Війна
Не вся бюрократія — зло: про наших дітей у Польщі, евакуацію, усиновлення та цінності. Інтерв’ю з Юлією Нікандровою
Близько 400 одеських вихованців із Центру соціально-психологічної реабілітації дітей, ліцею спортивного напрямку «Олімпієць» та дитячого будинку «Перлинка» евакуйовані через повномасштабну війну. Як евакуйовують державних дітей, що означає легальність їхнього перебування за кордоном, навіщо стільки бюрократичних процедур і ще багато цікавих питань про складні, але необхідні процедури розповіла керівниця Служби у справах дітей Одеської міської ради Юлія Нікандрова.
Чи актуальна евакуація на десятому місяці війни?
Насправді так. Саме для Центру соціально-психологічної реабілітації дітей, тому що туди потрапляють дітлахи, яких ми рятуємо від неблагополучних сімей. Станом на сьогодні їх 20, адже ми не можемо організовувати евакуацію по одній людині. Наразі ми створили максимум умов для нормального перебування дітей у центрі в Одесі за відключень електроенергії.
90% установ Одеської області живуть у Польщі в одному готельному комплексі, який розрахований на 1500 осіб. Ми є найбільшою групою дітей, евакуйованих з однієї області, які за місцем прибуття за кордон проживають разом.
Як реагує зараз сторона, яка приймає? Вони розуміють скільки ще готові надавати умови для перебування українських дітей?
Мені дуже складно розписатися за іноземців, які очманіли просто від усього, що побачили. Не знаю, наскільки вони згодні нас терпіти, але вже майже десять місяців діти там сидять, нагодовані, в теплі, всім забезпечені. Як на мене — там утворилась одна маленька держава. Організація, що нас прийняла — поважні люди у Польщі, мають чудову базу і створили усі необхідні умови. За цей час туди приїжджали численні перевіряльні українські організації: Міністерство соціальної політики, Уповноважений з прав людини, заступники та міністри і єдине, що викликало питання — кількість. На їхню думку, нас забагато для однієї території. Воно ніби так, а з іншого боку — ніби й ні. Діти стали більш соціалізовані, вільніші. Тут 31 установа, їхнє життя вирує: познайомились та звикли жити разом. Коли заходить мова за розділення, для них це страх. А перевіряльні компанії цього не розуміють.
У Європі дитбудинок на 50 осіб — не прийнято. Розповідають, що майже не мають ні інтернатів, ні дитбудинків, але лукавлять. Є навіть заклади закритого типу. Спробуйте в Україні знайти щось із назвою “закритий тип”.
Діти запитують чи повернуться взагалі, але ми їх підбадьорюємо. Звичайно, повернемось і майже всі, хто залишився зараз в Україні, роблять внесок, аби це сталось якнайскоріше. Я говорю, що ми просто повинні вірити.
Діти знаходяться за кордоном легально: що це означає і які для них переваги?
Нелегально — це якби ми їх просто зібрали та вивезли, а потім всі дружно посиділи б у СІЗО. Легально означає, що процедура відбувалась законним шляхом. Наприклад, під час першої евакуації, 3 березня, ми отримали розпорядження Голови Одеської обласної військової адміністрації, мали запрошення, зробили наказ від установи, яка евакуюється. У цих документах вказані всі хто їде, на якій підставі, з ким і куди. Весь процес узгоджується, а потім починається практична частина: на чому, звідки, скільки та як ми їдемо. Це важливо для перетину кордону, аби не виникало питань, наприклад, через торгівлю людьми.
Є, звичайно, ті, хто кричать: “ у вас все бюрократизовано, невже не можна просто сісти в автобус?”. Ні, не можна. Якщо будь-що трапиться із дорослим у дорозі, діти потраплять до установи тієї країни, до якої перетнули кордон. А далі що? У такому разі дітей вивезли з потенційного ракетного обстрілу, але створили іншу загрозу.
На той час не було нормативного документа щодо евакуації дітей. Наразі працює Постанова Кабміну №385. Тобто від дати ухвалення, 27 березня, виїзд регулюється законом. І це добре. Для прикладу, до постанови не потрібно було отримувати погодження Національної соціальної сервісної служби України, а нині — воно є. За таких умов, навіть вище керівництво країни повідомлене про нас, знає умови евакуації та подальше розміщення.
