Connect with us

Війна

Не вся бюрократія — зло: про наших дітей у Польщі, евакуацію, усиновлення та цінності. Інтерв’ю з Юлією Нікандровою

Published

on

Близько 400 одеських вихованців із Центру соціально-психологічної реабілітації дітей, ліцею спортивного напрямку «Олімпієць» та дитячого будинку «Перлинка» евакуйовані через повномасштабну війну. Як евакуйовують державних дітей, що означає легальність їхнього перебування за кордоном, навіщо стільки бюрократичних процедур і ще багато цікавих питань про складні, але необхідні процедури розповіла керівниця Служби у справах дітей Одеської міської ради Юлія Нікандрова.

Чи актуальна евакуація на десятому місяці війни? 

Насправді так. Саме для  Центру соціально-психологічної реабілітації дітей, тому що туди потрапляють дітлахи, яких ми рятуємо від неблагополучних сімей. Станом на сьогодні їх 20, адже ми не можемо організовувати евакуацію по одній людині. Наразі ми створили максимум умов для нормального перебування дітей у центрі в Одесі за відключень електроенергії. 

90% установ Одеської області живуть у Польщі в одному готельному комплексі, який розрахований на 1500 осіб. Ми є найбільшою групою дітей, евакуйованих з однієї області, які за місцем прибуття за кордон проживають разом.

Як реагує зараз сторона, яка приймає? Вони розуміють скільки ще готові надавати умови для перебування українських дітей?

Мені дуже складно розписатися за іноземців, які очманіли просто від усього, що побачили. Не знаю, наскільки вони згодні нас терпіти, але вже майже десять місяців діти там сидять, нагодовані, в теплі, всім забезпечені. Як на мене — там утворилась одна маленька держава. Організація, що нас прийняла — поважні люди у Польщі, мають чудову базу і створили усі необхідні умови. За цей час туди приїжджали численні перевіряльні українські організації: Міністерство соціальної політики, Уповноважений з прав людини, заступники та міністри і єдине, що викликало питання — кількість. На їхню думку, нас забагато для однієї території. Воно ніби так, а з іншого боку — ніби й ні. Діти стали більш соціалізовані, вільніші. Тут 31 установа, їхнє життя вирує: познайомились та звикли жити разом. Коли заходить мова за розділення, для них це страх. А перевіряльні компанії цього не розуміють. 

У Європі дитбудинок на 50 осіб — не прийнято. Розповідають, що майже не мають ні інтернатів, ні дитбудинків, але лукавлять. Є навіть заклади закритого типу. Спробуйте в Україні знайти щось із назвою “закритий тип”. 

Діти запитують чи повернуться взагалі, але ми їх підбадьорюємо. Звичайно, повернемось і майже всі, хто залишився зараз в Україні, роблять внесок, аби це сталось якнайскоріше. Я говорю, що ми просто повинні вірити. 

Діти знаходяться за кордоном легально: що це означає і які для них переваги?

Нелегально — це якби ми їх просто зібрали та вивезли, а потім всі дружно посиділи б у СІЗО. Легально означає, що процедура відбувалась законним шляхом. Наприклад, під час першої евакуації, 3 березня, ми отримали розпорядження Голови Одеської обласної військової адміністрації, мали запрошення, зробили наказ від установи, яка евакуюється. У цих документах вказані всі хто їде, на якій підставі, з ким і куди. Весь процес узгоджується, а потім починається практична частина: на чому, звідки, скільки та як ми їдемо. Це важливо для перетину кордону, аби не виникало питань, наприклад, через торгівлю людьми. 

Є, звичайно, ті, хто кричать: “ у вас все бюрократизовано, невже не можна просто сісти в автобус?”. Ні, не можна. Якщо будь-що трапиться із дорослим у дорозі, діти потраплять до установи тієї країни, до якої перетнули кордон. А далі що? У такому разі дітей вивезли з потенційного ракетного обстрілу, але створили іншу загрозу. 

