіжний благодійний фонд НЕКСТ в Одесі: хелп-пакети, дитяча кімната та юридична підтримка
Беручись за волонтерство, замало одного бажання, щось давати. Потрібно зосередити свої зусилля на тому, що можеш зробити найкраще і розуміти свої об’єми. Лише системна робота надасть результат. Серед волонтерських пунктів в Одесі є молодіжний благодійний фонд “Некст”, який вже понад п’ять років, підтримує молодь Одещини. Керівник організації Марат Абдуллаєв розповів “Дайджесту Одеси”, яку допомогу наразі вони можуть надати і, яку ініціативу планують ввести для ВПО.
Молодіжний благодійний фонд “Некст” функціонує з 2016 року. Тоді надавали юридичний супровід та продуктову допомогу за основним направленням — діти, молодь та сім’ї без батька. Потім за підтримки британської організації «BEARR Trust» реалізували проєкт на території Одеського обласного центру психічного здоров’я, де була обладнана кімната для занять з психологом та арттерапія. Одним із направлень проєкту були діти з розладом харчової поведінки. З початком повномасштабної війни переформатувались.
Марат Абдуллаєв розповів: “Спочатку ми займалися тим, що вивозили жінок з дітьми на кордон з Молдовою. Також одними з перших відгукнулись «BEARR Trust». Вони запропонували допомогу для закупівлі продуктів, засобів гігієни та необхідного для постраждалих від війни. Ми досі співпрацюємо, формуємо хелп-пакети, які видаємо, пріоритетно для ВПО, жінок із дітьми, людей похилого віку. Зараз додаємо до цих наборів поки що тільки теплі шапки, але намагаємося знайти й інші зимові речі. У перші місяці війни, як банально б це не було, найнеобхіднішими виявились продукти. З цим проблем у нас не виникало.”.
На чому зосереджена увага “Некст” під час війни?
Основне наразі — продуктова, юридична та психологічна допомога. За можливості ми додаємо теплі речі, медикаменти загального спектра.
Щодо ВПО, то складаємо свої списки. Ми не можемо допомогти всім, адже величезна кількість людей цього потребує, тому орієнтуємось на тих, хто вже під нашим крилом. Логічно, що на соціальні служби та міську владу наразі велике навантаження, але вважаємо, що не всі можуть вистояти величезні черги за продуктовими наборами. Тому робимо інакше: збираємо невеликими групами по 10-20 людей та видаємо в конкретні дні.
У нашій команді є психолог. Багатьом складно звертатись за допомогою. Люди мали певний рівень життя і не готувались до того, що їх змусять покинути все, що вони мають. Наприклад, у нас є родина зі Снігурівки на Миколаївщині, ці люди мали свою справу, а сюди приїхали з однією сумкою. Варто зрозуміти, те, що сталося в Снігурівці могло бути і в Одесі, тут різниця лише в географії. І наш психолог може допомогти дорослим та дітям, які пережили воєнні дії та були у гарячих точках.
Можемо надати консультацію кардіолога. Значна частина людей має серцево-судинні проблеми або стадії загострення. Інколи достатньо прийому лікаря, а за потреби – направлять на повноцінне обстеження.
У нас із постійних волонтерів близько 5 осіб. Один наразі вступив до ЗСУ, проходить службу, але обіцяв у відпустці допомагати. Ми маємо близько 10 волонтерів, які підключаються на великих виїзних видачах. Як, наприклад, масові видачі, які ми проводили разом із World Central Kitchen чи виїзди до обласних центрів.
Чи змінились запити щодо юридичної допомоги?
Якщо раніше з юридичного боку переважав сімейний напрямок: розлучення, аліменти. То під час війни — питання втрачених документів. Іноді буває, що людина не має ксерокопії паспорта чи навіть свідоцтва про народження. Потрібно підтверджувати особу, а на ряд території, неможливо ні запит подати чи домогтись якихось документів. Це впливає на тривалість процесу, як і завантаженість ЦНАПів, але немає жодних причин у цьому відмовити.
Зазначимо, що з 7 серпня ВПО, які втратили паспорт, отримали можливість ставати на облік та оформлювати виплати на проживання. Підставою виступає довідка з ДМС про подання документів для оформлення паспорта громадянина України. Відповідна постанова була розроблена Мінреінтеграції спільно із Мінсоцполітики та ДМС та ухвалена Урядом 1 липня.
Видаватимуть довідку центри надання адмінпослуг, територіальні органи або терпідрозділи ДМС, державні підприємства, що належать до сфери управління ДМС. Для оформлення виплат також можна використовувати документи з додатка Дія, зокрема єДокумент.
Чи плануєте повертатись до довоєнної діяльності?
Насправді ми готуємо новий майданчик для дітей. Спілкуючись з сім’ями, помітили великі проблеми. Перше — питання працевлаштування. І з цього витікає й друге — банально немає з ким залишити дитину, щоб хоча б займатися пошуком роботи. Люди переїхали, тут немає ні родичів, ні друзів — нікого. А якщо й знайдуть роботу, але не прилаштують дитину — довго не протримаються працевлаштованими. Тому організовуємо безкоштовну послугу для ВПО: денний догляд за дітьми. З дітьми буде психолог-вихователь і жінки зможу отримати час на рішення своїх питань. Найближчим часом це почне працювати.
Після перемоги нікуди не зникнуть проблеми, з якими зіштовхуються ВПО. Це все ще довгі роки буде актуально, українці потребуватимуть роботу, соціалізацію. Частина вже наразі твердо впевнена, що облаштовуватиметься та житиме в Одесі. Ми не відходимо від своїх пріоритетів — молодь, самотні матусі, люди похилого віку. Ті, хто не може собі допомогти самостійно. Ми готові допомагати й надалі.