Всі папери згодились. Коли я проживала з дітьми у Польщі, до нас завітали представники міграційної служби і запитували, на якій підставі ми тут знаходимось. І мені достатньо було лише дістати документ. Знати законодавство чужої країни у такому разі — дуже важливе питання, але головне — не боятися питати.
В евакуації вихователь вказаний як уповноважена особа за життя дітей, тобто є опікуном, законним представником. Тому прикритися фразою “я простий педагог”не вийде. Потрібно бути наполегливим, питати, домагатись відповідей. Насправді для нас там створені всі умови. Ми зіштовхнулись з тим, що слід зробити опіку на дітей за рішенням польського суду, тому що наші документи там не розуміють. Ми пішли до суду, а там бланк двома мовами: польською та українською.
Ми своєю чергою зробили максимум, щоб приймальна сторона не мала до нас питань і претензій. Але бувало, що й ми не погоджуємося на їхні умови. Як приклад, польські школи, до яких хотіли відправити наших дітей. Ми пояснювали, що вони навчатимуться онлайн в українських закладах. Це принципово. І ми відстояли це рішення.
Які умови надання медичної допомоги: чи потрібне страхування, які послуги українські державні діти можуть отримувати у Польщі?
У нас був цікавий досвід стосовно медицини. Це було одне із базових питань, які ми обговорювали з адміністрацією польського готелю. Я одразу зазначила, що нам потрібен цілодобовий пункт. Адже є діти з особливостями чи хворобами, та і загалом, це ж малеча: вони падають, дряпаються, б’ються… Пункт організували відповідно до наших вимог, там навіть є склад з ліками про всяк випадок. Тут не потрібна страховка, тому що у нас є песель — документ, який є підставою для отримання безкоштовних послуг, у тому числі медицини.
Песель оформлявся окремо на кожного. Спершу ми близько дня вивчали, як його виписувати і що потрібно вказувати, а далі як сіли за писанину на 700 осіб (Одеська та Кіровоградська область). Ну, це реальна бюрократія і хоч це був треш, але веселий.
У Польщі є медичне розгалуження, яке стосується прав захисту дитини на глобальному рівні. Наведу приклад, який трапився у нас: є 12-річна дівчинка з кривими зубами, мама у свій час не займалась цією проблемою. Одного дня в Польщі дівчина випадково вибила собі зуб. Лікар у медпункті розповів, що його можна наростити, але задля цього потрібно поїхати на швидкій до сусіднього міста. Звичайно, ми викликали та опинились за 90 кілометрів від нашого готелю у великій стоматологічній клініці. Лікарка, заглянувши до рота малечі, стала лютою та обуреною. Вихователь українською мовою за допомогою жестикуляції абияк намагається пояснити, що діти з притулку, ми з України і дівчинка потрапила до нас не так давно. Пацієнтці нарощують зуб, але попереджають, що інформацію передадуть до соціальних служб, щоб дивитись, як ми надалі вирішуватимемо питання зубів дитини. Ми зацікавлені цей армагедон закінчити, виконати всі вимоги, просто нам потрібна інформація, адже ми в евакуації.
Друга історія з дівчинкою, у якої почався розлад поведінки. Вона потрапила до нас перед самим вторгненням, тому ми не мали достатньо інформації стосовно її стану здоров’я. Протягом півтора місяця вона щоночі прокидалась і навмисно псувала одяг іншим: бруднила та розрізала. Вихователька вже не знала, яким чином тут діяти, тому звернулась до медпункту, щоб обстежити, дізнатися, чому у неї така поведінка і допомогти. Дитину відвезли на обстеження до дитячого відділення психіатричної лікарні та залишили на стаціонарі. Психолог ставить абсолютно точний діагноз “здорова” і повідомляє до соціальної служби, адже привезли здорову дитину. Ті своєю чергою залучають поліцію, прокуратуру та суд і вихователю в готель приходить повістка.
Вихователька звернулася по допомогу, а іноземці дивляться на це так: не можеш допомогти дитині, то ми зробимо це за тебе. Це не варіант — забирати зараз українських дітей у вихователів. Звичайно, істериці тут немає місця і потрібно повідомляти своє керівництво і діяти за процедурою. Буде суд, отже туди прийдуть і представники консульства. Багатьох такі ситуації лякають і вони вже не певні, що мають змогу звернутися за підтримкою.
Випадки усиновлення дитини в Україні, щоб ухилитись від мобілізації чи виїхати за кордон: як це зрозуміти вчасно?
Коли почалася війна, стільки охочих з’явилось на усиновлення. Все просто: вони розуміли, як відкосити від мобілізації, адже вони не криві, не косі, не хворі та без білого квитка. Раптом вирішили усиновити сирітку. Ми дуже швидко розуміємо хто ким є. У такому випадку вони влаштовують скандали та виставляють себе рятівниками. А коли ніби серйозно кажеш, що наступної зустрічі поруч сидітиме співробітник військкомату, то вони і не приходять.
Процес усиновлення — не похід до супермаркету. Коли люди приходять і кажуть: “ми хочемо усиновити дитину”, то я згодна, що ініціатива чудова, але потрібно стати офіційно кандидатами в усиновлення. Для цього збирають перелік документів, проходять 7-денні курси, потрапляють до бази, як перевірена особа. Лише потім почнуть ознайомлюватися з інформацією про дітей та отримувати направлення на особисте знайомство. На що вони відповідають: “Боже, який жах, та ніколи в Україні усиновлення не відбудеться за такого порядку”. А насправді процедура усиновлення в Україні — одна із найпростіших у світі. Всі документи за переліком робляться близько двох тижнів, а курси я рекомендую усім, щоби приземлити рожеві фантазії. З адекватними ми знаходимо спільну мову, з іншими — розходимось.
Мій улюблений вираз: “У кандидата в усиновлювачі є можливість усиновити, а у дитини — є право бути усиновленим”. Право вище за можливості. Дорослі бачать фото в інтернеті, або уявляють немовля в рожевій пелюшці з бантиком і крильцями. Але це історія не про картинку, а про реальних людей, які опинилися у різній життєвій ситуації. Дитина не обирала таке життя на відміну від дорослого. Якщо не знаходиться їй сім’я, то держава зобов’язана її вести та виконувати функцію опікуна.
Коли люди говорять, що в сім’ї буде краще, ніж в інтернаті, вони не ставлять собі питання “у якій сім’ї”. Дитину забирають, тому що є загроза, яку і створила її родина. Тому ми не можемо надавати усиновлення будь-кому і поставили малечу в таке ж становище знов. Слів, що ви гарна людина недостатньо. Діти — не коти та не собаки і навіть забрати під опіку — це вже складна робота і не лише фінансове капіталовкладення. Перед вами особистість, яка потребує індивідуального підходу, має свою думку, знаходиться під впливом дорослого. Те, що ви в нього вкладете, те й пожинатимете. Це катастрофа як важко.
Війна
У низці областей України оголошували повітряну тривогу через загрозу балістики
У низці областей оголосили повітряну тривогу через загрозу балістичного озброєння.
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомляють у Телеграмі.
“Загроза застосування балістичного озброєння з північного сходу”, – ідеться у повідомленні.
Раніше оголошували повітряну тривогу через загрозу БПЛА, Київщина: БПЛА повз Глеваху у напрямку Василькова.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві та низці регіонів України знову оголошена повітряна тривога.
Війна
ЗСУ відбили російський штурм під Володимирівкою на Донеччині
Бійці 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України відбили російський штурм під Володимирівкою Донецької області, уразили два бронетранспортери і знешкодили сімох ворожих піхотинців.
Війна
Нова роль української розвідки в архітектурі державної безпеки
ГУР системно змінює правила війни – для ворога, для партнерів і для самої України
2025 рік продемонстрував, що у воєнний час Головне управління розвідки перестало бути лише елементом оборони. ГУР усе більше виступав як архітектор нової моделі війни, де поєднуються глобальна розвідка, високоточні бойові дії, технологічні інновації, інформаційний та санкційний тиск, гуманітарний вимір.
Для ворога це означає постійну невизначеність, втрату рівноваги та ініціативи. Для партнерів – це доказ спроможності України діяти як суб’єкт глобальної безпеки. Для українського суспільства – це впевненість у тому, що держава вміє не лише боронитися, але й стратегічно перемагати.
Українська розвідка нині працює на випередження – і в часі, й у просторі.
ГЛОБАЛЬНА РОЗВІДКА: ІНФОРМАЦІЯ, ЯК ЗБРОЯ ПЕРШОЇ ЛІНІЇ
У 2025 році розвідувальна діяльність ГУР остаточно вийшла поза межі лінії фронту та окупованих українських територій. Збір даних про наміри, спроможності та слабкі місця Росії та її союзників здійснювався у глобальному масштабі – від Кавказу й Африки до Близького Сходу та акваторій Чорного й Азовського морів.
Важливо, що мова йде не лише про класичну агентурну чи технічну «роботу». У практиці ГУР системно поєднувались і кіберрозвідка, і космічні спроможності, й аналіз відкритих джерел, і глибинна обробка закритих масивів даних, і агентурна робота, що разом у підсумку дозволяло формувати аналітичні зведення та попереджати як українське військо та його керівництво, так і керівників держави та наших світових партнерів.
Показовим для роботи наших розвідників став серпень, коли ГУР оприлюднив здобуту закриту технічну документацію щодо новітньої російської атомної субмарини К-555 «Князь Пожарський» проєкту «Борей-А». Це був сигнал: навіть найзахищеніші сегменти російської військової машини більше не є недоторканними для українських спеціалістів. Але про все – по порядку.

ЗАХИСТ ГРОМАДЯН: РОЗВІДКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ГУМАНІТАРНОЇ БЕЗПЕКИ
Окремий вимір діяльності ГУР у році, що минає – це евакуаційні та рятувальні операції за кордоном, здійснені за дорученням Верховного головнокомандувача у взаємодії з МЗС.
Евакуація українців із Сирії, Ізраїлю, Ірану, Сектора Гази, звільнення моряків з полону єменських хуситів – це приклади роботи, де розвідка діяла не в тіні, а в умовах складної міжнародної обстановки, високих ризиків і жорсткого дефіциту часу.
Фактично ГУР виступив як механізм швидкого реагування держави на глобальні кризи, підтвердивши, що безпека громадян – це частина національної оборони, а не другорядне суто «гуманітарне» завдання.
З офіційних джерел ГУР МОУ:
- 22 січня ГУР МО України спільно з МЗС успішно евакуювали українських моряків, членів екіпажу вантажного судна Galaxy Leader, які перебували в полоні єменських хуситів.
- 29 квітня в результаті складної евакуаційної місії із закритого сирійського табору Родж врятовано українку та двох її дітей. Загалом у таборі Родж перебували 89 громадян України, більшість яких – жінки, зокрема з Криму.

- 22 червня евакуйовано 176 людей з території Держави Ізраїль де загострилась безпекова ситуація. Серед них – 133 громадянина України, а також громадяни Молдови, Латвії, Азербайджану, Естонії та США.

- 24 червня успішно провело евакуацію 31 громадянина України з території Ісламської Республіки Іран. Серед евакуйованих – 5 чоловіків, 12 жінок та 14 дітей.
- 30 вересня команда ГУР та МЗС здійснили надскладну операцію з евакуації групи українських громадян із Сектора Гази. У результаті місії, проведеної в умовах підвищеного ризику, з Гази врятовано 57 осіб, з них 48 громадян України, з яких 16 – це діти.
РОБОТА ПРОТИ ВОРОГА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ: ДЕМОНТАЖ РОСІЙСЬКОГО ВПЛИВУ
2025 рік продемонстрував, що ГУР системно працює не лише проти військових підрозділів РФ, а й проти російських стратегій впливу. Розвідка викривала плани кремля щодо мілітаризації Південного Кавказу (база в Ґюмрі), гібридного проникнення в Африку через зведення цивільної інфраструктури, спортивні події, освіту та релігію, глобального вербування найманців для війни проти України.
Ця робота українських розвідників мала чіткий превентивний характер – руйнувати російські сценарії ще на стадії задуму, а не реагувати постфактум.
З офіційних джерел ГУР МОУ:
- 5 липня ГУР оприлюднив дані, що кремль пришвидшив комплектування своєї військової бази в Ґюмрі (Вірменія) з метою посилення військово-політичного тиску на країни Південного Кавказу.
- ГУР встановив, що кремль розширює вплив в Африці за допомогою інфраструктурних проєктів. Країна-агресор використовує навчальні програми, спорт та православну церкву для довгострокового гібридного впливу на Африканському континенті. Активно використовуються державні ЗМІ – зокрема, агентство ТАСС і телеканал RT. Мовлення російських пропагандистських медіа ведеться у понад 40 країнах Африки шістьма мовами.
- ГУР попередив світове співтовариство, що Росія вербує найманців в цілому світі. Найманці з Куби, низки африканських країн, Азії, різноманітних держав-прибічниць Росії проходять військову підготовку в окупованому Криму, щоб далі воювати проти України.

БОЙОВІ ОПЕРАЦІЇ: ТАКТИКА, ЩО ФОРМУЄ МАЙБУТНЄ ВІЙНИ
Підрозділи активних дій ГУР МОУ 2025-го року стали однією з найгнучкіших та найтехнологічніших складових Сил оборони України. Операції в Чорному та Азовському морях, рейди у Криму, дії на Донеччині, Запорізькому та Лиманському напрямках, оборона Покровська – усе це об’єднувала одна риса: асиметрія, мобільність та технологічна перевага.
Кульмінацією року стало перше в історії знищення бойових гелікоптерів та літаків морськими дронами Magura, а також удари по кораблях-носіях «Калібрів». Фактично ГУР довів, що море, повітря і тил противника більше не є роздільними та «безпечними» просторами. Що поняття «безпечний тил» – вже просто не існує.
З офіційних джерел ГУР МОУ:
- 28 липня спецпризначенці ГУР висадилися на Тендрівській косі та ліквідували позицію окупаційних військ разом із особовим складом, комплексом РЕБ “Зонт” та радіолокаційною станцією “Роса”.
- В серпні підрозділ ГУР “Артан” та 2-й штурмбат Третьої штурмової бригади провели успішну наступальну операцію з відновлення контролю над населеним пунктом Новомихайлівка Донецької області.
- У вересні під час рейду на півострів Крим спецпризначенці підрозділу “Примари” спалили 2 транспортних літаки російських загарбників Ан-26, а також уразили ворожі радіолокаційну станцію надводної обстановки та берегову РЛС МР-10М1 “Мис М1”.
- Масштабна загальновійськова операція з оборони Покровська. Спецпризначенці ГУР у рамках точкових спецоперацій заходили в тил ворога, де створювали плацдарми для закріплення українських Сил безпеки і оборони.
- 4 листопада відбулася успішна висадка десанту “6-го загону спеціальних дій” у складі “Спецпідрозділу Тимура”. Після висадки передового загону з гелікоптерів, до спецпризначенців ГУР, які зайняли визначені рубежі, пробили наземний коридор та приєдналися додаткові сили спецпідрозділу. Бойові завдання при обороні Покровська продовжують виконувати й інші спецпідрозділи ГУР.
MAGURA І ВЛАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ: РОЗВІДКА ЯК R&D-СТРУКТУРА ВІЙНИ (RESEARCH & DEVELOPMENT – ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РОЗРОБКА)
2025-го року ГУР остаточно закріпив за собою статус одного з головних технологічних драйверів війни. Морські дрони Magura еволюціонували з ударних платформ у багатофункціональні бойові платформи, здатні діяти роєм, знищувати кораблі, збивати літаки й гелікоптери ворога, вести вогонь по живій силі противника.
Паралельно розвивалися наземні роботизовані системи, мобільні ЗРК з ракетами Р-73, нові системи управління й наведення. Це означає, що ГУР перестав бути лише споживачем технологій – він став їхнім розробником, генератором та «випробувальним полігоном».

З офіційних джерел ГУР МОУ:
- 28 серпня в результаті спільної операції Департаменту активних дій ГУР МО України та спецпідрозділу ГУР “Примари” в Азовському морі уражено малий ракетний корабель держави-агресора проєкту 21631 “Буян-м” – носій крилатих ракет “Калібр”.
- 10 вересня в акваторії Чорного моря спецпризначенці ГУР успішно атакували під Новоросійськом корабель проєкту багатофункціональних суден MPSV07.
- На території тимчасово окупованого Криму воїни спецпідрозділу ГУР “Примари” вполювали 2 російських протичовнових літаки-амфібії Бе-12 “Чайка”. Це перше ураження Бе-12 в історії.
- 12 серпня начальник ГУР Кирило Буданов перевірив позиції бійців “Спецпідрозділу Тимура” на Зміїному та газовидобувних платформах у Чорному морі. Командир проінспектував сили і засоби, залучені до оборони акваторії та так званих «вишок бойка», які після успішних операцій ГУР були ще 2022-го року повернуті під контроль України.
РУХ ОПОРУ ТА УДАРИ В ГЛИБИНІ РФ: ВІЙНА БЕЗ КОРДОНІВ
Діяльність Руху опору у 2025 році, вміло координована та підтримувана українськими розвідниками, засвідчила: війна для Росії перестала бути “далекою”. Пожежі, диверсії, підриви логістики, атаки на аеродроми, Транссиб, енергетичну інфраструктуру – це вже не поодинокі епізоди, а елементи системного тиску, який руйнує військову логістику, деморалізує особовий склад, підриває довіру до здатності держави контролювати власну територію. Війна, розпочата росіянами, вже повноцінно повертається до їхніх домівок.
З офіційних джерел ГУР МОУ:
- Упродовж березня у Московській, Самарській та Твєрській областях Росії вогонь знищив 6 одиниць тягового рухомого складу залізниці, а на території республіки Марій Ел, у Ставропольскому та Красноярскому краях – 9 пристроїв залізничної сигналізації, централізації та блокування.
- 24 квітня на території аеродрому “Ростов-на-Дону центральний” спалахнув і згорів багатоцільовий винищувач агресора Су-30СМ із бортовим номером “35”.
- Вночі проти 31 травня на залізничній ділянці поблизу населеного пункту Якимівка Мелітопольського району Запорізької області підірвано військовий потяг російських загарбників та порушено ключову логістичну артерію росіян на окупованих територіях Запорізької області та Криму.
- В ніч проти 1 червня відразу в двох прикордонних областях країни-агресора Рухом спротиву були зруйновані мости на залізничних переїздах. Руйнація мостів відбулася в Брянській та Курській області.
- 14 червня в балтійському Калінінграді партизани здійснили атаку на промислову електропідстанцію, внаслідок чого повністю припинено постачання електроенергії до обʼєктів російського ВПК.
- В результаті спільної операції ГУР МО України, СБУ та Служби зовнішньої розвідки на території полігону “Капустін Яр” у ніч проти 9 липня було знищено балістичну ракету комплексу “Орєшнік” держави-агресора Росії.
- У ніч проти 26 липня на аеродромі “Армавір” краснодарського краю вогнем знищено навчально-бойовий винищувач ЗС РФ Су-27УБ.
- 13 вересня ГУР МО та ССО здійснили унікальну з точки зору складності операцію з припинення залізничного сполучення окупантів за напрямком Орел-Курськ.

- В жовтні раптові пожежі на ключових вузлах російської логістики та електроживлення трапилися практично по всій території країни-агресорки.
- 26 жовтня пролунав вибух на залізничній ділянці між населеними пунктами Чернігівка та Стульневе Бердянського району Запорізької області. Ворожий потяг, забитий військовим вантажем, пішов під укіс, пошкоджено 100 метрів залізничного шляху.
- 31 жовтня внаслідок спецоперації ГУР МО України виведено з ладу надважливий військовий об’єкт держави-агресора Росії – нафтопродуктопровід “Кольцевой”, який забезпечував російську окупаційну армію ресурсами для ведення геноцидної війни проти українського народу.
- 13 листопада поблизу населеного пункту Сосновка у Хабаровському краї РФ пролунав вибух, який заблокував рух вантажів по Транссибірській магістралі – ключовій залізничній артерії держави-агресора РФ, що використовується для постачання зброї та боєприпасів, зокрема, з території Північної Кореї.

КІБЕРФРОНТ, САНКЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА
У 2025 році ГУР упевнено діяв у цифровому просторі: кібератаки на російські стратегічні державні концерни «Туполєв» та «Газпром», на окупаційну адміністрацію українського Криму, спецоперації щодо здобуття доказів депортації українських дітей, ідентифікація воєнних злочинців, підтримка міжнародної санкційної політики через спеціалізований портал ГУР War & Sanctions.
Паралельно Стратком ГУР формував відповідальну комунікаційну модель, де правда, контекст і стратегічний ефект стали важливішими за миттєвий інформаційний резонанс. “Стратегічні комунікації – це вміння керувати інформацією, щоб правильно інтерпретувати минуле, формувати реальність і впливати на майбутнє”, – визначає завдання Страткому Начальник ГУР МОУ генерал-лейтенант Кирило Буданов.
З офіційних джерел ГУР МОУ:
- В травні кіберфахівці ГУР здійснили атаку на ресурси конструкторського бюро “Туполєв” – провідної російської компанії з виробництва авіатехніки.
- В липні розвідники завдали нищівного кіберудару по російському газовому монополісту “Газпрому”.
- Завдано “цифрового” удару по окупаційній владі Криму – знищено всі дані на “урядових” серверах. Внаслідок успішної спецоперації кіберфахівці ГУР отримали повний доступ до усієї документації окупантів.
- Розвідка отримала всю наявну документацію, що підтверджує насильницьке викрадення росіянами дітей із тимчасово окупованих територій Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей України.
- За сприяння ГУР слідчі Національної поліції встановили імена та оголосили підозру у вчиненні воєнних злочинів п’ятьом убивцям із російської окупаційної армії, які під час окупації Бучі у 2022 році стратили 17 цивільних мешканців.
- У взаємодії з Нацполіцією України ГУР опублікувало імена та персональні дані воєнних злочинців – військовослужбовців 234-го десантно-штурмового полку 76-ї дивізії російської окупаційної армії.
- ГУР встановив військовослужбовця ЗС РФ, відповідального за підготовку ракетного удару по дитячій лікарні “Охматдит” у Києві. Майор Денис Шейнов – начальник інженерної служби 121-го важкого бомбардувального авіаційного полку 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії ВПС РФ.
- 29 серпня в Києві відбувся Міжнародний форум “Інформаційна війна: від спротиву до стійкості”, організований ГУР та Інститутом національної стійкості та безпеки за підтримки Представництва НАТО в Україні. У заході взяли участь начальник ГУР МОУ Кирило Буданов, українські та іноземні інтелектуали, фахівці з питань безпеки в інформаційній сфері – військовослужбовці, науковці, політики, дипломати, медійники та представники громадянського суспільства.

ПОКАРАННЯ ЗРАДНИКІВ ТА ВОРОГІВ
Воєнні злочини, скоєні росіянами на українській землі, не мають строку давності, тому злочинці не сховаються за жодними погонами чи кордонами. Кожен злочин буде задокументований, кожне ім’я встановлене, справедливість невідворотно наздожене винних. Україна й світ не дозволять перетворити безкарність на норму – покарання буде неминучим і законним. Це не помста, а обов’язок перед пам’яттю жертв і перед майбутнім, у якому зло має бути назване поіменно й засуджене.
Начальник Головного управління розвідки Міноборони генерал-лейтенант Кирило Буданов неодноразово наголошував, що всіх зрадників України, усіх військовослужбовців ЗС РФ, які вчинили військові злочини, особливо – проти цивільних громадян, – неодмінно наздожене справедливе покарання.
З офіційних джерел ГУР МОУ:
- 29 грудня 2024 року на трасі Василівка-Токмак у Запорізькій області воїни підрозділу активних дій ГУР “Кракен” ліквідували начальника штабу батальйону “шторм.осєтія” в складі 429 мотострілецького полку ЗС РФ Сєрґєя Мєльнікова та його водія.
- 3 січня у селиші Шуя Івановскої області стався вибух, загинув командир батареї дивізіону 112 ракетної бригади 1 танкової армії західного воєнного округу ЗС РФ (в/ч 03333) капітан Наґайко Константін Владіміровіч. Його підрозділ вчинив воєнний злочин у селі Гроза Купʼянського району – 5 жовтня 2023 року завдав ракетного удару по кафе під час поминок. Тоді загинуло 59 цивільних українців.
- Вночі проти 23 лютого у тимчасово окупованому Приморську Запорізької області пролунав вибух у кабінеті так званого керівника незаконної окупаційної установи “МФЦ моі докумєнти” Романа Подсудєвского, – зрадника, колаборанта, колишнього високопосадовця Прикордонної служби України, який втік до окупованого Криму у 2015 році.
- Вранці 30 травня у Владивостоку пролунало два вибухи біля бухти Десантної, в районі дислокації 47 окремого десантно-штурмового батальйону 155 окремої гвардійської бригади морської піхоти.
- 18 червня в тимчасово окупованому Бердянську Запорізької області застрелили колаборанта, державного зрадника та воєнного злочинця Грицая Михайла Павловича.
- 16 вересня вибухи пролунали у населеному пункті Щитова, що розташований у передмісті Владивостока Приморського краю. Там дислокується 47 окремий десантно-штурмовий батальйон 155 окремої гвардійської бригади морської піхоти ЗС РФ.