На той час не було нормативного документа щодо евакуації дітей. Наразі працює Постанова Кабміну №385. Тобто від дати ухвалення, 27 березня, виїзд регулюється законом. І це добре. Для прикладу, до постанови не потрібно було отримувати погодження Національної соціальної сервісної служби України, а нині — воно є. За таких умов, навіть вище керівництво країни повідомлене про нас, знає умови евакуації та подальше розміщення.

Всі папери згодились. Коли я проживала з дітьми у Польщі, до нас завітали представники міграційної служби і запитували, на якій підставі ми тут знаходимось. І мені достатньо було лише дістати документ. Знати законодавство чужої країни у такому разі — дуже важливе питання, але головне — не боятися питати.

В евакуації вихователь вказаний як уповноважена особа за життя дітей, тобто є опікуном, законним представником. Тому прикритися фразою “я простий педагог”не вийде. Потрібно бути наполегливим, питати, домагатись відповідей. Насправді для нас там створені всі умови. Ми зіштовхнулись з тим, що слід зробити опіку на дітей за рішенням польського суду, тому що наші документи там не розуміють. Ми пішли до суду, а там бланк двома мовами: польською та українською.

Ми своєю чергою зробили максимум, щоб приймальна сторона не мала до нас питань і претензій. Але бувало, що й ми не погоджуємося на їхні умови. Як приклад, польські школи, до яких хотіли відправити наших дітей. Ми пояснювали, що вони навчатимуться онлайн в українських закладах. Це принципово. І ми відстояли це рішення. 

Які умови надання медичної допомоги: чи потрібне страхування, які послуги українські державні діти можуть отримувати у Польщі?

У нас був цікавий досвід стосовно медицини. Це було одне із базових питань, які ми обговорювали з адміністрацією польського готелю. Я одразу зазначила, що нам потрібен цілодобовий пункт. Адже є діти з особливостями чи хворобами, та і загалом, це ж малеча: вони падають, дряпаються, б’ються… Пункт організували відповідно до наших вимог, там навіть є склад з ліками про всяк випадок. Тут не потрібна страховка, тому що у нас є песель — документ, який є підставою для отримання безкоштовних послуг, у тому числі медицини.

Песель оформлявся окремо на кожного. Спершу ми близько дня вивчали, як його виписувати і що потрібно вказувати, а далі як сіли за писанину на 700 осіб (Одеська та Кіровоградська область). Ну, це реальна бюрократія і хоч це був треш, але веселий.

У Польщі є медичне розгалуження, яке стосується прав захисту дитини на глобальному рівні. Наведу приклад, який трапився у нас: є 12-річна дівчинка з кривими зубами, мама у свій час не займалась цією проблемою. Одного дня в Польщі дівчина випадково вибила собі зуб. Лікар у медпункті розповів, що його можна наростити, але задля цього потрібно поїхати на швидкій до сусіднього міста. Звичайно, ми викликали та опинились за 90 кілометрів від нашого готелю у великій стоматологічній клініці. Лікарка, заглянувши до рота малечі, стала лютою та обуреною. Вихователь українською мовою за допомогою жестикуляції абияк намагається пояснити, що діти з притулку, ми з України і дівчинка потрапила до нас не так давно. Пацієнтці нарощують зуб, але попереджають, що інформацію передадуть до соціальних служб, щоб дивитись, як ми надалі вирішуватимемо питання зубів дитини. Ми зацікавлені цей армагедон закінчити, виконати всі вимоги, просто нам потрібна інформація, адже ми в евакуації.

Друга історія з дівчинкою, у якої почався розлад поведінки.  Вона потрапила до нас перед самим вторгненням, тому ми не мали достатньо інформації стосовно її стану здоров’я. Протягом півтора місяця вона щоночі прокидалась і навмисно псувала одяг іншим: бруднила та розрізала. Вихователька вже не знала, яким чином тут діяти, тому звернулась до медпункту, щоб обстежити, дізнатися, чому у неї така поведінка і допомогти. Дитину відвезли на обстеження до дитячого відділення психіатричної лікарні та залишили на стаціонарі. Психолог ставить абсолютно точний діагноз “здорова” і повідомляє до соціальної служби, адже привезли здорову дитину. Ті своєю чергою залучають поліцію, прокуратуру та суд і вихователю в готель приходить повістка. 

Вихователька звернулася по допомогу, а іноземці дивляться на це так: не можеш допомогти дитині, то ми зробимо це за тебе. Це не варіант — забирати зараз українських дітей у вихователів. Звичайно, істериці тут немає місця і потрібно повідомляти своє керівництво і діяти за процедурою. Буде суд, отже туди прийдуть і представники консульства. Багатьох такі ситуації лякають і вони вже не певні, що мають змогу звернутися за підтримкою. 

Випадки усиновлення дитини в Україні, щоб ухилитись від мобілізації чи виїхати за кордон: як це зрозуміти вчасно?

Коли почалася війна, стільки охочих з’явилось на усиновлення. Все просто: вони розуміли, як відкосити від мобілізації, адже вони не криві, не косі, не хворі та без білого квитка. Раптом вирішили усиновити сирітку. Ми дуже швидко розуміємо хто ким є. У такому випадку вони влаштовують скандали та виставляють себе рятівниками. А коли ніби серйозно кажеш, що наступної зустрічі поруч сидітиме співробітник військкомату, то вони і не приходять.

Процес усиновлення — не похід до супермаркету. Коли люди приходять і кажуть: “ми хочемо усиновити дитину”, то я згодна, що ініціатива чудова, але потрібно стати офіційно кандидатами в усиновлення. Для цього збирають перелік документів, проходять 7-денні курси, потрапляють до бази, як перевірена особа. Лише потім почнуть ознайомлюватися з інформацією про дітей та отримувати направлення на особисте знайомство. На що вони відповідають: “Боже, який жах, та ніколи в Україні усиновлення не відбудеться за такого порядку”. А насправді процедура усиновлення в Україні — одна із найпростіших у світі. Всі документи за переліком робляться близько двох тижнів, а курси я рекомендую усім, щоби приземлити рожеві фантазії. З адекватними ми знаходимо спільну мову, з іншими — розходимось. 

Фото: з особистого архіву Юлії Нікандрової

Мій улюблений вираз: “У кандидата в усиновлювачі є можливість усиновити, а у дитини — є право бути усиновленим”. Право вище за можливості. Дорослі бачать фото в інтернеті, або уявляють немовля в рожевій пелюшці з бантиком і крильцями. Але це історія не про картинку, а про реальних людей, які опинилися у різній життєвій ситуації. Дитина не обирала таке життя на відміну від дорослого. Якщо не знаходиться їй сім’я, то держава зобов’язана її вести та виконувати функцію опікуна. 

Коли люди говорять, що в сім’ї буде краще, ніж в інтернаті, вони не ставлять собі питання “у якій сім’ї”. Дитину забирають, тому що є загроза, яку і створила її родина. Тому ми не можемо надавати усиновлення будь-кому і поставили малечу в таке ж становище знов. Слів, що ви гарна людина недостатньо. Діти — не коти та не собаки і навіть забрати під опіку — це вже складна робота і не лише фінансове капіталовкладення. Перед вами особистість, яка потребує індивідуального підходу, має свою думку, знаходиться під впливом дорослого. Те, що ви в нього вкладете, те й пожинатимете. Це катастрофа як важко.

Війна

Наступ ЗС РФ провалився — Росія зазнала великих втрат — виступ Зеленського

Published

on


Президент України під час спільного брифінгу з президенткою Європейського парламенту Робертою Метсолою у Києві розповів про результати літнього наступу росіян та про те, яку допомогу отримає Україна від союзників. Окремо очільник держави попередив, що ЗС РФ продовжать атакувати українські енергетичні та залізничні об’єкти.

“Чотири основні напрямки були обрані Росією по всіх документах, по всіх даних розвідок. І так, у принципі, ми не знали тільки послідовність, але це відбувалося. Наступ на Сумському напрямку. Новопавлівська операція. Покровська операція як одна з основних. І Запорізький напрямок. Це чотири щодо яких ми бачили відповідні дані”, — відзначив Володимир Зеленський, зауваживши, що росіяни провалили Сумську операцію. Фокус зібрав все найцікавіше із виступу президента України.



Зеленський під час зустрічі із Робертою Метсолою зробив кілька заяв

Фото: Офіс президента

Про наступ ЗС РФ та втрати росіян

За його словами, росіяни понесли великі втрати в особовому складі. Президент України впевнений, що на сьогодні окупанти відмовились від цього напрямку та перекинули сили на інший, де “вони понесли ще більше втрат”, — додав Зеленський.

За його словами, про ці втрати буде окремо повідомлено впродовж найближчих діб.

“І залишаться з двома операціями. На наш погляд, за рахунок вдалих кроків українських Збройних сил вони втратили багато особового складу для того, щоб нанести сильні, додаткові ці дві операції, про які я вже сказав. Я думаю, що на сьогодні у них не буде вистачати сил щодо масових операцій”, — наголосив Зеленський.

Про удари ЗС РФ по цивільній інфраструктурі України

Президент України впевнений, що Росія надалі намагається створити Україні проблеми з логістикою, завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі.

“Достатньо довгий час росіяни били по наших цивільних об’єктах, особливо по нашій енергетиці і по залізничних об’єктах… Вони будуть це продовжувати, це зрозуміло. Ми в свою чергу робили деякі операції у відповідь. І я вважаю, що вони також були хорошими. Дуже хороші результати. Одна операція йшла два місяці”, — сказав Зеленський.

Він зазначив, що в Росії є великий суспільний резонанс через цю операцію, але не уточнив, що саме це за операція, але за його словами, РФ хоче такого самого суспільного резонансу в Україні, як і у неї.

“Ось приблизно наше розуміння того, що відбувається. Зробити нам проблеми з логістикою. Ну і готуються вони, як ми готуємось до опалювального сезону, так і вони готуються до опалювального сезону. У них там свої є вже черги. Я думаю, діємо правильно”, — сказав Президент.

Про фінансування війни в Україні

Також президент України зауважив, що у разі продовження війни на 2026 рік треба знайти додаткові 60 млрд доларів.

“Під час війни, ціна цієї війни, для прикладу, на сьогодні, і який у нас є виклик — ціна на один рік становить 120 млрд доларів”, — відзначив Зеленський.

За його словами, половина цієї суми (60 млрд доларів) надходить з українського бюджету.

Водночас як підкреслив президент, “ще 60 млрд доларів я маю знайти наступного року”.

“Я сподіваюсь, що ми завершимо цю війну, але у будь-якому випадку, план “А” полягає у тому, аби завершити. План “Б” — це 120 млрд. Тож, це великий виклик”, — повідомив Зеленський.

Він уточнив, що не каже, що ці кошти, така велика сума, знадобиться у мирний час, для прикладу — в умовах запровадження режиму припинення вогню або дії надійних гарантій безпеки у перші 10 років. Також Зеленський розповів, яку зброю союзники закуплять у США для України.

Про допомогу для України від союзників

У перших пакетах ініціативи “Список пріоритетних вимог України” (PURL) союзники закуплять в США ракети для зенітних ракетних комплексів Patriot і снаряди для ракетно-артилерійських систем підвищеної мобільності Himars.