Війна
Ініціатива на полі бою належить Україні
Ініціатива на полі бою у війні Росії проти України наразі належить українським силам, які поступово здобувають невеликі ділянки території.
Про це в коментарі Укрінформу на полях Берлінської безпекової конференції заявив голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драґоне.
“Як мені доповідали, ситуація на суходолі розвивається у позитивному руслі для України, хоча й повільно”, – прокоментував адмірал запитання про свою оцінку ситуації на полі бою.
Водночас він наголосив на важливості переходу до переговорів і припинення бойових дій, зазначивши, що Україна до цього готова, тоді як Росію ще потрібно переконати.
“Річ у тім, що всі дуже прагнуть сісти за стіл переговорів і припинити бойові дії. Я думаю, що Україна готова до цього. Я думаю, що Росію потрібно переконати. Але це єдиний наступний крок, якого ми можемо спробувати досягти”, – зазначив Драґоне.
На уточнювальне запитання, хто саме зараз володіє ініціативою на полі бою – Росія чи Україна, голова Військового комітету НАТО відповів однозначно.
“За нашою інформацією, ініціатива на боці України. Вона здобуває невеликі ділянки території, але це не російська ініціатива, а українська”, – заявив адмірал.
Відповідаючи на запитання про те, що найбільше потрібно Україні з військового погляду для зміни ситуації, голова Військового комітету НАТО насамперед назвав протиповітряну оборону та перехоплювачі.
“Насамперед – це протиповітряна оборона, перехоплювачі”, – наголосив він.
За словами адмірала, НАТО спільно з країнами докладає максимальних зусиль, щоб забезпечити Україну відповідними засобами до зими.
“НАТО докладає максимальних зусиль разом з усіма країнами, щоб спробувати надати їх до зими”, – зазначив Каво Драґоне.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні 2026 року Сили оборони України завдали російській армії рекордних втрат за весь період повномасштабної війни та звільнили 96,2 кв. км української території – на 10,4 кв. км більше, ніж зміг захопити ворог за цей час.
Війна
Розвідка опублікувала дані 10 інститутів і 13 науковців, які працюють на російський ВПК
Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило дані російських інститутів та науковців, які працюють на військово-промисловий комплекс РФ.
Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомило у Фейсбуці.
Дані про 10 установ та 13 інженерів і вчених опубліковані на порталі War&Sanctions в розділі “Інженери агресії”.
До публікації увійшли, зокрема вищі навчальні заклади РФ, які здійснюють підготовку кадрів для російського ВПК, мають угоди про співробітництво з виробниками озброєння, готують операторів БПЛА для підрозділів ЗС РФ, проводять дослідження та здійснюють розробки у сфері технологій військового та подвійного призначення.
Серед них:
“Сколтех”, який розробляє протиожеледні покриття для БПЛА і технології виготовлення турбінних лопаток авіаційних двигунів;
- Московський фізико-технічний інститут, на базі якого ведуться розробки систем комп’ютерного зору у партнерстві з холдингом “Високоточні комплекси” держкорпорації “Ростех”;
- Чуваський державний університет ім. І. М. Ульянова, який готує інженерно-технічні кадри для виробника завадозахищених навігаційних модулів “Комета” для російських ракет і БПЛА АТ “ВНИИР-Прогресс”, а також реалізує з ним спільні науково-дослідні та інноваційні проєкти.
Наукові співробітники більшості цих закладів уже були фігурантами попередніх публікацій, зокрема завдяки продовженню співпраці з міжнародною науковою спільнотою.
Наразі до переліку додали ще 13 інженерів і науковців, які здійснюють розробки у сферах бортового керування для військової авіації, машинного зору, роботизованих комплексів, турбореактивних двигунів тощо. Окремі з них продовжують публікуватися в міжнародних виданнях разом із вченими з інших країн, а також входити до міжнародних організацій і комітетів.
Результати такої співпраці надалі використовуються для розвитку цих технологій у Росії, основним споживачем яких під час війни є російський військово-промисловий комплекс — машинний зір для ударних БПЛА, гвинти для армійської авіації, інтегральні схеми для бортових систем крилатих ракет, підкреслили у ГУР.
Будь-хто в Росії, причетний до розробок технологій військового та подвійного призначення, є законною ціллю для застосування санкцій, а світова наукова спільнота має повністю припинити співпрацю з російськими вченими та науковими установами, наголосили в розвідці.
Як повідомляв Укрінформ, ГУР опублікувало дані 49 російських та білоруських підприємств, задіяних у реалізації російського проєкту низькоорбітальної супутникової системи широкосмугової передачі даних “Рассвет”.
Фото ілюстративне
Війна
Пам’яті молодшого сержанта Олексія Бевзюка (позивний «Мерс»)
Волонтер і воїн, який після загибелі брата та власного поранення повернувся на фронт
Олексій народився 20 жовтня 1986 року в Києві. Навчався у школі №9 Оболонського району. Згодом здобув кілька вищих освіт, обравши інженерно-технологічний напрям і правознавство.
Навчався у Херсонському національному технічному університеті та Національній академії внутрішніх справ України. Поєднання технічних знань і правничої освіти дало йому різнобічну підготовку, а професійний шлях охопив громадську діяльність, роботу з представниками влади та згодом військову службу.