- 22 жовтня внаслідок успішної операції ГУР МО України за підтримки сил Руху визволення Кавказу ліквідовано щонайменше трьох військовослужбовців 247-го кавказького козачого полку ВДВ ЗС РФ. Подія сталася біля контрольно-пропускного пункту військової частини №54801 у самому центрі міста Ставрополь, Росія.
- 25 жовтня на території Кемеровської області РФ вибухнув автомобіль, за кермом якого перебував воєнний злочинець Мазжерін Вєніамін Владіміровіч, підполковник російського ОМОНу, причетний до вчинення воєнних злочинів на Київщині навесні 2022-го.

ОБМІНИ, ГУМАНІТАРНІ ПРОЄКТИ І “М’ЯКА СИЛА”
Обмін полоненими, проєкти «Хочу жить», «Хочу найти», «Хочу к своим», ефективна та оперативна робота санітарної авіації – усе це демонструє ще одну важливу рису ГУР у нинішньому році: поєднання жорсткої сили з гуманітарною та соціальною відповідальністю. Понад 6200 повернутих з полону українців за 4 довгих роки повномасштабної війни – це не статистика, а прямий показник ефективності українських державних інституцій у війні на виснаження.
З офіційних джерел ГУР МОУ:
- 5 квітня в Україну повернули вчительку Наталію Шило. Вона 4 роки перебувала в полоні росіян у РФ та на окупованих територіях України. Загарбники затримали її у 2021 році на шляху до хворої матері біля Горлівки та звинуватили в шпигунстві. Жінку вдалося витягнути з російської в’язниці.
- 23-25 травня Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими за підтримки ГУР МОУ успішно провів наймасштабніший обмін полоненими. Додому повернулися 1000 українців.
- Загалом станом на кінець грудня завдяки зусиллям Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими з полону повернуто 6266 громадян.
- Упродовж червня за даними Координаційного штабу в Україну повернули 6057 тіл українців (військових та цивільних), які були вбиті чи закатовані росіянами. Тисячі тіл наших воїнів були повернуті додому у липні, серпні та жовтні. Триває процедура ідентифікації тіл. Світла пам’ять полеглим українським героям.
P.S.
Як казав раніше керівник ГУР МОУ Кирило Буданов, українська розвідка буквально за кілька років повномасштабної війни пройшла тернистий шлях глибоких змін та реформ, перетворившись на гнучкий та ефективний інструмент захисту держави. «Ми постійно перебуваємо у стані готовності до відбиття зовнішніх загроз, адже сучасна війна не має пауз чи зупинок. А національна безпека – вимагає дій на випередження», – пояснюють необхідність перманентних змін підлеглі головного розвідника країни.
Наша розвідувальна спецслужба перестала бути лише «тінню». А відоме словосполучення «працює розвідка» перестало бути лише евфемізмом. Тепер це – майже жанр новин. Іноді – бойовик, іноді – техно-трилер, іноді – гуманітарна драма з гепі-ендом. ГУР МОУ остаточно вийшло за межі класичного уявлення про себе. Тепер це – глобальна мережа, високі технології, морські дрони з ракетами, евакуації з «гарячих» точок планети, кібер-атаки й просто дуже погані новини для ворога – від Чорного моря до Африки та Далекого Сходу Росії. Цей ГУРкіт – надовго. І далі – ще точно буде…
Єгор Чечеринда, Київ
(За матеріалами офіційного сайту Головного управління розвідки Міністерства оборони України та порталу War & Sanctions)
-
Війна1 тиждень agoРадіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське»
-
Події1 тиждень agoУ Києві презентували проєкт цифрової фіксації пам’яток культурної спадщини
-
Політика1 тиждень agoосманіст – про походження слова «москаль»: Немає причин ображатися
-
Політика1 тиждень agoДунайська комісія ухвалила створення реєстру збитків, завданих війною Росії
-
Події1 тиждень agoУкраїнський анімаційний фільм «Нічна зміна» переміг на фестивалі ШІ-кіно у США
-
Суспільство1 тиждень agoОдеса четвертий день у темряві — що вже відновлено та коли настане полегшення
-
Суспільство1 тиждень agoЖитель Херсонщини очолив сільську раду при окупантах Анонси
-
Одеса1 тиждень agoСуд Одеси засудив військового за втечу з частини