“Ми отримали більше 2 млрд грошей від наших партнерів спеціально для програми PURL. Ми отримаємо за жовтень ще додаткові гроші. Я думаю, десь у нас буде 3,5-3,6 млрд”, — сказав Зеленський.

Як зазначив президент України, перші два пакети закупівлі американської зброї становитимуть по 500 млн доларів.

“У цих пакетах, я не буду говорити усі деталі, точно будуть ракети для “Петріот” і [снаряди] для “Хаймарс”, — наголосив Зеленський.

Також президент України зауважив, що зараз команди працюють над його черговою зустріччю із президентом США Дональдом Трампом.

володимир зеленський, зеленський заяви



Зеленський під час зустрічі із Робертою Метсолою зробив кілька заяв

Нагадаємо, Володимир Зеленський розповідав, що восени 2025 року Москва планує ще дві масштабні атаки, проте ситуація для ворога складніша, ніж вони доповідали Путіну.

А за прогнозом голови підкомітету з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Федіра Веніславського, війна Росії проти України може завершитися вже через 107 днів. На його думку, нинішній конфлікт перебуває у позиційному глухому куті, а міжнародні та економічні фактори створюють сприятливі умови для швидкого переходу до дипломатичного врегулювання.



Джерело

Continue Reading

Війна

Росіяни застосовують детонатори часів співпраці СРСР та Третього рейху

Published

on

На російському складі боєприпасів виявили детонатори для снарядів із маркуванням нацистської Німеччини, які СРСР отримав у 1939-1940 роках за домовленостями з Третім рейхом.

Як передає Укрінформ, про це в Фейсбуці повідомляє пресслужба Угруповання Об’єднаних сил.

Зазначається, що ці детонатори знайшли розвідники підрозділу «Тур». Спершу вони здалися звичайними трофеями, проте маркування зі свастикою вказує на їхнє походження з часів співпраці СРСР та Третього рейху.

«17 вересня 1939 року Радянський Союз напав на Польщу, яка вже була значно ослаблена боями з Вермахтом. Це не був поодинокий випадок співпраці двох тоталітарних режимів. У серпні 1939 року СРСР і Німеччина підписали комерційну угоду, яку доповнили в лютому 1940 року. У межах цих домовленостей СРСР отримував військову техніку, верстати, технології та сировину – зокрема й детонатори для снарядів», – нагадали в Об’єднаних силах.

Читайте також: Українці віком 60+ вже можуть йти у військо за контрактом – куди звертатися

У повідомленні підкреслюється, що частина цих детонаторів збереглася на російських складах і досі використовується для знищення людей.

«Гітлерівський і сталінський режими зникли, натомість прийшов путінський. Назви різні, але суть одна й та сама. Російська влада годує своїх людей міфом про боротьбу з фашизмом, хоча сама є фашистською державою», – заявили у пресслужбі.

Як повідомляв Укрінформ, у війні в Україні Російська Федерація використала зі складів від 50 до 75% колишніх запасів озброєння та військової техніки.



Джерело

Continue Reading

Війна

«Якби побіг до росіян – вони б мене вбили»: у полон до ЗСУ потрапив найманець із Кенії

Published

on

На Вовчанському напрямку бійці 57-ї окремої мотопіхотної бригади взяли в полон російського найманця з Кенії.

Про це бригада повідомила у Фейсбуці, оприлюднивши інтерв’ю з полоненим, передає Укрінформ.

Наголошується, що інтерв’ю було записане зі згоди полоненого.

«Проте варто враховувати, що перед вами людина, яка воювала на боці ворога, отже чи вірити словам та сльозам – залишаємо на ваш розсуд», – зазначають у бригаді.

Читайте також: ГУР ліквідувало у Владивостоці росіян, які вчиняли воєнні злочини в Україні – джерело

Як повідомляв Укрінформ, на Вовчанському напрямку зафіксована участь у боях на боці Росії найманців із Китаю, Таджикистану, Узбекистану, Пакистану та країн Африки.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.