Важливе місце в житті Олексія посідав спорт. Він займався рукопашним боєм і неодноразово ставав призером національних змагань. Спортивні заняття вимагали витривалості, дисципліни та наполегливості. Ці якості були важливими й у його подальшій діяльності, коли доводилося долати труднощі та ухвалювати рішення в складних обставинах.

Олексій також працював помічником-консультантом народного депутата України у Верховній Раді, а також допомагав депутату Київської міської ради. Його діяльність була пов’язана з роботою державних і місцевих органів влади.

З 2014 року, після початку російської агресії проти України, Олексій разом із братом Андрієм займалися волонтерською діяльністю. Вони допомагали українським військовим і долучалися до забезпечення потреб фронту.

Упродовж наступних років волонтерство залишалося одним зі способів участі Олексія в підтримці українського війська.

З початком повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року Олексій добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Разом із ним до війська долучилися батько Іван і брат Андрій.

Перехід від волонтерської діяльності до військової служби став важливим етапом його життя. Олексій не обмежився допомогою армії, а сам долучився до її лав, щоб безпосередньо захищати країну від російського вторгнення.

Чоловік служив у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців, обіймав посаду командира 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти. На цій посаді він відповідав за виконання завдань свого підрозділу та дії військовослужбовців, які перебували під його командуванням.

26 липня 2022 року загинув брат Олексія Андрій. Для родини це стало тяжкою втратою. Попри пережите горе та власне поранення, Олексій після лікування, відмовившись від реабілітації, повернувся на фронт і продовжив військову службу.

7 грудня 2022 року Олексій загинув під час бойового завдання у Кураховому Донецької області. Йому було 36 років. До останнього він поєднував досвід громадської діяльності з військовою службою, а його шлях від волонтерства до участі в бойових діях став частиною особистої історії боротьби за Україну.
Молодшого сержанта Олексія Бевзюка поховали на Берковецькому кладовищі в Києві.

Посмертно його нагородили орденом «За мужність» III ступеня. Серед інших відзнак — орден Святого Архистратига Михаїла, медаль «Честь. Слава. Держава» та відзнака «За оборону Києва та Київської області».

В Олексія залишилися батьки, дружина, двоє дітей, рідні та друзі.
Вічна пам’ять Герою!
Діана Горбачук
Фото з сімейного архіву
За матеріалами: Меморіал. Платформа пам’яті
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна1 тиждень agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Суспільство5 днів agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Війна1 тиждень agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Одеса1 тиждень agoВідеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів